Реферат: Конституційний Суд України

Зміст

Вступ… 3

1. Конституційний Суд – єдиний органконституційної юрисдикції України 5

1.1 Історія створенняКонституційного Суду України… 5

1.2 Склад і порядокформування Конституційного Суду України… 7

1.3 Функції та повноваженняКСУ… 12

2. Порядок діяльності КонституційногоСуду і процедури розгляду ним справ  14

2.1 Форми звернення до Конституційного Суду… 14

2.2 Розгляд справКонституційним Судом України… 19

3. Аналіз практики діяльностіКонституційного Суду України… 26

Висновок… 29

Список використаної літератури… 31


Вступ

 

Актуальністьтеми.Необхідністьреформування судової влади постала від часу проголошення суверенності йнезалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав ісвобод людини і громадянина, затвердження верховенства права в суспільномужитті. Саме на це зорієнтована Концепція судово — правової реформи, схваленаВерховною Радою України 28 квітня 1992р. Цей процес поглиблюється і розвиваєтьсяКонституцією України. Так, уже в ст. 6 Конституції України використанокатегорію «судова влада», яка є частиною доктрини поділу влади у правовійдержаві. Це веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову,а щодо останньої визнається самостійність і незалежність, неможливість дляінших державних органів і посадових осіб виконувати функції й повноваження,які є компетенцією органів правосуддя. [10, ст.267]

КонституційнийСуд України входить до судової влади, як її самостійний суб’єкт. [10, ст. 268]

КонституційнийСуд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, щовін є єдиним органом, який уповноважений Конституцією вирішувати питання щодовідповідності конституційним приписам законів та інших нормативно-правовихактів, а також дій відповідних посадових осіб, тобто уповноважений здійснюватиконституційний контроль. [6, ст. 290]

Дана тема єактуальною, оскільки однією з необхідних ознак правової держави є забезпеченняефективного контролю за непорушністю законів і перш за все Конституції України.

Методидослідження.Вибір та застосування характерних методів дослідження залежали від складностіта особливостей окремої досліджуваної проблеми. Зокрема при характеристиціформування повноважень Конституційного Суду використано історично-порівняльнийметод. Із застосуванням логічного методу здійснювалося формування визначенняпонять правового статусу суддів Конституційного Суду. Характеристика рішеньКонституційного Суду, як системного явища потребувала застосування системногометоду пізнання. Структурно-функціональний метод при визначені місяця КонституційногоСуду в конституційній юрисдикції України.

Об’єктом курсової роботи виступаєКонституційний Суд України.

Предмет дослідження є характеристикаКонституційного Суду, як єдиного органу Конституційної юрисдикції України.

Метою дослідження роботи полягає укомплексному досліджені Конституційного Суду України – як єдиного органу конституційноїюрисдикції України.

Завдання моєї курсової роботи полягаєв тому щоб:

1. Розкритисуть порядку діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справрозглядуним справ.

2. Проаналізуватиісторію створення Конституційного Суду України.

3. З’ясувати склад і порядок формуванняконституційного Суду України.

4. ОхарактеризуватиКонституційний Суд – єдиний орган Конституційної юрисдикції України.

5. З’ясувати Аналіз практики діяльностіКонституційного Суду України.

Для написанняроботи були використані 20 позицій, у тому числі: Конституцію України, ЗаконУкраїни “Про Конституційний СудУкраїни” від 16 жовтня 1996 року,підручники з конституційного права, під редакцією В.Ф. Погорілка, О.Ф.Фрицького, наукові статті з журналу “Право України”, а також практикаКонституційного Суду України.


1.Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції України

1.1Історія створення Конституційного Суду України

 

Із здобутямУкраїною Незалежності, 24 серпня 1991року, стало рішуче питання щодонеобхідності правового захисту Конституції, яким згодом став Конституційний СудУкраїни. [13, ст.135]

У законодавствоУкраїни інститут Конституційного Суду було запроваджено Законом №2400-ХІІ від 3червня 1992 р. «Про Конституційний Суд України». На підставі цього закону булообрано голову Конституційного Суду проф.Л.Юзькова, проте сам органконституційної юрисдикції так і не було сформовано. [12, ст. 8]

Своєрідним етапому розвитку органу конституційної юрисдикції в Україні є період, протягом якогодіяв Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом Українипро основні засади організації та функціонування державної влади і місцевогосамоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України,укладений 8 червня 1995 р. Ним на рівні Основного Закону були сформульованібагато в чому нові підходи до питань організації та діяльності КонституційногоСуду України. [12, ст. 9]

Вперше в Україніу Договорі закріплюється принцип верховенства права, а також положення, що всіоргани державної влади та органи місцевого самоврядування мають здійснюватисвої повноваження, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, забезпеченняяких — обов'язок держави. Політична, економічна та ідеологічна багатоманітністьвизначалася як одна із засад подальшого суспільного життя в Україні. [12, ст. 10]

