Курсовая работа: Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників

--PAGE_BREAK--2. Цілеспрямований характер процесу підвищення кваліфікації, суть якого полягає в тому, що процес навчання повинен відповідати кінцевій меті функціонування профтехосвіти з урахуванням всієї сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників його розвитку.
3. Комплексний підхід до підготовки і підвищення кваліфікації. Це значить, що необхідний обхват навчанням всіх категорій працівників даного учбового закладу, установи, організації ціллю скорочення значного розриву в рівні підготовки кадрів різних категорій.
4. Безперервність підвищення кваліфікації, включаючи вивчення прямого і зворотного зв'язків між цим процесом і функціонуванням системи профтехосвіти.
Створення системи безперервного утворення інженерно-педагогічних кадрів є важливою соціально-економічною і педагогічною проблемою, від успішного рішення якої зрештою залежить підготовка працівників високої кваліфікації.

3. Системний аналіз планування підготовки кваліфікованих працівників Об'єктивний механізм планомірності припускає підтримкою пропорційності між масою і структурою суспільних потреб.
Дія закону планомірного розвитку стосовно сфери професійно-технічної освіти означає суспільну необхідність прямого, свідомого регулювання процесу планування підготовки кваліфікованих працівників у відповідності з потребами провідних галузей народного господарства України.
Будучи інструментом планомірності, планування в даному випадку повинне забезпечити пропорційність між підготовкою кваліфікованих працівників і суспільною потребою в них окремих галузей або економічних районів. Для встановлення необхідного співвідношення слід планувати певні темпи розвитку цих чинників. Перерахуємо найбільш загальні вимоги закону планомірного розвитку української економіки до планування підготовки кваліфікованих робочих: виявлення ступеня відповідності масштабів підготовки кваліфікованих працівників суспільним потребам в цілому і з окремих галузей народного господарства; розкриття галузевих пропорцій підготовки кваліфікованих працівників в розрізі міністерств, відомств; аналіз внутрішньовиробничих пропорцій підготовки кваліфікованих працівників на прикладі дрібних, середніх, і великих підприємств (об'єднань), будівництв, приватних фірм і компаній; облік територіальних співвідношень в підготовці кваліфікованих працівників на прикладі окремих областей та регіонів.
Планування підготовки кваліфікованих працівників як цілісне багаторівневої освіти є складною підсистемою, органічно пов’язаною з іншими видами народногосподарського планування як системи. Проте в даному конкретному дослідженні планування підготовки кваліфікованих працівників розглядається як відносно самостійної системи, що складається у свою чергу з великої кількості підсистем. Останні залежно від задач, цілей і характеру дослідження також можуть (і повинні) розглядатися як самостійні системи, утворювані приватними підсистемами, і т.д. Таким чином, планування підготовки працівників по своїй суті є складним організмом, багато порядковою системою, утворюваною безліччю взаємозв'язаних елементів і підсистем. У зв'язку з цим в ході дослідження вельми важливо виявити, розкрити і обґрунтувати місце, роль і структуру зв'язків підсистеми, включаючи цілісну систему планування підготовки кваліфікованих працівників, діючу в країні.
Звідси відмінні риси системного аналізу, який дозволяє перш за все вивчити об'єкт всесторонньо, комплексно, визначити стійкі тенденції, зв'язку і закономірності його розвитку. Об'єкт, що вивчається, розглядається в якості ієрархи чесанням системи, де підсистеми, що її становлять, утворюють органічні ланки. Нарешті, системний аналіз дозволяє визначити ефект всієї системи, а не тільки окремих її підсистем. З цією метою системний аналіз повинен ґрунтуватися на певних принципах, з яких можна виділити наступні:
принцип цілісності: якості об'єкту як системи, що не відповідає властивостям складових його елементів;
принцип всебічності: максимально можливий облік всіх. зв'язків і відносин об'єктів;
принцип системоосвітніх відносин: виявлення тих зв'язків між елементами об'єкту, які забезпечують його цілісність, існування і розвиток;
принцип субординації: побудова ієрархії елементів з урахуванням їх ваги, мобільності і керованості;
принцип компенсації: недопущення оцінки результатів дії об'єктів по безпосередньому ефекту-оцінка його тільки по інтегральному ефекту;
принцип динамічності: розгляд характеристик системи як змінюються аж до їх переходу в свою протилежність;
принцип альтернативності оцінок: облік невизначеності обмежень функціонування системи;
принцип оптимальності: оптимальність функціонування елементів по екстремуму функції цілі не забезпечує оптимальності функціонування системи в цілому;
принцип багатозв'язковості: розгляд системи як складної вірогідної сукупності багато зв’язних дій і задач, вихід яких не може бути наперед відомий.
Системний аналіз на основі цих принципів стосовно вивчення практики підготовки кваліфікованих працівників означає комплексне дослідження всіх підсистем планування під кутом зору його відповідності вимогам об'єктивних економічних законів, а також соціально-політичним задачам, що стоять перед сферою підготовки зміни робочого класу.
Методичними передумовами власне процесу планування виступають конкретні методичні підходи до системного аналізу, які в процесі дослідження необхідно використовувати в сукупності.
<shapetype id="_x0000_t202" coordsize=«21600,21600» o:spt=«202» path=«m,l,21600r21600,l21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><img width=«494» height=«238» src=«dopb449726.zip» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1042">
Балансовий метод застосовується для визначення достовірності кількісної оцінки планових розрахунків і їх узгодженості на різних рівнях планування (див. схему 1):
Метод угрупувань дозволяє встановити загальні закономірності розвитку окремих об'єктів аналізу (див. схему 2):

