Реферат: Факторингові операції в діяльності комерційних банків

--PAGE_BREAK--Фінансові відносини в рамках факторингу закріплюються договором факторингу, в якому визначаються конкретний вид фінансування, що відображає інтереси сторін в рамках діючого законодавства.
Так, за класифікацією даної операції за різноманітним підставами розрізняють декілька видів факторингу.
Внутрішній факторинг характеризується тим, що постачальник, покупець, а також факторингова компанія знаходяться в одній країні.
Міжнародний факторинг передбачає, що сторони знаходяться в різних державах.
Відкритий (конвенційний) факторинг найбільш розповсюджений і передбачає сповіщення покупця про укладення факторингових договорів на вимогах постачальника до них. Одним із способів передачі такої інформації є наказ постачальника на рахунках про передачу вимог факторингової компанії (банку).
При закритому (конфіденційному) факторингу ніхто із контрагентів постачальника не сповіщений про угоду з факторинговою компанією (банком). Причому вартість закритих операцій факторингу звичайно вище, ніж відкритих.
Також розрізняють схеми взаєморозрахунків при відкритому та потайному видах факторингу.
Так, при відкритому факторингу схема взаєморозрахунків наступна:
1. Постачальник відвантажує товар (виконує роботу).
2. Постачальник укладає із фактором договір факторингу (здійснюється уступка права вимог).
3. Фактор перераховує постачальнику суму грошового обов'язку за відрахуванням винагородження банку (дисконту).
4. Через певний час покупець перераховує грошові кошти фактору.
При закритому факторингу схема взаєморозрахунків виглядає так:
1. Постачальник відвантажує товар (виконує роботу).
2. Постачальник укладає із фактором договір факторингу (але не здійснюється уступка права вимог банку — фактору).
3. Фактор перераховує постачальнику суму грошового обов'язку за відрахуванням дисконту.
4. Через певний час покупець перераховує грошові кошти постачальнику.
5. Постачальник перераховує фактору грошові кошти, отримані від покупця.
Угода про повне обслуговування (відкритому факторингу без права регресу — «old-line factoring») полягає звичайно при постійних і достатньо тривалих контактах між учасниками і при відповідності показників діяльності постачальника ряду вимог.
Повне обслуговування включає:
Ш повний захист від появи сумнівних боргів і забезпечення гарантованої притоки грошових коштів;
Ш управління кредитом;
Ш облік продажів;
Ш кредитування у формі попередньої оплати, за бажанням постачальника, або оплату суми перезданих боргових вимог (за мінусом витрат) до певної дати.
Дробовий факторинг (split factoring), що використовується звичайно більш крупними, диверсифікованими фірмами. В цьому випадку фірма переуступає всі свої боргові вимоги не однієї, а декільком факторинговим компаніям. Метою подібного прийому може бути як мінімізація ризику неправильного вибору факторингової компанії, так і більш вузька спеціалізація окремих факторингових компаній на тих або інших напрямах діяльності постачальника. Дроблення здійснюється звичайно по географічних районах, по групах товарів і т.д. Останнім часом подібна практика зустрічається досить рідко.
Розвитком факторингової угоди про повне обслуговування можна рахувати агентську угоду, або угоду про оптовий (bulk, wholesale factoring). Прибуткове підприємство з солідною історією може виробити власну ефективну систему обліку і управління кредитом, і послуги факторингової компанії в цій частині йому можуть не бути потрібні або невигідні. Проте якщо воно потребує захисту від кредитних ризиків, то між ним і факторською компанією може бути укладено агентську угоду, або угоду про оптовий факторинг, відповідно до якого компанія придбаватиме неоплачені боргові вимоги, а постачальник виступатиме як агент по їх інкасуванню.
Перевага подібної угоди в тому, що знижуються витрати факторингової компанії за оцінкою кредитоспроможності клієнта і відповідно зменшується платня, стягувана з постачальника. Оскільки факторингова компанія в даному випадку не робить безпосереднього впливу на процес інкасування, вона не може гарантувати платіж до певної дати.
Агентський факторинг. Суб'єкти і їх функції:
· Банк-партнер — надає пасиви під проведення факторингових операцій, а також здійснює бухгалтерський супровід операції.
· Агент — спочатку розробляє схему проведення операцій, вносить корективи. На етапі взаємодії Агентові ставиться перевірка ділової репутації клієнта, його дебіторів, аналіз фінансово-господарської діяльності клієнта, юридичний аналіз договорів постачання, перевірка товарності поставок, здійснення поточного адміністрування заборгованості.
· Клієнт — юридична особа, що здійснює постачання ліквідного товару дебіторам на умовах відстрочки платежу від 4 до 90 днів.
· Покупець — юридичне/фізична особа (дебітор Клієнта), що купує товар на умовах відстрочки платежу від 4 до 90 днів.
1.3 Оподаткування операцій факторингу
Згідно закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право здійснювати придбання права вимоги на виконання зобов'язань в грошовій формі за поставлені товари або надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (факторинг).
