Реферат: Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
--PAGE_BREAK--продолжение
--PAGE_BREAK--Аналіз основних економічних показників проведемо в таблиці 2.3
Таблиця 2.3 — Аналіз показників виробничо-фінансової діяльності СФГ «Пролісок» Самбірського району Львівської області
Показники
1999 р.
2000 р.
2001 р.
2001р. у % до 1999р.
Вартість валової продукції в
порівняльних цінах, тис. грн.
582,5
591,6
410,2
70,4
в т.ч. рослинництва
384,7
394,1
272,3
70,8
тваринництва
197,8
197,5
137,9
69,7
Валова продукція на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с/г
44,6
53,9
37,4
73,9
угідь, тис. грн.
Валова продукція на 1 серед
ньорічного працівника, грн.
2,3
2,5
1,9
82,6
Валова продукція (по
собівартості)
1088,3
1362,7
1562,5
143,6
Середньорічна чисельність
працівників, чол.
256
241
217
84.7
Грошові надходження, тис. грн.
989,2
1672,2
1066,2
107,8
Валовий доход тис. грн.
518,4
824,1
420,3
81,1
Валовий доход на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га с/г
угідь, тис. грн.
39,7
75,1
38,3
96,5
Валовий доход на 1 середньо
річного працівника, грн.
2,0
3,4
1,9
95
Прибуток, тис. грн.
200,4
511,7
10,8
5.4
Рівень рентабельності, %
26.8
50,2
1,2
-25,6 п.
Аналізуючи таблицю 2.3 бачимо, що всі показники досліджуваного господарства у 2001 р. порівняно з 1999 р. зменшились. Так, вартість валової продукції зменшилась на 29,6 %, середньорічна чисельність працівників на 15,3%. Грошові надходження у 2001 р. проти 1999 р. збільшились на 7,8 %, проте проти 2000 р. зменшились на 36,2 %. Значно знизився такий важливий показник як прибуток. Так в 2001 р. прибуток становив 10,8 тис.грн., тоді як в 1999 р. — 200,4 тис. грн., або на 94,6 % менше. Зменшення прибутку позначилось і на рівні рентабельності, який зменшився на 25,6 пункти.
Підвищення ефективності виробництва значною мірою залежить від стану основних засобів праці, темпів оновлення техніки, транспорту, окремих видів енергоносіїв, тобто найбільш активної їх частини. Науково-технічний прогрес сприяє суспільному поділу праці, поглибленню спеціалізації сільськогосподарських підприємств, що зумовлює удосконалення їх виробничого потенціалу, насамперед основних фондів. Останні являють собою провідну і найбільш динамічну частину відтворюваних ресурсів сільського господарства. Їх ефективність значною мірою залежить від концентрації на одиницю земельної площі, голову худоби і птиці, середньорічного працівника тощо.
Важливе значення відводиться показникам забезпеченості основними фондами та їх використання. Основні виробничі фонди виконують різні функції в процесі виробництва. Значна їх частина створює умови для здійснення виробничих процесів та впровадження прогресивних технологічних рішень( будівлі); інші забезпечують зберігання продукції (споруди); ще інші — передачу електроенергії, тепла, води тощо (передавальні пристрої).
Співвідношення основних виробничих фондів сільського господарства має принципове значення при аналізі таких показників ефективності основних фондів, як фондоозброєність, фондозабезпеченість, фондовіддача, фондомісткість.
В таблиці 2.4 наведемо показники забезпеченості досліджуваного господарства основними фондами.
З даних таблиці 2.4 можна зробити висновки, що забезпеченість господарства основними фондами основного виду діяльності зменшилась в 2001 р. порівняно з 1999 р. на 77,1 %. Така ситуація склалася внаслідок того,
Таблиця 2.4 — Забезпеченість та ефективність використання основних фондів в СФГ «Пролісок» Самбірського району Львівської області
Показники 1999р.
2000 р.
2001 р.
2001 р. в % до 1999р.
Основні виробничі фонди на кінець року, тис. грн.
5276,6
5027,9
1206,7
22,9
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
483,6
4274,0
972,5
21,7
Середньорічна чисельність працівників, чол.
256
241
217
84,8
Площа с/г угідь, га
1305
1097
1097
84,1
Вартість валової продукції, тис. грн.
