Реферат: Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
--PAGE_BREAK--3. Екологічна характеристика населеного пункту МізочСелище міського типу Мізоч розташоване на річці Струбелці. Це притока Струбли і належить до басейну річки Прип’ять. Струбелка бере початок на північних схилах Мізоцького кряжу і має довжину 86 кмі площу 1350 км2. Долина річки коритоподібна, шириною до 4 кмі глибиною до 60м. Заплава двостороння, часто заболочена, шириною до 0,8-1 км. Річище звивисте, на значному протязі випрямлене і зрегульоване. Ширина Струбелки від 5 до 20 м, глибина від 1,2 до 1,5 м. Похил річки 1,2 м/км. Живлення мішане. Льодостав з середини грудня, скресає Струбелка до середини березня. На річці споруджено численні руслові ставки і невеликі водосховища. Один з ставків знаходиться в Мізочі. Струбелка є водоприймач меліоративних систем.
Населення Мізоча 4,3 тисячі жителів. Тут є залізнична станція. Поверхня селища розчленована балками та ярами. Пересічна температура січня — 5,5оС і липня +18,4оС. за рік тут випадає 520 ммопадів. Площа зелених насаджень в Мізочі 173,0 га. Мальовничі околиці селища охороняються.
Тут знаходиться Будеразький лісовий заказник, заповітне урочища Будеразька Дача, Мізоцький парк є пам’яткою садового-паркового мистецтва.
У Мізочі знаходяться такі підприємства:
1) Хлібний завод;
2) Молокоцех;
3) Комбікормовий завод;
4) Завод “Сяйво”;
5) Ремонтно-транспортне підприємство;
6) Мізоцьке сільське споживання товарів;
7) Цукровий завод;
8) ВАТ “Здолбунівагрохім”;
<img width=«554» height=«338» src=«ref-1_1282050911-2954.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039">
Схема розміщення підприємств в смт. Мізоч.
Завод “Сяйво” — це філіал Львівського дослідно-експериментального заводу освітлювальної апаратури. Це підприємство виробляє світильники. Основні забруднювачі атмосферного повітря це оксид азоту, оксид вуглецю і оксид сірки, які утворюються при згоранні вугілля.
В таблиці привожу речовини і кількість викиду в атмосферне повітря в тонах за рік.
Таблиця 3.1
На хлібозаводі забруднювачами повітря є продукти згорання палива в печі це оксид вуглецю, двоокис азоту і двоокис сірки; продукти бродіння від дріжджів це етиловий спирт і оцтова кислота. Забруднювач фурфурол утворюється при розпаді цукру під час випічки. Від борошна виділяється пил, який теж забруднює довкілля.
На ремонтно транспортному підприємстві основними об’єктами забруднення довкілля є заправка (пари бензину і солярки); вулканізаторна (пари бензину); акумуляторні батареї (пари сірчаної кислоти); кузня яка працює на вугіллі, при згоранні якого виділяється діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид, зола, котельня, працює на мазуті виділяє діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і золу.
ВАТ “Здолбунівагрохім" має такі джерела викиду забруднюючих речовин: котельна виробничої бази (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окис вуглецю і оксиду азоту) зварювальний агрегат (викидає в атмосферу оксид марганцю і оксид заліза), кузня (викидає сажу, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, окисли азоту), котельня бази хімпродукції (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окису азоту). В стічних водах знаходяться: БПК повне, ХПК, рН, зважені речовини, азом амонійний, азом нітритний, хлориди, сульфати, залізо, фосфати. Дане підприємство, для якого в проекті ми будемо розробляти комплекс природоохоронних заходів, не є забруднювачем довкілля.
Цукровий завод являється основним і найбільшим підприємством в смт. Мізоч і найбільш впливає на стан довкілля.
Завод починає переробку цукрового буряка з вересня місяця. За рік завод переробляє 18900 т/годину буряків.
Після переробки буряків залишається жом, який складають в жомову яму і там відбуваються процеси оцтового і маслянокислотного бродіння. Отже, основні забруднювачі атмосфери від жомової ями заводує уксусна і масляна кислота. Кількість викидів 13,608 т/год оцтової кислоти і 4,53 т/год масляної кислоти.
Одним з багатотоннажних відходів при виробництві цукру з буряка являються високонценровані стічні води, які для чищення вивозять на поля фільтрації. До стічних вод входять органічні речовини (2.3кг на 100 кгпереробленого буряка).
Вказані речовини представляють собою вуглеводні, білки і жири. Їх кількість в кг на 100 кгбуряка складає: вуглеводи — 1, білки 0,38, жири — 0,01. Кількість газів які утворюються на 100 кгбуряка — 1,61 кг. на цукровому заводі стічні води забруднюються такими речовинами як і хлориди, сульфати, завислі речовини, БСК, азот амонійний.
продолжение
--PAGE_BREAK--4. Екологічна оцінка підприємства
ВАТ “Здолбунівагрохім" знаходиться в селищі міського типу Мізоч по вулиці Котовського, 1. Директор райоб’єднання Красовський В.А; головний інженер Бойко Н.П, відповідальний за охорону природи Ляш А.С. Підприємство контролюють: місцева спілка народних депутатів, орган Держкомприроди Здолбунівський райкомітет по охороні природи.
Інститут “Рівнеагропроект” є організацією генпроектувальником.
Метеорологічні характеристики є коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин а атмосфері подаємо в табличні формі:
Таблиця 4.1
Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
смт Мізоч:
завислі речовини — 0,2 мг/м3
сірчистий ангідрид — 0,1 мг/м3
окис вуглецю — 1,5 мг/м3
окисли азоту — 0,03 мг/м3
сажа — 0,06 мг/м3
До ВАТ “Здолбунівагрохім" входить: адміністративний корпус, КТП, гараж, котельня, побутовий корпус, маслосклад, майстерня, миття автотранспорту, очисні споруди миття, водонапірна башта, артскважина, нафтосклад, склад, підсобне господарство, житловий будинок, пожежний резервуар, очисні споруди БІО-50, хлораторна, насосна станція. Джерелами викидів на підприємстві є майстерня і котельня.
Таблиця 4.2.
Цехи і виробничі об’єкти.
Таблиця 4.3.
Використання земельних ресурсів.
Таблиця 4.4.
Витрати сировини і допоміжних матеріальних ресурсів по видам продукції.
Таблиця 4.5.
Витрати енергоресурсів по видах продукції.
продолжение
--PAGE_BREAK--Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосфері.
--PAGE_BREAK--5. Розробка комплексу природоохоронних заходів
5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій
Проводимо розрахунок максимально-приземних концентрацій шкідливих речовин від органічного джерела викиду.
