Реферат: Бухгалтерський облік 2
--PAGE_BREAK--15. В яких регістрах бухгалтерського обліку відображається надходження виробничих запасів?16. Як організовується облік матеріалів на складах?
17. Для чого складається книга залишків матеріалів?
18. Як ведеться облік руху виробничих запасів в бухгалтерії підприємства?
19. На якому рахунку ведеться облік виробничих запасів?
20. Що являє собою синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів?
21. В яких регістрах бухгалтерського обліку знайде відображення інформація про рух виробничих запасів?
Тема 12. Облік розрахунків по оплаті праці.
Вступ.
Принципы и порядок начисления зарплаты оказывают значительное влияние на эффективность любого предприятия.
Поскольку труд различных категорий работников отличается не только своей сущностью, но и затраченным рабочим временем, интенсивностью, призводительностью и т. д., то необходимо выбрать такие формы оплаты труда, которые бы, с одной стороны, не завышали для работодателя расходы на оплату труда, а с другой – стимулировали заинтересованность самих работников, для которых зарплата служит одним из основных источников материальных благ.
План
1. Состав фонда оплаты труда
2. Тарифная система оплаты труда. Порядок расчета основной зарплаты 3. Доплаты в связи с отклонениями от нормальных условий работы
4. Оплата за неотработанное время
5. Удержания из заработной платы
6. Аналитический учет расчетов по оплате труда и порядок выдачи зарплаты
7. Синтетический учет расчетов по оплате труда и отчислений на социальные мероприятия
8. Документирование расчетов по оплате труда – на самостоятельное изучение.
1. Состав фонда оплаты труда
Закон Украины от 24.03.95 г. № 108/95-ВР «Об оплате труда» определяет экономические, правовые и организационные основы оплаты труда.
Заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору собственник или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
В фонд оплаты труда включаются:
Основная заработная плата. Это —оплата за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих.
Дополнительная заработная плата. Это —оплата за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные законодательством, а также премии за выполнение производственных заданий.
Прочие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие выплаты, не предусмотренные законодательством, или производимые сверх установленных законодательством норм.
В фонд дополнительной заработной платы, например, входят:
§ оплата за труд в выходные и праздничные дни, в сверхурочное время
§ оплата ежегодных и учебных отпусков
§ оплата рабочего времени работников, привлекаемых к выполнению государственных обязанностей.
К прочим поощрительным и компенсационным выплатам, например, относятся:
§ Оплата простоев не по вине работника.
§ Разовые поощрения (например, к юбилейным и памятным датам).
§ Материальная помощь.
К выплатам, вообще не входящим в фонд оплаты труда, например, относятся:
§ пособие по временной нетрудоспособности
§ единовременная помощь при рождении ребенка
§ пособие по уходу за ребенком до установленного законодательством срока
§ дивиденды
2. Тарифная система оплаты труда
Основой организации оплаты труда является тарифная система. Она включает тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и тарифно-квалификационные характеристики работ.
Тарифная система оплаты труда используется для распределения работ в зависимости от их сложности, а работников — в зависимости от их квалификации по разрядам тарифной сетки. Она является основой формирования и дифференциации размеров заработной платы.
Тарифная сетка формируется на основе тарифной ставки рабочего первого разряда и коэффициентов отношения к ней тарифных ставок следующих разрядов.
Тарифно-квалификационные характеристики работ разрабатываются Министерством труда Украины.
При тарифной системе действуют две формы оплаты труда – сдельная и повременная. Каждая из них включает несколько систем, т.е. разновидностей.
Сдельная форма включает прямую сдельную, сдельно-премиальную, сдельно-прогрессивную, аккордную и другие системы оплаты.
Повременная форма включает простую повременную и повременно-премиальную системы.
Порядок расчета основной зарплаты Сумма заработка рабочего-повременщика определяется умножением его тарифной ставки на фактически отработанное время. В связи с этим на предприятиях ведут табель учета отработанного рабочего времени.
Заработная плата ИТР и служащих определяется исходя из их должностного оклада и количества фактически отработанных дней.
Для расчета зарплаты рабочих-сдельщиков бухгалтерия должна иметь информацию об их выработке и сдельных расценках. Выработка – это количество и качество выработанной продукции или выполненных работ. Расценка – это размер оплаты за единицу продукции (работ). Расценка определяется нормативной трудоемкостью работы и разрядом рабочего.
Для учета выработки на предприятиях используют различные формы документов: наряд на сдельную работу, рапорт о выработке и другие.
В наряд на сдельную работу записывают нормированные задания и их выполнение с указанием расценки.
В случаях, когда за рабочими закреплены постоянные технологические операции, учет выработки ведут в рапортах о выработке.
В конце месяца все первичные документы сдаются в бухгалтерию, где по ним производится расчет сумм зарплаты. Сдельная зарплата определяется умножением сдельной расценки на фактическую выработку.
Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре.
3. Доплаты в связи с отклонениями от нормальных условий работы
Порядок и размеры оплаты (доплат) в связи с отклонениями от нормальных условий работы и оплаты за неотработанное время устанавливаются Кодексом законов о труде Украины и другими актами законодательства.
Отклонениями от нормальных условий работы являются, например, работа в сверхурочное время; в праздничные и выходные дни; в ночное время; простой, имевший место не по вине работника; изготовление продукции, оказавшейся браком не по вине работника и т. п.
Отклонения от нормальных условий работы оформляются следующими первичными документами:
- наряд на сдельную работу – в случаях выполнения дополнительных (ранее не предусмотренных) технологических операций;
- листок на доплату – в случаях несоответствия фактических условий работы запланированным;
- табель учета рабочего времени.
Все первичные документы сдаются в бухгалтерию, где по ним рассчитываются суммы заработка.
Оплата за работу в выходные и праздничные дни.
Оплата производится в двойном размере: рабочим-сдельщикам – по двойным сдельным расценкам за фактическую выработку; рабочим-повременщикам – по двойной тарифной ставке за фактически проработанное время.
Оплата за работу в сверхурочное время (сверх нормативной продолжительности смены). Основанием для расчета оплаты служит табель учета рабочего времени. При повременной оплате сверхурочное время оплачивается в двойном размере часовой тарифной ставки за каждый час. При сдельной оплате рабочим производится доплата в размере 100% часовой тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за каждый час.
Оплата за брак.
Брак делится на частичный (исправимый) и полный (неисправимый).
Полный брак не по вине работника оплачивается в размере 2/3 тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за время, которое должно быть затрачено на эту работу по норме. Частичный брак не по вине работника оплачивается в зависимости от процента годности продукции, устанавливаемого администрацией, но не менее 2/3 тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за время, требуемое на изготовление данной продукции по норме.
Полный брак по вине работника не оплачивается. Частичный брак по вине работника оплачивается в пониженном размере в зависимости от процента годности продукции, устанавливаемого администрацией. Исправление брака рабочим, который его допустил по своей вине, производится без оплаты.
Доплата за работу в вечернюю или ночную смены.
Доплата в вечернюю смену составляет 20%, а в ночную смену – 40% часовой тарифной ставки повременщика соответствующего разряда за каждый час работы.
Оплата простоев.
Время простоя оформляется листком о простое. В нем указываются причины и виновники простоя, его продолжительность, тарифная ставка рабочего и рассчитывается сумма оплаты за простой. Простои по вине рабочего не оплачиваются. Простои по вине администрации или по внешним причинам оплачиваются в размере не ниже 2/3 тарифной ставки соответствующего разряда за каждый час простоя.
4. Расчет оплаты за неотработанное время
В ряде случаев законодательство гарантирует работникам оплату неотработанного времени. Это, например, оплата ежегодных и учебных отпусков; времени исполнения государственных и общественных обязанностей; повышения квалификации; прохождения военных сборов; пособие в связи с временной нетрудоспособностью и т.п.
Оплата за неотработанное время начисляется бухгалтерией на основании табеля учета рабочего времени и документов, подтверждающих право работника на оплату.
Оплата неотработанного времени производится исходя из среднего заработка за предыдущий период работы (для расчета оплаты отпусков – за 12 месяцев; для расчета оплаты временной нетрудоспособности – за 6 месяцев; в остальных случаях - за 2 месяца).
Виды оплат, включаемые в расчет среднего заработка, утверждаются законодательно.
Для начисления оплаты за время отпуска среднедневная заработная плата определяется делением суммарного заработка последних 12 месяцев на количество рабочих дней года. Полученный результат умножается на количество дней отпуска.
В остальных случаях среднедневная заработная плата определяется делением заработка за последние два месяца на число отработанных дней. Расчет оплаты производится умножением среднедневного заработка на количество дней, которые должны быть оплачены.
Особый вид оплаты неотработанного времени – это пособие по временной нетрудоспособности. Его источником является не фонд оплаты труда, а фонд социального страхования. Размер пособия определяется умножением среднедневного заработка за шесть месяцев перед болезнью на количество дней болезни. Пособие выплачивается при непрерывном стаже работы до 5-ти лет в размере 60%; от 5-ти до 8-ми лет – 80%; свыше 8 лет – 100%.
5. Удержания из заработной платы
З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, відбувається різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства. Згідно із статтею 127 КЗОТу утримання із зарплати можуть здійснюватись тільки у випадках, пердбачених законодавством України.
Обов’язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, збору на соціальне страхування на випадок безробіття, збору на соціальне страхування по непрацездатності, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь фізичних і юридичних осіб тощо.
До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, з допущений брак, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.
В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із зарплати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках – 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.
Прибутковий податок – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.
Утримання до Пенсійного фонду з нарахованої зарплати здійснюється в розмірі 1%, якщо загальна сума нарахованої зарплати складає до 150 грн., 2%, якщо сума зарплати більше 150 грн. Утримання на обов’язкове соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю становить 1% (0,5%) від нарахованої зарплати, утримання на випадок безробіття –0,5%.
6. Аналитический учет расчетов по оплате труда и порядок выдачи зарплаты
Аналитический учет расчетов с персоналом ведется по каждому работнику, видам выплат и удержаний. Регистрами аналитического учета является расчетные и расчетно-платежные ведомости, а также лицевые счета работников.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром по платіжним відомостям. Після закінчення встановлених строків виплати касир повинен:
Ø в платіжній відомості проти фамілій осіб, яким не видано зарплату, зробити напис: “Депонована”;
Ø скласти реєстр депонованих сум;
Ø в кінці відомості вказати фактично виплачену суму і суму виплат, яка не була виплачена, звірити ці суми з загальним підсумком за платіжною відомістю і затвердити напис своїм підписом;
Ø виписати видатковий касовий ордер на фактично видану суму за відомістю і зробити відповідний запис у касовій книзі.
дача грошей у касу банку засвідчується квитанцією до Об’яви на внесок готівкою і також оформлюється видатковим касовим ордером.
7. Синтетический учет расчетов по оплате труда и отчислений на социальные мероприятия
Для обобщения информации о расчетах с персоналом по оплате труда, а также расчетах за неполученную персоналом в установленный срок сумму по оплате труда (расчеты с депонентами) предусмотрен балансовый счет 66 «Расчеты по оплате труда», имеющий два субсчета:
— 661 «Расчеты по заработной плате»;
— 662 «Расчеты с депонентами».
По кредиту счета 66 отражаются начисленная работникам предприятия основная и дополнительная заработная плата, премии, пособия по временной нетрудоспособности, материальная помощь, суммы индексации заработной платы в связи с инфляцией, суммы компенсации потери работниками части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты и другие начисления, являющиеся доходом работника (дивиденды, доход от распределения прибыли, стоимость оплаченного предприятием проезда и т. п.), по дебету — выплата заработной платы, премии, пособия, материальной помощи, а также суммы удержанных налогов, платежей по исполнительным листам, стоимость полученных в счет оплаты труда материалов, продукции, товаров и другие удержания из начисленных сумм оплаты труда персонала.
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--У загальному вигляді зміст рахунку 23 “Виробництво “ можна представити наступною схемою:
<line id="_x0000_s1082" from=«3in,12.6pt» to=«3in,165.6pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«206» src=«dopb225263.zip» v:shapes="_x0000_s1082"><line id="_x0000_s1083" from=«90pt,12.6pt» to=«5in,12.6pt» o:allowincell=«f»><img width=«362» height=«2» src=«dopb225264.zip» v:shapes="_x0000_s1083"> Д 23 “Виробництво” К
<line id="_x0000_s1084" from=«90pt,25.8pt» to=«3in,25.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225265.zip» v:shapes="_x0000_s1084"> НЗВ на початок місяця
Фактична собівартість готової
продукції
— Прямі матеріальні витрати;
- Прямі витрати на оплату
<line id="_x0000_s1085" from=«215pt,22.05pt» to=«3in,107.1pt» o:allowincell=«f»><img width=«3» height=«116» src=«dopb225266.zip» v:shapes="_x0000_s1085">праці;
— Інші прямі витрати;
<line id="_x0000_s1086" from=«90pt,35.35pt» to=«5in,35.35pt» o:allowincell=«f»><img width=«362» height=«2» src=«dopb225267.zip» v:shapes="_x0000_s1086">- Загальновиробничі витрати
<img width=«362» height=«2» src=«dopb225267.zip» v:shapes="_x0000_s1087">Оборот за місяць Оборот за місяць
НЗВ на кінець місяця
Рис. 1. Схема рахунку 23 “Виробництво”.
