Реферат: Основи охорони праці 2 2
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольної роботи
з курсу "Основи охорони праці"
для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання
Укладач А.Ф. Денисенко
Відповідальний за випускЛ.Д. Пляцук
Декан заочного факультетуВ.Я. Стороженко
Суми Вид-во СумДУ 2005
Зміст
1. Місце і значення навчальної дисципліни
2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
3. Програма курсу
4. Контрольні питання за програмою курсу
5. Задачі з курсу
Додатки
Список літератури
1. Місце і значення навчальної дисципліни
«Основи охорони праці» — нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих закладах освіти з метою формування у майбутніх спеціалістів чи магістрів необхідного їм у подальшій професійній діяльності рівня знань та вмінь з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначених відповідними державними стандартами освіти, а також формування активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності.
2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Контрольна робота складається з відповідей на чотири теоретичні питання і розв’язання чотирьох задач. Кожне питання і кожна задача мають десять варіантів (1,2,3,4,5,6,7,8,9,0). Контрольне питання виконується за варіантом, номер якого збігається з передостанньою цифрою шифру студента. Контрольна задача розв’язується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру студента.
Вивчення курсу «Основи охорони праці» здійснюється за рекомендованим підручниками та нормативними документами, включаючи дані методичні вказівки та матеріали оглядових лекцій. При вивченні курсу бажано коротко конспектувати основні положення. Послідовність вивчення дисципліни викладена в програмі.
3. Програма курсу
Курс «Основи охорони праці» складається з чотирьох розділів:
1 Правові та організаційні питання охорони праці.
2 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
3 Основи техніки безпеки.
4 Пожежна безпека.
Детальний зміст дисципліни має такий вигляд:
Пор.
ном.
Найменування розділу, теми
Обсяг, годин
Посилання на літ.
Вступ. Значення питань охорони праці. Зміст курсу «Основи охоронипраці». Зв’язок курсу з профілюючими дисциплінами, ергономікою, психологієюпраці, фізіологією, досягненнянауки ітехнікиугалузіохоронипраці. Технічний прогрес і охорона праці. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація причин травматизму та профзахворювань
0,5
1
Правовіта організаційніпитання охорони праці
1,5
2
[1,c.5-29]
1.1
Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Основні керівні матеріали в галузіОП
1.2
Державне управління охороною праці та організація ОП на виробництві
1.3
Навчання з питань ОП
1.4
Державний нагляд та громадський контроль в галузі ОП
1.5
Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві
1.6
Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та профзахворювань на виробництві
2
Основи фізіології гігієни праці та виробничої санітарії
12
3
[1, c.30-100; 2,c.5-45]
2.1
Загальні положення. Відповідальність за невиконання санітарних норм умов праці та проживання населення. Праця з використанням засобів обчислювальної техніки. Загальний підхід до оцінки умов праці та забезпечення умов праці, що відповідають нормативним
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--7,2
7,9
8,0
7,4
— ширина
6,0
5,8
5,4
6,0
5,0
5,4
5,8
6,4
6,2
5,6
— висота
3,2
3,5
3,0
3,4
3,2
3,6
4,0
3,8
4,0
3,2
Кількість працюючих
5
4
4
5
3
6
5
6
6
4
Розмір кватирки, Fкв, м2
0,25
0,3
0,23
0,25
0,24
0,27
0,21
0,24
0,23
0,26
Розмір дверей Sдв, м2
1,6
1,8
2,0
1,65
1,68
1,7
1,85
1,89
1,75
1,6
Висота від центру дверей до центру кватирки
1,7
2
1,5
1,9
1,7
1,9
2,2
2,0
1,9
1,7
Вказівки до розв’язання задачі
Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.
Таким чином, необхідний повітрообмін Lн обчислюється за формулою
/>, м3/год,(6.1)
де n — кількість працюючих.
Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано — через кватирку у віконному прорізі.
Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, обчислюється за формулою
/>,(6.2)
де Fкв— площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;
Vп— швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою
/>,(6.3)
де g — прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;
∆Н2— тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:
/>,(6.4)
де h2— висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 6.1).
Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдвта Fкв, тобто
/>.
З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,
де h– висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.
продолжение--PAGE_BREAK--
Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2(дивись рис. 6.1).
/>
Рисунок 6.1 – Схема розрахунку природної вентиляції
γзта γвн— відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м3.
