Реферат: Податок на прибуток підприємств

--PAGE_BREAK--Україні і які не пов'язані із  здійсненням  діяльності  в  Україні
через постійне  представництво,  за  ставкою  15  процентів  (крім

доходу від фрахту), якщо інше не  встановлено  міжнародною  угодою

України з податкових питань.

     Суми доходів від фрахту,  виплачуваного  іноземним  юридичним

особам  у  зв'язку  із   здійсненням    міжнародних    перевезень,

оподатковуються за ставкою 6 процентів.

     Податок  із  зазначених  у  цьому  пункті  доходів  іноземних

юридичних осіб із  джерел  в  Україні  утримується  підприємством,

організацією, що  виплачує  доход  іноземній  юридичній  особі,  у

валюті переказу з повної суми  доходу  при  кожному  перерахуванні

платежу.

     11.  Підприємства,  що  належать  до  комунальної  власності,

оподатковуються  за  ставками,  встановленими  місцевими    Радами

народних депутатів, але не  більше  розмірів  ставок,  вказаних  у

пункті 1 цієї статті. Не допускається встановлення ставок  залежно

від виду діяльності або для окремого підприємства.

     12. Доходи приватного підприємства, заснованого на  власності

окремого громадянина України,  з  правом  наймання  робочої  сили,

оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 1 цієї статті.

     Особисті доходи підприємця, одержані від  виконання  трудових

обов'язків на цьому підприємстві, та інші доходи,  одержувані  ним

від підприємства, оподатковуються відповідно до Закону Української

РСР «Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних

громадян та осіб без громадянства» ( 1306-12 ).

     13. Доходи об'єднань  підприємств оподатковуються за ставкою,

передбаченою пунктом 1 цієї статті.

     14. Нерозподілена серед  працівників,  акціонерів,  пайовиків

або  кредиторів    частина    доходу    господарських    товариств

обчислюється   із  оподатковуваного  доходу  за    типом    витрат

виробництва,  якщо  ця  частина  реінвестується  всередині  самого

підприємства  виключно  на   модернізацію,    реконструкцію    або

розширення виробництва.
Об'єкт оподаткування та обчислення оподатковуваного прибутку (доходу).

Розглянувши основи прибуткового оподаткування під­приємств, з'ясували, що об'єктом оподаткування може бути валовий доход або прибуток. У зв'язку з цим важли­вим є вивчення чинників, які впливають на розмір зазна­чених показників доходу, а отже й на величину податку.

З одного боку, розмір валового прибутку (доходу) за­лежить від рівня цін. В умовах планової економіки ціни встановлювалися державою й підприємства не могли їх змінити. В результаті валовий доход та прибуток були майже гарантованими величинами. Стосовно до ситуації, що склалася нині в Україні, то за відсутності необхідної товарної маси на ринку і переповненні каналів грошового обігу підприємство також має можливість диктувати ціни споживачам і тим самим забезпечувати собі потрібний рі­вень доходів. В умовах же реальної ринкової економіки підприємства не мають фіксованих цін. У зв'язку з цим їх доходи можуть тільки прогнозуватись.

З іншого боку, розмір валового доходу та прибутку залежить від структури собівартості. Вона повинна відо­бражати ті затрати, без яких неможливий процес вироб­ництва.

Згідно з чинним законодавством до собівартості продук­ції (робіт, послуг) включаються затрати, які групуються за такими елементами:

·  матеріальні затрати;

·  затрати на оплату праці;

·  відрахування на соціальні заходи;

·  амортизація основних фондів;

·  інші затрати.

До матеріальних затрат належить вартість:

1.сировини та основних матеріалів;

2. покупних виробів, напівфабрикатів, допоміжних мате­ріалів і запчастин;

3. палива й енергії;

4. зносу інструментів, інвентаря та інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

5. робіт і послуг виробничого характеру, які виконую­ться сторонніми підприємствами чи структурними підроз­ділами підприємства і не належать до основного виду діяльності, зокрема здійснення окремих операцій з виго­товлення продукції, обробки сировини і матеріалів, прове­дення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, які використовуються, контроль за дотриман­ням установлених, технологічних процесів, ремонт основних виробничих фондів, транспортні послуги сторонніх органі­зацій з перевезення вантажу на території підприємства (пересування сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з центрального складу в цехи й доставка готової продукції на склади зберігання, на станцію (порт, пристань) відправлення та ін.;

