Реферат: Облік запасів

--PAGE_BREAK--Кожному складу присвоюють постійний номер, який надалі зазначається на всіх документах при оформленні операцій з руху запасів на даному складі.
Приймання, зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа.
Керівник підприємства відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджує перелік посадових осіб, яких наділяє правом підписувати документи на отримання та відпуск з місць зберігання запасів, давати дозвіл на вивезення запасів з підприємства та отримання їх від інших підприємств.
При прийманні запасів матеріально відповідальна особа проводить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.
Матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу).
При застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та іншими нормативно-правовими актами.
Бухгалтерська служба відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником (власником) підприємства.
Перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69.
Для забезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюється контроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником (власником) підприємства.
1.5. Нормативно-правова база обліку запасів Бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків, порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги до складання документів регламентуються Положенням № 88.
Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Для цього, зокрема, можуть застосовуватися облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» та від 25.06.2003 N 422 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами».
Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів.
Синтетичний облік наявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 N 186.
Порядок відображення суми податку на додану вартість, яка обчислюється при надходженні та вибутті запасів, визначено Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 N 141 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 818).
Вартість готової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів.
Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством.
Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже, облікова політика підприємства — це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому — як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).
Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).
У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.
Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати:
— робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;
— форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
— порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;
— методи оцінки активів та зобов'язань;
— правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;
— порядок контролю за господарськими операціями;
— інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.
Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку.
При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
2.1 Характеристика діяльності підприємства ТОВ „БіК” та його облікова політика
Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва потребують альтернативних, а підчас і багатоваріантних підходів до рішення конкретних питань методики і техніки ведення обліку запасів.
Об’єктом дослідження роботи є ТОВ «БіК». Підприємство зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області (додаток 1), внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (додаток 2) та виступає платником податку на додану вартість (додаток 3). У своїй діяльності підприємство керується Законом України «Про господарські товариства», Статутом підприємства та іншими нормативними документами і законодавчими актами.
Основним видом діяльності є заготівля і переробка вторинних кольорових і чорних металів (алюмінія, міді, латуні, заліза). Цей вид діяльності контролюється державою, тому підприємством отримані ліцензії Міністерства промислової політики України на здійснення даного виду діяльності (додаток 4,5).
ТОВ «БіК» самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повного госпрозрахунку, несе відповідальність за ведення своєї діяльності, за виконання взятих на себе обов’язків перед колективом і партнерами за укладеними договорами, перед госпбюджетом і банками згідно існуючого законодавства.
Підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на виготовлену продукцію (вторинний алюміній марки АВ87, АК5М2, сплавів з латуні ЛС та ЛОС та міді), роботи (преробка давальної сировини), послуги (аренда офісних та виробничих приміщень) і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення власних доходів його робітників.
Основу виробничих планів складають договора, укладені з поживачами (покупцями) продукції, робот і послуг та постачальниками матеріально-технічних ресурсів (брухту, ел.енергії, газу).
Джерелом формування фінансових ресурсів є:
-          доход (прибуток);
-          амортизаційні відрахування;
-          кошти, отримані від продажу цінних паперів;
-          кредити банків;
-          інші надходження.
За рахунок доходів підприємство має можливість виконувати свої розрахунки з державними та місцевими бюджетами, сплачувати обов’язкові платежі, виплачувати відсотки за кредитами, компенсувати матеріальні і прирівняні до них витрати.
Основною сумою доходів спрямована на формування фондів підприємства.
Головним органом управління підприємства є збори засновників товариства. Кожен з них володіє кількістю голосів пропорційно його частці у статутному фонді (додаток 6), що відображено у статутних документах.
Підприємство надає фінансову, статистичну і бухгалтерську звітність до органів державної податкової інспекції, державної статистики, міністерства промислової політики у порядку і в строки встановлені діючим законодавством України і несе відповідальність за своєчасність і достовірність наданої інформації.
