Реферат: Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Міністерство освіти і науки України

Червоноградський державний технікум гірничих технологій та економіки

Спеціальність: «Економікапідприємства»

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Економіка, організація тапланування виробництва”

Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Виконав: студента групи

1 – ЕП — 07/11з

Головащенко С.

Прийняв: Шайтан А. А.

2009р.

Зміст

Вступ

1.Теоретичне обґрунтування роботи

2.Коротка характеристика очисного вибою

3.Розрахункова частина проекту

3.1Розрахунок навантаження на лаву

3.2Розрахунок і побудова планограми робіт в лаві

3.3Розрахунок паспорту норм виробітку і розцінок на виймання вугілля в лаві

3.4Розрахунок чисельності працівників на видобувній дільниці і побудова графікувиходів робітників за добу

3.5Калькуляція дільничної собівартості 1 тони вугілля

3.6 Визначенняосновних техніко-економічних показників роботи лави

3.7Розрахунок економічної ефективності прийнятих заходів

Висновок

Списоквикористаної літератури

Вступ

Для економіки України має велике значення одна ізбазових галузей народного господарства – вугільна промисловість.

Її продукцію споживають металургія, електро- ітеплоенергетика, хімічна промисловість, комунальне господарство та інше. Зподоланням високої економічної кризи все більше зростатимуть потреби у вугіллі.На жаль, в останні роки значно знизився його видобуток (приблизно в 2,5-3рази). Це пояснюються багатьма причинами, основними з яких є:

-          значнанедостача обігових коштів;

-          глибокіпроцеси фізичного і морального старіння основних фондів вугільних підприємств,призупинення, практично, оновлення основних фондів;

-          порушеннявзаєморозрахунків між споживачами вугільної продукції і шахтами, що призводитьдо дефіциту грошових коштів на вугільних підприємствах;

-          недостатняпідтримка вугільної галузі з боку держави через дефіцит бюджету;

-          недостатнійрівень організації праці і виробництва, низький рівень трудової татехнологічної дисципліни.

Для подолання кризи у вугільній галузі необхіднопровести наступні організаційно-технічні заходи:

1.        Провестиекономічну реформу вугільного виробництва, закрити малої потужності інерентабельні шахти, добудувати які знаходяться на високій стадії готовності.

2.        Упорядкуватиринок збуту вугільної продукції, змінити частки бюджету.

3.        Розробитиефективний механізм господарювання на всіх рівнях управління галузі.

4.        Вдосконалитиоперативне управління, нарядну систему, табельнийоблік, контроль за безпечним веденням гірничих робіт.

5.        здійснититехнічне переозброєння вугільних підприємств, вдосконалити організацію праці тавиробництва.

Виходячи із проблем вугільної промисловості і шляхівїї виходу із кризи, метою курсової роботи є впровадження високопродуктивноїтехніки на шахті № і розробка проекту раціональної організації праці.

 

1.        Теоретичнеобґрунтування роботи

 

У зв’язку з тим, що комплекс процесів і операцій, якімають місце в очисному вибої, постійно повторюється, вони носять циклічнийхарактер. Цикл в очисному вибої – це сукупність всіх процесів і операцій, яківиконуються в певній послідовності і обсязі, необхідних для виймання вугіллявпродовж всієї лави на встановлену величину посування.

В залежності від гірничо-геологічних умов, техніки, щовикористовується, технології виробництва у цикл можуть входити різні процеси.

Так, при вийманні вугілля механізованим комплексомКМ-88 у склад циклу входять такі процеси:

1.        Вийманнявугілля комбайном і навантаження його на вибійний конвеєр;

2.        Транспортуваннявугілля впродовж лави;

3.        Оформленнявибою і пересування секцій кріплення;

4.        Пересуваннявибійного конвеєра до кромки вибою;

5.        Доставкаматеріалів в лаву;

6.        Підготовканіш (уступів).

Перш ніж приступити до розробки проекту організаціїробіт, необхідно уточнити, що собою являє організація праці. Багато авторіввважають, що під організацією виробництва слід розуміти комплекс науково-обґрунтованихзаходів і рішень, спрямованих на більш ефективне використання основнихвиробничих фондів, трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів за рахунокпогодження робочих процесів у просторі і в часі, їх максимального суміщення,прискорення швидкості їх використання.