<shape id="_x0000_s1044" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1045" from=«5999,9758» to=«5999,9998» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1046" from=«9479,10118» to=«9479,10238» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1047" from=«9479,9998» to=«9479,10118» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1048" from=«7799,9998» to=«7799,10238» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1049" from=«6119,9998» to=«6119,10238» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1050" from=«6239,9998» to=«6239,9998» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1051" from=«4319,9998» to=«4319,10238» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1052" from=«2639,9998» to=«5999,9998» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1053" from=«4319,9998» to=«4319,9998» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1054" from=«2639,9998» to=«2639,10238» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1055" from=«5999,9998» to=«9479,9998» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1056" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1057" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1059" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1060" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1061" from=«9479,9998» to=«9479,10118» o:allowincell=«f»><img width=«587» height=«174» src=«dopb449727.zip» v:shapes="_x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061">
Порівняння як метод аналізу успішно застосовується при зіставленні різних об'єктів дослідження в їх динаміці (див. схему 3):
<shape id="_x0000_s1063" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1064" from=«2759,14269» to=«5999,14269» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1065" from=«8759,14269» to=«8759,14509» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1066" from=«6719,14269» to=«6719,14509» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1067" from=«4559,14269» to=«4559,14509» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1068" from=«2759,14269» to=«2759,14509» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1069" from=«5999,14269» to=«8759,14269» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1070" from=«5999,14149» to=«5999,14269» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1071" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1072" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1073" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1074" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><img width=«474» height=«138» src=«dopb449728.zip» v:shapes="_x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074">

Розробка системи взаємозв'язаних аналітичних показників показана на схемі 4:
<line id="_x0000_s1077" from=«7559,2612» to=«7559,2852» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1078" from=«4559,2612» to=«4559,2852» o:allowincell=«f»><img width=«367» height=«114» src=«dopb449729.zip» v:shapes="_x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082">

Аналітичний огляд однорідних об’єктів — виконання цього методу доцільно при аналізі діючих методик, інструкцій, вказівок, рекомендацій по плануванню підготовки працівників.
Метод елімінування як система прийомів, що дозволяють кількісно зміряти вплив кожного чинника на рівень об'єкту, що вивчається, може бути використаний при з'ясуванні обґрунтованості розрахункових даних про чисельність, потреби, підготовці працівників і т.д. (див. схему 5):

<shape id="_x0000_s1084" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1085" from=«7919,6365» to=«7919,6725» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1086" from=«8159,6365» to=«8159,6365» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1087" from=«7679,6365» to=«7679,6365» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1088" from=«4439,6365» to=«4439,6725» o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1089" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1090" type="#_x0000_t202" o:allowincell=«f»><img width=«438» height=«102» src=«dopb449730.zip» v:shapes="_x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1089 _x0000_s1090">
Кореляційний метод дозволяє визначити залежність (тісноту зв'язку) між окремими чинниками, що по-різному впливають на процеси планових розрахунків (див. схему 6):
<img width=«374» height=«259» src=«dopb449731.zip» v:shapes="_x0000_s1091 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094 _x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106 _x0000_s1107">

