Реферат: Ураження сильнодіючими отруйними речовинами
Тема 11(2 частина).
УраженняСДОР. Клініка, перша медичнадопомога, організаціярятувальнихробіт в осередкухімічногоураження.
Завданняна СРС.
Вивчити вмістпосібника поданій темі.
Ознайомитисяз фізико-хімічноюхарактеристикоюі клінічнимипроявами приураженняххлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем, ФОР, й ін. видамиСДОР, що частішеусього зустрічаютьсяв нашому регіоні, а також особливостяминадання першоїмедичної допомогиураженим іорганізацієюрятувальнихробіт в осередкухімічногоураження (ОХУ).
Бути готовимвідповістина питання(див. списокконтрольнихпитань наприкінцітеми).
Література.
Атаманюк В.Г., і співавт. Цивільна оборона. Навчальний посібник.— М.: “Высшая школа”, 1986.
Цивільна оборона. Навчальний посібник під ред. Зав’ялова.— М., 1989.
Військова токсикологія, радіологія і медичний захист. Під ред. Н.В. Саватеєва.— Л., 1987.
“Медицина катастроф”. Матеріали міжнародної конференції МЗ СРСР 22-25 травня 1990.
Франке З. Хімія отруйних речовин, т. 1.— М.: “Хімія”, 1973.
Сафонов А.Г. Навчальний посібник для підготування медичних сестер.— М., 1979.
Решетов А.Ф. Підручник для підготовки санітарних дружин і постів.— М.: “Медицина”. 1990.
Лекційний матеріал.
Навчальніпитання.
Стисла характеристика хімічно небезпечних об’єктів.
Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки і перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем і ін.
Організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження. Заходи особистої безпеки при роботі на території, забрудненої СДОР.
1. Стислахарактеристикахімічно небезпечнихоб’єктів.
В даний часу світі використовуютьсяв промисловості, у сільськомугосподарствіі для побутовихцілей мільйонитонн токсичнихречовин, у томучислі 500 речовин, що відносятьсядо групи СДОР— найбільштоксичних длялюдини. Крімтого, щорічноу світі спалюютьдо 10 млрд. тоннпалива (кам’яневугілля, нафта, газ, сланці), внаслідок чогонадходять ватмосферу, грунт, водурік, а потім ів організмлюдини більшніж 100 млн. тонноксидів азоту, а усього до 700різноманітнихречовин. Внаслідоктакого хімічноговпливу на зовнішнєсередовиществориласявинятковонесприятливаекологічнаситуація, у т.ч. і в нас у країні.
На територіїУкраїни є більшніж 1500 промисловихпідприємств, що виробляють, зберігаютьі використовуютьбільш 280 тис. тоннрізноманітнихСДОР. У зонахцих об’єктівмешкають 22 млн.чоловік.
До хімічнонебезпечнихоб’єктів відносяться:
Підприємства хімічної або нафтопереробної промисловості.
Підприємства, оснащені холодильними установками м’ясокомбінати, молокозаводи, рибокомбінати й ін.
Водогінні, фільтрувальні станції, очисні споруди, що використовують хлор.
Залізничні станції з рухомим складом зі СДОР.
Склади і бази з запасами для дезинфекції, дезинсекції, дератизації сховищ із зерном.
Склади і бази з запасами для отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві.
Вихід СДОРв атмосферуможе статисяпри аваріяхавто- та залізничноготранспорту, що перевозитьу цистернахотруйні речовини, при аваріяхна хімічнихпідприємствахі підприємствах, далеких відхімічної технології— пивзаводах, м’ясокомбінатах, водогінніймережі.
СДОР може виходитив навколишнєсередовищев газоподібномустані або рідкому, потім, випаровуючись, перетворюватисяна пару абогаз.
Клінічнийпрояв при впливіна організмлюдини залежитьвід характеруСДОР і йоговражаючихвластивостей.
СДОР вибірковоуражають різноманітнівідділи і системинашого організму.
КласифікаціяСДОР різноманітнаі залежить відхімічної структури, ступеня токсичності, тривалостідії, клінічнихпроявів й ін.чинників.
КласифікаціяСДОР
(по токсичнійдії на організмі клінічнийпрояву)
Речовини переважно задушливої дії:
хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористийфосфор, дифосген.
Речовини переважно загальноотруйної дії:
оксидвуглецю, синильнакислота, етиленхлорид.
Речовини, що володіють задушливою та загальноотруйною дією:
сірководень, оксиди азоту, сірчистийангідрид, акрилонітрил.
Нейротропні отрути, тобто речовини нервово-паралізуючої дії, що порушують функції ЦНС і периферійної нервової системи:
ФОР —зарин, зоман,V-гази, хлорофосіін. фосфорорганічніінсектициди(ФОІ)
Речовини, що володіють задушливою і нейротропною дією:
аміак.
Метаболічні отрути:
етиленоксид, метилхлорид.
Речовини, що порушують обмін речовин і структуру клітини:
диоксин.
Що ми називаємоосередкомхімічногоураження?
Осередокураження СДОР— це територія, у межах якоїсталися масовіураження людей, тварин ісільськогосподарськихрослин у результатівпливу СДОР.Осередок ураженняСДОР характеризуєтьсястійкістю, тобто тривалістюіснуванняосередку зізберіганнямвражаючої дії(якщо більш 1години зберігається— стійкі, менше1 години — нестійкі)й ін.
Більш детальнопро це мовайтиме при вивченнітем № 4, 6.
Для Донбасунайбільш імовірнимиі небезпечнимиможуть статиаварії з виходомв атмосферуаміаку, хлору, сірководню, оксиду вуглецю, сірковуглецютощо.
2. Хіміко-фізичнівластивості, клінічні ознакиі перша медичнадопомога приураженняххлором, аміаком, оксидом вуглецю, ФОР, сірководнемтощо.
Хлор— зеленувато-жовтийгаз із різкимколючим запахом, у 2,5 рази важчийза повітря.Легко накопичуєтьсяв підвалах, тунелях, підземнихпереходах, загалом, деможуть ховатисялюди.
При виході зємкостей димить.Добре розчиняєтьсяу воді, забруднюючиводойми, усеживе у водоймігине.
