Реферат: Методика проведения лізингових операцій

--PAGE_BREAK--
Класифікація ви
дів
лізингу ускладнена
декількома
обставинами:

—
у
правових системах різноманітних країн існують не тільки різноманітні визначення лізингу, але і окрем
і
його вигляд
и
;

— риси різноманітних ви
дів

угод
лізингу можуть
поєднуватись
в одному договорі в залежності від конкретних,
узгоджених
учасниками умов;

— при виділенні ви
дів
лізингу виходять з декількох
ознак
класифікації.



Найбільш характерними є наступні ви
ди
лізингу:

1. Фінансовий лізинг характеризується передусім тим, що термін на який обладнання передається в тимчасове користування, співпадає по тривалості з терміном його повної ам
о
ртизац
іі
. По закінченню терміну користувач може придбати майно
у
власність або відновити договір на нових умовах.
У
першому випадку
у
договорі передбачається право опціону лізинго
отримувача
на покупку. Повний обсяг обов'язків по страхуванню, технічному обслуговуванню і ремонту покладається на користувача майна.

2. Оперативний лізинг відрізняється тим, що термін оренди
за ним

менший
, ніж економічний термін служби майна. Объктом оперативного лізингу, як правило, є обладнання з високими темпами старіння.

3.

Л
ізинг
з поверненням
розглядається як різновид фінансового лізингу. Його
о
знака полягає
у
тому, що власник майна передає право власності на нього майбутньому л
і
зингода
вцю
на умовах купівлі-продажу, т
обто п
родає його і водночас вступає з ним в інші відношення —
у
якості користувача цього майна.

4.
Те щ
о складається на внутрішньому ринку країни дефіцит товарно-матеріальных цінностей відкриває перспективи такому ви
ду
лізингу, як лізинг по
залишковій
вартості
. Він застосовується на обладнання
що
вже
знаходиться
в експлуатації, тому об
є
кт лізингу оцінюється не по
початковій
, а по
залишковій
вартості, що повинно значно знизити вартість лізингу.

5. Відно
сини
, при яких технічне обслуговування обладнання повністю л
ягає
на лізинго
отримувача

визначаються
як чистий лізинг.
Власну
назв
у
він отримав тому, що
у
лізингові платежі в даному випадку не включа
ю
ться

ви
плати
л
і
зингода
вця
по експлуатації.

6. Якщо лізингода
вець
може запропонувати лізинго
отримувачу
набір послуг по експлуатації обладнання, т
о
має місце так званий
«
мокр
и
й
»
лізинг
. При передачі
у
користування обладнання зі складними техн
і
ч
ними
характеристиками
застосовують
дан
ий
вид лізингу.

7. Міжнародний лізинг може бути експортним або імпортним.


При експортному лізингу зарубіжною стороною є лізингоотримувач, а при імпортному
-
— л
і
зингодавець. До цього ж виду лізингу відносяться і
угоди
,
які
провод
яться
л
і
зингода
вцем
і лізинго
отримувачем
однієї країни, якщо хоча б одна з сторін будує свою діяльність і має капітал спільно з зарубіжною фірмою, наприклад, є спільним підприємством.






ІII. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ


ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ



Е
тап
и
лізингов
их

угод



Умовно можна виділити чотири етап
и
лізингов
ої

угоди
:

1

етап
.
Попередній. На цьому етапі здійснюється підготовча робота — консультування: розробка індивідуальної концепції лізингу, консультація при виборі лізингу.

2

етап. На
другому
етапі проводиться робота, що передує укладенню ряд
у
юридич
них
договорів, проведення якої зумовлене складним характером багатосторонніх відношень при лізингу, необхідністю докладного вивчення умов і особливостей кожно
ї

угоди
; вирішується питання про джерела фінансування
угоди
. На даному етапі оформлюється заявка майбутнього лізинго
отримувача
, готу
ються

висновки
про кредитосп
роможність
клієнта і розраховується эффективн
і
сть лізингового проекту. Вс
е
це відбивається в замовленні-наряді,

що
направляється
постачальнику.

3

етап. Цей етап
віді
грає головну роль в організації управління лізингом. На цьому етапі виробляється юридичне закріплення лізингово
ї

угоди
. Оформл
я
ються наступні документи:

·    договір про купівлю-продаж об'єкту лізингу;

·    акт про прий
няття
об'єкту лізингу в експлуатацію;

·    лізингова угода;

·    договір
про
технічне обслуговування майна, що передається в лізинг;

·    договір на страхування об'єкту лізингу.

4

етап. Період безпосереднього використання лізингу. Цей етап супроводжується від
ображенням
лізингових операцій в бухгалтерському
обліку
і звітності. На даному етапі в
ідбувається

о
плата лізингодавцю лізингових платежів і після закінчення терміну лізингу оформл
я
ються відношення по подальшому використанню об'єкту лізингу.

