Реферат: Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
РЕФЕРАТ
на тему:
ЕКОНОМІЧНА КРИЗА. ДЕРЖАВА. СУСПІЛЬСТВО.
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
ЗМІСТ
Вступ
1. Історія економічних криз
2. Економічні цикли
3. Причини економічних криз
4. Приклад Славутича
Висновок
Література
Вступ
Як би довго аналітики нешукали основну причину економічної і фінансової кризи, очевидно одне – крахсвітової економіки відбувається в результаті її недосконалості. Природно, що причина фінансової кризи це неякий-небудь косметичний дефект, причина кризи повинна бути достатньо вагомої,це серйозна вада робить всю економічну систему недосконалій, схильній кризам.
При чому,корінь цієї недосконалості криється в самому відношенні до фінансів, жаданнямотримання суперприбутку, доходу від «надрентабельних проектів». Врезультаті такого дисбалансу економіка початку тріщати по швах ще з 2007 року.Поступово спостерігалося падіння довір'я до цінних паперів, довгостроковихпроектів, – фінансова система початку буксувати і збоїти, породжувати ланцюговуреакцію недовір'я. Таким чином, основна причина фінансової кризи — вона жрушійний механізм ринкових відносин, максимізація прибутку за всяку ціну.
Спостережуванийперіод зростання економіки на рубежі тисячоліть своїм підйомом зобов'язаний банківськійсистемі, що працює «на чесному слові» в буквальному розумінні.Причому цей принцип сталі практикувати не тільки в США, але у всьому світі.Роблячи світовій економіці таку могутню ін'єкцію, фінансисти запустилинегативну, але модну тенденцію життя у борг. Сама ідея кредитування не єкатастрофічною, якщо не приймає загальний, глобальний, можна сказатипірамідальний характер. Проте неконтрольована видача кредитів практично всімохочим не могла не обернутися для фінансової системи фіаско. Причина кризи не в самих кредитах яктаких, але у відношенні до них.
Гасло«Бери зараз – плати потім» схоже, виявився правдою, при чомурозплачуватися доведеться всьому людству, і, швидше за все не один рік. Булодуже актуальне б гасло «Береш ти, а розплатяться всі» або «А тиузяв кредит?!». Надаючи кредити будь-якому позичальнику, практично невраховуючи його платоспроможність, банки перевищували всі допустимі ризики,втрачаючи при цьому можливість управління і контролю за кредиторами. Причини кризи у всіх країн одні і ті ж.Переймаючи заокеанський досвід, багато фінансових установ Європи і Азії такожопинилися в подібній ситуації, тим самим, додаючи фінансовій кризі глобальнийхарактер. Це ще раз доводить порочність всієї світової економічної системи, їїбеззахисність і уразливість.
Каталізаторомфінансової кризи стало неконтрольоване зростання грошової маси. Емісійнізасоби, поглинаючись галузями промисловості і споживацьким сектором, привели допідвищення попиту на продукцію, і, як наслідок до підвищення цін. Іпотечнакриза в США – це лише наслідки дисбалансу, викликаного загальним кредитуванням,ідею якого охоче підхопили і інші країни. Сьогоднішня ситуація на фінансовихринках чітко визначає неможливість існування світової фінансової системи вколишньому її вигляді.
Таким чиномпричини фінансової кризиобумовлені найсучаснішою економічною моделлю, тобто стимулювання економікиздійснюється через кредит, через позиковий відсоток. Щоб виплатити кредит,людині, підприємству або державі потрібно щороку працювати краще ніж впопередній, щоб покрити позикові витрати. Зрозуміло, що нарощувати ВВП добезкінечності неможливо, коли-небудь зростання зупиниться, що автоматичноозначає невиплату кредитів і фінансову кризу. Тобтопричини фінансової кризи і причиниекономічного зростання мають один і той же корінь — позиковий капітал,монетарна модель економіки. Хочте усунути причини кризи — міняйте модель.
1. Історія економічних криз
Невеликий екскурс векономічну історію кількох останніх століть допоможе нам збагнути економічнуоснову економічних криз, а також підкаже, як протистояти цьому явищу і долатийого, забезпечуючи стрімке, динамічне економічне зростання.
