Реферат: Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні

Зміст

Вступ

Розділ І. Сутність інфляції і їїсоціально-економічні наслідки

1.1 Сутність інфляції і індексспоживчих цін

1.2 Причині інфляції та її види

1.3 Соціально-економічні наслідкита особливості інфляційних процесів в Україні

Розділ ІІ. Аналіз існуючого стануінфляційних процесів в сучасній Україні

2.1 Аналіз темпу інфляції

2.2 Аналіз інфляції пропозиції тапопиту

2.3 Особливості зв’язку інфляції табезробіття

Розділ ІІІ. Шляхи подоланняінфляції в Україні. Антиінфляційна політика

3.1 Радикальні антиінфляційнізаходи

3.2 Подолання інфляції шляхомгрошово-кредитної політики

3.3 Рекомендації щодо подолання негативнихінфляційних тенденцій

Висновки

Список літератури

ВСТУП

Інфляція являєсобою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьохкраїнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Воназнецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб,перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Високаінфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу закордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігуіноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету.Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства — відбідніших верств суспільства до більш багатим, посилюючи тим самим йогосоціальне розшарування.

У країнах зрозвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємнийелемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози,оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження ірегулювання інфляційних процесів. В останні роки в США, Японії, країнахЗахідної Європи переважає тенденція уповільнення темпів інфляції.

На відміну відЗаходу, в Україні, що здійснює перетворення господарського механізму,інфляційний процес розгортається, як правило, в зростаючих масштабах. Це вельминезвичайний, специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні ірегулюванню. Цінова нестабільність економічно та психологічно вимотує більшістьлюдей, створює величезну соціальну напруженість у суспільстві.

Виходячи ізсформульованої актуальності теми, визначимо мету і завдання роботи.

Мета: на основітеоретичного матеріалу розглянути інфляцію, її причини, соціально-економічні наслідки,проаналізувати існуючий стан інфляційних процесів в сучасній Україні тарозглянути шляхи подолання інфляції в Україні. Зробити висновки.

Завдання:

1. Дативизначення інфляції, її класифікацію та методи вимірювання.

2. Виявитиосновні причини інфляційних процесів.

3.Вивчити соціально-економічнінаслідки інфляції.

4. Дати аналізантиінфляційним заходам держави

5.Дослідитиособливості інфляційного процесу в Україні та заходи їх подолання.

При написанніроботи застосовувалися такі методи дослідження: монографічний,економіко-статистичний, аналітичний, логічний та інші.

Інформаційноюбазою для написання роботи послужили: навчальна, наукова, методична літератураз даного питання, законодавчі акти; статистичні довідники проблемні статті уфедеральних засобах масової інформації, електронні ресурси віддаленого доступу.

Розділ І. Сутністьінфляції і її соціально-економічні наслідки

1.1 Сутність інфляціїі індекс споживчих цін

Як економічнеявище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що її поява пов'язана навітьне з виникненням грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов'язана.

Термін інфляціявперше почав використовуватися в Північній Америці в період громадянської війни1861-1865 рр. і означав процес розбухання паперово-грошового обігу. У ХІХстолітті цей термін вживається також в Англії і у Франції. Широкерозповсюдження в економічній літературі поняття інфляція отримало в ХХ століттівідразу після Першої світової війни.

У світі немаєкраїн, де б у другій половині ХХ ст. не існувала інфляція.

Вона як биприйшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати,- циклічним кризам.

Інфляція — цезнецінення грошей, зниження їх ньої купівельної спроможності, дисбаланс попитуі пропозиції. У буквальному перекладі термін "інфляція" (від латинськогоinflatio) означає «здуття», тобто переповнення каналів обігу надлишковимипаперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси.Лаконічно інфляції можна дати ще й таке визначення: інфляція — це підвищеннязагального рівня цін.

