Реферат: Самофінансування підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 САМОФІНАНСУВАННЯПІДПРИЄМСТВА: МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

1.1 Зміст та методи самофінансування

1.2 Cash – flow як основа самофінансування

1.3 Прибуток як основа самофінансування

РОЗДІЛ 2 САМОФІНАНСУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ТОВ КФ«ОЛЬГА».

2.1 Загальна характеристика КФ«Ольга»

2.2 Аналіз рівня самофінансування

РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ ТА РОЗВИТКИШЛЯХИ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Унауково-практичній літературі можна зустріти дві основних концепції трактуваннясутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхідзорієнтований на фінансові результати, другий – на рух грошових потоків. Цезумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звітіпро фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) врамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. З іншогобоку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатівпевного періоду, пов'язані з грошовими видатками.

Самофінансування даєзмогу розв'язати такі конкретні питання:

· якігрошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

· якіджерела їх надходження;

· чидостатньо засобів для виконання накреслених завдань;

· якачастина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам таіншим кредиторам;

· якповинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

· якзабезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємствана принципах самоокупності та самофінансування.

Об’єктом дослідження єфінансова конкурентоспроможність підприємств теплоізоляційних матеріалів.

Предметомдослідження є методичні та організаційні аспекти проведеннямоніторингу фінансової конкурентоспроможності підприємства

Метаполягає в дослідженні теоретичних та практичних аспектів самофінансуванняпідприємств для розробки пропозиції з їх розвитку.

Длясамофінансування використовується багато методів. Деякі з них приведені у ційроботі.

РОЗДІЛ 1.САМОФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА: МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

1.1 Зміст та методисамофінансування

Самофінансування-це здійснення розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку без залученнябюджетних асигнувань та основних засобів і матеріальних цінностей.

До внутрішніхджерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

1) чистийприбуток;

2) амортизаційнівідрахування;

3) забезпеченнянаступних витрат і платежів.

Самофінансування буваєваловим та чистим. До валового самофінансування відносяться

- амортизація;

- чистіприбутки (доходи);

- доходи щоприрівнюються до чистих прибутків;

До чистогосамофінансування відносяться :

- чистіприбутки;

- доходи,що прирівнюються до чистих прибутків

При внутрішньомуфінансуванні капітал, який був вкладений в необоротні та оборотні активи (завинятком грошових еквівалентів), вивільняється і трансформується в ліквідні засоби,у вигляді частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються напідприємстві після сплати всіх податків.

Основнимвнутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов'язане зреінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Ефектсамофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моментуйого визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягомроку прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішеннявласників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням пророзмір дивідендів, які підлягають виплаті.

У світовійекономічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності,зокрема в балансі, виокремлюють:

1) прихованесамофінансування;

2) відкритесамофінансування (тезаврація прибутку).

Прихованесамофінансування підприємства пов'язана з використанням прихованого прибутку.Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результатіформування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лишепри їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибуткудо оподаткування. Отже, відбувається відстрочка сплати податків і виплатидивідендів.

Приховані резерви- це частинавласного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі,отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів будеменшим, ніж це є насправді.

Є два способиформування прихованих резервів у балансі:

1) недооцінкаактивів;

2) переоцінказобов'язань.

Підприємстваможуть формувати зазначені резерви як вимушено, так і за власними розрахунками.У першому випадку приховані резерви утворюються, якщо законодавство не дозволяєздійснювати індексацію або якщо вона пов'язана з невиправдано високимоподаткуванням.

Величинаприхованих резервів в активній стороні балансу дорівнює різниці між балансовоювартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною (вищою)вартістю. Досить часто величину Прихованих резервів акціонерних товариств,акції яких котируються на біржі, розраховують як різницю між ринковим курсомакцій та їх балансовим курсом.

Мобілізація прихованихрезервів здійснюється:

1) шляхомреалізації окремих об'єктів основних та оборотних засобів;

2) у результатііндексації балансової вартості майнових об'єктів які неможливо реалізувати безпорушення нормального виробничого циклу.

Формуванняприхованих резервів може здійснюватися в рамках реалізації певного типудивідендної політики з метою відстрочення податкових платежів чи з іншихфінансово-політичних мотивів підприємства. Грамотно використовуючи обліковуполітику, за допомогою інструментарію прихованого самофінансування можназабезпечити стратегію стабільних дивідендів. Наявність у підприємстваприхованих резервів з погляду кредиторів є позитивним чинником, зокрема в тихвипадках, коли як кредитне забезпечення приймається майно, реальна вартість якогоє вищою, ніж це відображено у звітності.

До суттєвогонедоліку прихованого самофінансування слід віднести порушення принципудостовірності при складанні звітності та підвищення рівня асиметрії вінформаційному забезпеченні її зовнішніх користувачів.

Тезавраціяприбутку – цеспрямування його на формування власного капіталу підприємства з метоюфінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величинатезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженніпідприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшеннявласного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначаєтьсятакож як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційнійзвітності.

Для визначеннярівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

/> (1.1)

Тезаврованийприбуток відображається в балансі за такими позиціями:

1) у пасиві застаттями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; статутний капітал. Притезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних правпідприємства;

2) в активі вінможе бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об'єктів: оборотних інеоборотних; короткострокових і довгострокових.

Фінансуванняпідприємства за рахунок тезаврації прибутку має як переваги, так і недоліки. Доосновних переваг самофінансування слід віднести такі:

1) залучені коштине потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;

2) відсутністьзатрат при мобілізації коштів;

3) не потрібнонадавати кредитне забезпечення;

4) підвищуєтьсяфінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.

Недолікисамофінансування (тезаврації)у тезовому вигляді можна охарактеризувати таким чином:

1) оскільки нареінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягаєоподаткуванню, в результаті чого вартість цього джерела фінансуваннязбільшується;

2) обмеженіможливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективноговикористання коштів;

3) помилковістьінвестицій (оскільки рентабельність реінвестицій може бути нижча засередньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталіву цілому).

