Реферат: Соціально-економічна статистика
Зміст
1. Статистика охорони здоров’я і фізичної культури вУкраїні
2. Статистика національного багатства України
3. Завдання 1
4. Завдання 2
5. Завдання 3
6. Завдання 4
7. Список використаної літератури
8. Додатки
1. Статистика охорони здоров’я іфізичної культури в Україні
Міністерствоохорони здоров’я України виконує одну з найважливіших функцій у нашій країні −дбає про здоров’я нашої нації.
Очолює данеміністерство Митник Зіновій Миколайович.
МОЗ Українискладна багатофункціональна система, яка складається з багатьох підрозділів:
Департаментрозвитку медичної допомоги;
Департаментматеринства, дитинства, та санаторного забезпечення;
Департаменторганізації санітарно-епідеміологічного нагляду;
Департаментуправління та контролю якості медичних послуг;
Департаментрегуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системіохорони здоров’я;
Департаментекономіки, фінансів і бухгалтерської звітності;
Департаменткадрової політики та запобігання корупції;
Управліннясправами;
Юридичне управління;
Управління освітита науки;
Управлінняекономіки медичного страхування та соціальних програм;
Управліннястратегічного планування та аналітичного забезпечення;
Управліннямоніторингу та супроводу державних програм;
Відділ тендернихпроцедур;
Відділ медико-соціальноїекспертизи;
Відділміжнародної діяльності та євроінтеграції;
Відділорганізації медичного забезпечення ЄВРО-2012;
Контрольно-ревізійнийвідділ;
Відділінвестицій, будівництва та майнових відносин;
Відділ іззабезпечення діяльності Міністра;
Секторпротирадіаційного захисту та медичних проблем наслідків аварії на ЧАЕС;
Сектор контролюапарату;
Мобілізаційнийцентр;
Секторрежимно-секретної роботи.
Станохорониздоров’я у регіонах України характеризується багатьма показниками.
Основними проблемамирозвитку галузі є: захворюваність, інвалідність і смертність населення відхвороб системи кровообігу, новоутворень і соціально небезпечних інфекційниххвороб (СНІД, туберкульоз).
Основні напрямкиреформування:
фінансуваннягалузі на достатньому рівні;
зміцнення матеріально-технічноїбази лікувально-профілактичних установ;
підвищенняпрестижу професії медичних працівників за рахунок підвищення середньоїзаробітної плати до рівня середньої заробітної плати працівників промисловості;
надання житла іпредставлення соціальних гарантій і пільг медичним працівникам в сільськіймісцевості.
Кількість медичних закладів станом на березень 2009 року:
Міністерствуохорони здоров’я України (МОЗ) підпорядковано 2537 медичних закладів (майже 91%від загальної їх кількості в Україні);
Департамент зпитань виконання покарань має 82 заклади (майже 3%);
Академія медичнихнаук має 29 медичних установ (1%).
Потужністьлікарняних закладів по всіх міністерствах і відомствах сьогодні становить 436,4тис. ліжок.
Заклади МОЗ мають403 тис. ліжок, Департамент з питань виконання покарань, має 11 тис. ліжок, Академіїмедичних наук підпорядковано 7,5 тис. ліжок.
Амбулаторно-поліклінічнізаклади розраховані на 957,1 тис. відвідувань за зміну(див. дод.1,2.).МОЗ маємережу амбулаторно-поліклінічних закладів, які розраховані на 890,7 тис. відвідуваньза зміну. В закладах Академії медичних наук можуть проконсультуватися близько 5тис. пацієнтів за зміну.
Всього в охороніздоров’я у 2008 працювало 207,9 тис. лікарів, із них 82% у системі МОЗ, решта —у відомчій медицині. Дефіцит лікарських кадрів сягнув 48 тисяч осіб.Забезпеченість лікарями по галузі — 45,2 на 10 тис. населення. З нихбезпосередньо надають медичну допомогу 26,7 лікарів (на 10 тис. населення), щозначно нижче від середньоєвропейського рівня.
В 2008 зведенийбюджет системи охорони здоров’я України становив 23,8 мільярда гривень (9% цієїсуми було спрямовано на фінансування відомчої медицини).
