Курсовая работа: Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя

--PAGE_BREAK--Примітка: після заповнення діагностичної карти оцінки та самооцінки і готовності до саморозвитку підраховується загальна і кількість балів:
0 – 240 балів – низький рівень готовності до саморозвитку;
240 – 400 балів – середній рівень готовності до саморозвитку
400 – 522 балів – високий рівень готовності до саморозвитку.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА
Мета: діагностика професійної підготовленості вчителя
Діагностичні блоки
Склад діагностичних блоків
Діагностичні параметри
Бали
1, 2, 3
Напрямки професійної підготовки вчителя
Зміст підготовки вчителя
Показники оцінки підготовленості
вчителя
Науково-теоретична підготовка
І. Знання теоретичних основ науки, предмета, що викладається
1. Орієнтація у меті і завданнях науки.
2. Володіння основними закономірностями науки.
3. Оперування науковою термінологією.
4. Орієнтація у виборі змісту навчання на підставі наукових даних, фактів, понять, законів.
5. Розуміння логіки науки.
II. Знання методів науки, предмета, що викладається
1. Орієнтація у різноманітності методів наукового пізнання.
2. Розуміння суті методів, що використовуються в науці.
3. Уявлення про можливість використання методів науки у процесі викладання предмета.
III. Знання історії розвитку науки, її сучасних досягнень
1. Орієнтація в історії наукових винаходів
2. Розуміння необхідності використання. історії розвитку науки, окремих фактів у процесі викладання предмета.
3. Володіння знаннями про сучасні досягнення науки.
4. Уявлення про роль і місце використання цих знань.
Психолого-педагогічна
підготовка
І. Знання психологічних особливостей
учнів
1. Орієнтація у психологічних особливостях школярів і необхідності їх обліку під час відбору змісту, форм і методів навчання.
2. Розуміння ролі психодіагностики у розвитку учнів.
3. Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості школяра.
II. Знання психологічних закономірностей навчання і розвитку школярів
1. Розуміння закономірностей пізнання.
2. Орієнтація в компонентах навчання, їх суті й логічному взаємозв’язку.
3. Розуміння психологічних основ навчання, виховання, розвитку особистості школярів різних вікових груп.
III. Знання теоретичних основ педагогіки
1. Розуміння цілей і задач педагогічних взаємодій із школярами у процесі їх навчання, виховання й розвитку.
2. Орієнтація у методах педагогічної діагностики рівня знань і вихованості учнів.
3. Уявлення про психологічний аспект уроків і характеристика уроків різного типу.
4. Орієнтація у класифікації методів навчання і характеристика кожного з них.
IV. Знання педагогічних технологій
1. Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя у цьому процесі.
2. Володіння прийомами планування і організації особистої праці і праці школяра.
3. Орієнтація у змісті контрольно-аналітичної діяльності учителя у процесі навчання учнів.
4. Володіння прийомами педагогічної техніки.
Методичні вміння
І. Знання змісту освіти учнів з навчального предмета
1. Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання і розвитку школяра.
2. Розуміння мети і завдань навчання.
3. Орієнтація у навчальних планах і програмах предмета, що викладається.
4. Виділення провідних знань, умінь і навичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета.
II. Знання методів і прийомів навчання школярів
1. Розуміння адекватності методів і прийомів меті і змісту навчання.
2. Орієнтація у різноманітності і цільовому напрямку різних методів і прийомів навчання учнів.
3. Розуміння суті різних методів навчання школярів і специфіки їх використання у процесі викладання навчального предмета.
III. Знання форм організації навчання
школярів
1. Розуміння взаємного зв’язку змісту, форм і методів навчання.
2. Орієнтація у різноманітності і специфіці різних форм організації навчання школярів.
3. Орієнтація в нових формах організації навчання, їх суті й умовах успішного використання у викладанні.
IV. Знання засобів навчання школярів
1. Орієнтація у різноманітності, специфіці та умовах використання різних засобів навчання учнів.
2. Розуміння ролі і функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмета, у розв’язанні інших педагогічних завдань.

Примітка: 1 бал – початковий рівень; 2 бали – середній рівень; 3 бали – високий рівень.
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: визначити рівень теоретичних і практичних знань, умінь і навичок для особистісно орієнтованого підходу у плануванні роботи з підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників
Теоретичні знання, професійні уміння
і навички вчителя
Володію
Володію частково
Не володію
Мотивація навчальної діяльності учнів
Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Здійснення міжпредметних зв’язків
Розвиток логічного мислення
Диференційований і індивідуальний підхід до учнів
Організація самостійної роботи, роботи з книгою
Використання ТЗН, наочних посібників
Використання краєзнавчого матеріалу
Попередження перевантаження учнів
Використання ігрових елементів
Застосування методів самоконтролю
Опитування учнів, контроль за якістю знань
Вибір оптимальних методів навчання
Використання дидактичного матеріалу
Впровадження тематичного обліку знань і критеріїв їх оцінки
Розвиток пізнавальної активності учнів
Формування наукового світогляду
Комплексний підхід у виховній роботі на уроці
Профорієнтаційна робота на уроці
Робота з розвитку здібностей учнів
Емоційність та психологічний комфорт уроку
Використання інноваційних технологій
Використання інтерактивних методів навчання
Використання методів особистісно орієнтованого навчання
Позакласна робота з предмета.