США, маючи 5 % населеннясвіту у своєму складі, 6% земної поверхні, виробляють 25% світової промисловоїпродукції, сільських товарів та послуг. Після II Світової війни національнийпродукт збільшився в три рази. Багато країн зараз мають власні «силіконовідолини», але першою і найбільшою зоною комп’ютерних досліджень та виробництвазалишається «Силіконова долина» поблизу Сан-Франциско, де розташовано 4000фірм, що працюють у галузі високих технологій.
Саме з країни з такимипоказниками і починається чергова, вже можна констатувати, найпотужнішаекономічна криза кінця XX – початку XXI століття.
З 1825 року економічнасистема капіталізму пережила 21 економічний цикл і кризу. Економічний цикл – церух виробництва від початку попереднього до початку наступного спаду.
2. Економічні цикли
Аналіз світової економіки за200 років дає підстави науковцям виявити найбільш важливі економічні [4, с.261]цикли:
— короткострокові(цикли Дж. Кітчина), тривалість яких 3 – 5 років, причини – активізація нафінансових ринках;
— середньострокові(цикли Джаглера і Кузнеця), тривалість яких коливається в межах 10 – 20 років.Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевимипереливами капіталу;
— довгострокові,або довгохвильові (цикли Кондратьєва), їх тривалість 50 років. Відбуваютьсярадикальні зміни в технологічній базі як національної, так і світовоїекономіки.
У макроекономічній науці, нажаль, не існує теорії щодо причин циклічних коливань.
Якщо прийняти економічнукризу 1932 – 1933 років за найбільшу, то це дає підстави говорити проперевищення рівня наслідків сучасною економічною кризою, глобалізованою ітранснаціональною 1996 – 2005 …? років. Прогноз завершення цієї кризи може бутиневтішним, якщо почати досліджувати її природу і характер.
В її основі є:
- необхідність перебудови суспільних відносин глобального світовогорівня;
- необхідність заборони війн, революцій, будь-якого насильства длявирішення суспільних проблем;
- можливість появи нових потужних центрів впливу: Китай, Індія,Росія (переконаний, у найближчий час цей список можна буде продовжувати), прицьому посилення старих центрів: США, Японія, Німеччина;
- посилення боротьби за ринки енергоресурсів і ринки збуту товарівта впливу на них;
- глобалізація світу;
- боротьба світової спільноти за виживання світу.
Тривалість найдовшого циклув кризі 1929 – 1933 років склала 37 місяців при спаді промислового виробництва46%.
1996 рік розпочав новийцикл.
Без сумніву, найглибшою булаекономічна криза 1929 – 1933 років [3, с.227]. Вона супроводжувалася масовимибанкрутствами підприємств, шаленим зростанням безробіття, втратою дрібнимиакціонерами своїх акцій (внаслідок їх повного знецінення).
Вперше в історії капіталізмуПрезидент США Франклін Рузвельт усвідомив, що без широкомасштабного втручаннядержави в економіку, вона не зможе вийти з кризи!
Ми є свідками, якбагаточисленна кількість експертів, державних діячів різного рівня звертаютьсядо історичного досвіду США вирішення проблем, пов’язаних з страшнимбезробіттям, низькими доходами, практично виживанням десятків і сотень тисячгромадян великої Америки в роки кризи. Тоді Президентом США були задіяні усіможливі ресурси щодо будівництва житла, доріг, інших об’єктів соціальної тапромислової інфраструктури, розширення громадських робіт в різних сферах. Такимчином, пожвавився внутрішній ринок споживання, кругообіг грошової маси ікапіталу в цілому. В Україні це береться за панацею, без розуміння всіх умовдозвільної системи, яка створена в Україні і не витримує ніякої критики, зрівнем корупції, яка досягла неможливого, навіть в теорії, піка. Кому ще невідомо, що в Україні на сьогодні неможливо без хабарів побудувати навіть клуню?
А теоретичне обґрунтуваннянеспроможності ринкової системи подолати економічну кризу й необхідностідержавного регулювання економіки зробив англійський економіст Джон МейнардКейнс.
3. Причини економічних криз
Виникає головне запитання: вчому причини виникнення економічних криз?
Давид Рікардо причиною кризвважав несправедливість у розподілі багатства.
Сімон Сісмонді (Швейцарія)пояснював кризи недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвомі споживанням.
Карл Маркс стверджував, щокризи – це суперечність між виробництвом і споживанням (або анархіявиробництва) [5].
