Реферат: Стічні води та очисні споруди

--PAGE_BREAK--Для забезпечення необхідної рівномірності розподілу води по довжині змивного трубопровода вода в змивний трубопровід має подаватись під напором:
<shape id="_x0000_i1133" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image214.wmz» o:><img width=«423» height=«27» src=«dopb204924.zip» v:shapes="_x0000_i1133">
де: hо — висота шару піску в лотку до подачі промивної води, згідно [8], ст. 56 hо = 0,2 м.
Діаметр отворів збризкувачів знайдемо за формулою:
<shape id="_x0000_i1134" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image216.wmz» o:><img width=«437» height=«55» src=«dopb204925.zip» v:shapes="_x0000_i1134"> (або <shape id="_x0000_i1135" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image218.wmz» o:><img width=«13» height=«13» src=«dopb204926.zip» v:shapes="_x0000_i1135"> 12 мм)
де: <shape id="_x0000_i1136" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image220.wmz» o:><img width=«23» height=«25» src=«dopb204927.zip» v:shapes="_x0000_i1136"> — коефіцієнт витрати збрискувачів, який орієнтовно приймається рівним 0,82.
Витрати повітря для аерованих пісковловлювачів:
<shape id="_x0000_i1137" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image222.wmz» o:><img width=«319» height=«25» src=«dopb204928.zip» v:shapes="_x0000_i1137">
де: <shape id="_x0000_i1138" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image224.wmz» o:><img width=«28» height=«24» src=«dopb204929.zip» v:shapes="_x0000_i1138"> = 3м3/(м2/год) — питомі витрати повітря на аерацію (приймали згідно [3], табл. 1 1.4)
Кількість піску, який затримується в пісковловлювачі, визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1139" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image226.wmz» o:><img width=«135» height=«47» src=«dopb204930.zip» v:shapes="_x0000_i1139">, м3/добу
де: 0,03 — норма затримання піску, який видаляється з аерованого пісковловлювача, л/(чол-добу) згідно [1], п. 6.31;
<shape id="_x0000_i1140" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«41972.files/image228.wmz» o:><img width=«44» height=«27» src=«dopb204931.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1140"> - приведена кількість жителів по завислим речовинам.
<shape id="_x0000_i1141" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image230.wmz» o:><img width=«247» height=«41» src=«dopb204932.zip» v:shapes="_x0000_i1141">
Вологість піску — 60 %, об' ємна вага — <shape id="_x0000_i1142" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image232.wmz» o:><img width=«16» height=«17» src=«dopb204933.zip» v:shapes="_x0000_i1142"> = 1 ,5 т/м3.
Для підсушування піску, який виділяється з пісковловлювача за допомогою гідроелеваторів, влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1143" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image234.wmz» o:><img width=«119» height=«49» src=«dopb204934.zip» v:shapes="_x0000_i1143">, м2
де: <shape id="_x0000_i1144" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image236.wmz» o:><img width=«35» height=«25» src=«dopb204935.zip» v:shapes="_x0000_i1144"> - навантаження на піскові майданчики, згідно [1], п. 6.33 <shape id="_x0000_i1145" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image238.wmz» o:><img width=«149» height=«27» src=«dopb204936.zip» v:shapes="_x0000_i1145">.
<shape id="_x0000_i1146" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image240.wmz» o:><img width=«176» height=«41» src=«dopb204937.zip» v:shapes="_x0000_i1146">
Приймаємо 4 карти піскових майданчиків з розмірами в плані: 23 х 11 м.
5.3. Первинні відстійники
Для видалення із стічних вод основної частини грубодисперсних домішок приймаємо первинні відстійники радіального типу, розрахунок яких здійснюємо по кінетиці осадження зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод, який дорівнює:
<shape id="_x0000_i1147" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image242.wmz» o:><img width=«380» height=«53» src=«dopb204938.zip» v:shapes="_x0000_i1147">
де: 150 — нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, мг/л
Розрахункове значення гідравлічної крупності зважених речовин, що затримуються в первинних відстійниках, визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1148" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image244.wmz» o:><img width=«159» height=«64» src=«dopb204939.zip» v:shapes="_x0000_i1148">, мм/с
де: Нset — глибина проточної частини відстійника, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,4м (попередньо приймаємо діаметр відстійника 24 м);
Kset — коефіцієнт використання об'єму проточної частини відстійника, який згідно [1], табл. 31 дорівнює Kset = 0,45 (для радіальних відстійників);
tset — тривалість відстоювання в секундах, яка для ефекту очистки
Е = 45 % згідно [3], табл. 12.1 дорівнює tset = 609 с (<shape id="_x0000_i1149" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image246.wmz» o:><img width=«121» height=«27» src=«dopb204940.zip» v:shapes="_x0000_i1149">);
<shape id="_x0000_i1150" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«41972.files/image248.wmz» o:><img width=«16» height=«15» src=«dopb204941.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1150"> - коефіцієнт, який враховує вплив температури води на її в'язкість, згідно [3], ст. 103 за мінімальною температурою стічної води взимку t = 9°С (згідно з завданням) <shape id="_x0000_i1151" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image250.wmz» o:><img width=«16» height=«15» src=«dopb204941.zip» v:shapes="_x0000_i1151"> =4,34 ;       
h — глибина шару мулу, h = 0,5 м;
n2 — показник степеня, який залежить від агломерації завислих речовин в процесі відстоювання і згідно [3], ст. 102 п2 = 0,25 (для коагулюючих завислих речовин).