Рішення накористь реінвестицій власниками прийматиметься в тому разі, якщо рентабельністьвкладень в дане підприємство буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніхальтернатив. При прийнятті рішень щодо доцільності самофінансування слідвраховувати також вплив податкового фактору на розподіл і використання прибуткупідприємства. Згідно з законодавством України суми грошових коштів або вартістьмайна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій абореінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податку, в томучислі грошові або майнові внески, відповідно до договорів про спільнудіяльність без створення юридичної особи на території України не включаються доскладу валового доходу.

Збільшеннястатутного капіталу підприємства без залучення додаткових внесків власниківздійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій або на основібезплатного розміщення серед держателів додаткових корпоративних прав (акції)пропорційно до належної кожному власнику частки статутного капіталу. При цьомувикористовуються такі основні джерела:

1) чистийприбуток звітного періоду;

2) додатковийвкладений капітал або інший додатковий капітал у межах суми дооцінкинеоборотних активів;

3) прибуток,тезаврований у попередніх періодах.

Порядокзбільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунокраніше сформованих резервів чи реінвестицій включає таку послідовність дій:

1) прийняттярішення про збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства таоформлення відповідного протоколу;

2) публікація удрукованих органах Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, абоофіційному виданні фондової біржі повідомлення про збільшення розмірустатутного капіталу товариства;

3) наданняпротоколу рішення щодо збільшення розміру статутного капіталу та копіїнадрукованого повідомлення до Державної комісії з цінних паперів та фондовогоринку не пізніше 10 днів після його опублікування;

4) внесення тареєстрація змін до статуту товариства, пов'язаних зі збільшенням розмірустатутного капіталу;

5) реєстрація випускуакцій;

6) оформлення тадепонування нового глобального сертифіката випуску акцій (у разібездокументарної форми випуску акцій);

7) внесенняінформації до системи реєстру власників іменних цінних паперів (у разідокументарної форми випуску акцій);

8) виготовленнябланків та видача акціонерам сертифікатів акцій (у разі документарної формивипуску акцій).

У разі збільшеннястатутного капіталу акціонерного товариства за рахунок реінвестиції чи резервівінформація про випуск акцій реєстрації не підлягає, відкрита підписка на акціїне здійснюється.

1.2 Cash – flow як основа самофінансування

Майновий станвласників у результаті збільшення капіталу за рахунок коштів підприємства незмінюється, оскільки трансформація резервів і нерозподіленого прибутку в номінальнийкапітал є ніщо інше як фінансування збільшення капіталу за рахунокневиплаченого власникам прибутку (дивідендів) чи здійснених ними ж внесків удодатковий капітал.

Чистий рухгрошових коштів у результаті операційної діяльності прийнято позначати якопераційний Cash-flow, чистий рух кошти від інвестиційної діяльності – як інвестиційний Cash-flow. Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фінансовоїдіяльності – Cash-flow від фінансової діяльності.

Чистий Cash-flow (рух грошових коштів) по підприємствузa звітний період розраховується як арифметична сума Cash-flow від усіх видівдіяльності. Він дорівнюватиме приросту грошових коштів та їх еквівалентів заозначений період.

Основоюрозрахунку загального Cash-flow є операційний Cash-f1ow, який характеризує величину чистихгрошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобточастину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства впевному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру.

Наявністьопераційного Cash-flow характеризує здатність підприємства:

1) фінансуватиінвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел;

2) погашатифінансову заборгованість;

3) виплачуватидивіденди.

Операційний Cash-flow та загальну суму грошових надходженьу рамках інвестиційної діяльності можна розглядати як внутрішнє джерелофінансування.

Базу длявизначення Cash-flow від операційної діяльності утворюють дані звіту профінансові результати (про прибутки і збитки) та баланс підприємства. Серед економістівдо цього часу немає єдності щодо методології визначення Cash-flow. Класичний спосіб розрахункуопераційного Cash-flow полягає в тому, що до чистого прибутку підприємства(після оподаткування) за визначений період додаються амортизаційні відрахування,нараховані у цьому самому періоді, та приріст забезпечень.

Якщо від«класичного» (брутто) Cash-flow відняти суму нарахованих дивідендів, тоодержимо – нетто Cash-flow. Однак при використанні цього підходу до визначеннячистого грошового потоку не враховуються зміни у складі поточних активів тапасивів, які також суттєво впливають на величину грошових коштів підприємства.

На практиціпоширення набули два основні методи розрахунку Cash-flow від операційноїдіяльності, які враховують згадані зміни у складі оборотних активів і поточнихзобов'язань і передбачають віднесення процентів за користування позичками доскладу операційних витрат:

1) прямий метод,при використанні якого чистий грошовий потік (Cash-flow) від операційної діяльностірозраховується як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, щомають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства. Довхідних грошових потоків належать: грошові надходження від продажу товарів узвітному періоді; погашення дебіторської заборгованості; інші грошовінадходження від операційної діяльності (від реалізації оборотних активів,операційної оренди активів тощо). До вихідних грошових потоків належать грошовівидатки на покриття витрат, які включаються у собівартість продукції,адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат у рамках операційноїдіяльності, а також податки на прибуток та проценти за користування позичками;

2) непрямий методорієнтований на фінансові результати від операційної діяльності. Здійснюєтьсязворотний до прямого методу розрахунок: операційні прибутки (збитки)коригуються на статті доходів (зменшуються) і витрат (збільшуються), які невпливають на обсяг грошових засобів (амортизація, забезпечення наступних витраті платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов'язань,що пов'язані з рухом коштів у рамках операційної діяльності та сплатоюпроцентів за користування позичками.