Негорючий, але підтримуєгоріння багатьохорганічнихречовин: водню, ацетиленометалів.Водень утворюєіз хлором суміші, що вибухаютьна сонячномусвітлі. Точкакипіння -34,5°С, отже, навітьзимою хлорзнаходитьсяв газоподібномустані. Легкозріджується.За тиску 5-7 атм.перетворюєтьсяв рідину. Транспортуєтьсяв балонах іцистернах. Приаварії та розливірідкий хлорвипаровується, створюючи зводяними парамибілий туман.
1 кгрідкого хлоруутворює 35 л газів.Великі нагромадженняхлору можутьбути на фільтрувальнихстанціях, очиснихспорудах, плавальнихбасейнах тощо.
Поріг сприйняття— 0,003 мг/л (ледьчутний запаххлору);
Вражаючаконцентрація— 0,01 мг/л;
Смертельнатоксодоза —0,1-0,2 мг/л;
Смерть моженаступити віддекількохвдихів протягомоднієї хвилинивід ураженнядихальногоі серцево-судинногоцентрів (блискавичнаформа). При дещоменших концентраціяхсмерть наступаєпротягом 20-30 хвилинунаслідокхімічного опікута набрякулегенів і асфіксії.
Клінічніознаки.
Хлор дуже сильноподразнюєслизові оболонкиочей і верхніхдихальнихшляхів, викликаєїхній опік. Упостраждалогоз’являєтьсясухий кашель, біль за грудиною, порушеннякоординації, задишка, різів очах, сльозотеча.Через 2-4 годинирозвиваєтьсятоксичнийнабряк легенів— синюшність, ядуха, смерть.
За великихконцентрацій(більш 0,2 мг/л)смерть практичномиттєва відпаралічу дихальногоі серцевогоцентрів.
В роки 2-їсвітової війнихімічні речовинине застосовувалися, але в хімічнихкамерах булоотруєно 3 млн.чоловік.
Фосген— такожяк і хлор відноситьдо групи СДОРзадушливоїдії, тобтонадходить ворганізм черезоргани диханняі в остаточномупідсумку призводитьдо порушеннядихання, ядухи.Вже при незначнихконцентраціяхвідчуваєтьсясолодкувато-приторнийзапах прілогосіна (гнилі) інеприємнийприсмак у роті, подразненняслизових оболонокочей, кашель, утрудненнядихання, тискза грудиною, почуття теплостіі тиску в підложечнійобласті, нудота,іноді блювота.
Після закінченняконтакту людиниз ОР усі зазначенівище симптомислабшають абозовсім зникають, постраждалийпочуває себецілком задовільно.Наступає періодприхованоїдії (гаданогодобробуту) віддекількоххвилин приважкому ступеніураження, до5-6 годин і навіть2-3 днів — прилегкому ступеніураження. Людинаможе рухатися,а цьогоїй ні в якомуразі не можнаробити.Треба виноситипостраждалихтільки на ношах, хоча вони іможуть пересуватисясамостійно.
Першамедична допомога.
(при ураженніхлором і фосгеном):
негайно припинити надходження газу в організм: протигаз із спеціальною коробкою марки “У” або “М” і видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
звільнити грудну клітину, шию;
дати кисень, штучне дихання при необхідності;
слизові оболонки і шкіру промивати 2% розчином соди 15 хв.;
в очі — краплі альбуциду;
спокій, зігрівання, вдихання парів нашатирного спирту;
всередину: кодеїн, сечогінне — лазекс тощо.
Надалі, у лікарні проводитьсяпатогенетичнатерапія, спрямованана ліквідаціюкисневогоголодування, усунення запальнихзмін у легенях, порушень унервовій системі;
дегазують хлор водою, аміаком (розчин нашатирного спирту), гашеної вапном, гіпосульфітом натрію.
Оксидвуглецю (СО)— належить догрупи загальноотруйноїдії. Ураженнялюдей частовідбуваєтьсяпри пожежах, ранньому закриттідимохіднихшляхів у будинкахіз грубнимопаленням таін. випадкаху результатінеповногозгоряння продуктів, що містятьвуглець. СО, маючи спорідненістьдо гемоглобінуприблизно в300 разів вищу, ніж у кисню, витісняє йогоз неміцноїсполуки згемоглобіномі разом із цимблокує дихальніферменти, щоперешкоджаєпереносу кисню, його передачіі засвоєннютканинами.Сполука СО ізгемоглобіномназиваєтьсякарбоксигемоглобін.Наростаннякількостікарбоксигемоглобінув крові призводитьдо гіпоксії, а потім аноксії— припиненнятканинногодихання, щоведе до тяжкихуражень тасмерті.
Оксид вуглецюне має подразнюючоїдії і його неможливовизначити позапаху.
СО — це безбарвнийгаз, без смаку,іноді з дужеслабким часниковимзапахом. Густиназа повітрям0,96. В суміші зкиснем вибухає.Майже не поглинаєтьсяактивованівугіллям, тобтозвичайні протигазимарні.
КонцентраціяСО у повітрі:
1,7-2,3 мг/л — небезпечнапісля годинноговпливу;
4,6мг/л і вище —смерть приекспозиціїменше, ніж загодину.
Клінічніознаки.
Тяжкістьстана постраждалогозалежить відтривалостіперебуванняв задимленійатмосфері іпроцента інактиваціїгемоглобіну.
При легкомуступені отруєння(вміст карбоксигемоглобінув крові
10-15%) виникаютьшум у вухах, пульсація вскронях, головнийбіль, запаморочення, м’язова слабість, особливо вногах, нудота, блювота, частоспостерігаєтьсястан ейфорії(сп’яніння), щоможе призвестидо неправильноїоцінки навколишньогооточення іневмотивованихвчинків. Якщопостраждалийвиходять іззони зараженняшвидко, основнісимптоми зникаютьдосить швидкобез яких-небудьнаслідків.
При отруєнняхсередньоїтяжкості(30-40% вміст карбоксигемоглобінув крові) — сильнийголовний біль, обличчя червоніє, збудження, вимова незв’язна, сплутаністьсвідомості.
При 40-50% карбоксигемоглобіну— сильний головнийбіль, утратасвідомості, колапс, тривалакома.
У важкихвипадкахпри концентраціяхкарбоксигемоглобіну60-70% — утрата свідомості, припиненнядихання, смерть.
При вмісті вкрові 80% карбоксигемоглобіну— швидка смерть.Шкірні покрови— малиновогокольору.
