Реферат: Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат

--PAGE_BREAK--Проблемі організації внутрішньогосподарського обліку, аналізу та контролю за витратами у виробничих підрозділах сільськогосподарських
підприємств присвячена дисертаційна робота П.В. Іванюти. |46| Л.А. Ільків пропонує узагальнену класифікацію витрат. |47] В.В. Пасенко розглядає: склад окремих видів собівартості продукції (робіт. послуг) в сільськогосподарських підприємствах. [48]
Сільськогосподарське підприємство самостійно визначає перелік об'єктів витрат (основного, допоміжного виробництва, інших господарств та виробництв). Основний критерій при встановленні об'єктів витрат потреба визначення пов'язаних з виробництвом витрат та порівняння їх з плановими. На сільськогосподарських підприємствах об'єктами обліку витрат можуть бути: галузі, виробничі підрозділи, окремі культури, групи культур, статево-вікові групи тварин, види виробництва. Підприємство може зазначати в наказі „Про облікову політику" використання окремих методів обліку витрат, в залежності від специфіки галузі, а також від вибору об'єкту обліку витрат: нормативний, попередільний, позамовний, «котловий». [49] Зараз же класифікація витрат набула іншого забарвлення. Все більшого значення набуває поняття релевантних та постійних і змінних витрат. Тому у наведеній В.Б. Моссаковським класифікації подані як раніше існуючі, так і сучасні класифікаційні ознаки. [50]
Для формування вартості продукції (робіт, послуг), а також для прийняття рішень щодо управління вартістю слід користуватися даними про облік витрат. З точки зору бухгалтерів та економістів формування частини вартості продукції, що складається із прямих витрат, не викликає проблемних запитань. Це пояснюється тим, що прямі витрати за економічним змістом та формально на основі первинних документів можна віднести на конкретний вид продукції без додаткових розрахунків. Методи розподілу непрямих витрат (накладних) та його порядок є елементами управлінського обліку, й підприємствам надається можливість самостійно робити вибір, виходячи з особливостей галузі, діяльності, організаційно-виробничої структури тощо. [51]
Для правильної класифікації витрат необхідно визначитись, до якої облікової підсистеми вони належать. Класифікація витрат і затрат для фінансового обліку необхідна для прийняття управлінських рішень про ефективність інвестиційної політики. Класифікація затрат і витрат для управлінського обліку грунтується на вимогах керівництва, з метою контролю, регулювання і управління затратами для отримання найбільшого прибутку. [521
Методичними рекомендаціями передбачено, що списання адміністративних витрат здійснюється в кінці року. Але на думку Л.Сук робити це краще щомісяця. Тут важливо звернути увагу на те, що адміністративні витрати в даний час не включаються у собівартість продукції, а тому їх списання можна проводити кожного місяця. [53]
Згідно П(С)БО «Витрати» адміністративні витрати, які є предметом дослідження в даному курсовому проекті включаються до витрат які пов'язані з операційною діяльністю, але не включаються до собівартості продукції. В П(С)БО 16 визначено, що до складу адміністративних включаються представницькі витрати. Єдиним нормативним актом, що містить визначення представницьких витрат являється наказ Мінфіну України та Мінекономіки України від 12.11.93 року №88 «Про затвердження норм грошових засобів на представницькі витрати, рекламу та виплату компенсацій за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх використання» [54]. На практиці при обліку представницьких витрат виникає безліч питань. Тому цю тему порушила в своїй статті Л.Церетелі. Вона розглянула законодавче забезпечення, документальне оформлення та порядок відображення представницьких витрат в бухгалтерському обліку [55]. Питання обліку представницьких витрат порушено в статті А.Стршяного [56].
Витрати на оплату праці адміністративного та загальногосподарського персоналу є невід'ємною частиною адміністративних витрат. Заробітна плата нараховується згідно з посадовими окладами, почасово
Кожне підприємство, яке більш-менш себе поважає в обов'язковому порядку веде ділове листування. Поштові марки і марковані конверти для бухгалтера є в першу чергу грошовими документами, і обліковуються на рахунку 33 "Інші кошти". Витрачені конверти і марки списуються на загальногосподарські витрати — пише Н.Соколовська. [59]
В складі адміністративних витрат також відображаються витрати на телефонні переговори керівника, працівників бухгалтерії, про що зазначається в статті «Зв'язок на підприємстві». [60] У праці Д.Ковальова описується порядок обліку підключення телефону. Автор роз'яснює деякі нюанси обліку. А саме: телефонна лінія буде обмінюватись в складі об'єкта 1 групи основних засобів на якій її прокладають, телефонний апарат в складі основних засобів 2 групи, а право на телефонний номер взагалі являється нематеріальним активом. Амортизуватися всі ці необоротні активи будуть окремо. [61]
На потреби адміністративного та загальногосподарського персонал} щодня списуються бланки, олівці, скріпки та інші матеріальні цінності. Порядок придбання канцтоварів, їх класифікацію, первинний облік надходження і списання описує Н. Алпатова [62]. Частина канцтоварів, а саме канцелярські набори, органайзери обліковуються в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів. Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів регламентується П(С)БО 9. Наказом Мінстату України затверджені типові форми первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Детально порядок списання канцтоварів, що обліковуються в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів, розглянула О.Лєбєдєва в статті «Як грамотно списати малоцінні та швидкозношувані предмети?» [63].
До складу адміністративних витрат згідно П(С)БО 16 включаються витрати па сплату податків та зборів, що не включаються д: виробничої собівартості, робіт і послуг. Згідно з Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок" сільськогосподарські підприємства, що займаються виробництвом, переробкою, збутом сільськогосподарської продукції у котрих сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за минулий звітний рік перевищує 75 % загальної суми валового доходу підприємства являються платниками даного податку. Розрахунок фіксованого податку платники подають до органів державної податкової служби 1 32 поточного року. Базовим податковим періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є місяць [64]. 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України " Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", згідно з яким сплата податку має проводитись протягом 30 днів наступних за останнім днем звітного місяця [65]. Витрати по сплаті фіксованого податку включаються до адміністративних.
У розпорядженні керівника господарства знаходиться хоча б один легковий автомобіль. Витрати пов'язані з його ремонтом, технічним обслуговуванням, списанням палива є складовою частиною загальногосподарських витрат [66].
