Реферат: Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві

Міністерствоосвіти України

Чернігівськийдержавнийінститут економікита управління


Кафедраменеджменту


Випускнаробота

на тему:Інформаційнезабезпеченнямаркетингана підприємстві

(на прикладіВАТ “Чернігівавтодеталь”)


СтудентаКрисенко МаксимаВікторовича___________________

(підпис)

Науковийкерівник, к.е.н., доцент

ТрапезніковаЕ.А. ___________________

(підпис)

Допущен дозахисту

“___” ___________________1999р

Завідуючийкафедрою________________ ОгнівецьО.А.



Чернігів 1999

Міністерствоосвіти України

Чернігівськийдержавнийінститут економикита управління


Факультетменеджменту кафедра менеджменту

Спеціальність: Менеджменту виробничійсфері


Зав. кафедроюВ.О.Огнівець_________________


“___”__________________ 1999 р.


Завдання

навипускну роботустудента

КрисенкоМаксима Вікторовича

Темароботи: Інформаційнезабезпеченнямаркетингана підприємстві

(на прикладіВАТ “Чернігівавтодеталь”)


затвердженонаказом поінституту від18 травня 1999 року№54


Термін представлення студентом випускної роботи ________________


Вихідні дані до роботи: Перелік виробляємої продукції. Структура управління підприємства. Характеристика сімейства «ГАЗ». Ціни на автомобільному ринку Украіни сімейства «ГАЗ». Схема взаємозв’язків файлової системи.


Зміст випускної роботи (перелік основних питань, які необхідно вирішити):

Вступ. Інформаційнісистеми і їхрозвиток. Комплексневивчення ринкуметодамимаркетинговогодослідження.Удосконаленняінформаційногозабезпеченнямаркетингуна підприємстві.Висновки.


Перелік графічного (демонстраційного) матеріалу:

1. Лист– малюнок.

2. Лист – таблиця.

3. Лист – схема.


Дата видачизавдання__________________________________________


Керівник___________Трапезнікова Е.А._________________________________

(підпис) ( прізвище, ініціали)

Студент______________КрисенкоМ.В.__________________________________

(підпис) ( прізвище,ініціали)

АНОТАЦІЯ

дипломноїроботи на тему:

Інформаційне забезпечення маркетингу для ВАТ “Чернігіавтодеталь”

ВипускникКрисенко МаксимВікторовіч

Науковийкерівник

к.е.н., доцент ТрапезніковаЕлеонора Аркадіївна

(посада)

Випускнаробота складаєтьсязі Вступу, Глави1, Глави 2, Глави3, Висновків, Додатків таБібліографії.


Вступмістить обгрунтуванняактуальностітеми, постановкуцілей і задач, що мають бутивирішені в ходівиконаннядипломноїроботи.

Глава1 являєсобою теоретичніоснови інформації,інформаційноїсистеми. Також показані тенденціїрозвиткуінформаційнихсистем. Крімтого висвітлюються питання щодоствореннясистеми маркетинговоїінформації.

Глава2 — це аналітико-дослідначастина, якамістить аналізпідприємства, концепціюсистеми маркетинговоїінформації, а також функціївідділу маркетингуна підприємстві.

Глава3 являєсобою проектно-розробнучастину, якавключає пропозиціївикористаннярізноманітнихпакетів прикладнихпрограм длястворення базданих. Крімтого розробляєтьсяпроект підсистемибази даних заналізу зовнішньогосередовищадля маркетингуіз врахуваннямспецифікидіяльностіпідприємства.Дається економічнеобгрунтуванняавтоматизаціїінформаційногозабезпечення

Висновкимістятьвисновки проздійсненуроботу, досягненняпоставленоїмети та вирішеннязадач, а такожреальністьзапропанованихдій.

Додаткимістятьдійсно існуючідокументи, щовикортстовуються на підприємстві.

Бібліографія міститьджерела, яківикористовувалисьв процесі виконаннядипломноїроботи.


Ілюстрованіматеріали дороботи:

1. Малюнок- блок-схемаетапів маркетинговогодослідження

2. Таблиця– prtp.rep 1.1. Пропозиціятоварів, послуг

3. Схема – схемавзаємозв’язківфайлової системи


ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………...

1.Інформаційнісистеми і їхрозвиток ………………………….

Поняття, структура і склад інформаційних систем ………….

Тенденції розвитку інформаційних систем …………………..Комплексне вивчення ринку методами маркетингового

дослідження……………………………………………………..

2.1.Концепціясистеми маркетиговоїінформації………………….

2.2.Техніко економічнахарактеристика

ВАТ«Чернігівавтодеталь»……………………………………………..

2.3.Зміст функційвідділу миркетингуз аналізу

зовнішньогосередовища……………………………………………….

Удосконалення інформаційного забезпечення

маркетингуна підприємстві…………………………………...

3.1.Вибір і обгрунтуваннязасобів керуваннябазами даних……..

3.2.Проектуванняінформаційноїбази данихмаркетингу

(аналізузовнішньогосередовища)……………………………………

3.3.Економічнеобгрунтуванняефективності

інформатизаціїмаркетингу……………………………………………

Висновки………………………………………………………...

Бібліографія…………………………………………………….


ВСТУП

В сучаснихумовах вивченнюринків придаєтьсяособливе значення.Ці дослідженняє основоюрозроблюваноїстратегії ітактики всупуі становленняна ринку, проведенняцілеспрямованоїтоварної політики.Дослідженняринку не мамоціль, а джерело інформаціїдля прицняттяефективногоуправлінськогорішення. Важливістьцих дослідженьта великі обсягиінформаціїставлять ціпроблеми в рядпершочерговоїавтоматизації.

Метою дипломноїроботи є вивченняосновногозмісту та принципівінформаційногозабезпеченнямаркетинговогодолсідженнязасобами прогресивнихкомп’ютернихтехнологійта проектуваннябаз даних якізабезпечуютьпостійно діючемаркетинговедослідженняна підприємстві.

Задачі, щореалізуютьмету вирішують:

вивчення теорітичних засад інформаційних систем і технологій;

вивчення тенденцій розвитку інформаційних систем;

характеристика корпоративних інформаційних систем;

дослідження змісту маркетингової інформації;

визначення мети і задачі маркетингового дослідження;

опис організації маркетингового дослідження і джерел маркетингової інформації;

аніліз іформаційно-статистичне забезпечення розробки стратегії маркетингу;

вибір і обгрунтування засобів керування базами даних в умовах підприємства;

проектування інформаційних даз даних маркетингового дослідження в підсистемі аналізу зовнішнього середовища.

Об’єктомдослідженнявипускноїроботи є зміст, принципимаркетинговогодослідженнята його інформаційнезабезпеченняза допомогоюобробки базданих методомкомп’ютерноїтехнології.

Предметомдослідженняобран відділмаркетингуВАТ “Чернігівавтодеталь”.

Обрані методидослідженняполягають вспостереженні, порівнянні, вимірі, аналізуі синтезу, моделюваннюекономічнихявищ, сходженнювід абстрактногодо конкретного.

Теоретичнезначення таприкладнацінність результатіввипускноїроботи полягаютьу вивченніфункцій відділумаркетингупромисловогопідприємства, та розробціосновних алгоритмівїх вирішенняза допомогоюінформаційнихбаз даних таприкладногопрограмногозабезпечення.



1. ІНФОРМАЦІЙНІСИСТЕМИ І ЇХРОЗВИТОК1.1. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ІСКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХСИСТЕМ

Під інформацією(від лат. information — роз'яснення, виклад) спочаткурозумілисявідомості, якіпередаютьсялюдьми усним, письмовим абоіншим засобомза допомогоюумовних сигналів, технічнихзасобів і т.п.З середини XXсторіччя інформаціяє загальнонауковимпоняттям, щовключає в себе: обмін відомостямиміж людьми, людиною й автоматом, автоматом іавтоматом; обмін сигналамиу тваринномуі рослинномусвіті; передачуознак від клітинидо клітини, відорганізму доорганізму іт.д.

Тому, у залежностівід сферивикористання,інформаціяможе бутиекономічною, технічною, генетичноюі т.д.

Підекономічноюінформацієюрозумієтьсяінформація, що характеризуєвиробничівідношенняв суспільстві.

Донеї відносятьсявідомості, щоциркулюютьв економічнійсистемі, пропроцеси виробництва, матеріальнихресурсах, процесахуправліннявиробництвом, фінансовихпроцесах, атакож відомостіекономічногохарактеру, якими обмінюютьсяміж собоюрізноманітнісистеми управління.Конкретизуємопоняття економічноїінформаціїна прикладісистеми управлінняпромисловимпідприємством.