Першамедична допомога:
припинити подальше надходження газу в організм, видалення (винос, вивіз) із зараженої атмосфери;
штучне дихання, уведення серцево-судинних засобів — кордіамін;
спокій, зігрівання, дати кисень;
при утраті свідомості — понюхати нашатирний спирт.
Успішний результат(у лікарні) даєгіпербаричнаоксигінація(вміщують убарокамеру).
Надійний захиствід оксидувуглецю — промисловийпротигаз марки“СО” або гопкалітовийпатрон.
Синильнакислота— також із групиСДОР загальноотруйноїдії. Безбарвнарідина з запахомгіркого мигдалю, температуракипіння 25,7°С.Пари синильноїкислоти легшіза повітря(густина 0,93).
У рідкому станівона легшеводи. Смертельнатоксодоза вповітрі — 1,5 мг/л; при прийоміусерединусмертельнадоза — 1 мг/л.
Механізмдії.
Синильнакислота дужелегко всмоктуєтьсяслизовимидихальнихшляхів і шлунково-кишковоготракту. Попавшив організм, вона блокуєвнутрішньоклітиннізалізовмісніферменти, зокремацитохромоксидазу,і тим перешкоджаєзасвоєнню киснютканинами.
Розвиваєтьсяклітинна (тканинна)аноксія. Прицьому особливостраждає функціяЦНС.
Клінічнакартина.
Отруєннярозвиваєтьсядуже швидко: різка задишка, короткочаснерухове збудження, уражений падає, непритомніє, розвиваютьсясудоми і швидконаступає паралічдихальногоі судинно-руховогоцентрів — смерть.Так виявляєтьсяблискавичнаформа.
При уповільненійформі —інтоксикаціянаростає поступово.Скарги на гіркийсмак у роті, загальну розбитість, запаморочення, оніміння слизовоїоболонки рота.
Пізніше з’являєтьсянудота, шум увухах, задишка, біль в областісерця, утрудненнявимови, утратасвідомості, судоми заміняютьсяпаралічем —тонус м’язівпадає. Артеріальнийтиск різкознижується, пульс нитковидний, дихання аритмічне, поверхневе, незабаромзупиняється, а серце можеще скорочуватисяпротягом декількоххвилин, післячого і вонозупиняється.
Шкірні покрови, слизові — рожевогозабарвлення.
Першадопомога.
Припинитинадходженняотрути в організм(надяганняпротигаза, винос, виведенняіз зараженоїатмосфери).Введення антидоту— амілнітратушляхом вдиханняпарів під маскоюпротигаза. Уумовах стаціонарувикористовуютьбільш потужніантидоти —внутрівеннохромосмон, тіосульфатнатрію, глюкозу.
УраженняОР нервово-паралізуючоїдії.
ФОБ, ФОІ, ФОС— фосфорно-органічніречовини(інсектициди, сполуки). Цевелика групанейротропнихотрут. Можутьзнаходитисяв різноманітномуагрегатномустані. Майжеусі ФОС — рідини(хлорофос — увигляді кристалічногопорошку). Усідобре розчиняютьсяв органічнихрозчинникахі погано у воді.Більшість ФОІнедовго зберігаютьсяв зовнішньомусередовищі(від 1-2 тижнівдо 1-3 місяців).
Механізмтоксичної дії.
ФОР гнітятьфункцію ферментухолінестерази, що веде донагромадженняацетилхолінув синаптичнихщілинах і порушеннюпередачі нервовихімпульсів унервових вузлахі може закінчитисязагибеллюураженого.
Клінічнакартина— залежить віддози отрути, шляхів надходженняйого в організм.
У легкихвипадкахчерез 30-60 хв. післявдихання парівФОС з’являютьсястискальніболі за грудиною, недостачаповітря, погіршеннязору (“туман”або “сітка”перед очима), нездатністьрозрізнятидрібний шрифт, запаморочення, тривога, страх, порушенняуваги, пам’яті, безсоння. Шкірніпокрови вологі, посмикуванняокремих групм’язів, нежить, слинотеча, дихання вчащене, тахікардіяпомірна, руховезанепокоєння.Звичайно цісимптоми зберігаютьсяпротягом доби.
При середньомуі важкомуступені отруєнняописані вищесимптоми наростаютьшвидше і важче.Приєднуютьсярозлади дихання, кровообігу.Сильні боліза грудиною, стискання угрудях, недостачаповітря, нападиядухи, кашельіз виділенняммокроти, слинотеча, синюшність, пітливість, зіниці різкозвужені. Наприкінцінаступаютьсудоми, щозаміняютьсяпаралічами.Смерть відпаралічу дихальногоцентру.
Першамедична допомога.
Припиненняподальшогонадходженняотрути в організмшляхом надяганняпротигазу абовиносу, вивозуз зараженоїатмосфери.Обробка забрудненихділянок шкірирідиною ІПП-8(індивідуальнийпротихімічнийпакет), 10-15% розчиномаміаку абоінших лужнихречовин. Особливоефективне раннєзастосуванняантидотів: атропін у великихдозах від 2 до10 мг із наступнимуведенням по2-4 мг протягом2-х діб. Атропіндіє як холіноблокатор, тобто захищаєвід надлишкуацетилхоліну, що утворюєтьсяпри інтоксикаціїФОР.
До числаантидотіввідносятьречовини реактиваторихолінестерази: дипіроксим, токсогонін, а з аптечкиАІ-2 — тарен по1 таблетці підязик.
Ці всі речовиниможуть застосовуватисяповторно іразом.
Аміак— це СДОР ізгрупи, що володієзадушливоюі нейротропноюдією. Аміак —безбарвнийгаз із гостримзапахом нашатирю.Легший за повітря.Добре горить.Вибухонебезпечний!(у зоні осередкуне курити!).Температуракипіння -33,5°С.Димить привиході з балонів, цистерн, холодильнихагрегатів. Ухолодильнихустановках(компресорах)промисловиххарчових об’єктівмістяться тонниаміаку. Наприклад, у Калінінськомурайоні м. Донецька:
м’ясокомбінат— 45 т;
база “Холодильник”— 40 т;
пивзавод — 30т;
міськмолокозавод№ 1 — 4,5 т;
і т.д.див. Додаток№ 1.
