Реферат: Прогнозування ПДВ

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТФІНАНСІВ

Кафедраподатків і фіскальної політики

ІНДЗна тему:

«ПрогнозуванняПДВ: нормативно — правова база, місце ПДВ у структурі податкових надходжень тачинники, які впливають на виконання прогнозних показників»

Виконала: Фільо М.М.

ст. гр. ОПОДм-52

Перевірив: Кізима А.Я.

Тернопіль2010

План

Вступ

1. Прогнозування надходжень податку на доданувартість: методика здійснення та нормативно-правова база

2. Позитивні та негативні аспекти оподаткування ПДВ,місце ПДВ у структурі податкових надходжень

3. Ризики прогнозування та планування ПДВ, основнічинники, які впливають на виконання прогнозних показників

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Під час ухваленнябюджету надзвичайно гостро стає проблема планування величини податковихнадходжень на наступний рік. Процес прийняття нового бюджету вимагаєобґрунтованої оцінки можливих джерел його фінансування, зокрема, визначенняподаткового навантаження окремих видів економічної діяльності.

Досвід розвиненихкраїн свідчить, що планування державних фінансів не може бути ефективним безвідповідного прогнозування. Відрив планування від прогнозування реальнихпроцесів стає причиною падіння ефективності фінансових планів і зростання ризита план також не можуть бути ефективними, якщо не враховуються економічноїполітики. Як стверджують спеціалісти з прогнозування пріоритети та процеси, яківикликаються політикою щодо їхньої реалізації.

Важливоюскладовою податкового аналізу є прогнозування податкових надходжень з використаннямекономіко-математичних методів і моделей з урахуванням ризику ненадходженьподатків по окремих видах економічної діяльності. Аналіз економіко-математичнихметодів і методик, що використовуються у сучасній податковій системі Українипоказав, що на практиці в процесі податкового планування застосовуютьтрадиційні методи, а саме, методи експертних оцінок, кореляції, ранжування,факторний аналіз, балансовий метод.

Особливоїактуальності набуває питання підвищення ефективності формування дохідноїчастини бюджету, яке безпосередньо пов’язано з прогнозуванням бюджетнихнадходжень та розподілом бюджетних призначень за різними типами податків урозрізі регіонів із урахуванням галузевих особливостей.

Найпростішимпідходом до оцінювання податкового потенціалу регіону відповідногопрогнозування бюджетних надходжень є коригування попередніх зборів податків наінфляцію та розвиток регіону за цей період. Проте такий підхід не враховуєвеликої кількості важливих факторів та базується здебільшого наадміністративних можливостях виконання попередніх бюджетних призначень, які,вірогідно, були встановлені певною мірою суб’єктивно.

Найпроблемнішимподатком, запозиченим з досвіду зарубіжних країн, є податок на додану вартість.Сам факт його запровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляхуформування сучасної податкової системи, розбудови ринкової економіки, оскількиПДВ вважається найдосконалішою сучасною формою непрямого оподаткування йвідіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинутих країнта країн з перехідною економікою. Однак в Україні через наявність суттєвихпроблем при справлянні ПДВ цей важливий податок призвів до відволіканняоборотних коштів підприємств та неналежного виконання бюджетних надходжень.

ПДВ є одним ізголовних джерел державних надходжень в Україні, але адміністрування цьогоподатку є проблематичним. Головними проблемами є борг з відшкодування ПДВ,численні звільнення від сплати податку та вкрай низький рівень податковоїдисципліни. Ці проблеми ускладнюють прогнозування надходжень від сплати ПДВ.

1. Прогнозуваннянадходжень податку на додану вартість: методика здійснення танормативно-правова база

В Україніробилися спроби прогнозувати податкові надходження, зокрема із застосуваннямавто регресійної моделі ARIMA. Однак, для використання цієї моделі необхіднимиє щомісячні спостереження за податком, що прогнозується, протягом принаймні 5 –6 років. З огляду на відсутність статистичної однорідності відповідних часовихрядів в умовах української економіки перехідного періоду можливість здійсненняадекватного прогнозування на основі екстраполяційної регресійної моделівиключається.

За звичаєм,прогноз надходжень податків і формування дохідної частини бюджету наперспективу здійснюється на основі звітних даних за дев’ять місяців зурахуванням їх динаміки в IV кварталі. Таким чином визначаються показникизвітного року як підґрунтя для прогнозних розрахунків [10, 69].

Виважені прогнозидають змогу скласти реалістичні, обґрунтовані плани податкових надходжень тауточнити їх з урахуванням змін економічної ситуації. При цьому методи, яківикористовуються для розробки прогнозів бюджетних надходжень, можназастосовувати і для аналізу наслідків внесення змін у податкове законодавство.

Державнепрогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку країнипередбачено Законом України від 23.03.2000р. №1602 «Про державнепрогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвиткуУкраїни». Згідно ст. 7 даного закону показники прогнозу економічного ісоціального розвитку України на короткостроковий період повиннівикористовуватись для оцінки надходжень і формування показників Державногобюджету України. Безпосередньо бюджетний процес здійснюється на підставіБюджетного кодексу та інших нормативних документів, схвалених КабінетомМіністрів України або виданих Міністерством фінансів України [13, 168].

Найбільш точніпрогнози надходжень доходів до бюджету можна здійснювати за допомогою оцінкиподаткового потенціалу – максимальної суми податків, що можуть бути зібраними зтериторії без шкоди для її продуктивного потенціалу.

Як правило, увагазосереджується на двох основних методах розрахунку податкового потенціалу:

- Методрепрезентативної податкової системи (РПС) – це прогнозування (оцінка)потенційних податкових надходжень до бюджету за допомогою застосуваннястандартних ( чи середніх по країні) податкових ставок щодо відповіднихподаткових баз. Серед РПС найбільш поширені методи оцінки на основі аналізуспоживчого попиту населення.

- Методоцінки податкового потенціалу з урахуванням платників податків. Даний методбазується на розрахунку середньої частки податкових вилучень з доходівсуб’єктів господарювання субнаціональних адміністративно – територіальнихутворень.

Використовуютьсяметоди оцінки обсягів податкових надходжень, які базуються на застосуваннірегресійних моделей, а також моделей з використанням методів головнихкомпонентів та метод кластеризації.

Потужнимінструментарієм для прогнозування обсягів податкових надходжень є економетричнімоделі. Найбільш відомі з них:

-  Словацька економетричнамодель для фіскального сектора;

-  Модель MPS – спільнаеконометрична розробка Федерального резервного бюро Міністерства зовнішньоїторгівлі США та Пенсильванського університету;

-  Модель DRI, яку розроблено наоснові Брукінгської моделі та моделі Уартона;

-  МодельДьюзенбері-Екстейна-Фромма (або DEF-модель), яка описує поквартальний розвитокекономіки США в умовах рецесії;

-  Модель BEA – квартальнамодель, яку розроблено в Бюро економічного аналізу США;

-  Мічіганська квартальнаеконометрична модель (MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається зшести основних блоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництваі зайнятості, витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва [13,306].

Можна виділитидва основні підходи до класифікації методів прогнозування податкових надходжень( у тому числі ПДВ). В основі першого – економічний підхід до закономірностірозвитку процесу. Другий підхід базується на використанніекономіко-математичних методів прогнозування. Між собою вони переплітаються,адже моделі, побудовані на економічному підході, реалізовуються черезекономіко-математичні методи.

До першої групиможна віднести такі:

-  метод реальної(ефективної)ставки;

-  метод репрезентативноїподаткової системи;

-  метод макроекономічнихпоказників;

-  макроекономічний інтегрованийметод;

-  метод міжгалузевогобалансу; якісні методи.

До другої групивідносяться:

-  аналітичні методи динамічнихрядів (аналіз тимчасових рядів);

-  каузальні (причинні) методи;

-  балансові методи.

Рішення про вибірметоду прогнозування податку на додану вартість залежить від багатьох факторів,які потребують великої кількості ретроспективних даних. Якщо вони відсутні, абож їх одержання пов’язане з великими витратами, то використання таких даних єнедоцільним. Іншим релевантним фактором є горизонт прогнозування. Одні методибільш придатні для складання короткострокових прогнозів, інші – длядовгострокових.

На виконанняУказу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 „Про невідкладні заходищодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість "Державною податковою адміністрацією разом з Міністерством фінансів,Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Державною митноюслужбою, а також за участі Науково-дослідного фінансового інституту приМіністерстві фінансів, Академії Державної податкової служби України,Національного Інституту стратегічних досліджень при Адміністрації ПрезидентаУкраїни, Інституту економічного прогнозування НАН України розроблено Методикупрогнозування надходжень податку на додану вартість, згідно якої розраховуютьсяпрогнозні надходження податку на додану вартість при формуванні проектудержавного бюджету.

Метою розробленняєдиної Методики є підвищення обґрунтованості прогнозних розрахунків надходженьподатку на додану вартість до Державного бюджету України, а також досягненняузгодженості рішень щодо прогнозних обсягів податкових надходжень.

На основіМетодики прогнозування надходжень податку на додану вартість розроблено функціональнумакроекономічну імітаційну модель податку на додану вартість.

Вмакроекономічній імітаційній моделі ПДВ реалізовано механізм залежності міжпоказниками соціально-економічного розвитку країни та надходженнями податку, щодає можливість не тільки підвищити обґрунтованість та точність прогнозівподаткових надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозівекономічного та соціального розвитку країни.

Імітаційна модельпрогнозування ПДВ дозволяє відстежувати вплив показників соціально-економічногорозвитку України на обсяги його надходжень. Визначення динаміки ПДВздійснюється в розрізі таких кодів бюджетної класифікації:

-  ПДВ з вироблених в Українітоварів (робіт, послуг);

-  ПДВ з ввезених на територіюУкраїну товарів;

-  Бюджетного відшкодування ПДВгрошовими коштами.