Зазнають змін, уточнень іположення про Конституційний Суд України, якийвходив, за Договором, до судової системи України, розцінювався як незалежнийорган судової влади. Його повноваження — забезпечувати відповідність законів,інших нормативних актів законодавчої і виконавчої влади Конституції України,охорону конституційних прав та свобод людини і громадянина. Що правда, офіційне тлумачення законів України було прерогативоюВерховної Ради України, а тлумачення Конституції України взагалі непередбачалося. Отже, питання законності у його діяльності відпадали, завинятком указів Президента України: вони повинні були відповідати Конституції! Законам України. [12, ст. 10]

Елементи новизниз'явилися в питаннях призначення суддів та Голови Суду. Кандидатуру дляпризначення Верховною Радою України Голови Конституційного Суду України малиподавати спільно Президент України та Голова Верховної Ради України. І даліполовину складу суддів мав призначати Президент України, а половину — ВерховнаРада України за поданням її Голови. Заслуговує на увагу і той факт, що ПрезидіяВерховної Ради України позбавлялася права здійснення конституційного контролю,а Конституційний Суд України — права законодавчої ініціативи.

Безперечно, наведеніположення Договору були прогресивними, але реалізація їх в практиці суспільнихвідносин, по суті, не передбачалася, оскільки нова Конституція України малабути прийнята в строк не пізніше одного року з дня підписання Конституційногодоговору. Проте вони відіграли неабияку роль при підготовці та прийнятті ОсновногоЗакону держави 1996 р. [7, ст. 280]

За новою КонституцієюУкраїни судово-правова реформа у сфері діяльності судів загальної юрисдикціїмала бути проведена протягом п'яти років. І це, до речі, при тому, що у цихсудів — величезний досвід як в організації своєї роботи, так і самої роботи. Зарозділом XV «Перехідні положення» Конституції України для формуванняКонституційного Суду України відводилося лише три місяці після набуття неючинності. [8, ст. 734] І тут слід віддати належне якпарламенту, так і тим, хто підготував проект нового Закону України «ПроКонституційний Суд України» і уже в перших числах липня подав його на розгляддо Верховної Ради України, а остання його невідкладно розглянула і прийняла.Від так 18 жовтня 1996 р. у системіорганів державної влади України з'явився новий, давно очікуваний від днянезалежності орган судової влади — Конституційний Суд України. [17]

В Основному Законі йомувідведено окремий розділ.[11, с. 35] Крім того, на нього поширюється іряд конституційних положень розділу «Правосуддя». Серед них слід відмітити те,що від нині судочинство в Україніздійснюється і загальними судами, і Конституційним Судом України, а йогорішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими на території України. Характерна їх ознакаполягає в тому, що вони є остаточними і не можуть бути оскаржені, на відмінувід рішень судів загальної юрисдикції.

Таким чином вУкраїні було створено орган конституційного контролю на який було покладенозавдання які Конституційний Суд виконує шляхом вирішення питань щодовідповідності Конституції чинних Міжнародних договорів.

1.2Склад і порядок формування Конституційного Суду України

 

КСУ складається звісімнадцяти суддів на це вказує ст.Конституції України, а також Закон України “Про конституційний Суд України”. Чисельність спеціалізованих органівконституційного правосуддя, як правило, визначається конституцією. [13, ст. 135]Це має важливе політичне значення, бо при зміні політичного курсу це доситьутруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшуватикількість членів КС, оскільки для цього потрібно спершу внести зміни доКонституції.

Статус суддівКонституційного Суду України визначається Законом України «Про Конституційнийсуд». [3]

Суддею КСУ можебути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищуюридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як десять років, проживає вУкраїні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді КСУне можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницькиймандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які іншіоплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім планової, викладацькоїта творчої. [1]

Суддя КСУпризначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. [2]

КУ (ст. 148)визначає такий порядок формування КСУ: ПУ, ВРУ та з’їзд суддів Українипризначають по 6 суддів КСУ.

Порядок призначення суддів КСУ Президентом України — ст. 6 ЗУ “Про КСУ”.

Президент Українипроводить консультації з Прем’єр-міністром України та Міністром юстиціїУкраїни, щодо кандидатур на посади суддів КСУ.

Призначеною напосаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано указ ПУ, щоскріплюється підписами ПУ, Прем’єр-Міністра України та Міністра юстиціїУкраїни.

У разі припиненняповноважень судді КСУ, який призначався ПУ, ПУ у місячний строк призначає іншуособу на цю посаду.

Порядок призначеннясуддів КСУ ВРУ — ст. 7 ЗУ “Про КСУ”.

