Реферат: Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
Міністерство науки та освіти України
Кафедра обліку та аналізу
КУРСОВА РОБОТА
2008
Вихідні дані
Баланс підприємства
Форма 1
АКТИВ
на кінець періоду
ПАСИВ
на кінець періоду:
t
t
I Необоротні активи
31220
33280
I Власний капітал:
33880
35840
Основні засоби
31220
33280
Статутний капітал
25437
26030
Нерозподілений прибуток
8443
9810
I I Оборотні активи:
20280
30720
I I Забезпечення майбутніх витрат і платежів
-
-
Запаси
12900
14020
I I I Довгострокові зобов’язання
7430
6350
Дебіторська заборгованість
11350
10370
IV Поточні зобов’язання
19190
21810
Поточні фінансові інвестиції
1720
1000
Короткострокові кредити
4800
9520
Грошові кошти
3310
5330
Кредиторська заборгованість
14390
12290
I I I Витрати майбутніх періодів
-
-
V Доходи майбутніх періодів
-
-
УСЬОГО:
60500
64000
УСЬОГО:
60500
64000
Звіт про фінансові результати
Форма 2
Стаття
Код рядку
За базовий період 0
За звітний період t
Доход (виручка) від реалізації продукції
010
113000
120450
ПДВ (010*0,166667)
015
18833
20075
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (010-015)
035
94167
100375
Собівартість реалізованої продукції
040
71000
65900
Валовий прибуток (035-040)
050
23167
16635
Адміністративні витрати
070
7500
10000
Витрати на збут
080
6830
10130
Фінансові результати від операційної діяльності (050-070-080)
100
8837
--PAGE_BREAK--14345
Фінансові витрати
140
300
95
Фінансові результати від основної діяльності до опадатковування: (100-140)
170
8537
14250
Податок на рибуток від основної діяльності (170*25%)
180
2134
3563
Чистий прибуток
190
6403
10687
Для визначення певної собівартості продукції необхідно виконати додаткові розрахунки:
Собівартість реалізованої продукції
040
71000
65900
Адміністративні витрати
070
7500
10000
Витрати на збут
080
6830
10130
Фінансові витрати
140
300
95
Повна собівартість продукції (040+070+080+140)
85630
86125
Калькуляція собівартості продукції
Назва статті
За базовий період 0
За звітний період t
грн.
%
грн.
%
Собівартість, у т. ч.
85630
100
86125
100
— матеріали
25689
30
28421
33
— енерговитрати
19695
23
18086
21
— заробітна плата
11988
14
14641
17
— утримання і експлуатація обладнання
13701
16
8613
10
— цехові і заводські витрати
6167
17
16364
19
1. Оцінка фінансового стану підприємства
Економічний аналіз це глибоке дослідження економічних явищ на підприємстві, тобто виявлення причин відхилення від плану і недоліків у роботі, розкриття резервів, їх вивчення, сприяння комплексному здійсненню економічної роботи і керуванню виробництвом, активний вплив на хід виробництва, підвищення його ефективності і поліпшення якості роботи.
Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства.
ТОВ „Строймаш” займається випуском строй матеріалів.
Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме – прибутковість акціонерного капіталу, вкладеного в підприємство, є норма прибутку на акціонерний капітал:
Нпак = ЧП/АК,
Де ЧП – чистий прибуток; АК – акціонарний капітал.
Нпак показує, скільки прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником засобів – рівень зворотності капіталу.
Так, за даними фінансової звітності підприємтсва за два тимчасових періоди цей показник дорівнює:
Нпак0=6403/33880 = 0,189; Нпакt=10687/35840 = 0,298.
Віддача на акціонерний капітал знизилась на:
0,298 – 0,189 = 0,109.
відносне відхилення характеризує індекс показника:
It= 0,298 / 0,189 = 1,577.
Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на акціонерний капітал говорить про те, що показник зменшився на 19,8 %.
Висновок:
Віддача на акціонерний капітал збільшилося на 57,7%. В базовому періоді акціонер отримував за кожну вкладену ним гривню – 17 коп, а в звітному періоді отримував – 30 коп за 1 гривню. Таке збільшення показника відбувалося за рахунок збільшення чистого прибутку у більшій пропорції ніж збільшення акціонерного капіталу.
Для того, щоб визначити, що впливає на Нпак, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так назване фінансове розкладання і представити НП як добуток трьох співмножників:
Нпак = (ЧП/В) * (В/А) * (А/АК),
де В – виручка від реалізації продукції; А – вартість активів.
Нпак0 = (94167/113000) * (113000/60500) * (60500/33880) = 0,83 * 1,87 * 1,79 = 2,78
Нпакt = (100375/120450) * (120450/64000) * (64000/35840) = 0,83 * 1,88 * 1,79 = 2,79.
продолжение--PAGE_BREAK--
Рентабельність власного капіталу
1,577
Рентабельність продукції
1,56
Коефіцієнт обіговості активів
1,005
Коефіцієнт заборгованості
1,001
/>
Висновок: на підприємстві “ Строймаш ” в базовому періоді (0) і в звітному періоді (t) рентабельність власного капіталу є більше одиниці, що є позитивним, засвідчує посилену ділової активності на підприємстві. Показник рентабельності продукції і коефіціент обіговості активів також є більшим одиниці (I > 0), це свідчить про те що ці показники позитивно впливають на фінансовий стан підприємства, за рахунок чого прибуток підприємства збільшився.