Законом України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» операція факторингу віднесена до фінансових послуг.
Законом України «Про податок на додану вартість» факторинг визначається як операція по переуступці першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору (п.1.10). Таким чином, факторинг є спеціальною фінансовою послугою, яка включає ознаки поступки вимоги. Поступка вимоги кредитором іншій особі регулюється ст.197-200 Цивільного кодексу України.
За статтею 197 Цивільного кодексу України поступка вимоги кредитором іншій особі передбачає перехід до набувальника вимоги прав, які забезпечують виконання зобов'язання.
Відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування факторингові операції, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, зокрема компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони і деривати (п.3.2.5.).
Відповідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до валютних цінностей належить валюта України, платіжні документи і цінні папери, визначені у валюті України, іноземна валюта, платіжні документи і цінні папери, визначені в іноземній валюті.
Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дає можливість вважати, що при здійсненні факторингової операції відбувається придбання банком чинником прав вимоги на виконання зобов'язань в грошовій формі за поставлені товари або надані послуги і об'єктом боргу при цьому є валютні цінності, а саме валюта України. Виходячи з викладеного, вважаємо, що є підстави для застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно якому не є об'єктом оподаткування факторингові операції, якщо об'єктом боргу є валютні цінності.
1.4 Переваги і недоліки факторингових операцій
Основні переваги факторингу для Постачальників:
· можливість збільшення кількості потенційних Покупців за рахунок надання їм відстрочки платежу (товарного кредиту);
· Отримання додаткового прибутку за рахунок можливості збільшити обсяг продажу, одержавши від фактора необхідні для цього оборотні кошти;
· Захист від упущеної вигоди від втрати Клієнтів за рахунок неможливості за дефіциту оборотних коштів надавати покупцям конкурентні відстрочки платежу і підтримувати достатній асортимент товарів на складі;
· можливість трансформації дебіторської заборгованості в грошові кошти та досягнення таким чином балансу грошових потоків, збільшення за рахунок цього ліквідності та рентабельності поставок;
· можливість здійснення гуртових закупівель значних партій товарів та відповідно підтримання розширеного асортименту, за рахунок наявності обігових коштів для миттєвого задоволення вимог Покупців;
· покращення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;
· укріплення ринкової позиції;
· знижує витрати на оплаті робочих місць і робочого часу співробітників, відповідальних за: Контроль дебіторської заборгованості, Залучення фінансових ресурсів. При цьому вивільнені ресурси можна направити на розвиток своєї дилерської мережі;
· Зниження собівартості продукції за рахунок можливості закупляти товар у своїх постачальників за нижчими цінами. Крім того, він одержує гарантію захисту від штрафних санкцій з боку кредиторів при невчасних розрахунках з ними, викликаних касовим розривом;
· Важливо пам'ятати, що повернути потенційного Клієнта, що пішов сьогодні до конкурента, завтра може бути неможливо.
Основні переваги факторингу для Покупців:
· можливість проведення розрахунків з постачальниками з відстрочкою платежу після реалізації товару (робіт, послуг) кінцевому споживачу;
· можливість користування товарним кредитом, а у зв'язку з цим відсутність необхідності користування банківськими кредитами;
· можливість збільшення обсягів закупок з відстрочкою платежу.
Основні переваги факторингу для Банку (фактора):
· посилення ділових стосунків з клієнтами в результаті запропонування їм додаткової конкурентоспроможної послуги;
· додаткова можливість збільшення клієнтської бази, в результаті залучення на обслуговування платоспроможних Покупців (Дебіторів) Постачальника;
· збільшення ресурсної бази Банку, в результаті збільшення у Постачальників (клієнтів) обсягів грошових надходжень на поточні рахунки, за рахунок зростання у них обсягів поставок;
· диверсифікація кредитного ризику між Покупцями (Дебіторами);
· можливість отримання Банком додаткових джерел доходів.
Ризики, що притаманні факторингу:
1. Вірогідне зниження платоспроможності дебіторів;
2. Наявність підвищених кредитних ризиків при умові незначної кількості Дебіторів, значна сума заборгованості за одним із Дебіторів;
3. Відсутність грошових потоків у Клієнта по поточному рахунку в Банку, що унеможливлює у разі регресу списання коштів з поточного рахунку Клієнта в погашення простроченої заборгованості за факторинговими операціями.