Загальний підхід,що застосовується в імітаційній моделі, ґрунтується на визначенні розрахунковоїбази оподаткування ПДВ на основі показників соціально-економічного розвитку тавідносної реальної ставки оподаткування. Остання враховує вплив додатковихчинників (наприклад, пільг) на обсяги надходжень податку. Реальна ставкаподатку відображає фактичний рівень оподаткування, що склався відносновідповідної бази. Співвідношення реальної ставки та ставки, визначеної законодавствомвідображає вплив чинників, умовно визначених як пільги з оподаткування.Динаміка цього співвідношення відображає зміни в нормативному регулюванні таадмініструванні ПДВ.

Модель дозволяєвраховувати вплив динаміки та змін кон’юнктури внутрішнього попиту (кінцевихспоживчих витрат домашніх господарств, роздрібного товарообороту підприємств,обсягів реалізації послуг населенню, валового нагромадження основного капіталуна надходження податку). Особливістю моделі є врахування сегментів вітчизнянихтоварів та послуг у складі компонентів внутрішнього попиту.

Враховуєтьсятакож вплив динаміки та зміни структури валової доданої вартості на надходженняподатку у розрізі видів економічної діяльності. Модель дозволяє враховувати івплив динаміки імпорту товарів на надходження податку із ввезених на територіюУкраїни товарів. При цьому враховується митна вартість імпортованих товарів.

У моделяхпередбачається здійснення розрахунків бюджетного відшкодування податку заокремими алгоритмами, які враховують динаміку експорту товарів та послуг, зміниструктури собівартості експорту, динаміку промислового виробництва.

Макроекономічнаімітаційна модель прогнозування ПДВ складається з трьох основних блоків: блокурозрахунків обсягу надходжень ПДВ з товарів (робіт, послуг), вироблених вУкраїні; блоку розрахунків обсягу надходжень ПДВ з товарів, ввезених натериторію України та блоку розрахунків обсягу бюджетного відшкодування ПДВ(рис. 1.1.).

/>

Рис. 1.1. Загальнаблок-схема імітаційної моделі ПДВ [14]

Вмакроекономічній імітаційній моделі ПДВ реалізовано механізм залежності міжпоказниками соціально-економічного розвитку країни та надходженнями податку, щодає можливість не тільки підвищити обґрунтованість та точність прогнозівподаткових надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозівекономічного та соціального розвитку країни.

Методикапередбачає шість етапів прогнозних розрахунків [6].

Першийетап. Визначення прогнозу надходжень податку із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) на основі динаміки та змін кон'юнктури внутрішнього попиту (ПДВП):

- закінцевими споживчими витратами домашніх господарств (спрощений метод);

- зароздрібним товарооборотом, обсягом реалізованих послуг населенню та валовим нагромадженнямосновного капіталу(деталізований метод).

Другийетап. Визначення прогнозу надходжень податку із

виробленихв Україні товарів (робіт, послуг) на основі динаміки та змін кон'юнктуривалової доданої вартості за видами економічної

діяльності(ПДВ ВД).

Третійетап. Визначення усередненого значення прогнозу

надходженьподатку із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)(ПДВ В), виходячи ізрезультатів розрахунків, передбачених першим та другим етапами цього розділу заформулою

ПДВ(В) = (ПДВ(п)+ ПДВ(вд)) / 2

Четвертийетап. Визначення прогнозу надходжень податку із

ввезенихна територію України товарів (ПДВ І) на основі динаміки імпорту товарів.

П'ятийетап. Визначення прогнозу бюджетного відшкодування

податкугрошовими коштами (БВ) на основі динаміки експорту товарів

тапослуг та динаміки промислового виробництва.

Шостийетап. Визначення сальдо надходжень податку до

бюджетуза формулою

ПДВ= ПДВ (B) + ПДВ (I) – БВ

При моделюваннінадходжень податку застосовуються єдині підходи, що ґрунтуються на визначеннірозрахункової бази оподаткування податком на додану вартість та реальноїставки.

Загальна формулавизначення обсягів надходжень податку така [14]:

/>,

де: ПДВt –прогнозні обсяги надходжень податку до бюджету у t-періоді;

БОt – розрахункова базаоподаткування податком у t-періоді;

РСt – співвідношення надходжень податку табази оподаткування (реальна ставка податку) у t-періоді;

Розрахункова базаоподаткування (БОt) визначається на основі тих макроекономічнихпоказників, що є індикаторами бази оподаткування ПДВ, що визначеназаконодавством. Підходи до її визначення залежать від етапу та варіантупрогнозування податку.

Реальна ставкаподатку відображає фактичний рівень оподаткування, що склався відносновідповідної бази оподаткування. Розрахунок реальної ставки оподаткування узвітному періоді здійснюється за формулою:

/>,

Розрахунокреальної ставки податку (РСt) в прогнозному періоді здійснюється затакою формулою:

/>,

де: НСt– номінальна ставка податку у t-періоді;

Kk,t –<sub/>коефіцієнт корекціїномінальної ставки у t-періоді.

