Реферат: Вольногорское стекло

--PAGE_BREAK--1. Асо­р­ти­мент та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ви­ро­бів
Скля­ну та­ру кла­си­фі­ку­ють:

за розмірами шийки;

за кольором скла;

за типом шийки;

за призначенням.

За розміром  розрізняють вироби з вузькою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка ме­н­ше ніж 30 мм ) і ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка бі­ль­ше ніж 30 мм ).

Та­ра з ву­зь­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся, як пра­ви­ло для роз­ли­ву, збе­рі­ган­ня і транс­по­р­ту­ван­ня вин (в то­му чи­с­лі й ша­м­пан­сь­ких), лі­ке­ро – го­рі­л­ча­ної про­ду­к­ції, пи­ва, без­ал­ко­го­ль­них на­по­їв, мі­не­ра­ль­них вод, соків. Виготовляють ви­ро­би з ву­зь­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю від 50 до 1000 мл. В ра­зі ви­ни­к­нен­ня по­тре­би мо­ж­ли­ве ви­го­то­в­лен­ня та­ри з ву­зь­кою ший­кою ін­шої мі­с­т­ко­с­ті, ніж вка­за­ні. Для ви­го­то­в­лен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве, на­пів­бі­ле, те­м­но – зе­ле­не, і жо­в­то­га­ря­че скло. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з без­ко­льо­ро­во­го скла при­пу­с­ка­єть­ся сла­б­кі ко­льо­ро­ві від­ті­н­ки: зе­ле­ну­ва­тий, бла­ки­т­ний, жо­в­ту­ва­тий та сі­ру­ва­тий. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з на­пів­бі­ло­го скла при­пу­с­ка­ють­ся зе­ле­ні, бла­ки­т­ні і жо­в­ту­ва­ті від­ті­н­ки.

Та­ра з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для роз­фа­со­ву­ван­ня, збе­рі­ган­ня та транс­по­р­ту­ван­ня рі­д­ких, па­с­то­по­ді­б­них та тве­р­дих ре­чо­вин. Ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся у ха­р­чо­вій та хі­мі­ч­ній про­ми­с­ло­во­с­ті. Ви­го­то­в­ля­ють ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю 500,700,1000,1500,2000,3000,5000 мл, а та­кож мі­с­т­кі­с­тю 10, 15, 20 лі­т­рів. Для ви­го­ту­ван­ня та­ри з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве та на­пів­бі­ле скло.

Пля­ш­ка – це спо­жи­в­ча та­ра, най­ча­с­ті­ше — ци­лі­н­д­ри­ч­ної фо­р­ми, з пле­с­ку­ва­тим або уві­гну­тим дном, зі зву­же­ною ший­кою, ді­а­метр якої зна­ч­но ме­н­ше ніж ді­а­метр ко­р­пу­са. Пля­ш­ки для ха­р­чо­вих про­ду­к­тів ви­го­то­в­ля­ють ве­ли­ки­ми пар­ті­я­ми, як­що ви­го­то­в­ля­ють­ся ста­н­да­р­т­ні се­рій­ні ви­ро­би. Най­ча­с­ті­ше во­ни є ба­га­то обе­р­то­ви­ми, тоб­то, ба­га­то ра­зів про­хо­дять цикл ви­ко­ри­с­тан­ня: роз­фа­со­в­ка, збе­рі­ган­ня про­ду­к­ту, про­даж про­ду­к­ту, по­ве­р­нен­ня та­ри на по­вто­р­не ви­ко­ри­с­тан­ня. Цей цикл про­хо­дить між під­при­єм­с­т­ва­ми ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті та то­р­го­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми.

Скля­ні пля­ш­ки при­зна­че­ні для ха­р­чо­вих рі­д­ких про­ду­к­тів від­по­ві­да­ють ДСТу 10117-91.

Таб­ли­ця 1.1. – ти­пи, ос­но­в­ні па­ра­ме­т­ри і роз­мі­ри скля­них пля­шок для ха­р­чо­вих рі­дин

Зокрема, на під­при­єм­с­т­ві ви­го­то­в­ля­ють пля­ш­ки ти­пу ІІІ з зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла.

Таб­ли­ця 1.2. – па­ра­ме­т­ри пля­ш­ки ти­пу ІІІ

<img width=«223» height=«365» src=«ref-2_23783727-7253.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

Ри­су­нок 1.1. – пля­ш­ка ти­пу ІІ­І.

<img width=«332» height=«180» src=«ref-2_23790980-7987.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

Ри­су­нок 1.2. – ві­н­чик ти­пу К

Технологічну схему виробництва пляшок приведено на рисунку 1.3.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2. Склад си­ро­ви­ни, ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка си­ро­ви­ни, їх об­ро­б­ка, скла­дан­ня ши­х­ти
Скля­на та­ра має рі­з­но­ма­ні­т­не при­зна­чен­ня, то­му до скла, з яко­го во­на ви­го­то­в­ля­єть­ся пред’яв­ля­ють­ся пе­в­ні ви­мо­ги. Ком­плекс фі­зи­ко – хі­мі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей, не­об­хід­них для скло­та­ри, за­до­во­ль­ня­єть­ся, в ос­но­в­но­му при ви­ко­ри­с­тан­ні скла лу­ж­но­си­лі­ка­т­но­го скла­ду. Окре­мі ви­ди скло­та­ри ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня ви­го­то­в­ля­ють з бо­ро­си­лі­ка­т­но­го скла.

Склад та­р­но­го скла за­га­ль­но­го при­зна­чен­ня від­но­сять­ся по хі­мі­ч­ній стій­ко­с­ті до ІІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су; скло до яко­го пред’яв­ля­ють­ся під­ви­щен­ні ви­мо­ги, від­но­сять­ся до ІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су. Скло ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня зви­чай­но від­но­сить­ся до І гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су.

Склад та­р­но­го скла при­зна­че­но­го для ме­ха­ні­зо­ва­но­го ви­ро­б­лен­ня ма­со­вих ви­ро­бів, по вмі­с­ту ос­но­в­них ком­по­не­н­тів мо­ж­на вва­жа­ти ста­бі­лі­зо­ва­ним. Де­які від­мін­но­с­ті скла­дів скла по­в’я­за­ні з ви­дом скло­та­ри, спо­со­бом її ви­го­то­в­лен­ня та при­зна­чен­ням. Мо­ж­ли­вим є за­сто­су­ван­ня до­ба­вок де­яких ок­си­дів або змі­на їх спо­лу­чен­ня для по­ліп­шен­ня екс­плу­а­та­цій­них і тех­но­ло­гі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей скла.

Ос­но­в­ні ок­си­ди, що утво­рю­ють скло (при ви­го­то­в­лен­ні та­ри), мі­с­тять­ся в ньо­му в на­сту­п­них кі­ль­ко­с­тях, (мас. %).

Для ви­го­то­в­лен­ня зе­ле­но­го та­р­но­го скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.14;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.15;

Для ви­го­то­в­лен­ня оли­в­ко­во­го та­р­но­го скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.1;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.1.

Вміст лу­ж­них ок­си­дів збі­ль­шу­єть­ся при ви­ро­б­лен­ні на ви­ду­в­них ав­то­ма­ти­ч­них ма­ши­нах дрі­б­ної скло­та­ри мі­с­т­кі­с­тю до 200 мл, а та­кож скло­та­ри з дрі­б­ною різь­бою на го­р­лі під гви­н­то­вий ко­в­па­чок.

Іно­ді при фо­р­му­ван­ні ву­зь­ко­го­р­лої скло­та­ри зме­н­шу­ють вміст MgO до 0,8 – 1,5%. Зме­н­шен­ня вмі­с­ту MgO до 0,8 – 1,5% у скла­ді скла зни­жує схи­ль­ність скло­ма­си до кри­с­та­лі­за­ції в те­м­пе­ра­ту­р­но­му ін­тер­ва­лі фо­р­му­ван­ня, що осо­б­ли­во від­чу­ва­єть­ся в скла­ді скла з під­ви­ще­ним вмі­с­том Al2O3.

При ва­рін­ні без­ко­льо­ро­во­го скла до­ре­ч­но за­мі­ни­ти ча­с­ти­ну Na2O (до 3%) на К2О, що ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся на про­ві­д­них під­при­єм­с­т­вах. Це утво­рює у склі ефект двох лу­гів, який до­зво­ляє отри­ма­ти під­ви­щен­ня хі­мі­ч­ної стій­ко­с­ті скла та по­ліп­ши­ти тех­но­ло­гі­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті при під­ви­ще­но­му вмі­с­ті лу­ж­них ок­си­дів.
2.1. Скла­ду­ван­ня та збе­рі­ган­ня си­ро­ви­ни
Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли по­сту­па­ють на склад у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах та ва­н­та­ж­ни­ми ма­ши­на­ми.

Ко­жен вид си­ро­ви­ни по­ви­нен збе­рі­га­ти­ся в умо­вах, ко­т­рі ви­клю­ча­ють йо­го за­бру­д­нен­ня або змі­шу­ван­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів. Скла­ди си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів і скла­да­ль­ні це­хи роз­та­шо­ву­ють­ся в од­ній бу­ді­в­лі, яка скла­да­єть­ся з трьох при­мі­щень:

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся на­ва­лом;

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся в та­рі;

скла­да­ль­но­го це­ху з від­ді­лен­ня­ми, під­го­то­в­ки ком­по­не­н­тів і при­го­ту­ван­ня ши­х­ти.

Склад ма­те­рі­а­лів, що під­во­зять­ся на­ва­лом, об­ла­д­на­ний грей­фе­р­ним кра­ном та за­лі­з­ни­ч­ною ко­ліє­ю. Си­ро­ви­ну роз­ва­н­та­жу­ють за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­них завантажувачів у тра­н­шею скла­ду.

Склад роз­ді­ле­ний під­пі­р­ни­ми сті­на­ми на від­сі­ки по чи­с­лу си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Грей­фе­р­ним кра­ном ма­те­рі­а­ли пе­ре­мі­щу­ють­ся з тра­н­шеї у від­сік скла­ду або без­по­се­ре­д­ньо у від­по­ві­д­ний при­йма­ль­ний бу­н­кер.

Склад ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся у та­рі є про­до­в­жен­ням скла­ду ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся на­ва­лом. Під­ло­га скла­ду роз­та­шо­ва­на на рі­в­ні за­лі­з­ни­ч­них ре­йок, що вве­де­на у при­мі­щен­ня скла­ду. Мі­ш­ки роз­ва­н­та­жу­ють­ся і укла­дуть­ся в шта­бе­лі за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­но­го на­ва­н­та­жу­ва­ча. Ви­со­та укла­дан­ня мі­ш­ків до­рі­в­нює 5 м. Пло­ща скла­ду роз­ра­хо­ва­на на мі­ся­ч­ний за­пас си­ро­ви­ни.