Аналіз прибутковості продукції
Прибутвовість продукції підприємства за відповідні періоди часу визначилася в розмірі:
ЧП0/В0 = 6403/113000 = 0,057 ЧПt/Вt = 10687/120450 = 0,089
Прибутковість продукції знизилась на:
0,089 – 0,057 = 0,032 (грн./грн.),
відносне відхилення характеризує індекс показника:
It = 0,089/0,057 = 1,56
Висновок: прибутковість продукції збільшилась на 56 %. Таке збільшення показника відбувалося за рахунок збільшення чистого прибутку та зниження виручки від реалізації. Такий рівень рентабельності свідчить про те, що підприємство працює в сприятливій ринковій середі.
Аналіз оборотності активів
В0/А0 = 113000/60500 = 1,87; Вt/Аt = 120450/64000 = 1,88.
Коєфіцієнт оборотності активів збільшився на 0,5%:
It = 1,88/1,87 = 1,005.
Висновок: збільшення коефіцієнта оборотності активів на 0,5% свідчить про більш ефективне використання оборотних активів звітного періоду по відношенню до базового періоду. Це є результатом того, що збільшення активи звітного періоду збільшилися у меншій пропорції ніж виручка по відношенню до базового періоду.
Період оборотності запасів:
ПОЗ = (величина запасів * 360) / виручка реалізованої продукції
ПОЗ0 = (12900 * 360) / 113000 = 41 дн.;
ПОЗt = (14020 * 360) / 120450 = 42 дн..
Термін наданого кредиту (період погашення дебіторскої заборгованості):
ТНКр = (залишки на дебитових рахунках * 360) / сума продажів у кредит
ТНКр0 = (11350 * 360) / 113000 = 36 дн.;
ТНКрt = (10370 * 360) / 120450 = 31 дн.
Термін одержуваного кредиту (період погашення кредиторської заборгованності):
ТОКр = (залишки на рахунках кредиторів * 360) / сума покупок у кредит
ТНКр0 = (14390 * 360) / 59941 = 86 дн.;
ТНКрt = (12290 * 360) / 60288 = 73 дн.;
ТОКр0 = 86 – 36 = 50 дн.; ТОКрt = 73 – 31 = 42 дн..
Висновок: підприємство розраховується зі своїми постачальниками через кілька днів після отримання коштів за реалізовану продукцію (50 дн.), отже піприємство має додаткове джерело фінансування. В звітному періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям знизилась на 8 дні – додаткове джерело фінансування зменшилось.
Аналіз заборгованості
Коефіцієнт заборгованості:
А0 / АК0 = 60500 / 33880 = 1,77; Аt / АКt = 64000 / 35840 = 1,79;
It = 1,79 / 1,77 = 1,011.
Висновок: коефіцієнт заборгованості в звітному періоді зріс на 1,1 % порівняно з базовим періодом. Таке збільшення коефіцієнта заборгованості відбувалося за рахунок збільшення активів і акціонерного капіталу в звітному періоді. Це свідчить про те, що в звітному періоді було запозичено більше резервного капіталу.
Коефіціент фінансової незалежності характеризує частку власного капіталу в сукупному капіталі. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова незалежність підприємства від кредиторів. Частка власного капіталу в підприємстві “Строймаш” складає 89% сукупного капіталу, задіяного в господарській діяльності. Це засвідчує можливість підприємства погасити борги власними коштами.
Норма прибутку на вкладений капітал:
НПвк = (ЧП + 5ДКР) / (АК + ДКР),
Де ДКР – довгостроковий кредит;
%ДКР – сума відсотків, виплачених за користування довгостроковим кредитом.
НПвк0 = (6403 + 1189) / (33880+ 7430) = 7592 / 41310 = 0,184 (грн./грн.),
НПвкt = (10687 + 1016) / (35840 + 6350) = 11703 / 42190 = 0,277 (грн./грн.).
Відносна зміна показника складає:
It = 0,277 / 0,184 = 1,505,
виходить, прибутковість усіх вкладених у підприємство засобів збільшилися на 50,5%.
Ставка залучення довгострокових кредитів – 16% річних. Таким чином, прибутковість вкладеного капіталу вище, ніж витрати, позв’язані з використанням позикового капіталу, — у базовому періоді 0.184 > 0.16; у звітному – 0.277 > 0.16. Отже, прибутковість акціонерного капіталу перевищує прибутковість усіх вкладених коштів, що підтверджується при порівнянні відповідних норм прибутку: 0.298 > 0.277 >0.189 > 0.184.
Ефект фінансовоговажеля:
EFL = НПак – НПвк > 0
EFL0 = 0,189 – 0,184 = 0,005; EFLt = 0,298 – 0,277 = 0,021.
EFL залежить выд диференцыала FL і плеча FL:
EFL = ДИФ. FL * Плече FL
Диф. FL = норма прибутку на вкладений капітал — % за довгостроковий кредит
Диф. FL0 = 0,184 – 0,16 = 0,024; Диф. FLt = 0,277 – 0,16= 0,017.
Плече FL = позиковий довгостроковий кредит / акціонерний капітал
Плече FL0 = 7430 / 33880 = 0,219; Плече FLt = 6350 / 35840 = 0,177;
EFL0 = 0,024 * 0,219 = 0,005; EFLt = 0,117 * 0,177 = 0,021.
Висновок: в періодах 0 і t прибутковість вкладенного капіталу вище, ніж відсотки по кредиту, тому залучення позичкового капіталу дозволяє штучно підвищити норму прибутку власного капіталу.
Аналіз платоспроможності
Коефіцієнт поточної ліквідності:
КПЛ = оборотні активи / поточні зобов’язання
КПЛ0 = 28280 / 19190 = 1,53; КПЛt = 30720 / 21210 = 1,41.