ВРУ призначаєсуддів КСУ таємним голосування шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодокандидатур на посади суддів КСУ вносить Голова ВРУ, а також може вносити неменш як ¼ народних депутатів України від конституційного складу ВРУ.

При цьому депутатмає право поставити пропозицію про висунення лише одної кандидатури і ціпідписи депутатів не відкликаються.

Призначеними напосади суддів КСУ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосівдепутатів, тобто більше половини голосів депутатів від конституційного складуВРУ. У випадку, коли кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів — проводитьсяповторне голосування.

У разі припиненняповноважень судді КСУ, який призначався ВРУ, остання у місячний строк призначаєіншу особу на цю посаду.

За результатамиголосування Головою ВРУ підписуються постанови ВРУ про призначення суддів КСУ.

Порядок призначення суддів КСУ з’їздом суддівУкраїни — ст. 8, ЗУ “Про КСУ”.

З’їзд суддівУкраїни за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістюголосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів КСУдля включення їх у бюлетені для таємного голосування.

Призначеним напосаду судді КСУ вважається кандидат, який у результаті таємного голосуванняодержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

Якщо голосуванняпроводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення напосаду суддів КСУ, призначеними вважаються кандидати, які за умов таємногоголосування, набрали більшу кількість голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припиненняповноважень судді КСУ, який призначався на посаду з’їздом суддів України,останній у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Рішення з’їздусуддів України про призначення суддів КСУ підписує головуючий і секретар з’їздусуддів.

Суддя КСУ вступаєна посаду з дня складання присяги судді КСУ на засіданні ВРУ, яке проводитьсяза участю ПУ, Прем’єр-Міністра України, Голови Верховного Суду не пізніше якчерез місяць після призначення суддею КСУ.

Голова КСУобирається на спеціальному пленарному засіданні КС зі складу суддів КСУ лише наодин трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів будь-якимчислом кандидатур, що запропоновані суддями КСУ.

Обраний ГоловоюКСУ вважається кандидат за якого проголосувало більше половини складу суддівКСУ.

Два заступникиГолови КСУ обираються за пропозицією останнього КСУ тільки на один трирічнийстрок таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Судді КСУ приздійсненні своїх повноважень, мають право на –ст.19 ЗУ “Про КСУ”:

- здійсненняпопередньої підготовки питань для їх розгляду Колегією суддів КСУ, чи безпосередньоКСУ;

- прийманняучасті у розгляді справ;

- вонитакож мають право витребувати від ВРУ, ПУ, Прем’єр-Міністра України, Генеральногопрокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади АРК, органівмісцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організаційусіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремихгромадян необхідні документи матеріали та іншу інформацію з питань, щоготуються до розгляду колегією суддів КСУ, чи безпосередньо КСУ.

- судді КСУмають право публічно висловлювати свою думку, з питань що стосуютьсяпровадження у КСУ лише щодо тих справ, у яких КСУ прийнято рішення чи дановисновок;

Є незалежними іпідкоряються тільки КУ та керуються ЗУ “Про КСУ”, іншими законами України, крімтих законів або їх окремих положень, які є предметом розгляду КСУ.

Кожний суддя маєнаукового консультанта і помічника, які виконують доручення судді КСУ зі справконституційного провадження. Науковий консультант і помічник судді КСУ єдержавним службовцем.

Судді КСУ,виконуючи свою діяльність на посаді судді КСУ, отримують заробітну плату такористуються іншими видами матеріального забезпечення.

Особа судді КСУ єнедоторканою. Суддя КСУ не може бути затриманий чи заарештований без згоди наце ВРУ до винесення обвинувального вироку суду.

Що стосуєтьсявідповідальності, то судді КСУ не несуть юридичної відповідальності зарезультати голосування або висловлювання у КС та у його колегіях, крімвідповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийняття рішень, дачівисновків КСУ.

Повноваженнясудді КСУ припиняються у разі cт-23 ЗУ “Про КСУ”:

1. закінченнястроку повноваження;

2. досягненнясуддею шістдесятип’ятирічного віку;

3. неможливостівиконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4. порушеннясуддею вимог ЗУ “Про КСУ” про заборону політичної діяльності та виконання іншоїоплачуваної роботи;

5. порушеннясуддею присяги;

6. набраннязаконної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7. припиненняйого громадянства;

8. визнанняйого безвісно відсутнім, або оголошення померлим;

9. поданнясуддею заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.

Повноваженняприпиняється у разі смерті судді. [2]

Рішення проприпинення повноважень судді КСУ у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9,приймається на засіданні КСУ, а у випадках, передбачених пунктами 4,5 – ВРУ.