Відповіднодо загальноїтеорії управління, процес управлінняможна уявитияк взаємодіюдвох систем- керуючої ікерованої /мал.1.1/.

Системауправлінняпідприємствомфункціонуєна базі інформаціїпро стан об'єкта, його входівХ (матеріальні, трудові, фінансовіресурси) і виходівY (готова продукція, економічніі фінансовірезультати)відповіднодо поставленоїцілі (забезпечитивипуск необхідноїпродукції).Керуванняздійснюєтьсяшляхом подачиуправлінськоговпливу 1 (планвипуску продукції)з урахуваннямзворотньогозв'язка — поточногостану керованоїсистеми (виробництва)і зовнішньогосередовища(2, 3) — ринок, вищіоргани управління.

Призначеннякеруючої системи- формуватитакі впливина керованусистему, щоспонукали бостанню прийнятистан, обумовленийціллю управління.Стосовно допромисловогопідприємстваз деякою часткоюумовності можнавважати, щоціль управління- це виконаннявиробничоїпрограми врамках техніко-економічнихобмежень; керуючівпливу — це планиробіт підрозділів, зворотнійзв'язок — даніпро хід виробництва: випуску і переміщеннівиробів, станіустаткування, запасах наскладі і т.д.

/>

Мал. 1.1. Структурасистеми управління


Очевидно, що і плани йзміст зворотньогозв'язку — не щоінше, як інформація.Тому процесиформуваннякеруючих впливівсаме і є процесамиперетворенняекономічноїінформації.Реалізаціяцих процесіві складає основнийзміст управлінськихслужб, у томучислі економічних.

До економічноїінформаціїпред'являютьсятакі вимоги: точність, достовірність, оперативність.

Точністьінформаціїзабезпечуєїї однозначнесприйняттявсіма споживачами.

Достовірністьвизначає припустимийрівень перекручуванняінформаціїщо надходить, так і результатноїінформації, при якомузберігаєтьсяефективністьфункціонуваннясистеми.

Оперативністьвідбиває актуальністьінформаціїдля необхіднихрозрахунківі прийняттярішень в умовах, що змінилися.

Видиекономічноїінформації.Економічнуінформаціюприйнято підрозділятипо таких основнихознаках:

функціям управління,

місцю виникнення (рівню управління).

По функціяхуправлінняекономічнаінформаціярозділяєтьсяна: планово-облікову, нормативно-довідкову, звітно-статистичнуінформацію.

Планова(директивна)інформаціямістить у собідирективнізначення планованихі контрольованихпоказниківбізнес-плануванняна деякий періоду майбутньому(п'ятирічка, рік, квартал, місяць, доба).

Наприклад, випуск продукціїв натуральномуі вартісномувираженні, плановані попитна продукціюі прибуток відїї реалізаціїі т.д.

Обліковаінформаціявідбиває фактичнізначення запланованихпоказниківза визначенийперіод часу.На підставіцієї інформаціїможе бути скоригованапланова інформація, проведен аналіздіяльностіорганізації, прийняті рішенняпо більш ефективномукеруваннюфірмою. У якостіобліковоїінформаціївиступає інформаціянатурального(оперативного)урахування, бухгалтерськогообліку, фінансовогоурахування.

Наприклад, обліковоюінформацієює: кількістьдеталей даногонайменування, виготовленихробочим зазміну (оперативнеурахування), заробітна платаробітника завиготовленнядеталі (бухгалтерськийоблік), фактичнасобівартістьвиготовленоговиробу (бухгалтерськеі фінансовеурахування).

Нормативно-довідковаінформаціямістить різноманітнідовідкові інормативнідані, пов'язаніз виробничимипроцесами івідношеннями.Це самий об'ємнийі різноманітнийвид інформації.Достатньовідзначити, що в загальномуобсязі інформації, що циркулюєна фірмі, нормативно-довідковаінформаціяскладає 50-60%.

Прикладаминормативно-довідковоїінформаціїможуть служити: технологічнінорматививиготовленнядеталей, вузлів, виробів в цілому; вартісні нормативи(розцінки, тарифи, ціни); довідковідані по постачальникахі споживачахпродукції іт.д.

У фірмікількістьнормативівможе досягатидекількохмільйонів, аобсяг нормативно-довідковоїінформації- сотень мегабайт.

Звітно-статистичнаінформаціявідбиває результатифактичноїдіяльностіфірми для вищихорганів управління, органів державноїстатистики, податковоїінспекції іт.д., наприклад, річний бухгалтерськийзвіт про діяльністьфірми.

Класифікаціяекономічноїінформаціїза рівнем управління(місцю виникнення)містить у собівхідну і вихіднуінформацію.

Вхіднаінформація- цеінформація, що надходитьу фірму (структурнийпідрозділ)ззовні і використовуєтьсяяк первиннаінформаціядля реалізаціїекономічнихі управлінськихфункцій і задачуправління.

Вихіднаінформація- цеінформація, що надходитьз однієї системиуправлінняв іншу. Та самаінформаціяможе бути вхідноюдля одногоструктурногопідрозділуяк її споживача, так і вихідною- для підрозділу, що її виробляє.При цьому формапредставленяекономічноїінформаціїможе бути: алфавітно-цифрова(текстова) — увиді сукупностейалфавітних, цифрових іспеціальнихсимволів іграфічна — увиді графіків, схем, малюнків; а фізичнимносієм інформації- папір, магнітнийдиск, зображенняна екрані дисплея.

Інформаційнасистема

Сучаснікомп'ютернімережі складаютьсяз декількохбазових компонентів:концентраторов(hubs), що об’єднуютькомп'ютери (ПК, робочі станції, сервери) у локальнімережі; мостів(bridges), що розширюютьможливостілокальних мережпо підключеннюбільшого числакомп'ютерів;маршрутизаторов(routers), що об’єднуютьлокальні мережів структурованікорпоративнімережі, що керуютьпотоком данихі підвищуютьбезпеку мереж.Разом ці компонентистворюютьповний ансамбльустроїв дляпобудови стейбудь-якогомасштабу.

У зв'язкуз застосуваннямнової інформаційноїтехнології, заснованоїна використаннізасобів зв'язку, комп'ютерів, широко використовуєтьсяпоняття "інформаційнасистема" (ІС).При цьому термін«система»вживаєтьсяв основномув двох змістах:

система як деяка властивість, що складається в раціональному сполученні й упорядкованості всіх елементів визначеного обсягу в часі і просторі так, що кожний із них сприяє успіху діяльності всього об'єкта. З таким трактуванням пов'язане розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, об'єднаних із метою досягнення поставлених цілей;

система як об'єкт, що володіє достатньо складною, певним чином упорядкованою внутрішньою структурою (наприклад, виробничий процес).

У загальномувиді поняття«система» охоплюєкомплексвзаємозалежнихелементів, щодіють як єдинеціле в інтересахдосягненняпоставленихцілей. Кожнасистема міститьу собі такікомпоненти:

Структура системи — множина елементів системи і взаємозв'язків між ними. Приклад: організаційна і виробнича структура фірми.

Функції кожного елемента системи. Приклад: управлінські функції — прийняття рішень визначеним структурним підрозділом фірми.

Вхід і вихід кожного елемента і системи в цілому. Приклад: матеріальні або інформаційні потоки, що надходять у систему або виводяться нею.

Цілі й обмеження системи і її окремих елементів. Приклад: досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження.

Кожна системамає властивостіподільностіі цілісності.

Подільністьозначає, щосистему можнауявити як підсистему, що складаєтьсяз самостійнихчастин, кожназ яких можерозглядатисяяк самостійнапідсистема.Можливістьвиділенняпідсистем(декомпозиціясистеми) спрощуєїї аналіз, розробку, впровадженняй експлуатацію.Виділення(декомпозиція)підсистем являєсобою достатньоскладну задачу.

Властивістьцілісностівказує наузгодженістьцілі функціонуваннявсієї системиз цілями функціонуванняїї підсистемі елементів.

Інформаційнасистемаявляє собоюкомунікаційнусистему позбору, передачі, переробціінформаціїпро об'єкт, щопостачає робітниківрізноманітногорангу інформацієюдля реалізаціїфункції управління.

Інформаційнасистема створюєтьсядля конкретногооб'єкта. Ефективнаінформаційнасистема бередо уваги розходженняміж рівнямиуправління, сферами дії, а також зовнішнімиобставинамиі дає кожномурівню управліннятільки ту інформацію, що йому необхіднадля ефективноїреалізаціїфункцій управління.

Впровадженняінформаційнихсистем провадитьсяз метою підвищенняефективностівиробничо-господарськоїдіяльностіфірми за рахунокне тільки опрацюванняі збереженнярутинної інформації, автоматизаціїконторськихробіт, але і зарахунок принциповонових методівуправління, заснованихна моделюваннідій спеціалістівфірми при прийняттірішень (методиштучного інтелекту, експертнісистеми і т.п.), використаннісучасних засобівтелекомунікацій(електроннапошта, телеконференції), глобальнихі локальнихобчислюваннихмереж і т.д.

