Практическая работа: Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи

--PAGE_BREAK--передбачає, що в собівартість продукції включаються усі затрати пов’язані з процесом виробництва: прямі матеріали, пряма заробітна плата, накладні загальновиробничі витрати, інші прямі витрати.

Калькуляційна собівартість з повним розподілом затрат здійснюється:

1. Згідно з замовленням.

2. Згідно з процесом.

3. На основі виробничої діяльності.

Згідно з замовленням об’єктом обліку є певні окремі замовлення. В кожному замовленні надають окремий номер, за яким здійснюється групування первинних документів. Загальновиробничі витрати, які є непрямим врахуванням непрямих рахунків, а в кінці місяця відносяться на собівартість окремих замовлень через їх розподіл. Фактична собівартість замовлення визначається після його виконання.

Згідно з процесом використовується у тих виробництвах, де вихідна сировина проходить низку технологій виробничих процесів. На кожному етапі отримуються напівфабрикати, які є сировиною для подальшого етапу. На останньому етапі отримуємо готову продукцію. Витрати за цим методом враховуються по етапах і видах продукції. Об’єктом калькуляції є готова продукція і напівфабрикати кожного етапу.

Виробнича діяльність підприємства орієнтується на контролі і скороченні тривалого виробничого процесу особливо тих операцій, які не збільшують цінність виробу. При цьому методі виробничі накладні обліковуються за центрами виробничої діяльності, а потім розподіляються між видами продукції на основі баз розподілу.

На практиці найбільш широке розповсюдження отримали два метода визначення собівартості: нормативний метод та метод по техніко-економічним факторам. Як правило, вони використовуються у тісному взаємозв’язку.

У випадку переважного використання нормативного метода при визначенні собівартості продукції використовуються норми і нормативи використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, тобто нормативна база підприємства[5, c.349].

Визначаючи собівартість випускаємої продукції, на підприємствах, як правило, складається відповідний план, який включає:

— кошторис витрат на виробництво, який складають за еконономічним елементом;

— величину собівартості усієї випущеної, товарної і реалізованої продукції;

— планові калькуляції окремих виробів;

— розрахунок зниження собівартості випущеної або товарної продукції по техніко-економічним факторам.

При цьому важливими якісними показниками плана по собівартості продукції являються:

— собівартість випущеної, товарної і реалізованої продукції;

— собівартість одиниці важливих видів продукції;

— витрати на 1 грн. випущеної, товарної або реалізованої продукції;

— відсоток зниження собівартості по техніко-економічним факторам;

— відсоток зниження собівартості порівнюємої продукції[5, c.350].

У кошторис витрат на виробництво включаються витрати, величина яких визначається на основі розрахунку по кожному елементу. Витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо і енергію у кошторис витрат встановлюються у розрахунку на виробничу програму виходячи з планового обсягу виробництва, норм та цін. Загальний розмір амортизаційних відрахувань розраховується на основі діючих норм по групам основних фондів. На основі кошторису витрат визначаються витрати на всю випущену або товарну продукцію.

Узагальнені результати виробничої діяльності підприємства знаходять відповідне відображення у плані собівартості продукції. Його функціональне призначення – формування ведучих критеріїв оцінки ефективності виробництва.

Основу визначення собівартості складає вільний кошторис витрат на виробництво і встановлення величин досягнення основних показників собівартості. У цілому планування виконується в наступній послідовності:

1. Визначаються витрати базисного року на гривню товарної продукції або собівартість одиниці продукції.

2. Шляхом множення витрат базисного року на обсяг товарної продукції плануємого року або на кількість товарної продукції у натуральному вираженні розраховується її собівартість при збереженні умов виробництва і реалізації продукції у базисному році. Збільшення обсягу товарної продукції повинно відображати зміну обсягу її виробництва у натуральному вираженні.

3. Обчислюється зниження витрат, включаємих у собівартість продукції, обумовлене впливом окремих техніко-економічних факторів.

4. З раніше визначеної собівартості товарної продукції плануємого року віднімається загальна сума зниження витрат і визначається собівартість товарної продукції в умовах плануємого року.

5. Встановлюються витрати на гривню товарної продукції або собівартість одиниці продукції плануємого року.

6. Розраховується планове зниження собівартості продукції у порівнянні з витратами базисного року у сопоставимих цінах і умовах оплати праці і т.п. Вплив змінення цін і умов на собівартість плануємого року визначається за допомогою спеціальних розрахунків.

Метод складення кошторису витрат на виробництво і реалізацію переслідує мету виявлення загальної величини планових витрат підприємства.

У вільний кошторис витрат на виробництво і реалізації продукції включаються видатки усіх структурних підрозділів підприємства, які беруть участь у виробництві продукції. Крім того, у вільному кошторисі витрат на виробництво і реалізацію продукції відображаються видатки, пов’язанні з виконанням виробничим персоналом підприємства робіт, не включаємих у склад випуску продукції (будівельно-монтажні роботи для капітального будівництва, роботи для капітального ремонту будівель та споруд). У кошторис витрат на виробництво включаються також витрати на виробництво і опанування виробництва нових видів продукції, які відшкодовуються за рахунок собівартості і інших цільових джерел.

Основою для розробки кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції є наступні розрахункові документи:

— розрахунок витрат на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію у основному виробництві;

— розрахунок видатків на оплату праці виробничих робітників основного виробництва;

— кошторис видатків (калькуляція собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;

— кошторис видатків на підготовку і опанування виробництва нових видів продукції, матеріалів, технологічних процесів;

— кошторис видатків, пов’язаних з опануванням нових виробництв, цехів, агрегатів;

— кошторис видатків на спеціальне технологічне оснащення;

— кошторис інших спеціальних видатків;

— кошторис загальновиробничих видатків по основних цехах (крім видатків на утримання та експлуатацію обладнання);

— кошторис видатків по утриманню та експлуатації машин і обладнання основних цехів;

— кошторис загальногосподарських видатків;

— кошторис транспортно-заготівельних видатків;

— кошторис комерційних видатків.