<shape id="_x0000_i1152" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image251.wmz» o:><img width=«272» height=«65» src=«dopb204942.zip» v:shapes="_x0000_i1152">
Приймаємо типові радіальні відстійники діаметром м.
Пропускна здатність одного відстійника буде рівна:
<shape id="_x0000_i1153" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image253.wmz» o:><img width=«292» height=«53» src=«dopb204943.zip» v:shapes="_x0000_i1153">
де: den — діаметр впускного пристрою, згідно [8], табл. 23 den = м;
Vtb— 0 — турбулентна складова.
Необхідна кількість первинних відстійників становитиме:
<shape id="_x0000_i1154" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image255.wmz» o:><img width=«247» height=«48» src=«dopb204944.zip» v:shapes="_x0000_i1154"> (шт.)
Кзап — коефіцієнт запаса, рівний 1,2 ( при <shape id="_x0000_i1155" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image257.wmz» o:><img width=«29» height=«24» src=«dopb204945.zip» v:shapes="_x0000_i1155"> = 2 шт.) Кзап = 1,0 при <shape id="_x0000_i1156" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image259.wmz» o:><img width=«55» height=«24» src=«dopb204946.zip» v:shapes="_x0000_i1156">.
Остаточно приймаємо а  первинних відстійника радіального типу
діаметром %Ц м.        ,
Об'єм осаду, що затримується в первинному відстійнику, знаходимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1157" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image261.wmz» o:><img width=«195» height=«51» src=«dopb204947.zip» v:shapes="_x0000_i1157">м3/добу
де: <shape id="_x0000_i1158" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image263.wmz» o:><img width=«24» height=«24» src=«dopb204948.zip» v:shapes="_x0000_i1158"> - густина осаду, <shape id="_x0000_i1159" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image265.wmz» o:><img width=«80» height=«25» src=«dopb204949.zip» v:shapes="_x0000_i1159">
де: Рос — вологість осаду, Рос — 95 %;
<shape id="_x0000_i1160" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image267.wmz» o:><img width=«44» height=«25» src=«dopb204950.zip» v:shapes="_x0000_i1160"> — нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, <shape id="_x0000_i1161" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image269.wmz» o:><img width=«44» height=«25» src=«dopb204950.zip» v:shapes="_x0000_i1161"> =150мг/л
<shape id="_x0000_i1162" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image270.wmz» o:><img width=«288» height=«45» src=«dopb204951.zip» v:shapes="_x0000_i1162">
5. 4. Аеротенки
Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенератором активного мулу згідно [1], п. 6.141. Необхідний мінімальний ступінь рециркуляції активного мулу:
<shape id="_x0000_i1163" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image272.wmz» o:><img width=«207» height=«68» src=«dopb204952.zip» v:shapes="_x0000_i1163">
<shape id="_x0000_i1164" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image274.wmz» o:><img width=«17» height=«24» src=«dopb204953.zip» v:shapes="_x0000_i1164"> = 80…100<shape id="_x0000_i1165" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image276.wmz» o:><img width=«32» height=«44» src=«dopb204954.zip» v:shapes="_x0000_i1165"> — муловий індекс; <shape id="_x0000_i1166" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image278.wmz» o:><img width=«77» height=«41» src=«dopb204955.zip» v:shapes="_x0000_i1166"> — доза активного мулу в зоні аерації.
Приймаємо Rі=0,3 — згідно [1], п. 6.145 (при видаленні мулу з вторинних відстійників мулососами).
Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1167" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image280.wmz» o:><img width=«163» height=«48» src=«dopb204956.zip» v:shapes="_x0000_i1167">, год
де: Len — БПКпов. суміші стічних вод на вході в аеротенк, Len = 177,2 мг/л;
Lex – БПКпов. стічних вод на виході з аеротенка, Lex = 15 мг/л;
<shape id="_x0000_i1168" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«41972.files/image282.wmz» o:><img width=«20» height=«25» src=«dopb204957.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1168"> - доза активного мулу в регенераторі, яка визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1169" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image284.wmz» o:><img width=«272» height=«45» src=«dopb204958.zip» v:shapes="_x0000_i1169">;
S — зольність активного мулу, S = 0,3 — згідно [1], табл. 40; 
Tw – середньорічна температура стічних вод, Tw = 150C — згідно з завданням;
<shape id="_x0000_i1170" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image286.wmz» o:><img width=«16» height=«17» src=«dopb204933.zip» v:shapes="_x0000_i1170"> - питома швидкість окислення, яка визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1171" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image287.wmz» o:><img width=«305» height=«48» src=«dopb204959.zip» v:shapes="_x0000_i1171">, мг/(<shape id="_x0000_i1172" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image289.wmz» o:><img width=«44» height=«19» src=«dopb204960.zip» v:shapes="_x0000_i1172">)
де: <shape id="_x0000_i1173" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image291.wmz» o:><img width=«32» height=«24» src=«dopb204961.zip» v:shapes="_x0000_i1173"> - максимальна швидкість окислення, згідно [1], табл. 40 <shape id="_x0000_i1174" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image293.wmz» o:><img width=«141» height=«24» src=«dopb204962.zip» v:shapes="_x0000_i1174">
Со — концентрація розчиненого кисню в аеротенку, згідно [1], п. 6.157 Со=2мг/л;
Ко — константа, що характеризує вплив кисню, згідно [1], табл. 40 К0= 0,625 мгО2/л;
Ке — константа, що характеризує властивості органічних забруднень, згідно [1], табл. 40 Ке = 33 мг БПКпов/л;
<shape id="_x0000_i1175" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image295.wmz» o:><img width=«15» height=«17» src=«dopb204876.zip» v:shapes="_x0000_i1175"> - коефіцієнт інгібірування продуктами розпаду активного мулу, згідно [1], табл. 40 <shape id="_x0000_i1176" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image296.wmz» o:><img width=«15» height=«17» src=«dopb204876.zip» v:shapes="_x0000_i1176"> = 0,07 л/гр.
<shape id="_x0000_i1177" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image297.wmz» o:><img width=«432» height=«44» src=«dopb204963.zip» v:shapes="_x0000_i1177">
Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень:
<shape id="_x0000_i1178" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image299.wmz» o:><img width=«263» height=«44» src=«dopb204964.zip» v:shapes="_x0000_i1178">
Тривалість обробки води в аеротенку визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1179" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image301.wmz» o:><img width=«123» height=«49» src=«dopb204965.zip» v:shapes="_x0000_i1179">, год
<shape id="_x0000_i1180" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image303.wmz» o:><img width=«176» height=«44» src=«dopb204966.zip» v:shapes="_x0000_i1180">год
Тривалість регенерації активного мулу буде дорівнювати:
Трег = Т0-Таер= 8,28 — 1,9 = 6,38 год.
Середня тривалість перебування стічних вод в системі аеротенк-регенератор буде рівна:
<shape id="_x0000_i1181" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image305.wmz» o:><img width=«367» height=«25» src=«dopb204967.zip» v:shapes="_x0000_i1181">
Приймаємо Тсер = 5 год
Згідно [1], п. 6.142 об'єм аеротенку визначається по середньогодинній витраті стічної води за період аерації в години максимального притоку, яка дорівнює:
<shape id="_x0000_i1182" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image307.wmz» o:><img width=«555» height=«72» src=«dopb204968.zip» v:shapes="_x0000_i1182">
Об'єм аеротенку буде рівний:
<shape id="_x0000_i1183" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image309.wmz» o:><img width=«391» height=«27» src=«dopb204969.zip» v:shapes="_x0000_i1183">
Об'єм регенератора:
<shape id="_x0000_i1184" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image311.wmz» o:><img width=«289» height=«27» src=«dopb204970.zip» v:shapes="_x0000_i1184">
Сумарний об'єм аеротенка:
<shape id="_x0000_i1185" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image313.wmz» o:><img width=«259» height=«27» src=«dopb204971.zip» v:shapes="_x0000_i1185">
Частка регенератора в загальному об'ємі аеротенка становитиме:
<shape id="_x0000_i1186" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image315.wmz» o:><img width=«232» height=«44» src=«dopb204972.zip» v:shapes="_x0000_i1186">
В залежності від цього згідно [3], табл. 27.7 приймаємо аеротенк-витискувач з характеристиками (Nт.п. 902-2-195):
ширина коридора – 4,5 м;
робоча глибина – 4,4 м;
число коридорів — довжина секцій – 54 м;
робочий об'єм секції – 2134 м3;
кількість секцій — 8.
Фактичний сумарний об'єм:
<shape id="_x0000_i1187" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image317.wmz» o:><img width=«247» height=«27» src=«dopb204973.zip» v:shapes="_x0000_i1187">
Під аеротенк відводимо 1 коридор, під регенератор – 1 кор. (в кожній секції).