Якими нормативними документами передбачена необхідність проведення техогляду легкових автомобілів? Як відобразити його проходження в обліку? Яка відповідальність наступає за експлуатацію авто які не пройшли техогляду? Відповіді на ці та інші питання містяться в статті А.Башинського [67].
Крім описаних витрат до адміністративних слід включити: витрати на утримання основних засобів, винагороди за професійні послуги, витрати на врегулювання суперечок у судових органах, плата за розрахунково — касове обслуговування. Всі вони протягом року накопичуються за дебетом рахунку
92 «Адміністративні витрати '1 та згодом списуються на рахунок 79 '»Фінансові результати" [68].
У новій редакції Закону України ,.Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. №3125-ХІІ відсутні норми, які регулюють повноваження професійної громадської організації аудиторів — Спілка аудиторів України. Нова редакція Закону визначає також підстави для проведення обов'язкового аудиту, правила сертифікації аудиторів, вимоги до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів, умови створення і діяльності Аудиторської палати України, порядок проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг, права і обов'язки аудиторів та аудиторських фірм, а також їх відповідальність. [69]
О.Г. Пономаренко обґрунтував необхідність розширення сфери дії аудиту в АПК, що дозволить реалізувати його функціональне призначення-захист інтересів власників та збереження й раціональне управління вичерпними ресурсами. [70]
Сучасний бухгалтер повинен не тільки достовірно та своєчасно відображати в обліку фінансово-господарську діяльність підприємства, а миттєво реагувати на зміни в нормативно-правовій базі, правдиво відображати результати змін в фінансовій і податковій звітності. Останніми роками на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств створені нові форми господарювання: господарські товариства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, приватні підприємства, агрофірми, фермерські господарства. Основним видом діяльності таких підприємств є виробництво сільськогосподарської продукції, первинна її обробка та реалізація. [71] Н.М. Ткаченко, В.В. Квачан провели аналіз стану бухгалтерського та податкового обліку, проблеми автоматизації їх ведення та можливості існуючих на сьогодні в Україні відповідних програмних продуктів. Для підприємства одним із важливих етапів автоматизації обліку є проведення правильної оцінки складу та обсягу необхідного документообігу, визначення переліку документів, які мають вестися в електронній формі, а які
в паперовій. В зв'язку з цим необхідно чітко визначити завдання автоматизації. [72]
Стосовно управлінського обліку, слід відмітити, н: о комплексна автоматизація обліку дозволяє не тільки створити базу інформації, але й якісно опрацювати її, при цьому завдяки автоматизованій обробці інформації зменшується кількість помилок в бухгалтерському обліку. [73] Завдяки веденню прогресивних форм ведення бухгалтерського обліку надзвичайно складне. Із використанням ЕОМ вона зросла ще більше. [74]
Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає таку його побудову, при якій він забезпечує своєчасне виконання важливих функцій в справі планування при мінімальних затратах засобів праці. [75] Сучасними дослідженнями автоматизації бухгалтерського обліку є покращення інформаційного забезпечення органів управління і контролю за рахунок введення, обробки, видачі облікових даних. [76]
Оскільки у процесі управління сільськогосподарським виробництвом облік є найбільш трудомісткою ділянкою, то якраз із нього починається комп'ютеризація управлінських робіт. До того ж наявність сталої інформації створює сприятливі умови для використання обчислювальної техніки. [77] Але необхідно розвивати не лише автоматизацію бухгалтерського обліку, а й комп'ютеризацію усього сільськогосподарського виробництва. Це передусім створення програмного забезпечення з аналізу основних видів діяльності. [78]
Існує кілька програм ведення бухгалтерського обліку: «1с: Підприємство», «АБ Офіс 2000», «Парус», «Парус-підприємство», «Бест», Але ці програми при впровадженні в сільському господарстві потребують адаптації. Також, на думку М.С. Царьова, Удосконалення бухгалтерського обліку здійснюється через впровадження комп'ютерних технологій. Але така універсальна система, як 1С не підходить для сільського господарства. Тому кафедра обліку та аудиту в КНЕУ розробила комп'ютерну технологію
калькуляції собівартості продукції, але залишається багато проблем автоматизації бухгалтерського обліку. [79]
На думку С. Голова Мінагрополітики не може впливати на стан бухгалтерського обліку в галузі, оскільки не має права приймати бухгалтерську звітність недержавних підприємств відповідно до чинного законодавства України. [80]

2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Гусарівське»
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гусарівське» засноване відповідно до чинного законодавства України, а також згідно з Законами України «Про господарське товариство», «Про власність», «Про цінні папери та фондову біржу» та інші. Директор СТОВ «Гусарівське» Вовченко В. М.
Метою діяльності СТОВ «Гусарівське» є отримання прибутку та задоволення суспільних потреб в різних видах продукції, товарів, послуг.
Основні види діяльності:
•   вирощування зернових культур;
•   вирощування буряків;
•      вирощування великої рогатої худоби молочного та м'ясного напрямку, а також свиней;
• надання сільськогосподарських послуг, реалізація товарів. Господарство розташоване у с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області. Дане підприємство має придатні умови для вирощування сільськогосподарських культур і ведення ефективного сільськогосподарського виробництва. Вигідне місце розташування позитивно впливає на взаємовідносини господарства з підприємствами, організаціями та ринками збуту сільськогосподарської продукції.
З економічної точки зору на результати господарювання даного підприємства впливають забезпеченість земельними і трудовими ресурсами та збалансованість між ними.
Перш ніж перейти до характеристики показників розміру підприємства, необхідно визначити спеціалізацію господарства, про що судять по структурі товарної продукції. Визначивши питому вагу продукції кожної галузі виробництва, про що судять всі показники в загальній вартості товарної продукції встановлюють головну галузь (за найбільшою часткою товарної продукції) і додаткові галузі виробництва.