Організація робочого місця, НОП
Використання перспективного педагогічного досвіду
Уміння зробити самоаналіз уроку
Уміння забезпечити працездатність і дисципліну протягом уроку
Бажання займатися науково-дослідницькою роботою
Яка форма методичної роботи для вас найбільш прийнятна
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: виявлення рівня методичної підготовки вчителя
№з/п
Методичні вміння вчителя
+
—
1.
Проведення нестандартних уроків
2.
Проведення інтегрованих уроків
3.
Робота з розвитку мовлення
4.
Використання ТЗН на уроках
5.
Розв’язування проблемних ситуацій
6.
Диференційований підхід до навчання
7.
Індивідуальна робота з учнями.
8.
Організація самостійної роботи на уроці
9.
Організація ігрових ситуацій на уроці
10.
Виховна робота на уроці
11.
Організація перевірки домашніх завдань
12.
Організація роботи зі здібними учнями
13.
Організація роботи з невстигаючими
14.
Проведення практичних робіт
15.
Система обліку прогалин у знаннях учнів
16.
Робота щодо впровадження елементів досвіду колег
17.
Робота з розвитку творчих здібностей учнів
18.
Проведення уроків тематичного оцінювання знань
19.
Проведення корекційної роботи
20.
Впровадження інноваційних технологій
21.
Використання інтерактивних методів навчання
22.
Використання методів і прийомів особистісно орієнтованого навчання
23.
Уміння робити самоаналіз уроку
24.
Робота з батьками
25.
Уміння провести батьківські збори
26.
Робота з неблагополучними сім’ями
27.
Виховання бережливого ставлення до шкільного майна
28.
Уміння проводити психолого-педагогічні спостереження
29.
Організація учнівського самоврядування
30.
Забезпечення єдності вимог школи і сім’ї
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: виявлення утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності
Види методичної діяльності
Самооцінка вчителя
Відчуваю утруднення
Володію питанням
Можу допомогти колегам
1. Цільовий компонент
Визначення мети уроку
Визначення мети позакласного заходу
Визначення мети планування
Визначення мети будь-якої діяльності
2. Змістовий компонент
Засвоєння ідей і понять науки (у рамках предмета, що викладається)
Оволодіння змістом підручника
Оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями
Оволодіння передовим досвідом навчання
Робота з літературою за спеціальністю
Робота з літературою з методики
3. Проектований компонент
Розподіл матеріалу теми за уроками
Складання плану, конспекту уроку
Підбір теоретичного матеріалу до уроку
Підбір системи задач і вправ
Підбір діагностичного матеріалу
Вибір форм і методів навчання
Вибір структури уроку
4. Організаційний компонент
Постановка мети уроку і забезпечення сприйняття її учнями
Організація сприйняття того, що вивчається
Організація осмислення навчальної інформації
Організація закріплення і застосування на практиці отриманих знань
Організація власної діяльності на уроці
Організація колективної діяльності на уроці
Поєднання індивідуальної і групової діяльності учнів
Підтримання необхідного темпу уроку
Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів
Використання елементів проблемного навчання:
створення проблемної ситуації;
висування гіпотези;
логічний доказ
Навчання учнів:
прийомам планування;
самоконтролю;
прийомам скорочення записів;
раціональній витраті часу;
умінням висловлювати свою думку;
прищеплення навчальних навичок, специфічних для даного предмета
Володіння методикою проведення навчальних занять:
перевірка підсумків попередньої роботи;
презентація нового матеріалу;
практика під керівництвом учителя;
незалежна самостійна практика учнів;
самоконтроль і самооцінка результатів роботи;
узагальнення навчального матеріалу;
визначення домашнього завдання;
підбиття підсумків заняття
5. Контрольно-оціночний компонент
Визначення з кожної теми обов’язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок відповідно до рівнів навчальних досягнень
Структурування завдань для тематичної атестації
Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів
Визначення форми проведення тематичної атестації
Методика проведення різних форм тематичної атестації
Обґрунтування виставлених оцінок
Дотримання такту при виставленні оцінок
Організація корекційної роботи за результатами тематичної атестації
Форми проведення повторної атестації
Самоконтроль
САМООЦІНКА ВЧИТЕЛЕМ ВЛАСНОЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
№
п/п
Назва діяльності
Здійснюється
Успішно
Задовільно
Потребує допомоги
1
Розвиток загальних компетенцій учнів
2
Знання типів і структури уроків
3
Комплексне планування мети і завдань уроків, відповідно до сучасних вимог
4
Актуалізація опорних знань учнів
5
Мотивація навчальної діяльності
6
Формування і розвиток навиків пізнавальної діяльності учнів, навичок самостійного оволодіння знаннями
7
Узагальнення і систематизація навчальних компетенцій учнів
8
Здійснення інтегративних зв’язків
9
Диференційований і індивідуальний підхід до учнів
…
10
Реалізація особистісно-орієнтовного навчання як основи нових педагогічних систем навчання
11
Організація колективних форм навчальної діяльності
12
Володіння методикою проведення різних форм тематичної атестації навчальних досягнень учнів.