6. природної сировини, а саме: відрахування на геоло­горозвідувальні і геологопошукові роботи, затрати на ре­культивацію земель, плата за деревину, продану на пні, плата за воду, яка забирається промисловими підприєм­ствами з водогосподарських систем у межах установлених лімітів, відшкодування в межах нормативу затрат сільсь­когосподарського виробництва при вилученні угідь для роз­ширення видобування мінеральної сировини;

7. тари й упаковки (за винятком дерев'яної й картон­ної), отриманих від постачальників матеріальних ресурсів;

8. втрат від недостачі матеріальних цінностей у межах норм природної втрати.

Вартість матеріальних затрат оцінюється виходячи із цін їх придбання без урахування податку на добавлену вартість, націнок (надбавок), комісійних винагород орга­нізаціям-постачальникам і зовнішньоекономічним організа­ціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокер­ські послуги, мита й митного збору, затрат на транспорту­вання, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

Матеріальні ресурси включаються до собівартості про­дукції (робіт, послуг) за вирахуванням вартості оборотних відходів.

Оборотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, які утворювалися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) і втратили, повністю або частково, спо­живчі якості початкового ресурсу і внаслідок цього викори­стовуються з підвищеними затратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим при­значенням.

До оборотних відходів не включаються:

·        залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до вста­новленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

·        попутна продукція, перелік якої встановлюється в галу­зевих інструкціях з питань планування, обліку й калькуля­ції собівартості продукції (робіт, послуг).

Оцінка оборотних відходів залежить від характеру їх використання. Якщо відходи можуть бути використані для потреб основного та допоміжного виробництва, виготов­лення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового й господарського призначення) чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям, то вони оціню­ються за зниженою ціною вихідного матеріального ресур­су — ціною можливого використання. У випадках реаліза­ції відходів стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції вони оціню­ються за повною ціною початкового матеріального ресурсу.

До затрат на оплату праці, належать:

1. заробітна плата працівників за виконану роботу, вирахувана за встановленими розцінками, тарифними став­ками і посадовими окладами відповідно до прийнятих на підприємстві систем оплати праці;

2. вартість продукції, що видається працівникам у по­рядку натуральної оплати в межах, які не перевищують тарифної частини оплати праці і відповідно до чинного законодавства належать до основної заробітної плати;

3. надбавки і доплати до тарифних ставок і окладів у розмірах, передбачених законодавством, у тому числі за роботу в нічний час, за понаднормову роботу, за сумісни­цтво професій, розширення зон обслуговування робіт у тяжких, шкідливих умовах праці, роботу в багатозмінному режимі та ін.;

4. вартість комунальних послуг, харчування, продуктів, а також витрати на оплату житла (суми грошової компен­сації за ненадання безкоштовного житла, комунальні та інші послуги), які відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам окремих галузей;

5. вартість предметів, включаючи обмундирування, фор­мений одяг, які згідно з чинним законодавством видаються безкоштовно й залишаються в особистому постійному ко­ристуванні, чи сума пільг у зв'язку з їх продажем за зни­женими цінами;

6. оплата відповідно до чинного законодавства щоріч­них відпусток (компенсація за невикористану відпустку), оплата праці працівників, молодших за 18 років, при скороченні тривалості їх робочого дня, оплата перерв у роботі матерів для годування дитини, оплата часу, пов'я­заного з проходженням медичних оглядів, виконанням дер­жавних обов'язків;

7. одноразові винагороди за вислугу років (надбавки за стаж роботи за професією на даному підприємстві) від­повідно до чинного законодавства;

8. виплати працівникам, звільненим з підприємств та організацій у зв'язку з реорганізацією, скороченням штатів;

9. оплата відпустки перед початком роботи випускни­кам професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад;

10. оплата відповідно до чинного законодавства на­вчальних відпусток, які надаються працівникам, що успіш­но вчаться на вечірніх і заочних відділеннях вищих на­вчальних закладів, у заочній аспірантурі, вечірніх (по­змінних)   професійно-технічних  навчальних   закладах, вечірніх (позмінних) і заочних загальноосвітніх школах, а також тим, хто вступає до аспірантури;