Аміак угазоподібномустані можесамозайматисяпри температурі650°С. Рідкий аміакгоріння непідтримує.Запах речовинистає відчутнийпри концентрації0,035 мг/л. Це порігсприйняття.Ледь почувшиспецифічнийзапах аміакунеобхідноприймати відповіднірішення. Отже:
поріг сприйняття — 0,035 мг/л;
подразнення верхніх дихальних шляхів відзначається при концентрації 0,3 мг/л;
подразнення очей — 0,5 мг/л;
подразнення шкіри — 7,21 мг/л (з’являється червоність, пухирі);
кашель задушливий — 1,25 мг/л;
токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути від набряку легенів);
концентрація — 3,5 мг/л протягом декількох хвилин призводить до смерті.
--PAGE_BREAK--
Клініка.
Аміак уражаєв першу чергунервову систему, знижує спроможністьклітин нервовоїсистеми засвоюватикисень. Подразненнярецепторівблукаючогонерва можевикликатирефлекторнегнобленнядихальногоцентру і серцевоїдіяльності.При великихконцентраціяхаміаку (1,5-3,5 мг/л)смерть моженаступити вперші ж хвилинипри явищахгострої дихальноїі серцево-судинноїнедостатності.У наступному, ураження парамиаміаку викликаєзапаленнялегенів, бронхіти, пневмонії, трахеобронхіти, набряки гортані, токсичнийнабряк легенів.Вплив аміакуна ЦНС виявляєтьсяу збудженні, судомах. Вономабуть пояснюєтьсянестачею киснюв крові і нервовихклітинах.
Аміак такожздійснює місцевеподразненняслизових оболонокочей, дихальнихшляхів. Звідсизадушливийкашель, нежить, утрудненнядихання, різів очах, сльозотеча.Пульс частий, серцебиття.
Перша медичнадопомога.
При попаданнірідкого аміакув очі негайнопромити водоюабо 0,5-1% розчиномквасців; приболях — закапатиочі новокаїном1%, дикаїном 0,5%—1-2 краплі.
При інгаляційномуураженні необхіднийтерміновийвинос, виведенняз зараженоїатмосфери, застосуванняпромисловихпротигазівзі спеціальнимикоробками марки“ДО” або “М”або ізолюючихпротигазів(ІП-4). Поза зараженоюатмосфероюінгаляціякисню, вдиханнятеплих водянихпарів, гарячікомпреси нашию. При спазміголосовоїщілини — теплемолоко із содою.
Шкіру і слизовіпромивати водоюабо 2% розчиномборної кислоти.Вода добредегазує аміак.
При попаданнірідкого аміакуусередину:
промивання шлунка, викликати блювоту;
дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок;
давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.
Сірководень— безбарвнийгаз із запахомтухлих яєць.Температуракипіння — 60,9°С.Концентрація1 мг/л викликаєважку формуотруєння. Легкозагоряєтьсяі горить блідо-блакитнимполум’ям.
Сірководеньвідноситьсядо групи отруйнихречовин задушливоїі загальнотоксичноїдії. Є сильноюнервовою отрутою.Він порушуєвнутрішньотканиннедихання і викликаєаноксію. Місцевадія; сильноподразнюєслизові оболонкиочей і дихальнихшляхів. Отруєннясірководнемпротікає дужешвидко: судоми, утрата свідомостіі смерть відприпиненнядихання абопаралічу серця.При малихконцентраціяхсірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, більза грудиною, тахікардія, слабість, непритомністьабо навпаки, стан збудженняз наступнимпотьмареннямсвідомості.
Першамедична допомога.
Винос іззараженоїатмосфери, спокій, тепло, вдихання кисню, штучне дихання.При утратісвідомості, у комі — кровопускання300-400 мл із наступнимуведеннямвнутрівеннохромосмону20-30 мл. Протигазмарки “У”, захисніокуляри — обов’язковізасоби індивідуальногозахисту. Дегазаціюпроводятьлужними розчинами.
Оксидсірки— безбарвнийгаз із гостримзапахом. Добрерозчиняєтьсяу воді, створюючисірчану кислоту.При впливі наорганізм подразнюєверхні дихальнішляхи, викликаючизапаленняслизових оболонокносоглотки, бронхів. Високіконцентраціїоксиду сіркив повітрі викликаютьу людини задишку, можуть призвестидо утрати свідомості.
Першамедична допомога.
Постраждалоговинести насвіже повітря,інгаляціякиснем, промиванняочей і носоглотки2% розчином питноїсоди. Для захистувід парів оксидусірки використовуютьсяпромисловіпротигази марки“У”. Дегазують(знезаражують)його лугами, аміаком, гашенимвапном.
Сірковуглець— безбарвнарідина з неприємнимзапахом. Поганорозчиняєтьсяу воді. Парисірковуглецюлегко займаються, а в суміші зповітрям —вибухають.Вдихання парівсірковуглецюдіє на людинунаркотично: з’являєтьсяголовний біль, оніміння кінцівок, порушеннядихання, а привисоких концентраціяхі триваломувпливі наступаєглибокий наркоз, зникають усірефлекси, смерть.
Першамедична допомога.
Постраждалогонегайно винестина свіже повітря, спокій, інгаляціякиснем, у важкихвипадках —штучне дихання.Дегазуютьсірковуглецьсульфітаминатрію абокалію. Захистомслужить промисловийпротигаз марки“А”.
Фтороводень— безбарвнийгаз без запаху, добре розчиняєтьсяу воді, створюючиплавиковукислоту. Привдиханні фтороводеньподразнюєверхні дихальнішляхи й очі, викликає блювоту, ядуху, спазмигортані і бронхів.Діє на ЦНС. Смертьнаступає врезультатіураження легенів, гнійного бронхіту.
Першамедична допомога.
Ураженоговарто винестина свіже повітря, звільнитигрудну клітинувід одягу, щостискує, датикисень, ніс іочі промити2% розчином питноїсоди.
У якостііндивідуальногозасобу захистудихальнихшляхів прироботі абопроведеннірятувальнихробіт у випадкуаварії з виходомфтороводнюзастосовуютьпромисловіпротигази марки“У”, а при високихконцентраціяхфтороводню— ізолюючіпротигази(ІП-46).
3.Організаціярятувальнихробіт. Заходиособистоїбезпеки прироботі на території, забрудненоїСДОР.
