Реферат: Економічне моделювання у прогнозуванні показників фінансової звітності підприємства (на матеріалах ВАТ "Дніпропетровськгаз")


КУРСОВА РОБОТА

„Економічне моделювання упрогнозуванні показників фінансової звітності підприємства” (на матеріалах ВАТ«Дніпропетровськгаз»)

 


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1. МОДЕЛЮВАННЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1Економічна суть моделювання в прогнозуванні показників діяльності підприємства

1.2Економічні моделі та їх класифікація

РОЗДІЛ2. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1Суть, принципи побудови та складання фінансової звітності підприємства

2.2Оцінка і аналіз операційної діяльності підприємства ВАТ “Дніпропетровськгаз» у 2005- 2007 роках з використанням основних елементів звітності

РОЗДІЛ3. ЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ В ПРОГНОЗУВАННІ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

 

Моделювання господарської діяльності підприємства як об’єкта дослідження передбачає розробку певних економіко-математичнихмоделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонуванняяк суб’єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурнихпідрозділів. Щодо системи управління підприємством, то реалізація найважливішихїї функцій може бути формалізована через показники планування, нормування,обліку, контролю та економічного аналізу ресурсів (трудових, матеріальних,засобів виробництва), які споживаються, для одержання певних фінансовихрезультатів. У свою чергу, загальна модель реалізації функціональної підсистемиекономічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації ваналітичну, яка має бути використана для прийняття відповідних науковообґрунтованих управлінських рішень. Процес такого роду перетворення передбачаєрозв’язання комплексу стандартних аналітичних завдань за певними аспектамиекономічної діяльності: характер використання виробничих ресурсів, собівартістьтоварної продукції, фінансовий стан підприємства.

Предметом курсового дослідження є моделюванняпоказників діяльності підприємства для використання в прогнозному плануванні.

Об’єктом курсового дослідження була фінансовазвітність підприємства ВАТ “Дніпропетровськгаз” за 2005 2007 роки.

Метою курсового дослідження була побудова на основіекономічного аналізу діяльності підприємства регресійно-кореляційноїекономічної моделі прогнозування його основних характеристик на період 2008 –2010 рік та надання рекомендацій по управлінню розвитком підприємства.

 


РОЗДІЛ 1. МОДЕЛЮВАННЯ ВЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Економічна сутьмоделювання в прогнозуванні показників діяльності підприємства

 

Прогноз (від гр. prognōsis — передбачення) — цеспроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Процес складання(розробки) прогнозу називають прогнозуванням. Прогнозування розвитку (стану)підприємства або організації — це наукове обґрунтування можливих кількісних таякісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямківдіяльності) в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягненняочікуваного стану [22].

Процес прогнозування завжди базується на певнихпринципах. Головними з них є такі:

• цілеспрямованість — змістовий опис поставленихдослідницьких завдань;

• системність — побудова прогнозу на підставі системиметодів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовністю;

• наукова обґрунтованість — усебічне врахування вимогоб'єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду;

• багаторівневий опис — опис об’єкта як цілісногоявища і водночас як елемента складнішої системи;

• інформаційна єдність — використання інформації наоднаковому рівні узагальнення й цілісності ознак;

• адекватність об'єктивним закономірностям розвитку —виявлення та оцінка стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта;

• послідовне вирішення невизначеності — ітеративнапроцедура просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визначенняможливих напрямків розвитку;

• альтернативність — виявлення можливості розвиткуоб'єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв'язків і структурнихспіввідношень.

Система методів прогнозування формується черезфіксацію можливих і структурованих за певними ознаками методів розробкипрогнозів майбутнього стану того чи того суб’єкта господарювання. Залежно відджерел інформації, технології її обробки та одержаних результатів економічніметоди прогнозування поділяються на дві порівняно великі групи:

1) фактографічні;

2) евристичні.

Фактографічні методи прогнозування базуються навикористанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часівсієї сукупності чи окремих ознак (показників) об'єкта прогнозування.

Основними в цій групі є методи: екстраполяції,функцій, кореляційно-регресійних моделей.

Метод екстраполяції є одним з основних дляпрогнозування розвитку складних виробничих систем; у його основу покладаєтьсяприпущення про незмінність чинників, що визначають розвиток об'єктадослідження. Відтак сутність методу екстраполяції полягає в поширеннізакономірностей розвитку об'єкта в минулому на його майбутнє.

Метод функцій належить до математико-статистичнихметодів прогнозування, що базуються на використанні так званих авто-кореляційнихфункцій (автокореляція — вираження взаємного зв'язку між сусідніми членамичасового ряду). Процес прогнозування з використанням авто-кореляційних функційполягає у виконанні двох послідовних дій. Спочатку формулюють завданняпрогнозування й визначають критерій його вирішення, а потім, використовуючичасовий ряд, який відображає процес розвитку параметрів виробничої системи вчасі, визначають прогнозовану величину на перспективний період за умовимінімізації середньоквадратичних похибок передбачення.

Методи кореляційних і регресійних моделей такожпорівняно широко застосовуються в економічному прогнозуванні. Прогнозування звикористанням кореляційних моделей (методів) полягає в пошуку математичнихформул, що характеризують статистичний зв'язок одного показника з іншим (парнакореляція) або з групою інших (множинна кореляція). Обов'язковою умовоюможливості та доцільності застосування таких методів є встановлення ступенянадійності кореляційних формул на підставі логічного аналізу достатностістатистичної вибірки (масиву даних).

Форму взаємозв'язку прогнозованих явищ з іншимиявищами та процесами можна зобразити у вигляді регресійного рівняння типу y=f(x1, x2, …, xn). Значення прогнозованого показника визначається способомпідстановки в таке рівняння значення ознак (чинників) та оцінки очікуваногосереднього значення результативної ознаки.

У процесі розв'язання кореляційних і регресійнихрівнянь здійснюється пошук кількісних значень параметрів вихідних залежностей,що їх можна визначити за допомогою способу найменших квадратів. Сутність цьогоспособу полягає в тім, щоб мінімізувати суми квадратичних відхилень міжвеличинами, що спостерігаються, та відповідними величинами, розрахованими запідібраними рівнями зв'язку.

Евристичні методи прогнозування передбачаютьздійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичнихправил теоретичних досліджень. Конкретні методи прогнозування цієї групиохоплюють дві підгрупи — інтуїтивні та аналітичні. З-поміж основних методівпершої підгрупи виокремлюють методи експертної оцінки й «мозкової атаки», адругої — методи морфологічного аналізу, побудови «дерева цілей», інформаційногомоделювання, оптимізації.

За браком достатньої статистичної інформації або за їїнепридатності для прогнозування певних явищ доводиться користуватися методомекспертних оцінок. В його основу покладено спосіб збирання необхідної інформаціїпереважно шляхом анкетування. При цьому експертну анкету треба скласти в такийспосіб, щоб можна було одержати: 1) кількісно однозначні відповіді назапитання, що пропонуються експерту; 2) формалізовані відомості щодо характеруджерел аргументації, ступеня впливу кожного із джерел на відповідь експерта; 3)кількісно визначену експертом оцінку рівня його знання предмета, щопропонується для аналізу та висновків.

Метод морфологічного аналізу ґрунтується навикористанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячиіз закономірностей побудови (морфології) об'єкта прогнозування, що вивчаєтьсята аналізується. Прогнозна оцінка розвитку підприємства (організації)здійснюється комбінуванням можливих варіантів розвитку об'єкта.

Метод побудови «дерева цілей» застосовується впрогнозуванні з метою поділу основних завдань на підзавдання і створеннясистеми «виважених» за експертними оцінками зв'язків. Для відбору чинників допрогностичної моделі та побудови системи зв'язків широко використовуютьсяматриці взаємовпливу і теорія графів.

Специфічним методом прогнозування є методінформаційного моделювання. Він базується на тім, що характерні особливостімасових потоків інформації створюють умови для прогнозування розвиткуконкретних об'єктів на підставі таких джерел інформації, які містять необхідні,логічно впорядковані документи в певній послідовності.

Одним з типових способів прогнозування є методоптимізації рядів параметрів конкретних об'єктів на засаді аналізу максимальноможливої кількості чинників, що зв'язані з виробництвом і фінансово-економічнимипоказниками та враховують міру їхньої взаємодії.

Можливі й інші методи прогнозування розвиткупідприємств та організацій. У групі фактографічних методів можна назватинаприклад, випереджаючі методи, до яких, зокрема, належать методи патентноїекспертизи. У підгрупі статистичних можливі ще й такі методи прогнозування, якметоди інтерполяції, кривих зростання та огинаючих кривих, а в підгрупіаналітичних — методи аналогій, формування сценаріїв тощо.