Проведенню лізингових операцій передує
велика
організаційна робота. Для успішної діяльності банк повинен володіти можливостями широкої реклами лізингових операцій і їхніх переваг для потенційних лізингоотримувач
ів
. Велике значення має вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на певні види обладнання. При
ц
ьому до уваги приймаються різноманітні чинники:
коливання
ринкових цін на те або інше обладнання, що користується попитом, ціни і тарифи на інші супутні лізингу послуг
и
(ремонт, технічне обслуговування), зміна транспортних тарифів і т.
д
.

Загальною метою попередньої роботи є пошук потенційних клієнтів, зацікавлених в здійсненні лізингу. Разом
з

т
им ініціатива в проведенні лізингових операцій може виходити і від майбутнього лізинго
отримувача
.

Всі подальші взаємовідносини між сторонами грунтуються на основі заяв
к
и-клопотання
,

яке
надається лізинго
отримувачу
майбутнім користувачем. Воно підготовлюється в довільній формі і повинно містити технічний опис необхідного обладнання, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника
.
Водночас з ним лізингоотримувач представляє документи, що характеризують окремі показники діяльності лізингоотримувача.
Для оцінки можливості виконання
лізинго
отримувачем
платіжних зобов'язань, лізингода
вцю
слід оцінити економічну діяльність клієнта з точки зору його платоспроможності. Оцінка платоспроможності лізиног
оотримувача
може вироблят
ися
по загальній схемі, прийнят
ій
для аналізу банком кредитосп
р
о
можності
своїх клієнтів. Разом
з

т
им лізингодавцю слід звернути увагу на те, що лізингова операція носить, як правило, довгостроковий характер, тому його повинна цікавити спроможність лізинго
отримувача
виконувати всі платіжні зобов'язання в перспективі, відповідній терміну лізингової угоди. На підставі проведеної роботи аналітичним відділом банк
у
підготовл
юю
ться висновки про кредитосп
р
о
можності
клієнта і рекомендації по встановленню з ним лізингових угод. В
ряд
і випадків лізингодавець може вимагати надання йому необхідних гарантій.

У
випадку позитивного рішення питання лізингодавець спрямовує постачальнику замовлення на постачання обладнання. Відношення між лізингода
вцем
і постачальником можуть також оформлюватися договором купівлі-продажу.

Після отримання лізингода
вц
ем підписаного акту про прий
няття
в експлуатацію і виписан
их
рах
унків
він
зобов
’
язується
виконувати свою основну функцію в лізингових відно
синах — провести
оплату шляхом перек
азу
на ім'я постачальника загальної суми постачання. Контрагенти о
б
гов
о
р
юють
і особливості розрахунків між ними. Так, на основі взаємної домовленості постачальнику може бути наданий аванс в певному відсотку від вартості об'єкту лізингу (на практиці не більш 10-20%), оплата основн
ої
частини вартості
здійснюється
одноразово після підписання акту прий
няття
в експлуатацію або періодичними платежами
протягом
о
бумовленого
періоду.

Лізингова угода
укладається
між лізингода
вцем
і л
і
зинго
отримувачем
про надання лізинго
отримувачем
в користування для виробничої експлуатації об'єкту лізингу, опис якого додається в специфікації в лізинговій угоді в якості його неоплаченной частини.

В тексті умов лізингу міститься найменування фірми-постачальника, термін, до якого постачальник зобов'язується надати об'єкт
угоди
, і місце постачання.

Лизингодавець має право
поступитись
свої
ми
права
ми
по лізинговій угоді або
будь-якими
інтерес
ами
, що випливають з н
еї
, повністю або частково третій особі без згоди користувача, але з повідомленням його про це.

Лізингова угода набирає чинності з дати введення обладнання як об'єкту
угоди
в експлуатацію і діє
протягом
встановленого в угоді терміну.

Лізингова угода вважається припинен
ою
по закінченні терміну
її
чинності. Л
і
зингоотримувач не може відмовитися від лізингу до закінчення терміну угоди.
У
випадку
її
розірвання він зобов'язаний внести лізингода
вцю
компенсацію,
що дорнівнює
всій сумі закриття
угоди
(всю не
сплачену
в термін лізингову плату і загальну суму наступних внесків,
яка мала бути внесена
, якщо б угода не була розірвана).

Лизинго
отримувач
має право розірвати угоду тільки
у
тому випадку, якщо при прийманні обладнання
виявляються
його недоліки, що виключають нормальну роботу і усунення яких неможливо. Про розірвання угоди він повинен
повідомити
лізингода
вця

у
писм
овій
формі не пізн
іше
10 днів зі дня закінчення терміну постачання обладнання. Всі с
уперечки
, що виникають в зв'язки з укладенням і виконанням лізингової угоди, вирішуються між сторонами в арбітражі або суді.