При виникненнітехногенноїаварії назалізничномутранспортіабо компресорнійустановціхолодокомбінатів(аміак) абофільтрувальноїстанції (хлор), у цеху хімкомбінатуі будь-якогоОНХ, що використовуєхімічні речовининеобхідно:
Оповістити працюючих на території об’єкта і людей, що живуть або працюють у районі аварії.
Процедураоповіщеннярозробленазаздалегідьі проводитьсяв такий спосіб: на всіх хімічнонебезпечнихоб’єктах єінструкціядля черговихі диспетчерівпро порядокі черговістьподачі сигналів, виклику наоб’єкт керівногой особовогоскладу невоєнізованихформувань ЦО, висилки транспортуі посильних.
Сигнал проаварію з викидом(виливом) СДОР, що надійшовдиспетчерупідприємства, негайно доводитьсядо начальникаЦО об’єкта —першого керівника.Одночаснооповіщуютьсяробітники, службовці, місцевий штабЦО і службицивільноїоборони. Повідомляютьу міліцію іпожежну частину.Вмикаютьсязвукові сиренив масштабірайону абоміста — сигнал“Увага всім!”.
Відповідно до рішення начальника ЦО об’єкта організуються роботи з ліквідації осередку ураження. У першу чергу для проведення аварійно-відбудовних і рятувальних робіт залучаються свої об’єктові формування: охорони суспільного порядку, протипожежні, медичні, протихімічного і протирадіаційного захисту, а потім, у залежності від масштабу аварії, прибувають і включаються в роботу формування міста або області.
Ізолювати район аварії в радіусі 200 м і більше (задача міліції).
Терміново організувати евакуацію працюючих із цеху або всього населення на відстань до 5 км з урахуванням кількості і характеру СДОР і напрямку вітру. Евакуація може бути вертикальною — на 5-10 поверхи при виході хлору і горизонтальної в інших випадках.
Спеціальна служба і ланки хімічної розвідки проводять оцінку масштабів аварії, виявляють вид СДОР і концентрацію її на місцевості. Керівництво об’єкта, штаб ЦО оцінюють обстановку, прогноз і виносять своє рішення.
Наявність і індикацію СДОР у повітрі можна визначити за допомогою різноманітних приладів (газоаналізаторів та ін.). Наприклад, при використанні універсального газоаналізатора (УГ-2) по зміні кольору індикаторного порошку можна визначити вид СДОР:
а) при наявностіхлору — порошокстає червоногокольору;
б) при наявностіаміаку — синього;
в) при наявностісірководню— коричневого.
Першу медичну допомогу в перші хвилини надають люди в порядку само- і взаємодопомоги — виносять на свіжий струмінь повітря з забрудненого помешкання, при необхідності роблять штучне дихання, зігрівають, промивають шкірні покрови і видимі слизові. Крім того, першу медичну допомогу надають СП, СД, ОСД і медробітники МНС, закріплені за даним об’єктом. Про це необхідно докладно знати.
Обсягпершої медичноїдопомоги прихімічномуураженні.
Якнайраніше надягання протигаза на себе і на ураженого. При цьому звернути увагу на шкіру обличчя, якщо на ньому є сліди ОР, СДОР (краплі, маслянисті плями), необхідно опрацювати її вмістом ІПП-8, тобто провести фрагмент часткової санітарної обробки і тільки потім надягати протигаз. Протигази повинні відповідати характеру СДОР:
при ОР типу зарин, зоман, V-гази й ін. ФОР, а також ОР шкірнонаривної дії можуть застосовуватися будь-які фільтруючі протигази: ЦП-4, ЦП-5, ЦП-7, загальновійськові;
при аварії з виходом хлору, аміаку краще застосовувати ізолюючі протигази (ІП-46), хоча можна звичайні фільтруючі на короткий час;
для захисту від чадного газу (СО) використовують фільтруючі протигази з приєднаними до них гопкалітовими патронами;
можливе використання промислових протигазів із коробками різноманітних марок — “А”, “У”, “Г”, “Е”, “КД”, “БКФ”, “М”, “З”. Такі протигази захищають далеко не від усіх СДОР, а конкретно від якої-небудь ОР, що виробляється або використовується на даному підприємстві. Час дії коробки від 1 до 3 годин, у залежності від концентрації СДОР і марки коробки.
При необхідностіі наявностітаких можнаскористатисяшланговимипротигазами(ПШ-1, ПШ-2). Декількаслів про останні.
Шланговіпротигази— найбільшпрості приладиізолюючоготипу. Принципїхньої діїскладаєтьсяв тому, що повітрядля диханнязабираєтьсяз чистої зонина визначенійвідстані відпрацюючоїлюдини (від 10до 40 м) або попередньоочищується.Ними зручнокористуватисяпри виконанніремонтних іочисних робітусерединірізноманітнихємкостей, підземнихсховищ і підвальнихпомешкань, денакопичуютьсяпара СДОР. Позасобі подачіповітря длядихання шланговіпротигазиділяться насамовсмоктуючі(ПШ-1) і з примусовоюподачею повітря(ПШ-2). Останніймає электроручнуповітродувкуі може обслуговувативідразу двохлюдей.
Крім того, для захистувід СДОР набагатьох об’єктахшироко використовуютьпромисловіфільтруючіреспіратори.Вдихуванеповітря обчищаєтьсявід домішокпаро- і газоподібнихСДОР у респіраторахза рахунокпротіканняфізико-хімічнихпроцесів, а відаерозольнихдомішок — завдякифільтраціїйого черезволокнистіматеріали. Зцією метоюзастосовуютьсяреспіраторипротигазовіпатронноготипу (із фільтруючихелементів увиді патрона)— РПГ-67, і респіраторуніверсальний— РУ-60М.
Такимифільтруючимиреспіраторамиможна скористатисяпри аварії звиходом в атмосферутаких СДОР: ацетон, бензол, ефіри, оксидсірки, сірководень, аміак, парартуті й ін.Тривалістьзахисної діївід 0,5 годинидо 15-20 годин.
Промисловістю, зокрема ВНПО«Респіратор»м. Донецька, серійно випускаютьсяреспіраторифільтруючогой ізолюючоготипу, що дозволяютьавтономноперебуватилюдині в забрудненійСДОР атмосфері, надавати допомогупри дихальнійнедостатностізокрема у вугільнійпромисловості.До них відносять“Гірськорятувальники– 10, 11”, “Саморятувальникиізолюючі” –СІ-15, СІГ-1, С-90, ШСС-1y;“Респіраториізолюючірегенеративні”– Р-ЗОА,
Р-34, Р-35.