Моделювання є важливим засобом розв’язання багатьохекономічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Модель — це умовний об’єктдослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об’єкта,процесу його функціонування в конкретному середовищі [25]. При цьому слідвраховувати той факт, що вихідні результати моделі до певної міри спрощеновідображають сутність глибинних процесів економічного розвитку внаслідокзастосування специфічних принципів, притаманних характеру моделювання. Отже,метод моделювання — це конструювання моделі на основі попереднього вивченняоб’єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний ітеоретичний аналіз створеної моделі, а також необхідне коригування на підставіодержаної інформації.

Моделювання господарської діяльності підприємства як об’єкта дослідження передбачає розробку певних економіко-математичнихмоделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонуванняяк суб’єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурнихпідрозділів. Щодо системи управління підприємством, то реалізація найважливішихїї функцій може бути формалізована через показники планування, нормування,обліку, контролю та економічного аналізу ресурсів (трудових, матеріальних,засобів виробництва), які споживаються, для одержання певних фінансовихрезультатів. У свою чергу, загальна модель реалізації функціональної підсистемиекономічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації ваналітичну, яка має бути використана для прийняття відповідних науковообґрунтованих управлінських рішень. Процес такого роду перетворення передбачаєрозв’язання комплексу стандартних аналітичних завдань за певними аспектамиекономічної діяльності: характер використання виробничих ресурсів, собівартістьтоварної продукції, фінансовий стан підприємства.

Ці завдання розв’язують для визначення напрямків підвищенняефективності виробництва на підприємстві, підготовки проектів відповіднихуправлінських рішень. Розв’язання конкретного завдання аналітичного дослідженняпередбачає використання відповідної економіко-математичної моделі.

Загальний порядок (послідовність) розробки імітаційної моделівключає виконання таких робіт [30]:

1) визначення змісту господарського завдання;

2) збирання і систематизація необхідної інформації;

3) побудова імітаційної моделі;

4) перевірка функціонування моделі;

5) уточнення моделі;

6) використання моделі для розв’язання завдання.

У процесі розробки моделі можливі певні зміни відповідно доконкретних обставин, сезонних і циклічних коливань тощо. Характер досліджень,що виконуються за допомогою моделювання, є суто ймовірнісним.

Ефективний автоматизований процес розв’язання аналітичнихзавдань передбачає оптимальний варіант поєднання трьох найважливіших йогоелементів:

1) економічної інформації;

2) формалізованої постановки завдання;

3) математичної моделі розв’язання завдання.

Найбільш поширеним є застосування моделювання длявстановлення зв’язку між узагальнюючими результатними показниками ефективностідіяльності підприємства і зовнішніми факторами, що обумовлюють певні їхзначення. За способом поєднання факторів-аргументів у моделі останніподіляються на чотири типи [17].

До першого типу належать адитивнімоделі, що в них результативнийпоказник визначається як алгебраїчна сума кількох факторних показників. Другийтип є так званим мультиплікативним.У цьому разі результативний узагальнюючий показник визначається як добутокпевної кількості факторів. Третій тип — це кратнімоделі. Вони застосовуються, якщозначення функціонального показника розраховується як співвідношення факторнихпоказників. І нарешті, четвертий тип є комбінованим,тобто таким, що поєднує в певний спосіб попередні моделі.

Змістом будь-якої економіко-математичної моделі євиражена у формально-математичних співвідношеннях економічна сутність умовзадачі й поставленої мети. У моделі економічна величина представляєтьсяматематичним співвідношенням, але не завжди математичне співвідношення єекономічним. Опис економічних умов математичними співвідношеннями результаттого, що модель установлює зв'язки й залежності між економічними параметрамиабо величинами.

По змісту розрізняють економіко-математичні й економіко-статистичнімоделі. Розходження між ними складається в характері функціональнихзалежностей, що зв'язують їхні величини. Так, економіко-статистичні моделіпов'язані з показниками, згрупованими різними способами. Статистичні моделівстановлюють залежність між показниками й визначальними їхніми факторами увигляді лінійної й нелінійної функції. Економіко-математичні моделі містять усобі систему обмежень, цільову функцію.

Система обмежень складається з окремих математичнихрівнянь або нерівностей, називаних балансовими рівняннями або нерівностями.

Цільова функція зв'язує між собою різні величинимоделі. Як правило, як мета вибирається економічний показник (прибуток,рентабельність, собівартість, валова продукція й т.д.). Тому цільову функціюіноді називають економічною, критеріальною. Цільова функція багатьох зміннихвеличин і може мати вільний член.

Критерії оптимальності економічний показник, щовиражається за допомогою цільової функції через інші економічні показники. Томусамому критерію оптимальності можуть відповідати трохи різних, алееквівалентних цільових функцій. Моделі з однієї й тією же системою обмеженьможуть мати різні критерії оптимальності й різні цільові функції.

Рішенням економіко-математичної моделі, абоприпустимим планом називається набір значень невідомих, котрий задовольняє їїсистемі обмежень. Модель має множину рішень, або множину припустимих планів, ісеред них потрібно знайти єдиній, задовольняючій системі обмежень і цільовоїфункції. Припустимий план, що задовольняє цільової функції, називаєтьсяоптимальним. Серед припустимих планів, що задовольняють цільової функції, якправило, є єдиний план, для якого цільова функція й критерій оптимальностімають максимальне або мінімальне значення. Якщо модель задачі має множинуоптимальних планів, то для кожного з них значення цільової функції однаково.

Якщо економіко-математична модель задачі лінійна, тооптимальний план досягається в крайній крапці області зміни змінних величинсистеми обмежень. У випадку нелінійної моделі оптимальних планів і оптимальнихзначень цільової функції може бути кілька. Тому необхідно визначатиекстремальні плани й екстремальні значення цільової функції. План, для якогоцільова функція моделі має екстремальне значення, називають екстремальнимпланом, або екстремальним рішенням.

Для нелінійних моделей іноді існують екстремальнізначення цільової функції, а для лінійних моделей екстремальних планів іекстремальних значень цільової функції бути не може.

Таким чином, для ухвалення оптимального рішення будь-якоїекономічної задачі необхідно побудувати її економіко-математичну модель, заструктурою системи, що включає в собі, обмежень, цільову функцію, критерійоптимальності й рішення.

 


1.2 Економічні моделі та їхкласифікація

 

Моделлю називається об'єкт-замінник, що у певнихумовах може заміняти об'єкт-оригінал, відтворюючи властивості, які цікавлятьнас, і характеристики оригіналу, причому має істотні переваги:

дешевизна;

наочність;

легкість оперування й т.п.

У теорії моделей моделюванням називається результатвідображення однієї абстрактної математичної структури на іншу теж абстрактну,або як результат інтерпретації першої моделі в термінах і образах другої [12].

Розвиток поняття моделі вийшло за межі математичнихмоделей і стало ставитися до будь-яких знань і подань про світ. Оскільки моделіграють надзвичайно важливу роль в організації будь-якої діяльності людини їх можнарозділити на пізнавальні (когницитівні) і прагматичні, що відповідає розподілуцілей на теоретичні й практичні.

Пізнавальна модель орієнтована на наближенні моделі дореальності, яку ця модель відображає. Пізнавальні моделі є формою організації йподання знань, засобами з'єднання нових знань із наявними. Тому при виявленнірозбіжності між моделлю й реальністю встає завдання усунення цієї розбіжностіза допомогою зміни моделі.

Прагматичні моделі є засобами керування, засобамиорганізації практичних дій, способом подання зразково правильних дій абоїхнього результату, тобто є робочим поданням цілей. Тому при виявленнірозбіжності між моделлю й реальністю треба направити зусилля на змінуреальності так, щоб наблизити реальність до моделі. Таким чином, прагматичнімоделі носять нормативний характер, відіграють роль зразка, під якийпідганяється дійсність.

Іншим принципом класифікації цілей моделювання можеслужити розподіл моделей на статичні й динамічні.

Для одних цілей може знадобитися модель конкретного стануоб'єкта в певний момент часу, свого роду «моментальна фотографія» об'єкта. Такімоделі називаються статичними.

У тих же випадках, коли виникає необхідність увідображенні процесу зміни станів, потрібні динамічні моделі систем.

Застосування економічних моделей при прогнозуваннірезультатів господарської діяльності засновано на результатах проведенняфінансового аналізу діяльності підприємств.

У традиційному розумінні фінансовийаналіз являє собою метод оцінки фінансового стану підприємства на основі йогобухгалтерської звітності. Такого роду аналіз може виконуватися як управлінськимперсоналом даного підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскількив основному базується на загальнодоступній інформації. Проте ухвалене виділятидва види фінансового аналізу: внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналізздійснює робітниками підприємства. Інформаційна база такого аналізу набагатоширше і включає будь-яку інформацію, що циркулює внутрішній. Відповіднорозширюються і можливості аналізу. Зовнішній фінансовий аналіз проводитьсяаналітиками, що є сторонніми особами для підприємства і тому немаючі доступу довнутрішньої інформаційної бази підприємства. Зовнішній аналіз меншедеталізований і більш формалізований. У процесі фінансового аналізузастосовуються різноманітні прийоми, методи і моделі [13].

