Реферат: Становлення професійних бухгалтерських організацій

--PAGE_BREAK--В травні 1991 р. ТБНЗ, Новозеландська фондова біржа та Комісія з цінних паперів склали спільне звернення до міністра юстиції, в якому серед інших питань рекомендували створити незалежну Раду зі стандартів бухгалтерського обліку. Наприкінці 1991 р. парламенту Нової Зеландії був представлений документ щодо фінансової звітності, до якого увійшли багато запропонованих раніше вказівок. В лютому 1992 р. Товариство бухгалтерів Нової Зеландії випустило проект концептуальної основи фінансової звітності в Новій Зеландії, який включав сім розділів.
До листопада 1992р. за розробку облікових стандартів відповідала Рада з досліджень в сфері бухгалтерського обліку та стандартів ТБНЗ (ARSB NZSA), яка складалась з дванадцяти членів ТБНЗ…
В листопаді 1992 р. Раду з досліджень в галузі бухгалтерського обліку та стандартів було скасовано і створено дві нові організації: Рада зі стандартів фінансової звітності (FRSB) та Рада з облікової практики (РРВ).
На Раду зі стандартів фінансової звітності була покладена відповідальність за:
підготовку стандартів фінансової звітності;
публікацію тлумачень таких стандартів;
проведення науково-дослідної роботи з питань подання фінансової звітності;
консультації з іншими сторонами, які мають до них відношення.
В межах Ради зі стандартів фінансової звітності функціонують чотири комітети: два — з надання фінансової звітності, один — з обліку у видобувній промисловості і сільському господарстві та комітет, який призначає стипендії по дисертаційних проектах.
До обов'язків Ради з облікової практики входить публікація стандартів і інструкцій (вказівок) з бухгалтерської справи.
США.
В кінці XIX ст. за досвідом британських інститутів і за безпосередньої участі британських бухгалтерів професійні бухгалтерські організації почали створюватись і в США. Першою організацією в країні стала Американська асоціація громадських бухгалтерів (ААРА), зареєстрована в 1887 р. за законом штату Нью-Йорк, який регламентував професію бухгалтера і використання звання Присяжного бухгалтера (Certified Public Accountant). Пізніше така практика почала розповсюджуватись і в інших штатах.
У 1882 р. було засновано Інститут бухгалтерів та рахівників (ІАВ); у 1886 р. — Американську асоціацію громадських бухгалтерів, яка в 19 І 7 р. була реформована на Американський інститут присяжних бухгалтерів, що й сьогодні залишається провідною професійною недержавною організацією США в сфері обліку. Згодом американські організації зайняли панівну позицію в світовій обліковій практиці.
В таблиці 1 додатку А представлено основні етапи створення професійних організацій США та їх вплив на розвиток бухгалтерського обліку.
Франція.
В кінці XIX ст. в країні призначення інституту бухгалтерів виконували спеціальні палати рахівників, які існували в Парижі, Ліоні та деяких інших містах. Крім. того, окрім різних бухгалтерських корпорацій та вчених товариств, що влаштовували курси з рахівництва, в 1881 р. в Парижі було засновано академічне товариство рахівників, яке очолювали відомих представників фінансового та адміністративного світу, воно влаштовувало відповідні іспити, і тим, хто їх склав, видає відповідні дипломи на звання рахівника. Часто на зборах членів Академії виступали такі відомі вчені-обліковці як Н. д'Анастасіо, Ф. Вілла, А. Торнциг та ін. Деякі ідеї набували чіткого вираження і в подальшому були покладені в основу теорій окремих авторів (Н. д'Анастасіо, Ф. Марчі, Ф. Вілла та ін.). У 1893 р. право викладати рахівництво було надано лише особам, що склали іспит спеціальній урядовій комісії за певною програмою.
У Франції академічні організації з'явились пізніше ніж в Італії або Великобританії. Робота наукових товариств була досить плідною. Проте Академії обліковців можна назвати закритими організаціями, так як вони були доступними тільки для своїх членів.
