Реферат: Іноземне інвестування аграрного сектору економіки України

ТАВРІЙСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра«Економіка підприємств»

РЕФЕРАТ

натему:

«Іноземнеінвестування аграрного сектору економіки України»

Виконав Борисенко О.Ю.

41гр. Ф

Перевірив                                            .

Мелітополь,

2007

Сучаснуринкову економіку неможливо уявити без іноземних інвестицій, які поширені як упромислово розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Інвестиційнадіяльність — вирішальний чинник усієї економічної політики держави, відефективності якої  залежить стан  виробництва, рівень технічного оснащенняпідприємств, можливості структурної перебудови економіки, розв'язаннясоціальних та екологічних проблем, інвестиції становлять основу розвиткупідприємств, окремих галузей та економіки в цілому.

Питаннямрозв'язання інвестиційних проблем української економіки останнім часомприсвячується досить багато наукових праць. При дослідженні проблемінвестиційного забезпечення вагомих наукових результатів досягли вчені І.Л.Сазонець, С. Марченко, А.А. Пересада, Ю.В. Полякова та інші. Проте недостатньорозробленими залишаються окремі питання активізації інвестиційної таінноваційної діяльності за рахунок внутрішніх джерел підприємств, становленняінфраструктури інвестиційного ринку, розробки комплексних програм поліпшенняінвестиційного клімату і створення на цій основі сталих мотивацій ефективногогосподарювання в рамках чинного правового поля.

Метоюроботи є обґрунтування пропозицій щодо активізації підприємств, підвищенняпривабливості інвестиційного клімату.

Основнимичинниками, які негативно впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високийризик іноземного інвестування підприємств в Україні, є надто затяжний інепослідовний характер ринкового реформування економіки, правова, економічна йполітична нестабільність, недосконала фінансово-кредитна і податкова система, низький  рівень розвитку  ринкової  інфраструктури, відсутність ринку землі.Водночас Україна має низку чинників, які приваблюють іноземних інвесторівмісткий ринок, низька ціна робочої сили, вигідне географічне положення,сприятливі кліматичні умови. Нині для економіки нашої країни важливе значеннямає підвищення конкурентоспроможності виробництва й на цій основі збільшення обсягуінвестицій.

Починаючиз 1997 року спостерігається чітка тенденція до збільшення обсягів вкладень векономіку держави. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестиційпосідають м. Київ, Дніпропетровська, Київська, Запорізька, Донецька, Одеська, Львівська,Харківська області та Автономна Республіка Крим. У зазначені регіони спрямовано78,5% обсягу інвестицій.

Дляіноземних інвесторів особливе значення має визначення пріоритетів інвестиційноїдіяльності та вибір й найефективнішого напряму. Наприклад, інвестиції Кіпруспрямовуються у такі сфери і галузі як харчова промисловість і переробкасільськогосподарських  продуктів,  торгівля, машинобудування, транспорт,освіта. Нідерланди пріоритетними вважають машинобудування, харчовупромисловість. Прямі інвестиції Франції надходять у такі галузі — харчовапромисловість і переробка сільськогосподарських продуктів; сільськегосподарство, мисливство та лісове господарство. Інвестиції Молдовиспрямовуються у добувну промисловість, торгівлю, відпочинок і туризм.

Закордонніінвестори проводять свої комплексні дослідження економічного розвитку нашоїкраїни, визначаючи пріоритетні галузі для свого капіталу. При аналіз стану сфері галузей ними розглядається процес проведення реформ в Україні пріоритетнимнапрямом структурної перебудови у сфері матеріального виробництво єагропромисловий комплекс. Це пов'язано з тим, що Україна має ресурси длявиробництва сільськогосподарської продукції і знаходиться поблизу відміжнародних банків.

Длязалучення іноземних інвестицій у сільське господарство найбільше значення маютьдвосторонні зв'язки та домовленості із зарубіжними інвесторами, ґрунтуються навзаємовигідних для сторін відносинах, здійснюються без посередників, а томуможуть забезпечити основну частину залучених у сільське господарство кредитнихресурсів.