Коєфіцієнт швидкої ліквідності:
КШЛ = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання
КШЛ0 = 16380 / 19190 = 0,85; КШЛt = 16700 / 21810 = 0,77.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
КАЛ = (грошові кошти + поточні фінансові інвестиції) / поточні зобов’язання
КАЛ0 = 5030 / 19190 = 0,26; КАЛt = 6330 / 21810 = 0,29.
продолжение--PAGE_BREAK--
Висновок: коєфіціенти поточної і швидкої ліквідності знижується, що характеризує зменшення спроможності підприємства за рахунок наявних оборотних активів виконувати свої грошові зобов’язання, передусім сплачувати борги. За рахунок грошових коштів від поточної реалізації оборотних активів не забезпечується своєчасне погашення поточних зобов’язань.
Значення коефіціентів ліквідності залежить передусімвід величини робочого капіталу, тобто від величини власних оборотних коштів, авансованих на формування оборотних активів. Із збільшенням величини і частка власних оборотних коштів зменшується потреба в зовнішніх інвестиціях (поточних зобов’язаннях) і підвищується їх ліквідність.
Коефіцієнт покриття основних засобів:
КПОЗ = основні засоби / акціонерний капітал
КПОЗ0 = 31220 / 33880 = 0,92; КПОЗt = 33280 / 35840 = 0,93.
Величина власного оборотного капіталу:
ВОБК = оборотні активи – поточні зобов’язання
ВОБК0 = 29280 – 19190 = 10090; ВОБКt = 30720 – 21810 = 8910.
Висновок: коефіціент покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання низьколіквідних активів. На підприємстві “Альфа” відбувається підвищення цього коефіцієнта, і це говорить про те, що не відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.
Протягом базового і звітного періодів підприємство “Аліфа” забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами, і є платоспроможним, тобто має здатність своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями.
Висновок по розділі: після аналізу фінансового стану підприємства “ Строймаш ” можна зробити наступні висновки:
1) підприємство має позитивну динаміку норми прибутку на акціонерний капітал, що вплинуло на збільшення чистого прибутку у звітному періоді відповідно до базового на 57,7%, що було зумовлено зменшенням виручки від реалізації і зниженням собівартості продукції, а також збільшилася рентабельності продукції.
2) прибутковість продукції збільшилась на 56%, це свідчить про те, що підприємство працює в сприятливій ринковій середі.
3) підвищення коефіцієнта оборотності активів на 0,5% свідчить про більш ефективне використання оборотних активів звітного періоду, по відношенню до базового періоду.
4) підприємство розраховується зі своїми постачальниками через кілька днів після отримання коштів за реалізовану продукцію (50 дн.), отже піприємство має додаткове джерело фінансування. В звітному періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям знизилась на 8 дні – додаткове джерело фінансування зменшилось.
5) коефіцієнт заборгованості в звітному періоді зріс на 1,1 % порівняно з базовим періодом. Таке збільшення коефіцієнта заборгованості відбувалося за рахунок збільшення активів і акціонерного капіталу в звітному періоді. Це свідчить про те, що в звітному періоді було запозичено більше резервного капіталу.
6) прибутковість акціонерного капіталу перевищує прибутковість усіх вкладених коштів, що підтверджується при порівнянні відповідних норм прибутку: 0.298 > 0.277 >0.189 > 0.184. При зменшені коефіціента заборгованості прибутковість власного капіталу знижується від норми прибутку на вест капітвл.
7) значення ефекту фінансового важеля позитивне, отже підприємство має можливості росту норми прибутку на акціонерний капітал.
8) коєфіціенти поточної, швидкої ліквідності знижується, що характеризує зменшення спроможності підприємства за рахунок наявних оборотних активів виконувати свої грошові зобов’язання, передусім сплачувати борги.
Підприємство є платоспроможним і здатне своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями, але це підприємство працює не рентабельно, тому покриває витрати за рахунок короткострокового кредиту банку.
2. Аналіз ефективності виробництва
У результаті аналізу виробництва представляється можливим визначити:
ефективно або неефективно здійснювалися витрати в кожнім кварталі досліджуваного року t у порівнянні з досягнутим рівнем ефективності виробництва в році 0;
фактори зміни ефективності;
фінансові результати зміни ефективності виробництва.
Таблиця 2.1.
Вихідні дані
№
Найменування показників
Середньоквартальні значення за рік 0
Значення показників року t за квартал:
t0
t1
t2
t3
t4
1.
Товарна продукція
25100
25000
27400
25180
22795
2.
Собівартість, у т. ч.:
23020
20100
25000
21300
19725
3.
— матеріали
8175
6471
9200
7000
5750
4.
— енерговитрати
5000
3616
6250
5220
3000
5.
— заробітна плата
3800
3000
4541
4300
2800
6.
— утримання і експлуатація обладнання
2750
2000
2500
2300
1813
7.
— цехові і заводські витрати
4330
4000
5000
4380
2984
8.
