Реферат: Підвищення ефективності використання оборотних засобів

Міністерствоаграрної політики України

Дніпропетровськийдержавний аграрний університет


КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Підвищенняефективності використання оборотних засобів

(на прикладі ТОВ“Україна” Царичанського району Дніпропетровської області)

Виконав:

студ.гр.ОА-5-05

Перевірила:

 .\

Дніпропетровськ2007


Зміст

Вступ

Розділ І. Наукові основи поняттяоборотних засобів та джерел їх утворення

1.1.   Економічний зміст оборотнихзасобів та їх класифікація

1.2.   Джерела утворення оборотнихзасобів

Розділ ІІ. Природно– економічна характеристика господарства та організація його фінансової роботи

2.1.   Природно – економічні умовигосподарювання та організаційна структура господарства

2.2.   Ресурсний потенціалгосподарства та ефективність його використання

2.3.Склад і структура оборотнихзасобів у ТОВ “Україна ”

Розділ ІІІ. Підвищення економічноїефективності використання оборотних засобів

 3.1. Ефективність використанняоборотних засобів та шляхи їх підвищення

3.2.  Прогнозування вартості оборотних засобів в ТОВ  “Україна ” за допомогою трендового аналізу

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Підприємствасфери матеріального виробництва здатні підтримувати безперервність процесувиробництва і реалізації продукції лише за умови, якщо в їх розпорядженні порядіз основними засобами (знаряддями виробництва) є також оборотні засоби увигляді, головним чином, предметів праці – запасів сировини, матеріалів,напівфабрикатів, палива, тари тощо. Подібно до основних засобів. Вони такожфункціонують у сфері виробництва, тобто – також засоби виробництва.

Крім того,наявність товарно – грошових відносин, ринкові умови господарювання викликаютьпостійне перетворення вироблених товарів у гроші. Тому поряд із виробничимизасобами кожне підприємство для підтримання безперервності процесу відтворенняповинне завжди мати певні запаси готових виробів власного виробництва, а такожвкладати певну суму коштів у розрахунки.  Ці кошти функціонують у сфері обігу,тому називаються засобами обігу.

Отже є об'єктивнанеобхідність у дослідженні оборотних засобів підприємства як складовоїбезперервності і ефективності процесу виробництва. Крім дослідження оборотнихзасобів, актуальним є і аналіз джерел їх утворення, так як необхідно, щобоборотні засоби були вкладені одночасно і на усіх стадіях кругообігу.

Для створеннянеобхідного обсягу оборотних фондів і фондів обігу підприємство авансуєфінансові ресурси.

Той факт, щокошти, які вкладені в оборотні виробничі фонди і в фонди обігу, післязавершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються у грошовій формі, єпідставою з'єднати їх в поняття оборотні засоби (кошти) на відміну від основнихзасобів (коштів).

Основнимизавданнями дослідження оборотних засобів підприємства та джерел їх утворення єоптимальне розміщення оборотних активів, та формування їх за рахунок власних іпозичених ресурсів

Оптимізаціярозміщення оборотних засобів створює підгрунття для цільового і економічноговикористання фінансових ресурсів, сприяє зменшенню запасів у виробництві тіобігу, успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції, підвищеннюрентабельності і зміцненню фінансового стану підприємства.

Для цьогопідприємство повинно якісно розподіляти норматив власних оборотних коштів.Нормування націлене на визначення дійсно мінімальних запасів на всіх стадіяхруху оборотних фондів обігу.

Для підприємствапотрібно визначити яка частина власних фінансових ресурсів буде направлена нафінансування оборотних засобів та скільки потрібно коштів ззовні для здійсненнясвоєї поточної діяльності, тобто авансувати в оборотні активи.

При цьому такаоптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування фінансовихресурсів ґрунтується на забезпеченні мінімальної сукупної вартості залученихфінансів.

Джереламиінформації для проведення аналізу з даної теми в ТОВ “Україна” є:

–          баланспідприємства за попередні роки та звітний період;

–          звіт профінансові результати;

–          звіт провласний капітал;

–          звіт прорух грошових коштів;

–          розрахунокнормативу власних обігових коштів;

–          розшифруваннядебіторської та кредиторської заборгованості.

  Мета курсовоїроботи: дослідити оборотні засоби ТОВ «Україна» та визначити основні шляхи попідвищенню ефективності їх використання.

  Завдання:Розглянути виробничо-фінансову діяльність підприємства, дослідити оборотнізасоби та шляхи підвищення ефективності їх використання, проаналізувати змінурівня оборотних засобів на майбутнє.


Розділ І Науковіоснови поняття оборотних засобів та джерел їх утворення

 1.1Економічний зміст оборотних засобів

Діяльністьоб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється впроцесі поєднання основних виробничих фондів і самої праці.

Безперервністьпроцесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестуваннякоштів у ці елементи для здійснення розширеного їхнього відтворення.

На відміну відосновних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничомуциклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції.При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт інабирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частинатакож повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживчувартість, у речовій формі в продукт праці не входить (паливо).

Таким чином, заумов товарно – грошових відносин запаси предметів праці виступають, з одногобоку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого – як втілення затратсуспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу.

В економічній літературііснують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Найчастіше можназнайти на два визначення оборотних коштів.

По – перше,оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фондиобігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленоїпродукції.

По – друге,оборотні кошти – активи, які протягом одного виробничого циклу або одногокалендарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке самевизначення дають терміну “оборотний капітал”. Це свідчить про ідентичність, наїхню думку, понять – оборотні кошти та оборотний капітал.

У зарубіжнійлітератури окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи замінусом короткострокових зобов'язань. У такий спосіб дається визначення власногооборотного капіталу.

Узагалі поняття“капітал” виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. Найбільшшироке, загальне поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічнійтеорії “грошовий капітал” розглядається як вартісна форма всього капіталу, а нелише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько –підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці.

Оборотний капіталпроходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну.

На першій стадіїпід час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхіднихвиробничих запасів.

У виробничомупроцесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартостівикористаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витратна саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадіякругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, післячого настає стадія реалізації.

На першій стадіїавансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться нагрошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеноїсуспільством вартості і про відтворення авансових у ній коштів. Грошова форма,якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і почастковою стадією наступного обороту капіталу.

Кругообігоборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г –Т… В… Т1 – Г1

де Г – кошти, щоавансуються; Т – кредити праці; В – виробництво; Т1 – готова продукція;Г1 – кошти, отримані від реалізації отриманої продукції.

Метуфункціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г1 =Г+∆Г,тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансовою сумою.

Отже,самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу,який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотнийкапітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), товища ефективність його використання, і навпаки.

У виробничійсфері оборотний капітал (оборотні засоби) авансується в оборотні виробничіфонди і фонди обігу (додаток А).

1.2.    Джерелаформування оборотних засобів

Визначення джерелформування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.

Недостатністьджерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарськоїдіяльності та до фінансових ускладнень.

Наявність зайвихджерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасівтоварно – матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів згосподарського обороту, зниження відповідальності за цільове й раціональневикористання як власних, так і позичених коштів.

Власніджерела формування оборотних засобів.