2.1 Склад та структура виручки від реалізації СТОВ „Гусарівське"
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006 р. у % до
Галузі і види продукції
тис грн
%
тис грн
%
тис грн
°/о
2004р
2005р
1
2
4
5
6
7
8
9
1. Рослинництво, всього
4415,5
80,3
5423,8
79,0
6875,4
80.2
155,7
126,7
Зернові та зернобобові, всього
2689,0
48,9
2910,0
42,4
3932,7
45,9
146,2
135,1
з них: пшениця
1868,1
34,0
2091,1
30,5
1833,3
21,4
98,1
87,7
жито
-
-
-
-
40,5
0.5
-
-
гречка
0,9
0,02
134,9
1,9
120,6
1,4
13,4
89,4
кукурудза на зерно
38,2
0,7
-5.3, /
0,5
450,8
5.3
1,2
1,3
ячмінь
555,8
10,1
636,6
9,3
1141,8
13,3
у 2 р.
У 1,5 Р-
горох
-
-
3,6
0,05
270,7
3,2
7,5
овес
25,6
0,5
1,6
0,02
6,7
0,07
26,2
у 4 р.
інші зернові
200,4
3,6
8,5
0,12
68,3
0,1
34,1
у 8 р.
Соняшник
656,4
12,0
897,5
13,1
215,9
2,5
32,9
24,0
Соя
-
-
-
-
354,8
4.1
-
-
Ріпак озимий
-
-
81,2
1,2
-
-
-
-
Цукрові буряки
970,6
17,6
1391,4
20,2
2110,9
24,6
у 2 р.
151,7
Картопля
3,5
0,06
-
-
-
-
-
-
Овочі відкритого грунту
19,0
0,3
-
-
-
-
-
-
Баштанні продовольчі
121,8
1,4
-
-
Силос
17,3
0,3
-
-
-
-
-
-
Інша продукція рослинництва
59,7
1,1
195,9
2,9
139,3
1,6
У 2,5 Р-
71,1
2. Тваринництво, всього
895,3
16,3
1256,8
18,3
1446,0
16,9
161,5
115,0
Велика рогата худоба
356,9
6,5
334,1
4,9
530,6
6Г2
148,7
158,8
Свині
40,7
0,7
127,3
1,9
125,6
1,5
у 3р.
98,6
Молоко
496,8
9,0
788,3
11,5
989,3
11,5
у 2 р.
125,5
Бджільництво: мед, кг
0,9
0,02
1,2
0,02
0,5
0,0
55,5
41,7
Інша продукція тваринництва
5,9
0,08
3,9
0,04
66,1
3. Промислова продукція
146,4
2,6
114,4
1,7
111,2
1,4
75,9
97,2
4. Реалізація іншої продукції, робіт і послуг
43,5
0,8
68,2
1,0
133,0
1,5
у3р.
У 2 р.
5. Реалізація товарів
-
-
-
-
-
-
-
-
Усього по підприємству
5500,7
100,0
6863,2
100,0
8569,5
100,0
155,7
124,8
    продолжение
--PAGE_BREAK--За даними таблиці 2.1 можна зазначити, що СТОВ „Гусарівське" має зерно-молочно-м'ясний напрямок діяльності. На протязі останніх трьох років дана продукція займає найбільшу питому вагу а обсягах продажу господарства. За цей період в структурі товарної продукції відбулися зміни. Загальний обсяг реалізації у 2006р. збільшився порівняно із попереднім на 24,8 % або на 1706,6 тис грн. Збільшились обсяги реалізації рослинницької продукції порівняно з попередніми роками. Така ж тенденція просліджується і по всім іншим видам продукції.
Важливим економічним показником є розмір господарства. Розмір господарства і його організаційна структура має істотний вплив на ефективність виробництва, рівень собівартості продукції, обсяг виробництва та ін.
2.2 Динаміка показників розміру СТОВ „Гусарівське"
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2006 р. у % до
2004 р.
2005 р.
Валова продукція сільського господарства в співставних цінах
2000р., тис. грн.
6440,7
7262,4
7356,7
114,2
101,3
Товарна продукція в фактичних цінах, тис. грн
6795,8
8216,9
8481,9
124,8
103,2
Площа сільськогосподарських
угідь, га
6506,56
6495
6330
97,3
97,4
в т.ч. рілля
5994,20
5983
5831
97,3
97,4
сінокоси
71,1
71
69
97,0
97,2
пасовища
441,26
441
430
97,4
97,5
багаторічні насадження
-
-
-
-
_
Середньорічна чисельність працівників, люд.
312
292
227
72,7
77,7
Середньорічна вартість активів,
тис.грн.
17957,5
19003,1
23714,3
132,0
124,8
Аналізуючи показники таблиці 2.1 можна відмітити, що розміри господарства практично не змінилися. Не значно зменшилась площа сільськогосподарських угідь. Чисельність працівників зменшилась у 2006
році порівняно з попереднім роками. Середньорічна вартість активів щороку збільшується. Так, у 2006 році вона становить 23714,3 тис грн… що па 32,0% більше ніж у 2004 р. та на 24,8% — ніж у попередньому році.
Крім тих показників, що наведені вище, важливо також проаналізувати фінансово-господарську діяльність господарства. Цей аналіз проводять на підставі звітних документів балансу і додатків до нього.
Баланс підприємства будується на даних бухгалтерського обліку і уявляє собою основний фінансовий звіт господарства, який характеризує фінансове становище на відповідний період часу. Він поділяється на дві частини: одна з яких характеризує певний тип господарських засобів — активів, інша — їх джерела — пасив.
Основними напрямками аналізу фінансового стану господарства є визначення і співставлення у часі показників ліквідності, платоспроможності та інші. Ці показники можуть складати співвідношення показників активу і статей пасиву балансу в вертикальному і горизонтальному розрізі, а також співвідношення між складовими обліку фінансових результатів і балансу.
При оцінці фінансового стану господарства важливе значення має поточний коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань. Він допомагає оцінити платоспроможність господарства.
Цей показник повинен формуватися не менше 1, так як тільки тоді він підтримує можливість виконання підприємством вимагаємих зобов'язань. Додатково визначають коефіцієнт поточної ліквідності, як відношення суми засобів до суми короткострокових зобов'язань. Він дає оцінити негайну платоспроможність підприємства. Більш узагальнюючим показником є коефіцієнт загальної платоспроможності, який розраховують шляхом ділення активів підприємства на суму позичкових і залучених коштів. Він оцінює, яка частка реальних активів фінансується за рахунок залучених коштів. Проаналізувати фінансовий стан СТОВ „Гусарівське" за допомогою вищенаведених показників можна використовуючи таблиці 2.3.,2.4.