Результат
3440
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
0.302
t1
4900
1.424
t2
2400
0.698
t3
3880
1.128
t4
3070
0.892
Індекс:
ІПt1 = 4900 / 3440 = 1.424
ІПt2 = 2400 / 3440 = 0.698
ІПt3 = 3880 / 3440 = 1.128
ІПt4 = 3070 / 3440 = 0.892
Середнє значення: __
П = (4900+2400+3880+3070) / 4 = 3562.5
Середній індекс: _
ІП = 3562.5 / 3440= 1,036
Середньоквадратичне відхилення:
σП = √((4900 – 3562.5)2+(2400 – 3562.5)2+(3880 – 3562.5)2+(3070 – 3562.5))2 / 3 = 1078
Коефіцієнт варіації:
&П = 1078 / 3562.5= 0.302
/>
Рис. 2.2 Прибуток
Висновок: В кварталі t1 спостерігалось збільшення прибутку на 42.4 %, у другому кварталі прибуток знизився максимально на 30.2 %, у кварталі t3 спостерігалось збільшення прибутку на 12.8 %, а в кварталі t4 зниження прибутку на 10.8 %. У цілому за рік прибуток збільшився на 3.6 %. Середнє значення за поточний квартал – 3562.5 грн. Відхилення від середнього значення – 539 грн., що складає 15.1 %. Дана величина є резервом росту прибутку.
Дослідження відносних показників
Показник 2. Втратоємкість продукції.
Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції і розраховується як відношення собівартості до оварної продукції.
Таблиця 2.4.
Статистичні характеристики витратоємкості продукції
Дата
Значення (ВЄ), грн./грн.
Індекс
(І)
Середнє значення _
(ВЄ), грн./грн.
Середній індекс
_
(І)
Середньо-квадратичне відхилення (σ), грн./грн.
Коефіцієнт варіації
(&)
t0
0.917
1.000
0.857
0.935
0.045
σ,/2=0.022
0.053
t1
0.804
0.877
t2
0.912
0.995
t3
0.846
0.922
t4
0.865
0.943
Значення:
ВЄ = Сti / ТПti
ВЄt0 = 23020 / 25100 = 0.917
ВЄt1 = 20100 / 25000 = 0.804
ВЄt2 = 25000 / 27400 = 0.912
ВЄt3 = 21300 / 25180 = 0.846
ВЄt4 = 19725 / 22795 = 0.865
Індекс:
ІВЄt1 = 0.804 / 0.917 = 0.877
ІВЄt2 = 0.912 / 0.917 = 0.995
ІВЄt3 = 0.846 / 0.917 = 0.922
ІВЄt4 = 0.865 / 0.917 = 0.943
Середнє значення: __
ВЄ = (0.804+0.912+0.846+0.865) / 4 = 0.857
Середній індекс: _
продолжение--PAGE_BREAK--
ІВЄ = 0.857 / 0.917 = 0.935
Середньоквадратичне відхилення:
σВЄ = √(0.804-0.857)2+(0.912 – 0.857)2+(0.846 – 0.857)2+(0.865 – 0.857)2) / 3 = 0,045
Коефіцієнт варіації:
&ВЄ = 0,045 / 0.857= 0.053
/>
Рис. 2.3 Витратоємкість продукції
Висновок: в кварталі t1 спостерігалось максимальне зниження витратоємкості на 12.3%, у кварталі t2 витратоємкість знизилась на 0.5%, у кварталі t3 знизилась на 7.8%, у кварталі t4 зменшилась на 5.7% у порівняні з базовим кварталом t0. У цілому за рік витратоємкість зменшилась на 6.5%. Середнє значення за поточний квартал – 0,857. Відхилення від середнього значення – 0,022, що складає 2.6%.
Для показників – Витратоємкість продукції, Матеріалоємність, Енергоємність і ін., а також Рентабельність необхідно розрахувати індекси і скласти матрицю якісного аналізу.
Таблиця 2.5.
Ємкісні значення показників ефективності виробництва
Показники
Значення показників у кварталах періодів 0 і t:
Річне значення показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/ТП)
0.917
0.804
0.912
0.846
0.865
0.858
— матеріалоємкість (М/ТП)
0.326
0.258
0.336
0.278
0.252
0.283
— енергоємкість (Е/ТП)
0.199
0.145
0.228
0.207
0.132
0.180
— зарплатоємкість (ЗП/ТП)
0.151
0.12
0.166
0.171
0.123
0.146
— питомі витрати на утрим. і експл. обладнання (УЕО/ТП)
0.11
0.08
0.091
0.091
0.08
0.086
— питомі цех. і зав. витрати (ЦЗВ/ТП)
0.173
0.16
0.182
0.174
0.131
0.163
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/ТП)
0.137
0.196
0.088
0.154
0.135
0.142
Витратоємкість:
t0 = 23020/ 25100 = 0.917 t1 = 20100 / 25000 = 0.804
t2 = 25000 / 27400 = 0.912 t3 = 21300 / 25180 = 0.846
t4 = 19725 / 22795 = 0.865 t = 0.858
Матеріалоємкість:
t0 = 8175 / 25100 = 0.326 t1 = 6471 / 25000 = 0.258
t2 = 9200 / 27400= 0.336 t3 = 7000 / 25180 = 0.278
t4 = 5750 / 22795 = 0.252 t = 28421 / 100375 = 0.283
Енергоємкість:
t0 = 5000 / 25100 = 0.199 t1 = 3616 / 25000 = 0.145
t2 = 6250 / 27400 = 0.228 t3 = 5220 / 25180 = 0.207
t4 = 3000 / 22795 = 0.132 t = 18086 / 100375 = 0.180
Зарплатоємкість:
t0 = 3800/ 25100 = 0.151 t1 = 3900 / 25000 = 0.12
t2 = 4541 / 27400 = 0.166 t3 = 4300 / 25180 = 0.171
t4 = 2800 / 22795 = 0.123 t = 14641 / 100375 = 0.146
Питомі витрати на утрим. і експл. обладнання:
t0 = 2750 / 25100= 0.11 t1 = 2000 / 25000 = 0.08
t2 = 2500 / 27400= 0.091 t3 = 2300 / 25180 = 0.091
t4 = 1813 / 22795 = 0.08 t = 8613 / 100375 = 0.086
Питомі цех. і зав. витрати:
t0 = 4330 / 25100 = 0.173 t1 = 4000 / 25000 = 0.16
t2 = 5000 / 27400 = 0.182 t3 = 4380 / 25180 = 0.174
t4 = 2984 / 22795 = 0.131 t = 16364 / 100375 = 0.163
Рентабельність:
t0 = 3440 / 25100 = 0.137 t1 = 4900 / 25000 = 0.196
t2 = 2400 / 27400= 0.088 t3 = 3880 / 25180 = 0.154
t4 = 3070 / 22795 = 0.135 t = 14250 / 100375 = 0.142
продолжение--PAGE_BREAK--
Таблиця 2.6.