11. оплата виконання роботи, що нижче оплачується у випадках, передбачених законодавством;

12. установлені чинним законодавством доплати до фак­тичного заробітку при тимчасовій втраті працездатності;

13. оплата роботи у вихідні й святкові (неробочі) дні, а також роботи в понаднормовий час відповідно до чинно­го законодавства;

14. різниця в окладах, які виплачуються працівникам, прийнятим на роботу з інших підприємств і організацій, із збереженням відповідно до чинного законодавства на певний час розмірів посадового окладу за попереднім міс­цем роботи, а також при тимчасовому заміщенні;

15. плата працівникам за дні відпочинку (відгулу), які надаються їм у зв'язку з роботою у понаднормовий час при вахтовій організації робіт, при підсумковому обліку робочого часу та в інших випадках, установлених законо­давством;

16. суми, які при виконанні робіт вахтовим методом виплачуються в розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі від місця розташування підприємства (пункту збору) до місця роботи й назад, передбачені гра­фіком роботи на вахті, за дні затримання працівників у дорозі через метереологічні умови, а також плата праців­никам підземних гірничодобувних підприємств за норма­тивний час їх пересування у шахті від ствола до робочого місця й у зворотному напрямку;

17. суми, нараховані за роботу, яка виконана особами, залученими на підприємства і в організації відповідно до спеціальних угод з державними організаціями (з метою надання робочої сили), видані безпосередньо цим особам виконавцям робіт чи перераховані державним організаціям;

18. заробітна плата за основним місцем роботи праців­никам підприємств та організацій за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфіка­ції й перепідготовки кадрів;

19. плата працівникам-донорам за дні обстеження, зда­вання крові й відпочинку, які надаються після кожного дня здавання крові;

20. оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-технічних училищ, які проходять вироб­ничу практику на підприємствах, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період їх професійної орієн­тації;

21. внески у Пенсійний фонд для покриття витрат на виплату до 1996 року пенсій на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”(з коштів, які призначені на оплату праці);           

22. оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-технічних училищ, які працюють, у скла­ді студентських загонів;

23. оплата праці позаштатних працівників за виконан­ня робіт, пов'язаних із виробничою діяльністю підприємств, відповідно до укладених угод цивільно-правового характе­ру, включаючи договір підряду, якщо розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо самим підприємством. При цьому розмір коштів на оплату робіт за договорами підряду визначається виходячи з кош­торису на виконання цих робіт (послуг) і платіжних доку­ментів;

24. інші витрати, які згідно з установленим порядком включаються до основної заробітної плати, за винятком витрат на оплату праці, які фінансуються за рахунок при­бутку, що залишається в розпорядженні підприємств, та інших цільових надходжень.

У випадку застосування безтарифної системи оплати праці витрати на оплату праці включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) у частині (процентне співвідно­шення), яка визначається підприємством за даними про фактичний склад фонду оплати праці за три місяці, що передували переходу на безтарифну систему оплати праці. До собівартості продукції (робіт, послуг) не включаються, а здійснюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, чи інших спе­ціальних коштів такі виплати:

·        додаткова оплата праці (включаючи натуральну опла­ту) у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а також надбавок і доплат, які не передбачені законодавством чи виплачуються понад розміри, встановлені законодавством, у тому числі премії за виробничі результати, економію конкретних видів ма­теріальних ресурсів, винагорода за річні підсумки роботи, виплата одноразових заохочень окремим працівникам за виконання особливо важливих виробничих завдань, вина­городи за вислугу років, не передбачені законодавством, премії за підсумками змагань, оглядів і конкурсів, спря­мованих на пошук і використання резервів виробництва, матеріальне заохочення працівників, організацій, які об­слуговують трудовий колектив, тощо;

·        оплата додаткових (понад установлену законом трива­лість) відпусток, у тому числі жінкам, які виховують ді­тей, а також оплата додаткових відпусток у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;