Український економістМихайло Туган-Барановський причину виникнення криз вбачав у диспропорції міжрухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва. Вінвважав, що потрібне раціональне регулювання інвестицій.
Д. Кейнс пояснював кризидією закону психології, згідно з яким люди, «схильні, як правило, збільшуватиспоживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід» [3,с.229].
Сучасні економісти наводятьще багато причин, які знаходяться у сфері господарської діяльності. Але, безсумніву, економічні кризи – це надзвичайно складні суспільні, економічні,соціальні та психологічні явища, які мають складні комплексні взаємовпливовіпричини та завдяки яким потерпає все суспільство, потерпають усі пересічнігромадяни без винятку (визначення авторське).
Сучасна економічна криза, напогляд автора, носить глобальний характер. В рамках кризи будуть, без сумніву,змінюватись технології, без сумніву, наступає ера геоінформаційних систем ітехнологій, світогляд націй, свідомість людей, змінюватись сама філософіяжиття, з’явиться відчуття освідомлення величі природи і необхідності співпраціз нею людського суспільства на принципі взаємоповаги.
Однозначно й те, що проблемиекономічної кризи вирішуються за рахунок суспільства (за винятком кількохдесятків чи навіть сотень великих власників, багатих людей). Як тут не згадатиДейла Карнегі, який відчував, що людина, яка вмирає багатою, вмирає…
Технологія вирішення проблемекономічних криз є класичною, а саме: визначити причини кризи, мінімізуватимаксимально їх наслідки та знайти рішення, які створять сприятливі умови длявідтворення економічних процесів.
Потрібно зробити ще однесуттєве, на мій погляд, зауваження: якщо передові авторитети, визнані векономічній теорії та ринковій економіці, бачили вирішення викликів економічноїкризи лише у впровадженні державного регулювання, то правомірно і коректно будеставити питання про необхідність створення соціально орієнтованих регульованихмоделей ринкової економіки, можливо, з меншою ефективністю, але з вищимступенем соціальних гарантій (пошук вічного компромісу) для держав з ринковоюекономікою та значним зменшенням ризиків для життя пересічних громадян.
Підставою для такогопідтвердження є протиріччя між постійно зростаючим суспільним виробництвом тавідсталою формою привласнення.
Особливо це легкопродемонструвати на прикладі України, коли стрімко з’являється прошарокнаселення (до 10%), який збагачується непомірно і потрапляє до сторінок журналу«Форбс». Не потрібно робити великих наукових політологічних досліджень, щобствердити, що політична система України створена за формулою:
Г – В – ШГ – ШВ гроші влада шалені гроші шалена владаВиходить так, що метою життядля політичної еліти стають гроші, а основним джерелом збагачення – є влада[10].
Ознаками економічної кризи вУкраїні 90-х років були: зниження виробництва національного доходу промисловоїта сільськогосподарської продукції, різке зниження рівня життя, критичнебезробіття, а також значна поляризація суспільства, яка має місце в значніймірі і зараз. При всьому тому, то була криза недовиробництва.
На погляд автора, у сучаснійекономічній кризі в Україні потрібно шукати інші причини. І головна з нихполягає в кризі суспільних відносин, у штучно створеному протистоянні міжСходом і Заходом країни, Центром і Півднем. Саме ця криза стала основою кризидержавного управління, що і спричинила абсолютну відсутність ефективнихпопереджуючих антикризових заходів. Серед економічних причин потрібно виділититакі:
- відсутність сприятливого інвестиційного клімату в Україні.(Рейтинг України не витримує ніякої критики, навіть не використані перевагивільних (спеціальних) економічних зон);
- відсутність механізму сприяння створення робочих місць;
- надмірний податковий тягар;
- економічно необґрунтовані, невиправдано високі ціни наенергоносії;
- забюрократизована дозвільна система, особливо в земельнихвідносинах та в будівництві;
- створені на державному рівні найсприятливіші умови для корупції(Україні по праву може бути віддана першість у цьому, і не тільки в Європі);
- нерозвинутість внутрішнього ринку, придушення національноготоваровиробника;
- низький рівень у цілому державної інноваційно-інвестиційноїполітики.
