Реферат: Розробка інвестиційних проектів

/>Реферат

Курсова робота: 57 стор.,15 таблиць, 5 рис., 12 джерел.

Тема роботи – Соціальніаспекти розробки інвестиційних проектів.

Мета роботи –проаналізувати основні аспекти розробки інвестиційних проектів.

Об’єкт дослідження –відкрите акціонерне товариство “Елеко”

Завдання:

- проаналізуватитеоретичні основи розробки інвестиційних проектів;

- провести аналізтехніко-економічних показників діяльності інвестиційного проекту;

- обґрунтуватиефективність соціальних аспектів при розробці інвестиційного проекту.

Ключові слова: Інвестиції,соціальні аспекти, прибутковість, актуальність, окупність, проект, розробка,удосконалення, продукція, мотивація, персонал, пільги.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи розробки соціальних аспектівінвестиційних проектів

1.1 Поняття інвестиційних проектів

1.2 Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів

1.3 Аналіз соціальних аспектів розробки інвестиційнихпроектів

2. Аналіз техніко-економічних та соціальних аспектів розробкиінвестиційного проекту

2.1 Характеристика підприємства

2.2 Аналіз техніко-економічних показників

2.3 Ефективність діяльності інвестиційного проекту

2.4 Аналіз соціальних аспектів інвестиційного проекту

3. Пропозиції по удосконаленню соціальних аспектів проекту

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми курсової роботи “Соціальні аспекти розробкиінвестиційних проектів” обумовлена тим, що кожній фірмі (компанії) у процесі їїфункціонування потрібні певні фінансові кошти на заміну й відновлення основнихфондів, нарощування наявного потенціалу, збільшення потужностей,диверсифікованість і розширення масштабів виробництва, проведення певнихорганізаційно-технічних заходів з метою вдосконалювання господарськоїдіяльності й поліпшення її кінцевих результатів. Фінансові вкладення впридбання, будівництво, відновлення, реконструкцію, модернізацію й розширеннягосподарюючих об'єктів прийнято називати інвестиціями. Варто відрізняти поняття"інвестиції" і «капітальні вкладення». Якщо капітальнівитрати звичайно припускають створення нових і відновлення зношених основнихфондів (будинків, споруджень, устаткування, транспорту й ін.), то інвестиціїпередбачають вкладення коштів також в оборотні активи, різні фінансовіінструменти, інтелектуальну власність. Звідси, «капітальні вкладення»більш обґрунтовано розглядати як складову частину або форму"інвестицій".

Мета роботи полягає в розгляді теоретичних аспектів соціального розвиткуінвестиційних проектів, аналізі техніко-економічних та соціальних аспектівінвестиційного проекту.

Завданнями проекту є:

- аналіз теоретичнихоснов інвестиційних проектів;

- аналізтехніко-економічних показників діяльності інвестиційного проекту;

- обґрунтуванняефективності соціальних аспектів при розробці інвестиційного проекту.

Методи дослідження: теоретичний, описовий, аналітичний, прогнозний.

1. Теоретичніоснови розробки соціальних аспектів інвестиційних проектів1.1 Поняття інвестиційних проектів

інвестиційнийпроект соціальний аспект

Інвестиційний проект — сукупність техніко-економічних рішень іорганізаційно-фінансових заходів щодо реалізації коштів і втіленню їх вінвестиційний об'єкт у формі здійснення науково-дослідних,дослідно-конструкторських, будівельно-монтажних, іспитових,пуско-налагоджувальх, приймально-здавальних, організаційно-правових,рекламно-оформлювальних і інформаційних робіт і послуг з метою досягненнябажаної соціально-економічної ефективності.

Інвестиційні проекти можуть носити глобальний світовий, міждержавний,державний, регіональний і муніципальний характер.

Існує чотири ознаки, що характеризують конкретний інвестиційний проект:

- спрямованість надосягнення мети;

- координованевиконання взаємозалежних дій;

- обмежена довжина вчасі;

- оригінальність(унікальність).

Життєвий цикл інвестиційного проекту включає такі стадії:

- формулювання проекту;

- аналіз проекту;

- розробку проекту;

- реалізацію проекту;

- оцінку отриманихрезультатів.

Формулювання проекту — те, із чого починається будь-якийінвестиційний проект.

На початку життєвого шляху проекту розглядаються:

- інвестиційний задум(ідея);

- здійснюваний підхід(інноваційний, патентний і ін.);

- відповідністьпропонованого техніко-технологічного рішення сертифікаційним вимогам;

- попереднє узгодженняінвестиційного задуму з федеральними, регіональними, місцевими інтересами йгалузевими пріоритетами;

- відбір реципієнта,здатного реалізувати проект;

- підготовкаінформаційного меморандуму реципієнта.

Проектний аналіз — методологія комплексної оцінкидостоїнств і недоліків проектів, альтернативних шляхів використання ресурсів зобліком їх макро- і мікроекономічних наслідків. [2; с.89]

Проектний аналіз здійснюється по таких найважливіших напрямках:

Технічний Економічний Організаційний Аналіз інвестиційного проекту Соціальний Фінансовий Екологічний /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Рис.1.1 Види проектного аналізу

Технічний аналіз ( дослідження передбачуваного місця розташування ймасштабу об'єкта, типів використовуваних технологічних процесів, матеріалів,устаткування й оснащення; графіка робіт, наявність капіталу й робочої чинності,необхідної інфраструктури, методів реалізації, експлуатації й обслуговуванняінвестиційного проекту.

Економічний аналіз ( визначення цінності інвестиційного проекту з поглядуодержуваного ефекту й зроблених витрат, тобто його ефективності стосовно донаціональних, регіональних і місцевих інтересів.

Організаційний аналіз ( виявлення компетентності й здатностіадміністративного персоналу успішно вирішувати всі завдання по реалізаціїінвестиційного проекту.

Соціальний аналіз ( установлення впливу інвестиційного проекту на змінусуспільних відносин і розвиток соціальної сфери, психологічну обстановку йповодження людей.

Фінансовий аналіз ( обґрунтування достатності інвестиційних ресурсів дляреалізації інвестиційного проекту у встановлений термін, підготовкаорієнтовного балансу прибутків і видатків, одержуваних у підсумку прибутків ізбитків.

Екологічний аналіз (розгляд існуючих природних умов і потенційного впливуінвестиційного проекту на навколишнє середовище, прогнозування можливихекологічних наслідків.

Тільки такий, багатобічний і детальний аналіз створює передумови дляоб'єктивної оцінки розглянутого інвестиційного проекту в цілому [1; с.57].

1.2 Соціальні аспекти розробкиінвестиційних проектів

У самому загальному змістіінвестиційним проектом називається план або програма вкладення капіталу з метоюнаступного одержання прибутку. Більш строго можна сказати, що поняття"інвестиційний проект" уживається у двох змістах:

- як справа, діяльність, захід, що припускаєздійснення комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення певних цілей(одержання певних результатів) і потребуючих для свого здійснення інвестиційнихресурсів;

- як система організаційно-правових ірозрахунково-фінансових документів для здійснення яких-небудь дій, зв'язаних іінвестуванням, або дії, що описують такі.

Форми й змістінвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими — від плану будівництванового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіхвипадках, однак, є присутнім часовий лаг — затримка між моментом початкуінвестування й моментом, коли проект починає приносити прибуток.

Керування проектами яксистемний процес має ряд характерних відмінностей від традиційного виробничогокерування. Виробниче керування має справа з більше передбачуваними ситуаціями,більшість функцій повторюється з періодичністю, заздалегідь відомої, і сампроцес керування побудований на цій однаковості. Керування проектами, навпаки,повинне сприяти творчим змінам. У проекті значно сутужніше перебувати в рамкахбюджету й строків.

Таким чином, проект яксоціально-економічна система має наступні ознаки, які повинні враховуватися зметою ефективного керування:

- наявність активного людського елемента,нестаціонарність;

- стохастичність поводження;

- труднощі визначення граничних можливостей системи;

- здатність змінювати структуру, зберігаючицілісність і життєздатність;

- здатність формувати варіанти поводження;

- здатність адаптуватися до умов, що змінюються(зовнішньому й внутрішньому керуючому впливам);

- здатність і прагнення до цілеоутворенню [6; с.142].

У чинність того, щоосновною метою діяльності некомерційної організації є не витяг прибутку, ареалізація суспільно-корисних функцій, оцінка інвестиційних проектівнекомерційної організації носить яскраво виражену специфіку.

Процедура оцінкиінвестиційних проектів некомерційної організації має дві складові: економічну йсоціальну. Економічна складова ґрунтується на аналізі фінансових вигід відреалізації проекту, а соціальна складова — на оцінці соціальних результатів відвиконання проекту.

Аналіз економічнихрезультатів інвестиційних проектів некомерційної організації базується на тихже показниках, що й для комерційних підприємств. Це коефіцієнти простої нормиприбутку, чистої наведеної вартості, індекс прибутковості, період окупностівкладених коштів, показник внутрішньої норми прибутку.

До показників оцінкисоціальних результатів інвестиційних проектів ставляться коефіцієнт соціальноїрентабельності, показник чистої наведеної соціальної вартості, індекссоціальної прибутковості, коефіцієнт внутрішньої норми соціальноїприбутковості.

Коефіцієнт соціальноїрентабельності (SR) розраховується за аналогією з показником економічноїрентабельності як відношення грошової оцінки соціального ефекту до витрат навиробництво даного соціального ефекту.

Як приклад розглянемовибіркову вакцинацію населення в одному з регіонів. У цьому випадку соціальнийефект буде проявлятися в зниженні рівня захворювань населення регіону, прицьому вигоди одержать ті обличчя, які не пройшли вакцинацію, але залишилисяздоровими через скорочення масштабів поширення вірусу. Таким чином, грошова оцінкасоціального ефекту буде вимірятися різницею вартості витрачених медичних послугрегіону, де не проводилася вакцинація, і регіону, де вакцинація мала місце, заумови, що регіони рівноцінні по своїх характеристиках. Витрати на виробництвосоціального ефекту виміряються витратами на проведення вакцинації в регіоні.

