Реферат: Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку
--PAGE_BREAK--Таблиця 1ОБСЯГ ТОРГІВ НА ОРГАНІЗАЦІЙНО ОФОРМЛЕНИХ РИНКАХ
Назва організаційно оформленого ринку
Обсяг торгів, млн грн
1996р.
1997р.
1998р.
ПФТС
3,12
350,54
338.54
УМВБ
13,19
381,44
76,81
УФБ
31.61
23,11
50.14
КМФБ
0.09
4,71
27,78
ДФБ
0,17
2.15
22.78
УЦСА
—
—
6.87
Усього
48,18
761,95
522.92
Велика різниця у грошовому обсязі торгів пояснюється значними коливаннями вартості однієї угоди (у середньому) на різних біржах. Так, вартість однієї угоди (у середньому) на УМВБ у 43 рази більша за вартість однієї угоди на ДФБ.
Протягом 1998 р. кількість організаторів торгівлі цінними паперами збільшилась: ліцензію фондової біржі було надано Придніпровській фондовій біржі (ПФБ), а статус торговельно-інформаційних систем отримав Український центр сертифікатних аукціонів (УЦСА).
2. Котирування цінних паперів
Термін «котирування» в основному застосовується на позначення дії або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару (далі йтиметься про котирування тільки цінних паперів). Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери
обертаються на біржі, то кажуть, що вони «котируються»), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях.
Термін «котирування» французького походження — «соter». Англійська мова користується словом «quotation», що має таке саме значення.
Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів.
Котирування цінних паперів відбувається:
а) методом реєстрації;
б) методом встановлення єдиного курсу.
Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день.
Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко виконується з використанням сучасних біржових автоматизованих систем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого методу котирування — встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше.
Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі.
Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі-продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П < Ц < І.
З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів.
а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів);
б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково.
Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цінних паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних паперів «за будь-якою ціною», тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн. за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну). Постає питання, скільки цінних паперів може бути продано за ціною 550 грн.? Відповідь очевидна: 50 + 40 = 90 цінних паперів, тому що продавці, котрі були згодні продати свої 50 цінних паперів за будь-якою ціною, тим більше погодяться продати їх за 550 грн.
Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволенням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всього цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90+ 60= 150.
Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною 552 грн. Тоді всього паперів, що можуть бути продані за цією ціною, буде 150 + 55 = 205. І так далі, поки ціна не підніметься, наприклад, до рівня 556 грн. Вище продавці в нашому прикладі ціну не підніматимуть, розуміючи нереальність такого продажу.
Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (табл. 2).
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 2
СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ ПА ПРОДАЖ
Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумовування кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку — від найбільшої ціни до найменшої (табл. 3).
Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних паперів «за будь-якою ціною» (за найліпшим курсом, який просять), що може скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище 556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною 556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої групи з радістю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це раніше зробили продавці).
Таблиця 3
СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ НА КУПІВЛЮ
№ груп заявок
Пропоновані граничні ціни. гри.
Кількість цінних паперів
за кожною групою
з нарощуванням підсумку
1
2
3
4
5
6
7
8
купити за будь-якою ціною
70
556
60
70 + 60=130
555
55
130+55=185
554
40
185 + 40 = 225
553
40
225 + 40 = 265
552
35
265 + 35 = 300
551
ЗО
300 + ЗО = 330
550
20
330 + 20 = 350
Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці здійснюється згори донизу.
продолжение
--PAGE_BREAK--3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення
ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБФСУ
1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на вторинному ринках, за виключенням купівлі-продажу державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються.
2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на внутрішньобіржовому ринку може здійснюватися за правилами, які відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів направляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для оприлюднення.
3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ організується по секціях (наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть здійснюватися одночасно або послідовно. Кожному виду торгів повинні бути присвоєні спеціальні коди для підключення до відповідних каналів.
4. Усі пропозиції щодо купівлі та продажу від торговців цінними паперами — членів Системи повинні подаватися до Технічного центру тільки через посередництво фондових бірж, членами яких вони є. Пропозиції повинні супроводжуватися кодом торговця та відповідної фондової біржі. Самі торговці не можуть мати безпосереднього доступу до Технічного центру ЄБФСУ.
б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості: щодо неї «біржі-покупцю» та «біржі-продавцю».