Введення антидотів — здійснюється якнайшвидше (у лічені секунди, хвилини), за показниками в залежності від виду ОР (СДОР) і наявності такого взагалі:
при ураженнях ФОР — тарен у табл. під язик або атропін із шприц-тюбика у вигляді ін’єкції;
при ураженні СДОР загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорциан) використовується антидот амілнітрит в ампулах. Ампулу в синій марлевій обгортці роздавити пальцями і терміново помістити під шолом-маску протигаза ураженого ближче до носа. Денце ампули повинно бути звернене догори, щоб рідина витікала і змочувала марлеву обгортку;
при ураженнях ОР подразної дії — роздавити ампулу з протидимною сумішшю і помістити під маску протигаза.
Часткова санітарна обробка за допомогою вмісту ІПП-8. Вона особливо ефективна при ураженнях СДОР нервово-паралітичної і шкірнонаривної дії. При відсутності стандартного пакета ІПП-8 використовувати підручні засоби. При частковій санобробці обробляти не тільки відкриті ділянки шкіри, але і прилягаючі до них частини одягу — комірець, манжети і т.д.
При необхідності виконання штучного дихання (ШД). У зоні зараження його проводять ручними методами; постраждалий повинний знаходитися в протигазі (частіше застосовують метод Калістова за допомогою лямок). За межами осередку хімічного ураження можна використовувати ротові засоби ШД. У випадку ураження СДОР задушливої дії при розвитку набряку легенів — задишка, синюшність, виділення значної кількості слизу — ШД будь-яким засобом протипоказане (!). Повинна проводитися киснева терапія за допомогою дихальних приладів.
При зупинці серця або різкому порушенні його діяльності проводиться непрямий масаж серця з урахуванням конкретної обстановки (техніка ШД і масажу серця докладно вивчені в темі № 9 «Основи реанімації»).
У більшості випадків, особливо при ураженнях СДОР задушливої дії, що постраждали необхідно виносити з осередку ураження, тобто необхідно максимальне обмеження фізичних навантажень постраждалим (тому що швидко розвивається набряк легенів — ядуха). Всіх постраждалих виносять на свіжий струмінь повітря, на спеціально обране підняте місце, зручне для вантаження на транспорт і подальшої евакуації з ОХУ.
Всі названівище пунктипершої медичноїдопомоги повиннідобре засвоїтичлени сандружин, робітникихімічних об’єктів, населення, щомешкає в районіхімічно небезпечнихоб’єктів і, природно, студенти, що вивчаютькурс «БЖД іЦО».
Заходибезпеки припроведенніаварійно-рятувальнихробіт.
Рятувальникиповинні працюватив захиснихзасобах: захиснікостюми, ізолюючіпротигазиІП-46, гумові чоботиі рукавички, шоломи з нагрудником, окуляри. Входитив осередок ізнавітряноїсторони. У районіОХУ суворододержуватисяправил технікибезпеки: забороняєтьсязнімати засобизахисту, прийматиїжу, воду, курити, розстібатиодяг, сідатиабо лягати назараженіймісцевості.
При аваріїз виходом хлорууникати низиннихмісць. Місцярозливу хлору(із цистерн)заливати “вапняниммолоком”, каустиком.
У зоні паріваміаку не курити! Вибухонебезпечно!Ємкість поливатипри пожежі звеликої відстані— вибух!
Неприпускатипопаданнярідкого аміакуабо хлору уводойми: усеживе загине.
Порядокроботи санітарнихдружин (СД) восередку хімічногоураження.
СД працюютьв ОХУ частішев складі рятувальнихзагонів. КомандирСД, отримавшизавдання із’ясувавшиобстановку, у свою чергузобов’язаний:
перед уведенням санітарної дружини в осередок ураження ознайомити її з обстановкою в осередку, повідомити, які ОР або СДОР викликали НС;
дати команду на прийом відповідного антидоту особовим складом СД;
вказує орієнтири і межі ділянки осередку ураження, виділеного для роботи СД;
визначає місце роботи і дій кожної ланки СД;
повідомляє гаданий обсяг першої медичної допомоги, порядок роботи носилкових ланок, указує шляхи і напрямки виносу і місця розміщення уражених перед вантаженням на транспорт, указує найближчі лікарні;
повідомляє порядок поповнення антидотів, медичного майна і засобів захисту, витрачених у ході робіт;
вказує місце свого перебування, порядок зв’язку, місце збору по закінченні робіт і багато іншого.
Ознайомившисьз обстановкою, члени СД приймаютьантидот ізпрофілактичноюметою, надягаютьі старанноперевіряютьодин в одногозасоби захистуорганів диханняі шкіри і негайнонаправляютьсядо місця роботи.
Медичнудопомогу надаютьу першу чергуураженим, щознаходятьсяна відкритіймісцевості.Потім члениСД оглядаютьбудинки, підвали, сховища й укриття, де населеннямогло вкриватисяпри виникненніНС. У першу чергудопомога надаєтьсядітям, вагітнимжінкам, що немають протигазів,і особам, щоотримали комбінованеураження. Дозуванняантидоту визначаєтьсяіндивідуально, але дітям дошкільноговіку обов’язковов половинномурозмірі. Принаявностітравми (механічноїабо термічної)і ураження СДОРперша медичнадопомога повиннанадавати насампередпроти дії отруйноїречовини (антидоти, протигаз, санобробкатощо) і тількипісля цьогодопомога зприводу травми.
Тривалістьроботи членівсандружин візолюючихзасобах захиступовинна бутисуворо регламентованаі залежить відтемпературиповітря. Так, при температуріповітря 30°С тавище час роботивизначенонормативамив 15-20 хв.; при температурі25-29°С — 30 хв.; притемпературі20-24°С — 45-50 хв.; притемпературі15-19°С — 1,5-2 години; нижче 15°С — 3 години.
КомандирСД постійнопідтримуєзв’язок ізначальникамиінших формуваньЦО і МНС, забезпечуєвзаємодію зними, веде контрольза особовимскладом своєїСД із метоюпопередженнятеплових ударів, особливо вжаркий час. Припояві хиткоїходи й ін. ознак(запаморочення, нудота тощо)формуванняварто вивестиз осередку.