Однак на відміну відпоказника економічної рентабельності коефіцієнт соціальної рентабельності незавжди піддається вирахуванню. Вимір грошової оцінки соціального ефекту йвитрат, пов'язаних з його виробництвом, у більшості випадків є вкрай складнимзавданням. Прояв соціального ефекту від споживання культурних, освітніх і іншихнекомерційних послуг розтягнуто в часі й знаходить своє відбиття в різнихгалузях економіки. Підвищення освітнього, культурного рівня приводить до ростуспоживання в соціально-культурній сфері, підвищенню продуктивності праці всфері матеріального виробництва й т.д. На думку Андрєєва И.А., показниксоціальної рентабельності найбільше застосуємо для програм соціально-економічногорозвитку регіону країни, розроблених державними й недержавниминауково-дослідними інститутами. Їхня результативність «може бути оціненавідношенням зміни душових (сімейних) грошових доходів населення регіону післяїї впровадження до витрат на її розробку й реалізацію». Однак показниксоціальної рентабельності може активно використатися й у сфері охорониздоров'я, де процеси й результати надання медичних послуг піддаються кількіснійоцінці [9; с.93].

При оцінці інвестиційнихпроектів некомерційної організації найбільш привабливими є проекти знайбільшими значеннями соціальної рентабельності. Однак у більшості випадківпроекти з високими значеннями соціальної рентабельності є економічно збитковимипроектами. При цьому важливо, щоб соціальна рентабельність проекту компенсувалафінансову нерентабельність проекту, тобто сума економічної й соціальноїрентабельності була вище нуля. Для подібної оцінки доцільно використатипоказник загальної рентабельності проекту (TR) або загальної нормиприбутковості. Він розраховується в такий спосіб:

Показник загальноїрентабельності є сума економічної й соціальної рентабельності, тобто чистийприбуток від реалізації проекту підсумується із грошовою оцінкою соціальногоефекту від проекту й ставиться до витрат, пов'язаним з його виконанням.

Таким чином, з метоюфінансової стабільності некомерційна організація повинна приймати до реалізаціїпроекти з показником загальної рентабельності вище нуля. Проте можливіситуації, коли некомерційна організація реалізує проекти з негативною абонульовою загальною рентабельністю, тобто коли фінансові збитки від проектуперекривають соціальні вигоди. У цьому випадку фінансова стабільністьнекомерційної організації повинна забезпечуватися за рахунок держави,благодійних організацій і т.д. [7; с.68]

Коефіцієнти рентабельностіє досить наочними показниками й зручними для аналізу проектів некомерційнихорганізацій. Однак вони не враховують тимчасової вартості надходжень відпроекту, що має велике значення, якщо доходи від проекту сильно розтягнуті вчасі. У цьому випадку важливу роль грає показник чистої наведеної соціальноївартості (NPSV — Net Present Social Value). Він визначається за аналогією ізчистим наведеним грошовим потоком у такий спосіб:

Показники соціальноїцінності проекту (програми) у році t, виражені в грошовій оцінці, дисконтуютьсядо нульового року, потім підсумуються й зменшуються на суму первіснихінвестицій, пов'язаних з реалізацією проекту.

Визначення соціальної цінностіпроекту по роках зіштовхується з тими ж проблемами, що й вимір соціальногоефекту. У зв'язку із цим на практиці користуються спрощеним методом. Так, увипадку надання медичних, освітніх послуг на безкоштовній або пільговій основісоціальна цінність виміряється повною ціною надаваних послуг або різницею міжповною й пільговою ціною.

Ставка дисконту (Ks), зпогляду некомерційної організації відображає альтернативні напрямки вкладеннякоштів і приймається на рівні дохідної ставки по короткострокових казначейськихзобов'язаннях як найменш ризиковим цінним паперам. З погляду добродійників,коефіцієнт дисконтування відображає альтернативну прибутковість благодійнихвнесків. Добродійники мають можливість вкладення коштів у портфель ціннихпаперів, а потім використання доходів для прямого придбання некомерційнихпослуг. Таким чином, з погляду добродійників ставка дисконтування дорівнюєприбутковості від вкладень в акції комерційної фірми, що надає подібні послуги.

При аналізі інвестиційнихпроектів некомерційної організації не можна однозначно вимагати позитивнихзначень коефіцієнта чистої наведеної вартості, тому що сума витрат, пов'язанихз реалізацією проекту, може перевищувати наведену соціальну вартість проекту. Уцьому випадку необхідно проаналізувати також фінансові надходження від проекту,тобто розрахувати показник чистої наведеної грошової вартості проекту.

Таким чином, для загальноїоцінки інвестиційних проектів некомерційної організації можна використатикоефіцієнт загальної чистої наведеної вартості TNPV (Total Net Present Value):

Проект уважаєтьсяприйнятним, якщо TNPV>0. Однак, як говорилося вище, це не означає, що кожнаскладова формули (NPV і NPSV) також повинна бути позитивної. Некомерційнаорганізація в чинність наявності високої соціальної цінності проекту можереалізовувати економічно збиткові проекти, у яких NPV<0. Крім того, можливийі такий варіант, коли інвестиційний проект має позитивну наведену грошовувартість, але негативну соціальну вартість. Так, установлення високих цін намедичні, освітні, культурні послуги дозволить одержувати високі доходи відтакої діяльності, але в той же час обмежить споживання послуг малозабезпеченимиверствами населення.

На відміну від комерційноїфірми оптимізація бюджету капіталовкладень некомерційної організації незводиться до максимізації TNPV, тому що в цьому випадку можливі варіанти, колифінансова цінність інвестиційних проектів могла бути витиснута соціальноюцінністю, і навпаки. Для некомерційної організації оптимізація бюджетукапіталовкладень укладається в тім, що економічні збитки від інвестиційнихпроектів повинні покриватися або за рахунок прибутку від реалізації іншихпроектів, або за рахунок притягнутих коштів від населення, комерційного секторай держави.

Крім того, некомерційніорганізації обмежені в можливостях акумулювання коштів для реалізаціїінвестиційних проектів. Джерела фінансування некомерційних організаційзводяться до доходів від власної діяльності, державним субсидіям, благодійним,спонсорським внескам, позиковим коштам і ін., які обмежені у своєму обсязі,цілях використання й часто вимагають багато часу для їхнього залучення. Урезультаті якщо комерційна фірма, спроможна акумулювати практично необмеженакількість коштів для інвестицій, вкладає власні або притягнуті кошти вреалізацію проектів доти, поки NPV>0, те некомерційна організація частозмушена відкладати реалізацію проектів з позитивним TNPV у чинність недолікукоштів [10; с.125].

Поряд з показником чистоїнаведеної соціальної вартості активно використається індекс соціальноїприбутковості (SPI — Social Profit Index). Він розраховується як відношеннянаведеної соціальної цінності до поточного періоду на суму первіснихінвестицій:

У чинність того що індекссоціальної прибутковості є відносним показником, а не абсолютним, як коефіцієнтчистої наведеної соціальної вартості, він більше зручний для аналізу соціальноїзначимості різних проектів.

Зведений індексприбутковості інвестиційних проектів некомерційних організацій (TPI — TotalProfit Index) буде виглядати в такий спосіб:

Зведений індексприбутковості можна використати не тільки для порівняльної оцінки, але і яккритерій прийняття проектів до реалізації. Якщо значення індексу менше абодорівнює одиниці, то проект відкидається. До реалізації приймаються проекти зіндексом прибутковості більше одиниці.

На практиці некомерційнаорганізація, як правило, займається реалізацією відразу декількох проектів,тому для неї не менш актуальними, чим для комерційних підприємств, є питанняформування бюджету капіталовкладень.

Для оптимізації бюджетукапіталовкладень некомерційних організацій великого значення набуває коефіцієнтвнутрішньої норми соціальної прибутковості проекту (IRSR). Він характеризуєрівень соціальної прибутковості інвестиційного проекту, що виражає дисконтноюставкою, по якій майбутня соціальна цінність проекту приводиться до дійсноївартості авансованих коштів. Таким чином, соціальна цінність проектуприводиться до дійсної вартості не на основі дисконтної ставки, що задаєззовні, а на базі внутрішньої норми соціальної прибутковості самого проекту.

Внутрішня норма соціальноїприбутковості визначається як ставка прибутковості, при якій дійсна вартістьмайбутніх соціальних вигід дорівнює дійсної вартості витрат на реалізаціюпроекту, тобто чиста наведена соціальна вартість NPSV дорівнює нулю.

IRSR = k при NPSV = 0.

Очевидно, чим вищевнутрішня норма соціальної прибутковості, тим більше привабливим є той абоінший проект із соціальної точки зору. Проекти з високою нормою соціальноїприбутковості мають більше підстав для залучення благодійних коштів, державнихсубсидій, грантів і ін.

Однак для комплексноїоцінки інвестиційних проектів некомерційної організації доцільно застосовуватикоефіцієнт внутрішньої норми загальної прибутковості (TIRR). Він будевизначатися зведеною ставкою прибутковості, при якій наведена до дійсногоперіоду вартість майбутніх фінансових і соціальних доходів дорівнює вартостіпервісних інвестицій.

TIRR = K при TNPV = 0.

Для оптимальногоінвестиційного портфеля некомерційної організації відбираються проекти змаксимальним значенням норми прибутковості [8, с.74].

Таким чином, оцінкаінвестиційних проектів некомерційних організацій включає аналіз фінансових ісоціальних результатів від реалізації проекту, що робить таку оцінку вкрайскладної. Економічні й соціальні результати інвестиційних проектів можуть бутисуперечливими, що не дозволяє зробити однозначний вибір на користь того абоіншого проекту. Крім того, вибір проекту некомерційної організації в більшостівипадків не здійснюється нею самостійно, на такий вибір впливають рішення третіхосіб (держави, благодійних фондів, спонсорів і ін.). Виходячи з фінансовоїзалежності від третіх осіб, а також з обмежень одержання й розподілу прибуткунекомерційні організації змушені підбудовуватися під інтереси спонсорів,програми благодійних фондів, політикові піклувальників і т.д.

1.3 Аналіз соціальних аспектів розробкиінвестиційних проектів

Ефективність — співвідношення отриманого ефекту й зроблених витрат:

/> ,

де Е − ефективність;

Э − отриманий ефектабо результат (грн.);

З − витрати,пов'язані з одержанням цього ефекту (грн.).

Ефект уважаєтьсяабсолютним сукупним результатом і буває:

- основний;

- супутній.

Сукупний ефект від поліпшення господарської діяльності

Основний Супутній на підприємстві у споживача для держави /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Рис1.2 Склад одержуваногосукупного ефекту.