Аналітичний облік до рахунку 23 “Виробництво” ведеться за виробничими підрозділами, за видами виробництва, за видами продукції, що виробляється.
Прямі витрати відносяться безпосередньо у дебет рахунку 23 “Виробництво”, а непрямі спочатку збираються на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, а потім розподілюються між видами продукції та списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 23 “Виробництво”. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється згідно з вимогами Стандарту № 16 “Витрати” пропорційно встановленій на підприємстві базі розподілу — часу роботи обладнання, зарплаті основних робітників, обсягу діяльності, прямим витратам. Для розподілу загально виробничих витрат суттєве значення має класифікація витрат на змінні та постійні. Змінні витрати розподілюються пропорційно фактичним показникам, які прийняті за базу розподілу. Постійні витрати можуть бути віднесені на собівартість виробленої продукції тільки у межах їх нормативного рівню, який визначається виходячи з нормальної потужності підприємства.
Нормальна потужність – це середній обсяг виробництва, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства на протязі кількох років чи операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Таке обмеження є необхідним для запобігання можливого впливу на собівартість продукції непередбачених постійних загальновиробничих витрат. Таким чином, якщо запланований обсяг виробництва за період не був досягнутий, то частина постійних загальновиробничих витрат не може бути розподілена між видами продукції, а відноситься на збільшення собівартості реалізованої продукції.
Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” є активним. За своїм призначенням він збірно-розподільний, тому що в дебеті збираються суми витрати, які наприкінці кожного місяця списуються:
у дебет рахунку 23 “Виробництво” – розподілені витрати,
у дебет рахунку 90 “Собівартість реалізованої продукції” – нерозподілені витрати.
Залишків на даному рахунку не буває.
Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за виробничими підрозділами, за статтями витрат, які відображають їх зміст та напрям, наприклад, витрати на утримання апарату управління цеху, витрати на оплату службових відряджень, амортизація основних засобів цехового призначення та інші.
Рахунок 24 “Брак у виробництві” є активним. В дебеті відображується собівартість браку, що був виявлений у виробництві та не підлягає виправленню, а також витрати на виправлення браку, в кредиті – суми оприбуткованих відходів від браку, суми, які відшкодовуються винуватцями браку, а також списання суми остаточних збитків від браку на собівартість продукції — у дебет рахунку 23 “Виробництво”.
Для обліку руху готової продукції передбачено використання рахунку 26 “Готова продукція”. Рахунок 26 “Готова продукція” є активним по відношенню до балансу. Залишок рахунку відображує суму вартості готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства та підлягає продажу. В дебеті рахунку відображується надходження готової продукції з цеху на склад, в кредиті – списання фактичної собівартості реалізованої продукції. Рух готової продукції на рахунку 26 “Готова продукція” відображується в оцінці за фактичною собівартістю її виробництва. Для визначення собівартості реалізованої продукції підприємства застосовують один із методів оцінки вибуття запасів, передбачених Стандартом № 9 “Запаси”:
§ Метод ідентифікованої собівартості;
§ Метод середньозваженої собівартості;
§ Метод ФІФО;
§ Метод ЛІФО;
§ Метод нормативних витрат.
Аналітичний облік готової продукції ведеться за окремими найменуваннями у кількісно-вартісному вираженні, причому в двох оцінках – за обліковими (продажними чи плановими) цінами та за фактичною собівартістю.
Рахунок 90 ”Собівартість реалізації” призначений для відображення собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). В дебеті відображується фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг) з кредиту рахунків 26 “Готова продукція”, 23 “Виробництво” та 28 “Товари”. В кредиті – списання собівартості реалізації на фінансовий результат в дебет рахунку 79 “Фінансовий результат”.
2.2. Рахунки, призначені для обліку операційних витрат, які не включаються у собівартість
У процесі діяльності підприємство здійснює різноманітні витрати, які не включаються у собівартість продукції (робіт, послуг). Вони пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу (витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, амортизація основних засобів загальногосподарського призначення, витрати на охорону праці та інші), реалізацією продукції, або виникають в ході операційної діяльності, але носять характер збитків (наприклад, нестачі товарно-матеріальних цінностей). Для обліку цих витрат використовуються рахунки: 92 “Адміністративні витрати”, 93 «Витрати на збут» та 94 “Інші операційні витрати”. Це активні рахунки, по дебету яких протягом звітного періоду (місяць, квартал чи рік) накопичуються витрати, а наприкінці періоду вони списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.
3. Формування собівартості продукції (робіт, послуг).
Приклад 4. Загальна схема обліку процесу виробництва на прикладах господарських операцій.
Станом на початок місяця у підприємства є залишки по наступних рахунках синтетичного та аналітичного обліку:
Синтетичний рахунок
Аналітичний рахунок
Залишок на початок місяця
Залишок на кінець місяця
Сума, грн.
Сума грн.
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
20 “Виробничі запаси”
20000
23 “Виробництво”
80000
15000
Виріб А
50000
8000
Виріб Б
30000
7000
26 “Готова продукція”
16000
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції:
1. Відпущені зі складу на виробництво матеріали та списані за фактичною собівартістю: на виріб А – 5000 грн., на виріб Б – 3000 грн. Разом – 8000 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” — 8000
2. Відпущені зі складу матеріали на утримання обладнання та будівлі цеху – 1200 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” — 1200
3. Нарахована зарплата робітникам: за виріб А – 5000 грн., за виріб Б – 4500 грн. Разом – 9500 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”- 9500
3. Нарахована зарплата робітникам, що обслуговують виробниче обладнання – 700 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”- 700
5. Здійснено відрахування на соціальні заходи від сум зарплати, нарахованої за виріб А – 1875 грн., за виріб Б – 1687,5 грн., робітникам, що обслуговують виробниче обладнання – 262,5 грн. Разом – 3825 грн.:
Дебет рахунку 23 “Виробництво” — 3562,5
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”- 262,5
Кредит рахунку 65 “Розрахунки по страхуванню” — 3825
6. Нарахована амортизація будівлі цеху – 300 грн., виробничого обладнання – 100 грн. Разом – 400 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 13 “Знос необоротних активів” — 400
7. Отримано рахунок від постачальника електроенергії, що витрачена на освітлення приміщення цеху – 1200 грн.:
Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”- 1200
На рахунках синтетичного та аналітичного обліку залишки та обороти відображуються згідно з наведеними даними наступними записами:
23 “Виробництво” Виріб А
<img width=«2» height=«146» src=«dopb225268.zip» v:shapes="_x0000_s1088"><img width=«158» height=«2» src=«dopb225269.zip» v:shapes="_x0000_s1089"><line id="_x0000_s1090" from=«51.75pt,5.75pt» to=«204.75pt,5.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«206» height=«2» src=«dopb225244.zip» v:shapes="_x0000_s1090"><line id="_x0000_s1091" from=«123.75pt,5.75pt» to=«123.75pt,230.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«302» src=«dopb225270.zip» v:shapes="_x0000_s1091"> Д К Д К
80000 50000
<line id="_x0000_s1093" from=«297pt,3.75pt» to=«5in,3.75pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1092" from=«63pt,3.75pt» to=«126pt,3.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«86» height=«2» src=«dopb225253.zip» v:shapes="_x0000_s1092"> <img width=«86» height=«2» src=«dopb225253.zip» v:shapes="_x0000_s1093">
1) 8000 1) 5000
3) 9500 3) 5000
5) 3562,5 5) 1875
<line id="_x0000_s1094" from=«297pt,11.55pt» to=«423pt,11.55pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225265.zip» v:shapes="_x0000_s1094">
8000
<line id="_x0000_s1095" from=«297pt,1.95pt» to=«423pt,1.95pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225261.zip» v:shapes="_x0000_s1095">
Д Виріб Б К
<img width=«2» height=«146» src=«dopb225271.zip» v:shapes="_x0000_s1096"><img width=«146» height=«2» src=«dopb225272.zip» v:shapes="_x0000_s1097"><line id="_x0000_s1098" from=«54pt,12.05pt» to=«198pt,12.05pt» o:allowincell=«f»><img width=«194» height=«2» src=«dopb225240.zip» v:shapes="_x0000_s1098"> 30000
15000<line id="_x0000_s1099" from=«306pt,7.25pt» to=«5in,7.25pt» o:allowincell=«f»><img width=«74» height=«2» src=«dopb225233.zip» v:shapes="_x0000_s1099">
<line id="_x0000_s1100" from=«54pt,2.45pt» to=«198pt,2.45pt» o:allowincell=«f»><img width=«194» height=«2» src=«dopb225240.zip» v:shapes="_x0000_s1100"> 1) 3000
3) 4500
5) 1687,5
<line id="_x0000_s1101" from=«306pt,1.25pt» to=«423pt,1.25pt» o:allowincell=«f»><img width=«158» height=«2» src=«dopb225269.zip» v:shapes="_x0000_s1101"> 7000
<line id="_x0000_s1102" from=«306pt,5.45pt» to=«423pt,5.45pt» o:allowincell=«f»><img width=«158» height=«2» src=«dopb225250.zip» v:shapes="_x0000_s1102">
20 “Виробничі запаси” 26 “Готова продукція”
<line id="_x0000_s1103" from=«116.55pt,4.8pt» to=«116.55pt,112.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«146» src=«dopb225273.zip» v:shapes="_x0000_s1103"><line id="_x0000_s1104" from=«44.55pt,4.8pt» to=«188.55pt,4.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«194» height=«2» src=«dopb225240.zip» v:shapes="_x0000_s1104">Д К Д К
<line id="_x0000_s1105" from=«339.75pt,.5pt» to=«339.75pt,117.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«158» src=«dopb225274.zip» v:shapes="_x0000_s1105"><line id="_x0000_s1106" from=«274.95pt,.5pt» to=«409.95pt,.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«182» height=«2» src=«dopb225275.zip» v:shapes="_x0000_s1106"> 20000 1) 8000 16000
<line id="_x0000_s1107" from=«279pt,1.75pt» to=«342pt,1.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«86» height=«2» src=«dopb225253.zip» v:shapes="_x0000_s1107"><line id="_x0000_s1108" from=«45pt,1.75pt» to=«117pt,1.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«98» height=«2» src=«dopb225242.zip» v:shapes="_x0000_s1108"> 2) 1200
2) 1800
91 “Загально виробничі
витрати ”
<line id="_x0000_s1109" from=«102.15pt,10.15pt» to=«102.15pt,136.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«170» src=«dopb225248.zip» v:shapes="_x0000_s1109"><line id="_x0000_s1110" from=«44.55pt,10.15pt» to=«152.55pt,10.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«146» height=«2» src=«dopb225255.zip» v:shapes="_x0000_s1110">Д К
<line id="_x0000_s1111" from=«44.55pt,10.75pt» to=«98.55pt,10.75pt» o:allowincell=«f»><img width=«74» height=«2» src=«dopb225254.zip» v:shapes="_x0000_s1111">
2) 1200
4) 700
5) 262,5
6) 400
7) 1200
<line id="_x0000_s1112" from=«30.15pt,6.6pt» to=«156.15pt,6.6pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225261.zip» v:shapes="_x0000_s1112">
3672,5
<line id="_x0000_s1113" from=«30.15pt,5.2pt» to=«156.15pt,5.2pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225261.zip» v:shapes="_x0000_s1113">
Рис. 2. Облік формування витрат виробництва.
Наступним етапом обліку витрат виробництва є визначення та розподіл загально виробничих витрат між видами продукції, яка була вироблена протягом місяця. Припустимо, що за звітний місяць підприємство досягло рівню нормальної потужності тобто вся сума загальновиробничих витрат підлягає розподілу. Базою розподілу вважаємо пряму заробітну плату за виготовлення продукції. Для розподілу, по-перше, треба визначити загальну суму витрат по дебету рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. У нашому прикладі – 3762,5 грн. Далі визначається процентне відношення суми загально виробничих витрат до бази розподілу – прямих витрат на заробітну плату:
3762,5: 9500 = 39,6%
За допомогою проценту визначаються суми загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість окремих виробів:
На виріб А – 5000 х 39,6% = 1980 грн.
