Реферат: Порядок реєстрації актів громадянського стану

ПЛАН:



ВСТУП



1.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ.



2.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ



3.РЕЄСТРАЦІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА



4.РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ



5.РЕЄСТРАЦІЯ СМЕРТІ



6.РЕЄСТРАЦІЯ ПЕРЕМІНИ ПРІЗВИЩА, ІМЕНІ, ПО БАТЬКОВІ



ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА



ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Громадянський стан особи залежить від сукупності факторів, котрі характеризують громадянина як суб?єкта цивільного права. Так, виникнення та припинення правоздатності пов?язано з фактом народження та фактом смерті громадянина, шлюб сприяє виникненню права сумісної власності подружжя, а усиновлення - та відносини законного представництва, и весь комплекс особистих та майнових прав і обов?зків, котрі виникають між батьками та дітьми.
Щоденна праця співробітників відділів реєстрації актів громадянського стану та будинків реєстрації шлюбів необхідна для задоволення важливих соціальних потреб людей та організацій. Їх щоденна праця пов?язана з великим об?ємом ручних операцій, які потребують постійної уваги та охайності.
Згідно з статтею 159 Кодексу про шлюб та сім’ю України акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах у містах Києві та Севастополі відділами реєстрації актів громадянського стану місцевих державних адміністрацій, у містах і в районах міст обласного підпорядкування - відділами реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, а в сільській місцевості і селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.
При реєстрації актів громадянського стану пред’являються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, а також документи, які посвідчують особу заявника: паспорт, посвідчення особи або військова книжка військовослужбовця.

1.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ.

Згідно з інструкцією міністерства юстиції України N 22/5 від 29.12.84 Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні (Зі змінами і доповненнями, внесеними Мін’юстом України 19 квітня 1994 р., особи, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання однієї з них або за місцем проживання їх батьків. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб тільки при пред’явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.
Якщо особи, які одружуються, подають заяву до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання батьків або одного з них, повинен бути пред’явлений паспорт з відміткою про його прописку в даній місцевості.
На заяві про вступ у шлюб, а також в графі “Для відміток” запису акта про одруження зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові того з батьків, який пред’явив паспорт, ким і коли він виданий, серія і номер паспорта, а також коли і де він прописаний.
Особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов’язані пред’явити для посвідчення їх особи і віку паспорти або документи, що замінюють їх.
Приймання заяв про реєстрацію шлюбу громадян України, які мають загальногромадянські закордонні або службові паспорти, провадиться на загальних підставах, але цими особами обов’язково повинна бути пред’явлена довідка про сімейний стан, видана компетентним органом.
Особи, які відправляються в закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу повинні пред’явити до органу реєстрації актів громадянського стану свій паспорт громадянина України з відміткою органу внутрішніх справ про прописку і відомостями про сімейний стан.
Заяви про реєстрацію шлюбу в Україні громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за їх загальногромадянськимизакордонними паспортами, виданими уповноваженими на те державними органами. У тих випадках, коли в цих паспортах відсутні відомості про сімейний стан їх власників, вони повинні подати органу реєстрації актів громадянського стану довідку про те, що не перебувають у шлюбі, видану компетентним органом країни за місцем їх постійного проживання і легалізовану консульською установою або дипломатичним представництвом України.
Орган реєстрації актів громадянського стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний ознайомити осіб, які вступають у шлюб, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, переконатися, що ці особи взаємно обізнані зі станом здоров’я і сімейним станом, а також роз’яснити їм права і обов’язки як майбутнього подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до вступу в шлюб.
Шлюб укладається в органах реєстрації актів громадянського стану. Укладення шлюбу відбувається по закінченні місячного строку після подання особами, які бажають одружитися, заяви. В окремих випадках цей строк може бути скорочений керівником відділу реєстрації актів громадянського стану.
При обчисленні місячного строку відповідно до чинного законодавства органи РАГСу керуються такими правилами: перебіг місячного строку починається наступного дня після подання заяви до органу реєстрації актів громадянського стану і закінчується відповідного числа наступного місяця. Якщо це число припадає на неробочий день відділу реєстрації актів громадянського стану, днем закінчення строку вважається найближчий за ним робочий день.
Якщо до органу реєстрації актів громадянського стану надійде заява про наявність законних перешкод до укладення шлюбу, реєстрація його відкладається. В цьому разі заявникові пропонується у визначений строк подати відповідні докази. Орган реєстрації актів громадянського стану може на прохання заінтересованих осіб або з своєї ініціативи провести необхідну перевірку. Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються особи, які подали заяву про вступ у шлюб. За наявності законних перешкод до укладення шлюбу орган реєстрації актів громадянського стану відмовляє в його реєстрації і видає письмове роз’яснення. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, реєстрація шлюбу провадиться на загальних підставах. Перевірка обставин повинна бути закінчена у місячний строк.
За погодженням з особами, які бажають укласти шлюб, орган реєстрації актів громадянського стану призначає день і годину реєстрації шлюбу, не виключаючи загальновстановлених днів відпочинку, з додержанням строку, передбаченого статтею 14 Кодексу про шлюб та сім’ю України ( 2006-07 ).
Якщо громадяни, які бажають одружитися, не можуть з’явитися з поважних причин до відділу реєстрації актів громадянського стану в установлений їм день, строк реєстрації шлюбу на їх прохання переноситься на інший день згідно з їх бажанням. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв.
У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви. Якщо ж особи, які подали заяву, не з’явились до органу реєстрації актів громадянського стану протягом місячного строку після дня, призначеного для реєстрації шлюбу, і не повідомили причину неявки, заява втрачає силу.
Орган реєстрації актів громадянського стану забезпечує урочисту обстановку реєстрації шлюбу при згоді на це осіб, які одружуються.
Реєстрація шлюбу провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану в присутності осіб, які укладають шлюб, а також за їх бажанням в присутності свідків, родичів, знайомих.
Якщо особи, які одружуються, не можуть прибути до органів реєстрації актів громадянського стану внаслідок тяжкої хвороби або з іншої поважної причини, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів та районної, районної міст Києва та Севастополя державної адміністрації реєстрація шлюбу може бути проведена вдома, в лікарні або в іншому місці в присутності осіб, які укладають шлюб. Наявність у особи, яка одружується, тяжкої хвороби, що перешкоджає її явці до органу реєстрації актів громадянського стану, повинна бути підтверджена лікарською довідкою, яка додається до заяви.
Про реєстрацію шлюбу в лікарні, вдома або в іншому відповідному місці, а також про те, ким і коли видана лікарська довідка, її номер зазначається в графі “Для відміток” запису акта про одруження.
Укладення шлюбу по довіреності або через представника, тобто заочно - не дозволяється.
У документах, що посвідчують особу тих, які одружилися, проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.
Якщо особа, в паспорті якої проставляється штамп про реєстрацію шлюбу, прийняла прізвище другого з подружжя, на першій сторінці паспорта зазначається, що паспорт підлягає обміну в місячний строк у зв’язку з переміною прізвища при вступі в шлюб.