У залежностівід ступеня(рівня) автоматизаціївиділяютьручні, автоматизованій автоматичніінформаційнісистеми.

РучніІСхарактеризуютьсятим, що всі операціїпо переробціінформаціївиконуютьсялюдиною.

АвтоматизованіІС-частина функції(підсистем)управлінняабо опрацюванняданих здійснюєтьсяавтоматично, а частина — людиною.

АвтоматичніІС - усіфункції управлінняй опрацюванняданих здійснюютьсятехнічнимизасобами безучасті людини(наприклад, автоматичнеуправліннятехнологічнимипроцесами).

По сферізастосуванняможна виділититакі класиінформаційнихсистем:

наукові дослідження;

автоматизоване проектування;

організаційне управління;

управління технологічними процесами.

НауковіІС призначенідля автоматизаціїдіяльностінауковців, аналізу статистичноїінформації, управлінняекспериментом.

ІС автоматизованогопроектуванняпризначенідля автоматизаціїпраці інженерів-проектувальниківі розроблювачівнової техніки(технології).Такі ІС допомогаютздійснювати:

— розробкунових виробіві технологійїхнього виробництва;

— різноманітніінженернірозрахунки(визначеннятехнічнихпараметріввиробів, видатковихнорм — трудових, матеріальнихі т.д.);

— створенняграфічноїдокументації(креслень, схем, планувань);

— моделюванняпроектованихоб'єктів;

— створеннякеруючих програмдля верстатівіз числовимпрограмнимкеруванням.

ІС організаційногоуправлінняпризначенідля автоматизаціїфункції адміністративного(управлінського)персоналу. Доцього класувідносятьсяІС управлінняяк промисловими(підприємства), так і непромисловимиоб'єктами (банки, біржа, страховікомпанії, готеліі т.д.) і окремимиофісами (офіснісистеми).

ІС управліннятехнологічнимипроцесамипризначенідля автоматизаціїрізноманітнихтехнологічнихпроцесів (гнучківиробничіпроцеси, металургія, енергетикаі т.п.). [8, c. 13-17]

Структура ісклад інформаційноїсистеми

Практичновсі розглянутірізновидиінформаційнихсистем незалежновід сфери їхньогозастосуваннявключають одині тойже набіркомпонентів: функціональнікомпоненти: функціональніпідсистеми(модулі, бізнеси-додатки), функціональнізадачі, моделій алгоритми; компонентисистеми опрацюванняданих: інформаційнезабезпечення, програмноезабезпечення, технічнезабезпечення, правове забезпечення, лінгвістичнезабезпечення;

організаційнікомпоненти(персонал): новаорганізаційнаструктурафірми, персонал(штати, посадовіінструкції).

Прицьому під функцієюуправліннярозумієтьсяспеціальнийпостійнийобов’язокодного абодекількох осіб, виконання якогопризводитьдо досягненнявизначеногоділового результату.

Підфункціональнимикомпонентамирозумієтьсясистема функційуправління- повний набір(комплекс)взаїмоув’язаниху часу і просторіробіт із управління, необхіднихдля досягненняпоставленихперед підприємствомцілей.

Дійсно, будь-яка складнауправлінськафункція розчленовуєтьсяна ряд більшдрібних задачі зрештою доводитьсядо безпосередньоговиконавця. Самевід того, якбуде виконанете або іншезавдання окремимробітником, залежить успіху рішенні кінцевихзадач фірмив цілому. Такимчином, уся сукупністьскладнихуправлінськихвпливів повиннамати своїмкінцевим результатомдоведеннязагальнихзадач, що стоятьперед підприємством, до кожногоконкретноговиконавцянезалежно відйого службовогоположення.

Природно, приведеніположенняпідкреслюютьне тількиіндивідуальний, але і груповийхарактер функційуправління, а діловий(практичний)результатутворюєтьсяне епізодично, а постійно.

Весь процесуправлінняфірмою зводитьсяабо до лінійного(наприклад, адміністративного)керівництвапідприємствомабо його структурнимпідрозділом, або до функціональногокерівництва(наприклад, матеріально-технічнезабезпечення, бухгалтерськийоблік і т.п.).

Тому декомпозиціяінформаційноїсистеми пофункціональнійознаці міститьу собі виділенняїї окремихчастин, називанихфункціональнимипідсистемами(ПС) (функціональнимимодулями, бізнеса-додатками), що реалізуютьсистему функційуправління.Функціональнаознака визначаєпризначенняпідсистеми, тобто те, дляякої областідіяльностівона призначенаі які основніцілі, задачіі функції вонавиконує. Функціональніпідсистемив істотномуступені залежатьвід предметноїобласті (сферизастосування)інформаційнихсистем.

На мал. 1.2.приведеніілюстрації: функціональнадекомпозиціяінформаційнихсистем промисловогопідприємства.У залежностівід складностіоб'єкта кількістьфункціональнихпідсистемколиваєтьсявід 10 до 50 найменувань.


--PAGE_BREAK--

/>

Мал. 1.2. Укрупненафункціональнадекомпозиціяінформаційноїсистеми промисловогопідприємства


Як випливаєз приведеногомалюнка, незважаючина різноманітнісфери застосуванняІС, ряд функціональнихпідсистем маютьте саме найменування(наприклад, бухгалтерськийоблік і звітність), проте їхнєвнутрішнійзміст длярізноманітнихоб'єктів значновідрізняєтьсядруг від друга.Специфічніособливостікожної функціональноїпідсистемимістяться втак називаних«функціональнихзадачах» підсистеми.Звичайноуправлінськийперсонал абозв'язує це поняттяз досягненнямвизначенихцілей функціїуправління, або визначаєйого як роботу, що повинна бутивиконана визначенимзасобом у визначенийперіод. Протез появою новихінформаційнихтехнологійпоняття «задача»розглядаєтьсяширше — як закінченийкомплекс опрацюванняінформації, що забезпечуєабо видачупрямих керуючихвпливів на хідвиробничогопроцесу, абовидачу необхідноїінформаціїдля прийняттярішень управлінськимперсоналом.Таким чином, задача повиннарозглядатисяяк елементсистеми управління, а не як елементсистеми опрацюванняданих.

Вибір складуфункціональнихзадач функціональнихпідсистемуправлінняздійснюєтьсязвичайно зурахуваннямосновних фазуправління: планування; урахування, контролю йаналізу; регулювання(виконання).

Планування — це управлінськафункція, щозабезпечуєформуванняпланів, відповіднодо яких будеорганізованефункціонуванняоб'єктауправління.Звичайно виділяютьперспективне(5-10 років), річне(1 рік) і оперативне(доба, тиждень, декада, місяць)планування.

Урахування, контроль іаналіз — це функції, що забезпечуютьодержання данихпро стан керованоїсистеми завизначенийпроміжок часу; визначенняфакту і причинивідхиленьфактичногостану об'єктауправліннявід його планованогостану, а такожперебуваннярозмірів цьоговідхилення.Облік ведетьсяпо показникахплану в обраномудіапазоні(обрії) планування(оперативний, середньостроковийі т.д.).

Регулювання(виконання) — це функція, що забезпечуєпорівнянняпланованихі фактичнихпоказниківфункціонуванняоб'єкта управлінняі реалізаціюнеобхіднихкеруючих впливівпри наявностівідхилень відзапланованиху заданомудіапазоні(відрізку).Відповіднодо виділенихфункціональнихпідсистем із урахуваннямфаз управлінняі визначаєтьсясклад задачфункціональнихпідсистем. [8,c. 18-20]

1.2. Тенденціїрозвиткуінформаційнихсистем

Еволюціяінформаційнихтехнологійнастільки тіснопов'язана зрозвитком новихмоделей корпоративногобізнесу, що ціпроцеси нерідкосприймаютьсяяк єдине ціле.Прагненнякомпаній підвищитиефективністьІС стимулюєпоява більшнових апаратнихі програмнихзасобів, що, усвою чергу, підштовхуютькористувачівдо подальшоїмодернізаціїІС.

Зрозуміло, ця «кільцевагонка» не єсамоціллю: завдяки їйпідприємціможуть більшадекватнореагувати назміну ринковоїкон'юнктуриі отримуватимаксимум прибуткупри мінімальномуризику.