На виріб Б – 3762,5 – 1980 = 1782,5 грн.
Разом: 3762,5 грн.
Після розподілу сума загально виробничих витрат списується з рахунку 91 “Загально виробничі витрати”:
Д рах. 23 “Виробництво”
К рах 91 “Загально виробничі витрати” – 3762,5
Останнім етапом обліку витрат на виробництва є розрахунок фактичної собівартості готової продукції за даними рахунку 23 “Виробництво”. Списання фактичної собівартості готової продукції проводиться по дебету рахунку 26 “Готова продукція” та кредиту рахунку 23 “Виробництво”.
Схеми синтетичних та аналітичних рахунків тепер можуть бути представлені у наступному вигляді:
91 “Загальновиробничі витрати” Виріб А
Д
К
Д
К
2) 1200
8) 3762,5
С.п. 50000
9) 55855
4) 700
1) 5000
/50000+13855-
5) 262,5
3) 5000
-8000/
6) 400
5) 1875
7) 1200
8) 1980
Об. 3672,5
Об. 3762,5
Об. 13855
Об. 55855
С.к. 8000
23 “Виробництво” Виріб Б
Д
К
Д
К
С.п. 80000
9) 89825
С.п. 30000
9) 33970
1) 8000
(Фактична собівар-
1) 3000
/30000+10970-
3) 9500
тість готової про-
3) 4500
-7000/
5) 3562,5
дукції= 80000+24825-
5) 1687,5
8) 3762,5
-15000=89825
8) 1782,5
Об. 24825
Об. 89825
Об. 10970
Об. 33970
С.к. 15000
С.к. 7000
26 “Готова продукція”
Д
К
С.п. 16000
9) 89825
Об. 89825
Об. 0
С.к. 105825
Рис. 3. Розподіл і узагальнення витрат виробництва.
Приклад 6 (продовження Прикладів 4 і 5). Станом на початок місяця залишки по рахунках підприємства “Зоря” склали:
№ рахунку
Назва рахунку синтетичного обліку
Назва рахунку аналітичного обліку
Залишок на початок місяця, грн.
Часткові суми, грн.
Дебет
Кредит
26
Готова продукція
16000
в тому числі:
Виріб А – 100 одиниць
Виріб Б - 200 одиниць
6000
10000
36
Розрахунки з покупцями та замовниками
5000
311
Поточний рахунок банку у національній валюті
40000
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції з руху готової продукції:
16. Випущена з виробництва та оприбуткована на склад готова продукція за фактичною собівартістю: виріб А – 1000 одиниць на суму 55855, виріб Б – 500 одиниць на суму 33970 грн., разом – 89825 грн.:
Дебет рахунку 26 “Готова продукція”
Кредит рахунку 23 “Виробництво” - 89825
17. Списується фактична собівартість реалізованої продукції, в тому числі: 400 одиниць виробу А – 22492*грн. та 125 одиниць виробу Б – 7851,25* грн. Разом – 30343,25 грн.
* Для визначення фактичної собівартості реалізованої продукції в даному прикладі використано метод оцінки за середньозваженою вартістю запасів готової продукції. Для цього, по-перше, розраховано середню собівартість виробленої продукції:
<line id="_x0000_s1114" from=«36pt,18pt» to=«396pt,18pt» o:allowincell=«f»><img width=«482» height=«2» src=«dopb225276.zip» v:shapes="_x0000_s1114">собівартість залишку на поч. міс. + собівартість випуску за поточ. міс.
кількість залишків на початок місяця + кількість випуску за місяць
Середня собівартість виробу А = (6000 + 55855): (100 + 1000) = 56,23 грн.;
середня собівартість виробу Б = (10000 + 33970): ( 200 + 500) = 62,81 грн.
По-друге, розраховано фактичну собівартість загального обсягу реалізованої продукції:
Виріб А: 400 одиниць х 56,23 грн. = 22492 грн.
Виріб Б : 125 одиниць х 62,81 грн. = 7851,25 грн.
Разом: 30343,25 грн.
4. Синтетичний і аналітичний облік витрат діяльності.
Приклад 5. Протягом місяця підприємство здійснило наступні витрати, які не відносять до складу собівартості продукції:
продолжение
--PAGE_BREAK--8. Відпущені зі складу матеріали на утримання будівлі офісу – 1800 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 20 «Виробничі запаси»- 1800
9. Нарахована зарплата головному інженеру, директору та головному бухгалтеру – 2000 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» — 2000
10. Здійснено відрахування на соціальні заходи від сум зарплати, нарахованої головному інженеру, директору і головному бухгалтеру – 750 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню»- 750
11. Нарахована амортизація будівлі офісу – 150 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 13 «Знос необоротних активів» - 150
12. Отримано рахунок від постачальника електроенергії, що витрачена на освітлення приміщення офісу – 500 грн.:
Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»
Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» — 500
13. У ході інвентаризації НЗВ виявлено та списано нестачу – 350 грн.:
Дебет рахунку 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей»
Кредит рахунку 23 «Виробництво» - 350
14. Списано на фінансовий результат адміністративні витрати – 5200 грн.:
Дебет рахунку 79 «Фінансовий результат»
Кредит рахунку 92 «Адміністративні витрати» - 5200
15. Списано на фінансовий результат суму нестачі – 350 грн.:
Дебет рахунку 79 «Фінансовий результат»
Кредит рахунку 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей» - 350
Схематично рахунки інших витрат і фінансових результатів можна навести наступним чином:
92 Адміністративні 947 Нестачі та витрати 79 Фінансовий результат
Д витрати К Д від псування цінностей К Д К
—
14) 5200
—
15) 350
350
—
—
8) <line id="_x0000_s1115" from=«289.35pt,102.5pt» to=«426.15pt,102.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«184» height=«2» src=«dopb225277.zip» v:shapes="_x0000_s1115"><line id="_x0000_s1116" from=«152.55pt,102.5pt» to=«274.95pt,102.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«166» height=«2» src=«dopb225278.zip» v:shapes="_x0000_s1116"><line id="_x0000_s1117" from=«1.35pt,102.5pt» to=«138.15pt,102.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«184» height=«2» src=«dopb225277.zip» v:shapes="_x0000_s1117"><line id="_x0000_s1118" from=«289.35pt,80.9pt» to=«426.15pt,80.9pt» o:allowincell=«f»><img width=«184» height=«2» src=«dopb225277.zip» v:shapes="_x0000_s1118"><line id="_x0000_s1119" from=«152.55pt,80.9pt» to=«274.95pt,80.9pt» o:allowincell=«f»><img width=«166» height=«2» src=«dopb225278.zip» v:shapes="_x0000_s1119"><line id="_x0000_s1120" from=«1.35pt,80.9pt» to=«138.15pt,80.9pt» o:allowincell=«f»><img width=«184» height=«2» src=«dopb225277.zip» v:shapes="_x0000_s1120">1800
9) 2000
10) 750
11) 150
12) 500
5200
—
13) 350
350
—
14) 5200
15) 350
5550
Рис.4. Облік інших витрат.
Рахунок 93 “Витрати на збут” — активний. В дебеті рахунку протягом періоду (місяцю, кварталу чи року) відображуються витрати, пов’язані зі збутом продукції. Витрати на збут не включаються до фактичної собівартості реалізованої продукції, а списуються наприкінці періоду на фінансовий результат в дебет рахунку 79 “Фінансовий результат”. Аналітичний облік витрат на збут ведеться за статтями витрат, які відображують їх зміст та напрям, наприклад, витрати на відрядження робітників відділу збуту, витрати на рекламу та дослідження ринку, експортне мито та інші…
На підприємстві “Зоря” протягом місяця здійснено наступі витрати на збут:
18. Списана вартість матеріалів на пакування готової продукції на складі підприємства “Зоря” – 300 грн.:
Дебет рахунку 93 “ Витрати на збут”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” — 300
Схема 1. Класифікація витрат операційної діяльності.
<rect id="_x0000_s1121" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1124" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1123" from=«317.9pt,57.6pt» to=«317.9pt,208.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1122" from=«317.9pt,57.6pt» to=«361.1pt,57.6pt» o:allowincell=«f»> <img width=«234» height=«208» src=«dopb225279.zip» v:shapes="_x0000_s1124 _x0000_s1123 _x0000_s1122">
<line id="_x0000_s1125" from=«317.9pt,11.4pt» to=«361.1pt,11.4pt» o:allowincell=«f»><img width=«60» height=«12» src=«dopb225280.zip» v:shapes="_x0000_s1125">
<rect id="_x0000_s1143" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1142" o:allowincell=«f»><shapetype id="_x0000_t7" coordsize=«21600,21600» o:spt=«7» adj=«5400» path=«m@0,l,21600@1,21600,21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs="@4,0;10800,@11;@3,10800;@5,21600;10800,@12;@2,10800" textboxrect=«1800,1800,19800,19800;8100,8100,13500,13500;10800,10800,10800,10800»><shape id="_x0000_s1127" type="#_x0000_t7" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1128" type="#_x0000_t7" o:allowincell=«f»><shape id="_x0000_s1129" type="#_x0000_t7" o:allowincell=«f»><roundrect id="_x0000_s1126" arcsize=«10923f» o:allowincell=«f»><roundrect id="_x0000_s1141" arcsize=«10923f» o:allowincell=«f»><oval id="_x0000_s1140" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1139" from=«51.5pt,72.6pt» to=«137.9pt,144.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1138" from=«80.3pt,209.4pt» to=«137.9pt,259.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1137" from=«267.5pt,43.8pt» to=«317.9pt,43.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1136" from=«317.9pt,65.4pt» to=«361.1pt,65.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1135" from=«317.9pt,115.8pt» to=«361.1pt,115.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1134" from=«317.9pt,187.8pt» to=«317.9pt,331.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1133" from=«267.5pt,281.4pt» to=«317.9pt,281.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1132" from=«317.9pt,187.8pt» to=«382.7pt,187.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1131" from=«317.9pt,259.8pt» to=«382.7pt,259.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1130" from=«317.9pt,331.8pt» to=«382.7pt,331.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«679» height=«490» src=«dopb225281.zip» v:shapes="_x0000_s1143 _x0000_s1142 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1126 _x0000_s1141 _x0000_s1140 _x0000_s1139 _x0000_s1138 _x0000_s1137 _x0000_s1136 _x0000_s1135 _x0000_s1134 _x0000_s1133 _x0000_s1132 _x0000_s1131 _x0000_s1130">
Висновки:
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
В ході практичної діяльності бувають ситуації, коли для визнання витрат витратами певного періоду не обов’язково дотримуватися наведених критерїїв. Це відбувається у наступних випадках:
1. Якщо витрати неможливо прями пов’язати з доходами певного періоду. В цьому випадку вказані роботи відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
2. Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод на протязі кількох звітних періодів. В цьому випадку витрати визнаються шляхом систематичного розподілу вартості активу між відповідними звітними періодами (за допомогою амортизації).
Для цілей фінансового бухгалтерського обліку витрати групуються за
видами діяльності та економічними елементами.
Витрати операційної діяльності можна поділити залежно від іх
відношення до собівартості виробництва на витрати, що включають до складу собівартості та витрати, які не входять у собівартість.
Контрольні запитання:
1. Яким П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та їх розкриття в фінансовій звітності?
2. Назвіть критерії визнання витрат.
3. Як класифікуються витрати в бухгалтерському обліку?
4. Які витрати включаються до складу прямих матеріальних витрат?
5. Які витрати включаються до складу прямих витрат на оплату праці?
6. Які витрати включаються до складу непрямих?
7. Які витрати відносяться до складу інших прямих витрат?
8. Наведіть склад виробничої собівартості продукції.
9. Що таке елемент витрат?
10. Коли застосовуються рахунки 8 класу, їх призначення?
11. Чим відрізняються і що об’єднує елементи та статті витрат?
12. Розкрийте види та значення калькуляцій, калькуляційної одиниці.
13. В чому полягає узагальнення витрат виробництва, які рахунки при цьому застосовуються?
14. Дати характеристику рахунку 23 “Виробництво”.
15. Які витрати включаються до складу НЗВ?
16. Як оцінюється незавершене виробництво?
17. Що відноситься до браку у виробництві ?
18. Розкрийте поняття “внутрішнього” та “зовнішнього” браку.
19. Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку збитків від браку у виробництві?
20. Який склад загальновиробничих витрат?
21. Дати характеристику рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”.
22. Як здійснюється розподіл загальновиробничих витрат?
23. Який регістр застосовується для обліку загальновиробничих витрат?