2.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

Реєстрація розірвання шлюбу, як і реєстрація одруження, провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за заявою подружжя або одного з них по пред’явленні копії рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.
У випадках, коли один з подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва провадиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.
Шлюб припиняється з часу реєстрації розлучення в книзі записів актів про розірвання шлюбу, тобто датою припинення шлюбу є не дата постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, а дата реєстрації розлучення в органі реєстрації актів громадянського стану хоча б одним з подружжя.
Реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу.
Орган реєстрації актів громадянського стану не вправі відмовити в реєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя звернувся з заявою про реєстрацію розірвання шлюбу до органу реєстрації актів громадянського стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя.
При одержанні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу орган реєстрації актів громадянського стану з’ясовує, чи не було зареєстровано розлучення в органі реєстрації актів громадянського стану за заявою другого з подружжя. Якщо такої реєстрації не було або той з подружжя, що подав заяву, про неї не знає, орган реєстрації актів громадянського стану після реєстрації заяви в спеціальному журналі не пізніше тижневого строку надсилає до органу реєстрації актів громадянського стану України за місцем реєстрації шлюбу запит про те, чи немає в запису акта про шлюб відмітки про вже проведену реєстрацію розірвання шлюбу. Тому з подружжя, що подав заяву, роз’яснюється, що після одержання відповіді розірвання шлюбу буде зареєстровано.
Орган реєстрації актів громадянського стану, що одержав такий запит, повинен не пізніше тижневого строку повідомити, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану було зареєстровано розірвання шлюбу другим з подружжя, чи про те, що відмітки про розірвання шлюбу в запису акта про одруження немає.
Орган реєстрації актів громадянського стану, одержавши повідомлення про відсутність відмітки про розлучення, запрошує заявника для реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розлучення.
Якщо органу реєстрації актів громадянського стану відомо, що другий з подружжя вже зареєстрував розірвання шлюбу, заяву, що надійшла, разом з копією рішення суду і квитанцією про сплату державного мита він надсилає до відділу реєстрації актів громадянського стану України за місцем знаходження актового запису про розірвання шлюбу для доповнення його відомостями, яких не вистачає.
У випадках, коли один з подружжя згідно з рішенням суду зареєстрував розірвання шлюбу, а другий з поважних причин не може особисто з’явитися до відділу реєстрації актів громадянського стану для його реєстрації, доповнення актового запису може бути проведено по нотаріально засвідченій довіреності на загальних підставах.
Орган реєстрації актів громадянського стану, який одержав такі матеріали, зобов’язаний у десятиденний строк доповнити актовий запис про розлучення і надіслати до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання заявника для вручення йому свідоцтва про розірвання шлюбу, зазначивши в ньому ту ж дату розірвання, що й першому з подружжя.
Після доповнення актового запису орган реєстрації актів громадянського стану повинен повідомити про це в архів за місцем знаходження другого примірника актового запису про розірвання шлюбу.
Той з подружжя, що бажає, щоб йому було присвоєне дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органах реєстрації актів громадянського стану при реєстрації розірвання шлюбу. Про присвоєння одному з подружжя дошлюбного прізвища органи реєстрації актів громадянського стану роблять відповідний запис.
Реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя у випадках, передбачених статтею 41 Кодексу про шлюб та сім’ю України ( 2006-07 ), провадиться на підставі їх заяви, в якій повинно бути зазначено про відсутність у подружжя неповнолітніх дітей.
У цих випадках оформлення розлучення і видача подружжю свідоцтва про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви про розлучення. При обчисленні строку відповідно до чинного законодавства органи РАГСу керуються правилами: перебіг місячного строку починається наступного після подачі до органу реєстрації актів громадянського стану заяви дня і закінчується відповідного числа третього місяця. Якщо це число припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається найближчий наступний за ним робочий день.
Перед прийняттям заяви про розірвання шлюбу керівник відділу реєстрації актів громадянського стану зобов’язаний провести бесіду з особами, які подають заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один з подружжя через поважну причину не має можливості з’явитись до органу реєстрації актів громадянського стану для подання заяви про розірвання шлюбу наприклад,у зв’язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості, той з подружжя, що з’явився, повинен подати від імені подружжя спільну заяву.
Підпис на заяві того з подружжя, що відсутній, повинен бути належним чином засвідчений (органом реєстрації актів громадянського стану, командуванням військової частини, капітаном судна, консулом, адміністрацією місця позбавлення волі, виконкомом селищної, сільської Ради народних депутатів).
Якщо один з подружжя, незважаючи на відсутність у нього заперечень проти розлучення, ухиляється від явки для реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану ,або коли місце проживання другого з подружжя невідоме, питання про розірвання шлюбу розглядається судом.