Як правило,мінімальна потребі підприємства в оборотних коштах покривається за рахуноктаких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку уфонди спеціального призначення; цільове фінансування на цільові надходження (ізбюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталихзапасів.

Підприємства,вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайовихвнесків членів – засновників, внесків іноземних учасників (для спільнихпідприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються устатутний фонд новоствореного підприємства.

На вже діючихпідприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, щозалишається у розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд,надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотнихкоштів сталі пасиви.

Прибутокпідприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Прицьому слід зазначити, що ураховуючи спад виробництва, тяжке економічнестановище підприємств, неспроможність їх розрахуватися за придбані матеріальніта інші ресурси, Верховна Рада України 23. 02. 96р. ухвалила Закон про зміни тадоповнення до Декрету Кабінету Міністрів “Про порядок використання прибуткудержавних підприємств, установ і організацій”. Згідно з цим Законом державніпідприємства мали спрямовувати на поповнення власних оборотних коштів не менше10% загального прибутку підприємства. Ця частина прибутку звільнялася відоподаткування. На жаль, сьогодні ця пільга не діє.

Обсяг коштів, щоспрямовуються на поновлення власних оборотних коштів, залежить від очікуванихрозмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку,можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.

До коштів, якіможна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільовогопризначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунківпостійно перебувають у господарському обігу підприємства, а проте, йому неналежать. До їх використанням за призначенням вони в сумі мінімального залишкує джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Сталі пасиви – цемінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахуваньна обов'язкове державне пенсійне страхування на соціальне страхування, резервмайбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерськомубалансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слідробити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.

Методикавизначення власних оборотних коштів не робить розмежування між сталими пасивамиі короткотерміновими пасивами. Відображаються вони у І розділі пасиву балансу.

Основнимкритерієм оптимізації може бути коефіцієнт рівня фінансування підприємства зарахунок, зовнішніх і внутрішніх власних коштів. Цей показник може визначитисяза формулою:

/>,

де />       -  рівеньфінансування підприємства за рахунок власних котів, %;

    /> - обсяг формування власнихфінансових ресурсів у плановому періоді, грош. />од.;

/> - загальна потреба уфінансових ресурсах підприємства у плановому періоді, грош. од.

Банківські кредити як джерело формування оборотнихкоштів.

Розмір власнихоборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною.Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічноуточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умовпостачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми знесвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням наскладі нереалізованої продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірнихзобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу вдодаткових коштах.

Покрити цюпотребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формуватиоборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно,оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат ізбільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства.

У такому разіпідприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у виглядікороткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту,кредиторської заборгованості.

Призначення банківськихкредитів – фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточнихактивів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничихзапасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської заборгованості, податковимиплатниками та іншими зобов'язаннями.

Кредити банкудають змогу органічно ув'язати всі джерела оборотних коштів і справляютьактивний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готовоїпродукції та інших видів матеріальних цінностей.

Планування потребив позикових оборотних коштах включає розрахунок необхідної суми кредиту зурахуванням залишку нормативних товарно – матеріальних цінностей і визначенняпотреби в кредиті.

Сума кредиту зурахуванням залишку нормативних тварино – матеріальних цінностей визначаєтьсядля кожного об'єкта як різниця між плановою вартістю матеріальних цінностей задіючими цінами і власними оборотними коштами.

Короткостроковийкредит, не залежно від об'єктів кредитування, надається строком до одного року.Однак на практиці терміни надання кредиту значно менші, що пояснюється високимрівнем інфляції, станом товарного і грошового обігу.

Практикоювстановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати власнихджерел фінансування, тобто критичне значення його коефіцієнта дорівнює 0,5. щобільша ця величина, то кращий фінансовий стан підприємства (менша залежністьвід зовнішніх джерел). Динаміка коефіцієнта фінансової незалежності підприємствУкраїни за 2002 – 2005роки свідчить про стійку тенденцію до зменшення: 2002-й рік– 0,82, 2003-й – 0,76, 2004-й – 0,66, 2005-й рік – 0,59. У 2005 році цейкоефіцієнт практично наблизився до критичної межі.

Фінансовастійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів.Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство єфінансово стійким і відносно незалежним від зовнішніх джерел фінансування.

Однією з причин,яка гальмує стійкий розвиток підприємства в Україні, є обмеженість кредитнофінансових ресурсів.

 Вирішититруднощі з отриманням коштів, поліпшити фінансовий стан, зміцнити економічнубезпеку можна за допомогою сучасної форми кредитування – овердрафту.

Овердрафтнаоперація – це короткостроковий кредит, який надається на кілька днів.

Від звичайноїпозики відрізняється тим, що кошти можна отримати без застави. При овердрафтіна погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, які зараховуються напоточний рахунок клієнта. А тому обсяг кредиту змінюється в міру надходженнякоштів.

Овердрафт дуже зручний саме як кредитпід бігові кошти платоспроможним позичальникам. Кредитування у формі овердрафтудосить ризиковане для банку в умовах нестабільної економічної ситуації вУкраїні. Однак майже половина кредитних операцій сьогодні відбувається самеовердрафтній формі, і ця операція знаходиться на першій сходинці у рейтингунових кредитних ресурсів.

Залученікошти як джерело формування оборотних засобів

До залученихналежать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику підпевний відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншогоборгового зобов'язання.

Вексель єнайпростішою і найпоширенішою формою кредитних грошей. Він виписуєтьсяборжником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактичноперетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволенийпопит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінюєвексель.

Досить поширеноюформою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит.Він використовується підприємством за браком фінансових ресурсів у покупця(споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникаєнеобхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочкиплатежу за продукцію, що поставляється, від споживача одержує вексель або іншеборгове зобов'язання.

Використаннякомерційного кредиту набули певного розвитку в період становлення ринковоїекономіки, створення підприємств з різноманітними формами власностей. У ціломуйого використання позитивно впливає на економіку підприємства і народногогосподарства, оскільки скорочує реалізацію товарів, прискорює обертанняоборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторськазаборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотнихкоштів. Її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторськоїзаборгованості постачальникам свідчить про участь у господарському обігупідприємства коштів інших суб’єктів господарювання.

Іншими словами,кредиторська заборгованість – це короткострокові зобов'язання підприємств, яківиникають за:

–   розрахункамиз бюджетом;

–   зарозрахунковими документами, строк сплати яких не настав і які не сплачено встрок;

–   заневідфактурованими поставками – розрахунками взаємних вимог, векселями, строкоплати яких не настав і які не сплачено в строк;

–   закороткостроковими кредитами.

Кредиторськазаборгованість є допустимою (нормальною), якою її зумовлено чинним порядкомрозрахунків. Наприклад, заборгованість постачальника за розрахунковимидокументами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками.Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, щоутворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплатирозрахункових документів.

За кредиторськоїзаборгованості постачальників залучення коштів відбувається у товарній формі навідміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають угрошовій формі.

В Українісклалася парадоксальна ситуація: що більше в обороті підприємства товарів ігрошей підприємства – постачальники, то більше це його влаштовує. Однак таке“перекачування” капіталу (хоча й тимчасове) в кінцевому підсумку утворює ланцюгнеплатежів, погіршує фінансовий стан підприємства, уповільнює обертанняоборотних коштів у народному господарстві в цілому.