Максимально приземні концентрації від одинарного джерела викиду будуть спостерігатись на віддалі Х м. від даного джерела і знаходяться за формулами:
<img border=«0» width=«153» height=«48» src=«ref-1_1282057365-450.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026"> мг/м3 (5.1.1 а)
<img border=«0» width=«115» height=«21» src=«ref-1_1282057815-237.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">
<img border=«0» width=«155» height=«41» src=«ref-1_1282058052-368.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028"> <img border=«0» width=«31» height=«51» src=«ref-1_1282058420-266.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029"> (5.1.1 б)
<img border=«0» width=«55» height=«21» src=«ref-1_1282058686-155.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030"> або <img border=«0» width=«49» height=«19» src=«ref-1_1282058841-138.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">
<img border=«0» width=«63» height=«45» src=«ref-1_1282058979-210.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032"><img border=«0» width=«89» height=«44» src=«ref-1_1282059189-258.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">, м3/с
<img border=«0» width=«140» height=«41» src=«ref-1_1282059447-350.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">, мг/м3 (5.1.1 в)
<img border=«0» width=«76» height=«21» src=«ref-1_1282059797-178.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035"> якщо <img border=«0» width=«57» height=«21» src=«ref-1_1282059975-155.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036"> <img border=«0» width=«60» height=«21» src=«ref-1_1282060130-160.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">
<img border=«0» width=«56» height=«21» src=«ref-1_1282060290-150.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038"> якщо <img border=«0» width=«57» height=«21» src=«ref-1_1282060440-156.coolpic» v:shapes="_x0000_i1039"> <img border=«0» width=«63» height=«21» src=«ref-1_1282060596-162.coolpic» v:shapes="_x0000_i1040">
де: См-максимально-приземні концентрації, мг/м3, А — коефіцієнт, який залежить віл температурної стратифікації атмосфери
М-маса шкідливої речовини, що викидається за одиницю часу г/с.
F — безрозмірний коефіцієнт, який враховує шкідливість осідання часток в атмосфері:
для пилу F=3
для газоповітряної суміші F=1
для аерозолів F=2
m,n — безрозмірний коефіцієнт, який враховує умови викиду газоповітряної суміші із джерела викиду.
h— безрозміринй коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості. Для рівнинної місцевості h=1.
Н — висота джерела викиду, м
V1 — витрата газоповітряної суміші за одиницю часу, м3/БІС
D-діаметр устя джерела викиду, м.
w— швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду м3/БІС
DТ — різниця між температурою повітря навколишнього середовища і температурою газоповітряної суміші. За температуру природного середовища береться температура найтеплішого місяця року (середньомісячна).
Безрозмірні коефіцієнти f, fe, Vm, Vґm визначаються за такими формулами:
<img border=«0» width=«113» height=«44» src=«ref-1_1282060758-340.coolpic» v:shapes="_x0000_i1041"> (5.1.2)
<img border=«0» width=«129» height=«47» src=«ref-1_1282061098-383.coolpic» v:shapes="_x0000_i1042"> (5.1.3)
<img border=«0» width=«104» height=«24» src=«ref-1_1282061481-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1043"> (5.1.4)
<img border=«0» width=«95» height=«41» src=«ref-1_1282061724-275.coolpic» v:shapes="_x0000_i1044"> (5.1.5)
Коефіцієнт m визначається в залежності від безрозмірних коефіцієнтів за формулами:
<img border=«0» width=«188» height=«47» src=«ref-1_1282061999-457.coolpic» v:shapes="_x0000_i1045"> <img border=«0» width=«96» height=«21» src=«ref-1_1282062456-208.coolpic» v:shapes="_x0000_i1046"> (5.1.6 а)
<img border=«0» width=«195» height=«47» src=«ref-1_1282062664-478.coolpic» v:shapes="_x0000_i1047"><img border=«0» width=«51» height=«21» src=«ref-1_1282063142-140.coolpic» v:shapes="_x0000_i1048"> (5.1.6 б), <img border=«0» width=«65» height=«47» src=«ref-1_1282063282-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049"> <img border=«0» width=«53» height=«21» src=«ref-1_1282063525-151.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">, (5.1.6 в)
Коефіцієнт m знаходиться в залежності від Vm: n=1, якщо Vm>=2, (5.1.7а);
N=0,532Vm2-2,13 Vm=3,13, якщо 0,5<=Vm<2 (5.1.7б);
N=4,4 Vm, якщо Vm<0,5 (5.1.7.в).
Віддаль Х м, на які приземна концентрація досягає при несприятливих умовах max значення. См визначається за формулою:
<img border=«0» width=«107» height=«41» src=«ref-1_1282063676-268.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051"> (5.1.8 а)
Де d — безрозмірний коефіцієнт, який при f>100:
де d — безрозмірний коефіцієнт, який при f<100:
<img border=«0» width=«207» height=«27» src=«ref-1_1282063944-423.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">
<img border=«0» width=«236» height=«56» src=«ref-1_1282064367-801.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">
при f>100
<img border=«0» width=«84» height=«72» src=«ref-1_1282065168-421.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054"> <img border=«0» width=«87» height=«67» src=«ref-1_1282065589-404.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055">
Значення небезпечної швидкості вітру Им (м/с), при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій См, на віддалі Х м від джерела викиду по осі факела:
при f <100:
<img border=«0» width=«148» height=«75» src=«ref-1_1282065993-550.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056"> <img border=«0» width=«83» height=«67» src=«ref-1_1282066543-384.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057">
при f >100:
<img border=«0» width=«96» height=«71» src=«ref-1_1282066927-438.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058"> <img border=«0» width=«87» height=«67» src=«ref-1_1282067365-398.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">
Максимальне значення приземних концентрацій шкідливих речовин при несприятливих метеорологічних умовах при швидкостях вітру, які відрізняються від Им визначаємо за формулою:
<img border=«0» width=«79» height=«19» src=«ref-1_1282067763-173.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060"> (5.1.9)
де: r — безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення U/Um за формулою:
<img border=«0» width=«305» height=«41» src=«ref-1_1282067936-690.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061"> (5.1.10)
<img border=«0» width=«243» height=«44» src=«ref-1_1282068626-594.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062"> (5.1.11)
При небезпечній швидкості вітру Um приземні концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) по осі факелу викиду на різних віддалях х від джерела викиду визначаємо за формулою:
<img border=«0» width=«80» height=«23» src=«ref-1_1282069220-183.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063"> мг/м3 (5.1.12);
де: S1 — безрозмірний коефіцієнт, який залежить від параметра F і х/хм:
<img border=«0» width=«268» height=«41» src=«ref-1_1282069403-629.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064"> (5.1.13)
<img border=«0» width=«240» height=«44» src=«ref-1_1282070032-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065"> (5.1.14)
<img border=«0» width=«385» height=«63» src=«ref-1_1282070570-845.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066"> (5.1.15)
<img border=«0» width=«380» height=«44» src=«ref-1_1282071415-734.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">
У випадку, якщо у джерела викиду спостерігається прямокутне устя, то розрахунки проводяться із врахуванням діаметра і D=De, V=Ve/
Швидкість виходу газоповітряної суміші у цьому випадку визначаємо за формулою:
Woe=V1/Lв (5.1.17)
де: V1 — витрата газоповітряної суміші,
L — довжина устя, м;
В-ширина устя, м:
Ефектний діаметр (De);
<img border=«0» width=«80» height=«41» src=«ref-1_1282072149-243.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068"> (5.1.18)
Витрата (V1e) визначається:
<img border=«0» width=«101» height=«44» src=«ref-1_1282072392-288.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069"> (5.1.19)
Масу викиду знаходимо за формулою:
<img border=«0» width=«157» height=«47» src=«ref-1_1282072680-415.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070"> г/с (5.1.20)
Отже за формулою (5.1.20)
Визначаємо масу викиду:
Спочатку розраховуємо витрату газоповітряної суміші:
<img border=«0» width=«165» height=«69» src=«ref-1_1282073095-609.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071">
Територія Здолбунівського району належить до помірного потенціалу забруднення атмосфери. Коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери становить А=180.