На практиці найбільшу складність при складанні кошторису, як правило, уявляє визначення загальногосподарських видатків. Обчислення витрат по статтям кошторису ведеться шляхом складання окремих розрахунків або окремих комплексних кошторис з розкриттям видатків по елементам, за виключенням послуг допоміжних цехів, включаємих окремо. Видатки на оплату праці робітників апарату управління підприємством визначаються на основані штатного розкладу, посадових окладів, а також з обліком прийнятої на підприємстві системи доплат і надбавок, преміювання за виробничі результати.

Представницькі видатки визначаються спеціальним кошторисом, розробляємої виходячи з плану відповідних заходів і встановлених законодавством норм на оплату послуг перекладачів, видатків по проведенню спеціальних прийомів іноземних представників (включаючи представників країн СНД). Видатки на службові відрядження розраховуються по кожній службі структури управління виходячи з наміченої їх кількості, тривалості і діючих норм відшкодування видатків. До видатків на відрядження також відносяться фактичні видатки по оформленню закордонних паспортів і інших виїзних документів, оплати державного мита, зборів іноземних представників, а також комісійні при обміні у банку засобів на іноземну валюту.

Канцелярські, типографічні, поштові, телеграфні і телефонні видатки розраховуються на основі даних попередньо проводимого аналізу склавшихся за попередній період відповідних витрат. Видатки на утримання і ремонт будівель, споруд, інвентаря визначаються також на основі відповідного кошторису, включаючи витрати на освітлення, опалення, водопостачання, газопостачання, утримання всередині будівель усіх сітей і комунікацій. Амортизація основних фондів загальнозаводського характеру визначається виходячи з їх балансової вартості (з обліком увести і вибуття у плануємому році) і затверджених норм амортизації по видах основних фондів.

Видатки на проведення досвіду, дослідження визначаються на основі кошторису утримання заводських лабораторій і відповідних договорів зі сторонніми організаціями. Видатки на утримання протипожежної і сторожової охорони розраховуються на основі договорів з обслуговуючими організаціями, затвердженого штатного розкладу охорони і норм видатку на утримання спеціального транспорту і особистого складу охорони, а також на базі кошторис видатків на заходи по забезпеченню протипожежної охорони.

Видатки на утримання службового автотранспорту також плануються на основі відповідного кошторису. Видатки по охороні праці загальнозаводського характеру, видатки на підготовку кадрів і організаційний набір робочої сили планується за допомогою кошторисів по кожному виду цих видатків.

При визначені інших загальногосподарських видатків слід виходити з розрахунків по кожному їх виду у відповідності з передбаченою номенклатурою.

Кошторис комерційних видатків складаються по відповідним статтям видатків виходячи з умов реалізації продукції, визначаючих кон’юнктурою ринку і договорами поставок.

Вихідними даними для складання кошторису являються:

— плани поставок виробленої продукції на внутрішній і зовнішній ринок і умови її реалізації;

— норми матеріальних, трудових і грошових видатків на виготовлення (придбання) тари і упаковки на складах відділу збута;

— норми і нормативи витрат на доставку продукції у випадках, передбаченими договорами поставок;

— розміри комісійних зборів і винагород, встановлених договорами зі снобженческо-збутовими і торгово-посередницькими організаціями;

— кошториси видатків, пов’язаних з участю у виставках, ярмарках і т.д.

Оплата послуг сторонніх організацій по маркетингу включається у кошторис у відповідності з вартістю цих робіт по договорам.

Основою для складання кошторису загальновиробничих і загальногосподарських видатків являються:

— встановлена структура управління цехом і підприємством у цілому, їх штатні розклади;

— норми видатків палива і енергії для опалення, освітлення і інших господарських потреб;

— норми видатків допоміжних матеріалів на утримання та ремонт будівель та споруджень;

— норми зносу малоцінного та швидкозношуючогося характеру господарчого приладдя;

— норми амортизаційних відрахувань;

— кошториси розходів на ремонт основних фондів, охорону праці, випробовування, раціоналізацію та винаходження і таке інше [5, c.351-356].

Комерційні видатки, пов’язані з роботами, які виконуються персоналом підприємства, передбачаються у кошторисі витрат на виробництво у складі витрат на роботи та послуги, котрі не включаються в обсяг продукції (робот, послуг).

Данні, які визначаються у звітному кошторисі витрат на виробництво та збут продукції, дозволяють здійснити комплексний аналіз видатків, які утворюють собівартість продукції.

Порядок розроблення кошторису може бути різним залежно від стадії планування. На стадії прогнозування оцінок кошторису складається корегування фактичних витрат. Елементи витрат корегуються на прогнозування коефіцієнтом зміни обсягу виробництва кількості персоналу, вартість основних фондів з урахуванням динаміки витрат, зміни норм і цін.

На малих підприємствах таке обчислення відразу є узагальнюючим; на середніх і великих підприємствах кошторис виробництва складається підсумовуванням кошторису витрат.


2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА „ЧЕРНІК”
2.1 Характеристика діяльності підприємства
Приватне підприємство Чернік знаходиться за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шота, 163.

ПП „Чернік” виготовляє хлібобулочні вироби. Ця пекарня працює з 1993 року, на базі одного цеху з випікання хлібу, який займає територію 0,1689 га. Земля знаходиться в оренді. Обладнання цеху експлуатується понад 15 років, а деяке обладнання закупили півроку тому назад (рогликова машина).

Виходячи із маючого обладнання, підприємство для виробництва випускаємої продукції застосовує класичні технологічні схеми виробництва, що дозволяє мати високу якість випускаємої продукції.

Підприємство спеціалізується з випікання 14 видів хліба, батонів та булочок з різною начинкою.

На підприємстві працює 20 чоловік, цех працює у чотирьох змінному режимі.