Щорічнефінансування закладів охорони здоров’я інших міністерств та відомств (не МОЗ)сягає 2,2 млрд. грн. За ці кошти медичну допомогу отримують 4,4 млн. населення,або 9% населення України, тут задіяно 27 тис. лікарів та 57,5 тис. середньогомедичного персоналу.
Загальні видаткина охорону здоров’я у структурі ВВП України сягнули 6,5% (3,5% — за рахунокдержбюджету, решта — з місцевих бюджетів.) Для порівняння — в Європейськомурегіоні — 7,7% ВВП, а в Євросоюзі — 8,7% ВВП. Однак у розрахунку на душунаселення за паритетом купівельної спроможності у доларах США загальні витратина національну систему охорони здоров’я в Україні у 5,5 разу нижчі, ніж уЄвропейському регіоні. Польща виділяє удвічі більше, ніж ми.
Смертність у 2007і 2008 роках сягнула 16,4 випадків на 1000 чоловік ( при цьому ряд областей маєнабагато вищі коефіцієнти смертності: Чернігівська — 21,1%, Сумська іКіровоградська — 18,6, Донецька — 18,1, Луганська — 17,9%).
Від’ємнийприродний приріст в 2008 спостерігався в усіх областях України, окрімЗакарпатської і Рівненської областей та Києва.
Структура причинсмерті в 2008:
хвороби системикровообігу — 63,7% у структурі всіх причин смертності
новоутворення —12,0%;
зовнішні причинисмерті — 8,0%.
Рівень дитячої іматеринської смертності в 2008:10,3 на 1000 народжених живими, що на 6,3%менше, ніж у 2007 році.
76 випадків дитячоїсмерті, що становить 14,9 на 100 тис. народжених живими.
Рівеньматеринських втрат у Сумській області — 36,9, у Чернівецькій — 36, уМиколаївській — 29,9, у Кіровоградській — 28,4, у Київській — 24,7 та в АР Крим— 25,8.
Протягом 2008зареєстровано25,3 мільйона відвідувань з приводу серцево-судинних ісудинно-мозкових хвороб;
виявлено 152,9тис. нових випадків злоякісних новоутворень — 329,1 на 100 тисяч;
всього онкохворихзареєстровано понад 934 тисячі, за останніх п’ять років цей показник зріс майжена 23%
; офіційнозареєстровано понад 141 тис. випадків ВІЛ/СНІД, у тому числі 15,2 тис. випадківсмерті від захворювань на СНІД.
Кількістьзакладів первинної меддопомоги на 10 тис. населення в нас учетверо менша, ніж українах ЄС: у нас — 1,2, у них — 4,9.Чисельність лікарів первинної ланки упівтора разу менша, ніж у країнах Євросоюзу. Число лікарень — 0,63 на 10 тис.населення, а в ЄС — 0,31.Загальна кількість ліжок більша у півтора разу, тодіяк кількість ліжок інтенсивної терапії в нас удесятеро менша, ніж у країнах ЄС.Середня тривалість перебування в лікарні — 12,8 дні.
До занятьфізичною культурою і спортом залучено лише 13% населення.За інтегральнимпоказником здоров'я населення, яким є середня очікувана тривалість життялюдини, Україна посідає одне з останніх місць в Європі.Рівеньзабезпечення населення в Україні фізкультурно-спортивними залами (з розрахункуна 10 тис. осіб) у 2-3 рази нижчий, ніж у провідних державах, плавальнимибасейнами — у 30 разів.Понад 80 %спортивних майданчиків не відповідають сучасним вимогам.З державного бюджетувиділяється у середньому 0,5 з місцевих бюджетів — 2 відсотки їх видатковоїчастини. Держава виділяє менш як 0,5 % видатків державного бюджету на сферуфізичної культури і спорту.
Отож, маючи такістатистичні дані, можна сміливо говорити про недосконалість системи органівохорони здоров’я та фізичної культури. Для їх кращого функціонування потрібнопровести низку реформ, збільшити фінансування галузей та проводити активнуагітацію населення, щодо здорового способу життя.
2. Статистика національногобагатства України
Національнебагатство розглядається як сукупність усіх природних та людських можливостей,засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись)при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети.
