Реферат: Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області
--PAGE_BREAK--За січень–серпень п.р. господарствами всіх категорій вироблено 32,7 тис.т м’яса у живій вазі, 230,6 тис.т молока, 228,6 млн.шт. яєць та 121 т вовни. У порівнянні з відповідним періодом 2006р. обсяг виробництва м’яса збільшився на 10,9%, яєць – на 17,7%, вовни – на 4,2%, однак, молока вироблено на 5% менше.На 1 вересня п.р., за розрахунками, у господарствах всіх категорій утримувалось 177,2 тис. голів великої рогатої (з них 92 тис. корів), 219,2 тис. свиней, 58,4 тис. овець і кіз та 3,7 млн. голів птиці. Порівняно з 1 вересня 2006р. в області відбулося збільшення поголів’я свиней на 23,2%, птиці – на 7,9%, овець і кіз – на 6,8%. Водночас поголів’я великої рогатої худоби поменшало на 0,4%, в тому числі корів – на 6,2%.
За січень–серпень п.р. сільгосппідприємствами реалізовано власної продукції на суму 118 млн.грн., що на чверть більше, ніж за січень–серпень минулого року.
3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни
Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.
Поряд із традиційними галузями промисловості — легкої, харчової, деревообробної — розвинуті хімічна, металообробна галузі, приборо- і машинобудування. Регіон є могутнім інтелектуальним і виробничим потенціалом; дає 100% загальноукраїнського виробництва апаратури для нафтопереробної промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%.
Промисловий потенціал області представляють більше 200 промислових підприємств, окрім того, функціонує 385 малих промислових підприємств, об'єм виробництва яких складає 0,4% загальнодержавного об'єму.
У машинобудуванні ведучим є виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цеглини, толя, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.
Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області зіграють ліси. Основними породами виступають ялина, бук, ялиця і дуб.
Чернівецька область — благодатний район багатопрофільного гірничо-спортивного туризму, масового оздоровчого відпочинку і лікування.
Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод і грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся». Здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод.
Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п’ята частина основних фондів.
Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.
Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.
Найбільшими підприємствами області є: ТОВ «Чернівецький машинобудівний завод», АТ «Мальва» (виробник панчішно-шкарпеткових виробів). Серед інших підприємств варто виділити: ПО «Чернівцілегмаш» (в’язальні автомати і запасні частини для них), завод «Гравітон» (інтегральні схеми, товари складної побутової техніки), ОАО «Кварц» (виробництво оптоелектронної техніки), ОАО «Електронмаш» (засоби обчислювальної техніки), АТ «Чернівецький хімзавод».
3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області
Проведений аналіз інвестиційного процесу та напрямів інвестицій в інфраструктурну сферу регіону в 2001-2003 рр. дає підстави стверджувати, що існуючі тенденції розвитку інфраструктури регіону зумовлені недостатністю її фінансування. При збільшенні абсолютної величини інвестицій постійно зменшувалась їх питома вага у наземному транспорті – на 0,2% (при збільшенні інвестицій на 1,2 млн грн), операціях з нерухомістю – на 0,4% (при збільшенні інвестицій на 21,1 млн грн), освіті – на 0,5% (при збільшенні інвестицій на 2,6 млн грн), діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту – на 0,1% (при збільшенні інвестицій на 1,5 млн грн). Тож, ситуація свідчить про неефективний розподіл коштів, що, у свою чергу, відображається на основних характеристиках розвитку інфраструктури регіону. За вказаний період відбулося зниження абсолютної величини інвестицій у виробництво та розподілення електроенергії, газу та води на 11,7 млн грн (зниження питомої ваги на 14,5%), фінансову діяльність – на 4,7 млн грн (на 2,3%), громадську діяльність – на 1 млн грн (на 0,3%). Відзначено також, що в 2002-2003 рр. відбулося зменшення інвестування інфраструктурних складових, які є стратегічними напрямами розвитку області, визначеними у Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р.: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; транспорт; освіта; охорона здоров’я; колективні, громадські та інші послуги.
Порівняння обсягів інвестицій у інфраструктуру регіону та загалом по Україні свідчить про недостатній їх рівень на Буковині, що зумовлює відставання розвитку інфраструктури регіону та зниження питомої ваги забезпечення нею.
Відсутність управлінських методик, які дозволили б ефективно спрямовувати процес інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку, спонукає до пошуку сучасних ефективних методів управління та запозичення управлінських методик з інших сфер діяльності. Дослідження реального стану інфраструктури регіону зумовило надання пріоритетності застосуванню методики бенчмаркінгу для визначення напрямів розвитку інфраструктури регіону.
Аналізуючи порядок використання бенчмаркінгу, встановлено, що всі його етапи можуть бути адаптовані і до вирішення проблеми інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.
Основними перевагами застосування бенчмаркінгу як пріоритетного напряму реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є наступні положення:
1) ефективність застосування бенчмаркінгу доведена протягом багатьох років його успішного використання у різних сферах діяльності як одного з найпоширеніших методів управління бізнесом у великих міжнародних корпораціях;
2) визначення пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури регіону вимагає досить серйозних ресурсів – коштів, персоналу, часу тощо для проведення власних досліджень. Тому використання бенчмаркінгу може заощадити ці ресурси шляхом знаходження готових рішень або ж їх „напівфабрикатів”;
3) ефективність бенчмаркінгу залежить від обґрунтування вибору об’єктів, необхідних для порівняння і детального аналізу окремих складових процесу управління розвитком інфраструктури;
4) підвищення ефективності застосування бенчмаркінгу можливе за умови розширення інформаційної бази внаслідок використання декількох прикладів для опису однієї проблеми.
Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркінг, варто мати на увазі, що ніколи і ніким не піддавався сумніву факт вигідності обміну досвідом і його вивчення.