13
Використання методів самоаналізу взаємоконтролю
14
Сприяння самореалізації особистості учня
15
Використання ТЗН, наочності
16
Використання методів розвиваючого навчання
17
Інформаційна насиченість уроку, зв’язок з життям
18
Врахування вікових та психологічних особливостей учнів
19
Виховні компоненти уроку
20
Позакласна робота з предмета
    продолжение
--PAGE_BREAK--
АНКЕТА «ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ»
1. Чи задоволені ви як шкільний учитель своєю психологічною підготовкою?
1. Повністю
4. Зовсім незадоволений
2. Частково
5. Інші відповіді
3. Дуже мало
2. Як часто у вас виникають сумніви щодо правильності власних психолого-педагогічних дій та вчинків?
1. Ніколи не виникають
4. Часто
2. Майже ніколи
5. Постійно
3. Іноді
3. З ким вам легше спілкуватись? (Вкажіть пріоритетність)
• З учнями та їхніми батьками (   ).
• З колегами і адміністрацією (   ).
• Із своїми дітьми, близькими людьми (   ).
• З малознайомими людьми (   ).
4. Якими психологічними методами ви часто користуєтесь у своїй педагогічній діяльності?
1. Самооцінка
4. Експеримент
7. Соціометрія
2. Спостереження
5. Анкетування
8. Тренінг
3. Бесіда
6. Тестування
9. Інше
Якими з них володієте?
Більшою мірою
Меншою мірою
Бажаєте оволодіти
1.
1.
1.
2.
2.
2.
3.
3.
3.

5. Недостатність яких психологічних знань ви гостро відчували після закінчення вузу і не змогли компенсувати під час роботи у школі?
6. Яким чином ви намагаєтесь компенсувати дефіцит психологічних знань?
7. Що з прочитаних творів на психологічну тему вам особливо запам’яталося (назва книги чи статті, автор)
САМОТЕСТ «ШЛЯХИ РОЗВИТКУ»
1. У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.
2. Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.
3. Я впевнений у своїх силах.
4. Я вірю, що всі мої плани здійсняться.
5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.
6. У моїх планах я найчастіше сподіваюсь на щасливий випадок, ніж на себе.
7. Я хочу краще та більш ефективно працювати.
8. Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.   
9. Мої невдачі частіше пов’язані з невмінням працювати.
10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.
11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.
12. У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
13. Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.
14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось змінити.
Ключ до обробки результатів:
1+, 2-, 3+, 4+, 5-, 6-, 7+, 8+, 9+, 10+, 11-, 12+, 13-, 14-
Аналіз результатів. Для визначення величини готовності пізнати себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів відповідей на самотест з ключем за твердженнями 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13. Максимальне значення величини ГПС дорівнює 7 балів. Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС). Підраховуємо кількість збігів затвердженнями 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14. Максимальне значення ГС дорівнює 7 балам.
За одержаними значеннями ГПС та ГС отримуємо місцезнаходження на координатній площині індивідуальних показників.
За результатами тесту в методичну роботу можуть бути внесені корективи щодо стимулювання потреб пізнавати себе і самовдосконалюватися.
ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ ФЧИТЕЛЯ
Визначається рівень проектувальних умінь вчителя як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
№
Категорія відповідних умінь
Самооцінка
Експертна
оцінка
1.
Уміння підводити учнів до протиріччя у вивченні певного поняття чи явища.
2.
Уміння організувати самостійну роботу учнів при знаходженні рішення проблеми.
3.
Уміння висувати гіпотези вирішення визначеної проблеми.
4.
Уміння бачити різні шляхи вирішення певної проблеми.
5.
Уміння стимулювати інтерес, активність, мислення учнів.
6.
Уміння сформулювати проблемні завдання.
7.
Уміння застосовувати науково-дослідницький метод у своїй діяльності.
8.
Уміння проводити експеримент.
9.
Уміння застосовувати нові інформаційні технології.
10.
Уміння моделювати активну діяльність учнів.
11.
Уміння прогнозувати зміни стану навчальних досягнень учнів.
12.
Уміння вибирати адекватну модель навчання.