1.3Функції та повноваження КСУ

 

Функціями КонституційногоСуду України є основні напрями чи види його діяльності, які спрямовані навиконання передбачених Конституцією України і Законом “Про Конституційний СудУкраїни” завдань як єдиного органу конституційної юрисдикції. [15, ст. 80]

Визначеннюповноважень КСУ присвячені статі 150, 151 КУ та стаття 13 ЗУ “Про КСУ”

Отже, доповноважень КСУ належить прийняття рішень та дача висновків у справах щодо:

1. конституційностізаконів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ; актів Кабінету Міністрів України,правових актів ВР АРК;

2. відповідностіКУ чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться доВРУ для надання згоди на їх обов’язковість;

3. додержанняконституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ зпоста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 КУ;

4. Офіційноготлумачення КУ і Законів України.

До повноваженьКСУ не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органіввлади АРК та органів місцевого самоврядування, також інші питання що віднесенідо компетенції судів загальної юрисдикції. [2]

З питань своїхповноважень КСУ приймає рішення й дає висновки. Рішення КСУ приймає зарезультатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правовихактів ВРУ, актів ПУ, актів Кабінету Міністрів, правових актів ВР АРК.

Закони, іншіправові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачаютьчинність з дня ухвалення КС рішення про їх некомпетентність.

Матеріальна чиморальна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, щовизнані неконституційними, відшкодовується у встановленому законом порядку. [1].

Ст. 15 ЗУ “ПроКСУ” наголошує, що підставами для прийняття КС рішення щодо неконституційностіправових актів повністю чи в її окремих частинах є їхня невідповідність КУ,порушення встановленої КУ процедури їх розгляду, ухвалення або набрання нимичинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Висновки КС дає усправах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України; провідповідність КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнароднихдоговорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість; щодододержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи проусунення ПУ з поста в порядку імпічменту.

Рішенняприймаються, висновки даються КСУ поіменним голосуванням шляхом опитуваннясуддів КСУ. Судді КС не мають права утримуватися від голосування. Рішення івисновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями КС, які голосувализа їх прийняття не пізніше семи днів після прийняття рішення. Висновки офіційнооприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. [2]

Окрема думкасудді КС, який підписав рішення або висновок, викладається ним у письмовійформі та додається до рішення чи висновку КСУ. Все це разом публікується у“Віснику КСУ” та в інших офіційних виданнях України.

Підводячипідсумок, слід зазначити, що КСУ надано досить широкі повноваження, якістосуються захисту загальних засад конституційного ладу, основних прав і свободлюдини й громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм КУ на всійтериторії країни. [9, ст. 320]


2.Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ

 

2.1Форми звернення до КонституційногоСуду

Формами звернення доКонституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення. [2]

Конституційне подання — це письмове клопотання доКонституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень)неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або пронеобхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, атакож клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержанняконституційної процедури розслідування і розгляду справи про усуненняПрезидента України з поста в порядку імпічменту. [2]

Суб'єктами права на конституційне подання зпитань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках перевіркиконституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актівПрезидента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної РадиАвтономної Республіки Крим є: Президент України; не менш сорока п'яти народнихдепутатів України (підпис депутата не відкликається); Верховний Суд України;Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада АвтономноїРеспубліки Крим.[2]

Суб'єктами права на конституційнеподання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідностіКонституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнароднихдоговорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхобов'язковість є: Президент України; Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційноїпроцедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України зпоста в порядку імпічменту є Верховна Рада України.

Суб'єктами щодо офіційного тлумаченняКонституції та законів України є: Президент України; не менше сорока п'ятинародних депутатів України (підпис депутата не відкликається); УповноваженийВерховної Ради України з прав людини; Верховний Суд України; Кабінет МіністрівУкраїни; інші органи державної влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим;органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданніповинно бути зазначено – ст.39 ЗУ “Про КСУ”:

— повне найменуванняоргану, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом,наданим Конституцією України та законом;

— відомості пропредставника за законом або уповноваженого за дорученням;

— повненайменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (уразі публікації)правового акта, конституцій-ність якого (окремих його положень) оскаржується чиякий потребує офіційного тлумачення;

— правове обгрунтуваннятверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) абонеобхідності в офіційному тлумаченні;

— дані щодо іншихдокументів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання;

— перелік матеріалів тадокументів, що додаються. Подання та документи і матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційнезвернення —це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційноготлумачення Конституції України та Законів України з метою забезпеченняреалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, атакож прав юридичної особи. [2]

Суб'єктами права на конституційнезвернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є: громадяни України;іноземці; особи без громадянства; юридичні особи. [2]

У конституційномузверненні повинно бути зазначено – ст.42 ЗУ“Про КСУ”:

— прізвище, ім'я,по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, заякою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

— відомості пропредставника особи за законом або уповноваженого за дорученням, статті (окреміположення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бутидано Конституційним Судом;

— обгрунтуваннянеобхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законівУкраїни;

— дані щодо іншихдокументів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційногозвернення;

— перелікдокументів та матеріалів, що додаються. Звернення, документи і матеріалиподаються у трьох примірниках.

