Реферат: Фіскальні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією

--PAGE_BREAK--

Зокрема, майже 2/3 надходжень від непрямих податків забезпечують митні органи (68% у 2007 році). Крім того, 70% загальних надходжень ПДВ, забезпечують митні органи під час розмитнення товарів чи послуг. Даний податок складає левову частку у загальних надходженнях забезпечених митницею, — понад 77 % у 2006-2007 р.р… На другому місці перебуває мито, яке в середньому займає 17-18% у загальних надходженнях, забезпечених митницею (табл. 2).

Відношення податкових надходжень адміністрованих митницею, до обсягів імпорту в останні роки є стабільним і складає 17,1-18,3%. Такий низький рівень податкового навантаження пояснюється застосуванням податкових векселів (надходження зараховуються вже як адміністровані податковою службою) і значною кількістю пільг при ввезенні окремих видів товарів (зокрема при імпорті нафти і газу мито не справляється).

Проте, зі вступом до СОТ, значимість та вплив на наповнення бюджету по таких видах обов'язкових платежів державі як мито (ввізне так і вивізне) та акциз будуть суттєво скорочуватись. Зокрема, будуть звільнені від розмитнення транспортні засоби, що становлять вагому частку надходжень по акцизу. Водночас зростатиме частка акцизу у ціні алкогольних та тютюнових виробів, що зумовить збільшення надходжень по даному джерелу. У цьому контексті слід відзначити, що частка акцизу у ціні тютюнових виробів в Україні складає близько 25%, тоді як, наприклад, у Великій Британії — 60-65% [6].




Таблиця 2Наповнення Державного бюджету України органами Державної митної службиу 2004-2007рр. млрд.грн *

*Складено за даними ДМСУ
Експортно-імпортні фактори суттєво впливають на фінансову базу держави. Основним завданням держави у сфері зовнішньої торгівлі є забезпечення ефективного функціонування фінансового механізму регулювання експортно-імпортної діяльності, який би при цьому давав можливість належним чином формувати фінансову базу держави. Модель впливу експортно-імпортних операцій з продукцією АПК на фінансову базу держави представлена в табл. 3.У даній моделі ми ставили перед собою завдання максимально оцінити вплив експортно-імпортних операцій (тобто врахувати максимальну кількість факторів на фінансову безпеку держави та її економіку). Зрозуміло, що переважну більшість з них досить складно оцінити аналітично, оскільки цей вплив є опосередкованим і залежить від багатьох факторів. Класично прийнято вважати, що переважання експорту над імпортом має більше переваг і є бажаним, ніж зворотний випадок. Адже, за такої ситуації, створюються робочі місця, росте зайнятість населення та здійснюється ріст ВВП, відповідно, зростають й інші можливості держави.




Таблиця 3Вплив експортно-імпортних операцій на фінансову базу держави




При експорті сільськогосподарської продукції вітчизняні товаровиробники сплачують вивізне мито, проте держава їм відшкодовує ПДВ. На відміну від товаровиробників, вигоди та втрати для держави дещо відрізняються. Так, при експорті сільськогосподарської продукції вигодами для держави є: надходження вивізного мита, валютні надходження, зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ), а також зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни.

До негативних сторін можна віднести необхідність відшкодування ПДВ, стимулювання (субсидування) експорту, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту. Аналогічна ситуація спостерігається при імпорті сільськогосподарської продукції та при експорті-імпорті сільськогосподарської техніки та інших виробничих засобів вітчизняного та іноземного виробництва.

Розглядаючи структуру експорту-імпорту сільськогосподарської продукції (табл. 4-5) варто відмітити, що нині спостерігається тенденція до зростання питомої ваги експорту сільськогосподарської продукції у загальному обсязі експорту товарів з України та зменшення частини імпорту сільгосппродукції у загальній структурі імпорту. Також слід відмітити, що після отримання Україною статусу члена СОТ відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,8% до 11,2% [7].
Таблиця 4Структура експорту сільськогосподарської продукції з України у 2003-2007рр. *
    продолжение
--PAGE_BREAK--