Логікарозвитку ІСв останні 30 роківнаочно демонструєефект маятника: централізованамодель опрацюванняданих на базімэйнфреймов, що домінуваладо середини80-х років, усьогоза декількароків уступиласвої позиціїрозподіленійархітектуріодноранговыхлокальних мереж(ЛС) персональнихкомп'ютерів, але потім почалосяповоротнепрямуваннядо централізаціїресурсів системи.Сьогодні вцентрі увагизнаходитьсятехнологія«клієнт-сервер», що ефективнооб'єднує гідностісвоїх попередників.

Покоління ІС

Першепокоління ІС(1960-1970 р.) будувалосяна базі центральнихЕОМ за принципом«одне підприємство- один центропрацювання», а в якостістандартногосередовищавиконаннядодатків(функціональнихзадач) служилаопераційнасистема фірмиIВМ — МVS.

Другепокоління ІС(1970-1980 р.): перші крокидо децентралізаціїІС, у процесіякої користувачістали просуватиінформаційнітехнологіїв офіси і відділеннякомпаній, використовуючиміні-комп'ютеритипу DЕС VАХ.Паралельнопочалося активнеупровадженнявисокопродуктивнихСКБД типу DВ2 іпакетів комерційнихприкладнихпрограм. Такимчином, кардинальнимнововведеннямІС цього поколіннястала двух- ітрьохуровневамодель організаціїсистеми опрацюванняданих (центральнаЕОМ — міні-комп'ютеривідділень іофісів) з інформаційнимфундаментомна основідецентралізованоїбази даних іприкладнихпакетів.

Третєпокоління ІС(1980 — початок 1990-хрр.): бум розподіленогомережногоопрацювання, головною рушійноюсилою якогобув масовийперехід наперсональнікомп'ютери(ПК). Логікакорпоративногобізнесу зажадалаоб'єднаннярозрізненихробочих місцьу єдину ІС — з'явилисяобчислюваннімережі розподіленогоопрацювання.Проте вже незабаромв одноранговихмережах сталивиявлятисяперші ознакиієрархічності- спочатку увиді виділенихфайлів-серверів, серверів пресиі телекомунікаційнихсерверів, апотім і серверівдодатків. Наякомусь етапізростаючупотребу вконцентраціїресурсів ІС, відповідальнихза адмініструваннясистеми (організаціюобчислюванногопроцесу), підтримкукорпоративноїбази даних івиконанняпов'язаних ізнею централізованихдодатків, удалосязадовольнитив так називаніймоделі «середньогокалібру» зарахунок використанняUNIХ-серверов, що випускаютьсяIВМ, DЕС, Hewlett-Packard, Sun і ін.Тому риноксерверів ставодним із самихдинамічнихсекторів комп'ютерноїіндустрії.

При розвиткуІС третьогопокоління ідеячистого (однорангового)розподіленогоопрацюванняпомітно потьмянілаі поступиласямісцем ієрархічніймоделі клієнт-сервер.

Четвертепокоління ІС.Відмітні рисисучасних ІС, насамперед ієрархічнаорганізація, у котрої централізованеопрацюванняі єдине управлінняресурсами ІСна верхньомурівні сполучитьсяз розподіленимопрацюваннямна нижньому, визначаютьсясинтезом рішень, апробованиху системахпопередніхпоколінь.Інформаційнісистеми четвертогопоколінняакумулюютьтакі основніособливості:

повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовищ розподіленого опрацювання; модульна побудова системи, що предполагає існування багатьох різноманітних типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;

економія ресурсів системи (у самому широкому розумінні цього терміна) за рахунок централізації збереження й опрацювання даних на верхніх рівнях ієрархії ИС;

наявність ефективних централізованих засобів мережного і системного адміністрування (організації обчислюванного процесу), що дозволяють здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі і управління на всіх рівнях ієрархії, а також забезпечуючих необхідну гнучкість і динамічну зміну конфігурації системи;

різке зниження так називаних «схованих витрат» — експлуатаційних витрат на утримання ІС, що включають витрати, що важко виділяються в явному виді, що непросто передбачити в бюджеті організації (підтримка функціонування мережі, резервне копіювання файлів користувачів на віддалених серверах, настроювання конфігурації робочих станцій і підключення їх у мережу, забезпечення захисту даних, відновлення версій програмного забезпечення і т.д.).

Передбачається, що розвитокІС четвертогопокоління будейти по шляхуоднієї з трьохмоделей: великий, середньої абомалій.

По логіціданих моделейу структуріІС повиннііснувати одинабо декілька"інформаційнихвузлів концентрації"(ІВК), кожнийіз який об'єднуєапаратні іпрограмнізасоби, призначенідля ефективноїпідтримкироботи кінцевихкористувачів.З цією ж ціллюв подібнихвузлових центрахсистеми зосереджуєтьсяспеціалізованийперсонал, щовиконує функціїсистемногоадміністрування, управліннямережнимиресурсами ітехнічноюпідтримкою.

Кінцевікористувачіпрацюють усередовищілокальнихмереж, і їхнііндивідуальнідодатки і данімаксимальнолокалізуютьсяна рівні станційклієнтів.

Залученняресурсів вузлаконцентраціївідбуваєтьсятільки в рідкіснихвипадках, наприкладпри зверненнідо корпоративноїбази даних аборезервномукопіюванніфайлів. [8, c. 25-27]

Щаблі автоматизації

Уявіть собітипове неавтоматизоване«соцпідприємство»- систему, у якійусі документи(у тому числівнутрішні)існують у паперовомувиді. На «соцпідприємствах»була відсутнясама мотиваціядо оптимізаціїдіяльності.Втім, перші«капіталістичні»підприємствакінця 80-х роківтеж не потребувалиособої автоматизації.Наявністьперсональнихкомп'ютерівна таких підприємствахзовсім не означалаїхньої автоматизації.

До середини90-х років хазяїннеавтоматизированогопідприємствавідчув необхідністьхоча б частковоїоптимізаціїдіяльностіі став автоматизуватиелементи виробничогопроцесу, фінансовеурахування, бухгалтерськийоблік, системипродажів ізакупівель.Але це булиострівці взагальномупотоку неавтоматизированойдіяльності/мал.1.3/.


/>


Мал. 1.3. Першийщабель автоматизації

Вміру роступідприємствабула потрібнаавтоматизаціяструктур більшвисокого порядку- усієї системивиробництва, усієї системироботи з постачальниками, усієї системироботи з партнерами/мал. 1.4/.


/>


Мал. 1.4. Другийщабель автоматизації


Подальшеукрупненнядіяльностіпідприємствапотребуєавтоматизаціїйого організаційноїструктури /мал.1.5/.


/>


Мал. 1.5. Третійщабель автоматизації


Нарешті, автоматизаціявсього документообігупідприємства/мал. 1.6/ фактичноставить знакрівності міжпоняттями«підприємство»і "інформаційнасистема".

/>


Мал. 1.6. Останнійщабель автоматизації


Необхідністьконсалтинга

Простотаприведеноїпослідовності, що здається, спроможнаввести в помилку.Наприклад, можездатися, щовпровадженняінформаційноїсистеми обмежуєтьсяустановкоюкомп'ютерів, мережногоустаткуванняі деякого програмногозабезпечення.При цьому загальнавартість проектуяк би виходитьрівною сумівартостейуказаных компонентів, що просто візмутьна себе основнучастину рутинихоперацій, нічогоне змінюючив стилі роботикерівництваі персоналупідприємства.

Але це нетак. Навітьперший щабельавтоматизації, хоча і дозволяєзастосуватитипові рішення(бухгалтерське, торгове, фінансовепрограмнезабезпеченняі т.п.), потребуєроботи повпровадженнюостанніх. Вжена другомущаблі необхідніретельнепередпроектнеобстеженняі консалтинг,і чим «легше»віднесутьсязамовники івиконавці доцієї частинипроекту, тимтяжче їм будепрацювати настадії оптимізаціїоргштатноїструктури, щоу цьому випадкунеминуче стане«прямою ібезпосередньоюпогрозою»існуючим методамкерівництвапідприємством.

Четвертастадія автоматизаціїпідприємства- сама складна.Типових рішеньпо документообігувсе рівно щонемає, упровадженнябудь-яких існуючихпакетів трудоміскоі потребуєкропіткоїпопередньоїроботи системниханалітиків.Немає нічогонадзвичайногов тому, що послугиконсультантіві системниханалітиківкоштують дорожче, чим устаткування- така світовапрактика. Комп'ютернаінформаційнасистема підприємстване може бутиріччю в собі, просто комплексомАРМів, зв’язаних, припустимо,із єдиною базоюданих, у цьомувипадку вонамертва. На етапіконсалтингаповинні бутивиробленірегламентиі посадовіінструкції, що вдохнутьжиття в комп'ютернуінформаційнусистему. Такимчином, корпоративнаінформаційнасистема — цекомп'ютернаінформаційнасистема йорганізаційно-інформаційнасистема, щозрослись, яксіамські близнюки.[9, c. 31-33]

Корпоративнаінформаційнасистема

На сьогоднішнійдень типовийпідхід до питанняавтоматизаціїна підприємстві, пов'язаний восновному збезсистемнимнакопиченнямдодатків, щопрацюють зокремимибизнес-процесами.Можливо, цевиправдовуєсебе на етапістановленнямалого бізнесу, але не дозволяєкерівництвувеликого підприємствадосягти сукупностівищепереліченихцілей. Але заразвже багато хторозуміє необхідністьствореннякорпоративноїінформаційноїсистеми, а це, у свою чергу, неминуче призводитьдо кардинальногоперегляду ролізасобів і відділівавтоматизації.