Основноюумовою для іноземного інвестора є можливість реалізувати свої економічніінтереси. Тому українське підприємство має переконати іноземного партнера увигідні для нього інвестування та в мінімальному рівні ризиків. Крім того,здійснення земних інвестицій можливе шляхом створення спільного підприємства.При цьому — внесок іноземного інвестора до статутного фонду спільногопідприємства доцільно існувати у вигляді майна.

Прирозробці стратегії прямих іноземних інвестицій у сільськогосподарськепідприємство можна орієнтуватися на засади, передбачені, наприклад, програмоюпрямих інвестицій Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайс фонду. Цей фонд здійснюєінвестування середніх підприємств у формі прямих інвестицій обсягом від 500 тис.дол. США і.: 5 млн. дол. інвестиції здійснюються шляхом купівлі звичайних абопривілейованих акцій чи створення окремого спільного підприємства. У ціломуфонд здійснює інвестиції лише тоді, коли впевниться, що ці інвестиції приведутьдо створення додаткових робочих місць і забезпечать повернення коштіввідповідно до існуючих інвестиційних ризиків.

Порядіз  прямими  інвестиціями  сільськогосподарські  товаровиробники  можуть залучатикредитні ресурси іноземних фінансових та інших фірм і компаній. У цьому випадкудля іноземного кредитора важливе значення мають питання мінімізації ризиків.Тому в першу чергу необхідно вирішувати питання застави, поручительства тощо.

Пошукіноземного інвестора є справою сільськогосподарського підприємства, хоча слідчітко сформулювати свої наміри, визначитися зі стратегією розвитку. Метоюполегшення пошуку іноземного партнера доцільно вивчити пропозиції фірм ікомпаній, їхні наміри та побажання. Частина такої інформації концентрується впосольствах, консульствах та іноземних представництвах іноземних держав вУкраїні.

Основнимиджерелами інвестицій на рівні виробничо-господарських структур є власніфінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування,надходження від реалізації частини засобів виробництва тощо. До них належатьзалучені фінансові ресурси — це кошти від реалізації інвестиційних ціннихпаперів, пайових та інших внесків фізичних і юридичних осіб. Важливим джереломпоповнення інвестицій слугують позичкові фінансові кошти, зокрема одержання банківськогокредиту, кредиту бюджетних організацій, а також випуск боргових цінних паперів.У розвитку агропромислового виробництва слід ширше практикувати асигнуваннякоштів на інвестиційну діяльність із державного бюджету. Слід відмітити, щовнаслідок довготривалої системної кризи, яка охопила всі галузіагропромислового комплексу країни і яка призвела до різкого зниження обсягів таефективності виробництва сільськогосподарської продукції, необхідна державнапідтримка, спрямована, насамперед, на відновлення матеріально-ресурсногопотенціалу аграрного сектору економіки. Диспаритет цін на промислові вироби,які споживаються в аграрній сфері, і на сільськогосподарську продукцію призвівсільських товаровиробників до технологічного забезпечення виробництва тракторами,зернозбиральними комбайнами та іншими машинами і знаряддями лише на половину,що стало основною причиною невиконання в оптимальні строки технологічнихоперацій при сівбі, догляді за посівами та збиранні врожаюсільськогосподарських культур. В останні роки, передусім через відсутністьтехнічних засобів, 6—7 млн. гектарів орних земель, або близько 20%, незасіваються.

Виробництвовалової продукції сільськогосподарських підприємств скоротилось у 2000 роціпроти 1995 року на 43%, у 2001 — на 32, у 2002 — на 33, у 2003 — на 50 і в 2004році — на 30%. За цей період збільшилась кількість збитковихсільськогосподарських підприємств, зросла їх сума збитку.

Аналізсвідчить, що за даними Міністерства аграрної політики України загальний рівеньрентабельності сільськогосподарських підприємств з 2000 року помітно знижувавсяі лише в 2004 році він підвищився до 12,6% .

Отже,господарська діяльність сільськогосподарських підприємств не може забезпечитинагромадження грошових коштів для системного оновлення матеріально-ресурсноїбази виробництва, особливо в галузях тваринництва. Якщо виробництво зерна,соняшнику і картоплі (за винятком 2004 року) мали стійку тенденцію дозбереження прибутковості цих культур, то рентабельність цукрових буряків, якстратегічної для України галузі, мала в окремі роки рентабельність тільки6,1-6,2%, а в 2002-2004 роках виробництво цукрової сировини було навітьзбитковим. Щодо виробництва тваринницької продукції, то лише за винятком яєць востанні чотири роки, галузь приносила товаровиробникам істотні збитки.