В лізинговій угоді вказується сума лізингового плат
е
ж
у
, засіб його сплати і периодичн
і
сть лізингових внесків.

Лізингові внески, як правило, в основному мають грошову форму, коли платіж
проводиться
за рахунок грошових засобів.
У
випадку натуральної форми плат
е
ж
у
розрахунки
проводяться
на компенсаційній основі або товарами, створюваними на обладнанні,

що орендується, або шляхом надання зустрічної послуги лізингода
вцю
. Можлива
з
міш
ана
форма плат
е
ж
у
, коли поряд з грошовими виплатами допускаються платежі товарами або послугами.

При перерахуванні лізингових внесків в більшості випадків використовуються платежі з фіксованою загальною сумою плат
е
ж
у
. Лізингова плата в цьому випадку включає в себе амортизаційні відрахування від вартості аредного обладнання, плату за користування позичковими засобами, суму комісійної винагороди лізингода
вцю
і плату за на
дання
їм додатков
их
послуг по
угоді
. Лізинговий платіж з авансом (депозитом)
допускає
, що користувач майна представляє лізинговий платіжа в встановленому в момент підписання угоди розмірі, а інша сума плат
е
ж
у

с
плачується після підписання акту про приймання обладнання в експлуатацію. Мінімальна лізингова плата являє собою суму всіх лізингових платежів, що повинен
здійснити
користувач за весь період лізингу, і суму, яку він повинен сплатити, якщо
має бажання
придбати майно
у
власність після закінчення терміну лізингу.

На практиці пре
важають
періодичні лізингові внески. В лізинговій угоді повинен бути прийнятий в якості додатку графік сплати періодичних лізингових внесків. Одноразовий платіж в поєднанні з періодичними внесками застосовується
у
випадку, якщо в угоді передбачена виплата лізингоода
вцю
авансу.

Амортизація на обладнання
,
що використається
,
може начислятися звичайним
способом
в залежності від балансової вартості обладнання, терміну його служби і встановленої норми амортизації і
способом
прискореної амортизації, при якому норма річних амортизаційних відрахувань на повне відновлення збільшується, але не більш ніж в два раз
и
. Крім того, малі підприємства поряд з застосуванням прискореного засобу амортизації можуть в перший рік експлуатації машин і обладнання списувати до 20% пер
шопочаткової
вартості основних фондів
і
з терміном служби понад трьох років.


    продолжение
--PAGE_BREAK--


Правові і методичні засади розрахунку

та проблема забезпечення гнучкості лізингових платежів



Відповідальним і одним з найбільш складних етапів підготовки лізингової угоди є визначення суми лізингових платежів. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про лізинг” розмір, графік сплати і умови перегляду лізингових платежів  належить до істотних умов договору лізингу. Склад і розмір цих платежів мають бути економічно обгрунтованими.

У загальному вигляді лізингові платежі є однією з економічних форм реалізації права власності на майно (об’єкт лізінгу), а саме формою розподілу між лізингоодержувачем-користувачем і лізингодавцем-власником доходу (прибутку), створеного в процесі використання об’єкта лізингу. Якщо для лізингодавця лізингова угода має сенс за умови отримання певного прибутку (не меншого ніж по вкладах у банк), то й лізингоодержувач після сплати платежів має отримати дохід, достатній для розширеного відтворення і особистого споживання.

Крім розподілу прибутку, лізингові платежі виконують функції відшкодування вартості лізингового майна, накопичення капіталу і стимулювання підприємницької діяльності.

Об’єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є вартість і стан об’єкта лізингу, норми амортизації, відсотки за кредит, вартість супутних послуг лізингодавця і постачальника, податкові пільги тощо.

Нижньою межею суми лізингових платежів при фінансовому лізингу є їх мінімально можливий рівень, при якому забезпечується просте відтворення об’єкту лізингу.

Однією з головних переваг лізингових операцій, крім можливості користування об’єктом лізингу без сплати його вартостіє гнучкість лізінгових платежів. Класичний лізинг передбачає можливість встановлення порядку сплати лізингових платежів за домовленнистю сторін (відповідно до чинного у тій чи іншій країні фінансового законодавства). Визначення за домовленністю сторін розміру, способу, форми і строків внесення лізингових платежів та умов їх перегляду продекларовано в п. 3 ст. 16 закону України “Про лізинг”.

Результати аналізу світового досвіду показують, що лізингові платежі можуть розрізнятися і за складом елементів, які враховуються під час розрахунку, і за методом нарахування платежів, і за способом та переодичністю сплати, і за формою розрахунків.

Так, за способом сплати розрізняють платежі лінійні (рінвими частками), прогресивні (розмірами, що збільшуються), дегресивні (розмірами, що зменьшуються), прискорені, сезонні та ін.