2.3 Показники ліквідності балансу СТОВ „Гусарівське" у 2006 р., тис грн.
Показники
На початок року
На кінець року
Відхилення
(+;-)
1. Оборотні засоби, всього
6010,4
6308,1
+ 297,7
— грошові кошти та їх еквіваленти
742,5
24,9
-717,6
— дебіторська заборгованість
214,0
185,9
-28,1
— готова продукція, товари, запаси і затрати
5053,9
6097,7
+ 1043,8
2. Платіжні зобов'язання
1045,0
841,3
-203,7
3. Коефіцієнти ліквідності
— абсолютний
0,7105
0,0295
-0,681
— проміжний
0,9153
0,2505
— 0,6648
— загального покриття
5,7515
7,4980
+ 1,7465
Виходячи із показників таблиці 2.3, можна сказати, що активи СТОВ „Гусарівське" не є ліквідними, так як вони не в змозі покрити свої платіжні зобов'язання. Грошовими коштами підприємство може погасити кредиторську заборгованість на початок року в обсязі 71%, а на кінець року — лише на 2,9%. Якщо ж господарство отримає кошти, що заборгували йому дебітори, то воно буде в змозі погасити 91% своїх поточних зобов'язань на початок року та 25% — на кінець року. І мобілізувавши всі поточні активи, СТОВ „Гусарівське" погасить всі свої поточні зобов'язання.
Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього прояву відповідного рівня фінансової стабільності підприємства. Більша чи менша платоспроможність обумовлена, як правило, більшим чи меншим ступенем забезпеченості запасів економічно — виправданими джерелами їх формування.
Визначений нами коефіцієнт платоспроможності говорить про те, що підприємство є платоспроможним і в змозі погасити 100% своїх платіжних поточних зобов'язань. Але слід відмітити, що цей показник на кінець року дещо зменшився за рахунок зменшення платіжних засобів та збільшення платіжних зобов'язань.
2.4 Платоспроможність СТОВ „Гусарівське" у 2006 р, тис грн.
Показники
На початок року
На кінець року
Відхилення
(+;-)
1. Платіжні засоби, всього
1052,9
488,6
— 564,3
грошові кошти та поточні фінансові
інвестиції
742,5
24,9
-717,6
дебіторська заборгованість
214,0
185,9
-28,1
готова продукція, товари
96,4
277,8
+ 181,4
2. Платіжні зобов'язання, всього
1045,0
841,3
-203,7
короткострокові кредити банків
498,0
-
-
векселі видані
-
-
-
поточні зобов'язання за розрахунками
243,0
265,3
+ 22,3
інші поточні зобов'язання
304,0
576,0
+ 272,0
3. Коефіцієнт платоспроможності
1,007
0,581
— 0,426
Вся робота, пов'язана з веденням бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах, здійснюється бухгалтерським апаратом. На нього покладено функції здійснення поточного бухгалтерського обліку, складання звітності, забезпечення контролю за дотриманням фінансової і кошторисної дисципліни. Тому бухгалтерський апарат виділено в самостійний структурний підрозділ, він не може входити до складу будь-якої іншої служби підприємства.
Очолює бухгалтерський апарат головний бухгалтер, який несе безпосередню відповідальність за правильну організацію обліку, достовірність звітних показників та ін., а на підприємствах і в установах, де посада головного бухгалтера не передбачена, його функції виконує старший бухгалтер. Однією з умов раціональної організації обліку на підприємствах є правильна розстановка працівників обліку на окремих ділянках, чіткий розподіл обов'язків між ними.
У СТОВ „Гусарівське" застосовується змішана форма бухгалтерського обліку: журнально-ордерна з автоматизованою із застосуванням пакету прикладних програм АРМ бухгалтера, розробленою співробітниками ХНАУ
ім… В.В. Докучаєва. Підставою для вводу даних до комп'ютера є журнали-ордери та накопичувальні і групувальні відомості.
Основу машинно-орієнтованих форм бухгалтерського обліку складає інформація первинних документів. Подвійний запис, то є основним способом відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, зберігається і в умовах обробки бухгалтерської інформації за допомогою ПЕОМ. При машинних формах обліку технологічний процес обробки даних в бухгалтерії зводиться до кодування документів і зв'язаними з цим логічними діями, а всі інші дії виконує комп'ютер. При автоматизованій обробці облікової інформації слід використовувати документи затвердженої форми, на кожному з яких виділені зони кодування. Документи заповнюють чітко і у відповідних графах. Первинні документи складають згідно з діючими інструктивними положеннями. Введення нормативно-довідкової інформації, підтримання її в робочому стані в умовах автоматизації обліку є важливим обов'язком працівників бухгалтерії, несвоєчасне або не повне подання змін для коригування довідників призводить до невиконання автоматичних розрахунків і пов'язане з додатковими затратами часу працівників бухгалтерії на дооформлення документів і перерахування даних. Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки в напрямі накопичення і систематизації для визначення аналітичних показників і складання місячної, квартальної і річної звітності. З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів директором господарства встановлений Графік документообігу, який забезпечує оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ, сприяє поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищує рівень його автоматизації. Графік документообігу відображений в Наказі про облікову політику.

3. Стан обліку адміністративних витрат у СТОВ «Гусарівське»
3.1. Економічний зміст та завдання обліку адміністративних витрат
Економічні перетворення, які нині відбуваються в аграрному секторі економіки України, докорінно змінюють характер і принципи управління підприємствами та організаціями.
Серед найважливіших елементів на які може самостійно впливати саме підприємство, слід відокремити організацію управління. Від того, наскільки раціонально вона буде побудована, з урахуванням усіх факторів, які впливають на функціонування підприємства, залежить ефективність процесу управління виробничою діяльністю. Організаційна структура у правління має відповідати раціональним принципам побудови, своєчасно адаптуватися до нових умов, враховувати особливості діяльності конкретного підприємства.