У фінансовій сфері:
- відсутність оптимальної ефективної кредитно-грошової системи.Неефективне використання кредитів на невигідних умовах. Надмірно завищенібанківські ставки;
- слабкість фінансово-банківської системи;
- спроба штучного укріплення національної грошової одиниці – гривні,ефект «стиснутої пружини» з психологічним тиском на громадян України;
- штучний підрив національної грошової одиниці – гривні, відсутністьоперативних фінансових рішень з метою підтримки гривні. Штучне створенняпсихологічного тиску на громадян України;
- відсутність сучасних методів державного управління вфінансово-економічній сфері під час кризових критичних ситуацій, що сталопричиною інерційних процесів, які ще більш послабили економіку іплатоспроможність населення України;
- відсутність держави як такої в теорії та з формою правління «злочиннийбезлад».
І ще один важливий фактор.
Інфляція у 2008 році – 22,9%– це пряме грабування народу та вирішення проблем дефіциту бюджету лишеприкритими антисуспільними діями. 2009 рік не буде винятком. В Законі «Продержавний бюджет України» передбачається 9,5% інфляції, до речі, прогнозВалютного фонду – 13,5%. Що принципово важливо? Відсутність будь-якихантиінфляційних заходів, а це означає, що проблеми дефіциту бюджету будутьвирішуватися винятково за рахунок громадян України. Що робити? Детально проаналізуватискладні інфляційні процеси та в рамках антикризових заходів відпрацюватиспеціальні антиінфляційні заходи та програму їх реалізації.
Оцінюючи вплив фіскальноїполітики на економіку, слід врахувати, що її заходи прямо чи опосередкованопов’язані з державним бюджетом.
Потрібно знайти оптимальнуподаткову політику держави. Тому для України сьогодні, під час економічноїкризи, актуальним, як ніколи, є, по-перше, прийняття Податкового Кодексу зпобудованою моделлю динаміки зростання податкових ставок, але лише за умовиекономічного пожвавлення, а, по-друге, – внесення змін до Бюджетного Кодексу змаксимально можливим перерозподілом на користь місцевого самоврядування.
Економічна теорія переконуєі доводить на прикладі економічної практики, що зниження оподаткування здатнеспричинити зростання податкової бази в економіці, зменшення обсягівтрансфертних платежів, якщо хочете, суттєве зниження рівня «пільгової»економіки. Ця гіпотеза має графічну модель, що називається «Крива Лафера» (рис.1) [4, с.303 — 305].
/>
Крива Лафера демонструєзв’язок між податковою ставкою (t) і податковими надходженнями (AT). Дужеважливе застереження: податкові ставки так можна збільшити, щоб мати «0» убюджеті і розвалену економіку. Особливо це потрібно пам’ятати в періодекономічних спадів.
Економічні системи, основноюметою яких є досягнення якнайвищої ефективності, спричиняє різкий життєвийрівень і якість життя. Внаслідок поєднання рівних прав та економічноїнерівності в капіталізмі виникають суперечності між політичним принципомдемократії та економічними засадами. Багаті намагаються одержати більше тихправ, якими повинні бути наділені рівною мірою всі, а інших ринок позбавляєможливості мати хоча б мінімальний життєвий рівень.
Це відбувається зараз, нажаль, у спотвореному вигляді в Україні. Саме тому в державі поряд із соціальноютрагедією, яка відбувається, для більшості громадян водночас з’являються соціальнізамовлення на пошук оптимальної моделі Української державності, яка б найбільшвдало знаходила вічний компроміс між рівністю та ефективністю.
Підтримка інфляції табезробіття на низькому рівні – головні завдання макроекономічної політикидержави. Соціально-економічні наслідки високої інфляції дуже суттєві:
1. Зниження реальних доходів населення. Великою помилкою є спроба зарахунок інфляції (2008 рік – 22,9%, 2009 – в плані 9,5%, прогноз МіжнародногоВалютного Фонду – 13,5%) вирішувати проблему дефіциту бюджету.
2. Знецінення фінансових активів. У результаті інфляції зменшуєтьсяїх реальна вартість.
3. Порушення відносин між позикодавцями та позичальниками. В цьомупроцесі різко втрачає ефективність банківський сектор, порушуєтьсякредитно-грошова система.
4. Зниження інтересу до інвестування.
Неспроможність влади всіхрівнів, відсутність будь-яких реформ у країні може привести Україну дофінансово-економічного колапсу та до необхідності довгострокового періоду (до10 — 15 років) подолання наслідків суспільної кризи.