Слід зазначити,що положення п. 1 ст. 150 Конституції України встановлюють вичерпний переліксуб'єктів безпосереднього звернення до Конституційного Суду з питаньконституційності законів України та актів Президента України, КабінетуМіністрів України і правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Громадяни права на таке звернення немають. Крім того, громадяни не можуть звертатися до Конституційного Суду зіскаргами на будь-яке рішення виконавчих органів або судів загальної юрисдикції.

З іншого боку, нашігромадяни мають право як ініціювати розгляд окремих питань у КонституційномуСуді, так і бути безпосередніми учасниками судового провадження при розглядіцих питань. Йдеться про напрями діяльності Конституційного Суду, що випливають ізповноважень, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України і п. 4 ст. 13 Закону про Конституційний Суд, тобто про офіційнетлумачення Конституції та законів України. [5, с. 256] Це найширші повноваження, оскількиважко визначитися за їх межами та відокремити не за формою, а за змістом конституційнеподання щодо конституційності законів від конституційного звернення з питаньдачі висновків щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Вказані повноваженнястосуються всього масиву чинних і таких, що відповідають Конституції, законів.Тобто важко передбачити кількість звернень до Конституційного Суду, аджевідповідно до ст. 43 Закону про Конституційний Суд коло суб'єктів, які маютьправо на таке звернення, майже не обмежене. Це і громадяни України, й іноземці,особи без громадянства та юридичні особи (вітчизняні та з-за кордону), що маютьбудь-який інтерес щодо застосування законів України і потребують роз'ясненнящодо нюансів його застосування до відповідних правовідносин.

Конституційне подання абоконституційне звернення в будь-який час до дня його розгляду на пленарномузасіданні може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направивдо Конституційного Суду. Для припинення провадження у справі за конституційнимподанням, конституційним зверненням, що відкликається, на засіданніКонституційного Суду приймається процесуальна ухвала.

У відкриттіконституційного провадження може бути відмовлено у разі – ст. 45 ЗУ “Про КСУ”:

— відсутностівстановленого Конституцією та Законами України права на конституційне подання,конституційне звернення;

— невідповідностіконституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцієюта законами України;

— непідвідомчостіКонституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні,конституційному зверненні.

Порядок відкриттяпровадження у Конституційному Суді за конституційним поданням чи конституційнимзверненням закріплюється в законі. Ухвалу про початок провадження приймаєКолегія або Конституційний Суд на їх засіданні. Колегія у справах законституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу,приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі вКонституційному Суді або про відмову в такому провадженні. У разі прийняттятакої процесуальної ухвали ця справа вноситься на розгляд пленарного засіданняГоловою Конституційного Суду. У такому самому порядку Колегія суддівКонституційного Суду в справах за конституційними зверненнями приймаєпроцесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову в такомупровадженні.

Як Колегії, так іКонституційний Суд під час підготовки справи та в процесі провадження у справіможуть призначати експертизу і вирішувати питання щодо залучення до участі вконституційному провадженні експертів. Вони також мають право викликати посадовихосіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених задорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повнийрозгляд справи. За ухилення без поважних причин від явки у Колегію чи вКонституційний Суд та відмову надати необхідні документи, матеріали чи іншівідомості або їх умисне приховування винні несуть юридичну відповідальністьвідповідно до чинного законодавства. Після відкриття провадження справурозглядає Конституційний Суд на пленарному засіданні. Строк розгляду в справахза конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а у випадках,визнаних Конституційним Судом невідкладними, — одного місяця. Строк провадженняу справах за конституційним зверненням не повинен перевищувати шести місяців.Обчислення строків провадження розпочинається з дня прийняття процесуальноїухвали щодо відкриття конституційного провадження у справі. Дату розглядусправи Конституційним Судом визначає його Голова. [2]


2.2Розгляд справ Конституційним Судом України

 

Організаційно-правовимиформами роботи Конституційного Суду є засідання та пленарні засідання.Засідання скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії, постійнихкомісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду не пізніше як удвотижневий строк з дня ініціативи про його скликання. Про дату скликання тапорядок денний засідання керівник Секретаріату доводить до відома суддів таучасників засідання не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання.Порядок денний засідання визначається Головою та затверджується на засіданніКонституційного Суду. На засіданнях розглядаються всі питання, що потребуютьвирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарнихзасіданнях відповідно до закону. Засідання є повноважним, якщо на ньомуприсутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду.