Збитковеі низько ефективне виробництво сільськогосподарської продукції у значнійчастині підприємств, безумовно, яке могло забезпечити виділення власних коштівна інвестиційну діяльність, що спричинило руйнування матеріально-технічної базиу більшості господарських структур.

Беручидо уваги, що серед джерел поповнення інвестицій в основний капітал у діяльностівиробничо-правових формувань провідне місце належить відрахуванням коштів відприбутку, стає цілком зрозумілою причина призупинення системного оновленняматеріально-ресурсної бази аграрного виробництва. Про це переконливо свідчитьдинамічний ряд капітальних вкладень в агровиробничу сферу за рахунок усіхджерел фінансування (табл. 1).

Таблиця1

Інвестиції в сільськогосподарське виробництво в Україні, в порівняльних цінах

Роки Млн. грн. Роки Млн. грн. 1985 8339 1997 806 1990 11799 1998 611 1991 11250 1999 560 J992 5277 2000 496 1993 3580 2001 1552 1994 1372 2002 1854 1995 1296 2003 2054 1996 978 2004 3381 /> /> /> /> />

Отже,зниження виробничої діяльності та погіршення фінансового станусільськогосподарських підприємств, починаючи з 1992—1993 років, призвели дорізкого скорочення інвестицій в їх основний капітал. З метою недопущенняподальшого розвалу матеріально-ресурсного потенціалу необхідно вишукуватиможливості щодо залучення інших джерел одержання коштів для капітальнихвкладень, насамперед для придбання тракторів, зернозбиральних комбайнів,посівної та іншої техніки. Таким джерелом має бути створення в країні системидовгострокового кредитування аграрного виробництва. Необхідно надати реальнуможливість сільськогосподарським підприємствам користуватись банківськимкредитом на 10—15 років із ставкою до 10 відсотків річних.

Обнадійливимизаходами для розвитку агропромислового виробництва є виділення з державногобюджету країни на 2006 рік понад 2,8 відсотка коштів від загальних бюджетнихвидатків. На розвиток рослинницьких і тваринницьких галузей буде виділено до 2млрд. грн., або більш як утричі проти 2005 року. Для підтримки товаровиробниківпередбачено надання державних дотацій д,, розрахунку 100 грн. за 1 га посіву озимих зернових і 50 грн. — за 1 га ярих посівів. Таким чином, є реальні зрушення щодополіпшення інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки, щослугуватиме підставою розвитку інтенсифікації галузі.

Проблемарозвитку інвестиційного процесу нині набуває визначального характеру і — виходусільського господарства з критичного стану та забезпечення конкурентоспроможноговиробництва продуктів харчування як на внутрішньому, так і зовнішньомупродовольчих ринках, що особливо актуально в умовах вступу України до Наекономічному форумі в Швейцарському Давосі Президент В.А. Ющенко _ затвердивнамір України вступити до Світової організації торгівлі вже у грудні 2005 року.Це зумовлюється необхідністю системного оновлення і розвиткуматеріально-ресурсних засобів, спожитих у суспільному виробництві аграрноїсфери. Тільки -а основі державної науково обґрунтованої інвестиційної політикиможливе здійснення техніко-технологічного прогресу, переходу на інноваційнумодель сільськогосподарського виробництва.

Дослідженнямикандидата економічних наук М.І. Кісіля встановлено, що аграрний інвестиційнийпроцес в Україні за останні роки має складний характер динаміки обсягівінвестицій.

Внаслідокдовготривалої економічної кризи матеріально-ресурсний потенціал аграрногосектору економіки в Україні, як відомо, значно скоротився, зменшилася майжеудвічі кількість тракторів, зернозбиральних комбайнів, іншихсільськогосподарських машин і знарядь, що призвело до різкого спаду виробництвасільськогосподарської продукції, зниження його ефективності. За цих умовважливого значення набуває обґрунтоване визначення пріоритетних напрямівінтенсифікації розвитку виробничої діяльності провідних галузей. Основнимзасобом й здійснення є нарощування інвестицій в основний капітал.