Укладено договорів: на доставку сировини та матеріалів 8. Основні постачальники: Оленівський борошномельний завод, ООО „Тріал” допоміжної сировини.

Реалізовують готову продукцію у різні магазини міста Красноармійська ( магазини „Берізка”, „Струмок”, „САМ”, „Ягідка” „Діана” ПП „Норд”, ПП „Глебський” „Смак”, „Ливадія”, ПП „Надія”, магазин № 21 „Космос”, магазин № 20 „Космос-2”, магазин № 31 „Космос-3”, ПП „Людмила”, ПП „Гомас”, ПП „Піддубна” та інші), Родинського ( магазини „Родинський”, „Лиман”, ПП „Шалотенко”,) та Димитрово ( ПП „Отечка-1”, ПП „Отечка-2”, ПП „Свистунова-1”, ПП „Свистунова-2”, ПП „Успіх”, магазин „Візит”).

Технологічний процес виготовлення хлібних виробів на ПП „Чернік” складається з наступних стадій:

1. Підготовка сировини.

2. Заміс тіста.

3. Бродіння тіста.

4. Випікання хліба.

5. Охолодження і зберігання хліба.

В асортиментний план ПП Чернік входять більш 14 найменувань хліба, серед яких найбільшим попитом користуються: хліб шахтарський, хліб соціальний, хліб формовий, хліб житній, хліб нарізний.  

З10найменуваньбулкинайбільшим попитом користуються: булка з повидлом, булка з маком, ріжок, плюшка.

Повний перелікасортиментувипускаємої продукції зведемо до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 –

Асортиментний план ПП „Чернік”


Продовження таблиці 2.1.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Цінова політика на підприємстві регулюється директором.

У місті Красноармійськ працює декілька міні-пекарень, які розташовані за адресою: вулиця 40 років Жовтня працює хлібний цех, вулиця Свердлова працює хлібний та кондитерський цех, які складають конкуренцію даному підприємству.

Для приватного підприємства „Чернік” самим головним конкурентом є ЗАТ „Красноармійській хлібозавод”.

Ухлібопекарнізастосовується допоміжнасировинабагатьохвидів, для якихвстановленірізністрокиіумовизберігання.

Цукорзберігають усухих, чистих, добревентиліруюмихприміщенняхпри відноснійвологостіповітряне вище70%.

Мішкизцукромвкладаютьна дерев’яністелажі, на яківідноснорозстилаютьбрезент.

Швидкопсувнасировина— дріжджі, маргарин, яйця, таіншезберігаютьсяв упаковках, прийнятоїдля кожноговидусировини(ящиках, бочках, картонних, жерстянихкоробках таіншійтарі), ухолодильниках зтемпературоювід–2 до +4-6С. Не можназберігатиціпродуктиразомзсильно пахучимивеществами, наприкладзваніллюабопрянощами.

Рослиннемаслозберігаютьуцистернах або закритихметалевихбочках утемнихпрохолоднихприміщенняхпри температурівід4 до 6С.

Повидло, варення, джем зберігаютьудерев’янихящикахабометалевихбанках. Умовизберігання– сухе, добрепровітренеприміщеннязвідносноювологістюдо 75%. Температура приміщення – від2 до 20С.

На ПП „Чернік”використовуєтьсяенергіяпостачальником,якоїявляються районі електричні мережі у місті Красноармійська. Тариф електроенергії у 2005 році складав 0,35 грн., у 2006 році – 0,40 грн., а у 2007 році – 0,47 грн.

Для випікання хліба і булочних виробів зазвичай застосовуються на підприємстві дві печі, у яких теплота передається випікаємої тістової заготовки термовипрамінюванням і конвекцією при температурі тепловідображення поверхонь 3000-4000С  і пароповітряної середи пекарної камери 2000 — 2500С.

Технічне обслуговування обладнання, як текуче, так і аварійне, здійснюється відповідно графіком ППР (планово-попереджальної роботи).

ППР включає організацію, планування і здійснення щоденного, місячного, піврічного і річного технічного обслуговування.

Так якроботахлібногоцеха ведется цілодобово, то для усуненнятекущих неполадок залучаютьсяелектрик, слюсар.

Через кожні півріччя на складі відбувається санітарне прибирання приміщення, огляд і дезінфекція ємностей та іншого обладнання.
2.2 Техніко-економічні показники діяльності підприємства
Економічний аналіз діяльності підприємства починається з огляду техніко-економічних показників, які характеризують кінцеві результати робіт підприємства. На основі такого аналізу формується загальна оцінка розвитку підприємства протягом періодів, що розглядаються.

Основні техніко-економічні показники що характеризують роботу підприємства, приводяться у таблиці 2.2. (додаток А, Б, В).
Таблиця 2.2 –

Техніко-економічні показники ПП „Чернік”
--PAGE_BREAK--


Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що випуск продукції у кількісному виражені у 2007 році у порівняні з 2005 роком збільшився приблизно на 618800 штук, так як попит на продукцію збільшився, однак за підвищення цін прибуток збільшився майже на 181562,2 грн.

Аналізпідсумківдіяльностіпідприємствапоказав, щовціломуупорівняніз2005рокомпоказникироботипідприємствапокращились. На цепоказуєзбільшеннярентабельностіпідприємства.

З таблиці видно, що обсяг товарної продукції у 2007 році у порівняні з 2006 роком збільшився на 436800 грн., тоді як рівень цін на продукцію збільшився значною мірою.

Витрати на 1 гривнювипускаємоїпродукції у 2007 році у порівняні з 2005 роком зменшилисьна 0,07 грн.,відповіднозбільшиласьсобівартістьна 677478,1 грн., рентабельністьвиробництвазбільшиласьна 8,49%.

