Лекция: Пружинний привод

Пружинний привод (рис. 7.1) є приводом непрямої дії. Енергія, необхідна для увімкнення, запасається в могутній пружині, що заводиться або від руки, або за допомогою двигуна малої потужності (до 1 кВт).

Недолік пружинних приводів — зменшення стискальних зусиль наприкінці ходу увімкнення внаслідок зниження деформації пружин. Для усунення цього недоліку через спеціальну муфту пружина зв'язу­ється з маховиком, що поглинає надлишкову енергію вмикаючих пружин на початку ходу увімкнення. Енергія, накопичена махо­виком, віддається механізму вимикача наприкінці ходу, коли сили, що протидіють вимкненю, значно зростають.

Ведуча собачка упирається роликом 7 у зуб важеля I і заводить спіральну пружину 9. Запірно-пусковий механізм привода утримує пружину в заведеному стані. Для автоматичного увімкнення необхідно звільнити важіль, що заводить пружину, після чого енергія заведеної спіральної пружини повертає вал вимикача на увімкнення. Пружинні приводи не вимагають для свого керування джерела постійного струму, резервуарів із стисненим повітрям, що є істотною перевагою перед іншими приводами. Недолік — мала потуж­ність, тому такого типу приводи застосовуються для малооб’ємних вимикачів на напругу 6...10 кв.