Величинаномінальної ставки оподаткування розраховується на основі нормативної ставки,визначеної законодавством, і вводиться в розрахунок в залежності від характерубази оподаткування. Якщо база оподаткування не включає нарахованого податку, тозастосовується нормативна ставка. У разі, коли до бази оподаткування включеносуму нарахованого податку, ставка податку розраховується за формулою:

/>,

де: НС(в)t– номінальна ставка ПДВ, за якою вираховується податок з бази оподаткування.

Коефіцієнткорекції номінальної ставки (Kк,t) є співвідношенням величинреальної і номінальної ставок оподаткування та відображає вплив чинників,умовно визначених як пільги з оподаткування, що діють відносно відповідної базиоподаткування у t-періоді. Розрахунок зазначеного коефіцієнта корекції в звітномуперіоді здійснюється за такою формулою:

/>.

У прогнозному періодікоефіцієнт корекції визначається за формулою:

/>,

де: Кп,t– коефіцієнт зміни пільг.

Коефіцієнт змінипільг (Кп,t) відображає зміни в чинному законодавстві щодорегулювання та адміністрування податку, що матимуть місце в t-му періоді.Коефіцієнт повинен бути більшим одиниці, якщо очікується ефект збільшеннянадходжень податку, та меншим одиниці, якщо очікується розширення обсягу пільг.

При наявностіданих щодо оцінки обсягів пільг у прогнозному періоді розрахунок коефіцієнтазміни пільг здійснюється за формулою:

/>,

де Пt,Пt-1<sub/>– оцінка обсягів пільг у прогнозному та базовомуроках.

При прогнозуванніподатку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) враховуєтьсявплив динаміки кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, роздрібноготоварообороту, обсягу реалізації послуг населенню, змін кон’юнктури доданоївартості за видами економічної діяльності. Прогноз ПДВ із ввезених в Українутоварів(робіт, послуг) здійснюється на основі динаміки імпорту товарів ізврахуванням зміни обсягів пільг, сплати податків у вексельній формі тапрогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США.

Джереломінформаційного забезпечення макроекономічної імітаційної моделі податку надодану вартість є дані:

1. Державногокомітету статистики (статистика макроекономічних показників, статистикаторгівлі та інша статистична інформація);

2. Державногоказначейства України (звіти про виконання Зведеного бюджету України);

3. Державноїподаткової адміністрації (дані щодо надходжень податку в розрізі видівекономічної діяльності, бюджетного відшкодування податку, дані податковихдекларації тощо);

4. Міністерстваекономіки та з питань європейської інтеграції (прогнози економічного тасоціального розвитку);

5. Державноїмитної служби України (дані щодо імпорту товарів, що підлягають оподаткуванню,надходження податку в розрізі окремих товарних груп);

6. Національногобанку України (Платіжний баланс України, дані щодо офіційного обмінного курсу).

При розрахункусуми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічніпоказники Міністерства економіки, управлінь економіки облдержадміністрацій,окремих платників податків та розрахунки по інших платежах до бюджету.

2. Позитивні танегативні аспекти оподаткування ПДВ, місце ПДВ у структурі податковихнадходжень

Податок на доданувартість традиційно є основним бюджетоутворюючим податком, який забезпечуєпонад половину податкових надходжень.

Як видно зрисунку 2.1., в Україні у 1998 – 2009 рр. надходження ПДВ значно збільшилось,особливо у 2007 – 2009 роках. Ця тенденція була зумовлена зростанням ВВП,обсягів імпорту, встановлених обмежень на використання векселів при імпорті товарів,посиленням контролю за сплатою податків при перетині митного кордону України[8, 17]

/>

Рис. 2.1.Надходження ПДВ до Державного бюджету України в 1998 – 2009 рр.

*Побудованоавтором на основі [12]

У 2006 роціфактичні касові надходження ПДВ до загального фонду склали 47,5 млрд. грн.(8,8% ВВП), що понад 5,7 млрд. грн… вище за плановий показник. Таке зростанняпояснювалось декількома чинниками: по-перше, це стрімке збільшення споживання,по-друге, зростання імпорту в номінальному виразі, пов’язане зі значнимпідвищенням цін на енергоресурси, а також імпортом інвестиційних товарів ітоварів довгострокового використання. Також було запроваджено ставку ПДВ нарівні 20% на імпортний газ замість попередньої нульової ставки. Водночаспрострочена заборгованість із відшкодування ПДВ знизилась з 0,6 млрд. грн. напочатку 2006 року до 0,4 млрд. грн. в січні 2007 [11].

З таблиці 2.1.,Надходження від нього у 2007 – 2009 рр. становили відповідно 50,9 % ,54,85 %,56,81%.