Пі­сок під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми і ма­ши­на­ми і роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Ка­о­лін по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах та мі­ш­ках.

Су­ль­фат при­во­зять у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах у мі­ш­ках.

Со­да по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах, ци­с­те­р­нах або мі­ш­ках, роз­ва­н­та­жу­єть­ся крізь те­ч­ку, а по­тім по­сту­пає у си­ло­с­ну ба­н­ку.

До­ло­міт під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми та роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Крей­да по­сту­пає у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах на­ва­лом та у мі­ш­ках.

За­пас під­го­то­в­ле­них си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ста­но­вить:

          Пі­сок                    2 ти­ж­ні;                                                                                   ка­о­лін             1 мі­сяць;                                                                                  со­да                     1 мі­сяць;                                                                                    су­ль­фат на­трію    1 мі­сяць                                                                                   до­ло­міт                1 мі­сяць;                                                                                  крей­да                  1 мі­сяць.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.2. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня SiO2.
Ква­р­цо­вий пі­сок.

Ква­р­цо­вий пі­сок яв­ля­єть­ся ос­но­в­ним ма­те­рі­а­лом для вве­ден­ня в скло SiO2. Якість ква­р­цо­во­го пі­с­ка ви­зна­ча­єть­ся вмі­с­том в ньо­му кре­м­не­зе­му та до­мі­шок. Ква­р­цо­ві пі­с­ки ви­со­кої яко­с­ті по­ви­нні мі­с­ти­ти 99 – 99.8% кре­м­не­зе­му та 1 – 0.2% до­мі­шок. Зви­чай­но в ква­р­цо­во­му пі­с­ку мі­с­тить­ся до­мі­ш­ки рі­з­но­ма­ні­т­них мі­не­ра­лів: ма­г­не­зи­ту, польо­во­го шпа­ту, ка­о­лі­ну, ка­р­бо­на­тів каль­цію,  ма­г­нію та ін. Для без­ко­льо­ро­во­го скла най­більш шкі­д­ли­ви­ми до­мі­ш­ка­ми є спо­лу­чен­ня за­лі­за, які фа­р­бу­ють скло в зе­ле­ний або жо­в­тий ко­лір. При те­м­пе­ра­ту­рах ва­рін­ня скла стій­ки­ми є дві фо­р­ми: Fe2O3 та FeO, при чо­му, їх вплив на ко­лір скла рі­з­ний. Fe2O3 на­дає склу жо­в­то­го ко­льо­ру, а FeO на­дає си­ній. Ін­те­н­си­в­ність від­ті­н­ку, який на­дає двох­ва­ле­н­т­не за­лі­зо у 15 бі­ль­ше ніж трьох­ва­ле­н­т­не, а при­чи­ною по­яви зе­ле­но­го ко­льо­ру є те, що у склі од­но­ча­с­но мо­жуть іс­ну­ва­ти оби­д­ві ок­си­д­ні фо­р­ми. В за­ле­ж­но­с­ті від то­го, яка фо­р­ма пе­ре­ва­жає скло на­бу­ває від­по­ві­д­но­го жо­в­ту­ва­то зе­ле­но­го, або си­ню­ва­то зе­ле­но­го ко­льо­ру Крім спо­лу­чень за­лі­за пі­сок мо­же мі­с­ти­ти на­сту­п­ні фа­р­бу­ю­чи ок­си­ди: Cr2O3 та ТІО­2.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дів скло­та­ри до­зво­ля­єть­ся вміст ок­си­дів за­лі­за в пі­с­ку (в%): для без­ко­льо­ро­вої скло­та­ри до 0.1 для на­пів­бі­лої скло­та­ри до 0.3.

Для ви­ро­б­ни­ц­т­ва скло­та­ри, осо­б­ли­во по­фа­р­бо­ва­ної в зе­ле­ний ко­лір, вміст ок­си­дів за­лі­за не но­р­му­єть­ся та у зв’я­з­ку з цим ча­с­то ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся пі­с­ки, ви­до­бу­ток яких мо­ж­на ор­га­ні­зу­ва­ти не­по­да­лік від скля­но­го за­во­ду. Роз­мі­ри зе­рен пі­с­ку, та осо­б­ли­во кі­ль­кі­с­не від­но­шен­ня зе­рен по роз­мі­рам, ду­же ва­ж­ли­во вра­хо­ву­ва­ти при ва­рін­ні скла. У ви­па­д­ку ви­ко­ри­с­тан­ня од­но­рі­д­них за роз­мі­ра­ми зе­рен пі­с­ку до­ся­га­єть­ся рі­в­но­мі­р­не їх роз­чи­нен­ня з утво­рен­ням го­мо­ген­но­го роз­пла­ву. У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри ба­жа­но вжи­ва­ти та­кі ква­р­цо­ві пі­с­ки, в яких вміст фра­к­ції роз­мі­ром 0.2 – 0.5мм скла­дає 85-90%. Ба­жа­но вжи­ва­ти дрі­б­ний, з го­с­т­ро­ку­т­ною фо­р­мою зе­рен, пі­сок то­му, що в цьо­му ра­зі зна­ч­но під­ви­щу­єть­ся шви­д­кість роз­чи­нен­ня за­вдя­ки збі­ль­шен­ню ре­а­к­цій­ної по­ве­р­х­ні. Це в свою чер­гу при­ско­рює про­цес ва­рін­ня.

Пі­сок під­при­єм­с­т­во ви­до­бу­ває у ка­р’є­рі не­по­да­лік.                                 Хі­мі­ч­ний склад пі­с­ку­(у мас. %)

SiO2 – 98.64;

Al2O3 – 0. 44;

Fe2O3 – 0.08;

ТiO2 – 0.12;

в.п.п. – 0.21;

ва­ж­ка фра­к­ція – 0.54%.

Пі­сок від­по­ві­дає ДСТу 22551-77.
2.3. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня Al2O3.
Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють гли­но­зем.

До­да­ван­ня Al2O3 в пе­в­них кі­ль­ко­с­тях у склад скла спри­яє зни­жен­ню КТР скла, під­ви­щує ме­ха­ні­ч­ну та те­р­мі­ч­ну ви­три­ва­лість, по­ліп­шує кри­с­та­лі­за­цій­ні вла­с­ти­во­с­ті. АІ­2­О3 вво­дять у склад скла за до­по­мо­гою тех­ні­ч­но­го ок­си­ду алю­мі­нію, гі­д­ро­ок­си­ду алю­мі­нію, польо­вих шпа­тів, ка­о­лі­нів та ін. Крім то­го мо­ж­на за­сто­со­ву­ва­ти від­хо­ди гір­ни­чо­-зба­га­чу­ва­ль­них фа­б­рик, по­ле­во­ш­па­т­но­го та не­фе­лі­но­во­го кон­це­н­т­ра­тів. Для вве­ден­ня АІ­2­О3 та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­г­ма­ти­ти.

Пе­г­ма­ти­ти уяв­ля­ють со­бою при­ро­д­ну су­міш польо­вих шпа­тів та ок­си­ду кре­ме­ню. Вміст ок­си­ду алю­мі­нію в них мо­же до­ся­га­ти 20-22%. У ви­гля­ді су­пу­т­ніх до­мі­шок у пе­г­ма­ти­тах зу­стрі­ча­ють­ся ок­си­ди за­лі­за, лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів, ти­та­ну. На рі­з­ни­цю від польо­вих шпа­тів, в пе­г­ма­ти­тах ок­си­ди за­лі­за мі­с­тять­ся у ви­гля­ді кру­п­но­к­ри­с­та­лі­ч­них вклю­чень, і ле­г­ше під­да­ють­ся від­ді­лен­ню від ос­но­в­ної по­ро­ди

На під­при­єм­с­т­ві Al2O3 вво­дять ка­о­лі­ном, що від­по­ві­дає ДСТу 19609,0-89.

Ка­о­лін має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад( мас. %):

Al2O3 –36.7;

Fe2O3 – 0.52;

ТiO2 –1.13;

CaO –1.18;

MgO -0;

SiO2 – 46.35;

в.п.п. -13.75;

во­ло­га -0.51.
2.4. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів
Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють каль­цій.

Ок­сид каль­цію при­ско­рює ре­а­к­ції си­лі­ка­то­у­т­во­рен­ня, спри­яє по­ле­г­шен­ню ва­рін­ня та осві­т­лен­ня, по­ліп­шує ви­ро­б­ку скло­ма­си, під­ви­щує йо­го хі­мі­ч­ну стій­кість.

Ок­сид каль­цію вво­дять у скло за до­по­мо­гою ву­г­ле­ки­с­лих со­лей кальцію, які мі­с­тять 56% СаО та 44% СО2. на під­при­єм­с­т­вах ви­ко­ри­с­то­ву­ють мі­не­ра­ль­ні рі­з­но­ви­ди ву­г­ле­ки­с­ло­го каль­ці­ю. Се­ред них крей­да, ва­п­няк, ма­р­мур та ва­п­ня­ко­вий шпат. В цих мі­не­ра­лах мі­с­тить­ся до 90-98% Са­СО3, а все ін­ше –до­мі­ш­ки.

На під­при­єм­с­т­ві ок­сид каль­цію вво­дять крей­дою, хі­мі­ч­ний склад якої від­по­ві­дає ДСТу 12085-88.

Крей­да Сла­в’ян­сь­ко­го ро­до­ви­ща має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний скла­д­(­мас. %):

ΣСа­СО3*MgСО3 -96.55;

Са­СО3 -95.51;

MgСО3 -1.04;

Fe2O3 –0.03;

во­ло­га -0.07.

Крей­да Бєл­го­ро­д­сь­ко­го ро­до­ви­ща:

ΣСа­СО3*MgСО3 -96.65;

Са­СО3 -95.65;

MgСО3 -1.00;

Fe2O3 –0.02;

во­ло­га -0.08.

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють ма­г­ній.

Ок­сид ма­г­нію спри­яє по­ліп­шен­ню криста­лі­за­цій­них вла­с­ти­во­с­тей скла, зни­жен­ню КТР, під­ви­щен­ню ме­ха­ні­ч­ної ви­три­ва­ло­с­ті. При од­но­ча­с­но­му вве­ден­ні Al2O3 та MgO по­ліп­шу­єть­ся ви­ро­б­лен­ня скла, під­ви­щу­єть­ся йо­го хі­мі­ч­на стій­кість.