Об'ємна вага повітря визначається за формулою
/>,(6.5)
де Рб— барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким: Рб= 750 мм рт.ст.;
Т — температура повітря у градусах Кельвіна.
Для економічного відділу, в якому виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290 К.
Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:
для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;
для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.
Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто Lф < Lн, або Lф набагато більше Lн, необхідно дати рекомендації з поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодному періоді року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати переохолодження працюючих, можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.
Задача 2
Перевірити достатність природного освітлення у відділі. Вихідні дані наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Вихідні дані до задачі 2
Показник
Варіант
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Габарити приміщення:
— довжина
8,0
7,0
7,8
7,4
7,2
8,6
7,2
7,9
8,0
7,4
— ширина
6,0
5,8
5,4
6,0
5,0
5,4
5,8
6,4
6,2
5,6
— висота
3,2
3,5
3,0
3,4
3,2
3,6
4,0
3,8
4,0
3,2
Розміри віконного прорізу
— висота
2,5
2,0
1,8
2,1
1,9
2,4
2,8
2,6
2,5
2,2
— ширина
2,0
1,6
2,0
2,3
1,5
2,2
2,0
2,4
2,0
1,8
Кількість вікон
2
3
2
2
3
2
2
2
3
3
продолжение--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
105
ЛД 20
920
Б 125-135-40
485
ЛБ 20
1180
Б 120-230-40
460
ЛДУ 30
1450
БК 125-135-100
1630
ЛД 30
1640
БК 215-225-100
1450
ЛБ 30
2100
Г 125-135-150
2280
ЛДУ 40
2100
Г 215-225-150
2090
ЛД 40
2340
Г 125-135-300
4900
ЛБ 40
3120
Г 215-225-300
4610
ЛДУ 80
3740
Г 125-135-1000
19100
ЛД 80
4070
Г 215-225-1000
19600
ЛБ 80
5220
* Перші два числа показують діапазон допустимої напруги, В, третє – потужність, Вт.
Вказівки до розв’язання задачі
Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.
Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні газорозрядних ламп – 300 лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.
При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп або не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.
Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули
/>,(6.9)
Звідки
/>, лк,(6.10)
де Fл– світловий потік однієї лампи, лм. (дивись табл. 6.6);
ηв– коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах ηв= 0,4 – 0,6;
N – кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 Hp, де Hp – висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника hпід = 0,1 – 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,3/>0,5L;
n – кількість ламп у світильнику, шт.;
S – площа приміщення, м2;
k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;
z– коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z= 1,15; для люмінесцентних ламп z= 1,1.
Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, зробіть висновок про ефективність штучного освітлення у відділі.
Допустимим відхиленням фактичного освітлення від нормативного є +20% --10%.
Якщо освітлення недостатнє, запропонуйте заходи щодо його покращання. Дієвість запропонованих заходів необхідно підтвердити розрахунками.
Розміщення світильників у приміщенні показати на рис. 6.3.
/>
Рисунок 6.3 – Схема розміщення світильників
Задача 4
Розрахувати заземлення для стаціонарної установки. Заземлювачі заглиблені і розміщені в один ряд (глибина закладання t = 80 см)
Рисунок 6.4 – Схема заземлення
Вказівки до розв’язання задачі
1 У відповідності до вимог пуевизначається допустимий опір розтіканню струму в заземленні Rз. Для мереж з напругою до 1000 В можна взяти Rз= 4 Ом.
2 Визначається питомий опір ґрунту, який рекомендовано для розрахунків, rтабл., Ом×см (додаток А).
3 Визначаються підвищувальні коефіцієнти для труб вертикальних заземлювачів КП.Тта для з’єднувальної полоси КП.С, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року залежно від наявності опадів (додаток Б).
продолжение--PAGE_BREAK--
4 Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для вертикальних електродів (труб або стриженів) rрозр.т з урахуванням несприятливих умов за допомогою підвищувального коефіцієнта:
/>, Ом×см.
5 Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги):
/>, Ом×см.
6 Визначається відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (див. рис. 6.4)
/>, см,
де hз– глибина заглиблення труб, см;
lТ– довжина вертикального заземлювача.
7 Визначається опір розтіканню струму для одиночного вертикального заземлювача, який розташований нижче від поверхні землі
/>, Ом.
