Реферат: Методи дослідження у статистиці зовнішньої торгівлі

Рефератна тему:

«Методидослідження у статистиці зовнішньої торгівлі»

Вступ

 

Підзовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність вітчизняних таіноземних суб’єктів господарювання, що заснована на взаємовідносинах або натериторії України, або за її межами.

Соціально-економічнасутність зовнішньоекономічних зв’язків виявляється у їх значенні для розвитку національноїекономіки, у вирішенні завдань внутрішньої та зовнішньої політики. ЗЕДвітчизняних підприємств визначається передусім експортно-імпортними операціями,які можуть мати різні види та форми. Вид зовнішньоекономічних зв’язківхарактеризують напрямом товарного потоку (експортні, імпортні) чи структурноюознакою. До форм зв’язку (зовнішнього прояву його сутності) відносять торгівлю,бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін,консалтинг тощо.

ЗЕД ототожнюють,передусім, із зовнішньоторговельними операціями, оскільки їх питома вага узагальному обсязі сягає біля 80%.  Окрім того, зовнішня торгівля товарами іпослугами є найвагомішою складовою поточних операцій з «іншим світом» СНР.

Статистика,досліджуючи зовнішньоекономічні зв’язки, формує базу даних, яка  всебічновідображає стан економічних відносин х іншими державами. Ця інформаціявикористовується  для аналізу явищ та процесів у сфері міждержавних відносин,для прийняття стратегічних рішень. Стан та динамічні зміни у ЗЕД статистикахарактеризує з кількісного боку за різними ознаками на основі системипоказників, які дають можливість виявлення певних закономірностей, щопроявляються в зміні явища, структурних його зрушеннях, розподілі одиницьсукупності чи у взаємній залежності ознак.

Дані статистикиЗЕД використовують державні та регіональні органи влади як підгрунття розробкипрограм чи моделювання тенденцій розвитку економіки в ціломузовнішньоекономічної сфери зокрема. Користувачами даних статистики ЗЕДвиступають також безпосередні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.Інформаційна база статистики ЗЕД використовується в аналітичних цілях приконтролі наповнення бюджету країни, при регулюванні  міждержавних потоків

та ін.

Окрімзабезпечення зацікавлених організацій та осіб інформацією про стан і розвитокзовнішньоекономічних зв’язків, завдання статистики полягають у розробці методіврозрахунку системи взаємовов’язаних показників, що характеризують динаміку таструктуру ЗЕД.

З переходом наміжнародні стандарти обліку зовнішньоекономічних операцій  внесено зміни ворганізацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтуєтьсяна даних митного обліку.

Об’єктиспостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Українськоїкласифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основупокладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності  (ТНЗЕД) – версіюГармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), що є міжнародноюбагатоцільовою класифікайційною системою. Особливістю УКТЗЕД є те, що вонавраховує національну специфіку товарообміну України з іншими країнами тамістить докладну  деталізацію товарів, що представлені не тільки за конкретниминайменуваннями, але і з урахуванням складу продуктів, технології їхвиготовлення, основних технічних характеристик. Отже, метою і завданням  моєїкурсової роботи є статистичне дослідження зовнішньоекономічної діяльності.Об’єктом  дослідження є зовнішня торгівля товарами (товарний оборот), експортта імпорт послуг, відношення, що виникають між резидентами країни тарезидентами інших країн (нерезидентами) щодо придбання фінансових вимог івзяття зобо’язань.

Індекснийметод у статистиці зовнішньої торгівлі

Методологіяпобудови індексів зовнішньої торгівлі в Україні базується на загальних засадахСНР-93. У зовнішньоторговельній статистиці індекси використовуються длявивчення динаміки товарообороту, фізичного обсягу експорту й імпорту, зміни цінна товари, при визначенні умов торгівлі, товарної структури зовнішньої торгівліта ін. Індексні показники дозволяють встановити й виміряти зв’язок між окремими чинниками, виявитиїх роль у загальній динаміці />експортуй імпорту.