Наявністьприродних ресурсів є головною умовою розміщення продуктивних сил на данійтериторії. Кількість, якість і поєднання ресурсів визначають природно-ресурснийпотенціал території, який є важливим фактором розміщення населення ігосподарської діяльності. За особливостями використання природні ресурсиподіляються на невичерпні та вичерпні.
За запасамиприродних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі, зокрема, перше місце– за кількістю орних земель, запасами залізної та марганцевої руд, сірки; учислі перших – за запасами кам’яного вугілля, природного газу, калійної такам’яної солей.
Усього в Україніна кінець ХХ століття виявлено і розвідано більше 80 видів корисних копалин. Уцілому значні запаси паливних ресурсів в Україні характеризуються різкимпереважанням у їх структурі твердих видів палива: кам’яного вугілля, горючихсланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводнів. Відсутністьдостатньої кількості нафти і природного газу створює значні труднощі длярозвитку економіки.
Провідне місцесеред паливних ресурсів займає кам’яне вугілля, 98% якого добувають у Донбасі,решту – в Львівсько-Волинському басейні. Донецьке вугілля залягає на глибині500-700 метрів (максимальна – 1200 метрів), товщина шарів – 0,5-2,0 м, 25% йогококсується. Львівсько-Волинський басейн зосередив 2% вугілля, яке залягає наглибині 300-700 м, товщина шарів – 0,5-1 м. Найбільші поклади бурого вугілля – у Дніпровському басейні (2,4 млрд. т, глибина залягання – 5-140 м, відкритийвидобуток).
Найбільші запасинафти і газу – у Дніпровсько-Донецькій, Карпатській, Причорноморсько-Азовськійнафтогазоносних провінціях. Уже понад 100 років ведеться видобуток нафти(Борислав) і 80 років – природного газу в Передкарпатті. Це призвело до сильноївичерпаності родовищ. Майже 80% видобутку нафтогазової сировини країни в данийчас припадає на родовища Східної України.
Як ресурсинизькосортного палива або сировини для виробництва нафтопродуктів можутьрозглядатися величезні запаси менелітових горючих сланців, розташовані уКарпатах, а також горючі сланці Болтиського родовища на межі Черкаської таКіровоградської областей.
В Україні відомопонад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно в Поліссі. Цей ресурс єсировиною для паливної промисловості.
НайбагатшаУкраїна на рудні металеві корисні копалини, насамперед, руди чорних металів. Наїї території сконцентровано до 20% світових ресурсів марганцевих руд, найбільшеяких видобувається в Нікопольському родовищі. У майбутньому зросте рольнайбільшого у світі Велико — Токмацького родовища (Запорізька обл.). Запасизалізних руд становлять 12% від світових і зосереджені у більш ніж 80родовищах, 60 з яких розташовано в Криворізькому басейні.
Україна має певнізапаси руд кольорових металів. До найважливіших належать: поклади титану,алюмінієвої сировини, нікелю, ртуті. Знайдено і золото (Дніпропетровська,Житомирська, Черкаська, Луганська, Донецька, Закарпатська, Одеська області),мідь.
Територія державив цілому багата на нерудні корисні копалини, представлені гірничохімічною,металургійною сировиною та будівельними матеріалами.
Гірнича хіміязаймається видобутком: самородної сірки, калійних солей, кухонної солі,фосфоритів.
Великі запасифлюсових вапняків розміщені в Донецькій області та Криму, а доломітів – уДонецькій, Дніпропетровській та Закарпатській областях. Основні запасивогнетривких глин зосереджені у Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській таЧеркаській областях, кварцитів – у Житомирській, Кіровоградській, Сумській таДонецькій областях.
Багато в Українівисокоякісного каоліну. Значні запаси будівельних матеріалів: вапняків,цементної сировини, крейди, облицювального каменю: гранітів, мармуру, базальту,лабрадоритів.
У Волинській іРівненській областях, Приазов’ї та Кривому Розі є запаси кольорового каміння:берилу, топазу, бурштину, аметисту, агату, яшми, гірського кришталю.