Основний −внутрішньогалузевий ефект, що проявляється безпосередньо на підприємстві йзабезпечує досягнення поставленої мети або більше повного задоволеннясуспільних потреб з мінімальними витратами коштів і, відповідно, максимальнимприбутком.

Супутній − ефект, щопроявляється за межами галузі, що виходить поряд з досягненням основної метипідприємства в споживача й у цілому для країни, регіону й муніципальногоутворення, а виражається економією коштів споживача й державних ресурсів,поліпшенням суспільних відносин і екологічної обстановки в місці функціонуванняпідприємства [3; с.59].

Для оцінки основнихрезультатів одержуваний сумарний ефект від впровадження заходів щодо поліпшеннягосподарської діяльності підприємства може бути представлений у вигляді трьохскладових:

/> ,

де Эоб. — сумарний ефектвід поліпшення результатів господарської діяльності;

Ээкон. — економічнийефект;

Эсоц. — соціальний ефект;

Эмор. — моральний ефект.

Економічний ефект являєсобою економію наявних виробничих ресурсів підприємств і коштів споживача. Вінвиражається приростом прибутку підприємства й зменшенням витрат клієнтів наоплату товарів і різноманітних послуг. Приріст прибутку підприємства можливийпри збільшенні кількості виконуваних виробів, зниженні собівартостівиробництва, підвищенні цін на товари й послуги. Витрати споживача можутьзменшуватися в результаті зниження вартості товарів і послуг, надання всілякихзнижок із цін (партійних, сезонних, для постійного, екслюзивного партнера йінших).

Соціальний ефектвиражається збільшенням вільного часу споживача, полегшенням і оздоровленнямпраці працівників підприємства. Збільшення вільного часу споживача досягаєтьсяшляхом поліпшення якості й культури обслуговування, скорочення витрат часу напридбання товарів і послуг у натуральній і вартісній формі. Полегшення йоздоровлення праці працівників підприємства припускає технічне переозброєннявиробництва, зниження монотонності, підвищення змістовності й привабливостівиконуваної роботи, поліпшення умов і забезпечення безпеки життєдіяльностіперсоналу. На підприємстві полегшення й оздоровлення праці працівниківпроявляється підвищенням його продуктивності, зниженням собівартості йзбільшенням прибутку підприємства.

Моральний ефект відполіпшення господарської діяльності підприємства являє собою задоволеність віднадання (придбання) товарів і послуг, а пов'язаний з підвищенням настрою людей.У чинність того, що моральний ефект по своїй природі не формалізуємо, тобтопрактично не піддається кількісній оцінці, у розрахунках ефективності йогозвичайно не використають.

Ефективність проведених напідприємстві заходів щодо поліпшення господарської діяльності буває загальна йпорівняльна.

Загальна ефективністьрозраховується по кожному варіанті розвитку виробництва розподілом абсолютногосоціально-економічного ефекту на суму додаткових одноразових вкладень(інвестицій).

Порівняльна ефективністьвизначається з метою вибору найкращого варіанта розвитку виробництва яквідношення одержуваного соціально- економічного ефекту до сукупного (наведеним)витратам на здійснення заходів [4; с.79].

У цілому, методика оцінкиефективності здійснюваних витрат на впровадження заходів щодо поліпшення господарськоїдіяльності підприємства виглядає так:

Результативність

Ефект Витрати

Економічний соціальний моральний поточні додаткові одноразові

сумарний Наведені

ефективність

загальна порівняльна

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Рис.1.3 Ефективністьздійснюваних витрат підприємства.

Підвищення ефективностігосподарської діяльності припускає виявлення й мобілізацію зовнішніх івнутрівиробничих резервів підприємства. Резерви виробництва по своїй природіносять різнобічний характер і практично невичерпні, тому що науково-технічний ісоціальний прогрес постійно вносять істотні зміни в техніку, технологію йорганізацію виробництва, розширюючи тим самим границі більше повної йраціональної витрати наявних ресурсів. Адже існуючій системі виробничихвідносин, даному рівню розвитку науки, техніки й господарського керівництвавідповідають і цілком певні можливості використання виробничих ресурсів. Авсяке неповне використання цих ресурсів у порівнянні з наявними можливостямиозначає наявність резервів. Таким чином, резерви — всі недовикористовуваніможливості поліпшення результатів господарської діяльності підприємства.

Реалізація наявнихвнутрівиробничих резервів підприємств іде по найважливіших напрямках іконкретних факторах розвитку, що визначає ефективність господарськоїдіяльності.

2. Аналізтехніко-економічних та соціальних аспектів розробки інвестиційного проекту ВАТ «Елеко»2.1 Характеристика підприємства ВАТ «Елеко»

Сьогодні не секрет, щопредставляє наш регіон (Запорізька область) і вся Україна в цілому векологічному плані. Це величезні шламонакопителі, зіпсований повітря, купи непереробленого металобрухту, смітника застарілого обладнання. Десятки роківпідряд великі підприємства області скидають шлаки в шламонакопителі (наприкладДніпроспецсталь із 1949року).

Ще не давно серед іншихгасел часто звучав такий: «План — закон, виконання — борг ...». Якщо план — закон, то він виконувався за всяку ціну. У тому числі ціною утвореннявеличезної маси відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Причому в нихутримувалися коштовні матеріали. Кількість відходів і коштовних матеріалів, щовтримуються в них, можна було зменшити, але це грозило б невиконанням плану, щобув законом...

Отже, на заводських,міських смітниках, шламонакопителях, полігонах скопилася величезна кількістьнезатребуваних побічних продуктів виробництва, з яких уже сформувалися такназивані «техногенні» родовища.

Сьогоднішнє завдання — усунути утворення відходів. Над її рішенням працюють багато фахівців, у томучислі вчені найбільших наукових центрів. Інститут ім. Патона в Києві разом іззапорізьким підприємством ВАТ «Елеко» розробили міні-комплекс для повноїпереробки таких відходів.

Розроблено технологіюповної переробки різних промислових і побутових відходів. У її основупокладений наступний принцип: спалювання органічної частини відходів,переплавлення мінерального залишку (золи) і одержання з нього металів.Спалювання органічної частини дає тепло, яких можна використати (у роботі невраховувався ефект від цієї частини). золу, Що Залишилася після спалювання,плавлять у спеціальній печі (ЕШВ) і відновлюють із її метали: мідь, нікель,цинк, залізо, хром, ванадій і т.д.

Мінеральний залишок у печі- нешкідливі шлаки, якому можна відлити у вигляді лицювальних плиток, черепиці,тротуарної плитки, роздрібнити на щебені або пісок — тобто одержати лад — матеріали.

Виготовлено й уже діютьтакі печі на Чусовському металургійному заводі (Росія), Братськом алюмінієвомузаводі (продуктивність печі 2-3 тонни алюмінію з відходів за одна годинароботи), Керченському залізорудному комбінаті (пекти використається в цей часдля виробництва карбіду кальцію).

Розроблена технологіядозволяє переробляти шлаки, відходи гальванічного виробництва, відходигазоочистки, лом, стружку й побутові відходи (консервні банки, батарейки,автомобільні акумулятори й т.п.). Особливо цікава дана технологія для такогопромислового металургійного центра як Запоріжжя й Запорізька область.

Вищим органом ВАТ “Елеко”є Загальні збори акціонерів. Правління вибирається більшістю голосів відповіднодо кількості акцій, придбаних одним акціонером. Загальні збори вирішуютьглобальні стратегічні питання.

Діяльність правлінняконтролюють два органи: наглядацька рада й ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерівзбирається не рідше 1 рази в рік, на якому керівництво виступає зі звітом пророботу підприємства за рік.

У випадку виникненняпроблем, які не терплять зволікання, загальні збори акціонерів може бутипроведене в позачерговий час. Вимога про проведення таких зборів можутьвисунути акціонери, що володіють не менш 10% акцій.

Головним керуючим органомє генеральний директор. Генеральний директор має як заступник виконавчогодиректора.

У підпорядкуваннівиконавчого директора перебуває директор по адміністративних питаннях, упідпорядкуванні якого перебуває юридичний і адміністративний відділи;фінансовий директор, якому підкоряється фінансовий відділ, головний бухгалтер ібухгалтерія; директор по керуванню персоналом, якому підкоряється відділорганізації праці й зайнятості, а також відділ кадрів; директор технічногокерування, у його підпорядкуванні перебуває відділ головного технолога й відділголовного конструктора; відділ стратегічного планування; далі в підпорядкуваннівиконавчого директора перебуває директор по капбудівництву, відповідно,відповідальний за роботу керування капітальним будівництвом і будівельнимцехом; директор по виробництву й збуту контролює бюро по безпеці руху, одягзбуту, а також роботу наступних виробничих цехів: доменний, мартенівський,електросталеплавильний, ливарний, обтискної, прокатний (стани 250, 350, 400) іпрокатний (стан 2300).

Директор по економіцівідповідає за роботу планово-економічного відділу, під його керівництвомперебуває відділ праці й заробітної плати, а також планово-економічний відділ.

ВАТ “Елеко” має статутнийфонд у розмірі 90560 тис.грн., що розділений на 362240 тис. акцій, зномінальною вартістю 0,25 грн. за акцію. Акціонерне товариство несевідповідальність за своїми обов'язками тільки своїм майном, акціонери в межахприналежних їм акцій.

Майно підприємствапредставлене основними фондами, які частково перебувають у зношеному стані ймають потребу в реконструкції.

Зношування основних фондівзаводу становить 43,4%.

Зношування основних фондівосновної діяльності — 42,8%.

Використання основнихкоштів характеризується їх балансової (залишкової) вартістю, що на кінець 2009року склала 286384 тис.грн. Вибуття за рік — 100578 тис.грн., у тому числіліквідоване — 9916 тис. грн.

У складі основних фондівзначилися фонди інших галузей:

- сільського господарства — 3228 тис. грн.;

- торгівлі й громадського харчування — 1882 тис. грн.

Крім того в складіосновних фондів значилися невиробничі основні фонди — 8157 тис.грн.

Витрати на ремонт основнихфондів склали 61179 тис.грн., у тому числі капітальний ремонт 20562 тис.грн.

За даними, наданим уфінансових результатах підприємства, у статті “виробничий розвиток” за період з2008 по 2009 рік сума коштів, виділюваних із прибутку на меті реконструкціїосновних фондів, зменшилася з 679 тис.грн. до 457 тис.грн. У зв'язку із цимиданими проглядаються негативні тенденції в загальній стратегії підприємства,спрямованої на вдосконалення й реконструкцію основних фондів.