Проектування організації праці в очисному вибоїздійснюється в такій послідовності:

-          вивчаютьсягірничо-геологічні умови виробництва, вибирається техніка і технологія робіт влаві;

-          розраховуєтьсянорматив навантаження на лаву, обсяг видобутку вугілля з циклу за добу, місяцьі рік;

-          розраховуєтьсякомплексна норма виробітку і розцінка на виймання вугілля в лаві;

-          встановлюєтьсяпрофесійно-кваліфікаційний склад робітників, розраховується чисельністьпрацівників;

-          розраховуєтьсятривалість виконання робочих процесів і операцій;

-          складаєтьсяграфік організації робіт;

-          визначаютьсяосновні техніко-економічні показники.

2. Коротка характеристикаумов виробництва в очисному вибої

№ п/п Назва факторів Значення факторів 1 2 3 1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ 1.1 Басейн Львівсько-Волинський 1.2 Підприємство Шахта 1.3 Категорійність по газу Надкатегорійна 1.4 Очисний вибій Лава №321 1.5 Пласт вугілля

П7н

1.6 Марка вугілля ГР 2. ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ 2.1 Загальна потужність пласта

m3= м

2.2 Потужність, на яку виймається пласт

mв= м

2.3 Будова пласта Складна 2.4 Кут падіння пласта

α= 30

2.5 Густина вугілля в масиві

γ= т/м3

2.6 Опір пласта різанню

Ар= кгс/см

2.7 Категорія вугілля по бурінню V 2.8 Амплітуда геологічних порушень

Нгп= м

2.9 Довжина геологічних порушень

Lгп= м

2.10 Обводнення пласта

Кв= м3/год

2.11 Відносна метаноносність пласта

gсн4= м3/т

2.12 Небезпечність пласта через раптові викиди Без раптових викидів 2.13 Схильність вугілля до самозагоряння Не схильне 2.14 Характеристика порід безпосередньої покрівлі: назва Пісковик потужність

mп= 3,9 м

питома вага

γп=2,1 т/м3

тип покрівлі за стійкою 2.15 Характеристика порід безпосередньої підошви: назва пісковик потужність

mп= 8,6 м

питома вага

γп=2,2 т/м3

тип покрівлі за стійкою 3. ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНІ УМОВИ 3.1 Механізація очисних робіт: тип механізованого комплексу тип вугільного комбайна тип вибійного конвеєра 1 2 3 3.2 Характеристика дільничного транспорту: вид транспорту Конвеєрний тип і довжина транспортних засобів СП-202(100м); 1Л80(2м) механізація навантажувального пункту ГУАНП

4.

ТЕХНОЛОГІЧНІ УМОВИ

 

4.1 Спосіб підготовки пласта Панельний 4.2 Система розробки пласта Стовпова 4.3 Напрямок відробки стовпа По простяганню 4.4 Порядок відробки стовпа Зворотній 4.5 Довжина виймального стовпа

Lст= м

4.6 Кількість лав в стовпі

Nл=1 шт.

4.7 Довжина лави

lл= м

4.8 Вид технології виймання вугілля Однокомбайнова 4.9 Схема роботи комбайна Човникова 4.10 Корисна ширина захвату комбайну r= м 4.11 Схема пересування вибійного комбайну Фронтальна 4.12 Розташування головок вибійного конвеєра: приводної Винесена на конвеєрний штрек натяжної Винесена на бортовий штрек 4.13 Схема пересування кріплення в очисному вибої Послідовна 4.14 Строк експлуатації механізованого кріплення

tе= р.

4.15 Основні розміри уступів: в нижній частині лави довжина

l1=2,0 м

глибина

L1=0,5 м

у верхній частині лави довжина

l2=2,0 м

глибина

L2=0,5 м

4.16 Спосіб виймання уступів Вручну

5.

ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ

 

5.1 Характеристика дільничних виробок: форма поперечного перерізу Аркова площа перерізу в світлі

Sk=10 м2; S6=8м2;

тип кріплення АПК-3/11,2 відстань між рамами

lp=1м

кількість рейкових доріг

nB=1; nб=1

тип рейок Р-24 стан виробок за лавою Виробки гасяться 5.2 Характеристика кріплення кінцевих ділянок очисного вибою: нижнього уступу 1рама з 4*ст.ГС під 3,0брус верхнього уступу 1рама з 4*ст.ГС під 3,0брус нижньої частини лави 2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брус верхньої частини лави 2 рами з 3*ст.ГС під 2,0брус 1 2 3 5.3 Характеристика способів підтримання спряжень лави з дільничними гірничими виробками: викладка кострів, їх форма і вид Чотиригранні дерев’яні кількість рядів

nб=1; nк=1

відстань встановлення

lк=1,26 м

5.4 Характеристика способів підсилення кріплення дільничних гірничих виробок: попереду лави Ремонтнини ст.2ГСК-17 позаду лави Дерев’яні ремонтини

6.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ

 

6.1 Режими роботи очисного вибою: річний 300 днів місячний 25 днів тижневий 6 днів добовий

(3*6)в+(1*6)р.п

6.2 Тривалість робочої зміни

Тзм.=360 хв.

6.3 Режим роботи зміни 5р.д+2вих.д. 6.4 Тривалість робочого тижня для робітників

Трд=30 год.

6.5 Форма організації праці Добова комплексна бригада 6.6 Система оплати праці Відрядно-преміальна, погодинно-преміюльна /> /> /> />

3. Розрахункова частинапроекту

 

3.1 Розрахунок навантаженняна лаву

Норматив навантаження на лаву являє собою мінімальнийдобовий видобуток вугілля з очисного вибою, який може бути досягнутий вконкретних гірничо-геологічних умовах при ефективному використанні вибійногообладнання та устаткування, прогресивної організації праці і виробництва.

Норматив навантаження на лаву визначається заформулою:

/>,

де /> -табличне значення нормативу навантаження на лаву, яке відповідає найближчомуменшому табличному значенню пласта (/>= 900т);

/> — табличне значення нормативунавантаження, яке відповідає найближчому більшому значенню пласта (/>=1000т);

/>, />-найближче менше та більше табличне значення виймальної потужності пласта (/>=1,3 м; />=1,2 м)

m – задана потужність пласта (m=1,25 м)

/> — поправка навантаження на 1м довжинилави (/>=3т/доб);

lл – задана довжина лави (lл=200м);

Тзм – тривалість робочої зміни (Тзм=360хв);

/> — табличне значення густини вугілля вмасиві (/>=1,3 т/м3);

Кс – спільний коефіцієнт зміни навантаженняна лаву (К=0,68);

КТВ – коефіцієнт, який враховує наявністьтвердих включень в пласті;

ККР – коефіцієнт, який враховує крихкістьвугілля ;

КГП – коефіцієнт, який враховує наявністьгеологічних порушень в лаві;

КВ – коефіцієнт, який враховує виділенняводи в лаві;

КП – коефіцієнт, який враховує тип підошвипо міцності;

КТ – коефіцієнт, який враховує технологіювиймання вугілля в лаві;

КF – коефіцієнт, який враховує строк експлуатаціїмеханізованого комплексу = 1.

/>

/>

/>

Приймаємо норматив навантаження на лаву на рівні 740 т/доб.

Визначаємо об’єм видобутого вугілля з циклу:

/>

де r — корисна ширина захватукомбайна, м;

с – коефіцієнт видобутого вугілля, с=0,97

/>

Добовий норматив циклічності:

/> приймаємо 4 цикла.

Навантаження на лаву:

—    за добу Qд= nц. Qц=230х5=920 т/д.

—    за місяць Qм= Qg. ngq =920х25=23000 т/м.

—    за рік Qр= Qg. nPPq = 920х300=276000 т/р.

Посування лави:

—    за добу lд= r. nц= 0,63х4=2,52 м

—    за місяць lм= lg. ngq = 2,52х25=63 м

—    за рік lр= lg. nPPq = 2,52х300=755 м

3.2 Розрахунки та побудовапланограми робіт в лаві

 

Тривалість одного циклу визначаємо за формулою:

/>

де Тзм – тривалість зміни, хв.;

Тпз – норматив часу на підготовчо-заключніоперації, хв.;

Тв – норматив часуна відпочинок робітників,хв.;

Пзм – кількість робочих змін з видобуткувугілля.