Якщо операційний Cash-flow скоригувати на позитивний(негативний) Cash-flow від інвестиційної діяльності,то ми отримаємо так званий Free (незалежний) Cash-flow, який характеризує здатністьпідприємства забезпечити операційну діяльність та планові інвестиції за рахуноквнутрішніх фінансових джерел (незалежно від зовнішнього фінансування). Від'ємнезначення Free Cash-flow показує, що для здійснення запланованих видатківпідприємство має потребу у зовнішньому фінансуванні, яка утворилася врезультаті дефіциту внутрішніх джерел фінансування. Позитивне значення FreeCash-flow свідчить про наявність надлишкукоштів, які можуть бути використані для таких цілей:

1) виплатадивідендів;

2) погашеннябанківських позичок;

3) викуп власнихкорпоративних прав.

Розрахунок FreeCash-flow має значення як при ex-post аналізі,оскільки дає змогу користувачам звітності зробити висновок про потенціалвнутрішнього фінансування в попередніх періодах, так і під час ex-aпte аналізу,оскільки є базовою величиною для прогнозування вхідних і вихідних грошовихпотоків, пов'язаних з фінансовою діяльністю. Теперішня вартість очікуваногомайбутнього Free Cash-flow можевикористовуватися як критерій оцінки вартості підприємства в рамках концепціїмаксимізації доходів власників (SVК). У рамках фінансового контролінгу показникFree Cash-flow використовується також як індикаторраннього попередження про можливі проблеми у сфері управління дебіторськоюзаборгованістю та запасами, збутовій сфері тощо. Вважається, що цей показникшвидше і виразніше сигналізує про негативний розвиток, ніж показникиприбутковості.

Прямий методрозрахунку використовується, як правило, під час внутрішнього аналізу в рамкахфінансового контролінгу для оцінки впливу руху грошових коштів на нинішню тапотенційну ліквідність підприємства. За зовнішнього аналізу визначити чистийрух грошових коштів прямим методом неможливо за браком необхідної інформації,зокрема щодо грошових видатків підприємства на придбання сировини, матеріалів,на утримання персоналу тощо. Саме тому при оцінці кредитоспроможності чиінвестиційної привабливості підприємства використовується непрямий методрозрахунку Cash-flow, за якого використовуєтьсяінформація, що міститься в офіційній звітності.

1.3 Прибуток якоснова самофінансування

Прибутокяк економічна категорія відображає остаточну грошову оцінку виробничої тафінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатівпідприємств, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток є різницею міждоходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Розмір прибуткусвідчить про необхідність заходів, спрямованих на зниження собівартостіпродукції, нарощення обсягів виробництва і реалізації, розширення асортиментувиготовлюваних товарів, змін у ціновій політиці. Прибуток є визначальнимкритерієм ефективності господарювання і основним джерелом фінансових ресурсівпідприємства.

Якпровідна категорія ринкових відносин прибуток виконує такі важливі функції:

• показника ефективностігосподарської діяльності підприємства. Позитивний фінансовий результат, тобтонаявність прибутку, вже свідчить про рентабельну діяльність. Адже кожнепідприємство в ринкових умовах намагається одержувати в кожному звітномуперіоді прибуток, необхідний і достатній для саморозвитку (поточного тастратегічного самофінансування);

• стимулюючу. Як кінцевийфінансово-економічний результат прибуток у ринковому середовищі є метоюдіяльності підприємства. Прибуток — це основне джерело приросту власного капіталу і відповідно джерелофінансування оновлення виробничих фондів та диверсифікації виробництвапродукції. Крім того, прибуток є джерелом фінансування соціального розвиткутрудового колективу;

• джерела формування доходівбюджетів різних рівнів.

Отже,прибуток підприємства — основний фактор йогоекономічного та соціального розвитку.

Привизначенні фінансових результатів діяльності підприємства використовують такіпоказники: валовий прибуток; прибуток від операційної діяльності; прибуток відзвичайної діяльності до оподаткування; прибуток від звичайної діяльності завирахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності; надзвичайнийприбуток; чистий прибуток.

Ураховуючи,що прибуток — це не тільки фінансовий результат діяльності підприємства,відображений у фінансовій звітності, а й критерій ефективності господарськоїдіяльності підприємства, його розмір у грошовому вираженні є найпершимабсолютним вимірником ефективності діяльності підприємства. Крім того,використовують відносні показники прибутковості (рентабельності) капіталу,витрат та реалізованої продукції.

Рис.1.2Склад прибутку підприємства

Рис1.3 Розподіл чистого прибутку підприємства

Самофінансування- обов'язкова умова успішної господарської діяльності підприємств в умовахринкової економіки. “Цейпринцип базується на повній окупності витратпо виробництву продукції і поширенню виробничо-технічної бази підприємства. Вінозначає, що кожне підприємство покриває свої поточні і капітальні витрати зарахунок власних джерел”. При тимчасовій недостатності в коштах потреба в них можезабезпечуватися за рахунок короткострокових позичок банку і комерційногокредиту, якщо мова йде про поточні витрати, і довгострокові банківські кредити, використовувані на капітальні вкладення.

Господарська діяльністьакціонерного товариства нерозривно пов'язана з його фінансовою діяльністю.Акціонерне товариство самостійно фінансує всі напрямки своїх витрат відповіднодо виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами,інвестуючи їх у виробництво продукції з метою одержання прибутку.

Фінансові ресурсиакціонерного товариства, що спрямовуються на його розвиток, формуються нетільки за рахунок: амортизаційних відрахувань; прибутку, одержуваної від усіхвидів господарської і фінансової діяльності але й від:

· додатковихпайових внесків учасників у товариствах;

· коштів,одержуваних від випуску облігацій;

· коштів, щомобілізуються за допомогою випуску і розміщення акцій в акціонерних товариствахвідкритого і закритого типів;

· довгостроковогокредиту банку й інших кредиторів (крім облігаційних позик);

· інших законнихджерела (наприклад, добровільних безоплатних внесків підприємств, організацій,громадян).