За періодичністю сплати платежі поділяються на щорічні, піврічні, щоквартальні та щомісячні, а за термінами їх внесення — на такі, що вносяться на початку, в середені та в кінці періоду сплати.

Законом України «Про лізинг» визначено такі обов’язкові складові (елементи) лізингових платежів (п. 2 ст. 16):

сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

платіж як винагорола лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

сума відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Результати аналізу договорів лізингу та відповідної науково-методичної літератури показали, що до складу платежів можуть також входити:

·
премія лізингодавцю за ризик;

·
митні платежі;

·
сума податків, які лізингодавець сплачує за об’єкт лізингу, якщо такі передбачені чинним законодавством.

Вигідним для лізингоодержувача є включення до загальної вартості лізингу також таких витрат:

·
на транспортування об’єкту лізингу до місця його експлуатації;

·
на монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

·
на навчання фахівців для роботи на лізинговому устаткуванні тощо.

Таким чином, сума лізингових платежів не зводиться лише до вартості повної або часткової амортизації об’єкта лізингу, як це інколи вважають. Структура платежів має багатокомпонентний характер. Розглянемо деякі їх складові.

Відшкодування вартості, точніше залишкової вартості, об’єкта лізингу здійснюється по періодах, як правило, у розмірі відповідних амортизаційних відрахувань.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про лізинг»договором лізингу за домовленістю сторін може бути передбачена прискорена амортизація об’єкту лізингу.

Проте, як справедливо зауважує російський дослідник лізингу Л.Прилуцький[1], сума відшкодування вартості об’єкта лізингу необов’язково має дорівнювати нарахованій амортизації. Це зауваження має принципове значення.

Плата за кредитні ресрси (процент за кредит) визначається шляхом множення величини кредитних ресурсів на кредитну ставку у відсотках, поділену на 100.При цьому під кредитними ресурсами розуміється сума боргу, яка постійно зменшується, і тоду плата за кредит також постійно зменшується.

Винагорода лізингодавця (лізингова маржа, комісійна винагорода тощо) включає в себе власні витрати лизингодавця і його прибуток. До складу вказаних витрат входить, наприклад, оплата послуг лізенгових брокерів.

Щодо розміру комісійної винагороди існують різні думки. Найчастіше вважають, що він визначається за кожний період шляхом множення несплаченої вартостілізингового майна на річну процентну ставку комісійної винагороди в частках.

Додаткові послуги лізингодавця лізингоодержувачу можуть бути непостійними і оплачуватися неравномірно. Це залежить від змісту, обсягу і періодичності (тривалості) послуг та умов укладеного договору лізингу. Вартість послуг може бути обчислена і додана до основної суми лізингового платежу. До додаткових послуг належать:

інформаційні, консалтингові, юридичні;

технічні;

щодо навчання персоналу;

рекламні;

оплата відряджень лізингоодержувача;

інші послугилізингодавця.

Розмір премії за ризик залежить від рівня та видів ризику лізингодавця під час реалізації лізингової угоди. Премія за ризик лізингодавця може бути врахована у ставці його комесійної винагороди, а через неї — у ставці лізингового процента, яка об’єднує ставки по кредитах та комісійної винагороди. Чим більше ризик, тим вища ставка.

Проблема сплати мита виникає за договорами міжнародного лізингу, а його розмір визначається згідно з вимогами чинного законодавства.

Загальна сума лізингових платежів не є постійною величиною. Вона залежить від швидкості відшкодування вартості об’єкта лізингу: чим швидше окуповується вартість лізингового майна, тим менші відсоткі нараховуються на ще непогашену вартість цього майна. І навпаки, перенесення сплати перших лізингових платежів на більш пізній термін призводить до зростання нарахованих відсотків на вартість лізингового майна і загальної суми платежів.

У договорі лізингу може бути передбачено зміну загальної суми, графіка і розміру окремих виплат лізингових плітежів за домовленістю сторін у випадку виникнення нових обставин, які можуть спричинити втрати сторін. До таких обставин можна віднести зростання темпів інфляції вище визначеного сторонами рівня, суттєву зміну рівня відсотків за кредит тощо.

Чи не найважливішим є вибір методу нарахування лізингових платежів. З практики та науково-методичної літератури відомі такі основні методи:

·
з регулярним періодичним відшкодуванням вартості майна рівними або нерівними частками;

·
з відстрочкою платежів:

·
з авансовим платежем;

·
з авансуванням викупу об’єекта лізингу за залишковою вартістю;

·
за обраною сторонами договору підставою.

Відомі також платежі зі зростаючоюставкою лізингового процентк, платежі у разі переоцінки вартості лізингового майна та ін.

Окрему групу становлять розрахунки, що базуються на теорії фінансових рент без застосування норм амортизації, згідно з якими всі поточні платежі (крім авансового) є рівними, але мають різну структуру.