Що таке корпоративнаІС

КорпоративнаІС — непросто сполученнядодатків, щовиконують усіфункції, необхіднідля організаціїу визначениймомент її розвитку.Вона є ціліснимпрограмно-аппаратнымкомплексом, що дозволяєзадовольнитияк поточні, такі майбутніпотреби підприємствав опрацюванніданих.

Можна виділитичотири чинникацілісностіцього комплексу:

концептуальна узгодженість бізнес-процесів, для автоматизації яких створюється ІС, що зберігається на всьому протязі її життєвого циклу;

технологічна цілісність, яка проявляється в застосуванні погодженого набору промислових інформаційних технологій для управління інформаційними ресурсами підприємства;

відповідність функціональності робочих місць співробітників їхнім посадовим обов’язкам;

єдиний регламент обслуговування й експлуатації всіх компонентів ІС, розроблювальний при її створенні.

Сполученняцих властивостейпринципововідрізняє ІСвід суми додатківз тим же наборомфункцій і дозволяєїй справлятисяз комплексомпроблем, непереборнихпри безсистемнійавтоматизаціїбізнесу.

КорпоративнаІС — це модельбізнесу

КорпоративнаІС заснованана моделі бізнесу- звільненомувід другоряднихдеталей схематичномуописі діяльностіпідприємства.Модель формалізуєокремі бізнес-функції(наприклад, виписуваннянакладної абоприйом замовлення)і регламентуєструктурубізнес-процесів, тобто послідовністьвиконаннябізнес-функційу повсякденнійдіяльностіпідприємства.Наприклад, пошук співробітникана вакантнупосаду супроводжуєтьсяпублікацієюопису вакансії, збором анкеті резюме, перевіркоюфактів, щознаходятьсяв них, співбесідамиі т.п. На різнихпідприємствахці бізнес-функціїможуть бутипов'язані порізному, що і відбиваєспецифікуроботи відділівкадров.

Модельвизначає, якапослідовністьдій співробітників, що працюютьіз ІС, припустима, а яка — ні. Наприклад, якщо, відповіднодо моделі, відвантаженнятовару можливетільки післяйого оплати,ІС просто недозволитьвиписати накладну, поки інформаціяпро оплату небуде внесенав систему.

Модельфіксує логічнівзаємозв'язкиданих, відповіднодо яких змінаякоїсь інформаціївикликає каскадузгодженихзмін. Наприклад, оплата рахункуна виписанийтовар викликаєбухгалтерськіперевірки іробить можливимвидачу товарупокупцю.

Орієнтаціяна промисловийрівень базовихтехнологійна етапі створеннясистеми збільшуєпочатковівитрати і складністьсистеми. АлекорпоративнаИС створюєтьсяз розрахункомна розвитокбізнесу, томуслабкі ланкинеминуче прийдетьсязмінювати напрацючій ІС, що сполученоз набагатобільшими витратами, чим закладкатривкого фундаментувже при створенніІС. Це практичноцілком виключає«настільні»технологіїзі списку будівельнихблоків ІС. [14, c.216-222]


2. КОМПЛЕКСНЕВИВЧЕННЯ РИНКУМЕТОДАМИМАРКЕТИНГОВОГОДОСЛІДЖЕННЯ

Ринок посвоїй сутностітяжіє до стихійностіі непередбачуваностірозвитку. Діяринковогомеханізмувиявляєтьсяу верогідних, стохастичнихпроцесах, упостійномуколиванніосновних параметрівринку. Споконвічнона ринку боролисядві тяжкопримеримітенденції: потяг до концентраціїкапіталу і, якслідство, прямуваннядо монополізму, з одного боку,і прагненнядо розширенняневтримноїконкуренціїяк головномузасобові протистагнації — зінший. Стихійністьринку і непередбачуваністьйого розвиткупогрожувалисуспільствусильними економічнимиі соціальнимипотрясіннями.Саме тому щенаприкінціминулого сторіччяв США з'явилисяперші закони, спрямованіпроти монополізмуі регулюючоїконкурентноїборотьби, а в10-20-х роках XX ст.деякі американськівчені-економістизайнялисярозробкоютеорії, що малаціллю істотнообмежити стихійністьринку і зробитиосновні процеситоварного обігукерованимиабо регульованими. Ця теорія надаліодержала назвумаркетингу(marketing)і дужешвидко ввійшлав практикуринкових відносинспочатку в США, а потім вусьому світі.

Центральнаідея, закладенав теорії і практикумаркетингу, полягає внеобхідностіпідпорядкуваннявиробництваі розподілупродукту інтересамспоживача. Щев XVIII в. АдамСміт стверджував, що єдиною кінцевоюметою виробництває споживання. Цю думку майжечерез сто роківповторив КарлМаркс у«Капіталі».Її сприйнялиі розвили економістиXX в., що досліджувализакони розвитогоринку. Сучаснаконцепціямаркетингувиходить ізпріоритетуінтересівспоживача іпідкоряє ційідеї виробництвоі розподілтовару.

У США появаперших публікаційпо маркетингуй одночаснойого викладанняу вищій школідатуються 10-мироками нашогосторіччя. У20-30-х роках теоріямаркетингубула доповненаметодологієюуправліннятоварообігом; була розробленатеорія прийняттямаркетинговихрішень.

Перші ідеїпо управліннюринковимипроцесамивисловив професорГарвардськоїшколи бізнесуЛ. Шоу;ці ідеї булипродовженів роботах Я.Черингтонаі Д. Уэлда. Великийвнесок у розробкутеорії маркетингувнесли Р.Кокс, У. Элдерсон, Т. Левитт. Визнаним авторитетомв області теоріїмаркетингувважаєтьсяФ. Котлер. У нашійкраїні відоміпраці Р.Д. Базела, Б.Бермана, Ф. Букереля, У. Войе, А. Дайана, С. Маджаро. Р.Морриса, П. Драккера, Дж. Эванса, X. Якобсенаі багатьохінших закордоннихмаркетологів.

У нашійкраїні елементимаркетингурозроблялисяі впроваджувалисяв практикупочинаючи з60-х років. Вонистали відоміза назвою державноїсистеми комплексноговивчення іпрогнозуванняпопиту(СКВПП).

В умовахпланово-розподільноїсистеми ціелементи маркетингуохоплювалитільки споживчийринок і носилиобмеженийхарактеробгрунтуванняпланування.Сам термін«маркетинг»довгий часпрактично невживався поідеологічнихпричинах. Протев процесі переходувід плановоїдо ринковоїекономіки вУкраїні поступовоукладаєтьсявітчизнянатеорія і практикамаркетингу.

Маркетинг(від англ.market — ринок)тяжкоперкладаємийтермін. Требавизнати, щосеред маркетологівнемає єдностів його інтепретації.Причому діапазонрозбіжностідумок дужеширокий. Подеяких підрахунках, у світовійлітературінараховуєтьсядекілька визначеньмаркетингу.Одна частинаспеціалістіврозуміє маркетингяк філософіюринкової економіки,інша — як будь-якуцілеспрямованудіяльністьпо доведеннютоварів відсфери виробництвадо сфери споживання.Деякі маркетологиобмежуютьфункції маркетингувивченнямпопиту і йогорегулюванням.Пропонуєтьсятакож концептуальневизначеннямаркетингу:

Маркетинг- це вид діяльності, спрямованоїна задоволенняпотреб за допомогоюобміну.