Об'єм аеротенка: <shape id="_x0000_i1188" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image319.wmz» o:><img width=«141» height=«44» src=«dopb204974.zip» v:shapes="_x0000_i1188">;
об'єм регенератора: <shape id="_x0000_i1189" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image321.wmz» o:><img width=«101» height=«27» src=«dopb204975.zip» v:shapes="_x0000_i1189"> 
Фактична тривалість обробки стічних вод в аеротенку становитиме:
<shape id="_x0000_i1190" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image323.wmz» o:><img width=«293» height=«48» src=«dopb204976.zip» v:shapes="_x0000_i1190">
Фактична тривалість регенерації активного мулу:
<shape id="_x0000_i1191" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image325.wmz» o:><img width=«293» height=«48» src=«dopb204977.zip» v:shapes="_x0000_i1191">
Фактична тривалість окислення органічних забруднень буде рівна:
<shape id="_x0000_i1192" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image327.wmz» o:><img width=«272» height=«25» src=«dopb204978.zip» v:shapes="_x0000_i1192">
Середню дозу активного мулу в системі аеротенк-регенератор визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1193" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image329.wmz» o:><img width=«521» height=«49» src=«dopb204979.zip» v:shapes="_x0000_i1193">
Навантаження на активний мул буде рівне:
<shape id="_x0000_i1194" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«41972.files/image331.wmz» o:><img width=«12» height=«23» src=«dopb204980.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1194"><shape id="_x0000_i1195" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image333.wmz» o:><img width=«392» height=«48» src=«dopb204981.zip» v:shapes="_x0000_i1195">
де: S = 30% або 0,3 — зольність активного мулу.
За величиною q1, згідно [1], табл. 41 знаходимо муловий індекс: <shape id="_x0000_i1196" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image335.wmz» o:><img width=«104» height=«25» src=«dopb204982.zip» v:shapes="_x0000_i1196">. Уточнимо необхідний мінімальний ступінь рециркуляції активного мулу:
<shape id="_x0000_i1197" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image337.wmz» o:><img width=«236» height=«68» src=«dopb204983.zip» v:shapes="_x0000_i1197">
Оскільки прийнята величина ступеню рециркуляції активного мулу R = 0,3 не менша від мінімальної необхідної RІ = 0,18 то розрахунок виконано вірно.
Система аерації Приймаємо пневматичну бульбашкову систему аерації
Питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1198" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image339.wmz» o:><img width=«252» height=«47» src=«dopb204984.zip» v:shapes="_x0000_i1198">
де: q0 — питомі витрати кисню повітря, які при повній біологічній очистці згідно [1], п. 6.157 рівні 1,1 мг/мгБПКпов. (при очищенні стічної води до БПКпов= 15-20мг/л);
k1 — коефіцієнт, який враховує тип аератора; для дрібйопузирчатої системи аерації при співвідношенні площин зони, що аерується, та аеротенку <shape id="_x0000_i1199" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image341.wmz» o:><img width=«52» height=«24» src=«dopb204985.zip» v:shapes="_x0000_i1199"> = 0,1 таким, що дорівнює: k1 =1,47 (згідно [1], табл. 42);
k2 — коефіцієнт, який залежить від глибини аеротенку; при На = 4,4 м згідно [1], табл. 43 k2 =2,68 (інтервали для глибини занурення аератора (<shape id="_x0000_i1200" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image343.wmz» o:><img width=«107» height=«24» src=«dopb204986.zip» v:shapes="_x0000_i1200">)
k3 — коефіцієнт, який залежить від якості води, який згідно [1], п. 6.157 для господарсько-побутових стічних вод рівний: k3 = 0,85;
k — коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод і визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1201" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image345.wmz» o:><img width=«303» height=«24» src=«dopb204987.zip» v:shapes="_x0000_i1201">;
(де: Tw — середньомісячна температура стічної води за літній період, яка згідно з завданням: Tw = 19°С;
СA — розчинність кисню повітря у воді в аеротенка:
<shape id="_x0000_i1202" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image347.wmz» o:><img width=«320» height=«45» src=«dopb204988.zip» v:shapes="_x0000_i1202">
де: СT — розчинність кисню повітря у воді при атмосферному тиску і середній температурі за літній період Tw = 19°С, згідно [7], табл. 3.5 рівна СT = 9,21 мг/л,
С0 – концентрація кисню в муловій суміші, С0= 2 мг.