582,5
591,6
410,2
70,4
Фондозабезпеченість, тис. грн.
343.6
389.6
88,7
25,8
Фондоозброєність, тис. грн.
17,5
17,7
4,5
25,7
Фондовіддача
0,13
0,14
0,42
в 3,2 рази
Фондомісткість
7,7
7,2
2,4
в 3,1 рази
що частина виробничих фондів вибула внаслідок паювання, коли працівники забрали свій пай основними засобами. Фондозабезпеченість зменшилась і свідчить, що на <metricconverter productid=«100 га» w:st=«on»>100 га сільськогосподарських угідь в 2001 р. порівняно з 1999 р. припадає 88,7 тис. грн., тобто зменшення становить 74,2 %. Фондоозброєність показує, що на 1 середньорічного працівника в господарстві в 2001 р. припадало 4,5 тис. грн. основних фондів. Це Менше проти 1999 р. на 74,3 %. Показником, що характеризує випуск продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів є фондовіддача. Вона зросла за останні 3 роки у 3,2 рази. Ще одним показником, що характеризує забезпеченість господарства основними фондами є фондомісткість. В СФГ „Пролісок” на виробництво 1 грн. валової продукції в 2001 р. було використано на 5,3 грн. основних фондів менше, ніжу 1999 р.
Отже, СФГ «Пролісок» в основному забезпечене основними виробничими фондами, в тому числі фондами сільськогосподарського призначення, проте вони не повністю використовуються. Необхідно більш раціонально використовувати їх. Саме від їх комплексності, кількісного і якісного складу залежать результати господарської діяльності, обсяги та види виробленої продукції, її собівартість, продуктивність праці, доходність і рентабельність.
2.3 Організація облікової служби
На кожному сільськогосподарському підприємстві функціонує облікова служба. Вона є структурним підрозділом апарату управління, який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності. Організація облікової служби передбачає визначення прав та обов'язків всіх її працівників, в тому числі головного бухгалтера, побудову облікової служби на підприємстві, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами. Саме від правильно організованого бухгалтерського обліку залежить успіх господарства.
Згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, несе керівник господарства.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку в СФГ „Пролісок” створено облікову службу на чолі з головним бухгалтером. Крім головного бухгалтера в склад облікової служби входять: бухгалтер по оплаті праці, бухгалтер по виробництву; бухгалтер автопарку; бухгалтер по основних засобах ( він же заступник головного бухгалтера), а також касир.
Функції працівників облікового апарату регламентуються посадовими інструкціями. Це документ, у якому зафіксовані завдання, функції, обов'язки, права і відповідальність посадової особи. Він розробляється для кожної конкретної посади, забезпечує єдність при розподілі обов'язків між категоріями працівників тощо.
Розробляються посадові інструкції за дорученням керівника господарства. Для облікових працівників вони розробляються головним бухгалтером.
Головний бухгалтер СФГ „Пролісок” призначається і звільняється керівником господарства і йому підлеглий. Він забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі; крадіжки і псування активів підприємства.
Крім цього головний бухгалтер разом з керівником господарства підписує документи на отримання і видачу матеріальних цінностей та грошових коштів. Він забезпечує збереженість бухгалтерських документів, оформлення і передачу їх до архіву.
Головний бухгалтер в СФГ „Пролісок” вибрав централізовану систему організації облікової роботи господарства. Перевагою централізованої системи є те, що вона дає змогу отримувати узагальнюючі облікові показники в найкоротші строки з найменшими затратами праці й коштів. Крім того, централізація обліку сприяє забезпеченню кваліфікованішого керівництва ним і створює умови для впровадження механізації облікових і обчислювальних робіт на базі АРМ з допомогою персональних ЕОМ.
На бухгалтера по оплаті праці покладено обов'язок вести облік по оплаті праці, а саме здійснювати нарахування заробітної плати, проводити розрахунок нарахувань та відрахувань, які пов'язані з оплатою праці згідно чинного законодавства. Також в його обов'язки входить нарахування відпустки, лікарняних і різного роду допомоги.
Бухгалтер по обліку основних засобів в досліджуваному господарстві веде облік основних засобів, які наявні у господарстві; здійснює нарахування амортизації на дані засоби; обліковує вибуття та надходження основних засобів, їх переоцінку тощо.
