Реферат: Пенсійне забезпечення народних депутатів

--PAGE_BREAK--



2. Пенсійне забезпечення народних депутатів в Україні
2.1 Законодавча база пенсійного забезпечення в Україні
Правове регулювання соціального захисту народних депутатів, в тому числі особливостей їх пенсійного забезпечення, здійснюється відповідно до спеціального Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року. Згідно зі статті 1 цього Закону народний депутат України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. [2, c. 211]

Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону при досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутата призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу. Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Відповідно до Указу Президента України «Про ранги державного службовця народних депутатів України» на період до законодавчого врегулювання питання щодо присвоєння рангів державного службовця народним депутатам України, яких було звільнено від виконання службових або виробничих обов’язків на весь період повноважень у Верховній Раді України, встановлено, що в разі припинення їх повноважень і переходу їх на державну службу або виходу не пенсію за віком у порядку визначеному Законом України «Про державну службу». [2, c.214]

Питання щодо призначення пенсій, посади, обов’язків державних службовців регулюються Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року. Додержавних службовців згідно із цим Законом віднесені особи, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, мають відповідні службові повноваження та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Відповідно до Закону на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше десяти років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також, особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців – незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцями, — у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. [2, c. 220]

Для окремих категорій державних службовців законодавством передбачені щомісячні надбавки за вислугу років. Зокрема постановою Кабінет Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 затверджене положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади.

Комплекс заходів по соціальному забезпеченню постійно здійснює майже 140 тис. працівників органів соціального захисту населення та Пенсійного фонду. В Україні функціонує 756 районних та міських управлінь соціального захисту населення та 733 регіональних підрозділів Пенсійного фонду. Пенсійне забезпечення в Україні регулюється Конституцією України, які передбачають види, порядок та розміри пенсійного забезпечення як загального кола осіб, так і особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Наразі їх нараховується більше двадцяти. Окремі норми Конституції України прямо чи посередньо встановлюють право всіх громадян на пенсійне забезпечення. Стаття 92 Конституції України голосить, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до статей 21 і 22 право на пенсійне забезпечення, як і всі інші конституційні права, є невід’ємним та непорушним, воно не може бути скасованим, а також не може бути звужено його зміст та обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Крім Конституції України, законодавчу базу пенсійного забезпечення складають такі законодавчі акти:

1. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (із змінами). Цей закон є основоположним актом у сфері пенсійного забезпечення, що гарантує усім непрацездатним громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства, які на законних підставах мешкають в Україні, право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Пенсійного фонду, Державного та місцевих бюджетів шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Цей Закон наразі є чинним у частині, що не врегульована Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року та не суперечить йому [2, c.29]

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 року (із змінами) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Законом передбачені компенсації та пільги для всіх громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій. Серед встановлених пільг значне місце займають пільги у сфері соціального забезпечення, в тому числі пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квітня 1992 року (із змінами) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України і військовослужбовців Збройних Сил України, прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їхніх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають. [2, c.30]

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9липня 2003 року (із змінами) визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, передбаченим цим Законом.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Закон спрямований на соціальний захист ветеранів війни і передбачає пільги в їх пенсійному забезпеченні.

Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування у суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку належний рівень життя, задовjлення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги, в тому числі пільг при наданні пенсійного забезпечення. [2, c.31]

Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 1 червня 2000 року визначає основні засади державної політики щодо громадян, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення в галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Закон передбачає встановлення таким особам пенсій за особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб – членом їх сімей.

Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадян України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, статус, а також соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного страхування державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно Законів України «Про прокуратуру», «Про статус суддів» і «Про судову експертизу» визначено повноваження прокурорів і суддів, організацію, засади та порядок діяльності їх органів, дотримання Конституції і законів України, заходи правового і соціального захисту працівників прокуратури і їх пенсійне забезпечення, охорони прав і свобод громадян, правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. [2, c.32]

Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю. Передбачає особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у т ому числі на пільгових умовах), а Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання цього збору.

Митний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року, визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Цим Кодексом також передбачений соціальний захист, в тому числі особливості пенсійного забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року (із змінами) регулює правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення. [2, c.35]

Закон України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 року визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі, їх матеріального та соціального, в тому числі і пенсійного забезпечення.

Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам від 18 травня 2004 року визначено правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також надання державної соціальної допомоги на догляд різним категоріям пенсіонерів. А відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни установлюється правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг (державної соціальної підтримки) в тому числі й у сфері пенсійного забезпечення.