До заяви про розірвання шлюбу повинно бути додане свідоцтво про одруження. Якщо у подружжя такого свідоцтва немає і запис акта про одруження в органі реєстрації актів громадянського стану не зберігся, за наявності в документах, що посвідчують особу заявника, відмітки про одруження, вимагати поновлення запису акта не треба. Про відсутність свідоцтва робиться відмітка на заяві про реєстрацію розірвання шлюбу.
Якщо кожний з подружжя з поважних причин не може з’явитися до відділу реєстрації актів громадянського стану для реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк реєстрації на їх прохання може бути перенесений на інший день. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв. У цих випадках строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Питання про визнання причин неявки поважними вирішується керівником відділу реєстрації актів громадянського стану.
Якщо той з подружжя, що буде відсутній при реєстрації розірвання шлюбу, бажає після розлучення іменуватися своїм дошлюбним прізвищем, він повинен вказати про це в заяві про розлучення.
Якщо розірвання шлюбу реєструється одним з подружжя, при складанні актового запису в нього вносяться всі необхідні відомості, що стосуються цієї особи. Щодо другого з подружжя зазначаються лише прізвище до розірвання шлюбу, ім’я, по батькові, дата народження і сума державного мита, яку він має сплатити відповідно до рішення суду. У цьому разі в свідоцтві про розірвання шлюбу зазначається прізвище, присвоєне після розірвання шлюбу лише тому з подружжя, що зареєстрував розлучення.
Якщо один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства, засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років, розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання другого з подружжя.
До заяви про розірвання шлюбу додаються копія або виписка з рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства, копія або виписка з вироку про засудження його до позбавлення волі на строк не менше трьох років. Про подання заяви відділ реєстрації актів громадянського стану повідомляє другого з подружжя, що перебуває у місцях позбавлення волі, або опікуна недієздатного і встановлює у повідомленні строк, протягом якого слід сповістити, чи є спір про дітей, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, або сплату аліментів тому з подружжя, що потребує матеріальної допомоги. Встановлений для відповіді строк не повинен перевищувати одного місяця.
Якщо до закінчення призначеного строку не надійде відповідь, яка підтверджує, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі, реєстрація розірвання шлюбу відкладається, а до виправно-трудової установи надсилається нагадування.
Якщо за повідомленням адміністрації місць позбавлення волі засуджений звільнений або умовно звільнений з обов’язковим залученням до праці?, реєстрація розірвання шлюбу провадиться на загальних підставах.
При одержанні відповіді про відсутність спору або неодержанні її у встановлений в повідомленні повторний строк відділ реєстрації актів громадянського стану реєструє розірвання шлюбу.
У документах, що посвідчують особу розлученого подружжя, проставляється штамп про реєстрацію розірвання шлюбу, де зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, з якою припинено шлюб, місце і час реєстрації розірвання шлюбу.
Коли особа, в паспорті якої робиться відмітка про розірвання шлюбу, перемінила прізвище на дошлюбне, одночасно вказується, що у зв’язку зі зміною прізвища паспорт підлягає обміну в місячний строк. Якщо реєстрація розірвання шлюбу проведена за відсутності одного з подружжя, відмітка про це в його документах робиться при врученні йому свідоцтва про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів громадянського стану за місцем прописки (тимчасової або постійної) або за місцем проживання цієї особи.
Орган реєстрації актів громадянського стану, який зареєстрував розірвання шлюбу, повинен у десятиденний строк надіслати повідомлення про розлучення відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження актового запису про одруження. Одержавши таке повідомлення, відділ реєстрації актів громадянського стану повинен у десятиденний строк зробити в графі “Для відміток” запису акта про одруження відмітку про розірвання шлюбу, зазначивши, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану зареєстровано розірвання шлюбу, номер актового запису. Одночасно на лицьовій стороні запису акта про одруження зверху вказується: “Шлюб розірвано”, щоб не допустити в подальшому помилкової видачі свідоцтва про одруження. Після цього орган реєстрації актів громадянського стану надсилає повідомлення про розірвання шлюбу до архіву органу реєстрації актів громадянського стану, в якому знаходиться другий примірник запису акта про одруження, для відповідної відмітки.
У разі з’явлення того з подружжя, що у встановленому законом порядку був оголошений померлим, і скасування рішення суду про це, шлюб вважається поновленим, якщо другий з подружжя не уклав новий шлюб. Коли ж він вступив у новий шлюб, той, що з’явився, вправі одержати у відділі реєстрації актів громадянського стану, що зареєстрував розірвання шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу.
Якщо один з подружжя був визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім і з цієї підстави шлюб з ним було розірвано, в разі його з’явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб може бути поновлений органом реєстрації актів громадянського стану за спільною заявою подружжя. Анулювання запису акта про розірвання шлюбу провадиться органом реєстрації актів громадянського стану, в якому знаходиться цей запис. Шлюб не може бути поновлений, якщо другий з подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, вступив у новий шлюб. У цьому разі той з подружжя, що з’явився, вправі одержати свідоцтво про розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів громадянського стану, що зареєстрував розірвання шлюбу. При цьому запис акта про розірвання шлюбу доповнюється відомостями, яких не вистачає.