Табл.2.1.Структурадоходів Державного бюджету за 2007 – 2009 рр., млн. грн. [12]

Показники 2007 2008 2009 млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % Податкові надходження в т.ч. 116670,8 100 167883,3 100 148 915,6 100 Податок на прибуток підприємств 33964,8 29,11 47456,3 28,27 32 569,8 21,87 Податок на додану вартість 59382,8 50,90 92082,6 54,85 84 596,7 56,81 Акцизний збір із вироблених в Україні товарів 8990,4 7,71 10125 6,03 17 584,5 11,81 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів 1495,5 1,28 2553 1,52 3 690,0 2,48 Ввізне мито 9588,9 8,22 11932,8 7,11 6 328,8 4,25 Інші податки та збори 3248,4 2,78 3733,6 2,22 4145,8 2,78

Незважаючи назростання фіскальної ефективності податку на додану вартість протягом 2004 — 2008 років з 4,9 до 9,7 відсотка валового внутрішнього продукту, співвідношеннясум такого податку з вироблених в Україні («внутрішній» податок надодану вартість) та ввезених у країну товарів («зовнішній» податок надодану вартість) погіршилося, зокрема в 2004 році «зовнішній» податокна додану вартість перевищував «внутрішній» у 2,5, а в 2008 році — у7,6 раза, тобто 88 відсотків надходжень податку отримано за рахунок імпорту.Така ситуація склалася внаслідок погіршення стану торгового балансу, недоліківу адмініструванні податку на додану вартість та збільшення кількості ухиленьвід сплати податку і пред'явлення незаконних вимог щодо його відшкодування.

За результатами2008 року виконання планових завдань по збору основних податків становили (88% всіхнадходжень ПДВ забезпечено ДМСУ):

Показник млрд.грн. % до плану ПДВ із ввезених товарів 79.4 99% ПДВ із вітчизняних товарів (сальдо) 10.6 74%

Джерело: minfin.kmu.gov.ua/

У січні 2010 рокуорганами державної податкової служби зібрано 3,8 млрд. гривень податку надодану вартість (без урахування здійсненого бюджетного відшкодування податку),тоді як у січні минулого року – 4,1 млрд. гривень [1].

Обсягивідшкодування з бюджету податку на додану вартість зменшились на 1,6 млрд.гривень. Якщо у січні 2009 року з бюджету було відшкодовано 2,3 млрд. грн., тоу січні цього року лише 698,4 млн. грн.

При цьому, заоперативними даними платіжного балансу за жовтень 2009 року (період, запідсумками якого відшкодування ПДВ вже могло бути здійснено у січні 2010 року)спостерігалося зростання вартісних обсягів експорту товарів, які склали 4,2млрд. доларів США, збільшившись порівняно з попереднім місяцем на 11,9%. Такезбільшення відбулося переважно за рахунок зростання обсягів експортуметалургійної (на 18,3%) та машинобудівної (на 8,8%) продукції [2].

Серед усіхподатків ПДВ є лідером за кількістю змін, що вносяться до законодавчих актів,які визначають порядок його застосування. Хоча це і викликає багато нарікань узв'язку з тим, що ускладнюється робота податкових органів і плануванняпідприємцями своєї діяльності, уникнути цього неможливо, оскільки податковасистема України перебуває на стадії розбудови. Найбільш важливим кроком понаближенню вітчизняного ПДВ до норм прийнятих в розвинених країнах, було прийняттяв 1997 р Закону України «Про податок на додану вартість». Однак,прийняття цього Закону не досягло іншої важливої мети — створення сприятливого податковогорежиму для розвитку промисловості, наслідки дії деяких положень Закону призвелив ряді випадків до посилення податкового тиску на виробництво [3, 111].

Аналіз свідчить,що в Україні більше уваги приділяється фіскальній дії ПДВ та недостатня увагавідводиться його регулюючій функції, хоча кожний елемент механізму ПДВ можебути використаний з метою забезпечення позитивного регулюючого впливу податкуна економічні процеси. Проте в Україні маніпулювання елементами механізму ПДВ єбезсистемним, і не завжди науково обґрунтованим, а неконтрольований вплив ПДВна економічні процеси має суттєві негативні наслідки як для споживачів, так ідля виробничої сфери. Це стримує економічне зростання і тим самим негативнопозначається на фіскальній дії податку.

Вплив ПДВ наспоживачів у нашій державі характеризується в першу чергу суттєвим обмеженнямсукупного платоспроможного попиту, що в свою чергу стримує зростаннявітчизняного виробництва. У таких умовах подальше застосування ставки ПДВ у 20% видається недоцільним і вона потребує зниження.

Негативнінаслідки ПДВ для виробничої сфери проявляються у відволіканні оборотних коштівпідприємств, яке відбувається внаслідок постійних затримок виплати бюджетноговідшкодування та встановленого порядку сплати ПДВ за принципом першої події привеликих обсягах кредиторської заборгованості. Діючи на всіх етапах виробництваі реалізації, цей податок, в умовах нестачі фінансових ресурсів длярозрахунків, став гальмувати взаєморозрахунки суб'єктів господарювання тастримувати ділову активність. Недостатньо відпрацьований механізм оподаткуванняпризвів до того, що ПДВ, який у західних країнах нейтральний до виробників, внаших умовах став руйнівним для виробництва [5, 32].