Оформлення та звіряння біржових контрактів веде «біржа-покупець» в електронній формі. Вона ж вступає у взаємодію з депозитарієм та розрахунковим банком. Торговці — члени біржі, що укладають угоди в ЄБФСУ, несуть відповідальність перед біржами за відмову від укладених угод відповідно до єдиних правил організації торгів у Системі.
6. На завершення кожної торгової сесії Технічний центроприлюднює зведені підсумки торгів та надає звіт до ДКЦПФР.
7. Кожна з фондових бірж має право публікувати
свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до встановленого порядку.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ "ЄДИНА БІРЖОВА ФОНДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ"
1. Асоціація виступає як саморегулівна організація, яка об'єднує всіх учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, завдання, повноваження та функції цілком визначаються відповідним Положенням, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 11.11.97 р. № 45. За узгодженням учасників, на Асоціацію можуть бути покладені інші цілі, завдання, повноваження та функції, які не суперечать законодавству України та нормативним актам ДКЦПФР. До складу СРО ЄБФСУ її учасники можуть входити як на індивідуальній, так і на колективній основі. Зареєстровані СРО можуть увійти до складу СРО ЄБФСУ як асоційовані колективні члени.
2. Асоціація є юридичною особою. Органи управління Асоціацією формуються та діють на принципах рівного представництва та врахування інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія.
3. Діяльність Асоціації будується на основі добровільної та рівноправної участі П членів у проектах та програмах ЄБФСУ.
4. Асоціація формує відповідні органи регулювання відповідальності її учасників та вирішення спорів між ними.
5. За рішенням учасників ЄБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР Асоціація може організовувати зведену звітність торговців цінними паперами перед Комісією, а також забезпечувати формування зведених фондових індексів ЄБФСУ на базі корпоративних цінних паперів, що постійно обертаються у Системі.
6. Фінансування діяльності Асоціації здійснюється за рахунок членських внесків її учасників, а також за рахунок інших, у тому числі зовнішніх) джерел. Членські внески можуть бути встановлені у вигляді єдиного узгодженого процента відрахувань від доходів членів Асоціації, отриманих від організації торгівлі цінними паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку з труднощами, які сьогодні переживають учасники фондового ринку України, на першому етапі доцільно було б скоротити персонал та обмежити функції Асоціації з метою скорочення обсягів її фінансування.
7. З урахуванням реального стану фондового ринку України та фінансових можливостей його учасників, робота зі створення ЄБФСУ повинна базуватися на принципі етапності протягом 2001-2005/рр.
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУТАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (НДСУ)
1. Існуюча практика взаємодії з інститутами НДСУ не може задовольняти вимоги ЄБФСУ, перш за все, щодо оперативності процесу переоформлення прав власності на акції, особливо у ланці «зберігач — реєстратор».
2. Необхідно удосконалити законодавчу та нормативну бази у частині врегулювання взаємовідносин між учасниками НДСУ з метою скорочення циклу переоформлення прав власності на акції. Як показує практика, сьогодні переоформлення прав власності на акції замість встановленого нормативами строку від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап підготування угоди). Зокрема, є необхідним перехід учасників НДСУ на електронну форму ведення договірної документації та розрахунків між ними з визнанням електронного підпису (ключа, коду).
4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи
Для успішного проведення грошової приватизації в Україні необхідний аналіз попередніх (за 1995 — 1999 рр.) результатів усіх грошових видів продажу та орієнтації на тих, які є найбільш ефективними і прозорими. 2000 рік є першим роком виключно грошової приватизації, і тому такий аналіз дасть змогу забезпечити ефективний вибір видів продажу підприємств, що приватизуються, а також виконати завдання з грошових надходжень від приватизації до державного бюджету.
Чільне місце серед грошових способів продажу акцій відкритих акціонерних товариств (ВАТ), що приватизуються, займає їх продаж на фондових біржах. Конкурси, а трохи пізніше продаж на фондових біржах були першими конкурентними грошовими видами продажу.