Матриця якісного аналізу ефективності
Показники
Індекси показників у кварталах року t:
Індекс річного значення показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/ТП)
1
0.877
0.995
0.922
0.94
0.936
— матеріалоємкість (М/ТП)
1
0.791
1.031
0.853
0.773
0.868
— енергоємкість (Е/ТП)
1
0.729
1.146
1.04
0.663
0.906
— зарплатоємкість (ЗП/ТП)
1
0.795
1.099
1.132
0.815
0.967
— питомі витрати на утрим. і експл. Обладнання (УЕО/ТП)
1
0.727
0.827
0.827
0.727
0.782
— питомі цех. і зав. витрати (ЦЗВ/ТП)
1
0.925
1.052
1.006
0.757
0.942
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/ТП)
1
1.431
0.642
1.124
0.985
1.036
Витратоємкість:
t0 = 0.917 / 0. 917 = 1 t1 = 0.804 / 0. 917 = 0.877
t2 = 0.912 / 0. 917 = 0.995 t3 = 0.846 / 0. 917 = 0.922
t4 = 0.865 / 0. 917 = 0.943 t = 0.858 / 0. 917 = 0.936
Матеріалоємкість:
t0 = 0.326 / 0.326 = 1 t1 = 0.258 / 0.326 = 0.791
t2 = 0.336 / 0.326 = 1.031 t3 = 0.278 / 0.326 = 0.853
t4 = 0.252 / 0.326 = 0.773 t = 0.283 / 0.326 = 0.868
Енергоємкість:
t0 = 0.199 / 0.199 = 1 t1 = 0.145 / 0.199 = 0.729
t2 = 0.228 / 0.199 = 1.146 t3 = 0.207 / 0.199 = 1.04
t4 = 0.132 / 0.199 = 0.663 t = 0.180 / 0.199 = 0.906
Зарплатоємкість:
t0 = 0.151 / 0.151 = 1 t1 = 0.12 / 0.151 = 0.795
t2 = 0.166 / 0.151 = 1.099 t3 = 0.171 / 0.151 = 1.132
t4 = 0.123 / 0.151 = 0.815 t = 0.146 / 0.151 = 0.967
Питомі витрати на утрим. і експл. обладнання:
t0 = 0.11 / 0.11 = 1 t1 = 0.08 / 0.11 = 0.727
t2 = 0.091 / 0.11 = 0.827 t3 = 0.091 / 0.11 = 0.827
t4 = 0.08 / 0.11 = 0.727 t = 0.086 / 0.11 = 0.782
Питомі цех. і зав. витрати:
t0 = 0.173 / 0.173 = 1 t1 = 0.16 / 0.173 = 0.925
t2 = 0.182 / 0.173 = 1.052 t3 = 0.174 / 0.173 = 1.006
t4 = 0.131 / 0.173 = 0.757 t = 0.163 / 0.173 = 0.942
Рентабельність:
t0 = 0.137 / 0.137 = 1 t1 = 0.196 / 0.137 = 1.431
t2 = 0.088 / 0.137 = 0.642 t3 = 0.154 / 0.137 = 1.124
t4 = 0.135 / 0.137 = 0.985 t = 0.142 / 0.137 = 1.036
Висновок: Індекс річного значення витратоємкості дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва підвищилася. У всіх кварталах t1=0.877, t2=0.995, t3=0,922, t4=0,943 – відбувається підвищення ефективності.
Індекс річного значення матеріалоємкості t=0.868, тобто ефективність виробництва підвищилася. З них у кварталах t1=0.791, t3=0.853, t4=0.773 – ефективність підвищилася, а у кварталі t2=1.031 – понизилася.
Індекс річного значення енергоємкості t=0.906, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.146, t3=1.04 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.729, t4=0.663 – ефективність повисилася.
Індекс річного значення зарплатоємкості t=0.967, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.099, t3=1.132 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.795, t4=0.815 – ефективність підвищилася.
Індекс річного значення питомих витрат на утримання і експлуатацію обладнання t=0.782, тобто ефективність виробництва підвищилася. В усіх кварталах t1=0.727, t2=0.827, t3=0.827, t4=0.727 – відбувалося підвищення ефективність виробництва.
Індекс річного значення питомих цехових і заводських витрат t=0.942, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.052, t3=1.006 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.925, t4=0.757 – ефективність підвищилася.
продолжение--PAGE_BREAK--
Індекс річного значення рентабельності дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва понизилася. З них у кварталах t1=1.431 і t3=1.124 – ефективність підвищилась, а у кварталах t2=0.642 і t4=0.985 – ефективність понизилася.
Найнеефективніше використовувалися зарплатоємкісні ресурси.
Факторний аналіз
Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємкості продукції:
— ріст або зниження товарної продукції;
— ріст або зниження загальної собівартості.
Таблиця 2.7.