Джерелаформування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливостірізних джерел формування і принципи різного режиму використання власних ізалучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотнихкоштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерелоборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансовірезультати і фінансовий стан підприємства. Сприяє досягненню мети з мінімальнонеобхідними за даних умов оборотними засобами.


Розділ ІІПриродно – економічна характеристика господарства та організація йогофінансової роботи

 

2.1.Природно– економічні умови господарювання та організаційна структура господарства

ТОВ “Україна”розташоване в південно – східній частині Царичанського району, в с. Бабайківка,на віддалі 18 км від районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою.Господарство віддалене від обласного центру на 110км.

В ТОВ “Україна”функціонує молочно – товарна та свино – товарна ферми, тракторна та рільничабригади, ремонтна майстерня, пилорама, ДКУ. Землекористування господарстваявляє собою один досить компактний масив. Структура земельних угідь наведена втаблиці 2.1.

Таблиця2.1.

Динамікаі структура земельних ресурсів, землезабезпеченість

Показники 2005 рік 2006 рік 2006 р. у % до 2005 р. га % га % Загальна земельна площа: 1803,0 - 2053,0 - 113,9 в т.ч. с.-г. угіддя 1801,0 100,0 2051,0 100 113,9 із них рілля 1466,6 81,4 1549,2 75,5 105,6 сінокоси 25,0 1,4 25,0 1,2 100,0 багаторічні насадження 309,4 17,2 476,8 23,2 154,1 Коефіцієнт с.-г. освоєння землі 0,99 - 0,99 - 100,0 Коефіцієнт розораності землі 0,81 - 0,75 - 92,6 Припадає на одного працівника: с.-г. угідь 10,5 - 15,5 - 147,6 ріллі 8,5 - 11,7 - 137,6

Отже, на 2006 ріккоефіцієнт освоєння землі під сільськогосподарське виробництво становить 0,99;коефіцієнт розореності сільгоспугідь становить 0,75, що є досить високимипоказниками.

Завнутрігосподарським землевпорядкуванням на орних землях виділено польову, ґрунтозахиснусівозміни.

Рельєф території,на якій розташоване господарство, переважно рівнинний. Сільськогосподарськепідприємство знаходиться в лісовій зоні. Клімат цієї зони помірно –континентальний літо тепле, зима помірно холодна. Середньорічна температура +70С.Землі господарства розташовані у зоні достатнього зволоження, середньорічнакількість опадів досягає 500 – 550мм. Сніговий покрив нестійкий. Вегетаційнийперіод для сільськогосподарських культур сягає 190 – 200 днів. Сума активнихтемператур дорівнює 2500 – 29000С за рік.

В господарствіперевантажують чорноземи і дерново – підзолисті ґрунти. Весняно – польовіроботи в господарстві починаються у кінці березня. Якість земляних угідь, їхструктура, а також грунтовокліматичні умови сприяють успішному розвиткувиробництва сільськогосподарської продукції. Підвищенню урожайності такожсприяє значна кількість опадів, достатня частина яких припадає на періодвегетації сільськогосподарських культур.

ТОВ “Україна”створено на засадах угоди між учасниками товариства: Винниченко ВікторАндрійович, Школьний Микола Олександрович, Приступа Володимир Михайлович. Воностворене в процесі реорганізації шляхом перетворення СП “Лучанське” і йогоправонаступником.

Управлінняпідприємством здійснюється Зборами Учасників і Директором Товариства. Назагальних Зборах учасників вони мають кількість голосів пропорційно їх часток уСтатутному фонді (34%, 33% і 33% відповідно). Загальні Збори складаються нерідше двох разів на рік. Виконавчим органом Товариства є Директор Товариства,що обирається строком на 5 років – Винниченко Віктор Андрійович. Директорпідзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень; готує балансовийзвіт про підсумки діяльності за поточний рік.

Трудові відносиниТовариства з своїми працівниками регулюються Законодавством України про працю зурахуванням особливостей, що визначені трудовим договором. Прийом та звільненняпрацівників, оплата їх праці та інші питання трудових відносин входять докомпетенції Директора Товариства.

Згідно СтатутуДиректор здійснює поточне керівництво господарством та координує діяльністьвсіх виробничих з допомогою їх керівників: головного бухгалтера, головногоекономіста, агронома, завідуючого фермою, старшого механіка, бригадирів. Длясучасної системи ведення господарства характерно поглиблення спеціалізації наоснові підвищення концентрації виробництва. Спеціалізація господарства визначаєйого виробничий напрямок. Для того щоб визначити виробничий напрямокгосподарства потрібно спочатку проаналізувати товарну продукцію. (Таблиця2.2.)

                                                                                              Таблиця 2.2.

Структуратоварної продукції

Види реалізованої продукції 2003рік 2006рік 2006 р. у % до 2005 р. Тис.грн % Тис.грн % Зерно 157,5 27,9 762,0 70,8 483,8 Цукрові буряки 215,4 38,1 45,0 4,2 20,9 Овочі 0,1 0,02 8,0 0,7 8000,0 Інша продукція рослинництва 1,6 0,3 7,0 0,6 437,5 Всього по рослинництву 374,7 66,4 822,0 76,3 219,4 Молоко 94,4 16,7 173,0 16,1 183,3 ВРХ 66,9 11,8 27,0 2,5 40,4 Свині 21,0 3,7 39,0 3,6 182,0 Інша продукція тваринництва 3,7 0,7 15,0 1,4 405,4 Всього по тваринництву 190,0 33,6 254,0 23,6 133,7 Разом 564,7 100,0 1076,0 100,0 190,5

Як видно з даних таблиці післяреорганізації господарство збільшило виручку від реалізації продукціїрослинництва і зменшило частку тваринницької продукції. Крім того порослинництву збільшилось в декілька разів виробництва зерна і набагатознизилось (з 38% до 4%) вирощування цукрового буряка. Також значно знизилосьвирощування і відгодівля ВРХ, з 2003р. по 2006р. частка ВРХ зменшилась від 12%до 2.5%відповідно. Отже, за аналізуємий період господарство змінило свійвиробничий напрямок. В 2003р підприємство орієнтувалося на виробництвоцукрового буряка, зерна і молока. В 2006р господарство взяло зерново – молочнийнапрямок виробництва сільськогосподарської продукції.

Щоб розрахуватикоефіцієнт спеціалізації господарства />,потрібно застосувати наступну формулу:

/>;

де /> - питома вага готовоїпродукції;

/>        — порядковий номер;

/>/>:/>:/>

/>0,45 –рівень спеціалізації середній. Для рівня поглибленої спеціалізації цей показникпотрібно підвищити до значення 0,50 – 0,65, що сприятиме росту виходу продукціїпри високій ефективності виробництва.

2.2. Ресурснийпотенціал господарства та економічна ефективність його використання

До ресурсів господарства належатьземельні та трудові ресурси, виробничі фонди, енергоресурси. Важливимимоментами аналізу ресурсного потенціалу є їх наявність в господарстві, оцінкаїх розміру та вартості впродовж аналізуємого періоду. За допомогою таблицірозглянемо показники розмірів та вартості ресурсів в динаміці.

