Реферат: Страхова діяльність в Україні

--PAGE_BREAK--Положення безпосередньо визначає 53 повноваження Комісії, причому перелік цих повноважень не повний.
Головні з них:
1) участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечення її реалізації; участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
2) державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів  спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);
3) реєстрація фінансових установ і ведення Державного реєстру фінансових установ;
4) реєстрація та ведення реєстру саморегульованих організацій;
5) визначення порядку ведення та ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
6) надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
7) ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядку контролю за їх додержанням; установлення плати за реєстрацію документів і видачу ліцензій;
8) встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
9) встановлення критеріїв і нормативів щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг;
10) визначення у передбачених законом випадках порядку створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
11) встановлення додаткових вимог до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;
12) встановлення вимог щодо програмного забезпечення і спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних із наданням фінансових послуг,
13) встановлення правил підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у аспекті напрямів нагляду;
14) здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
15) ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи та призначення її керівника;
16) встановлення переліку посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні;
 17) визначення порядку реєстрації страхових і перестрахових брокерів та ведення державного реєстру страхових і перестрахових брокерів, видача свідоцтв про включення страхових і перестрахових брокерів до цього реєстру; ведення Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);
18) здійснення інших повноважень у галузі страхування;
19) державна реєстрація кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видача їм свідоцтв про державну реєстрацію за формою, встановленою Комісією, визначення ЗМІ, в яких кредитна спілка розміщує дані про її  державну реєстрацію;
20) визначення переліку внутрішніх положень і процедур, які має розробити й затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;
21) прийняття нормативно-правових актів щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;
22) надання інформації за запитами юридичних осіб;
23) встановлення порядку розкриття інформації та складання звітності  учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
24) участь у реалізації державної політики щодо охорони державної та професійної таємниці, контроль за її зберіганням у своїй системі;
25) проведення самостійно чи разом з іншими вповноваженими органами  виїзних та безвиїзних перевірок діяльності фінансових установ;
26) встановлення порядку й умов застосування заходів впливу згідно із законом;
27) розсилання фінансовим установам обов'язкових до виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги з вимогою надання необхідних документів;
28) розсилання матеріалів до правоохоронних органів щодо фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок; розсилання матеріалів до органів Антимонопольного комітету України в разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
29) звернення до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги.
Комісія утворюється у складі 9 членів — Голова Комісії, 3 заступники Голови, в тому числі його перший заступник, 5 членів Комісії — директорів департаментів. Усіх їх призначає Президент України.
Комісія в межах своїх повноважень видає накази й розпорядження, які підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку, а також є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності й громадянами.
При Комісії може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, розроблених та (або) розглядуваних Комісією.
До складу Консультаційно-експертної ради можуть входити представники органів виконавчої влади, саморегульованих організацій та інших об'єднань учасників ринків фінансових послуг, фахівці з відповідних питань.
Одним з першочергових завдань, які останнім часом стоять перед Держфінпослуг, — це припинення використання страхування і перестрахування з метою „оптимізації" оподаткування, відповідно до Указу Президента України №175/2004 від 09.02.04 „Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам та корупції".
Не менш важливим завданням Держфінпослуг з адаптації законодавства України до вимог ЄС є скорочення числа видів обов'язкового страхування відповідно з існуючими на страхових ринках ЄС та інших європейських держав.
Незважаючи на певні труднощі в регулюванні сфери страхування, необхідно зазначити, що Держфінпослуг враховує досвід держав — членів ЄС та положення вторинного законодавства при розроблені нормативних актів. Останніми суттєвими інституційними зрушеннями в цьому напрямі було створення в штатній структурі Держфінпослуг відділу євроінтеграції, до функцій якого віднесено, зокрема, реалізацію стратегії європейської інтеграції в сфері фінансових послуг, проведення аналізу підзаконних документів у відповідність до європейського.