Маса викиду сірчаного ангідриду:
<img border=«0» width=«231» height=«45» src=«ref-1_1282073704-556.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072"> г/с, <img border=«0» width=«240» height=«45» src=«ref-1_1282074260-568.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073"> г/с
<img border=«0» width=«249» height=«45» src=«ref-1_1282074828-582.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074"> г/с, <img border=«0» width=«229» height=«45» src=«ref-1_1282075410-543.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075"> г/с
Зважені речовини:
<img border=«0» width=«232» height=«45» src=«ref-1_1282075953-560.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076"> г/с
За формулами (5.1.2,5.1.3,5.1.4,5.1.5) визначаємо такі параметри:
<img border=«0» width=«209» height=«47» src=«ref-1_1282076513-504.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077">
<img border=«0» width=«188» height=«47» src=«ref-1_1282077017-477.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">
<img border=«0» width=«177» height=«41» src=«ref-1_1282077494-412.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">
<img border=«0» width=«188» height=«24» src=«ref-1_1282077906-361.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">
Оскільки у нашому випадку використовується умова f<100 s Vm>0,5, тому для розрахунку См використовуємо формулу 1а. Розрахувавши спочатку m і n:
<img border=«0» width=«304» height=«47» src=«ref-1_1282078267-639.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">
<img border=«0» width=«248» height=«24» src=«ref-1_1282078906-411.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">
Отже, розраховуємо максимальні приземні концентрації шкідливих речовин:
<img border=«0» width=«247» height=«47» src=«ref-1_1282079317-652.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083"> мг/м3
Окиси азоту: <img border=«0» width=«244» height=«47» src=«ref-1_1282079969-650.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084"> мг/м3
Сажа: <img border=«0» width=«260» height=«47» src=«ref-1_1282080619-674.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085"> мг/м3
Окис вуглецю: <img border=«0» width=«243» height=«47» src=«ref-1_1282081293-644.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086"> мг/м3
Зважені речовини: <img border=«0» width=«255» height=«47» src=«ref-1_1282081937-662.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087"> мг/м3
Небезпечна швидкість вітру Um (м/c) при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій Сm, на відстані Хm від джерела викиду по осі факела має значення Um+0,78 так як <img border=«0» width=«148» height=«24» src=«ref-1_1282082599-269.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">. Визначаємо віддаль, на якій спостерігаються максимально-приземлені концентрації за формулою (5.1.8), але спочатку визначимо коефіцієнт d:
<img border=«0» width=«280» height=«25» src=«ref-1_1282082868-489.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">
Газоподібні речовини (окис азоту, оксид вуглецю) <img border=«0» width=«12» height=«23» src=«ref-1_1282083357-73.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090">
<img border=«0» width=«159» height=«41» src=«ref-1_1282083430-340.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">
Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)
<img border=«0» width=«179» height=«41» src=«ref-1_1282083770-374.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092">
Тверді домішки (сажа)
<img border=«0» width=«173» height=«41» src=«ref-1_1282084144-361.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093">
Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)
Розрахунок для сірчаного ангідриду
<img border=«0» width=«512» height=«45» src=«ref-1_1282084505-927.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">
<img border=«0» width=«557» height=«45» src=«ref-1_1282085432-987.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">
<img border=«0» width=«569» height=«45» src=«ref-1_1282086419-1025.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">
<img border=«0» width=«356» height=«45» src=«ref-1_1282087444-695.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">
<img border=«0» width=«372» height=«95» src=«ref-1_1282088139-1345.coolpic» v:shapes="_x0000_i1098">
Розрахунок для окисів азоту:
<img border=«0» width=«337» height=«139» src=«ref-1_1282089484-1674.coolpic» v:shapes="_x0000_i1099">
<img border=«0» width=«369» height=«211» src=«ref-1_1282091158-2642.coolpic» v:shapes="_x0000_i1100">
Розрахунок для сажі
<img border=«0» width=«345» height=«69» src=«ref-1_1282093800-963.coolpic» v:shapes="_x0000_i1101">
<img border=«0» width=«356» height=«69» src=«ref-1_1282094763-1011.coolpic» v:shapes="_x0000_i1102">
<img border=«0» width=«357» height=«69» src=«ref-1_1282095774-1012.coolpic» v:shapes="_x0000_i1103">
<img border=«0» width=«359» height=«69» src=«ref-1_1282096786-1020.coolpic» v:shapes="_x0000_i1104">
<img border=«0» width=«384» height=«69» src=«ref-1_1282097806-1077.coolpic» v:shapes="_x0000_i1105">
Розрахунок для оксиду вуглецю
<img border=«0» width=«345» height=«141» src=«ref-1_1282098883-1610.coolpic» v:shapes="_x0000_i1106">
<img border=«0» width=«368» height=«211» src=«ref-1_1282100493-2610.coolpic» v:shapes="_x0000_i1107">
Розрахунок для завислих речовин
<img border=«0» width=«365» height=«141» src=«ref-1_1282103103-1786.coolpic» v:shapes="_x0000_i1108">
<img border=«0» width=«356» height=«141» src=«ref-1_1282104889-1806.coolpic» v:shapes="_x0000_i1109">
<img border=«0» width=«363» height=«45» src=«ref-1_1282106695-720.coolpic» v:shapes="_x0000_i1110">
<img border=«0» width=«228» height=«24» src=«ref-1_1282107415-402.coolpic» v:shapes="_x0000_i1111">
продолжение
--PAGE_BREAK--5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації
Групи сумацій — декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії:
При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:
С1/ГДК1 + С2 /ГДК2 +. + Сн /ГДКн <=1
де C1, С2, Ст — концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м3. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю:
q= 0,1/0,05+1,5/3=2,5;
Приведена концентрація визначається за формулою:
Спр=С1+С2·ГДК1/ГДК2+С3·ГДК1/ГДК3+. +Сн·ГДК1/ГДКн
Де С1-н — концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.
Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.
Потрібно вибрати з даної групи сумації Смах
Спр сірч. анг. =0,1+1,5·0,05/3=0,125.
Спр ок. вугл. = 1,5+0,1·3/0,05=7,5.
Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.
Вище розрахований коефіцієнт S1 для оксиду вуглецю Спр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин:
С100 = 7,5·0,68=5,1 мг/м3.
С200 = 7,5·0,125=0,94 мг/м3.
С300 = 7,5·0,056=0,42 мг/м3.
С500 = 7,5·0,023=0,17 мг/м3.
С1000 = 7,5·0,007=0,05 мг/м3.
5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.
Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10·хм=155,0м, Х2=116,4 м.
Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.
З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.
S1 = С/См = (0,05·ГДК) /См = (0,05·3) /3,7=0,04.
Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:
<img border=«0» width=«224» height=«47» src=«ref-1_1282107817-574.coolpic» v:shapes="_x0000_i1112">,
де Сф — фонова концентрація, яка дорівнює 0;
ГДК — середньодобові гранично допустимі концентрації.