Аналіз фінансового стана проводять задопомогою наступних основних прийомів: порівняння й групування, ланцюговихпідстановок, різниць. В окремих випадках можуть бути використані методиекономіко-математичного моделювання (регресивний аналіз, кореляційний аналіз).

Предмет фінансового аналізу, тобтоте, що вивчається в рамках даної науки, фінансові ресурси і їхні потоки.Утримання й основна цільова настанова фінансового аналізу оцінка фінансовогостана і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування суб'єкта,що господарює, за допомогою раціонального фінансової політики. Досягнення цієїмети здійснюється за допомогою властивій даній науці методу. Метод фінансовогоаналізу це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію ірегулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб'єктівгосподарювання, тобто тріада [18]:

М=(ДО,І, Р), (1.1)

де ДО система категорій;

І науковий інструментарій;

Р система регулятивних принципів.

Перші два елементи характеризуютьстатистичну компоненту методу, останній елемент його динаміку.

Фінансовий аналіз здійснюється задопомогою різноманітного типу моделей, що дозволяють структурувати і ідентифікувативзаємозв'язку між основними показниками. Можна виділити трьох основних типумоделей: дескриптивні, предикативні і нормативні.

Дескриптивні моделі відомі так само,як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового станапідприємства. До них відносять: побудова системи звітних балансів, представленняфінансової звітності в різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний ігоризонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичнізаписки до звітності. Всі ці моделі засновані на використанні інформаціїбухгалтерської звітності.

У основі вертикального аналізу лежитьінше представлення бухгалтерської звітності у вигляді відносних величин, щохарактеризують структуру підсумкових показників, що узагальнюють. Обов'язковимелементом аналізу служать динамічні ряди цих величин, що дозволяєвідслідковувати і прогнозувати структурні зрушення в складі господарськихзасобів і джерела їхній покриття.

Горизонтальний аналіз дозволяєвиявити тенденції зміни окремих статей або їхніх груп, що входять до складубухгалтерської звітності. У основі цього аналізу лежить числення базиснихтемпів зростання балансових статей або статей звіту про прибутки і збитки.

Система аналітичних коефіцієнтів ведучийелемент аналізу фінансового стана, застосовуваний різноманітними групамикористувачів: менеджери, аналітики, акціонери, інвестори, кредитори і т.д.Відомі десятки цих показників, тому для зручності вони підрозділяються надекілька груп. Частіше усього виділяють п'ять груп проаналізувати здібністьпідприємства відповідати по своїх поточних зобов'язаннях. У основу алгоритмурозрахунку цих показників закладена ідея зіставлення поточних активів ізкороткостроковою кредиторською заборгованістю у результаті показників понаступних напрямках фінансового аналізу [19]:

1. Аналіз ліквідності. Показники цієїгрупи дозволяють описати і розрахунку встановлюється, у чи достатньому ступенізабезпечене підприємство оборотними коштами, необхідними для розрахунків ізкредиторами по поточних операціях. Оскільки різноманітні види оборотних коштівмають різноманітний ступінь ліквідності розраховують декілька коефіцієнтівліквідності.

2. Аналіз поточної діяльності. Зпозиції кругообігу коштів діяльність будь-якого  підприємства являє собоюпроцес безупинної трансформації одних видів активів в інші:

… ДС → СС → НП →ГП → СР → ДС →… (1.2)

де ДС кошти;

СС сировина на складі;

НП незавершене виробництво;

ГП готова продукція;

СР кошти в розрахунках.

Ефективність поточної фінансово-господарськоїдіяльності може бути оцінена протягом операційного циклу, що залежить від обігукоштів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотностісвідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи єпоказники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансовихресурсів: виробка, фондовіддача, коефіцієнти оборотності коштів у запасах ірозрахунках [13].

1. Аналіз фінансової стійкості. Задопомогою цих показників оцінюються состав джерел фінансування і динамікаспіввідношення між ними. Аналіз ґрунтується на тому, що джерела коштіврозрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності,ступенем ризику і т.д.

2. Аналіз рентабельності. Показникицей групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення коштів у данепідприємство. На відміну від показників другої групи тут абстрагуються відконкретних видів активів, а аналізують рентабельність капіталу в цілому.Основними показниками тому є рентабельність авансованого капіталу ірентабельність власного капіталу.

3. Аналіз становища і діяльності наринку капіталів. У рамках зіставлення показників, що характеризують положенняцього аналізу виконуються просторово-тимчасові підприємства на ринку ціннихпаперів: дивідендний вихід, прибуток на акцію, цінність акції й ін. Цейфрагмент аналізу виконується головним чином у компаніях, зареєстрованих набіржах цінних паперів і реалізуючих там свої акції. Будь-яке підприємство, щомає тимчасово вільні грошові кошти і бажаюче вкласти їх у цінні папери, такожорієнтуються на показники даної групи.

Предикативні моделі це моделіпередбачуваного, прогностичного характеру. Вони використовуються дляпрогнозування прибутків підприємства і його майбутнього фінансового стана.Найбільше поширеними з них є: розрахунок точки критичного обсягу продажів,побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу, моделіситуаційного аналізу.

Нормативні моделі. Моделі цього типудозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними,розраховані по бюджету. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньомуфінансовому аналізі, їхня сутність зводиться в основному у внутрішньомуфінансовому аналізі, до встановлення нормативів по кожній статті витрат потехнологічних процесах, видам виробів, центрам відповідальності т.п. і доаналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз у значної ступенібазується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таблиця 1.1 Економіко-математичніметоди побудови економічних моделей прогнозування характеристик діяльностіпідприємства [26]

Клас методів аналізу та прогнозування Види створюваних економіко-математичних моделей діяльності підприємства 1. Класичні методи математичного аналізу

1.1. Диференціальне та інтегральне числення

1.2. Варіаційні обчислення

2. Методи математичної статистики

2.1. методи вимірювання одновимірних статистичних сукупностей

2.2. Методи вимірювання багатовимірних статистичних сукупностей

3. Економічні методи

3.1. Виробничі методи

3.2. Метод „витрати випуск” (міжгалузевий баланс)

4. Методи математичного програмування

4.1. Невласні задачі лінійного і випклого програмування

4.2. Блочне програмування

4.3. Динамічне програмування

5. Методи дослідження операцій

5.1. Управління запасами

5.2. Матричні методи аналізу

5.3. Математична теорія ігор

5.4. Теорія розкладу

5.5. Сітьові методи планування і управління

5.6. Теорія масового обслуговування

6. Методи економічної кібернетики

6.1. Системний аналіз

6.2. Методи імітації

6.3. Методи моделювання

6.4. Методи навчання, ділових ігор

6.5. Методи розпізнавання образів

7. Математична теорія оптимальних процесів

7.1. Максимум Понтрягіна для управління техніко економічними процесами

7.2. Максимум Понтрягіна для управління ресурсами

8. Еврістичні методи

РОЗДІЛ2. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Суть, принципи побудови таскладання основних елементів фінансової звітності підприємства

 

Джерелом інформації для аналізу фінансового станупідприємства слугують бухгалтерський баланс і додатки до нього, статистична таоперативна звітність. Бухгалтерська звітність являє собою систему показників,які відображають майнове та фінансове становище підприємства на звітну дату, атакож фінансові результати його діяльності [20].

Бухгалтерський баланс, звіт про фінансовірезультати та інші фінансові звіти підприємства є результатом агрегуванняфінансових показників господарчих операцій підприємства, які віддзеркалюютьсяна внутрішніх рахунках обліку операцій підприємства згідно „Плану рахунківбухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операційпідприємств і організацій ” [11].

План рахунків бухгалтерського обліку є перелікомрахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарськоїдіяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку [11]. У ньому задесятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків(рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першоюцифрою коду визначено клас рахунків, другою номер синтетичного рахунку, третьоюномер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрівбухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу йкоду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи зпотреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватисявведенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) іззбереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства ікерування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [22].Метою фінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовийстан, результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що єкорисної для менеджменту підприємства у прийнятті ними економічних рішень.

Таблиця 2.1 Призначення основнихкомпонентів фінансової звітностіСкладові фінансової звітності Зміст Використання інформації Баланс Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому Звіт про фінансові результати Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат Звіт про власний капітал Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду Оцінка та прогноз змін у власному капіталі Звіт про рух грошових коштів Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства Примітки Обрана облікова політика, інформація не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО, додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості Оцінка та прогноз: облікової політики, ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання, діяльності підрозділів підприємства тощо

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежновід форм власності (крім банків і бюджетних установ) впроваджені основні формифінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам, і використовуютьсяпри розрахунках фінансового стану підприємства й акціонерного капіталу :

Форма №1 “Баланс” – звіт профінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства навстановлену дату [5].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що міститьдані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства зазвітний і попередній періоди [6].

Форма №3 “Звіт про рух грошових коштів”, що відображаєнадходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним,інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства [7].