В яко­с­ті си­ро­ви­ни для вве­ден­ня MgO зви­чай­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють до­ло­міт — Са­СО3*MgСО3 – при­ро­д­ній по­двій­ний ка­р­бо­нат каль­цію та ма­г­ні­ю. До­ло­міт це гір­сь­ка по­ро­да, то­му крім Са­СО3 і MgСО3 уній мі­с­тять­ся до­мі­ш­ки SiO2, Al2O3, Fe2O3. в за­ле­ж­но­с­ті від ви­ду та кон­це­н­т­ра­ції до­мі­шок, до­ло­міт мо­же на­бу­ва­ти жо­в­то­го, бу­ро­го або сі­ро­го ко­льо­ру. При­пу­с­ти­мий вміст ок­си­дів за­лі­за, при ви­го­то­в­лен­ні та­р­но­го скла, скла­дає не бі­ль­ше ніж 0.05%

У чи­с­то­му ви­гля­ді до­ло­міт мі­с­тить 30.4% CaO, 21.9 MgO та 47.7% СO2. При­ро­д­ні до­ло­мі­ти зав­жди мі­с­тять до­мі­ш­ки пі­с­ку, гли­но­зе­му і за­лі­за. То­му по­стій­ність скла­ду та мі­ні­ма­ль­ний вміст шкі­д­ли­вих до­мі­шок має ду­же ва­ж­ли­ве зна­чен­ня при ви­го­то­в­лен­ні без­ба­р­в­ної та­ри. У яко­с­ті ма­те­рі­а­лів за до­по­мо­гою яких мо­ж­на вве­с­ти MgO іно­ді ви­ко­ри­с­то­ву­ють ( за умо­ви по­стій­но­с­ті хі­мі­ч­но­го скла­ду ) ма­г­не­зит MgСО3, до­ло­мі­ти­зо­ва­ний ва­п­няк та ін.

На під­при­єм­с­т­ві MgO вво­дять до­ло­мі­том ДСТу 23673.0-79.

До­ло­міт До­ку­ча­єв­сь­кий­(у мас. %)

CaO –34.69;

MgO –13.64;

Al2O3 –0.51;

Fe2O3 –0.24;

SiO2 –4.4.

До­ло­міт Но­во тро­ї­ць­кий­(у мас. %)

CaO –37.82;

MgO –14.75;

Al2O3 –0.58;

Fe2O3 –0.12;

SiO2 –2.14.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.5. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­них ме­та­лів
Ма­те­рі­а­ли, що мі­с­тять на­трій.

Ос­но­в­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми для вве­ден­ня у скло ок­си­ду на­трію є со­да та су­ль­фат. У ви­го­то­в­лен­ні скла в яко­с­ті ос­но­в­но­го си­ро­вин­но­го ма­те­рі­а­лу, що мі­с­тить лу­ги, ви­ко­ри­с­то­ву­ють каль­ци­но­ва­ну со­ду, яка мі­с­тить 58.5 Na2O та 41.5 СO2. те­м­пе­ра­ту­ра пла­в­лен­ня со­ди 8510С. тех­ні­ч­на со­да для ви­го­то­в­лен­ня скла по­ви­нна утри­му­ва­ти не менш ніж 95% Na2СO3 і не більш ніж 1% Na2СІ. Су­ль­фат на­трію ви­ко­ри­с­то­ву­ють, як за­мі­с­ник со­ди то­му, що він менш де­фі­ци­т­ний і більш де­ше­вий. При ва­рін­ні скла су­ль­фат важ­ко і по­ві­ль­но роз­кла­да­є­ть­ся. Су­ль­фат, що не роз­кла­в­ся, не­по­в­ні­с­тю за­сво­ю­єть­ся скло­ма­сою, і за ра­ху­нок то­го, що він має ме­н­шу щіль­ність, ви­пли­ває на по­ве­р­х­ню, утво­рю­ю­чи луг. Для то­го, щоб по­ле­г­ши­ти роз­кла­ден­ня су­ль­фа­ту і по­пе­ре­ди­ти по­яву лу­гу, в ши­х­ту вво­дять від­но­в­лю­вач (ву­г­ле­ць) у ви­гля­ді ву­гіл­ля, ко­к­су, ан­тра­ци­ту, де­ре­вин­но­го ву­гіл­ля та ін.

Na2O вво­дять за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту в кі­ль­ко­с­тях, які за­ле­жать від при­зна­чен­ня та спо­со­бу ви­го­то­в­лен­ня скло­та­ри. Та­ким чи­ном, при ви­го­то­в­лен­ні за­ба­р­в­ле­них пля­шок за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту вво­дить­ся 30% Na2O, і ви­го­то­в­лен­ні на­пів­бі­лих пля­шок – 25% Na2O, у ви­ро­б­ни­ц­т­ві без­ба­р­в­них пля­шок – 5% Na2O.

Ок­сид на­трію ча­с­т­ко­во мо­ж­на вве­с­ти за до­по­мо­гою гір­ни­чих по­рід, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для вве­ден­ня ін­ших ос­но­в­них ок­си­дів, що утво­рю­ють скло, на­при­клад Al2O3 (не­фе­лі­ни, тра­хі­ти, польо­ві шпа­ти, та ін.).

На під­при­єм­с­т­ві ок­си­ди лу­ж­них ме­та­лів вво­дять за до­по­мо­гою со­ди ДСТу 5100-85 та ча­с­т­ко­во су­ль­фа­ту.

Со­да має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад:

Na2СO3 > 99.2% (пі­с­ля про­жа­рен­ня);

СІ-<0.5;

в.п.п.<0.8;

Су­ль­фат на­трію ОАО „Во­л­ж­с­кий ор­хи­н­доз”

ТУ-21-249-0020416892.

Na2SO4 – 99.4%;

Су­ль­фат на­трію ВАТ ”Че­р­ка­сь­ке хі­м­во­ло­к­но”

ТУу 6-13697008 006-95.

Na2SO4–99.6%;
2.6. Об­ро­б­лен­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та під­го­то­в­ка скло­бою
Про­цес об­ро­б­ки си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та при­го­ту­ван­ня ши­х­ти вклю­чає на­сту­п­ні ос­но­в­ні опе­ра­ції: при­йман­ня, збе­рі­ган­ня, об­ро­б­ку си­ро­ви­ни, до­зу­ван­ня, зво­ло­жен­ня, пе­ре­мі­шу­ван­ня доз ком­по­не­н­тів ши­х­ти.

Об­ро­б­ка си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ну­єть­ся на са­мо­стій­них тех­но­ло­гі­ч­них лі­ні­ях.

За­ле­ж­но від ви­ду си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли під­да­ють на­сту­п­но­му об­ро­б­лян­ню: роз­та­рю­ван­ню, дро­б­лен­ню, су­шін­ню, здрі­б­нен­ню, про­сі­ван­ню. Скло­бій мо­же під­ля­га­ти ма­г­ні­т­ній се­па­ра­ції, здрі­б­нен­ню, мо­к­ро­му або су­хо­му очи­щен­ню, про­сі­ван­ню.

Роз­та­рю­ван­ня та роз­пу­шен­ня. Для роз­та­рю­ван­ня си­ро­ви­ни, що по­сту­пає в мі­ш­ках, ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­ста­н­да­р­т­ні уста­но­в­ки для роз­та­рю­ван­ня з од­но­ча­с­ним руй­ну­ван­ням. Для руй­ну­ван­ня ма­те­рі­а­лів, що зле­жу­ють­ся та гру­д­ку­ють­ся (со­да, се­лі­т­ра та ін.) ви­ко­ри­с­то­ву­ють дез­ін­те­г­ра­то­ри, про­ти­ра­ль­ні ма­ши­ни.

Дро­б­лен­ня та по­мел. Дро­б­лен­ню та по­ме­лу під­да­ють: до­ло­міт, ва­п­няк, крей­ду, до­мен­ний шлак, су­ль­фат на­трію, ву­гіл­ля, скло­бій.

Для гру­бо­го здрі­б­нен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють що­ко­ві, мо­ло­т­ко­ві, ва­л­ко­ві дро­ба­р­ки.

Для тон­ко­го по­ме­лу ви­ко­ри­с­то­ву­ють бі­гу­ни, куль­ові мли­ни, дез­ін­те­г­ра­то­ри.

Су­шін­ня. Су­шін­ню під­да­ють пі­сок, крей­ду, ва­п­няк, до­ло­міт, су­ль­фат на­трію, при умо­ві, що їх во­ло­гість бі­ль­ша, ніж по­трі­б­но для скла­дан­ня ши­х­ти.

Те­м­пе­ра­ту­ри су­шін­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів від­рі­з­ня­ю­ть­ся. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня пі­с­ка ста­но­вить 700-8000С. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня крей­ди, до­ло­мі­ту та ва­п­ня­ку не по­ви­нна пе­ре­ви­щу­ва­ти 4000С то­му, що при більш ви­со­ких те­м­пе­ра­ту­рах по­чи­на­єть­ся те­р­мі­ч­на ди­со­ці­а­ція цих ма­те­рі­а­лів.

Ма­те­рі­а­ли ва­п­ня­ко­вої гру­пи су­шать­ся гі­р­ше ніж пі­сок, то­му про­ду­к­ти­в­ність су­шиль­них при­стро­їв в яких їх су­шать зна­ч­но ме­н­ше.

Зво­ло­же­ний су­ль­фат на­трію ча­с­то ви­су­шу­ють за­со­бом до­ба­в­ки со­ди, яка по­гли­нає і зв’я­зує гі­г­ро­ско­пі­ч­ну во­ло­гу су­ль­фа­ту. Як­що во­ло­гість су­ль­фа­ту пе­ре­ви­щує 20%, то йо­го су­шін­ня ду­же ва­ж­ке то­му, що при 32.40С мі­ра­бі­літ роз­пла­в­лю­єть­ся у вла­с­ній кри­с­та­лі­за­цій­ній во­ді і цей роз­плав при­ли­пає до сті­нок су­ша­рень. То­му йо­го по­да­ють в зо­ну з те­м­пе­ра­ту­ра­ми 650-7000С, то­ді по­ве­р­х­не­вий шар зе­рен шви­д­ко ви­су­шу­єть­ся і во­ни не при­ли­па­ють до сті­нок су­ша­рень.

Для су­шін­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють пря­мо­то­ч­ні су­шиль­ні ба­ра­ба­ни. До­пу­с­ка­єть­ся су­ши­ти си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли у кон­ве­є­р­них, ту­не­ль­них пе­чах та опі­ч­ках.

Про­сі­ван­ня. Всі си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли про­сі­ю­ють. ви­ко­ри­с­то­ву­ють пло­с­кі гро­хо­ти, що хи­та­ють­ся, си­та-­бу­ра­ти, ві­б­ра­цій­ні гро­хо­ти.