По завершенніроботи в ОХУСП і СД виводяться(вивозяться)за межі осередкухімічногоураження іпроходятьчасткову, апотім і повнусанітарнуобробку наспеціальнихобмивальнихпунктах.
Повнасанобробкавключає проведенняобробки тіларозчинами, щодегазують, ізнаступнимобмиваннямпід душем (36-38°С)водою з милом,із зміною натільноїбілизни, одягиі взуття. Брудніодяг, взуттяі спорядження(протигази, сумки, рукавички, чоботи й ін.)піддаютьсядегазації наспеціальнихплощадкахвідділеннясанобробкипри суворомудотриманнізаходів безпеки.
Контрольніпитання на СРС(по темі “УраженняСДОР”).
продолжение
--PAGE_BREAK--
Що відноситься до хімічно небезпечних об’єктів? Що називається осередком хімічного ураження (ОХУ)?
Що таке СДОР?
Класифікація СДОР по клінічному прояву.
Хіміко-фізичні властивості і клінічні ознаки при ураженні хлором. Де є великі накопичення хлору в будь-якому місті?
Ознаки ураження фосгеном, перша медична допомога при ураженнях хлором і фосгеном.
Оксид вуглецю, механізм ураження, клінічна картина, перша допомога.
Синильна кислота, механізм ураження, ознаки, перша медична допомога.
Ураження ФОР. Перерахувати найбільше ймовірні СДОР із групи ФОР. Ознаки ураження. Перша медична допомога.
Хіміко-фізичні властивості аміаку. Де є великі скупчення аміаку в місті? Ознаки ураження. Перша медична допомога.
Ураження сірководнем. Клінічні ознаки. Перша медична допомога.
Загальні принципи організації рятувальних робіт при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
Обсяг невідкладної медичної допомоги ураженим в осередку ураження.
Заходи безпеки при проведенні рятувальних робіт в ОХУ.
Порядок роботи санітарних дружин в ОХУ.
Автор — ст. викладач
Теленьга В.Г.
Додаток № 1
ПІДПРИЄМСТВАМІСТА ЗІ СДОР(сильно діючіотруйні речовини)
Район міста
Підприємство
СДОР, що зберігаються
Кількість, т
Назва 1. БУДЕНОВСЬКИЙ Шахта ім. “Соц. Донбасу” 1,5 аміак Оптовозбутова база 16,0 -------- Донецькукрплодоовочеторг 8,0 -------- Хімзавод 4,0 -------- Буденовський ОРС 8,6 -------- 2. ЛЕНІНСЬКИЙ Холодокомбінат 48,0 -------- Харчосмакова фабрика 5,3 -------- Кондитерська фабрика 8,7 -------- Продбаза ОРСу ДМЗ 3,0 -------- 3. КАЛІНІНСЬКИЙ М’ясокомбінат 45,0 -------- База «Холодильник» 40,0 -------- Пивзавод — головне підприємство 30,0 -------- Міськмолокозавод № 1 4,5 -------- Маргариновий завод 5,0 -------- Винний завод 0,7 -------- 4. КУЙБИШЕВСЬКИЙ Завод хімреактивів 200,0 азотна кислота 50,0 аміак Куйбишевський водогінний вузол 0,2 хлор 5. КІРОВСЬКИЙ Коксохімзавод 120,0 бензол 40,0 толуол Текстильношвейне об’єднання 50,0 аміак Міськмолокозавод № 2 12,0 -------- Холодильник «Укроптм’ясопродукт» 18,0 -------- Південний водогінний вузол 2,7 хлор Кіровський водогінний вузол 2,7 -------- Рутченківський пивзавод 6,0 аміак База «Облпотребсоюзу» 3,0 -------- Холодокомбінат «Донецькриба» 9,0 -------- 6. ПРОЛЕТАРСЬКИЙ Очисні споруди 7,0 хлор 7. ПЕТРОВСЬКИЙ Петровський ОРС 4,1 аміак 8. КИЇВСЬКИЙ Завод «Точмаш» 20,0 соляна кислота 20,0 ціаниста кислота 3,0 азотна кислотаДодаток № 2
ЗАСОБИПЕРШОЇ ДОПОМОГИПРИ РІЗНОМАНІТНИХОТРУЄННЯХ(із “Положенняпро охоронупраці робітниківМінвузу”)
Речовина, що
викликала отруєння
Перша медична допомога (протиотрута).
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
Алкалоїди групи морфіну
Бромиста камфора (0,5 г) або кардіомін (30 крапель), міцний чай, кава, ШД (штучне дихання), О2 (кисень) або карбоген — 6% СО2 + O2.
Аміак рідкий
Пити дуже слабкий розчин оцтової кислоти або лимонний сік. Викликати блювоту. Дати рослинну олію, молоко або яєчний білок. ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”. Спец. одяг, гумові чоботи і рукавички.Бензол
Викликати блювоту. Дати проносне. ШД і О2, кава. ЗІЗ. Протигаз марки “А” або “М”. Спец. одяг бавовняний із силікатно-казеїновим покриттям. При роботі в осередку застосовувати інструменти, що не викликають іскроутворення, не використовувати вибухонебезпечні акумуляторні ліхтарі, тому що пари горючі, вибухонебезпечні. Самозапалювання при температурі 534°С.
Йод (розчин)
Викликати блювоту. Дати 1% розчин гіпосульфіту натрію, крохмальний клейстер, молоко.Фенол рідкий (карболова кислота), КМnО4
Викликати блювоту. Дати вапняну воду: суспензія оксиду магнію (15 г оксиду магнію на 100 мл води по 1 ст. л. через 5 хв.) Розведений розчин КМnО4 (1:4000 — марганцівка), 5% розчин гіпосульфіту натрію. ЗІЗ. При наявності парів — протигаз марки “А” або респіратор Ф-46-К із відповідним фільтром. Захист очей. Щільний спец. одяг, гумові чоботи, рукавички.
Мінеральні кислоти (азотна, сірчана, оцтова, хлористоводнева, щавлева і ін.)