Зміст статейбалансу балансу підприємства [5]:

1. У статті «Нематеріальні активи»відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальнихактивів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статтінаводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, атакож нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартістьвизначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу, яка наводиться удужках.

2. У статті «Незавершене будівництво»відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво,створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротнихактивів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих,і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансовіплатежі для фінансування капітального будівництва.

3. У статті «Основні засоби» наводитьсявартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованихцілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно звідповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартістьінших необоротних матеріальних активів.

У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена)вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість.До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різницяміж первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на датубалансу.

4. У статті «Довгострокові фінансовіінвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одногороку, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-якиймомент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповіднимиположеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

5. У статті «Довгострокова дебіторськазаборгованість» показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, якане виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена післядванадцяти місяців з дати балансу.

6. У статті «Відстрочені податкові активи»відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступнихперіодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базамиоцінки.

7. У статті "Інші необоротні активи"наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведенихвище статей розділу «Необоротні активи».

8. У статті «Виробничі запаси» показуєтьсявартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних ідопоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючихвиробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів,призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

9. У статті «Незавершене виробництво»показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги),а також вартість напівфабрикатів власного виробництва.

10. У статті «Готова продукція» показуютьсязапаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування,приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками івідповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідаєнаведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником,показуються у складі незавершеного виробництва.

11. У статті «Товари» показується без сумиторгових націнок вартість товарів, які придбані підприємствами длянаступного продажу.

12. У статті «Векселі одержані» показуєтьсязаборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантаженупродукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яказабезпечена векселями

13. У статті «Дебіторська заборгованість затовари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців абозамовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крімзаборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чистареалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторськоїзаборгованості резерву сумнівних боргів. Сума резерву сумнівних боргівнаводиться у дужках.

14. У статті «Дебіторська заборгованість зарозрахунками з бюджетом» показується дебіторська заборгованість фінансовихі податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншимиплатежами до бюджету.

15. У статті «Дебіторська заборгованість завиданими авансами» показується сума авансів, наданих іншим підприємствам урахунок наступних платежів.

16. У статті «Дебіторська заборгованість знарахованих доходів» показується сума нарахованих дивідендів, процентів,роялті тощо, що підлягають надходженню.

17. У статті «Дебіторська заборгованість ізвнутрішніх розрахунків» показується заборгованість пов'язаних сторін тадебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

18. У статті "Інша поточна дебіторськазаборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бутивключена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається ускладі оборотних активів.

19. У статті «Поточні фінансові інвестиції»відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, якіможуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які єеквівалентами грошових коштів).

20. У статті «Грошові кошти та їхеквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках убанках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквівалентигрошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній таіноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одногороку, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідокобмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати якнеоборотні активи.

21. У статті "Інші оборотні активи"відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведенихвище статей розділу «Оборотні активи».

36. У складі витрат майбутніх періодів відображаютьсявитрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, аленалежать до наступних звітних періодів.

22. У статті «Статутний капітал» наводитьсязафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внескомвласників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких непередбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті сумуфактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

23. У статті «Пайовий капітал» наводитьсясума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбаченаустановчими документами.

24. У статті «Додатковий вкладений капітал»акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущенихакцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у ційстатті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.

25. У статті "Інший додатковий капітал"відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів,безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, таінші види додаткового капіталу.

26. У статті «Резервний капітал» наводитьсясума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів,за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

27. У статті «Нерозподілений прибуток (непокритийзбиток)» відображається або сума прибутку, або сума непокритого збитку.Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенніпідсумку власного капіталу.

28. У статті «Неоплачений капітал»відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками достатутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенніпідсумку власного капіталу.

29. У статті «Вилучений капітал»господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісіїабо часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталунаводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власногокапіталу.

30. У складі забезпечень наступних витрат і платежіввідображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі(витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величинаяких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх(прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільовихнадходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

31. Підприємства, які відповідно до законодавства єстраховиками, у вписуваному рядку 415 наводять суму страхових резервів, увписуваному рядку 416 наводять у дужках суму часток перестраховиків у страховихрезервах, різниця між якими включається до підсумку розділу балансу.

32. У статті «Довгострокові кредити банків»показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від нихпозиками, яка не є поточним зобов'язанням.

33. У статті "Інші довгострокові фінансовізобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємстващодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на якінараховуються відсотки.

34. У статті «Відстрочені податковізобов'язання» показується сума податків на прибуток, що підлягають сплатів майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковоюбазами оцінки.

35. У статті "Інші довгостроковізобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, які не можутьбути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов'язання».

36. У статті «Короткострокові кредитибанків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства передбанками за отриманими від них позиками.

37. У статті «Поточна заборгованість задовгостроковими зобов'язаннями» показується сума довгостроковихзобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

38. У статті «Векселі видані» показуєтьсясума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпеченняпоставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

39. У статті «Кредиторська заборгованість затовари, роботи, послуги» показується сума заборгованості постачальникам іпідрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крімзаборгованості, забезпеченої векселями).

40. У статті «Поточні зобов'язання за одержанимиавансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунокнаступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

41. У статті «Поточні зобов'язання із розрахунківз бюджетом» показується заборгованість підприємства за усіма видамиплатежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

42. У статті «Поточні зобов'язання зпозабюджетних платежів» показується заборгованість за внесками допозабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

43. У статті «Поточні зобов'язання зістрахування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями допенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства таіндивідуальне страхування його працівників.

44. У статті «Поточні зобов'язання зарозрахунками з оплати праці» відображається заборгованість підприємства зоплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

45. У статті «Поточні зобов'язання зарозрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства йогоучасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) іформуванням статутного капіталу.

46. У статті «Поточні зобов'язання із внутрішніхрозрахунків» відображається заборгованість підприємства пов'язанимсторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

47. У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаютьсясуми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених урозділі «Поточні зобов'язання».

48. До складу доходів майбутніх періодів включаютьсядоходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, якіналежать до наступних звітних періодів.

Досліджуєма в курсовій роботі операційна діяльністьпідприємства – це основна діяльність підприємства, а також інші видидіяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю [6].

Фінансові статті (регістри) операційної діяльностіпідприємства для дослідження ефективності операційної діяльності підприємствадоцільно розподіляти згідно технології бухгалтерського обліку [6] наступнимчином:

1. Стаття «Доход (виручка) від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг)», в якому відображається загальнийдоход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто безвирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків(податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

2. Стаття «Податок на додану вартість», вякому відображається сума податку на додану вартість, яка включена до складудоходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

3. Стаття «Акцизний збір» підприємства платникиакцизного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) відреалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

4. Стаття «інших збори або податки з обороту»,зокрема, у цьому регістрі відображаються належні до сплати безпосередньоПенсійному фонду України збори на обов'язкове державне пенсійне страхування зторгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінногокаміння, надання послуг стільникового рухомого зв'язку. У цьому регістріпідприємства платники відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) наводятьналежні до сплати суми податку з реклами, збору на розвиток виноградарства,садівництва і хмелярства, рентної плати за нафту, природний газ і газовийконденсат тощо.

5. У статті "Інші вирахування з доходу"відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягаютьвирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) без непрямих податків. Зокрема у цій статті відображають одержаніпідприємством від інших осіб суми доходів, що за договорами належать комітентам,принципалам тощо.

6. Стаття «Чистий доход (виручка) від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг)» визначається шляхом вирахування з доходу(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповіднихподатків, зборів, знижок тощо.

7. У статті «Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованоїпродукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначаєтьсязгідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», 16 «Витрати».

8. Валовий прибуток (збиток) від реалізаціїрозраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

9. У статті "Інші операційні доходи"відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства:доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць;відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів(крім фінансових інвестицій) тощо.

10. У статті «Адміністративні витрати»відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням таобслуговуванням підприємства.

11. У статті «Витрати на збут»відображаються витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції(товарів) витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції(товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

12. У статті "Інші операційні витрати"відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів; відрахування настворення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторськоїзаборгованості відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерськогообліку 10 «Дебіторська заборгованість», втрати від знеціненнязапасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції;відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі іншівитрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат,що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

13. У статті «Прибуток (збиток) від операційноїдіяльності» визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншогоопераційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та іншихопераційних витрат.

 

2.2 Оцінка і аналізопераційної діяльності підприємства ВАТ “Дніпропетровськгаз» у 2005 2007 рокахз використанням основних елементів звітності

Досліджуєме відкрите акціонерне товариства погазопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (далі ВАТ«ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ») ліцензіат з розподілу природного і нафтовогогазу та з постачання природного газу за регульованим тарифом, при одночасномупровадженні ним інших, крім ліцензованих, видів діяльності [33], створене наказомДержавного Комітету по нафті і газу „Держкомнафтогаз" від 11 березня 1994р. за №104 та на виконання Указу Президента України від 16.06.1993 р. №210/93„Про корпоратизацію підприємств" на базі Державного підприємства погазопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" (1995 р.)