Розрахунок ГДВ:
Сірчаний ангідрид: <img border=«0» width=«340» height=«47» src=«ref-1_1282108391-736.coolpic» v:shapes="_x0000_i1113">г/с
Окисли азоту: <img border=«0» width=«336» height=«47» src=«ref-1_1282109127-741.coolpic» v:shapes="_x0000_i1114">г/с
Сажа: <img border=«0» width=«347» height=«47» src=«ref-1_1282109868-750.coolpic» v:shapes="_x0000_i1115">г/
Завислі речовини: <img border=«0» width=«340» height=«47» src=«ref-1_1282108391-736.coolpic» v:shapes="_x0000_i1116">г/с
Оксид вуглецю: <img border=«0» width=«328» height=«47» src=«ref-1_1282111354-709.coolpic» v:shapes="_x0000_i1117">г/с
5.4 Біологічно — інженерна споруда. 5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди
Одним із методів очистки дрена жорно — скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними — спорудами (БІС).
При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні — через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.
Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.
Очерет звичайний — багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 мзаввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 смзавширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття — велика (до 40 смзавдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка — тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище — білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища — сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.
Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів — азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію — 859 кг/га, натрію — 451, калію 95, магнію — 94, сірки — 277, мінерального азоту 167, кремнію — 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.
Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.
Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.
За період вегетації один гектар, зайнятий очеретом звичайним, може акумулювати в наземній масі 1,2 тони, кореневищах — 4,5 тон мінеральних солей.
Кумуляцію солей очеретом звичайним (Кроткевич П. К.) приводимо в таблиці:
Таблиця
Кумуляція солей очеретом звичайним
На підставі аналізу роботи діючих БІС, даних лабораторних і дослідно-промислових випробувань, а також літературних джерел сукупність очищення може досягти, %: від іонів амонію — до 81-82; від нітрит-іонів — до 92-99; від нітрат-іонів — до 86-96; від завислих речовин — до 92-97; сульфат іонів — до 36-40; від іонів кальцію Na Mg — до 10-20; від органічних домішок — до 60-80.
В даному дипломному проекті пропонуємо влаштування ставка біологічної очистки на провідному каналі.
БІС складається з таких основних елементів:
- басейн — земляна споруда виконується у напіввиїмці, може бути у напівнасипу.
- При розташуванні у верхів’ях балок огороджувальні дамби по периметрові, як правило, відсутні, споруджуються тільки поперечна. Для недопущення перевантаження переповнення і відведення у нижній б’єф БІС поверхневого стоку.
- фільтруюча товща грунту (штучна або природна). Штучна фільтруюча засипка з пісну на всій басейну товщиною 0,6 м. Грануметричний склад фільтруючої засипки має бути несуфозійним або слабосуфозійним з коефіцієнтом неоднорідності, який менше або дорівнює 10 і коефіцієнт фільтрації 1…5 м/добу.
- вищі водні рослини (очерет звичайний, рогіз широколистий і вузьколистий і інші)
- горизонтальний трубчастий дренаж. Укладаються на дно басейну поліетиленові труби (ТУ 2 УРСУ 72-77). Труби обгортаються суцільною фільтрувальною обгорткою із штучних волокнистих матеріалів, які відповідають норм проектування дренажу на зрошувальних землях. Як фільтрувальний рекомендується полотно неткане клеєне (ТУ 17 УРСР 3772-83) товщиною 1,8 мм(три шари).
- Глухий колектор для збору води з дрен з керамічних або залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків.
- Трубопровід для відводу води з дренажу і подачі її у регулювальну споруду (подавальний трубопровід) проектується із залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків
- Споруда для підтримання потрібного рівня води у басейні. (регулювальна споруда). Ця споруда може являти собою колодязь, поділений шандорами на два відсіки. Простим і надійним способом для підтримки рівня води у басейні є застосування рукава гумового, який проектується до подавального трубопроводу (мал.)
<img width=«422» height=«290» src=«ref-1_1282112063-4286.coolpic» v:shapes="_x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088 _x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094 _x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106 _x0000_s1107 _x0000_s1108 _x0000_s1109 _x0000_s1110 _x0000_s1111 _x0000_s1112 _x0000_s1113 _x0000_s1114 _x0000_s1115 _x0000_s1116 _x0000_s1117 _x0000_s1118 _x0000_s1119 _x0000_s1120 _x0000_s1121 _x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124 _x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1130 _x0000_s1131 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1134 _x0000_s1135 _x0000_s1136 _x0000_s1137 _x0000_s1138 _x0000_s1139 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1145 _x0000_s1146 _x0000_s1147 _x0000_s1148 _x0000_s1149 _x0000_s1150 _x0000_s1151 _x0000_s1152 _x0000_s1153 _x0000_s1154 _x0000_s1155 _x0000_s1156 _x0000_s1157 _x0000_s1158 _x0000_s1159 _x0000_s1160 _x0000_s1161 _x0000_s1162 _x0000_s1163 _x0000_s1164 _x0000_s1165 _x0000_s1166 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1169 _x0000_s1170 _x0000_s1171 _x0000_s1172 _x0000_s1173 _x0000_s1174 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1178 _x0000_s1179">
Схема для розрахунку БІС з використанням закритого дренажу.
1 — дамба БІС, 2 — колодязь; 3 — ВВР; 4-зимовий рівень води; 5 — колектор; 9 — дрена.
Споруда для подачі у БІС може бути виконана у вигляді традиційної числової споруди. До цієї споруди має бути забезпечений підхід для вимірювання витрати вод на вході або на виході із БІС. для цього БІС обладнується мірними рейками. Одна рейка встановлюється у басейні, друга — регулювальні споруди. Якщо БІС працює у зимових умовах, помірна рейка басейну встановлюється із залізобетонних труб.
При розрахунку БІС визначаємо такі їх основні параметри
1. геометричні розміри регулюючого басейну довжина (L), ширина (В), плаща (F);
2. необхідний час проходження дренажно-скидних вод
3. відстань між дренами (В);
4. тип дренажу.
5. склад штучного біоценозу вищих водних рослин.
Дані для розрахунку:
1. Дебіт дренажних вод, що подається до БІС становить — Q= 7,56 т/м3 год = 20,2 м3/добу.
2. в дренажних водах виявлено такі забруднюючі речовини:
- азот нітратний С1= 0,03 м2/добу
- азот амонійний С2 = 25,4 м2/л
- сульфати С3=28,0 м2/л
вода в річці рибогосподарського використання, отже ТДК азот амонійний = 0,39
1. розрахунок проводиться для того щоб дізнатися на скільки зменшити вміст забруднень в дренажних водах азотом амонійним. ÑС2= (С2-ГДК) С2= (25,0,32) /25,4·100%=98%.
2. Отже, потрібно зменшити вміст азоту амонійного в дренажних водах на 98%.
3. Для БІС встановлено такі параметри: — потужність фільтруючі товщі БІС=0,6БІС;
Розрахункову величину складу води у басейні БІС — Н=0,8 м;
- перевищення рівня води у колодязі Н=0,1БІС
- питомий приток води до дрен
площа басейну БІС визначається за формулою:
F=Q+m/ к· (Н+БІС-h), m2 (5.4.1.1)
Де Q — дебіт дренажних вод, що подаються до БІС, м3 /добу; к — умовний коефіцієнт фільтрації, який визначається за формулою
К=м· (4БІС+В) /4Тк · (Н+БІС\h), (5.4.1.2)
Де Тк — час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС.