Таблиця2.3.

Динамікавартості ресурсів та основних економічних показників господарства

Показники 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. 2006 у % до 2003р. 1. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис.грн.. 941 1303 1883 2039 216,7 2. Валова продукція, тис. грн. 2532 1870 1135 1390 55 3. Площа с.-г. угідь, га 2051 1801 1801 2051 77,5 4. Площа ріллі, га 1605 1266,6 1266,6 1549,2 96,5 5. Середньорічна кількість робітників, чол. 228 190 172 132 57,8 6. Вартість осн. засобів, тис. грн. 5738 5314 5307 5213 90,8 7. Вартість оборотн. Засобів, тис. грн. 1411 934 1290 1512 107,2 9. Енергоресурси, к.с. 5100 5162,2 5030 5168,8 101,3

За аналізованийперіод площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 22.5%, а площа ріллі на3%, що пов'язане з реорганізацією господарства в ТОВ “Україна”  та виходом знього працівників з своїми земельними паями. Однак цей факт майже не зміниврозміру ріллі.

Майже у двічізнизилась середньорічна кількість працівників: в 2003році їх численність була228 чол., до 2006 року вона знизилась до 132 чол. Величина енергоресурсівзалишилась майже незмінною, так як за аналізуємі роки господарство немаломожливості поновлювати автопарк, кількість сільськогосподарських машин та їхніенергоресурси. В підприємстві широко застосовується сезонна орендависокоякісних комбайнів та їхньої сільськогосподарської техніки, що є більшекономічно вигіднішим. Відповідно і вартість основних виробничих фондів заданий період знизилась на 9.2%. вартість оборотних засобів зросла на 7.2%.

Незважаючи назниження майже всіх видів ресурсів в господарстві, це не привело до погіршеннявиробництва і відповідно його результатів. Так, виручка від реалізаціїпродукції зросла на 116.7%, при знижені собівартості виробленої продукції на 45%.В 2003 році виробництво було збитковим і валові збитки склали 164 тис.грн., взвітному періоді господарство отримало валовий прибуток в розмірі 372тисгрн.

Для більшдетального аналізу трудових ресурсів розглянемо таблицю 2.4.

Таблиця 2.4.

Наявність та використання трудових ресурсів Показники 2005 2006 2006 р. у % до 2005 р. Середньорічна кількість працівників, чол. 172 132 74,2 Ними відпрацьовано – всього, т. люд.-год. 134  112  83,6 Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд.-год. 779,1 848,5 108,9 Річний запас робочого часу, т. люд.-год. 331,1 254,1  76,7 Коефіцієнт використання робочого часу 0,4 0,4  100,0  Трудозабезпеченність  9,6  6,4 66,7

Дані з таблиціпоказують що за один рік (2006р. в порівняні з 2005р) трудозабезпеченість зменшиласьна 33,3 %, на  це вплинуло зменшення чисельності працівників і збільшення площіс\г угідь. Коефіцієнт використання робочого часу залишився незмінним. Щодовідпрацьованого часу одним працівником за рік, то цей показник збільшився на69,4 години.

Економічнаефективність с.-г. виробництва означає одержання максимальної кількостіпродукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби принайменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Проаналізуємоголовні економічні показники ефективності сільськогосподарського виробництваТОВ “Україна”. Для їх визначення потрібно знати ряд вихідних показників, щотакож занесені у таблицю.

Таблиця 2.5.

Основні показники економічної ефективності с.-г. виробництва

Показники 2003рік 2006рік 2006р. у %, до 2003р. 1. Сільськогосподарських угідь, га 2051 1591 77,5 2. Середньорічна вартість основних і оборот. фондів, тис. грн.. 6942 5321 76,6 3. Виробничі витрати, тис. грн. 2532 1810 71,5 4. Прямі затрати праці на виробн. продукції, люд.-год. 238 183 76,9 5. Середньорічна чисельність працівників, чол.. 228 132 57,9 6. Виручка від реалізації, тис. грн.. 941 2039 216,6 7. Валовий прибуток, тис. грн.. -164 372 336,8 8. Чистий прибуток, тис. грн.. - 272 - Валова продукція, грн.. на 1 га с.-г. угідь 0,450 1,280 284,4 на 100грн. фондів 13,5 38,3 283,7 на 1 грн. витрат 0,37 1,13 305 на 1 люд.-год. 3,9 11,14 285,6 на 1 працівника 4127 15447 374,3 Валовий доход, грн. На 1 га с.-г. угідь -80 0,230 310 На 100 грн. фондів -2,36 6,99 396,5 На 1 грн. витрат -0,06 0,20 436 На 1 люд.-год. -0,69 2,03 392 На 1 працівника -719,3 2818 419,7 Прибуток, грн. На 1 га с.-г. - 0,170 - На 100 грн. фондів - 5,11 - На 1 грн. витрат - 0,15 - На 1 люд.-год. - 1,49 - На 1 працівника - 2060 - Рівень рентабельності, % Фондів (п.7: п.2) -2,36 6,9 9,26 Продажів (п.7: п.6) -17,4 18,2 35,6

В звітному роцізросла виручка від реалізації продукції на 116,6%, виробництво було прибуткове:чистий прибуток в 2006році склав 272тис.грн. В 2003р сільськогосподарськевиробництво в господарстві було збиткове (164тис.грн збитків), тому порівняно з2006р всі показники економічної ефективності значно зросли. Так, частка валовоїпродукції на 1га с.-г. угідь, 100грн фондів і 1люд-год зросла майже втричі, ана 1 працівника на 274.3%. частка валового доходу, що становив 372тис.грн 2006рна 1люд–год перевищила відповідні показники 2003року більш ніж на 290%. Так яквиробничі витрати знизились на 30%, то частка валової продукції і валовогодоходу на 1грн виробничих витрат зросла на 205% і 336% відповідно.

В звітному роцічистий прибуток на 1га с.-г. угідь був у розмірі 170грн, на 100 грн. фондів –5.11грн, на 1грн витрат–0.15грн., на 1люд.-год.-1.49грн., на 1працівника –2062грн.

Щодо фондівгосподарства, то їх характеристика наведена в таблиці 2.6.

Таблиця2.6.

Наявність та ефективністьвикористання основних та оборотних фондів

Показники 2005 2006 2006 р. у % до 2005 р. Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн. 5307,0 5213,0 98,2 Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. 1290,0 1512,0 117,2 Виручка від реалізації, тис. грн. 1883,0 2039,0 108,3 Фондооснащеність, тис. грн. 294,7 254,2 86,3 Фондоозброєність, тис. грн. 30,9 39,5 127,8 Фондовіддача, тис. грн. 0,2 0,3 150 Фондомісткість, тис. грн. 5,0 3,3 66,0 Норма прибутку, %  - 4  -

З даної таблиці видно, що виручка відреалізації зросла на 156 тис.грн.,

Фондооснащеність зменшилась на 13,7%, а фондоозброєність збільшилась на 27,8 % — це відбулось за рахунок зменшеннякількості працівників.

Всі ці показникисвідчать про різне підвищення економічної ефективності використання ресурсівгосподарства в звітному році, незважаючи на те, що всі ресурси підприємствапісля реорганізації зменшилась, або залишилась на незмінному рівні (оборотніфонди).