24. В яких регістрах бухгалтерського обліку здійснюється узагальнення витрат виробництва?
Тема: Облік доходів діяльності та фінансових результатів.
Вступ
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО №15 “Дохід”.
Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але і фінансовий наслідок цих подій. Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення активу або зменшення зобов’язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.
План:
1. Принципи відображення доходів у бухгалтерському обліку.
2. Класифікація доходів діяльності.
3. Склад доходів операційної діяльності, джерела їх надходження.
4. Характеристика рахунків, на яких обліковуються доходи від операційної діяльності.
5. Порядок визначення фінансового результату від господарської діяльності підприємства.
Текст
1. Принципи відображення доходів у бухгалтерському обліку.
Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат.
Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.
Принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно якого витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між нами та отриманими доходами.
2. Класифікація доходів діяльності.
З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій в цінні папери), реалізації послуг; використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результати яких є отримання процентів, дивідендів, роялті.
Доходи, витрати та фінансові результати поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, а також на прибутки (збитки) від надзвичайної діяльності:
<rect id="_x0000_s1144" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1147" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1145" from=«334.8pt,49.8pt» to=«334.8pt,71.4pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1146" from=«147.6pt,49.8pt» to=«147.6pt,71.4pt» o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1148" o:allowincell=«f»> <img width=«2» height=«31» src=«dopb225282.zip» v:shapes="_x0000_s1146"> <img width=«2» height=«31» src=«dopb225283.zip» v:shapes="_x0000_s1145">
<rect id="_x0000_s1168" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1152" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1160" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1162" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1170" o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1149" from=«234pt,10.8pt» to=«234pt,25.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1154" from=«313.2pt,77.4pt» to=«313.2pt,91.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1163" from=«75.6pt,2in» to=«75.6pt,165.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1167" from=«61.2pt,175.8pt» to=«226.8pt,175.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1166" from=«61.2pt,175.8pt» to=«61.2pt,190.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1165" from=«147.6pt,175.8pt» to=«147.6pt,190.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1164" from=«226.8pt,175.8pt» to=«226.8pt,190.2pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1158" from=«97.2pt,77.4pt» to=«97.2pt,84.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1157" from=«75.6pt,84.6pt» to=«75.6pt,91.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1156" from=«162pt,84.6pt» to=«162pt,91.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1153" from=«75.6pt,84.6pt» to=«162pt,84.6pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1155" from=«234pt,77.4pt» to=«234pt,91.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1150" from=«126pt,10.8pt» to=«126pt,25.2pt» o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1169" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1159" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1161" o:allowincell=«f»><rect id="_x0000_s1151" o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«22» src=«dopb225284.zip» v:shapes="_x0000_s1150"> <img width=«2» height=«22» src=«dopb225284.zip» v:shapes="_x0000_s1149"> <img width=«117» height=«21» src=«dopb225285.zip» v:shapes="_x0000_s1158 _x0000_s1157 _x0000_s1156 _x0000_s1153"> <img width=«2» height=«21» src=«dopb225286.zip» v:shapes="_x0000_s1155"> <img width=«2» height=«21» src=«dopb225287.zip» v:shapes="_x0000_s1154"> <img width=«2» height=«31» src=«dopb225288.zip» v:shapes="_x0000_s1163"> <img width=«222» height=«22» src=«dopb225289.zip» v:shapes="_x0000_s1167 _x0000_s1166 _x0000_s1165 _x0000_s1164">
3. Склад доходів операційної діяльності, джерела їх надходження.
Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.До основної діяльності відносять операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів тощо.
4. Характеристика рахунків, на яких обліковуються доходи від операційної діяльності.
Доход визначається за моментом його надходження, незалежно від дати отримання грошових коштів.
Для узагальнення інформації про доходи від діяльності в бухгалтерському обліку використовують рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності».
На рахунках класу 7 протягом звітного періоду (року, кварталу, місяця) відображається:
- по кредиту – загальна сума доходу разом з сумою непрямих податків (зокрема ПДВ, акциз), зборів, які входять до ціни продажу;
- по дебету – щомісячне відображення суми непрямих податків; щоквартальне чи щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансовий результат».
З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють доход від реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою продажу; реалізації послуг; використання активів підприємства іншими юридичними і фізичними особами, результатом яких є отримання дивідендів, процентів.
Доходи (як і витрати) класифікуються за видами діяльності: звичайна (операційна, інвестиційна і фінансова) та надзвичайна.
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт. послуг призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації».
По відношенню до балансу він пасивний. В кредиті відбиваються суми отриманих доходів, тобто продажна вартість відвантаженої готової продукції (наданих робіт, послуг) в кореспонденції з дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. В дебеті відображується зменшення доходу на суми непрямих податків, які нараховуються на обсяг реалізації і записуються в кредит рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”. Остаточна сума доходу списується в кредит рахунку 79 “Фінансові результати”
Рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами” використовується для обліку непрямих податків, сума яких включається до вартості реалізованої продукції (податку на додану вартість, акцизного збору). По відношенню до балансу цей рахунок активно-пасивний. Залишок по дебету відображає суми зайве сплачених до бюджету податків. Залишок по кредиту – це суми заборгованості підприємства по податках. По дебету відображаються суми перерахованих до бюджету податку на додану вартість (ПДВ) і акцизного збору (АЗ) та суми ПДВ, які сплачені підприємством у складі вартості послуг, якщо останні пов’язані зі збутом продукції. По кредиту записуються суми нарахованих зобов’язань непрямих податків.
Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” переважно активний. В дебеті рахунку 36 відбивається виникнення заборгованості покупців за відпущену (реалізовану) продукцію в кореспонденції з рахунком 70 “Доходи від реалізації”, в кредиті – погашення заборгованості покупцями у випадку надходження грошей на поточні рахунки у банках, або у касу підприємства. Залишок по дебету відображає суму заборгованості покупців за реалізовану та не сплачену продукцію на початок і кінець звітного періоду. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожною окремою поставкою та за найменуваннями покупців.
Рахунок 681 “Розрахунки за авансами отриманими” використовується у тих випадках, коли покупці розраховуються за товари у формі передплати. По відношенню до балансу цей рахунок пасивний. Залишок по кредиту відображує суму отриманих від покупців передплат, по яких ще не здійснено поставки. Оборот по кредиту – це суми передплат, які надходять протягом місяця і записуються у дебети рахунків 30 “Каса” або 31 “ Рахунки в банках”. В дебеті рахунку в кореспонденції з рахунком 70 “Доходи від реалізації” відображується вартість продукції, що відвантажена покупцям, від яких раніше надійшли передплати. Аналогічно обліку розрахунків з постачальниками для відображення систематичних передплат, які підприємство отримує від постійних покупців, доцільно застосовувати рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, який у такому випадку буде активно-пасивним.
продолжение
--PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Для учета других необоротных материальных активов используется одноименный счёт 11, в рамках которого ведётся групповой учёт на субсчетах в соответствии с единой классификацией.
При составлении баланса остатки счетов 10 «Основные средства» и 11 «Другие необоротные материальные активы» отражаются общей суммой по статье «Основные средства».
Обобщённую информацию о наличии и движении необоротных активов и уставного капитала следует отражать в журнале-ордере № 13 на основании актов приёмки – передачи; актов на списание; актов инвентаризации; расчётов амортизации и износа и ведомостей переоценки основных средств.
4. Учёт поступления основных средств Основные средства предприятий формируются в результате:
— капитальных инвестиций (сооружения, приобретения);
— взноса учредителей в уставный капитал предприятия;
— безвозмездного получения.
Под капитальными инвестициями понимают затраты предприятия на приобретение, создание, строительство, реконструкцию и техническое перевооружение основных средств и нематериальных активов.
Синтетический учет затрат на капитальные инвестиции осуществляется на счете 15 «Капитальные инвестиции». Счет имеет 5 субсчетов, в том числе:
151 – Капитальное строительство
152 – Приобретение (изготовление) основных средств
154 – Приобретение (создание) нематериальных активов.
По дебету счета 15 отражаются затраты на приобретение или создание материальных и нематериальных необоротных активов, а по кредиту — их списание на стоимость принятых в эксплуатацию объектов.
Аналитический учет капитальных инвестиций ведется по отдельным объектам.
Поступление основных средств в результате капитальных инвестиций отражается в учете записями, приведенными в табл.1.
Таблица 1
№ п/п
Наименование
Бухгалтерская запись
Сумма грн.
№
ж/о
Дт
Кт
Учёт капитальных инвестиций 1.
Получен объект основных средств по договору поставки (акту выполненных работ) (без НДС)
152
«Приобретение (изготовление) основных средств»
63
«Расчеты с поставщиками и подрядчиками»
20000
6
2.
Отражена к возмещению из бюджета сумма НДС по поступившим основным средствам
641
«Расчеты по налогам»
63
4000
6
3.
Произведена оплата за поступившие основные средства
63
31
«Счета в банках»
24000
2
4.
Принят к оплате счет за транспортировку основных средств на предприятие
152
63
280
6
5.
Отражена к возмещению из бюджета сумма НДС в составе транспортных расходов
641
63
56
6
6.
Зачисление приобретенных объектов в состав основных средств на основании акта ввода в эксплуатацию (20000+280)
10
«Основные средства»
152
20280
16
Таблица 2
№ п/п
Наименование
Бухгалтерская запись
Сумма грн.
№
ж/о
Дт
Кт
Взнос в уставный капитал
1
Отражена сумма уставного капитала в соответствии с учредительными документами
46 «Неоплаченный капитал»
40 «Уставный капитал»
50000
13
2
Получен взнос в уставный капитал одного из учредителей в виде основных средств по справедливой стоимости на дату получения
10
46
10000
13
Безвозмездное поступление
3
Безвозмездно получены основные средства по справедливой стоимости на дату получения
10
42 « Дополнительный капитал»
424 «Безвозмездно полученные необоротные активы»
1000
13
Поступление основных средств в качестве взноса в уставный капитал или безвозмездно сопряжено с необходимостью определения их справедливой стоимости (справедливой считается стоимость актива, по которой он может быть обменен или получен в результате операций между осведомлёнными, заинтересованными и независимыми сторонами).
Согласованная учредителями предприятия справедливая стоимость внесенных в уставный капитал основных средств признается их первоначальной стоимостью и отражается на бухгалтерских счетах (табл. 2).
Безвозмездное получение основных средств также отражается в учёте по первоначальной стоимости, равной их справедливой стоимости. Дополнительно понесенные при этом затраты на транспортировку и подготовку объекта основных средств к эксплуатации также включаются в его первоначальную стоимость (табл. 2).
5. Учет износа и амортизации основных средств
В процессе эксплуатации основные средства изнашиваются (физически, морально), передавая частями свою стоимость на себестоимость вновь созданного продукта. С целью накопления средств для полного восстановления изношенных объектов (реновации) стоимость снашиваемой части основных средств, в виде амортизационных отчислений, включают в затраты производства или обращения.
П(С)БУ 7 амортизация определена как систематическое распределение амортизируемой стоимости основных средств в течение срока их полезного использования.
Амортизируемая стоимость основных средств – это разница между первоначальной или переоцененной стоимостью объекта и его ликвидационной стоимостью. Под ликвидационной стоимостью понимают сумму, которую предприятие ожидает получить от реализации (ликвидации) объекта после окончания срока его полезного использования (эксплуатации) за вычетом ожидаемых расходов, связанных с реализацией (ликвидацией) объекта.
Объектом амортизации являются все основные средства, кроме земли, срок полезного использования которой не ограничен.
Сроком полезного использования основных средств является период, в течение которого соответствующий объект будет использоваться или с его использованием будет произведён ожидаемый объём продукции.
Предприятие самостоятельно определяет срок полезного использования.
П(С)БУ 7 предполагает следующие методы амортизации основных средств (кроме других необоротных материальных активов):
- прямолинейный;
- производственный;
- уменьшения остаточной стоимости;
- двойного уменьшения остаточной стоимости;
- кумулятивный;
- предусмотренные налоговым законодательством.
Рассмотрим каждый из методов, используя данные примера. Предприятие приобрело производственное оборудование первоначальной стоимостью 410000 гривен. Общий расчетный объем производства определен предприятием в размере 2000000 ед. Ликвидационная стоимость оборудования после его эксплуатации по предварительным оценкам может составить 10000 грн. Предполагаемый срок полезного использования составит 4 года.
Равномерная амортизация достигается преимущественно с помощью прямолинейного списания. При этом методе стоимость объекта основных средств списывается равными частями в течение всего периода эксплуатации. Сумма ежегодных амортизационных отчислений определяется делением амортизируемой стоимости на ожидаемый период времени использования объекта основных средств. С учётом исходных данных годовая сумма амортизации составит 100000 грн. (410000 – 10000: 4).