На основі даних таблиці побудуємо рис. 2.1.
<img width=«500» height=«380» src=«ref-1_1152131365-9738.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

Рис. 2.1 – Техніко-економічні показники.
Отже, можна зробити остаточний висновок, що на мою думку підприємство працює добре, але з таблиці видно і з графіку 1, що підприємство у 2005 році не виробляло булочок, тому був і низький прибуток.
2.3 Аналіз витрат приватного підприємства
На підприємстві є основні види витрат: витрати виробничої собівартості продукції, адміністративні витрати та витрати на збут.

До витрат виробничої собівартості продукції включаються:

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати;

— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Даний вид витрат ми будемо детально розглядати далі у дипломній роботі у розділі 2 пункт 2.4.

До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, що направлені на обслуговування і управління підприємством:

1. Витрати, пов’язані з управлінням підприємством:

— на оплату праці працівників апарату управління підприємства – відсутні витрати, вони не здійснюються;

— відрахування на соціальні заходи – витрати також відсутні, тому не має апарату управління підприємства;

— витрати на транспортне обслуговування – відсутні витрати, тому що на підприємстві немає транспортного засобу;

— витрати на оплату службових відряджень працівників апарату управління – витрати відсутні, так як на підприємстві немає службових відряджень;

— витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства – відсутні витрати, так як підприємство не купує ніяку література та не виписує поштою;

— витрати на оплату витрат з врегулювання суперечностей у судових органах – відсутні витрати;

— представницькі витрати відсутні, тому на підприємство не приїжджали ніякі іноземні представники та делегації;

— витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ – такі витрати також відсутні.

2. Витрати на утримання та обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення:

— витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані: витрати на ремонтні роботи планові у 2005 році склали 2000 грн. (0,2 %), у 2006 році – 2300 грн. (0,18 %), у 2007 році – 2600 грн. (0,16 %); косметичний ремонт склав у 2005 році – 6000 грн. (0,63 %), у 2006 році – 8000 грн. (0,62 %), у 2007 році – 10000 грн. (0,61 %);

— витрати на оплату праці робітників, зайнятих ремонтами – відсутні витрати, тому що ремонт роблять самі робітники, що працюють на підприємстві;

— витрати на сторожову охорону об’єктів загальногосподарського призначення відсутні, так як на підприємстві немає ніякої охорони;

— витрати на забезпечення працівників загальногосподарського персоналу спеціальним одягом, взуттям – витрат на це немає, тому самі працівники купують собі спеціальний одяг і взуття за свої кошти;

— витрати зі страхування майна підприємства загальногосподарського призначення – витрат немає, тому що власник не страхує своє майно.

3. Витрати на обслуговування виробничого персоналу:

— витрати на придбання сировини складали у 2005 році – 501965 грн. (52,5 %), у 2006 році – 714622 грн. (55,7 %), у 2007 році – 915911,1 грн. (56,1 %); витрати на електроенергію складають у 2005 році – 37000 грн. (3,87 %), у 2006 році – 39000 грн. (3,04 %), у 2007 році – 82118,4 грн. (4,9 %);

— витрати на санітарно-гігієнічний аналіз хліба складає у 2005 році – 1050 грн. (0,1 %), у 2006 році – 1158 грн. (0,09 %), у 2007 році – 1296 грн. (0,08 %).

4. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі:

— податок з власників транспорту – витрат немає, так як на підприємстві транспорту немає;

— єдиний податок склав у 2005 році – 60933,6 грн. (6,4 %), у 2006 році – 143780 грн. (11,2 %), у 2007 році – 187460 грн. (11,5 %).

5. Витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу – відсутні витрати, тому на підприємстві персонал навчається самостійно.

Адміністративні витрати ми зведемо до таблиці 2.3, яка буде представлена нижче. (додаток А, додаток Б, додаток В).
Таблиця 2.3 – Адміністративні витрати



Проаналізуємо показники адміністративних витрат 2006 та 2007 років та отримані дані зведемо до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 –

Аналіз адміністративних витрат



На основі даних, які зведено до таблиці 2.4 побудуємо рис. 2.2.
<img width=«445» height=«356» src=«ref-1_1152141103-10709.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

Рис. 2.2 – Адміністративні витрати.
На основі табличних даних та наочного відображення у рис. 2.2 можна зробити висновок, що на підприємстві витрати з кожним роком збільшуються за рахунок зростання цін на сировину, матеріали та послуги, а також зростання обсягу виробництва. Також на підприємстві витрати на планові ремонти зростають з кожним роком внаслідок технічного зносу обладнання; витрати на сировину збільшуються внаслідок зростання обсягів виробництва (виробничі витрати збільшують, а умовно-постійні зменшуються внаслідок зростання обсягу виробництва при однаковій кількості працівників і сталих витрат на оренду, санітарну обробку); єдиний податок також з кожним роком збільшується, тому що в різних роках відсоткова ставка різна, внаслідок зростання коштів випуску продукції.

До витрат на збут належать витрати, пов’язані з реалізацією продукції, зокрема:

— витрати пакувальних матеріалів для упакування хліба – витрати відсутні, тому що хліб на підприємстві не упаковують;

— витрати на ремонт тари відсутні, їх на підприємстві немає;

— витрати на рекламу та дослідження ринку – цих витрат на підприємстві немає;

— витрати на транспортування готової продукції. Витрати відсутні, тому що на підприємстві транспорту немає, а за хлібом приїжджають самі замовники готової продукції;

— витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування відсутні на підприємстві;

— витрати на транспортування готової продукції між складами філій підприємства – відсутні, так як у цього підприємства немає окремих своїх філій, підрозділів.