3.РЕЄСТРАЦІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА

Реєстрація встановлення батьківства провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання одного з батьків, як і у випадках одруження, або за місцем постановлення рішення суду про встановлення батьківства.
Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту батьківства і факту визнання батьківства; в разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості встановити місце її проживання - за заявою батька дитини.
Реєстрація встановлення батьківства по довіреності або через представника не допускається.
Якщо один з батьків з поважних причин не може особисто з’явитись до органу реєстрації актів громадянського стану для реєстрації встановлення батьківства, його підпис на заяві повинен бути засвідчений у належному порядку (органом реєстрації актів громадянського стану, командуванням військової частини, адміністрацією місця позбавлення волі, начальником геологічної експедиції, головним лікарем лікарні, госпіталю). Відповідно до закону реєстрація встановлення батьківства щодо осіб, які досягли на день подання заяви повноліття, допускається лише за їх згодою. У цих випадках до заяви батьків обов’язково додається письмова згода повнолітнього на встановлення батьківства. Така згода може бути виражена в окремій заяві цієї особи або в її підпису під спільною заявою батьків ). Одночасно повнолітній зазначає, чи бажає він прийняти прізвище батька чи хоче залишитися на прізвищі матері. Про це робиться відповідна відмітка в графі 19 запису акта про встановлення батьківства.
До заяви про реєстрацію встановлення батьківства додається свідоцтво про народження дитини. У тих випадках, коли реєстрація встановлення батьківства провадиться одночасно з реєстрацією народження дитини, свідоцтво про народження дитини не додається. Якщо запис акта про народження знаходиться в іншому органі реєстрації актів громадянського стану, його копія повинна бути витребувана у триденний строк для уточнення зазначених відомостей і додана до заяви. В цьому разі заява реєструється в журналі в день її надходження в звичайному порядку, а встановлення батьківства провадиться в присутності заявників негайно при одержанні копії актового запису про народження.
Реєстрація встановлення батьківства провадиться незалежно від того, чи перебуває батько дитини в шлюбі, тому згода його дружини на реєстрацію встановлення батьківства не потрібна. У тому разі, коли в актовому запису про народження дитини батьком вказаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 55 Кодексу про шлюб та сім’ю України ( 2006-07 ), в реєстрації встановлення батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання про виключення відомостей про батька з запису акта про народження дитини.
Не допускається встановлення батьківства за заявою особи, визнаної в судовому порядку недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства, а також за заявою опікуна цієї недієздатної особи.
В рішенні суду про встановлення батьківства обов’язково повинні міститись такі відомості про батька дитини: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, а також його національність, місце постійного проживання і роботи.
При складанні запису акта про встановлення батьківства відомості про батька наводяться відповідно до рішення суду. Якщо у судовому рішенні відсутні відомості про національність та громадянство батька, графи запису акта “Національність” і “Громадянство” заповнюються згідно з графами N 14 і N 15 запису акта про народження. Про це робиться відмітка у графі 18 запису акта про встановлення батьківства. Місце постійного проживання вказується зі слів заявника. Надалі зміни запису про національність батька дитини можливі лише у порядку, встановленому Положенням про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг.
У разі встановлення батьківства, якщо батьки уклали шлюб після народження дитини і при реєстрації шлюбу мати прийняла прізвище чоловіка, в запису акта про народження дитини провадиться виправлення прізвища матері.Раніше видане свідоцтво про народження відбирається і знищується в порядку, передбаченому Інструкцією по обліку, зберіганню і витрачанню бланків свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану в Україні.
Виправлення прізвища матері, а в необхідних випадках і дитини в запису акта про народження дитини у випадках, якщо батьки дитини вступили в шлюб до або після встановлення батьківства і при укладенні шлюбу мати прийняла прізвище чоловіка, провадиться без складання висновку. Підставою для внесення виправлення є запис акта про одруження.
У випадках встановлення батьківства і внесення відомостей про батька в запис акта про народження дитини, в якому раніше було зазначено про видачу матері довідки до органів соціального захисту населення для одержання допомоги, відділ реєстрації актів громадянського стану, який вносить зміни, зобов’язаний повідомити про це органи соціального захисту населення за місцем проживання матері дитини. Такі повідомлення надсилаються у тих випадках, коли дитина не досягла 16-річного віку.
На підставі реєстрації встановлення батьківства за бажанням особи, яка визнає себе батьком дитини, в документ, що посвідчує особу (паспорт заявника), органи реєстрації актів громадянського стану вносять відомості про дитину.
Запис акта про встановлення батьківства в разі скасування рішення суду про встановлення батьківства анулюється органом реєстрації актів громадянського стану. При одержанні копії ухвали суду про скасування раніше винесеного рішення про встановлення батьківства, а також судового рішення, що набрало законної сили, про анулювання запису акта про встановлення батьківства, про визнання запису недійсним орган реєстрації актів громадянського стану перекреслює його по діагоналі. При цьому на лицьовій стороні запису зверху зазначається: “Запис анульовано” і робиться відмітка в графі 18 запису акта про народження, де вказується, коли і яким судом постановлено рішення. Про анулювання актового запису повідомляється відповідний архів реєстрації актів громадянського стану, який в такому ж порядку провадить анулювання другого примірника цього запису. Про анулювання запису акта про встановлення батьківства в десятиденний строк повідомляється відділ реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження актового запису про народження дитини, який в той же строк повинен зробити відповідну відмітку, поновивши в актовому запису первинні відомості (змінюється прізвище дитини, якщо воно було змінено у зв’язку з встановленням батьківства, а також по батькові і відомості про батька). Про зроблену відмітку повідомляється обласний архів реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження другого примірника актового запису про народження.
При анулюванні запису акта про встановлення батьківства орган реєстрації актів громадянського стану видає матері дитини довідку для пред’явлення до відділу соціального захисту населення для одержання відповідної допомоги. У вказаних випадках особі, раніше записаній батьком дитини, повторне свідоцтво про народження цієї дитини не видається.