13.
Уміння проектувати план навчальної діяльності.
14.
Уміння організовувати роботу груп.
15.
Уміння аналізувати свої стереотипи та змінювати їх.

Обробка результатів:
• низький рівень – 16 – 24 бали;
• середній рівень – 25 – 32 бали;
• достатній рівень – 33 – 40 балів;
• високий рівень – 41 – 48 балів.
ТЕХНОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначається рівень готовності вчителя до проектної діяльності як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
№
Параметри готовності
Самооцінка
Експертна оцінка
1.
Розуміння суті організаційно-підготовчого етапу проектної діяльності.
2.
Розуміння суті операційно-виконавчого етапу проектної діяльності.
3.
Розуміння суті рефлексивно-оцінювального етапу проектної діяльності.
4.
Розуміння діяльнісного підходу до організації навчально-виховного процесу.
5.
Знання алгоритму здійснення проектної діяльності.
6.
Знання дидактичних принципів, що регламентують дії вчителя в умовах проектно-технологічної діяльності.
7.
Знання дидактичних принципів, що регламентують дії вчителя в умовах проектно-технологічної діяльності.
Обробка результатів:
• низький рівень – 7 – 10 балів;
• середній рівень – 11 – 14 балів;
• достатній рівень – 15 – 17 балів;
• високий рівень – 18 – 21 бал.

УМІННЯ РОЗРОБКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Визначається рівень умінь розробляти педагогічний проект вчителем як середнє арифметичне його самооцінки та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3.
№
Категорія відповідних умінь
Самооцінка
Експертна
оцінка
1.
Уміння проаналізувати освітню ситуацію.
2.
Уміння визначити мету, реалізація якої спрямована на розв’язання визначеної проблеми.
3.
Уміння визначити підходи та принципи
щодо досягнення визначеної мети.
4.
Уміння складати план, враховуючи часові межі виконання, виконавців та зміст діяльності (коли? хто? що?).
5.
Уміння розробити свою технологію як низку послідовних педагогічних дій, спрямованих на досягнення конкретного очікуваного результату (яким чином?)
6.
Уміння забезпечення проведення проекту необхідними ресурсами (людськими, матеріально-технічними).
7.
Уміння зробити експертизу результатів впровадження педагогічного проекту (визначення критеріїв оцінювання отриманих результатів).
Обробка результатів:
• низький рівень – 8 – 12 балів;
• середній рівень – 13 – 16 балів;
• достатній рівень – 17 – 20 балів;
ОРІЄНТОВАНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТРУКТУРИ ЗНАНЬ ВЧИТЕЛЯ
Недостатній
рівень
Науково-методична підготовка на рівні знань, здобутих у вищому навчальному закладі; відсутність орієнтації на самоосвіту.
Задовільний
рівень
Орієнтація на перспективний педагогічний досвід; намагання застосувати його окремі елементи; робота з підвищення свого фахового рівня.
Достатній рівень
Використання однієї (чи кількох) з інноваційних технологій у власній роботі.
Високий рівень
Керівник шкільного, районного методичного об’єднання; науково-методичні посібники, методичні розробки, друковані праці; участь у роботі журі міських та обласних олімпіад, конкурсів «Учитель року», «Кращій працівник року»; підготовка учнів до захисту наукових робіт (МАН), до Всеукраїнських олімпіад зі свого предмету.
Для діагностики організаторських і комунікативних здібностей педагога можливе використання відомої психологічної методики «КОС-1» («комунікативні та організаторські схильності»). Ця методика націлена на якісне та кількісне вимірювання комунікативних та організаторських схильностей.
Простота методичної структури робить цю методику незамінною в роботі класного керівника, заступника директора з науково-методичної, навчально-виховної роботи, психолога. Вона може використовуватись за межами обстеження і як самостійна методика, і як частина корекційної роботи.
КОС-1
1. Чи багато у вас друзів (колег), з якими ви постійно спілкуєтесь?
2. Чи часто вам вдається схилити більшість своїх товаришів (колег, учнів) до прийняття ними вашої думки?
3. Чи довго турбує вас почуття образи, заподіяне кимось із ваших друзів (колег, учнів)?
4. Чи завжди вам важко орієнтуватися у критичній ситуації, що склалася?
5. Чи прагнете ви до встановлення нових знайомств із різними людьми?
6. Чи подобається вам займатися громадською роботою?
7. Чи правильно, що вам приємніше читати книжки чи займатися будь-якими іншими справами, ніж проводити час із людьми?
8. Якщо виникли певні перешкоди у здійсненні ваших намірів, то чи легко ви відмовляєтеся від намірів?
9. Чи легко ви встановлюєте контакт із людьми, які значно старші від вас за віком?
10. Чи любите ви вигадувати чи організовувати зі своїми друзями (колегами, учнями) різноманітні заходи та розваги?