Згідно П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати" діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. В свою чергу звичайна діяльність включає в себе операційну, фінансову, інвестиційну. Операційна діяльність є основною. Тобто такою, яка пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції, вона є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. Операційна (основна) діяльність підприємства тісно пов'язана з виникненням витрат. Адміністративні витрати є складовою частиною операційних витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції.
Витрати пов'язані з організацією, с оперативною діяльністю та управлінням поділяються на:
а)       загальновиробничі;
б)       адміністративні.
Витрати по організації і управлінню виробництвом — це витрати виробничої стадії кругообігу. їх слід відрізняти від витрат в сфері управління підприємством, які як уже зазначалося, стосуються також обслуговування
всіх інших стадій кругообігу. Ці витрати пов'язані з виконанням функції управління виробництвом, контролю і організації виробничих процесів. Без таких витрат не може здійснюватися процес виробництва, тому що з цієї точки зору вони є продуктивними витратами.
Адміністративні витрати — це витрати в сфері управління, які включають трудові та грошово — матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарської діяльності підприємства загалом.
Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони в однаковій мірі відносяться до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані із створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати — це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі у створенні продукту, але необхідні для нормального функціонування виробництвом, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.
Для забезпечення раціонального функціонування організаційної структури управління необхідно передбачити бюджет витрат, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Ці витрати пов'язані з операційною діяльністю і не включаються до виробничої собівартості. В П(С)БО 16 „Витрати" такі витрати відносяться до адміністративних витрат.
До них відносяться:
-        загальнокорпоративні витрати;
-        витрати на службові відрядження і утримання апарату управління
підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
-  витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних
необоротних активів загальногосподарського використання (операційна
оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення,
водопостачання, водовідведення, охорона);
-   винагорода за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тоню);
-   витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
амортизацію нематеріальних активів загальногосподарського використання;
-   витрати на врегулювання спорів у судових органах;
-   податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
-   плата за розрахункове касове обслуговування та інші послуги банків;
-   інші витрати загальногосподарського призначення.
Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.
Адміністративні витрати — це витрати в сфері управління, які включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарською діяльністю підприємства загалом. Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони в однаковій мірі відносяться до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані із створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати — це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі в створенні продукту, але вони необхідні для нормального функціонування виробництва, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.
До складу адміністративних витрати необхідно передбачити також включення місцевих зборів(обов'язкових платежів), до яких належать:
-        готельний збір;
— збір за маркування автотранспорту.
Основною метою обліку витрат взагалі, та адміністративних витрат зокрема, є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх ресурсів.
З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку адміністративних витрат. Це:
•                          визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового та управлінського обліку;
•                          формування відповідної інформації про обсяг витрат в передбаченій системі документів, облікових регістрів;
    продолжение
--PAGE_BREAK--•                          правильне своєчасне списання адміністративних витрат на зменшення фінансового результату від основної діяльності.
Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.
3.2. Визнання витрат та їх класифікація
Зважаючи на те, що витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.
Витрати — це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці.
В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.
Згідно з П(С)БО 16 „Витрати" витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками ), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витратами, які неможливо прямо пов'язані з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Витратами не визнаються:
1. Попередня (авансова ) оплата запасів, робіт, послуг.
2.     Погашення одержаних позик. —
3. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього положення (стандарту ).
4.     Витрати які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів ) бухгалтерського обліку.
Затрати підприємства — це сума авансованих засобів, використовуваних у процесі кругообігу від початку до кінця без зміни первісної величини. Вони перетворюються у витрати наприкінці кругообігу при продажі зробленої продукції (робіт, послуг). При цьому авансовані засоби пс сумі, рівній собівартості товарної продукції, у зв'язку з передачею активів на сторону покупцям викликають зменшення доходу (економічної вигоди) чи періоду власного капіталу засновників;
Витрати підприємства — це платежі (здійснені чи нараховані до сплати) чи коштами іншими активами, зв'язані з діяльністю даних підприємств і доходи, що зменшують, (економічні вигоди) чи власний капітал їхніх власників за період. Наприклад, відрахування на соціальні нестатки (сплата єдиного податку) у відповідні позабюджетні фонди є витратами періоду.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт, послуг установлюється підприємством.
За способом включенням до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.
Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат, включені до собівартості продукції (робіт, послуг).
До складу прямих матеріальних витрат включаються вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є необхідним компонентом, які можуть безпосередньо бути віднесені до конкретного об'єкту витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть безпосередньо віднесені до конкретного
об'єкта витрат. До прямих витрат на оплату праці також відносяться: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції і вартість продукції, ще видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві; надбавки та доплати до тарифних ставок та окладів, у тім числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування, продуктів, що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та інша додаткова оплата; одноразові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно — правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство. До складу інших прямих витрат включаються витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних та майнових паїв, амортизація тощо.
При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виготовленням) витрат.
Непрямі витрати — це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багаторічних культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. Згідно П(С)БО 16 «Витрати» такі витрати називаються загальновиробничими.
При калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями
калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.
П(С)БО 16 «Витрати» регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:
-         матеріальні затрати;
-         витрати на оплату праці;
-         відрахування на соціальні заходи;
-         амортизація;
-         інші операційні витрати.
До складу елемента «Матеріальні затрати» включаються вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
-         сировини та основних матеріалів;
-         купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
-         палива й енергії;
-         будівельних матеріалів;
-         запасних частин;
-         тари і тарних матеріалів;
-         допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:
-         відрахування на пенсійне забезпечення;
-         відрахування на соціальне страхування;
-         відрахування на страхування на випадок безробіття;
-         відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;
-         відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково — касове обслуговування тощо.
До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки за користування отриманими кредитами.
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі витрачені, а також характеризує структуру витрат.
Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємств. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення.
Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством самостійно і залежить як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеню економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфічні підгалузі, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість готової продукції (робіт, послуг).
В залежності від характеру участі в процесі виробництва витрати поділяють на основні і накладні.
Основні витрати пов'язані з безпосереднім використанням технологічних операцій по виробництву продукції, а накладні-по управлінню та обслуговуванню діяльності підрозділу, галузі чи господарства в цілому.
Класифікація за статтями витрат застосовується в обліку при формуванні і визначенні фактичної (звітної) собівартості Вона дає можливість здійснювати контроль цільового витрачання коштів та виявити резерви зниження собівартості продукції.