4.РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ

Реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини. Коли батьки дитини не перебувають у шлюбі між собою, народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо одночасно з заявою про реєстрацію народження вона подасть заяву про встановлення батьківства.
Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана не пізніше трьох місяців з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб. Якщо заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини і по досягненні нею 16 років, реєстрація народження провадиться відділом реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання дитини у книзі реєстрації поновлених записів актів про народження на загальних підставах, як первинна, але після порядкового номера зазначається: “Реєстрація з пропуском строку”. В цих випадках подаються довідка лікувального закладу про народження, а також довідка з місця проживання дитини.
Якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, місцем народження дитини в запису акта вказується місце проживання батьків (чи одного з них), а при реєстрації народження дитини за місцем її народження - фактичне місце народження, що повинно бути роз’яснено особам, які прийшли реєструвати народження дитини. Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, народження дитини реєструється в звичайному порядку. Згода батьків (опікунів) неповнолітніх батька або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.
Реєстрація народження дитини за бажанням батьків провадиться в урочистій обстановці.
Реєстрація народження провадиться при пред’явленні: а) довідки лікувального закладу про народження дитини. У виняткових випадках, при народженні дитини вдома без подання медичної допомоги, факт і час народження повинні бути підтверджені підписами двох свідків у графі “Документи, що підтверджують факт народження дитини” із зазначенням прізвища, імені, по батькові та місця проживання свідків; б) документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків); в) документа, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про одруження, заява матері, спільна заява матері та батька або рішення суду про встановлення батьківства). При відсутності свідоцтва про одруження підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про реєстрацію шлюбу в паспортах матері та батька дитини.
Якщо в медичній довідці про народження дитини вказане дошлюбне прізвище матері, а паспорт на момент реєстрації народження вже одержаний нею на прізвище, присвоєне їй при реєстрації шлюбу, заявником в обов’язковому порядку повинно бути подано свідоцтво про одруження, яке підтверджує, що дана медична довідка видана жінці, паспорт якої пред’явлений до органу реєстрації актів громадянського стану. Якщо жінці під час реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка, однак паспорт на нове прізвище вона не обміняла і в медичній довідці про народження дитини також вказане дошлюбне прізвище матері, заявник в обов’язковому порядку також повинен подати свідоцтво про одруження.
У разі народження дитини поза лікувальним закладом і без подання медичної допомоги при пологах народження може бути зареєстроване на підставі показань свідків. У таких випадках факт народження підтверджується підписами одного або двох свідків у графі “Документи, що підтверджують факт народження дитини” із зазначенням прізвища, імені, по батькові та місця проживання свідків. Ці дані наводяться на підставі документів, що посвідчують особу свідків. При неможливості явки свідка (свідків) справжність його підпису під письмовим підтвердженням факту народження дитини у даної жінки повинна бути засвідчена керівником відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем його проживання; військовослужбовців - командиром відповідної військової частини; громадян України, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, - капітанами цих суден; громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних експедиціях, - начальниками цих експедицій; громадян, які перебувають на лікуванні в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, - адміністрацією цих закладів.
Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому або повітряному судні або в поїзді, капітан (командир судна, начальник поїзда) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер є на судні, в поїзді) може скласти акт про народження дитини. Цей акт подається до органу реєстрації актів громадянського стану, що реєструє народження, замість медичної довідки про народження.
Якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, повинен бути поданий документ, що посвідчує особу заявника. У цьому разі в графі “Для відміток” вказуються серія, номер, дата видачі цього документа і те, ким його видано.
Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції, на судні, на полярній станції та в інших віддалених місцевостях, де немає органів реєстрації актів громадянського стану, провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше трьох місяців з дня їх повернення.
Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за заявою органів опіки і піклування, адміністрації дитячого закладу, куди влаштована дитина, за заявою органів внутрішніх справ або особи, у якої знаходиться дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно з заявою про реєстрацію народження дитини до органів реєстрації актів громадянського стану подається документ (акт, протокол, довідка), складений органом внутрішніх справ або виконкомом селищної, сільської Ради народних депутатів, із зазначенням часу, місця і обставин знайдення дитини, а також довідка лікувального закладу про вік дитини. Прізвище, ім’я, по батькові знайденої дитини записують за вказівкою органу, за заявою якого провадиться реєстрація народження дитини (лікувального, дитячого дошкільного закладу, де перебуває дитина, органів внутрішніх справ) або за вказівкою особи, у якої дитина знаходиться на вихованні. У графі “Для відміток” зазначається: “Дитина знайдена, батьки невідомі, відомості про них внесені зі слів заявника”, а також вказуються назва та адреса дитячого закладу, де знаходиться дитина, або прізвище, ім’я, по батькові та адреса особи, яка взяла дитину на виховання. У графі “Місце народження” зазначається місце реєстрації народження дитини.
Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них. Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання запис про батька дитини провадиться за заявою батька. У разі, коли мати не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім’я, по батькові - за бажанням матері, запис про громадянство і національність батька - за громадянством і національністю матері. При реєстрації народження дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, за заявою будь-якої іншої особи, а не матері дитини відомості про батька записуються за вказівкою цієї особи. При цьому в графі “Для відміток” вчинюється запис: “Відомості про батька внесені за вказівкою заявника” і заявник розписується в цій графі. У подальшому, при незгоді матері дитини з внесеними в запис акта про народження відомостями про батька дитини виправлення провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг, затвердженим постановою колегії Міністерства юстиції України від 14 квітня 1993 р. N 6 ( v0006323-93 ).
У разі реєстрації народження дитини у громадян, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати “по батькові”, у свідоцтві про народження дитини можна записувати лише її прізвище та ім’я.