2.2 Аналіз техніко-економічних показників діяльності ВАТ «Елеко»

За 2009 рік зроблено (тис.тонн):

Чавуну всього

у т.ч. доменного

415,2

414,8

Стали

у т.ч. мартенівська

електросталь

1015,6

786,6

228,7

Прокату товарного 705,9

Виробництво чавуну в порівнянніз 2008 роком знижене на 43,1 тис. тонн за рахунок збільшення тривалостікапітального ремонту (4,0 тис. тонн) і зниження добового виробництва доменноїпечі в 2009 році майже на 9%. Нижче рівня 2008 року виробництво мартенівськоїсталі на 17,0 тис. тонн.

Річний план виробництва невиконаний. Нижче плану зроблено чавуну на 19,5 тис. тонн, мартенівської сталіна 59,2 тис. тонн, електросталі на 44,2 тис. тонн (за 7 місяців роботи),відвантаженню прокату на 44,5 тис. тонн. Рівень виконання плану по виробництвучавуну склав 95,5%; мартенівської сталі 93,0%; електросталі — 83,8%; (за 7 міс.роботи); відвантаженню прокату 94,1%.

План по виробництву чавунуне виконаний через перевищення норми поточних простоїв і тихого ходу печей.

Таблиця 2.1 — Основніфактори втрат виробництва в 2009 році

Фактори втрат тис. тонн

Чавун:

— відсутність сировини й коксу

19,5

Сталь мартенівська:

Відсутність чавуну

Відсутність лома

Перепростий на ремонтах

Брак

Надпланові втрати чавуну на міксері

33,0

8,0

10,0

4,0

Електросталь:

Відсутність лома

Обмеження електроенергії

Порушення технології

Брак

Інші

23,7

4,5

7,9

2,4

5,7

Прокат:

Відсутність металу

Брак

43,5

1,0

Чавун не по СТП збільшивсяз 44,0% в 2008 році до 48,4% в 2009 році; брак по мартенівській сталі знизивсяз 0,50% до 0,49%; брак по прокатному цеху з 0,06% до 0,05%.

За 2009 рік реалізованопродукції по ВАТ “Елеко” на суму 915,9 млн. грн., що більше реалізації 2008року на 258, 1 млн. грн.

Витрати на 1 грн. товарноїпродукції по ВАТ “Елеко” за 2009 рік склали 1,01 грн.

Таблиця 2.2 — Випускосновної продукції в порівнянні з 2008 р.

Показники Од. вимір. Фактично зроблено 2009 р. до 2008р.,% 2008р. 2009р.

Чавун

Чавун товарний

тис. тн

457,9

10,2

415,2

2,0

90,7

19,6

Сталь — усього

Сталь мартенівська

Електросталь

Бесемерівська сталь

тис. тн

1172,9

803,6

368,9

0,399

1015,5

786,6

228,7

0,203

86,6

97,9

62,0

50,9

Прокат товарний — відвантаження

у т.ч. готовий

тис. тн

925,8

904,1

705,9

653

76,2

72,2

Обсяг продукції:

у порівнянних цінах

у діючих цінах

Реалізація продукції

Прибуток, збитки (-)

Балансова

тис.грн

920526

536070

657775

— 52478

731238

524864

915906

— 46558

79,4

В 2009 році якісніпоказники роботи цехів заводу в порівнянні з 2008 роком виглядають у такийспосіб (див. табл. 2.4.):

- по доменному цеху кількість чавуну, відданогомартенівському цеху, що не відповідає вимогам СТП по сірці знижене з 12,3% до7,6%;

- брак по ливарному цеху знижений на 0,5%;

- брак по мартенівському цеху знижений усього на0,01%;

- брак по ЕСПЦ знижений на 0,86%;

- брак по обтискному цеху знижений на 0,20%;

- брак по прокатному цеху (стан 250, 350, 400)знижений на 0,01%;

- брак по прокатному цеху (стан 2300) залишився нарівні минулого року.

Таблиця 2.3 — Обсягвипуску основної продукції в 2009р.

Найменування продукції тис. тонн /> /> Чавун товарний 2,0 />

Прокат товарний, усього

у т.ч. трубна заготівля

заготівля для перекату на інших заводах

заготівля для перекату на експорт

великий сорт

середній сорт

дрібний сорт

конструкційний сорт

аркушевий прокат

705,9

52,9

267,8

16,6

28,7

86,8

183,2

/> Труби 1,5 />

Зниження % браку в 2009році стосовно 2008 року на підприємстві в цілому свідчить про твердий контрольвхідних матеріалів на заводі.

Провішуванню й атестаціїпіддавалися всі вантажі, що надійшли на завод залізничним транспортом. Контрольваги матеріалів, одержуваних автотранспортом, не провадився, тому що вантажодержують довірених осіб (експедитори) постачальних відділів, які відповідаютьза схоронність і кількість одержуваного вантажу.

Таблиця 2.4 — Якісніпоказники роботи заводу за 2008-2009р.

Показники 2009 рік 2008 рік відхилення, % Кращий показник % рік

Усього по заводу:

Брак по сталі, %

Брак по прокаті, %

0,79

0,19

1,04

0,34

-0,25

-0,15

0,74

0,26

2005

2007

Доменний цех:

Чавун не по СТП, %

По сірці, %

По кремнії, %

48,4

7,6

40,8

44,0

12,3

31,7

+4,4

-4,7

+9,1

9,6

3,5

4,7

1991

1990

1991

Ливарний цех:

Брак ізложниць, %

4,6 5,1 -0,5 1,7 1985, 1986

Мартенівський цех:

Загальний брак, %

у т.ч. 1 переділ, %

цеховий, %

% плавок не по ТІ

0,49

0,29

0,20

11,4

0,50

0,37

0,13

8,3

-0,01

-0,08

+0,07

+3,10

0,50

0,27

0,12

8,3

2008

1985

2007

2008

ЕСПЦ:

Загальний брак, %

у т.ч. 1 переділ, %

цеховий, %

% плавок не по ТІ

1,34

0,96

0,38

23,5

2,20

1,98

0,22

16,5

-0,86

-1,02

+0,16

+7,0

1,37

0,83

0,22

10,10

1985

1986

2008

1988

Обтискної цех:

брак, %

0,26 0,46 -0,20 0,37 2007

Прокатний цех (стани 250,350, 400):

брак, %

2-й сорт, %

0,005

0,06

0,03

-0,01

-0,03

0,06

0,03

2008

Прокатний цех (стан 2300):

брак, %

0,013 0,013 0,01 2007

Малюнок 2.2 – Брак посталі за 2009 р. у порівнянні з 2008р.

Малюнок 2.3 – Брак попрокаті за 2009 р. у порівнянні з 2008р.

Собівартість 1 тонничавуну за 2009 рік при плані 468 грн. фактично зложилася 459 грн., тобто нижчеплану на 1 тонну чавуну на 9 грн. або на 3,9 млн. грн. на обсяг виплавки чавунув тому числі збільшені витрати на:

Паливо технологічне

УПР

1,0 млн. грн.

0,9 млн. грн.

знижено ціни на:

кокс

залізорудна сировина

3,6 млн. грн.

0,6 млн. грн.

Собівартість 1 тоннимартенівської сталі всього по цеху нижче планової на 10 грн. (план 548 грн.,звіт 538 грн).

Зниження собівартості навесь обсяг виплавленої сталі склало 7,6 млн. грн.

Основні статті змінивитрат на мартенівську сталь:

Знижено витрати:

структура металошихти

поточний ремонт

ціни на енергоносії

собівартість чавуну

6,0 млн. грн.

7,1 млн. грн.

1,1 млн. грн.

2,0 млн. грн.

Збільшено витрати:

перевитрата шихти

ціна на лом

УПР

Порушення технології

2,0 млн. грн.

1,0 млн. грн.

5,9 млн. грн.

1,8 млн. грн.

Собівартість 1 тоннисортового прокату при плані 824 грн. фактично склала 834 грн., тобто вищепланової на 10 грн.; собівартість листового прокату нижче планової на 40 грн.(план 794 грн., звіт 754 грн.).

Собівартість всієївипущеної продукції по прокатному цеху знижена в порівнянні із планом на 5,9млн. грн., у т.ч. за рахунок зниження витрат на:

паливо технологічне

витрати металу на прокат

4,1 млн. грн.

0,3 млн. грн.

Рентабельність всієїреалізованої продукції по ВАТ «Елеко» за 2009 рік склала 0,9%; рентабельністьтоварної продукції за рік негативна — 1,3%.

Таблиця 2.5 — Рентабельність товарної продукції ВАТ “Елеко” в 2009р.

Найменування В, тис. тонн Ціна, грн. /тонн Собіварт., грн. /тонн Рентабель-ність, % Чавун 1,7 568,89 470,44 20,9

Прокат:

Обтискної цех

Сортопрокатний, у т.ч.:

стан 250

стан 350

стан 400

Листопрокатний цех

377,0

120,7

32,1

50,0

38,6

179,9

532,71

1230,88

1247,87

1104,91

1380,04

852,63

722,53

845,93

850,32

817,39

879,27

774,09

-26,3

45,5

46,8

35,2

57,0

10,1

Прокат усього 677,7 742,05 758,2 -2,1 Разом по товарній продукції -1,3 2.3 Ефективність діяльностіінвестиційного проекту

Протягом 2009 року ринокметалопродукції України й Росії залишалася нестійким: ринкова ситуаціяколивалася не тільки через традиційні сезонні зміни попиту й недостачісировини, матеріалів і енергії для виробництва продукції; у значній мірі наринку сказалася фінансова криза 2008 року, а також різка девальваціяукраїнської національної валюти в другій половині 2009 року.

Перші місяці 2009 рокухарактеризувалися й у Росії, і в Україні зростанням виробництва квадратноїзаготівлі, що відвантажує заводами на експорт. У той же час, виробництвоплоского прокату скорочувалося. У Росії це було викликано антидемпінговимрозглядом по поставках горячекатаного аркуша й рулону в США, у результаті чогопоставки російської продукції на американський ринок різко скоротилися, аросійські виробники переорієнтували свої відвантаження на внутрішній російськийринок, створивши тим самим гостру конкуренцію українським виробникам плоскоїпродукції. За перші два місяці 2009 року виробництво аркуша в обох країнахскоротилося на 10-11%, а в наступні місяці початок поступово відновлюватися зарахунок нарощування експортних поставок. Не останню роль у скороченнівиробництва плоскої продукції на початку 2009 року зіграла несприятливакон'юнктура світових ринків даної продукції, попит же на заготівлю, навпроти,постійно збільшувався й до травня-червня 2009 року придбав ажіотажний характер;з ростом попиту на заготівлю росли й ціни, що стимулювало ріст експорту даноїпродукції.