Зважаючи на необхідність всебічного аналізу витрат в частині управлінського обліку їх додатково класифікують за впливом на фінансові результати, рівень собівартості продукції звітного періоду, за залежністю від управлінського рішення, витрати від прийняття їх альтернативних варіантів, за можливістю впливу менеджера чи іншого керівника підрозділу, а також за необхідністю прикладення додаткових резервів, ресурсів для одержання додаткової одиниці продукції.
Так при визначенні фінансового результату порівнюють доходи з витратами звітного періоду. Для цього необхідно виділити витрати, які відносяться до звітного періоду. З цього погляду витрати поділяються на: вичерпані і невичерпані.
При прийнятті управлінських рішень щодо господарської операції розрізняють релевантні та не релевантні витрати. Релевантні — витрати, які залежать від управлінського рішення, а не релевантні-не залежать від такого рішення (внесення в грунт добрив своїми силами).
При розгляді різних альтернативних рішень слід розрізняти дійсні (витрати конкретних ресурсів) та можливі-це вигода, яка витрачається, коли вибір одного з варіантів рішення вимагає відмовитись від доходу за іншим варіантом.
3.3. Первинний облік адміністративних витрат
До загальногосподарських витрат, зокрема, належать представницькі витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на утримання основних засобів та необоротних активів загальногосподарського призначення, охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів.
В СТОВ «Гусарівське» до складу адміністративних витрат відносять витрати на оплату праці керівника, головних спеціалістів та іншого загальногосподарського персоналу (керівник, працівники бухгалтерії, головний економіст, інженер, прибиральники, сторожі). Основним І документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу названих працівників є Табель обліку робочого часу ф.№64 (Дод, 6 ). Він складається в одному примірнику протягом місяця. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, в якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.
Керівник господарства, рідше його заступник, та головний бухгалтері здійснюють службові відрядження в межах області, яке пов'язані з заключенням договорів, підвищенням кваліфікації, обміном досвіду та іншими потребами. Витрати, що стосуються службових відряджень відшкодовуються працівникам згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном» та "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном" що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59. Направлення працівника підприємства у відрядження оформляється наказом. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Протягом 3 робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.
Котельня, контора, гараж для легкового автомобіля, сторожка — все це приміщення загальногосподарського призначення. Витрати на їх утримання включаються до складу адміністративних витрат. Амортизація цих приміщень розраховується в Книзі нарахування амортизації. На поточний ремонт будівель будівельні матеріали списуються на підставі Дефектної відомості. В цьому документі знаходять відображення такі реквізити: назва та призначення матеріалу, кількість та вартість матеріалів. Обов'язковими! реквізитами є підпис представників, що здійснили відпуск та приймання матеріальних цінностей. Для нарахування оплати праці працівникам, що здійснили поточний ремонт будівель в господарстві використовується «Наряд на відрядну роботу» (бригадний, індивідуальний). На першій сторінці наряду вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю роботи. У ф.70а після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати. На зворотному боці ф. 70 заповнюють табель, в якому підраховується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.
В СТОВ «Гусарівське» щомісяця до складу адміністративних витрат включають поштові та телеграфні витрати. Доцільно зауважити, що до загальногосподарських витрат віднесено витрати на утримання телефонів, що обслуговують керівника, бухгалтерію, економічний відділ, зв'язку первинними документами на основі яких здійснюються дані розрахунки є рахунки на сплату міжміських телефонних переговорів (Дод ) Для ведення ділового листування господарство повинно мати конверти і поштові марки. Згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій можна зазначити, що для цілей бухгалтера марки та марковані конверти є грошовими документами. Придбаються вони в СТОВ «Гусарівське», як правило, через підзвітних осіб і оприбутковуються на основі авансових звітів та доданих до них квитанцій і чеків. Складовою частиною адміністративних витрат є сплата податків, зборів та інших передбачених законодавством обов'язкових платежів, що не включаються до виробничої собівартості.
Крім того до складу загальногосподарських витрат включаються використані працівниками бухгалтерії бланки, олівці, скріпки та інші канцтовари. Згідно затвердженого порядку частина канцтоварів повинна 5 обліковуватись в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (канцелярські набори, органайзери), частина в складі запасів (скріпки, олівці, папір, ручки, бланки), та необоротних активів (калькулятори, настільні лампи). Звідси, первинні документи про списання канцтоварів на витрати діяльності будуть різними, а саме: накладна на відпуск матеріалів, акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів, акт списання основних засобів. В СТОВ «Гусарівське» на даній ділянці обліку спостерігаються суттєві недоліки оскільки придбані канцтовари відразу списуються на
    продолжение
--PAGE_BREAK--витрати діяльності. Це порушення послаблює контрольну функціюбухгалтерського обліку.
При списанні зі складу різних малоцінних та швидкозношуваних предметів в центральну контору заповнюється накладна (внутрігосподарського призначення), в якій зазначається назва підприємства, назва, сорт, розмір, одиниця виміру, ціна описуваних предметів, а також матеріально — відповідальна особа безпосередньо із якої списуються ці предмети.
При отриманні певних послуг від інших сторонніх організацій складаються рахунок-фактура та податкова накладна.
В рахунку «фактурі обов'язково зазначаються назва підприємства платника та постачальника, їх адреси, а також адреси банків, що їх обслуговують і безпосередньо вказується за що сплачена певна сума коштів, одиниця виміру, ціна і розмір податку на додану вартість.
В податковій накладній також вказується назва покупця та продавця їх адреси та їх індивідуальні податкові номери і номери свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, а також номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця одиниця виміру, кількість, ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ, розмір ПДВ, загальна сума коштів, що підлягає сплаті з ПДВ.
До складу адміністративних витрат відносять вартість послуг банку, що буде виконувати розрахункове касове обслуговування та надавати інші послуги. Перелік послуг і їх вартість обумовлюється Договором на розрахунково-касове обслуговування. При підписанні договору особливу увагу необхідно звертати на право банку щодо рахунку підприємства. Деякі банки передбачають можливість закриття рахунку, якщо операцій за ним немає протягом визначеного часу.