11. Чи важко вам входити в нові для вас компанії (новий клас)?
12. Чи часто ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було виконувати сьогодні?
13. Чи легко ви встановлюєте контакти з незнайомими людьми?
14. Чи прагнете домогтися, щоб ваші друзі (колеги, учні) діяли відповідно до вашої думки?
15. Чи важко освоюєтеся в новому колективі?
16. Чи правильним є твердження, що у вас не буває конфліктів із друзями (колегами, учнями) через невиконання ними своїх обов’язків та зобов’язань?
17. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися з новою людиною?
18. Чи часто при вирішуванні важливих справ ви берете ініціативу на себе?
19. Чи дратують вас оточуючі і чи хочеться вам побути наодинці?
20. Чи правда, що звичайно ви погано орієнтуєтеся в незнайомій ситуації?
21. Чи подобається вам постійно бути серед людей?
22. Чи виникає у вас роздратування, якщо не вдається закінчити розпочату справу?
23. Чи відчуваєте ви труднощі, незручність або ніяковієте, якщо доводиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?
24. Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування із товаришами?
25. Чи любите ви брати участь в колективних заходах?
26. Чи часто проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що торкаються інтересів ваших товаришів (колег, учнів)?
27. Чи правда, що ви почуваєтеся невпевнено серед малознайомих вам людей?
28. Чи правильним є твердження, що ви рідко прагнете довести свою правоту?
29. Чи вважаєте ви, що без особливих зусиль можете внести пожвавлення в малознайому для вас компанію?
30. Чи брали ви участь у громадській роботі школи?
31. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?
32. Чи правильно, що ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було зразу прийняте вашими товаришами (колегами, учнями)?
33. Чи почуваєтеся ви невимушено, потрапивши в незнайому для вас компанію?
34. Чи з бажанням ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?
35. Чи правда, що ви не почуваєтеся впевнено і спокійно, коли доводиться що-небудь говорити великій групі людей?
36. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі чи побачення?
37. Чи правда, що у вас багато друзів?
38. Чи часто ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів (колег)?
39. Чи часто ви ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?
40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів (колег)?
Бланк відповідей
Ключ
Комунікативні схильності: 1+, 3-, 5+, 7-, 9+, 11-, 13+, 15-, 17+, 19-, 21+, 23-, 25+, 27-, 29+, 31-, 33+, 35-, 37+, 39-.
Організаторські схильності: 2+, 4-, 6+, 8-, 10+, 12-, 14+, 16-, 18+, 20-, 22+, 24-, 26+, 28-, 30+, 32-, 34+, 36-, 38+, 40-.
На кожне запитання потрібно відповідати таким чином: якщо ваша відповідь позитивна, то у відповідній клітинці «Бланку відповідей» потрібно поставити знак «+ «, негативна відповідь – знак «-».
Обробка та оцінка матеріалів: за допомогою відповідних ключів по кожному розділу методики підраховуємо кількість відповідей, що збігаються. Оцінний коефіцієнт (К) комунікативних та організаторських схильностей виражається відношенням кількості відповідей, що збіглися по кожному розділу, до 20-максимально можливого числа збігів (20).
Обрахунок проводимо за формулою:
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«143636.files/image001.wmz» o:><img width=«41» height=«35» src=«dopb374634.zip» v:shapes="_x0000_i1025">, або К = 0,05m,
де К – оцінний коефіцієнт; m – кількість відповідей, що збіглися з ключем.
Коефіцієнти, одержані за цією методикою, можуть коливатися у межах від «0» до «1». Ті з них, що наближаються до «1», свідчать про високий рівень вияву тих або інших схильностей. Наближення ж значення коефіцієнта до «0» – свідчення низького рівня. Оціночний коефіцієнт (К) – це кількісна характеристика. Для якісної стандартизації використовують шкали оцінок, де тому або іншому діапазону кількісних показників К відповідає певна оцінка Q.
ШКАЛА ОЦІНОК КОМУНІКАТИВНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ
К
Q
Рівень комунікативних схильностей
0,00 – 0,45
1
Низький
0,46 – 0,55
2
Нижче середнього
0,56 – 0,65
3
Середній
0,66 – 0,75
4
Високий
0,76 – 1,00
5
Дуже високий
ШКАЛА ОЦІНОК ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ СХИЛЬНОСТЕЙ
К
Q
Рівень організаторських схильностей
0,00 – 0,45
1
Низький
0,46 – 0,55
2
Нижче середнього
0,56 – 0,65
3
Середній
0,66 – 0,75
4
Високий
0,76 – 1,00
5
Дуже високий
Педагоги (учні), які одержали оцінку «1», характеризуються дуже низьким рівнем прояву схильності до комунікативної чи організаторської діяльності.