Основні напрямки діяльності підприємства:

· Придбання,збут, транспортування природного газу розподільчими трубопроводами;

· Придбанняі реалізація вуглеводневого зрідженого газу;

· Реалізаціястислого газу через мережу автозаправок;

ВАТ “Дніпропетровськгаз” підпорядковане Національнійакціонерній компанії “Нафтогаз України”, яка є власником 51% акцій підприємства[121].

Між Дочірнєю компанією „Газ України” Національноїакціонерної компанії „Нафтогаз України” (компанія) та ВАТ „Дніпропетровськгаз”(користувач) укладено угоду №04/01821 від 28.12.01р. про користування державниммайном, яке не підлягає приватизації, а саме: розподільні газові мережі,споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення та інше державнемайно, яке передано НАК „Нафтогаз України” у користування згідно з постановоюКМУ від 25.05.98р. №747 „Про утворення НАК „Нафтогаз України”. Загальнавартість майна, яка передана згідно акту прийманняпередачі від 28.12.01р.складає 161 787 000,00 грн.

Статутний фонд ВАТ “Дніпропетровськгаз” відповідно доустановчих документів складає 2 455 902 грн., розподілений на 861 720простих іменних акцій номінальною вартістю 2,85 грн кожна. Загальна кількістьакціонерів становить 12,5 тис.осіб.

У додатку А приведена динаміка статей балансу ВАТ«Дніпропетровськгаз» за 2005 2007 роки, у додатку Б динаміка статей звітів профінансові результати за 2005 2007 роки.

У додатку Г наведені результати розрахунку показниківфінансового стану підприємства, проведені за алгоритмами роботи [20].

В таблицяхдодатку В та на рис.2.1 –2.5 наведені результати аналізу динаміки росту статейбалансу та зміни в структурі статей активів та пасивів балансу ВАТ«Дніпропетровськгаз» за 2005 2007 роки.

Як показує аналізграфіків рис.2.1 – 2.5 за 2005 –2007 роки:

обсяги валютибалансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» зменшились з рівня 580 407 млн.грн. (2005) до479 560 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив 0,91% у2006 році та 16,54% у 2007 році;

обсяги власнихкоштів в балансі ВАТ «Дніпропетровськгаз» за рахунок погашення накопиченихзбитків резервами додаткового капіталу зменшились з рівня 98 239,0 млн.грн.(2005) до 70 343,8 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приростустановив 12,72 % у 2006 році та 17,96% у 2007 році;

обсяги чистогодоходу від реалізації продукції ВАТ «Дніпропетровськгаз» зросли з рівня 326 983млн.грн. (2005) до 546 202 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив18,34 % у 2006 році та 41,16% у 2007 році;

обсяги чистогоприбутку після оподаткування ВАТ «Дніпропетровськгаз» зросли з збиткового рівня43 218 млн.грн. (2005) до меншого збиткового рівня 23 934,8 млн.грн.(2007), при цьому темп приросту становив 41,19 % у 2006 році та 5,8% у 2007році;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємстває зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатіввиторгу або прибутку від реалізації продукції.

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовійпрактиці “золоте правило економіки підприємства”) оцінюється співвідношенням темпівросту абсолютних рівнів балансового прибутку (ТРБ), обсягуреалізації продукції (ТN) та суми активів балансу (ТВ) [13]:

ТРБ>TN>TB>100%(2.1)

Як показують вищенаведені результати, в ВАТ«Дніпропетровськгаз» :

у 2006 роках співвідношення “золотого правила” невиконуються, оскільки темп приросту валюти балансу є негативним при збитковійроботі підприємства .

2006 (темпи приросту) 41,19% > +18,34% > 0,91% > 0%

у 2007 роках співвідношення “золотого правила” невиконуються, оскільки темп приросту валюти балансу є негативним при збитковійроботі підприємства .

2007 (темпи приросту) +5,8% > +41,6% > 16,54% >0%

Тобто система розвитку підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» може бути охарактеризована за результатами 20062007 рокуяк нестійка за класичним «золотим правилом» співвідношення основних показниківросту підприємства.

Як показує аналізданих таблиць Додатку Д та графіків рис.2.1 –2.5 за 2005 –2007 роки:

структурна частканеоборотних активів в валюті балансу з рівня 35,61% у 2005 році зросла до рівня45,73% у 2007 році за рахунок зростання структурної частки основних засобів зрівня 33,9% у 2005 році до рівня 43,6% у 2007 році (з рівня 196 820млн.грн.(2005) до 209 257 млн.грн.(2007));

в структуріоборотних активів підприємства:

1) структурначастка запасів в валюті балансу з рівня 7,44% у 2005 році знизилась до рівня3,06% у 2007 році;

2) структурначастка дебіторської заборгованості в валюті балансу з рівня 50,3% у 2005 роцізнизилась до рівня 39,9% у 2007 році;

3) структурначастка готівкових грошей в валюті балансу з рівня 1,28% у 2005 році зросла дорівня 2,65% у 2007 році;

Таким чином,падіння структурної частки запасів та дебіторської заборгованості в валютіактивів балансу зумовлене у 2005 2007 роках зростанням структурної часткинеоборотних активів.

в структуріджерел (пасивів) підприємства:

1) структурначастка власних коштів в валюті балансу з рівня 16,93% у 2005 році зменшилась дорівня 14,66% у 2007 році за рахунок збитковості роботи підприємства та покриттязбитків резервами капіталу;

2) структурначастка власних оборотних коштів(за мінусом імобілізованих в необоротнихактивах) в валюті балансу з негативного рівня 18,2% у 2005 році знизилась донегативного рівня 31,1% у 2007 році, тобто у підприємства немає власнихоборотних коштів і навіть джерелами необоротних активів є позикові кошти, щоробить підприємство малоліквідним;

3) структурначастка кредиторської заборгованості в валюті балансу з рівня 8,2% у 2005 роцізросла до рівня 22,4% у 2007 році, що свідчить про розширення використанняпідприємством комерційного кредиту постачальників, ;

4) структурначастка довгострокових позик в валюті балансу з рівня 23,8% у 2005 році дещознизилась до рівня 22,9% у 2007 році та є основним джерелом для придбанняоновлених основних засобів підприємства;

5) структурна частка поточної заборгованості в валюті балансуз рівня 47,3% у 2005 році зросла до рівня 60,3% у 2006 році та знизилась дорівня 36,1% у 2007 році.

Як показує аналіз даних, наведених на рис.2.5, динамікаструктури операційних витрат в собівартості виробництва продукції ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках характеризується:

підвищенням структурної частки матеріальних витрат з рівня13,75% у 2005 році до рівня 16,78 % у 2007 році;

зниженням структурної частки витрат на оплату праці з рівня 30,59%(22,22%+8,37%) у 2005 році до рівня 24,94% (18,26%+6,68%) у 2007 році.

/>

Рис.2.1. – Динаміка змін абсолютних обсягів характернихагрегатів балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.2. – Структура активів ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005–2007 роках


/>

Рис.2.3. – Структура джерел (пасивів) ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.4. – Динаміка абсолютних обсягів доходів, витрат тачистого прибутку ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.5. – Динаміка структури витрат в ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.6. – Динаміка структури позикового капіталу в ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

Як показує аналізграфіків рис.2.6, основними джерелами позикового капіталу в ВАТ«Дніпропетровськгаз» є довгострокові кредити та поточні кошти в розрахунках.

Як показує аналіз даних, наведених на рис.2.7, динамікапоказників ліквідності та фінансової стійкості ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005–2007 роках характеризується:

хронічною нестачею високоліквідних готівкових коштів тавідповідними значеннями коефіцієнта моментальної ліквідності на рівні 0,022 (2005рік) – 0,042(2007 рік), що на порядок нижче вимог нормативного діапазонузначень не менше 0,25 – 0,3;

поступовим зниженням обсягів високоліквідних такороткострокових готівкових коштів та відповідними зниженням рівня коефіцієнтастрокової ліквідності з 0,85 (2005 рік) – 0,63(2007 рік) при нормативномузначенні не менше 0,7 – 0,8;

поступовим зниженням обсягів ліквідних коштів та відповіднимзниженням рівня коефіцієнта загальної ліквідності з рівня 1,095 (2005 рік) дорівня 0,868(2007 рік) при нормативному значенні не менше 1,5 – 2,0, щовідмічалось вище в аналізі як невідповідність власного та довгостроковогокапіталу і обсягів необоротних коштів;

знаходження показника фінансової незалежності (автономії) у2005 2007 роках в діапазоні 0,15 – 0,17, що не відповідає вимогам до стійкогофункціонування підприємства (коефіцієнт автономії > 0,5) та, одночасно,фіксує занадто великий рівень застосування фінансового важеля залучених поточнихкоштів в розрахунках, що може спричинити неплатоспроможність та ризикбанкрутства підприємства за вимогами кредиторів;

– хронічна нестача джерел покриття запасів (рис.2.13),що характеризується кризовим станом стійкості по покриттю запасів, при цьомувесь власний капітал імобілізований в необоротних коштах активів балансу, а дляпридбання запасів використовується весь залучений та поточний капіталпідприємства (кошти в розрахунках). Це відповідає хронічній нестачі ліквіднихкоштів в моментальному та строковому діапазонах діяльності.