·        матеріальна допомога працівникам, у тому числі для першого внеску на кооперативне житлове будівництво, на часткове погашення кредиту, наданого на кооперативне й індивідуальне житлове будівництво, а також безпроцентна позика на поліпшення житлових умов, обзаведення домашнім господарством та інші спеціальні потреби, витрати на благоустрій колективних садиб;

·        надбавки до пенсій, одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію, оплата житла, доходи (ди­віденди, проценти), які виплачуються за акціями та внес­ками трудового колективу, компенсаційні виплати понад установлені законодавством розміри індексацій доходів, ви­трати на здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, крім спеціального харчування для окремих категорій працівників відповідно до законо­давства, а також на посилене харчування дітей у дитячих дошкільних закладах і оздоровчих комплексах (таборах)  літнього відпочинку;

·        цінові різниці на продукцію (роботи, послуги), які на­даються працівникам підприємства чи відпускаються до­поміжними господарствами для громадського харчування, витрати на відшкодування різниці в цінах на паливо, по­купні електро- і теплоенергію, інші цінності, які реалізую­ться робітникам підприємства;

·        внески у Пенсійний фонд для покриття витрат на ви­плату пенсій за пільговими умовами, призначеними відпо­відно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечен­ня”, починаючи з 1996 року;

·        оплата праці працівникам соціально-культурних уста­нов, які перебувають на балансі підприємства, включаючи премії, стимулюючі та компенсаційні виплати, в тому числі компенсації на оплату праці у зв'язку з індексацією до­ходів, а також стипендії стипендіатам підприємства;

·        витрати на проведення оздоровчих заходів та організа­цію відпочинку трудящих, у тому числі придбання медика­ментів для лікувально-профілактичних установ, які пере­бувають на балансі підприємств, путівок на відпочинок і лікування, на екскурсії й подорожі по місцевих маршрутах вихідного дня, на проведення культурно-освітніх і фізкуль­турних заходів, передплату періодичних видань і товарів для особистого користування працівників, а також суми компенсації на відшкодування витрат працівників на служ­бові відрядження понад установлені законодавством норми;

·        оплата проїзду до місця роботи транспортом загально­го користування, спеціальними маршрутами, відомчим транспортом, за винятком сум, які повинні зараховуватись на витрати виробництва (обігу);

·        виплати, пов'язані із зменшенням тривалості робочого часу за рішенням трудового колективу (понад установлені законодавством);

·        інші види виплат, не пов'язані безпосередньо з основ­ною заробітною платою.

Витрати на соціальні заходи включають обов'язкові від­рахування:

·        на державне соціальне страхування;

·        до Пенсійного фонду;

·        у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

·        на фінансування заходів із реалізації Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постра­ждали в результаті Чорнобильської катастрофи’’.

Відрахування провадяться за встановленими законодав­ством нормами від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, по­слуг), незалежно від джерел фінансування витрат на оплату їх праці.

До амортизації основних фондів належить сума амор­тизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів. Вона обраховується, виходячи з їх балансової вар­тості відповідно до затверджених у встановленому порядку норм, включаючи прискорену амортизацію їх активної час­тини.

Застосування прискореної амортизації активної частини основних фондів, але не більше ніж у два рази порівняно з діючими нормами, дозволяється у випадках, пов'язаних з конверсією виробництва, охороною навколишнього при­родного середовища, а також відносно основних фондів, які використовуються для розширення експорту продукції (робіт, послуг), збільшення випуску нових прогресивних видів матеріалів, приладів і обладнання, товарів народно­го вжитку та послуг для населення.

Малі підприємства разом із застосуванням прискореної амортизації для стимулювання відновлення машин і об­ладнання можуть у перший рік експлуатації нараховува­ти амортизаційні відрахування до ЗО % початкової вартості основних виробничих фондів із терміном служби понад три роки. У випадку припинення діяльності малого підприєм­ства до закінчення одного року сума додатково нарахова­ної амортизації підлягає зарахуванню на збільшення ба­лансового прибутку підприємства.

На підприємствах, які здійснюють свою діяльність на умовах оренди, елемент’’амортизація основних фондів’’включає амортизаційні відрахування на повне їх відновлення як за власними, так і за орендованими основними фондами.    продолжение
--PAGE_BREAK--