Отже, питомі витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку:
<shape id="_x0000_i1203" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image349.wmz» o:><img width=«376» height=«44» src=«dopb204989.zip» v:shapes="_x0000_i1203">
Середня розрахункова інтенсивність аерації мулової суміші буде рівна:
<shape id="_x0000_i1204" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image351.wmz» o:><img width=«309» height=«48» src=«dopb204990.zip» v:shapes="_x0000_i1204">
Необхідно, щоб виконувалась умова:
<shape id="_x0000_i1205" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image353.wmz» o:><img width=«124» height=«25» src=«dopb204991.zip» v:shapes="_x0000_i1205">
де: <shape id="_x0000_i1206" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image355.wmz» o:><img width=«40» height=«25» src=«dopb204992.zip» v:shapes="_x0000_i1206"> -мінімальнодопустимаінтенсивність аерації, згідно [1], табл. 43 рівна <shape id="_x0000_i1207" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image357.wmz» o:><img width=«289» height=«27» src=«dopb204993.zip» v:shapes="_x0000_i1207"> (інтерполювання)
<shape id="_x0000_i1208" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«41972.files/image355.wmz» o:><img width=«40» height=«25» src=«dopb204992.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1208"> - максимальнодопустима інтенсивність аерації, згідно [1], табл. 42 рівна <shape id="_x0000_i1209" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image359.wmz» o:><img width=«268» height=«27» src=«dopb204994.zip» v:shapes="_x0000_i1209">
В регенераторах рекомендується приймати кількість аераторів в 2 рази більшу, ніж в аеротенках. Тоді інтенсивність аерації буде складати:
— в регенераторі:
<shape id="_x0000_i1210" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image361.wmz» o:><img width=«409» height=«44» src=«dopb204995.zip» v:shapes="_x0000_i1210">
— в аеротенку:  
<shape id="_x0000_i1211" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image363.wmz» o:><img width=«420» height=«44» src=«dopb204996.zip» v:shapes="_x0000_i1211">
Оскільки виконується умова:
<shapetype id="_x0000_t88" coordsize=«21600,21600» o:spt=«88» adj=«1800,10800» path=«m,qx10800@0l10800@2qy21600@11,10800@3l10800@1qy,21600e» filled=«f»><path arrowok=«t» o:connecttype=«custom» o:connectlocs=«0,0;21600,@11;0,21600» textboxrect=«0,@4,7637,@5»><img width=«10» height=«62» src=«dopb204997.zip» v:shapes="_x0000_s1026"><shape id="_x0000_i1212" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image366.wmz» o:><img width=«72» height=«25» src=«dopb204998.zip» v:shapes="_x0000_i1212">
<shape id="_x0000_i1213" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image368.wmz» o:><img width=«72» height=«25» src=«dopb204999.zip» v:shapes="_x0000_i1213">
то розрахунок виконано вірно.
Необхідні виграти повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку становитимуть:
<shape id="_x0000_i1214" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image370.wmz» o:><img width=«295» height=«25» src=«dopb205000.zip» v:shapes="_x0000_i1214">

5.5. Вторинні відстійники
Для виділення активного мулу з мулової суміші після аеротенків проектуємо вторинні рдіальні відстійники, які розраховуємо по гідравлічному навантаженню за формулою:
<shape id="_x0000_i1215" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image372.wmz» o:><img width=«173» height=«48» src=«dopb205001.zip» v:shapes="_x0000_i1215">
де: KSS — коефіцієнт використання об'єму зони відстоювання, який визначається згідно [1], п. 6.161, KSS = 0,4;
Нset — глибина проточної частини відстійників, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,7 м;
аt — залишкова концентрація мулу в очищеній стічній воді, аt = 15 мг/л; аа — доза активного мулу, аа =2,0 г/л (в аеротенку);
j – муловий індекс, <shape id="_x0000_i1216" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image374.wmz» o:><img width=«92» height=«21» src=«dopb205002.zip» v:shapes="_x0000_i1216"> (визначили при розрахунку аеротенків – п. 5.4. пояснювальна записка).
<shape id="_x0000_i1217" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image376.wmz» o:><img width=«287» height=«51» src=«dopb205003.zip» v:shapes="_x0000_i1217">
Необхідну площу поверхні вторинних відстійників визначимо за формулою: <shape id="_x0000_i1218" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image378.wmz» o:><img width=«213» height=«48» src=«dopb205004.zip» v:shapes="_x0000_i1218">
Площа поверхні одного радіального відстійника при його діаметрі D = 30 рівна:
<shape id="_x0000_i1219" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image380.wmz» o:><img width=«245» height=«44» src=«dopb205005.zip» v:shapes="_x0000_i1219">
Кількість відстійників буде складати:
<shape id="_x0000_i1220" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image382.wmz» o:><img width=«223» height=«41» src=«dopb205006.zip» v:shapes="_x0000_i1220">
Остаточно приймаємо 3 вторинних відстійника радіального типу діаметром кожного D = 30 м і робочою глибиною Нset = 3,7м.

5.6.Споруди для знезараження стічних вод
Очищені стічні води перед випуском їх у водойму знезаражуються рідким хлором. Для знезараження використовується хлоратори ЛОНЦИ.
При розрахунковій дозі активного хлору після біологічної очистки <shape id="_x0000_i1221" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image384.wmz» o:><img width=«83» height=«24» src=«dopb205007.zip» v:shapes="_x0000_i1221"> необхідна продуктивність хлораторної згідно [1], п. 6.223 буде рівна:
<shape id="_x0000_i1222" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image386.wmz» o:><img width=«173» height=«25» src=«dopb205008.zip» v:shapes="_x0000_i1222">, кг/год
де: 1,5 — коефіцієнт запасу.