Для розгляду безпосередньо методики розрахунку лізингових платежів для спрощення приймаємо, що додаткові витратиза договором лізингу і митні витрати відсутні, страхування майна здійснює лізингоодержувач, а ставка процента за кредит і комесійної винагородиоб’єднані у ставці лізингового процента (лізингоодуржувачу важливо знати загальний процент комісійних, який він має сплачувати незалежно від того, яку їх частку лізингодавець віддасть за кредит).

Загальна сума відшкодування вартості лізингового майна визначається як добуток балансової вартості майна на річну норму амортизаційних відрахувань, на реновацію цього майна і на період дії лізингової угоди. Розмір відшкодування за кожний період сплатирозраховуєтьсяшляхом ділення добутку балансової вартості майна і річної норми амортизації на кількість лізингових платежів за рік.

Лізинговий процент (сумарний розмір комісійних) за кожний період визначається шляхом ділення добутку невідшкодованої вартості лізингового майна і річної ставкі лізингового процента на кількість лізингових платежів за рік.

Загальна сума лізингових платежів дорівнює сумі відшкодувань вартості об’єкта лізингу і лізингового процента за всі періоди сплати.

Розглянемо серіюумовних прикладів, об
’
єднаних спільними вихідними даними.

Нехай укладено договір фінансового лізингу терміном на 4 роки з двома сплатами лізингових платежів щорічно, рівномірним відшкодуванням вартості лізингового майна при нормі амортизації 10% від залишкової вартості об’єкту лізингу. Первісна балансова вартість лізингового майна становить 2400 од. Викуп об’єкта лізингу здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу (стандартний варіант).

Задача полягає у визначенні розміру кожної сплати, загальної суми лізингових платежів та вартості викупу лізингового майна. Розв’язати цю задачу дає змогу графік лізингових платежів (табл.1)





Таблиця 1

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

періодичного рівномірного відшкодування вартості лізингового майна



Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

240

240

480

2

2 160

240

216

456

3

1 920

240

192

432

4

1 680

240

168

408

5

1 440

240

144

384

6

1 200

240

120

360

7

960

240

96

336

8

720

240

72

312

Разом...

480

1 920

1 248

3 168
    продолжение
--PAGE_BREAK--




Як випливає з даних табл.1, загальна сума лізингових платежів становить 3 168 од., з них 1 920 од. — відшкодована вартість майна. Залишкова вартість цього майна, по якій має бути здійснений його викуп, дорівнює 480 од.

Вплив нерівномірного розподілу суми річного відшкодування вартості лізингового майна між окремими сплатами на розмір і загальну суму платежів відображають дані табл.2. Нехай у першому випадку на перше півріччя припадає 2/3 річних амртизаційних відрахувань, на друге 1/3, а в другому віпадку — навпаки.


Таблиця 2

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

нерівномірного відшкодування вартості лізингового майна



Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

І випадок

1

2 400

320

240

560

2

2 080

160

208

368

3

1 920

320

192

512

4

1 600

160

160

320

5

1 440

320

144

464

6

1 120

160

112

272

7

960

320

96

416

8

640

160

64

224

Разом...

480

1 920

1 216

3 136

ІІ випадок

1

2 400

160

240

400

2

2 240

320

224

544

3

1 920

160

192

352

4

1 760

320

176

496

5

1 440

160

144

304

6

1 280

320

128

448

7

960

160

96

256

8

800


320

80

400

Разом...

480


1 920

1 280

3 200





З даних табл.2 видно, що при однаковій сумі відшкодування вартості лізингового майна (1920 од.) менша сума лізингового процента і всього лізингового платежу буде тоді, коли швидше відшкодовується вартість об’єкта лізингу (більша частина амортизаційних відрахувань сплачується в першому півріччі кожного року).

Розглянемо тепер, як впливають на суму лізингових платежів відстрочка платежів першого року (табл. 3) та протилежний приклад — сплата авансового платежу (табл. 4).

У разі відстрочки платежів першого року відкладається відшкодування вартості лізингового майна. Щодо лізингового процента, то лізингоодержувач має відшкодувати лізингодавцю втрачені надходження. Тому на момент першої сплати виникає заборгованість лізингоодержувача, сума якої додається до суми першого лізингового платеду. У зв’язку зі зменшенням кількості платежів збільшується норма амортизації майна.

Внесення авансового платежу, навпаки, зумовлює зменшення норм амортизації.



Таблиця 3

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

відстрочки платежу

Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

--

--

--

2

2 400

--

--

--

3

2 400

300

240 + 480

1 020

4

2 100

300

210

510

5

1 800

300

180

480

6

1 500

300

150

450

7

1 200

300

120

420

8

900

300

90

390

Разом...