Отже,господарство за аналізуємий період стало отримувати значні прибутки зменшившипри цьому свій ресурсний капітал, що свідчить про більш раціональне і повневикористання своїх ресурсів, яке призвело до росту економічної ефективностісільськогосподарського виробництва та рентабельності господарства.

2.3.Складі структура оборотних засобів у ТОВ “Україна”

      

 Оборотні засоби(оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фондиобігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукціїта отримання та отримання прибутку.

До оборотнихвиробничих фондів належать: сировина, основні і допоміжні матеріали,напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні ішвидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власноговиготовлення, витрати майбутніх періодів.

До фонду обігуналежать: залишки готової продукції на складі господарства, відвантажені, алене оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку вбанку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені укороткострокові цінні папери.

Співвідношенняоборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, єнеоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється цеособливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системирозрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва необхіднодосягти оптимального співвідношення оборотних коштів. При цьому підприємствозаінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшеннясистеми постачання, раціональніших форм розрахунків.

Для аналізускладу, структури і динаміки оборотних коштів порівнюють дані балансу на кінецьзвітного періоду з базовим періодом (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу) івивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів вцілому, а після цього– в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштівможуть бути:

Причинизбільшення оборотних коштів:

а) прибуток(після сплати податку);

б) амортизаційнівідрахування;

в) приріствласних засобів;

г) збільшеннязаборгованості по кредитах і позиках;

д) збільшеннязобов'язань по кредиторській заборгованості та ін.

Причини зменшенняоборотних коштів:

а) витрати зарахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

б) капітальнавкладення;

в) довгостроковіфінансові вкладення;

г) зменшеннякредиторської заборгованості.

Зміна вартостіоборотних коштів не завжди однозначно позитивна чи негативна. Якщо призбільшенні оборотних засобів підприємство втягнулося в велику дебіторськузаборгованість або виявився надлишок оборотних запасів, то це збільшення неприведе до ефективного використання оборотних активів. І навпаки зменшенняоборотних коштів за рахунок прискорення їх обертання є позитивною зміною воборотних активах.

Аналіз нашого господарства пооборотних коштах докладніше подано в таблиці 2.7.


Таблиця2.7.

Структураі динаміка коштів ТОВ “Україна”

Статті активу 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. 2006р. у % до 2003р. тис. грн.. % до підсумку тис. грн.. % до підсумку тис. грн.. % до підсумку тис. грн.. % до підсумку І запаси і затрати в т. числі: 1327 94 775 83 984 762 1109 73,3 83,6 — сировина і матеріали 148 10,5 55 5,8 84 6,5 62 4,1 41,9 — паливо 60 4,2 6 0,6 39 3,0 22 1,5 36,6 -буд. матеріали 30 2,1 3 0,3 10 0,7 11 0,7 33,7 — запасні частини 21 1,5 7 0,7 17 1,3 15 0,9 71,4 — матеріал с/г призначення 415 29,4 240 25,7 283 21,9 278 18,3 66,9 — твар. на вирошув. і відгодівлі 213 15,1 217 23,2 280 21,7 219 0,14 102,8 — МШП 72 5,1 38 4,1 60 4,6 55 3,6 76,4 — незавершене виробництво 171 12,1 183 19,5 165 12,8 272 17,9 159,0 — готова продукція 197 13,9 26 2,8 46 3,5 175 11,6 88,8 — товари - - - - - - - - - ІІ дебіторська заборгов. за тов., роботи і послуги 32 2,3 3 0,3 127 9,8 179 11,8 559 ІІІ дебіторська заборгованість за розрахунками 1 0,07 81 8,6 69 5,3 78 5,1 7800 IVІнша дебіторська заборгованість 47 3,3 74 7,9 8,9 6,9 74 4,9 157,4 V Грошові кошти 1 0,07 1 0,1 21 1,6 72 4,7 7200 VI Інші оборотні активи 3 0,2 - - - - - - - Виробничі оборотні фонди (п. І) 1327 94 775 83 984 76,2 1109 73,3 83,6 Фонди обігу (п. ІІ – п. VI) 84 6 159 17,0 306 23,8 403 26,7 479,7 Разом 1411 100 934 100 1290 100 1512 100 107,1

В таблицізапропоновано структуру оборотних засобів господарства за ряд років, щобпобачити зміни, які відбулися за період більший, ніж звітний рік.

З 2003року по2006рік оборотні активи господарства зросли не 7.1%. З них фонди обігу зросли вчотири рази, а виробничі оборотні фонди зменшились на 24.4%. в базовому роціфонди обігу займали лише 6% в оборотних активах, а в звітному році їх частказросла до 26,7%, що свідчить про нагромадження коштів на рахунку в банку(72тис.грн проти 1тис.грн в 2003році) та на дебіторській заборгованості, якатакож дуже зросла за аналізуємий період. Це є негативною тенденцією, так якнагромадженні кошти в фондах обігу не беруть участі в виробничому обороті.

В структурівиробничих оборотних фондів найбільшими статтями є сировина і матеріали,тварина на вирощуванні і вид годівлі, матеріали сільськогосподарськогопризначення, готова продукція, незавершене виробництво. За ці роки відбувсяріст часток таких статей як “тварини на вирощуванні і відгодівлі” (на 2,8%),“незавершене виробництво” (59%). інші статті в запасі і витрат знизилися, як ізнизилася і сама частка виробничих оборотних фондів. Особливо знизиласьвартість палива, будівельних матеріалів, сировини і матеріалів та матеріалівсільськогосподарського призначення.

Зміни, щовідбулися в структурі оборотних засобів є негативними, але не згубними длягосподарства і є нормальним явищем в даний час для сільськогосподарськогогосподарства. За сприятливих умов кошти з розрахункового рахунку можна швидко іуспішно застосувати у господарському обороті, а при настанні строків оплатиповернуться гроші від дебіторів, що приймали участь у збуті продукції.

Підвищення часткидебіторської заборгованості, якщо це не відбувається на фоні скороченняматеріальних запасів, свідчить про поліпшення збуту продукції прискоренняобертання оборотного капіталу. Про те і зменшення залишків коштів свідчитьможливо не скільки про високий рівень управління грошовими потоками напідприємстві, скільки про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцієюкризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.

Отже,господарство повинно бути заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сферіобігу за рахунок поліпшення системи постачання, розрахунків.


Розділ ІІІ. Підвищенняекономічної ефективності використання

оборотнихзасобів

3.1. Ефективністьвикористання оборотних засобів та шляхи їх підвищення

Стан оборотнихкоштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Для виявленнязмін в оборотних засобах порівняємо показники звітного року – 2006 – зпоказниками базового року – 2003р, тобто величина власного капіталу +довгострокові кредити банків + довгострокові позики – необоротні активи.

В 2003 роцівартість власних оборотних коштів була 1043тис.грн (4139 + 0 – 3096).

В 2006 роцівартість власних оборотних коштів склала 1225тис.грн (1263 + 2826 – 2864).

