Реферат: Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища

 

Реферат

з дисципліни «Екологія»

На тему:

«Структура природоохоронних витрат та методи нарахуванняеколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища»

Зміст1. Структура природоохоронних витрат та методи нарахуванняеколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища

2. Збитки від забруднення атмосфери

3. Збитки від забруднення водних об’єктів

4. Збитки, які завдаються земельним ресурсам

Список літератури

1. Структураприродоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків відзабруднення навколишнього середовища

Здійснення процесів природокористування пов’язане звитратами матеріальних і трудових ресурсів, що прямо або побічно впливає накінцеві показники роботи підприємства.

Природоохоронні витрати – це виражені у грошовій формівитрати підприємства (крім екстернальних витрат), на забезпечення процесівприродокористування.

В структурі природоохоронних витрат варторозрізняти такі: витрати на запобігання забруднення; витрати на зменшенняшкідливого впливу, здійсненого забрудненням на об’єкти екосистем; витрати наліквідацію наслідків забруднення. Перший вид витрат може розглядатися як альтернативадвом іншим. З урахуванням цього останні дві складові поєднуються в одну групувитрат. Отже, загальні витрати підприємств на природоохоронну діяльністьформуються з двох складових: поточні витрати на природоохоронну діяльність;економічні збитки, пов’язані з компенсацією негативного впливу забруднення віддіяльності суб’єкта господарювання на його ресурси та об’єкти екосистем.

До поточних витрат можна віднести всі витрати на утриманняі обслуговуванняосновних фондів природоохоронної спрямованості, у томучислі витрати на оплатупраці обслуговуючого персоналу, поточний і капітальний ремонт, амортизаційнівідрахування, енергетичні витрати тощо, а також витрати на оплату інших послугз охорони навколишнього середовища (екологічний аудит, екологічне страхування тощо).Питома частка природоохоронних поточних витрат в загальних витратах навиробництво товарної продукції коливається в межах 0,2–3%.

Збитком вважаються фактичні і можливі втрати, які виникаютьвнаслідок певних природних явищ або негативних змін від антропогенного впливу.Усі види збитків можна розділити навимірювані(грошові чинатуральні) іумовно вимірювані, тобто ті, що практично непіддаються кількісній оцінці. Вимірювані збитки поділяються на економічні ісоціально-економічні, а умовно вимірювані – на соціальні і екологічні.

Економічний збиток – це виражені у грошовій форміфактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідокекодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Всі економічні збитки поділяються на п’ять видів:

 1) фактичні,тобто втрати абонегативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього середовища і можутьбути оцінені у грошовій формі у звітному періоді;

 2) можливі, які можливі в перспективі череззабруднення природного середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

 3) відвернені, які становлять різницю між фактичними іможливими збитками;

 4) ліквідовані – частина збитків, на яку їх булозменшено завдяки проведенню природоохоронних заходів;

 5) потенційні – збитки, які можуть бути завданісуспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природногосередовища.

Існує декілька підходів до визначення збитків від порушеньстану навколишнього природного середовища, які із різним ступенем повноти враховуютьвитрати, що виникають унаслідок забруднення середовища та негативних змін йогостану. Однак грошове вираження збитків визначається по-різному. Одні пропонуютьвизначати їх за витратами валової продукції, інші – за приведеними витратами назаходи з ліквідації наслідків забруднення і відтворення продукції, щовтрачається, треті – за зміною економічної оцінки ресурсу. Оцінюються збитки угрошовому вираженні за певний період часу. Вони можуть бути несуттєвими, якщо неперевищують поріг чутливості та стійкості екологічної системи, і суттєвими,якщо перевищують.

На рівні великих територій (регіонів, країн) застосовуєтьсяспрощена (емпірична) оцінка еколого-економічних збитків. Її використаннядозволяє встановити лише приблизні масштаби економічних збитків і ефективностізаходів щодо запобігання або ліквідації збитків від забруднення.

