Практическая работа: Управління страховою діяльністю

--PAGE_BREAK--2. Планування страхової діяльності


Характеристику етапів процесу стратегічного планування у НАСК «Оранта» відображено на рисунку 1.



Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування

<img width=«12» height=«22» src=«ref-1_1153845707-95.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026">


<img width=«39» height=«12» src=«ref-1_1153845802-97.coolpic» v:shapes="_x0000_s1027"><img width=«26» height=«2» src=«ref-1_1153845899-75.coolpic» v:shapes="_x0000_s1028"><img width=«2» height=«338» src=«ref-1_1153845974-87.coolpic» v:shapes="_x0000_s1029"><img width=«2» height=«2» src=«ref-1_1153846061-73.coolpic» v:shapes="_x0000_s1030"><img width=«2» height=«2» src=«ref-1_1153846061-73.coolpic» v:shapes="_x0000_s1031"><img width=«38» height=«2» src=«ref-1_1153846207-76.coolpic» v:shapes="_x0000_s1032"><img width=«39» height=«12» src=«ref-1_1153846283-96.coolpic» v:shapes="_x0000_s1033"><img width=«2» height=«182» src=«ref-1_1153846379-83.coolpic» v:shapes="_x0000_s1034">Етап 2. Установлення місій та цілей організації

<img width=«12» height=«14» src=«ref-1_1153846462-88.coolpic» v:shapes="_x0000_s1035">


<img width=«4» height=«252» src=«ref-1_1153846550-119.coolpic» v:shapes="_x0000_s1036"><img width=«27» height=«12» src=«ref-1_1153846669-92.coolpic» v:shapes="_x0000_s1037">Етап 3. Вибір методів аналізу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

<img width=«12» height=«13» src=«ref-1_1153846761-86.coolpic» v:shapes="_x0000_s1038">


Етап 4. Оцінювання та аналіз факторів зовнішнього середовища.

<img width=«12» height=«14» src=«ref-1_1153846847-86.coolpic» v:shapes="_x0000_s1039">


Етап 5. Оцінювання та аналіз факторіввнутрішнього середовища.

<img width=«12» height=«15» src=«ref-1_1153846933-89.coolpic» v:shapes="_x0000_s1040">


Етап 6. Прогнозування умов функціонування та результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

<img width=«12» height=«12» src=«ref-1_1153847022-84.coolpic» v:shapes="_x0000_s1042">


Етап 7. Виконання розрахунків, обгрунтувань, перелічених рішень

<img width=«12» height=«14» src=«ref-1_1153847106-88.coolpic» v:shapes="_x0000_s1045">


Етап 8. Формування варіантів стратегій(стратегічних альтернатив)

<img width=«12» height=«14» src=«ref-1_1153846462-88.coolpic» v:shapes="_x0000_s1046">


Етап 9. Вибір стратегії

<img width=«12» height=«14» src=«ref-1_1153847282-88.coolpic» v:shapes="_x0000_s1047">


Етап 10. Оцінювання стратегії на предмет установленим критеріям

Рис.1. Модель стратегічного планування у НАСК «Оранта»
Логічним продовженням стратегічного планування в НАСК «Оранта»є тактичне планування, тобто планування реалізації стратегії, яке включає поточне та оперативне планування.


Схематична модель поточного планування в НАСК «Оранта» наведено на рис.2.



1 етап. Інформаційне забезпечення поточного планування.

<img width=«344» height=«341» src=«ref-1_1153847370-1618.coolpic» v:shapes="_x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073">

2 етап. Оцінювання та аналіз сильних та слабких позицій організації.



3 етап. Вибір та формування планових параметрів (системи економічних, технологічних, соціальних та інших показників)на засадах стратегії.

4 етап. Підбір на альтернативних засадах заходів щодо досягнення планових параметрів.

 


5 етап. Бюджетне планування.



6 етап. Вибір адміністративних важелів (політики, процедур, правил) досягнення планових параметрів.




7 етап. Формування поточного плану.



8 етап. Деталізація поточного плану за центрами виконання (відповідальність)

Рис.2. Модель поточного планування в НАСК «Оранта»
Групи страхових продуктів:

Основні:

Страхування автотранспорту (каско);

«Зелена карта»;

2. Додаткові:

Медичне страхування, виїжджаючих за кордон;

Страхування вантажів (карго);

3. Стратегічні:

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.