Н — глибина води в басейні БІС, БІС
Н-0,1…0,2БІС — рівень води після посадки кореневищ ВВР; 0,6-0,8БІС — рівень води в весняно-літньо-осінній період (беремо за розрахунковий); 1,2,.1,5 БІС — рівень води в зимовий період; н — перевищення рівня води у регульованому колодязі або зливній струмині (у випадках зі зливальними рукавами) над основою фільтруючої товщі, БІС h = залежить від властивості фільтруючої засипки і регулюється і процесі накладки і експлуатації с. розрахункове значення 0,1м;
В — відстань між дренами, м;
БІС — 0,6-0,85 БІС (шар фільтруючої дренажної засипки 0,4 — 0,6 БІС + шар грунту з кореневищами мокрофілів 0,15+шар піску для покриття — 0,1м) Ж
Для розрахунку площі басейну БІС згідно формули (5.4.1.1) потрібно визначити такі параметри:
А) час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС, Тк, діб. Тк знаходимо за допомогою графіка Тк=F (C) (мал)
Концентрація забруднюючих речовин
Повинна бути в межах вказаних на графіку. Отже, лише азот амонійний входить в ці межі
Його концентрація 25,4 м2/л. тому очищувати стічні води будемо від азоту амонійного.
Мала ефективність роботи БІС (С,%) в залежності від часу контакту (Тк, діб) для деяких забруднень.
Так час контакту дренажних вод з біоценозом БІС при очищенні від азоту амонійного становить — Тк=10 діб при С2= 98% і С2=25,4 м2/л;
б) відстань між дренами (В, м) знаходимо за допомогою графіків В=F (H,h),
Так, при Н=0,8 БІС, h=0,1 v
Q=0,5 m /добу відстань між дренами дорівнює В=2БІС
в) умовний коефіцієнт фільтрації визначаємо за рівнянням:
K=0,6· (4·0,6 +2) /4·10 (0,8+0,6-0,1) =2,64/52=0,05 м/добу
отже площа басейну становитиме
F= (20,7·0,6) / (0,05· (0,8+0,6 — 0,1)) =191 м2.
Остаточно приймаємо розміри БІС — 22х9м.
Концентрація БІС вибирається в залежності від характеру рельєфу місцевості, глибину залягання рівня грунтових вод, питомого дебіту води, яку очищають також вхідного ступеня забруднення і вимог до ступеня очистки.
При розчленованому рельєфі місцевості 0,01-0,05 дренаж в основі фільтруючої товщі, в основі або тілі огороджуючих дамб.
При проектуванні БІС необхідно в першу чергу добре вивчити рельєф, та фільтруючу властивість грунтів, вибрати конструкцію БІС та склад ВВР і БІС повинні будуватися і вводитися в експлуатацію або разом з меліоративною системою, або краще перед будівництвом меліоративних систем. В даному проекті проектуємо БІС на водопровідному каналі меліоративної системи. Склад вищих водяних рослин такий: очерет звичайний, рогіз широколистий і рогіз вузьколистий.
БІС проектується обов’язково з резервними потужностями, які необхідні для роботи БІС в період ремонтних робіт чи посадки ВВР в основній споруді. Резервні БІС проектується за різними варіантами, зокрема, як окремий паралельний основний басейн, або як басейн, що розділений на окремі відсіки. Вибір варіанту визначається в першу чергу, топографічними умовами. Резервні споруди мають працювати самостійно, вимоги до них аналогічні.
У разі необхідності зменшення капітальних затрат на будівництво БІС, або з інших причин, вимоги до якості очищення дренажно-скидних вод можуть знижуватися при відповідному зменшенні часу контакту стічних вод.
Резервні споруди можуть працювати періодично (тільки на час відключення головних) або постійно, на рівні з усіма, із збільшенням проти розрахованого, часом контакту (з недовантаженням).
У випадку роботи у паралельному взаємозамінному режимі (не менш 2 БІС), а також з урахуванням необхідності створення резервних потужностей або резервних споруд, кількість БІС визначається технічно-економічними розрахунками за приведеними витратами. Потужності споруд, які працюють у взаємозамінному режимі, рекомендується приймати однакову.
У випадку, коли допускається зниження вимог до вмісту у воді після БІС інгредієнтів, що нормуються і передбачаються лише резервні потужності, кількість споруд, працюючих у взаємозамінному режимі.
У випадку, коли є умови для скиду або використання дренажних вод у певні періоди без проходження їх через БІС, ремонтні роботи мають плануватися на цей період; при цьому не передбачаються ні резервні потужності ні резервні споруди.
У проектах БІС необхідно передбачити пристрої для припинення подачі дренажних вод на будь яку споруду, що працює у взаємозамінному режимі, і можливість перерозподілу води, яка очищується на спорудах, що відключають, на працюючі і резервні.
продолжение
--PAGE_BREAK--5.4.2 Технологія будівництва БІС
Будівництво БІС починається з прокладки і закріплення постійними знаками осі головних елементів споруди на місцевості та зняття рослинного шару.
У підготовку основи під БІС включають роботи по вилученню всього, що може привести до зниження стійкості дамб або укосів басейну і збільшення фільтрації крізь дно на берми споруди.
Дамби рекомендується споруджувати з вийнятого ґрунту з урахуванням балансу земляних мас, або з кар’єрів. Грунт дамб потрібно ущільнювати, спорудження їх має відповідати нормам гідротехнічного будівництва.
Технологія будівництва дренажу має певні особливості. У випадках, коли фільтрувальною засипкою є привізний матеріал, дренажна мережа виконується до спорудження фільтруючої засипки. Для запобігання зсуненню дрени під час засипання кріпляться до основи за допомогою шпильок із стального дроту діаметром 3-5мм кожні 2-3 метри. основа під дренаж має бути вирівняна з незначним похилом в бік колектора для збору води з дрен. Засипка дрен фільтруючим матеріалом здійснюється зануренням його бульдозером і верхом дренажних труб має бути шар товщиною не менше 0,5 метра. Розворот бульдозера над трубами не дозволяється.
У разі, коли фільтруюча засипка є природний грунт дна басейну, дрени укладаються вузькотраншейними дреноукладачами з незначним похилом у бік колектора.
Через те, що перфоровані труби (ТУ-6-19-224-83) мають обмеження по навантаженню щодо грунту і транспорту, застосування їх рекомендується при укладені вузькотраншейними дреноукладачами.
У фільтруючому матеріалі засипки на повинно бути сторонніх речей і крупних часток, які можуть пошкодити трубу. Для виключення зосереджених надходжень води у дрени кінці їх закриваються глушниками і ізолюються фільтрувальною обгорткою. Місця об’єднання дрен і колектора також мають бути ретельно зашпарованими водонепроникним матеріалом (наприклад, цементним розчином).
При спорудженні БІС на площадці з високим стоянням рівня ґрунтових вод необхідно передбачити заходи щодо попереднього водопронизення (осушення).
Інші споруди виконуються традиційним способом і не потребують окремих вказівок.
Підбір вищих водних рослин здійснюється з врахуванням їх поширеності та можливості використання для інших цілей (харчова, лікарська та сировина рослина).
Найбільш сприятливі умови в даній місцевості засадження БІС очеретом звичайним та рогізом широколистим вузьколистим.