<shape id="_x0000_i1223" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image388.wmz» o:><img width=«217» height=«25» src=«dopb205009.zip» v:shapes="_x0000_i1223">, кг/год
Добові витрати хлору дорівнюють:
<shape id="_x0000_i1224" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image390.wmz» o:><img width=«319» height=«25» src=«dopb205010.zip» v:shapes="_x0000_i1224"> кг/добу
Річні витрати хлору будуть складати:  
<shape id="_x0000_i1225" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image392.wmz» o:><img width=«317» height=«25» src=«dopb205011.zip» v:shapes="_x0000_i1225"> т/рік
Витрата питної води для приготування хлорної води:
<shape id="_x0000_i1226" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image394.wmz» o:><img width=«264» height=«25» src=«dopb205012.zip» v:shapes="_x0000_i1226">
де: <shape id="_x0000_i1227" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image396.wmz» o:><img width=«161» height=«25» src=«dopb205013.zip» v:shapes="_x0000_i1227"> - питома витрата питної води
Згідно [3], табл. 66.38 приймаємо типову хлораторну максимальною продуктивністю <shape id="_x0000_i1228" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image398.wmz» o:><img width=«61» height=«24» src=«dopb205014.zip» v:shapes="_x0000_i1228"> кг/год з розмірами в плані 27х12 м. В приміщенні хлораторної встановлено 3 вакуумних хлоратора марки ЛОНИИ — 100 ( 2 роб. і 1 рез.) продуктивністю 2-12 кг/год кожний.     
Кількість балонів-випаровувачів, які необхідно встановити в хлораторній, розрахуємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1229" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image400.wmz» o:><img width=«277» height=«48» src=«dopb205015.zip» v:shapes="_x0000_i1229">
де: Sбал — вихід хлора з одного балона,
Sбал = 0,7 кг/год — згідно [7], табл. 5.1;
<shape id="_x0000_i1230" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image402.wmz» o:><img width=«79» height=«24» src=«dopb205016.zip» v:shapes="_x0000_i1230"> - площа поверхні тари.
Приймаємо балони з рідким хлором ємністю 40 л і вагою 50 кг кожний. Кількість балонів, необхідних на добу, розрахуємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1231" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image404.wmz» o:><img width=«231» height=«48» src=«dopb205017.zip» v:shapes="_x0000_i1231">
Для змішування хлорної води з стічною водою приймаємо згідно [3], табл. 16.2 (за добовою продуктивністю <shape id="_x0000_i1232" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image406.wmz» o:><img width=«93» height=«25» src=«dopb205018.zip» v:shapes="_x0000_i1232"> м3/добу) змішувачі типу лоток Параля з розмірми:
— довжина: <shape id="_x0000_i1233" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image408.wmz» o:><img width=«12» height=«19» src=«dopb205019.zip» v:shapes="_x0000_i1233"> = 13,97 м;
— найбільша ширина: D = 1,68;
— ширина горловини: в = 100 м.
Для контакту стічної води з хлором на протязі 30 хв згідно [1], п. 6.228 приймаємо контактні резервуари, об'єм яких визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1234" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image410.wmz» o:><img width=«359» height=«27» src=«dopb205020.zip» v:shapes="_x0000_i1234">
Кількість осаду вологістю 98% в контактних резервуарах становитиме:
<shape id="_x0000_i1235" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image412.wmz» o:><img width=«307» height=«44» src=«dopb205021.zip» v:shapes="_x0000_i1235">
де: 0,5 — питома кількість осаду (згідно [1], п. 6.231), л/м3.
 Згідно [3], табл. 12.5 приймаємо 3 відділення контактних резервуарів по типу горизонтальних відстійників з розмірами: L = 30 м, В = 9 м, Н = 3,1 м і загальним об'ємом <shape id="_x0000_i1236" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image414.wmz» o:><img width=«104» height=«27» src=«dopb205022.zip» v:shapes="_x0000_i1236">.
5.7. Мулоущільнювачі
На каналізаційних очисних станціях з аеротенками для згущування надлишкового активного мулу використовують мулоущільнювачі, в ролі яких можуть бути спеціальні споруди типу вертикальних чи радіальних відстійників.
Будемо проектувати вертикальні мулоущільнювачі.