Транс­по­р­ту­ван­ня. Для транс­по­р­ту­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ко­в­шо­ві еле­ва­то­ри, скі­по­ві пі­ді­йма­чі, пне­в­мо­тра­н­с­порт, кон­ве­є­ри стрі­ч­ко­ві.

Тех­но­ло­гі­ч­не об­ла­д­нан­ня, за до­по­мо­гою яко­го го­ту­ють­ся си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли пред­ста­в­ле­не на ри­су­н­ку 2.1.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.7. Ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти
Для ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють під­го­то­в­ле­ні си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли.

Су­ль­фат на­трію та ву­гіл­ля від­ва­жу­ють­ся та окре­мо змі­шу­ю­ть­ся. Для зва­жу­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ва­го­ві лі­ні­ї. При до­зу­ван­ні ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють, стрі­ч­ко­ві жи­ви­ль­ни­ки, еле­к­т­ро­ма­г­ні­т­ні хи­т­ки.

Для ва­рін­ня зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла в ши­х­ту вво­дять:

Пі­сок ква­р­цо­вий ДСТу 22551-77;

Со­да каль­ци­но­ва­на ДСТу 5100-85;

Су­ль­фат на­трію ДСТу 6318-77;

До­ло­міт ДСТу 23762-79;

Ка­о­лін ДСТу 21285-75;

Крей­да ДСТу 12085-88;

Пар­та­х­ром;

Ок­сид за­лі­за­(­о­ли­в­ко­ве скло).

Ре­цепт ши­х­ти на за­да­ний хі­мі­ч­ний склад скла роз­ра­хо­ву­єть­ся ла­бо­ра­то­рі­єю за­во­ду з ура­ху­ван­ням лу­ж­но­с­ті, во­ло­го­с­ті си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Ком­по­не­н­ти ши­х­ти від­ва­жу­ють­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ре­це­п­ту і в по­слі­до­в­но­с­ті, яка вка­за­на у ре­це­п­ту­рі.

Для скло­та­р­но­го це­ху:

Пі­сок, ка­о­лін, со­да, су­ль­фат на­трію, крей­да, до­ло­міт, во­да.

Ва­го­ве до­зу­ван­ня ком­по­не­н­тів ши­х­ти про­во­дить­ся на до­зу­ю­чих лі­ні­ях, які осна­щен­ні ва­га­ми ДВСТ та УЦК-4003 В (п). то­ч­ність зва­жу­ван­ня на цих ва­гах за­ле­жить від ме­жі на­ва­н­та­жен­ня. Так, як­що ва­ги роз­ра­хо­ва­ні на зва­жу­ван­ня до 100 кг, то то­ч­ність ста­но­вить 2 кг, а як­що ме­жа зва­жу­ван­ня ся­гає 300 кг, то то­ч­ність зни­жу­єть­ся до 5 кг. То­ч­ність зва­жу­ван­ня ма­те­рі­а­лів ду­же ва­ж­ли­вий чин­ник  яко­с­ті ши­х­ти то­му, що за до­бу ви­го­то­в­ля­єть­ся ду­же ве­ли­ка кі­ль­кість ши­х­ти. За до­бу при спів­від­но­шен­ні ши­х­та-ск­ло­бій 70:30 в піч №1 за­ва­н­та­жу­єть­ся 58т ши­х­ти та 19.2 т скло­бою, а в піч №3  — 114 т ши­х­ти та 39.6 т скло­бо­ю.

За­пас ши­х­ти у ви­гля­ді пе­ре­хі­д­но­го об’­єму ста­но­вить 10 кю­бе­лів.

Ба­р­в­ни­ки (пар­та­х­ром, Fe2O3 (пі­г­мент)) ва­жать окре­мо, в ла­бо­ра­то­рії, роз­фа­со­ву­ють у мі­ше­ч­ки з щіль­ної тка­ни­ни. Ба­р­в­ни­ки до­да­ють без­по­се­ре­д­ньо у змі­шу­вач, пі­с­ля то­го, як бу­де пе­ре­мі­ша­но всі ін­ші ком­по­не­н­ти.

При­пу­с­ти­мі від­хи­лен­ня по ва­зі окре­мих ком­по­не­н­тів ши­х­ти по­ви­нні бу­ти:

По пі­с­ку ±0.2%

По до­ло­мі­ту ±0.2%;

По со­ді ±0.2%;

По су­ль­фа­ту на­трію ±0.2%;

По ка­о­лі­ну ±0.2%;

По крей­ді ±0.2%;

По пар­та­х­ро­му та ок­си­ду за­лі­за від­хи­лен­ня не до­пу­с­ка­ють­ся

При­го­то­ва­на ши­х­та по­ви­нна за­без­пе­чу­ва­ти отри­ман­ня зе­ле­но­го скла хі­мі­ч­но­го скла­ду, який при­ве­де­но в таб­ли­цях 2.3 та 2.4.

Таб­ли­ця 2.3. – хі­мі­ч­ний склад зе­ле­но­го скла



Таб­ли­ця 2.4 – хі­мі­ч­ний склад оли­в­ко­во­го скла

Тех­но­ло­гі­ч­на схе­ма при­го­ту­ван­ня ши­х­ти пред­ста­в­ле­на на ри­су­н­ку 2.2
    продолжение
--PAGE_BREAK--2.8. За­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та скло­бою у скло­ва­р­ну піч
Для за­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та бою в піч ви­ко­ри­с­то­ву­ють ме­ха­ні­ч­ні завантажувачі. Ре­жим жи­в­лен­ня пе­чі ши­х­тою та боєм ви­ко­ну­єть­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ви­трат скло­ма­си на ви­го­то­в­лен­ня ви­ро­бів. Го­дин­на по­да­ча ши­х­ти та бою в піч по­ви­нна то­ч­но від­по­ві­да­ти з`є­му скло­ма­си. Спів­від­но­шен­ня за­ва­н­та­же­ної ши­х­ти і скло­бою по­ви­нно зна­хо­ди­ти­ся у ме­жах: ши­х­ти-­бою 70-30%, 60-40%, 50-50%. Від­хи­лен­ня від вста­но­в­ле­но­го спів­від­но­шен­ня не по­ви­нно пе­ре­ви­щу­ва­ти ±5%. До бу­н­ке­рів за­ва­н­та­жу­ва­чів ши­та по­да­єть­ся у кю­бе­лях по під­ві­с­но­му кон­ве­є­ру. У бу­н­кер за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­та та скло­бій за­ва­н­та­жу­єть­ся ша­ра­ми.

Як­що об’­єм по­да­ван­ня ши­х­ти бу­де від­рі­з­ня­ти­ся від з’є­му скло­ма­си, то це при­ве­де до ко­ли­ван­ня рі­в­ня дзе­р­ка­ла в пе­чі. В свою чер­гу це не­га­ти­в­но впли­ває на стан фу­те­рі­в­ки і якість скло­ма­си, що ви­ро­б­ля­є­ть­ся. Ко­ли­ван­ня рі­в­ня скло­ма­си по­ви­нні скла­да­ти не бі­ль­ше ніж ± 0.5 мм.

Для під­три­ман­ня по­стій­но­го рі­в­ня скло­ма­си завантажувачі пра­цю­ють в ав­то­ма­ти­ч­но­му ре­жи­мі і зв‘я­за­ні з рі­в­не­мі­ром “клю­ю­чо­го” ти­пу.

На пе­чі №1 та №3 вста­но­в­ле­но по 3 тон­ко­ша­ро­ві за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти плу­н­же­р­но­го ти­пу.
1- на­ко­не­ч­ник;

2- бу­н­кер для ши­х­ти і скло­бою;

3 – стіл;

4 – ре­ду­к­тор;

5 – еле­к­т­ро­дви­гун;

Ри­су­нок 2.4. – схе­ма за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти
3. Ма­ши­но – ван­ний цех
Таблиця 3.1. – матеріальний баланс виробництва пляшок
3.1. Ва­рін­ня скло­ма­си
Про­цес ва­рін­ня скла уяв­ляє со­бою скла­д­ний ком­плекс фі­зи­ко – хі­мі­ч­них пе­ре­тво­рень, явищ те­п­ло та ма­со­о­б­мі­ну, в ре­зуль­та­ті яких си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли – ши­х­та пе­ре­тво­рю­єть­ся у роз­плав – скло­ма­су із ви­зна­че­ни­ми фі­зи­ко – хі­мі­ч­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Ши­х­та під ді­єю ви­со­ких те­м­пе­ра­тур, які ви­ни­ка­ють під час спа­лен­ня па­ли­ва, роз­пла­в­ля­єть­ся, го­мо­ге­ні­зу­єть­ся, охо­ло­джу­єть­ся та по­сту­пає на ви­ро­б­лян­ня.

Про­цес скло­ут­во­рен­ня про­ті­кає в де­кі­ль­ка ета­пів.

Си­лі­ка­то­у­т­во­рен­ня. До кі­н­ця цьо­го ета­пу у ши­х­ті не за­ли­ша­єть­ся окре­мих ком­по­не­н­тів. Бі­ль­шість га­зо­по­ді­б­них ком­по­не­н­тів вже ви­да­ле­но, скла­до­ві ча­с­т­ки пе­ре­те­р­пі­ли ряд фі­зи­ч­них та хі­мі­ч­них пе­ре­тво­рень. Між ком­по­не­н­та­ми ши­х­ти прой­ш­ли всі ос­но­в­ні твер­до­фа­з­ні ре­а­к­ції і во­на уяв­ляє со­бою спе­че­ну ма­су, яка скла­да­єть­ся з си­лі­ка­тів та ок­си­ду кре­ме­ню.

Скло­ут­во­рен­ня. Цей етап ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся тим, що на­при­кі­н­ці ета­пу скло­ма­са стає про­зо­ро­ю. В ній вже від­су­т­ні не про­ва­ре­ні ча­с­т­ки ши­х­ти, адже во­на ще про­ни­за­на ве­ли­кою кі­ль­кі­с­тю бу­ль­ба­шок та зви­вин і за­ли­ша­єть­ся не­од­но­рі­д­но­ю. Для зви­чай­но­го та­р­но­го скла цей етап скі­н­ча­єть­ся при 1150-12000С.

Осві­т­лен­ня. На цьо­му ета­пі скло­ма­са стає менш в’я­з­кою, зві­ль­ня­єть­ся від ви­ди­мих га­зо­по­ді­б­них вклю­чень. Для та­р­но­го скла осві­т­лен­ня за­кін­чу­єть­ся при 1400-15000С. В’я­з­кість скло­ма­си при цьо­му скла­дає бли­зь­ко 10-12Па*с.

Го­мо­ге­ні­за­ці­я.Про­цес го­мо­ге­ні­за­ції ду­же ва­ж­ли­вий. В скло­ва­р­них пе­чах для та­р­но­го скла го­мо­ге­ні­за­ція по­ви­нна про­хо­ди­ти ду­же шви­д­ко то­му, що ви­ро­б­ни­ц­т­во ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ве­ли­ки­ми з`є­ма­ми.

