Реферат: Стан та тенденції розвитку банківської системи України

--PAGE_BREAK--Розміщення ресурсів НБУ здійснювалось за такими основними напрямками: розміщені кошти та депозити – 40,9% активів; надані кредити, всього 19,9% активів; вимоги до Міжнародного Валютного Фонду – 17,4% активів; вкладення в цінні папери – 15,8% активів;
До основних пасивних операцій Національного банку України належать залучення коштів від міжнародних фінансових організацій, емісія банкнот, вклади банківських установ, формування капіталу і резервів.
Основними активними операціями є кредитування уряду та комерційних банків, фінансування міжнародних фінансових організацій, інвестиції в державні цінні папери.
Як уже було зазначено, банківська система України складається з двох рівнів: перший представлений Національним банком, другий – комерційними банками. Комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
Ø    фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестується;
Ø    випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);
Ø    купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;
Ø    видача доручень, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають Ії виконання у грошовій формі;
Ø    касове виконання державного бюджету;
Ø    придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
Ø    купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
Ø    купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;
Ø    довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо)за дорученням клієнтів;
Ø    надання консультативних та інших послуг, пов’язаних із банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.
Комерційним банкам України забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об’єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі [8].
Класифікацію комерційних банків зображено на рисунку 1.2.
<img width=«633» height=«306» src=«dopb158834.zip» v:shapes="_x0000_s1045 _x0000_s1052 _x0000_s1050 _x0000_s1053 _x0000_s1051 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1049 _x0000_s1048 _x0000_s1047 _x0000_s1046 _x0000_s1060 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1056 _x0000_s1057"> 

Рис. 1.2. Класифікація комерційних банків
Комерційні банки різних видів і форм власності можуть створюватись у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути юридичні й фізичні особи, резиденти та не резиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.
Статутний фонд новостворюваного комерційного банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, що включає можливість використовувати розподільний механізм для залучення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність. Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, але не може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Ці вимоги спрямовані на те, щоб забезпечити певний рівень надійності банку і його спроможності відповідати за своїми зобов’язаннями.
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:
Ø    для місцевих кооперативних банків – 1 млн. євро;
Ø    для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, – 3 млн. євро;
Ø    для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, – 5 млн. євро.
Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день укладання уставного договору.
Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:
1.                заяву про реєстрацію банку;
2.                установчий договір (крім державного банку);
3.                статут банку;
4.                рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або Постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;
5.                бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;
6.                інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;
7.                бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;
8.                відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
9.                копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;
10.           нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;
11.           копії звіту про проведення відкритої підписки на акції — для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;
12.           відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку [2].
За станом на 1 січня 2005 року в Державному реєстрі банків значиться 182 банки, з них 160 банків мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки – акціонерні товариства (з них: 92 — відкриті акціонерні товариства (2 банки — державні), 40 — закриті акціонерні товариства), 28 банків – товариства з обмеженою відповідальністю, 19 банків з іноземним капіталом в т. ч. 7 банків з 100% іноземним капіталом.
На підставі офіційних даних Національного банку України, розглянемо кількісні зміни у складі банків за останні три роки. Кількісні зміни у складі банків України зображено на рисунку 1.3.
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><imagedata src=«33893.files/image003.emz» o:><img width=«491» height=«269» src=«dopb158835.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
Рис. 1.3. Кількість банків за реєстром
З діаграми 1.3. видно, що у 2002 та 2004 роках кількість банків в Україні є однаковою (182), в 2003 році у порівнянні з 2002 і 2004 роками кількість банків менша (179). В цілому можна зробити висновок, що кількість банків в Україні залишається відносно сталою, що може свідчити і про достатню насиченість банківськими послугами, і про недостатній розвиток банківської справи та законодавства в цій сфері
Розподіл банків за організаційно-правовою формою наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1
Аналіз банків за організаційно-правовою формою
З даних наведених у таблиці 1.1, питому вагу займають акціонерні товариства – 87% (2002р.), 85% (2003р.), 82% (2004р.), серед акціонерних товариств найбільш поширені є відкриті акціонерні товариства 69% (2002р.), 71% (2003р.), 70% (2004р.). Банків у формі товариства з обмеженою відповідальністю за аналізуємий період збільшилось з 20 (2002р.) до 28 (2004р.). За три досліджуваних періоди існував лише один кооперативний банк у 2002 році.