У цих умовах роботапідприємства залишалася щодо стабільної. Експорт металопрокату в країнидалекого зарубіжжя в 2009 році склав 69,6% від загального відвантаження прокату(2008 рік — 59%), у країни СНД — 1,6%.

Протягом усього рокуукраїнські підприємства випробовували проблеми із забезпеченням виробництваматеріальними ресурсами. У березні 2009 року через дефіцит електроенергії булизупинені прокатні виробництва ряду металургійних заводів. У квітні-червні 2009року загострилася проблема з поставками на комбінати залізорудної сировини.Через відсутність власних оборотних коштів горнообогатительні комбінати країнивиявилися не в змозі збільшити обсяги розкривних робіт відповідно до темпівзростання виробництва чавуну й стали. У результаті, до закупівель сировини зРосії змушені були звернутися навіть ті підприємства, які раніше закуповуваливинятково українську продукцію, хоча ріст цін на російську продукцію й високітранспортні тарифи з'явилися значною перешкодою збільшення російського імпорту.

Основними споживачамиметалопродукції на внутрішньому ринку в минулому році були трубні заводиДніпропетровської області (25%), а також підприємства машинобудівної,металургійної й вугільної галузей (14%, 11% і 6%).

Крім збільшення загальногообсягу реалізації за кошти спостерігається ріст числа замовників на продукцію,і розширення географії поставок продукції ВАТ “Елеко”.

Маркетинговою службоюведеться послідовна робота, спрямована на відновлення ділових зв'язків ізтрадиційними партнерами ВАТ “Елеко”, а також на розширення ринків збутупродукції.

Обсяг промисловоїпродукції в оптових цінах підприємства (діючі ціни) за 2010р. 524,9 млн. грн.,у порівнянних цінах за 2009р. 731,2 млн. грн. Фактичний обсяг реалізації за 2009р.склав 962,7 млн. грн. Балансовий збиток 46,6 млн. грн.

Таблиця 2.6 — Фінансово-господарська діяльність підприємства в 2009р.

№ Найменування статей Тис. грн. 1 2 3 1. Реалізація товарної продукції без ПДВ 524864,00 2. Прибуток від реалізації товарної продукції -7099,00 3 Прибуток від іншої реалізації 15019,00 4.

Збитки від позареалізаційних операцій

у тому числі:

54478,00

4.1

4.2

4.3

4.4

Прибуток минулих років

Прибуток від зданих в оренду основних коштів

Надлишки ТМЦ, виявлені на заводських складах і території заводу

Прибуток від списання кредиторської заборгованості

183

212

692

8610

4.5

4.6

4.7

4.8

4.9

4.10

4.11

4.12

Прибуток від операцій з векселями

Інший прибуток

Збитки минулих років

Штрафи по господарських договорах

Втрати від псування й недостачі ТМЦ

Збиток від ліквідації основних коштів

Збиток від операцій із продажу іноземної валюти

Збиток від курсової різниці по операціях з іноземною валютою

8517

3633

232

5631

941

62032

Разом балансовий збиток 46558,00

За станом на 01.01.2010р.недолік власних оборотних коштів становить 282383 тис. грн. (норматив 69174тис. грн., власних оборотних коштів 213209 тис. грн.). Стан дебіторськоїзаборгованості в 2009 році характеризується даними, наведеними в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 — Дані простан дебіторської заборгованості в 2009р.

№ Найменування статей Показники, тис. грн. 1. За товари, роботи, послуги, строк оплати яких не наступив 61645 2. За товари, роботи, послуги, неоплачені в строк 201074 3. По векселях отриманим 2420 4. По податкових розрахунках 4583 5. По розрахунках з бюджетом 2756 6. По авансах виданим 19652 7. З іншими дебіторами 1047 Загальна дебіторська заборгованість 292177,00

Найбільша питома вага взагальному обсязі дебіторської заборгованості доводиться на розрахунки затовари, неоплачені в строк.

Низька платоспроможністьпідприємства пояснюється:

- недоліком власних оборотних коштів, що веде дофінансової залежності від зовнішніх джерел;

- ростом позикових коштів;

- збільшенням довгострокових зобов'язань.

За 2009 рік заводом сплаченівідсотки за користування банківськими кредитами в сумі 4596,3 тис. грн.

Недолік коштів веде доросту кредиторської заборгованості, так кредиторська заборгованість за станомна 01.01.2010р. становить 610649,00 тис.грн. (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 — Дані простан кредиторської заборгованості в 2009р.

№ п/п Найменування статей Показники, тис. грн. 1. За товари, роботи, послуги, строк оплати яких не наступив 116565 2. За товари, роботи, послуги, неоплачені в строк 275329 3. По векселях виданим 104286 4. По позабюджетних платежах 648 5. По розрахунках з бюджетом 4263 6. По авансах отриманим 39343 7. По страхуванню 8349 8. По заробітній платі 4526 9. З іншими кредиторами 57340 Загальна кредиторська заборгованість 610649,00

Збільшення кредиторськоїзаборгованості обумовлено ростом сум по наступних статтях:

- за товари й послуги, строк оплати по яких ненаступив;

- за товари й послуги, неоплачені в строк;

- по векселях виданим;

- по розрахунках з іншими кредиторами.

Одними із самихнайважливіших показників, що характеризують фінансове становище підприємства, єліквідність і платоспроможність. Так, коефіцієнт загальної ліквідності напочаток 2010 року дорівнює 0,349. Даний показник характеризує ступінь покриттяпоточними активами поточних зобов'язань. Теоретично він повинен бути дорівнює2-2,5. Низький коефіцієнт загальної ліквідності свідчить про те, що у звітномуперіоді підприємство використає всі оборотні кошти й не зможе покрити йполовини поточних зобов'язань. Ліквідність повинна котируватися як важлива метабудь-якого підприємства, тому що кредитори можуть змусити неліквіднепідприємство припинити діяльність.

Показником фінансовоїстабільності підприємства є коефіцієнт співвідношення власних і оборотнихкоштів. Величина даного коефіцієнта на початок 2009 року рівнялася 0,96; а напочаток 2010 року — 1,01. Відповідно видно, що на початок 2009р. на кожнугривню власних коштів, вкладених в активи залучалося 0,96 грн. позиковихкоштів, а на початок 2010р. ця величина збільшилася до 1,01 грн., що свідчитьпро зниження фінансової стабільності підприємства.

Вищенаведені дані свідчатьпро те, що ВАТ «Елеко» у цей момент перебуває в нелегкому становищі. Однак,незважаючи на той факт, що підприємству довелося зштовхнутися з такиминегативними факторами, як подорожчання сировини й електроенергії, працівникам ікерівництву заводу вдається реалізовувати процес модернізації на заводі, атакож впроваджувати нову техніку й нарощувати обсяги виробництва, у тому числій у рамках інвестиційного проекту по реконструкції електросталеплавильногоцеху.

Ні для кого не секрет, щодля реалізації інвестиційних проектів у металургії потрібно значно більшікошти, чим в інших галузях економіки, а строк окупності перевищує в кількаразів окупність у таких інвестиційно привабливих галузях як торгівля, харчовапромисловість і т.д. і становить 6-7 років. Оскільки можливості державногобюджетного фінансування досить обмежені, а фіскальна система не сприяєвиникненню інституту внутрішнього інвестора, те єдиним реальним джерелом інвестиційу металургію стає корпоративний іноземний капітал. Як показує досвід ВАТ“Елеко” у реалізації інвестиційного проекту, найбільш складним і важливиммоментом у процесі залучення іноземного капіталу є узгодження інтересів іпотреб іноземного інвестора з разноплановими інтересами всіх сторін, що берутьучасть.

Найбільш реальноюгарантією в цих питаннях на сьогоднішній день є можливість інвестора братиучасть у керуванні підприємством. І саме тому процес приватизації є відправнимпунктом у схемі залучення інвестицій. Акціонування дає можливість підприємствуперерозподілити свій статутний капітал на користь тих суб'єктів і проектів, якіможуть забезпечити не тільки його виживання, але й дати перспективи розвитку вумовах твердої конкурентної боротьби на зовнішніх ринках.

В 2006 році почався процесприватизації Донецького металургійного заводу. У той же час, керівництвопідприємства початок пошук зовнішніх інвесторів для модернізації виробничихпотужностей заводу. У жовтні 2006 року Фонд державного майна України провівнекомерційної конкурс із продажу 40%-ного пакета акцій за умови прийняттяінвестором умов некомерційного тендера: плану модернізації й надання фінансівдля її здійснення. Переможцем конкурсу стала українська компанія — “Автоальянс-Довіра” (Київ), що представляла на українському ринку інтересикомпанії “MetalsRussia” (тепер “Istil-group”).

Відповідно до умовконкурсу, покупець був зобов'язаний протягом двох років внести інвестиції врозмірі 50 млн. доларів у вигляді поставки встаткування, забезпеченнятехніко-економічного обґрунтування проекту, проведення консалтингових ісупровідних інжинірингових робіт. Інвестиції, цільовим способом, повинні булибути спрямовані на модернізацію електросталеплавильного виробництва Донецькогометалургійного заводу. Зворотність інвестицій, відповідно до умовнекомерційного конкурсу, забезпечується із прибутку, що надалі буде одержуватиелектросталеплавильний комплекс. Строк повернення коштів у договорі необговорений, але викладений бізнес-план показав, що реальна зворотність моженаступити на сьомий рік експлуатації.

У свою чергу, інвестор,реалізуючи даний інвестиційний проект, одержить гарантоване джерело стабільнихпоставок металопродукції (що при торгівлі на світовому ринку є однією знайважливіших умов успіху). Відповідно до умов некомерційного конкурсу,протягом 2007 року компанія “MetalsRussia” (“Istil-group”) інвестувала велектросталеплавильний комплекс ВАТ “Елеко” порядку 9 млн. доларів у виглядівстаткування, коштів і нематеріальних активів. Відповідно до графікаінвестицій, компанією “MetalsRussia” (“Istil-group”) доставлене й установленевстаткування для модернізації електросталеплавильної печі №1, доставлене йзмонтоване (на початку 2008р.) устаткування для блюмінга (обтискної цех),розроблені й передані заводу бізнес-план і тендерна документація, а такожпроект структури керування електросталеплавильним комплексом, розробленийголландською фірмою “Hoogovens”.

