Курсовая работа: Мотивація учбової діяльності

--PAGE_BREAK--

Учбовий матеріал і прийоми учбової роботи повинні бути достатньо різноманітні. Різноманітність забезпечується не тільки зіткненням учнів з різними об'єктами в ході навчання, але і тим, що в одному і тому ж об'єкті можна відкривати нові сторони. Новизна матеріалу – найважливіша передумова виникнення інтересу до нього. Проте, пізнання нового повинно спиратися на знання, що вже є у школяра. Використання раніше засвоєних знань – одна з основних умов появи інтересу. Істотний чинник виникнення інтересу до учбового матеріалу – його емоційне забарвлення, живе слово вчителя.Ці положення, сформульовані С.М.Бондаренко, можуть служити певною програмою організації учбового процесу, спеціально направленою на формування інтересу. Різні види інтересу, наприклад результативний, пізнавальний, процесуальний, учбово-пізнавальний та ін., можуть бути співвіднесені з мотиваційними орієнтаціями (Е.І.Савонько, Н.М.Симонова). Продовжуючи дослідження Б.І.Додонова, ці автори на матеріалі вивчення мотивації в оволодінні іноземною мовою у Вузі виявили чотири мотиваційні орієнтації (на процес, результат, оцінку викладачем і на «уникнення неприємностей»), деякі разом з іншими компонентами учбової мотивації визначають напрям, зміст і результат учбової діяльності. На їх думку, особливості зв'язків між мотиваційними орієнтаціями дозволяють виділити дві істотні характеристики: по-перше, стабільність зв'язків (по критерію щільності) між орієнтаціями на процес і результат, з одного боку, і орієнтаціями на «оцінку викладачем» і «уникнення неприємностей», з іншого, тобто відносну незалежність їх від умов навчання; по-друге, варіабельність зв'язків (по критерію домінування і «питомій вазі») залежно від умов навчання (типу Вузу – язиковий, неязиковий), сітка годинника, особливості учбової програми, зокрема цільові установки і так далі [17, с.35-37].

Навчання мотивується, перш за все, внутрішнім мотивом, коли пізнавальна потреба «зустрічається» з предметом діяльності – виробленням узагальненого способу дії – і «опредмечується» в нім, і в той же час дуже різними зовнішніми мотивами – самоствердження, престижності, довгу, необхідності, досягнення та ін. На матеріалі дослідження учбової діяльності студентів, було показано, що серед соціогенних потреб найбільший вплив на її ефективність робила потреба в досягненні, під якою розуміється «прагнення людини до поліпшення результатів своєї діяльності» [18, с.39]. Задоволеність ученням залежить від ступеня задоволеності цієї потреби. Ця потреба примушує студентів більше концентруватися на навчанні і в той же час підвищує їх соціальну активність.

Великий, але неоднозначний вплив на навчання надає потреба в спілкуванні і домінуванні. Проте для самої діяльності особливо важливі мотиви інтелектуально-пізнавального плану Це саме та група мотивів, яка співвідноситься із специфічно людською діяльністю, пізнавальною, інтелектуальною потребою, що характеризується, по Л.І.Божович, позитивним емоційним тоном і не насищається. Керуючись подібними мотивами, не зважаючи на втому, час, протистоячи іншим спонукачам і іншим відволікаючим чинникам, учень наполегливо і захоплено працює над учбовим матеріалом, над вирішенням учбової задачі. Тут важливий висновок був отриманий Ю.М.Орловим – «найбільший вплив на академічні успіхи надає пізнавальна потреба у поєднанні з високою потребою в досягненнях» [18, с.37].

Дуже важливою мотиваційною сферою для аналізує характеристика їх відношення до нього. Так А.К.Маркова, визначаючи три типи відношення: негативне, нейтральне, і позитивне, приводить чітку диференціацію останнього на основі включеності в учбовий процес. Дуже важливо для управління учбовою діяльністю: «а) позитивне, неявне, активне, що означає готовність учня включитися в учіння. б) позитивне, активне, пізнавальне, в) позитивне, активне, особово-упереджене, таке, що означає включеність учня як суб'єкта спілкування, як особи і члена суспільства» [14, с. 348]. Іншими словами, мотиваційна сфера суб'єкта учбової діяльності або його мотивація не тільки многокомпонентна, але і різнорідна і разнорівнева, що зайвий раз переконує в надзвичайній складності не тільки її формування, але і обліку, і навіть адекватного аналізу.