Производственныё метод основан на том, что амортизация является только результатом эксплуатации объекта основных средств и временные сроки не играют никакой роли в процессе ее начисления. Ежегодная сумма амортизации при этом методе определяется умножением фактического годового объёма продукции (работ, услуг) на производственную ставку амортизации. В свою очередь производственная ставка амортизации определяется делением амортизируемой стоимости на общий расчётный объём производства. С учётом исходных данных производственная ставка амортизации равна 0,2 грн. (410000 – 10000: 2000000).
Основным недостатком этого метода является то, что в ряде случаев трудно определить выработку отдельных объектов основных средств.
Предприятия могут применять также методы ускоренной амортизации, при котором в первые годы эксплуатации основных средств списывается большая (основная) часть их стоимости с ежегодным снижением сумм амортизационных отчислений.
Одним из таких методов является метод уменьшения остаточной стоимости. Используя этот метод годовая сумма амортизации определяется умножением остаточной стоимости объекта основных средств на годовую норму амортизации.
При использовании метода двойного уменьшения остаточной стоимости основных средств норма амортизации удваивается и применяется не к амортизируемой стоимости, а к остаточной стоимости объекта. Следовательно, в данном случае годовая сумма амортизации определяется путем умножения остаточной стоимости объекта основных средств на удвоенную норму амортизации, исчисленную исходя из ожидаемого срока полезного использования объекта.
В приведенном примере годовая норма амортизационных отчислений, рассчитанная методом прямолинейного списания, составляет 25% (100%: 4 года); следовательно удвоенная норма будет равна 50%.
При использовании метода ускоренного уменьшения остаточной стоимости основных средств ликвидационная стоимость объекта не принимается во внимание, а сумма амортизации последнего года рассчитывается таким образом, чтобы остаточная стоимость объекта в конце периода его эксплуатации была не меньше его ликвидационной стоимости.
При кумулятивном методе (методе суммы цифр лет) годовая норма амортизации определяется как отношение оставшегося на начало отчетного года срока службы основных средств к сумме лет.
В рассматриваемом примере, исходя из того, что срок службы объекта 4 года, то сумма цифр лет составит 10 (1 + 2 + 3 + 4).
Для определения годовой суммы амортизационных отчислений норма амортизации соответствующего года умножается на разницу между первоначальной стоимостью объекта и его ликвидационной стоимостью.
Кроме вышеперечисленных методов начисления амортизации, предприятие в соответствии с П(С)БУ 7 может применять нормы и методы начисления амортизации, предусмотренные налоговым законодательством. В этом случае следует руководствоваться ст.8 Закона о прибыли.
Величина амортизационных отчислений определяется путём умножения нормы амортизации на балансовую стоимость группы основных средств.
Амортизация основных средств группы 1 производится по каждому отдельному объекту до достижения его балансовой стоимости ста не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (17000 грн.). Остаточная стоимость такого объекта включается в состав валовых расходов по результатам соответствующего налогового периода, а стоимость такого объекта приравнивается к нулю.
Амортизация основных фондов групп 2, 3 и 4 производится до достижения балансовой стоимостью группы нулевого значения. Согласно налоговому законодательству амортизация не начисляется, например, по основным средствам, приобретенным с целью дальнейшей перепродажи, основным средствам, находящимся на консервации, библиотечным фондам, непроизводственным фондам.
Начисление амортизации основных средств с применением всех перечисленных методов осуществляется ежемесячно начинается с месяца, следующего за месяцем, в котором объект основных средств признается активом, и прекращается, начиная с месяца, следующего за месяцем выбытия объекта основных средств. На период реконструкции, модернизации и консервации начисление амортизации отдельных объектов основных средств приостанавливается.
Сумма начисленной амортизации отражается в бухгалтерском учете записью по кредиту счета 131 «Износ основных средств» в корреспонденции с дебетом счетов:
91 «Общепроизводственные расходы» (на сумму начисленной амортизации по основным средствам производственного назначения);
92 «Административные расходы» (на сумму амортизации объектов общехозяйственного назначения);
93 «Расходы на сбыт» (на сумму амортизации, начисленной по основным средствам, которые используются в подразделениях, занятых сбытом продукции);
Амортизация других необоротных материальных активов начисляется с использованием только прямолинейного или производственного метода. Кроме этого, амортизация малоценных необоротных материальных активов и библиотечных фондов может начисляться в первом месяце их использования в размере 50% амортизируемой стоимости, а остальные 50% – в месяце их списания с баланса. Допускается также 100%-е списание стоимости таких объектов в первом месяце их использования.
Для отображения накопленного износа других необоротных материальных активов предусмотрен субсчет 132 «Износ прочих необоротных материальных активов». Бухгалтерские записи, по отражению износа прочих необоротных материальных активов, и основных средств идентичны.
6. Учет ремонтов основных средств
Ремонт основных средств может осуществляться двумя способами — подрядным и хозяйственным. При подрядном способе все виды ремонтных работ выполняет подрядная организация. При хозяйственном способе ремонтные работы выполняются собственными силами.
И в том и в другом случае затраты на проведение ремонтных работ в бухгалтерском учёте включаются в состав расходов.
В налоговом учёте стоимость ремонтных работ разрешено включать в валовые расходы в пределах 10% остаточной стоимости всех групп основных средств на начало отчётного года. Остальная часть затрат на ремонт присоединяется к стоимости основных средств и подлежит амортизации. По группе 1 такие расходы учитываются пообъектно, по группам 2 и 3 – в целом по соответствующей группе.
Бухгалтерский учёт ремонтов основных средств осуществляется на отдельном субсчёте к счёту 23 «Производство», — 233 «Ремонт основных средств». По его дебету накапливаются расходы на ремонт, по кредиту – расходы списываются в зависимости от принадлежности основных средств на счета 231 «Основное производство», 232 «Вспомогательное производство», 91 «Общепроизводственные расходы», 92 «Административные расходы», 93 «Расходы на сбыт», 94 «Прочие расходы операционной деятельности».
Выполненные работы оформляются Актом приемки-сдачи отремонтированных, реконструированных и модернизированных объектов (ф. № 03-2), на основании которого делают соответствующие записи в инвентарных карточках с указанием стоимости ремонта, номера и даты акта, а также на бухгалтерских счетах.
Основные бухгалтерские проводки, используемые при учете ремонта основных средств представлены в таблице.
Таблица
Основные бухгалтерские проводки в учете ремонта основных средств
№ п/п
Наименование
Бухгалтерская запись
Сумма
грн.
№
ж/о
Дт
Кт
1
Принят к оплате счёт подрядной организации на сумму выполненных ремонтных работ (без НДС)
233
631
10000
6
2
Отражена сумма налогового кредита по НДС
644
631
2000
6
3
Отражены расходы на ремонт основных средств, выполненный хозяйственным способом
233
20, 65, 66
900
10
4
Списаны затраты на ремонт основных средств:
- общепроизводственного назначения (здания, оборудование, транспорт и т.п. цехов основного и вспомогательного производства)
- административного назначения (здание управления, транспорт, офисное оборудование и т.п. предприятия в целом)
- основных средств, обеспечивающих сбыт продукции
91
92
93
233
4900
4000
2000
10
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Синтетический учет основных средств согласно Плану счетов ведется на счете 10 «Основные средства», который предназначен для учета наличия и движения, как собственных основных средств, так и полученных на условиях финансовой аренды (лизинга), а также арендованных целостных имущественных комплексов, которые входят в состав основных средств.
Под капитальными инвестициями понимают затраты предприятия на приобретение, создание, строительство, реконструкцию и техническое перевооружение основных средств и нематериальных активов.
В процессе эксплуатации основные средства изнашиваются (физически, морально), передавая частями свою стоимость на себестоимость вновь созданного продукта. С целью накопления средств для полного восстановления изношенных объектов (реновации) стоимость снашиваемой части основных средств, в виде амортизационных отчислений, включают в затраты производства или обращения.
Затраты на проведение ремонтных работ в бухгалтерском учёте включаются в состав расходов.
В налоговом учёте стоимость ремонтных работ разрешено включать в валовые расходы в пределах 10% остаточной стоимости всех групп основных средств на начало отчётного года.
Финансовый результат от выбытия объектов основных средств определяется как разница между доходом от операции выбытия и суммы остаточной стоимости объектов, непрямых налогов и расходов, связанных с операцией выбытия.
Контрольні запитання
1. В чому полягають основні завдання обліку основних засобів?
2. За якими ознаками класифікуються основні засоби?
3. Які первинні документи застосовуються при оформленні надходження основних засобів?
4. Які первинні документи застосовуються при оформленні вибуття основних засобів?
5. Якими П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та її розкриття в фінансовій звітності?
6. Дайте визначення понять “основні засоби”, “об’єкт основних засобів”, “подібний об’єкт”.
7. Як оцінюються основні засоби та інші необоротні матеріальні активи?
8. Які витрати складають первинну вартість придбаних основних засобів ?
9. Який рахунок застосовується для обліку основних засобів?
10. Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються операції по надходженню основних засобів, придбаних за плату?
11.Як на рахунках бухгалтерського обліку відображаються операції по будівництву основних засобів?
12.За яких умов відбувається вибуття основних засобів?
13.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція по реалізації основних засобів?
14.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція по ліквідації основних засобів?
15.Як на рахунках бухгалтерського обліку буде відображена операція безкоштовної передачі основних засобів?
16.Які види ремонту вам відомі? Дайте їх характеристику.
17.Як в бухгалтерському обліку враховуються витрати по ремонту основних засобів?
18.Розкрийте зміст термінів “амортизація”, “вартість яка амортизується”, “ліквідаційна вартість”, “зменшення корисності” у відповідності до вимог П(С)БО 7.
19.Наведіть методи нарахування амортизації основних засобів.
20.Як в бухгалтерському обліку відображається нарахування амортизації?
21.В чому полягає синтетичний та аналітичний облік основних засобів?
22.Коли проводиться переоцінка основних засобів ?
23.Яке відображення на рахунках бухгалтерського обліку знайде переоцінка основних засобів?
24.Розкрийте поняття “інші необоротні матеріальні активи” та особливості їх обліку?
25.Розкрийте поняття “нематеріальні активи” та особливості їх обліку?
Тема 11. Облік виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів
Вступ
Виробничі запаси являються важливою частиною матеріальних ресурсів підприємства, відіграють визначну роль у його господарській діяльності. На виробничих підприємствах вони складають основу продукції, що виготовлюється, або підвищують її якість, тобто виступають як предмети праці. Крім того, кожне підприємство, незалежно від галузі, використовує матеріальні ресурси для господарських потреб, зокрема, для утримання приміщень в нормальному санітарно-гігієнічному стані, а також для забезпечення роботи управлінських служб (папір, чорнила, канцтовари). Суттєве значення мають матеріальні ресурси у ході експлуатації основних засобів. Це запасні частини, мастильні матеріали, фарби, паливо. Слід мати на увазі, що матеріальні ресурси використовуються лише на протязі одного операційного циклу. Отже, виробничі запаси можна визначити як предмети праці, що були придбані або самостійно виготовлені з метою подальшого застосування у виробництві продукції, наданні послуг, господарських потреб.
Згідно з П(С)БО № 9 “Запаси” до складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. Таким чином, МШП відносяться до засобів праці, але обліковуються у складі оборотних активів завдяки незначному терміну служби.
План
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
3. Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії.
4.Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерськів проводки)
1. Облік вибуття виробничих запасів (документування, методи оцінки, бухгалтерські проводки).
2. Облік МШП.
Текст.
1. Поняття виробничих запасів, їх класифікація.
Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті – входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті – лише сприяють виготовленню виробів.
Виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:
Ø сировина та матеріали,
Ø покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,
Ø паливо,
Ø тара і тарні матеріали,
Ø матеріали, передані в переробку,
Ø запасні частини,
Ø матеріали сільськогосподарського призначення,
інші матеріали.
2. Оцінка надходження виробничих запасів.
Процес забезпечення матеріальними ресурсами являє собою сукупність господарських операцій з придбання, доставки предметів праці та товарів на підприємство, а також доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Основними задачами бухгалтерського обліку процесу забезпечення матеріальними ресурсами (далі — процесу постачання) є:
1. Повне та своєчасне документування операцій з їх надходження на підприємство.
2. Оцінка ресурсів як активів підприємства.
3. Облік розрахунків з постачальниками та контроль виконання умов договорів.
4. Облік загального обсягу матеріальних ресурсів та їх окремих видів, що заготовлені за звітний період.