Аналіз чинногомеханізму справляння ПДВ в Україні засвідчив, що певні його деформаціїнегативно позначаються на загальній економічній ситуації і вимагають негайногоусунення, хоча в цілому цей податок залишається важливою складовою податковоїсистеми. Наявність певних недоліків ні в якому разі не є підставою для відмовивід застосування ПДВ, оскільки ідеального податку не існує. Тому требаудосконалювати його на основі накопиченого досвіду інших країн. Це сприятимеперетворенню ПДВ на дієвий інструмент регулювання економічних процесів,зберігаючи при цьому за ним роль одного з найважливіших джерел доходів бюджету.

Найбільшприйнятним слід визнати еволюційний підхід до реформування податкової системи,який передбачає збереження ПДВ в якості одного з основних її елементів івнесення ряду змін (зниження ставки ПДВ, поступовий перехід від податковихпільг до системи соціальних пільг, адаптація до європейських норм) з метоюзабезпечення ефективності оподаткування.

З кола заходівщодо еволюційного розвитку ПДВ, які б сприяли розширенню сукупного попиту,найбільш продуктивними с зниження ставки, розширення податкової бази. Ці заходиє взаємопов'язаними. Розширення бази дозволить знизити ставки, що сприятимезростанню сукупного суспільного попиту. А розширення бази можливе за рахунокскорочення пільг, обмеження ухилення від оподаткування. Зменшення ставкисприятиме зменшенню податкового тиску, і, от же, зменшенню ухилення від оподаткуванняі збільшенню бази оподаткування [7, 20].

Звичайно, післязниження ставки не відбудеться негайного зростання його надходжень. Однак,активізація підприємництва у майбутньому призведе до суттєвого розширення базиоподаткування і, як наслідок, збільшення податкових надходжень. Але для цьогонеобхідний певний час, протягом якого відбудеться тимчасове скороченнянадходжень, і, отже, знадобиться обмеження державних витрат чи збільшеннядефіциту бюджету. Слід також зважати на те, що в умовах перехідної економікидосить складно точно оцінити стимулюючі наслідки зниження податку, адже впроцесі економічної трансформації змінюється і поведінка суб'єктівгосподарювання. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що додиференційованих ставок ПДВ переходити недоцільно, оскільки це значноускладнить адміністрування цього податку і створить додаткові можливості длязловживань. Однією з причин великої кількості порушень і зловживань присправлянні ПДВ в Україні є складність і заплутаність податкового законодавства.Окремі законодавчі і нормативні акти суперечать один одному, що призводить дочисленних непорозумінь і створює умови для ухилення від оподаткування. Дляподолання цього в майбутньому потрібне детальне узгодження всіх положеньпроекту податкового кодексу (щодо ПДВ), щоб не виникла необхідність у прийняттідодаткових рішень та роз'яснень, заборона внесення змін принаймні протягомроку.

Серед шляхівзменшення гостроти проблеми бюджетного відшкодування ПДВ експортерам тапідвищення фіскальної ефективності податку — зміна підходів до політикиподаткового стимулювання експортера. Обкладання нульовою ставкою ПДВ експортувсієї продукції недоцільне як тому, що сприяє консервації його наявноїструктури, а відтак і екстенсивної моделі економічного зростання, так івнаслідок негативного впливу на фіскальну ефективність податку. На мою думку,нагальним є перехід до політики диференційованого стимулювання експорту, яка бсприяла прогресивним змінам у його структурі та в структурі національноговиробництва в цілому. Таким чином, серед розглянутих видів непрямих податківдійсної альтернативи ПДВ не існує. Основний напрям політики в даному відношеннімає полягати у вирішенні наявних проблем з ПДВ, до яких, зокрема, відносятьсяпроблеми відшкодування ПДВ при експорті продукції.

3. Ризикипрогнозування та планування ПДВ, основні чинники, які впливають на виконанняпрогнозних показників

Розрахунокнадходжень податку на додану вартість здійснюється з врахуванням наступнихчинників [6]:

1.  Очікувані надходженнябазового року (виходячи з факту 10 місяців).

2.  Очікувані надходження ізврахуванням впливу зростання недоїмки і переплат.

3.  Вплив за рахунок зміниконтингенту платників:

-  нараховані суми податку по платниках,що перейшли до інших ДПІ;

-  нараховані суми податку по платниках,що перейшли до даної ДПІ;

-  нараховані суми податку по платниках,які висловили побажання знятися з реєстрації в якості платників ПДВ внаслідоктого, що обсяг їх оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг єменшим 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.  Вплив макропоказників нанадходження у прогнозованому періоді:

-  індекс оптових цін;

-  індекс зростання (падіння)виробництва даного регіону;

-  індекс зростання (падіння) обсягівекспорту товарів у даному регіоні.