Коли громадянин, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, не може особисто з’явитися до органу реєстрації актів громадянського стану для подання такої заяви, необхідна його нотаріально засвідчена заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини.
Відповідно до статей 167-168 Кодексу про шлюб та сім’ю України ( 2006-07 ) якщо дитина народилась після смерті особи, яка перебувала з матір’ю новонародженого в шлюбі, в запису акта і в свідоцтві про народження померлий громадянин може бути вказаний батьком дитини за умови, коли з дня його смерті до народження дитини минуло не більше 10 місяців. Реєстрація народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, якщо з дня розірвання шлюбу чи визнання його недійсним до дня народження дитини минуло не більше 10 місяців, провадиться в тому ж порядку, що й реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі. У графі “Для відміток” зазначається, де і коли було зареєстровано розірвання шлюбу, або коли і яким судом було винесено рішення про визнання шлюбу недійсним, або коли помер батько дитини.
Якщо батьки мають спільне прізвище, це прізвище присвоюється і дітям. При різних прізвищах дитині присвоюється прізвище батька або матері за згодою батьків, а при відсутності згоди - за рішенням органів опіки і піклування. При розірванні шлюбу або визнанні шлюбу недійсним той із батьків, у якого дитина залишилась жити, вправі звернутися до органів опіки і піклування з питання переміни прізвища неповнолітній дитині, причому він вправі просити присвоєння дитині тільки того прізвища, яке він має на момент звернення з заявою. Присвоєння неповнолітній дитині іншого прізвища не допускається.
При переміні прізвища неповнолітньої дитини в запису акта про її народження може бути змінено і прізвище того з батьків, що звернувся з клопотанням про переміну прізвища неповнолітній дитині.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. При відсутності згоди батьків щодо імені дитини спір вирішується органами опіки і піклування. Якщо батьки настоюють на присвоєнні дитині зменшеного, пестливого або скороченого імені, в графі “Для відміток” треба зробити про це відповідну відмітку і засвідчити її підписами обох батьків.
По батькові присвоюється за іменем батька. Якщо у батька подвійне ім’я, по батькові дитині присвоюється за одним з них на вибір батьків.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України ( 2503-12 ) на прохання громадян до їх паспортів вносяться відомості про дітей, які народилися у них: прізвище, ім’я, по батькові і рік народження. Записи цих відомостей провадяться органами реєстрації актів громадянського стану.
Відомості про дітей, які народилися від шлюбу громадян України з іноземними громадянами, вносяться на прохання одного з батьків у документ громадянина України.
Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі свідоцтва про перинатальну смерть. У графі запису акта про народження “Живим народженийчимертвимнароджений”зазначається: “Мертвонароджена”. Свідоцтво про народження в цьому разі не видається.
У тих випадках, коли смерть дитини настала незабаром після її народження (навіть якщо вона прожила хоч кілька хвилин), складаються два записи: про народження і про смерть. Видається ж тільки свідоцтво про смерть. Обов’язок повідомити органи реєстрації актів громадянського стану про мертвонароджену дитину покладається на керівника лікувального закладу, медичної частини, де знаходилась мати під час родів, або на дільничного лікаря, якщо роди проходили поза лікувальним закладом.
Якщо батькам необхідно одержати документ, що підтверджує народження дитини (мертвої або живої, але померлої на першому тижні життя), орган реєстрації актів громадянського стану видає довідку про народження з вказівкою про мертвонародження або про те, що дитина померла.
Для пред’явлення адміністрації підприємства, організації, установи заявнику видається довідка на виплату допомоги.
Лікувальні заклади щомісяця (до п’ятого числа наступного місяця) надсилають до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження родильного стаціонару списки дітей, які народилися в цьому стаціонарі, із зазначенням постійного місця проживання і місця роботи матері.
Якщо мати проживає не в тій місцевості, де народила, про народження дитини повідомляється відділ реєстрації актів громадянського стану за її місцем проживання.
У тих випадках, коли мати, яка не перебуває в шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на утримання і виховання повністю за рахунок держави, тобто відмовилась взяти дитину з родильного будинку, або її місце проживання невідоме, а батьківство не встановлено, реєстрація народження дитини провадиться за заявою адміністрації лікувального закладу, в якому знаходилась мати під час народження дитини, або за заявою адміністрації дитячого закладу чи особи, під опікуванням якої перебуває дитина. Відомості про матір наводяться на підставі медичної довідки про народження, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, ім’я і по батькові дитини та батька, а також національність батьків - за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати імені батька (решта даних про батьків дитини не записується). Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів громадянського стану повинен негайно повідомити орган опіки і піклування.
Якщо в подальшому суд винесе рішення про виключення відомостей про батька (матір) з запису акта про народження, орган реєстрації актів громадянського стану на підставі рішення суду, що набрало законної сили, вносить зміни до запису акта про народження: відомості про батька (матір) закреслюються і в графі “Для відміток” зазначається: “На підставі рішення ________________ (найменування суду) N справи __________________ від __________________________________ виключені відомості про батька (матір)”. У цьому разі за заявою матері в запис акта про народження дитини батько може бути вписаний за прізвищем матері. Ім’я, по батькові батька записуються за вказівкою матері, а національність та громадянство батька - за громадянством та національністю матері. Інші відомості про батька не вносяться. При цьому матері видається довідка для подання до органів соціального захисту населення для одержання відповідної допомоги.
Всі зміни, внесені у запис акта про народження, засвідчуються печаткою та підписом керівника відділу реєстрації актів громадянського стану.
На підставі рішення суду, що набрало законної сили, про позбавлення батьківських прав у графі “Для відміток” зазначається: “Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення __________________________________________________(найменування суду)
N справи __________________ від ________________________________”.
Вчинений запис засвідчується печаткою і підписом керівника відділу реєстрації актів громадянського стану (відомості про батьків з актового запису не виключаються).
При поновленні у батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало законної сили, в запису акта про народження робиться відмітка: “Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення _______________________________________ (найменування суду)
N справи ____________________ від ______________________________”.
Вчинений запис засвідчується печаткою і підписом посадової особи.
Про кожну проведену реєстрацію народження дитини орган реєстрації актів громадянського стану зобов’язаний повідомити органи внутрішніх справ за місцем проживання батьків для статистичного обліку.