Індекси вихідних показників
Показники (аргументи)
Індекси показників у кварталах року t:
Індекс річного значення показника
t0
t1
t2
t3
t4
t
ТОВАРНА ПРОДУКЦІЯ
1
0.996
1.092
1.003
0.908
0.999
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч.
1
0.873
1.086
0.925
0,857
0.935
— матеріали
1
0.791
1.031
0.853
0,773
0.868
— енерговитрати
1
0.729
1.146
1.04
0,663
0.906
— заробітна плата
1
0.795
1.099
1.132
0,815
0.967
— утримання і експлуатація обладнання
1
0.727
0.827
0.827
0,727
0.782
— цехові і заводські витрати
1
0.925
1.052
1.006
0,757
0.942
Себестоимость:
t1 = 20100 / 23020 = 0.873 t2 = 25000 / 23020 = 1.086
t3 = 21300 / 23020 = 0.925 t4 = 19725 / 23020 = 0.857
t = 19555 + 23112 + 25110 + 22492 / 4 / 23848 = 0.946
Таблиця 2.8.
Матриця факторного аналізу ефективності виробництва
Показники (аргументи)
Зони в році t:
t
t0
t1
t2
t3
t4
СОБІВАРТІСТЬ, у т. ч.
1
6
3
5
6
3
— матеріали
1
6
3
5
6
6
— енерговитрати
1
6
2
2
6
6
— заробітна плата
1
6
3
2
6
продолжение--PAGE_BREAK--
6
— утримання і експлуатація обладнання
1
6
5
5
6
6
— цехові і заводські витрати
1
6
2
2
6
6
Висновок: У кварталі t1 і t4 витрати здійснювалися менш ефективно в порівнянні з витратоємкості продукції року 0. Так у кварталі t1 і t4 темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження обсягу виробництва – зона 6. А у періодах t3 темпи росту витрат менші ніж темпи росту обсягу продукції, що випускається. А у періоді t2 витрати зменшуються, а випуск продукції зростає. Це привело до підвищення ефективності виробництва – зона 5 і зона 3 відповідно.
Найбільш неефективно використовуються витрати в періоді t2 і t3, зокрема енерговитрати в обох періодах (зона 2), заробітна плата в періоді t3 (зона 2), а також неефективно використовуються цехових і заводських витрат в обох періодах (зона 2).
Але ефективно використовувалися в цих періодах витрати на матеріали і у періоді t2, і у періоді t3 (зони 3 і 5 відповідно), заробітну плату у періоді t2 (зона 3), утримання і експлуатацію обладнання в обох періодах (зона 5).
Підприємству рекомендується переглянути енерговитрати, тому що вони у двох кварталах використовуються неефективно, підприємству потрібно використовувати обладнання, що потребує менше енергії. Також потрібно переглянути цехові і заводські витрати, так як вони використовуються також неефективно, підприємству потрібно скоротити витрати на утримання цих приміщень.
Кількісний аналіз
Ціль кількісного аналізу – визначити величину економії (Е) або втрат (В) засобів унаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини одержання додаткового прибутку або неодержання прибутку наступна:
Е(В)t = (С0 / ТП0 – Сt / ТПt) * ТПt,
де С0 і Сt – базова й аналізована собівартість продукції;
ТП0 і ТПt – величина товарної продукції в базовому й аналізованому періодах.
Таблиця 2.9.
Матриця кількісного аналізу
Показники (аргументи)
Економія (+), втрати (-) коштів через зміну рівня ефективності витрат, грн.
t1
t2
t3
t4
сумма t
СОБІВАРТІСТЬ, у т. ч.
+2825
+137
+1788
+1185
+5935
— матеріали
+1700
-274
+1209
+1687
+4322
— енерговитрати
+1350
-795
-201
+1527
+1887
— заробітна плата
+775
-411
-504
+638
+498
— утримання і експлуатація обладнання
+750
+521
+478
+684
+2433
— цехові і заводські витрати
+325
-247
-25
+957
+1010
Собівартість:
t1 = (23020 / 25100 – 20100 / 25000) * 25000 = +2825
t2 = (23020 / 25100 – 25000 / 27400) * 27400 = +137
t3 = (23020 / 25100 – 21300 / 25180) * 25180 = +1788
t4 = (23020 / 25100 – 19725 / 22795) * 22795 = +1185
сума t = +2825+137+1788+1185 = +5935
Матеріали:
t1 = (8175 / 25100 – 6471 / 25000) * 25000 = +1700
t1 = (8175 / 25100 – 9200 / 27400) * 27400 = -274
t1 = (8175 / 25100 – 7000 / 25180) * 25180 = +1209
t1 = (8175 / 25100 – 5750 / 22795) * 22795 = +1687
сума t = +1700-274+1209+1687= +4322
Енерговитрати:
t1 = (5000 / 25100 – 3613 / 25000) * 25000 = +1350
t2 = (5000 / 25100 – 6250 / 27400) * 27400 = -795
t3 = (5000 / 25100 – 5220 / 25180) * 25180 = -201
t4 = (5000 / 25100 – 3000 / 22795) * 22795 = +1527
сума t = +1350-795-201+1527= +498
Заробітна плата:
t1 = (3800 / 25100 – 3000 / 25000) * 25000 = +775
t2 = (3800 / 25100 – 4541 / 27400) * 27400 = -411
t3 = (3800 / 25100 – 4300 / 25180) * 25180 = -504
t4 = (3800 / 25100 – 2800 / 22795) * 22795 = +638
сума t = +775-411-504+638= +1887
Утримання і експлуатація облажнання:
продолжение--PAGE_BREAK--
t1 = (2750 / 25100 – 2000 / 25000) * 25000 = +750
t2 = (2750 / 25100 – 2500 / 27400) * 27400 = +521
t3 = (2750 / 25100 – 2300 / 25180) * 25180 = +478
t4 = (2750 / 25100 – 1813 / 22795) * 22795 = +684
сума t = +750+521+478+684 = +2433
Цехові і заводські витрати:
t1 = (4330 / 25100 – 4000 / 25000) * 25000 = +325
t2 = (4330 / 25100 – 5000 / 27400) * 27400 = -247
t3 = (4330 / 25100 – 4380 / 25180) * 25180 = -25
t4 = (4330 / 25100 – 2984 / 22795) * 22795 = +957
сума t = +325-247-25+957= +1010
Висновок: За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t складає – 5935 грн. В усіх кварталах спостерігалася економія в розмірі t1= +2825 грн., t2= +137 грн., t3= +178 грн. 8 і t4= +1185грн. Економія відбулися за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 4322 грн., енерговитрат – 1887 грн., витрат на заробітну плату – 498 грн., утримання і експлуатації обладнання – 2433 грн., цехових і заводських витрат – 1010 грн.