В педагогів (учнів), які одержали оцінку «2», розвиток зазначених схильностей нижчий середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе невпевнено в новій компанії, колективі, проводять час наодинці із собою, обмежують свої знайомства, переживають труднощі в налагодженні контактів з людьми, у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються и незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності дуже незначний, вони прагнуть не приймати самостійних рішень.
Для тих, хто одержав оцінку «3», властивий середній рівень прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Особи з таким рівнем розвитку зазначених схильностей прагнуть до контакту з людьми, не обмежують коло власних знайомств, планують свою роботу, відстоюють свою думку. При цьому «потенціал» схильності не дуже стійкий. Ця група потребує серйозної та планомірної корекційної роботи.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Ті, хто одержали оцінку «4», віднесені до групи з високим рівнем прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Вони швидко знаходять собі друзів, однодумців не губляться в нових обставинах, постійно розширюють коло знайомств, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким друзям, колегам, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь у громадських заходах, здатні самостійно приймати рішення у важкій ситуації.
Ті, що одержали оцінку «5», мають дуже високий рівень зазначених схильностей. Вони мають потребу у відповідній діяльності і активно до неї прагнуть. Швидка орієнтація у важких ситуаціях, невимушеність поведінки в новому колективі, ініціатива, прагнення до самостійних рішень, відстоювання власної думки, домагання того, щоби вона була прийнята, – усе це притаманно їм. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони шукають задоволення потреби в комунікативній та організаторській діяльності.
РІВНЕВІ ШКАЛИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦІ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ (ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ КОЛЕГАМИ)
Оцінка психологічної готовності вчителя до роботи в сучасній школі
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель чітко уявляє собі мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Дана мета не суперечить його внутрішнім, переконанням. Позиція вчителя характеризується прагненням до максимального особистого внеску в справу, якнайшвидшого здійснення прогресивних перетворень. Основною рушійною силою в діяльності педагога виступають внутрішні мотиви, а зовнішні позитивні й зовнішні негативні мотиви перебувають на другому плані
9  10
Допустимий
Учитель не зовсім чітко уявляє собі необхідність змін у роботі школи. Йому властивий деякий консерватизм мислення, однак це не заважає йому в основному правильно розуміти мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Основною рушійною силою в діяльності вчителя виступають внутрішні мотиви за наявності значної частки зовнішніх позитивних мотивів і незначної – зовнішніх негативних мотивів
6   7   8
Критичний
Учитель не бачить необхідності в неперервному вдосконаленні системи освіти, йому властивий консерватизм мислення. Сприймає лише суто організаційні зміни (введення нових навчальних планів, зміни; в порядку комплектування класів, ведення нових посад тощо) і не розуміє необхідності в перегляді змісту освіти, зміні та вдосконаленні методик викладання тощо. Основною рушійною силою в його діяльності виступають зовнішні позитивні мотиви за наявності значної частки зовнішніх негативних мотивів. Внутрішні мотиви не відіграють істотної ролі
4    5
Недопустимий
Учителю притаманний мотиваційний комплекс: зовнішні негативні мотиви, які, в свою чергу, більші за внутрішні мотиви.
Головна орієнтація – на зовнішню негативну мотивацію – уникнути неприємностей і лише заради цього виконання тих чи інших вимог реформи. При цьому яскраво проявляється позиція очікування: «Нехай інші випробують усі нововведення, а я подивлюся, що з цього вийде»
2   3
Випадкова людина в школі. Помилився у виборі професії й очікує зручного випадку для того, щоб покинути школу
1
Оцінювання технічної готовності вчителя до роботи в школі за обраною спеціальністю
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель досконало знає свій предмет. Методична підготовка дозволяє йому легко змінювати форми проведення занять. Бачить можливості свого предмета для морального вихованім учнів. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку. Знає необхідні нормативні документи. Вміє працювати з технічними засобами навчання. Бачить перспективу розвитку свого предмета, перспективу використання комп’ютерної техніки
9  10
Допустимий
Учитель знає свій предмет, необхідні нормативні документи, основні форми організації занять. Методична підготовка дозволяє досягати хороших результатів, нехай не завжди оптимальними методами. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку, але потрібно збагачувати знання з педагогіки і психології. Бачить можливості свого предмета для морального виховання учнів. Уміє користуватися технічними засобами навчання. Нечітко уявляє собі можливості використання ЕОМ у навчальному процесі
6  7  8
Критичний
Учитель знає свій предмет лише в рамках шкільної програми. Нормативні документи про школу знає поверхово, що викликає труднощі в роботі. Методична підготовка вимагає значного вдосконалення. Не вміє використовувати на практиці знання з педагогіки і психології. Не уявляє собі в повному обсязі виховних можливостей предмета. Не вміє працювати з технічними засобами навчання. Не уявляє можливостей використання ЕОМ у навчальному процесі
4   5
Недопустимий
Не знає свого предмета в рамках шкільної програми. Припускається фактичних помилок під час пояснення фактичного матеріалу. Не має необхідної методичної підготовки. Не знає необхідних нормативних документів про школу, не орієнтується в нових технологіях навчання
1  2  3
Оцінювання планування вчителя
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Характер планування визначається твердою самоустановкою на досягнення максимальних результатів. Неухильно дотримуються принципи планування. Плани спрямовані на впровадження в життя досягнень перспективного педагогічного досвіду, на реалізацію та безумовне виконання ухвалених урядових рішень про освіту. Під час планування роботи враховують результати попередньої діяльності, визначено шляхи закріплення й подальшого розвитку досягнутого, передбачається послідовне усунення недоліків. Планові заходи формулюють чітко, без декларативності й загальних фраз. У них передбачено проведення конкретної роботи, виконання якої має бути піддане контролю. Плани забезпечують єдність дій школи, сім’ї та громадськості й передбачають досягнення мети найоптимальнішими методами. Плани відображають оптимальний мотиваційний комплекс праці педагога:
– внутрішня мотивація;
– зовнішня позитивна мотивація;
– зовнішня негативна мотивація.