КонституційнийСуд на своїх засіданнях- ст. 50 ЗУ “Про КСУ”:

— затверджуєРегламент, Положення про Секретаріат, архів, бібліотеку та інші самостійніструктурні підрозділи Конституційного Суду, вносить зміни та доповнення до них;

— призначає, заподанням Голови, керівника Секретаріату та приймає рішення про звільнення йогоз посади;

— приймає рішенняпро утворення постійних комісій, затверджує їх персональний склад;

— розглядаєпропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду та затверджує проекткошторису на кожний фінансовий рік;

— затверджуєструктуру і штатний розпис Конституційного Суду;

— заслуховуєщоквартально інформацію Головипро використання бюджетних асигнувань;

— приймає рішення продострокове звільнення з посади Голови та його заступників;

— приймає рішення прозвільнення з посади судді Конституційного Суду у випадках, передбаченихзаконом;

— заслуховує щоквартальнозвіти керівника Секретаріату та керуючого справами Конституційного Суду;

— приймає у разінеобхідності рішення про невідкладність відкриття конституційного провадженняза конституційним поданням у конкретній справі;

— приймає рішення щодоперсонального складу делегацій Конституційного Суду та їх керівників;

— дає згоду напризначення заступників керівника Секретаріату, керівників самостійнихструктурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурнихпідрозділів;

— вирішує інші питання,що не є предметом розгляду пленарного засідання.

При здійсненні своїхповноважень на засіданнях Конституційний Суд приймає рішення. Таке рішенняприймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів КонституційногоСуду, які брали участь у засіданні.

Крім засіданьКонституційний Суд проводить і пленарні засідання. На своїх пленарнихзасіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито законституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання,віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях чиннимзаконодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо наньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. [2]

Порядок проведенняпленарних засідань Конституційного Суду встановлюється законами, Регламентом таіншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію йоговнутрішньої роботи. На пленарних засіданнях Конституційний Суд – ст.51 ЗУ “Про КСУ”:

— приймає рішення та даєвисновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;

— затверджує положенняпро постійні комісії;

— приймає рішення проутворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначаєголів цих комісій.

Рішення (висновок)Конституційного Суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не меншедесяти суддів Конституційного Суду.

Пленарне засіданняКонституційного Суду скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегіїсуддів та постійних комісій або не менше трьох суддів Конституційного Суду.Його скликає Голова не пізніше як у двотижневий строк з дня надходженняініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний пленарногозасідання Конституційного Суду керівник Секретаріату повідомляє суддівКонституційного Суду та його учасників не пізніше як за десять днів до дняскликання засідання. Порядок денний пленарного засідання визначається Головою ізатверджується на засіданні. На пленарному засіданні головує ГоловаКонституційного Суду, а за його відсутності — старший за віком заступникГолови. За відсутності заступників — головує старший за віком суддяКонституційного Суду. Головуючий забезпечує додержання порядку при проведенніпленарних засідань. Учасники та присутні у залі засідань попереджуються пронеобхідність додержання встановленого порядку. При виявленні неповаги доКонституційного Суду або перешкоджанні проведенню його пленарного засідання (чизасідання) порушника може бути притягнуто до встановленої закономвідповідальності. За пропозицією головуючого Конституційний Суд виносить про цеухвалу. Порушник випроваджується із зали засідань, на це вказує ст. 53 ЗУ “Про КСУ”.

Засідання та пленарнізасідання Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуютьсятехнічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючимта суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягомдесяти днів з дня прийняття рішення (давання висновку) чи прийняття ухвали дляознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали в них участі. Забезпечуєведення протоколів засідань та пленарних засідань Секретаріат.

На пленарних засіданняхКонституційний Суд приймає рішення та висновки. Так, Конституційний Суд зарезультатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правовихактів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету МіністрівУкраїни, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та тлумаченняКонституції і Законів України приймає рішення. Він може визнатинеконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщов процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційнимзверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів(їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі та яківпливають на прийняття рішення чи дачу висновку в справі, Конституційний Судвизнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними. РішенняКонституційного Суду повинно мати чітко визначений законом зміст і містити – ст. 65 ЗУ “Про КСУ”:

а) найменування рішення,дату і місце прийняття, його номер;

б) персональний складсуддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;

в) перелікучасників судового засідання;

г) змістконституційного подання;

д) повну назву,дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнятоправовий акт, конституційність якого розглядається;

е) положенняКонституції України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення;

є)мотивувальнучастину рішення;

ж)резолютивнучастину рішення;

з) обов'язковезазначення того, що рішення Конституційного Суду є остаточним і оскарженню непідлягає.