Витрати на збут не формують собівартості виробленої і реалізованої продукції, а покриваються за рахунок валового прибутку підприємства.
2.4 Аналіз виробничих витрат на підприємстві
На виробництво продукції на будь-якому підприємстві більшу частину витрат складають виробничі витрати, які відносяться безпосередньо на виробництво продукції. До таких витрат належать наступні види:

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати;

— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Витрати, пов’язані з виробництвом продукції, групуються за статтями калькуляції. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установлюються підприємством. Приватне підприємство „Чернік” формує виробничу собівартість за наступними статтями калькуляції:

— сировина та матеріали: борошно, яйця, маргарин, цукор, олія, дріжджі, сіль, вода;

— купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби: повидло, мак, родзинки, згущене молоко;

— енергія на технологічні цілі: електроенергія;

— основна заробітна плата: заробітна плата робітникам підприємства;

— відрахування на соціальні заходи: соціальне страхування з тимчасовою втратою праці, соціальне страхування від нещасного випадку, пенсійний фонд;

— витрати на утримання та експлуатацію устаткування: ремонт обладнання, оновлення обладнання;

— загальновиробничі витрати: накладні витрати;

— втрати від браку.

При аналізі виробничих витрат застосовується методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу та складається наступна таблиця 2.5 порівнюючи 2005 та 2006 роки та побудуємо рис. 2.3.
Таблиця 2.5 –

Фактичні витрати на виробництво продукції за 2005 – 2006 р.р.



Факторний аналіз виробничих витрат згідно з наступною моделлю:
В = М + КПтаКВ + Е + ФОП + ВСЗ + ВУтаУЕ + ЗВ + ВБ, (2.1)
де М – матеріальні витрати;

КПтаКВ – купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

Е – енергія на технологічні цілі;

ФОП – фонд оплати праці або основна заробітна плата;

ВСЗ – відрахування на соціальні заходи;

ВУтаУЕ – витрати на утримання та устаткування експлуатації;

ЗВ – загальновиробничі витрати;

ВБ – втрати від браку;

В1 — В8 – умовні розрахунки шляхом послідовної заміни факторів з базової величини на фактичну величину;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">    продолжение
--PAGE_BREAK--В1 – зміна матеріальних витрат;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">В2 – зміна купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029">В3 – зміна енергії на технологічні цілі;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">В4 – зміна фонду оплати праці або основна заробітна плата;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">В5 – зміна відрахування на соціальні заходи;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">В6 – зміна витрат на утримання та устаткування експлуатації;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">В7 – зміна загальновиробничих витрат;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">В8 – зміна втрати від браку.

В1=714,622+3,024+37+91,2+173,0976+50,5+0,35+19,656=1089,4496 тис. грн.;

В2=714,622+3,336+37+91,2+173,0976+50,5+0,35+19,656=1089,7616 тис. грн.;

В3=714,622+3,336+39+91,2+173,0976+50,5+0,35+19,656=1091,7616 тис. грн.;

В4=714,622+3,336+39+111,36+173,0976+50,5+0,35+19,656=1111,9216 тис. грн.;

В5=714,622+3,336+39+111,36+211,3615+50,5+0,35+19,656=1150,1855 тис. грн.;

В6=714,622+3,336+39+111,36+211,3615+7+0,35+19,656=1106,6855 тис. грн.;

В7=714,622+3,336+39+111,36+211,3615+7+0,4+19,656=1106,7355 тис. грн.;

В8=714,622+3,336+39+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1117,1095 тис. грн.

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">В1=1089,4496 — 876,7926=212,657 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">В2=1089,7616 — 1089,4496=0,312 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">В3=1091,7616 — 1089,7616=2 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">В4=1111,9216 — 1091,7616=20,16 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039">В5=1150,1855 — 1111,9216=38,2639 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">В6=1106,6855 — 1150,1855=-43,5 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041">В7=1106,7355 — 1106,6855=0,05 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042">В8=1117,1095 — 1106,7355=10,374 тис. грн.


<img width=«436» height=«546» src=«ref-1_1152153284-14028.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043">

Рис. 2.3 – Виробничі витрати 2005 – 2006 р.р.
За рахунок збільшення матеріальних витрат затрати на виробництво продукції збільшилося на 212,657 тис. грн. За рахунок збільшення витрат купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів на виробництво продукції збільшилося на 0,312 тис. грн. За рахунок збільшення витрат електроенергії на технологічні цілі на виробництво продукції збільшилися на 2 тис. грн. За рахунок збільшення витрат на оплату праці затрати на виробництво продукції збільшилися на 20,16 тис. грн. За рахунок збільшення відрахувань на соціальні заходи витрати на виробництво продукції збільшилися на 38,2639 тис. грн. За рахунок зменшення витрат на утримання та устаткування експлуатації витрати на виробництво продукції зменшилися на 43,5 тис. грн. За рахунок збільшення загальновиробничих витрат на виробництво продукції витрати збільшилися на 0,05 тис. грн. За рахунок збільшення втрат від браку витрати збільшилися на 10,374 тис. грн. В цілому по витратах у порівнянні 2005 та 2006 років спостерігалися позитивне збільшення витрат на собівартість повного обсягу продукції, окрім витрат на утримання та устаткування експлуатації.

Для того, щоб проаналізувати виробничі витрати за 2006 рік та 2007 рік застосовується таж методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу, яка проводилася у таблиці 2.5. Отже, складається наступна таблиця 2.6, а також побудуємо рис. 2.4.
Таблиця 2.6 –

Витрати на виробництво продукції за 2006 — 2007р.р.


Продовження таблиці 2.6



Факторний аналіз виробничих витрат згідно з наступною моделлю:
В = М + КПтаКВ + Е + ФОП + ВСЗ + ВУтаУЕ + ЗВ + ВБ, (2.2)
де М – матеріальні витрати;

КПтаКВ – купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

Е – енергія на технологічні цілі;

ФОП – фонд оплати праці або основна заробітна плата;

ВСЗ – відрахування на соціальні заходи;

ВУтаУЕ – витрати на утримання та устаткування експлуатації;

ЗВ – загальновиробничі витрати;

ВБ – втрати від браку;

В1 — В8 – умовні розрахунки шляхом послідовної заміни факторів з базової величини на фактичну величину;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044">В1 – зміна матеріальних витрат;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045">В2 – зміна купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046">В3 – зміна енергії на технологічні цілі;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047">В4 – зміна фонду оплати праці або основна заробітна плата;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048">В5 – зміна відрахування на соціальні заходи;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">В6 – зміна витрат на утримання та устаткування експлуатації;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">В7 – зміна загальновиробничих витрат;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">В8 – зміна втрати від браку.  