На цьо­му ета­пі скло­ма­са ін­те­н­си­в­но пе­ре­мі­шу­єть­ся за до­по­мо­гою бу­р­лін­ня. До кі­н­ця цьо­го ета­пу скло­ма­са зві­ль­ня­єть­ся від зви­вин, стає од­но­рі­д­но­ю. Бу­р­лін­ня скло­ма­си сти­с­не­ним по­ві­т­рям до­зво­ляє під­ви­щи­ти ви­ро­б­ни­ц­т­во пе­чей та по­кра­щи­ти якість скло­ма­си. Од­нак бу­р­лін­ня за­сто­со­ву­ють ли­ше на пе­чах для ва­рін­ня те­м­но­-зе­ле­но­го та ко­ри­ч­не­во­го скла. Со­п­ла роз­та­шо­ву­ють­ся в зо­ні чи­с­то­го дзе­р­ка­ла скло­ма­си. Кі­ль­кість со­пел за­ле­жить від по­ту­ж­но­с­ті пе­чі. Так для пе­чі №1 кі­ль­кість со­пел до­рі­в­нює 7 во­ни роз­та­шо­ва­ні в ряд на від­ста­ні 500 мм од­на від дру­го­ї. Для пе­чі №3 кі­ль­кість со­пел до­рі­в­нює 13 і роз­та­шо­ва­ні во­ни у ша­хо­во­му по­ряд­ку.

Охо­ло­джен­ня скло­ма­си. В’я­з­кість про­ва­ре­ної скло­ма­си ду­же ни­зь­ка для ви­ро­б­ки ви­ро­бів. То­му для то­го, щоб мо­ж­на бу­ло від­фо­р­му­ва­ти ви­ро­би не­об­хід­но зни­зи­ти те­м­пе­ра­ту­ру при­бли­з­но на 200-3000С по­рі­в­ня­но з те­м­пе­ра­ту­ра­ми осві­т­лен­ня та го­мо­ге­ні­за­ці­ї. Охо­ло­джен­ня скло­ма­си про­ті­кає до те­м­пе­ра­ту­ри 12000С для ство­рен­ня не­об­хід­ної в‘я­з­ко­с­ті при фо­р­му­ван­ні ви­ро­бів.

Ду­же ва­ж­ли­во, щоб під час охо­ло­джен­ня не ви­ни­ка­ло по­ру­шен­ня рі­в­но­ва­ги між роз­пла­вом та га­за­ми. В цьо­му ви­па­д­ку ви­ни­ка­ють по­ро­ки – пу­зи­рі та вто­рин­на „мо­ш­ка”, зві­ль­ни­ти­ся від яких прак­ти­ч­но не мо­ж­ли­во то­му, що в’я­з­кість скло­ма­си вже ви­со­ка.

Ва­рін­ня та­р­но­го скла про­во­дить­ся у про­то­ч­них ван­них пе­чах без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. Ван­на скло­ва­р­на піч пред­ста­в­ляє со­бою скла­д­ний те­п­ло­те­х­ні­ч­ний аг­ре­гат, конс­тру­к­ція яко­го за­ле­жить від спо­со­бу пі­ді­грі­ву, на­пря­м­ку ру­ху ди­мо­вих га­зів, спо­со­бу роз­ді­лен­ня ба­сей­ну та по­лу­м’я­но­го про­с­то­ру. Во­на скла­да­єть­ся з ро­бо­чої ка­ме­ри, па­ль­ни­ків, при­стро­їв для ви­ко­ри­с­тан­ня те­п­ла ди­мо­вих га­зів, пе­ре­ві­д­них кла­па­нів, фу­н­да­ме­н­тів, опор та ка­р­ка­су. На­пря­мок ру­ху га­зів в ве­ли­ких ре­ге­не­ра­ти­в­них пе­чах по­пе­ре­чний, а в ма­лих – під­ко­во­по­ді­б­не або по­здо­в­ж­ньо – по­пе­ре­чне. При ви­ро­б­ці скло­та­ри зви­чай­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють скло­ва­р­ні пе­чі з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я, бо во­ни до­зво­ля­ють кра­ще ре­гу­лю­ва­ти те­п­ло­вий ре­жим по до­в­жи­ні пе­чі, ство­рю­ва­ти не­об­хід­ні те­п­ло­ві умо­ви в зо­нах ва­рін­ня, осві­т­лен­ня та го­мо­ге­ні­за­ці­ї. В ре­ге­не­ра­ти­в­них пе­чах з по­пе­ре­чним ру­хом по­лу­м’я мо­ж­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти се­к­цій­ні ре­ге­не­ра­то­ри, які до­зво­ля­ють ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру пі­ді­грі­ву по­ві­т­ря для від­по­ві­д­но­го па­ль­ни­ка. Схе­ма пе­чі пред­ста­в­ле­на на ри­су­н­ку 3.1.

При не­ве­ли­ких роз­мі­рах та ви­со­кій про­ду­к­ти­в­но­с­ті пе­чей ви­ко­ри­с­то­ву­ють під­ко­во­по­ді­б­ний та по­здо­в­ж­ньо – по­пе­ре­чний рух по­лу­м’я. Та­кі пе­чі більш ком­па­к­т­ні, в них мо­ж­на більш по­вно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти па­ли­во, за­без­пе­чу­ва­ти по­трі­б­ну на­сти­ль­ність фа­ке­лу. од­нак в цих пе­чах важ­ко ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру в окре­мих зо­нах. Схе­ма­ти­ч­но піч з під­ко­во­по­ді­б­ним ру­хом по­лу­м’я зо­бра­же­на на ри­су­н­ку 3.2.

Най­більш про­ду­к­ти­в­ни­ми є про­то­ч­ні пе­чі з при­стро­єм для бу­р­лін­ня скло­ма­си, без ви­ро­б­но­го ба­сей­ну. Крім то­го про­цес пе­ре­мі­шу­ван­ня та осві­т­лен­ня про­ті­кає у тон­ко­му ша­рі скло­ма­си. Ши­х­ту та скло­бій мо­ж­на по­да­ва­ти в зо­ну ва­рін­ня по по­хи­ло­му ло­т­ку. Пе­ре­мі­шу­ван­ня скло­ма­си в зо­ні ва­рін­ня бу­р­лін­ням до­зво­ляє при­ско­ри­ти про­це­си си­лі­ка­то – і скло­ут­во­рен­ня. Тон­ко­ша­ро­ве осві­т­лен­ня до­зво­ляє здій­с­ни­ти більш кра­щий про­грів скло­ма­си і ін­те­н­си­фі­ку­ва­ти про­цес. За­вдя­ки цьо­му пря­мо­то­ч­ні пе­чі за­без­пе­чу­ють ви­со­ку про­ду­к­ти­в­ність при до­сить не­ве­ли­ких роз­мі­рах.

Ос­но­в­ною ви­мо­гою до конс­тру­к­ції ви­со­ко­про­ду­к­ти­в­них про­ми­с­ло­вих скло­ва­р­них пе­чей з по­лу­м’я­ним про­грі­вом — за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­те­м­пе­ра­ту­р­них ре­жи­мів ва­рін­ня скла до 1600-16500С. Цьо­му по­ви­нні від­по­ві­да­ти конс­тру­к­ції за­ва­н­та­жу­ва­ль­них ки­шень, га­зо­па­ль­ни­ко­вих при­стро­їв і про­то­ків.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­ні ки­ше­ні по­ви­нні бу­ти за­кри­ти­ми, для по­пе­ре­джен­ня ви­би­ван­ня фа­ке­лу та під­смо­к­ту­ван­ня хо­ло­д­но­го по­ві­т­ря. Осо­ба ува­га по­ви­нна при­ді­ля­ти­ся до ра­ці­о­на­ль­но­го роз­мі­щен­ня фа­ке­лу та ви­со­ко­му сту­пе­ню про­грі­ву по­ві­т­ря­(­до 1400-4500С).
    продолжение
--PAGE_BREAK--Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка скло­ва­р­них пе­чей. Скло­ва­р­на піч №1
Кла­д­ка ван­ної пе­чі

Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин, від­по­ві­да­ль­ні конс­тру­к­ції – вльо­ти, про­ток, ар­ка то­р­це­вої сті­ни                                       ба­кор.

По­лу­м’я­ний про­с­тір ва­ри­ль­но­го про­с­то­ру                  ба­кор.

Ро­бо­ча ча­с­ти­на                                                   ди­нас.

Дно пе­чі                                                               ша­мот, ба­ко­ро­ва пли­т­ка.

Го­ло­вне зве­ден­ня та зве­ден­ня

ро­бо­чої ча­с­ти­ни, зве­ден­ня ре­ге­не­ра­то­рів          склоди­нас.

Ре­ге­не­ра­то­ри                                                       ди­нас, ша­мот.

На­са­д­ка                                                                ша­мот.

Ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся спа­лю­ван­ням га­зу у над­ли­ш­ку по­ві­т­ря α=1-1,2. по­ві­т­ря про­пу­с­ка­єть­ся крізь ре­ге­не­ра­то­ри де во­но пі­ді­грі­ва­єть­ся до те­м­пе­ра­ту­ри 9000С. Якість про­ва­рю­ван­ня за­без­пе­чу­єть­ся си­с­те­мою ба­р­бо­ту­ван­ня. На пе­чі №1 пра­цює 7 то­чок, що роз­та­шо­ва­ні в ряд на від­ста­ні 500 мм од­на від од­но­ї. Скло­ма­са від­би­ра­єть­ся крізь два фі­де­ри, які ма­ють са­мо­стій­не опа­лен­ня при­ро­д­ним га­зом і ма­ють три ро­бо­чі зо­ни. Те­м­пе­ра­ту­ра по зо­нам за­да­єть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си та асо­р­ти­ме­н­ту на фі­де­рі. На пе­чі №3 пра­цює 13 то­чок, що роз­та­шо­ва­ні у ша­хо­во­му по­ряд­ку

Ван­на скло­ва­р­на піч без­пе­ре­р­в­ної дії, ре­ге­не­ра­ти­в­на, про­то­ч­на, з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я. піч має три па­ри па­ль­ни­ків. Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин по­єд­на­ні про­то­ком.

Па­ра­ме­т­ри пе­чі

За­га­ль­на пло­ща пе­чі                                             60м2.

Пло­ща ва­ри­ль­ної ча­с­ти­ни                                   56м2.

Пло­ща ро­бо­чої ча­с­ти­ни                                                15м2.

Гли­би­на ва­ри­ль­но­го ба­сей­ну                             900мм.