Посадку здійснюють кореневищами, які викопують разом із грунтом на глибину 0,2 м. Ці кореневища ВВР доставляють до місця укладки на дно басейну. Для зменшення можливої кальматації фільтрувальної засипки і обгортки дрен важким муловим грунтом, в якому розвивається очерет в природних умовах рекомендується висаджувати або паростки кореневищ, або столони з ротовими бруньками. Викопані кореневища розрізають так на окремі відрізки довжиною 20-25 смтак, щоб на кожному шматку кореневища одна дві ростові бруньки. Приготовлений таким чином посадковий матеріал закладають у борозни з відстанню між ними 20-30 смта глибиною 5-10 смна відстані 30-40 смодин від одного. Посадка очерету здійснюється в серпні — вересні. Після посадки басейн БІС заповнюється шаром води 0,1-0,2 м, який підтримується 1-2 місяці. За цей період формується біоценоз, спроможний включитися в роботу БІС. Однак, від початку штучно новоствореного біоценозу і до пуску споруди на проектну потужність необхідно, як правило, 1-2 повних цикли вегетаційного розвитку ВВР.
5.4.3 Експлуатація біологічно-інженерної споруди
У процесі експлуатації БІС основними технічними параметрами, що підлягають окремому контролю, є потрібний рівень води у басейні виконується за допомогою регулюючої споруди раніш вказаним способом. Залежно від періодів встановлюються такі рівні води в басейні:
До 0,2 м— рівень після посадки, і в період росту ВВР; 0,6-0,8м весняно-літній-осінній рівень у режимі роботи споруди на проектній потужності; 1,2-1,5м — зимовий період для запобігання фільтруючої товщі.
Тривале (більше одного місяця) осушення акваторії басейну не допускається.
У процесі експлуатації контролюється ефективність роботи дренажу. Якщо дрени виведені в оглядові колодязі, то періодичне спостереження за їх роботою здійснюється через оглядові колодязі шляхом візуального порівняння дебіту у різних дренах.
Перевірка занурення дрен проводиться пробним пуском води в них через розкриття початку дрени. Для зменшення пошкодження ВВР розкриття початку дрен рекомендується здійснювати вручну.
Після змін фільтруючої засипки або одночасно засипки і дренажу у басейні поновлюється біоценоз та проводиться підготовка БІС до роботи. Прибирання надземних частин ВВР проводиться з використанням косарок, або вручну. У зимовий період прибирання сухостою може здійснюватися по льоду такими ж способами або спалюванням. Прибирання здійснюється при мінімальні висоті сухостою. Літнє скошування рослини потрібно здійснювати на висоті 5.8 смвище рівня води, тому що скошування нижче рівня води негативно впливає на витворення фітомаси. Скошена органічна маса може використовуватись як органо-мінеральне добриво.
Для проведення ремонтних робіт на БІС вода, яка очищається, направляється на резервну споруду або на скид без очистки.
Тривалість роботи БІС 8-10 років. Після закінчення цього стоку у випадку зниження ефективності роботи БІС необхідно замінити верхню (0,3м) частину піщаного фільтру та заново посадити очерет та рогіз чи інші ВВР.
продолжение
--PAGE_BREAK--6. Охорона праці на ВАТ “Здолбунівагрохім”6.1 Охорона праці при користуванні мінеральними добривами і пестицидами
В теперішній час для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин використовують: препарати ртуті; препарати миш’яку, міді, і фтору; алкогоїди; хлорорганічні та фосфороорганіні сполуки; формалін та багато інших. Всі вони являються ядами для теплокровних тварин і людей і при надходженні в організм можуть визвати порушення в стані здоров’я. Тому людям, які працюють на ВАТ «Здолбунівагрохім» з перерахованими препаратами, необхідно строго дотримуватись санітарних правил.
Працюючі з отрутохімікатами повинні періодично проходити медичні огляди два рази на рік. Не допускаються до роботи підлітки до 18 років, а також вагітні. Вживати алкогольні напої в період роботи категорично забороняється.
Склади з отрутохімікатами повинні знаходитись в сухому місті, на околиці міста або села, на відстані не ближче 200 мвід житлового будинку, харчових та господарських об’єктів (столова, молокоферма). ВАТ «Здолбунівагрохім» знаходиться на околиці селища, так як необхідно.
Приміщення складів повинно бути сухим, просторим і світлим щільними стінами, полагодженим дахом і рівною підлогою (дерев’яна не допускається).
Перевозити отрутохімікати потрібно дуже обережно. Люди, які цим займаються повинні бути в спецодязі і строго додержуватись правил перевезення отрутохімікатів. Транспорт для перевезення повинний легко піддаватися очистці. Категорично забороняється перевозити разом з отрутохімікатами харчові продукти та інші товари і предмети. Після закінчення перевезення машини і візки повинні бути добре вимиті і знезаражені і лише після цього їх можна пускати в подальшу експлуатацію.
Протравлювання насіння, як правило потрібно проводити на відкритому повітрі, подалі від житлових приміщень (не ближче 200м). В дощову погоду протравляння можна проводити під накриттям. Необхідно врахувати напрямок вітру і розміщувати людей таким чином, щоб вони не знаходилися в зоні виділення ядро хімікати. Також важливо слідкувати за тим, щоб отруйний пил відносився вітром на житлові приміщення, тварині збори та пасовища.
Протравлювання насіння повинно проводитися за допомогою спеціальних препаратів або машин (ПУ-1, ПСП_0,5), які знаходяться в робочому стані. Протравлювання насіння з апаратів повинно поступати в мішки з щільної тканини. На мішках повинні бути надписи ” Протравлено”, “Ядовито”. Після видачі протравленого насіння для посіву, приміщення необхідно очистити. Сіяти протравлене насіння можна тільки справжніми сівалками. Не допускається висівання руками.
Для обпилювання і обприскування рослин дозволяється притіняти тільки спеціальну апаратуру різної потужності (літакові, тракторні, кінні та ручні обпилювання та обприскування).
Забороняється обприскувати вручну а також за допомогою кульків. На місцях роботи і на дорогах які проходять через обробленні отрутохімікатами поля, сади та інше, повинні бути попереджуванні надписи. Випасання худоби поблизу таких полів забороняється. Не дозволяється працювати з хімічними ядами при сильному вітрі.
Газацію складів може проводити тільки в тих випадках, коли вони не ближче 50 метрів від житлових приміщень і тваринницьких ферм. Перед газацією приміщення потрібно відремонтувати всі отвори.
Якщо не дотримуватись мір обережності, отрутохімікати можуть поступати в організм працівників через верхні дихальні шляхи в вигляді пилу парів та газів, через рот при курінні, прийманні їжі немитими руками.
Робота отрутохімікатами повинна проводитись під керівництвом спеціалістів по захисту рослин від шкідників і захворювань, а також агрономів, зоотехніків, ветеринарних лікарів в колгоспах, та інших господарствах, які пройшли підготовку по мірах обережності при роботі з отрутохімікатами.
Отрутохімікати повинні зберігатись, перевозитись і відпускатися лише в спеціальній, добре закритті тарі з надписом «Отрута», вказаною назвою препарату і кількістю. Робітники, які працюють з отрутохімікатами повинні бути забезпеченні спец одягом з щільної, пилонепроникної тканини (комбінезони або халати), спецвзуттям (резинові чоботи, калоші, черевики), респіраторами протигазами, захисними окулярами і рукавицями. Спец одяг не повинен мати кишень, і повинен застібатися і зав’язуватися заду. Респіратори повинні бути відповідних розмірів і підбиратись індивідуально для кожного працюючого. Спецодяг повинне підбиратись відповідно росту робітника. Доступ до роботи з отрутохімікатами людей без спецодязі, спецвзуття і захисних пристосувань категорично забороняється. По закінченню роботи робітник повинний скинути спецодяг, добре почистити від пилу і залишити в шафі і окремому приміщенні, ізольованому від місця зберігання отрутохімікатів. Категорично забороняється зберігати спецодяг в дома і в приміщенні не призначеному для цих речей.