9  10
Допустимий
Характер планування визначають лише вказівкою «згори». Принципів планування загалом дотримуються. Плани враховують досягнення передового перспективного досвіду, спрямовані на реалізацію урядових рішень про модернізацію та розвиток освіти, але не спрямовані на досягнення максимальних результатів і розв’язанні завдань освіти, виховання й розвитку школярів. Планування роботи здійснюється на основі неповного аналізу результатів попередньої діяльності, хоч і з урахуванням у них основних моментів попереднього досвіду. В планах проглядається недостатня цілеспрямованість і вимогливість до себе. В них виявляється мотиваційний комплекс:
– зовнішня позитивна мотивація;
– зовнішня негативна мотивація;
– внутрішня мотивація.
6  7  8
Критичний
Характер планування визначається прагненням мати вигляд «не гірший за інших». Принципів планування дотримано лише частково, оскільки вчитель не засвоїв їх міцно. Планування здійснюється на основі безсистемного аналізу результатів попередньої діяльності, випадкових фактів із життя школярів, неглибоких знань на рівні підготовленості учнів до сприймання нового. В планах не передбачено узгодженості з колегами, формально враховано вплив на учнів громадських організацій, сім’ї. В планах виявляється мотиваційний комплекс:
– зовнішня позитивна мотивація;
– зовнішня негативна мотивація;
– внутрішня мотивація.
4   5
Недопустимий
Характер планування визначено лише формальними вимогами. Не дотримано принципів планування, оскільки вчитель їх не знає. Плани складено без будь-якого аналізу, без опори на досягнуті результати. Інколи допускається відсутність планів. Ставлення до них визначено мотиваційним комплексом:
– зовнішня негативна мотивація;
– зовнішня позитивна мотивація;
– внутрішня мотивація.
1  2  3
Оцінювання викладацької діяльності вчителя
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Глибоко розкриває і показує практичне застосування положень предмета, який викладає, створює основи для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Стимулює активність школярів на уроці пізнавальними і практичними завданнями, формує потребу в самостійному отриманні знань, у творчому переосмисленні засвоєного. Широко практикує активні форми та методи навчання. Повністю використовує можливості предмета для морального виховання учнів. Володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Досягає максимально можливих результатів. Знання учнів оцінює обґрунтовано.
9 – 10
Допустимий
В основному розвиває й показує практичне застосування основних положень предмета, який викладає, сприяючи тим самим створенню основ для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Практикує, хоч і з окремими елементами формалізму, активні форми навчання. Виконує державні навчальні програми, озброюючи учнів міцними знаннями, вміннями і навичками. Використовує, але не повною мірою, можливості предмета та морального виховання учнів. Запроваджує елементи оптимізації навчально-виховного процесу. В основному досягає реально можливих результатів успішності. Знання учнів оцінює обґрунтовано.
6  7  8
Критичний
Знання учнів поверхові. Вміння та навички не міцні. Є проблеми з окремих розділів державних програм у значних груп учнів. Навчальний предмет не викликає інтересу в учнів. Учитель погано володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Практикує, але без успіху, активні форми навчання. Не використовує можливостей навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює на завжди обґрунтовано.
4   5
Недопустимий
У всіх учнів значні упущення в знаннях. Учитель не виконує державні навчальні програми, хоч умови для цього створено; учитель не володіє способами оптимізації навчального процесу, не використовує можливості навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює необґрунтовано.