Матеріальні ресурси надходять на підприємство наступними шляхами: придбання за плату, виготовлення власними силами, внесення до статутного капіталу, одержання безоплатно, придбання в результаті обміну.
Згідно з вимогами П(С)БО 9 “Запаси” матеріальні ресурси, що надійшли, або виготовлені на підприємстві, оцінюються за первісною вартістю. Формування первісної вартості здійснюється залежно від способу їх надходження.
1. Придбання за плату.
Якщо матеріальні ресурси придбані згідно з договором постачання, або купівлі-продажу на умовах здійснення розрахунків у грошовій формі, то їх первісна вартість складається з наступних витрат:
· сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику;
· сум вартості інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням ресурсів;
· сум ввізного мита;
· витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування ресурсів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;
· сум непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
· інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням ресурсів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Таким чином, первісна вартість складається з двох частин: покупної вартості за цінами постачальників та транспортно – заготівельних витрат (далі – ТЗВ):
Приклад 1. На склад підприємства надійшла партія матеріалів – 2000 кг. фарби – для подальшого використання у виробничому процесі. Згідно з документами постачальника вартість матеріалів складає 10000 грн., ПДВ – 2000 грн. Доставка матеріалів на підприємство здійснювалася автомобілем, який належить транспортному підприємству. Вартість послуг з доставки – 250 грн., ПДВ – 50 грн. Витрати на страхування вантажу – 120 грн. Заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування за розвантаження автомобілю на підприємстві склала 70 грн. Для визначення первісної вартості матеріалів треба скласти всі наведені витрати без сум ПДВ: 10000+250+120+70=10440 грн., в тому числі покупна вартість – 10000 грн., ТЗВ – 440 грн.
Первісна вартість одиниці матеріалів, що надійшли, дорівнює частці від ділення первісної вартості партії на кількість одиниць. У нашому прикладі – 10440:2000=5,22 грн. за 1 кілограм.
Але наведений приклад є досить умовним, тому що у ньому зібрані всі ТЗВ, які виникли у зв’язку з надходженням даної партії матеріалів, причому одного виду. На практиці у рамках однієї поставки може надходити кілька їх видів. Крім того, деякі види ТЗВ важко чи зовсім неможливо віднести до будь-якої конкретної партії і, тим більш, на вартість окремих видів ресурсів, наприклад, заробітну плату вантажників матеріального чи товарного складу та водіїв підприємства, які протягом місяця доставляють та розвантажують всі матеріали, що були придбані. Рахунки транспортних організацій, які надають послуги з доставки матеріалів, можуть надходити тільки наприкінці місяця, що також ускладнює віднесення їх сум на вартість запасів.
Таким чином, ТЗВ підлягають відокремленому обліку на аналітичному рахунку з метою їх нагромадження протягом місяця та розподілу між видами матеріальних ресурсів пропорційно їх покупній вартості.
Приклад 2. На склад підприємства протягом місяця надійшли наступні матеріали:
- фарба – 1500 кг.;
- фанера – 50 листів;
- брус – 500 метрів.
Згідно з документами постачальника покупна вартість матеріалів склала:
Найменування
Ціна за одиницю без ПДВ, грн.
Вартість без ПДВ, грн.
ПДВ, грн.
Вартість з ПДВ, грн.
Фарба
5,0
5,0*1500=7500,0
7500,0*20%=1500,0
9000,0
Фанера
10,0
10,0*50=500,0
500,0*20%=100,0
600,0
Брус
4,0
4,0*500=2000,0
2000,0*20%=400,0
2400,0
Разом:
10000,0
2000,0
12000,0
Доставка матеріалів згідно з домовленістю здійснювалася автомобілем, який належить транспортному підприємству. Наприкінці місяця транспортне підприємство надіслало рахунок, у якому вказана вартість послуг – 500 грн., ПДВ – 100 грн. Заробітна плата вантажника складу, нарахована за місяць та відрахування від неї на соціальне страхування склали 350 грн. Загальна сума ТЗВ дорівнює 850 грн. (500+350). Для розподілу цієї суми між видами матеріалів треба виконати наступні розрахунки:
визначити процентне відношення суми ТЗВ та покупної вартості партії матеріалів: 850:10000*100%= 8,5%;
за допомогою проценту визначити суми ТЗВ, які відносяться до кожного виду матеріалів:
· фарба – 7500,0*8,5%= 637,5 грн.
· фанера – 500*8,5%= 42,5 грн.
· брус – 2000*8,5%= 170,0 грн.
Разом: 850,0 грн.;
визначити первісну вартість кожного виду матеріалів:
· фарба – 7500+637,5= 8137,5 грн.
· фанера – 500+42,5= 542,5 грн.
· брус – 2000+170= 2170,0 грн.
Разом: 10850,0 грн.
2.Інші надходження.
Можуть бути також інші надходження матеріалів. Так, якщо підприємство використовує у своєї господарській діяльності матеріальні ресурси, які виробляє власними силами, то первісною вартістю визнається собівартість їх виробництва.
Матеріальні ресурси, що надійшли як внески до статутного капіталу оцінюються за справедливою ( тобто ринковою ) вартістю, яка узгоджена засновниками. Безоплатно одержані матеріальні ресурси оцінюються за справедливою вартістю. Оцінка запасів, які надійшли згідно з бартерними угодами, здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 13 Стандарту № 9 “Запаси”.
2. Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії.
Одним из наиболее прогрессивных и рациональных методов организации аналитического учета материальных ценностей является оперативно-бухгалтерский (сальдовый). При этом методе сортовой количественный учет запасов ведут непосредственно материально ответственные лица склада (кладовщики) в карточках складского учета типовой формы № М-12.
Синтетический учет движения запасов в денежном выражении осуществляется бухгалтерией на соответствующих синтетических счетах, а внутри них — по субсчетам, складам (материально ответственным лицам) и группам запасов.
Такая организация учета позволяет устранить дублирование учетных записей на складах и в бухгалтерии. Для забезпечення контролю стану та використання матеріальних ресурсів потрібне групування їх за такими однорідними ознаками як призначення, характер використання та фізичні властивості. Так, наприклад, виробничі запаси з метою обліку групуються наступним чином:
продолжение
--PAGE_BREAK--Ø сировина та матеріали,
Ø покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби,
Ø паливо,
Ø тара і тарні матеріали,
Ø матеріали, передані в переробку,
Ø запасні частини,
Ø матеріали сільськогосподарського призначення,
Ø інші матеріали.
Для кожної групи ресурсів передбачено окремий субрахунок. Всередині групи виробничі запаси об’єднуються за типами, розмірами, ґатунками, марками та ін. Одиницею аналітичного обліку виробничих запасів, як і всіх інших матеріальних ресурсів, є окреме найменування. Крім того, на окремому аналітичному рахунку відображуються суми транспортно – заготівельних витрат.
На каждую учетную позицию запасов на складе открывают карточку складского учета.
На основании первичных документов (приходных ордеров, актов о приеме, лимитно-заборных карт, требований, накладных, товарно-транспортных накладных и др.) материально ответственное лицо делает записи операций по приходу и расходу запасов в карточках складского учета. Записи делаются в день совершения операций и ежедневно выводятся остатки запасов.
Бухгалтер обязан систематически проверять правильность оформления первичных документов на поступившие и израсходованные запасы, а также достоверность и своевременность записей в карточках складского учета.
Проверку записи операций и выведенных кладовщиком остатков по каждой операции бухгалтер подтверждает своей подписью в соответствующей строке складской карточки.
Одновременно производится сдача в бухгалтерию первичных документов, которая оформляется составлением специального реестра (типовая форма № М-13).
Идентичность данных складского сортового учета с данными бухгалтерского учета контролируется с помощью ведомости (книги) учета остатков запасов на складе типовой формы № М-14, которая открывается на год по каждому складу. В эту ведомость (книгу) материально ответственное лицо из карточек складского учета переносит количественные остатки запасов на начало каждого месяца.
Ежемесячно в бухгалтерии количественные остатки по ведомостям (книгам) учета остатков запасов таксируются (умножаются на принятые учетные цены). Итоговые данные подсчитываются по отдельным учетным группам запасов.
Поступившие со складов первичные документы после их проверки также таксируются и группируются по складам и учетным группам запасов для составления групповых накопительных ведомостей отдельно по приходу и расходу материальных ценностей.
Выведенные в ведомости (книге) остатки запасов в денежном выражении должны совпадать по каждой группе запасов с аналогичными данными, приведенными в накопительных ведомостях группового синтетического учета. Тождество указанных данных служит подтверждением правильности ведения складом аналитического учета запасов.
При журнально-ордерной форме учета для увязки записей сортового учета запасов на складах с записями синтетического учета используется ведомость № 10 «Движение материальных ценностей в денежном выражении». Данная ведомость является основным регистром, отражающим движение запасов. Она предназначена для следующих целей:
§ увязки синтетического учета с аналитическим;
§ контроля сохранности запасов по местам их хранения;
§ получения показателей с целью расчета сумм и процентов транспортно-заготовительных расходов;
§ расчета фактической себестоимости расходуемых запасов и их остатков по фактической и учетной стоимости.
В разделе I ведомости отражаются обороты по приходу и расходу запасов в разрезе складов по учетным ценам. Приведенные здесь остатки запасов на конец месяца по каждому складу должны быть равны итоговым показателям ведомости (книги) учета остатков запасов.
На основе итоговых данных групповых накопительных ведомостей или первичных документов в разделе II ведомости приводится сумма поступивших в течение месяца материальных ценностей по учетным ценам и фактической себестоимости в разрезе учетных групп запасов и счетов.
Расчет фактической себестоимости расхода запасов и их остатков на складах по фактической и учетной стоимости производится в разделе III ведомости. Рассчитанные в этом разделе ведомости показатели фактической себестоимости остатков материальных ценностей должны быть тождественны данным Главной книги об остатках (сальдо) по отдельным синтетическим счетам запасов.
Для расчета фактической себестоимости расхода запасов за месяц необходимо к расходу по учетным ценам добавить соответствующую долю ТЗР. ТЗР учитываются обычно на отдельном субсчете счетов запасов. По итогам каждого месяца общая сумма ТЗР должна быть распределена между остатком запасов на складах и выбывающими запасами. Для распределения используют средний процент ТЗР. Он рассчитывается во 2-м разделе ведомости №10 по формуле:
остаток ТЗР на начало месяца + ТЗР по поступившим за месяц запасам <line id="_x0000_s1026" from=«22.95pt,1.5pt» to=«447.75pt,1.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«568» height=«2» src=«dopb225228.zip» v:shapes="_x0000_s1026"><line id="_x0000_s1027" from=«440.55pt,1.5pt» to=«440.55pt,1.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«2» src=«dopb225229.zip» v:shapes="_x0000_s1027">остаток запасов на начало месяца + поступление запасов за месяц по учетным ценам
После этого сумма ТЗР, относящаяся к выбывшим запасам, определяется умножением их стоимости по учетным ценам на средний процент ТЗР.
Формы и порядок заполнения разделов 2 и 3 ведомости № 10, а также пример распределения ТЗР, показаны в приложениях.
Справка № 1 к ведомости 10 называется «Слагаемые фактической себестоимости поступивших за месяц производственных запасов". Она служит для обобщения всех данных о поступлении запасов по учетным ценам и соответствующих сумм ТЗР из разных журналов-ордеров:
№ 6 — по кредиту счета 63 «Расчеты с поставщиками и подрядчиками»
№ 7 — по кредиту счета 372 «Расчеты с подотчетными лицами»
и других.
Эта информация необходима для расчета среднего процента ТЗР во 2-м разделе ведомости.
4. Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерські проводки)
Для обліку виробничих запасів передбачені рахунки 20 “Виробничі запаси”. За відношенням до балансу він активний. Сальдо на ньому відображує суми залишків матеріальних ресурсів за первісною вартістю. У дебеті рахунку відображуються:
- суми витрат на придбання чи виготовлення матеріальних ресурсів та доведення їх до стану, в якому вони можуть використовуватися у запланованих цілях;
- вартість запасів, що надійшли безоплатно;
- вартість надлишків, що виявлені у результаті інвентаризації;
- суми дооцінки.
У кредиті рахунку відображується вартість запасів, які були витрачені на виробництво чи інші потреби підприємства, а також були реалізовані, або вибули з будь-яких інших обставин ( нестача, крадіжка, уцінка, безкоштовна передача ).