600

1 800

1 470

3 270




Таблиця 4

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

застосування авансового платежу


Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

(аванс)

2 400

400

--

400

1

2 000

200

200

400

2

1 800

200

180

380

3

1 600

200

160

360

4

1 400

200

140

340

5

1 200

200

120

320

6

1 000

200

100

300

7

800

200

80

280

8

600

200

60

260

Разом...

400

2 000

1 040

3 040
    продолжение
--PAGE_BREAK--




Отже, у разі подовження терміну лізингу ще на один рік в обох випадках (див. табл. 3 і 4) одночасно завершиться відшкодування вартості лізингового майна. Тобто дані обох таблиць є співставними. При цьому помітно, що внесення авансового платежу виявляється більш вигідним для лізингоодержувача, ніж використання відстрочки платежів. Цей висновок повністю відповідає раніше зробленому висновку за даними табл.2

У випадку прискореної амортизації за рахунок відшкодування протягом першого року 40% вартості майна (по 20% на 1-й і 2-й платежі), а потім рівномірної амортизації залишкової вартості загальна сума лізингових платежів зменшилася на


168 — 3 066 = 102 од (табл. 5)





Таблиця 5

Гарафік сплати лізингових платежів у випадку

прискореної амортизації об’єкта лізингу



Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400


480


240


720


2

1 920


480


192


672


3

1 440


180


144


324


4

1 260


180


126


306


5

1 080


180


108


288


6

900


180


90


270


7

720


180


72


252


8

540


180


54


234


Разом...

360


2 040


1 026


3 066






У разі застосування варіанта сплати залишкової вартості лізингового майна під час дії договору лізингу згідно з прийнятими стандартними умовами за 4 роки ( 8 платежів ) відшкодовується вартість лізингового майна на загальну суму 240 * 8 = 1 920 од.


Залишкова вартість цього майна становить 2 400 — 1 920 = 480 од. Розрахунок лізингових платежів при равномірній передплаті залишкової вартості майна наведено в табл.6





Таблиця 6

Гарафік сплати лізингових платежів у разі

авансування викупу об’єкта лізингу за залишковою вартістю



Номер платежу

Залишкова вартість майна, гривень

Відшкодування вартості майна, гривень

Авансування викупу об’єкта лізингу, гривень

Лізинговий процент, гривень

Лізинговий платіж, гривень

1

2 400

240

60

240

540

2

2 100

240

60

210

510

3

1 800

240

60

180

480

4

1 500

240

60

150

450

5

1 200

240

60

120

420

6

900

240

60

90

390

7

600

240

60

60

360

8

300

240

60

30

330

Разом...



1 920

480

1 080

3 480
    продолжение
--PAGE_BREAK--




Згідно з даними таблиці сума лізингових платежів становить 3 480 од., в той час як за стандартним варіантом (див. табл. 1) загальна сума платежів та викупу майна по залишковій вартості дорівнює

3 168 + 480 = 3 648 од., тобто на 168 од. більше.

Отже, поступове відшкодування залишкової вартості (вартості викупу) лізингового майна протягом дії договору лізингу є економічно ефективним.

Таким чином, ми розглянули основні варіанти розрахунку лізингових платежів. Отримані результати слід скорегувати на суми додатковиих витрат лізингодавця, передбачених договором лізингу.

Велика різноманітність видів і форм лізингових платежів забезпечує сторонам лізингової угоди можливість вибору найбільш прийнятного варіанта.

Однак українські лізингодавці та лізингоодержувачі такої можливості не мають. У проекті Закону «Про лізинг» (п.2 ст.16) передбачалося обов’язкове відшкодування в лізинговому платежі «частини вартості об’єкта лізингу, що амортизується, але не більш як 1/4 його вартості у кожному платежі». Це визначення забезпечувало свободу вибору способу відшкодування.

Але у прийнятому Законі цей пункт отримав нову редакцію, згідно з якою в кожному платежі відшкодовується частина вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж.

Легко переконатися, що з усіх наведених варіантів розрахунку лізингових платежів умовам Закону відповідає лише перший стандартний варіант. Адже всі інші варіанти передбачали відшкодування вартості в інших розмірах.

Так, у разі відстрочки платежу протягом обумовленого договором терміну платежі, а отже і відшкодування вартості майна, взагалі не здійснюються і протягом наступного періоду відшкодування відбувається в розмірах, що не перевищують нараховану амортизацію (див. табл. 4, де були відстрочені платежі першого року).

У випадку авансових платежів, навпаки відбувається в розмірах, менших за нараховану амортизацію (див. табл. 5).

Законодавство України передбачає лише один жорсткий спосіб нарахування прискореної амортизації, не придатний для переважної більшості договорів лізингу. Тому прискорене відшкодування вартості майна за погодженням сторін фактично блаковано. Так неможливим є наведений вище (див. табл. 6) варіант з прискореним, відшкодуванням вартості майна протягом першого року.