Власні оборотнікошти зросли за аналізуємий період на 182тис.грн. Слід розрізняти поняття“оборотні кошти” і “власні оборотні кошти”. Власні оборотні кошти – це джерелакоштів, а саме – частина власного капіталу підприємства, що розглядається якджерело покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів дорівнюєперевищенню поточних активів над зобов'язаннями.

До показників, щохарактеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальноївласності оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в). Цей показниквизначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майнапідприємства:

/>                            />

Цей коефіцієнтпоказує, яку частину у майні підприємства займають оборотні засоби. В звітномуроці ця частина зросла на 3% і склали 34%. цей коефіцієнт може зростати чизнижуватись залежно від конкретних обставин, але бажано, щоб частина оборотнихкоштів у майні господарства забезпечувала можливість ритмічного, безперебійноговиробництва і у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних коштів.

Дляхарактеристики ефективності використання оборотних коштів в господарствівикористовують показники оборотності цих засобів.

З усіх фінансовихресурсів тільки невелика частина вільна – грошові кошти в касі або нарозрахунковому рахунку. Інші знаходяться в обігу: вкладені в основні і біговікошти, причому оборотні засоби є найбільш мобільною частиною господарськихзасобів. Вони безперервно поновлюються, минаючи всі стадії виробничого процесу.

Прискоренняобертання обігових коштів має велике значення для стабільності фінансовогостану підприємства, виходячи з наступних основних причин:

По – перше, відшвидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо господарство, щомає невеликий обсяг коштів, але більш ефективно їх використовує, може робититакий оборот, як і господарство з більшим обсягом коштів.

По – друге, зоборотністю пов'язана відносна величина витрат, що знижує собівартість одиниціпродукції.

По – третє,прискорення обороту та тій або іншій стадії кругообороту коштів (наприклад,скорочення часу перебування матеріалів на складі) зменшують прискорити оборотна інших стадіях.

Слід наголосити,що робота  в умовах ринку і повної господарської самостійності не скасовуєнеобхідності планування оборотних коштів. Обов'язковість використаннянормативів, встановлених вищою за рівнем організацією, залежить від їхекономічної доцільності.

Якщо норматививикористовують в рамках внутрішнього аналізу, то їх дотримання повинноконтролюватися. В процесі аналізу з'ясовуються причини утворенняпонаднормативних або не повних нормативів. Це можливо тільки в умовах внутрішньогоуправлінського аналізу.

Аналіз обіговихкоштів проводиться як в цілому, так і по окремих статтях, в середині статей –по групах, в середині групи – по видах для виявлення змін або нестач цінностей.

Методика аналізуоборотності обігових коштів полягає в порівнянні показників оборотностіоборотних засобів господарства за звітний різ з аналогічними показниками забазовий рік. Таким чином, виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Цяінформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, постачальників.

Таблиця3.1. Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний періодгосподарстваПоказники 2003рік 2006рік відхилення 1. Виручка від реалізації, тис. грн. 941 2039 1098 2. Кількість днів періоду що аналізується 360 360 3. Одноденна виручка, тис. грн. 2,61 5,66 3,05 4. Середній залишок оборотних коштів, тис. грн. 1241,5 1401 159,5 5. Оборотність оборотних коштів, дн. (ряд4хряд2/ряд1) 474,96 247,36 -227,6 6. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість оборотів (ряд. 1/ряд.4) 0,76 1,45 0,69 7. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, грн.(ряд.4/ряд1) 1,31 0,69 -0,62

Виходячи знаведених у таблиці даних, можна сказати, що:

Оборотністьоборотних коштів за аналізуємий період прискорилась на 227.6 дня (247.36 –474.96=227.6), це привело до:

а) збільшеннякоефіцієнта оборотності засобів на 0.69 обороту (1.45–0.76=0.69);

б) зниженнякоефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0.62грн (0.69-1.31=0.62);

На змінуоборотності оборотних  коштів впливають два фактори:

1.    Зміна обсягу виручки відреалізації продукції

2.    Зміна середнього залишкуоборотних засобів.

Вплив першогофактора визначається так:

Середній залишокобігових коштів (2003рік) / одноденну виручку за звітний рік – оборотністьобігових коштів за 2003 рік.

В нашому випадкуоборотність оборотних коштів прискорилася на 227,6 дні, в тому числі зарахунок:

1)    зростання обсягу виручки відоборотності прискорилася 255,61 дні

(1241,5/5,66 –474,96 = 255,61)

2)    вплив зміни середньогозалишку оборотних коштів визначається :

зміну середньогозалишку /фактичну одноденну виручку.

За даними нашогорозрахунку, збільшення середнього залишку оборотних коштів на 159,5тис.грн.уповільнила оборотність обігових коштів на 28,18 дня (159,5/5,66=28,18).

Разом: -255,61 +28,18 = 227,6 дні.

Слід звернутиувагу, що в такій галузі виробництва, як сільське господарство, оборотністьоборотних коштів взагалі дуже висока, може бути понад 360 дні.

Метою аналізуоборотності обігових коштів є також визначення грошових коштів, що булививільнені з обороту в наслідок прискорення оборотності обігових коштів абододатково залучені в оборот внаслідок уповільнення оборотності обігових коштів.Для цього проводиться розрахунок:

різниціоборотності  обігових коштів в днях множиться на звітну одноденну виручку.

За нашими даними,прискорення оборотності оборотних коштів на 277,6 дні вивільнило з обігугрошові кошти в сумі 1288,2тис грн. (-27,3х5,66=1288,2тис.грн.).

Величинуекономічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності обігових коштів,можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Так,якщо в 2003 році для одержання з однієї грн. виручки було витрачено 1,31грноборотних коштів, то в звітному 2006 році тільки 0,69грн., тобто менше на кожнугрн. виручки.

Слід наголосити,що в умовах ринкової економіки, аналізуючи тільки оборотність коштів, не можнадати однозначну оцінку щодо прискорення або уповільнення їх оборотності.

Для цьогонеобхідно вивчати конкретну виробничу ситуацію. Так, інколи високий показникоборотності обігових коштів може вказувати на недостатність товарно –матеріальних запасів, що в подальшому може гальмувати розвиток бізнесу, аінколи низький показник оборотності виправданий, наприклад, коли очікуєтьсяпідвищення цін на сировину і матеріали.

Для стабілізаціїфінансового стану важливе значення має швидкість руху грошових коштів. Вгосподарстві завжди повинен бути мінімальний залишок грошових коштів, щопокриває поточні зобов’язання. Відсутність такого запасу свідчить про наявністьфінансових ускладнень в господарстві. Надмірна їх величина говорить про те, щореально підприємство зазнає збитків, пов’язаних з інфляцією і знецінюваннямгрошей. Тому в господарстві, поряд із аналізом оборотності матеріальнихоборотних коштів, актуальним є аналіз оборотності грошових коштів.

В 2003 рік операційні витрати склали2532 тис. грн., за 2006 рік – 1810 тис. грн. Мінімальна сума грошових коштівстановила відповідно по рокам 1266 тис. грн. (2532/2) і 905 тис. грн. (1810/2).Ця сума грошей потрібна в обороті господарства для підтримання ліквідностіпротягом року.

Якщо в оборотібуде менше, це призведе до погіршення фінансового стану підприємства. Отже, зотриманих в результаті розрахунку даних видно, що всього оборотних грошовихкоштів було достатньо для покриття мінімальної суми грошових коштів, щонеобхідна для проведення господарських операцій як в 2003 році так і звітному2006 році.