Суть інфляціїполягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів,послугам та іноземним валютам, які зберігають стабільність своєї купівельноїспроможності. Деякі вчені-економісти до цього переліку ще й золото, надаючийому як і раніше значення загального еквівалента.

Зазвичайінфляція має у своїй основі не одну, а кілька взаємозалежних причин, івиявляється вона не тільки в підвищенні цін — поряд з відкритою цінової, маємісце прихована, або пригнічена, інфляція, яка проявляється насамперед удефіциті, погіршенні якості товарів.

Але не всякепідвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в силуполіпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировиннихресурсів, зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило, не інфляційний, адо певної міри логічне, виправдане зростання цін на окремі товари.

Сучасна інфляціямає ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер,то зараз — повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший або меншийперіод, тобто мала періодичний характер, то зараз — хронічний. Сучасна інфляціявідчуває вплив багатьох факторів, як грошових, так і не грошових.

Інфляціязазвичай вимірюється індексом споживчих цін (ІСЦ), який одночасно свідчить прозміну життєвого рівня населення. Індекс споживчих цін відображає зміну вартостіфіксованого споживчого набору товарів і послуг у поточному періоді щодопопереднього. Споживчий набір товарів і послуг — це набір найбільшпредставницьких і важливих для споживання домогосподарств товарів і послуг.Таким чином, вимірюючи ціни на одні і ті ж товари і послуги в різних періодах,визначається індекс інфляції.

Індекс споживчихцін (Consumer Price Index, CPI) є одним з ключових показників, які відображаютьінфляційні процеси в країні. Індекс інфляції використовується як основа дляприйняття рішень у галузі управління державними фінансами, аналітикивикористовують даний показник як базу для аналізу цінових змін на споживчомуринку, державні органи управління вивчають його для ініціювання переглядурозмірів встановлених соціальних гарантій для населення, а також переглядурівня пенсійного забезпечення.

1.2 Причиніінфляції та її види

Незалежно відстану грошової сфери товарні ціни можуть змінюватися внаслідок зростанняпродуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень всистемі відтворення, монополізації ринку, державного регулювання економіки,введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці,зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих іт.п. Очевидно, що не всякий ріст цін — інфляція, тому особливо важливо виділитисправді інфляційні.

Так, зростанняцін, пов'язаний з циклічними коливаннями кон'юнктури, не можна вважатиінфляційним. По мірі проходження фаз циклу помітно буде змінюватися і динамікацін. Ціни будуть підвищуватися в фазах бума і падати в фазах кризи, а потімзнову зростають у наступних фазах виходу із кризи.

Підвищенняпродуктивності праці при інших рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливівипадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищеннязаробітної плати. У цьому випадку підвищення заробітної плати в якійсь галузідійсно супроводжується підвищенням загального рівня цін.

Стихійні лиха неможна вважати причиною інфляції. Наприклад, в результаті стихійного лиха наякійсь території зруйновані будинки. Очевидно, що зросте попит на будматеріали,послуги будівельників, транспорт і т.д. Великий попит на послуги і промисловупродукцію буде стимулювати виробників до збільшення обсягів виробництва і вміру насичення ринку ціни будуть опускатися.

Отже, донайважливіших інфляційних причин зростання цін можна віднести наступні:

1.Диспропорціональність — незбалансованість державних витрат і доходів, такзваний дефіцит державного бюджету. Часто це дефіцит покривається за рахуноквикористання «друкованого верстата», що призводить до збільшення грошової масиі, як наслідок, до інфляції.

2. Інфляційнонебезпечні інвестиції — переважно мілітаризація економіки. Військовіасигнування ведуть до створення додаткового платоспроможного попиту і, отже, дозбільшення грошової маси. Надмірні військові асигнування звичайно є головноюпричиною хронічного дефіциту державного бюджету, а також збільшення державногоборгу, для покриття якого випускаються додаткові паперові гроші.