Таким чином, згідно з чинним законодавством легітимним залишається лише один варіант розрахунку лізингових платежів, який передбачає відшкодування вартості лізингового майна у розмірі амортизаційних відрахувань. Внаслідок цього лізинг втрачає одну з найпривабливіших своїх особливостей.

Тому до нагальних заходів щодо удосконалення правового регулювання лізингу слід віднести внесення часткових змін до п. 2 ст. 16 Закону України «Про лізинг» з метою забезпечення гнучкості лізингових платежів.





IV.Розрахунок
РОЗМІРУ
комісійних виплат




1.
Розмір
амортизаційних відрахувань
,

які отримує
лізингода
вець
розраховується по формулі:



А=
С *
На

/

100%
*
Т,

д
е

А — амортизаційні відрахування;

С
— балансова вартість обладнання;

На — норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення;

Т — період чинності лізингової угоди.



2. Розрахунок величини плати за користування кредитними ресурсами:



Пкр=

Кр
*
Скр
/
100%,

д
е

Пкр — плата за користування кредитними ресурсами;

Кр — кредитн
і
ресурс
и
, що
залучаються
для проведення лізингової операції;

Скр — ставка за користування кредитними ресурсами.



Кр=

[

(Сн+Ск)
/
2

],

д
е

Сн — вартість обладнання на поча
т
о
к
року;

Ск — вартість обладнання на
кі
нец
ь
року;

Т — кількість років, на
яку

укладається
лізингова угода.



3. Розрахунок
розміру
комісійних виплат:



Пком=Кр
*
Ском
/
100%,

д
е

Пком — плата по комісії;

Ском — ставка комісійних виплат.



4. Розрахунок
розміру
додаткових послуг лізингода
вця
:



Пу=Рком+Ру+Рр+Рдр,

д
е

Пу — плата за послуги лізингода
вц
я;

Ру — видатки на оплату послуг (юридичні консультації, по експлуатації обладнання і т.д.);

Рком — відряджувальні видатки робітників лізингода
вц
я;

Рр — видатки на рекламу;

Рдр — інші вигляди видатків на оплату послуг лізингода
вц
ю.



5. Розрахунок загальної суми виплат лізингода
вц
ю по лізинговій угоді:



ЛП=А+Пкр+Пком+Пу,

д
е


ЛП — загальна сума лізингових платежів.

А — амортизаційні відрахування;



6. Розрахунок періодичних внесків по лізинговій угоді:



а
) при щорічній виплаті внесків:

ЛВ=ЛП
/
Т,

д
е ЛВ — один лізинговий внесок;

б
) при щоквартальної виплати внесків:

(ЛВ
/
Т
/
4)
*
ЛВ=ЛП
/
Т
/
4
;


в
) при щомісячній виплаті внесків:

ЛВ=ЛП
/
Т
/
12.



Розглянемо розрахунок лізингових платежів на прикладі. Вартість обладнання
, що здається
в лізинг — 550 тис.
гривень
. Термін лізингу — чотири року. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення обладнання — 10% річних. Процентна ставка по
кредиту, що залучається
для
здійснення
лізингово
ї

угоди
— 10% річних. Погоджений відсоток комісії по лізингу — 4% річних. В лізинговій угоді передбачається, що капітальний ремонт обладнання, його технічне обслуговування здійснюється лізинго
отримувачем
. Лизингоотримувач виявляє користувача ряд означених в угоді додаткових послуг:

— відряджувальні видатки робітників лізингодавця — 0.16тис.
гривень
.;

— видатки на надання юридичних консультацій з питань укладення лізингової угоди — 0.15 тис.
гривень
.;

— видатки лізингодавця на консультації по експлуатації обладнання, включаючи організацію спробних іспитів — 0.35тис.
гривень
.



Таблиця
7


Розрахунок средн
ьорічної
вартості обладнання (в тис.
грив
.)






Рік

Вартість обладнання

Амортизаційні відрахування

Вартість обладнання на кінець року


Середньорічна вартість обладнання


1-й

550

55

495

552,

2-й

495

55

440

467,5

3-й

440

55

385

412,5

Всього







1760





Таблиця
8


Розрахунок загального розміру лізингового платіжа (
тис.грив
.)






Рік





Плата за користування кредитними ресурсами

Плата по комісії

Плата за послуги лізенгодавця

Загальна сума лізингових платежів

1-й


55


52,25


20,9


0,14


128,29


2-й


55


47,65


18,7


0.14


120,59


3-й


55


41,25


16,5


0,14


112,89


4-й


55


35,75


14,3


0,14


105,19


Всього










466,96







V. Закон України «Про лізинг» та розвиток лізингу на Україні



10 січня 1998 р. набрав чинності прийнятий 16 грудня 1997р. Верховною Радою України Закон України «Про лізинг». Цим, нарешті, здійснено прорив у правовому регулюванні лізингу в нашій країні, створено правові (але не економічні) умови його розвитку.