При отруєнні через стравохід полоскати рот водою і 5% розчином соди. Дати молоко і суспензію оксиду магнію (10 г на 150 мл води), або вапняну воду і рослинну олію, або рідке борошняне тісто. ЗІЗ. Від сірчаної кислоти протигаз марки “В” з додатковим фільтром. Захисний спец. одяг, рукавички, чоботи. Від хлористоводневої кислоти протигаз марки “В”.Миш’як або сурма
Викликати блювоту. Дати проносне (сульфат магнію). Після чого в 300 мл води розчинити 100 г сульфату заліза, додати 20 г оксиду магнію, розтертого в 300 мл води, збовтати і давати по 1 ч. л. кожні 10-15 хв. по припиненні блювоти.Наркотики, ефір, хлороформ, снотворне
Дати 0,03 г фенаміну або 0,1 г коразолу або 30 крапель кордіаміну; після цього — міцний чай або кава. При необхідності ШД, О2 (кисень).
Ртуті сполуки
Негайно дати випити 3 сирих яйця в молоці (1 л), викликати блювоту. Дати суміш 1 г гіпосульфіту натрію + 5 мл 3% H2О2 + 10 мл Н2О, рахуючи, що зазначена кількість береться на кожні 0,1 г хлористої ртуті, що потрапила в шлунок.
Нітросполуки
Викликати блювоту. Давати проносне. Цілком неприпустимо давати спирт, жири або рослинну олію.Ціанистоводнева, синильна кислота і її солі
При отруєнні через рот дати 1% розчин гіпосульфіту натрію і 0,025% розчин КМnО4. Викликати блювоту. Вдихати амілнітрит. ШД, О2 (кисень).
Фосфор, ФОР. карбофос, хлорофос тощо
Дати 200 мл 0,2% розчину сульфату міді. Не давати жири, молоко, рослинну олію. При ураженні ФОР — тарен у табл. під язик, атропін із шприц-тюбика внутрім’язово. ЗІЗ. Протигази фільтруючі, загальновійськові, респіратор Ф-46-К із патроном марки А. Захисні окуляри, захисний одяг, гумові чоботи, рукавички. ГАЗОПОДІБНІ СДОРПари азотної кислоти
Абсолютний спокій навіть при помірному отруєнні. Вдихання кисню. ЗІЗ. Див. п. 6.Аміак (із балонів)
Свіже повітря, спокій, ШД. Зігрівання області шиї (гарячий компрес на шию). ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”. Спецодяг, захисні чоботи, рукавички, окуляри.Пари бензолу
Свіже повітря (уникати охолодження, спокій). Вдихання O2. ЗІЗ. Див. п. 3.
Пари йоду
Вдихати водяну пару з домішкою аміаку, очі промити 1% розчином гіпосульфіту натрію.Ацетону пари
Чисте повітря. ШД, О2. ЗІЗ. Протигаз марки “А”. Спец. одяг.
Фтористоводневої, плавикової кислоти пари
Вдихання аміаку, чисте повітря, спокій.Сірчистий газ
Промивання носа і полоскання рота 2% розчином соди. Спокій.Сірковуглець, сірководень
Чисте повітря. ШД, О2. Спокій. ЗІЗ. Протигаз марки “В”. Захисний одяг.
Хлор
Спокій, навіть при помірному отруєнні, вдихання кисню. ЗІЗ. Протигаз марки “В” та “М”. Захисний одяг, гумові рукавички, взуття, фартухи.Брому пари
Вдихання 3-5% газоповітряної суміші, що містить аміак. Промивання очей, рота, носа 3-5% розчином соди. Спокій. Вдихання О2.
Ртуті пари
Див. п. 9. Негайно відправити в лікарню.Фенолу пари
Чисте повітря. Спокій. ЗІЗ. При наявності парів — протигаз марки А або респіратор Ф-46-К з відповідним фільтром.Оксиду цинку пара.
Якнайбільше молока. Спокій.Озон
Свіже повітря, спокій, тепло, серцеві засоби за показниками. При подразненні дихальних шляхів — інгаляції 2% розчином соди.Міністерствоосвіти України
Донецькийдержавнийуніверситет
Кафедра педагогікита психології
Курс «БЖД і ЦО»
МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК
ДО САМОСТІЙНОЇРОБОТИ
СТУДЕНТІВ
непедагогічнихспеціальностей
усіхфакультетівДонДУ за курсом
«Безпекажиттєдіяльностіі цивільнаоборона»
Тема11.2. УРАЖЕННЯСИЛЬНОДІЮЧИМИОТРУЙНИМИРЕЧОВИНАМИ(СДОР). КЛІНІКА, ПЕРША МЕДИЧНАДОПОМОГА, ОРГАНІЗАЦІЯРЯТУВАЛЬНИХРОБІТ В ОСЕРЕДКУХІМІЧНОГОУРАЖЕННЯ
Донецьк ДонДУ2000
Міністерствоосвіти України
Донецькийдержавнийуніверситет
Кафедра педагогікита психології
Курс «БЖД і ЦО»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
зав. кафедрою
педагогікиі психології
_____________ доц. КучерявийА. Г.
«_____» ______________ 2000 р.
Методичнийпосібник
до самостійноїроботи студентів
непедагогічнихспеціальностей
усіх факультетівДонДУ
за курсом «БЖДі ЦО»
Тема11.2. УРАЖЕННЯСИЛЬНОДІЮЧИМИОТРУЙНИМИРЕЧОВИНАМИ(СДОР). КЛІНІКА, ПЕРША МЕДИЧНАДОПОМОГА, ОРГАНІЗАЦІЯРЯТУВАЛЬНИХРОБІТ В ОСЕРЕДКУХІМІЧНОГОУРАЖЕННЯ
Автор: ст. викладач
Теленьга В.Г.
Донецьк ДонДУ2000
ББК Ц69,6(4Укр)6р30 — 267
Методичнийпосібник досамостійноїроботи студентівнепедагогічнихспеціальностейусіх факультетівДонДУ за курсом“Безпекажиттєдіяльностіі цивільнаоборона”. Тема11-2. Ураженнясильнодіючимиотруйнимиречовинами(СДОР). Клініка, перша медичнадопомога. Організаціярятувальнихробіт в осередкухімічногоураження / Склав: В.Г. Теленьга.—Донецьк: ДонДУ,2000.— 22 с.
Упорядник: В.Г. Теленьга– ст. викладач
Рецензент: С.Н. Зайцев –доцент, к.х.н.
Відповідальнийза випуск: А.Г.Кучерявий,
завкафедроюпедагогікиі психології
ДонДУ, доцент