В1=915,9111+3,336+39+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1318,3986 тис. грн.;

В2=915,9111+3,504+39+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1318,5666 тис. грн.;

В3=915,9111+3,504+82,1184+111,36+211,3615+7+0,4+30,03=1361,685 тис. грн.;

В4=915,9111+3,504+82,1184+132+211,3615+7+0,4+30,03=1382,325 тис. грн.;

В5=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+7+0,4+30,03=1421,4995 тис. грн.;

В6=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,4+30,03=1449,4995 тис. грн.;

В7=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,5+30,03=1449,5995 тис. грн.;

В8=915,9111+3,504+82,1184+132+250,536+35+0,5+38,22=1457,7895 тис. грн.

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">В1=1318,3986 — 1117,1095=201,2891 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">В2=1318,5666 — 1318,3986=0,168 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">В3=1361,685 — 1318,5666=43,1184 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">В4=1382,325 — 1361,685 =20,64 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056">В5=1421,4995 — 1382,325 =39,1745 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057">В6=1449,4995 — 1421,4995 =28 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">В7=1449,5995 — 1449,4995 =0,1 тис. грн.;

<img width=«14» height=«17» src=«ref-1_1152151812-92.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">В8=1457,7895 — 1449,5995 =8,19 тис. грн.
За рахунок збільшення матеріальних витрат затрати на виробництво продукції збільшилося на 201,2891 тис. грн. За рахунок збільшення витрат купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів на виробництво продукції збільшилося на 0,168 тис. грн. За рахунок збільшення витрат електроенергії на технологічні цілі на виробництво продукції збільшилися на 43,1184 тис. грн. За рахунок збільшення витрат на оплату праці затрати на виробництво продукції збільшилися на 20,64 тис. грн. За рахунок збільшення відрахувань на соціальні заходи витрати на виробництво продукції збільшилися на 39,1745 тис. грн. За рахунок збільшення витрат на утримання та устаткування експлуатації витрати на виробництво продукції збільшилися на 28 тис. грн. За рахунок збільшення загальновиробничих витрат на виробництво продукції витрати збільшилися на 0,1 тис. грн. За рахунок збільшення втрат від браку витрати збільшилися на 8,19 тис. грн. В цілому по витратах у порівнянні 2006 та 2007 років спостерігалися позитивне збільшення витрат на собівартість повного обсягу продукції.

<img width=«490» height=«503» src=«ref-1_1152168784-8144.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026">



Рис. 2.4 – Виробничі витрати 2006 – 2007 років.


Отже, остаточний можна зробити висновок, що з кожним роком на підприємстві зростають витрати на виробництво продукції за рахунок збільшення цін на сировину, матеріали та послуги. Окремо можна сказати, що незначно зростають витрати на купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, витрати на електроенергію, витрати на оплату праці, витрати на відрахування соціальних заходів, а також спостерігалось зменшення витрат від браку продукції у 2007 році. А у 2006 році зменшились витрати на утримання та устаткування експлуатації, тому що підприємство не оновлювало обладнання.

Для остаточного висновку побудуємо рис. 2.5.
<img width=«548» height=«313» src=«ref-1_1152176928-10889.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">

Рис. 2.5 – Питома вага виробничих витрат 2005 – 2006 роки.
У системі техніко-економічних розрахунків важливе місце займає калькуляція, тобто розрахунок у грошовому вигляді витрат на здійснення будь-якого господарського процесу: придбання основних засобів, виробництво продукції, реалізація активів, визначення втрат від браку.

Подальші розрахунки калькуляції ми будемо вести за системою обліку

і калькуляцією за повними витратами.

Дані калькуляції хліба „соціальний” на 1000 штук виробленої продукції ми зведемо до таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Калькуляція хліба „соціальний” за 2007 рік

Продовження таблиці 2.7



Більш наглядно усі вище приведенні витрати ми відобразимо на рис. 2.6.


<img width=«525» height=«335» src=«ref-1_1152187817-8831.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061">

Рис. 2.6 – Калькуляція хліба «соціальний» за 2007 рік.
Отже, на основі зробленої калькуляції можна зробити висновок, що при виробництві хліба „Соціальний” на матеріальні витрати іде більше 63 %, на оплату праці 8 % витрат, на соціальні заходи 25 % витрат, на утримання та експлуатацію устаткування 2 % витрат, на паливо та енергію іде 5 % витрат і на загальновиробничі витрати 0,01 %.

Проаналізувавши техніко-економічні показники роботи підприємства можна зробити висновок, що найбільшу долю у загальній кількості займають витрати на матеріали, більше 50%. Взагалі всі статті витрат з кожним роком зростають внаслідок збільшення цін на сировину та матеріали, та роботи, зростанням середньої заробітної плати у державі (внаслідок впровадження різних соціальних заходів, інфляції та підвищення прожиткового мінімуму).

Аналізпідсумківдіяльностіпідприємствапоказало, щовціломуупорівняніз2005рокомпоказникироботипідприємствапокращились. На цепоказуєзбільшеннярентабельностіпідприємства.

З таблиці 2.2 видно, що обсяг товарної продукції у 2007 році у порівняні з 2006 роком збільшився на 436800 грн., тоді як рівень цін на продукцію збільшився значною мірою.

Витрати на 1 гривнювипускаємоїпродукції у 2007 році у порівняні з 2005 роком зменшилисьна 0,07 грн.,відповіднозбільшиласьсобівартістьна 677478,1 грн., рентабельністьвиробництвазбільшиласьна 8,49%.