3. Відсутністьчистого вільного ринку і конкуренції як його частини. Сучасний ринок у значніймірі олігополістичний. Олігополістичний, прагнучи підтримати високий рівеньцін, зацікавлений у створенні дефіциту (скороченні виробництва і пропозиціїтоварів).

4. Імпортована інфляція,роль якої зростає зі зростанням відкритості економіки і тягне її всвітогосподарські зв'язки тієї чи іншої країни. Можливості для боротьби удержави досить обмежені. Метод ревальвації власної валюти, іноді застосовуєтьсяв таких випадках, робить імпорт більш дешевим. Але ревальвація робить і більшдорогим експорт вітчизняних товарів.

5. Інфляційніочікування — виникнення в інфляції самопідтримки. Населення і господарськісуб'єкти звикають до постійного підвищення рівня цін. Населення вимагаєпідвищення заробітної плати і запасається товарами наперед, очікуючи на їхшвидке подорожчання. Виробники ж побоюються підвищення цін з боку своїхпостачальників, одночасно закладаючи в ціну своїх товарів прогнозований нимиріст цін на комплектуючі, розгойдуючи тим самим маховик інфляції. Живий прикладінфляційних очікувань ми можемо спостерігати у своєму повсякденному житті.

Інфляцію ділятьна класичну і сучасну.

Класична маламісце в XVII-XIX ст. Характерною рисою був тимчасовий характер. Вона виникала внадзвичайних ситуаціях, переважно під час війни, коли держава фінансувалавійськові фінансові втрати за допомогою грошового верстата. Класична інфляція,як правило, була гіперінфляцією.

Сучасна інфляціяділиться на декілька видів. З позиції зростання цін розрізняють:

А) Повзуча(помірна) інфляція, для якої характерні відносно невисокі темпи зростання цін,приблизно до 10% на рік. Такого роду інфляція властива більшості країн зрозвиненою ринковою економікою, і вона не представляється чимось незвичайним.Багато сучасних економістів вважають таку інфляцію необхідною для ефективногоекономічного розвитку. Вона дозволяє ефективно корегувати ціни стосовно дозмінних умов виробництва і попиту. Середній рівень інфляції по країнахЄвропейського співтовариства склав за останні роки близько 3-3,5%.

Б) Галопуючаінфляція при якій характерний ріст цін від 20% до 200% на рік. Є вже серйозноюнапругою для економіки, хоча зростання цін ще не важко передбачити і включити впараметри угод і контрактів.

В) Гіперінфляціянайбільш згубна для економіки. Являє собою астрономічний ріст кількості грошейв обігу, і як наслідок — катастрофічне зростання товарних цін. В окремихвипадках з'являються паралельні валюти, сильно зростає роль іноземних валют.Гіперінфляція наносить дуже сильний шкоди населенню, руйнується національнегосподарство. Більшість економічної літератури приводить в якості прикладівНікарагуа періоду громадянської війни (33000% — середньорічний приріст цін) абож післявоєнну Угорщину, проте новітній приклад з Сербією показав, що це щедалеко не межа. У результаті економічного ембарго світової спільноти проти цієїколишньої республіки Югославії річне зростання цін становить 3000000000%.Рецепт виживання такий: автономність і самодостатність, спрощення виробництва,скорочення зовнішніх зв'язків. Все частіше промисловим підприємствам доводитьсязаводити свої теплиці, свиноферми і навіть міні-електростанції, підсилюватиакцент на бартерних і клірингових операціях.