При цьому оцінка економічного збитку, заподіяного викидамизабруднень в природне середовище (атмосферне та водне) від окремих стаціонарнихджерел забруднення протягом року, визначається за формулою:

а) для водних об'єктів:

/>;

б) для атмосфери:

/>,

де      mi      –       фактичний обсяг (маса) викиду забруднюючоїречовини;

ai       –       відносна агресивність (рівень небезпечностідля живого) і-ї забруднюючої речовини;

γ –    вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнтпереведення обсягів забруднення у грошові одиниці);

σ<sub/>  –    коефіцієнт, щовраховує регіональні особливості території зони активного забруднення;

f   –    коефіцієнт,що враховує характер розсіювання забруднюючої речовини в атмосфері тавизначається на підставі інженерно-технічних розрахунків.

Головна ідея такої методики полягає в тому, що всі шкідливі
речовини, які потрапляють в середовище, приводяться до «моно-забруднення».

Коефіцієнт ai, що характеризує відноснунебезпеку шкідливих викидів, розраховується на основі порівняльного аналізушкідливого впливу окремих речовин. Величина коефіцієнта відносної агресивностізабруднюючих речовин є оберненою величиною до їх ГДК.

Коефіцієнт відносної небезпеки забруднення територійσповинен враховувати особливості і соціальну значущість досліджуваного регіону,його реакцію на викиди забруднюючих речовин. Для оцінки збитку від викидів ватмосферу коефіцієнт визначається за двома ознаками: природними особливостями(ліси різних видів, поле, пасовище, сади тощо) і типом території (курорт,приміська зона, населений пункт, промислова зона). Для водних ресурсів коефіцієнтвизначається диференційовано за басейнами рік.

Існують різні значення коефіцієнтівγ дляатмосферного забруднення і забруднення водойм. Ці коефіцієнти встановленінормативно в розрізі забруднень в межах емісійних нормативів та тих, що перевищуютьвстановлені ліміти, і корегуються відповідно до інфляційного процесу.

Коефіцієнт f, що враховує характеррозсіювання шкідливих домішок в атмосфері, визначається за дисперсним складомпилу і швидкістю його осідання або в залежності від коефіцієнта очищення викидів.

Швидкість осідання визначається за спеціальниминомограмами, а коефіцієнт очищення розраховується за формулою:

/>,

де      V1<sub/>         –       річний обсяг викидів забруднюючих речовин без очищення;

V2      –       річний обсяг викидів забруднюючих речовин після очищення.

Значення коефіцієнта f при розрахункахзбитків, завданих навколишньому середовищувід атмосферного забруднення, визначається так:

§  для газоподібних домішок та дрібнодисперсних часток(пил та аерозолі) з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с)вважається, що:

/>,

де      h       –       геометричнависота устя джерела відносно середнього
рівня зони активного забруднення, м;

φ  –    поправка на підйом факела викидів в атмосферу, щорозраховується за формулою:

/>,

де      ΔТ    –       середньорічнезначення різниці температур в усті джерела (труби) та навколишньому середовищі,0С;

u  –    середньорічне значення швидкості вітру на рівніфлюгера, м/с; якщо його значення не відоме, вважається, що
u = 3 м/с;

§  для часток пилу та аерозолів, які осідають зішвидкістю від 1 до 20 см/с, вважається, що:

/>,

§  для часток, які осідають зі швидкістю більше 20 см/с,вважається, що незалежно від значення h, φ, ΔТ та u: f=f3=10.

Поправка f=f3 = 10 застосовується такождля викидів забруднення пересувними джерелами і часток пилу одночасно з парамиводи.

Розглянемо інші методики визначення збитків.

 

2. Збитки від забруднення атмосфери

 

Збитки, заподіяні державі в результаті наднормативнихвикидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємстваминезалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Величина збиткувід забруднення атмосфери (За) визначається за формулою:

За = К1 · К2 · Зп· Ма,

де      К1      –       коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду(табл. 1);

К2      –       коефіцієнт, що враховує висоту викиду (табл.2.);

Зп –    питомий збиток від викиду 1 т забруднюючої речо-вини,грн./т (табл. 3);

Ма     –       маса викиду в атмосферу за рік, т.