Кількість банків з іноземним капіталом зображено на рисунку 1.4.
<imagedata src=«33893.files/image005.emz» o:><img width=«491» height=«269» src=«dopb158836.zip» v:shapes="_x0000_i1026">
Рис.1.4. Кількість банків з іноземним капіталом
Кількість банків з іноземним капіталом за аналізуємий період залишається практично не змінною. Кількість банків зі 100% іноземним капіталом не змінювалася у період 2002-2004рр. і становить 7 банків. В основному зазначені банки входять до 2-ї та 4-ї груп. Балансовий капітал банків з іноземним капіталом становить 17,5% від балансового капіталу банківської системи України, загальні активи – 15,6%, кредитний портфель – 16,7%.
Розподіл банків за регіонами наведено в додатку В. Здійснивши аналіз даних додатку В можна зробити висновок, що найбільша концентрація банків зосереджена в м. Києві – 85 (2002р.), 83 (2003р.), 89 (2004р.). Що стосується інших областей України, то тут лідерами є Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Донецька області, тому що в даних областях кількість банків приблизно однакова і знаходиться в межах від 9 до 13 банків. Є області в яких не існує жодного банку: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська.
Особливість діяльності ВАТ «Державний ощадний банк України»:
Виникнення перших ощадних структур на території України датоване другою половиною ХVІІІ століття в Галичині. Подальшого розвитку система набула за часів царської Росії, Австро-Угорської імперії, Польщі і в радянській період.
У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і проголошує свою незалежність. З проголошенням Ощадним банком України самостійності і відокремленням від Ощадбанку СРСР мали місце негативні явища. Залишки на вкладах, цінних паперах і страхових полісах населення України залишилися в Росії, а у новоствореного банку виник автоматично внутрішній борг, що з часом збільшувався [5].
Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України «Про банки та банківську діяльність» Ощадний банк України набув спеціального статусу. 31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України – «Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України».
В умовах економічної кризи, що охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, Ощадбанк проявив гнучкість та належну керованість процесами. Завдяки розвинутій мережі установ та кваліфікованим кадрам банк успішно виконав свої зобов’язання у державній приватизаційній програмі, провів обмін грошових знаків.
Враховуючи українську перспективу – масову приватизацію та розвиток малого бізнесу, Ощадбанк активно сприяє своїм клієнтам у їх діяльності як приватних власників та підприємців.
Державний ощадний банк України — один з найбільших банків нашої країни. Мережа його підрозділів складає 25 регіональних управлінь, 441 відділення та 7416 філій, охоплюючи всі куточки країни.
Центральний апарат банку знаходиться в м. Києві. Ощадний банк – велике підприємство, де зайнято близько 35 тис. працівників.
Ощадбанк контролює значну частину ринку особистих вкладів населення, оперує більш як 90 мільйонами рахунків. Банк має тісні зв'язки з іноземними банками в багатьох країнах світу. Вже не один рік Ощадбанк підтримує добрі відносини з німецькими ощадкасами, які мають багаторічний досвід ощадної справи, а також Фондом міжнародного співробітництва, Комітетом TACIS Європейської Комісії. На правах членства банк входить до всесвітньо відомих організацій Visa International, Europay International. Ощадбанком встановлено прямі кореспондентські відносини з провідними іноземними банками [6].
З метою вдосконалення структури й організації управління Державним спеціалізованим комерційним Ощадбанком України та для створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року Ощадний банк перетворено у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Ощадний банк – єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.