Так, я з честю можу себевіднести до націоналістів, але націоналістів-прагматиків. Слід зауважити, щоринкова економіка наднаціональна, і така могутня успішна країна, як США,демонструє це всією історією свого розвитку. На прикладі багатьох успішнихкраїн Україна повинна навчитися співпрацювати в глобалізованому світі, там, деє виключно її інтереси: чи на Сході, чи на Заході, чи в Азії, чи в Америці, чина Близькому Сході, чи на краю Африки.
Саме така філософія побудовивідносин приведе Україну до розробки оптимальної моделі геополітики ігеостратегії на основі принципів сталого розвитку (рис.2).
/>
Рис 2. Складові сталого розвитку
4. Приклад Славутича
Славутич є прикладом того,як із достроковим закриттям Чорнобильської АЕС в чистому вигляді монопрофільнемісто перетворилося в соціально орієнтоване з ринковими відносинами, з різнимиформами власності (державною, комунальною, приватною), місто розвинутогоконкурентного середовища на принципах рівних можливостей. Місто, депредставники більш, ніж 50 національностей і народностей об’єдналися ідеєюжиття в комфортних умовах, комфортному місті з сучасними європейськимистандартами життя, в жодному разі не ідеалізуючи цих стандартів і цих умов.
Створення найсприятливішихумов для економічного розвитку, підприємництва, бізнесу можна довести черезтеорію «дойної корови» (природа і суспільство – єдине ціле).
/>
Щоб телятко стало теличкою,а потім корівкою, яка починає давати молочко начебто з нічого, з зеленої трави,потрібні певні умови. А годувати потрібно з самого початку і до повного«зношення», дбаючи про нову корівку.
Чому ж ми думаємо, що нестворюючи умов для продуктивної, прибуткової, енергоефективної роботи суб’єктівекономічної діяльності, ми можемо розраховувати на зростання економіки,створення робочих місць, особливо високооплачуваних, достойний людини рівеньжиття.
ФОРМУЛА СЛАВУТИЧА:
ВЛАДА – БІЗНЕС – ГРОМАДСЬКІСТЬ = ДОБРОБУТ
Ця модель діє на практиці і,головне, – дає результати. За період з 2001 року, після закриття ЧорнобильськоїАЕС, ми втратили надмірно багато, в тому числі біля 12 тис. робочих місць, разомз тим за цей час нам вдалось:
— залучитиінвестицій — понад 48 млн. дол. США, що становить на душу населення 1,96 тис.дол. США;
— створити7532 робочих місць;
— добудуватиоб’єкти соціальної інфраструктури;
— створитисучасну соціальну сферу;
— забезпечити і навчитисьенергоефективному використанню ресурсів (тільки споживання газу при збільшенніінфраструктури вдалося скоротити більш, ніж удвоє, працюючих у комунальнійсфері зменшити майже втроє і при цьому щороку ставати переможцямиВсеукраїнського конкурсу з благоустрою, лідерами паливно-енергетичногокомплексу та лідерами якості (в 2008 році в Центральній і Східній Європі).
Вирішальними в цей періоддля славутичан стали духовність, культура, Кодекс етики, доброзичливих,добропорядних, комфортних людських відносин, стосунків, умов для формуванняособистості на принципах загальнолюдських цінностей.
На засадах теорії зпринципом рівних можливостей була відпрацьована система преференцій, якавирівнювала можливості для підприємництва в тому ж м. Чернігові, великих ісередніх містах, у Києві. Це принципово можна продемонструвати на такій схемі:
/>
Успішно реалізованаекономічна політика на місцевому рівні створення найсприятливіших конкурентнихумов для залучення інвестицій, створення високотехнологічних високооплачуванихмісць, реалізована ефективна дозвільна система, організаційно-економічниймеханізм, підтримка початкового, малого і середнього бізнесу, здійснений проектСпеціальної економічної зони (Указ Президента України від 18 червня 1998 року №657 «Про спеціальну економічну зону «Славутич», Закон України «Про спеціальнуекономічну зону «Славутич» від 03 червня 1999 року № 721-XIV). Створена тадіє комплексна система управління якістю соціальними послугами на основіміжнародного стандарту ISO 9001:2000.
Суб’єктами СЕЗ «Славутич»,причому при постійному тиску на міську владу, на підприємницькі структури прибезлічі перевірок, державних «рекетів» стали 13 підприємств з 14 інвестиційнимипроектами, кошторисною вартістю 72886, 38 тис. дол. США.