Плату за свої послуги банки часто справляють самостійно, тобто списують суму, зафіксовану в договорі, з рахунка без втручання підприємства-власника рахунка.
Крім вже зазначених недоліків ведення первинного обліку в СТОВ „Гусарівське“ можна визначити такі: в господарстві не вистачає бланків первинних документів, зокрема відсутній бланк індивідуального наряду на відрядну роботу. В первинних документах зустрічаються помилки, найчастіше такі:
•         відсутність назви підприємства, прізвищ відповідальних осіб та їх підписів;
•         кореспонденція рахунків в первинних документах проставляється не у відведених для цього графах, а зверху;
•         інколи не відображається ціна та сума по господарській операції.
3.4. Синтетичний і аналітичний облік адміністративних витрат
Після розгляду первинних документів по обліку адміністративних
витрат доцільно звернути увагу на організацію аналітичного і синтетичного обліку.
Для обліку адміністративних витрат в СТОВ „Гусарі вське“ використовується рахунок 92 „Адміністративні витрати“. Цей рахунок активний, за дебетом відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом — їх списання. В господарстві списання адміністративних витрат здійснюється один раз — в кінці звітного року.
Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.
На статті „Витрати на оплату праці апарату управління'7 обліковують, відповідно до номенклатури посад нараховану оплату керівника підприємства, його заступників, головного інженера, працівників економічної і бухгалтерської служб, секретарям-друкаркам та їн., при цьому дебетують рахунок 92, кредитують рахунок 66.
На статті “Відрахування на соціальні заходи» обліковують внески на соціальні заходи від нарахованої оплати праці працівників апарату управління, при цьому дебетують рахунок 92, кредитують рахунок 65.
На статті «Відрядження і переміщення» враховують витрати на відрядження працівників апарату управління, суми підйомних при переміщенні цих працівників і членів їх сімей. Дебетують рахунок 92, кредитують рахунки ЗО, 37.
На статтю "Інші адміністративні витрати" відносять канцелярські, поштові і телеграфні витрати; вартість бланків планової, облікової та звітної документації; витрати на утримання адміністративних споруд (опалення, освітлення, водопостачання, амортизація і ремонт будівель), вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів й інвентарю, страхові платежі по будівлях; їх утримання і обслуговування технічних засобів управління (диспетчерського зв'язку, обчислюваних центрів); витрати на ремонт будівель та інвентарю, утримання службового легкового транспорту, пожежної, сторожової охорони, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські), плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Дебетують рахунок 92 «Адміністративні витрати» і кредитують рахунки: 13 «Знос необоротних активів»; 20 «Виробничі запаси»; 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; 30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»; 66 «Розрахунки з оплати праці»; 68 «Розрахунки за іншими операціями».

3.1 Типова кореспонденція рахунків по обліку адміністративних витрат
№ п\п
Зміст господарської операції
Кореспондуючі рахунки
дебет
кредит
1
Утримання апарату управління та загальногосподарського персоналу:
-             нарахована заробітна плата
-             витрати на відрядження
92
92
661
372
2
Відображено представницькі витрати
-надано послуги сторонніх організацій
-            реалізовано власну продукцію для представницьких
цілей
92
92
685
701
3
Витрати на утримання основних засобів:
— амортизація
-нарахована заробітна плата працівникам за
поточний ремонт
-            відпущені будівельні матеріали і запасні частини
-            опалення, освітлення, водопостачання
92
92
92
92
131
661
205,207
685
4
Охорона праці і техніка безпеки:
-            заробітна плата інженера по ТБ
-            списані МШП та інші матеріали
92
92
661
22,20
5
Інші витрати:
-витрати на зв'язок, пошту, юридичні і аудиторські
послуги
-            розрахунково-касове обслуговування
-            списано канцтовари
92
92
92
685
311
377
6
Витрати на утримання легкового автомобіля:
-заробітна плата водія
-списані на витрати шини до легкового автомобіля
-            списані паливо, запасні частини
-            витрати на техогляд
-            амортизація
92
92
92
92
92
661
207
203,207
311
131
7
Списані адміністративні витрати на фінансовий результат
79
92
Статті аналітичного обліку адміністративних витрат в СТОВ «Гусарівське» чітко не регламентовані. Регістром аналітичного обліку є
Виробничий звіт № 10.3-д с.г. по обліку адміністративних витрат. Записи до нього здійснюються на підставі первинних документів.
На підставі Виробничого звіту щомісяця, а в кінці року із Журналу-ордера № 10.3 с.г. інформація переноситься до машинного носія, де вона опрацьовується та формуються вихідні машинограми: Обіговий баланс (ВД 52), Групувальна відомість господарських операцій (ВД 51) та ін.
У кінці року на підставі бухгалтерської довідки сума адміністративних витрат списується безпосередньо на рахунок 79 «Фінансові результати». Складається бухгалтерська проводка за дебетом рахунка 79 «Фінансові результати» і кредитом рахунка 92 «Адміністративні витрати». Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій рахунок 92 «Адміністративні витрати » може кореспондувати за дебетом лише з рахунком 79 «Фінансові результати».
За березень 2007 року у СТОВ „Гусарівське" були здійснені такі адміністративні витрати (табл. 3.2).
3.2 Господарські операції з обліку адміністративних витрат у СТОВ
„Гусарівське" за березень 2007 р.
Зміст господарської операції
Кореспондуючи рахунки
Сума, грн
Дт
Кт
1. Нарахована заробітна плата працівникам адмінперсоналу
92
661
22185,00
2. Здійснені відрахування до пенсійного фонду
92
651
2946,17
3. Здійснені відрахування до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності
92
652
332.78
4. Здійснені відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття
92
653
288,41
5. Здійснені відрахування до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
92
656
44,37
6. Списані витрати на канцелярські товари, папір, конверти, картки поповнення мобільного зв'язку, оплачені через підзвітних осіб
92
372
311,45
7. Придбані у ЧП Малявка О.В. бланки та списані на витрати (без ПДВ)
92
631
303,30
8. Сплачено банку комісійні та винагорода за інші послуги
92
311
25116,25
 
Первинні документи
■"
Введення даних до комп'ютера
Пачки
Виробничий звіт
№ 10.3-д. с.г.
