Реферат: Ефективність застосування комплексних вправ при підготовці зв’язуючого гравця у волейболі

Ефективність застосуваннякомплексних вправ при підготовці зв’язуючого гравця у волейболі

Зміст

Вступ

Оглядлітературних джерел

1.1Різновиди підготовки зв’язуючого гравця у волейболі

1.2.Критерії визначення фізичної підготовки зв’язуючого гравця

1.3.Критерії визначення технічної підготовки зв’язуючого гравця

1.4.Критерії визначення тактичної підготовки зв’язуючого гравця

1.5.Основні способи передачі м’яча

1.6.Застосування комплексних вправ

Висновок

Списоквикористаних літературних джерел

Вступ

Сучаснийволейбол ставить високі вимоги до організації тактичних дій команди, об'єктивно виготовлятизасоби для успішного завершення атакуючих дій. Специфіка гри дає змогувирішувати головні задачі зв'язуючому гравцю, виконуючому роль диспетчера гри.

Тактикапоказує, що підготовка зв'язуючого гравця, які складають цілий комплексякостей, необхідних йому для диспетчерської функції, — важка проблема [3, 53].

Діїцього гравця визначені ігровою функцією — підтримувати і виконувати зв'язок міжзахистом та нападом. Ми досить звикли до ролі зв'язуючого, що й представитикоманду без нього не можемо. Деякі команди не досить високого рівня грають якпо нотах. Дивимось і дивуємось: все відомо на багато кроків вперед, всевирахувано до сантиметра.

Основнимприйомом техніки гри зв'язуючого гравця є передача м'яча, за допомогою їїволейболіст забезпечує процес організації атакуючих і захисних дій. Залежно відположення рук розрізняють передачі двома руками зверху і знизу. Длязабезпечення нападаючих дій застосовуються в основному тільки передачі двомаруками зверху. Успішне завершення нападаючих дій залежить від правильної іточної передачі м'яча, яка виконується після переміщення на зустріч м'ячу [10,13].

Передачудвома руками зверху можна виконувати з різних вихідних положень гравця, висотаяких змінюється залежно від кута траєкторії польоту м'яча, відносно майданчика.У кожному окремому випадку волейболіст приймає різні за висотою положення.Другу передачу м'яча зв'язуючий повинен виконати без помилок різних вихіднихположень: в стрибку, в падінні, в присіді, в русі, з місця [11, 108].