Це найбільшепоширена середсучасних маркетологівточка зору. Убільшій частинідефініціймаркетингупри усіх розбіжностяхможна знайтизагальні ідеї.По-перше, маркетингявляє собоюцілісну системудій, заходів, взаємовідносиніз своєю ієрархією, співпідпорядкованістю, пріоритетамиі т.д. По-друге, він спрямованийна забезпеченнянайбільшеефективногозасобу збутуі продажі товару.По-третє, йогопринципом єпідпорядкуваннявиробництваі торгівліінтересамспоживача, тобто найбільшповне задоволеннякупівельногопопиту й одержанняза рахунокцього максимальноможливогоприбутку.По-четверте, у маркетингуможна виділититри взаємозалежніфункціональніелементи: 1)управліннядіяльністюпо збуту і продажутоварів і послуг(marketing management); 2) маркетинговерегулюванняринкових процесівза допомогоюсоціально-економічнихважелів із тим, щоб, адаптуючисьдо об'єктивнихринкових умові використовуючивизначенийкомплекс чинниківу якості інструментіввпливу на попиті пропозицію, забезпечитимаксимальнийкомерційнийефект; 3) вивченняі прогнозуваннястану і розвиткуринку, інформаційно-аналітичнезабезпеченнямаркетинговогоменеджментуі маркетинговогорегулювання.Можна дати такефункціональневизначеннямаркетингу:

Маркетинг- це системауправління, регулюванняі вивченняринку.

Неважкозрозуміти, щоостанній елементмаркетингувиконує службовуроль стосовно перших двох, оскільки ніякеуправліннянеможливо безінформаційногозабезпечення, а регулюванняприпускаєпопереднєвиявленняпричинно-слідчихзв'язків і чинників, за допомогоюяких можнавпливати наринок. Цей третійелемент, абоскладова частинамаркетингу, зветься маркетинговедослідження(marketing research). Маркетинговедослідженнявиконує однуз базових вимогмаркетингу: зробити розвитокринку передбаченим.

Маркетинговедослідження- це будь-якадослідницькадіяльність, що забезпечуєпотреби маркетингу, тобто системазбору, опрацювання, зведення, аналізуі прогнозуванняданих, необхіднихдля конкретноїмаркетинговоїдіяльностіна будь-якомуїї рівні.

Маркетинговедослідженняздійснюєтьсяабо власнимимаркетинговимислужбами фірм, підприємств, асоціаційспоживачіві державнихвідомств, абона комерційнійоснові спеціалізованимимаркетинговимифірмами (у США, наприклад, їхбіля 500). Маркетинговідослідженняможуть бутидорученінауково-дослідниморганізаціям, навчальнимзакладам, атакож незалежнимекспертнимгрупам. Окремінапрямкимаркетинговогодослідженнярозробляютьсядержавнимиорганізаціями, зокрема органамидержавноїстатистики.

У маркетинговомудослідженнівиділяютьсяп'ять етапів, послідовністьі зміст якихописуютьсятакою блок-схемою(Плакат 1).

Виділяютьсятри підсистемимаркетинговогодослідження: плануванняі підготовкадослідження(перший і другийетапи); збір, опрацювання, зведення ізбереженняінформації(третій етап); використанняданих, тобто їхній аналіз, прогноз, упорядкуваннярекомендацій(четвертий іп'ятий етапи).

У маркетингуіснує поняттямаркетинговогосередовищафірми як сукупностісуб'єктів ісил, що впливаютьна її діяльністьна ринку. Виділяються:внутрішнє(ендогенне)середовище,тобто сили, пов'язані зорганізаційноюструктуроюфірми, її потенціалом, географічнимимежами її діяльності, менеджментомі маркетингом,і зовнішнє(екзогенне)середовищеяк сукупністьсил, із якимифірма якимосьчином взаємодіє.Ендогеннесередовищевходить у категоріюконтрольованихфірмоюсил і чинників.Екзогеннесередовище, у свою чергу, ділиться надві групи. Допершої відноситьсямікросреда,у яку входятьсили, безпосередньопов'язані здіяльністюфірми: постачальники, торгові посередники, клієнти, конкуренти, контактнааудиторія фірмиі деякі інші. Під контактноюаудиторієюрозуміютьсягрупи або колаюридичних іфізичних осіб, що протидіютьабо сприяютьдосягненнюпоставленихфірмою цілей, а також пов'язанихз фірмою системоювзаємногообміну інформацією.

Друга групазветься макросреда.До неївідносятьзовнішні силиі чинники, щоіснують і діютьнезалежно відзусиль фірми, але певнимчином впливаютьна її діяльність.Фірма не контролюєсили і чинникимакросредиі можливо лишепристосовуватисядо них, враховуватиїхній впливпри розробцівласних дій.Однією з формподібної адаптаціїє використанняїхніх проявіву якості інструментіві важелів длярегулюваннядеяких ринковихпроцесів. Доскладу макросредивходять: демографічнічинники, соціальніумови життянаселення, станекономіки, природно-екологічнаобстановка, географічніособливості, національнічинники, науково-технічнідосягнення, стан фінансовоїсистеми, рівеньосвіти і культури, політичнаобстановкаі деякі інші.

Маркетинговедослідження- одне зі знарядьконкурентноїборотьби. Забезпечуючиоб'єктивнуінформаціюпро себе іконкурентів, здійснюючипорівняння, правильнооцінюючи ситуаціюна ринку іпрогнозуючіїї розвиток, фірма одержуєпевні конкурентніпереваги і тимсамим знижуєрівень комерційногоризику, одержуєможливістьзнайти для себевідповіднийсегмент ринкуабо ринковоїніші, вибратиправильнийнапрямокдиверсифікації, встановитиоптимальнийрівень цін іт.д.

Багато масовихпроцесів, щоє предметоммаркетинговогодослідження, носять стохастичнийхарактер, щодає можливістьвикористовуватидля їхньогообліку й аналізустатистичнийапарат.

Про важливуроль маркетинговогодослідженняпереконливосвідчить такийфакт: за матеріаламианалізу причинкомерційнихневдач на ринкунових товарівпо 66 фірмах Канадибув зробленийвисновок, щодо таких причину числі іншихвідносятьсявідсутністьдетальноговивчення ринкуі слабке йоготестування, а також недостатнійрівень кваліфікаціїпрацівниківмаркетинговихслужб. [1.c. 50-51]

КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ РИНКУ


    продолжение
--PAGE_BREAK--

У сучаснійконцепціїмаркетингувивченню ринківпридаєтьсяособливе значення.Цідослідженняє основоюрозроблювальноїпідприємствомстратегії ітактики вступуна ринок, проведенняцілеспрямованоїтоварної політики.

Ціль будь-якогоринковогодослідженняскладаєтьсяв оцінці існуючоїситуації(кон'юнктури)і розробціпрогнозу розвиткуринку. Програматакого комплексноговивчення залежитьвід особливостейтоварів, характерудіяльностіпідприємства, масштабу виробництваекспортнихтоварів і рядуінших чинників.

Дослідженняринку — не самоціль, а джерело інформаціїдля прийняттяефективногоуправлінськогорішення. Церішення можевідноситисядо будь-якогоаспектузовнішньоторгівельноїі маркетинговоїдіяльності, тому нераціональнообмежувативитрати на такідослідженняз причини «економіїзасобів»: втрати, викликаніхибним рішенням, бувають звичайнов 10 — 100 разів більшими.

Використаннямаркетинговихдослідженьшироко варіюєтьсяв залежностівід компаніїі типу необхідноїінформації.Незважаючина те, що більшістьфірм проводитьїх у тій абоіншій формі, дослідницьківідділи створюютьсяскоріше в значних, чим у невеличкихфірмах. Звичайноамериканськафірма з річнимобсягом збутув 25 млн. доларіві більш витрачаєбіля 3.5 % свогомаркетинговогобюджету, у тойчас як компаніяз продажамименше 25 млн. доларіввитрачає біля1.5 %. Крім того, компанії, щовиробляютьспоживчі товари, витрачаютьна маркетинговідослідженнябільше засобів, чим фірми, щовипускаютьпродукціювиробничогопризначення.

Роль інформаціїдля маркетинговихдосліджень.

Щоб належнимчином функціонуватив умовах маркетингу, необхідноодержуватиадекватнуінформаціюдо і після прийняттярішень. Існуєбезліч причин, у силу якихмаркетинговаінформаціяповинна збиратисяпри розробці, реалізаціїі переглядімаркетинговогоплану фірмиабо яких-небудьйого елементів.Недостатньоспиратися наінтуїцію, судженнякерівниківі досвід минулого.

Гарна інформаціядозволяємаркетологам:

одержувати конкретні переваги, знижувати фінансовий ризик і небезпеки поразки;

визначити відношення споживачів;

стежити за зовнішнім середовищем;

координувати стратегію;

оцінювати діяльність;

підвищити довіру до реклами;

одержати підтримку в рішеннях;

підкріпити інтуїцію;

поліпшити ефективність.

Маркетинговіінформаційнісистеми

Якщо підходитидо збору маркетинговоїінформаціїяк до випадкової, рідкісноїподії, що необхіднотільки тоді, коли потрібноодержати даніпо конкретномупитанню, можназіткнутисяз рядом проблем.