5.РЕЄСТРАЦІЯ СМЕРТІ

Реєстрація смерті провадиться за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій та інших осіб чи за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п’яти діб.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також реєстрація факту смерті, встановленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, а також відділами реєстрації актів громадянського стану міських (міст обласного підпорядкування) і районних у містах Рад народних депутатів. Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання законної сили рішенням суду, якщо інше не зазначено в рішенні.
Підставою для реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво або фельдшерська довідка про смерть, видані лікувальним закладом, рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі. Ці документи додаються до другого примірника запису акта про смерть.
Реєстрація смерті військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової служби у мирний час, провадиться відділами реєстрації актів громадянського стану з зазначенням у актовому запису та у свідоцтві про смерть про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі “Причина смерті” лікарського свідоцтва про смерть, виданого лікувальним закладом.
Реєстрація смерті осіб, які померли в місцях позбавлення волі, провадиться відділами реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, а також відділами реєстрації актів громадянського стану міських (міст обласного підпорядкування) і районних у містах Рад народних депутатів за останнім місцем проживання цих осіб до їх арешту або за місцем знаходження місця позбавлення волі. В запис акта про смерть і в свідоцтво про смерть записується причина смерті, зазначена в повідомленні. Реєстрація смерті осіб, які репресовані за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів громадянського стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік на підставі повідомлення державного архіву. В актовому запису графи “Причина смерті” та “Місце смерті” заповнюються відповідно до повідомлення. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується: “Не встановлено”.
При реєстрації смерті невпізнаних осіб у запис акта про смерть вносяться тільки ті відомості, які містяться у висновку про смерть, виданому судово-медичною експертною установою. При встановленні в подальшому відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення в запис акта про смерть вносяться згідно з Положенням про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг.
Якщо померлий мав паспорт або військовий квиток, орган реєстрації актів громадянського стану, який реєструє смерть, забирає ці документи і на першій сторінці їх проставляє штамп: “Власник паспорта (військового квитка) помер ______ 19__ року. Запис акта про смерть N _______ від ______ 19__ року”.
Паспорти померлих осіб щомісяця передаються за списком до органів внутрішніх справ за місцем реєстрації смерті, а військові квитки - до районних (міських) військкоматів, в яких померлі перебували на обліку.Нездача паспортів або військових квитків померлих не є перешкодою до реєстрації смерті. Про нездачу паспорта або військового квитка орган реєстрації актів громадянського стану зобов’язаний повідомити органи внутрішніх справ або районний (міський) військовий комісаріат.
На підставі запису акта про смерть орган реєстрації актів громадянського стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що робиться відмітка в графі “Для відміток” запису акта про смерть.
Органи реєстрації актів громадянського стану зобов’язані повідомляти органи внутрішніх справ про дітей, які померли у віці до 16 років.
Якщо при реєстрації смерті стане відомо про неповнолітніх дітей, які залишилися без опікування, орган реєстрації актів громадянського стану зобов’язаний в той же день повідомити про це органи опіки і піклування за місцем проживання дітей.