5.  Прогнозна сумареструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають заплатити упрогнозованому періоді.

6.  Вплив змін у законодавстві:

-  за рахунок запровадження або відміни«нульової» ставки чи інших пільг;

-  за рахунок зменшення чи збільшенняпоказників, які створюють додану вартість (прибуток, фонд оплати праці,нарахування зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування;амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; акцизнийзбір; відрахування на геологорозвідувальні роботи).

Також особливуувагу при складанні прогнозних розрахунків надходжень податку на доданувартість, необхідно звертати на часті зміни в законодавстві по даному податку.

Для процесумобілізації надходжень ПДВ характерна значна кількість ризиків. Це в першучергу пов’язано зі значною часткою експорту у ВВП України.

Поняття «ризикпрогнозування ПДВ» позначає ймовірність недовиконання прогнознихпоказників ПДВ на деяку фіксовану відносну величину:

Рα=P(x≤xпр(1-α)),

де α набуваєзначення 0,01, 0,05, 0,1, 0,2.

Якщо якпрогнозний показник використовується очікувана величина надходжень за будь-якоюмоделлю обробки статистичної інформації на базисному інтервалі, ймовірністьнедовиконання Р0=0,5. У міру збільшення величини недовиконання відповіднавеличина ймовірності прямує до 0. Тобто ймовірність суттєвих недовиконань,(α =>1) прогнозних сум надходжень ПДВ до бюджету незначна, якщо неіснує об’єктивних причин, які призводять до цього [13, 285].

Досвід плануваннята прогнозування ПДВ в Україні свідчить про наявність значних ризиків,властивих цьому процесу. Це в свою чергу призводить до недовиконання плановихпоказників бюджету. Зменшення ступеня ризику прогнозування та плануваннябюджету можливе з допомогою введення кількісних показників граничного за умоввикористання сучасних методів ступеня ризику планування бюджету. Законодавчевведення таких показників прогнозування податкових надходжень (аналізу числовихрядів) може суттєво покращити бюджетне планування.

Причинивиникнення ризику прогнозування та планування надходжень ПДВ, за характером,поділяються на об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних причин, що призводятьдо значного ступеня ризику планування та прогнозування ПДВ можна віднести:

1)  значні коливання попиту збоку світового ринку на український експорт;

2)  нестабільність та малапотужність внутрішнього ринку;

3)  зміни податкової базивнаслідок надання пільг з ПДВ окремим галузям та регіонам (вільні економічнізони та регіони пріоритетного розвитку);

4)  нестабільність цін світового ринкуенергоносіїв;

5)  тінізація економіки тарозповсюдження схем ухилення від сплати ПДВ, одержання незаконноговідшкодування з бюджету;

6)  заполітизованість прийняттяекономічних рішень тощо.

До суб’єктивнихпричин невідповідності планових та фактичних показників належать такі:

1) недосконалістьнаявних методів прогнозування ПДВ;

2) завищенняпланових показників ПДВ під час затвердження бюджету у Верховній Раді України;

3) відсутністьв наявних прогнозах врахування впливу темпів інфляції на очікувану величинунадходжень ПДВ до бюджету тощо.

Прогнозування тадинаміка надходжень від податку на додану вартість залежить від механізму йогоадміністрування, який потребує перегляду та вдосконалення.

У процесіадміністрування ПДВ застосовуються різні схеми ухилення від його сплати таотримання незаконного права па відшкодування його з бюджету.

Дляунеможливлення створення «фіктивних» підприємств та їх використаннядля ухилення від сплати ПДВ і його незаконного відшкодування слід, на нашудумку, удосконалити порядок реєстрації підприємств. Зокрема, пропонуємо ввестидо законодавства норми щодо позбавлення права на збільшення податкового кредитуплатників податку, які мають безпосередні господарські відносини з суб'єктомгосподарювання, діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною таприпинена. На нашу думку, необхідно також: нормативно визначити поняття«фіктивний суб'єкт господарської діяльності», «фіктивнепідприємництво»; надати правоохоронним та контролюючим органам права щодоздійснення контролю над державною реєстрацією суб'єктів підприємницькоїдіяльності, зокрема щодо перевірки достовірності наданої інформації;передбачити норми про адміністративну і кримінальну відповідальність за поданнядля державної реєстрації документів, що містять недостовірні дані, завикористання для реєстрації чужого паспорта, а також про притягнення запротиправні діяння до юридичної відповідальності осіб, які здійснили державнуреєстрацію з порушенням законодавства; створити дані автоматизовані базифіктивних фірм та загублених паспортів, які були б доступні для правоохоронних,контролюючих органів та cуб’єктів підприємницької діяльності.