Ризики, що притаманні банку:
ь Кредитні ризики (ризики несплати покупцями ваших поставок!);
ь Ліквідні ризики (ризики невчасної оплати поставок покупцями);
ь Процентні ризики (ризик різкої зміни ринкової вартості ресурсів);
ь Валютні ризики (ризики зміни валютного курсу в період відстрочення платежу по поставці);
На відміну від банківського кредитування при факторинговому обслуговуванні, одержуючи фінансування своїх продажів, постачальник не несе такі витрати:
1) Відсотки за користування кредитом;
2) Витрати по оформленню кредиту, включаючи реєстрацію і страхування застави, оплату робочого часу співробітників на оформлення і підготовку документів для кредитного відділу і т. ін., комісії за надання кредиту;
3) Витрати на екстрену мобілізацію грошових коштів при настанні терміну погашення кредиту або виплати відсотків, включаючи упущену вигоду, пов'язану з висновком цих засобів з обороту;
4) У зв'язку з тим, що кредит береться на фіксований термін (як правило, перевищуючий термін товарного кредиту), а факторингове обслуговування припускає стягування плати лише за термін товарного кредиту, фактична плата за кредит буде вищою, ніж при факторинговому обслуговуванні;
Факторинг є різновидом торгово-комісійної операції, та містить елементи традиційного короткострокового кредитування і вексельного кредитування, проте відрізняється від них. Так, вексельна форма кредитування у відмінності від факторингу не дає гарантії в своєчасній оплаті, а примусове виконання вексельних обов'язків потребує додаткових видатків. У випадку із традиційним кредитуванням увесь ризик неплатежу, а відповідно й повернення кредиту лягає на постачальника.
Отже переваги факторингу є суттєвими, так як використання факторингу позитивно впливає на фінансовий стан підприємства, дозволяє підвищити ліквідність дебіторської заборгованості, ліквідувати касові розриви та збільшити оборотний капітал, застрахувати ризики пов’язані з наданням відстрочення платежу покупцям, розширити свою частку на ринку. Основним же недоліком факторингу є висока вартість цієї послуги.

РОЗДІЛ 2
2.1 Аналіз динаміки і структури факторингових операцій
Аналіз факторингових операцій починається з визначення їх місця та значення в загальному обсязі активних операцій банку. Ці операції відносять до високодохідних, а відповідно до високо ризикованих: ставки за ними на 2—3 відсоткові пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу.
Значення факторингових операцій у діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників:
·                     питома вага факторингових операцій у загальній сумі активних операцій комерційного банку;
·                     розмір факторингових операцій на 1 грн. капіталу;
·                     розмір факторингових операцій на 1 грн. статутного капіталу;
·                     рівень купівлі дебіторської заборгованості.
Для аналізу факторингової активності розраховується показник питомої ваги факторингу за такою формулою:
<imagedata src=«134921.files/image003.png» o:><img width=«444» height=«67» src=«dopb365121.zip» alt=«показник питомої ваги факторингу» v:shapes="_x0000_i1026">.
Розмір факторингових операцій на 1 грн. капіталу та 1 грн. статутного капіталу розраховується діленням залишків за рахунками 2030, 2037, 2038, 2039 на суму балансового капіталу (капіталу-брутто) за рахунками 5-го класу або на суму статутного капіталу на початок або кінець періоду.
Для визначення рівня купівлі дебіторської заборгованості необхідно суму, що перерахована фактор-банком постачальникам за торговельно-комерційними операціями, поділити на суми, первісно пред’явлені платниками, і помножити на 100 %.
Розглянемо приклад аналізу масштабів факторингової діяльності банку на цифровому прикладі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
АНАЛІЗ МАСШТАБІВ ФАКТОРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Показники
На 1.01.07 р.
На 1.01.08 р.
Відхилення
абсолютне
відносне, %
1. Факторингові кредити, тис. грн.
8782
5557
–3225
–36,7
2. Активи банку, всього, тис. грн.
548 900
591 180
+42280
+7,7
3. Капітал банку, тис. грн.
98 400
106 790
+8390
+8,5
4. Статутний капітал банку, тис. грн.
30 500
30 500
0
0
5. Питома вага факторингових операцій в активах банку, %
1,6
0,94
–0,66
?
6. Розмір факторингових операцій на 1 грн. капіталу, коп.
8,9
5,2
–3,7
?
7. Розмір факторингових операцій на 1 грн. статутного капіталу
28,8
18,2
–10,6
?
З даних табл. 2.1 видно, що факторингові операції посідають в активах банку незначне місце, а їх рівень у динаміці знижується. Так, на 1.01.2007 р. їх рівень в активах банку становив 1,6 %, а на 1.01.2008 р. він знизився до 0,94 %, тобто зменшився на 0,66 процентних пункти. Аналогічна тенденція спостерігалась і за іншими показниками: рівень факторингових операцій на 1 грн. капіталу в базисному періоді становив 8,9 коп., а в звітному періоді — 5,2 коп. Ураховуючи, що розмір статутного капіталу не змінився, аналогічна тенденція спостерігалась і щодо цього показника. Рівень факторингових операцій на 1 грн. статутного капіталу в базисному періоді становив 28,8 коп., а в звітному знизився до 18,2 коп., тобто на 10,6 коп. Загальний висновок, який випливає з наведених розрахунків, — банк став проводити обережнішу політику щодо факторингових операцій. Причини цього можна встановити з подальшого аналізу.
Після визначення місця, яке посідають факторингові операції в банківських операціях, проводиться аналіз їх динаміки та руху.
    продолжение
--PAGE_BREAK--