Принцип самофінансуванняпоки не може бути забезпечений на підприємствах, що випускають необхіднуспоживачу продукцію з високими витратами на її виробництво й забезпечуючихнедостатній рівень рентабельності по різних об'єктивних причинах. До нихвідносяться підприємства житлово-комунального господарства, пасажирськоготранспорту, сільськогосподарські й інші підприємства, що одержують асигнуванняз бюджету. Те ж характерно і для підприємств оборонного значення, господарська діяльність яких не може вважатисяпідприємницькою і фінансується за рахунок коштів, отриманих відреалізаціїпродукції, тому для цього існують інші джерела фінансових ресурсів, а звідси ішляхи їх використання.

Насучасному етапі трансформації економічної системи держави на прибуток впливаютьтакі процеси, як приватизація, створення конкурентного середовища, структурнаперебудова економіки. З огляду на це до необхідних складових збільшення доходівпідприємств доцільно зарахувати такі:

• реформування податковогозаконодавства (держава може знизити податкове навантаження, що стимулюватимевивільнення коштів підприємств для інвестицій, або застосувати гнучку системуподаткових пільг і податкових «канікул» для інноваційних інвестицій);

• збільшення джерелінвестування — внутрішніх заощаджень ізалучення зовнішніх ресурсів, що сприятиме фінансовому оздоровленню економікизагалом;

• орієнтація на залученнястратегічного інвестора і розвиток фондового ринку. Основна мета стратегічногоінвестора полягає в концентрації власності й досягненні ефективності роботипідприємства у перспективі, а не в одержанні прибутку від тримання акцій укороткостроковому періоді. Значна розпорошеність акцій між дрібними акціонераминегативно позначається на ефективності управління підприємством. Цю проблемузагострює неможливість продати акції приватизованих підприємств на фондовомуринку через їх неліквідність;

• розвиток системи правовихгарантій захисту інвесторів від інвестиційних ризиків;

• забезпечення ефективногоуправління державними корпоративними правами;

• поліпшення технологічноїструктури виробництва з використанням світових науково-технологічних досягнень;

• сприяння повноцінному функціонуваннюринку матеріально-технічних ресурсів;

РОЗДІЛ 2.САМОФІНАНСУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ТОВ КФ «ОЛЬГА».

2.1 Загальнахарактеристика КФ «Ольга»

Підприємствостворено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою отриманняприбутку від посередницької діяльності, направленої на задоволення потребспоживачів в товарах.

Основним видомдіяльності „КФ „Ольга” є реалізація друкованої продукції кількох видавництв,тобто посередницька діяльність.

Основниминапрямками діяльності підприємства є:

-виробничо-впроваджувальна діяльність;

-торгово-закупочна діяльність;

-зовнішньоекономічна діяльність.

При здійсненні статутної діяльностіпідприємство виконує торгово-закупочну діяльність. Підприємство „КФ „Ольга”являє собою товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Товариством зобмеженою відповідальністю ─ засноване одним або кількома особамитовариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір якихвстановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю невідповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних здіяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Вищім органом управління „КФ „Ольга”є збір учасників. В його компетенції знаходяться питання визначення головнихнапрямів підприємницької діяльності, розгляд і затвердження кошторисів, звітіві балансів, обрання і відгук виконавчого органу і ревізійної комісії,визначення умов оплати праці посадовців, розподіл прибутку і визначення порядкупокриття збитків та ін.

Виконавчим органом „КФ „Ольга” єдиректор. В його компетенції знаходяться питання розробки і реалізації цілей,політики і стратегії їх досягнення, а також організація і керівництво поточноюдіяльністю фірми, розпорядження майном, найом і звільнення персоналу.Підприємство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійнийбаланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи,товарний знак та інші реквізити. Воно може створювати на території України і заїї межами дочірні підприємства, філії та представництва, відповідно до чинногозаконодавства країни.

Підприємствосамостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повногогосподарського розрахунку, відповідає за результати своєї господарськоїдіяльності, за винятком не взятих на себе обов’язків перед партнерами поукладеним договорам, перед державним бюджетом та банками, згідно діючогозаконодавства.

Самостійно плануєсвою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту напродукцію, і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвиткупідприємства, підвищення особистих доходів його робітників.

Підприємствовраховує в своїй діяльності зацікавленість споживача в його потребах до якостіпродукції.

Оперативний звітвиконується в установленому порядку, згідно законодавству України.

Розрахунки збюджетом та бюджетними організаціями проводяться робітниками бухгалтерії, увідповідності з законодавчими документами.

Основнимиджерелами інформації для проведення аналізу фінансових результатів діяльностіданого підприємства є документи фінансової звітності: форма №1 „Бухгалтерськийбаланс” (Додаток А), форма №2 „Звіт про фінансові результати” (Додаток Б), атакож опорос спеціалістів „КФ „Ольга”. Тут слід зазначити, що збір інформаціїпро діяльність підприємства представляє певні труднощі, оскільки фахівці,боячись просочування конфіденційної інформації, неохоче йдуть на контакт.

2.2 Аналіз рівня самофінансування

Велика кількістьпоказників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства,створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенніпоказників ускладнює вибір кожним учасником товарного обміну тих з них, що внайбільшій мірі задовольняють його потреби в інформації про реальний станданого підприємства. Адміністрацію підприємства, наприклад, цікавить величинаотриманого прибутку та його структура, а також фактори, що впливають на їївеличину. Податкові інстанції зацікавлені в отриманні достовірної інформаціїпро всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибуткувід реалізації майна, позареалізаційних результатах діяльності підприємства таін.