Організаційна структура Ощадбанку наведена в додатку Г.
Система управління Ощадбанком побудована за адміністративно-територіальним принципом так, щоб у кожному адміністративному центрі держави була установа Ощадбанку.
Ощадбанк охоплює територію всієї країни, надаючи різноманітні послуги її населенню. Це дає можливість концентрувати зусилля та кошти банку на ключових напрямках у межах системи, використовуючи коливання кон’юнктури в своїх інтересах та інтересах клієнтів.
Система складається з установ 4-х рівнів, загальну діяльність яких координує Спостережна Рада [5].
Економічна основа грошових заощаджень – відкладання на певний час грошей після задоволення невідкладних потреб населення. При стабільній економічно-фінансовій ситуації в країні ці кошти осідають на рахунках у банках і тільки частина – у готівковій формі населення.
До фінансових ресурсів банку входять сукупність грошових коштів, які перебувають у його розпорядженні на певну дату.
Аналіз пасивів Ощадбанку показує, що статутний капітал банку станом на 01.01.2005р. складає 301 млн.грн. і за цим показником банк перебуває на 7 місці серед банків України. Резервний фонд створено в сумі 11 млн.грн. станом на 01.01.2005р. Власні кошти банку на кінець 2004 року становили 376 млн.грн.
Структура активів балансу Ощадбанку України наведена на рисунку 1.6.
<imagedata src=«33893.files/image007.emz» o:><img width=«360» height=«211» src=«dopb158837.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
Рис. 1.6. Структура активів балансу Ощадбанку України (на 1 січня 2005 року)
У пасиві балансу левова частка залучених коштів припадає на заощадження громадян. Структура пасивів балансу Ощадбанку України наведена на рисунку 1.7.
    продолжение
--PAGE_BREAK--<imagedata src=«33893.files/image009.emz» o:><img width=«443» height=«261» src=«dopb158838.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
Рис. 1.7. Структура пасивів балансу Ощадбанку України (на 1 січня 2005 року)
Динаміку основних показників Ощадбанку України наведено таблиці 1.2
Таблиця 1.2
Основні показники діяльності Ощадбанку України за період 2002-2004рр. тис.грн.
№ п/п
Показники
Роки
2002
2003
2004
1
Грошові кошти, кошти в НБУ та на коррахунках в інших банках
867 624
1 586 789
1 083 848
2
Інші активи
11 296
68 631
130 682
3
Основні засоби та нематеріальні активи
440 091
459 857
492 206
4
Кошти клієнтів
3 629 815
5 210 047
4 250 015
5
Кошти банків
42 153
63 180
375 877
6
Нараховані витрати до сплати
65 045
70 090
79 251
7
Процентний дохід
394 354
310 578
531 296
8
Комісійні доходи
219 447
230 086
290 196
9
Чистий прибуток
1 804
2 788
1 396
Згідно аналізу, проведеного на підставі таблиці 1.2, чистий прибуток ощадбанку у 2004 році був найменший по всіх досліджуваних роках: у 2 та 1,5 разів менше ніж 2003 та2004 роках відповідно. Проте процентний дохід у 2004році збільшився на 71,1%, а комісійний – на 26,1%. Поступово зростали і витрати Ощадбанку: на 7,8 та 13,1% відповідно у 2003 та 2004 роках. Значно збільшилась (у 1,5 та 5,9 разів у 2003 та 2004 рр.) сума коштів, отриманих від інших банків. Кошти, що були залучені від клієнтів Ощадбанку, грошові кошти, кошти в НБУ та на коррахунках в інших банках мали таку динаміку: у 2003 році порівняно з 2002 роком сума коштів від клієнтів збільшилась на 43,6%, грошові кошти, кошти в НБУ та на коррахунках в інших банках – на 82,9%, а у 2004 році зменшилась на 22,6 та 46,4% у порівнянні з 2003 роком. Інші активи, основні засоби та нематеріальні активи мали позитивну тенденцію до зростання по всіх досліджуваних роках.