Гли­би­на ви­ро­б­но­го ба­сей­ну                                500мм.

Про­ток; до­в­жи­на /ви­со­та/ши­ри­на                       1200/300/600мм.

Рі­вень скло­ма­си в ба­сей­ні                                   75± 1мм.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­на ки­ше­ня: ши­ри­на/висота          850/420мм.

Про­ду­к­ти­в­ність пе­чі                                            60-66 тон/до­бу(в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си).

Тиск у ва­ри­ль­ній та ро­бо­чій ча­с­ти­ні

ней­т­ра­ль­ний або сла­бо по­зи­ти­в­ний                    1-3 Па.

Га­зо­ва се­ре­да                                                      α=1-1,2.

Па­ли­во                                                                 при­ро­д­ний газ, ка­ло­рій­ність 8000ккал/м³.

Тиск га­зу на ГРП це­ху 0,53 кгс/см2.
Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка зон

1 зо­на                   1 па­ра па­ль­ни­ків            ши­ри­на вльо­тів – 1500мм;

2 зо­на                   2 па­ра па­ль­ни­ків            ши­ри­на вльо­тів – 1400мм;

3 зо­на                   3 па­ра па­ль­ни­ків            ши­ри­на вльо­тів – 1000 мм.

Ви­тра­ти га­зу по зо­нам:

1 зо­на                                                         – 370 м3/час;

2 зо­на                                                         – 430 м3/час;

3 зо­на                                                         – 220 м3/час.

Те­п­ло­вий ре­жим

Те­м­пе­ра­ту­ра в по­лу­м’я­но­му про­с­то­рі пе­чі ко­н­т­ро­лю­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­па­ри ТПР-30/6, та утри­му­єть­ся в на­сту­п­них ме­жах по зо­нам:

В зо­ні 1 па­ри па­ль­ни­ків          – 1520±5С;

В зо­ні 2 па­ри па­ль­ни­ків          – 1540±5С;

В зо­ні 3 па­ри па­ль­ни­ків          – 1510±5С;

В зо­ні ви­ро­б­ки                        – 1220±5С.
Скло­ва­р­на піч №3
Ван­на скло­ва­р­на піч без­пе­ре­р­в­ної дії, ре­ге­не­ра­ти­в­на, про­то­ч­на, з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я. піч має п’ять  пар па­ль­ни­ків. Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин по­єд­на­ні про­то­ком.

Кла­д­ка ван­ної пе­чі

Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин, від­по­ві­да­ль­ні конс­тру­к­ції – вльо­ти, про­ток, ар­ка то­р­це­вої сті­ни                                       ба­кор.

По­лу­м’я­ний про­с­тір ва­ри­ль­но­го про­с­то­ру                  ба­кор.

Ро­бо­ча ча­с­ти­на                                                   ди­нас.

Дно пе­чі                                                               ша­мот, ба­ко­ро­ва пли­т­ка.

Го­ло­вне зве­ден­ня та зве­ден­ня

ро­бо­чої ча­с­ти­ни, зве­ден­ня ре­ге­не­ра­то­рів          склоди­нас.

Ре­ге­не­ра­то­ри                                                       ди­нас, ша­мот.

На­са­д­ка                                                                ша­мот.

Ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся спа­лю­ван­ням га­зу у над­ли­ш­ку по­ві­т­ря α=1-1,2. по­ві­т­ря про­пу­с­ка­єть­ся крізь ре­ге­не­ра­то­ри де во­но пі­ді­грі­ва­єть­ся до те­м­пе­ра­ту­ри 9000С. Якість про­ва­рю­ван­ня за­без­пе­чу­єть­ся си­с­те­мою ба­р­бо­ту­ван­ня. На пе­чі №3 пра­цює 13 то­чок, що роз­та­шо­ва­ні у ша­хо­во­му по­ряд­ку.

Скло­ма­са від­би­ра­єть­ся крізь три фі­де­ри, які ма­ють са­мо­стій­не опа­лен­ня при­ро­д­ним га­зом і ма­ють три ро­бо­чі зо­ни. Те­м­пе­ра­ту­ра по зо­нам за­да­єть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си та асо­р­ти­ме­н­ту на фі­де­рі

Па­ра­ме­т­ри пе­чі

За­га­ль­на пло­ща пе­чі                                            130,7м2.

Пло­ща ва­ри­ль­ної ча­с­ти­ни                                   122м2.

Пло­ща ро­бо­чої ча­с­ти­ни                                               8,7м2.

Гли­би­на ва­ри­ль­но­го ба­сей­ну                              900мм.

Гли­би­на ви­ро­б­но­го ба­сей­ну                               500мм.

Про­ток; до­в­жи­на /ви­со­та/ши­ри­на                       1200/300/600мм.

Рі­вень скло­ма­си в ба­сей­ні                                   80± 1мм.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­на ки­ше­ня: ширина/глибина                  4000/1250 мм.

Кі­ль­кість за­ва­н­та­жу­ва­ль­них ві­кон                       3 шт.

Роз­мір ві­к­на: ши­ри­на/висота                               850/420 мм.

Про­ду­к­ти­в­ність пе­чі                                            115-160 тон/до­бу( в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си).

Тиск у ва­ри­ль­ній та ро­бо­чій ча­с­ти­ні

ней­т­ра­ль­ний або сла­бо по­зи­ти­в­ний                    1-3 Па.

Га­зо­ва се­ре­да                                                      α=1-1,2.

Па­ли­во                                                                 при­ро­д­ний газ, ка­ло­рій­ність 8000ккал/м³.

Тиск га­зу на ГРП це­ху 0,53 кгс/см2.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка зон

1 зо­на                   1 па­ра па­ль­ни­ків                      ши­ри­на вльо­тів – 1600мм;

2 зо­на                   2-3 па­ра па­ль­ни­ків                  ши­ри­на вльо­тів – 1600мм;

3 зо­на                   4-5 па­ра па­ль­ни­ків                  ши­ри­на вльо­тів – 1400 та 1200 мм. від­по­ві­д­но.

Ви­тра­ти га­зу по зо­нам:

1 зо­на                                                         – 500 м3/час;

2 зо­на                                                         – 600 м3/час;

3 зо­на                                                         – 400 м3/час.

Те­п­ло­вий ре­жим

Те­м­пе­ра­ту­ра в по­лу­м’я­но­му про­с­то­рі пе­чі ко­н­т­ро­лю­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­па­ри ТПР-30/6, та утри­му­єть­ся в на­сту­п­них ме­жах по зо­нам:

За 1 па­рою па­ль­ни­ків              – 1485±5С;

За 3 па­рою па­ль­ни­ків              – 1535±5С;

За 5 па­рою па­ль­ни­ків              – 1510±5С;

В зо­ні ви­ро­б­ки                        – 1200±5С.

Те­м­пе­ра­ту­ра ви­зна­ча­єть­ся за по­ка­зан­ня­ми тер­мо­пар та ко­н­т­ро­лю­єть­ся що­го­ди­ни тер­мо­еле­к­т­ри­ч­ни­ми пе­ре­тво­рю­ва­ча­ми, що вста­новле­ні в скле­пін­ні пе­чі ко­ж­ної зо­ни. Тер­мо­еле­к­т­ри­ч­ні пе­ре­тво­рю­ва­чі опу­ще­ні ни­ж­че скле­пін­ня пе­чі на 50 мм. Ко­н­т­роль на­грі­ву ни­зу та вер­ха на­са­док ре­ге­не­ра­то­рів ви­ко­ну­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­еле­к­т­ри­ч­них пе­ре­тво­рю­ва­чів, що вста­но­в­ле­ні в ру­ба­ш­ках ре­ге­не­ра­то­рів.

По­ка­зан­ня КІП ар­хі­ву­ють­ся та фі­к­су­ють­ся ко­н­т­ро­ле­ром, а та­кож від­мі­ча­ють­ся в ро­бо­чо­му жу­р­на­лі чер­го­вим скло­ва­ром ко­ж­ні 30 хви­лин.

Те­м­пе­ра­ту­ра ди­мо­вих га­зів ви­мі­ря­єть­ся тер­мо­па­рою, що вста­в­ле­на у кла­д­ку під­на­са­до­ч­но­го ка­на­лу.

Пе­ре­ве­ден­ня по­лу­м’я ви­ко­ну­єть­ся ав­то­ма­ти­ч­но або ди­с­та­н­цій­но че­рез ко­ж­ні 30 хви­лин.
3.2. Під­го­то­в­ка скло­ма­си до фо­р­му­ван­ня
В су­час­но­му ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри най­більш роз­по­всю­дже­ним э кра­пе­ль­не жи­в­лен­ня скло­фо­р­му­ю­чих ма­шин. Фо­р­му­ван­ня кра­п­лі про­хо­дить на­сту­п­ним чи­ном. Скло­ма­са з ви­ро­б­ної ча­с­ти­ни пе­чі над­хо­дить по ка­на­лу в ча­шу 1 жи­ви­ль­ни­ка. В дні ча­ші є отвір, який за­чи­ня­єть­ся оч­ком 4. Над отво­ром оч­ка в скло­ма­су за­ну­ре­ний ци­лі­н­д­ри­ч­ний во­г­не­три­в­кий плу­н­жер 2. Для утво­рен­ня кра­п­лі з скло­ма­си, що ви­ті­кає крізь оч­ко плу­н­же­ру на­да­ють зворотно -­ по­с­ту­по­во­го ру­ху. Про­цес  утво­рен­ня кра­п­лі за до­по­мо­гою плу­н­же­ра по­чи­на­єть­ся з мо­ме­н­ту, ко­ли її від­рі­за­ють но­жи­ця­ми 5. Скло­ма­са, що ви­сту­пає під оч­ком ви­тя­гу­єть­ся і під ді­єю сил по­ве­р­х­не­во­го на­тя­гу окру­г­лю­є­ть­ся. Ко­ли плу­н­жер ру­ха­єть­ся вверх він за­тя­гує за со­бою скло­ма­су, в на­слі­док чо­го за­ли­шок скло­ма­си, що ви­сту­пає за­тя­гу­єть­ся все­ре­ди­ну оч­ка. При ру­сі плу­н­же­ра вниз крізь оч­ко ви­што­в­ху­єть­ся га­ря­ча в’я­з­ка скло­ма­са. При ру­сі плу­н­же­ра вверх ви­ни­кає сто­н­шен­ня (ший­ка) в стру­ме­ні скла. Кра­п­ля від­рі­за­єть­ся в мі­с­ці сто­н­шен­ня. Для пе­ре­мі­шу­ван­ня скло­ма­си в ча­ші в де­яких жи­ви­ль­ни­ках вста­но­в­лю­ють спе­ці­а­ль­ний во­г­не­три­в­кий ци­ліндр – бу­шинг 3, який обе­р­та­єть­ся на­вко­ло плу­н­же­ра.