Економія коштів спостерігалася в кварталі t1 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1700 грн., енерговитрат – 1350 грн., витрат на заробітну плату – 775 грн., утримання і експлуатації обладнання – 750 грн., цехових і заводських витрат – 325 грн.
Економія коштів спостерігалася в кварталі t2 – за рахунок підвищення ефективності використання: утримання і експлуатації обладнання – 521 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: матеріалів – 274 грн., енерговитрат – 795 грн., перевищення витрат на заробітну плату – 411 грн., цехових і заводських витрат – 247 грн.
Економія коштів спостерігалася в кварталі t3 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1209 грн., утримання і експлуатації обладнання – 478 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: енерговитрат – 201 грн., перевищення витрат на заробітну плату – 504 грн., цехових і заводських витрат – 25 грн.
Економія коштів спостерігалася в кварталі t4 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1687 грн., енерговитрат – 1527 грн., витрат на заробітну плату – 638 грн., утримання і експлуатації обладнання – 684 грн., цехових і заводських витрат – 957 грн.
Висновок по розділі: У цілому за рік випуск товарної продукції зменшився на 0.01%. Середнє значення за поточний квартал – 25094 грн. Відхилення від середнього значення – 940.5 грн., що складає 3.75%. Дана величина є резервом росту товарної продукції.
У цілому за рік прибуток збільшився на 42.4 %. Середнє значення за поточний квартал – 3562.5 грн. Відхилення від середнього значення – 539 грн., що складає 15.1 %. Дана величина є резервом росту прибутку.
У цілому за рік витратоємкість зменшилась на 6.5%. Середнє значення за поточний квартал – 0,857. Відхилення від середнього значення – 0,022, що складає 2.6%.
Індекс річного значення витратоємкості дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення матеріалоємкості t=0.868, тобто ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення енергоємкості t=0.906, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення зарплатоємкості t=0.967, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення питомих витрат на утримання і експлуатацію обладнання t=0.782, тобто ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення питомих цехових і заводських витрат t=0.942, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення рентабельності дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва понизилася.
У кварталі t1 витрати здійснювалися менш ефективно в порівнянні з витратоємкості продукції року 0. Так у кварталі t1 і t4 темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження обсягу виробництва – зона 6. А у періодах t2 і t3 темпи росту витрат менші ніж темпи росту обсягу продукції, що випускається. Це привело до збільшення ефективності виробництва – зона 3 і зона 5 відповідно.
За рахунок зниження ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t складає +5935 грн. З них в усіх кварталі спостерігалася економія в розмірі t1= 2825 грн., t2= 137 грн., t3= 1788грн., t4= 1185грн. Економія відбулася за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 4322 грн., енерговитрат – 1887 грн., витрат на заробітну плату – 498 грн., утримання і експлуатації обладнання – 2433 грн., цехових і заводських витрат – 1010 грн.
3. CVP–аналіз
Розрахунок крапки беззбитковості і визначення запасу безпеки
Крапка беззбитковості (X) – це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку. Розрахунок крапки беззбитковості зробимо за допомогою чотирьох методів:
визначення класичної крапки беззбитковості;
мінімальної крапки беззбитковості;
фінансової крапки беззбитковості;
фінансової крапки беззбитковості з урахуванням податку.
Класична крапка беззбитковості
X = постійні витрати / відносний маржинальний доход, (грн.)
Постійні втрати підприємства представлені в середньомісячній собівартості продукції базового періоду цеховими і загальнозаводськими витратами. Також до постійних витрат можна віднести 50%, зв’язаних з утриманням і експлуатацією обладнання.
Постійні витрати0 = 14557 + 13701 * 0,5 = 21408 грн. у рік.
Ці витрати залишаються незмінними також протягом року t.
ВМД = (Виручка – Перемінні витрати) / Виручка
Для базового року:
ВМД0 = (94167 – (85630 — 21408)) / 94167 = 0.318
Крапка беззбитковості для підприємства в базовому році складала:
X0кл = 21408 / 0.318 = 67321 грн.,
Для поточного року показники будуть рівні:
ВМД (100375 – (86125 — 21408) / 100375) = 0.355
Xtкл = 21408 / 0.355 = 60304 грн.
Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом виробництва і крапкою беззбитковості:
Z0кл = 94167 – 67321 = 26846 грн., що складає: (26846 / 94167) * 100% = 29%.
Z tкл = 100375 – 60304 = 40071 грн., що складає: (40071 / 100375) * 100% = 40%.
