Реферат: Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ т

--PAGE_BREAK--Ці документи первинного обліку є підставою для складання статистичної звітності, і вносити до них будь-які доповнення та зміни забороняється, оскільки вони єдині для всіх органів внутрішніх справ та прокуратури.
Документи первинного обліку про нерозкриті злочини не знищуються, а зберігаються у спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу. Статистичні картки заповнюються прокурорами, слідчими та органами дізнання при порушенні і розслідуванні кримінальної справи негайно після прийняття рішення у справі, після чого їх направляють до обліково-реєстраційного підрозділу ОВС. У додатку до Інструкції наведено «Пам'ятку слідчим та працівникам органів дізнання по наданню УОІ (ВОІ) обліково-реєстраційних документів по кримінальних справах і матеріалах, протокольному провадженню». За законність взяття особи на облік несуть відповідальність працівники органів внутрішніх справ, які оформляють облікову картку. Порядок взяття на облік особи, злочину, події, речових доказів та інших об'єктів інформації визначається вищезгаданою інструкцією[13, c. 170].
Документи первинного статистичного обліку підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах протягом року після складання на їх підставі звіту про злочинність і осіб, які вчинили злочини в минулому році, за умови, що за справами, направленими зі обвинувальним висновком до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла з суду статистична довідка про результати судового розгляду кримінальної справи (за формою 6). Накопичуючи дані для інформаційної системи, працівники органів внутрішніх справ повинні виходити з того, що правовими підставами взяття особи на облік є: протокол затримання підозрюваного; постанова слідчого, органу дізнання, прокурора про обрання заходу процесуального примусу — взяття під варту; протокол затримання підозрюваного; постанова слідчого, дізнання прокурора про запобіжний захід — попереднє ув'язнення, підписка про невиїзд; постанова про притягнення особи як обвинуваченого; вирок або ухвала суду; рішення органу внутрішніх справ про адміністративну відповідальність; інформація НЦБ Інтерполу про іноземців, що розшукуються на території України [10, с. 7].
Як бачимо, в Україні завдяки нормативно визначеному порядку єдиного обліку здійснюється реєстрація злочинів та осіб, які їх вчинили, і, в ідеалі, вводяться у статистичну звітність стовідсоткові дані про зареєстровані злочини. Чого не скажеш про деякі інші країни світу. На підтвердження зазначеного вище наведемо декілька прикладів. Наприклад, у США дані офіційної кримінальної статистики містяться в Єдиних звітах про злочинність (Uniform Crime Reports — UCR): поліція повідомляє про злочини. А саме, у США немає в цілому обов'язкової та всеохоплюючої статистичної звітності про стан злочинності, як це визначено і практикується в Україні та інших країнах СНД і світу [6, с. 107].
Основними завданнями функціонування системи інформаційного забезпечення ОВС вважаються: забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді співробітниками та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців; збір, обробка та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної, і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обгрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС; забезпечення динамічної та ефективної інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ; забезпечення захисту інформації. Органи внутрішніх справ користуються й іншим інформаційним забезпеченням. За доступністю його можна поділити на відкрите і закрите забезпечення. Відкрите – це забезпечення зовнішного загального користування, наприклад, обласні адресно-довідкові картотеки (адресні бюро), а закрите — обмеженого користування, наприклад, оперативно-довідкова картотека джерел інформації, призначене тільки для певної категорії працівників, допущених до оперативно-розшукової діяльності. Окремі служби МВС створюють свої специфічні інформаційні системи, які забезпечують функціональну діяльність структури. Такі системи мають Головне управління пожежної охорони, Державна служба охорони, Медичне управління і деякі інші. За широтою охоплення розрізнюють комплексні й галузеві інформаційні системи. Комплексні забезпечують інформацією всю систему управління, галузеві – окремі функції управління.
Таким чином, ми бачимо, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів [3, c. 161].
Дана інформаційна робота ОВС регулюється такими нормативно-правовими документами, як: а) закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; б) накази та розпорядження Міністра внутрішніх справ, рішення колегії міністерства; в) накази керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Важливе значення в боротьбі зі злочинністю взагалі також має вищезгаданий облік злочинів та осіб, що їх вчинили, в органах внутрішніх справ (ОВС), прокуратури й суді.
РОЗДІЛ ІІІ. Інформаційна система ОВС   Розділ Інформація збирається через інформаційні системи «Інформаційна система, — підкреслюють В.Т.Жигалов та Л.М. Шимановська, — це система, яка призначена для збирання, передачі, обробки, зберігання і надання інформації, необхідної для процесу управління, за допомогою якої здійснюється комунікація між суб’єктом та об’єктом управління [3, c. 159].