Бухгалтер по виробництву відповідає за облік виробництва у господарстві, а саме продукції рослинництва, тваринництва та промислових підприємств. Він здійснює розрахунок фактичної собівартості певних видів продукції, виявляє і списує калькуляційні різниці між плановою і фактичною собівартістю.
Ведення касових операцій покладено на касира. Касир в господарстві веде касову книгу на основі виписаних касових ордерів; регулює готівковий обіг в господарстві; видає підзвітні суми, оплату праці. Касир несе відповідальність за наявність готівки в касі.
Облік на підприємстві здійснюється за журнально-ордерною формою. Це означає, що зведеними реєстрами по бухгалтерському є журнал-ордери, які є підставою для складання Головної книги.
Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів та надання її користувачам керівництво СФГ «Пролісок» затвердило облікову політику. В ній визначено принципи, методи і процедури обліку.
Облікова політика розробляється на багато років, проте може зазнавати змін у випадках:
- змінюються статутні вимоги;
- змінюються вимоги органу, що затверджує положення бухгалтерського обліку;
- зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Зміст облікової політики оформлено наказом про облікову політику.
При формуванні облікової політики господарство керувалося Законом України „Про організацію бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні” та П (С) БО. В обліковій політиці господарства зазначено, що СФГ „Пролісок” є економічно самостійним виробником сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації. Крім цього в ній зазначено, що господарство для нарахування амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку використовує норми і методи передбачені податковим законодавством. Для списання виробничих засобів обрано метод середньозваженої собівартості.
Отже, в СФГ „Пролісок” організація облікової служби на належному рівні. Всі працівники облікового апарату чітко виконують свої обов’язки.
2.4 Стан охорони праці та заходи його покращення
Покращення умов праці на виробництві є необхідною умовою підвищення її продуктивності та економічної ефективності виробництва. Для цього необхідно:
- розробляти і впроваджувати у виробництво найбільш раціональні технологічні процеси і таку організацію виробництва і праці, яка б усувала небезпечні та шкідливі для здоров’я чинники;
- залучати у виробництво найновішу техніку, під час експлуатації якої виключається потенціальна небезпека аварії, пожеж та нещасних випадків;
- розробляти заходи, спрямовані на профілактику травматизму, професійних захворювань та підвищення культури виробництва, які гарантують повну безпеку і здорові умови праці.
В СФГ „Пролісок” робота з охорони праці здійснюється на основі Законів України „Про охорону праці”, „Про пожежну безпеку”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. У господарстві розроблено Положення „Про роботу з охорони праці і техніки безпеки”.
Відповідальність за проведення заходів з охорони праці в господарстві несе інженер з техніки безпеки. Він призначений з числа спеціалістів, має вищу освіту. Розпорядження інженера з техніки безпеки виконується усіма спеціалістами та працівниками.він також контролює виконання розроблених заходів, перевіряє стан охорони праці, проводить розслідування нещасних випадків. За організацію охорони праці в господарстві відповідальність несе голова господарства.
Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку працівники мають право на щотижневі вихідні дні та щорічну оплачу вальну відпустку. Для працівників господарства встановлений шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. На передодні святкових та неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину. Робочий день працівників починається з 9°° години до 16°° год, з обідньою перервою з 13°° до 14°°год.
У СФГ „Пролісок” створено необхідні заходи щодо запобігання пожежі. При цьому стараються правильно розміщувати машини, обладнання з дотриманням певних проходів; організовувати пожежну службу на підприємстві; на території складів заборонено куріння; на всіх об’єктах повинні бути встановлені вогнегасники. Для того, щоб вивчити причини виробничих травм в господарстві, доцільно провести аналіз виробничого травматизму (таб. 2.5)
Таблиця 2.5 – Основні показники з охорони праці в СФГ „Пролісок”
Показники
1999 р.
2000 р.
2001 р.
1. Середньорічна кількість працюючих, чол.
256
241
217
2. Фактично витрачено на одного працюючого, грн.
2,5
3,0
2,6
3. Витрати на спецодяг, грн.
210
187
130
4. Протипожежні витрати, грн.