Не зважаючи на те що кожна Академія по можливості співпрацювала з іншими, розвиток облікової думки вимагав ширшого обміну позиціями, дискусій між працівниками обліку, теоретиками і практиками. Це викликало необхідність проведення періодичних з'їздів і конгресів бухгалтерів.
Перший такий Конгрес був скликаний у 1879 р. в Римі. Після цього подібні конгреси були організовані в багатьох містах Франції і Італії: Парижі (1880), Флоренції (1884), Мілані (1888), Болоньї (1890), Генуї (1893), Римі (1896), Венеції (1904), Болоньї (1906), Марселі (1906), Ліоні (1908), Генуї (1910), Римі (1912). Роль і значення конгресів зросли настільки, що вони стали методом і засобом розробки рахівництва в міжнародному — масштабі, тоді як Академії були переважно національними органами з розробки теоретичних і практичних питань рахівництва. Таким чином, проведення конгресів є свідченням того, що проблеми рахівництва вже не виступали предметом уваги і турбот вчених лише окремих крага, вони вимагали міжнародного обміну інформацією і співробітництва вчених багатьох держав.
2. Становлення професійних бухгалтерських організацій в Росії і колишньому Радянському Союзі В Росії першим бухгалтерським об'єднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. «Артель счетоводов».
В кінці XIX ст. стало цілком очевидним, що реалії економічного життя вимагають підвищення уваги суспільства та, насамперед, владних структур царської Росії до регламентації діяльності службового персоналу торгівлі та промисловості і бухгалтерів зокрема. З огляду на різного роду обмеження в законі прав бухгалтера, промисловість, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Ті відомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу із бухгалтерським середовищем, постійно натикалися на нові і нові проблеми, які не могли бути вирішені в межах застарілих законів.
Наприкінці 1891 — початку 1892 р. була зроблено першу спробу організувати в Росії Інститут присяжних бухгалтерів. Тоді відбувся Перший з'їзд обліковців, який визнав найближчим завданням «створення особливої групи освічених та надійних людей, які повинні були називатися присяжними рахівниками і яким доручалася ревізія різних рахівництв, експертиза та організація правильної бухгалтери на приватних та громадських підприємствах».
18 грудня 1894 p. почесним членом товариства І.Д. Гопфенгаузеном було прочитано доповідь про ненормальне становище бухгалтерів в Росії, після якого він звернувся до громади з пропозицією вимагати від уряду заснування Інституту бухгалтерів та присяжних рахівників. Але деякі з впливових консервативних противників вказали у своїх негативних відгуках на передчасність відкриття в Росії Інституту, завдяки чому проект затверджений не був.
В другій половині 1896 р. у Раді Товариства для розробки та розповсюдження комерційних знань від Міністерства фінансів була висунута пропозиція щодо створення комісії на чолі з членом Ради при Міністерстві фінансів П.П. Цитовичем для розробки кінцевого проекту положення про Інститут.
На той час царський уряд підтримував буржуазію, допомагав охороняти секрети приватних підприємств, комерційну таємницю. За таких умов і облік, і судово-бухгалтерська експертиза не могли розвиватися на науковій основі. Спеціаліст, які запрошувалися судома якості експертів-бухгалтерів, були службовцями приватних фірм, повністю залежали від своїх господарів та не були вільними у, своїх судженнях. У 1897 р. комісія сенатора П.П. Цитовича у зв'язку із спробою організації товариства присяжних бухгалтерів писала: «Повна матеріальна та службова залежність від нічим не обмеженої… волі господаря… позбавляє осіб облікової професії підґрунтя для прояву необхідної стійкості у виконанні свого громадського обов'язку».
Громадою рахівників під керівництвом Ф.В. Єзерського був підготовлений проект положення про Інститут присяжних бухгалтерів. В подальшому проект був доопрацьований і в 1898 р. представлений до обговорення. Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру Інституту, права та обов'язки присяжних бухгалтерів. Інститут повинен був мати в своєму складі кандидатів на звання рахівників, а також почесних членів та кандидатів, рахівників та присяжних рахівників. Однак ця спроба виявилася невдалою.
Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру інституту, права і обов'язки присяжних рахівників, вони проголошували, що членів інституту слід поділяти на присяжних рахівників першого, другого та третього ступеню (присяжних рахівників, рахівників, кандидатів).
Другу спробу організувати Інститут бухгалтерів було здійснено на початку XX ст. В цей час в Росії почала гостро відчуватись потреба в такому особливому органі, який би сприяв удосконаленню професійної освіти бухгалтерів та підвищенню ефективності контролю. Саме таку роль покликаний був відігравати Інститут бухгалтерів, проект Організації якого був представлений головою Московського товариства бухгалтерів Ф.І. Бельмером, і який став приводом для скликання І Всеросійського з'їзду бухгалтерів в 1909 р. Відповідно до проекту члени інституту поділялися на бухгалтерів-експертів, бухгалтерів та кандидатів. Проте і ця спроба не отримала визнання ні державою, ні громадськістю.
Пропозиції російських вчених та практиків щодо поділу членів Інституту за ступенем звання і практичної звітності наведено в таблиці 2 додатку Б.
В радянській Росії в період НЕПу, коли спостерігалось зростання економіки і ринкових відносин, було здійснено ще одну спробу створення органу незалежного фінансового контролю — Інституту державних бухгалтерів-експертів (далі — ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "… з метою сприяння та правильної постановки рахівництва і звітності державних, концесійних, змішаних, кооперативних, громадських, і приватних підприємствах та державних установах… для видачі висновку з питань обліку і звітності". Але й ця третя спроба створення органів незалежного фінансового контролю в Росії, як і попередні дві, не виправдала покладених на неї сподівань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої «згадки про ринкову економіку».
У сучасній Росії визнаною організацією спеціалістів бухгалтерської професії є Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ Росії). Структура організації ІПБ Росії передбачає створення самостійних територіальних підрозділів, яких у теперішній час нараховується близько 60. Президентами інститутів обираються фахівці, які мають великий досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, серед яких вчені та професори.
23 червня 1999 р. відбулось засідання Президентської ради ІПБ Росії, на якому обговорювалось Положення про Комітет з бухгалтерського обліку Інституту професійних бухгалтерів. Засідання проводилось під головуванням віце-президента, виконавчого директора ІПБ Росії О.М. Островського. На Комітет було покладено всебічне сприяння підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на економічних суб'єктах, підготовка проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організація науково-дослідних робіт в сфері бухгалтерського обліку, здійснення контролю за професійною відповідністю і якістю роботи бухгалтерів — членів Інституту професійних бухгалтерів, поширення інформації, видача пояснень і коментаріїв по нормативних документах.
Також було затверджено Положення Експертної ради з бухгалтерської освіти та складу Експертної ради.
Серед основних завдань Експертної ради були відмічені:
розробка концепції бухгалтерської освіти всіх рівнів,
вивчення і узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки професійних бухгалтерів і аудиторів,
розробка і затвердження учбових планів і програм з підготовки бухгалтерів і професійних бухгалтерів по чотирьох рівнях,
участь в розробці стандартів з бухгалтерської освіти тощо.
Основними цілями ІПБ Росії є:
об'єднання професійних бухгалтерів та аудиторів в єдину професійну організацію, підвищення статусу та престижу професії;
розробка методології бухгалтерського обліку і аудиту, впровадження в практику нових форм і методів організації обліку;
представлення інтересів бухгалтерів та аудиторів в законодавчих та виконавчих органах влади;
організація кваліфікованих бухгалтерських послуг з відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та при формуванні бази оподаткування.
Інститут розробляє бухгалтерську методологію, а Міністерство фінансів затверджує її, після схвалення методологічною радою.