Фондові торги були започатковані після виходу в лютому 1995 р. Указу Президента України «Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах». Із самої назви Указу випливає, що на той час єдиним організаційно оформленим ринком цінних паперів була Українська фондова біржа (УФБ). З часом кількість фондових бірж зростала, і на сьогодні Фонд державного майна України пропонує акції ВАТ, що приватизуються, вже на шести фондових біржах (табл.4). Деякі з них мають розвинену мережу філій, як то УФБ та Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ). Як видно з табл. 1, у 1997 р. найбільша кількість акцій була запропонована до продажу на УФБ, хоча за часткою проданих акцій УФБ поступилась УМВБ та Донецькій фондовій біржі (ДФБ): 19,1% проти 32% та 19,4% відповідно. Ця тенденція збереглась і протягом 1998 -1999 рр. з тією лиш різницею, що в 1998 р. найбільша частка проданих акцій порівняно до виставлених на продаж була в Позабіржовій фондовій торговельній системі (37,7%), ДФБ (18,3) та Київській міжнародній фондовій біржі (КМФБ) (15,1), а в 1999 р. на ДФБ (75,3) та УМВБ (45,7%). Кращі результати щодо продажу пакетів акцій ВАТ, що приватизуються, на тій чи іншій біржі пояснюються як кількісними, так і якісними характеристиками запропонованих акцій. Результати продажу не залежать від бірж, оскільки рівень їх роботи як торговельних майданчиків є приблизно однаковим. Слід зазначити, що подальший розвиток мережі філій фондових бірж дасть змогу залучити більшу кількість інвесторів у регіонах за місцерозташуван-ням підприємств, що приватизуються.
Відсоток реалізації запропонованих до продажу акцій був найбільшим у 1995 р. — 98,5% (табл. 5). До продажу була запропонована незначна кількість пакетів акцій, оскільки цей напрям приватизації тільки розпочинався і недостатньо була відпрацьована як технологія біржових торгів, так і нормативна база, яка її мала регламентувати. Це був зовсім новий і невідомий спосіб продажу, який виявився достатньо вдалим. За результатами продажу було отримано 1,85 млн грн. Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості становило 4,66. Це свідчить про ліквідність виставлених на продаж пакетів акцій. Якщо врахувати, що стартова ціна акції визначалася на рівні її номінальної вартості, то майже всі акції були продані з перевищенням стартової ціни більш як у 4,5 раза.
Найменше було запропоновано пакетів акцій розміром до 1 % від статутного фонду (СФ) — 2, найбільше розміром від 10 до 25% від СФ — 19 (табл.6). Серед галузей виробництва найбільше було запропоновано пакетів акцій будівельних підприємств-12, підприємств машинобудування — 11 та підприємств легкої промисловості — 6 (табл.7). Найбільш вдалими можна вважати біржові, контракти з продажу акцій ВАТ «Українські пухові вироби» (коефіцієнт перевищення стартової ціни становить 37,7), ВАТ «Чортків-ська кондитерська фабрика» (12,8), ВАТ «Київська швейна фірма «Ластівка» (9), ВАТ «Укррічфлот» (9).
У 1996 р. кількість пакетів акцій, які були запропоновані до продажу на фондових біржах, збільшилася до 315. Це зразу вплинуло на співвідношення між проданими і запропонованими пакетами. Якщо частка проданих пакетів відносно запропонованих до продажу становила 87,6%, то частка проданих акцій становила лише 33% (див. табл. 5). Тобто найменше було реалізовано пакетів акцій розміром від 25 до 50% та більш як 50% від СФ (табл.5). Серед галузей виробництва лідерство по кількості запропонованих до продажу пакетів акцій знову ж таки утримували підприємства машинобудування і металообробки та будівельні підприємства (табл.8). Це пояснюється тим, що процес корпоратизації, який розпочався в 1993 р., найбільше охопив ці галузі промисловості. Повністю були реалізовані пакети акцій підприємств хімічної, нафтохімічної, харчової промисловості, а також наукової сфери. Продаж акцій проводився на УФБ та КМФБ. Порівняно до номінальної вартості найдорожче були продані акції ВАТ «Туристичний комплекс «Націоналі»» (у 98 разів), ВАТ «Друкарня ім. Шухевича» (у 80 разів), ВАТ «Луганський електроапаратний завод» (у 40 разів), ВАТ «Хімнафтомашпроект» (у 32 рази), ВАТ «Київський центральний універмаг» (у 29 разів). Але частка цих пакетів акцій у проданих є незначною і тому за 1996 р. співвідношення вартості укладених біржових контрактів до їх номінальної вартості дорівнює лише 1,37.