2,9
3,1
3,0
5. Кількість нещасних випадків
4
3
4
6. Кількість днів непрацездатності
247
375
298
7. Частота травматизму
12
14
18
8. Тяжкість травматизму
10
11
10
9. Втрати, внаслідок непрацездатності, грн
230
410
306
За даними таблиці 2.5 бачимо, що за рахунок проведених заходів з охорони праці та проведення фінансування в господарстві зменшились у 2001 р. порівняно з попереднім роком фактичні витрати на одного працюючого. Кількість нещасних випадків та частота травматизму збільшились. Тому в майбутньому необхідно вживати всі необхідні заходи щодо зменшення таких випадків.
У досліджувальному господарстві здійснюється річне та оперативне планування заходів з охорони праці. Комплексні плани охоплюють заходи поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму і захворювань терміном на 5 років. Даний план складають у вигляді окремого документа, що затверджується правлінням та надсилається вищестоящій організації. Оперативні плани складаються на період 3-3 місяці і включають заходи з поліпшення охорони праці при виконанні робіт у найбільш наружений період.
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Об’єкт основних засобів вилучається з актів (списується з балансу) у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. При списанні з балансу основних засобів в господарстві керуються інструкцією про порядок списання будівель, споруд, машин, що відносяться до основних засобів.
При списанні будівель і споруд складають акт на списання основних засобів (ф. № 03-3), а при ліквідації машин і обладнання – Акт на списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4).
Акти складаються в двох примірниках комісією, призначеною директором господарства. В них зазначають дані про первісну вартість об’єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об’єкта. Витрати по ліквідації відображають у розділі Розрахунок результатів списання об’єкта.
Приймаючи рішення про списання основних засобів, необхідно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновлювати, а також, якщо об’єкт не може бути реалізований або проданий іншим суб’єктом підприємницької діяльності.
Визначення непридатності основних засобів встановлює постійно діюча комісія. Її склад затверджено наказом по господарству. До складу комісії СФГ „Пролісок” входять: заступник керівника господарства, головний інженер, головний агроном, головний зоотехнік, головний бухгалтер. В компетенцію комісії входить безпосередній огляд технічного стану об’єкта, що підлягає списанню, виявлення конкретних причин списання об’єкта (знос, реконструкція, аварії тощо), виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття об’єкта з експлуатації, внесення пропозицій відносно притягнення цих осіб до відповідальності, визначення використання окремих вузлів, деталей, що списуються, складання актів на списання об’єктів.
У висновку про технічний стан тракторів, комбайнів, автомобілів до списання їх господарством беруть участь органи держтехогляду.
При продажу основних засобів для відображення собівартості їх використовують субрахунок 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів”. Ліквідація об’єкта основних засобів може бути як повною, так і частковою. У випадку часткової ліквідації відповідно до п. 35 П (С) БО7 первинну вартість об’єкта зменшують на суму первинної вартості частини, що ліквідується, а знос зменшують, відповідно, на величину зносу частини, що ліквідується.
Розглянемо відображення в обліку реалізації культиватора УСМК-54 в таблиці 3.2
Таблиця 3.2 – Облік реалізації основних засобів у СФГ „Пролісок” (культиватор УСМК-54)
Назва господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
дебет
кредит
1. Відображено дохід від реалізації культиватора УСМК-54
377
742
15000
2. Відображено суму ПДВ від реалізації
742
641
1500
3 Відображено списання зносу
131
10
2400
4. Списано залишкову вартість культиватора
972
10
12000
5. Списано залишкову вартість культиватора
793
972
12000
6. Списано на фінансовий результат дохід від реалізації
742
793
15000
Списання машин і обладнання, що стали непридатними внаслідок аварії або стихійного лиха проходить інакше. Рішення про їх списання повинно прийматися після проведення ретельного огляду комісією на чолі з головним державним інспектором – інспектором держтехсільгоспнагляду. В досліджувальному господарстві таких випадків не було.
При вибракуванні тварин з основного стада у СФГ „Пролісок” складають Акт на вибракування тварин з основного стада (ф. № 57, 57а), а при списанні інвентаря – Акт на списання виробничого і господарського інвентаря (ф. № 126).
Акти про надходження і вибуття основних засобів передають у бухгалтерію господарства. Інколи трапляються випадки несвоєчасного надходження документів у бухгалтерію, не завжди проставлені обов’язкові реквізити на документах.