Розуміючи критичністьситуації, у виді відсутності оборотних коштів для повноцінної діяльності заводу,керівництво компанії “MetalsRussia” (“Istil-group”) також ухвалило рішення щодоподанні підприємству на 2008 рік безпроцентного кредиту для поповненняоборотних коштів у розмірі більше 17 млн. доларів. Така позиція інвесторазначно полегшила ВАТ “Елеко” вихід зі складного фінансового становища, у якомузавод перебував на кінець 2006 року (збитки за підсумками 2006 року становилибільше 44 млн. грн.).

Робота зі стратегічнимінвестором дозволила не тільки стабілізувати фінансове становище заводу, але йзмінити асортименти випускає продукции, що, убік випуску високолегованих марокстали. В останньому кварталі 2007 року було поставлене встаткування длявиробництва 6-метрової квадратної заготівлі (раніше випускалася тільки 4-хметрова). Уже в першому кварталі 2008 року підприємство початок випускати такупродукцію, що дозволило йому втриматися на різко, що звужуються ринках, збутуПівденно-Східної Азії.

Слід також зазначити, що врамках реалізації інвестиційних проектів тільки в 2009 році ВАТ “Елеко” напроведення проектно-дослідницьких робіт було спрямовано 2 млн. 300 тис. грн., утому числі стороннім організаціям (НДІ, СКТБ) — 1 млн. 400 тис. грн. Середпартнерів заводу інститути “Гіпросталь” і “Тяжпромелектропроект” (Харків),“Дніпрпроектстальконструкція” (Дніпропетровськ).

2.4 Аналіз соціальних аспектівінвестиційного проекту

За 2009 рік на заводприйнято:

- Усього трудящих — 684 чіл.

- Працюючих ППП — 535 чіл.

- Із загальної кількості прийнятих 275 чоловікпрацевлаштовано на роботу в цехи ВАТ “Истил-стк”.

За цей період звільнено:

- Усього трудящих — 2577 чіл. (з них 1432 чіл. — попереводу в ВАТ “Істіл-Елеко”).

- Робітників ППП — 2211 чіл. (з них 1271 чіл. — попереводу в ВАТ “Істіл-Елеко”).

У тому числі:

- за власним бажанням робітників ППП — 675 чіл.

- за прогули й інші порушення трудової дисциплінирабочих ППП — 24 чіл.

По скороченню штатівзвільнено із заводу — 166 чіл.

Плинність робітників ПППсклала — 11,1%.

Основними причинамиплинності кадрів є:

- відсутність достатньої кількості житла;

- позмінна робота;

- незадовільність розмірами зарплати.

За 2009 рік прийнятокерівників, фахівців і службовців, усього — 104 чіл.

Звільнено всього — 283чіл., у тому числі:

- по перекладу на інше підприємство — 149 чіл.;

- по скороченню штату — 36 чіл.;

- за власним бажанням — 66 чіл.;

- інші причини — 32 чіл.

Таблиця 2.6 — Продуктивність і оплата праці

№ п/п Показники 2008 р. 2009 р. Відхилення абсол. относ., % 1. Облікова чисельність робітників на 31.12, чіл. 9295 7155 -2140 77,0 2. Средньосписочна чисельність, чіл. 9400 8414 -986 89,5 3. Прийнято працівників, чіл. 1526 1621 +95 106,2 4.

Звільнено працівників, чіл.

у т.ч. по сокращ. штатів, чіл.

1540

130

3040

159

+1500

+29

197,4

122,3

5. Питома вага звільнених по скороченню штатів у загальному числі трудящих, % 1,383 1,890 - - 6. Кількість відпрацьованих чіл/днів 1847320 1720801 -126519 93,2 7. Втрати робочого часу, чіл/година: 144218 59389 -84829 41,2 — неявки з дозволу адміністрації; 22497 16242 -6255 72,2 — неявки з ініціативи адміністрації; 121475 43086 -78389 35,5 — прогули. 246 61 -185 24,8 8. Втрати робочого часу на 1 працівника, у днях 15 7 -8 46,7 9. Питома вага неявок з дозволу адміністрації, % 15,6 27,3 - - 10. Питома вага неявок з ініціативи адміністрації, % 84,0 72,5 - -

На посадах керівників,фахівців і службовців працюють — 1708 чіл. і 6 чіл. за трудовою згодою, у томучислі по утворенню:

- с вищим — 1060 чіл.;

- с середньо-технічним — 620 чіл.;

- с середнім — 34 чіл.

На заводі працює 146молодих фахівців, що закінчили денні навчальні заклади, з них:

- інженерів — 81 чіл.;

- техніків — 65 чіл.

Таблиця 2.7 — Загальніпоказники результатів трудової діяльності

N Показники 2008 рік 2009 рік 1. Обсяг товарної продукції в діючих цінах, тис. грн. 535211,7 524864,0 2. Среднесписочная чисельність штатних працівників облікового складу, чіл. 9400 8414 3. Продуктивність праці одного працюючого, грн. /чіл. 56937 62380 4. Темпи росту продуктивності праці, % 139,2 109,6 5. Фонд оплати праці, тис. грн. 27925,1 36610,3 6. Темпи росту фонду оплати праці, % 96,3 131,1 7. Співвідношення між темпами приросту Фонду оплати праці й продуктивності праці -42,9 3,24 8. Среднесписочная заробітна плата одного працюючого, грн. 243 346 9. Темпи росту середньомісячної заробітної плати, % 100,0 142,4

Всі молодіфахівці-інженери проходили стажування строком до 1 року. Підсумки стажуванняпідводять комісією, призначуваної головою правління.

Зниження чисельностіпрацюючих пояснюється:

- Зміною в структурі керування.

- Скороченням невиробничих витрат.

Усього протягом рокубудівництва Елеко забезпечували щомісяця від 500 до 1000 робочих місць длябільш ніж 20-ти будівельно-монтажних керувань і організацій з різних містДонецької області. Разом із цими фірмами керуванням капбудівництва ВАТ “Елеко”в 2009 році було освоєно більше 160 млн. грн.

Регулювання процесівфінансового забезпечення робіт на ВАТ “Елеко” є обов'язковою процедурою,відповідальність за результати якої несуть безпосередньо співробітники фінансовоговідділу.

Виділювані інвесторомкоштів на реконструкцію й модернізацію ЕСПЦ (а також інших намічених проектів),розподіляються фінансовим відділом відповідно до бізнес-плану, а такожінвестиційним проектом. У свою чергу, фінансовий відділ формує щоквартальнийзвіт по використанню коштів інвестора й в обов'язковому порядку надаєрезультати на розгляд голови правління ВАТ “Елеко”, а також збори акціонерів.

3. Пропозиції поудосконаленню соціальних аспектів проекту

Одним з напрямківудосконалення соціальних аспектів проекту є удосконалювання системистимулювання праці в ВАТ “Елеко”, а також реалізація вартісної концепції оплатипраці на рівні підприємства припускає зміну системи внутріфірмового керування йстимулювання на основі розвитку внутрівиробничих товарно-грошових відносин міжструктурними одиницями підприємства аж до окремого робочого місця. Системаоплати праці повинна бути органічно убудована в механізм внутрівиробничогогоспрозрахунку. Тим самим створюються ефективні форми колективної мотиваціїпраці, засновані на повній самостійності й взаємній відповідальності автономнихділянок, робочих бригад і груп.

Внутрівиробничийгоспрозрахунок у його сучасному розумінні характеризується встановленнямнаскрізної системи матеріального стимулювання, що пронизує всю внутріфірмовуструктуру на основі різноманітних форм взаєморозрахунків. В умовах більшихколективів зв'язок індивідуальної праці й кінцевих результатів виявляєтьсярозмитої й обмеженої, у результаті стихійно формується примітивна системарозподілу за принципом «загального казана». Тому без чітконалагодженого внутрівиробничого госпрозрахунку неможливо організуватидостовірний розподіл доходів за результатами праці, особливо на великихпідприємствах.

Звичайно, внутрівиробничівідносини не тотожні по своїй сутності комерційним і підприємницькимвідносинам, у яких діє саме підприємство. Створити усередині підприємстваповноцінний ринок неможливо, так у цьому й немає необхідності. Відносини міжвнутрішніми структурними підрозділами підприємства будуються як на основівартісних, так і з використанням трудових, а також натуральних показників.

Внутрівиробничийгоспрозрахунок стане діючою формою матеріального стимулювання праці лише в томувипадку, якщо буде вирішена проблема визначення колективної міри праці — кінцевого продукту або закінченої роботи для кожного виробничого підрозділупідприємства. Тут саме й важливе застосування натуральних і трудовихпоказників: готових виробів, комплексів, деталей, бригадо-комплектів з оцінкоютрудомісткості в нормо-годинниках і ін. Причому чим нижче перебуває виробничаланка, тим більше можливостей для використання в ньому не вартісних показниківі насамперед трудомісткості й трудовитрат.

Вимога всілякогорозширення колективних форм заробітної плати пов'язане з необхідністюзабезпечення більшої злагодженості й ритмічності в роботі підприємства вцілому, на основі досягнення єдності індивідуальної й колективної міри праці.

Протиріччя міжіндивідуальною й колективною мірою праці неможливо дозволити на основізнеосібки оплати праці, що веде до приховання за загальними результатамиколективної праці поганої роботи окремих працівників. Зрівняльний розподілколективних заробітків між членами колективу знижує зацікавленість у ростуіндивідуальної продуктивності праці, тим самим вихолощується суть самоїколективної форми організації й стимулювання праці. Очевидно, що відмова віддиференціації заробітків можливий лише в малих колективах при згоді всіх йогочленів.

Має потребу вудосконалюванні й система преміювання працівників у ВАТ “Елеко”, тому щорозміри премій не несуть стимулюючої функції. В існуюче положення пропреміювання доцільно внести зміни, які будуть стимулювати зниження витрат напідприємстві й підвищення ефективності його роботи.