Наприклад, може виникнутиситуація, коли:

результати попередніх досліджень зберігаються в незручному для використання виді;

непомітні зміни в навколишньому середовищі і діях конкурентів;

проводиться несистематизированный збір інформації;

виникають затримки при необхідності проведення нового дослідження;

по ряді тимчасових періодів відсутні дані, необхідні для аналізу;

маркетингові плани і рішення аналізуються неефективно;

дії являють собою лише реакцію, а не передбачення.

Маркетинговідослідженнятреба розглядатияк частинупостійно діючогоінтегрованогоінформаційногопроцесу. Необхідно, щоб фірма розроблялаі використовуваласистему постійногоспостереженняза навколишнімсередовищемі збереженнямданих із тим, щоб вони моглианалізуватисяв майбутньому.Маркетинговуінформаційнусистему можнавизначити яксукупністьпроцедур іметодів, розробленихдля створення, аналізу і поширенняінформаціїдля маркетинговихрішень, що збираютьсяна регулярнійпостійнійоснові.

На мал. 2.1 показанасхема маркетинговоїінформаційноїсистеми.


/>


вплив

зворотнійзв'язок


Мал. 2.1Схемамаркетинговоїінформаційноїсистеми


Спочаткуфірма встановлюєцілі компанії, що визначаютьзагальні напрямкиплануваннямаркетингу.На ці цілі впливаютьчинники навколишньогосередовища(конкуренція, уряд, економіка).Плани маркетингувключаютьконтрольованічинники, визначенів попередніхподілах, включаючивибір цільовогоринку, цільовогомаркетингу, тип організаціїмаркетингу, маркетинговустратегію(товар або послуга, розподіл, просуванняі ціна) і керування.

Коли планмаркетингувизначений, за допомогоюінформаційноїмережі, що включаєдослідження, постійнеспостереженняі збір даних, можна конкретизуватиі задовольнятизагальні потребимаркетинговихслужб в інформації.Маркетинговедослідженнядає точну інформаціюдля рішеннядослідницькихпроблем. Длянього можезнадобитисяінформація, що зберігається,(внутрішніповторні дані)або збір зовнішньоїповторної абопервинноїінформації.Постійнеспостереження- це процедура, за допомогоюкотрої регулярноаналізуєтьсямінливе навколишнєсередовище.Воно може включатививчення бюлетенів, новин, регулярнеодержанняінформаціївід співробітниківі споживачів, присутністьна галузевихзасіданняхі спостереженняза діями конкурентів.Збереженняданих — це накопиченняусіх видівзначимоївнутрифирменнойінформації(такої, як обсягпродажів, витрати, робота персоналуі т.д.), а такожінформації, зібраної черезмаркетинговідослідженняі постійнеспостереження.Ці дані допомагаютьприймати рішенняі зберігаютьсядля подальшоговикористання.

У залежностівід ресурсівфірми і складностіінформаційнихпотреб маркетинговаінформаційнамережа можебути комп’ютеризированоюабо ні. Невеличкіфірми можутьефективновикористовуватитакі системиі без комп'ютерів.Необхідніскладовогоуспіху будь-якоїсистеми — послідовність, старанністьі гарна техніказбереження.

Плани маркетингуварто реалізуватина основі даних, отриманих зінформаційноїмережі. Наприклад, у результатіпостійногоспостереженняфірма можеприходити довисновку, щовартість сировинизросте на 7% протягомтакого року.Це дасть компаніїчас вивчитиваріанти маркетингу(перехід назамінники, перерозподілвитрат, прийняттядодатковихвитрат) і вибратиодну з альтернативдля реалізації.Якщо спостереженняне проводились, то фірма можебути захопленазненацька іприйняти насебе додатковівитрати безякогось вибору.

У ціломумаркетинговаінформаційнасистема даєбагато переваг:

організований збір інформації;

запобігання кризі;

координація плану маркетингу;

швидкість;

результати, що виражаються в кількісному вигляді;

аналіз витрат і прибутку.

Протествореннямаркетинговоїінформаційноїсистеми можебути непростоюсправою. Великіпочатковівитрати часуі людськихресурсів, великіскладностіможуть бутисполучені зіствореннямсистеми. [7]

Концепціясистеми маркетинговоїінформації

У XIX сторіччіБільшість фірмбули дрібнимиі їхні робітникизнали своїхклієнтів особисто.Управляющиезбирали маркетинговуінформацію, спілкуючисьіз людьми, спостерігаючиза ними, задаючипитання.

У XX сторіччіпосилилисятри тенденції, що обумовилинеобхідністьодержання більшвеликої і більшдоброякісноїмаркетинговоїінформації:

1. Перехідвід маркетингуна місцевомурівні до маркетингув загальнонаціональномумасштабі. Фірмапостійно розширюєтериторію свогоринку, і її керуючівже не знаютьусіх клієнтівбезпосередньо.Потрібно знайтиякісь іншішляхи зборумаркетинговоїінформації.

2. Перехідвід купівельногопопиту до купівельнихпотреб.

В міру ростусвоїх прибутківпокупці стаютьусе більшперебірливимипри виборітоварів. Продавцямусе сутужнішепророкуватиреакцію покупцівна різноманітніхарактеристики, оформленнята інші властивостітоварів, і вонизвертаютьсядо маркетинговихдосліджень.

3. Перехідвід конкуренціїв цінах до неценовойконкуренції.

Продавціусе ширшекористуютьсянеценовымизнаряддямимаркетингу, такими, як присвоєннятоварам марочнихназв, індивідуалізаціятоварів, рекламаі стимулюваннязбуту, і їм потрібнаінформаціяпро те, як реагуєринок на використанняцих знарядь.

Незважаючина те, що продавцямпотрібно усебільше маркетинговоїінформації,її не вистачає.Діячі ринкускаржаться, що не можутьзібрати достатньоїкількостіпотрібних їмточних і кориснихзведень. У спробахрозв'язати цюпроблему багатофірм розробляютьособливі системимаркетинговоїінформації(СМІ).

Системамаркетинговоїінформації- постійно діючасистема взаємозв'язкулюдей, устаткуванняі методичнихприйомів, призначенадля збору, класифікації, аналізу, оцінкиі поширенняактуальної, своєчасноїі точної інформаціїдля використанняїї розпорядникамисфери маркетингуз метою удосконалюванняпланування, перетворенняв життя і контролюза виконанняммаркетинговихзаходів. Концепціюсистеми маркетинговоїінформаціїможна уявитиу вигляді схеми/мал 2.1./.

/>


Мал. 2.2. Концепціясистеми маркетинговоїінформації


У лівомупрямокутникуперерахованіскладовімаркетинговогосередовища, за які керуючийпо маркетингуповинний вестипостійнеспостереження.Інформаціюзбирають іаналізуютьза допомогоючотирьох допоміжнихсистем, що усукупностіі складаютьсистему маркетинговоїінформації: системи внутрішньоїзвітності, системи зборузовнішньоїпоточноїмаркетинговоїінформації, системи маркетинговихдослідженьі системи аналізумаркетинговоїінформації.Потік інформації, що надходитьдо керуючихпо маркетингу, допомагає їму проведенніаналізу, планування, втіленню вжиття і контролюза виконанняммаркетинговихзаходів. Зворотнійпотік убік ринку складаєтьсяз прийнятихкеруючимирішень і іншихкомунікацій.

Розглянемобільш докладновсі чотиридопоміжнісистеми, щоскладаютьсистему маркетинговоїінформації.

Системавнутрішньоїзвітності

У будь-якоїфірми існуєвнутрішнязвітність, щовідбиває показникипоточногозбуту, сумивитрат, обсягиматеріальнихзапасів, прямуванняготівки, даніпро дебіторськуі кредиторськузаборгованість.ЗастосуванняЕОМ дозволилофірмам створитичудові системивнутрішньоїзвітності, спроможнізабезпечитиінформаційнеобслуговуванняусіх своїхпідрозділів.

Зібранаінформаціяповинна полегшуватиухваленнярішення керуючимпо марочнихтоварах пророзмір асигнуваньна рекламу, дозволяє знатидані про числолюдей, вжеінформавонихпро марку, знатирозміри рекламнихбюджетів істратегічніустановкиконкурентів, відносну ефективністьреклами в комплексізаходів длястимулюванняі т.п.

Системазбору зовнішньоїмаркетинговоїінформації

Система зборузовнішньоїпоточноїмаркетинговоїінформаціїзабезпечуєкерівниківінформацієюпро самі останніподії. Це набірджерел і методичнихприйомів, задопомогою якихкерівникиодержуютьповсякденнуінформаціюпро події, щовідбуваютьсяв комерційномусередовищі.