Як показує аналіз даних, наведених в таблицях додатку Д,динаміка показників ефективності управління активами, ділової активності пооборотності активів та рентабельності роботи підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 – 2007 роках характеризується:

підтримкою рівня зношеності основних засобів за рахуноксвоєчасного ремонту та оновлення на рівні 0,43 (2005 рік) 0,48(2007 рік), щодозволяє характеризувати стан основних засобів, як – “середнього рівнязношеності”;

систематичним підвищенням рівня трансформації активів ввиручку від реалізації з 0,56 у 2005 році до рівня 1,14 у 2007 році, щосвідчить про інтенсивний характер експлуатації активів та розвиткупідприємства;

систематичним підвищенням рівня фондовіддачі основних засобівв виручку від реалізації з 1,66 у 2005 році до рівня 2,61 у 2007 році, щосвідчить про інтенсивний характер експлуатації основних засобів напідприємстві;

зниженням на 15 – 20% періоду обороту основних агрегатівактивів підприємства у 2006 році відносно рівня 2005 року та подальшимзниженням на 3540% періоду обороту активів у 2007 році відносно рівня 2006року, що свідчить про зростання рівня ділової активності підприємства призростанні обсягів валюти балансу (рис.2.9);

постійним зростанням рівня рентабельності власного капіталупо чистому доходу від реалізації продукції з рівня 332,8% у 2005 році до рівня776,5% у 2007 році;

постійним зростанням рівня рентабельності активів по чистомудоходу від реалізації продукції з рівня 56,3% у 2005 році до рівня 113,8% у2007 році;

зниженням рівня реалізаційної рентабельності власногокапіталу з рівня 11,1% (2005 рік) до 1,98%(2006 рік) та зростанням до 15,4%(2007 рік);

негативним рівнем рентабельності активів та власного капіталупо чистому прибутку після оподаткування внаслідок збитковості операційноїдіяльності (рис.2.12);

Таким чином, проведена економічна діагностика фінансовогостану підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» по результатам діяльності за 2005 –2007 роки показує, що основними проблемами фінансового стану підприємства єнаступні:

- ризиково низький рівеньзагальної, строкової та моментальної ліквідності, що створює проблеми зплатоспроможністю підприємства та проблеми своєчасності розрахунків зкредиторами;

- незабезпеченістюджерелами покриття придбаних виробничих запасів, що приводить до їх надмірногооб’єму в умовах відсутності необхідних обсягів власних оборотних коштів,вкладених в основні засоби;

- низький рівеньавтономності (надмірне використання фінансового важеля позикових коштів) та використанняв якості основних позичкових джерел поточних авансових платежів покупцівпродукції, що не є класичними джерелами покриття виробничих запасів.

/>

Рис.2.7. Аналіз ліквідності балансу підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.8. Аналіз співвідношення дебіторської та кредиторськоїзаборгованостей підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках


/>

Рис.2.9. Аналіз оборотності основних оборотних агрегатівбалансу підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.10. Аналіз фінансової незалежності підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках


/>

Рис.2.11. Аналіз рентабельності активів та власного капіталупо чистому доходу від реалізації продукції підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках

/>

Рис.2.12. Аналіз рентабельності активів та власного капіталупо чистому прибутку підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках


/>

Рис.2.13. Аналіз фінансової стійкості по покриттю запасівпідприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках


РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНІМОДЕЛІ В ПРОГНОЗУВАННІ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Прогнозування фінансово-економічних результатівопераційної діяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз» в курсовому дослідженнівиконано з застосуванням кореляційно-регресійних економіко-математичнихмоделей, які спираються на наступні умови:

- нанайближчі 23 роки основні фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовищана характеристики діяльності підприємства залишаться на рівні базових 2005 2007років;

- підприємствона протязі прогнозуємого періоду не приймає ніяких додаткових управлінських таекономічних рішень по введенню додаткових факторів впливу на характеристикидіяльності.

На основі даних спостережень основних показниківдіяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз», наведених в розділі 2, будуються лінійніодновимірні Y=f (X1) регресійні моделі, яка встановлюють залежність рівняосновних прогнозуємих характеристик підприємства /> відсуми показників факторів впливу в часі />,(/>, n – кількість періодів,що розглядаються) в цей період [21].

Одновимірна лінійна регресійна модельпредставляється як:

/>, (3.1)

де /> –постійна складова доходу /> (початоквідліку);

/> – коефіцієнт регресії;

/>– відхилення фактичнихзначень доходу /> від оцінки(математичного сподівання) /> середньоївеличини доходу в ітий період.

Існують різні способи оцінюванняпараметрів регресії. Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменшихквадратів [16]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, щонайкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається,коли сума квадратів різниць /> міжфактичними значеннями прогнозує мого параметра та його оцінками є мінімальною,що можна записати як

/>. (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація(3.2) є функціоналом /> від параметріврегресійного рівняння:

/> (3.3)

За методом найменших квадратівпараметри регресії /> і /> є розв’язком системи двохнормальних рівнянь [16]:

/>, (3.4)

/>.

Середньоквадратична помилка регресії,знаходиться за формулою

/>, (3.5)

Коефіцієнт детермінації для даноїмоделі


/> (3.6)

повинен дорівнювати: />>0,75– сильний кореляційний зв’зок, 0,36>/>>0,75кореляційний зв’язок середньої щільності; /><0,36кореляційній зв’язок низької щільності [16].

На рис.3.1 – 3.4 наведені результати прогнозуванняосновних характеристик діяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010роки, виконані з застосуванням вбудованих програмних модулів «електроннихтаблиць» EXCEL2007 (модуль статистичний аналіз даних та прогнозування) [24]:

- Прогнозуванняобсягів реалізації, собівартості та чистого прибутку ВАТ «Дніпропетровськгаз»на період 2008 2010 років на основі кореляційно – регресійної економіко-математичноїмоделі діяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійна модель прогнозу) – рис.3.1;

- Прогнозуваннярівня рентабельності власного капіталу ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 20082010 років на основі кореляційно –регресійної економіко-математичної моделідіяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійні та нелінійні моделі прогнозу) – рис.3.2;

- Прогнозуванняобсягів дефіциту джерел покриття запасів в ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період2008 2010 років на основі кореляційно –регресійної економіко-математичноїмоделі діяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійна модель прогнозу) – рис.3.3;

- Прогнозуванняобсягів дефіциту ліквідності в ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010років на основі кореляційно –регресійної економіко-математичної моделідіяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійна модель прогнозу) – рис.3.4.


/>

Рис.3.1. Прогнозування обсягів реалізації,собівартості та чистого прибутку ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010років на основі кореляційно –регресійної економіко-математичної моделідіяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійна модель прогнозу)

/>

Рис.3.2. Прогнозування рівня рентабельності власногокапіталу ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010 років на основікореляційно –регресійної економіко-математичної моделі діяльності ВАТ у 20052007 роках (лінійні та нелінійні моделі прогнозу)


/>

Рис.3.3. Прогнозування обсягів дефіциту джерелпокриття запасів в ВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010 років на основікореляційно – регресійної економіко-математичної моделі діяльності ВАТ у 20052007 роках (лінійна модель прогнозу)

/>

Рис.3.4. Прогнозування обсягів дефіциту ліквідності вВАТ «Дніпропетровськгаз» на період 2008 2010 років на основі кореляційно–регресійної економіко-математичної моделі діяльності ВАТ у 2005 2007 роках (лінійнамодель прогнозу)

 

Як показують результати прогнозування, якщо невпровадити антикризові заходи, то негативні ефекти в діяльності ВАТ«Дніпропетровськаз», відмічені за результатами економічної діагностики,проведеної в розділі 2, мають прогнозну тенденція до погіршання, тобто:

- очікуєтьсяподальше зниження рівнів ліквідності підприємства до рівня критичноїнеліквідності;

- очікуєтьсяподальше зниження рівня покриття виробничих запасів всіма видами джерелпасивів, що веде підприємство до рівня критичної межі нестійкого фінансовогостану;

- очікуєтьсязростання рівня рентабельності власного капіталу підприємства по валовомуприбутку від реалізації та подальше збільшення збитковості рівня рентабельностівласного капіталу по чистому прибутку після оподаткування;

- очікуєтьсяпоступове зниження збитковості діяльності підприємства до рівня беззбитковоїроботи у 2010 році, що повністю залежить від регульованого державою тарифу нареалізацію газу споживачам в умовах постійного зростання вартості газа,поставляємого в газорозподільчі мережі ВАТ «Дніпропетровськгаз».

