Реферат: Безпечна експлуатація машин, механізмів, систем під тиском. Шкідливі виробничі чинники

--PAGE_BREAK--1.3 Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин


Технічний огляд буває:

– повне для підйомно-транспортних машин (ПТМ), заново встановлених. Проводиться не рідше одного разу на три роки. При повному технічному огляді ПТМ піддається огляду, статичним і динамічним випробуванням;

– періодичне, часткове – не рідше одного разу на рік.

Статичні випробування – навантаження на 25 % вище за її вантажопідйомність. Візок встановлюється в положення, що відповідає найбільшому прогину. Вантаж піднімається на 200 — <metricconverter productid=«91043, г» w:st=«on»>300 мм (при стріловидному крані – 100 — <metricconverter productid=«91043, г» w:st=«on»>200 мм) і витримується 10 хвилин. Потім вантаж опускають і перевіряють наявність залишкової деформації моста крану.

Динамічні випробування проводять вантажем на 10% більшим за вантажопідйомність ПТМ і перевіряють дії всіх механізмів і їх гальм. При динамічному випробуванні проводять повторний підйом і опускання вантажу.

Прилади і пристрої безпеки ПТМ:

– кінцеві вимикачі;

– кінцеві упори для попередження переходу переміщуваних підйомних механізмів за рейкові шляхи;

– обмежувачі вантажопідйомності;

– звукова і світлова сигналізація;

– східці;

– галереї;

– гальмівні і утримуючі пристрої;

– автоматичні прилади вітрової сигналізації і захисту від вітрових навантажень.

Зупиняючі і уловлюючи пристрої призначені для утримання піднятого вантажу навіть за наявності самогальмівних систем:

– кранові;

– роликові;

– відцентрові;

– клинові;

– ексцентрикові.




2. Безпека систем, що знаходяться під тиском


2.1 Посудини, що працюють під тиском


Посудина, що працює під тиском, є герметично закритою ємкістю, призначеною для ведення хімічних або теплових процесів, а також для зберігання, перевезення стиснутих, зріджених і розчинених газів і рідин під тиском.

Держнаглядохоронпраці затвердив «Правила обладнання і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», в яких визначаються вимоги до обладнання, виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Ці правила поширюють свої дії на:

1) посудини, що працюють під тиском вищим за 0,07 МПа;

2) цистерни і бочки для перевезення зріджених газів, тиск пари яких при температурі до +50 °С вищим за 0,07 МПа;

3) посудини, цистерни для зберігання, перевезення зріджених газів, рідин і сипких тіл без тиску, але ті, що спорожняються під тиском газу вищим за 0,07 МПа;

4) балони, призначені для перевезення і зберігання стиснутих, зріджених і розчинених газів під тиском вищим за 0,07 МПа.

Правила не поширюються на посудини і балони ємкістю не більше <metricconverter productid=«25 л» w:st=«on»>25 л, в яких добуток ємкості на робочий тиск в атмосферах не більше 200, а також частини машин, що не є самостійними посудинами (циліндри двигунів парових і повітряних машин і компресорів, конструктивно вбудованих в компресор).

При порушенні вимог до конструкції, монтажу і експлуатації судин, що працюють під тиском, можливий вибух. Наслідками вибуху можуть бути:

– руйнування устаткування, будівель, споруд;

– травмування людей відлітаючими частинами посудини, що розірвалася;

– отруєння шкідливими речовинами;

– ураження полум'ям, горючими газами, парою, рідиною.

Робота вибуху (Дж) при адіабатичному розширенні газу може бути визначена за формулою:



<img width=«144» height=«60» src=«ref-1_1793200550-592.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">,(2.1)
де Р1 – початковий тиск в посудині, МПа;

Р2 – кінцевий тиск в посудині, МПа;

V – початковий об'єм газу, м3.

Показник адіабати:



<img width=«45» height=«41» src=«ref-1_1793201142-234.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">,(2.2)
де Ср – питома теплоємність газу при постійному тиску, Дж/(кг град);

Сv – питома теплоємність газу при постійному об'ємі, Дж/(кг град).

Потужність вибуху (кВт):



<img width=«93» height=«41» src=«ref-1_1793201376-313.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">,(2.3)
де t – час дії вибуху, с.

Оскільки час вибуху дуже мала величина (с), то потужність вибуху при розриві посудини досягає величезної величини. Так, наприклад, потужність вибуху посудини із стиснутим повітрям V = <metricconverter productid=«91043, г» w:st=«on»>1 м3, Р = 12 атм (1,2 МПа) і t = 0,1 із складає N = 28100 кВт.

Для забезпечення нормальних умов експлуатації всі посудини мають бути забезпечені:

– приладами для вимірювання тиску і температури середовища;

– запобіжними пристроями;

– запірною арматурою;

– покажчиком рівня рідини.

Окрім запобіжного клапана, посудина може бути забезпечена запобіжною мембраною, яка повинна мати заводське клеймо з вказівкою тиску, що розриває пластину (ВНІІТБХП).

На кожну посудину після установки і реєстрації наноситься наступний напис:

– реєстраційний номер;

– дозволений тиск;

– дата майбутнього внутрішнього огляду і гідравлічних випробувань.

До обслуговування допускаються особи не молодші за 18-річний вік, які пройшли:

– виробниче навчання;

– атестацію в кваліфікаційній комісії;

– інструктаж з безпеки обслуговування посудин.