1.2. Формування ресурсів банківської системи Складовою частиною банківських ресурсів є власні кошти або капітал, що відіграє неабияку роль у зміцненні довіри клієнтів як до окремого банку, так і до банківської системи в цілому. Залучені ресурси можуть формуватися банком шляхом залучення, позичення або проведення рефінансування. Джерела формування ресурсів банківської системи поділяються на депозитні та не депозитні. До депозитних джерел відносять: залишки на поточних рахунках, кошти на вкладних рахунках. До не депозитних: кошти кредиторів (кредити від фінансових організацій та банків), кошти від реалізації цінних паперів власного боргу, кошти від проведення операцій з наявними активами (операції РЕПО, сек’ютеризація активів, продаж позик або кредитів).
Структура капіталу банківської системи України наведена в таблиці 1.3
Таблиця 1.3
Структура капіталу банківської системи України тис. грн.
У структурі капіталу всієї банківської системи головне місце належить статутному капіталу на 01.01.05 – 63%, результати переоцінки на 01.01.05 становлять 11%. Резерви та фонди банку зросли у 2003 році 50%, а в 2004 році збільшились на 25% у порівнянні з 2003 роком. Банки все більше використовують переоцінку основних засобів і нематеріальних активів, їх величина збільшилась з 790 млн.грн. (2002р.) до 2 млрд.грн. (2004р.). Загалом статутний капітал зростав з 5998 млн.грн. (2002р.) до 11648 млн.грн. (2004р.). З 2002 по 2004 роки прибуток, що очікує затвердження зріс практично вдвічі з 684 млн.грн. до 1,2 млрд.грн.
Банки двох перших груп нарощують капітал за рахунок усіх його складових. Капітал банків 3 та 4 групи зростає нижчими темпами, що свідчить про зменшення питомої ваги капіталу цих груп в загальному розмірі капіталу банківської системи. При цьому зменшення частки капіталу банків 3 групи в деякій мірі пояснюється зменшенням кількості банків на 3. В 4 групі кількість банків зросла з 99 до 105, але багато банків працюють збитково.
Отже, протягом 2004 року мала місце тенденція до підвищення рівня капіталізації банків.
Поліпшилась й структура за розміром регулятивного капіталу. Кількість банків, регулятивний капітал яких перевищує 10 млн.євро збільшилась з 45 до 59, водночас кількість банків, регулятивний капітал яких не досягав 3 млн.євро зменшилась з 4 до 1.
Динаміка змін статутного капіталу банківської системи зображена на рисунку 1.8.
<imagedata src=«33893.files/image011.emz» o:><img width=«404» height=«213» src=«dopb158839.zip» v:shapes="_x0000_i1029">
Рис.1.8. Динаміка змін статутного капіталу банківської системи України
Балансовий капітал банків за 2004 рік збільшився на 43,0% (за 2003 рік — на 29,0%) і на 01.01.2005 р. становив 18421,4 млн.грн. Структура його розподілу за групами банків практично не змінилася: на І групу припадало 41,6% від загального обсягу балансового капіталу, на II — 16,6; Ш — 16,8; IV — 25,0%. Збільшення зазначеного показника відбулося за рахунок зростання статутного капіталу (на 3 489,8 млн.грн. або на 43,0%), результату переоцінки основних засобів і нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані й дочірні компанії (на 811,8 млн.грн. або на 66,3%), загальних резервів та інших фондів банку (на 459,1 млн.грн. або на 34,5%), емісійних різниць (на 131,4 млн.грн. або на 45,9%).
Середній розмір статутного капіталу банків за регіонами наведено в додатку Д.
Структура зобов’язань комерційних банків України наведена в таблиці1.4.
Таблиця 1.4
Структура зобов’язань комерційних банків України станом на
01.01.2005 року, тис.грн.