Земля – один знайбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузейгосподарства, і одночасно – предмет та засіб праці. Загальний земельний фондУкраїни становить близько 603,6 тис. км2, з яких 71,2% становлятьсільськогосподарські землі, головним чином сільськогосподарські угіддя, якимизайнято майже 70% території України (у тому числі: рілля – 55,1%, багаторічнінасадження – 1,7%, сіножаті і пасовища – 12,5%). Лісами вкрито 17,2% загальноїплощі держави, під забудовами знаходяться 3,8%. Майже 4% території Українивкрито водою, 1,5% зайнято болотами. Інші землі (яри, піски, зсуви, радіоактивнозабруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України.(Див.дод.5,6.).
Структурасільськогосподарських угідь значно впливає на регіональні особливостірозміщення сировинної бази агропромислового комплексу. Саме тому вонивикликають особливий інтерес. Показник забезпеченості населеннясільськогосподарськими угіддями вважають найбільш об’єктивним при економічнихоцінках земельних ресурсів. В Україні він складає 0,8 га на одного жителя, зних 0,65 га становить рілля.
Сільськогосподарськіугіддя сконцентровані на території нерівномірно. Їх площа зростає від 37% угірсько-лісовому регіоні Карпат до 90% у степах.
На ріллю уструктурі сільськогосподарських угідь припадає близько 76%, що свідчить провисоку розораність території України. За цим показником Україна займає першемісце в Європі. Проте особливе значення має продуктивність земель, яка залежитьвід природної родючості ґрунтів.
У структуріґрунтового покриву України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на55% площ орних земель. 10% орних земель займають опідзолені й деградованічорноземи, 9% – каштанові, 7% – підзолисті, 6,7% – сірі лісові, 2,5% –солонцюваті, 2% – лужні та ін. В Україні зосереджено 25% покритих чорноземомплощ світу.
Кліматичні умовиоцінюються як природні ресурси, насамперед, – агрокліматичні. Температурнийрежим повітря і ґрунту в поєднанні з кількістю атмосферних опадів і запасамивологи в ґрунті формують агрокліматичні ресурси. Річні суми температуррівнинної частини країни з середньодобовими понад 10°С становлять 2100-3600°С ідостатні для визрівання основних сільськогосподарських культур.
Зволоженнятериторії зменшується з північного заходу на південний схід. На півночі вприродній зоні Полісся в багатьох місцях ґрунти заболочені і потребуютьосушення. У зоні лісостепу коефіцієнт зволоження дорівнює 1, але у результатінеоднорідності рельєфу тут посилено розвивається водна ерозія ґрунтів, з якоютеж необхідно боротися, щоб зберегти їх родючість. У зоні степу зволоженнянедостатнє, важливим є правильне зрошення ґрунтів, яке б не призводило до їхзасолення.
Різко зменшуютьефективність використання агрокліматичних ресурсів заморозки, ураганні вітри згрозами, суховії, град.
Водні ресурси −усі води даної території (поверхневі – річки, озера, водосховища, ставки і підземні),придатні для господарського використання.
Забезпеченняодного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разівменше, ніж у Росії.
На територіїУкраїни нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше(в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3,Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3.
Три тисячі озерУкраїни акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних –Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6км3.
В Українізбудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільшийкаскад водосховищ створений на Дніпрі.
Ставки становлятьнайчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3) штучних водойм, якіздавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах.
Запаси підземнихвод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході. Глибиназалягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні України. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, якізосереджені у 84 родовищах, з них 35 експлуатуються.
У гірськихрегіонах України є термальні води, які залягають на глибині понад 500 м і ще недостатньо вивчені.
У цілому зазапасами водних ресурсів Україна займає одне з останніх місць у Європі.Найбільшими споживачами води є промисловість, сільське і комунальнегосподарство.
Альтернативнимджерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільшегосподарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги якихстановить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвиткуморського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.
Біологічніресурси розглядаються як сукупність рослинних ресурсів і тваринного світу. Лісистановлять основу рослинних ресурсів. Лісових ресурсів в Україні недостатньо.Середня лісистість її території становить 14% (8,6 млн. га). Лісонадлишковимирайонами є Карпати (лісистість – 40%) і Полісся (26%). 75% лісових площ маютьвисокопродуктивний деревостан. На хвойні ліси припадає 54% запасів деревини, утому числі на сосну – 35%, вона, в основному, поширена на Поліссі. Майже 40%запасів деревини – твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Середлистяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополя. За рахуноквласних лісів Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині. Неабияка рольлісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав. З лісом пов’язуютьвеликий спектр народногосподарської діяльності (лісова і деревообробна, меблевата паперово-целюлозна промисловість, лісохімія, фармакологія, харчовапромисловість, побутове паливо тощо).
