Реферат: Кримський природний заповідник

Реферат на тему:

Розташування: Автономна Республіка Крим, м. Алушта Площа: 44175,0 га

Історія заповідання території, що входить нині доКримського природного заповідника, налічує понад 70 років і починається зорганізації у 1913 році в малодоступній частині гірського Криму — Центральнійкотловині «Заказника императорских охот» на площі 3705 га. Тут була організована єгерська служба, а на горі Великій Чучелі виділено певну площу лісудля демонстрації завезених до Криму диких тварин: оленів, дагестанських турівта безоарових козлів з Кавказу, корсиканських гірських баранів муфлонів із«Асканії-Нова», європейських зубрів із Біловезької Пущі.

У 1917 році зініціативи Кримського товариства натуралістів та природолюбів цю територію булооголошено Національним заповідником. Проте справжнім «днем народження»заповідника можна вважати 30 липня 1923 року, коли на площі 16 350 га Декретом Ради Народних Комісарів РСФСР було створено Кримський державний заповідник. У 1925році його площа розширюється до 23 тис. га. Розпочинається науково-досліднаробота, обладнуються метеостанція, лабораторія, музей природи, таксодермічнамайстерня.

Великої шкодибуло завдано заповіднику у роки Великої вітчизняної війни: пожежі знищилиблизько 1,5 тис. га заповідних лісів, були винищені зубри, сотні оленів,козуль, муфлонів та загинули наукові колекції і експонати музею. Відразу післязвільнення Криму в 1944 році заповідник відновив свою діяльність, його площазросла до 30,2 тис. га.

У 1957 роцізаповідник було реорганізовано у Кримське державне заповідно-мисливськегосподарство, і тільки у 1991 році постановою Ради Міністрів УРСР від 29 червня№ 64 цій території повернено статус заповідника.

Загальна площаКримського природного заповідника становить 44 175,0 га. До його складу увійшли гірсько-лісова частина (34 563,0 га) та орнітологічна філія «Лебедині острови» (9612,0 га), розташована біля північно-західнихберегів Криму, у Каркінітській затоці Чорного моря. В установі працюють 185чоловік, з них у науковому підрозділі — 6, у службі охорони — 70 осіб.

У заповідникуохороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси,унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселенняводоплавних і водно-болотних птахів.

За схемоюфізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідникавідноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтноїкраїни, а «Лебедині острови» — до Кримського степового краюПівденно-степової підзони Cтепової зони.

Гірсько-лісовачастина заповідника займає найвищу частину Головної гряди Кримських гір.Центральна його частина розміщена у Центральній котловині, оточеній високимигорами: Бабуган (1438 м), Велика Чучель (1387 м), Чорна (1311 м). На півночі заповідник підступає до плато Чатир-Дагу, на півдні включає найвищу точку Криму — гору Роман-Кош (1545 м).

Гірські породи, зяких складена ця територія, належать до відкладів юрського періоду і мають вікбільше 180 млн. років. Вони представлені глинистими сланцями, пісковиками,вапняками та конгломератами, обкатаними уламками різних гірських порід імінералів, зцементованих між собою глинистими розчинами. Найвищі гори складеніясно-сірими, сірими і темними щільними вапняками. У вапняках та пісковикахзустрічаються скам'янілі рештки тварин, що збереглися з юрського періоду.Наявність вапнякових порід зі значною тріщинуватістю, розчленованість рельєфу,значна кількість атмосферних опадів сприяли розвитку і розповсюдженнюрізноманітних форм карсту: понорів, колодязів, шахт, гротів, печер тощо.

Кліматичні умовиповністю залежать від вертикальної зональності, напрямку гірських хребтів,експозиції схилів. В нижній частині гір тепло — середня температура січнястановить близько +4 °С, липня +22 °С. Найнижчі температури на яйлах — впродовжчотирьох місяців тут утримується температура нижче 0 °С. Літо прохолодне.Розподіл опадів теж нерівномірний, із збільшенням висоти над рівнем морякількість їх зростає. Річна сума опадів у високогір'ї сягає 1000 мм і більше, тоді як у нижчих частинах північних схилів 430-470 мм. Переважають літні опади.

Надзвичайновелике значення має заповідник як акумулятор прісної води, що накопичується нависокогірних плато — яйлах — та живить численні джерела й річки. Під пологомвікових дерев у недоступних ущелинах заповідних гір бере початок більшістьрічок Криму: Альма, Кача, Тавельчук, Коссе, Марта, Улу-Узень, Авунда,Дерекойка, Донга. Багато тут джерел підземних вод, найбільш багатоводні з якихрозміщені на висоті від 600 до 1000 м. У басейні Альми їх близько 155, вбасейні Качі — до 128.