Окрім аналізурозрахованих показників оборотності коштів, застосовують і інші види аналізуцього показника. В ринкових умовах підприємство особливу увагу приділяє аналізувиробничо – комерційного циклу, тобто періоду обороту грошових коштів –зв’язком між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень.

Період обігукоштів або виробничо – комерційний цикл – це час між:

а) набуттямсировини і матеріалів і надходженням грошей за продані товари від дебіторів;

б) сплатою грошейза сировину і матеріали і надходженням грошей від дебіторів.

Отже, виробничо –комерційний цикл починається з набуття матеріалів і закінчується надходженнямгрошей від дебіторів.

1. Періодоборотності запасів сировини і матеріалів.

2. Мінус кредитпостачальників

3. Періодоборотності готової продукції.

4. Строк кредитудля дебіторів

5. Період оборотукоштів.

Так можнарозкласти по частинах період обороту грошових коштів.

ТОВ купуєнасінневий матеріал в кредит на 3 місяці, тримає на коморі 1місяць, а післяцього висіває. Виробничий цикл розтягується до збору врожаю і його доробки (4місяці). Строк кредиту для дебіторів 2 місяці.

Таким чином, міжперерахуванням грошей за матеріали і одержанням грошей від дебіторів минає 4місяці (1–3+4+2=4 міс.)

Період оборотугрошей можна визначити за даними форми 1 “Баланс” і форми 2 “звіт про фінансовірезультати”.

Застосувавши такіданні господарства:

1.        Обсягреалізованої продукції                 2039тис. грн.

2.        дебітори                                          179тис.грн.

3.        Запаси                                             1109тис.грн.

4.        Кредитори                                      287тис.грн..

Період обігу грошових коштіввизначається у такий спосіб:

1.    Період оборотності запасів

/>

2. Періодінкасації боргу

/>

3. періодоборотності кредиторської заборгованості

/>

Отже:

а) періодоборотності запасів                           6,5 міс;

б) періодоборотності кредит заборгов; 2 міс;

в) періодінкасації боргу                         1 міс;

г) період оборотукоштів                        5,5 міс.

Таким чином,підприємство розраховується з постачальниками через 2місяці, а продаж запасівздійснює через 6,5 місяці.

Затративши коштина запаси господарство їх поверне лише через 5,5 місяці. Отже, ТОВ “Україна”потрібно знаходити шляхи швидкого повертання (оборотності) коштів. Алевраховуючи специфіку розрахунків, що склалася між сільськогосподарськимипідприємствами і особливості самого виробництва (великий період оборотностізапасів) це мало ймовірно. В цій ситуації можливе збільшення періодукредиторської заборгованості або зменшення періоду інкасації боргу.

 3.2.    Прогнозування вартостіоборотних засобів в ТОВ “Україна” за допомогою трендового аналізу

Прогнозування нанаступні два роки розрахуємо за допомогою трендового аналізу. Найбільшдосконалий спосіб виявлення закономірностей розвитку  є аналітичне вирівнюваннярядів динаміки. При цьому застосовують трендові криві, тобто це математичніфункції за допомогою яких описується основна тенденція. Аналітичне вирівнюванняпроводиться по прямолінійному тренду:

Yt = a0+ a1t , де

Yt –теоретичне або вирівняне значення ряду динаміки;

a0–вирівняний рівень показника у році, який передує початку досліджень;

a1 –середній щорічний приріст або зниження показника;

t – порядковий №(періоду) року.

Отже для початкурозрахунків будую допоміжну таблицю для трендового аналізу.

Допоміжнатаблиця для трендового аналізу:

рік Вартість основних засобів тис., y /> Розрахункові дані t

t2

yt

yt

yi-yt

2004 934 1 1 934 924,3 9,7 2005 1290 2 4 2580 1254,3 686,7 2006 1512 3 9 4536 1575,3 1229,7 ∑ 3736 6 14 8050 3753,9 1926,1

/>     ∑y = a0n+ a1∑t

     ∑yt= a0∑t + a1∑t 2   , де nкількість років

     

/>/>      3736 = a03+ a16                     1245,3 = a0+ a12

      8050 = a06+ a114;                   1341,6= a0+ a12.3

Тепер нашерівняння має такий вигляд:

96,3=a10,3

Тепер, щоб знайтинаші невідомі потрібно:

      a1= 96,3/ 0,3 = 321

a0=1245,3 — 321*2 = 621,3

Yt =  621,3+ 321t

Виходядячи з a1 і a0  можемо зробити висновок, що середньорічна вартістьосновних фондів збільшується на 321.  Більш детально це зображено на графіку.

Yt (2007)=621,3 + 321*4 = 1905,3

Yt (2008)= 621,3 + 321*5=  2226,3                                          

/>

В результатіпроведеного трендового аналізу можна зробити висновок, що вартість оборотнихзасобів на наступні 2 роки будуть збільшуватись. Відповідно у 2007 році вонистановитимуть 1905,3 тис.грн, а в 2008 – 2226,3 тис.грн.


Висновки і пропозиції

ТОВ “Україна” створено в процесіреорганізації СП “Лучанське” від 28.09.2001року. ТОВ “Україна” має сприятливіприродно – економічні умови для сільськогосподарського виробництва:високоякісні земельні угіддя та достатній ресурсний потенціал. В процесіреорганізації господарство втратило частину своїх ресурсів. Так, площасільськогосподарських угідь зменшилась на 22,5%, в тому числі площа ріллі на3%, вартість основних виробничих фондів зменшилася на 10%. Не зважаючи назниження майже усіх видів ресурсів, це не привело до погіршення економічноїефективності виробництва. Навпаки, всі основні економічні показники результатівдіяльності зросли і в звітному 2001році господарство отримало чистий прибуток урозмірі 272тис. грн. та рівень рентабельності 18,2%, що свідчить про більшповне та раціональне використання свого ресурсного потенціалу.

У 2003 році ТОВ “Україна” булозбитковим, мало незадовільний фінансовий стан. В результаті оцінки фінансовогостану господарство можна зробити такі висновки. За аналізований період вструктурі майна підприємства відбулися деякі зміни:

-          вартість основних засобів та інших поза оборотнихактивів знизилась і їх частка в майні становила 65,4%;

-          вартість оборотних засобів зросла, на 01.01.2007ріквони складали 34,6% всього майна.

Негативною тенденцією є ріст воборотних активах частки виробничих запасів, оскільки при цьому заморожуютьсякошти, які могли б бути задіяними в обороті, але з іншого боку (при дефіцитісировини і високих темпах зростання цін) створення запасів є доцільним. Пронеефективне заморожування коштів говорить збільшення дебіторськоїзаборгованості в звітному році.

У короткострокові перспективікритерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність іплатоспроможність. В 2006 році всі показники ліквідності зросли і перевищувализагально прийнятні нормативи по даним коефіцієнтам. Три коефіцієнтаплатоспроможності були вище середнього рівня. Отже, це свідчить про те, щогосподарство відповідає параметрам, необхідним для здійснення з ним кредитнихта інших фінансових відносин.