Організація бухгалтерського обліку – науково обґрунтована система умов і елементів побудови облікового процесу. Загальні принципи організації бухгалтерського обліку відображені на мал. 2.1.
Принципи організації бухгалтерського обліку
Первинний облік і документообіг
План рахунків бухгалтерського обліку
Форми бухгалтерського обліку
Форми організації обліково-обчислювальних робот
Обсяг і зміст звітності
Мал. 2.1. Принципи організації бухгалтерського обліку.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за сберігання оброблених документів, регістрів та звітності на протязі встановленого терміну, але не менш ніж три роки, несе власник або посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством згідно з законодавством та документами про заснування.
За для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає формі його організації.
В ТОВ „БіК” використовується централізована форма організації обліку, весь обліковий апарат зосереджен у головному офісі, т.т. безпосередньо на підприємстві, синтетичний та аналітичний облік здійснюється на основі первинних документів, надходячих із структурних підрозділів підприємства.
Значне місце в організації структури бухгалтерського апарату займає формування системи посад. Структура відповідає сучасним вимогам бухгалтерського обліку, а саме:
-          работа бухгалтерії ґрунтується на науковій організації труда;
-          всі облікові роботи виконуються комплексно і в кооперації;
-          склалися сприятливі умови праці для облікових працівників:
-          автоматизація облікового, аналітичного та аудиторського процесів:
-          складання системи, яка забезпечує прийняття необхідних управлінських рішень.
Форма бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ „БіК” вибрана діалогово-автоматична. Створені автоматизовані робочі місця бухгалтерів з використанням бухгалтерської програми 1С –Підприємство 7.7.
Ця форма обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації, при якій будь-які дані можуть отримати відображення в обліку безпосередньо після вводу їх в інформаційну базу даних.
Систематизація та узагальнення облікових, автоматичних даних, які містяться в інформаційній базі, здійснюються автоматично і відображаються в отриманих автоматичним засобом вихідних даних обліку, контролю та аналізу. Узагальнення даних у систематичному та аналітичному обліку здійснюється одночасно на основі однакової інформації.
Діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку передбачає автоматизоване виконання завдань бухгалтерського обліку як у регламентному, так і у режимі запиту. При реалізації режиму запиту підвишується оперативність бухгалтерського обліку, контролю та аналізу, з’являється можливість отримання необхідних довідкових і аналітичних даних на протязі звітного періоду, а не тільки при його закінченні. При використанні бухгалтерської програми обсяг регламентної інформації для користувачів значно зменшується й обмежується тільки необхідними й достатніми для виконання конкретних управлінськіх робот даних. Додаткові дані, необхідні для користувача, видаються за запитом. При необхідності перевірка вірності розрахунків є можливість отримати розшифровку кожного результату показника за запитом користувача з вказівкою порядку проведених у машині розрахунків і всієї вихідної інформації.
Діалогово-автоматизована форма обліку обмежує доступ як до первинної, так і до систематизованої інформації шляхом введення паролю секретності, перевірки повноважень доспута до інформації, виявлення й перешкоджання несанкціонованого доступу до інформації, яка зберігається на машинних носіях.
2.2 Синтетичний та аналітичний облік запасів на підприємстві
Синтетичний облік наявності та руху запасів на підприємстві, що досліджується, здійснюється в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291.
Для обліку запасів на підприємстві використовуються рахунки бухгалтерського обліку:
— 20 «Виробничі запаси»,
— 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»,
— 26 «Готова продукція»,
— 28 «Товари».
Бухгалтерський облік на позабалансових рахунках здійснюється, зокрема, у разі:
— надходження і використання (повернення) давальницької сировини;
— надходження і реалізації (повернення) запасів на підставі договору комісії (консигнації) та інших подібних цивільно-правових договорів;
— надходження та рух запасів, отриманих від постачальника, і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірних зобов'язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;
    продолжение
--PAGE_BREAK-- — одержання запасів, які згідно з угодою заборонено використовувати до оплати їх вартості;
— якщо оплачені та прийняті покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв'язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві;
— перевищення кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника;
— якщо право власності на запаси, що надійшли на підприємство, не переходить до підприємства з інших причин;
— прийняття запасів на відповідальне зберігання;
— виключення з активів запасів, які зіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутність або псування не обґрунтована нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.