8 Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта екранування
/>
9 Визначається відстань між вертикальними заземлювачами hст.із співвідношення />. Для стаціонарних заглиблених заземлювачів це співвідношення береться таким: С = 1.
/>, см.
10 Визначаємо коефіцієнт екранування труб при числі труб nТта відношенні />(додаток В).
11 Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта екранування:
/>.
12 Визначається розрахунковий опір розтіканню струму при взятому числі вертикальних заземлювачів nТ.Е:
/>.
13 Визначається довжина з’єднувальної смуги
/>, см.
14 Визначається опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі:
/>, Ом,
де hз– глибина заглиблення вертикальних заземлювачів, см;
bС– ширина з’єднувальної смуги, см.
15 Визначається коефіцієнт екранування hЕ.З.Сдля з’єднувальної смуги (додаток Г)
16 Визначається розрахунковий опір для розтікання електричного струму в з’єднувальній смузі з урахуванням коефіцієнта екранування:
/>.
17 Визначається загальний розрахунковий теоретичний опір розтіканню струму від вертикальних заземлювачів та з’єднувальної смуги:
/>
Остаточний результат повинен бути близьким до значень Rз.
Додатки
Додаток А
Приблизні значення питомих опорів ґрунтів, rтабл.
Грунт
Значення, які рекомендуються для розрахунків, Ом×см
Пісок
70000
Супісок
30000
Суглинок
10000
Глина
400
Чорнозем
200
Торф
200
Додаток Б
Значення підвищувальних коефіцієнтів КП.Т, КП.С за кліматичними зонами
Кліматична зона
Тип заземлювачів
Горизонтально прокладені заземлювачі (полосові та ін.) при глибині від поверхні ґрунту hг=0,8 м,КП.С
Стрижневі вертикально встановлені заземлювачі при глибині від поверхні землі hb=0.5-0.8 м,КП.T
І
4.5-7
1.8-2
ІІ
3.5-4.5
продолжение--PAGE_BREAK--
1.6-1.8
ІІІ
2.5-4
1.4-1.6
ІV
1.5-2
1.2-1.4
Додаток В
Коефіцієнт екранування вертикальних заземлювачів
Кількість вертикальних заземлювачів, nT, шт.
Коефіцієнт екранування вертикальних заземлювачів, hЕ.Т
Коефіцієнт екранування з’єднувальних смуг, hЕ.З.С
2
0,85
—
3
0,78
—
5
0,7
10
0,59
15
0,55
20
0,49
40
0,41
60
0,39
100
0,36
Додаток Г
Коефіцієнт екранування з’єднувальних смуг hЕ.З.Спри розташуванні заземлювачів в ряд (чисельник) чи по чотирикутному контуру (знаменник)
Кількість вертикальних заземлювачів
4
5
6
10
20
30
50
60
100
Коефіцієнт екранування з’єднувальних смуг hЕ.З.С
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Список літератури
Основна література
Денисенко А.Ф. Основи охорони праці: Конспект лекцій в 2-х ч.
Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1983.
Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении. – Л.: Машиностроение, 1984.
Додаткова література
Долин П.А. Справочник по технике безопасности. – М.: Энергоиздат, 1984.
Белов С.В. Средства защиты в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1989.
Макаров Г.В. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1989.
Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1985.
Охрана труда и социальное страхование. Журнал.
Охрана труда. Журнал.
Безопасность труда в промышленности. Журнал.
Науково-методична література видавництва СумДУ
Методичні вказівки до ситуаційної гри «Розслідування нещасного випадку з робітницею бухгалтерії».
М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітницею госп. частини».
М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітником слюсарем».
М.в. «Розслідування нещасного випадку з робітником штампувальником».
М.в. до лабораторної роботи з курсу «Охорона праці» «Оздоровлення повітряного середовища».
М.в. до лабораторної роботи «Дослідження штучного освітлення виробничих приміщень. Штучне освітлення».
М.в. до лабораторної роботи «Дослідження природного освітлення виробничих приміщень. Природне освітлення».
М.в. «Дослідження електричного поля заземленого електроду та виникнення крокової напруги».
М.в. «Дослідження параметрів виробничого шуму та визначення ефективності звукоізоляції».
М.в. «Дослідження вібрацій та методи боротьби з ними».
М.в. до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Основи охорони праці».