Реферат: Монопольна влада і цінова дискримінація
Монопольна влада. Цінова дискримінація
Монопольна влада – здатність впливати наринкову ціну – реалізується на основі цінової стратегії монополії.
Один з принципів монополістичногоціноутворення – „витрати плюс” – передбачає встановлення ціни нарівні граничних витрат з деякою накидкою. Величина накидки пов’язана зеластичністю попиту. Її обчислюють на основі правила MR=MC з врахуваннямпоказника еластичності.
Було виведенеприблизнеправило ціноутворення:/>.Лівачастина рівняння /> показуєперевищення ціни над граничними витратами, виражене в процентах., яке єобернено пропорційним до еластичності попиту на продукцію монополії.
Показник „відносної націнки” слугуєдля вимірювання монопольної влади і називається індексомЛернера/>: />.
Значення індексу Лернера завждиперебуває в проміжку між нулем (для досконало конкурентної фірми) і одиницею(для чистої монополії).
На основі приблизного правилаціноутворення можна знайти вираз для монопольної ціни: /> або />
Формула не використовується увипадку, коли Ed= -1.
Монопольна фірма призначає ціну,вищу за граничні витрати на величину,обернено пропорційнуеластичності попиту. За високої еластичності попиту накидка буденезначною, ціна наближатиметься до граничних витрат, тобто ринок буде близькимдо конкурентного, де /> і монопольнестановище особливих переваг не дає.
Основна мета цінової стратегіїмонополіста – захоплення якнайбільшої частини споживчого надлишку іперетворення його у монопольний прибуток. Вона реалізується за допомогоюполітики цінової дискримінації – продажу одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами.
Розрізняють три види ціновоїдискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.
Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна(досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає длякожного покупця резервну ціну – максимальну, яку кожен покупецьпогоджується заплатити за кожну придбану одиницю товару. Встановлення цієї цінидозволяє здійснити максимально можливу сегментацію ринку. Для монополіста, щоздійснює абсолютну цінову дискримінацію, ціна і граничний виторг співпадають,подібно до досконалої конкуренції, так само співпадають криві попиту іграничного виторгу/>. Досконалацінова дискримінація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляєтьсявигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективногорівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростаннюдобробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється намонопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додатковихнадприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.
Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блоковепризначення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товарукупується, тим нижчою є ціна. Така цінова дискримінація сприяє розширеннювиробництва, зменшенню витрат при позитивному ефекті масштабу і навітьпідвищенню добробуту споживачів. Додатковий прибуток монополіста протевиявляється меншим, ніж у випадку досконалої цінової дискримінації, він не взмозі захопити весь надлишок споживача.
Цінова дискримінація третього ступеня застосовується, коли можнавиділити окремі групи покупців з різною еластичністю попиту. Сегментація ринкуздійснюється в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характернихрис споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупцямивідбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших. Вища цінавстановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластичний. Наслідкидискримінації в цьому випадку неоднозначні: вона може збільшити сукупнийспоживчий надлишок, а може зменшити його або залишити незмінним. Але прибутокмонополії зростає, в іншому випадку монополія встановила б єдину ціну для всіх.