Для початку пізнавальний мотив з’являється, починає діяти, потім стає домінуючим і набуває самостійності, і лише пізніше усвідомлюється, тобто першою умовою є організація, становлення самої учбової діяльності. При цьому сама дієвість мотивації, краще сформована при напрямі на способи, чим на «результат» діяльності. В той же час вона по-різному виявляється для різних вікових груп в залежності, як від характеру учбової ситуації, так і від жорсткого контролю викладача.

У дослідженнях виявлена якісна своєрідність зв'язків між типом мотиваційної структури, особливостями продукту діяльності і характеристиками її суб'єктів. Так, на основі експериментальних даних було виявлено декілька груп студентів по критерію якісної своєрідності поєднань таких характеристик, як особливості структури мотивації, продукту, особливості протікання експериментальної діяльності, суб'єктні характеристики.

У дослідженнях з цієї проблеми розкриті чинники, через які можна впливати на внутрішньоструктурну динаміку мотиваційних структур, а, отже, управляти їх перебудовою. До таких чинників відносяться зняття оцінки і тимчасових обмежень, демократичний стиль спілкування, ситуація вибору, особова значущість, вид роботи (продуктивний, творчий). Все розглянуте вище свідчить про складність учбової мотивації як психологічного феномена, управління якою в учбовому процесі вимагає обліку її структурної організації, динамічності, вікової обумовленості.

Як особливий вид мотивації, навчальнамотивація, характеризується складною структурою, однією з форм якої є структура внутрішньої (на процес і результат) і зовнішньої (нагорода, уникнення) мотивації. Істотні такі характеристикинавчальноїмотивації, як її стійкість, зв'язок з рівнем інтелектуального розвитку і характером учбової діяльності.




Розділ 2. Шляхи підвищення мотивації навчання студентів
2.1 Ігрові технології підвищення рівня мотивації студентів до навчання
Формування позитивного відношення до професії є важливим чинником підвищення учбової успішності студентів. Але само по собі позитивне відношення не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про професію (у тому числі і розумінням ролі окремих дисциплін) і погано пов'язано із способами оволодіння нею. Мотивація студентів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу.Отже навряд чи навчання пройде вдало, якщо будувати його тільки за принципом, зображеним у вірші «Ким бути?» Маяковського: «Добре бути… — хай мене навчать».Уколо проблем, пов'язаних з вивченням відношення студентів до вибраної професії, повинен бути включений цілий ряд питань. Це:1.задоволеність професією; 2.динаміка задоволеності від курсу до курсу;3. чинники, що впливають на формування задоволеності: соціально-психологічні, психолого-педагогічні, диференціально-психологічні, у тому числі і статевовікові;4.проблеми професійної мотивації, або, іншими словами, система і ієрархія мотивів, що визначають позитивне або негативне відношення до вибраної професії.

Ці окремі моменти, як і відношення до професії в цілому, впливають на ефективність учбової діяльності студентів. Вони, зокрема, позначаються на загальному рівні професійної підготовки, і тому дана проблема входить до числа питань педагогічної і соціально-педагогічної психології. Але є і зворотня залежність: на відношення до професії, безумовно, впливають різні стратегії, технології, методи навчання; впливають на нього і соціальні групи.

Інший важливий чинник пов'язаний з мотивом творчості в майбутній професійній діяльності, тягою до творчості і тими можливостями, які представляє для цього робота за фахом. Дослідження показали, що даний чинник більш значущий для успішних, менш значущий для неуспішних учнів. Формування творчого відношення до різних видів професійної діяльності, стимулювання потреби в творчості і розвитку здібностей до професійної творчості – необхідні ланки системи професійного навчання і професійного виховання особи.

Людина творча – homocreator, людина діюча, здатна творити. Здатність до творчості одна з властивостей притаманна людині. Студенти читаючи книжки поповнюють свої відомості про оточуючий світ, отримують ту чи іншу інформацію, яка використовується в різних галузях, такими чином зберігаючи у своїй пам’яті прірву відомостей з будь-яких галузей знань. На такому етапі дуже важлива правильно поставлена задача до творчості, правильний мотив, чітко окреслені потреби виконаної роботи і свобода творчості і молодого потенціалу принесе неочікувані результати.

Студенти «нація» потенціальна, їх прагнення досягати успіху чи проявляти ініціативу зчасом гасне, тому що підтримувати такі мотиви можливо спонукати їх до певних дій. На основі дослідження ми зможемо прослідкувати чим саме керуються студенти у навчанні, їх мотиви до обрання навчального закладу і стимули отримання знань є різними. Стимулом може служити прагнення відкрити щось нове у вже відомому. Сам для себе студент робить глобальне відкриття у тому, чим він користувався вже роками і ніколи не замислювався. Навчально-пізнавальний процес отримає особливе значення для такого винахідника. Ще одним із стимулів є винахід. Спроба досягати чогось значущого, що матиме право існувати не лише для окремої особистості, але й стане прийнятим для будь-кого. Такими стимулами можеть бути власні роздуми покладені в основу твору, чи конструювання власної машини часу, яка відкриє нові можливості.