Тривалість роботи комбайну по видобутку смуги вугілля

Тк=Тц – Тп = 236 — 45=191 хв.

де Тп – тривалість підготовки комплексу довиймання нової смуги вугілля.

Середня швидкість комбайну з видобутку вугілля:

V=lm/Tk=199/1,91=1,04 м/хв.

де lм – довжина частина лави.

3.3 Розрахунки паспорта нормвиробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві

 

Добова комплексна бригада складається з трьох зміннихвидобувних ланок і однієї ремонтно-підготовчої ланки.

Професійно-кваліфікаційний склад робітників добовоїкомплексної бригади:

—    Машиніст гірничих виймальнихмашин V р.;

—    Гірничий робітник очисноговибою V р.

Із розрахунків видно, що середня робоча швидкістькомбайна з виймання вугілля в лаві становить 1,04 м/хв., і це відповідає VIII групі подачі комбайна (УКНВ, 1988р.с.8-9).

Нормативна трудомісткість обслуговування комплекса зацикл:

—    машиніст гірничих виймальнихмашин VI р.

/>

де 230 – обсягвугілля з одного циклу, т;

347,13 – агрегатна норма виробітку з урахуванням коефіцієнтів:

0,95 – на роботу в респіраторах;

1,05 – на підвищення норми виробітки гірничихробітників очисного вибою V р.:

/>

де 47,73 т/чол. – агрегатна норма виробітку на однуособу.

Розрахунки комплексної норми виробітку і розцінки навиймання вугілля в лаві приведені в таблиці 3.1.

Комплексна норма виробітку:

/>т/чол.

Комплексна норма розцінки:

/>грн./т

де SЗц – зарплата циклу, грн.

3.4 Розрахунки чисельностіробітників дільниці і побудова графіку виходів

 

Явочний склад робітників-відрядників добовоїкомплексної бригади по вийманню вугілля в лаві:

/>/>

де /> -добове навантаження на лаву, т;

/> - комплексна норма виробітку, т/л.зм

Приймаємо Nяв=27 осіб.

Явочний склад змінної видобувної ланки 10чол., з них:

—    МГВМ VIр. – 2 чол.;

—    ГРОВ Vр. – 7 чол.

Явочний склад ремонтно-підготовчої ланки добовоїкомплексної бригади по щоденному технічному обслуговуванні і ремонту обладнанняпри Qл=920 т. і ремонтній складностіобладнання 165 балів складає 10 осіб, з них 1чол. – машиніст гірничихвиймальних машин VIр.

Явочний склад гірничих робітників по ремонту гірничихвиробок ІVр.:

/> (приймаємо 5 осіб).

де 1,2 і 1,4 – норми виробітку на підтримання іпогашення, відповідно конвеєрного та бортового штреків.

Явочний склад робітників-погодинників у видобувнійзміні:

—    машиніст підземних установокІІІр. – 1чол/зм.

—    машиніст підземних установокІІр. – 1чол/зм.

—    підземний електрослюсар ІVр. – 1чол/зм.

Явочний склад підземних електрослюсарів времонтно-підготовчу зміну згідно з ЕНЧ 1982 становить 10 осіб.

Явочний склад гірничих підземних робітників ІІр. (длярозчищення і розштибування конвеєрної лінії дільниці) становить:

/>. Приймаємо 3 особи

де 140 і 120 м довжина відповідно стрічкових іскребкових конвеєрів, м;

0,1 – норматив чисельності підземних робітників ІІ р.

Графік виходів робітників за добу проведено на малюнку3.1., розрахунки спискової чисельності персоналу дільниці – в таблиці 3.2.

На основі проведених розрахунків необхідною чисельністюробітників, керівників, а також обчисленою вище комплексної розцінки, діючихтарифних ставок і посадових окладів, враховуючи премію за 100% виконання планута інші доплати проводимо розрахунок фонду заробітної плати по дільниці.

Такий розрахунок приведено в таблиці 3.3.