Реферат: Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів

--PAGE_BREAK-- — групову належність транспортного засобу (вид, марку, модель);
— які пошкодження нанесені транспортному засобу в результаті події;
— тотожність транспортного засобу або його частини;
— окремі обставини події (наприклад, напрям руху транспортного засобу);
— наявність несправності деяких механізмів (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про несправність гальм) [6, c. 73].
Вивчення слідів і подальше їх дослідження допомагає в окремих випадках встановити факти, які мають значення для справи (вид вантажу, який перевозиться, речовини, які можуть потрапити на транспортний засіб.
Крім вищезазначеної існує інша класифікація слідів транспортних засобів, яка дещо подібна з наведеною вище, однак набуває деякої спеціалізації, стосовно дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів, а також за участю транспортних засобів та пішоходів. До них належать:
·                   Сліди на місці пригоди, залишені транспортними засобами чи іншими об’єктами на дорожньому покритті та предметах навколишньої обстановки;
·                   Сліди і пошкодження на транспортних засобах, як наслідок зіткнень, наїздів, переїздів, перекидань;
·                   Сліди і пошкодження на одязі, взутті потерпілих, які виникли в результаті наїзду, переміщення по поверхні дороги, переїзду колесами транспортного засобу, чи дії окремих частин транспортного засобу на пасажирів.
1.                Сліди на місці пригоди. Вони поділяються на 3 групи
1.1           Сліди залишені транспортними засобами.
1.1.1    Сліди коліс
Точно дозволяють з’ясувати траєкторію руху транспортного засобу та встановити напрямок руху, а при наявності відповідних ознак можна з високою точністю встановити місце зіткнення. До них відносять:
Сліди кочення на м’якому ґрунті, снігу чи вологому піску тощо – об’ємні відбитки малюнку протектора, на асфальті — відбитки малюнка протектора у вигляді нашарувань у випадку виїзду з узбіччя, ґрунтової дороги, вологих ділянок тощо. За слідами можна встановити модель шини, а при наявності часткових ознак можлива і її ідентифікація;
сліди юза на щільних покриттях — змащена в поздовжньому напрямі смуга, на слабких покриттях, ґрунті, дерні — розпушена борозна. По переміщенню центру тяжіння транспортного засобу в процесі утворення сліду юза до зупинки визначається швидкість перед початком гальмування;
сліди заносу незаторможеного транспортного засобу — криволінійні сліди ковзання, на поверхні яких виявляються розташовані під кутом траси, які залишаються виступами малюнка протектора. По відносному розташуванню слідів різних коліс транспортного засобу або по куту відхилення трас на поверхні слідів заносу, визначається кут заносу.
1.1.2. Сліди ковзання різних частин транспортного засобу.
Дозволяють визначити місце завдання удару по транспортному засобі і напрямок його руху після удару (за наявності відповідних ознак). Це:
подряпини, вибоїни, притертості на покритті дороги, що залишаються пошкодженими частинами транспортного засобу (підвіскою, нижніми частинами двигуна, коробки передач і ін.);
траси, залишені ободом колеса, при пошкодженні шини або підвіски колеса;
подряпини, притертості лакофарбного покриття, що залишаються при переміщенні транспортного засобу після перекидання.
1.1.3. Ділянки дрібних часток, що обсипалися:
ділянки землі що обсипалася при ударі у момент наїзду або зіткнення. Ділянки розташування найбільш дрібних часток і пилу з достатньою точністю визначають місце зіткнення;
ділянки розташування шматочків лакофарбних покриттів, що відокремилися. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;
ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;
ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють приблизно визначити місце зіткнення або наїзду, а також ідентифікувати транспортний засіб;
місця розташування осколків бічних вікон при перекиданні транспортного засобу. Дозволяють точно визначити місце перекидання;
плями, краплі рідини що витекла з транспортного засобу. В залежності від їх розташування можна визначити траєкторію руху транспортного засобу від місця зіткнення і місце, де він знаходився в нерухомому стані; плями від вихлопних газів. Дозволяють встановити місце де стояв транспортний засіб, і його розташування.