Таблиця 1. Величина коефіцієнта К1

Значення коефіцієнта

Характеристика пункту, де розташованийоб’єкт забруднення

0,1 Підприємство розташоване далеко від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях, які не становлять великої цінності для збереження як ландшафтних і заповідних зон 0,3 Підприємство розташоване далеко від населених пунктів на сільсько-господарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт 0,5 Підприємство розташоване на селітебній території сільськогосподарських населених пунктів 0,7 Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням до 100 тис. чол. 1,0 Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням від 100 до 500 тис. чол. 2,0 Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням понад 500 тис. чол. 2,5 Підприємство розташоване поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, замовлених, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах 3,0 Підприємство розташоване поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, що охороняються державою, місць масового відпочинку працівників у містах та інших населених пунктах

Таблиця 2. Величина коефіцієнта К2 (залежно від висотивикиду)

Висота викиду, м

Значення коефіцієнта

15 1,5 16–40 1,3 41–80 1,0 81–150 0,7 151–220 0,3 221–500 0,15

 

Таблиця 3. Питомі збитки від викиду 1 т забруднюючоїречовини в атмосферу

Інгредієнт

Питомий збиток, грн./т

Пил 120 Сірчистий ангідрид та інші окиси сірки 150 Окиси азоту 250 Фтористий водень та інші фтористі сполуки 1100 Вуглеводні 180 Окис вуглецю 70

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентраціяшкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) визначається за формулою:

За =∑ Зз.н. · R + ∑Зк.г· R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф,

де Зз.н                –       питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на1 особу (табл. 4.);

Зк.г        –       питомізбитки комунальному господарству, грн. (табл. 4);

R  –   кількість населення в зоні впливу підприємства;

Зс.г        –       питомізбитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 5);

S  –   площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Зпр     –       питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн.фондів (табл. 5);

Ф –   вартість основних промислово-виробничих фондів,млн. грн.

Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах,економічні збитки визначаються за формулою:

За =∑ f1 · f2 · За· Мв,

де      f1            –       коефіцієнт,що враховує кількість населення, якому завдано збитків (табл. 6);

f2   –    коефіцієнт, який враховує народногосподарське значеннянаселеного пункту (табл. 7);

За          –       питомізбитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./т;

Мв<sub/>        –       маса викиду в атмосферу, т/рік.

Таблиця 4. Питомі збитки, завдані населенню і комунальномугосподарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідридув приземному шарі атмосфери

Середньо-річна концен-трація пилу, мг/м3

Питомі збитки, грн.

Середньо-річна концентрація сірчаного ангід-риду, мг/м3

Питомі збитки, грн.

населенню

комунальному господарству

населенню

комунальному господарству

0,30 35 10 0,10 20 5 0,45 55 30 0,15 30 15 0,60 70 50 0,20 37 24 0,75 85 60 0,25 44 32 0,90 100 87 0,30 47 39 1,05 110 100 0,35 50 44 1,20 114 102 0,40 52 49 1,35 119 106 0,45 53 51 1,50 121 110 0,50 54 52 1,65 124 115 0,55 55 53

Таблиця 5. Питомі збитки, завдані сільському господарству(на 1 га) та промисловості (на 1 млн. грн. фондів), залежно від концентраціїпилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3

Питомі збитки, грн.

Середньо-річна концентрація сірчаного ангід-риду, мг/м3

Питомі збитки, грн.

сільському і лісовому господарству

проми-
словості

Сільськомуі лісовому господарству

промисловості

0,1 10 100 0,05 10 - 0,2 16 200 0,1 20 100 0,3 25 300 0,2 50 200 0,5 40 400 0,3 90 300 0,6 55 1200 0,4 105 450 0,9 70 2000 0,5 120 600 1,2 90 2900 0,6 135 700 1,5 120 3700 0,7 145 850 1,8 150 4500 0,8 160 1000

Таблиця 6. Значення коефіцієнта, що враховує кількістьжителів населеного пункту

Кількість населення, тис. осіб

Значення коефіцієнта f1

До 100 1 100,1 – 250 1,2 250,1 – 500 1,35 500,1 – 1000 1,55 понад 1000 1,8

Таблиця 7. Значення коефіцієнта, що враховуєнародногосподарське значення населеного пункту

№пор.