Отже, процес реформування пенсійного забезпечення в Україні вже розпочато – прийнято низку законів, спрямованих на підвищення ефективності пенсійного страхування, проведено реорганізацію органів, що його здійснюють. Важливого значення в процесі реформування пенсійної системи, а отже, соціального забезпечення в цілому, набуло прийняття 9 липня 2003 року Верховною Радою України законів України «Про недержавне пенсійне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших законів, спрямованих на вдосконалення існуючої солідарної пенсійної системи.
2.2 Статистично-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні
У 2009 році на пенсійне забезпечення колишніх депутатів було витрачено 152 мільйони гривень. Депутатську пенсію в Україні зараз отримують 800 колишніх народних обранців. Сума щомісячних виплат кожному депутатові-відставникові перевищує 15 тисяч гривень.

Як повідомив президент Асоціації народних депутатів України Володимир Крижановський, минулого року на пенсійне забезпечення депутатів було витрачено 152 мільйони гривень.

Розмір пенсії парламентарів становить 90% від зарплат чинних депутатів Ради (мінімум 17,45 тисячі гривень у 2008 році). Цього року через фінансову кризу депутатське забезпечення, швидше за все, не переглядатиметься, тому сума пенсійних виплат колишнім парламентаріям також залишиться на колишньому рівні.

Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка

Останній раз депутатам піднімали розмір пенсії 2005 року, одночасно зі збільшенням зарплати. До цього пенсійні виплати нардепам, які пішли на заслужений відпочинок, були втричі менші.

Депутат першого скликання Крижановський запевняє, що суми, які сьогодні платять депутатам-пенсіонерам, відповідають їх статусу і не впливають на стан справ у Пенсійному фонді стосовно виплат решті українських пенсіонерів.

«У 2009 році всі українські пенсіонери отримали загалом близько 125 мільярдів гривень, тоді як колишні народні депутати — 152 мільйони гривень, — пояснює екс-парламентарій. — Тобто частка пенсій депутатів у загальнодержавних пенсійних нарахуваннях становить одну тисячну».

За словами Крижановського, багато народних депутатів, особливо першого і другого скликань, не поєднували парламентаризм із бізнесом і мали лише одну статтю доходу — зарплату депутата, відмовившись від можливості забезпечити свою старість.

«Висока пенсія — це компенсація держави за те, що ми були обмежені законом у можливості заробити, — говорить він. — Якщо зараз зменшити пенсії, на держслужбу йтимуть тільки пройдисвіти».

Додамо, що 112 колишніх народних депутатів написали заяви на отримання матеріальної допомоги від парламенту. Про це вчора повідомив спікер парламенту Володимир Литвин.

Згідно із законом про статус народних депутатів, допомога надається парламентаріям, які не змогли працевлаштуватися. У перший рік після складення мандату вони отримують повну зарплату чинного нардепа (17 425 гривень), а в наступні роки — половину цієї суми (8712,5). Таким чином, за рік держава витрачає на утримання 112 екс-народних обранців мінімум 12 мільйонів гривень.

Серед претендентів на державні гроші — як мінімум 13 мільйонерів. Так, на допомогу претендують лідер НДП і засновник асоціації "Інтерагро" Людмила Супрун, керівник Східно-Європейського банку Михайло Гончаров, один з найбагатших людей Криму Лев Мірімський, президент футбольного клубу «Карпати» і найкрупніший львівський підприємець Петро Диминський, а також бізнесмен Анна Антоньєва, яка у минулому керувала горілчаним заводом «Артеміда».

Серед відомих, щоправда, не таких багатих одержувачів матдопомоги числяться лідер прогресивних соціалістів Наталія Вітренко і її права рука Володимир Марченко.

Колишні народні обранці добровільно від такої допомоги відмовлятися не планують. Засновник корпорації "Імперія" і екс-депутат Мірімський заявив, що заявами на отримання такої допомоги займаються його помічники. Сам же екс-депутат розміром матеріальної допомоги не цікавиться. «Я вам скажу чесно, всі гроші, які звідти приходять, йдуть до мого добродійного фонду», — сказав він.

Аналогічну заявку про матеріальну допомогу написав і екс-депутат від Соціалістичної партії Євгеній Філіндаш. При цьому він запевнив, що в кінці року від такої допомоги відмовиться. На даний момент колишній обранець народу проходить навчання в аспірантурі за напрямом «політологія».

«Як тільки я буду працевлаштований, то заберу свою трудову книжку, думаю, це буде до кінця року», — сказав він. Проте, швидше за все, з пошуком роботи колишньому депутатові доведеться поквапитися.

Перший заступник спікера Олександр Лавринович вчора заявив, що грошей на виплату матдопомоги колишнім депутатам немає. І, за даними, цього року її до цих пір не виплачували.

Водночас чинні парламентарі виступають проти привілеїв для своїх колишніх колег. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення роботи Верховної Ради «бютівець» Валерій Камчатний повідомив, що комітет вже готує ряд змін у закон про статус народних депутатів.

Відповідну пропозицію планується винести на розгляд Верховної Ради навесні-влітку. Змінами парламентарі планують прирівняти безробітних депутатів до безробітних громадян. «Депутати матимуть право на вихідну допомогу при складанні повноважень, — пояснює Камчатний. — Після цього допомога може виплачуватися ще рік, але не більше».