Взагалі-ж відсоткове співвідношення витрат за три роки зберігається на одному рівні; тільки матеріальні витрати з кожним роком займають більшу частку у загальній кількості, це обумовлено тим, що обсяги виробництва зростають, витрачається більше сировини та матеріалів, а кількість працівників та виробничі площі не змінюються. Також збільшується доля витрат на утримання та експлуатацію устаткування з кожним роком, це зумовлено тим, що фізичний знос обладнання з кожним роком стає більшим, і потрібно більше коштів на підтримання працездатного стану обладнання, також має місце „моральний” знос (виникнення більш технологічного обладнання), що потребує його оновлення.


3. ЗАХОДИ ЩОДО ЕКОНОМІЇ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ
3.1 Обґрунтування та вибір заходу
На даний момент потреби хлібу значно більші ніж може виробити дане підприємство, це обумовлено тим, що обладнання, яке встановлене на підприємстві, не витримує такого виробничого навантаження, а також велику частку має фізична праця. На цей час на підприємстві працює 50% працівників пенсійного віку, тому при скороченні штату немає необхідності впровадження якихось соціальних заходів щодо подальшого працевлаштування скорочених працівників.

Виходячи з вище сказаного для зменшення витрат на виробництво одиниці продукції ми пропонуємо ввести у роботу на даному підприємстві автоматичну лінію по випуску хлібобулочних виробів, у склад якої входить тунельна піч. Навантаження цієї лінії складає 9000 буханок хліба та 1000 булочок на добу. Особливістю цієї лінії є те, що працює на природному газі, який зменшує витрати за паливо, яке використовується для виготовлення продукції.

Нова лінія по виробництву подовихіформовихсортівхлібакоштує1,5млн. грн.,а монтажно – налагоджувальні роботи коштують 200000 грн. Отже, загальні витрати на введення в експлуатацію лінії складають 1,7 млн. грн. Виробнича спроможність нової лінії — до 12 т хліба на добу.

Для складу лінії входить: тістомісильна машина, формувальна машина, конвеєр з випічки хлібу, тунельна піч Г4-ХПН-25, і машина вивантаження готової продукції з форм.

Тунельна піч Г4-ХПН-25 призначенадля випікання широкого асортименту хлібобулочних виробів зпшеничноїтажитньо – пшеничної муки. Тунельна піч сквозна з сітчастим піддоном шириною 2100 ммз продовженим розташуванням топочної секції.

Таблиця 3.1 –

Технічні параметри тунельної печі Г4-ХПН-25.



Теплова схема печі передбачає регулювання температури в пекарній камері за трьома зонами випікання.Встановленні заслінкита шибери нової конструкції.Автоматика, яка використовується дозволяє контролювати час випікання.

Також удосконаленазона гідротермічноїобробки.Установленіобліцовачніпанелібільшжорстокої конструкції.

По бажаннюзамовникапічкомплектуєтьсягазовимигорілкаминизькоготискувиробництвафірмБілорусії, швейцарськоїфірми „ELKO”, а такожгорілкамина рідкомупаливі(дизпаливо). Можливапоставка механізмуобприскуванняготовоїпродукції.

Для придбання цієї лінії кошти беруться із прибутку підприємства.
3.2 Розрахування витрат на виробництво продукції
Визначимо доход з реалізації продукції після впровадження автоматизованої лінії, який розраховується за формулою:
<img width=«100» height=«45» src=«ref-1_1152196648-390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062">, (3.1)

де Ni– обсяг випуску продукції і- го виду, шт.;

Ці – ціна і – го виду продукції, грн.
Д= 9000*364*1,7+1000*364*0,7=5824000 грн.
Єдиний податок розраховується за наступною формулою:
<img width=«84» height=«24» src=«ref-1_1152197038-190.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">, (3.2)
де Кє – відсоткова ставка єдиного податку, для нашого випадку складає 10 %.
Пє=5824000*0,1=582400 грн.
Оренда землі складає 2520 на рік.

Заробітна платня робітників розраховується за формулою:
<img width=«113» height=«25» src=«ref-1_1152197228-236.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">, (3.3)
де Зпр – заробітна плата робітника за місяць, 550 грн.;

Чр – чисельність робітників, 10 чол.
Зп=550*10*12=66000 грн.
Соціальне страхування від нещасного випадку розраховується за формулою:
<img width=«97» height=«24» src=«ref-1_1152197464-215.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">=66000*1,08=71280 грн. (3.4)
Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності:

<img width=«233» height=«24» src=«ref-1_1152197679-394.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">грн. (3.5)
Розрахуємо виплати до пенсійного фонду:
<img width=«271» height=«25» src=«ref-1_1152198073-462.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">грн. (3.6)
Витрати на паливо та енергію:
<img width=«107» height=«45» src=«ref-1_1152198535-399.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">, (3.7)
де Ni– обсяг витрачання і- го виду палива та енергії, кВт, м3;

Ці –тариф і – го виду, грн.
Впе=16,5*24*364*0,686+10*24*364*0,47=139942 грн.
Вода та каналізація складає 18000 грн.

Санітарно-гігієнічний аналіз хлібу складає 1296 грн.

Обробка від хробаків складає 552 грн.

Переробка браку складає:

Пб=5824000*0,01=58240 грн.

Ремонтні роботи планові складають 2600 грн.

Косметичний ремонт складає 10000 грн.

Накладні витрати – 500 грн.