Аналіззаконодавства переконує у потребі удосконалення норм Закону України від 4квітня 1997 р. «Про податок на додану вартість», який міститьчисленні правові колізії у сфері адміністрування ПДВ, а сам механізм йогоадміністрування є невиправдано складним, непрозорим та неефективним. Зокрема,його принциповими недоліками є наявність економічно невиправданих пільг з ПДВта недосконалого механізму контролю за їх застосуванням; складність системподаткового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою.

Висновки

Для підвищенняефективності планування та виконання надходжень ПДВ, посилення його ролі умеханізмі бюджетного регулювання пропонується: відмовитися від застосуваннявексельної форми сплати ПДВ з ввезених на територію України товарів;вдосконалити механізм бюджетного відшкодування ПДВ на основі здійснення такоговідшкодування у грошовій формі за умови відсутності у такого платника податкубалансових збитків; з метою мінімізації випадків ухилень від сплати ПДВ,зменшення рівня економічної привабливості діяльності, спрямованої на незаконнумінімізацію податкових зобов’язань, пропонується вдосконалити податковунакладну з ПДВ. Податкові накладні мають бути бланками суворої звітності тареалізовуватися платникам ПДВ органом державної податкової служби України замісцем реєстрації такого платника.

Проте крапку впитаннях щодо ПДВ має поставити Податковий кодекс України. Не випадково особливуувагу потрібно приділити саме цьому важливому документу. Адже гармонізуватиподаткове законодавство, привести його у відповідність із європейськимистандартами — мета «економічної конституції » нашої держави.

З метою зменшенняймовірності виникнення похибок під час підготовки прогнозу надходжень ПДВ слідвраховувати окремі спостереження. Застосовуються деталізовані підходи допідготовки прогнозу надходжень ПДВ в практиці формування показників доходівДержавного бюджету України. Стан інформаційного забезпечення прогнознихрозрахунків надходжень ПДВ не повною мірою відповідає вимогам методичнихпідходів до розрахунків за часом. Інформація про численні показники, якавикористовується для підготовки прогнозу, надається Держкомстатом, як правило іззапізненням. Наприклад, при підготовці прогнозних розрахунків надходжень ПДВ нанаступний рік наявні остаточні статистичні дані лише за минулі періоди.

Разом з цимумовою здійснення трьох основних прогнозних розрахунків (ПДВ з вироблених натериторії України товарів (робіт, послуг), ПДВ з ввезених на територію Українитоварів та відшкодування ПДВ з бюджету) є попередні прогнози основнихмакроекономічних показників, що призводить до виникнення можливих похибок нацьому етапі прогнозування.

Крім того,складання прогнозних розрахунків надходжень ПДВ вимагає опрацювання значних заобсягами масивів статистичної та облікової інформації. Відповідно, великимизначення набуває якість похідної інформації, від якої залежить точністьпрогнозу надходжень ПДВ до бюджету.

Списоквикористаних джерел1. Аналітичназаписка щодо стану виконання Державного бюджету України за січень 2010 року (наоснові оперативних даних) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.president.gov.ua/news/16541.html.2. Головнаслужба соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента провела аналізреального стану української економіки. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:www.president.gov.ua/news/14186.html3. ДмитренкоЕ. Удосконалення механізму адміністрування та відшкодування ПДВ ∕ ∕Вісник прокуратури .- 2007.- № 8.- с.109 – 113.4. ІвановЮ.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент:Підручник. – К.: Знання, 2008. – 522с.5. КарпінськийБ, Залуцька Н. Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення ∕ ∕Економіст .- 2007. — № 1. – С.30-33.6. КізимаА.Я. Планування та прогнозування податкових надходжень: Навчальний посібник.-Тернопіль: 2005.-168 с.7. КорнусВ.Г. Пільги з податку на додану вартість та нерівномірність податковогонавантаження // Фінанси України. — 2004. — № 11. — С 20.8. КрисоватийА.І., Кощук Т.В. Податкові трансформації та економічне зростання.// ФінансиУкраїни. – 2008. – №9. – С. 10 – 25.9. ЛегейдаН., Сологуб Д. Моделювання надходжень від податку на додану вартість у країнахз перехідною економікою: на прикладі України. Наукові матеріали №22. Інститутекономічних досліджень та політичних консультацій в Україні. – 2003. – 22с.10. МатвійчукА.В. Прогнозування надходжень податку на додану вартість // Фінанси України. –2008. – №3. – С. 68 – 78.11. Оглядта прогноз податкових надходжень України. Інститут економічних досліджень таполітичних консультацій в Україні. – 2007. – №1. – 4с.12. Показникивиконання Державного бюджету. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=7764313. Податокна доданувартість та прогнозування його надходжень до бюджету: монографія / М.Я. Азаров,Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін.; Наук.-дослід. фін. ін-т при МінфініУкраїни. — К.: 2004. — 341 с.

14. Прозатвердження Методики прогнозування надходжень податку на доданувартість.-Наказ від 31.08.2004р. №545/315/502/637.-Зареєстровано в Мін’юстіУкраїни 23.09.04р. за №1202/9801. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?uid=1031.1203.0