До прийняття закону правові основи лізингу в Україні були практично відсутні. У законодавстві з 1995 р існувало лише декілька спеціальних норм, що стосувалися лізингу.

Вперше лізинг згадано в п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де банкам дозволяється здійснювати «придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в аренду (лізинг)».

Оскільки головним завланням банку як лізингодавця є фінансування угоди, то в положенні Національного банку України «Про кредитування»[2], лізінг розглядається як форма майнового кредиту.

У Кодексі торговельного мореплавства України є глава 2 «Договіроренди судна». Проте окремі її положення не відповідають правовим відносинам лізингу в їх традиційному розумінні.

У першій редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та в Правилах застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»[3], лізинг неправомірно розглядався як тотожна оренді, але менш важлива порівняно з нею господарська операція. Визначення оренди (лізингу) було недосконалим, і ці недоліки перейшли й до наступної (нині чинної) редакції закону.

Лізинг у своїй класичній формі полягає в придбанні лізингодавцем за прямою вказівкою і вибором лізингоодержувача майна у продавця і передачі цього майна лізингоодержувачу в користування на певний строк за умови сплати лізингових платежів. У випадку фінансового лізингу лізингоодержувач має право на викуп об’єкта лізингу за залишковою вартістю після закінчення строку лізингу.

Лізинг майна регулюється системою договорів, серед яких є договір купівлі-продажу лізінгового майна між продавцем і лізингодавцем та договір власне лізінгу між лізингодавцем і лізингоодержувачкм. Разом з тим застосовуються й тристоронні лізингові угоди.

Слід зауважити, що у світі існують два діаметрально протилежних підходи до правового регулювання лізингу. Перший полягає в тому, що відносини за договором лізингу охоплюються рядом існуючих цивільно-правових інститутів — оренди, купівлі-продажу, доручення, позики, застави та ін. Цей підхід реалізовувався в Україні за умов відсутності законодавства про лізінг. На цих позиціях частково стоять і автори проекту нового Цивільного кодексу України. Так у п. 3 ст. 838 «Договору про лізинг» цього проекту зазначається: «До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими правовими актами».

Другий підхід базується на визнанні того, що існує особливий інститут лізингу, норми якого не співпадають з нормами інших інститутів цивільного права. Дійсно, лізингоодержувач має більшість прав покупця за договором куплі-продажу, в якому він не є стороною договору, а роль і функції лізингодавця і лізінгоодержувача суттєво відрізняються від ролі і функцій орендодавця і орендаря. Прийняття Закону України «Про лізинг» і його зміст свідчать про те, що цю точку зору поділяє й український законодавець,

Робота над проектом законодавчого акта, який регулює відносини лізингу (Указ Президента України, а згодом — Законом України), велася протягом кількох років. З вересня 1996 р. в сесійному залі Верховної Ради України почалося обговорення проекту Закону України «Про лізинг». Відбулося три читання законопроекту, що призвело до значної зміни первісного тексту закону. З одного боку, була поліпшена редакція багатьох статей закону, а з іншого — вилучено статті, які забезпечували економічне стимулювання розвитку лізингу.

У законі України «Про лізинг» сформульовано визначення лізінгу[4], фінансового та оперативного лізингу[5], які заміняють неточні їх формування в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», де неправомірно ототожнюються лізинг і оренда. Визначено об’єкти лізингу і встановлено особливий порядок лізингу державного майна — за погодженням з органом управління цим майном[6]. До суб’єктів лізингу (лізингодавець, лізингоодержувач, продавець лізингового майна) віднесено лише суб’єкти підпріємницької діяльності[7].

Договір лізингу можна укладати у формі як тристоронньї (між усіма основними суб’єктами лізингу), так і двосторонньої (між лізингодавцем і лізингоодержувачем) угоди[8].

У ст. 7-18 фактично розглядається зміст договору лізінгу. При цьому права й обов’язки сторін у процесі роботи над законом були «збагачені» з урахуванням положень проекту нового Цивільного кодексу України.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача, а за договором оперативного лізингу — залишається на балансі лізингодавця[9].

Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. Право власності на об’єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта лізингу. У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю[10].

Закон розглядає також питання про бухгалтерський облік та звітність щодо лізингових операцій, порядок сплати мита, ПДВ та акцизного збору при імпортуванні об’єктів лізингу, реєстрацію договорів лізингу (ст. 19 — 21).

Важливо, що прикінцевими положеннями[11]визначено: раніше прийняті закони і нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
    продолжение
--PAGE_BREAK--