Журнал-ордер № 10.3 с.г.
Групувальна відомість
господарських операцій по
рахунку 92 «Адміністративні
витрати» (ВД 51)
Головна книга (ВД 52)
   
Рис. 3.1 Схема записів в регістрах по обліку адміністративних витрат у
СТОВ «Гусарівське».

4. Шляхи удосконалення обліку адміністративних витратуСТОВ «Гусарівське»
4.1 Основні напрями удосконалення обліку в Україні
Трансформація економіко-правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалося нормативним регулюванням бухгалтерського обліку вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості, приватизаційних процесів і орендних відносин, основних фондів і нематеріальних активів, обороту майнових і компенсаційних сертифікатів, застосування єдиного принципу нарахування при визначені доходів і витрат підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання переглянутої бухгалтерської звітності, включаючи її скорочений варіант для малих підприємств.
Перш ніж встановити основні напрями удосконалення обліку в Україні, доцільно визначити, як організовується облік у розвинених країнах, на якому етапі він перебуває в Україні та як має змінюватися в ринкових умовах.
Необхідно констатувати, що без змін і новацій в правовій системі (не в останню чергу в податковому законодавстві), які впливають на організацію і методологію бухгалтерського обліку, не можна бути остаточно стверджувати про гармонізовану систему бухгалтерського обліку.
В умовах докорінного реформування бухгалтерського обліку, яке ще не завершене, особливо стосовно практичної реалізації багатьох його нових положень, податковий облік створив для бухгалтерського обліку додаткові проблеми.
Економічний сенс (доцільність) податкового обліку полягає в тому, що ті виграти, які вважаються недоцільними, не призводили до зменшення оподатковуваного доходу і не перекладалися частково на бюджет". У фінансовому аспекті це означає, що держава не хоче втрачати свою (задекларовану) частку доходу в прибутках підприємств внаслідок суб'єктивних (непродуктивних) дій платника податку як суб'єкта господарювання. Маються на увазі, як правило, витрати, які не пов'язані безпосередньо з виробничою діяльністю, або просто втрати, які нормуються.
Крім цього, держава може, залежно від економічної доцільності, впливати на розмір оподатковуваного прибутку й у інший спосіб, зокрема через амортизацію, змінюючи як механізм її обчислення, так і норми амортизаційних відрахувань. У зв'язку з таким висновком виникає наступне питання, суть якого полягає в тому, чи можлива взагалі (в принципі) уніфікація податкового і бухгалтерського обліку.
На наш погляд, відповідь на таке запитання повинна складатися з двох частин. Перша уніфікація бухгалтерського й податкового обліку в принципі можлива, і друга — неможлива повна уніфікація, завжди залишаться певні елементи податкового обліку, які матимуть самостійне значення.
Отже, проблема уніфікації податкового і бухгалтерського обліку має розглядатися в двох аспектах. Спочатку повинна бути визначена можливість виконання бухгалтерським обліком тих додаткових функцій, які нині виконує податковий облік. І тільки після цього можна говорити про уніфікацію та розробку у зв'язку з цим практичних рекомендацій стосовно змін як у бухгалтерському, так і податковому обліку.
Дослідження свідчать, що найбільш суттєві розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком мають місце по трьох основних позиціях: доходи, витрати, амортизація. Основна причина цього в тому, що вони регулюються різними директивними документами.
Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку, як зазначається в Програмі реформування бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів фінансової звітності МСФЗ, є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Проте, на практиці досить часто спостерігається механічне запозичення положень МСФЗ, що ускладнює реалізацію основних завдань та функцій, реальне макро- та мікроуправління економікою держави.
У розвиток цієї думки можна привести, наприклад, такі факти:
>                 розподіл обліку на бухгалтерський і податковий, оскільки свідомість тяжко сприймає два офіційні прибутки: один — для органів державної податкової служби, а другий — для власників і інвесторів. Крім цього, „спроба налагодити відносини бюджету з платниками податків шляхом створення на підприємствах незалежно від форм власності за рахунок їх коштів так званого податкового обліку згідно з чинним законодавством України також свідчить про ігнорування методологічних засад бухгалтерського обліку". На наше переконання, для кожної з цих економічних категорій потрібен окремий Закон, тобто Закон “Про витрати", Закон „Про доходи", Закон „Про амортизацію". Цими законодавчими актами повинні регулюватися всі правові аспекти економічних процесів, пов'язаних з формуванням доходів, витрат, амортизації. І вже у відповідності (кореспонденції) з цими основоположними документами повинні розроблятися всі інші документи стосовно доходів, витрат, амортизації, тобто закони доводити до інструктивного рівня з врахуванням умов їх застосування;
>                 використання умовних господарських операцій і подій після звітної дати, що базуються на професійному судженні бухгалтера. Наприклад: оцінка частини дебіторської заборгованості як безнадійної і віднесення сум по ній у збиток тощо. В умовах нерозвинутих ринкових відносин, особливо у сільському господарстві, дане нововведення переводить з об'єктивної у суб'єктивну площину оцінку активів і, відповідно, відкриває легальний шлях до фальсифікацій;
> запровадження в умовах нерозвинутих ринкових відносин, особливо у сільському господарстві, категорії „справедлива вартість". Навіть закордонні експерти, узагальнюючи російський досвід, „,… переконалися, що запровадження в СНД справедливої вартості тільки різко збільшить ризик прийняття управлінських рішень".
Аграрні підприємства з початку 2000 року організують бухгалтерський облік відповідно до загальних вимог П(С)БО, нового Плану рахунків і типових форм регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України. Але галузь має свої відмінності, пов'язані з особливостями приватизації, використанням землі як основного засобу виробництва, специфічного формування результатів праці, що є наслідком поєднання природних і економічних процесів, які потребують додаткового врахування при трансформації бухгалтерського обліку. Тому актуальним залишається висновок акад. П.Т. Саблука, що „для економістів-аграрників, в т. ч. облікового напряму, особливо вчених, немає нині відповідальнішого завдання, ніж вирішення питання відображення в системі бухгалтерського обліку, балансі, як це робиться у країнах світу, усіх складових аграрного капіталу, обліку земельної ренти та її розподілу".
    продолжение
--PAGE_BREAK--