Тип населеного пункту

Значення коефіцієнта f2

1 Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) 1 2 Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) 1,25 3 Населені пункти, віднесені до курортних 1,65

Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин ватмосферне повітря не звільняє об’єкти від відшкодування збитків занаднормативні викиди. Наднормативними вважаються:

§  викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівеньграничнодопустимих або тимчасово погоджених викидів в атмосферне повітря,встановлених дозволами на викид, які оформлені відповідно до діючих вимог;

§  викиди забруднюючих речовин джерелами, які не маютьдозволів на викид, у тому числі й за окремими інгредієнтами;

§  викиди забруднюючих речовин в атмосферу, щоздійснюються з перевищенням граничних нормативів утворення їх для окремих типівтехнологічного та іншого обладнання.

Наднормативні викиди можуть бути через неефективну роботугазоочисних установок, технологічного обладнання при несправних газоочиснихустановках або невикористанні їх, порушення технологічних режимів, невиконанняу встановлені терміни заходів щодо досягнення нормативів ГДВ, аварійних викидівтощо.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативнівикиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється на основі розмірумінімальної заробітної плати з урахуванням розмірів цих викидів і регулювальнихкоефіцієнтів.

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (Зк)визначається за формулою:

Зк = Мі · 1,1П · Аі · Кт· Кзі,

де Мі<sub/>   –      маса і-ї забруднюючої речовини, викинутої ватмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П   –      базова ставка компенсації збитків у частках мінімальноїзаробітної плати (П) за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки,од. національної валюти/т;

Аі    –  безрозмірний показник відносної небезпечності і-їзабруднюючої речовини;

Кт  –  коефіцієнт, що враховує територіальнісоціально-економічні особливості;

Кзі   –  коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферногоповітря населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовинв атмосферне повітря (Мі) виконується за формулою:

Мі = 0,0036 (V · Сі – Мді)· Т,

де     V        –       об’ємнавитрата газопилового потоку на виході з джерела, м3/с;

Сі –   середня концентрація і-їзабруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахованаяк середня арифметична;

Мді    –        потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючоїречовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т  –   термін роботиджерела в режимі наднормативного викиду, год.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викидувизначається з моменту виявлення порушення.

 

3. Збитки від забруднення водних об’єктів

Об’єми скидів забруднюючих речовин та їх компенсаціявизначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів облікуводоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій з урахуваннямвимог дозволів на спеціальне водокористування та затверджених норм ГДС.Економічні збитки від забруднення води (Зв) визначаються за формулою:

Зв =∑ l<sub/>·Зdв<sub/>· Мс,

де     l              –            коефіцієнт,який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 8);

Зdв       –        питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини уводу (табл. 9);

Мс     –        маса викиду у воду, т/рік.

За наявності наднормативних скидів у гідросферу зпорушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (Знад)визначаються за формулою:

Таблиця 8. Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок

Значення коефіцієнтаl

Азовське море 2 Чорне море 2 Дунай 2,2 Тиса 3 Прут 3 Дністер 2,8 Дніпро (кордон України – до м. Києва) 2,5 Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря) 1,8 Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5 Десна 2,5 Південний Буг 2,2 Річки Кримського півострова 2,8 Сіверський Донець 2,2 Міус 2,2 Кальміус 2,2

Таблиця 9. Питомі збитки за скиди окремих забруднюючихречовин
у водні об’єкти

Забруднюючі речовини

Питомі збитки, грн./т

Амонійний азот 35 Завислі речовини 1 Органічні речовини 14 Нафтопродукти 206 Нітрати 3 Нітрити 172 Сульфати 1 Фосфати 28 Хлориди 1

Знад = V · Т (С· Сд) · ∑(0,0003Аі· n) · γ · 103

де     V        –       витрати поворотних вод, м3/год.;

Т  –   тривалість наднормативного скиду, год.;

С –   середня концентрація забруднюючих речовин у зворотнихводах, г/м3;

Сд        –        дозволенаконцентрація для скиду забруднюючих речовин (ГДС), г/м3;

0,003–       базова ставка відшкодування збитків, у частках мінімальноїзаробітної плати за одиницю маси речовини;

Аі         –        показниквідносної небезпечності речовин, визначений згідно з переліком ГДК шкідливихречовин;

n  –   величина мінімальної заробітної плати, грн.;

γ  –   коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;

103      –        коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

 

4. Збитки, які завдаються земельним ресурсам

 

Обсяг економічних збитків від забруднення земельнихресурсів (Згр) визначається за формулою:

Згр = ∑ q · Зdгр · Мв · α · γ,

де     q        –       коефіцієнт, щовраховує родючість земельних ресурсів;

Зdгр   –        питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовинна ґрунт;

Мв        –       маса викиду на ґрунт;

α  –   коефіцієнт,що враховує зону розміщення відходів;

γ  –   коефіцієнт,що враховує характер місця розміщення відходів.