Створення передумов інвестиційного забезпечення як один із напрямів реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку передбачає застосування методів прогнозування для визначення оптимального обсягу інвестицій у інфраструктуру регіону. Важливим напрямом удосконалення організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є застосування стратегічних підходів до планування розвитку інфраструктури регіону. Процес формування та реалізації запропонованої стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку включає формування концептуальних засад та цільових орієнтирів; аналіз зовнішніх факторів впливу; оцінку та вибір стратегічної альтернативи; реалізацію та контроль стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.
Останнім часом у владних ешелонах всіх рівнів, серед політиків і народних депутатів, фахівців і громадськості активно обговорюється питання запровадження на Буковині території пріоритетного розвитку (ТПР).
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності пропонується в межах адмінкордонів територій, економіка яких є найбільш депресивною, зокрема:
— „Буковинські Карпати" (Путильський, Вижницький райони)
— „Герца" (Герцаївський район)
— „Порубне" (Глибоцький район)
— „Кельменці" ( Кельменецький район)
— „Місто Хотин" (м. Хотин та території сільських рад: с. Атаки, с. Анадоли, с. Рукшин)
— „Місто Новодністровськ" (м. Новодністровськ та території сільських рад: с. Ожеве, с. Ломачинці).
Мета запровадження закону — створення нових робочих місць та покращення інвестиційного клімату в пріоритетних сферах економіки регіону (рекреація, транзит, використання природних ресурсів) з одного боку, з іншого — ріст економіки в районах області, які є „депресивними".
Пріоритетні види економічної діяльності стосуються наступних галузей та секторів економіки:
— транзит;
— рекреація;
— сільське господарство;
— добувна промисловість;
— рибне господарство;
— переробка деревини;
— харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції;
— енергетика;
— виробництво машин та устаткування;
— хімічна промисловість;
— виробництво будівельних матеріалів.
За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.
4. Дослідження екологічної ситуації в Чернівецькій області
4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області
Природоохоронна робота в області спрямовується, насамперед, на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси.
Екологічна безпека області
Погіршення загального рівня технічного і технологічного стану об’єктів народного господарства, концентрація їх в обласному центрі позначаються на загальній характеристиці екологічної ситуації в області.
При здійсненні контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області особлива увага приділялась недопущенню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведено комплексні перевірки всіх об’єктів, що входять до “Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”.
Проводилось лімітування господарської діяльності підприємств пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин (табл.1.), регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання екологічної безпеки під час поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. В агроформуваннях області знаходиться понад 32 тонни заборонених, невідомих або непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються у 24 складах. Викликає занепокоєння стан каналізаційно-очисних мереж м.Чернівці. Зношеність обладнання і несвоєчасна його заміна, відсутність резервного джерела енергопостачання приводить вже сьогодні до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно небезпечним явищем на майбутнє і може привести до непередбачених наслідків.
Таблиця 1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів № з/п
Назва об'єкту
Вид діяльності
Відомча належність (форма власності)
Примітки
1
2
3
4
5
1.
Дністровське водосховище
Вироблення електроенергії, водозабезпечення одеської області, республіка Молдова, риборозведення
Держводгосп України та міністерство енергетики України
2.
Чернівечькі міські очисні споруди
Очистка вод від промислових підприємств та житлового сектору м.Чернівці
Державне підприємство дитлово-комунального господарства
3.
Лопушнянське родовище нафти і газу
Виробуток нафти і газу
ДП«Надвірнанафтогаз АК»Укрнафта"
4.
Газопровід Угерско-Івано-Франківськ-Чернівці
Транспртування природного газу
Державна компанія «Укратрансгаз»
Ядерна та радіаційна безпека Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС.
Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях: · машинобудівної, харчової, електронної промисловості;
· обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах;
· Чернівецькому державному університеті;
· підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства.
До цього переліку не включено військові та оборонні об’єкти, перевірки стану радіаційної безпеки яких до цього часу не проводились.
На обліку в держуправлінні екоресурсів підприємств (об’єктів), що підлягають регулюючому контролю з радіаційної безпеки, налічується 17. Діяльність з нагляду за станом радіаційної безпеки проводилась, насамперед, на підприємствах, які повинні отримати ліцензію на право поводження з ДІВ.
Не вирішуються проблеми, пов’язані з виділенням коштів на забезпечення заходів по підвищенню безпеки проведення робіт з ДІВ, а саме на:
· вжиття належних заходів щодо відповідних умов зберігання та використання ДІВ;
· проведення робіт щодо облаштування обмеженого доступу до ДІВ;
· передачу ДІВ на утилізацію підприємству-виробнику.
Залишається низькою якість оформлення нормативно-технічної документації. За результатами інвентаризації радіоактивних відходів на території Чернівецької області налічується 3 підприємства, на зберіганні яких знаходяться 147 одиниць списаних приладів, що вміщують в собі ДІВ:
№ з/п
Назва та адреса підприємства
Вид РАВ
Кількість (кг)
Загальна активність (Бк)
Умови зберігання РАВ
1
2
3
5
6
8
1.
ВАТ «Кварц» м.Чернівці, вул Головна, 246
94 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259)Pu
28
1,57 E+7
сейф
2.
ВАТ «Вікторія» м.Чернівці, вул Нагірна, 7
45 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259)Pu
13,5
8,3 E+6
сейф
3.
Кінотеатр «Чернівці» м.Чернівці, вул. Університетська, 10
94 відпрацьованих сповіщувачів диму РІД-6М з радіонуклідом (259)Pu
2,4
1,48 E+7
сейф
Всього:
455,9
3,4 Е+11
продолжение
--PAGE_BREAK--