Фінансова стабільність підприємствопов’язана зі ступенем залежності від кредиторів і інвесторі і характеризуєтьсяспіввідношенням власних і залучених коштів. В 2006 році частка власногокапіталу в загальній вартості майна становила майже 30%, що негативнимпоказником, так як загальноприйнятний рівень цього коефіцієнта 60%. Іншікоефіцієнти фінансової стійкості свідчать про те, що підсилилась залежністьгосподарства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто знизилась фінансовастійкість. Проте таку ситуацію можна трактувати як ріст довіри кредиторів догосподарства, що охоче кредитують його для збільшення господарського обороту.Крім того, запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів,довгострокових позикових джерел, а короткострокові зобов’язання у виправданихмежах, тобто у господарства нормально стійкий фінансовий стан.

Аналіз організації фінансування таекономічної ефективності використання оборотних засобів дав такі результати.Виробничі оборотні фонди з 2003 року зменшились на 17 %, фонди обігу зросли на379,7%. В тому числі дебіторська заборгованість: за роботи і послуги зросла на459% і становила в 2006 році 11,8% оборотних засобів, по розрахунках – з 1тис.грн. до 78 тис. грн. і ставила 5,1%, інша дебіторська заборгованість – на 57,4%і становила – 4,9%. Це свідчить про неефективне заморожування коштів, урезультаті чого уповільнюється швидкість їх обороту, а також є побічнінаслідки, пов’язані з ускладненням обліку і контролю. Але водночас слід мати наувазі, що надання покупцям продукції у кредит призводить до зростання обсягу їїреалізації. Правильно розроблена і проведена кредитна політика щодо покупцівзменшує зростання ризику безнадійних боргів.

Прискорити інкасацію дебіторськоїзаборгованості можна за допомогою векселів і факторингу. Вексельні розрахункисприяють зміцненню економічної безпеки підприємства, але через нерозвиненістьфондового ринку, великий ризик неплатежів, вони в Україні перебувають на етапівстановлення. Зменшити ризик неплатежів і появи боргу можна за допомогоюфакторингу – операції переуступки боргових прав підприємства іншому суб’єктові(фактору). Факторинг дає можливість одержання основної суми дебіторськоїзаборгованості за вирахуванням комісійного винагороди. На основі проведеногоаналізу можна дійти висновку, що структура оборотних засобів значно впливає напоказники, як характеризують платоспроможність господарства і перш за всекоефіцієнт ліквідності.

Запобігти накопиченнюпонаднормативних запасів можна, якщо грамотно визначити потребу господарства утих чи інших матеріальних ресурсах, складати угоди на їх закупівлю виходячи зпотреб виробництва, слідкувати за недопущенням порушень постачальниками строківпоставки.

Оптимальне розміщення оборотних активівдає можливість вивільнити значну суму коштів і спрямувати їх у виробництво. Длявизначення оптимальних запасів оборотних активів треба розрахувати середнюнорму запасу в днях, а потім і сукупного нормативу (загальної потреби воборотних коштах). Підприємство здійснює нормування оборотних коштів зазагальноприйнятою методикою відповідно до “Типового положення визначення нормзапасів товарно – матеріальних цінностей”, щ розроблене згідно ПостановуКабіне6ту Міністрів України та НБУ “Про нормативи запасів товарно –матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їхпокриття” від 19 квітні 1993року.

Для характеристики ефективностівикористання оборотних коштів використано показники оборотності. Зааналізований період оборотність оборотних коштів прискорилась на 228 днів, щопривело до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,62гривні.

На зміну оборотності вплинули двафактори:

а) зростання обсягу виручкиприскорило оборотність на 256 днів;

б) збільшення середнього залишкуоборотних засобів уповільнило оборотність на 28 днів.

В результаті проведених розрахунківвизначено, що прискорення оборотності оборотних засобів вивільнило з обігугрошові кошти в сумі 1288,2тис. грн..

Величину економічного ефекту,отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів визначено користуючиськоефіцієнтом завантаження коштів в обороті.

Так, якщо в 2003 році для одержання з1 грн. виручки були витрачено 1,34грн. оборотних коштів, то в звітному 2006році тільки 0,69грн., тобто менше на 0,62грн. на кожну гривню виручки.

Отже, ТОВ “Україна” є нормальнофінансово стійким господарством з достатнім рівнем ліквідності іплатоспроможності. підприємство за аналізований період в 4 роки сталоприбутковим та рентабельним. Хоча на даному етапі воно є досить економічнонезалежним від кредиторів, проте не слід збільшувати частку залученогокапіталу.

Оборотні засоби господарствавикористовуються економічно ефективно і фінансується норматив оборотних коштіза рахунок власного капіталу. Проте є резерв оптимізації структури оборотнихзасобів, за рахунок якого можливе вивільнення додаткових коштів для розширеннявиробництва.


Список використаної літератури

1.        Закон України “Про господарські товариства” від 19вересня 1991р.

2.        Закон України “ Про банки і банківську діяльність”від 20 березня 1991 р.

3.        Закон України “Про внесення змін до Закону України“Про підприємництво” від 22 лютого 2000р.

4.        Закон України “Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р №996 – XIV.

5.        Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого2000р №419 “Про складання фінансової звітності”.

6.        Наказ Міністерства фінансів України “Питанняскладання фінансової звітності” від 24 лютого 2000р. №37

7.        Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента – М:Финансы и статистика, 1997г.

8.        Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы – М.: 1998г.

9.        Бланк И. А. Управление активами  — К.: «Ника –Центр» 2000 – 712с.

10.     Бухгалтерський управлінський облік. Навчальнийпосібник/під ред. Ф. Ф. Битинця, Л. В. Чихлявської, Н. В. Герасимчука. Житомир:ЖІТІ, 2000–448с.

11.     Василик О. Д. Державні фінанси України. Навчальнийпосібник – К.: Вища школа, 1997р.

12.     Ефимова О. В. Финансовый анализ. – М.: 1996г.

13.     Карбовник А. М. Удосконалення методів аналізуфінансового стану підприємств. Фінанси України, 2001р. — №9 ст.92

14.     Кружик О. Б. Основы финансовой деятельностипредприятия – СПб, 1996г

15.     Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатівта фінансового стану підприємства – К.: 1990р.

16.     Павлова В.Н. Финансы предприятия – М.: Финансы истатистика, 1998г

17.     Павловська О. В. Формування оптимального розміщенняоборотних активів суб’єктів господарювання. Фінанси України – 2001р. №7 ст. 80

18.     Пащенко І Л. Прогнозування фінансової діяльностіпідприємства.

19.     Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельностипредприятия. Учебное пособие – Минск; М.: «Экоперспектива», 1998г

20.     Слав’юк Р. А. Фінанси підприємств. Навчальнийпосібник – К.: ЦУЛ 2002р.

21.     Фінанси підприємств. Підручник/Під ред.Поддєрьогіна А. М. – К.: КНЕУ, 2000р.

22.     Шеремет А. Д. Финансы предприятий – М.: Финансы истатистика, 1997г.


ДодатокА

Склад і розміщення оборотних коштів

/>



ДодатокБ

Класифікаціяоборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладень.

/>

еще рефераты
Еще работы по экономике