1  2  3
Оцінювання позаурочної організаційно-виховної роботи
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель є провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Значно впливає на організацію виховання дітей у сім’ї. Впливає на вибір учнями професій (у старших класах). Вибір форм та організація позаурочної діяльності учнів має цілеспрямований характер, який відповідає інтересам суспільства в цілому і колективу зокрема
9  10
Допустимий
Учитель не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Але його позаурочна організаційно-виховна діяльність спрямована на досягнення мети виховання, яку ставить суспільство в цілому і колектив зокрема. У своїй діяльності вчитель досягає не менших успіхів, ніж перша категорія вчителів
6  7 8
Критичний
Учитель не лише не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів, а й допускає в організації позаурочної діяльності неузгодженість з колективними зусиллями. На частину учнів він не має ніякого впливу
4   5
Недопустимий
Організація позаурочної діяльності учнів має беззмістовний характер. Учитель не надає батькам допомоги у вихованні їхніх дітей. Не має ніякого впливу на більшість учнів, з якими працює
1  2  3
Учитель негативно впливає на вихованців. Заважає іншим членам педагогічного колективу, батькам досягати позитивних результатів у вихованні дітей. Провокує учнів на протиправні дії

ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ НАД ПІДВИЩЕННЯМ СВОГО ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики, постійно вдосконалює свою методику викладання, шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Зростання педагогічної майстерності відображається на результатах його діяльності. Вчитель першим у школі використовує новаторські технології. Займається дослідницькою роботою
9  10
Допустимий
Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики. Вдосконалює традиційну методику викладання. За необхідності шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Але зростання педагогічної майстерності обмежується лише потребами сьогоднішнього дня. Він не заглядає у день завтрашній. Вчитель не прагне першим у школі використовує новаторські технології, але успішно переймає їх у своїх колег
6  7  8
Критичний
Учитель вивчає досягнення педагогічної науки і передової практики згідно з рекомендаціями адміністрації школи і колег Упроваджує, але без успіху, нові форми і методи організації занять з учнями. Лише на показ вдосконалює свою методику викладання. Не цікавиться або зрідка цікавиться досягненнями науки і техніки. Не розширює знань зі свого предмета, задовольняючись тим, що отримав під час навчання в педагогічному навчальному закладі
4   5
Недопустимий
Учитель не вивчає останніх досягнень педагогічної науки і передової практики. Не використовує досвіду своїх колег. Не вдосконалює своєї методики викладання. Не розширює знань зі свого предмета.
1   3
ОЦІНЮВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ, СТУПЕНЯ ОВОЛОДІННЯ ПРИНЦИПАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ, КУЛЬТУРНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧИТЕЛЯ
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель має чітко вироблену життєву позицію, яка не суперечить моральним нормам суспільства. Його культура спілкування, зовнішності, його судження про шляхи розвитку суспільних відносин, про моральні якості інших людей не суперечать вимогам суспільства. Спосіб життя вчителя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель не залишає поза увагою громадські вчинки інших людей. Його естетичні інтереси виявляються в літературі, музиці, кіно, театрі. Вчитель своєю поведінкою, культурою спілкування визначає моральні орієнтири для колективу школи, є прикладом для учнів
9  10
Допустимий
Культура спілкування й зовнішності відповідає вимогам суспільства, але не завжди спосіб життя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель сам в основному дотримується норм професійної етики, але в той же час може не реагувати на порушення з боку інших вчителів. Культурні інтереси проявляються в сферфі літератури, музики, кіно, театру і п.т.
6  7  8
Критичний
Культура спілкування й зовнішності не завжди відповідає вимогам оточення. Має місце розходження між словом і ділом. Боротьба з антигромадськими вчинками лише на словах. Інтереси до літератури, музики, кіно, театру поверхові
4  5
Недопустимий
Культура спілкування й зовнішності не відповідає вимогам професійної етики. Вчитель дає неправильну оцінку антигромадськими проявам в суспільстві. Виправдовує антисоціальні інтереси окремих членів суспільства. Не цікавиться мистецтвом. Здійснює негативний вплив на учнів
2  3
Допускає грубі порушення норм життя суспільства. Негативно впливає на учнів.
1
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ГРОМАДСЬКОЇ РОБОТИ
Рівень
Якісна характеристика
Бал
Оптимальний
Учитель бере активну участь у роботі громадських організацій. Результати його діяльності в громадських організаціях схвалює більшість членів цих організацій та оточення. Вчитель часто виступає з ініціативами щодо поліпшення роботи громадських організацій. Результати роботи мають соціальне значення
9  10
Допустимий
Учитель бере участь у роботі громадських організацій, не відмовляється від громадських доручень, але сам ініціативи не виявляє. Результати громадської діяльності відомі всім.
6  7  8
Критичний
Учитель має громадські доручення (є членом громадських організацій), але виконує їх не досить сумлінно, або їх виконання негативно відбивається на результатах основної діяльності. Можливо, про результати його громадської діяльності нічого не відомо.
4  5
Недопустимий
Ухиляється від виконання громадських доручень, від роботи в будь-яких громадських об’єднаннях, організаціях
1  2  3
    продолжение
--PAGE_BREAK--