Іс­ну­ють пне­в­ма­ти­ч­ні та ме­ха­ні­ч­ні жи­ви­ль­ни­ки. В пне­в­ма­ти­ч­них жи­ви­ль­ни­ках син­хро­ні­за­ція ро­бо­ти та при­від плу­н­же­ра, но­жи­ців і скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни від­бу­ва­єть­ся за до­по­мо­гою сти­с­не­но­го по­ві­т­ря. ро­бо­та пне­в­ма­ти­ч­них жи­ви­ль­ни­ків не­по­стій­на із-­за змін ти­с­ку в ме­ре­жі сти­с­не­но­го по­ві­т­ря. В ме­ха­ні­ч­них жи­ви­ль­ни­ках всі ме­ха­ні­з­ми при­во­дять­ся у рух від еле­к­т­ро­при­во­ду або від ме­ха­ні­з­му при­во­ду скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни.

Ри­су­нок 3.3.-схе­ма утво­рен­ня кра­п­лі на рі­з­них ста­ді­ях ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка

<img width=«647» height=«144» src=«ref-2_23798967-13552.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">

Крім то­го ме­ха­ні­ч­ні жи­ви­ль­ни­ки роз­ді­ля­ють­ся за спо­со­бом обі­грі­ву скло­ма­си на 4 гру­пи:

з рі­дин­ним опа­лю­ван­ням;

з га­зо­вим опа­лю­ван­ням;

з еле­к­т­ри­ч­ним опа­лен­ням;

з ком­бі­но­ва­ним опа­лен­ням.

До ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка ста­в­лять­ся жо­р­с­т­кі ви­мо­ги. Він по­ви­нен в за­да­но­му ре­жи­мі ви­да­ва­ти в фо­р­ми скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни пор­ції скло­ма­си у ви­гля­ді кра­пель, які ма­ють ви­зна­чен­ні па­ра­ме­т­ри: те­м­пе­ра­ту­ру­(­в’я­з­кість), ма­су­(­о­б’єм) і фо­р­му. Шви­д­кість утво­рен­ня кра­пель за­ле­жить від ме­то­ду і конс­тру­к­ції скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни, від то­в­щи­ни ви­ро­бів, їх фо­р­ми, скла­ду скла. Ча­с­то­та від­рі­зу кра­пель по­ви­нна бу­ти рі­в­но­мі­р­но­ю. Не­об­хід­но до­три­му­ва­ти­ся син­хро­нно­с­ті ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка та скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни. Скло­ма­са по­ви­нна ма­ти те­м­пе­ра­ту­ру, яка пе­ре­ви­щує вер­х­ню ме­жу її кри­с­та­лі­за­ці­ї.

Жо­р­с­т­кі умо­ви ро­бо­ти та по­тре­ба у то­ч­но­му до­зу­ван­ні скло­ма­си при­во­дять до ча­с­тої за­мі­ни де­та­лей жи­ви­ль­ни­ка. На­при­клад оч­ко пра­цює бли­зь­ко 2 мі­ся­ців, плу­н­жер 3-6 мі­ся­ців, бу­шинг – до ро­ку.

В’я­з­кість і ме­жі те­м­пе­ра­тур кри­с­та­лі­за­ції скло­ма­си за­ле­жать від її хі­мі­ч­но­го скла­ду. Ма­са кра­п­лі по­ви­нна від­по­ві­да­ти ма­сі ви­ро­бу і зна­хо­ди­ти­ся в ме­жах ста­н­да­р­ту. На від­хи­лен­ня від цьо­го ста­н­да­р­ту, а та­кож на змі­ну ма­си і кон­фі­гу­ра­ції кра­п­лі, мо­ж­на впли­ва­ти шля­хом змі­ни те­м­пе­ра­ту­ри. Фо­р­ма кра­п­лі по­ви­нна від­по­ві­да­ти кон­фі­гу­ра­ції фо­р­му­ю­чої ча­с­ти­ни че­р­но­вої фо­р­ми ви­ду­в­ної скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни.

Ста­бі­ль­ність об’­єму (ма­си) кра­п­лі, що ви­да­єть­ся жи­ви­ль­ни­ком, за­без­пе­чу­єть­ся по­стій­ні­с­тю рі­в­ню скло­ма­си в пе­чі і в ка­на­лі жи­ви­ль­ни­ка, на­дій­ні­с­тю на­строй­ки ме­ха­ні­з­мів жи­ви­ль­ни­ка, своє­ча­с­ним чи­щен­ням або за­мі­ною оч­ка жи­ви­ль­ни­ка.

Таб­ли­ця 3.2. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка жи­ви­ль­ни­ка скло­фо­р­му­ва­ль­ної ма­ши­ни ВВ-7
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.3. Фо­р­му­ван­ня скло­ви­ро­бів
Фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів ви­ко­ну­єть­ся на ро­то­р­них скло­фо­р­му­ю­чих ма­ши­нах ВВ-7 та S-10.

Ма­ши­на ВВ-7 має два сто­ли – чо­р­но­вий та чи­с­то­вий на яких зна­хо­дять­ся 7 чо­р­но­вих та 7 чи­с­то­вих фор­мо­вих ком­пле­к­ти. Чо­р­но­вий стіл роз­та­шо­ва­ний над чи­с­то­вим.

Фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів на ро­то­р­них ма­ши­нах ви­ко­ну­єть­ся на­сту­п­ним чи­ном. Пе­ред при­йо­мом чер­го­вої кра­п­лі скло­ма­си фо­р­ма зма­щу­єть­ся за до­по­мо­гою двох фо­р­су­нок ви­со­ко­го ти­с­ку, що роз­бри­з­ку­ють графітову суспензію ML-7 (Німеччина). В мо­мент по­да­ван­ня кра­п­лі в чо­р­но­ву фо­р­му в го­р­ло­вій її ча­с­ти­ні по­чи­нає ді­я­ти ва­ку­ум. Дія ва­ку­у­му при­пи­ня­єть­ся пі­с­ля офо­р­м­лен­ня ший­ки ви­ро­бу. За цей час на­пра­в­ля­ю­ча ви­р­ва від­во­дить­ся в сто­ро­ну, і чо­р­но­ву фо­р­му, яка обе­р­ну­ла­ся вверх дном зве­р­ху за­ми­кає дон­ний за­твор. ви­ду­ван­ня пуль­ки ви­ко­ну­єть­ся зни­зу вверх, пі­с­ля чо­го чо­р­но­ва фо­р­ма від­чи­ня­єть­ся, і пуль­ка обе­р­та­ю­чись на 1800ра­зом з го­р­ло­ви­ми кі­ль­ця­ми пе­ре­да­єть­ся на чи­с­то­вий стіл, де пі­с­ля роз­кри­ван­ня го­р­ло­вих кі­лець ви­ко­ну­єть­ся ва­ку­у­м­не ви­ду­ван­ня ви­ро­бу. Пе­ред від­чи­нен­ням чи­с­то­вої фо­р­ми дія ва­ку­у­му при­пи­ня­єть­ся, від­ста­в­лю­вач за­хо­п­лює ви­ріб за го­р­ло­ву ча­с­ти­ну і вста­но­в­лює йо­го на охо­ло­джу­ю­чий стіл.

Охо­ло­джу­ю­чий стіл при­зна­че­ний для зо­в­ні­ш­ньо­го охо­ло­джен­ня ви­ро­бів. На від­мі­ну від ма­ши­ни охо­ло­джу­ю­чий стіл ви­ко­нує пе­ре­ри­в­ча­с­ті ру­хи. На сто­лі мо­ж­ли­во вста­но­в­лен­ня при­стро­їв для вну­т­рі­ш­ньо­го охо­ло­джен­ня ви­ро­бів або для опла­в­лен­ня ві­н­чи­ку ви­ро­бів.

Фо­р­ми ма­ши­ни охо­ло­джу­ють ве­н­ти­ля­то­р­ним по­ві­т­рям, яке по­сту­па­ю­чи у по­лу центра­ль­ну ко­ло­ну, на­пра­в­ля­єть­ся по спе­ці­а­ль­ним ка­на­лам до ке­ро­ва­них по­ві­т­ря­них па­т­ру­б­ків об­ду­ван­ня форм чо­р­но­во­го та чи­с­то­во­го сто­лів.

Ці ма­ши­ни мо­жуть бу­ти осна­щен­ні як од­но­мі­с­це­ви­ми та і двох­мі­с­це­ви­ми фо­р­ма­ми. Про­ду­к­ти­в­ність ма­ши­ни ВВ-7 при од­но­кра­пе­ль­но­му жи­в­лен­ні ста­но­вить до 50 пля­шок мі­с­т­кі­с­тю 500 мл за хви­ли­ну та до 80 пля­шок за хви­ли­ну при ви­ко­ри­с­тан­ні двох­кра­пе­ль­но­го жи­в­лен­ня.

Машина S-10 є ре­зуль­та­том удо­ско­на­лен­ня ма­шин ВВ-7 та R-7. Прин­цип дії ав­то­ма­та S-10 ана­ло­гі­ч­ний до дії ВВ-7, але він має 10 ком­пле­к­тів форм. На­яв­ність па­р­но­го чи­с­ла се­к­цій до­зво­ляє од­но­ча­с­но ви­го­то­в­ля­ти на ав­то­ма­ті два ви­ди ви­ро­бів од­на­ко­вої ва­ги, в то­му чи­с­лі і ви­ро­би, які ма­ють рі­з­ну ви­со­ту або ді­а­метр го­р­ло­вої ча­с­ти­ни.

Таб­ли­ця 3.3. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка склоформуючої ма­шини ВВ-7

Таблиця 3.4.­­­ – технічна характеристика склоформувальної машини S-10
    продолжение
--PAGE_BREAK--3.4. Від­па­лю­ван­ня ви­ро­бів
Під час фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів та їх охо­ло­джен­ня між по­ве­р­х­не­ви­ми та вну­т­рі­шні­ми ша­ра­ми ви­ни­кає рі­з­ни­ця те­м­пе­ра­тур, яка по­в’я­за­на з ни­зь­кою те­п­ло­про­ві­д­ні­с­тю скла. В ре­зуль­та­ті не­рі­в­но­мі­р­но­го охо­ло­джен­ня вну­т­рі­шніх за зо­в­ні­ш­ніх ша­рів скла в склі ви­ни­ка­ють на­пру­жен­ня сти­с­ку та роз­тя­ган­ня. шви­д­кість зни­к­нен­ня на­пру­жен­ня пря­мо про­по­р­цій­на те­ку­чо­с­ті та зво­ро­т­но про­по­р­цій­на в’я­з­ко­с­ті се­ре­ди.