Коефіціентсамофінансування (Ксф) :

/>,

де П – прибуток, направлений у фонд нагромадження, А –амортизаційні відрахування.

Даний коефіцієнт показує співвідношення джерелфінансових ресурсів,

тобто у скільки разів власні джерела перевищуютьзапозичені кошти.

Коефіцієнт самофінансуванняхарактеризує деякий запас фінансової міцності підприємства. Чим більша величинацього коефіцієнта, тим вище рівень самофінансування

3.Коефіціентстійкості процесу самофінансування (К):

Цей коефіцієнт показує частку власнихкоштів, направлених на розширене фінансування. Чим вища величина даного коефіцієнта,тим сталіший процес самофінансування на підприємстві.

Аналіз кожної складової прибуткупідприємства має конкретний характер, тому він дозволяє установникам таакціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншимучасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхіднустратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику відінвестування у дане підприємство.

Отже стаєочевидно що, обов`язковими елементами аналізу фінансових результатів діяльностіпідприємства є дослідження їх динаміки та структури.

В аналізівикористовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції(робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати відпозареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток.

В процесі аналізувизначається склад балансового прибутку, його структура і динаміка за період,який аналізується. При вивченні динаміки балансового прибутку застосовуютьметод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показникамипопереднього періоду.

Для аналізу іоцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльностіпідприємства на підставі «Звіту про фінансові результати» булапобудована аналітична таблиця 2.1 фінансових результатів та здійснена оцінкаструктури та динаміки основних показників.

Таблиця 2.1Основні показники дохідності підприємства за 2007-08 рр

№ рядка Найменування показника Абсолютні величини, грн. Відхилення абсолютне, грн. Відхилення відносне, % 2007 р 2008 р 1 2 3 4 5 6 1 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)(Без ПДВ) 169081 184452 15371 9,09 2 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 122968 130654 7686 6,25 3 Валовий прибуток (збиток) 17938 23057 5119 28,54 4 Адміністративні витрати 4150 5380 1230 29,64 5 Витрати на збут 1845 2306 461 24,99 6 Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут 128963 138340 9377 7,27 7 Прибуток від реалізації 17938 23057 5119 28,54 8 Інші операційні доходи 1845 2306 461 24,99 9 Інші операційні витрати 10 Прибуток від операційної діяльності 13788 17677 3889 28,21 11 Інші фінансові доходи 461 307 -154 -33,41 12 Інші доходи 13 Фінансові витрати 14 Інші витрати 15 Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування 14864 18445 3581 24,09 16 Податок на прибуток від звичайної діяльності 4458 5534 1076 24,14 17 Чистий прибуток 10406 12912 2506 24,08 18 Витрати на 1 грн. реалізованої продукції 0,76 0,75 -0,01 -1,32

Розглянемоструктуру балансового прибутку „КФ „Ольга” за 2008 рік, прослідимо її динаміку,порівнюючи з показниками попереднього року.

Аналіз динамікипоказників, наведений в таблиці 2.1 дозволяє виявити тенденції змін.

Аналіз данихосновних показників дохідності підприємства і структури прибутку вказують нате, що за період, що аналізується, спостерігалося збільшення основногопоказника діяльності підприємства — чистого прибутку з 10406 грн. у 2007 р. до12912 грн. у 2008 р. (на 2506 грн.). Приріст склав 24,08%, що являє собоюпозитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізованийперіод з кращого боку.

Цьому сприяло декількафакторів:

-Збільшення виручки від реалізації продукції на 15371 грн. (або на 9,09%)

-Збільшення інших операційних доходів на 461 грн. (або на 24,99%)

Прибуток відопераційної діяльності збільшився на 28,21% (що в абсолютному вимірі склало3889 грн.), це демонструє оптимізацію основної діяльності підприємства.

Однак прибутоквід фінансово-інвестиційної діяльності підприємства зменшився на 308 грн. (на28,62%), що свідчить про необхідність перегляду, та поліпшенняфінансово-інвестиційної політики підприємства.

Питома вагапозареалізаційних результатів склала лише 4,16 % від загальної суми прибуткувід звичайної діяльності, як видно з таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Структураприбутку від звичайної діяльності підприємства за 2007 – 2008 рр

№ рядка Найменування показника Абсолютні величини, грн. Питома вага, % Відхилення абсолютне, грн. Відхилення відносне, % 2007 р 2008 р 2007 р 2008 р 1 Прибуток від операційної діяльності (до оподаткування) 13788 17677 92,76 95,84 3889 28,21 2 Прибуток від позареалізаційної діяльності (до оподаткування) 1076 768 7,24 4,16 -308 -28,62 3 Прибуток від звичайної діяльності (до оподаткування) 14864 18445 100 100 3581 24,09

Факторний аналізприбутку дає можливість встановити походження джерел його формування (змінаобсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину,тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку даєкерівництву підприємства можливість корегувати діяльність підприємства взалежності від величини впливу на прибуток тих чи інших чинників.

Балансовийприбуток характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльностіпідприємства. Аналіз балансового прибутку проводиться шляхом зіставленняфактично одержаного балансового прибутку за звітний період із даним за минулийрік. При цьому детально аналізуються складові частини балансового прибутку,вивчаються напрямки їх розвитку за звітний період, аналізується структураприбутку за звітний рік.

На змінубалансового прибутку впливають багато чинників. Кількісно можна зміряти чинникипершого, другого і третього порядків.

До чинників першогопорядку відносяться зміни :

-прибутки від реалізації товарної продукції (товарів, робіт, послуг);

-прибутки від іншої реалізації;

-позареалізаційні прибутки;

В загальномувипадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такічинники:

-зміни цін на реалізовану продукцію;

-зміни обсягів реалізації продукції;

-зміни собівартості продукції;

-зміни в структурі реалізованої продукції

Ці чинникивідносяться до чинників другого порядку балансового прибутку.