При вивченнізовнішньої торгівлі важливо аналізувати нге лише зміну вартості, цін, фізичногообсягу, але й оцінювати умови торгівлі. З цією метою розраховують індекси.

Загальних умов/>

 

На практицінайчастіше використовують показникреальних умов торгівлі. Якщо його значенняменше від 1, то умови торгівлі в досліджуваному періоді вважаютьсянесприятливими порівняно з базисними періодом.

При покращенніумов торгівлі необхідно менше експорту для оплати даного обсягу імпорту, а томупр даному рівні внутрішнього виробництва можна перерозподілитит товари йпослуги з експорту на споживання яи капіталоутворення. Таким чином, при змініумов торгівлі є ймовірність значної розбіжності між змінами реального ВВП іВНД. Різниця між змінами в реальному ВВП і реальному ВНД, як правило, має назву«торговий прибуток» («збиток»). Згідно з СНР-93 цей показник у кожній країнівизначається за наступною формулою:

/>,

де /> /> — відповідно експорт таімпорту поточних цінах;

/> — індекс цін на базістандартного порівняльника;

/> індекс цін для експорту; /> — індекс цін для імпорту.Для достатньо однорідних груп товарів правомірно розраховувати середні ціни ісумувати кількість у натуральних вимірниках. В цьому випадку динаміку середньоїціни можна розкладати під впливом цінового та структурного чинників.

 

Аналіз статистики платіжногобалансу

 

Платіжний баланс країни – цесистематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певногоперіоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країнсвіту.Платіжний баланс дає докладну  характеристику зоавнішньоекономічного стану країнина макрорівні.

Статистичні органи щомісячно проводятьрозрахунки торговельного балансу країни з іншими державами та надають йогоорганам управління та Національному банку. Торговельний баланс формується наоснові інформації, що отримується від підприємств та організацій усіх формвласності. Експорт товарів по країнах СНД

/>

Система записуплатіжного балансу вигляд подвійного запису, приякій кожна операціявідбивається двічі як у кредитовому, так і дебетовому рахунках. Кредитовірахунки використовуються для обліку потоків матеріальних ресурсів, щохарактеризуютьекспор, і фінансових потоків, що відбивають або зменшенняіноземних активів країни, або  збільшення зовнішніх зобов’язань. Тобто вонифіксують приплив іноземної валюти в країну  в результаті будь-якихзовнішньоекономічних угод. Дебетові записи використовуються з метою облікупотоків матеріальних ресурсі, що характеризують імпорт, і фінансових потоків,що відбивають або збільшення активів, або зменшення пасивів, тобто відпливвласної валюти. Суми кредитових і дебетових рахунків є рівними. />

Найбільш суттєвимнапрямком використання даних платіжного балансу і супутньому йому балансііноземних інвестицій є обгрунтування зовнішньої і внутрішньої економічноїполітики, оскільки диспропорції балансу, внутрішні і зовнішні інвестиціївідіграють усе більшу роль в економічних і політичних рішеннях увзаємопов’язаній світовій економіці. Крім того, дані платіжного балансузастосовуються для аналітичних досліджень з вивчення причин, що зумовлюютьдиспропорції в балансі й обгрунтування заходів з їх коригування, оцінкивзаємозв’язку між зовнішньою торгівлею  і прямими інвестиціями, вивченняміжнародної торгівлі послугами, потоків міжеародних банківських капіталів іцінних паперів, проблем зовнішнього боргу, зв’язків між валютними курсами іпотоками поточного і капітального рахунків і т. ін.