Рекреаційніресурси − сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічнихкомплексів та їх елементів, які використовуються для прямого і непрямогоспоживання та виробництва курортних і туристичних послуг з метою відновлення тарозвитку фізичних і духовних сил людини.
Серед нихдомінують санаторно-курортні, до складу яких входять мінеральні води,лікувальні грязі, ропа, кліматологічні ресурси лісів, морів, гір. В Українівідомо понад 100 джерел мінеральних вод: «Нафтуся» – у Львівській, «Куяльник»– в Одеській, «Миргородська» – у Полтавській, зразка «Боржомі»– у Рахівському районі Закарпатської, «Великодолинський нарзан» – вОдеській областях тощо.
У складнійсистемі використання рекреаційних ресурсів помітне місце посідає туризм(поєднує пізнавальні й оздоровчі функції), організований (через будинки й базивідпочинку, пансіонати, дитячі табори) і неорганізований відпочинок(самодіяльні короткочасні або тривалі виїзди «на природу», збираннягрибів та ягід, купання тощо).
Людськіресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Якфактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, що мають певніпрофесійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці йрозробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процесивідтворення населення та його зайнятості.
Специфікалюдських ресурсів порівняно з іншими факторами економічного розвитку полягає втому, що, люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовніцінності; багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовоюдіяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібнозавжди враховувати потреби людини як особистості; науково-технічний прогрес ігуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань,моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостейпрацівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лишеза сприятливих умов.
Однієюз передумов успішного економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівні єврахування інтересів людей в будь-яких діях, спрямованих на підвищенняефективності функціонування господарського механізму. Без такого врахування неможна досягти підвищення ефективності в широкому (тобто соціально-економічному)розумінні.
Підвищеннярівня підготовки кадрів вигідно як підприємству, так і самому працівнику. Заоцінками експертів, підвищення кваліфікації робітників на 1% забезпечує прирістпродуктивності праці на 0,2-0,4%. В розвинутих країнах 40% економічногозростання забезпечується за рахунок підвищення кваліфікації кадрів.
На території України проживає46.8 млн. осіб (0.8% населення світу, на 1.01.2006 р.). За чисельністюнаселення Україна займає п’яте місце серед європейських держав (післяНімеччини, Італії, Великобританії і Франції) та 44 місце серед країн світу.
У1991 р. чисельність смертей вперше перевищила чисельність народжень в Україні(на 39.1 тис. осіб). В наступні роки ця тенденція все більше посилювалась — в1992 р. — на 100.3 тис. осіб, в 1993 р. — на 184.2 тис. осіб, а вже у 1998 р. — на 300.7 тис. осіб, а у 2004 р. – на 33.4 тис. осіб. Тільки за останні дев’ятьроків внаслідок природного скорочення населення України зменшилось майже на 4млн. осіб. Процеси депопуляції особливо інтенсивно відбуваються у сільськіймісцевості. Чисельність сільського населення у 2004 р. становила 15.3 млн. осіб(в 1940 р. — 27.3 млн. осіб, 1950 р. — 23.8 млн. осіб, 1989 р. — 17.1 млн.осіб, 2001 р. – 15.8 млн. осіб) (див. дод. 3,4).
У 1998р. сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народженихжінкою за все життя) становив 1.2, а ще у 1985-1990 р.р. — 2.1 дитини Показники смертності людейзалежать безпосередньо від їхнього матеріального стану, рівня охорони здоров’я,умов праці і побуту, стану забрудненості довкілля, рівня старіння населення таін. В Україні на кожні 100000 жителів у 2004 р. померло 1626 осіб (в 1995 р. — 1212 осіб). Більшість смертей — від хвороб системи кровообігу, злоякіснихновоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм. Збільшились показникисмертності серед всіх вікових груп. Україна має значний об’єм національного багатства, проте, черезнераціональне його використання вона посідає останні місця за рівнем життя тарозвитку.