Ця формула використовується для підрахунків економічнихзбитків за використання землі під побутові, органічні відходи. Якщо відходипов’язані з небезпечними речовинами, Міністерство екології і природних ресурсівУкраїни використовує методику визначення економічних збитків з урахуваннямякості ґрунтів, токсичності речовин та глибини її просочування у ґрунт.

Основою для розрахунків величини збитківвід забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельноїділянки, яка на підставі Закону України «Про плату на землю» визначається тауточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зменшенняабо ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибинипросочування забруднюючих речовин у співвідношенні 10׃3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати дляліквідації забруднення зростають утричі. Весь вплив забруднюючих речовин наземельні ресурси розподіляється на чотири групи небезпечності, основою яких єпоказники граничнодопустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій(ОДК) хімічних речовин у ґрунті, мг/кг.

Отже, розмір відшкодування збитків (Рв.з.)визначається за формулою:

Рв.з. = А · Гд · Кз · Кн· Шегз,

де     А        –       питомі витрати наліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Гд;

Гд –   грошоваоцінка земельної ділянки до забруднення, грн.;

Кз     –        коефіцієнт,що характеризує вміст забруднюючих речовин (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;

Кн     –        коефіцієнт небезпечності забруднюючихречовин;

Шегз  –        показник шкали еколого-господарського значення земель(табл. 10).

Таблиця 10. Шкала еколого-господарського значення земель

Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок і навколо водойм

5,0 Землі оздоровчого та рекреаційного призначення 4,5 Землі природоохоронного та історико-культурного призначення 4,0 Прибережні захисні смуги вздовж морів 3,5 Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу 3,0 Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу 1,0 Землі під житловою та громадською забудовою міст 0,8 Болота 0,5 Землі лісового фонду 0,3 Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони 0,2

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд)визначається за формулою:

Гд = ∑ (Пагр · Гагр),

де     Гагр    –       грошоваоцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів, грн./м2,визначається за формулою:

/>,

де     Гу           –       грошоваоцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарськогопідприємства, грн./м2;

Багр   –        бал бонітету агровиробничої групи ґрунтівземельної ділянки;

Бу –   бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз)визначається за формулою у (тому разі, якщо Кз ≤ 1 не нараховується):

/>,

де     Озр        –       об’ємзабруднюючої речовини, м3;

Т3 –   товща земельного шару, що є розмірною одиницею длярозрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування,та визначається як 0,2 м (орний шар);

Пд     –        площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Іп –   індекс поправки до витрат на ліквідацію забрудненнязалежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 11).

Таблиця 11. Індекс поправки

Глибина просочування (Гп), м

Іп

Глибина просочування (Гп), м

Іп

0–0,2 0,100 0–1,2 0,049 0–0,4 0,082 0–1,4 0,044 0–0,6 0,070 0–1,6 0,040 0–0,8 0,060 0–1,8 0,037 0–1,0 0,054 0–2,0 0,033

 

 

Список літератури

1. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишньогоприродного середовища і стягнення цього збору» від 1 березня 1999 р. №303 //Офіційний вісник України. – 1999. – №9. – С. 89–92.

2. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів зборуза забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від28 березня 2003 р. №402 // Офіційний вісник України. – 2003. – №14. –С. 15–19.

3. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» від 11 жовтня 2002 р.№1531 // Офіційний вісник України. – 2002. – №42. – С. 144–149.

4. Базові нормативи плати зазабруднення навколишнього природного середовища України. Методика визначеннярозмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природногосередовища України. – К.: Міністерство охорони навколишнього середовищаУкраїни, 1993. – 22 с.