3.2 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів
Бухгалтерський облік основних засобів, що у використовуються у виробничій діяльності ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Він призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів, які віднесені до складу основних засобів. Рахунок 10 активний, балансовий.
По дебету рахунка 10 відображають надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта основних засобів. По кредиту-вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
До рахунку 10 „Основні засоби” відкривають наступні субрахунки:
101 „Земельні ділянки”;
102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”;
103 „Будинки та споруди”;
104 „Машини та обладнання”;
105 „Транспортні засоби”;
106 „Інструменти, прилади та інвентар”;
107 „Робоча і продуктивна худоба”;
108 „Багаторічні насадження”;
109 „Інші основні засоби”.
У СФГ відкрито лише субрахунки 103, 104, 105, 106 і 107.
На субрахунку 103 „Будинки та споруди” в господарстві ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів.
На субрахунку 104 „Машини та обладнання” обліковується наявність та рух сільськогосподарських машин і обладнання.
На субрахунку 105 „Транспортні засоби” ведуть облік транспортних засобів, призначених для переміщення людей і вантажів.
На субрахунку 106 „Інструменти, прилади та інвентар” обліковують знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, пристрої для здійснення монтажних робіт тощо.
На субрахунку 107 „Робоча і продуктивна худоба” обліковують робочу худобу-коней та продуктивну худобу-корови.
Аналітичний облік основних засобів ведеться в досліджуваному господарстві по інвентарних об’єктах. Кожному інвентарному об’єкту присвоюють інвентарний номер, який наносять на об’єкт і вказують в первинних документах і реєстрах з обліку основних засобів. Облік також ведеться по видах основних засобів, місцях їх експлуатації, матеріально відповідальних особах.
Аналітичний облік основних засобів здійснюється в інвентарних картках. Вони містять інформацію про технічні особливості об’єкта, їх інвентарний номер, первісну вартість, норму амортизації та інше. Записи в інвентарних картках здійснюють за даними первинних документів, технічних паспортів. Картки складаються в одному примірнику і зберігаються у бухгалтерії в картотеці.
Заповнені інвентарні картки реєструють в Описах інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. №03-7). їх ведуть за класифікаційними групами об’єктів основних засобів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту списання основних засобів.
Інвентарні картки на основні засоби, що надійшли або вибули протягом місяця зосереджують в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів (ф. №03-8).
В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкта за матеріально відповідальними особами ведуть інвентарний список основних засобів (ф. №03-9). Дані, що містяться в цій формі аналогічні даним інвентарних карток обліку основних засобів.
Типові кореспонденції за синтетичним рахунком 10 „Основні засоби” наведено в табл. 3.3.
Синтетичний облік за рахунком 10 „Основні засоби” ведуть в журналі-ордері №13 с.г. Залишки по кредиту цього рахунка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерських довідок, в кінці місяця кредитові обороти рахунка 10 журналу-ордера №13 с.г. переносять в Головну книгу.
В табл..3.4 подано журнал-ордер №13с.г. за серпень 2001р. Загальна схема обліку основних засобів в СФГ„Пролісок” подано на рис.3.4.