Запаси, що не є власністю підприємства враховуються на за балансових рахунках:
-          022 „Матеріали, прийняті на переробку”;
-          023 „ Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;
-          024 „ Товари, прийняті на комісію”;
-          025 „Матеріальні цінності доверітеля”;
-          041 „Непередбачені активи”;
-          072 „Невідшкодовані нестачі і витрати від псування”.
На позабалансових рахунках одночасно з відображенням на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку відображається надходження і використання бланків суворого обліку (08 – „Бланки суворого обліку”), облік яких ведеться за їх номінальною вартістю, а за їх відсутності — за вартістю, яка визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 N 1009.
Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів. На кожен субрахунок складається окрема відомість до журналу 5. Записи у відомостях вносяться на основі документів, в яких надходження узагальнені за матеріально відповідальними особами, запасами і їх використанням, вибуттям у звітний місяць.
Суми внутрішніх обертів запасів за місяць повинні бути між собою рівними.
За дебетом рахунків відображається надходження запасів на підприємство, їх до оцінка, за кредитом – витрати на виробництво, переробку, реалізація, уцінка.
У бухгалтерському обліку вартість відпущених у виробництво запасів, незалежно від мети використання, відноситься або на собівартість виробленої продукції, або на витрати звітного періоду. Якщо використані запаси відноситимуться до собівартості виготовленої продукції, застосовується рахунок 23 «Виробництво» та рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Віднесення вартості запасів на рахунок 23 проводиться, якщо їх вартість може бути безпосередньо, без розподілу, на підставі первинних документів уключено до складу собівартості окремих видів продукції чи конкретних робіт.
На субрахунку 201 « Сировина та матеріали» відображають наявність та рух матеріалів, які входять до складу виготовленої продукції, а саме вторинних металів алюмінія, міді, латуні.
Вироби (видливки сталеві, лист сталевий з полімерним покриттям), придбані для подальшого перепродажу, вартість яких не входить в собівартість продукції, відображаються на рахунку 28 «Товари».
На субрахунку 203 «Паливо» враховуєть вартість та рух палива, паливо мастильних матеріалів, придбаних для використання транспортних засобів. На цьому рахунку враховуються також талони на нафтопродукти.
На субрахунку 206 «Матеріали, придбані для переробки» враховуються матеріали, передані в переробку і в подальшому врахуються у складі собівартості виготовлених с них виробів.
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних запасних частин, готових деталей, узлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонту, заміни зношених частей машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та використанні.
На рахунку 209 «Інші матеріали» враховуються відході виробництва (шлак, брухт чорних металів), невиправний брак, бланки суворої звітності (бланки векселів).
2.3 Організація документообігу на підприємстві
На підставі рахунків-фактур (додаток 7) відбувається оплата та придбані товано матеріальні цінності (ТМЦ) та малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) та ін…
Надходження ТМЦ та МШП на підприємство від постачальника супроводжуються відповідними документами: накладними (додаток 8), товарно-транспортними накладними (додаток 9).
Отримання товарів та матеріалів на складі постачальника здійснюється матеріально відповідальніми особами підприємства тільки за довіренністю (додаток 10).
Довіреність на отримання ТМЦ видають тільки посадовій особі, працівнику підприємства, підписується керівником та головним бухгалтером. Забороняється видивати довіреність на отримання цінностей робітникам, які не звітували за раніше отриманими довіреностями. Довіреність на отримання цінностей від постачальника видвється відповідальній особі під розписку й реєструться у журналі довіреностей.
Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості отримання і вивозу ТМЦ, однак, не більш чим 10 днів.
Довіреність залишається на підприємстві, яке відпустило товар. Отримувачу матеріальних цінностей видають супроводжувальні документи на товар. При отриманні товарів обов’язковим є наявність документів підтверджуючих їх якість (сертифікат якості) (додаток 11).
Документи на отримання ТМЦ сдаються в бухгалтерію особою, яка отримала ТМЦ, не пізніше наступного дня.
При прийманні запасів матеріально відповідальна особа проводить перевірку відповідності запасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.
В місцях зберігання кожна однорідна група (вид) запасів позначатися матеріальним ярликом (форма М-16, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193), який прикріплюється до місця зберігання запасів.
Матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів.
У визначений термін матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193) з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби.
 Сировина, матеріали, паливо, та інші матеріальні цінності відпускаються у виробництво за вагою, об'ємом або підрахунком відповідно до установлених на підприємстві витратних нормативів та обсягу виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво провадиться на підставі установлених лімітів. Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картами. Лімітно-забірні карти виписуються у двох примірниках – для цеху та для складу. Відпуск запасів зі складу у виробництво здійснюється комірником при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної карти.
Відпуск матеріалів понад установлений ліміт або при заміні матеріалів оформляється актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів за дозволом керівника підприємства або уповноважених на це осіб. Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами.
При використанні запасів для обслуговування виробництва, управлінських потреб застосовуються такі рахунки: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 99 «Надзвичайні витрати».
Для узагальнення інформації про витрати підприємство застосовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами» та класу 9 «Витрати діяльності». При цьому згідно з Інструкцією № 291 Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складу матеріальних витрат підприємства, для узагальнення інформації про які призначено рахунок 80 «Матеріальні витрати». За дебетом цього рахунка відображаються суми визнаних матеріальних витрат, які одразу ж списуються з цього рахунка за напрямками витрат, а саме:
– до дебету рахунка 23 «Виробництво» – у сумі прямих матеріальних витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а також витрат допоміжних (підсобних) виробництв;
– до дебету рахунків класу 9 – у сумі матеріальних витрат, які відносяться до матеріальних накладних витрат, адміністративних та збутових витрат;
– до дебету рахунка 79 «Фінансові результати» (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9).
У податковому обліку вартість використаних у звітному періоді запасів впливає на величину валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
На підприємстві застосувається автоматизована система складського обліку наявності та руху запасів. Підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та іншими нормативно-правовими актами.
Бухгалтерська служба відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником підприємства.
Перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69.
Для забезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюється контроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником підприємства і відображені у наказі про облікову політику підприємства, технологічними картами виробництва, складеними на основі держстандартів України.
Бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.
Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Для цього застосовуються облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».
Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні здійснюється у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.
Вартість готової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів.
Іноді бувають випадки, коли запаси надійшла на склад підприємства, а документі від постачальника поки не отримані. Інструкцією № 291 бухгалтерський облік таких операцій не передбачен, тому підприємство самостійно прийняло рішення про порядок обліку таких поставок і відобразило його у наказі про облікову політику підприємства.
Бухгалтерський облік запасів, які надійшли без документів постачальника, на підприємстві ТОВ «БіК» ведеться на за балансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» до отримання документів.
Запаси придбані підприємством за контрактами на імпорт товарів враховуються на рахунку 28 на підставі вантажної митної декларації (ВМД) (додаток 12). До вартості імпортованих товарів входять послуги на митне оформлення (додаток 13) та зберігання на митному терміналі. Оплата імпортованих товарів (відливки сталеві та сталь оцинкована з полімерним покриттям) відбувається платіжним дорученням (додаток 14) на перерахунок валюти з поточного рахунку підприємства, при нестата валюти вона зокуповується згідно замовлення на придбання валюти (додаток 15).
Видача виробничих запасів зі склада в цех для виготовлення продукція розглядається как передача їх у виробництво.