Значнескорочення інвестицій в основний капітал призвело до від'ємного балансусписання і поповнення машинного парку тракторами, зернозбиральними комбайнами,іншими сільськогосподарськими машинами і знаряддями аграрних формувань.Протягом 15 років, починаючи з 1990 року, внаслідок фізичного зношеннясільськогосподарські підприємства України списали 250 тис. тракторів, майже 55тис. зернозбиральних комбайнів, десятки тисяч одиниць іншоїсільськогосподарської техніки. Водночас через різке зниження платоспроможностісільськогосподарських товаровиробників придбання нової техніки практичнозупинилося. За останні п'ять років їм вдалося придбати лише 25 тис. тракторів і6 тис. зернозбиральних комбайнів. За цей же період у десятки разів скоротивсявипуск тракторів та інших технічних засобів. Якщо у 1990 році в Україні буловироблено 106 тис. тракторів, то в 2000 році — лише 4 тис, у 2001 — 3,6 тис, у2002 — 3 тис, 2003 — 4,5 тис. і в 2004 році — 5,8 тис. штук.

Різкоскоротилися обсяги будівництва виробничих приміщень і введення їх вексплуатацію. У 1985 році в країні було введено в дію тваринницьких приміщеньдля великої рогатої худоби на 403 тис. головомісць, свиней — на 217,6 тис,овець — на 82,1 тис. головомісць. Через п'ять років у 1990 році було збудованоі введено в експлуатацію виробничих приміщень з обладнанням по механізаціїтехнологічних процесів для великої рогатої худоби на 207,9 тис, свиней — на128,5 тис. і птиці — на виробничих приміщень для великої рогатої худоби тількина 3,1 тис. і свиней — -і 4,9 тис. головомісць. у 2004 році ці показникисуттєвих змін не зазнали.

Протеаналіз фактичного стану інвестування підтверджує, що інвестиційна підтримкааграрної сфери низька. У 2004 році в економіку України іноземними інвесторамивкладено 1930,3 млн. дол. прямих інвестицій, у т. ч. з країн СНД — 80,2 м-дол.(4,2% до загального обсягу), з інших країн світу — 1850,1 млн. дол. (95,8 Загальнийобсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку України, станом на1.01. 2005 року становив 8353,9 млн. дол. США, з них обсяг залучених інвестиційу сільське господарство — 219919,47 тис. дол. США (табл. 2).

Показники Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 01.01.2005 р. Обсяги прямих інвестицій з України, станом на 01.01.2005р. Усього 8353877,99 175859,61 Оптова торгівля і посередництво у торгівлі 1389285,24 3608,45 Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції 1123683,86 198,21 Фінансова діяльність 687502,27 10615,10 Машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) 676416,21 6461,35 Транспорт і зв'язок 629591,09 55473,06 Операції з нерухомістю, здавання під наймання і послуга юридичним особам 589179,44 70361,09 Хімічна та нафтохімічна промисловість (хімічне виробництво, виробництво гумових і пластмасових виробів) 471870,36 4720,09 Металургія та оброблення металу 425428,31 2228,96 Готелі й ресторани 257646,35 612,07 Будівництво 246896,38 3495,11 Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги 219919,47 24,49 Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки 213550,55 718,81 Добувна промисловість 172984,85 444,25 Виробництво інших нематеріальних мінеральних виробів 172739,13 39,28 Колективні, громадські й особисті послуги 16003,69 29,35 Охорона здоров'я та соціальна допомога 1557771,05 — Целюлозно-паперова промисловість; видавнича справа 152927,37 1146,63 Виробництво деревини та виробів з деревини 130076,99 — Легка промисловість (текстильна промисловість, пошиття одягу, виробництво шкіри та шкіряного взуття) 119827,34 29,04 Торгівля транспортними засобами та їх ремонт 95133,21 3,79 Роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт 83057,97 1,62 Виробництво та розподілення електроенергії, газу  води 35924,08 — Лісове господарство й пов'язані з ним послуги 7205,57 — Освіта 3540,39 3,60 Інші 130716,82 156545,26

Такдослідження стану залучення інвестицій в аграрний сектор довели, що іх рівеньне відповідає міжнародним інвестиційним можливостям і зростаючим -5ам галузідля повного забезпечення населення світу продовольством. Аналіз галузевоїструктури залучення іноземних інвестицій в економіку свідчить, що практичновсіх країнах, незалежно від рівня розвитку економіки, частка інвестицій всільське господарство, дуже низька (табл. 3).