В 2009 році на соціальнестимулювання відповідно до колективного договору використається 0,5% чистогоприбутку. Це становить 254,905 тис.грн. або розраховуючи на один працівника234,5 грн. У рік. Такий розмір виплат не має стимулюючої ролі. Якщо використатипропонований норматив, то розмір відрахувань буде становити до 500 грн налюдину. У рамках цього бюджету необхідно сформувати проект соціальних стимулівдля кожного працівника з обліком його першочергових потреб. Для забезпеченнясоціального стимулювання необхідно в рік 543,5 тис. грн. чистого прибутку.

Таблиця3.1 Удосконалювання системи преміювання працівників ВАТ “Елеко”

№ п/п Підрозділ Існуючі вимоги Розмір премії Пропоновані вимоги Пропоновані розміри премії 1 Цеху основного виробництва

1. Виконання номенклатурного плану виробництва.

2. Дотримання бюджету загальвиробничих витрат.

1. Виконання плану виробництва, з по обсязі й асортиментам

2. Скорочення матеріальних витрат і зменшення шлюбу

Інструментальний

відділ

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Не перевищення граничного рівня витрат на інструмент і технологічне оснащення відповідно до затверджених норм витрати.

1. За допомогою збільшення матеріальної зацікавленості підвищення рівня використання матеріалів і інструментів.

2. Скорочення рівня витрат на інструмент і технологічне оснащення дозволить підвищити працездатність устаткування й зменшити витрати на обслуговування й закупівлю нового.

3 Енергомеханічний відділ

1.Не перевищення бюджету витрат на покупні й власні енергоресурси.

2. Не перевищення бюджету витрат на ремонти встаткування по підприємству.

1. Скорочення використання енергетичних ресурсів за рахунок зменшення простоїв устаткування й зменшення витрат на запуск і зупинку.

2. Використання якісних енергоресурсів для скорочення виходу встаткування з ладу через невірну експлуатацію.

4 Ремонтно-будівельний відділ

1. Дотримання бюджету витрат на ремонти будинків і споруджень по підприємству.

2. Дотримання бюджету загальвиробничих витрат.

1. Скорочення витрат на ремонт будинків і споруджень за рахунок залучення трудових і матеріальних коштів заводу, а не використання зовнішніх ремонтно-будівельних організацій.

2. Підвищення зацікавленості працівників у додатковому заробітку на ремонтно-будівельних роботах.

5 Автотранспортний цех

1. Виконання плану реалізації транспортних послуг на сторону.

2. Дотримання бюджету витрат на транспортні витрати.

1. Забезпечення своєчасності здійснення транспортних послуг з можливістю розширення транспортного парку за рахунок скорочення витрат на ремонт.

2. Використання грамотних транспортних маршрутів для здійснення відправлення продукції й одержання матеріалів

6 Конструкторсько-технологічне керування

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Виконання планових строків видачі техдокументації

1. Удосконалювання конструкторського бюро методом набору досвідчених фахівців і підвищення рівня кваліфікації працівників.

2. Використання останніх розробок в області конструкторських і технологічних програм.

7 Управління маркетингу й збуту

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Виконання завдання по залученню коштів.

1. Розробка й здійснення якісної маркетингової програми по розширенню ринку збуту продукції.

2. Розширення виробництва й ринку збуту за рахунок залучення іноземних інвесторів.

8 Відділ матеріально-технич. постачання

1. Матеріальне забезпечення номенклатурного плану виробництва.

2. Не перевищення нормативу обігових коштів на матеріали.

1. Спільна робота із транспортним відділом і відділом маркетингу дозволить підвищити рівень поставки матеріалів і скоротити строк поставок.

2. Скорочення строків поставок знизить витрати на складування й транспортування сировини й матеріалів.

9 Відділ зовнішньої кооперації

1. Матеріальне забезпечення номенклатурного плану виробництва.

2. Не перевищення нормативу обігових коштів на покупні вироби.

1. Пошук нових замовників на продукцію й удосконалювання сервісу по поставках з існуючими партнерами.

2. Скорочення витрат на складування продукції й ефективний їхній розподіл по замовниках.

14 Бухгалтерія

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Відсутність штрафних санкцій по податковому й бухгалтерському обліку

1. Удосконалювання системи ведення обліку методом автоматизації бухгалтерських операцій.

2. Дотримання норм оподатковування й миттєве реагування на всі зміни в податковому законодавстві.

15 Фінансовий відділ

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Забезпечення фінансової діяльності підприємства відповідно до затверджених бюджетів.

1. Розробка фінансової програми на щомісяця роботи підприємства з метою полегшення планування діяльності підприємства в майбутньому.

2. Своєчасний аналіз фінансової ситуації на підприємстві й розробка методів ліквідації непередбачених витрат.

16 Відділ кадрів

1. Беззбиткова робота підприємства.

2. Забезпечення кадрами згідно йз штатним розписом і заявкам підрозділів.

1. Набір досвідчених кадрів на управлінські посади, що пройшли перепідготовку відповідно до нових тенденцій прийняття управлінських рішень.

2. Підвищення рівня знань і навичок працівників шляхом напрямку на курси підвищення кваліфікації.

Таким чином, якщо підвищитирозмір премій до 30%, те середньомісячна заробітна плата одного працівника будестановити 702,8 грн. И виросте на 7,1%.

Таблиця 3.2 Прогноззаробітної плати працівників ВАТ “Елеко”

Показники 2009 Погноз Темпи росту Зміна питомої ваги Сума Питома вага,% Сума Питома вага,% Середньомісячна зарплата 656 100 702,8 100 107,1 Основна заробітна плата 492 80 492 70 100 -10 Премії й заохочення 164 20 210,8 30 128,5 +10

У такий спосіб підвищеннярівня преміювання працівників створить економічні стимули ефективноговикористання ресурсів підприємства й зниження його витрат. Це забезпечитьзбільшення прибутку й створить економічні можливості для подальшого розвиткупідприємства.

Таблиця 3.3 Вплив змінипреміювання на фінансові результати діяльності підприємства

Показник Од. вим. 2009 Прогноз ТР, % Чисельність ППП Чіл. 1087 1087 100 Обсяг товарної продукції на один ПП працівника

Тис.

грн.

43,4 46,5 107,1 Фонд оплати праці ППП Тис. грн. 8557,7 9167,3 107,1 Середньомісячна заробітна плата. грн. 656 702,8 107,13 Обсяг товарної продукції.

Тис.

грн.

47175,8 50545,5 107,1 Приріст товарної продукції

Тис.

грн.

- +3369,7 - Зміна залишків нереалізованої продукції Тис.грн. - - - Рентабельність продукції % 4,7 - - Приріс валового прибутку

Тис.

грн.

- +158,3 -

Приріст валового прибуткуза рахунок зниження собівартості складе 3464,2 тис.грн. Загальне збільшеннявалового прибутку складе 3622,5 тис.грн.

Тому що вдосконалюваннясистеми стимулювання праці вплине на суму адміністративних витрат і витрат назбут, ефект буде значно більше.

У такий спосіб ВАТ “Елеко”збереже стабільні темпи росту реалізації й це приведе до стійкої позиції наринку й наявності об'єктивних можливостей удосконалювання стимулювання праці.

Альтернативоюзапропонованого може бути наступні напрямки вдосконалювання стимулювання праціна ВАТ “Елеко”. При цьому в системі стимулювання повинне розширятьсявикористання виплат, які зв'язані не стільки з результатами роботи працівників,скільки з результатами роботи підприємства. Доцільно використати три групистимулюючих виплат.

1-я група — грошові преміїза виконання конкретного завдання (разова виплата), а також за квартальні, піврічні й річні результати роботи підприємства. Джерелом фінансування є фондоплати праці.

2-я група — грошовівиплати на соціальні потреби працівників (оплата харчування, оплата внесків запрацівників на медичне й пенсійне страхування, оплата відпочинку, навчання,підвищення кваліфікації, санаторного лікування й ін.)

3-я група — грошовівиплати й компенсації за житло, комунальні послуги й ін.

Для 2 і 3 групи джереломфінансування є чистий прибуток.

Розміри премій длязабезпечення стимулюючої функції по сукупності не повинен бути менше 30%. Дляпоказників 1 групи преміювання доцільно виходячи зі сформованої ситуації напідприємстві, установити наступну прогресивну шкалу підвищення розмірувинагороди.

Таблиця 3.4 Шкалапідвищення розміру винагороди

№ п/п Шкала розмірів приросту показника матеріального стимулювання 5 5,1-10 10,1-1 15,1-20 1 Приріст продуктивності праці 1 1,5 2,0 2,5 2 За кожний % зниження 1,3 1,5 2,0 2,5 3 За кожний % зниження собівартості продукції 2,0 2,5 3,0 3,5 4 Загальний розмір премії 26,5 30-50 70-95 120-160

Для показників 2 і 3 групидоцільно використати досвід закордонних країн (Франція), де на ці метивикористається від 10 до 30% чистого прибутку. Виходячи із трьох показниківпреміювання доцільно встановити за приріст валового прибутку 10%, за прирістприбутки від операційної діяльності 15% і за приріст чистого прибутку 5%. Якщопоказники преміювання не виконуються премії не виплачуються. У такий спосіб уВАТ “Елеко” при виконанні показників преміювання 2 і 3 групи 30% чистогоприбутку буде направлятися на соціальне стимулювання. Цей норматив повинен бутипередбачений у колективному договорі.

На підставі вивчення ринкупродукції, що провадиться на підприємстві, установлена можливість збільшенняплатоспроможного попиту на неї. У зв'язку із цим підприємство розглядаєдоцільність придбання нової технологічної лінії для збільшення виробництвапродукції з метою збільшення обсягу продажів. Оцінка можливого збільшенняобсягу продажів установлена на підставі аналізу даних про потенційні можливостіконкурентів. Вартість лінії (капітальні вкладення по проекті) становить $18530;строк експлуатації — 5 років; прибуток за винятком податку на неї відреалізації основних фондів після закінчення строку їхньої служби складе$926.5;. грошові потоки (прибуток за винятком податку на неї й амортизаційнихвідрахувань від вартості уведених у дію основних фондів за рахунок капітальнихвкладень) прогнозується по роках у наступних обсягах: $5406, $6006, $5706,$5506, $5406. Ставка дисконту для визначення теперішньої вартості грошовихпотоків прийнята в розмірі 12% і 15%. Гранична ставка для оцінки розрахунковогорівня внутрішньої ставки доходу встановлена в розмірі 16%. Прийнятний дляпідприємства період окупності капітальних вкладень, обчислений за даними прогрошові потоки й теперішню вартість грошових потоків прийнятий 5 років. Чидоцільний даний проект до реалізації?