Висновки КонституційнийСуд дає у справах з питань:

а) відповідностіКонституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнароднихдоговорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхобов'язковість;

б) додержанняконституційної процедури розслідування і розгляду справи про усуненняПрезидента України з поста в порядку імпічменту;

в) відповідностівимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення зміндо неї. [2]

У висновкуКонституційного Суду зазначається – ст.66 ЗУ “Про КСУ”:

а) його найменування,дата і місце дачі, номер;

б) персональний складсуддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи;

в) перелік учасниківсудового засідання;

г) зміст конституційногоподання, конституційного звернення;

д) положення КонституціїУкраїни, якими керувався Конституційний Суд при дачі висновку;

е) мотивувальна частинависновку;

є) резолютивна частинависновку;

ж) те, що висновокКонституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішення та висновкивважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні проголосувало неменше десяти суддів Конституційного Суду. [2]

Рішення і висновкивидаються державною мовою, повинні бути підписані не пізніше семи днів післяприйняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їхпідписання і разом з окремою думкою суддів публікуються у «ВісникуКонституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України і рівноюмірою є обов'язковими до виконання. [2]

Копії рішень і висновківнадсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єктуправа на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якогорозглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади,що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді.

За необхідностіКонституційний Суд може визначити у своєму рішенні чи висновку порядок і строкиїх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодозабезпечення виконання рішення, додержання висновку. Він має право зажадати відорганів, на які покладається обов'язок забезпечити виконання актів, письмовогопідтвердження виконання рішення, додержання його висновку. Невиконання рішеньта недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальністьзгідно з законами України.

У разі виявлення новихобставин по справі, що не були предметом її розгляду, але які існували на часрозгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі, Конституційний Судможе відкрити нове провадження у справі.

ДіяльністьКонституційного Суду фінансується з Державного бюджету України. При складанніпроекту Державного бюджету України на кожний наступний рік ГоловаКонституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України таВерховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проектвідповідного кошторису. [16]

Організаційне,науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльностіКонституційного Суду здійснює його Секретаріат на чолі з керівником. Положення про Секретаріат, йогоструктура і штати затверджуються Конституційним Судом. Керівника Секретаріатупризначає Конституційний Суд за поданням його Голови з числа громадян, якімають право на обіймання посади професійного судді. Він не може належати дополітичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якійполітичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконуватиіншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний відосновної роботи час. Кандидатура на цю посаду обговорюється на засіданніКонституційного Суду. У тому разі, якщо запропоновану кандидатуру відхилено,Голова Конституційного Суду пропонує іншу кандидатуру. Рішення про призначеннякерівника Секретаріату приймається відкритим голосуванням більшістю присутніхна засіданні Конституційного Суду. Повноваження керівника Секретаріатувизначаються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду. Керівник та іншіпосадові особи Секретаріату є державними службовцями.

Матеріали діяльностіКонституційного Суду зберігаються в його архіві. Матеріали справ, щодо якихКонституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються в його архівісто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково.Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архівіна загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про архівзатверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного Судунормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературоюутворюється бібліотека Конституційного Суду. Положення про бібліотекузатверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є«Вісник Конституційного Суду України». [17]

Отже,Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює своюорганізаційну діяльність відповідно до чинного законодавства таорганізаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючиправа, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєїдіяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя.

 


3.Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України

 

ДіяльністьКонституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права,незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти івсебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

КонституційнийСуд України розпочав свою діяльність 18 жовтня 1996 року, а своє перше Рішенняприйняв 13 травня 1997 року. [17]

Станом на1 грудня2008 року, Конституційний Суд України отримав та опрацював 2578 документві. Утому числі: конституційних подань 87, з яких Президента України – 34, ВерховноїРади України – 1, Кабінету Міністрів України – 1, Народних депутатів – 40,Верховного Суду України – 1, Уповноваженого ВР України з прав людини – 4,Верховної Ради АР Крим – 3, Органів державної влади – 1, Органів місцевогосамоврядування – 2. Конституційнихзвернень225, з яких громадян– 193, юридичних осіб – 32. Інших звернень громадян інших осіб тощо 1091.

ПрийнятоКонституційним Судом України:

-  рішень 26;

-  висновків 2;

-  ухвал 112,

з яких провідкриття конституційного провадження у справі – 10, про відмову у відкриттіконституційного провадження у справі – 32, про припинення конституційногопровадження у справі – 32 і інших(про форму розгляду справи, об’єднання справ тощо — 38).