Отже, для аналізуплатіжного балансу потрібно розглянути на прикладах прямі інвестиції  Українита прямі іноземні інвестиції в Україну. Для аналізу використовуємо статистичнідані 2004 рік. Таким чином, після аналізу додатка 3 можна зробити висновок, щокапітал резидентів в економіці інших країн, на початку року і на його кінецьзначно відрізняються один від одного (капітал резидентів в економіці іншихкраїн, на початку року – 165960,7- на кінець року – 175859,6), що свідчить прозбільшення прямих інвестицій з України в в інші країни світу;  а при анілізіпрямих іноземних інвестицій в Україну у 2004 р. спостерігається тенденціяінтенсивних інвестицій в економіку країни, зокрема внесків у вигляді ціннихпаперів (1195,0 млн.дол.США) та внесків у вигляді рухомого і нерухомого майна,внаслідок чого сукупний капітал нерезидентів, включаючи позичковий капітал, накінець 2004 року склав 8846,4 млн. дол. США.

Аналіз статистики валютнихкурсів.

Становленнясвітової валютної системи відбувалося в кілька етапів – від золотого стандартуз фіксованими валютними курсамиу різних країнах до повного його скасування, щодало змогу окремим країнам проводити самостійну національну грошову політику.Невдала спроба повернення до твердого паритету валют на базі золотого стандартустала поштовхом до об’єднання західноєвропейскихкраїн у Європейську монетурну систему з механізмом фіксованих валютних курсів.Бул створено європейську розрахункову одиницю – ЕКЮ. Нині країни Європейськогоекономічного співтовариства об’єднались  валютний союз із єдиною валютою –євро.

Поява обмінних курсівнаціональних валют зв’язана з розвитком міжнародної торгівлі, що вже давностала невід’ємною і значною частиноюекономічної діяльності країн світовогоспівтовариства. Разом з тим обмінні курси впливають не тільки на міжнароднуторгівлю, але і значною мірою впливають на національну економіку країни.

Під обмінним курсомрозуміють ціну валюти однієї країни, що  вимірюється в одиницях валют іншоїкраїни. Обмінний курс дуже рухомий і на нього впливають стан платіжного балансукраїни, рівень інфляції, співвідношення попиту та пропозиції валюти навалютному ринку, конкурентоспроможністьтовару даної країни на світовому ринку,політичні і військові фактори, а також цілий ряд інших опосередкованих,побічних чинників, що виявляють тимчасовий або постійний вплив на динамікукурсу валюти. Зовнішня торгівля товарами по країнах СНД (млн. дол. США)

Експорт Імпорт

1996

2000

2003

2004

1996

2000

2003

2004

Всього 7405,2 4497,5 6044,4 8557 11175,9 8039,9 11508,5 15208 Азербайджан 88,3 40,8 142,6 215,5 30,8 23,8 8,4 9,3 Білорусь 722,5 272,1 340,4 550,8 384,5 601,9 343,6 545 Вірменія 25,2 12,1 49,6 70,8 4 3,4 6,2 7,7 Грузія 183,2 37,8 102,4 147,6 3,8 10,3 40,1 18,8 Казахстан 90,9 76,8 306,8 622,8 243,6 412,8 492,8 395 Киргистан 8,1 6,2 12 20,6 9,6 2,4 4,3 5,2 Молдова 237,8 176,3 486 660,5 72,6 35,3 56,9 67,3 Російська Федерація 5577,4 3515,6 4311,4 5886,2 8816,6 5824,9 8645,6 12127,9 Таджикистан 19,1 97,4 32,3 28,6 8,4 0,9 4 8,5 Туркменістан 274 148,4 177,3 225,1 1541,2 946,2 1746,2 1953,7 Узбекістан 178,7 114 83,6 128,5 60,8 178 160,4 69,6

Установлення курсів іноземних валют згідно з практикою, що склалася, і законодавчими нормами називаєтьсякотируванням. У світовій практиці існують два способи котирування: Прямекотирування, коли одна одиниця іноземної валюти прирівнюється до певноїкількості одиниць національної валюти, зворотне котирування, коли одиницянаціональної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти.

Конвертування –спроможність валюти обмінюватися на інші валюти і піддаватися зворотномупроцесу.

Вільноконвертована валюта (ВКВ) валюта, що вільно і необмежено обмінюється на валютиінших країн.