Спрямованість дій будь-якого викладача визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання студентів — від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. Уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусії, важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (постановка в ситуацію вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.

Переваги використання ігрових форм навчання полягають у тому, що:

по-перше, матеріал, який подається у нетрадиційній формі дозволяє студентам отримати гарну вихідну базу для самостійного дослідження спірних питань;

по-друге, виникає інтерес пошуку істини, що потребує використання джерел, які містять дискусійні положення і відповідно збуджують інтерес до пізнавальної діяльності;

по-третє, набуваються уміння і формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а обґрунтувати своє розуміння проблеми;

по-четвертерозкриваються творчі можливості студентів, їх здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності.

Важливим засобом розвитку мотивації учіння є також написання студентами творів з мотиваційної тематики («Моя мрія і шляхи її досягнення», «Моя майбутня кар’єра» тощо). Передбачається, що використання студентами в ході написанні творів відповідних категорій мотивації досягнення (розроблених Д. Мак-Клелландом), таких як «очікування успіху», «позитивний емоційний стан в процесі діяльності», «похвала» (самосхвалення) інтенсифікує розвиток відповідних мотиваційних утворень (зокрема, потреби досягнення і мотивації учіння).




2.2 Діагностика навчальної мотивації студентів
Мотивація студента один з найважливіших пунктів в процесі навчання. Правильна мотивація є правильним фундаментом у навчанні,є базою для подальшого розвитку у професійній сфері.

Навчальна мотивація студентів характеризується різними мотивами, які могли б спонукати до навчання, до оримання певних знань, певної професії. На основі опитування студентів було складено опитувальник А. А. Реана і В. А. Якуніна до якого було включено такі мотиви навчання: комунікативні, професійні, учбово-пізнавальні, широкі соціальні мотиви, уникнення невдачі, а також мотиви престижу. Це є ті мотиви які спонукають студентів до обрання навчального закладу, до кар’єрного розвитку у майбутньому, до престижу. Студенти самі визначили різні види мотивів, включили як самі великі та значимі для них, так і мотиви які не були головними при вступі до навчального закладу.

Розгляньмо ці мотиви дещо детальніше. Комунікативні мотиви, це мотиви які керують студентами при виборі майбутньої професії, учбового закладу і спонукають до поширення комунікації, для надбання певного багажу знать при подальшому спілкуванні з людьми.

Професійні мотиви, керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії.

Мати повний багаж необхідних зань, щоб в майбутньому застосовувати їх в своїй роботі. Зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення оримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращіх результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання це є підґрунтям для учбово-пізнавальних мотивів.

Соціальні мотиви спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві.

Мотиви уникнення не є найкращім керівником при виборі шляху в майбутньому, але деякі студенти керуються ними, лише щоб не відставати від однолітків, не бути порожнім місцем для оточуючих деякі студенти обирають ту чи іншу професію.

Мотиви престижу – це остання з виділених категорій, коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, йти попереду не зважаючи ні на що інше, бути першим усюди – це є одним з мотивів, що спонукає студентів до учбової діяльності.

Було проведено тест з студентами другого курсу, який дає можливість визначити їх мотивацію та подальшу спрямованість. Середній коефіцієнт з десяти опитаних складає такі данні:

Комунікативні мотиви – 3,36.

Професійні мотиви – 4,06.

Навчально-пізнавальні мотиви – 3,73.

Соціальні мотиви – 3,73.

Мотиви уникнення невдач – 3,45.

Мотиви престижу – 3,55.

Можна скласти ці данні в порядку від найвищої оцінки до найнижчої: найвищої оцінки отримали професійні мотиви, друге місце ділять між собою навчально-пізнавальні та соціальні мотиви, за ними йдуть мотиви престижу, мотиви уникнення невдач ізамикають мотиви комунікативні.

На основі отриманих данних можна побачити, що мотиви учбової діяльності другокурсників є різноманітними. Найвищої оцінки отримали мотиви професійні, студенти які керуються професійними мотивами прагнуть стати спеціалістами та майстрами своєї справи і це є більшість з опитуваних. Найменше спонукають до учбової діяльності комунікативні мотиви. Керуючись різними мотивами студенти роблять дуже багато в навчальні діяльності, правильна мотивація та спрямованість завжди приводить до вищіх результатів. Педагог людина здатна впливати, міняти і направляти повинна правильно використовувати свої здібності в мотивуванні майбутніх геніїв, професорів, професіоналів.




