Лекция: Основні системи числення
Системою числення називається спосіб запису чисел із допомогою цифр. Системи числення поділяються на позиційні та непозиційні. Прикладом непозиційної системи числення є римська система, коли число записується з допомогою спеціальних знаків. Але для запису великих чисел непозиційні системи незручні та неефективні. Вихід із цього становища було знайдено, коли почали використовувати позиційнісистеми числення. У цих системах числення число подається у вигляді визначеної послідовності кількох цифр. Місце кожної цифри в числі називається позицією. Ми користуємося позиційною десятковою системою числення, в якій використовується десять цифр — дев'ять значущих і нуль для вказування позиційного значення величини в рядку цифр. У процесі розвитку обчислювальної техніки знайшли використання інші системи числення — двійкова, вісімкова та шістнадцяткова. Двійкова система виявилася найприйнятнішою для електричних схем. У цій системі використовується всього дві цифри — 0 і 1, кожна з яких називається двійковою. Тобто, 0 — сигналу немає (виключено), 1 — сигнал є (включено). Кожний розряд (позиція числа) має свою вагу. Якщо який-небудь розряд двійкового числа дорівнює 1, то він називається значущим розрядом. Якщо додати вагу кожного значущого розряду, то отримаємо десятковий еквівалент числа.