Поблизу від місця роботи з отрутохімікатами не в зоні забруднення ними обов’язково повинна бути вода, мило і рушник. Працюючи з отрутохімікатами повинні строго дотримуватись правила особистої гігієни: на місці роботи не їсти, не пити, не курити. Їсти в спеціально відведеному місці, віддаленому не лише, як на 100 метрів від виробництва робіт. Перед обідом необхідно знімати спецодяг, мити руки і обличчя, полоскати рот. Після роботи необхідно вимити тіло водою (під душем або в водоймі).
Час роботи з отрутохімікатами не повинні перевищувати 6 годин, а при використанні сильнодіючих хімікатів — 4 години. При протравлюванні насіння, незалежно від виду отрутохімікатів, роботи повинні продовжуватися не більше 4 години. Інша частина робочого часу використовується на роботах, не зв’язаних з отрутою.
При появі ознак отруєння у працівників після одержання першої допомоги слідує швидко направити потерпілого в ближній медичний пункт. Працівники повинні бути ознайомленні з правилами одержання першої допомоги при отруєнні.
Приміщення складів повинні складатися з двох відділів: відділення зберігання і видачі отрутохімікатів, відділення в якому повинен зберігатися спецодяг (вода, мило, а також аптечка для отримання першої допомоги в випадку отруєння).
Відповідальність за збереження і видачу отрутохімікатів веде спеціально навчена людина — завідуючий складом отрутохімікатів. Стороннім вхід в приміщення складу заборонено. Склади сильно діючих отрутохімікатів охороняються. Дуже обережно потрібно відкривати тару.
При авіаційно-хімічній обробці рослин необхідно: забезпечити спецодягом та індивідуальними захисними пристосуваннями всіх людей, які можуть підвергатися дії отрутохімікатів (льотчики, авіатехніки, робітники, які приймають участь у приготовлені розчинів отрутохімікатів і заповненні ними бака літака); механізувати приготування розчину отрутохімікатів на польовому аеродромі і заповнення баку літака, сигнальників розміщувати з врахуванням напрямку вітру таким чином, що вони не знаходились в хвилі отрутохімікатів. При приближенні літака на 50-100 мсигнальники повинні відходити в сторону.
Люди, які працюють на ділянках, раніше оброблених отрутохімікатами, повинні строго дотримуватись мір безпеки (захищати дихальні шляхи, мати спецодяг і спец взуття, скорочений робочий день, не дозволяється можливість контакту шкіри з обробленими об’єктами та інше). Напрямок потоку отрутохімікатів при обпилюванні і обприскуванні повинно виключати можливість попадання його в зону дихання, на шкіру і одежу працюючого.
Отруєні приманки, які використовують проти гризунів, слідує приготовляти добре протравленому приміщенні, або на відкритому повітрі. Місце приготування розчинів і отруєних приманок після закінчення роботи слідує знезаразити або перекопати.
Не допускаються до роботи люди, які мають такі захворювання: органічні захворювання нервової системи; психічні захворювання; епілепсія, ендокринно-вегетативні захворювання; активна форма туберкульозу; бронхіальна астма, бронхіт, лирінгід; захворювання шлунко-кишкового тракту (язва шлунка, хронічний гастрит); вираженні захворювання печінки; захворювання нирок; захворювання очей.
продолжение
--PAGE_BREAK--6.2 Розрахунок блискавка захисту
Виконується розрахунок блискавка — захисту від прямих ударів блискавки для адміністративного корпусу ВАТ «Здолбунівагрохім». Довжина корпусу L=30 м, ширина в 10м і висота h = 12 м. Грунт навколо корпусу — чорнозем. Корпус має ІІІ категорію захисту.
Проектуємо одиночний стержень блискавка-захист (блискавковідвід) який встановлюємо в центрі будівлі на даху.
Викреслюємо будівлю (в плані) в масштабі. В точки, в якій розміщений блискавковідвід, проводимо окружність радіусом (iх), щоб будівля повністю була в колі. Радіус окружності rх знаходимо шляхомбезпосереднього вимірювання його на кресленні і ділимо на масштаб. В конкретному даному випадку його можна визначити:
<img border=«0» width=«147» height=«53» src=«ref-1_1282116349-485.coolpic» v:shapes="_x0000_i1118">
<img border=«0» width=«185» height=«53» src=«ref-1_1282116834-565.coolpic» v:shapes="_x0000_i1119">
Знаходимо висоту блискавковідводу за формулою:
<img border=«0» width=«105» height=«45» src=«ref-1_1282117399-292.coolpic» v:shapes="_x0000_i1120">м
<img border=«0» width=«157» height=«44» src=«ref-1_1282117691-368.coolpic» v:shapes="_x0000_i1121"> м
<img border=«0» width=«76» height=«24» src=«ref-1_1282118059-189.coolpic» v:shapes="_x0000_i1122"> м
<img border=«0» width=«147» height=«24» src=«ref-1_1282118248-272.coolpic» v:shapes="_x0000_i1123"> м
<img border=«0» width=«63» height=«24» src=«ref-1_1282118520-160.coolpic» v:shapes="_x0000_i1124"> м
<img border=«0» width=«133» height=«24» src=«ref-1_1282118680-241.coolpic» v:shapes="_x0000_i1125"> м
В якості опори блискавковідводу приймаємо дерев’яний брус, прикріплюємо його на даху в центрі будівлі. До брусу кріпимо блискавкоприймач з стального стержня діаметра 12мм (площа січення 113 мм) і довжиною 1 м. Для струмовідводу приймаємо пруток діаметром 7 мм, приварюємо до блискавкоприймача. Кінець струмовідводу, який прикріплюємо в грунт і приєднуємо до заземлення, робило круглого стержня діаметром 10мм. Розміри заземлювача визначаємо по величині його імпульсної протидії R4, яке для споруд ІІІ категорії повинні бути не більше 20 Ом. Отже R4 приймаємо R4 =20 Ом.
<img border=«0» width=«68» height=«41» src=«ref-1_1282118921-211.coolpic» v:shapes="_x0000_i1126"> Ом
a— значення коефіцієнта, Ом.м. беремо в методиці 064-35
<img border=«0» width=«96» height=«44» src=«ref-1_1282119132-271.coolpic» v:shapes="_x0000_i1127">; Ом
користуючись методичною 064-32 з таблиці 2 підбираємо заземлювач. Нам підходить горизонтальна полоса 4х40 мм
довжиною 10 мна голубині 0,8 м
<img width=«340» height=«138» src=«ref-1_1282119403-1119.coolpic» v:shapes="_x0000_s1180 _x0000_s1181 _x0000_s1182 _x0000_s1183 _x0000_s1184 _x0000_s1185 _x0000_s1186 _x0000_s1187 _x0000_s1188 _x0000_s1189 _x0000_s1190 _x0000_s1191">
<img width=«326» height=«470» src=«ref-1_1282120522-2852.coolpic» v:shapes="_x0000_s1192 _x0000_s1193 _x0000_s1194 _x0000_s1195 _x0000_s1196 _x0000_s1197 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1200 _x0000_s1201 _x0000_s1202 _x0000_s1203 _x0000_s1204 _x0000_s1205 _x0000_s1206 _x0000_s1207 _x0000_s1208 _x0000_s1209 _x0000_s1210 _x0000_s1211 _x0000_s1212 _x0000_s1213 _x0000_s1214 _x0000_s1215 _x0000_s1216 _x0000_s1217 _x0000_s1218 _x0000_s1219 _x0000_s1220 _x0000_s1221 _x0000_s1222 _x0000_s1223">
Мал 6.1 Горизонтальний полосовий заземлювач.