Однією з найважливіших задач обліку процесу забезпечення підприємства матеріальними ресурсами є відображення розрахунків з постачальниками. Для цього передбачено використання декількох рахунків, а саме:
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”;
37 “Розрахунки з різними дебіторами”
64 “Розрахунки за податками й платежами”
Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” є переважно пасивним. Залишок у кредиті відображує суму заборгованості підприємства за матеріали, що надійшли, але не сплачені на кінець місяця. Протягом місяця у кредиті рахунку записується вартість отриманих матеріальних цінностей та послуг згідно з рахунками, накладними та актами постачальників та підрядників. У дебет рахунку відносяться суми грошей, що сплачені постачальникам, або вартість товарів чи послуг, які передаються замість оплати за бартерними угодами. Аналітичний облік на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ведеться за кожним окремим постачальником.
Якщо між постачальником та покупцем існує домовленість про попередню оплату ресурсів, то бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками здійснюється на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, субрахунок 1 “Розрахунки за виданими авансами”. По відношенню до балансу цей рахунок активний. Залишок відображає суму передплат за матеріальні ресурси, які ще не отримані підприємством. На дебет рахунку відносять суми передплат, які були здійснені протягом місяця. По кредиту рахунку записують вартість запасів, які були оплачені раніше і надійшли протягом місяця. Аналітичний облік рахунку 371“Розрахунки за виданими авансами” ведеться за кожним постачальником.
Підприємства мають право купувати матеріальні ресурси за готівкові кошти. У таких випадках з каси підприємства видаються гроші робітникам. Протягом одного робочого дня робітник повинен придбати необхідні ресурси та скласти авансовий звіт про витрачені кошти. Робітники, що отримали гроші на ці цілі, називаються підзвітними особами. Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на однойменному рахунку 372. По відношенню до балансу це активно-пасивний рахунок. Дебетовий залишок означає заборгованість підзвітних осіб, яка виникає, якщо сума витрачених коштів менша, ніж отримана з каси, кредитовий - відображує заборгованість підприємства перед підзвітними особами. Вона виникає у тих випадках, коли сума витрачених коштів більша за отриману з каси. В дебеті рахунку відображуються суми, що видані з каси підзвітним особам, в кредиті — суми вартості придбаних цінностей та повернених у касу невитрачених коштів.
Вартість матеріальних цінностей та послуг, як правило, включає в себе податок на додану вартість, який відшкодовується підприємствам-покупцям із бюджету. Такі суми називаються податковим кредитом і відображаються в дебеті рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами” та зменшують заборгованість підприємства перед бюджетом з ПДВ.
Приклад 3. Станом на початок місяця у підприємства “Зоря” є залишки на наступних рахунках синтетичного та аналітичного обліку:
Синтетичний рахунок
Аналітичний рахунок
Залишок на початок місяця
кількість
Сума, грн.
Дебет
Кредит
20 “Виробничі запаси”
10500
у тому числі:
Матеріал А
100 одиниць
6470
Матеріал Б
200 одиниць
3530
Транспортно-заготівельні витрати
500
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
2000
у тому числі:
Заборгованість перед Підприємством № 1
500
Заборгованість перед Підприємством № 2
1500
371 “Розрахунки за виданими авансами”
3000
у тому числі:
Підприємство № 3 - сума передплати за матеріали
3000
372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Заборгованість Петренка І.П. – начальника адміністративно-господарського відділу – сума грошових коштів, які не витрачені та не повернені у касу
100
Протягом місяця на підприємстві відбулися наступні господарські операції з матеріальними ресурсами:
1. Отримано від підприємства № 1 матеріал А у кількості 120 одиниць вартістю 7500 грн., ПДВ – 1500 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 7500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 1500
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 9000
2. Отримано від транспортної організації рахунок за доставку матеріалів А на склад підприємства “Зоря” у сумі 500 грн., ПДВ – 100 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 100
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 600
3. Отримано від підприємства № 2 матеріал Б у кількості 200 одиниць вартістю 3200 грн., ПДВ – 640 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 3200
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 640
Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – 3840
4. Нарахована зарплата робітнику підприємства “Зоря”, який розвантажував матеріали А та Б на складі у розмірі 150 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”
Кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці” – 150
5. Отримано від підприємства № 3 матеріал А кількістю 25 одиниць на суму 1500 грн. та матеріал Б кількістю 800 одиниць на суму 1000 грн. Загальна вартість матеріалів, що надійшли – 2500 грн., ПДВ – 500 грн. Розрахунки з підприємством № 3 було здійснено шляхом передплати:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 2500
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 500
Кредит рахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”– 3000
6. Від Петренка І.П. отримано авансовий звіт про використання готівкових коштів на сплату послуг транспортної організації з доставки матеріалів А та Б від підприємства № 3 на склад підприємства “Зоря” у сумі 75 грн., ПДВ – 15 грн.:
Дебет рахунку 20 “Виробничі запаси”- 75
Дебет рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”- 15
Кредит рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”– 90
7. З поточного рахунку підприємства “Зоря” перераховано грошові кошти підприємству № 1 – 1300 грн., підприємству № 2 – 5340 грн. Разом – 6640 грн.:
Дебет рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
Кредит рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”– 6640
8. Надійшла у касу від Петренка І.П. сума невикористаних готівкових коштів – 10 грн.:
Дебет рахунку 30 “Каса” Кредит рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”– 10
На рахунках синтетичного та аналітичного обліку залишки та обороти відображуються згідно з наведеними даними наступними записами:
Д 371 Розрахунки за К Д 372 Розрахунки з К
виданими авансами підзвітними особами
<line id="_x0000_s1031" from=«1in,7.15pt» to=«171pt,7.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1030" from=«126pt,7.15pt» to=«126pt,97.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1029" from=«243pt,7.15pt» to=«333pt,7.15pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1028" from=«4in,7.15pt» to=«4in,97.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«122» src=«dopb225230.zip» v:shapes="_x0000_s1031 _x0000_s1030"> <img width=«122» height=«122» src=«dopb225231.zip» v:shapes="_x0000_s1029 _x0000_s1028">
<img width=«62» height=«2» src=«dopb225232.zip» v:shapes="_x0000_s1032"><img width=«74» height=«2» src=«dopb225233.zip» v:shapes="_x0000_s1033">3000 5) 3000 100 6) 90
8) 10
<line id="_x0000_s1035" from=«1in,10.8pt» to=«171pt,10.8pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1034" from=«243pt,10.8pt» to=«333pt,10.8pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225234.zip» v:shapes="_x0000_s1035"> <img width=«122» height=«2» src=«dopb225235.zip» v:shapes="_x0000_s1034">
- 3000 — 100
<line id="_x0000_s1036" from=«243pt,1.2pt» to=«333pt,1.2pt» o:allowincell=«f»><img width=«122» height=«2» src=«dopb225236.zip» v:shapes="_x0000_s1036"><line id="_x0000_s1037" from=«1in,1.2pt» to=«171pt,1.2pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225237.zip» v:shapes="_x0000_s1037"> - - - -
20 “Виробничі 63 “Розрахунки з поста-
запаси” чальниками та підрядниками”
<line id="_x0000_s1038" from=«5in,10.85pt» to=«361.35pt,192.95pt» o:allowincell=«f»><img width=«4» height=«245» src=«dopb225238.zip» v:shapes="_x0000_s1038"><img width=«206» height=«2» src=«dopb225239.zip» v:shapes="_x0000_s1039"><img width=«194» height=«2» src=«dopb225240.zip» v:shapes="_x0000_s1040"><line id="_x0000_s1041" from=«116.55pt,10.85pt» to=«116.55pt,147.65pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«185» src=«dopb225241.zip» v:shapes="_x0000_s1041"> Д К Д К
10500 7) 6640 2000
<line id="_x0000_s1043" from=«45pt,3pt» to=«117pt,3pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1042" from=«5in,3pt» to=«441pt,3pt» o:allowincell=«f»><img width=«98» height=«2» src=«dopb225242.zip» v:shapes="_x0000_s1043"> <img width=«110» height=«2» src=«dopb225243.zip» v:shapes="_x0000_s1042">
1) 7500 1) 9000
2) 500 2) 600
3) 3200 3) 3840
<line id="_x0000_s1044" from=«296.55pt,6.65pt» to=«449.55pt,6.65pt» o:allowincell=«f»><img width=«206» height=«2» src=«dopb225244.zip» v:shapes="_x0000_s1044">4) 150
5) 2500 6640 13440
<line id="_x0000_s1045" from=«296.55pt,5.25pt» to=«449.55pt,5.25pt» o:allowincell=«f»><img width=«206» height=«2» src=«dopb225239.zip» v:shapes="_x0000_s1045">6) 75
<line id="_x0000_s1046" from=«315pt,1.25pt» to=«315pt,1.25pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«2» src=«dopb225229.zip» v:shapes="_x0000_s1046"><line id="_x0000_s1047" from=«45pt,1.25pt» to=«189pt,1.25pt» o:allowincell=«f»><img width=«194» height=«2» src=«dopb225245.zip» v:shapes="_x0000_s1047"> 13925 8800
<line id="_x0000_s1048" from=«45pt,5.45pt» to=«189pt,5.45pt» o:allowincell=«f»><img width=«194» height=«2» src=«dopb225240.zip» v:shapes="_x0000_s1048">
Рис. Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на синтетичних рахунка
Аналітичні рахунки до рахунку 20 “Виробничі запаси”
Матеріал А за цінами постачальника
№ операції
Від кого надійшло, кому видано
Надходження
Видаток
Залишок
кількість
сума
кількість
сума
кількість
сума
Залишок на початок місяця
100
6470
1.
Отримано від підприємства № 1
120
7500
220
13970
5.
Отримано від підприємства № 3
25
1500
245
15470
Разом:
145
9000
продолжение
--PAGE_BREAK--Матеріал Б за цінами постачальника
№ операції
Від кого надійшло, кому видано
Надходження
Видаток
Залишок
кількість
Сума
кількість
сума
кількість
сума
Залишок на початок місяця
200
3530
3.
Отримано від підприємства № 2
200
3200
400
6730
5.
Отримано від підприємства № 3
80
1000
480
7730
Разом:
280
4200
Д Транспортно – заготівельні К
витрати
<img width=«182» height=«2» src=«dopb225246.zip» v:shapes="_x0000_s1049"><line id="_x0000_s1050" from=«153pt,24.5pt» to=«3in,24.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«86» height=«2» src=«dopb225247.zip» v:shapes="_x0000_s1050"><line id="_x0000_s1051" from=«3in,6.5pt» to=«3in,132.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«170» src=«dopb225248.zip» v:shapes="_x0000_s1051">500
2) 500
4) 150
6) 75
<line id="_x0000_s1052" from=«153pt,8.1pt» to=«4in,8.1pt» o:allowincell=«f»><img width=«182» height=«2» src=«dopb225249.zip» v:shapes="_x0000_s1052">
725
<line id="_x0000_s1053" from=«153pt,3.1pt» to=«4in,3.1pt» o:allowincell=«f»><img width=«182» height=«2» src=«dopb225246.zip» v:shapes="_x0000_s1053">
Аналітичні рахунки до рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Підприємство № 1 Підприємство № 2 Транспортна
організація
<img width=«158» height=«2» src=«dopb225250.zip» v:shapes="_x0000_s1054"><img width=«146» height=«2» src=«dopb225251.zip» v:shapes="_x0000_s1055"><line id="_x0000_s1056" from=«414pt,10.15pt» to=«414pt,136.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«170» src=«dopb225248.zip» v:shapes="_x0000_s1056"><line id="_x0000_s1057" from=«369pt,10.15pt» to=«468pt,10.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225237.zip» v:shapes="_x0000_s1057"><line id="_x0000_s1058" from=«270pt,10.15pt» to=«270pt,136.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«170» src=«dopb225248.zip» v:shapes="_x0000_s1058"><line id="_x0000_s1059" from=«99pt,13pt» to=«99pt,139pt» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«170» src=«dopb225252.zip» v:shapes="_x0000_s1059"> Д К Д К Д К
<img width=«86» height=«2» src=«dopb225253.zip» v:shapes="_x0000_s1060"><img width=«74» height=«2» src=«dopb225254.zip» v:shapes="_x0000_s1061"><line id="_x0000_s1062" from=«369pt,9.95pt» to=«468pt,9.95pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225234.zip» v:shapes="_x0000_s1062"> 7) 1300 500 7) 5340 1500 —
2) 600
1) 9000 3) 3840
<line id="_x0000_s1065" from=«54pt,7.95pt» to=«153pt,7.95pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1063" from=«369pt,12.95pt» to=«459pt,12.95pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1064" from=«225pt,8.35pt» to=«333pt,8.35pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225237.zip» v:shapes="_x0000_s1065"> <img width=«146» height=«2» src=«dopb225251.zip» v:shapes="_x0000_s1064"> <img width=«122» height=«2» src=«dopb225235.zip» v:shapes="_x0000_s1063">
<img width=«122» height=«2» src=«dopb225235.zip» v:shapes="_x0000_s1066"><line id="_x0000_s1067" from=«225pt,12.55pt» to=«333pt,12.55pt» o:allowincell=«f»><img width=«146» height=«2» src=«dopb225255.zip» v:shapes="_x0000_s1067"><line id="_x0000_s1068" from=«54pt,12.15pt» to=«153pt,12.15pt» o:allowincell=«f»><img width=«134» height=«2» src=«dopb225234.zip» v:shapes="_x0000_s1068"> 1300 9000 5340 3840 600
8200 - - 600
Рис. Відображення господарських операцій процесу забезпечення матеріальними ресурсами на аналітичних рахунках.