Витрати на сировину та матеріали розраховується за наступною формулою:
<img width=«159» height=«45» src=«ref-1_1152198934-559.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">, (3.8)


де Ni– обсяг випуску і – го виду продукції, шт.;

Рі – розхід і – го виду сировини на виробництво одиниці і – го виду продукції, кг;

Ці – ціна одиниці і – го виду сировини, грн.
Таблиця 3.2 – Розхід та вартість сировини



Амортизаційне відрахування розраховується прямолінійним методом за наступною формулою:
<img width=«92» height=«45» src=«ref-1_1152199493-267.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070">, (3.9)
де Ар – річна сума амортизації, грн.;

Фп – первісна вартість основних фондів певної групи, 1700000 грн.;

Фл – ліквідаційна вартість основних фондів цієї ж групи, 200000 грн.;

Тсл – термін корисної служби основних фондів, 5 років.

Норма амортизації розраховується за формулою:
<img width=«188» height=«45» src=«ref-1_1152199760-474.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">. (3.10)
Розрахунки зведемо до таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 –

Розрахунок амортизаційних відрахувань прямолінійним методом



Усі витрати зведемо до таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 –

Витрати на виробництво продукції
    продолжение
--PAGE_BREAK--


З таблиці видно, що після впровадження автоматизованої лінії збільшились витрати, тому що ми придбали цю лінію за 1700000 грн. (тобто у цю ціну входять витрати на монтажно-налагоджувальні роботи), також за кожний рік відбувається амортизаційне відрахування за 5 років. На підприємстві збільшаться витрати на сировину та матеріали, так як випуск продукції збільшиться на 6500 штук хліба за добу.  
3.3 Техніко-економічні показники та порівняльний аналіз витрат діяльності підприємства після введення в експлуатацію автоматизованої лінії
Розрахуємо випускпродукції за наступною формулою:
<img width=«81» height=«45» src=«ref-1_1152200234-344.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">, (3.11)
де ВП – випуск продукції у кількісному вираженні, шт.;

Ni– обсяг випуску продукції і- го виду, шт.

ВП=9000*364+1000*364=3640000 шт.

Визначимо доход з реалізації продукції, який розраховується за формулою:
<img width=«100» height=«45» src=«ref-1_1152196648-390.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073">, (3.12)


де Ці – ціна і – го виду продукції, грн.

Д= 9000*364*1,7+1000*364*0,7=5824000 грн.

Собівартість товарної продукції складає 4229160,73 грн.

Обсяг товарної продукції – 5824000 грн.

Розрахуємо витрати на 1 гривню товарної продукції за такою формулою:
<img width=«76» height=«45» src=«ref-1_1152200968-242.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">, (3.13)
де Ст – собівартість товарної продукції, 4229160,73 грн.;

Qт– обсяг товарної продукції, 5824000 грн.
<img width=«133» height=«41» src=«ref-1_1152201210-393.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075">=0,73 грн.
Розрахуємо виробничу спроможність праці за формулою:
<img width=«72» height=«48» src=«ref-1_1152201603-235.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">, (3.14)
де Чр – чисельність робітників, 10 чол.
<img width=«111» height=«41» src=«ref-1_1152201838-298.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">=582400 шт/чол.
Визначимо прибуток за формулою:
П=Qт-Ст, (3.15)
П=5824000-4229160,73=1594839,27 грн.

Розрахуємо рентабельність за формулою:
<img width=«116» height=«45» src=«ref-1_1152202136-295.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">, (3.16)

<img width=«187» height=«44» src=«ref-1_1152202431-504.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">37,7 %.
Розраховані техніко – економічні показники зведемо до таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 –Техніко-економічні показники ПП „Чернік”



Після проведення розрахунків видно, що завдяки залучення в експлуатацію автоматизованої лінії збільшиться виробництво хлібобулочних виробів, таким чином підприємство задовольняє потреби споживачів, що не було неможливим на виробничих потужностях підприємства до впровадження заходу.

Для порівняння витрат складемо наступну таблицю 3.6.


Таблиця 3.6 –

Порівняльний аналіз адміністративних витрат ПП „Чернік”



У даному випадку не спостерігається значне збільшення витрат на введення в експлуатацію автоматизованої лінії, внаслідок того, що дана лінія розташовується у вже існуючій будівлі, і не потрібні додаткові витрати на капітальне будівництво. Також частина витрат повертається завдяки розпродажу обладнання, яке експлуатувалося раніше, що буде складати ліквідаційну вартість нового обладнання.

Також відсутні витрати на оновлення обладнання від морального зносу, і зменшуються витрати на ремонт та експлуатацію даного обладнання.

Разом зі збільшенням обсягів виробництва також зростає прибуток підприємства, це відбувається завдяки тому, що при меншій чисельності робітників та менших витратах палива та енергії збільшується випікання хлібобулочних виробів. Внаслідок того, що практично всі технологічні процеси автоматизовані та механізовані.


3.4 Аналіз виробничих витрат діяльності підприємства
При аналізі виробничих витрат після впровадження автоматизованої лінії застосовується методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу та складається наступна таблиця 3.7 порівнюючи 2007 рік та після впровадження.
Таблиця 3.7 – Витрати на виробництво продукції 2007рік та після впровадження заходу


Отже, як видно із таблиці після впровадження автоматизованої лінії на виробництво хлібобулочних виробів збільшились витрати на матеріали та сировину і на енергію, а значно зменшились витрати на оплату праці робітникам, витрати на соціальні відрахування, тому що скоротився на 50 % штат робітників, і зменшились витрати на утримання та устаткування експлуатації. Для того, щоб меншими були витрати на матеріали та сировину необхідно будувати мукамольний комплекс, що потребує великих капіталовкладень на будівництво.

Проведемо калькуляцію хліба „соціальний” на 1000 штук виробленої продукції, згідно отриманих даних у цьому розділі та побудуємо наступну таблицю 3.8.
Таблиця 3.8 –

Калькуляція хліба „соціальний” після впровадження автоматизованої лінії на виробництво продукції



Продовження таблиці 3.8


Більш наглядно усі вище приведенні витрати ми відобразимо на рис. 3.1.
<img width=«476» height=«280» src=«ref-1_1152202935-7254.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">    продолжение
--PAGE_BREAK--