Взаємозв'язокчинників першого і другого порядків з балансовим прибутком пряма, за виняткомсобівартості, зниження якої приводить до зростання прибутку.

При розрахункувпливу чинників першого порядку на балансовий прибуток використовуємо адитивну факторнумодель чинника:

/>, (2.1)

де /> ─ зміни балансовогоприбутку, грн.;

/> ─ зміни прибутку від реалізаціїтоварної продукції (товарів, робіт, послуг), грн.;

/> ─ зміни прибутку відіншої реалізації, грн.;

/> ─ змінипозареалізаційних прибутків, грн..

Кількісна змінакожного чинника рівна впливу цього чинника на зміну балансового прибутку.

Основну частинуприбутку підприємство „КФ „Ольга” одержує за рахунок реалізації товарноїпродукції.

/>грн.,

/> грн.,

/> грн.

Таким чином мивиявили, завдяки впливу яких саме чинників першого порядку прибуток напідприємстві за звітний період збільшився, а також розмір впливу кожногочинника.

Суть методикирозрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників другого порядкуполягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що іншічинники у цей час на прибуток не впливають. Визначимо ступінь впливу наприбуток цих чинників.

Прибуток відреалізації продукції розраховується по формулі:

/>, (2.2)

де /> ─ прибуток від реалізаціїпродукції, грн.;

/> ─ об'єм реалізованоїпродукції і-го виду в натуральному виразі;

/> ─ ціна реалізації одиниціпродукції і-го виду, грн.;

/> ─ собівартість одиниціпродукції і-го виду, грн..

Цю формулувикористовуємо як модель чинника для детермінації факторного аналізу.

Спосіб ланцюговихпідстановок дозволяє визначити вплив окремих чинників на зміну величинирезультативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожногопоказника чинника в об'ємі результативного показника на фактичну в звітномуперіоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника,які враховують зміну одного, потім двох, трьох, і т.д. чинників, допускаючи, щоінші не міняються. Порівняння величини результативного показника до і післязміни рівня того або іншого чинника дозволяє виділити його вплив від впливувсіх чинників, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Алгоритмрозрахунку способом ланцюгової підстановки для факторної моделі (2.2):

/>, (2.3)

─ базовезначення прибутку;

/>, (2.4)

─ першийумовний показник прибутку, що показує, яке значення мав би прибуток прифактичному об'ємі реалізації продукції і базових ціні і собівартості;

/>, (2.5)

─ другийумовний показник, що відображає величину прибутку при фактичному об'єміреалізації і фактичній ціні, але при базовій собівартості продукції;

/>, (2.6)

─ фактичнийпоказник прибутку.

Загальна зміна прибутку:

/>, (2.7)

У тому числі зарахунок:

-зміни обсягів реалізації продукції

/>, (2.8)

Для кожного і-говиду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунокзміни обсягів реалізації порівнюючи умовну суму прибутку від реалізаціїпродукції у попередньому періоді при обсягах реалізації у звітному періоді зсумою прибутку від реалізації продукції у попередньому періоді.

-зміни ціни реалізації продукції

/>, (2.9)

Для кожного і-говиду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунокзмін цін реалізації порівнюючи умовну суму прибутку від реалізації продукції узвітному періоді при собівартості попереднього з умовною сумою прибутку відреалізації продукції у попередньому періоді при обсягах реалізації звітногоперіоду.

-зміни собівартості продукції

/>, (2.10)

Для кожного і-говиду продукції встановлюємо, скільки одержано прибутку додатково за рахунокзмін собівартості продукції порівнюючи суму прибутку від реалізації продукції узвітному періоді з умовною сумою прибутку від реалізації продукції у звітномуперіоді при собівартості продукції попереднього періоду.

Алгебраїчна сумавпливу всіх чинників обов'язково повинна бути рівна загальному приростурезультативного показника:

/>, (2.11)

Розрахунок впливуна прибуток змін цін на реалізовану продукцію представлений у таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Впливна прибуток змін цін на реалізовану продукцію

Вид виробів Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах звітного, грн. Прибуток від реалізації продукції у звітному періоді при собівартості попереднього, грн. Вплив на прибуток зміни цін реалізації, грн. 1 2281,5 3126,5 845 2 3998,8 3998,8 3 3887 9379,5 5492,5 4 5 1336,9 5993 4656,1 6 423,63 -523 -946,63 7 Усього 10047

Отже завдякизмінам у цінах порівняно з минулим роком підприємство отримало на 10046,97 грн.більше прибутку від реалізації продукції.

Наглядно рівеньвпливу на прибуток кожного виду продукції продемонстровано на рисунку 2.3

Рисунок 2.3 Впливна прибуток змін ціни на реалізовану продукцію у 2008 році порівняно з 2007роком

б) Вплив наприбуток змін обсягів реалізації продукції

Обсяг реалізаціїпродукції може здійснювати як позитивний так і негативний вплив на сумуприбутку. Збільшення об'єму продажів рентабельної продукції приводить допропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то призбільшенні об'єму реалізації відбувається зменшення об'єму суми прибутку.

В таблиці 2.4представлений розрахунок впливу на прибуток змін обсягів реалізації кожного видуреалізованих товарів у 2008 роціпорівняно з 2007 роком.