Таблиця 2

Прогноз розвитку страхових операцій НАСК«Оранта»



Середній страховий платіж на 1 договір = сукупна страхова сума / кількість договорів

Середній страховий платіж на 1 договір = сума страхових платежів / кількість договорів

Тариф = Середній страховий платіж / Середній страховий платіж * 100%

Норматив виплат за даним видом страхування = Сума страхових виплат / Середній страховий платіж * 100%



    продолжение
--PAGE_BREAK--3. Формування фінансового плану та балансу доходів та видатків


Таблиця 3

Фінансовий план страхової компанії НАСК«Оранта»



Таблиця 4

Баланс доходів та видатків НАСК«Оранта»



Тарифна політика НАСК «Оранта».

Тарифна політика представляє собою процес розробки, обґрунтування та визначення порядку застосування страхового тарифу. Зазначений процес є цілеспрямованою діяльністю страховика по встановленню, уточненню, упорядкуванню страхових тарифів з метою забезпечення поєднання інтересів учасників страхових відносин: успішного та беззбиткового розвитку страховика та встановлення раціональної ціни на страхові послуги для страхувальників.

Принцип еквівалентності страхових відносин сторін угоди страхування передбачає, що тарифи-нетто повинні максимально відповідати ймовірності збитку. За цим принципом забезпечується зворотність коштів страхового фонду за тарифний період тій сукупності страхувальників, в масштабі якої будувався страховий тариф. Зазначений принцип відповідає перерозподільчій сутності страхування, як замкнутої розкладки збитку.

Принцип доступності страхових тарифів забезпечує доступ до страхування широкого кола страхувальників. Надто високі тарифні ставки гальмують розвиток страхування, яке стає невигідним. Вартість страхування повинна відповідати обсягам страхової відповідальності, яку на себе приймає страховик.

Розширення обсягів страхової відповідальності характеризує напрямок розвитку діяльності страховика, забезпечує страхування багатьох ризиків за однією угодою, підвищує інтерес страхувальників до здійснення страхового захисту, дозволяє знизити розмір страхових тарифів у зв’язку з економією витрат на ведення страхової справи.

Забезпечення самоокупності та рентабельності страхових операцій вимагає, щоб страхові тарифи забезпечували не тільки відшкодування собівартості страхової послуги (страхових виплат, витрат на ведення страхової справи тощо), а й отримання страховиком прибутку, за рахунок якого формуються додаткові резерви, вільні резерви для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості страховика, здійснюється розширене відтворення, а також покращується добробут його працівників, акціонерів, власників.

Принцип стабільності розмірів страхових тарифів на протязі тривалого часу забезпечує підвищення рівня довіри до даної страхової компанії. При чому, цього принципу доцільно раціонально дотримуватись як при зниженні показників збитковості страхової суми, так і при їх певному зростанні в межах релевантного діапазону.

Зазначені принципи вимагають свого організаційного удосконалення, оптимізації проведення розрахунків, їх раціоналізації, інформаційного забезпечення, підвищення професійного рівня працівників.

Досить суттєвим для ефективного використання визначених страхових тарифів є їх диференціація в залежності від видів та форм страхування, ступеню ризику, територіального місцезнаходження об’єктів страхування тощо.

Страхові резерви НАСК «Оранта».

Страхові резерви НАСК «Оранта» утворюються з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, утворюються у тих валютах, в яких НАСК «Оранта» несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями, і обліковуються окремо по кожній валюті. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам наявних технічних резервів. Страхові зобов'язання, передані перестраховикам, відображаються в активі балансу НАСК «Оранта» як права вимоги до перестраховиків. НАСК «Оранта» зобов'язане формувати страхові резерви (технічні резерви) і вести їх облік за видами страхування.

Порядок формування та обліку страхових резервів.

1. Формування та облік резервів незароблених премій

Формування резервів незароблених премій на звітну дату здійснюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах страхування за період попередніх дев'яти місяців (далі — розрахунковий період) у такому порядку:

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за перші три місяці розрахункового періоду множиться на одну четверту;

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за наступні три місяці цього періоду множиться на одну другу;

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за останні три місяці розрахункового періоду множиться на три четвертих;

одержані добутки додаються.