1.2. Сліди, залишені відкинутими об’єктами. Дозволяють визначити переміщення об’єктів, якими вони були залишені, а по місцю пересічення напрямів переміщення декількох об’єктів може бути встановлене і місце удару. До них відносяться:
сліди волочіння, притертості, що залишені на м'якому ґрунті, снігу, вологому піску об’єктами, що не мають гострих країв. На асфальті ці сліди помітні за наявності шару пилу, бруду;
подряпини, вибоїни, інші траси, що залишаються важкими предметами з гострими кутами;
нахил, вигин, злам стебел трави, інших рослин у напрямі зсуву відкинутого об’єкта за межами дорожнього покриття.
1.3. Сліди, залишені потерпілими при наїзді:
сліди зміщення взуття при наїзді. Малопомітні на асфальті, але добре виявляються на снігу, м'яких ґрунтах, проте місце їх розташування може перебувати на великій відстані від місця виявлення інших ознак наїзду, тому вони рідко фіксуються. Точно визначають місце наїзду і напрямок удару;
сліди волочіння тіла потерпілого. На асфальті виявляються слідами крові і при нашаруванні на ньому пилу, бруду;
місця розташування відкинутих речей, що знаходилися в потерпілого, розсипаних продуктів, розлитої рідини. Розташування цих об'єктів на місці події у всіх випадках можливе лише за місцем наїзду.
2. Сліди і пошкодження на транспортних засобах.
На відміну від слідів, що залишаються на місці події, вони зберігають своє інформативне значення практично необмежений час і завжди можуть бути піддані експертному дослідженню.
Сліди, які найбільш часто виявляються на причетних до події транспортних засобах, можна підрозділити на 4 основні групи.
2.1. Сліди та пошкодження, що виникають при зіткненні транспортного засобу і наїзді їх на нерухомі об'єкти (стовпи, дерева, будівлі і т. п.):
великі ділянки деформованих частин транспортного засобу, якими вони увійшли в зіткнення з перешкодою. Такі пошкодження дозволяють орієнтовно судити про взаємне розташування і характер взаємного контакту транспортного засобу і перешкоди у момент зіткнення (наїзду);
відбитки окремих ділянок, деталей одного транспортного засобу на поверхні частин іншого. Дозволяють встановити взаємне розташування транспортних засобів і перешкоди у момент зіткнення (наїзду) і напрям сили удару;
траси (сліди ковзання, тиску, дряпання), що виникають від контакту з іншим транспортними засобами. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, з яким сталося дотичне зіткнення, встановити, чи рухався транспортний засіб в момент удару при перехресному зіткненні, визначити напрямок відносного переміщених транспортних засобів при попутному зіткненні;
траси на деформованих нижніх частинах, які контактували з дорогою. Дозволяють встановити напрям руху транспортного засобу після зіткнення, уточнити місце зіткнення з урахуванням розташування залишених цими частинами слідів на дорозі.
2.2. Сліди та пошкодження, що виникають при наїзді на пішоходів:
деформації частин транспортного засобу, якими було завдано удару (вм’ятини на капоті, облицювання радіатора, крилах та ін., пошкодження стійок кузова, руйнування скла). Дозволяють встановити розташування пішохода по ширині смуги руху транспортного засобу в момент наїзду і уточнити місце наїзду з урахуванням розташування слідів його коліс;
відбитки фактури тканини одягу на частинах транспортного засобу, якими було завдано удару. Дозволяють встановити факт наїзду, ідентифікувати транспортний засіб, що вчинив наїзд;
траси (притертості, сліди ковзання на бічних сторонах транспортного засобу). Дозволяють встановити факт контакту транспортного засобу з пішоходом при дотичному ударі;
сліди крові, волосся, волокон або шматки тканини. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, що вчинив наїзд і уточнити механізм наїзду.