Пі­с­ля по­в­но­го охо­ло­джен­ня скла, тоб­то, ко­ли те­м­пе­ра­ту­ра по всьо­му об’­єму ста­не од­на­ко­вою, на­пру­жен­ня, які ви­ни­к­ли під час охо­ло­джен­ня, або зни­ка­ють або за­ли­ша­ю­ть­ся. Пе­р­ше спо­сте­рі­га­єть­ся, ко­ли про­цес швид­ко­го охо­ло­джен­ня про­ті­кає при те­м­пе­ра­ту­рах, що ви­клю­ча­ють в’я­з­кі де­фо­р­ма­ці­ї. Дру­гий ви­па­док по­в’я­за­ний з в’я­з­ки­ми змі­на­ми фо­р­ми скла і ду­же роз­по­всю­дже­ний при отри­ман­ні за­га­р­то­ва­но­го або від­па­ле­но­го скла.

За­ли­ш­ко­ві вну­т­рі­шні на­пру­жен­ня в склі тим бі­ль­ше, чим бі­ль­ше шви­д­кість охо­ло­джен­ня, чим тов­с­ті­ше сті­н­ка ви­ро­бу і чим ви­ще те­м­пе­ра­ту­ра, від якої по­чи­на­єть­ся охо­ло­джен­ня.

Як­що шви­д­ко охо­ло­джу­ва­ти по­зба­в­ле­не на­пру­жень скло, по­чи­на­ю­чи від те­м­пе­ра­тур, при яких во­но на­бу­ває кри­х­кість, тоб­то, як­що йо­го в’я­з­кість до­рі­в­ню­є1013-1014 Па*с, то не­за­ле­ж­но від то­го, яку шви­д­кість охо­ло­джен­ня ви­ко­ри­с­та­но, за­ли­ш­ко­ві на­пру­жен­ня в склі вже не ви­ни­ка­ти­муть.

Від­пал скло­ви­ро­бів про­во­дить­ся в чо­ти­ри ста­дії:

по­пе­ре­дній на­грів або охо­ло­джен­ня ви­ро­бів до ви­щої те­м­пе­ра­ту­ри від­па­лу;

ви­три­м­ка ви­ро­бів при цій те­м­пе­ра­ту­рі;

по­ві­ль­не охо­ло­джен­ня, в ін­тер­ва­лі від­па­лу;

шви­д­ке охо­ло­джен­ня ви­ро­бів від ни­ж­чої те­м­пе­ра­ту­ри від­па­лу до но­р­ма­ль­ної те­м­пе­ра­ту­ри.

Від­пал про­во­дять в пе­чах від­па­лу по по­пе­ре­дньо роз­ра­хо­ва­но­му ре­жи­му. Від скло­фо­р­му­ва­ль­ної ма­ши­ни до пе­чі від­па­лу ви­ро­би по­да­ють­ся у за­кри­тих з вер­ху та з бо­ків кон­ве­є­рах. Для за­по­бі­ган­ня ви­ни­к­нен­ня за­то­рів на по­во­ро­тах до транс­по­р­те­ру та вхо­ді в піч від­па­лу вста­но­в­лю­єть­ся ди­ск-­ді­ли­ль­ник для фо­р­му­ван­ня щі­лин по­між ви­ро­ба­ми.

Пе­ре­ста­в­ник фо­р­мує па­ра­ле­ль­ні ря­ди ви­ро­бів з щі­ли­на­ми про­між ни­ми в ря­ду 5-30 мм. Та­кі са­мі щі­ли­ни під­три­мує кон­ве­єр пе­чі від­па­лу. вхід та ви­хід пе­чі те­п­ло­ізо­льо­ва­ні ”п –по­ді­б­но­ю” што­р­ко­ю.

Пе­чі від­па­лу скля­ної та­ри кла­си­фі­ку­ють по ре­жи­му ро­бо­ти, дже­ре­лу те­п­ла, спо­со­бу пе­ре­да­чі те­п­ла, на­пря­м­ку ру­ху ви­ро­бів, що від­па­лю­ють­ся, та конс­тру­к­ції транс­по­р­т­них за­со­бів.

Пе­чі від­па­лу бу­ва­ють пе­рі­оди­ч­ної та без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. В яко­с­ті те­п­ло­но­сія ви­ко­ри­с­то­ву­ють рі­д­ке, га­зо­по­ді­б­не па­ли­во та еле­к­т­ри­ч­ний струм. За спо­со­бом пе­ре­да­чі те­п­ла їх роз­ді­ля­ють на пе­чі пря­мо­го від­па­лу, му­фе­ль­ні та ци­р­ку­ля­цій­ні. До пе­чей від­па­лу ви­су­ва­ють жо­р­с­т­кі ви­мо­ги що­до рі­в­но­мі­р­но­го роз­по­ді­лен­ня те­м­пе­ра­тур у вну­т­рі­ш­ньо­му про­с­то­рі пе­чі та то­ч­но­го утри­ман­ня ре­жи­му від­па­лу скла.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­чі без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. Ці пе­чі ма­ють ви­со­ку про­ду­к­ти­в­ність, ни­зь­кі ви­тра­ти те­п­ло­но­сія на від­пал ви­ро­бів та на­да­ють мо­ж­ли­вість більш то­ч­но ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим.

Най­більш зру­ч­ні, про­с­ті та ефе­к­ти­в­ні еле­к­т­ри­ч­ні пе­чі від­па­лу. Во­ни ма­ють на­грі­ва­чі опо­ру, які роз­мі­щу­ють­ся все­ре­ди­ні пе­чі та кон­це­н­т­ру­ють­ся на тих або ін­ших ді­ля­н­ках пе­чі у від­по­ві­д­но­с­ті до кри­вої від­па­лу.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри най­кра­щі­ши­ми се­бе ви­яви­ли ци­р­ку­ля­цій­ні пе­чі. Во­ни ха­ра­к­те­р­ні тим, що для ви­рі­в­ню­ван­ня те­м­пе­ра­ту­ри в них ство­рю­ють пе­ре­мін­ний рух по­ві­т­ря по ви­со­ті ту­не­лю.

Таб­ли­ця 3.4. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пе­чей від­па­лу


Ри­су­нок 3.5. — Схе­ма дії кон­ве­к­ти­в­но­го те­п­ло­об­мі­ну

Циркуляційним ве­н­ти­ля­то­ром 3 га­ря­че по­ві­т­ря за­би­ра­єть­ся в вер­х­ній ча­с­ти­ні ту­не­лю і по­сту­пає по бо­ко­вим ка­на­лам по­сту­пає під кон­ве­є­р­ну стрі­ч­ку 2, при цьо­му во­но об­ми­ває зни­зу вверх вста­но­в­ле­ні на ній ви­ро­би. Пі­ді­грів ци­р­ку­лю­ю­чо­го по­ві­т­ря здій­с­ню­єть­ся в бо­ко­вих ка­на­лах за до­по­мо­гою на­грі­ва­чів 1. ци­р­ку­ля­цій­ні ве­н­ти­ля­то­ри за­без­пе­чу­ють ви­рі­в­ню­ван­ня те­м­пе­ра­ту­ри ви­ро­бів по до­в­жи­ні та по ши­ри­ні від­по­ві­д­них се­к­цій пе­чі.

Для за­без­пе­чен­ня за­да­ної те­м­пе­ра­ту­ри по до­в­жи­ні ту­не­лю од­но­ча­с­но з на­грі­ва­ча­ми вста­но­в­ле­ні охо­ло­джу­ю­чі при­стро­ї. Для охо­ло­джен­ня пе­ред­ба­че­ні ве­н­ти­ля­то­ри 4, які по­да­ють зо­в­ні­ш­нє по­ві­т­ря у ка­на­ли, які при­ми­ка­ють до ни­ж­ньої та бо­ко­вих сто­рін ті­єї ча­с­ти­ни ту­не­лю, що опа­лю­є­ть­ся. Ці ве­н­ти­ля­то­ри вми­ка­ють­ся то­ді, ко­ли те­м­пе­ра­ту­ра в тій чи ін­шій се­к­ції пе­ре­ви­щує за­да­ну. Ко­н­т­роль за те­м­пе­ра­ту­рою ви­ко­ну­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­пар. Та­кож мо­ж­ли­вим є ав­то­ма­ти­ч­не ре­гу­лю­ван­ня за­да­но­го ре­жи­му від­па­лу.

Для кожного типу виробів, тобто для виробів маса та товщина стінок яких відрізняються неістотно розраховується окремий режим відпалу. Для більшості виробів застосовується режим відпалу, що наведений на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6. – режим відпалу пляшок

<img width=«638» height=«299» src=«ref-2_23812519-4000.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">3.5. На­не­сен­ня за­хи­с­но­го по­крит­тя

На­не­сен­ня за­хи­с­них ок­си­д­но ме­та­ле­вих по­крит­тів на зо­в­ні­ш­ню по­ве­р­х­ню скля­ної та­ри з ме­тою під­ви­щен­ня її екс­плу­а­та­цій­ної на­дій­но­с­ті здій­с­ню­єть­ся шля­хом об­ро­б­лян­ня сві­жо від­фо­р­мо­ва­них скло­ви­ро­бів па­ро­по­ві­т­ря­ною су­мі­ш­шю, яка вмі­щує те­т­ра­х­ло­рид оло­ва або ти­та­ну, у спе­ці­а­ль­но­му при­ла­ді, який мо­н­ту­єть­ся на кон­ве­єр, що з’єд­нує скло­фо­р­му­ва­ль­ну ма­ши­ну та піч від­па­лу. Че­рез вза­є­мо­дію па­ро­по­ві­т­ря­ної су­мі­ші з по­ве­р­х­нею скля­ної та­ри утво­рю­єть­ся за­хи­с­на плі­в­ка з ок­си­ду оло­ва або ти­та­ну, яка за­хи­щає по­ве­р­х­ню від впли­ву на­вко­ли­ш­ніх чин­ни­ків. Установка монтується на „гарячому конвеєрі” на відстані 1-1,5 м від стола охолодження скловиробів. Контроль кількості стисненого повітря, здійснюється ротаметрами. В конструкції парад бачено підігрів реагенту в випарнику з автоматичним підтриманням заданої температури. Для цього під випарником закріплений вузол підігріву.

Тетраізопропілат титану – світло – жовта рідина, горить, при контакті з водою розкладається і перетворюється в кристалічний гідроокис титану. розчиняється у бензолі, гексані, ацетоні. Температура підігріву тетраізопропілату титану 100-1200С. Якщо його перегріти, то він втрачає свої властивості. При нанесенні на вироби, температура яких перевищує 3500С розкладається.

Таблиця 3.5. – технічна характеристика устаткування для нанесення захисного покриття
    продолжение
--PAGE_BREAK--