3. Завдання 1
Маємо дані пророзподіл пасажирів за розміром витрат часу на дорогу до присадибних ділянок. Зарезультатами даних представлениху (таблиці 1.) розрахувати:
1. Середнійрівень витрат часу;
2. Моду і медіануза допомогою формул і графічно;
3. Показникиваріації чисельності пасажирів: розмах варіації, квадратичний коефіцієнтваріації;
4. Середнєлінійне та квадратичне відхилення;
5. Загальнудисперсію трьома методами;
6. Коефіцієнтосциляції;
7. Коефіцієнтдетермінації;
8. Емпіричнекореляційне відношення.
Зробити висновки.
Таблиця 2.
№
п/п
Витрати
Часу, хв.
Чисельність
Пасажирів, чол.
-
х
S 1 До 20 45 15 45 2 20-30 45 25 90 3 30-40 45 35 135 4 40-50 41 45 176 5 50-60 43 55 219 6 60-70 10 65 229 7 70-80 65 75 294 8 80-90 91 85 385 9 90-100 45 95 430 10 Більше 100 43 105 473 разом - 473 - -Таблиця 3. Вихідні дані.
№
п/п
x*f/>
/>
/>/>
1 675 2160 2304 103680 2 1125 1710 1444 64980 3 1575 1260 784 35280 4 1845 738 324 13284 5 2365 344 64 2752 6 650 20 4 40 7 4875 780 144 9360 8 7735 2002 484 44044 9 4275 1440 1024 46080 10 4515 1806 1764 75852 Разом, ∑ 29635 12260 8340 3953521. Середнійрівень витрат часу.
Середній рівеньвитрат часу обраховується за формулою:
/>
/>, хв.
Тобто, всередньому кожен пасажир витрачає на дорогу до присадибних ділянок 62 хв..
2. Моду і медіануза допомогою формул і графічно.
Мода дляінтервального ряду обчислюється за формулою:
/>,
Де:
/>
Медіана дляінтервального ряду обчислюється за формулою:
/>
/>
Отже, половинапасажирів витрачає на дорогу до присадибних ділянок до 42,11 хв., інша –більше.
/>
/>
Оскільки />, то асиметрія єправосторонньою.
3. Показникиваріації: розмах варіації, квадратичний коефіцієнт варіації.
Розмах варіаціїобраховується за формулою:
/>
/>хв.,
4. Середнєлінійне та квадратичне відхилення.
Середнє лінійневідхилення:/>
/>
/>
Середнєквадратичне відхилення:
/>
/>
Квадратичнийкоефіцієнт варіації:
/>
/>
5. Загальна дисперсія.
№ x f x*f X^2 X^2*f 1 15 45 675 225 10125 2 25 45 1125 625 28125 3 35 45 1575 1225 55125 4 45 41 1845 2025 83025 5 55 43 2365 3025 130075 6 65 10 650 4225 42250 7 75 65 4875 5625 365625 8 85 91 7735 7225 657475 9 95 45 4275 9025 406125 10 105 43 4515 11025 474075 Разом 473 29635 2252025/>,
/>
Також загальнудисперсію можна обрахувати за формулою:
/>
Тобто якщо усіхпасажирів представити як 1, то їх можна розділити на тих хто йде більше 63 хв. і менше 63 хв..
/>
Також дисперсіюможна обрахувати за формулою:
/>
Таблиця 4.
/>
6. Коефіцієнт осциляції:
/>
/>
Оскількикоефіцієнт осциляції перевищує 33%, це свідчить про неоднорідність сукупності.
7. Коефіцієнт детермінації.
У даному випадкузагальна дисперсія рівна міжвидовій, тобто/>.
Тоді
/>
/>
8. Емпіричнекореляційне відношення:
/>
Тоді виходить щозв’язок між групами дуже тісний.
Висновок.
Провівшиобчислення у даній сукупності я виявила, в середньому пасажири витрачають надорогу 63 хв., найчастіше витрачають на дорогу 64,07 хв., за лінійним іквадратичним відхилення; різницю у часі між окремими пасажирами(25,92 і 28,91), виявила,що найбільша різниця у часі 90хв., з’ясувала, що асиметрія є правосторонньою,виявила тісний зв’язок між групами всередині вибірки.
3. Завдання 2
Обсяги платнихпослуг філії «Кодак» за рік характеризується наступними даними(Таблиця 3.).
Таблиця 5.