Таблиця 2.4 Впливна прибуток змін обсягів реалізації продукції

Вид виробів Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді, грн. Прибуток від реалізації продукції у попередньому періоді при обсягах звітного, грн. Вплив на прибуток зміни обсягів реалізації, грн. 1 3321 2281,5 -1039,5 2 4394 3998,8 -395,2 3 5584 3887 -1697 4 2459 -2459 5 2050 1336,9 -713,1 6 125 423,63 298,63 7 4315* Усього -1690,2

*оскільки цей видпродукції було введено тільки в звітному році то прибуток від його реалізації іє вплив зміни його обсягів реалізації на загальний прибуток

Наглядно рівеньвпливу кожного виду продукції продемонстровано на Рисунку 2.4

Рисунок 2.4 Впливна прибуток змін обсягів реалізації продукції

З таблиці 2.4 мибачимо, що через зміну обсягів реалізації продукції у звітному періодіпорівняно з попереднім прибуток від реалізації продукції зменшився на 1690,17грн. Графік впливу на прибуток змін обсягів реалізації (рисунок 2.4) демонструєщо по більшості реалізованої продукції відбулося зменшення прибутків череззміну обсягів реалізації, причиною такого зниження можливо стала ціноваполітика підприємства, впроваджена на підприємстві.

в) Вплив наприбуток змін собівартості одиниці продукції

Собівартістьпродукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниженнясобівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Розрахунок впливуна прибуток змін собівартості одиниці продукції представлено у таблиці 2.5

Таблиця 2.6 Впливна прибуток змін в структурі реалізованої продукції.

Вид виробів Питома вага обсягу реалізації, %. Прибуток від реалізації одиниці продукції у попередньому періоді, грн. Обсяг реалізації продукції у звітному періоді, од. Вплив на прибуток змін в структурі реалізованої продукції, грн. 2004 р. 2005 р. 1 10,99 16,59 2,7 845 2 17,51 20,99 5,2 769 3 16,49 20,25 4,6 845 4 17,45 1 5 15 20,02 2,9 461 6 14,01 4,7 0,81 523 7 25,99 799 Усього 4242 -3180,6

Таблиця 2.7Розподіл прибутку „КФ „Ольга”

Показник Сума, грн. 1 2 Балансовий прибуток 18445 Податок на прибуток 5534 Прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства 12912 Чистий прибуток 12912 Розподіл чистого прибутку: До резервного фонду 464,83 До фонду накопичення 5122,19 До фонду споживання 764,39 Нерозподілений прибуток 6560,59 Частка від чистого прибутку, % До резервного фонду 3,6 До фонду накопичення 39,67 До фонду споживання 5,92 Нерозподілений прибуток 50,81

Графічноструктуру розподілу прибутку зображено на Рисунку 2.7

Як видно зрисунку 2.7, більш 50% чистого прибутку залишилося нерозподіленою. Часткавідрахувань до фонду накопичення складає 39,67% від чистого прибутку, цедозволяє нам зробити висновок про те, що керівництво „КФ „Ольга” плануєрозширювати діяльність, а саме, збільшувати основні і оборотні фонди, освоюватинові види товарів.

Рисунок 2.7Структура розподілу прибутку

РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ САМОФІНАНСУВАННЯ

Перехід нашоїкраїни до ринкової економіки є оздоровлення фінансового стану більшості підприємствбагато в чому залежить від рівня й постановки самофінансування, що визначає рухфінансових ресурсів та їх відповідність матеріальним ресурсам, забезпечуєреальне використання економічних важелів, органічне поєднання товарно-грошовихвідносин і механізму менеджменту економікою підприємства.

На даний час напідприємствах малого і середнього бізнесу фінансові плани, як і плануваннявзагалі не складаються. Підприємці вважають що це є зайве, але в умовахперехідного періоду, для виходу з кризи складання планів є не тількираціональним але і необхідним для нормального функціонування господарюючогосуб’єкта.

Як показав аналізфінансових результатів підприємства КФ „Ольга”, дане підприємство успішнопрацює на ринку, воно є конкурентним, а також в аналізованому періоді воно поліпшилосвої фінансові результати.

Балансовийприбуток в звітному році збільшився на 3581 грн. в порівнянні з попереднімроком, цей приріст склав 24,09%.

Основний дохідпідприємство одержує від реалізації друкованої продукції. Тільки після продажупродукції, чистий прибуток приймає форму прибутку. Значить, чим більшепідприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше отримає прибутків, тимкраще його фінансове становище.

Частка прибуткувід реалізації у складі балансового прибутку склала 92,76%. Сума прибутку відреалізації продукції в 2008 році в 1,28 раз перевищила суму прибутку упопередньому році.

Економічнийрозвиток підприємства характеризується покращенням фінансово-економічнихрезультатів. Це покращення зумовлюється дією внутрішньо-виробничих ізовнішньо-економічних чинників. Для встановлення чинників формування фінансовихпоказників нами проведено дослідження на підприємстві „Колективна фірма„Ольга”.

Виявлено, що вумовах ринкової економіки ці фактори взаємозалежні і зумовлюють фінансовий станпідприємства. Визначальним фактором фінансового стану є прибутковість йогогосподарської діяльності.

Найбільшдокладніше, ніж прибуток, який характеризує діяльність в абсолютному виразі,остаточні результати господарювання характеризують показники рентабельності, щоявляють собою відносні показники і дають змогу отримати більш реальну оцінку.

Рентабельністьпродажів, що показує частку прибутку в сумі виручки від реалізації. В звітномуроці вона склала 12,5%, що на 1,9% більше даного показника за попередній рік.

Економічнийрозвиток підприємства характеризується покращенням фінансово-економічнихрезультатів. Це покращення зумовлюється дією внутрішньовиробничих ізовнішньоекономічних чинників.

Фактори, якіобмежують використання самофінансування на підприємствах:

1. високийступінь невизначеності на українському ринку, пов’язаний із глобальними змінамив усіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);

2. незначначастка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення серйознихфінансових розробок;

3. відсутністьефективної нормативно—правової бази вітчизняного бізнесу.