Математичне програмування в даному аналізі може бути використано при перевірці планових завдань по підготовці працівників на різних рівнях планування. Цей метод сприяє визначенню системи оптимальності даного варіанту плану.
Методи економіко-математичного моделювання можна використовувати для визначення їх ефективності в цілях масового застосування в плановій практиці.
Методи експертної оцінки в даному випадку повинні бути широко використані для вивчення думки кваліфікованих фахівців.
Метод екстраполяції також застосовується як інструменту аналізу.
Варіанти використовування цих методів аналізу залежать від цілі і характеру одержуваної інформації. Проте їх практичне застосування в сукупності повинно бути націлено на вивчення наступних основних питань: найважливіші напрями вдосконалення методології планування; вдосконалення методів розробки планів; взаємодія системи планів; взаємозв'язок показників планів; існуючі планові задачі формалізовані і неформалізовані); типізація планових задач для даного планового об'єкту і всієї системи планування; взаємозв'язок задач планування.
Вивчення цих питань повинно бути побудовано таким чином щоб матеріали, отримані з урахуванням конкретного рівня планування, з'явилися достовірною основою для розробки обґрунтованих пропозицій по вдосконаленню планової роботи в області профтехосвіти.
Найважливішою частиною планування економічного і соціального розвитку профтехосвіти є розробка планів підготовки кваліфікованих працівників.
Науково обґрунтоване планування підготовки кадрів вимагає глибокої, ретельної розробки балансових розрахунків потреби в кваліфікованих робочих, за допомогою яких виявляється додаткова потреба підприємств в працівниках по групах професій і спеціальностей і визначаються масштаби і оптимальні пропорції підготовки працівників безпосередньо на виробництві і в навчальних закладах профтехосвіти.
Система балансових розрахунків працівників кваліфікованої праці — метод дослідження динаміки співвідношення різних професійно-кваліфікаційних груп працівників, а також основа виявлення кількісних і якісних змін професійного складу працівників в планованому періоді. На основі балансових розрахунків визначаються необхідні масштаби перерозподілу робочих, що вже мають професійну підготовку (наприклад, переклад з інших підприємств), і залучення кваліфікованих працівників, тимчасово не зайнятих в суспільному виробництві (звільнилися і т.д.).
Балансові розрахунки потреби підприємств, будівництв і організацій в кваліфікованих працівників і джерел її забезпечення складають наукову основу планування підготовки працівників кваліфікованої праці, ліквідації диспропорцій в професійному розподілі праці і служать важливим чинником своєчасного забезпечення галузей народного господарства кваліфікованими працівниками.
Складання балансів працівників кваліфікованої праці в територіальному розрізі необхідне для усесторонньої ув'язки додаткової потреби областей в кваліфікованих працівників з урахуванням фактичної наявності і особливостей місцевих трудових ресурсів, у тому числі молоді та ін. Крім того, місцеві баланси працівників кваліфікованої праці служать обґрунтовуванням подальшого розвитку сіті професійно-технічних навчальних закладів та інших форм професійної підготовки робочих кадрів на відповідних територіях.
Всі баланси розробляються по єдиній методиці, що забезпечує їх узагальнення в зведений народногосподарський баланс кваліфікованих працівників конкретного регіону, і складаються по певній формі (табл.1). Основними початковими даними для розробки балансів працівників кваліфікованої праці в галузевому і регіональному розрізах є завдання до складання проектів планів розвитку народного господарства, основні планові показники союзних і республіканських міністерств і відомств, перспективні плани технічного прогресу і розвитку продуктивних сил на території республік і областей.
Додаткову потребу підприємств, будівництв і організацій в робочих кадрах складають: планований приріст чисельності працівників; відшкодування планованого спаду працівників; відшкодування втрат робочої сили, викликаних текучістю кадрів, виїздом за кордон.
При розрахунку додаткової потреби в працівниках кваліфікованої праці слід мати на увазі, що вона може бути і за відсутності зростання загальної чисельності працівників і навіть при її зниженні. В основі визначення додаткової потреби підприємств в працівників кваліфікованої праці лежать розрахунки планової загальної чисельності працівників по групах професій і спеціальностей (гр.3 і 4 баланси); в гр.3 баланси показується середньорічна чисельність працівників на рік, попередній планованому; в гр.4-середньорічна чисельність працівників на планований рік. Загальна планова чисельність працівників (1-й рядок гр.3 і 4 баланси) визначається підсумовуванням заздалегідь розрахованої чисельності працівників по окремих групах професій і спеціальностей.
Визначення планової чисельності працівників представляє щонайбільшу трудність. Вона розраховується на основі аналізу динаміки фактичної чисельності працівників по відповідних групах робочих професій за базисний період. Доцільно при цьому використовувати дані професійних переписів, а також планові дані підприємств по розрахунках балансів кваліфікованих працівників. При екстраполяції даних аналізу на перспективу необхідно ураховувати плановані заходи щодо підвищення технічного рівня виробництва, показники планової продуктивності праці та інші чинники.
Планова чисельність працівників визначається за формулою:
Чп=<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><imagedata src=«1.files/image007.wmz» o:><img border=«0» width=«52» height=«47» src=«dopb449732.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
де Чп — планова чисельність працівників; Оп — плановий об'єм продукції у відповідних одиницях вимірювання; Вп — планове вироблення на одного працівника у відповідних одиницях вимірювання.
Розрахунок планової чисельності працівників кваліфікованої праці є початковою базою для визначення їх додаткової потреби на планований період.
Потреба в працівниках на приріст чисельності (гр.5 балансу) пов'язана із зміною об'єму виробництва. Вона виникає у разі перевищення темпів зростання об'єму виробництва над темпами підйому продуктивності праці. Якщо продуктивність праці росте швидше за об'єм виробництва, то може виникнути необхідність скоротити чисельність працівників по окремих професійних групах, що показується в графі 5 балансу із знаком мінус". Потреба в працівників на приріст чисельності;
розраховується як різниця між кількістю працівників в планованому і попередньому (базисному) роках (гр.4-3 баланси).
В планований спад, на який розраховується додаткова потреба в працівниках кваліфікованої праці (гр.6 балансу), включаються: природний спад-вибуття працівників у зв'язку з відходом на пенсію, інвалідністю і смертю, а також у зв'язку з переходом на іншу роботу за станом здоров'я; з відривом від виробництва; у зв'язку з призовом в армію; закінченням термінів трудових договорів; вибуття із інших причин, виїзд за кордон, переклад на виборні посади, злагоджений з адміністрацією переклад в категорію службовців, різні форми зміни професій, викликані виробничою необхідністю, і т.д.
    продолжение
--PAGE_BREAK--