Номер
філії
Обсяг послуг, тис. грн. I кв. II кв. III кв. IУ кв. 156 1090 1200 1010 1110Необхіднорозрахувати для ряду динаміки:
1. Середнійрівень ряду;
2. Заланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютніприрости, коефіцієнт росту, темп росту, темп приросту, абсолютні значення 1%приросту.
3. Середніузагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середнійкоефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення1% приросту.
1. Середнійрівень інтервального ряду обраховується за формулою:
/> ,
/>тис. грн.
Абсолютнийприріст за ланцюговою схемою:
/>
За II кв.: /> тис. грн.
За III кв.: /> тис. грн.
За IУ кв.: />тис. грн.
Абсолютнийприріст за базисною схемою:
/>
За II кв.: /> тис. грн.
За III кв.: /> тис. грн.
За IУ кв.: />тис. грн..
Коефіцієнт ростуза ланцюговою схемою:
/>
За II кв.: />
За III кв.: />
За IУ кв.: />
Коефіцієнт ростуза базисною схемою:
/>
За II кв.: />
За III кв.: />
За IУ кв.: />
Якщо коефіцієнтзростання виражається у відсотках, його називають темпом зростання.
/>
За ланцюговоюсхемою:
За ІІ кв.: />
За ІІІ кв.: />
За ІУ кв.: />
За базисноюсхемою:
За ІІ кв.: />
За ІІІ кв.: />
За ІУ кв.: />
Темп приростуможна обчислити відніманням 100% від відповідного темпу зростання.
/>
За ланцюговоюсхемою:
За ІІ кв.: />
За ІІІ кв.: />
За ІУ кв.: />
За базисноюсистемою:
За ІІ кв.: />
За ІІІ кв.: />
За ІУ кв.: />
Абсолютнезначення 1% приросту:
/>
За ланцюговоюсхемою:
За ІІ кв.: />тис. грн.
За ІІІ кв.: />тис. грн.
За ІУ кв.: />тис. грн.
За базисноюсхемою:
За ІІ кв.: />тис. грн.
За ІІІ кв.: />тис. грн.
За ІУ кв.: /> - приросту немає.
Узагальнюючіпоказники.
Середнійабсолютний приріст:
/>
Середнійкоефіцієнт зростання.
/>
Середній темпзростання:
/>
Середній темпприросту:
/>
Середнє значення1% приросту:
За ланцюговоюсхемою:
/> тис. грн.
За базисноюсхемою:
/>тис. грн..
Висновок.
Проаналізувавши, заформулами, дані про обсяги послуг я дійшла висновку, що дана філія в середньомумає незначні темпи зростання, коефіцієнти зростання також відносно стабільні. УІІ та ІУ кварталах спостерігається незначний ріст показників, проте через І таІІІ квартали загальне зростання невелике.
4. Завдання 3
Маємо наступнідані про продаж товарів за два роки ( Таблиця 6.).
Таблиця 6.
Назва
товару
Кількість реалізованого товару (кг) Середньорічна ціна за кг., тис. грн. Товарооборот, тис. грн. базовий звітний базовий звітний базовий звітний цибуля 2098 1987 6789 71234 14243322 141541958Необхідновизначити:
1. Індивідуальнііндекси цін, кількості товарів та товарообороту;
2. Загальнііндекси цін, фізичного обсягу та товарообороту;
3. Загальнусуму економії або перевитрати за рахунок зміни цін чи фізичного обсягу;
4. Прирісттоварообороту.
Зробити висновки.Показати взаємозв’язок між обчисленими індексами.
1. Індивідуальнііндекси цін, кількості товарів та товарообороту обраховуються за формулами:
Індекс ціни: />; />;
Індекс кількості:/>; />;
Індекстоварообороту: />; />
2. Загальні індекси цін, фізичногообсягу та товарообороту обраховуються за формулами:
Загальний індексціни:
/>; />;
Загальний індексобсягу:
/>; />;
Загальний індекстоварообороту:
/>; />
3. Загальна сумаперевитрат за рахунок зміни цін та фізичного обсягу обраховується за формулою:
/>, тис. грн.
4. Прирісттоварообороту обраховується за формулою:
/>
Висновок.