Для впровадження стабільних правил функціонування страхових організацій, підвищення якості послуг, що надаються ними, Держфінпослуг прийнято 35 нормативно-правових документів, зокрема:
1 Ліцензійні умови провадження страхової діяльності (розпорядження №40 від 28 серпня 2003 року, зареєстроване в Мінюсті 15 вересня 2003 р. № 805/8126);
2 Положення про порядок і формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду (розпорядження №62 від 19 вересня 2003 р.).
3 Порядок формування статутного фонду страховика цінними паперами (розпорядження №124 від 13 листопада 2003 р., зареєстроване в Мінюсті 25 листопада 2003 р. №1075/8396).
4 Положення про Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України (розпорядження №155 від 05 грудня 2003 р., зареєстроване в Мінюсті  23 грудня 2003 р. №1208/8529).
5 Порядок застосування підпунктів 4332 — 4333 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум, отриманих платником податку за договорами страхування (розпорядження №126 від 18 листопада 2003 р., зареєстроване в  Мінюсті 8 січня 2004 р. №1/8600).
6 Про перевірку відповідності формування розміру статутних фондів страховиків вимогам чинного законодавства (розпорядження № 56 від 16 вересня 2003 р. зареєстроване в Мінюсті 2 жовтня 2003 р. № 888/8209).
З метою приведення страхового законодавства до міжнародних норм Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України:
 - стала членом ряду авторитетних організацій (з липня 2003 р. — Міжнародної мережі органів нагляду за недержавними пенсійними фондами, а з вересня 2003 р. -Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю);
 - здійснює налагодження співпраці з регуляторами інших країн, зокрема, в рамках проекту РАDСО (- Організація планування та розвитку співпраці) — з регулятором Угорщини; в рамках проекту СIDА (Канадська міжнародна агенція розвитку) — з регулятором Канади; в рамках проекту First Initiative — з регуляторами Великобританії, Прибалтики; в рамках проекту ОSІ — з регуляторами Польщі та Ірландії;
 - бере участь у реалізації проектів Світового Банку (СБ): програмна
системна позика, програма оцінки фінансового сектора, програма фінансування розвитку села, проектів провадження пенсійної реформи в Україні, проект із дослідження небанківських фінансових установ;
— здійснює залучення технічної допомоги для розвитку інституційної спроможності Держфінпослуг First Initiative;
— експертна допомога від «Bancworld Іпс.»; Європейська Комісія: програми ТАСІS (пілотні проекти у сфері страхування в 2003 р. та включення в Національну програму допомоги Україні в 2004 р.; Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства UЕРLАС — імплементація законодавства України до законодавства ЄС).
Таким чином, страховий ринок України являє собою певною мірою структуроване економічне середовище.
В той самий час на процеси подальшого планомірного розвитку страхування як у регіонах, так і в Україні в цілому впливають проблеми різного характеру, більшість яких перебувають власне поза площиною страхового ринку, зокрема:
1) повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектору економіки;
2) значна частка тіньової економіки;
3) збиткова діяльність більшості підприємств;
4) приховані монопольні утворення.
Крім цього, внаслідок недооцінення значущості страхування в економіці країни основний тягар витрат з попередження та ліквідації наслідків стихійних явищ, катастроф і техногенних аварій продовжує лягати на державний бюджет.
Незважаючи на значні темпи приросту основних показників діяльності страховиків та страхових посередників, страховий ринок України має ряд об'єктивних причин свого недостатнього розвитку і невирішених проблем, зокрема:
• низька заінтересованість у страхуванні через недостатню платоспроможність населення;
недосконале законодавство щодо обов'язкових видівстрахування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування;
•   нерозвиненість довгострокового страхування життя,пенсійних ануїтетів та інших видів особистого накопичувального страхування (частка страхування життя становить близько 0,5% від валових страхових платежів по ринку);
•   недостатня капіталізація та низька ліквідність страховиків;
•   високий обсяг страхових премій, переданих за кордон задоговорами перестрахування (як через об'єктивно обмежені можливості внутрішнього страхового і перестрахового ринків, так і у зв'язку із схемами «псевдоперестрахування»). За 2003р. страховиками України сплачено перестраховикам-нерезидентам 3,2 млрд грн (34,8% від валових страхових премій по ринку), з яких близько 90% розміщено на «м'яких» ринках, зокрема в Литві, на яку припадає 52,2%, Латвії — 22%, Росії — 8,2%, Молдові — 6%. Страхових виплат отримано від перестраховиків-нерезидентів у розмірі 107,2 млн грн;
•   недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення, а в деяких випадках призводить до поширення елементів шахрайства та неконкурентних засад діяльності. Останнім часом існує так званий «неорганізований», або «сірий» сектор, де сотні суб'єктів різних організаційно-правових форм здійснюють посередницьку діяльність у сфері страхування, не будучи ідентифікованими через відсутність відповідного державного регулювання.