Таким чином, в умовах регульованого державою тарифу нареалізацію газу споживачам, ВАТ «Дніпропетровськгаз» повинно розроблятистратегію підвищення ефективності діяльності за рахунок зниження собівартостінадаваємих послуг по транспортуванню та постачанню природного газу споживачамта отримання прибутку від інших видів діяльності по статуту:

- проведенняробіт по модернізації обладнання газотранспортної мережі;

- проведенняробіт по впровадженню нових систем обліку газу у споживачів на основі старт-картковихпристроїв попередньої оплати вартості постачаємого газу, вбудованих влічильники газу;

- впровадженнянових систем управління газотранспортними системами в області для зменшеннявитрат на ліквідацію аварій та своєчасної діагностики необхідності заміни таобслуговування обладнання.

 


ВИСНОВКИ

 

Результатипроведеного аналізу динаміки росту статей балансу та змін в структурі статейактивів та пасивів балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 2005 2007 роки показали:

обсяги валютибалансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» зменшились з рівня 580 407 млн.грн. (2005) до479 560 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив 0,91% у2006 році та 16,54% у 2007 році;

обсяги власнихкоштів в балансі ВАТ «Дніпропетровськгаз» за рахунок погашення накопиченихзбитків резервами додаткового капіталу зменшились з рівня 98 239,0 млн.грн.(2005) до 70 343,8 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приростустановив 12,72 % у 2006 році та 17,96% у 2007 році;

обсяги чистогодоходу від реалізації продукції ВАТ «Дніпропетровськгаз» зросли з рівня 326 983млн.грн. (2005) до 546 202 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив18,34 % у 2006 році та 41,16% у 2007 році;

обсяги чистогоприбутку після оподаткування ВАТ «Дніпропетровськгаз» зросли з збиткового рівня43 218 млн.грн. (2005) до меншого збиткового рівня 23 934,8 млн.грн.(2007), при цьому темп приросту становив 41,19 % у 2006 році та 5,8% у 2007році;

Таким чином, система розвитку підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» може бути охарактеризована за результатами 20062007 рокуяк нестійка за класичним «золотим правилом» співвідношення основних показниківросту підприємства.

Проведений аналізструктури та динаміки активів підприємства за 2005 –2007 роки показав:

структурна частканеоборотних активів в валюті балансу з рівня 35,61% у 2005 році зросла до рівня45,73% у 2007 році за рахунок зростання структурної частки основних засобів зрівня 33,9% у 2005 році до рівня 43,6% у 2007 році (з рівня 196 820млн.грн.(2005) до 209 257 млн.грн.(2007));

в структуріоборотних активів підприємства:

1) структурначастка запасів в валюті балансу з рівня 7,44% у 2005 році знизилась до рівня3,06% у 2007 році;

2) структурначастка дебіторської заборгованості в валюті балансу з рівня 50,3% у 2005 роцізнизилась до рівня 39,9% у 2007 році;

3) структурначастка готівкових грошей в валюті балансу з рівня 1,28% у 2005 році зросла дорівня 2,65% у 2007 році;

Таким чином,падіння структурної частки запасів та дебіторської заборгованості в валютіактивів балансу зумовлене у 2005 2007 роках зростанням структурної часткинеоборотних активів.

В структуріджерел (пасивів) підприємства за 2005 2007 роки:

1) структурначастка власних коштів в валюті балансу з рівня 16,93% у 2005 році зменшилась дорівня 14,66% у 2007 році за рахунок збитковості роботи підприємства та покриттязбитків резервами капіталу;

2) структурначастка власних оборотних коштів(за мінусом імобілізованих в необоротнихактивах) в валюті балансу з негативного рівня 18,2% у 2005 році знизилась донегативного рівня 31,1% у 2007 році, тобто у підприємства немає власнихоборотних коштів і навіть джерелами необоротних активів є позикові кошти, щоробить підприємство малоліквідним;

3) структурначастка кредиторської заборгованості в валюті балансу з рівня 8,2% у 2005 роцізросла до рівня 22,4% у 2007 році, що свідчить про розширення використанняпідприємством комерційного кредиту постачальників, ;

4) структурначастка довгострокових позик в валюті балансу з рівня 23,8% у 2005 році дещознизилась до рівня 22,9% у 2007 році та є основним джерелом для придбанняоновлених основних засобів підприємства;

Таким чином,основними джерелами позикового капіталу в ВАТ «Дніпропетровськгаз» єдовгострокові кредити та поточні кошти в розрахунках.

Динаміка структури операційних витрат в собівартостівиробництва продукції ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 рокаххарактеризується:

підвищенням структурної частки матеріальних витрат з рівня13,75% у 2005 році до рівня 16,78 % у 2007 році;

зниженням структурної частки витрат на оплату праці з рівня30,59% (22,22%+8,37%) у 2005 році до рівня 24,94% (18,26%+6,68%) у 2007 році.

Проведений аналіз динаміки показників ліквідності тафінансової стійкості ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках показав, щофінансовий стан підприємства характеризується:

хронічною нестачею високоліквідних готівкових коштів тавідповідними значеннями коефіцієнта моментальної ліквідності на рівні 0,022 (2005рік) – 0,042(2007 рік), що на порядок нижче вимог нормативного діапазонузначень не менше 0,25 – 0,3;

поступовим зниженням обсягів високоліквідних такороткострокових готівкових коштів та відповідними зниженням рівня коефіцієнтастрокової ліквідності з 0,85 (2005 рік) – 0,63(2007 рік) при нормативномузначенні не менше 0,7 – 0,8;

поступовим зниженням обсягів ліквідних коштів та відповіднимзниженням рівня коефіцієнта загальної ліквідності з рівня 1,095 (2005 рік) дорівня 0,868(2007 рік) при нормативному значенні не менше 1,5 – 2,0, щовідмічалось вище в аналізі як невідповідність власного та довгостроковогокапіталу і обсягів необоротних коштів;

знаходження показника фінансової незалежності (автономії) у2005 2007 роках в діапазоні 0,15 – 0,17, що не відповідає вимогам до стійкогофункціонування підприємства (коефіцієнт автономії > 0,5) та, одночасно,фіксує занадто великий рівень застосування фінансового важеля залученихпоточних коштів в розрахунках, що може спричинити неплатоспроможність та ризикбанкрутства підприємства за вимогами кредиторів;

– хронічна нестача джерел покриття запасів (рис.2.13),що характеризується кризовим станом стійкості по покриттю запасів, при цьомувесь власний капітал імобілізований в необоротних коштах активів балансу, а дляпридбання запасів використовується весь залучений та поточний капіталпідприємства (кошти в розрахунках). Це відповідає хронічній нестачі ліквіднихкоштів в моментальному та строковому діапазонах діяльності.

Аналіз динаміки показників ефективності управління активами,ділової активності по оборотності активів та рентабельності роботи підприємстваВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 – 2007 роках характеризується:

підтримкою рівня зношеності основних засобів за рахуноксвоєчасного ремонту та оновлення на рівні 0,43 (2005 рік) 0,48(2007 рік), щодозволяє характеризувати стан основних засобів, як – “середнього рівнязношеності”;

систематичним підвищенням рівня трансформації активів ввиручку від реалізації з 0,56 у 2005 році до рівня 1,14 у 2007 році, щосвідчить про інтенсивний характер експлуатації активів та розвиткупідприємства;

систематичним підвищенням рівня фондовіддачі основних засобівв виручку від реалізації з 1,66 у 2005 році до рівня 2,61 у 2007 році, щосвідчить про інтенсивний характер експлуатації основних засобів напідприємстві;

зниженням на 15 – 20% періоду обороту основних агрегатівактивів підприємства у 2006 році відносно рівня 2005 року та подальшимзниженням на 3540% періоду обороту активів у 2007 році відносно рівня 2006року, що свідчить про зростання рівня ділової активності підприємства призростанні обсягів валюти балансу;

постійним зростанням рівня рентабельності власного капіталупо чистому доходу від реалізації продукції з рівня 332,8% у 2005 році до рівня776,5% у 2007 році;

постійним зростанням рівня рентабельності активів по чистомудоходу від реалізації продукції з рівня 56,3% у 2005 році до рівня 113,8% у2007 році;

зниженням рівня реалізаційної рентабельності власногокапіталу з рівня 11,1% (2005 рік) до 1,98%(2006 рік) та зростанням до 15,4%(2007 рік);

негативним рівнем рентабельності активів та власного капіталупо чистому прибутку після оподаткування внаслідок збитковості операційноїдіяльності;

Таким чином, проведена економічна діагностика фінансовогостану підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» по результатам діяльності за 2005 –2007 роки показала, що основними проблемами фінансового стану підприємства єнаступні:

- ризиково низький рівеньзагальної, строкової та моментальної ліквідності, що створює проблеми зплатоспроможністю підприємства та проблеми своєчасності розрахунків зкредиторами;

- незабезпеченістюджерелами покриття придбаних виробничих запасів, що приводить до їх надмірногооб’єму в умовах відсутності необхідних обсягів власних оборотних коштів,вкладених в основні засоби;

- низький рівеньавтономності (надмірне використання фінансового важеля позикових коштів) та використанняв якості основних позичкових джерел поточних авансових платежів покупцівпродукції, що не є класичними джерелами покриття виробничих запасів.