№ п/п
Показник
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
Всього
1
2
3
4
5
6
7
1
Зобов’язання усього
63696396
21185341
18678821
12365917
115926449
1
2
3
4
5
6
7
2
Кошти банків
10365142
3692382
4336420
1956573
20350517
3
У тому числі кредити, які отримані від НБУ
2915708
412434
204838
148968
3681948
4
Кошти клієнтів
51276997
16744590
13239851
9673183
90934621
5
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком
170482
26790
205382
75027
477681
6
Боргові цінні папери, емітовані банком
13591
52838
66273
16950
149652
7
Нараховані витрати до сплати
534458
203829
137028
123938
999253
8
Інші зобов’язання
1335699
464912
693867
520246
3014725
У структурі зобов’язань комерційних банків найбільша питома вага, припадає на кошти клієнтів – 76% від загальної суми зобов’язань або 90934621тис.грн. Це пояснюється тим, що головним чином, увесь безготівковий обіг в народному господарстві концентрується на рахунках підприємств та організацій. Юридичні особи, згідно із законодавством України, повинні зберігати свої кошти на банківських рахунках.
На другому місці у структурі зобов’язань комерційних банків знаходяться кошти банків – 20350517 тис.грн. чи 17%.
Це дві найвагоміші статті зобов’язань. Інші займають у сукупності 7 % (3,08% складають кредити отримані від НБУ, 2,52% – інші зобов’язання, 0,84%-нараховані витрати до сплати, 0,40% – ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком, 0,13% – боргові цінні папери, емітовані банком).
Структура зобов’язань комерційних банків України станом на 01.01.2005 року зображено на рисунку 1.9.
<imagedata src=«33893.files/image013.emz» o:><img width=«430» height=«243» src=«dopb158840.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
Рис. 1.9. Структура зобов’язань комерційних банків України станом на 01.01.2005
Динаміка змін зобов’язань банківської системи України за останні 3 роки зображена на рисунку 1.10.
<imagedata src=«33893.files/image015.emz» o:><img width=«419» height=«221» src=«dopb158841.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
Рис.1.10. Динаміка змін зобов’язань банківської системи України
З рисунку 1.10. видно, що зобов’язання банківської системи зростають з кожним роком у 2002 році вони становили 53912 млн.грн., у 2003 році зобов’язання банківської системи збільшились на 62% у порівняні з 2002 роком, а в 2004 році у порівнянні з 2003 р. зобов’язання зросли на 33% або на 28574 млн.грн., і на 01.01.2005 становлять 115 926 млн.грн.
Кошти, які громадяни вкладають до банківських установ – це їхні заощадження, тобто частина доходу, яка не використовується для придбання товарів і послуг та сплати податків. Вклади можуть здійснюватись як у національній, так і в іноземній валюті. Основні тенденції розвитку ринку вкладів населення за видами валют представлені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5
Кошти населення у комерційних банках України за 2003-2004 рр.
З таблиці 1.5 можна побачити, що за період 2002-2003 роки частка коштів у іноземній валюті становила 32% від усіх вкладів населення. У 2004 році частка коштів у національній валюті зменшилась на 2% у порівнянні з 2003 роком і склала 64% від усіх вкладів населення. Можна зробити висновок, що більша частина вкладів населення в банківській системі зберігається в національній валюті. Це свідчить про зростання довіри населення до національної валюти.
Вклади населення у комерційних банках в національній валюті представлено в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Вклади населення у комерційних банках за 2002-2004 рр. в національній валюті
На кінець періоду
До запитання
Строкові
Разом
млн.грн.
%
млн.грн.
%
млн.грн.
%
2002
13880
54
11765
46
25636
100
2003
20109
48
21685
52
41794
100
2004
25765
49
26994
51
52759
100
Як бачимо з таблиці 1.6, у 2002 році депозити до запитання переважали строкові вклади і становили відповідно 54% – до запитання та 46% – строкові. За період 2003-2004 роки, частка строкових депозитів перевищувала вклади до запитання (2003рік: вклади до запитання – 48%, строкові – 52%; 2004рік: вклади до запитання – 49%, строкові – 51%). Це пояснюється тим, що лише вони приносять дохід, який покриває витрати спричинені інфляцією, а також про зростання довіри населення до національної валюти.