Якщо розглядати інфляціюз точки зору співвідносності росту цін по різних товарних групах, тобто заступенем збалансованості їхнього росту, то можна виділити:

1.Збалансовануінфляцію. При збалансованій інфляції ціни різних товарів незмінні відносно одинодного, а при незбалансованої — ціни різних товарів постійно змінюються повідношенню один до одного, причому в різних пропорціях. Збалансована інфляціяне страшна для бізнесу. Доводиться лише періодично підвищувати ціни товарів:сировина подорожчала в 10 разів, і ви відповідно збільшуєте ціну своєї кінцевоїпродукції. Ризик втрати дохідності притаманний тільки тим підприємцям, якістоять останніми в ланцюжку підвищення цін. Це, як правило, виробники складноїпродукції, заснованої на інтенсивних зовнішніх коопераційних зв'язках. Ціна наїх продукцію відбиває всю суму підвищення цін зовнішньої кооперації, і самевони ризикують затримати збут над дорогій продукції кінцевому споживачеві.

2.Незбалансовану інфляцію. В Україні та СНД переважає незбалансована інфляція.Зростання цін на сировину випереджає зростання цін на кінцеву продукцію,вартість комплектуючого компонента перевищує ціну всього складного приладу іт.п. Незбалансована інфляція — велика біда для економіки. Ні прогнозу намайбутнє, немає впевненості хоча б у тому, що товарні групи-лідери зростанняцін залишаться лідерами і завтра. Неможливо раціонально вибрати сферизастосування капіталу, розрахувати і порівняти прибутковість варіантівінвестування. У такій ситуації можливі лише короткі спекулятивно-посередницькіоперації, удобрені стихійними, незбалансованими стрибками відносних цін як угалузевому, так і в територіальному аспектах.

З точки зоруочікуваності або передбачуваності, інфляцію ділять на:

1. Очікувану.Очікувана інфляція може передбачати і прогнозуватися заздалегідь, з достатнімступенем надійності;

2. Неочікувану. Неочікувана- виникає стихійно і прогноз тут неможливий.

Факторочікуваності, передбачуваності по-новому освітлює нам питання впливу інфляціїна стратегію бізнесу, а саме: їли всі фірми і все населення знає напевно, що внаступному році ціни зростуть, скажемо в 100 разів, то в умовах ідеальноговільного ринку є цілий рік на завчасну адаптацію до спрогнозованого стрибкацін. Всі підприємства і населення також підвищать в 100 разів ціну на свій товар(верстати, устаткування, послуги, робоча сила і т.д.). Ніхто, таким чином,істотно не постраждає навіть від гіперінфляції, а в разі непередбачуваності,несподіванки зростання цін навіть на 10% (помірна інфляція) може відбутисяістотне зниження прибутковості відповідних підприємств.

Комбінаціязбалансованої та очікуваної інфляції не завдає істотної економічної шкоди, анезбалансованою і неочікуваною — особливо небезпечна, чревата великимивитратами адаптаційного плану.

Економістирозрізняють також такі типи інфляції, як: Інфляція попиту та Інфляціяпропозиції (витрат). Традиційно, зміни в рівні цін пояснюються надлишковимсукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатнавиробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей надлишковий попитзбільшенням реального обсягу продукції, тому що всі наявні ресурси вже повністювикористані. Тому цей надлишковий попит призводить до завищених цін напостійний реальний обсяг продукції і викликає інфляцію попиту. Суть інфляціїпопиту інколи пояснюють однією фразою: занадто багато грошей полює за надтомалою кількістю товарів ". Характерно, що зайнятість в такій ситуаціїповна, бо стимулюється високою ціною промисловість максимально повинназавантажувати виробничі потужності. У СНД це не так: дефіцитний попит наростає,не завантаженість потужностей збільшується, номінальна прибутковість операційзростає. Підприємствам вигідніше менше виробити і дорожче продати кожну одиницюпродукції. У такій ситуації найімовірніше прогноз на зниження зайнятості.

Інфляціяпропозиції (витрат) може бути викликана зростанням будь-яких витрат виробництва(заробітна плата, засоби виробництва і т.д.). Прикладом тут можуть служитинаслідки світової нафтової кризи 70-х рр… Учасники Організації країн — експортерів нафти обмежили загальна пропозиція нафтопродуктів і різко підвищилиціни. Процес цей охопив, як водиться, та інші енергоносії, а потім, оскількиенергія — важливий компонент практично будь-якого виробництва, результатомстала широка хвиля інфляції з боку витрат, що спровокувала падіння економічноїактивності.