2.3. Сліди та пошкодження, що виникають при перекиданні транспортного засобу: деформації даху, стійок кузова, кабіни, капоту, крил, дверей. Свідчать про факт перекидання і дозволяють судити про його напрям; сліди тертя об поверхню дороги (подряпини, траси, стертості лакофарбового покриття). Найбільш вірогідно дозволяють встановити напрям перекидання і зміна положення транспортного засобу при переміщенні його після перекидання; руйнування скла, пошкодження дверей. Дозволяє уточнити механізм випадання осіб що знаходилися у транспортному засобі.
2.4. Пошкодження, що виникають до події при наїзді на предмети на дорозі і з інших причин:
пошкодження покришки і камери при наїзді на гострі предмети (розрізи, проколи);
пошкодження покришки, камери, обода колеса при ударі об перешкоди на дорозі (сторонні предмети, вибоїни);
пошкодження підвіски при ударі об перешкоди на дорозі.
Всі ці ушкодження дозволяють уточнити механізм події з урахуванням викликаних ними змін стійкості і керованості транспортного засобу, якщо в результаті проведеного експертного дослідження буде встановлено, що вони виникли безпосередньо перед подією.
3. Сліди що виникають на одязі і взутті потерпілих.
На відміну від слідів, що залишаються на місці події, сліди на одязі і взутті при своєчасному вилученні речових доказів зберігаються протягом тривалого часу і тому завжди можуть бути піддані експертному дослідженню. Ці сліди можна підрозділити на 4 основні групи.
3.1. Сліди удару по тілу пішохода, що залишились на одязі:
відбитки ободків фар, облицювання, декоративних та інших деталей передньої частини транспортного засобу у вигляді нашарувань пилу, бруду, прим'ятостей матеріалу відповідної форми. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, встановити взаємне розташування його і пішохода у момент наїзду;
порізи осколками скла фар одягу в місцях нанесення удару у вигляді поверхневих лінійних і точкових ушкоджень матеріалу. Дозволяють визначити взаємне розташування транспортного засобу і пішохода;
вкраплення частинок лакофарбового покриття з місць його відшарування на передніх частинах транспортного засобу, якими було завдано удару, вкраплення дрібних часток (осколків) скла. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, встановити взаємне розташування його і пішохода.
3.2. Сліди ковзання по поверхні дороги: нашарування пилу, бруду, стертості поверхневого шару і наскрізні ушкодження, які виникли внаслідок стирання матеріалів одягу при переміщенні по рівній поверхні (асфальту, бетону). Дозволяють встановити факт волочіння тіла після падіння на дорогу до напрямку зміщення (дугоподібні складки завжди спрямовані опуклістю в бік, зворотний направленню зміщення); розриви матеріалу одягу під час переміщення тіла по нерівній кам'янистій поверхні. Напрямок переміщення визначається по розташуванню кутових розривів (кутом вперед по руху); сліди тертя на підошвах взуття, металевих деталях (цвяхах, підківках). Дозволяють встановити напрямок зміщення ноги в момент удару по розташуванню стертості на підошві та напрямку трас, задирок (на металевих деталях). При цьому слід враховувати, яка нога була опорною в момент удару.
3.3. Сліди переїзду на одязі — нашарування пилу, бруду у вигляді відбитків малюнка протектора шини, який може бути дещо спотворений внаслідок зміщення тканини в процесі переїзду. Дозволяють провести групову ідентифікацію шини та транспортного засобу, на якому можлива установка шин такого типу.