Управління органами внутрішніх справ як у зовнішньому, так і внутрішньому напрямку грунтується на власній інформаційній системі, елементами якої є:
а) зосередження у відповідних інформаційних масивах (банках даних) відомостей, необхідних для здійснення основних функцій органів внутрішніх справ і управління структурними підрозділами системи ОВС; б) джерела отримання цих відомостей і схеми потоків інформації; в) засоби обліку, зберігання і переробки інформації; г) канали зв'язку і передачі інформації, персонал суб'єкта і об'єкта управління, що забезпечує діяльність інформаційної системи ОВС.
Головна мета інформаційної системи полягає в тому, щоб на підставі зібраних початкових даних отримати похідну, підсумкову інформацію, яка буде складати основу для підготовки управлінських рішень у системі органів внутрішніх справ [2, с. 35].
Інформація, необхідна для здійснення управління органами внутрішніх справ, накопичується, обробляється і зберігається в єдиному інформаційному масиві (банку даних).
Система інформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання та забезпечення загальновизначених та обов'язкових вимог: нормативно-правової бази, організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів, навчання та перепідготовки кадрів; комп'ютерних, програмних, телекомунікаційних засобів та технологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України є всебічна інформаційна підтримка діяльності ОВС у боротьбі зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів. Формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем, які складають основу системи інформаційного забезпечення ОВС, здійснюється згідно з такими принципами: функціонального призначення. нормативно-правової забезпеченості; фактичності даних; доцільності впровадження та експлуатації; нарощення та ровитку [13, с. 173].
Інформаційні підсистеми як складові частини системи інформаційного забезпечення, призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямків обліків і орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, мають загальновідомчий характер і належать до загальновідомчих інформаційних систем.
Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципами територіальності, специфіки використання та обсягом інформації, яка обробляється. Перший рівень – центральний, інтегрує інформаційні підсистеми ОВС загальновідомчого значення та галузевих служб МВС України. На центральному рівні інтегрується інформація, що використовується при аналізі, плануванні, прийнятті рішень та проведенні в межах України оперативно-розшукових, слідчих та інших спеціальних заходів по боротьбі зі злочинністю. До складу інформаційних обліків першого рівня входять: а) банки кримінологічної інформації про надзвичайні події, нерозкриті тяжкі та резонансні злочини, викрадені, загублені та вилучені предмети, знаряддя скоєння злочинів, речові докази, осіб таких категорій: особливо-небезпечних рецидивістів; гастролерів; оголошених у розшук; організаторів і членів злочинних угруповань, кілерів; засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками, торгівців наркотичними речовинами, схильних до вчинення злочинів, які посягають на інтереси держави; безвісти зниклих; невпізнаних трупів та невідомих хворих; б) банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного та дактилоскопічного обліків раніше засуджених осіб; в) банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності та результати боротьби з нею; г) банк спеціальної інформації; д) банк паспортної реєстрації громадян; е) банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт; є) банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну зброю; ж) банки даних адміністративно-управлінського призначення; з) банки даних спеціалізованого призначення галузевих служб; и) банки даних архівів та спеціальних фондів [5, с. 8].
Другий рівень – регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем, і використовуються службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ. У складі банків даних регіонального рівня інтегрується інформація, яка надходить з міськрайлінорганів, має регіональний характер та містить дані про надзвичайні події, злочини та адміністративні правопорушення, підприємства, організації та установи, зареєстрований автомототранспорт, вогнепальну та газову зброю, викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання, осіб криміногенних категорій; обліки адресних бюро, оперативно-довідкових і дактилоскопічних картотек, адміністративно-управлінського та спеціального призначення, галузевих служб, архівів та спецфондів.
Третій рівень – територіальний, охоплює інформаційні обліки, що є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і які використовуються в міських, районних та лінійних ОВС, спеціалізованих підрозділах міліції.
З 1985 р. в органах МВС почав формуватися єдиний автоматизований банк даних (АБД), у якому до цього часу зосереджується інформація, необхідна для здійснення органами внутрішніх справ основних функцій та управління підрозділами системи МВС.
Автоматизований банк даних в Україні функціонує на трьох рівнях: державному, обласному та на рівні місцевих органів [3, c. 163].
Основними банками даних обчислювального рівня є „АБД область”, АІС „АПРА”, АІС „ Автомобіль”.
«АБД — область» включає в себе інформацію: про осіб, які схильні до скоєння злочинів або представляють інший оперативний інтерес для ОВС (біографічні дані, прикмети, спосіб скоєння злочину); дані статистико-аналітичного характеру; про нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце); кримінальні справи та прийняті за ними процесуальні рішення; про предмети з індивідуальними номерами або особливостями (автомототранспорт, зброя, радіоприймачі, годинники тощо), що були викрадені, вилучені, виявлені; про мисливську і спортивну зброю, яка знаходиться у користуванні громадян та організацій; інформація дактилотек, фото- та відеотек.