Коштів, що залучені банками від юридичних і фізичних осіб представлені в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7
Кошти, залучені банками від фізичних та юридичних осіб
З таблиці 1.7 видно, що в 2002 році від юридичних осіб було залучено коштів більше на 616 тис. грн. ніж від фізичних, у 2003 та у 2004 роках вклади фізичних осіб перевищували кошти від юридичних осіб на 4136 та 1545 млн. грн. відповідно.
Серед вкладів фізичних осіб переважають строкові вклади: у 2002, 2003 та 2004 роках сума коштів по строковим вкладам перевищувала суму коштів по вкладам до запитання на 84,2, 42,3 та 38,5% відповідно.
У випадку з коштами від юридичних осіб склалася протилежна ситуація: кошти до запитання перевищують строкові кошти на 119,8, 69, 3 та 76,7% у 2002, 2003 та 2004 роках відповідно.
Для формування банківських ресурсів також використовуються міжбанківський кредит – це форма кредитування банками один одного; джерело додаткових ресурсів, що надається на невеликий строк для підтримки поточної ліквідності та розширення обсягу активних операцій. Проте частка міжбанківських кредитів як одного з найбільш дорогих видів ресурсів у ресурсній базі банку не повинна перевищувати 20%, щоб не призвести банк до залежності від ситуації на грошовому ринку.
Динаміка використання не депозитних джерел у формуванні ресурсів банків представлена в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8
Використання банками міжбанківського кредиту та емісія цінних паперів власного боргу
З таблиці 1.8 можна зробити висновок, що частка міжбанківських кредитів у загальній структурі зобов’язань по всіх досліджуваних роках є оптимальною (13,9, 16,1 та 16,6% відповідно у 2002, 2003 та 2004 роках). У 2004 році сума міжбанківських кредитів порівняно з 2002 роком зросла майже у 2 рази. Це свідчить про інтенсивний розвиток взаємовідносин між банками. Процес емісії цінних паперів власного боргу дещо призупинився на кінець 2004року і становить 149,7млн.грн.
Середньорічні процентні ставки за депозитами у банківській системі України за останні три роки практично не змінились і становлять 7,4% за 2002рік, 6,8% за 2003 рік, 7,4% за 2004 рік.
Динаміка змін середньорічних процентних ставок за депозитами у національній валюті наведена на рисунку 1.11.
<imagedata src=«33893.files/image017.emz» o:><img width=«385» height=«190» src=«dopb158842.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
Рис. 1.11. Динаміка змін середньорічних процентних ставок за депозитами у національній валюті
Аналіз, проведений на підставі даних рисунку 1.11, свідчить про значні (на 0,7 в. п. знизилась у 2003 році та 0,7 в. п. зросла у 2004 році) зміни середньорічних процентних ставок за депозитами в національній валюті.
1.3. Розміщення ресурсів банків України Структуру активів банківської системи України станом на 01.01.2005 зображено на рисунку 1.12.
<imagedata src=«33893.files/image019.emz» o:><img width=«368» height=«199» src=«dopb158843.zip» v:shapes="_x0000_i1033">
Рис.1.12. Структуру активів банківської системи України станом на 01.01.2005
З рисунку 1.12 видно, що серед активів банківської системи України основне місце займають кредити та заборгованість клієнтів 63%. На другому місці кошти в інших банках 14%. Інші статті активів займають у сукупності 23%.
Динаміку змін активів банківської системи за останні три роки зображено на рисунку 1.13.
<imagedata src=«33893.files/image021.emz» o:><img width=«373» height=«202» src=«dopb158844.zip» v:shapes="_x0000_i1034">
    продолжение
--PAGE_BREAK--