Визначення витрати надлишкового активного мулу виконуємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1237" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image416.wmz» o:><img width=«135» height=«48» src=«dopb205023.zip» v:shapes="_x0000_i1237">, м3/год
де: <shape id="_x0000_i1238" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image418.wmz» o:><img width=«35» height=«25» src=«dopb205024.zip» v:shapes="_x0000_i1238"> - добова витрата стічних вод, <shape id="_x0000_i1239" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image420.wmz» o:><img width=«35» height=«25» src=«dopb205024.zip» v:shapes="_x0000_i1239"> = 66500 м3/добу
1,3 — коефіцієнт сезонної нерівномірності приросту мулу;
Сн.а.м = Ср — концентрація активного мулу в регенераторі, Ср = 53г/л,
Р — приріст активного мулу:
<shape id="_x0000_i1240" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image421.wmz» o:><img width=«393» height=«25» src=«dopb205025.zip» v:shapes="_x0000_i1240">,
де: С<shape id="_x0000_i1241" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image423.wmz» o:><img width=«37» height=«27» src=«dopb205026.zip» v:shapes="_x0000_i1241"> = 150 мг/л – допустима концентрація завислих речовин на вході в аеротенк;
<shape id="_x0000_i1242" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image425.wmz» o:><img width=«113» height=«25» src=«dopb205027.zip» v:shapes="_x0000_i1242"> — БПК стічної води на вході в аеротенк)
<shape id="_x0000_i1243" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image427.wmz» o:><img width=«284» height=«41» src=«dopb205028.zip» v:shapes="_x0000_i1243">
Робочу висоту вертикальних мулоущільнювачів визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1244" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image429.wmz» o:><img width=«237» height=«25» src=«dopb205029.zip» v:shapes="_x0000_i1244">
де: V — висхідна швидкість мулу в мулоущільнювачі, <shape id="_x0000_i1245" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image431.wmz» o:><img width=«51» height=«19» src=«dopb205030.zip» v:shapes="_x0000_i1245">мм/с;
Т — час ущільнення надлишкового активного мудду, Т = 10-12 год (згідно [6] дод. 35)
Робочу витрату мулової суміші знайдемо з формули:
<shape id="_x0000_i1246" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image433.wmz» o:><img width=«153» height=«47» src=«dopb205031.zip» v:shapes="_x0000_i1246">, м3/год
де: W1 — вологість неущільненого НАМ (надлишкового активного мулу), яка згідно [8], ст. 150 приймається в межах: W1 = 99,2-99,7%;
W2 — вологість ущільненого НАМ, W2 = 98 %
<shape id="_x0000_i1247" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image435.wmz» o:><img width=«215» height=«41» src=«dopb205032.zip» v:shapes="_x0000_i1247">м3/год
Площа поперечного перерізу зони відстоювання рівна:
<shape id="_x0000_i1248" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image437.wmz» o:><img width=«249» height=«52» src=«dopb205033.zip» v:shapes="_x0000_i1248">
де: Vц.т. — швидкість руху рідини в центральній трубі, Vц.т. =0,1 м/с.
Діаметр центральної труби:
<shape id="_x0000_i1249" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image439.wmz» o:><img width=«96» height=«25» src=«dopb205034.zip» v:shapes="_x0000_i1249"> (<shape id="_x0000_i1250" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image441.wmz» o:><img width=«229» height=«27» src=«dopb205035.zip» v:shapes="_x0000_i1250">)
Діаметр розтруба:
<shape id="_x0000_i1251" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image443.wmz» o:><img width=«205» height=«25» src=«dopb205036.zip» v:shapes="_x0000_i1251">
Загальна площа поперечного перерізу мулоущільнювачів:
<shape id="_x0000_i1252" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image445.wmz» o:><img width=«324» height=«27» src=«dopb205037.zip» v:shapes="_x0000_i1252">
а його діаметр:
<shape id="_x0000_i1253" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image447.wmz» o:><img width=«231» height=«47» src=«dopb205038.zip» v:shapes="_x0000_i1253">
Згідно [3], табл. 12.4 приймаємо 4 мулоущільнювача по типу вертикального відстійника (№ т. п. 902-2-166) діаметром 9м з параметрами:
— висота циліндричної частини h = 4,2 м;
— висота конічної частини пкон = hкон. =5,1;
Робочий об'єм мулоущільнювачів буде рівний:
<shape id="_x0000_i1254" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image449.wmz» o:><img width=«415» height=«44» src=«dopb205039.zip» v:shapes="_x0000_i1254">
де: n — кількість мулоущільнювачів, n = 4.
Фактична тривалість перебування мулової суміші в мулоущільнювачі:
<shape id="_x0000_i1255" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image451.wmz» o:><img width=«209» height=«49» src=«dopb205040.zip» v:shapes="_x0000_i1255">
Величина Тф відповідає вимогам [1], табл. 58.
Об'єм мулової частини одного мулоущільнювача:
<shape id="_x0000_i1256" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image453.wmz» o:><img width=«373» height=«47» src=«dopb205041.zip» v:shapes="_x0000_i1256">
де: t — час перебування мулу в муловій частині при трьохразовому випуску на добу, t = 8 год.

5.8. Метантенки
Для зброжування осаду первинних відстійників та надлишкового активного мулу будемо проектувати метантенки з термофільним режимом зброжування.
Витрату сирого осаду по сухій речовині визначаємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1257" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image455.wmz» o:><img width=«172» height=«47» src=«dopb205042.zip» v:shapes="_x0000_i1257">, т/добу
де: <shape id="_x0000_i1258" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image457.wmz» o:><img width=«41» height=«27» src=«dopb205043.zip» v:shapes="_x0000_i1258"> - концентрація завислих речовин в суміші стічних вод;
Е — ефективність очистки в первинних відмінниках, Е = 45%, або 0,45
К — коефіцієнт, який враховує крупні частини, що не вловлюються при відборі проб, К = 1,1...1,2.