Висновки
Формування повноцінної особистості студента має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями низкою авторів.Формування особистості людини відбувається у продовж всього її життя, а саме у вищій школі закладаються основні особисті якості фахівця, у подальшій професійній діяльності відбувається «подальша шліфовка як особистості».

В процесі навчання студент зштовхується з низкою проблем психолого-педагогічний аспект яких зв’язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, принципово відрізненої від шкільної формами та методами організації учбового процесу. Ця новизна та пов’язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар’єр, який повинен бути подоланий. З цього слідує, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та дійсних цілей, оскільки мотиви та цілі є важливими детермінантами діяльності.

Структура мотивів студента, сформована у час навчання, стає основоюособистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів — невід'ємна складова частина виховання особистості студента.

Головна ціль кожного викладача визначається у наданні мотивації до навчання студентам. Їхня ціль правильно спрямувати студентів до навчального процесу, мотивувати їх до придбання знань, користуючись деякими сучасними розробками з приводу мотивації студентів можна подавати новий матеріал в ігровій формі, у формі дискусій, складних завдань, що дадуть змогу зацікавити студентів до нового матеріалу, вмотивувати їх до обговорення проблемних питань, до вирішення поданих вчителем задач.

Правильна мотивація сприяє кращому засвоєнню знань студентами, дає вихідну базу для самостійного опрацювання наукової літератури, до засвоєння матеріалу різними способами, через різні джерела. Самостійність дає поштовх до розвитку пізнавальної діяльності. Набуваються уміння індивідуально кожного студента, формуються практичні навички користування отриманою інформацією. Розкривається творчій підхід до подання в подальшому знань, при веденні диспутів, дискусійних груп тощо. Одним зі стимулів до навчання є новизна поданої інформації, непередбачуваність, це дає поштовх до формування внутрішнього інтересу у студентів.

Таким чином ми також можемо зробити висновок, що без певної мотивації студент не може досягти успіху у навчання, для одних мотивацією навчання є отримання стипендії, досягання професійних якостей у навчанні, мати гарний статус у колективі, а для інших мотивами є комунікативні потреби, престиж майбутньої професії чи суспільне значення, яке можна буде отримати після закінчення навчання.

Індивідуальна мотивація сприяє не тільки стимулюванню студентів, а й розуміння ними та осмислення цілей, визначених вчителем. Виникають самостійно визначені цілі, відбувається опанування вміннями планувати й оцінювати свою навчальну діяльність кожним студентом індивідуально.

Отже правильна мотивація – це правильний напрямок, за допомогою якого вчитель і ученик доходять до такої взаємодії, яка дає плідні результати в процесі навчання.




Список використаних джерел
1.                 Асеев В.Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976. – 304 с.

2.                 Аритова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания. Вестник МГУ сер. Психология №4, 1998. – 89с.

3.                 Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – 2-е изд. – СПб.: Изд. Дом. «Питер», 2001. – 263 с.

4.                 Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. М.: Украина, 2001. – 688 с.

5.                 Бех І. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3-4. – С. 12-20.

6.                 Бибрих Р.Р. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов / Р.Р. Бибрих, И.А. Васильева// Вестник МГУ. Серия 14. Психология. – 1987. – № 2. – С. 15-18.

7.                 Бобровицкая С. В. Некоторые особенности мотивации поступления в педагогический вуз. — Психологическая служба образования: Материалы докладов конференции. – М., 1997. — 155с.

8.                 Васильков А. М. Динамика мотивационных установок к профессии военного врача в процессе обучения в военно – медицинском вузе/ А. М. Васильков, С.С. Иванов // Ананьевские чтения – 97: Тезисы научно – практической конференции. – М., 1997. – С. 45 – 49.

9.                 Васильев И. А., Магомед – Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием/И.А. Васильев, М.Ш. Магомед – Эминов. – М., 1991.

10.            Вербицкий А. А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. – М.,1986. – 345 с.

11.            Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб.// Під ред. О. В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З В. Огороднічук та ін. – К.; Просвіта, 2001. – С. 7 – 38.

12.            Вилюнас В.К. Психологичские механизмы мотивации человека/ В.К. Вилюнас. – М., 1990. – 458 с.

13.            Гамезо М.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – 2 – е изд., доп. и испр. – М.: Изд- во Рос. Пед. Агентства, 1998. – 272 с.

14.            Гордієнко В. І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації: професіогенез особистості // Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посіб. / За ред. П.С. Перепелиці, В.В. Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – С. 48 – 67.    продолжение
--PAGE_BREAK--