Обрахувавшиіндивідуальні та загальні індекси на цибулю я дійшла висновку, що існує тісназалежність між індексами за базовий та звітний періоди.
5. Завдання 4
На основі данихпідприємства про витрати на виробництво продукції за три роки (базовий,минулий, звітний) поквартально (див. таблицю 7) проведіть аналіз сезоннихколивань витрат на виробництво продукції, застосовуючи метод середньоїарифметичної простої і зваженої, метод плинної середньої і метод аналітичноговирівнювання.
Розрахуйтепоказники сезонної хвилі та відобразіть це графічно.
Таблиця 7.
Період Базов. Минул. Звітн. 1 кварт. 340 350 320 2 кварт. 412 435 468 3 кварт. 327 390 342 4 кварт. 290 280 2761. Середняарифметична обраховується за формулою:
Проста:
/>
за квартал.
Зважена.
Щоб обрахуватисередню арифметичну зважену складемо табличку з вихідними даними.
Таблиця 8.Вихідні дані.
Період Квартали Витр. За 4 кв. Базов. 4 1369 Минул. 4 1455 Звітн. 4 1406/> за рік
2. Метод плинноїсередньої.
Метод плинноїсередньої полягає в знаходженні середнього арифметичного за певний проміжокчасу з поступовим заміщенням першого даного на наступне.
Зробимо таблицю зрозрахунками і зобразимо результати графічно.
Таблиця 9. Методсередньої плинної.
квартали витрати Середнє плинне Базовий рік І квартал 340 340 ІІ квартал 412 376 ІІІ квартал 327 353 ІУ квартал 290 342,25 Минулий рік І квартал 350 344,75 ІІ квартал 435 350,5 ІІІ квартал 390 366,25 ІУ квартал 280 363,75 Звітний рік І квартал 320 356,25 ІІ квартал 468 468,5 ІІІ квартал 342 352,5 ІУ квартал 276 351,5/>
Методаналітичного вирівнювання.
Методаналітичного вирівнювання полягає в залежності ряду динаміки від часу.
Загальне рівняннямає вигляд:
/>
Вихідні данізнаходимо з системи рівнянь:
/>
/>;
Де: />;
/>
Складемо таблицюз вихідними даними.
Таблиця 10.Вихідні дані.
квартали y t t^2 y*t f(t) 1 340 6 36 2040 343.76 2 412 5 25 2060 345.22 3 327 4 16 1308 346.68 4 290 3 9 870 348.13 5 350 2 4 700 349.59 6 435 1 1 435 351.04 7 390 -1 1 -390 353.96 8 280 -2 4 -560 355.41 9 320 -3 9 -960 356.87 10 468 -4 16 -1872 358.32 11 342 -5 25 -1710 359.78 12 276 -6 36 -1656 361.24 разом 4230 182 265 4230.00Складемо графікдля порівняння.
/>
Показникисезонної хвилі – це індекси сезонності. Індекс сезонності обраховується заформулою:
/>
Підставившизначення у формулу заповнимо таблицю.
Таблиця 11.Вихідні дані.
квартали Витрати Iсез % базовий І 340 96 ІІ 412 117 ІІІ 327 93 ІУ 290 82 Минулий І 350 99 ІІ 435 123 ІІІ 390 111 ІУ 280 79 Звітний І 320 91 ІІ 468 133 ІІІ 342 97 ІУ 276 78/>
Висновок.
Проаналізувавшидіяльність підприємства я дійшла висновку, що існує чітка тенденція зниженнявитрат у кінці кожного року. Амплітуда коливань індексів сезонності змінюєтьсяв межах 55%.
Списоквикористаної літератури:
1. Міністерство освіти і науки України;
2. Міністерство охорони здоров’я України;
3. Державний комітет України із земельних ресурсів;
4. Державний комітет України із природних ресурсів;
5. Моторин Р. М. Економічна статистика.-К.: КНЕУ,2005;
6. Статистика: підручник/ С.С Герасименко, А.В.Головач,А.М. Єріна та ін.: За наук. ред. д-ра. екон. наук С.С Герасименка – ге вид. перероб.і доп.:-К.КНЕУ,2000.
7. Теорія статистики: підруч./О.І.Кулинич, Р.О.Кулинич.-5-те вид. перероб. ідоп.-К: Знання,2010.