З початку реалізаціїінвестиційних проектів на територію СЕЗ «Славутич» (без урахуванняінвестиційних проектів, по яких достроково розірвано договори) всього залученоінвестицій на суму 217 921,24 тис. грн., а саме:
- завезено та змонтовано обладнання та устаткування на суму понад 63131,35 тис. грн.;
- закуплено сировину та матеріали для забезпечення виробництва насуму 66 585,76 тис. грн.;
- залучено коштів понад 9 803,12 тис. грн.;
- освоєні інші інвестиції на суму 78 401,01 тис. грн.
Створено 965нових робочих місць.
З 25 березня 2005 року потеперішній час суб'єкти СЕЗ «Славутич» пільгами не користуються. Алез початку функціонування СЕЗ «Славутич» загальна сума умовнонарахованих платежів (пільг), наданих суб'єктам СЕЗ «Славутич» (по всіхзавершених проектах та проектах, реалізація яких продовжується), склала28 160,79 тис. грн., з них: ПДВ – 10 924,36 тис. грн., ввізного мита– 14 635,85 тис. грн., податку на прибуток – 2 532,33 тис. грн., іншіплатежі – 68,25 тис. грн.
Загальна сума надходжень добюджетів (по всіх завершених проектах та проектах, реалізація якихпродовжується склала 48 821,05 тис. грн., із них:
- ПДВ (як різниця між податковим зобов'язанням та кредитом) –41 821,25 тис. грн.;
- прибутковий податок з громадян – 5 718,47 тис. грн.;
- податок на прибуток – 1 281,33 тис. грн.
Підприємствами СЕЗ«Славутич» (по всіх завершених проектах та проектах, реалізація якихпродовжується) реалізовано продукції на суму 581 949,14 тис. грн., в т.ч.на експорт – 75 544,91 тис. грн.
Продукціяпідприємств-суб'єктів СЕЗ «Славутич» різноманітна: канцелярськітовари, багата палітра поліграфічної продукції, будівельні матеріали,пакувальні матеріали виготовлені флексографським способом друку, кронен-корки,текстильно-галантерейні жакардові вироби, продукція деревообробного виробництва,декорований посуд, виробництво люмінесцентних світильників та ін.
Продукція, що виробляється врамках СЕЗ «Славутич» експортується в Росію, Казахстан, Білорусь,Молдова, Італія, Німеччина.
Основні показникидіяльності:
1. Сума інвестицій на душу населення міста Славутич становить 1,7тис. дол. США/чол.
2. Обсяг реалізованої продукції на душу населення міста – 23,85 тис.грн./чол.
3. Вартість одного створеного робочого місця для підприємства –225,42 тис. грн./чол. (співвідношення загального обсягу залучених інвестицій дозагальної суми створених робочих місць).
4. Вартість одного створеного робочого місця для держави – 29,18 тис.грн./чол. (співвідношення загального обсягу наданих пільг до загальної сумистворених робочих місць).
Без сумніву, проект вільноїекономічної зони «Славутич» є найуспішніший в українській невиправдано короткійісторії вільних економічних зон.
Окрім того, з 1987 в м.Славутичі успішно дії Агентство з розвитку бізнесу з відокремленим підрозділом«Бізнес-інкубатор». Агентство визнано одним із найкращих в Україні. За цей часвикористано на забезпечення діяльності бюджетних ресурсів – 931 тис. грн.Разом з тим, господарська діяльність Агентства склала 2,4 млн. грн., залученоінвестицій – 2,2 млн. дол. США. Бізнес-інкубатор сприяв розвитку 104 компаніямі було створено 380 робочих місць.
Ці приклади переконують вабсолютній ефективності сучасних організаційно-економічних механізмів, щостворюють найсприятливіші умови для розвитку підприємництва, малого ісереднього, а особливо, початкового бізнесу.
На порядку денному в Українітермінова зміна економної політики з метою переходу на модель «економікивідкритих дверей», перетворення окремих територій, як депресивних, так іуспішних у вільні економічні зони. Поки що, на жаль, все навпаки. Так,підприємству X держава винна близько 10 млн. гривень. відшкодування ПДВ, втой же час на митниці знаходиться обладнання західних технологій 2006 року зпричини неможливості розмитнення, борг складає близько 1,5 млн. гривень. Важков економічній науці знайти термін, який можна б було використати для оцінкицієї ситуації.