На думку народного депутата, річного терміну повинно бути досить для пошуку колишніми парламентаріями нової роботи.

Елітні пенсії не скасували через позицію президента Ющенка

Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко заявив, що елітні пенсії можна було ліквідувати ще 2005 року, але тоді через позицію президента України Віктора Ющенка Конституційний Суд заборонив обмежувати їх розміри, передає УНІАН.

Політик нагадав, що ще чотири роки тому прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і він, як віце-прем'єр-міністр з гуманітарних і соціальних питань, були ініціаторами ліквідації пільгових пенсій в Україні.

Згідно із законопроектом, який був запропонований урядом Тимошенко в 2005 році, передбачалося встановити максимальну пенсію, яка не повинна була перевищувати 10 мінімальних пенсій.

Проте, до Конституційного Суду в 2005 році звернулися більш як 50 народних депутатів, серед яких представники Партії регіонів, Комуністичної партії України, Народного руху України й інших політичних сил з поданням, що «вказаними положеннями запроваджено обмеження і зменшення розміру пенсій окремим категоріям громадян України, що призводить до звуження змісту і права на пенсійне забезпечення».

Найцікавіше, що ключовим аргументом для остаточного ухвалення рішення Конституційним Судом була позиція президента України, зазначив Томенко.

За його інформацією, саме у рішенні КС сказано: «Президент України в листах до Конституційного Суду України звертає увагу на те, що поставлені народними депутатами України питання необхідно розглядати як у контексті конституційної заборони звуження змісту і обсягу існуючих прав при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних, так і з урахуванням особливостей правового статусу кожній з категорій осіб, вказаних у відповідних законах.

Президент України вважає, що заперечення положення законів порушують встановлені Конституцією України і відповідними законами гарантії матеріального і соціального забезпечення суддів».

Таким чином, зазначив Томенко, завдяки позиції Секретаріату президента і самого президента в 2005 році, Конституційний Суд ухвалив рішення про заборону обмежувати максимальні пенсії в Україні.

Зважаючи на останні заяви, які лунають з Банкової, Томенко радить посадовцям Секретаріату президента вивчати документи президента України і рішення Конституційного Суду.

«В той же час, це не означає, що сьогодні не можна реалізувати ініціативу нашої команди, яку президент перешкодив нам реалізувати в 2005 році», — переконаний Томенко.

«Сьогодні, якщо команда президента нарешті зрозуміла, що елітних пенсій в Україні не повинно бути, це можна дуже швидко реалізувати. Проте через те, що цю ідею не підтримала команда президента в 2005 році, ми втратили чотири роки», — сказав заступник голови Верховної Ради.

Також Томенко додав, що Верховна Рада зробить все, щоб припинити фінансування колишніх народних депутатів за рахунок бюджету парламенту.

Так він прокоментував інформацію ЗМІ про нарахування матеріальної допомоги колишнім народним депутатам.

За словами Томенка, необхідно внести зміни до закону «Про статус народного депутата». «При розумінні кризової ситуації в Україні і скороченні витрат на управлінські функції переконаний, що Верховна Рада внесе такі зміни», — сказав він.

В той же час, підкреслив віце-спікер, важливішим є моральний аспект. Він зазначив, що колишній народний депутат повинен особисто написати заяву, що він не працевлаштувався, і лише в цьому випадку нараховується матеріальна допомога.

Томенко упевнений, що з моральної точки зору колишні народні депутати повинні самі відмовитися від матеріальної допомоги. «Прості колишні народні депутати, які отримують цю допомогу, чинять неправильно. Зате екс-народні депутати-бізнесмени чинять аморально в квадраті, а публічні політики або лідери партії, які їздять по Україні і „захищають український народ“ і вже декілька років просять матеріальну допомогу, чинять аморально в кубі», — сказав він.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що депутати п'яти попередніх скликань Верховної Ради, в числі яких декілька мільйонерів, звернулися до управління справами апарату Верховної Ради з проханням виплатити їм грошову допомогу. В понеділок на погоджувальній раді спікер Володимир Литвин заявив, що «сьогодні 112 колишніх народних депутатів отримують зарплату у Верховній Раді України».

«Деякі з них, — заявив Литвин, — живуть дуже і дуже непогано. Я сьогодні отримую масові звернення про допомогу. Але у нас немає за рахунок чого виплачувати. А закон вимагає. І мені загрожують судами з цього приводу».

Минулого року матеріальну допомогу на період працевлаштування отримало 160 народних депутатів колишніх скликань на загальну суму понад 20 млн. грн.

Варто зазначити, що окрім високої пенсії колишні народні обранці захищені рядом соціальних гарантій, які залишилися недоторканними. Наприклад, з виходом на заслужений відпочинок кожен з них отримує матеріальну допомогу у розмірі 12 посадових окладів (загальна сума складає більше 70 тисяч гривень).


    продолжение
--PAGE_BREAK--