Інфляцію з бокувитрат стимулюють непрямі податки, акцизи. Складовим елементом витратвиробництва є витрати на зарплату. Зростання зарплати в умовах інфляції цілкомприродний і закономірний. Проте досвід Заходу свідчить про те, що часом потужніпрофспілки домагаються значного збільшення оплати праці, передбачаючи подальшийрозвиток інфляції.

На практицінелегко відрізнити один тип інфляції від іншого, всі вони тісно пов'язані іпостійно взаємодіють.

1.3Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні

Сам фактінфляції — зниження купівельної спроможності грошової одиниці, тобто зменшеннякількості товарів і послуг, які можна придбати за цю грошову одиницю, — необов'язково призводить до зниження особового реального доходу чи рівня життя.Інфляція знижує купівельну спроможність грошової одиниці, проте ваш реальнийприбуток чи рівень життя знизиться тільки в тому випадку, якщо номінальнийдохід буде відставати від інфляції. До основних наслідків інфляції відносяться:

1.Перерозподілдоходів і багатства.

2. Відставанняцін державних підприємств від ринкових.

3. Прихованадержавна конфіскація коштів через податки.

4. Прискоренаматеріалізація грошових коштів.

5. Нестабільністьекономічної інформації.

6. Зворотнійпропорційність темпу інфляції і рівня безробіття Розглянемо кожне з наслідківбільш детально.

1. Перерозподілдоходів і багатства. Припустимо, що якийсь пан А взяв позику в пана Б на 5місяців, і за ці 5 місяців інфляція знецінила грошову одиницю в 2 рази. Цеозначає, що через покладений термін А поверне Б формально, за номіналом всюсуму кредиту, а реально — тільки 50%. Найприкріше те, що повністю позбутися відподібного негативного ефекту не можна в силу непередбачуваності інезбалансованості інфляції. При інфляції, отже, невигідно давати в борг.

2. Відставанняцін державних підприємств від ринкових цін. У державному (регульованому)секторі ринкової економіки ціни витрат виробництва і товарів переглядаютьсярідше і довше, ніж у приватному секторі. В умовах інфляції кожне підвищеннясвоїх цін держпідприємства змушені обгрунтовувати, одержувати на це дозвілвищестоящих організацій. Це довго і неефективно. В умовах щомісячного, різкого,несподіваного і стрибкоподібного росту інфляції подібний механізм навітьтехнічно трудноосуществім. У результаті наростає дисбаланс приватного тагромадського секторів, держава втрачає свій економічний потенціал впливу наринок.

3. Третєнаслідок незбалансованої, нехай навіть очікуваної інфляції, позначається черезподаткову систему. У такій ситуації прогресивне оподатковування в міру ростуінфляції автоматично все частіше зараховує різні соціальні групи і види бізнесув усе більш заможні і дохідні, не розбираючи: зріс чи дохід реально чи тільки номінально.Це дозволяє уряду збирати зростаючу суму податків навіть без прийняттяподаткових законів і ставок. Відношення бізнесу і населення до уряду, природно,погіршується. Промислово розвинені країни Заходу проводять індексаціюподаткових законів з урахуванням темпу інфляції. Подібна індексація, на жаль,малоефективна, бо в силу незбалансованого росту цін відбувається перерозподілбагатства, посилюється відрив номінального значення доходу від реального,причому в різних груп бізнесу і населення по-різному, в різний час і з різноюшвидкістю. Єдина індексація не може вловити подібних нюансів, вона оцінює всідоходи переважно формально, за номіналом.