Резервниминазивають валюти, що складають резервні кошти для міжнародних розрахунків ізберігаються центральними банками інших країн.

Частковоконвертована валюта – валюта, що обмінюється на обмежену кількість іноземнихвалют і застосовується не в усіх видах міжеародного платіжного обороту.

Неконвертована(замкнена валюта) – валюта, що не обмінюється на інші іноземні валютиі виступаєвсередині країни тільки як національна грошова одиниця.

Клірингові валюти– розрахункові валюти одиниці, що існують тільки в ідеальній формі у виглядібухгалтерських записів банківських операцій по взаємним поставкам товару інаданню послуг країнам – учасницями платіжної угоди.

Експорт Імпорт

1996

2000

2003

2004

1996

2000

2003

2004

Інші країни світу

3817,2

5043,2

8567,8

11795

2984,1

2542,2

7367,2

6867,5

Європа 1854,5 2311,4 4097,7 5562,3 2293,9 1745,8 5517,8 4466,6 Австрія 101,5 163,6 257,9 249,4 175,5 185,1 324,2 353 Греція 96,9 48,1 152 118,1 59,6 38,5 47 55,4 Данія 6,6 24,7 57,5 115,1 67,7 68,2 151,1 162,6 Іспанія 90,2 162,9 211,5 522 57 100,2 153,9 174,3 Італія 344,6 638,9 1268,5 1620,5 341,8 346 645,2 879,7 Нідерланди 99,7 138 480,2 524,8 197 0,9 4 8,5 Німеччина 274 148,4 177,3 225,1 197,8 146,6 280,9 340,2 Норвегія 10,7 18,1 9,4 23 49,4 44 65,7 70,9 Польща 362,7 417,9 763 979,9 510,7 312,5 802,4 1008,2 Португалія 11,3 20,1 44,5 27,1 2,9 7,7 16,1 21,8 Словаччина 230,6 230,9 289,1 398,1 183,1 124,4 2007,7 243,1 Фінляндія 22,1 24 27 30,8 96,3 95,9 294,8 273,7 Франція 111,1 111,7 157,4 203,5 245,1 236,1 530,2 654,7 Хорватія 7,2 15,3 20,5 52 8,7 8,4 18,7 17,4 Швейцарія 85,3 148,8 439,8 472,9 101,3 216,4 175,9 203,1

Азія

1788,9

2089,7

3432,9

4704

558,8

708,8

1735,8

2277,8

Афганістан 2,1 4,2 7,7 10,6 0,9 0,2 0,2 0,1 Бангладеш 4,4 4 11,6 21,1 0,4 0,3 0,3 0,5 Гонконг 7,8 2,8 86,9 113,7 9,1 4,4 5,2 6 Ізраїль 67,2 105,9 187,8 287,5 49,8 63,2 58,2 84,4 Індія 82,3 168,3 202,8 481,7 91 76 154 233,6 Індонезія 50,6 76,7 206,7 283,3 27,1 28,4 58,5 79 Китай 768,1 328,9 1002,7 829,2 90,2 131,9 519,2 741,2 Кіпр 39,6 176,5 272,6 168,5 15,5 29,4 17,2 3,9 Корея 63,2 146,3 182,2 358,4 48 109,9 228,7 326,7 Ліван 155,9 61,1 87,3 75,9 1,5 1,1 1,4 2,1 Філіппіни 57,7 78,1 194,6 104,7 1,2 5 2,9 3,3 Японія 81,3 68,4 87,9 100,2 114,9 99,1 377,7 423,4 Туреччина 408,7 868,5 902,1 1869,2 109,2 159,9 312,3 373,6