Мал 6.2 схема адміністративного корпусу блискавка відводом
6.3 Розрахунок освітленість
Освітлення в насосній станції ВАТ «Здолбунівагрохім» Даний метод використовується для розрахунку загального рівномірного освітлення в приміщенні при відсутності затінювань робочої поверхні.
Світловий потік (лм) однієї лампи визначаємо по наступній формулі:
Ф= (ЕкS) /Nh(6.3.1) /
де Е — нормативне значення освітлення, як беремо з таблиці (1) (методичка 035-16);
S — площа приміщення, м2;
К — коефіцієнт запасу (таблиця 2 тієї ж методички)
Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення, рівний відношенню середньої освітленості приміщення до мінімальної;
N — кількість світильників;
h— коефіцієнт використання світлового потоку світильника.
По знайденому значенню світлового потоку лампи вбирається ближня стандартна лампа, світловий потік якої не повинен відрізнятися від розрахункової не більше як на 10 відсотків (табличці 3 або 4 з методички 0,35-16).
При неможливості вибору світлового потоку з такою точністю коректується кількість світильників.
Коефіцієнт Z залежить від багатьох факторів, з яких основне значення має відношення відстані між світильниками (L) до висоти підвіски світильники над робочою поверхнею (Нр).
Для отримання в найбільшій рівномірності освітлення рекомендується таке розташування світильників, при якому відношення L/ Нр: 1,4 ¸1,8 при розміщенні світильників по поверхнях прямокутника і L/ Нр = 1,8 — 2,5 при розташуванні в шаховому порядку. Відстань від стін світильника приймають від 1/3 до 1/2 L/
Значення Z при рекомендованому розташуванні світильників знаходяться в межах 1,1 — 1,3 при чому при збільшенні L/ Нр слідує приймати більше значень.
Висота підвищення світильників на робочі поверхні визначається:
Hр= 0,8 (Н-hр); (6.3.2)
Де Н — висота приміщення, м;
Hр-висота робочої поверхні, м.
Тоді визначаємо кількість світильників в приміщенні:
N=Ng ·Nm (6/3/3)
Де Ng =a/L — кількість світильників в приміщенні:
Nm=b/L — кількість світильників по довжині приміщення;
а і в — відповідно довжина і ширина приміщення, м.
Коефіцієнт hвизначається по таблиці (методичка 035-16) в залежності від типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі (rс) (таблиця 6 методички 035-16), а також індексу приміщення (і), який визначаємо по формулі:
І= (ав) /Нр (а+в); (6.3.4)
Розрахунок:
Освітлення приміщення насосної станції площею S=25х20м запроектоване світильниками “Універсаль" з лампами накалювання. В приміщенні виконуються роботи без виділення пилу, диму та копоті. В приміщенні, яке ми розглядаємо, стеля покрашена в білий колір і стіни в білий колір.
Розрахунок кількості світильників і сумарну потужність ламп. необхідно для створення нормативної освітленості. Висота h= 7 м.
Визначаємо висоту підвіски світильників над робочою поверхнею за формулою (6.3.2).
Нр=0,8 (7-1,5) =4,4м.
Визначаємо відстань між світильниками: L= (1,4¸1,8) Нр=1,4·4,4=6,16.
Приймаємо L=6м.
Визначаємо кількість світильників в приміщенні:
по довжині: Ng=25|6=4
по ширині: Nm= 20/6=3
при заданому розміщенні світильників в приміщенні їх загальна кількість складає N=Ng·Nm=4·3=12 штук.
Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку. Для цієї цілі знаходимо спочатку індекс приміщення
І= (25·20) /4,4 (25·20) =0,23
Користуючись таблицею 6 (методичка 036-16) визначаємо коефіцієнт відображення світла від стін rс=50 і rст=70.
По індексу приміщення (і), коефіцієнту відображення від стін і стелі, типу світильника по таблиці 5. («методичка 035-16») знаходимо використання світлового потоку світильника: r = 0, 19
Коефіцієнт нерівномірності освітлення світильника приймаємо z=1,2. Коефіцієнт запасу освітлення приймає рівним 1,3.
З рівняння (6.3.1) визначаємо світловий потік однієї лампи: Ф= (30·500·1,3·1,2) / (12·0, 19) = 10263 лм.
Користуючись таблицею (3) визначаємо необхідну потужність ламп для заданої напруги найближча по світловому потоку лампа має потужність 750Вт з світловим потоком подекуди вищим розрахункового, Ф=10263лм. Сумарна потужність освітлення буде рівна: Р заг = N·Рл; вт
Р заг=12·750=9000Вт.
<img width=«420» height=«624» src=«ref-1_1282123374-4677.coolpic» v:shapes="_x0000_s1224 _x0000_s1225 _x0000_s1226 _x0000_s1227 _x0000_s1228 _x0000_s1229 _x0000_s1230 _x0000_s1231 _x0000_s1232 _x0000_s1233 _x0000_s1234 _x0000_s1235 _x0000_s1236 _x0000_s1237 _x0000_s1238 _x0000_s1239 _x0000_s1240 _x0000_s1241 _x0000_s1242 _x0000_s1243 _x0000_s1244 _x0000_s1245 _x0000_s1246 _x0000_s1247 _x0000_s1248 _x0000_s1249 _x0000_s1250 _x0000_s1251 _x0000_s1252 _x0000_s1253 _x0000_s1254 _x0000_s1255 _x0000_s1256 _x0000_s1257 _x0000_s1258 _x0000_s1259 _x0000_s1260 _x0000_s1261 _x0000_s1262 _x0000_s1263 _x0000_s1264 _x0000_s1265 _x0000_s1266 _x0000_s1267 _x0000_s1268 _x0000_s1269 _x0000_s1270 _x0000_s1271 _x0000_s1272 _x0000_s1273 _x0000_s1274 _x0000_s1275 _x0000_s1276 _x0000_s1277 _x0000_s1278 _x0000_s1279 _x0000_s1280 _x0000_s1281 _x0000_s1282 _x0000_s1283 _x0000_s1284 _x0000_s1285 _x0000_s1286 _x0000_s1287 _x0000_s1288 _x0000_s1289 _x0000_s1290 _x0000_s1291 _x0000_s1292 _x0000_s1293 _x0000_s1294 _x0000_s1295 _x0000_s1296">
Мал 6.3 схема освітленості приміщення насосної станції.
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по экологии
Реферат по экологии
Платежі як економічний інструмент ресурсокористування
2 Сентября 2013
Реферат по экологии
Промышленные и бытовые отходы и их влияние на здоровье человека
2 Сентября 2013
Реферат по экологии
Отходы, их классификация и переработка
15 Июля 2015
Реферат по экологии
Твердые бытовые отходы ТБО, их складирование, сепарация и сортировка по группам
2 Сентября 2013