Специфікагеографічного положення гірської частини заповідника, гірський, сильнопочленований численними річками й тимчасовими водотоками рельєф, висотарозміщення окремих ділянок над рівнем моря зумовлюють формування великогорізноманіття екологічних умов і, відповідно, можливість існування багатьохвидів рослинного і тваринного світу.

Рослинністьзаповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря.Нижній пояс до висоти 450 м сформований дубом пухнастим з підліском із грабасхідного, а на ділянках північної експозиції, що добре збереглися, — деренусправжнього. До висоти 700-750 м над рівнем моря простягається пояс лісів дубаскельного, звичайними супутниками якого є граб звичайний та ясен звичайний.Вони збереглися значно краще, ніж ліси нижнього поясу, мають високу зімкненістькрон. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із сосни Сосновського,лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780-1200 м над рівнем моря). Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам на окремих ділянках букутворює високопродуктивні насадження із запасом деревини 700-750 м3/га. Нинітакі насадження стали рідкісними. Вони збереглися лише на територіїзаповідника, і є дуже цінними. Вік деяких із них сягає 250-300 років. Звичайнимсупутником бука біля верхньої межі цих лісів є ендемічний для Криму вид — кленСтевена.

На південномусхилі Головного хребта ростуть соснові, у нижчому поясі (до 400 м) — дубово-соснові ліси із сосни кримської та дубів скельного і пухнастого. Тут частотрапляються і такі листяні породи, як клен Стевена, горобина домашня, берека,сумах дубильний. Наступний пояс до яйли займають буково-соснові ліси із сосенкримської і Сосновського з буковим ярусом.

На висоті 1200 м над рівнем моря лісова рослинність поступається місцем степам і лукам. Навесні тут квітуютьшафран кримський, сон кримський, пізніше — зірочки Кальє, первоцвіт звичайний.Домінують у степу костриця борозниста та осока низька.

Філія«Лебедині острови» — це мілководна частина Каркінітської затокиЧорного моря з 6 невеликими островами, загальна площа яких становить 52 га.

Степоварослинність займає тут до 40 % площі, водна — близько 32 %, а решта територіїпрактично не зайнята рослинністю: це черепашкові коси (20%) і внутрішні водойми(8%). На перший погляд здається, що острови повністю заросли очеретом.Насправді тут найбільш поширена полинова асоціація, а потім уже очеретяна таполиново-очеретяна. На островах є багато понижень, внутрішніх водойм і заток,уздовж берегів яких ростуть здебільшого злаки: покісниця, пирій, колосняк.

У заповідникуростуть 1165 видів судинних рослин, 183 — мохоподібних, 341 — лишайників, 138 — водоростей, 190 видів справжніх грибів. У флорі налічується 89 видів ендеміків,серед них: аденофора кримська, приворотні найжорстковолосий та Стевена, цибулязбільшена, романи яйлинський, однокошиковий та неплідний, волошки напівзаконната наслідувальна, кизильник кримський, глоди кримський та рогоплідний, крупкавитягнутостовпчикова тощо.

Тут охороняються29 видів рослин, занесені до Європейського червоного списку, зокрема: еремуркримський, кизильник кримський, соболевскія сибірська, чебрець Дзевановського,лагозерис пурпуровий та червоноголовий, прангос трироздільний та 9 видів, щоохороняються згідно з Бернською конвенцією. До Червоної книги України занесені100 видів рослин і грибів, що ростуть у заповіднику: надбородник безлистий,астранція велика, булатки великоквіткова, довголиста та червона, білоцвітлітній, гронянка півмісяцева, дельфіній Палласа, зозулинці блощичний, блідий,пурпуровий, салеповий, чоловічий, ковила волосиста, каменелюбна, найкрасивіша,любка зеленоцвітна, смілка яйлинська, сон кримський, холодок прибережний, тисягідний, шафрани вузьколистий та гарний, яловець смердючий, грифолалистянолісова, спарасис кучерявий, рижик червоний тощо.

Загалом натериторії заповідника відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до Зеленоїкниги України.

Кримськийприродний заповідник відіграє надзвичайно важливу роль у збереженні тваринногосвіту Криму, особливо рідкісних видів. На його території зустрічаються 30 видівтварин, занесених до Європейського червоного списку, і 52 види, занесені доЧервоної книги України. Серед них — скорпіон кримський, сольпуга звичайна,емпуза кримська, дибка степова, слимакоїд кримський, розалія альпійська,поліксена, бражник мертва голова, сколія степова, сколія-гігант, маренакримська, жовтопуз, полози жовточеревий та чотирисмугий, лелека чорний,журавель сірий, дрофа, хохітва, лежень, пугач, корольок червоноголовий, шпакрожевий, підковоноси малий та великий, вечірниці велетенська і мала, нетопирікожанкоподібний та середземноморський, широковух європейський, борсук та ін.