1996 рік ще був роком переважно сертифікатної приватизації. Але в регіонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення грошової приватизації. Значно зросла кількість підприємств, акції яких не були реалізовані на сертифікатних аукціонах і не могли далі продаватися на них, оскільки вичерпали дозволений нормативними документами кількісний ресурс виставлення на сертифікатний аукціон. І в 1997 р. почали функціонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кількість запропонованих до продажу пакетів акцій зросла більше ніж у 2 рази, і 64,6% з них були реалізовані. Оскільки найбільше було продано пакетів акцій розміром менше ніж 1% від СФ (221), то частка проданих акцій до виставлених до продажу становила лише 21,2% (табл. 7). Найменше було реалізовано пакетів акцій розміром понад 50% від СФ-2, або 22,2%. Менше половини від запропонованих було продано пакетів акцій розміром від 25 до 50% від СФ. Найбільше, як і в попередні роки, було запропоновано акцій підприємств машинобудування і металообробки, але відсоток проданих зменшився з 90 до 63,8% (табл. 8). Повністю реалізовано акції підприємств паливної галузі, найменше (40%) медичної промисловості. Найбільш вдалі біржові контракти з продажу акцій по ВАТ «НД1 «Кондиціонер» (коефіцієнт перевищення стартової ціни становив 28,7), ВАТ «Миколаївський річковий порт» (15,7), ВАТ «Індекс» (14,5), ВАТ «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» (12).
На первинному ринку цінних паперів підприємств, що приватизуються, виникала ситуація, коли акції вже не могли продаватися за приватизаційні папери і не користувалися попитом на фондових біржах за грошові кошти. Приватизація таких підприємств затягувалася, що призводило до різкого погіршення їх стану, а отже і привабливості їх як об'єктів приватизації. У зв'язку з цим в Державній програмі приватизації на 1998 рік була закладена норма, згідно з якою ціна продажу формувалася на підставі попиту пропозиції. Якщо попит перевищував пропозицію, то ціна продажу зростала порівняно з початковою. Навпаки ціна продажу знижувалася і навіть могла бути меншою від номінальної вартості акції. Оскільки із середини 1998 р. згідно з рішенням Верховної Ради України було припинено продаж пакетів акцій на аукціонах за компенсаційні сертифікати, то значно зросла їх кількість на фондових біржах майже втричі порівняно з попереднім роком. Найбільше було запропоновано до продажу пакетів акцій розміром від 10 до 25% від СФ (758), але реалізовано лише кожен третій (табл. 9). Як і в попередні роки, найбільше продано пакетів акцій розміром до 1% від СФ (61,1%) та від 1 до 5% від СФ (40,4%). Найменше реалізовано пакетів акцій розміром понад 50% від СФ (12,5%). У зв'язку з цим продано лише 10,2% акцій від запропонованих до продажу. Цей показник найнижчий за всю історію біржових торгів акціями підприємств, що приватизуються. Це пояснюється появою ще одного грошового способу приватизації — продажу акцій на грошових аукціонах через мережу центрів сертифікатних аукціонів.
--PAGE_BREAK--Таблиця 4
Дані про укладені протягом 1997 — 1999 рр. біржові контракти з купівлі-продажу державних пакетів акцій ВАТ, що приватизуються
1997
1998
1999
Біржа
Кількість
запропонованих
до продажу
акцій, шт.
Кількість проданих акцій, шт.
Частка проданих акцій до виставлених на продаж, %
Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості
Кількість
запропонованих
до продажу
акцій, шт.
Кількість проданих акцій, шт.
Частка проданих акцій до виставлених на продаж, %
Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості
Кількість
запропонованих
до продажу
акцій, шт.
Кількість проданих акцій, шт.
Частка проданих акцій до виставлених на продаж, %
Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості
Українська фондова біржа
200 628 694
38 375 588
19,1
1,33
1 951 520 638
117 635755
6,0
2,44
1 064 586 412
286 900 838
27,0
1,38
Українська міжбанківська валютна біржа
74 493 416
23 857 253
32,0
1,60
611 174538
91 222 693
14,9
1,98
1 202 906 195
549 742 941
45,7
1,24
Київська міжнародна фондова біржа
51 459 078
7 149 220
13,9
2,26
303 355 586
45 886 401
15,1
1,53
531 909 569
117 303 887
22,1
1,22
Донецька фондова біржа
16 224 779
3 153 833
19,4
2,50
164 392 263
ЗО 147 707
18,3
2,59
313 585 777
236 205 162
75,3
0,90
Придніпровська фондова біржа
119 327 286
26 269 394
22,0
0,88
Позабіржова фондова
торговельна система
3 887 262
119 054
3,1
19,58
95 252 870
35 898 030
37,7
3,14
275 427 708
32 943 491
12,0
3,95
--PAGE_BREAK--Таблиця 5
Дані про укладені протягом 1995 — 1999 рр. біржові контракти з купівлі-продажу державних пакетів акцій ВАТ, що приватизуються
Показник
1995 р.