<shape id="_x0000_i1259" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image459.wmz» o:><img width=«240» height=«41» src=«dopb205044.zip» v:shapes="_x0000_i1259">, т/добу
Витрата активного мулу по сухій речовині розраховуємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1260" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image461.wmz» o:><img width=«135» height=«44» src=«dopb205045.zip» v:shapes="_x0000_i1260">, т. до буде: в — винос активного мулу, мг/л, в = аt= 15 мг/л;
Р — приріст активного мулу, Р = 173.16 мг/л
<shape id="_x0000_i1261" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image463.wmz» o:><img width=«235» height=«41» src=«dopb205046.zip» v:shapes="_x0000_i1261">, т/добу
Витрата осаду і мулу по беззольній речовині:
<shape id="_x0000_i1262" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image465.wmz» o:><img width=«201» height=«44» src=«dopb205047.zip» v:shapes="_x0000_i1262">, т/добу
де: <shape id="_x0000_i1263" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image467.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb205048.zip» v:shapes="_x0000_i1263"> - гігроскопічна вологість осаду, для осаду побутових стічних вод рівна 5...6%;
З — зольність осаду, рівна 30 %.
Витрата активного мулу по беззольній речовині:
<shape id="_x0000_i1264" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image469.wmz» o:><img width=«492» height=«44» src=«dopb205049.zip» v:shapes="_x0000_i1264">
Витрата сирого осаду первинних відстійників:
<shape id="_x0000_i1265" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image471.wmz» o:><img width=«355» height=«48» src=«dopb205050.zip» v:shapes="_x0000_i1265">
де: Вос — вологість осаду, Вос = 95%
<shape id="_x0000_i1266" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image473.wmz» o:><img width=«16» height=«17» src=«dopb204933.zip» v:shapes="_x0000_i1266"> — густина осаду, <shape id="_x0000_i1267" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image474.wmz» o:><img width=«16» height=«17» src=«dopb204933.zip» v:shapes="_x0000_i1267"> = 1 г/м3.
Витрати мулу:
<shape id="_x0000_i1268" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image475.wmz» o:><img width=«349» height=«48» src=«dopb205051.zip» v:shapes="_x0000_i1268">
де: Вм — вологість мулу, Вм = 98% — при ущільненні мулу в вертикальних мулоущільнювачах.
Маса осаду за добу:
<shape id="_x0000_i1269" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image477.wmz» o:><img width=«323» height=«25» src=«dopb205052.zip» v:shapes="_x0000_i1269">
Маса мулу по беззольній речовині за добу:
<shape id="_x0000_i1270" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image479.wmz» o:><img width=«324» height=«25» src=«dopb205053.zip» v:shapes="_x0000_i1270">
Об'єм осаду та мулу за добу:
<shape id="_x0000_i1271" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image481.wmz» o:><img width=«320» height=«27» src=«dopb205054.zip» v:shapes="_x0000_i1271">
Середня вологість суміші:
<shape id="_x0000_i1272" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image483.wmz» o:><img width=«331» height=«49» src=«dopb205055.zip» v:shapes="_x0000_i1272">
<shape id="_x0000_i1273" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image485.wmz» o:><img width=«200» height=«44» src=«dopb205056.zip» v:shapes="_x0000_i1273">
Зольність суміші визначимо за формулою:
<shape id="_x0000_i1274" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image487.wmz» o:><img width=«352» height=«64» src=«dopb205057.zip» v:shapes="_x0000_i1274">
<shape id="_x0000_i1275" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image489.wmz» o:><img width=«364» height=«63» src=«dopb205058.zip» v:shapes="_x0000_i1275">
При термофільному режимі зброджування добова доза осаду, що завантажується в метантенк, визначається згідно [1], табл. 59 і при середній вологості суміші 97,2 % буде складати: Д = 19%
Об'єм метантенків визначаємо за формулою:
<shape id="_x0000_i1276" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image491.wmz» o:><img width=«293» height=«45» src=«dopb205059.zip» v:shapes="_x0000_i1276">
де: Д — добова доза завантаження осаду в метантенк, Д = 19 %.
Згідно [3], табл. 36.5 приймаємо 4 типових метантенка діаметром і корисним об'ємом одного резервуара 1000 м3 (№ тип, пр. 900-2-227).
 Розміри:
— висота верхнього конуса – 1,9 м;        
— висота нижнього конуса – 2,15 м;
— висота циліндричної частини – 6,5%
Максимально-можливий розклад осаду:
<shape id="_x0000_i1277" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«41972.files/image493.wmz» o:><img width=«391» height=«48» src=«dopb205060.zip» v:shapes="_x0000_i1277">
де: Rо, Rмул — відповідно максимальний розклад осаду і мулу, згідно [1], п. 6.353 R0 = 53%, Rмул = 44%.
    продолжение
--PAGE_BREAK--