Згідно результатам розрахунку інтегрального показникаризику банкрутства Альтмана за даними балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» у20052007 роках імовірність банкрутства підприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» є дужезначною, що потребує негайної програми заходів по оздоровленню підприємства.

Як показали результати прогнозування за економіко-математичноюмоделлю, якщо не впровадити антикризові заходи, то негативні ефекти вдіяльності ВАТ «Дніпропетровськаз», відмічені за результатами економічноїдіагностики, мають прогнозну тенденція до погіршання, тобто:

- очікуєтьсяподальше зниження рівнів ліквідності підприємства до рівня критичноїнеліквідності;

- очікуєтьсяподальше зниження рівня покриття виробничих запасів всіма видами джерелпасивів, що веде підприємство до рівня критичної межі нестійкого фінансовогостану;

- очікуєтьсязростання рівня рентабельності власного капіталу підприємства по валовомуприбутку від реалізації та подальше збільшення збитковості рівня рентабельностівласного капіталу по чистому прибутку після оподаткування;

- очікуєтьсяпоступове зниження збитковості діяльності підприємства до рівня беззбитковоїроботи у 2010 році, що повністю залежить від регульованого державою тарифу нареалізацію газу споживачам в умовах постійного зростання вартості газу,поставляємого в газорозподільчі мережі ВАТ «Дніпропетровськгаз».

В умовах державного регулювання цін реалізації газуєдиною стратегією розвитку ВАТ «Дніпропетровськгаз» та відміченої в аналізідипломного дослідження хронічної збитковості діяльності за рахунок непокриттяреалізацією газа за регульованим тарифом фактичних витрат підприємства є,основною стратегіє діяльності та розвитку є стратегія зниження мінімізаціївитрат, тобто зменшення собівартості реалізуємої продукції та послуг зарахунок:

- проведенняробіт по модернізації обладнання газотранспортної мережі;

- проведенняробіт по впровадженню нових систем обліку газу у споживачів на основі старт-картковихпристроїв попередньої оплати вартості постачаємого газу, вбудованих влічильники газу;

- впровадженнянових систем управління газотранспортними системами в області для зменшеннявитрат на ліквідацію аварій та своєчасної діагностики необхідності заміни таобслуговування обладнання.

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436IV(діє з 01.01.2004) //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N549V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276

2.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року N1576XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19лютого 2004 року N 1519IV)

3.Закон України «Про ліцензування певних видів господарськоїдіяльності» від 1 червня 2000 року N 1775III // Із змінами і доповненнями,внесеними Законами України станом від 16 травня 2007 року N 1026V

4.Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зпостачання природного газу за регульованим тарифом // Наказ Державного комітетуУкраїни з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005року N 74

5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» // наказМіністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від5 березня 2008 року N 353) – Інформаційно-довідкова комп’ютерна система“ЛігаЗакон», 2008

6.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансовірезультати» // наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.N 87 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансівУкраїни станом від 5 березня 2008 року N 353) – Інформаційно-довідковакомп’ютерна система “ЛігаЗакон», 2008

7.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошовихкоштів» // наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87(Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансівУкраїни станом від 22 листопада 2004 року N 731) – Інформаційно-довідковакомп’ютерна система “ЛігаЗакон», 2008

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9«Запаси» // наказ Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999року N 237 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансівУкраїни станом від 19 грудня 2006 року N 1213) – Інформаційно-довідковакомп’ютерна система “ЛігаЗакон», 20089. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10«Дебіторська заборгованість» // наказ Міністерства фінансів Українивід 8 жовтня 1999 року N 237 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказамиМіністерства фінансів України станом від 19 грудня 2006 року N 1213) –Інформаційно-довідкова комп’ютерна система “ЛігаЗакон», 200810. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15«Дохід» // наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999року N 290 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансівУкраїни станом від 11 грудня 2006 року N 1176) – Інформаційно-довідковакомп’ютерна система “ЛігаЗакон», 200811. Про затвердження Плану рахунківбухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування // НаказМіністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 ( Із змінами ідоповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 20жовтня 2008 року N 717) – Інформаційно-довідкова комп’ютерна система“ЛігаЗакон», 2008

12. АйвазянС.А. Основы эконометрики. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001.–432 с.

13.Гетьман О.О. Економічна діагностика: навч. посіб. / О. О. Гетьман, В. М.Шаповал; Мво освіти і науки України, Український державний хіміко-технологічнийунт, Дніпропетровський унт економіки та права. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2007. – 307 с.

14.Економіка підприємства: Підручник/ Ред. С.Ф. Покропивний. 3тє вид., без змін. К.:КНЕУ, 2006. 528 с.

15. Економіка підприємства: Підручник/ Ред.А.В. Шегда. К.: Знання, 2006. 614 с

16.Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики:Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

17.Жлуктенко В. І., Наконечний С. І., Савіна С. С. Стохастичні процеси та моделі векономіці, соціології, екології: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 226с.

18.Загорна Т.О. Економічна діагностика: навч. посібник / Т. О. Загорна; Мвоосвіти і науки України, Макіївський економіко-гуманітарний інт. К.: Центручбової літератури, 2007. 400 с.

19.Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник/ В.М. Івахненко. 5тевид., виправл. та доповн… К.: Знання, 2006. 261 с.

20.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник. К.: МАУП,2000. – 152 c.

21. КлебановаТ.С., Дубровина Н.А. и др. Эконометрия на персональном компьютере. Учебное пособие.– Харьков: ИЗД ХГЭУ, 2002. – 208с.

22.Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика: научное издание / В.В. Ковалев. 2е изд., перераб. и доп. М.: Проспект, 2007. 1024 с.

23. КремерН.Ш., Путко Б.А. Эконометрика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. –311 с.

24.Круш П.В. Економіка (розрахунки фінансово-інвестиційних операцій в EXCEL):навч. посіб. / П. В. Круш, О. В. Клименко; Нац. технічний унт України«Київський політехнічний інт». – К.: Центр навчальної літератури,2006. – 264 с.

25. МатвійчукА. В. Моделювання економічних процесів із застосуванням методів нечіткоїлогіки: Монографія.– К.: КНЕУ, 2007.– 264 с.

26.Наконечний С. І., Терещенко Т. О., Романюк Т. П. Економетрія: Підручник. —Вид.3тє, доп. та перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 520 с.

27.Уманець, Тетяна Василівна. Економічна статистика: Навчальний посібник/ Т.В.Уманець. К.: Знання, 2006. 429 с.

28.Фінанси підприємств: підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк. 6тевид., переробл. і доповн. К.: КНЕУ, 2006. 552 с.

29.Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М.Поддєрьогін.К.: КНЕУ, 2005. 536 с.

30.Шморгун Н. П. Фінансовий аналіз: навч. посібник для студ. вищих навчальнихзакладів / Н. М. Шморгун, І. В. Головко; Мво освіти і науки України, Київськийнац. унт ім. Т. Шевченка. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 525 с.

31. www.naftogaz.gov.ua – Офіційний Інтернет-сайт НАК «Нафтогаз України», 2008

32. www.ligazakon.com.ua – Офіційний Інтернет-сайт довідкової системи “ЛігаЗАКОН», 2008

33. dniepropetrovskgas.ukrbiz.net Офіційний сайт ВАТ «Дніпропетровськгаз»


ДОДАТКИ

 

Додаток А

Балансові звіти ВАТ «Дніпропетровсьгаз» за 2005 2007роки

/>


/>


Додаток Б

Звіти про фінансові результати ВАТ«Дніпропетровськгаз» за 2005 2007 роки

/>


Додаток В

Динаміка показників балансових звітів та звітів профінансові результати ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 2005 2007 роки

Таблиця В.1 Аналіз складу і структури майна (активів)ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

/>


Таблиця В.2 Порівняльний аналіз динаміки активів і фінансовихрезультатів ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

Таблиця В.3 Характеристика стану основних засобів ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>


Таблиця В.4 Аналіз структури необоротних активів підприємстваВАТ «Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

Таблиця В.5 Аналіз структури оборотних активів підприємстваВАТ «Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>


Таблиця В.6 Аналіз структури запасів та витрат підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

Таблиця В.7 Склад і структура дебіторської заборгованостіпідприємства ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

Таблиця В.8 Склад і структура джерел коштів підприємства ВАТ«Дніпропетровськгаз» у 20052007 роках

/>

/>


Додаток Г

Динаміка показників фінансового стану ВАТ«Дніпропетровсьгаз» за 2005 2007 роки

Таблиця Г.1

/>


Таблиця Г.2

/>


Таблиця Г.3

/>


Таблиця Г.4

/>

Таблиця Г.5

/>

еще рефераты
Еще работы по экономико-математическому моделированию