19% р.
1997 р.
1998 р.
1999р.
1995 — 1999 рр.
Кількість виставлених
на продаж пакетів, шт.
54,00
315,00
731,00
2 067,00
1 538,00
4 705,00
Кількість проданих
пакетів, шт.
52,00
276,00
472,00
758,00
633,00
2 191,00
Частка проданих
пакетів у виставлених
на продаж, %
96,30
87,60
64,60
36,70
41,20
46,60
Кількість запропоно-
ваних до продажу
акцій, шт.
14 537 169,00
70 963 966,00
347 856 178,00
3 134 781 388,00
3 507 742 947,00
7 075 881 648,00
Кількість проданих
акцій, шт.
14 312 245,00
23 423 451,00
73 817 897,00
321 042 515,00
1 249 365 713,00
1 681 961 821,00
Частка проданих
акцій у виставлених
на продаж, %
98,50
33,00
21,20
10,20
35,60
23,80
Номінальна вартість
виставлених на про-
даж пакетів, тис.грн.
523,68
14 726,42
85 568,14
602 267,64
795 511,65
1 498 739,10
Номінальна вартість
проданих пакетів
акцій, тис.грн.
395,82
5 207,33
16 572,31
107 338,99
265 265,50
394 779,95
Вартість укладених
контрактів, тис.грн.
1 846,43
12 924,77
28 754,75
159 764,92
357 054,13
560 523,20
Співвідношення
вартості укладених
контрактів до їх
номінальної вартості
4,66
2,48
1,74
1,49
1,35
1,42
Середня номінальна
вартість однієї про-
даної акції, коп.
2,77
22,23
22,45
33,43
21,23
23,48
Середня ціна продажу
однієї акції, коп.
12,90
55,18
38,95
49,76
28,58
33,33
Співвідношення
середньої ціни про-
дажу однієї акції
та її середньої но-
мінальної вартості
4,66
2,48
1,73
1,49
1,35
1,42
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 6
Розподіл пакетів акцій, виставлених на продаж і проданих у 1995 р.
Кількість
Частка про даних пакетів у виставлених на продаж, %
Група пакетів
пакетів, шт.
виставлених на
проданих
продаж
Менш як 1% від СФ
2
2
100,0
Від 1 до 5% від СФ
14
14
100,0
Від 5 до 10% від СФ
10
9
90,0
Від 10 до 25% від СФ
19
19
100,0
Від 25 до 50% від СФ
9
8
88,9
Усього...
54
52
96,3
Таблиця 7
Розподіл запропонованих і реалізованих у 1995 р. пакетів акцій за галузями
виробництва
Галузь
Кількість пакетів, шт.
Частка проданих пакетів у виставлених на продаж, %
виставлених на продаж
проданих
Машинобудування
і металообробка
11
10
90,90
Чорна металургія
2
2
100,00
Деревообробна
і целюлозно-паперова
промисловість
2
2
100,00
Промисловість
будівельних
матеріалів
5
5
100,00
Легка промисловість
6
6
100,00
Харчова
промисловість
2
2
100,00
Переробка сільсько-
господарської
продукції
2
2
100,00
Транспорт і зв'язок
3
3
100,00
Будівництво
12
11
91,67
Торгівля і громадське
харчування
3
3
100,00
Матеріально-технічне
постачання і збут
1
1
100,00
Інші
5
5
100,00
Усього...
54
52
96,30
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по банку
Реферат по банку
Обрунтування маркетингової ринкової стратегії підприємства і механізмів її реалізації на матеріалах
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Види страхування життя і їх місце в особовому страхуванні
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Розвиток операцій банківської системи на сучасному етапі економічних відносин в Україні (на прикладі
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Сучасний стан перестрахування в Україні
2 Сентября 2013