На жаль, неможливість застосуваннясамофінансування на підприємствах зумовлюється не лише перерахованими вищефакторами, а й звичайним небажанням керівників цих підприємств вдаватися дойого методів та прийомів. Відмовляючись від застосування самофінансування,керівники підприємств таким чином відмовляються й від ефективнішого розв’язаннятаких завдань, які є основними на підприємстві, а саме:

· забезпеченнянеобхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансовоїдіяльності;

· визначенняшляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального йоговикористання;

· виявленнявнутрігосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економноговикористання грошових засобів;

· встановленняраціональних фінансових відносин із бюджетом, банками та контрагентами;

· виконанняінтересів акціонерів та інших інвесторів;

· контрольза фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.

Досвід багатьох розвинутих компанійпромислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією,самофінансування фінансово-господарської діяльності є найважливішою умовою їхвиживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогуоптимально пов’язати наявні можливості підприємства щодо випуску продукції зпопитом і пропозицією, що склалися на ринку.

Як виявляється напрактиці, підприємства, на яких застосовуються методи самофінансування, маютьзмогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічнудіяльність, адже самофінансування це реальна економія грошей і часу.

/>/>/>ВИСНОВКИ ІПРОПОЗИЦІЇ

Провівшидослідження з питання самофінансування я дійшла до висновку що – самофінансування,як і планування зокрема безумовно потрібні для вітчизняних підприємств. Воноповинно здійснюватися на підприємствах всіх розмірів і всіх форм власності.Підхід до кожного підприємства повинен бути окремим. Зараз підприємстваотримали можливість самостійно здійснювати процес самофінансування, але вонизамість того щоб перебудувати систему планування для власних потреб,можливостей свого підприємства відмовилися від нього.

Необхідністьсамофінансування ще гостріше постає в умовах фінансової нестабільності якпідприємств так і економіки в цілому. На сучасному етапі українські підприємці(на мою думку професійних менеджерів на Україні дуже мало) ставляться досамофінансування зневажливо.

Невід’ємною частиною оздоровленнянаціональної економіки є програма фінансового оздоровлення, спрямована настворення надійної фінансової бази для прискорення виробничого і соціальногорозвитку; підвищення активності фінансових стимулів; ідентифікацію виробництвата його збалансованість. Її реалізація багато в чому залежить від рівня йпостановки фінансового планування, що визначає рух фінансових ресурсів та їхвідповідність матеріальним ресурсам, забезпечує реальне використанняекономічних важелів, органічне поєднання товарно-грошових відносин і механізмуменеджменту економікою підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996№ 254к/96-ВР.

2. Закон України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну діяльність в Україні» від 12.07.2001.

3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента.– М.: Финансы и статистика, 2008.

4. Бланк И.А. Основы финансовогоменеджмента. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003.

5. Крутик О.Б. Основы финансовойдеятельности предприятий. – СПб.,2004.

6. Терещенко О.О. Фінансова діяльністьсуб’єктів господарювання: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

7. Фінанси підприємств: Підручник /Кер. авт. пол. і наук. ред. проф. А.М. Поддерьогін. – К.: КНЕУ, 2003.

8. Финансовый менеджмент / Под ред. Г.Б. Поляка. – М.:Финансы, 2007.

9. Холт Роберт. Основы финансовогоменеджмента. – М.: Дело, 2003

ДОДАТКИ

Додаток А

БАЛАНС„Колективної фірми „Ольга” на 31 грудня 2008 р.

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 1537 2306 первісна вартість 011 1537 2306 Накопичена амортизація 012 Незавершене будівництво 020 15371 10760 Основні засоби: залишкова вартість 030 36890 44576 первісна вартість 031 39965 50724 Знос 032 3074 6148 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 7686 9223 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 615 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 61484 67479 II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 13834 10913 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 15371 18753 готова продукція 130 18445 5687 товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 3074 13065 первісна вартість 161 3074 13065 резерв сумнівних боргів 162 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Поточні фінансові інвестиції 220 3843 16140 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 6148 1383 в іноземній валюті 240 Інші оборотні активи 250 Усього за розділом II 260 60715 65942 III. Витрати майбутніх періодів 270 769 769 Баланс 280 122968 134189 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 53799 61484 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 15371 24594 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом I 380 69170 86078 II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 769 461 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 1537 1845 Усього за розділом II 430 2306 2306 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 14602 8454 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 6148 6148 Усього за розділом III 480 20751 14602 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 10760 13834 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 14602 12297 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 1998 1998 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 з оплати праці 580 2767 2459 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 Усього за розділом IV 620 30127 30588 V. Доходи майбутніх періодів 630 615 615 Баланс 640 122968 134189

Додаток Б

ЗВІТПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ КФ „Ольга” за 2008 р.

І.ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття

Код

рядка

За звітний період

За попередній

період

1 2 3 4 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 184452 169081 Податок на додану вартість 015 30742 28175 Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 153710 140906 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 130654 122968 Валовий: прибуток 050 23057 17938 збиток 055 Інші операційні доходи 060 2306 1845 Адміністративні витрати 070 5380 4150 Витрати на збут 080 2306 1845 Інші операційні витрати 090 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 17677 13788 збиток 105 Доход від участі в капіталі 110 461 615 Інші фінансові доходи 120 307 461 Інші доходи 130 Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 18445 14864 збиток 175 Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 5534 4458 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 12912 10406 збиток 195 Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий: прибуток 220 12912 10406 збиток 225

II.ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника

Код

рядка

За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Матеріальні затрати 230 69170 61945 Витрати на оплату праці 240 45729 44960 Відрахування на соціальні заходи 250 17600 17292 Амортизація 260 3074 2306 Інші операційні витрати 270 2767 2459 Разом 280 138339 128963

еще рефераты

Еще работы по финансовым наукам

Реферат по финансовым наукам

Сбережения населения как источник инвестиций

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Сбор за использование наименований "Россия" и "Российская Федерация"

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Свободные экономические зоны

13 Июля 2015

Реферат по финансовым наукам

Свободные экономические зоны. Офшорные зоны

13 Июля 2015