    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2 Додаткові вимоги до балонів


Балони є різновидом посудин, але до них пред'являються додаткові вимоги. Для попередження неправильного приєднання балона, внаслідок чого можуть утворитися вибухонебезпечні суміші, запорні вентилі виготовляють різноманітних розмірів і з різною різьбою (лівою, правою). Балони мають кольори, що відрізняються забарвленням і написами.

Балони, що надходять на наповнення, повинні мати залишковий тиск:

– для стиснутих газів не менший за 0,05 МПа;

– для розчиненого ацетилену не менший за 0,05 МПа і не більший за 0,1 МПа.

Залишковий тиск необхідний для того, щоб визначити, яким газом був наповнений балон і не допустити проникнення в нього іншого газу або рідини.

Балони забезпечені редуктором, призначеним для зниження тиску газу, що знаходиться в балоні, до величини робочого тиску. Редуктор має два манометри – тиск в балоні і робочий тиск. Балони, призначені для зріджених газів, повинні мати покажчики рівня максимального заповнення об'єму балона. Зберігати балони необхідно у вертикальному положенні в спеціально обладнаних гніздах. Склади мають бути одноповерховими з покриттям легкого типа і не мати горищних перекриттів, що виконані з незгоряючих матеріалів, не нижче за II ступінь вогнестійкості. Вікна і двері повинні відкриватися назовні. Має бути природна і механічна вентиляція.

Транспортують балони з газом в горизонтальному положенні, з прокладками між ними, укладаються вентилями в один бік.

Спільне транспортування наповнених і порожніх кисневих і ацетиленових балонів на всіх видах транспорту заборонене.

Балони, наповнені зрідженим газом, повинні мати газовий (паровий) об'єм над рівнем рідини. Ступінь наповнення визначається інструкціями заводів-наповнювачів.


2.3 Безпека експлуатації компресорного устаткування


Згідно ГОСТ 12.2.016-81 – «Обладнання компресорне. Загальні вимоги безпеки» — компресорне устаткування об'єднує стаціонарні і пересувні компресори і компресорні установки всіх видів.

При роботі компресорного устаткування можливе підвищення температури або тиску стискуваного газу, що може викликати вибух.

З підвищенням температури посилюється розкладання змащувального газу, що використовується як мастила для компресорів.

Змащувальні масла при підвищенні температури частково випаровуються і у вигляді туману проникають в циліндри, утворюючи із засмоктуваним повітрям вибухонебезпечні суміші. При концентрації в повітрі 6-10 % масляної пари і температурі біля 200 °С суміш може вибухати. Така небезпека усувається охолоджуванням компресора в цілому або його рівнів, застосовуючи відкриту систему охолоджування.

Компресори повинні мати: запобіжні, сигналізуючи, блокувальні пристрої,, що спрацьовують автоматично і забезпечують послідовність виконання технологічних операцій і захист устаткування від перевантажень.

Компресори і трубопроводи ретельно заземляють для відведення статистичної електрики.

Повітря для компресорів повинне надходити чистим, для цього встановлюються фільтри.

При великій продуктивності і заборі повітря із зовні приміщення необхідно забирати не менше ніж в <metricconverter productid=«3 метрах» w:st=«on»>3 метрах від рівня землі.

Компресори обезпечені контрольно-вимірювальною апаратурою:

– манометрами;

– термометрами;

– автоматичними регулювальниками тиску;

– запобіжними клапанами

– запірним пристосуванням.

Для змащення циліндрів компресорів застосовується спеціальне мастило з температурою спалаху 220-240 °С, тобто з більшою, ніж температура стискуваного повітря. При роботі компресора показники приладів перевіряються не рідше, ніж через 2 години, і їх показники записуються в журнал обліку роботи компресора. Робочі манометри перевіряються не рідше одного разу на 6 місяців.



2.4 Парові і водонагрівальні котли


Вимоги до парових котлів встановлюються ГОСТ 12.2.096-83 – «Котли парові з робочим тиском пари до 0,07 МПа. Вимоги безпеки.»

Найбільша небезпека при їх експлуатації – вибух. Аварії парових котлів можуть виникнути через недостатність в них води, несправності живлення і водовказівних приладів, поганого знання правив ТБ або слабкої виробничої дисципліни. Представляє небезпеку утворення і скупчення накипу на окремих елементах котла при нерегулярному його чищенні. З цієї причини може утворитися опуклість, яка призводить до розриву стінки. Незадовільний водний режим представляє небезпеку для котла з наступних причин:

– накип, маючи низький коефіцієнт теплопровідності, сприяє перегріву стінок і розм'якшенню металу;

– зм'якшена вода при значній лужності викликає межкристаллітну корозію, яку називають ще каустичною крихкістю;

– вміст в живильній воді кисню і вуглекислого газу викликає електрохімічну корозію.

Недостатність води в котлі може призвести до вибуху, тому встановлюють прилади, які контролюють рівень води в котлі і температуру, встановлюють пристрої, що автоматично подають звукову або світлову сигналізацію при зниженні рівня води в котлі до мінімуму.

Парові і водонагрівальні котливстановлюються в спеціальних приміщеннях – котельних, в яких повинно бути не менш 2-х виходів. Крівля має бути такою, що легко скидається. Обладнання котельних в напівпідвальних приміщеннях допускається лише при використанні водонагрівальних котлівз температурою до 100(З або парових казанів з тиском до 0,07 МПа.






3. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники


    продолжение
--PAGE_BREAK--