4. Ще одиннаслідок незбалансованої інфляції — населення і корпорації прагнутьматеріалізувати свої швидко знецінюються грошові запаси. Фірми розробляютьплани по активізації використання грошових ресурсів. Негативне тут полягає втому, що стимулюється слабопродуманний, поспішний і надмірний темпнагромадження матеріальних запасів взапас. Приклад тому — панічний матеріалізаціягрошових коштів на всій території СНД. Дефіцит наростає паралельно з'затоваренням' складських приміщень підприємств і організацій, захаращенняквартир населення.

5. Черговенаслідок інфляції — нестабільність і недостатність економічної інформації, щозаважають складанню бізнес-планів. Ціни — головний індикатор ринковоїекономіки. Цінова інформація — головна для бізнесу. У ході ж інфляції цінипостійно міняються, продавці і покупці товарів все частіше помиляються у виборіоптимальної ціни. Падає впевненість у майбутніх доходах, населення втрачаєекономічні стимули, знижується активність бізнесу. У підприємств зростаютьвитрати, пов'язані з потребою адаптуватися до постійних змін.

6. Наступненаслідок інфляції — реальна грошова процентна ставка зменшується на величинущорічного відсотка росту інфляції. Так, якщо в 1990 р. темп інфляції в США був4%, то власники грошей у цьому ж році одержали реальний дохід на валюту на ці ж4% нижче.

Зростанняінфляції практично завжди сполучається з високою, хоча і неповною зайнятістю івеликим обсягом національного виробництва. І навпаки, зниження інфляціїзбігається за часом зі спадом виробництва і зростанням безробіття (криваФіліпса). Ця залежність зниження інфляції ціною росту безробіття лежить воснові багатьох державних антиінфляційних програм.

Розділ ІІ.Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні.

2.1.Аналіз темпуінфляції

Найбільшпоширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін (Consumer PriceIndex, CPI), який розраховується для поточного періоду по відношенню добазового періоду .

Вихідним для ІСЦє «споживчий кошик» — набір товарів і послуг, що купуються середньостатистичнийміським жителем протягом того чи іншого проміжку часу (кварталу, місяця).

Таблиця 2.1 — Індексінфляції за категоріями товарів і послуг за 2009р

Період (місяць) Індекси інфляції за категоріями товарів і послуг 2009 Продукты питания Коммунальные услуги Транспортные услуги Все товары и услуги январь 103,1 3.1 102,0 2.0 100,3 0.3 102,9 2.9 февраль 101,1 4.2 100,7 2.7 99,4 -0.3 101,5 4.4 март 101,4 5.7 100,5 3.2 101,4 1.1 101,4 5.9 апрель 101,1 6.9 99,8 3.0 100,9 2.0 100,9 6.9 Май 100,2 7.1 100,1 3.1 101,0 3.0 100,5 7.4 июнь 100,0 7.1 104,1 7.4 102,5 5.6 101,1 8.6 июль 99,7 6.7 96,7 3.8 100,5 6.1 99,9 8.5 август 98,7 5.4 100,2 4.0 100,5 6.7 99,8 8.2 сентябрь 100,3 5.7 100,4 4.4 101,2 7.9 100,8 9.1 октябрь 100,7 6.4 102,6 7.1 100,8 8.8 100,9 10.1 ноябрь 101,6 8.1 100,8 8.0 100,6 9.5 101,1 11.3 декабрь 101,7 10.0 100,2 8.2 100,8 10.3 100,9 12.3 За 2009 год 110,0 10.0 108,2 8.2 110,3 10.3 112,3 12.3

Значения индексаинфляции по месяцам приводятся в процентах относительно предыдущегомесяца.У «споживчий кошик» входять нові товари, а деякі традиційні відступають назадній план.

Вартість кошиказа минулий рік, місяць береться за базу, відправну точку при вимірі.

Індекс споживчихцін визначається за формулою:

/>

/> -індекс споживчих цін;

/> -вартість споживчого кошика за даний рік;

/> -вартість споживчого кошика за минулий рік