Визначальними чинникамистратегічного розвитку національної економіки, без сумніву, на погляд автора,повинна стати тріада НАУКА – ОСВІТА – ТЕХНОЛОГІЇ, а далі:
— державна політика і ефективнедержавне управління;
— ефективна результативнаінноваційно-інвестиційна державна політика;
— оптимальне, збалансованена принципах рівних можливостей поєднання економічної лібералізації з державнимрегулюванням;
— реалізація принципусубсидіарності та Європейської Хартії місцевого самоврядування в цілому впроцесі становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні;
— стандартизація послуг,запровадження системи якості в усі сфери життєдіяльності.
На (рис. 3, 4) авторомпропонуються моделі побудови соціальної держави Україна з розвинутим місцевимсамоврядуванням.
/>Рис.3 Визначення термінів «соціальна держава» та «регіон»
/> <td/>
/>
Рис 4. Функціональна модель соціальноїдержави
Висновок
Головний висновок: Україназа роки незалежності, по великому рахунку, так і не стала на шлях реформ.
Чи з’явилося розуміння,необхідна сума знань: що робити і як робити? Так. Але головна проблема в тому,що вже знаємо, що і як робити, але відсутня політична еліта, яка б взяла насебе відповідальність щодо проведення реформ. Саме тому Україна втрачаєунікальні можливості з унікальним природним, технологічним ресурсом, а трудовийресурс знаходиться на узбіччі стрімкого соціально-економічного розвитку, а щепри цьому підпав під величезний вплив ризиків фінансово-економічної кризи.
Чи є хоча б якийсь позитив,чи все не так? Є, на мій погляд, дуже позитивний процес: у цьому «злочинномубезладі», психологічному пресі на людей, бідності – з одного боку, і нахабстваз непомірним багатством – з іншого, відбулося народження українськогогромадянського суспільства. «Український народ перестав бути рабом для тих, хтопрограв вибори і владу, але разом з тим і для тих, хто виграв вибори і владу»[10, с.8]. Український народ перестає бути рабом! І цей фактор є потужнимдвигуном змін на краще в Україні, що приведуть до високого рівня якості життя.
Ми приречені об’єднатисянавколо ідеї Української державності і не шукати кращої долі по світах, абудувати її тут, у власному українському домі, приймаючи формулу успіху:ІНІЦІАТИВА-ТВОРЧІСТЬ-НАТХНЕННА ПРАЦЯ.
Література
1. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні./Заредакцією Б.Є. Кваснюка -К. –Х: Форт. 2003. – 423 с.
2. Артур М. Окун Рівність та ефективність: великий компроміс. ІнститутБрукініза. Вашингтон. Переклад з англійської Олександра Лотоцького, 1996 рік,с. 149.
3. С.В. Модерний, Л.О. Каліщенко, О.А. Устинко. Короткий курсекономічної теорії: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. –324 с. ISBN 966-7411-81-8.
4. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. – 2-ге вид., без змін. –К.: КНЕУ, 2007. – 448 с. ISBN 966-574-781-9.
5. Карл Маркс «Капітал», Москва, 1983.
6. Дуглас К. Стівенсон. Життя та організації в США. Видавництво ErnstKlett Vereag.
7. Отримання дозволів: Крок за кроком. Посібник «Отримання дозволів:крок за кроком» розроблено в рамках реалізації проекту «Залучення громадськостідо створення прозорих і спрощених процедур при отриманні дозволів набудівництво та землевідведення». Славутич, 2008. – с. 112.
8. Впровадження комплексної системи управління якістю соціальнихпослуг в м. Славутичі за стандартом ISO 9001:2000. За загальною редакцією В.П. Удовиченка.
9. В.П. Удовиченко. Організаційно-економічний механізм соціального розвиткуміста в умовах формування ринкових відносин. Академія муніципальногоуправління. – Славутич, 2000. – с. 83.
10. В.П. Удовиченко. Вічний пошук істини «Суспільство і влада».Славутицький центр вищої освіти, 2006. – 16 с.
11. В.І. Куценко, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафійчук. Соціальнадержава (проблеми теорії, методології, практики): Монографія./ «Заповіт» 2003.– 228 с.