Таблиця3

Пряміінвестиції зарубіжних країн в економіку України

Країна

Всього

інвестицій

У тому числі залучено у сільське господар­ство у харчову промисловість та переробку с.-г. продукції у хімічну та нафтопереробну промисловість транспорт і зв'язок США 1153692,42 38949,40 163223,18 90078,55 60729.37 Німеччина 631571,34 17938,12 110637,16 98524,30 24632.25 Сполучене Королівство 895867,6 21550,98 74496,63 54236,62 99954.41 Кіпр 1035624,26 20159,15 74921,13 49917.05 88312.69 Нідерланди 548335,30 — 300866,58 18893,51 12672,04 Віргінські острови, Британські 543844,48 7782,61 15214,66 8061,98 30240,00 Російська Федерація 457536,64 11282,92 17829,69 — 50411,67 Швейцарія 411263,16 — 86634,33 14627,15 34725,48

Інвестиціїнадійшли зі 116 країн світу, при цьому на 10 із них припадає майже три чвертізагального обсягу прямих інвестицій. Близько половини усіх іноземних інвестиційодержали підприємства промисловості — 3824,0 млн. дол.

Убагатьох країнах статистика не передбачає виділення окремим рядком інформаціїпро галузевий розподіл інвестицій, а в деяких — сільське господарство подаєтьсяразом із харчовою промисловістю. Незалежно від розмежованості обліку практикаінвестування харчової промисловості свідчить, що значна частина інвестицій, якінадходять в галузі, з часом переходять у сільське господарство як фінансуваннярозвитку сировинної бази та ринків збуту сільськогосподарської продукції. Нерідкочастина інвестицій, що переходять з харчової промисловості в сільськегосподарство, дорівнює 5—10% щорічно від початкової суми, інвестованої ухарчову промисловість. Тому доцільно аналізувати спрямування іноземнихінвестицій в різних країнах і в харчову промисловість.

Не викликає заперечень той факт, що подолання економічної кризи іформування об'єктивних передумов стійкого підйому економіки України та їїрегіонів неможливе без реального інвестування, оновлення основного капіталу,реструктуризації всієї фінансово-інвестиційної сфери і створення сприятливогоінвестиційного клімату як важливої конкурентної переваги подальшогоекономічного розвитку регіонів. Ситуація, що склалася в Чернігівському регіоні (табл. 4),той рівень інвестиційної привабливості, який нині існує в ньому, не може невикликати занепокоєння.

Особливонизькі (менше 6 грн./га) інвестиції в основний капітал у сільськомугосподарстві Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської іЧернігівської областей. Лише Київська і Донецька області відрізняютьсяпорівняно рівнем концентрації інвестицій.

Таблиця4

 Прямііноземні інвестиції в регіони України, тис. дол. США

Регіон, область Кількість підприємств Обсяги інвестицій на 01.01.2004 р. 01.01.2005 р. усього у % до загального підсумку усього