За даними аналітичного обліку матеріальних ресурсів та розрахунків з постачальниками визначається загальна кількість матеріалів, яка складається з матеріалів, що залишилися в складі на початок місяця, а також були заготовлені протягом місяця:
— Матеріал А – 245 одиниць покупною вартістю 15470 грн.
— Матеріал Б – 480 одиниць покупною вартістю 7730 грн.
Загальна сума транспортно – заготівельних витрат склала 1225 грн. ( 500 + 725 ).
Заборгованість постачальникам на кінець місяця склала 8800 грн., у
тому числі Підприємству № 1 – 8200 грн., Транспортній організації – 600 грн.
Документування надходження виробничих запасів.
Приемка и оприходование запасов, поступающих от поставщиков, оформляются путем составления приходных ордеров (типовая форма № М-4), выписываемых на основании расчетных и других сопроводительных документов поставщика.
При этом приходные ордера должны выписываться на фактически принятое количество ценностей.
В случае несоответствия поступивших запасов по качеству или количеству указанным в документах поставщика сведениям, составляется акт о приемке запасов (типовая форма № М-7).
Сдача цехами на склад материальных ценностей из производства оформляется путем выписки накладных на внутреннее перемещение запасов типовой формы № М-11. По таким же накладным производится и приемка отходов от производства продукции, брака, ликвидации основных средств и т.п.
5. Облік вибуття виробничих запасів (документування, методи оцінки, бухгалтерські проводки).
Виробничі запаси відпускаються зі складів, перш за все, для здійснення основної операційної діяльності, тобто на виготовлення продукції, виконання робіт чи подальшу реалізацію. На даному етапі перед бухгалтерським обліком стоїть задача оцінити матеріальні запаси, що були видані на виробництво, або реалізовані. Питання оцінки дуже важливе в умовах ринку, тому що ціни на матеріали часто змінюються. Підприємства обирають один із варіантів оцінки, що запропоновані Стандартом № 9 для їх списування за так званою фактичною собівартістю, визначення якої може здійснюватися наступними способами:
1. Метод ідентифікованої собівартості передбачає облік фактичної
собівартості кожної конкретної одиниці запасів. Цей метод застосовується для матеріальних ресурсів, які мають значну вартість, невелику номенклатуру та використовуються для виконання спеціальних замовлень.
2. Метод середньозваженої собівартості – собівартість кожної одиниці визначається шліхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок місяця і вартості отриманих протягом місяця запасів на їх сумарну кількість.
3. Метод ФІФО – списання матеріальних ресурсів у такої послідовності, в якої вони надходили на підприємство.
4. Метод ЛІФО передбачає, що першими будуть списуватися матеріали, які надійшли останніми, тобто в послідовності, протилежній їх надходженню.
5. Метод нормативних витрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, що встановлюються підприємствами з урахуванням нормального рівню використання запасів, труда, виробничих потужностей та діючих цін. Норми витрат та ціни повинні перевірятися та переглядатися для наближення їх до фактичних.
6. Метод оцінки за цінами реалізації використовується на підприємствах роздрібної торгівлі.
Для розрахунку фактичної собівартості вибуття матеріальних ресурсів за методом середньозваженої собівартості, який є найбільш розповсюдженим, використано дані Прикладу 3, при тому, що на виробництво продукції було витрачено:
Матеріалу А – 200 одиниць;
Матеріалу Б – 300 одиниць.
По-перше, треба визначити середньодоговірну вартість одиниці матеріальних запасів:
Залишок на початок місяця + надходження за місяць у покупних цінах
<line id="_x0000_s1069" from=«80.55pt,4.6pt» to=«368.55pt,4.6pt» o:allowincell=«f»><img width=«386» height=«2» src=«dopb225256.zip» v:shapes="_x0000_s1069">
Кількість запасів на початок місяця + кількість матеріалів, що надійшли
Матеріал А: (6470+9000): (100+145) = 63,14 грн.
Матеріал Б: (3530+4200): (200+280) = 16,1 грн.
По-друге, треба визначити вартість використаних матеріалів, виходячи з середньодоговірних цін:
Матеріал А: 200 одиниць х 63,14 грн. = 12628 грн.
Матеріал Б: 300 одиниць х 16,1 грн. = 4830 грн
Разом: 17458 грн.
По-третє, за даними аналітичного обліку рахунку 20 “Виробничі запаси” визначається процентне відношення ТЗВ до покупної вартості матеріалів:
% ТЗВ = (500+725) + (15470+7730) = 5,28%
За допомогою проценту можна підрахувати суму ТЗВ, яка відноситься на фактичну собівартість використаних матеріалів:
17458 х 5,28% = 921,78 грн.
Таким чином, фактична собівартість використаних протягом місяця матеріалів складає:
17458 + 921,78 = 18379,78 грн.
Ця сума відображується записом:
9. Дебет рахунку 23 “Виробництво”
Кредит рахунку 20 “Виробничі запаси” – 18379,78.
Після списання матеріалів на виробництво схеми синтетичних та аналітичних рахунків можуть бути представлені у наступному вигляді:
20 “Виробничі запаси”
<line id="_x0000_s1070" from=«188.55pt,8.7pt» to=«190pt,234pt» o:allowincell=«f»><img width=«4» height=«302» src=«dopb225257.zip» v:shapes="_x0000_s1070"><line id="_x0000_s1071" from=«123.75pt,8.7pt» to=«276.75pt,8.7pt» o:allowincell=«f»><img width=«206» height=«2» src=«dopb225244.zip» v:shapes="_x0000_s1071"> Д К
<img width=«98» height=«2» src=«dopb225258.zip» v:shapes="_x0000_s1072"> 10500
9) 18379,48
1) 7500
2) 500
3) 3200
4) 150
5) 2500
<line id="_x0000_s1073" from=«117pt,36pt» to=«270pt,36pt» o:allowincell=«f»><img width=«206» height=«2» src=«dopb225239.zip» v:shapes="_x0000_s1073"><line id="_x0000_s1074" from=«189pt,36pt» to=«189pt,1in» o:allowincell=«f»><img width=«2» height=«50» src=«dopb225259.zip» v:shapes="_x0000_s1074"> 6) 75
<img width=«206» height=«2» src=«dopb225239.zip» v:shapes="_x0000_s1075"> 13925 18379,48
6045,22
Аналітичні рахунки до рахунку 20 “Виробничі запаси”
Матеріал А за цінами постачальника
№ операції
Від кого надійшло, кому видано
Надходження
Видаток
Залишок
кількість
сума
кількість
сума
кількість
сума
Залишок на початок місяця
100
6470
1.
Отримано від підприємства № 1
120
7500
220
13970
5.
Отримано від підприємства № 3
25
1500
245
15470
9.
Видано на виробництво
200
12628
45
2842
Разом:
145
9000
200
12628
45
2842
Матеріал Б за цінами постачальника
№ операції
Від кого надійшло, кому видано
Надходження
Видаток
Залишок
кількість
Сума
кількість
сума
кількість
сума
Залишок на початок місяця
200
3530
3.
Отримано від підприємства № 2
200
3200
400
6730
5.
Отримано від підприємства № 3
80
1000
480
7730
9.
Видано на виробництво
300
4830
180
2900
Разом:
280
4200
300
4830
180
2900
Д Транспортно – заготівельні К
витрати
<line id="_x0000_s1077" from=«153pt,6.5pt» to=«4in,6.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1076" from=«3in,6.5pt» to=«3in,132.5pt» o:allowincell=«f»><img width=«182» height=«170» src=«dopb225260.zip» v:shapes="_x0000_s1077 _x0000_s1076">
<img width=«86» height=«2» src=«dopb225253.zip» v:shapes="_x0000_s1078"> 500 9) 921,78
2) 500
4) 150
6) 75
<line id="_x0000_s1079" from=«162pt,23.95pt» to=«4in,23.95pt» o:allowincell=«f»><img width=«170» height=«2» src=«dopb225261.zip» v:shapes="_x0000_s1079">
725 921,78
<line id="_x0000_s1081" from=«153pt,6.5pt» to=«4in,6.5pt» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1080" from=«3in,10.4pt» to=«3in,28.4pt» o:allowincell=«f»><img width=«182» height=«2» src=«dopb225249.zip» v:shapes="_x0000_s1081"> <img width=«2» height=«26» src=«dopb225262.zip» v:shapes="_x0000_s1080">
303,22
Рис. Схема обліку руху матеріалів.
Документування операцій з вибуття виробничих запасів.
Отпуск запасов, систематически потребляемых при изготовлении продукции, оформляется лимитно-заборными картами (типовые формы № М-8 и № М-9), выписываемыми сроком на один месяц.
При отпуске запасов, потребность в которых возникает периодически, выписываются накладные-требования на отпуск (типовая форма № М-11).
Сверхлимитный отпуск запасов и их замена оформляются выпиской специального акта-требования на замену (дополнительный отпуск) запасов (типовая форма № М-10).
В случае перевозки запасов автотранспортом выписывается товарно-транспортная накладная (типовая форма № 1-ТН).
7. Облік МШП.
До МШП належать засоби праці, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та ін.
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві і збереження натуральної (речової) форми. МШП належать до запасів та відображаються, відповідно, в складі оборотних активів у другому розділі активу балансу.
На МШП не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів.
З метою посилення контролю за збереженням МШП проводиться маркування спеціального одягу, взуття, інвентарю, білизни тощо. Обов’язковим при маркуванні є зазначення назви підприємства (цеху, відділу).
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству, призначено рахунок 22 “Малоцінні швидкозношувані предмети”. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.
По дебету рахунку 22 відображаються придбані (отримані) або виготовлені МШП за первісною вартістю, по кредиту – відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Документування операцій з руху МШП.
В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.
До первинних документів відносять документи, якими оформлюється: надходження і відпуск предметів, списання їх з балансу.
Документи оперативного обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.
Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.
На МШП, що надійшли, відкриваються картки складського обліку.
Передача в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.Дані первинног обліку узагальнюються в оборотних відомостях.
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи і потреб підприємства.
В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.
Основні господарські операції з руху МШП відображено в таблиці:
№ п/п
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1
Відображено заборгованість при одержанні МШП від постачальників
22
631
2
Відображено податковий кредит з ПДВ
64
631
3
Отримання МШП як внеску до статутного капіталу
22
46
4
Оприбутковано МШП під час інвентаризації
22
719
5
Безплатно отримані МШП
22
719
6
Відпущено МШП на виробництво та на господарські потреби
23, 91, 92, 93, 94
22
Контрольні запитання
1. Яка роль матеріалів у виробничому процесі та основні завдання обліку виробничих запасів?
2. Як класифікуються виробничі запаси?
3. Якими П(С)БО визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та її розкриття в фінансовій звітності?
4. Який склад фактичної (первинної) собівартості виробничих запасів, що надходять на склад?
5. Які витрати не включаються до первинної вартості придбаних запасів, а відносяться до витрат періоду у якому вони були здійснені?
6. Розкрийте поняття “запаси” у відповідності до вимог П(С)БО 9.
7. Опишіть склад транспортно-заготівельних витрат.
8. Які види оцінки застосовуються при обліку вибуття матеріалів?
9. Розкрийте сутність методу ЛИФО, як методу оцінки виробничих запасів.
10. Розкрийте сутність методу ФИФО, як методу оцінки виробничих запасів.
11. Розкрийте сутність методу середньозваженої, як методу оцінки виробничих запасів.
12. Якими документами оформлюється надходження виробничих запасів?
13. Якими документами оформлюється вибуття виробничих запасів?
14. Як ведеться облік придбаних виробничих запасів у постачальників і розрахунків з ними?
еще рефераты
Еще работы по бухгалтерии
Реферат по бухгалтерии
Задачи по управленческому анализу
1 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати
1 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Должностные инструкции содержание и значение
1 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Использование безналичных расчетов в современных экономических условиях с точки зрения бухгалтер
1 Сентября 2013