Визначення теперішньоїчистої вартості

а) При ставці дисконту12%.

б) При ставці дисконту15%.

Визначення внутрішньоїставки доходу

Таблиця 3.5 Вихідні данідля розрахунку показника IRR.

Грошові потоки,$ PV12%,$ PV15%,$ PV16%,$ PV17%,$ 0 рік -18530 -18530 -18530 -18530 -18530 1 рік 5406 4826,79 4700,87 4660,34 4620,51 2 рік 6006 4787,95 4550,00 4448,89 4383,94 3 рік 5706 4061,21 3753,95 3657,69 3566,25 4 рік 5506 3507,01 3146,29 3041,99 2944,39 5 рік 5406 3071,59 2689,55 2574,28 2469,86 Прибуток 926,5 526,42 460,94 441,19 423,06 NPV 1198,13 771,60 294,38 -121,99

Виходячи з розрахунків,наведених у табл. 3.5, можна зробити висновок: що функція NPV=f(r) міняє свійзнак на інтервалі (15%,16%).

/>.

Визначення періодуокупності (за даними про грошові потоки)

Інвестиції становлять$18530 в 0-й рік. Грошовий потоки за п'ятирічний строк становлять: $5406,$6006, $5706, $5506, $5406. Доходи покриють інвестиції на 4 рік. За перші 3роки доходи становлять:

$5406 + $6006 + $5706 =$17118

За 4 рік необхіднопокрити:

$18530 — $17118 = $1412,

$1412/ $5506 = 0,26 (приблизно4,1 місяці).

Загальний строк окупностістановить 3 роки 4,1 місяці.

Визначення періодуокупності (за даними про теперішню вартість грошових потоків)

а) При ставці дисконту12%.

Доходи покриють інвестиціїна 5 рік. За перші 4 роки доходи становлять (дані взяті з табл. 3.5):

$4826,79 + $4787,95 +$4061,21 + $3507,01 = $17182,96

За 5 рік необхіднопокрити:

$18530 — $17182,96 =$1347,04,

$1347,04/ $3071,59 = 0,44 (приблизно5,4 місяці).

Загальний строк окупностістановить 4 роки 5,4 місяці.

б) При ставці дисконту15%.

Доходи покриють інвестиціїна 5 рік. За перші 4 роки доходи становлять:

$4700,87 + $4550 +$3753,95 + $3146,29 = $16151,11

За 5 рік необхіднопокрити:

$18530 — $16151,11=$2378,89,

$2378,89/ $2689,55 = 0,88 (приблизно10,7 місяців).

Загальний строк окупностістановить 4 роки 10,7 місяців.

Визначення індексівприбутковості.

а) При ставці дисконту12%. (дані взяті з табл. 2.1):

PI12% = ($4826,79 +$4787,95 + $4061,21 + $3507,01+3071,59) / $18530 = 1,09

б) При ставці дисконту15%.

PI15% = ($4700,87 + $4550+ $3753,95 + $3146,29+2689,55) / $18530 = 1,015

Визначення коефіцієнтаприбутковості.

Для поліпшення умов роботий системи керування трудовими ресурсами можна запропонувати наступні заходищодо вдосконалювання соціальних і моральних стимулів у роботі персоналу.

За результатами атестаціїробочих місць надавати щорічна додаткова оплачувана відпустка робітником,зайнятим на роботах зі шкідливими й важкими умовами роботи, а також робітникомз особливим характером роботи пов'язаним з перевтомою й шкідливістю для психікий моральної стабільності.

Додатковимисоціально-економічними виплатами й гарантіями в даний момент на ВАТ “Елеко”можуть стати:

Ø оплаченісвяткові дні;

Ø оплаченийчас на обід;

Ø медичнестрахування на підприємстві;

Ø додатковепенсійне страхування на підприємстві;

Ø страхуваннявід нещасних випадків;

Ø наданнябезкоштовних стоянок для автомобілів;

Ø допомогав підвищенні утворення, профпідготовці й перепідготовці;

Ø покупкапрацівниками акцій.

Загальний список соціальнихвиплат підприємству варто обговорити за участю працівників (анкетування, збориколективу). Можливе закріплення за окремими структурними підрозділами різнихвидів соціальних виплат.

Для вдосконаленнясоціально-психологічних методів мотивації персоналу ВАТ “Елеко” необхідно:

Ø Підтримкасприятливого психологічного клімату в колективі на основі розвитку системикерування конфліктами,

Ø Формуванняй розвиток організаційної культури.

Впровадженнязапропонованих заходів у сполученні з удосконалюванням інших методів керуваннядозволить підвищити зацікавленість співробітників у результатах своєї праці йефективність всієї системи керування підприємством.

Потреби в самореалізації йпрофесійному росту насправді підмінені потребами в безпеці й упевненості вмайбутньому, тому що підвищуючи свій професіоналізм і компетентністьспівробітники вважають, що знайдуть застосування своїм знанням, навичкам ідосвіду на ринку праці (гарантія зайнятості, потреба в безпеці).

У такий спосіб діючасистема стимулювання працівників на ВАТ “Елеко” повинна бути скоректована зурахуванням задоволення співробітників у професійному росту, такожіндивідуального підходу до потреб співробітників і припускати наявністьгнучкого пакета соціальних виплат:

Ø Організаціявстановлює певну суму на придбання необхідних послуг або пільг, а працівники вмежах установлених сум мають право самостійного вибору пільг і послуг.

Ø Відхідвід щомісячних премій, виплата бонусів за досягнення конкретних результатів, рішеннязавдань і якість виконаних посадових обов'язків.

Ø Програмипенсійного страхування: висновок договорів з недержавними пенсійними фондами.

Ø Стимулюваннявільним часом: вибір часу відпустки, додаткові оплачувані відпустки заненормований робочий час, надання «бібліотечних днів»

Ø Плануваннякар'єри: регулярно проводити оцінку й атестацію співробітників для виявленняїхніх потенційних можливостей (кар'єрний ріст, висування в резерв, можливістьподальшого навчання).

Ø Впровадженнянових технологій, можливість доступу до додаткових джерел інформації.

Ø Залученняспівробітників до керування у фірмі через участь у доходах .

Ø «Прив'язування»людей до фірми через участь в акціонерному капіталі, введення до складуакціонерів.

Ø Виділенняв структурі ВАТ “Елеко” нового напрямку роботи й надання можливості керівникамі керівникам самостійно розвивати дане напрямку.

Будь-яка діюча системамотивації вимагає постійного системного аналізу й комплексного підходу,оскільки мотивація носить ситуативний і тимчасовий характер і завдання повивченню мотивації співробітників — одне з основних завдань служби персоналу.При вивченні системи мотивації персоналу необхідно враховувати індивідуальніпоказники й побажання працівників при виконанні своїх посадових обов'язків. Цеє найважливішою функцією керування персоналом організації на сучасному етапі,що забезпечує конкурентні переваги на ринку.

Висновки

Оцінивши реальніможливості підприємства, а також розрахувавши основні економічні показники,можна прийти до висновку, що запропонований інвестиційний проект є доцільним.Адміністрації заводу пропонується детально розглянути й доробити проект, атакож прийняти його до реалізації. З метою наступного більше успішногофункціонування підприємства, подальшого поліпшення його фінансового стану,інвестиційної привабливості, а також формування власних оборотних коштів,пропонується цілий комплекс заходів:

- у першу чергу необхідно провести повторніпереговори з інвесторами, з метою дозволу проблеми подальшого фінансуванняпідприємства;

- виробити чітку стратегію по поліпшеннюінвестиційної привабливості підприємства й надати звіти про результативпроваджених інвестиційних проектів;

- розробити план реконструкції підприємства, якмодель фінансового оздоровлення;

- організувати більше ретельний місцевий контроль заякістю вхідної сировини й матеріалів;

- проводити систематичну роботу із залучення кредитівдля поповнення оборотних коштів;

- здійснити програму вексельних розрахунків посуміжниках;

- тому що на підприємстві практично ліквідована плинністькадрів, доцільно організувати навчання другої професії, а також здійснитипрограму перекваліфікації фахівців;

- тому що металургійне виробництво є одним із самихтравмонебезпечних, рекомендується намітити ряд заходів, спрямованих наполіпшення умов праці й підвищення його безпеки.

Отримані результативказують на економічну доцільність даного проекту. Такий проект можна прийнятиз повною впевненістю при ставці дисконту меншої 16,6% (максимальна ставкадисконту, при якій чиста теперішня вартість ненегативна). Чим нижче ставкадисконту, тим раніше окупляться капітальні вкладення й, отже, підприємство, щоздійснило цей проект, одержить більше прибутки. Розрахунки показали, що прибільше низькій ставці дисконту чиста теперішня вартість і індекс прибутковостізбільшуються, а період окупності зменшується. Так, при дисконті рівному 15%інвестиція окупиться через 4 роки 10,7 місяців (індекс прибутковості 1,5%), апри 12% — раніше на 5,3 місяців (індекс прибутковості 9%). Коефіцієнтприбутковості інвестиційного проекту становить 63,8%.

Списоквикористаної літератури

1. Беренс В., Харванек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций. –М.: Инфра-М, 2005.

2. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. – Москва – Лондон: Юнайтед ЛондонТрейд Лимитед, 2005.

3. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций. — М.:Юнити, 2009.

4. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования. Пер. с англ. — М.: Дело,2007.

5. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. – Москва – Лондон: Юнайтед ЛондонТрейд Лимитед, 2005.

6. Инвестиции в Украине. Под ред. С.И. Вакарина (Международный валютныйфонд). — К.: Конкорд, 2006.

7. Инвестиции: ресурсы, механизмы стимулирования. — Сборник научных трудов/ НАН Украины. Институт экономики промышленности. Редкол.: Иванов Н.И.(отв.ред.) и др. – Донецк, 2007.

8. Иностранные инвестиции – это не благотворительность, а бизнес. — Рынокметаллов 2009, №1.

9. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. — К.: Киевское инвестиционное агентство,2007.

10. Организационная структура предприятий. Коноков Д.Г., Рожков М.А.,Смирнов А.О., Яниковская О.Н., издание второе. М.: ИСАРП, 2009.

11. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. — К.: Либра, 1994.

12. Политическая экономия. Экономическая энциклопедия, т.1. — М.: Наука,1968.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Роль инноваций в процессе перехода от рынка производителя к рынку покупателя и к рынку потребителя

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Рыбная промышленность в Хабаровском крае