Фаунабезхребетних надзвичайно різноманітна і налічує близько 8000 видів, проте їїповна інвентаризація поки що не здійснена. У гірсько-лісовій частині заповідникасеред безхребетних абсолютна більшість видів належить до класу комах. Ізвеликих ракоподібних у верхів'ях річок заповідника зустрічається прісноводнийкраб.

Серед хребетнихтут зустрічається 37 видів ссавців, 160 — птахів, 10 — плазунів, 4 — земноводнихі 6 аборигенних видів риб.

У річках водятьсяфорель струмкова, марена кримська, пічкур, головень і бистрянка. Особливоцінною є марена кримська — рідкісний, ендемічний вид, що мешкає в річках нависоті 300-500 м над рівнем моря.

Земноводніпредставлені ропухою зеленою, жабами деревною і озерною і тритономгребінчастим. Із плазунів тут живуть черепаха болотяна, ящірка кримська іскельна, трапляються жовтопуз, полоз жовточеревий, а біля водойм вужі — звичайний і водяний. У лісах поширена мідянка.

Найчисленнішоюгрупою хребетних тварин на території гірсько-лісової частини заповідника єптахи, близько 70 видів яких знаходять тут для себе умови для гніздування. Наокремих ділянках зрідка можна зустріти акліматизованих фазана та кеклика.Гніздяться гриф чорний та сип білоголовий, із дрібних хижих птахів — канюкзвичайний та боривітер звичайний, а у високостовбурних листяних лісах — яструбивеликий та малий. Досить численною у лісах є сова сіра, а в долині р. Альми — совка, зрідка зустрічається сова вухата. З хижих птахів звичні на зимівліяструб малий, мишоїд-зимняк, а під час прольотів — чеглок, осоїд, скопа,зустрічаються могильник, орлан-білохвіст, змієїд, орел-карлик.

У гірсько-лісовійчастині заповідника зустрічається 15 видів кажанів (з 18-ти видів, що мешкаютьу Криму), з них найчисленнішими є нетопир малий і вечірниця руда, а надзвичайнорідкими — широковух європейський, нічниця Ноттерера, вухань звичайний,вечірниця велетенська, кажан двоколірний та нетопир кожанковидний.

У заповідникумешкає більша частина популяції кримського підвиду оленя благородного. Заминулі десятиліття із заповідника було розселено з метою акліматизації більше1000 особин цього виду. Поширені козуля та акліматизовані види — муфлон і кабандикий.

На Лебединихостровах мешкають біля 250 видів птахів, це одне з найбільших місць гніздуваннята зимівлі водно-болотних птахів на півдні України. Зважаючи на великеприродоохоронне значення, територію Каркінітської затоки віднесено доРамсарських угідь і оголошено водно-болотним угіддям міжнародного значення.Найбільшим різноманіттям відзначається орнітофауна островів під час прольотуптахів. Численними тут є крижень, чирки свистунок і тріскунок, свищ, шилохвіст.Кількість птахів цих видів сягає 30-45 тис. На весняному прольоті біля островівзосереджується 7-8 тис. лисок, 2-4 тис. особин гуски сірої та великоїбілолобої. Біля островів щорічно линяє 6-8 тис. крижнів, до 5 тис.лебедів-шипунів, близько 6 тис. лисок. У роки з м'якою зимою велика кількістьптахів залишається тут на зимівлю. У різні роки тут буває 10-30 тис. качок(крижень, чирок-свистунок, свищ, шилохвіст, галагаз, чернь морська, чубата,червонодзьоба і червоновола, крохаль великий та довгоносий, гоголь, луток), до2 тис. гусей (гуска сіра та велика білолоба), до 2 тис. лисок, більше 1 тис.мартинів, понад 2,5 тис. лебедів (лебідь-кликун, лебідь-шипун). Щорокугніздиться від 11 до 15 тис. птахів: мартин сріблястий, реготун чорноголовий,чеграва, крижень, галагаз, баклан великий. Тут знаходиться велика колоніяголінастих, мешканцями якої є чапля сіра, чаплі велика білі та мала біла,коровайка.

У зоні Лебединихостровів зустрічається значна кількість видів морських риб, серед них морськалисиця та морський кіт, деякі види осетрових. Із земноводних мешкають ропуха тажаба озерна, з плазунів — ящірка прудка, вужі звичайний і водяний, із ссавців — їжак, білозубка мала, нетопир Натузіуса, ховрах малий, хом'як звичайний,тушканчик великий, хом'ячок сірий тощо.

Кримськийприродний заповідник веде широку природоохоронну та освітню роботу. У музеїприроди експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світуКриму. Екскурсантів знайомлять з типовими і унікальними гірсько-лісовимиприродними комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основамиприродоохоронного законодавства України. З метою екологічного вихованнянаселення в заповіднику обладнані для організованого відвідування рекреаційніділянки та 3 еколого-освітні маршрути, багатьох відвідувачів приваблює печераМармурова на нижньому плато Чатир-Дагу.