В АІС «АПРА» зосереджено інформацію про осіб та скоєні ними адміністративних правопорушення. АІС «Автомобіль» містить у собі відомості про зареєстровані автомобілі та їх власникові.
Головним банком даних державного рівня є «АБД Центр», що вміщує інформацію про осіб (особливо небезпечних рецидивістів, «гастролерів», бродяг оголошених у міждержавному розшуку), тяжкі нерозкриті злочини та викрадення [3, c. 164].
При використанні існуючих автоматизованих масивів можна одержати таку інформацію: про наявність відомостей на особу, що перевіряється, на якому обліку вона перебуває (перебування у розшуку, під адміністративним наглядом), чи є вона особливо небезпечним рецидивістом, бродягою; про біографічні відомості, клички, специфічні прикмети зовнішності, способи скоєння злочинів, злочинні зв'язки, якщо такі дані закладено; про можливу причетність до скоєння нерозкритих злочинів (за даними специфічними прикметами, характерним способом скоєння злочинів та ін.); про скоєння особою, яка перевіряється, адміністративних правопорушень; про наявність у особи, яка перевіряється, мисливської зброї, автотранспортних засобів; про викрадення автотранспортних та механізованих засобів; про нерозкриті злочини, тяжкі нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце); яким органом внутрішніх справ розшукуються викрадені та вилучені номерні речі, зброя, автомототранспортні засоби; про належність автомототранспортних засобів; іншу оперативно-облікову та статистико-аналітичну інформацію.
Великі обсяги інформації накопичено у банках даних локальних обчислювальних мереж МВС України. Перша локальна обчислювальна мережа МВС України була впроваджена у 1991 р., її користувачами стали керівництво МВС та провідні служби управління [5, с.7].
Обсяги і характер даних залежить від оперативної обстановки, соціальної та економічної специфіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.
На сьогодні інформаційна мережа являє собою сукупність локальних обчислювальних мереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційну систему.
Локальна мережа кожної галузевої служби є автономною і може функціонувати самостійно. Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються та супроводжуються відповідними службами апарату міністерства. Доступ до баз даних здійснюється безпосередньо з робочих місць працівників.
На даний час у кожному без винятку органі дізнання працюють найбільш розповсюджені автоматизовані бази даних (у подальшому – АБД): „РВВС", „ЖРЗПЗ" (до 2004 р. – „КОЗП"), „Особа", у кожному підрозділі ДАІ (МРЕВ, ДАІ) працюють автоматизовані інформаційні системи (у подальшому – АІС): Національна автоматизована база даних „Автомобіль", „Угон", „Державний номер", „Документ", „Дорожньо-транспортна пригода", „Техогляд", „СНД — Інтерпол", „Митниця", „Адмінпрактика", є також і локальні АІС — такі як „Штрафний майданчик", „Арешт", в оперативних підрозділах також є свої різноманітні оперативно-розшукові та профілактичні бази даних. Треба зазначити, що й у неоперативних службах існують свої облікові системи. Наприклад, у дозвільній системі – база про номерний облік зброї, у паспортній службі — база даних про втрачені паспортні документи, у службі міліції громадської безпеки — система обліку адміністративних правопорушень тощо. Також існують і різні статистичні обліки. Слід додати, що більшість автоматизованих баз даних та інформаційних систем (практично за винятком баз оперативного обліку) мають відповідну „вертикаль", куди каналами електронної пошти (або каналами мережі Інтернет) підпорядковані підрозділи передають усю накопичену інформацію [3, с. 166].
Для чергових частин органів внутрішніх справ розроблено автоматизовану систему оперативного інформування, яка являє собою комплекс інформаційних, програмних, технічних, організаційних засобів, що призначені для збору, зберігання, контролю та видачі інформації в Черговій частині [2, с. 32].
Інформаційні масиви автоматизованої системи оперативного інформування чергових МВС використовуються для: централізованого збору, обробки та зберігання відомостей про зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни заяви і повідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України; отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточний або інший день; аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, які дозволяють виявити основні тенденції динаміки як окремих видів, так і всієї злочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії; видачі інформації державним органам, керівництву та галузевим службам МВС у формах: а) оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстровані заяви та результати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами за станом обліково-реєстрованої дисципліни; організації розкриття злочину по гарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оперативної інформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі» тощо, пов'язаних із задачею «Заява»); видачі добового звіту про злочини та події в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статистичної інформації у табличному та графічному видах); отримання інформації від чергових частин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку для оперативних управлінських рішень [3, с. 167].
    продолжение
--PAGE_BREAK--