3. Стан професійних бухгалтерських організацій в незалежній Україні В Україні процес становлення професії бухгалтера є однією з складових частин програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В першу чергу це означає ініціативу самих бухгалтерів. На Інститут професійних бухгалтерів покладаються важливі завдання створення відповідного механізму реалізації бухгалтером своїх професійних функцій. Причому потрібно враховувати, що при організації Інституту необхідне обов'язкове вивчення відповідного досвіду інших країн (Великобританії, США, Франції, Шотландії та ін.), і все позитивне повинно бути враховане в його діяльності.
Першою професійною організацією в незалежній Україні стала Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (далі — ФПБАУ), зареєстрована Міністерством юстиції в 1997 р.
Метою створення ФПБАУ є:
підвищення ролі бухгалтерської професії в процесі переходу до ринкової економіки;
застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
підвищення престижу професійного бухгалтера.
До основних завдань ФПБАУ входить розробка і сприяння провадженню національних стандартів з обліку і аудиту на базі відповідних міжнародних стандартів, а також системи сертифікації професіоналів.
В планах ФПБАУ — створення розвинутої мережі професійної підготовки спеціалістів, поглиблення знань з бухгалтерського обліку, аудиту, оподаткування. Навчальні програми ФПБАУ розраховані, головним чином, на спеціалістів-практиків.
Членами ФПБАУ можуть стати спеціалісти, які мають вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше двох років, або які не мають вищої освіти, але їх стаж роботи за спеціальністю нараховує не менше п'яти років.
17-18 червня 1999 року в Києві було створено також Регіональну Федерацію бухгалтерів і аудиторів "Євразія" (далі — РФБА). Федерацію очолили президент Алла Іванівна Савченко (Україна) і віце-президент Сапар Хайсанович Кошкимбаєв (Казахстан).
РФБА вирішує цілий комплекс завдань, серед яких:
розвиток і гармонізація бухгалтерського обліку й аудиту в країнах реєстрації організацій-членів на підставі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і Міжнародних стандартів аудиту; надання допомоги в розвитку національних асоціацій бухгалтерів і аудиторів; сприяння впровадженню правил професійної етики, розроблених з урахуванням прийнятої моделі Кодексу професійної етики; сприяння розвитку програм професійного навчання і критеріїв сертифікації.
У діяльності РФБА беруть участь дійсні та асоційовані члени, а також спостерігачі Відмінною рисою "Євразії" є максимально спрощений прийом у члени Федерації. Ними можуть бути некомерційні і неурядові організації бухгалтерів і аудиторів, створені відповідно до національного законодавства їх країн.

4. Міжнародні професійні організації Поряд із заснуванням Академій, організацією національних і міжнародних конгресів вчених — бухгалтерів не припинялась робота і окремих авторів з питань рахівництва. За таких умов науковці мали можливість представити. результати своїх досліджень на розсуд вчених всього світу. Таким чином, узагальнити всі професійні бухгалтерські організації, які діють сьогодні в країнах світу, можна в таблиці 2.
На початку XX ст., коли у зв'язку із виникненням міжнародних корпорацій почали розвиватися міжгосподарські зв'язки, з'явилася необхідність створення міжнародних об'єднань бухгалтерів. Так, вперше в 1911 р. в Брюсселі була створена Міжнародна асоціація бухгалтерів. Головну раду асоціації очолили такі видатні бухгалтери, як А. Кальмес, Ф. Беста, Мореллі, Е. Пізані, П. Отле, К. Понайотопуло, П. Буше. Членом цієї асоціації був також і видатний російський бухгалтер Л.І. Гомберг. Асоціація проводила роботу з поширення окремих варіантів калькуляції собівартості, розглядала проблеми з теорії обліку, проводила важливі дослідження в області уніфікації облікової термінології, вносила рекомендації щодо стандартизації документів, а також опрацьовувала пропозиції з удосконалення викладання облікових дисциплін. Але, на жаль, Перша світова війна припинила діяльність цієї асоціації.
Таблиця.2. Професійні організації та провідні професійні інститути в галузі фінансового обліку в деяких країнах (за даними 1990 р)
    продолжение
--PAGE_BREAK--