у % до – загального підсумку

Україна 10542 6794409,81 100,0 8353877,99 100 АР Крим 231 234045,05 3,4 331051,90 4,0 Вінницька 133 60440,79 0,9 65781,62 0,8 Волинська 110 86341,44 1,3 97717,54 1,2 Дніпропетровська 640 614369,46 9,0 778613,43 9,3 Донецька 349 436444,26 6,4 493606,61 5.9 Житомирська 225 77449,89 1,1 83064,68 1.0 Закарпатська 590 181636,87 2,7 244343,63 2,9 Запорізька 2458 453075,94 6,7 489613,95 5.9 Івано-Франківська 298 96004,46 1,4 120907,93 1,4 Київська 331 471921,65 6,9 511527,50 6,1 Кіровоградська 76 58538,09 0,9 107206,63 1,3 Луганська 123                123 57450,76 0,9 148928,79 1,8 Львівська 1101 304887,60 4,5 350125.47 4,2 Миколаївська 112 174920,09 2,6 75634,88 0,9 Одеська 648 379974,90 5,6 507322,07 6,1 Полтавська 1746 176729,46 2,6 205681,29 2,5 Рівненська 100 54082,28 0,8 71507,58 0,8 Сумська 101 141000,20 2,1 132247,26 1,6 Тернопільська 106 28678,91 0,4 37212,46 0,4 Харківська 400 272946,59 4,0 385396,29 4,6 Херсонська 95 64463,57 0,9 72743,32 0,9 Хмельницька 107 46604,22 0,7 66470,86 0,8 Черкаська 223 97759,76 1,4 122869,9 1,5 Чернівецька 163 20147,67 0,3 24428,59 0,3 Чернігівська 50 76022,00 1,1 94351,56 1,1 М. Київ 3768 2104625.70 31,0 2684105,16 32,1 М. Севастополь 58 23848,20 0,4 51417.09 0,6 /> /> /> /> /> /> />

Зволіканняз розв'язанням інвестиційної проблеми у сільському господарстві може призвестидо майже повної втрати технічного потенціалу. Адже при нормативних термінахоновлення 7—8 років машинно-тракторний парк галузі не оновлюється понад 10 років.Якщо необхідні заходи щодо радикального оновлення машинно-тракторного парку всільському господарстві в найближчі роки не будуть здійснені, він майжеповністю вийде з ладу, бо з 2005 року строки експлуатації більшості наявноїтехніки перевищують нормативні у 2—3 рази і більше. Ця обставина дає підставидля побоювань, що з 2005 року може настати «пікова ситуація» узв'язку з виходом з ладу більшості сільськогосподарської техніки.

Інвестиційнупроблему в сільському господарстві можна розв'язати. Для цього не потрібніпрямі державні інвестиції у великих обсягах, мета яких полягає в забезпеченніреалізації обмежених державних пріоритетів у галузі: підтримка селекції унасінництві й тваринництві, захист навколишнього середовища, розвиток окремихнапрямів соціальної сфери села, мережі сільських доріг тощо. Важливішевідрегулювати Важливіше відрегулювати економічні відносини у державі такимчином, щоб вони забезпечували еквівалентний обмін між сільським господарством йіншими галузями і сферами економіки, для чого слід активізувати дію усіхважелів економічного регулювання інвестиційної діяльності, а саме: визначитипріоритети у розвитку АПК:

·                   впровадженнявисокопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур таутримання худоби;

·                   налагодженнявипуску ефективних хімічних засобів захисту тварин і рослин, оновлення тамодернізація на базі новітніх технологій підприємств переробної і харчовепромисловості;

·                   випускобладнання для масложирової, м'ясо-молочної, борошномельно-круп'яне тахлібопекарської промисловості;

·                   розвитоксільськогосподарського машинобудування, сировинної бази для виробництва тари тапакувальних матеріалів.

Реалізаціяданих напрямів забезпечить розв'язання проблеми сприятливого інвестиційногоклімату в агропромисловому комплексі регіону і держави в цілому.

Літературні джерела

 

1.        ГуткевичС. А. Инвестиции и инвестиционный процесс. – К., 2000. – 63 с.

2.        Данілов О. Д. та ін. Інвестування:навчальний посібник/ О. Д. Данілов, Г. М. Івашина, О. Г. Чумаченько. – К.:Видавничий «Комп’ютерпрес», 2001. – 364 с.

3.        Інвестування в аграрній сфері / За ред…А. В. Чупіса. – Суми: Видавництво «Довкілля», 2002. – 244 с.

4.        Інвестування: Навч.-методичний посібникдля самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2001. -251 с.

5.        Закон України «Про інвестиційнудіяльність»

6.        Музиченко А. С. Інвестиційна діяльністьв Україні: Навч. Посібник/ А. С. Музиченько. – К.: Кондор, 2005. – 406 с.

7.        Пересада А. А., Майорова Т. В.Інвестиційне кредитування: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 272 с.