5. Інструкція про порядокобчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища:Наказ Міністерства екологічної безпеки України від 19.07.99 №162/379 // Офіційний вісник України. – 1999. – №32. – С. 148–164.

6. Методика розрахунку збитків,заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охоронунавколишнього природного середовища: Наказ Міністерства екологічної безпекиУкраїни від 18.05.95 №36 // Бюлетень нормативних актів міністерств івідомств України. – 1995. – №10. – С. 107–118.

7. Методика розрахунку розміріввідшкодувань збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства проохорону та раціональне використання водних ресурсів: Наказ Міністерстваекологічної безпеки України від 18.05.95 №37 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – №11. – С. 3–28.

8. Методика розрахунку розмірувідшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативнихвикидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: Наказ Міністерстваекологічної безпеки України від 18.05.95 №38 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – №10. – С. 129–144.

9. Білявський, Г.О. Основиекології: теорія та практикум [Текст]: навчальний посібник / Г.О. Білявський,Л. І. Бутченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Лібра, 2004. – 368 с.

10. Джигирей, В.С. Основиекології та охорони навколишнього природного середовища. Екологія та охоронаприроди [Текст]: навчальний посібник / В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Р.А. Яцюк;Мін-во освіти і науки України. – 2-е вид., доп. – Львiв: Афiша, 2004. – 272 с.

11. Царенко, О.М. Основиекології та економіка природокористування [Текст]: навчальний посібник / О.М. Царенко,О.О. Нєсвєтов, М.О. Кадацький. – 2-е вид., стереот. – Суми:Університетська книга, 2004. – 400 с.

12. Екологія [Текст]: підручник /Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. – К.: КНЕУ,2005. – 371 с.

13. Колотило, Д.М. Екологія іекономіка [Текст]: навчальний посібник / Д.М. Колотило; Мін-во освіти інауки України, Київський нац. економічний ун-т. – 2-е вид. доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2005. – 576 с.

14. Українська екологічнаенциклопедія [Текст] / Міжнародна економічна фундація, Ін-т українознавствамін-ва освіти і науки України; ред. Р.С. Дяків. – Вид. 2-ге. – К.: МЕФ, 2006. –808 с.

15. Основи екології [Текст]:навчально-методичний посібник /; сост.: Б.О. Дадашев, В.П. Гордієнко; УАБСНБУ. – Суми: УАБС НБУ, 2006. – 122 с.

16. Основи екології. Екологічнаекономіка та управління природокористування [Текст]: підручник / Л.Г. Мельник.– Суми: Університетська книга, 2006. – 759 с.

17. Екологічні основиприродокористування [Текст]: навчальний посібник / Т.А. Сафранов. – 3-евид., стереот. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 248 с.

18. Запольський, А.К. Основиекології [Текст]: підручник / А.К. Запольський, А. І. Салюк; ред. К.М. Ситник.– 3-е вид., стереот. – К.: Вища школа, 2005. – 382 с.

19. Глушкова, В.Г. Экономикаприродопользования [Текст]: учебное пособие / В.Г. Глушкова, С.В. Макар.– М.: Гардарика, 2007. – 448 с.

20. Синяєва, Л.В. Екологічніпроблеми України та шляхи їх вирішення [Текст] / Л.В. Синяєва, Р. І. Олексенко,І. М. Плаксіна // Вісник Сумського національного аграрного університету. –2007. – №4. – C.12–15

21. Правдюк, Н.Л. Екологічний аудитяк інструмент управління природокористуванням [Текст] / Н.Л. Правдюк //Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2007. – №4. – C.299–304

22. Богачов, В. Необхідністьпідвищення екологічної безпеки в Україні [Текст] / В. Богачов //Економіст. – 2008. – №9. – С. 12–14

23. Гурська, Г.А. Поняттяекологічного аудиту та його співвідношення із суміжними поняттями [Текст] / Г.А. Гурська //Держава і право. – 2008. – №3. – С. 469–473

24. Регіональна економіка [Text]: курс лекцій. Модуль2. Екологія / ДВНЗ «УАБС НБУ»; уклад.: Б.А. Дадашев, В.В. Обливанцов,В.П. Гордієнко. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 123 с.