Таблиця 3.3 – Типові операції за рахунком 10 „Основні засоби”
Зміст господарських операцій
Кореспондуючі рахунки
дебет
кредит
1
2
3
1. Відображено знос основних засобів, що були в експлуатації
10
131
2. Введено в експлуатацію основні засоби
10
152
3. Переведення молодняку тварин в основне стадо
107
155
4. Оприбутковано придбані основні засоби, що не потребують витрат на їх монтаж, збирання
10
37
5. Оприбутковано від найомників основних засобів як внесків у пайовий капітал
10
41
6. Індексація (дооцінка) основних засобів
10
423
7. Прийнято від засновників основні засоби, як їх внески у статутний фонд
10
46
8. Оприбутковано основні засоби, раніше списані з балансу
10
19
9 Надходження основних засобів у рахунок виплати дивідендів
10
73
10 Безплатне надходження основних засобів
10
424
11 Внутрішнє переміщення основних засобів
10
10
1
2
3
12 Списано знос основних засобів, що вибули з господарства
131
10
13 Залишкова вартість переданих основних засобів
14
10
14 Передано основні засоби у фінансову оренду
16
10
15 Вибракувано тварин з основного стада
21
10
16 Обмін основних засобів на інші активи по бартеру
37
10
17 Списання індексації основних засобів
42
10
18 Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів
976
10
19 Відображено нестачу основних засобів
94
10
20 Відображено залишкову вартість реалізованих ОЗ
972
10
21 Списано страчені основні засоби внаслідок надзвичайних подій
99
10
Таблиця 3.4 – Журнал-ордер № 13 с.г. за серпень 2001 року (в частині рахунка 10 „ основні засоби”)
№ з/п
Зміст запису
З кредиту рахунку 10 в дебет рахунків
13
94
972
Разом по кредиту рах. Ю
1
Вибракувано тварин з основного стада
10100
10100
2
Реалізовано культиватор УСМК-54
2400
12000
14400
3
Списано транспортер на фермі №1
9000
9000
4
Недостача основних засобів за залишковою вартістю
950
950
Разом
21500
950
12000
34450
<img width=«50» height=«26» src=«dopb116144.zip» v:shapes="_x0000_s1041"> <img width=«50» height=«26» src=«dopb116145.zip» v:shapes="_x0000_s1040"> <img width=«422» height=«50» src=«dopb116146.zip» v:shapes="_x0000_s1043 _x0000_s1048 _x0000_s1047 _x0000_s1046 _x0000_s1045 _x0000_s1044 _x0000_s1042">
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1049">Акт приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1050">Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1051">Акт на переведення тварин з групи в групу
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1052">Акт на списання основних засобів
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1053">Акт на списання автотранспортних засобів
<img width=«2» height=«26» src=«dopb116147.zip» v:shapes="_x0000_s1054">Акт на вибракування тварин з основного стада
<img width=«470» height=«26» src=«dopb116148.zip» v:shapes="_x0000_s1056 _x0000_s1058 _x0000_s1057">
<img width=«2» height=«38» src=«dopb116149.zip» v:shapes="_x0000_s1060"><img width=«2» height=«38» src=«dopb116149.zip» v:shapes="_x0000_s1061"><img width=«50» height=«38» src=«dopb116150.zip» v:shapes="_x0000_s1062"><img width=«38» height=«38» src=«dopb116151.zip» v:shapes="_x0000_s1063">
Описи інвентарних карток
Інвентарний список основних засобів
<img width=«62» height=«2» src=«dopb116152.zip» v:shapes="_x0000_s1064"> Картка обліку руху основних засобів
Рис. 3.1 Загальна схема обліку основних засобів
Рис. 1 в СФГ „Пролісок”
3.3 Облік зносу (амортизації) основних засобів
Основні засоби під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Знос – це втрата основними засобами початкової вартості у процесі їх використання. Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання.
Не нараховується знос на землю та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання.
Строк корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.
Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:
- очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта;
- очікуваного фізичного зносу;
- морального зносу;
- правових або аналогічних обмежень щодо використання об’єкта.
Строк корисного використання активу може змінюватись:
- у разі зміни технології виробництва або попиту продукції, що виробляється за допомогою цього активу;
- у разі капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.
Результати зміни терміну корисного використання об’єкта будуть впливати на величину амортизації цього об’єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.
Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.
З 01.07.2000 р., згідно П (С) БО7, підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів застосовуючи такі методи:
1) прямолінійний;
2) виробничий;
3) зменшення залишкової вартості;
4) прискореного зменшення залишкової вартості;
5) кумулятивний.
Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:
— методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;
— метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів, — виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.
продолжение
--PAGE_BREAK--Крім зазначених методів, підприємство також може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.
Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами.
За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.
Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:
А=3В х На,
де А – сума амортизаційних відрахувань;
3В – залишкова вартість об’єкта основних засобів;
На = річна норма амортизації.
Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:
<img width=«74» height=«2» src=«dopb116153.zip» v:shapes="_x0000_s1067">На = 1-н√(ЛВ: ПВ),
де На – річна норма амортизації;
н – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;
ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;
ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів.
У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.
Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкту, що амортизується, визначають суму амортизації.
Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг) яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації починається з місця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
У досліджувальному господарстві для нарахування амортизації застосовують норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.
Відповідно до п. 8.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суми амортизаційних відрахувань звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених п. 8.6 цього Закону, до балансової вартості груп основних фондів на податок звітного періоду.