3.4. Сліди впливу частин транспортного засобу на пасажирів і водія: відбитки малюнка накладок педалей на підошвах взуття водія, відбитки малюнка килимків на підошвах взуття пасажирів і водія. Дозволяють встановити, хто знаходився на місці водія в момент удару, нанесеного по транспортному засобу спереду; пошкодження матеріалу одягу при контактуванні з гострими краями виступаючих частин всередині салону (кабіни) транспортного засобу. Дозволяють встановити місце розташування потерпілого в салоні у момент удару з урахуванням напрямку дії інертних сил; краплі і сліди підтікання крові на одязі потерпілого. Дозволяють судити про місце, яке він займав в транспортному засобі безпосередньо в момент удару, і про положень його тіла виходячи з можливості отримання такої травми на цьому місці і з напрямку стікання крові на одязі. Дослідження слідів на одязі і взутті проводяться в основному для установлення механізму травмування постраждалих, тому їх доцільно проводити комплексно із судово-медичними експертами. [16, c.21-26]
Розділ 3. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів
Основним засобом фіксації слідів транспортних засобів є опис в протоколі огляду місця події, в якому відображаються різні відомості.
При фіксації слідів коліс:
— розташування слідів коліс на місці події і їх вид;
— довжина слідів коліс і їх конфігурація;
— зміна напряму слідів;
— ширина відображення бігової доріжки;
— максимальна глибина об'ємних слідів;
— будова малюнка протектора;
— відображення особливостей поверхні шини, їх форма, розміри, розташування;
— довжина слідів одного обороту колеса (за можливості такого вимірювання);
— колія передніх і задніх коліс;
база транспортного засобу (за можливості такого вимірювання);
ознаки напряму руху транспортного засобу;
спосіб фіксації і вилучення слідів.
При фіксації осколків зовнішніх освітлювальних приладів:
— місцезнаходження осколків;
— розташування ділянки з щонайбільшою концентрацією осколків і площа розсіяння частинок скла;
— напрям розсіяння осколків;
— колір і матеріал частинок, наявність на осколках маркірувальних поміток, частинок ЛФП, інших нашарувань;
— кількість і розмір осколків при невеликій їхній кількості.
При виявленні слідів виступаючих частин:
— вид слідів і характер їх утворення;
— місцезнаходження слідів на об'єкті;
— форма, розміри слідів;
— точне розташування слідів і їх окремих елементів щодо рівня проїжджої частини;
— наявність в слідах частинок ЛФП, деревини, ґрунту і інших частинок;
— спосіб фіксації і вилучення слідів.
При виявленні частинок лакофарбного покриття:
— місце їхнього розташування;
— вид (багатошарові фрагменти, часточки нашарування, поверхневі сліди ковзання);
— колір (по можливості вказується колір ґрунтовки, шпаклівки, фарби);
— форма частинок;
— спосіб вилучення.
При виявленні слідів паливно-мастильних матеріалів:
— розташування плям паливно-мастильних матеріалів і їх вид;
— форма і розміри плям;
— колір люмінесценції в УФ-променях (за наявності такої можливості);
— характерний запах;
— розташування плям паливно-мастильних матеріалів щодо коліс транспортного засобу, який стоїть;
— спосіб вилучення [14, c. 58].
Прикладом опису слідів транспортних засобів в протоколі огляду місця події може служити такий його фрагмент.
"… На відстані 40 см. від стовпа у напрямку до села Миколаївка на правому узбіччі шосе на вологому ґрунті виявлені об'ємні сліди кочення шин. Сліди відходять від асфальтового покриття під кутом 10 градусів, прямують паралельно асфальту, виходять на асфальт під кутом 15 градусів на відстані 10 м від стовпа. Довжина прямокутної ділянки складає 20 м. Зовнішній слід знаходиться на відстані 2 м від краю асфальту в найбільш віддаленій точці. Загальна кількість слідів на ділянках узбіччя біля асфальту на початку і в кінці слідів — 4. Ширина бігової доріжки кожного сліду, виміряна на декількох ділянках, складає 145 мм, найбільша глибина 80 мм. Ширина колії передніх і задніх коліс 1440 мм. У всіх слідах відобразилися аналогічні рельєфні малюнки протекторів шин, складаються з трьох рядів ромбів, які проходять уздовж слідів. Довжина сторони ромба 60 мм, відстань між ромбами 6 мм.
    продолжение
--PAGE_BREAK--