6.РЕЄСТРАЦІЯ ПЕРЕМІНИ ПРІЗВИЩА, ІМЕНІ, ПО БАТЬКОВІ

Реєстрація переміни прізвища, імені, по батькові громадян України провадиться відділом реєстрації актів громадянського стану за місцем їх постійного проживання. Про проведену реєстрацію переміни прізвища, імені, по батькові повідомляється орган реєстрації актів громадянського стану, в якому були зареєстровані народження і шлюб особи, що змінила прізвище, ім’я та по батькові.
Реєстрація переміни прізвища, імені та по батькові громадян України провадиться на підставі дозволу, виданого в порядку, передбаченому Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 р. N 233 ( 233-93-п ).
При задоволенні клопотання заявникові роз’яснюється, що він повинен у тримісячний строк зареєструвати переміну прізвища, імені, по батькові. У разі порушення цього строку без поважних причин дозвіл на переміну прізвища, імені, по батькові втрачає силу. Повторне клопотання може бути розглянуте лише через рік.
Після реєстрації переміни прізвища, імені, по батькові відділ реєстрації актів громадянського стану на першій сторінці паспорта заявника повинен поставити штамп з відміткою про те, що паспорт підлягає обміну протягом місячного строку.
Після реєстрації переміни прізвища, імені, по батькові відділ реєстрації актів громадянського стану в установленому порядку вносить необхідні зміни в записи актів громадянського стану заявника і його неповнолітніх дітей. Зміни в записи актів громадянського стану повнолітніх дітей відділ реєстрації актів громадянського стану вносить в разі їх прохання про це. До органів реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження записів акта про народження надсилаються повідомлення для внесення аналогічних змін до других примірників цих записів і видачі нових свідоцтв відповідно до змін, внесених в записи акта. Раніше видані свідоцтва відбираються і знищуються в порядку, передбаченому Інструкцією по обліку, зберіганню і витрачанню бланків свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану в Україні.
Якщо записи актів громадянського стану, в які необхідно внести дані, пов’язані з реєстрацією переміни прізвища, імені, по батькові, знаходяться в інших органах реєстрації актів громадянського стану, за місцем їх знаходження висилаються повідомлення про внесення необхідних змін. На підставі вказаного повідомлення відділ реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження відповідного запису акта вносить до пер шого примірника необхідні зміни, висилає нове свідоцтво до відділу реєстрації актів громадянського стану для вручення заявнику за місцем його проживання, після чого надсилає повідомлення до відповідного органу реєстрації актів громадянського стану для внесення аналогічних змін до другого примірника цього запису акта.
Про проведену реєстрацію переміни прізвища, імені, по батькові призовника і військовозобов’язаного відділ реєстрації актів громадянського стану повідомляє районний (міський) військовий комісаріат, в якому призовник чи військовозобов’язаний перебуває на обліку, а також відділ внутрішніх справ райміськвиконкому за місцем проживання заявника.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.
З усього вищевказаного можна бачити наскільки відповідальною та важкою є праця співробітників органів реєстрації актів громадяянського стану. Можна звинувачувати законодавство в надмірній бюрократії, але це може робити лише обмежена та нерозвинута людина. Якщо проаналізувати весь порядок реєстрації, можна побачити, який відривається шлях до шахрайства у випадку спрощення системи реєстрації.
На закінчення можна додати, що РАГС, це один з найважливіших органів в системі нашої, як і любої іншої держави, який регулює багато відносин, адже на закладі громадянського стану людини вирішуються так чи інакше любі судові та інші справи.

ЛІТЕРАТУРА:

* Конституція України

* Кодекс України про шлюб та сім?ю

* Інструкція міністерства юстиції України N 22/5 від 29.12.84 Про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні (Зі змінами і доповненнями, внесеними Мін’юстом України 19 квітня 1994 р.

? Дію відповідної статті КК України (52-2) ( 2001-05 ) зупинено Постановою Верховної Ради України від 16 травня 1992 р. ( 2359-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст.462) до прийняття нового Кримінального кодексу.
еще рефераты
Еще работы по гражданскому праву и процессу