Рух ліцензованих запасів відображається у журналі придбання брухту та відходів чорних та кольорових металів на підставі актів (додаток 16)
Якщо запаси придбані підзвітною особою (працівником підприємства) за готівку, то підставою для визначення вартості при їх оприходувані, згідно представлених цією особою авансовому звіту, виступає товарний чек (додаток 17) та чек РРО або квитанція прибуткового ордеру (додаток 18).
Облік витрат ГСМ відбувається за даними подорожніх листів (додаток 19) службового автомобіля та обліка транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17.02.98р. №74.
Подорожній лист оформлюється тільки на один день, при умові сдачі водієм  Подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадку виїзда в інше місто, коли водій виконує завдання на протязі більше однієї доби згідно з наказом на підприємстві.
По закінченні роботи водій сдає подорожній лист, в якому механік проставляє дані спідометру та залишки палива у баку автомобіля при повернені у гараж.
На підставі підсумкових даних облікових регістрів по витратах ГПМ за місяць складається відомість обліку витрат ГПМ по автомобілях за місяць, яка передається в бухгалтерію підприємства для перевірки і відображення фактичних витрат ГПМ у бухгалтерському обліку.
На підприємстві дедеться облік не тільки надходження запасів, але й його реалізація, відвантаження.
Співробітник бухгалтерії за даними відділу реалізації створює рахунок-фактуру (додаток 20) на сплату придбаного товару або готової продукції.
За виставленим рахунком підприємство-покупець здійснює оплату. Для отримання сплаченої продукції до бухгалтерії надається покупцем довіреність (додаток 21). Після перевірки співробітником бухгалтерії наявності сплати на правильності оформлення документів складається видаткова накладна (додаток 22), товарно-транспортна накладна (додаток 23). На підставі цих документів відбувається відвантаження ТМЦ зі складу підприємств. До пакету необхідних документів ще надається сертифікат якості на готову продукцію (додаток 24) та податкова накладна (додаток 25).
ТОВ „БіК” є виробником продукції і має сертифіковану лабораторію, тому має можливість здійснювати експорт своєї продукції. Відвантаження продукції, що відправляєть на експорт оформлюється рахунком – інвойсом (додаток 26), МВД (додаток 27) та при автомобільному перевезення міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) (додаток 28). Валютна виручка зараховується на поточний рахунок підприємства.
Данні первинного обліку на підприємстві згруповуються у оборотно-сальдову відомість (додаток 29).
У другому розділі балансу (додаток 30) «Оборотні активи» статтю «Виробничі запаси», однойменну із синтетичним рахунком 20, вказують на підставі сальдо обротно-сальдової відомості. На підставі цих же реєстрів вказують у цій же статті сальдо за іншими рахунками класу 2 «Запаси», зокрема, відображають сальдо за синтетичними рахунками 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати».
Статтю «Незавершене виробництво» за рахунком 23 «Виробництво» записують на підставі сальдо обротно-сальдової відомості і звіряють з Даними «Виробничих звітів».
Статтю «Готова продукція» заповнюють шляхом переносу сальдо з обротно-сальдової відомості за однойменним рахунком 26.
Статтю «Товари» заповнюють на основі сальдо субрахунку 281 «Товари на складі».
Основою для складання «Звіту про фінансові результати» ф.№2 (Додаток 31) є дані аналітичного обліку за рахунками, що належать до сьомого та дев'ятого класів
Так, виручку від реалізації продукції, товарів, послуг зараз обліковують за кредитом однойменних субрахунків 701,702,703, які відкривають до синтетичного рахунка 70 «Доходи від реалізації». За дебетом цих субрахунків відображають лише суму податку на додану вартість та акцизного збору, оскільки собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт та послуг обліковують за дебетом однойменних субрахунків 901,902, 903 відкритих до синтетичного рахунка 90 «Собівартість реалізованої продукції».
    продолжение
--PAGE_BREAK--