•   недостатній рівень правого забезпечення медичного страхування. Найгострішими проблемами галузі охорони здоров'я впродовж багатьох років є зниження якості медичних послуг. У той же час медичні послуги часто недоступні для хворих насамперед через їх високу вартість. Насправді безкоштовна медицина стала здебільшого платною, а законодавча база з питань медичного страхування перебуває лише в стадії формування. За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно чверть усіх видатків на охорону здоров'я в Україні складають неофіційні або напівофіційні внески громадян;
невідповідність вітчизняного страхового законодавства вимогам міжнародного законодавства, в т.ч. ЄС, а також принципам та стандартам Міжнародної асоціації страхового нагляду;
недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення.
З метою підвищення фінансової надійності страховиків, забезпечення рівних і справедливих умов для всіх, хто працює у сфері страхування серед першочергових завдань розвитку страхового ринку України пропонується визначити таке:
1) розроблення та ухвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 р., яка передбачала б з урахуванням принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією нагляду за страховою діяльністю, а також законодавства ЕС у сфері страхування, конкретні заходи щодо:
— удосконалення державного регулювання;
— розширення сфери застосування страхових послуг, в т.ч. за рахунок розвитку страхового посередництва;
— активне використання інвестиційного потенціалу учасників страхового ринку;
— визначення механізму контролю та особливостей його проведення;
— прискорений розвиток недержавного пенсійного страхування, медичного страхування;
— розвиток інфраструктури страхового ринку, в т.ч. формування наукових шкіл, кадрового та інформаційного забезпечення;
— захист законних інтересів споживачів страхових послуг;
— врегулювання питань щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території України;
2)   удосконалення системи оподаткування в сфері страхування з метою стимулювання фізичних та юридичних осіб до укладення договорів страхування.
У зв'язку з цим здійснити удосконалення чинного та розроблення нового нормативно-правового і методологічного забезпечення страхової діяльності, в тому числі щодо визначення характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування з метою адекватного встановлення об'єкта страхування, страхової суми, страхових ризиків; забезпечення дієвого механізму контролю за умовами платоспроможності страховиків, у тому числі стосовно коштів страхових резервів, нормативами на ведення страхової справи, здійснення операцій перестрахування, в тому числі у нерезидентів;
3)подальше формування правової бази участі страховиків у системі соціального забезпечення населення через запровадження обов'язкового медичного страхування, прийняття необхідних нормативно-правових актів з питань пенсійного страхування та страхування життя;
4)удосконалення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів шляхом прийняття спеціального закону;
5)посилення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку перестрахування, в т.ч. удосконалення системи оподаткування операцій з перестраховиками — нерезидентами;
6)удосконалення державного регулювання та нагляду за страховими посередниками у відповідності до положень Директиви 2002/92/ЕС „Про страхових посередників", зокрема, сприяння створенню страхових (перестрахових) посередників, спрощення правил їх діяльності та запровадження вимог щодо реєстрації страхових агентів та нагляду за їх діяльністю;
4)  внесення змін до Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ,«Про страхування», Про недержавне пенсійне забезпечення щодо:
— удосконалення договірних відносин у сфері страхування;
— внесення змін до класифікації ризиків та видів страхування;
 - посилення системи державного регулювання ринку страхових послуг;
 - запровадження додаткових вимог до страховиків, у т.ч. встановлення спеціального реєстру активів, що покривають страхові резерви та абсолютного пріоритету страхових вимог по відношенню до будь-яких інших вимог стосовно активів, які покривають страхові резерви;
    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по банку