Амортизації нараховують раз на квартал, яку визначають за формулою:
Б(а) = Б (а-1) + П (а-1) – В (а-1) – А (а-1),
де Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б (а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних засобів, проведення капітального ремонту, реконструкції тощо протягом періоду, що передував звітному; В (а-1) – сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, який передував звітному; А (а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
Щоб практично використати норми і положення ст. 8 Закону для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, необхідно визначитись, до якої із 3 груп вони належать, а далі використати коефіцієнти – норми амортизації.
Облік зносу основних засобів ведуть на рахунку 13 „Знос необоротних активів”, на якому узагальнюється інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів. Для обліку зносу основних засобів призначено субрахунок 131 „Знос основних засобів”. За кредитом рахунку відображається нарахування амортизації, за дебетом – зменшення суми амортизації.
Аналітичний облік зносу основних засобів ведеться відповідно за видами основних засобів.
У табл… 3.5 наведемо типові кореспонденції за субрахунком 131 „Знос основних засобів”
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
дебет
кредит
1. Списано знос основних засобів, що вибули з господарства
131
10
2. Списано суму зносу за уціненими основними засобами
131
10
3. Списано суму зносу переданих основних засобів до статутного капіталу
131
10
4. нарахована амортизація на об’єкти основних засобів:
- виробничого призначення
- загально виробничого призначення
- що забезпечують збут продукції
- загальногосподарського призначення
- житлово-комунального та соціально культурного призначення
- що забезпечують усунення наслідків надзвичайних подій
- що використовуються на будівництві та реконструкції основних засобів
23
91
93
92
949
99
15
131
131
131
131
131
131
131
Норму амортизації встановлюють у відсотках до балансової вартості кожної із зазначених груп основних засобів на квартал: група-1,25%, друга-6,25% і третя-3,75%. Розглянемо методику нарахування амортизації у СФГ „Пролісок” за 2001 рік у табл. 3.6 На відміну від ст. 8 Закону, яка передбачає нараховувати амортизацію щоквартально, п. 29 П (С) БО7 зобов’язує робити цю операцію щомісячно. Оскільки нарахування амортизації здійснюється у відсотках до залишкової вартості, то не зрозуміло як визначати залишкову вартість: щомісячно чи за правилами ст. 8 Закону.
Зсилаючись на положення постанови КМУ від 28.02.2000 р. № 419 „Про порядок подання фінансової звітності”, яка передбачає вважати звітним періодом рік, а проміжним звітним періодом – квартал, вважаємо, що залишкову вартість необхідно визначати щоквартально, як і роблять в досліджувальному господарстві.
Розрахунок амортизаційних відрахувань у СФГ „Пролісок” здійснюють на пристосованих бланках. Вважаємо, що господарству доцільно використовувати бланки типової форми, особливо це стосується реєстрів, які були розроблені і затверджені Міністерством аграрної політики України.
Згідно методичних рекомендацій для нарахування амортизації складають розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом (ф. №10.2.2.с.2). Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Основні засоби групують за групами і видами об’єктів. Для щомісячного нарахування амортизації передбачено відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активі які надійшли або вибули (ф. № 10.2.6.с.г.). В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками суму амортизації по об’єктах, що надійшли і вибули. На підставі вищезгаданих документів складають Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць (ф. № 10.2.7.с.г.). В ній записують розподіл амортизації по об’єктах, що надійшли і вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.
Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості нарахування амортизації основних засобів (ф. № 10.2.8.с.г.), яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об’єктами обліку.
Синтетичний облік за рахунком 13 „Знос необоротних активів” ведеться в журналі-ордері № 10.2.с.г. записи за кредитом цього рахунку здійснюють на підставі відомості № 10.2.7.с.г або № 10.2.8.с.г. Кредитовий оборот з журналу-ордера переносять в головну книгу.
3.4 Облік витрат на ремонт і поліпшення основних засобів
Обов’язковою умовою ефективного використання і продовження строку експлуатації основних засобів є постійне підтримання їх в робочому стані за рахунок проведення періодичних ремонтів і технічного обслуговування та поліпшення.
В бухгалтерському обліку до 01.07.2000 р. і в податковому обліку витрати як з ремонту основних фондів, так і з їх поліпшення відносяться на валові витрати тільки в межах 5% від балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок року, а понад цю межу – на збільшення вартості основних фондів з наступною амортизацією.