Прийнятоколегіями суддів Конституційного Суду України ухвал – 84, про відкриттяконституційного провадження у справі, про відмову у відкритті конституційногопровадження у справі тощо. [17]

Най частішеКонституційний Суд України розглядає рішення у справах за конституційнимзверненням громадян, а також про офіційне тлумачення статей Конституції Українита інших кодексів країни. На приклад: Рішення Конституційного Суду України Проофіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81, Конституції України та статей 243 підпунктів21, 22, 25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодонесумісності депутатського мандата), який був вирішений 13 травня 1997 року. [14,ст. 68] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційнимподанням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень абзацу четвертого статті 2, частини другої статті6, частини першої, другої статті 10 Закону України «Про молодіжні та дитячігромадські організації» (справа про молодіжні організації), яка вирішувалася 13грудня 2001року. [20] Рішення Конституційного Суду України у справі законституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційноготлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248 підпункту2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодоправа на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи), яке розглядалось25 листопада 1997 року. [14, ст. 70]

РішенняКонституційного Суду України у справі за конституційним поданням народнихдепутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «район» та«район у місті», які застосовуються в пункті 29 частини першої статті85, частині п'ятій статті 140 Конституції України, і поняття «організаціяуправління районами в містах», яке вживається в частині п'ятій статті 140Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України «Простолицю України — місто-герой Київ», а також щодо офіційного тлумаченняположень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування вУкраїні» стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питанняутворення і ліквідації районів у місті (справа проадміністративно-територіальний устрій). [18]

РішенняКонституційного Суду України у справi за конституцiйними поданнями ВерховногоСуду України щодо вiдповiдностi Конституцiї України(конституцiйностi) окремих положень статтi 65 роздiлу I, пунктiв 61, 62, 63, 66 роздiлу II, пункту 3 роздiлу III Закону України «ПроДержавний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн додеяких законодавчих актiв України» i 101 народного депутата України щодовiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статтi 67 роздiлу I, пунктiв 1-4, 6-22, 24-100 роздiлу II Закону України «ПроДержавний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн додеяких законодавчих актiв України» (справа щодопредмета та змiсту закону про Державнийбюджет України) яке було розглянуте 22 травня 2008 року. [19]


Висновок

Написавши курсовуроботу на тему “Конституційний Суд України – єдиний орган конституційноїюрисдикції України”, використавши та проаналізувавши необхідну літературу, ярозкрила зміст питань роботи, пізнала багато цікавої та необхідної інформації.

Зокрема, визначиласьіз поняттям Конституційного Суду України його структурою, завданням,повноваженнями, сферою діяльності.

ЗавданнямКонституційного Суду України є виконання ролі чинника стримувань і противаг міжрізними гілками влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливленняпротистояння між ними.

ФункціямКонституційного Суду України цілком відповідає укорінена в свідомості народуформула «суд — розгляд спору». Протеякщо у цивільному і арбітражному судочинстві є позивач та відповідач, укримінальному процесі — обвинувачений та обвинувач,то сторонами в конституційному судочинстві є заявник — орган чи особа, яка подала доКонституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа,що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оспорюється.

Порядокорганізації і діяльності Конституційного Суду України встановлюєтьсяКонституцією України та законом про Конституційний Суд України.

Наведене вище недає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи судовоївлади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальноїюрисдикції, він має й специфічні відмінності.

КонституційнийСуд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної владинарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна РадаУкраїни, Кабінет Міністрів України.

І ще б хотілосявідзначити один практичний момент — виходячи з обов'язковості рішень Судупредставницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органамимісцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їхоб'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються наположеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, абона неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєїкомпетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного СудуУкраїни, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.

Взагалі питання,які стосуються Конституційного Суду України ще далеко не вичерпані і потребуютьсвого розгляду, але вони мають стати предметом уваги не лише КонституційногоСуду України, а й вчених-правознавців.


Списоквикористаноїлітератури

1. КонституціяУкраїни, від 28 червня 1996 р.//-К., 1996

2. ЗаконУкраїни “Про Конституційний СудУкраїни” від 16 жовтня 1996 року.

3. ЗаконУкраїни “Про статус суддів” від 15 грудня 1992року.

4. ЗаконУкраїни “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р.

5. БойкоВ.Ф., Євдокімов В.О., Юлдашев О.Х. Право людини на правосуддя: Навч.посіб.-К: Варта,-МАУП, 2003 – 256с.

6. ГодованецьВ.Ф., Конституційне Право України: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2005р.

7. ЗаєцьА.П., Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.:Парламентське від-во, 1999 р.

8. Конституційнеправо України; За ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: Наукова думка, 1999 р.

9. КравченкоВ.В., Конституційне право України: навч. посіб. – К., 1998 р.

10.   Правознавство: Підручник; заред. В.В. Копєйчикова — К.: Хрінком Інтер, 2006 р.

11.  Савчин М., Конституційний СудУкраїни у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України –1992-№10 – с.35-38

12.   Скомороха В., КонституційнийСуд України: досвід і проблеми // Право України – 1999 — №9 – с.8-13

13.   Скомороха Л., Хто «сидить» укріслі судді // Право України – 2008- №8 – с.135-143.

14.  Тодика Ю.М., Конституційнеправо України: Хрестоматія: навч. посіб. – К, 2003 р.

15.  Фрицький О.Ф., Конституційнеправо України: навіч.посіб. – К: Юрінком Інтер, 2002р.

еще рефераты
Еще работы по государству и праву