Африка

155

636,2

1032,5

1517

108

62,9

90,6

96,1

Алжир 16,7 235,8 351,2 593,8 9,2 3,9 3,9 Гвінея 1 6,3 7 9,5 71,6 50,4 45,9 44,5 Єгипет 96,8 221 291,6 367,6 12,2 2,4 8,6 20,3 Кенія 2,8 5,6 15,2 0,1 0,4 0,2 Марокко 16,5 60,8 77,6 162,6 0,5 0,3 3 3,3 Нігерія 13,8 76,7 194 180,4 5,2 0,3 0,7 1,2 Південна Африка 1,1 6,2 14,6 7,5 8,6 3,1 27,8 21 Сенегал 0,3 0,8 12,8 38,5 0,1 Туніс 8,8 25,8 78,1 141,9 0,6 6,3 0,3 1,7

Америка

475,3

950,5

1033,3

2083,6

771,3

500,4

975,4

930,3

Аргентина 12,9 7,8 6,6 21,8 6,4 6,1 14,1 17,2 Бразилія 36,7 75,2 177,9 189,3 111,6 93,3 360,5 270,2 Венесуела 10,7 8,4 14,9 17,7 1,1 0,1 Еквадор 5,5 11 18,2 30,5 31,9 13,1 22,1 19,5 Канада 14,4 59,2 36,3 82,6 46,6 24,8 74,4 44,4 Мексика 7,9 50,5 43,9 188 1,2 2,4 4,6 4,8 США 376,3 725,3 715,5 1506,9 568,8 360,4 498,1 570,9 Чілі 10,9 13,1 20 46,8 3,7 0,2 1,6 3,3

Австралія і Океанія

18,8

5,9

4,7

11,7

23,4

24,7

23

27

Австралія 7,1 5,2 2,4 7,4 23,1 23,8 21,9 26 Нова Зеландія 11,7 0,7 2,3 4,3 0,3 0,9 1,1 1

Проілюструємодеяк вищезгадані поняття на конкретних прикладах.

Маємо наступнекотирування валют: 1 долар США відповідає 0,68 фунтів стерлінгів; 1 долар СШАдорівнює 4,3 польських злотих. Потрібно визначити крос-курс злотого до фуниустерлінга

Розв’язок:

                  />  фунта стерлінга

Пряме котируваннявалюти в Нью-Йорку щодо Лондону 10 лютого 2002 року становило:

а) за курсомпокупця: 1 фунт стерлінгів= 1,758 долара США;

б) за курсом продавця: 1 фунт стерлінгів = 1,759 долара США;

Потрібновизначити маржу американського банку за 1 реалізований фунт стерлінгів.

Розв’язок:

                   Маржа = 4,759-1,758=,0001 долара США

Отже, прибутокбанку від операції становить 10 пунктів, тобто 0,001 долара США  за кожний фунтстерлінгів.

Список використаноїлітератури (бібліографічний список)

1.  Крамченко Л.І., Лутчин Н.П.,Москаль Б.С. Економічна статистика. Навч. Посібник. – Львів: «Новий світ-200»,2004. 396 с.

ISBN 196-7827-55-0

2.  Вашків П.Г. та ін. С 78Статистика підприємництва: Навч. посібник, П. Г. Вашків, П. І. Пастер, В. П.Сторожук, Є. І. Ткач; за ред. П.І. Вашків, В. П. Сторожука. – К.:«Слобожанщина» 1999 – 600 ст.

3.Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів, за ред. І.В.Крамченко, І. В. Багрової. – Київ, центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.

4. Статистиказовнішньої торгівлі / В.С. Михайлов та ін., 2-ге видання перероблене ідоповнене – К.: КНЕУ, 2000 – 467 с.

5. Методологічніпроблеми побудови зведених індексів зовнішньої торгівлі // Статистика України.– 2000. — №1. – с. 24-29.

6. Державнийкомітет статистики України. «Україна у цифрах у 2005 році» Статистичнийдовідник. За ред. Осауленка О. Г. ISBN 966-8459-09-1

7. Державнийкомітет статистики України. «Україна у цифрах у 2004 році» Статистичнийдовідник. За ред. Осауленка О. Г. ISBN 966-8459-07-5