Мінімальна крапка беззбитковості
Xmin = (постійні витрати — амортизація) / ВМД, (грн.)
X0min = (21408 — 9350) / 0.318 = 37918 грн.,
Xtmin = (21408 — 9350) / 0.355 = 33966 грн.
Z0 min = 94167 – 37918 = 56249 грн., що складає: (56249 / 94167) * 100% = 60%.
Z t min = 100375– 33966 = 60409 грн., що складає: (60409 / 100375) * 100% = 66%.
Фінансова крапка беззбитковості
Xфін = (постічні витрати + прибуток нормативний) ВМД, (грн.)
Прибуток нормативний = акціонерний капітал * депозитна ставка залучення коштів
Прибуток нормативний0 = 33880 / 0.18 = 6098 грн.,
Прибуток нормативний t = 35840 * 0.18 = 6451 грн.,
X0фін = (21408 + 6098) / 0.318 = 86497 грн.,
X tфін = (21408 + 6451) / 0.355 = 78476 грн.
Z0фін = 94167 – 86497 = 7670 грн., що складає: (7670 / 94167) * 100% = 8%.
Z t фін = 100375 – 78476 = 21899 грн., що складає: (21899/ 100375) * 100% = 22%.
Фінансова крапка беззбитковості з урахуванням оподатковування
Xфін. податок = (Постійні витрати + Прибуток нормативний з урахуванням оподатковування) / ВМД, (грн.)
X0фін. податок = (21408 + 6098 / 0.79) / 0.318 = 91594 грн.
X tфін. податок = (21408 + 6451 / 0.79) / 0.355 = 83307 грн.
Z0фін. податок = 94167 – 91594 = 2573 грн., що складає: (2573 / 94167) * 100% = 3%.
продолжение--PAGE_BREAK--
Z tфін. податок = 100375 – 83307 = 17068 грн., що складає: (17068 / 100375) * 100% = 17%.
/>
Мал. 3.1. Чотири рівні крапки беззбитковості
/>
Мал. 3.2. Чотири рівні запасу безпеки
Висновок: Протягом базового і звітного періодів підприємство “Строймаш” забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами, і є платоспроможним, тобто має здатність своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Мінімальний запас безпеки збільшився з 60% до 66%.
Класична крапка беззбитковості для данного підприємства в базовому році дорівнює 67321грн. У періоді 0 запас безпеки складав 29%. Підприємство “ Строймаш ” здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 29% та не понести при цьому збитків. У періоді t крапка беззбитковості збільшилася, і збільшився запас безпеки – 36%. Ця тенденція є позитивною.
Значення запасів безпеки по фінансовї крапки беззбитковості з урахуванням опадатковування, також має позитивну тенденцію, — період 0 – 3%, період t – 17%. Це означає, що отриманого прибутку на заданому рівні буде достатньо для виплати податку.
Розрахунок ступеня операційного важеля
Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.
Ступінь лпераційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.
Розраховується ступінь операційного важеля по наступній формулі:
OLR = Маржинальний доход / Прибуток від операційної діяльності.
Маржинальний доход (МД) дорівнює:
МД = Виручка – Перемінні витрати
OLR0 = (94167 – (85630 — 21408)) / 8837 = 3.4;
OLR t = (100375 – (86125 — 21408)) / 14345 = 2.5.
Так як, OLR > 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.
Висновок: OLR підприємства “Строймаш” в двох періодах, є більше 2, це значить, що підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля. Протягом поточного періоду спостерігалося зменшення ступеня операційного важеля в порівнянні з базовим періодом. У базовому періоді OLR склав 3.4, а в звітному – 2.5. Це природно, тому що підприємство стало віддалятися від крапки беззбитковості, збільшуючи запас безпеки. Більш низький ступень операційного важеля відповідає періодові, коли підприємство працює далеко від крапки беззбитковості з великим запасом безпеки. Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але про цьому дає перевагу в погані дні – не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
№ п/п
Найменування показника
Значення
Відхилення
Норма
t
t
1.
Норма прибутку на акціонерний капітал, грн/грн (НПак)
0.189
0.298
0.109
1.577
max
2.
Рентабельність продукції, грн/грн
0.057
0.089
0.032
1.56
max
3.
Оборотність активів, грн/грн
1.87
1.88
0.01
1.005
max
3.1.
Період оборотності запасів, дн.
41
42
+1
1.02
min
3.2.
Термін наданого кредиту, дн.
36
31
-5
0.86
min
3.3.
Термін одержуваного кредиту, дн.
86
73
-13
0.85
min
3.4.
Результат політики товарного кредиту, дн.
50
42
-8
0.84
-
4.
Показник заборгованості (залежності)
1.77
1.79
0.02
1.01
1-2
5.
Прибутковість вкладеного капіталу, грн/грн, (НПвк)
0.184
0.277
0.093
1.505
<НПак
6.
Ефект фінансового важеля
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток
170
14250
8537
збиток
175
Податок на прибуток від звичайної діяльності
180
3563
2134
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток
190
збиток
195
Надзвичайні:
доходи
200
витрати
205
Податок з надзвичайного прибутку
210
Чистий:
прибуток
220
10687
6403
збиток
225
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника
Код рядка
За звітний період
За попередній період
Матеріальні затрати
230
Витрати на оплату праці
240
Відрахування на соціальні заходи
250
Амортизація
260
Інші операційні витрати
270
Усього
280
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті
Код рядка
За звітний період
За попередній період
1
2
3
4
Средньорічна кількість простих акцій
300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій
310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
330
Дивіденди на одну просту акцію
340
Керівник
Головний бухгалтер