Величина резервів незароблених премій відображається у відповідній окремій статті балансу НАСК «Оранта» як технічні резерви.

Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії). При здійсненні операцій перестраховування частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що були сплачені за договорами перестраховування, формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій. Обсяги страхових резервів у перестрахувальника при цьому не зменшуються. Суми часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату обчислюються залежно від сум часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які були сплачені перестраховикам протягом розрахункового періоду, у такому порядку:

сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом перших трьох місяців цього періоду, множиться на одну четверту;

сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом наступних трьох місяців, множиться на одну другу;

сума часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених перестраховикам протягом останніх трьох місяців, множиться на три четвертих;

одержані добутки додаються.

Збільшення (зменшення) сум часток перестраховиків у резервах незароблених премій у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

2. Формування та облік резервів збитків

Формування резервів збитків здійснюється НАСК «Оранта» при наявності відомих вимог страхувальників (перестрахувальників) на звітну дату, що підтверджуються відповідними заявами.

Величина резервів збитків на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників, по яких не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Величина резервів збитків відображається у відповідній

окремій статті балансу страховика як технічні резерви. Сума збільшення величини резервів збитків у звітному періоді належить до витрат страховика, сума зменшення — до доходів від страхової діяльності.

Вимоги до перестраховиків згідно з договорами перестраховування при настанні страхових випадків у звітному періоді формують права вимоги до перестраховиків і обліковуються як частка перестраховиків у резервах збитків. Збільшення (зменшення) суми таких вимог до перестраховиків у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) доход від страхової діяльності.

Розміщення страхових резервів

Здійснюючи фінансово-господарські операції, НАСК «Оранта» повинне забезпечувати диверсифікованість своїх активів. При цьому обсяги технічних резервів повинні бути представлені однією або декількома з таких категорій активів:

грошові кошти на розрахунковому рахунку;

банківські вклади (депозити);

нерухоме майно;

цінні папери, що передбачають одержання доходів;

цінні папери, що емітуються державою;

права вимоги до перестраховиків;

готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

При цьому величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів і обліковується як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:

банківський вклад (депозит) — в кожному банку не більше 30;

нерухоме майно — не більше 10;

права вимоги до перестраховиків — не більше 50;

цінні папери, що передбачають одержання доходів, — не більше 40, в тому числі:

акції, які не котируються на фондовій біржі, — не більше 15, з них акцій одного емітента — не більше 2;

акції, які котируються на фондовій біржі, — не більше 5 одного емітента;

облігації — не більше 5, з них облігацій одного підприємства — не більше 2.

У разі, коли обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів мають бути представлені у цих же валютах активами таких категорій:

грошові кошти на розрахунковому (субрахунковому) рахунку в іноземній валюті;

банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.

Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміщені на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною.

    продолжение
--PAGE_BREAK--4. Організування страхової діяльності
<img width=«570» height=«321» src=«ref-1_1153848988-6276.coolpic» v:shapes="_x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094 _x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104">


Рис.3. Організаційна структура НАСК «Оранта»
Таблиця 5

Функції посадових осіб


5. Мотивування страхової діяльності


Коротку характеристику змістовних та процесійних теорій мотивування та обгрунтування можливості їх застосування у НАСК «Оранта» наведено у табл.6
Таблиця 6

Застосування теорій мотивування у НАСК «Оранта»


    продолжение
--PAGE_BREAK--6. Контролювання та регулювання страхової діяльності


Використання відповідних видів за ознакою етапів здійснення виробничо-господарської діяльності, характеристику процесу їх реалізації, характеристику впливу контролю на працівників подано у табл.7.
Таблиця 7

Контролювання у НАСК «Оранта»



Характеристика процедур регулювання на підприємстві, тобто усунення недоліків, відхилень, збоїв, що виявлені у процесі контролювання на засадах прийняття у керуючій системі НАСК «Оранта» відповідних управлінських рішень наведено у табл.8.

При цьому відображено регулювання різноманітних проблем на підприємстві.
Таблиця 8

Регулювання у НАСК «Оранта»


    продолжение
--PAGE_BREAK--