Після 01.07.2000 р. бухгалтерський облік з ремонту і поліпшення основних фондів регламентується П (С) БО7. Так, на підставі п. 14 П (С) БО7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об’єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для забезпечення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об’єкта основних засобів, включаються до складу витрат звітного періоду п. 15 П(С) БО7). Таким чином, після 01.07.2000 р. для цілей відображення операцій у бухгалтерському обліку підприємству необхідно чітко розмежовувати ремонт основних засобів та їх поліпшення
Під терміналом ремонт, на підставі П (С) БО7, а також ст. 8 Закону про оподаткування прибутку слід розуміти відновлення первісних споживчих і функціональних якостей об’єкта основних фондів, частково втрачених у ході експлуатації даного об’єкта в господарській діяльності підприємства. При цьому, згідно П (С) БО7, не відбувається збільшення спочатку очікуваних вигод від використання даного об’єкта, а відбувається відновлення величини раніше очікуваних вигод. Згідно п. 15 П (С) БО7 витрати на ремонт підприємство відносить на витрати діяльності
Під поліпшенням основних фондів, згідно п. 14 П (С) БО7, слід розуміти збільшення споживчих якостей об’єкта (у вигляді модернізації, добудови, дообладнання, реконструкцій тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Витрати на поліпшення основних фондів відносяться, згідно П (С) БО7, у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації на всю вартість основних фондів (і в тому числі на суму цього поліпшення).
Збільшення економічних вигод може бути досягнуто двома шляхами:
- збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкту,;
- зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкту основних засобів.
Класифікацію ремонту основних засобів розглянемо на рис. 3.2
Залежно від обсягу і характеру робіт, розміру витрат розрізняють ремонт капітальний і поточний.
Витрати на ремонт основних засобів обліковують на рахунках 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Загальногосподарські витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати”, залежно від того, де їх використовують: у виробництві, при реалізації продукції, у житлово-комунальному господарстві.
Ремонт основних засобів здійснюють на основі заяви керівників виробничих підрозділів, у яких експлуатуються основні засоби; що потребують ремонту. При ремонті господарським способом інженер механік господарства складає Відомість дефектів на ремонт машин. У ній зазначають виявлені дефекти, вказують потребу в запасних частинах і матеріалах, обсяг робіт і визначають нормативну вартість ремонту. На підставі затвердженої керівництвом відомості дефектів виписують лімітно-забірну картку на видачу матеріалів для ремонту, складають наряд на відрядну роботу. Після виконання робіт у відомості дефектів відображають фактичні витрати запасних частин, інших матеріалів, оплати праці й обчислюють собівартість ремонту.
Закінчений ремонт будівель, споруд, машин та інших основних засобів оформляють Актом приймання передачі відремонтованих і реконструйованих об’єктів.
Аналітичний облік витрат на ремонт основних засобів ведуть у Виробничому звіті, а синтетичний у журналі-ордері № 10.2.с.г. та Головній книзі.
У табл. 3.7 наведемо типові кореспонденції рахунків з ремонту та поліпшення ОЗ.
Таблиця 3.7 – Типові кореспонденції рахунків з обліку витрат на ремонт та поліпшення основних засобів
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
дебет
кредит
1
2
3
1
2
3
1. Відображено затрати з реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання об’єктів основних засобів
151
631
2. Сума ПДВ
644
631
3. Зараховано затрати після завершення реконструкції на збільшення первісної вартості основних засобів
103
151
4. Витрати на обслуговування та ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання:
- основних засобів виробничого призначення
- основних засобів, що забезпечують збут продукції
- відображено суму ПДВ
23,91
93
641
631
631
631
3.5 Контроль основних засобів
Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів.
Основними завданнями контролю є встановлення:
— правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття;
— перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів;
— контроль за витратами на ремонт;
— перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів;
— контроль за збереженням основних засобів;
— перевірка правильності проведення індексації основних засобів.
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по бухгалтерии
Реферат по бухгалтерии
Аудит выпуска отгрузки и реализации готовой продукции
2 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Аудит выпуска готовой продукции и ее реализации
2 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Шпоры по бухучету 2
2 Сентября 2013
Реферат по бухгалтерии
Ревизия уставного капитала
2 Сентября 2013