Керівникизбирають зовнішнюпоточну маркетинговуінформацію, читаючи книги, газети і спеціалізованівидання, проводячибесіди з клієнтами, постачальниками, дистрибьюторамий іншими особами, що не відносятьсядо штатнихробітниківфірми, а такожобмінюючисьданими з іншимикерівникамиі співробітникамисамої фірми.Добре організованіфірми приймаютьдодатковізаходи, щобпідвищитиякість і збільшитикількістьзовнішньоїпоточної інформаціїщо збирається.По-перше, вонинавчають ізаохочуютьсвоїх продавцівфіксуватиподії, що відбуваються,і повідомлятипро них. Аджеторгові агенти- це «очі і вуха»фірми. Вонизнаходятьсяу виняткововигідномуположенні длязбору зведень, яких не одержишніякими іншимиметодами.

По-друге, фірма заохочуєдистриб’юторів, роздрібнихторговців іінших своїхсоюзниківпередаватиїй важливізведення. Удеяких фірмахспеціальнопризначаютьспеціалістів, відповідальнихза збір зовнішньоїпоточноїмаркетинговоїінформації.Зокрема, фірмивисилають намісця так називаних«мнимих» покупців, що стежать заперсоналомроздрібу. Проконкурентівможна багаточого дізнатися:

а) набуваючиїхні товари;

б) відвідуючи«дні відкритихдверей» іспеціалізованівиставки;

в) читаючищо публікуєтьсяними у звітиі будучи присутнімна зборах акціонерів;

г) проводячибесіду з колишнімиі теперішнімислужбовцямиконкуруючихорганізацій,їхніми ділерами, дистрибьюторами, постачальниками,і агентами пофрахтовымопераціях;

д) збираючиїхню рекламу;

е) читаючигазети і документифахових асоціацій.

По-третє, фірма купуєзведення всторонніхпостачальниківзовнішньоїпоточної інформації.Для одержанняпідбираньреклами конкурентів, зведень проїхні витратина рекламу івикористовуваніними засобивреклами, удаютьдо платнихпослуг бюровирізок.

По-четверте, ряд фірм маютьспеціальнівідділи позбору і поширеннюпоточноїмаркетинговоїінформації.Співробітникицих відділівдопомагаютькеруючим воцінці інформації, що знову надходить.Подібні службидозволяютьрізко підвищитиякість інформації, що надходитьдо керуючихпо маркетингу.

Системамаркетинговихдосліджень.

Визначеніситуації керуючимпо маркетингупотрібно вивчатидокладно. Найчастішекеруючі неможуть чекатинадходженняінформаціїчастками. Деякіситуації потребуютьпроведенняформальногодослідження.А оскільки вкеруючогонемає, як правило, ні часу, ні уміннядля одержаннятакої інформаціївласними силами, проведенняформальногомаркетинговогодослідженняпотрібно замовляти.

Маркетинговідослідження- систематичневизначеннякола даних, необхідниху зв'язку зістоячою передфірмою маркетинговоюситуацією, збір, аналізі звіт прорезультати.

Фірма можезамовити проведеннямаркетинговихдослідженьдекількомазасобами. Дрібнафірма можезвернутисяз проханнямпланувати іпровести такерозслідуваннядо студентівабо викладачівмісцевогонавчальногозакладу, а можеі найняти дляцього спеціалізовануорганізацію.Багато значнихкомпаній (більш73%) мають власнівідділи маркетинговихдосліджень.У такому відділіможе бути відодного до декількохдесятківспівробітників.Керуючий службоюмаркетинговихдослідженьзвичайнопідпорядковуєтьсявіце-президентупо маркетингуі виконує функціїкерівникадосліджень, адміністратора, консультантаі захисникаінтересівфірми. Середспівробітниківвідділу — розроблювачіпланів досліджень, статистики, соціології, психології, фахівці змоделювання.

Дослідникимаркетингупостійно розширюютьполе своєїдіяльності.

Системааналізу маркетинговоїінформації

Системааналізу маркетинговоїінформації- набір методіваналізу маркетинговихданих і проблеммаркетингу/Мал. 2.3./. Протеряд фірм вважаєподібний підхідабо надто технічним, або надтоакадемічним.


/>


Мал. 2.3 Системааналізу маркетинговоїінформації


Основу будь-якоїсистеми аналізумаркетинговоїінформаціїскладаютьстатистичнийбанк і банкмоделей.

Статистичнийбанк — сукупністьсучасних методикстатистичногоопрацюванняінформації, що дозволяютьнайбільш повнорозкритивзаємозв'язкив рамках підборуданих і встановитиступінь їхньоїстатистичноїнадійності.Ці методикидозволяютькерівництвуодержувативідповіді напитання типу:

— Що являютьсобою основніперемінні, щороблять впливна мій збут, іяка значимістькожної із них?

— Що відбудетьсязі збутом, якщоціну товарупідняти на 10%, а витрати нарекламу — на20%?

— Які риси єнайбільшеймовірнимипоказникамитого, що даніспоживачібудуть купуватимій марочнийтовар, а не товарконкурента?

— По яким переміннимнайкраще сегментуватимій ринок, іскільки йогосегментівіснує?

Ці методикистатистичногоопрацюванняінформаціїописані в багатьохджерелах.

Банк моделей- набір математичнихмоделей, щосприяють прийняттюбільш оптимальнихмаркетинговихрішень діячамиринку. Кожнамодель складаєтьсяіз сукупностівзаємозалежнихперемінних, що подаютьякусь реальноіснуючу систему, якийсь реальноіснуючий процесабо результат.Ці моделі можутьсприяти одержаннювідповідейна питання типу«а що, якщо?» і«що краще? ».За останнідвадцять роківучені сферимаркетингустворили величезнукількістьмоделей, покликанихдопомагатикерівникаммаркетингукраще справлятисяз діяльністюпо встановленнюмеж територійзбуту і планівкомівояжерськоїроботи, виборовімісця розташуванняроздрібнихторгових точок, доборові оптимальногокомплексузасобів рекламиі прогнозуваннюзбуту товарнихновинок.

На цьому можназавершити оглядчотирьох основнихдопоміжнихсистем, що входятьдо складу системимаркетинговоїінформації,і перейти дорозгляду схемимаркетинговогодослідження.

Мета і задачімаркетинговогодослідження

Глобальнамета маркетинговогодослідженнябула сформульованавище — це інформаційно-аналітичнезабезпеченнямаркетингу. На макрорівнімаркетинговедослідженняповинно виявитиі змоделюватизакономірностіі тенденціїрозвитку ринку, дати оцінкуринкової ситуації, визначитиємкість ринкуі дати прогнозпопиту. Ці ціліпорівняні ззавданнямистатистикиринкової кон'юнктуриі вирішуютьсяпаралельно.На мікрорівніконкретноїфірми в процесімаркетинговогодослідженнядаються оцінки, здійснюютьсяаналіз і прогнозвласних можливостейфірми (її потенціалуі конкурентноздат-ності), стан і перспективарозвитку тогосегменту ринку, на якому вонадіє. У сферумаркетинговогодослідженняна рівні фірмивходять аналізїї мікро- імакросреди, контроль завиконанняммаркетинговихзаходів, характеристикаїхньої ефективностій інші завдання. Маркетинговедослідженнянацілене наінформаційно-аналітичнеобгрунтуванняпошуку і виборуоптимальнихрішень, завоюванняй освоєннянових ринківзбуту, здійсненняпрограм модернізаціїі диверсифікаціївиробництваі торгівлі, оптимізаціїтоварообігу, удосконалюванняформ обслуговуванняспоживачів. Маркетинговедослідженняпокликане датипрогнозно-інформаційнубазу для стратегічногоплануваннямаркетингуй інформаційноїпідтримкигнучкого оперативногоуправліннямаркетинговимизаходами імаркетинговимконтролінгом.

У залежностівід розміруі типу фірми, особливостейтовару (продуктуабо послуги)висуваютьсяконкретнізавданнямаркетинговогодослідження, що відрізняютьсязначною розмаїтістю.У той же часможна виділитидеякі загальнідля всіх суб'єктівмаркетинговоїдіяльностінапрямки. Уперелік завданьмаркетинговогодослідженнявходять:

збір, опрацювання і зведення інформації;

оцінка й аналіз кон'юнктури ринку (у цілому, якогось сегмента або ринкової ніші);

оцінка, аналіз і прогнозування власних можливостей фірми: виробничого, кредитно-фінансового, торговельно-збутового і трудового потенціалу фірми, її конкурентноздатності;

оцінка й аналіз можливостей і активності конкурентів;

постійні виміри основних параметрів ринку конкретного товару, визначення його ємкості;

прогнозування попиту, оцінка його еластичності;

виявлення й оцінка комерційного ризику;

інформаційно-аналітичне обгрунтування матричного моделювання маркетингової стратегії і планів маркетингу;

прогнози рівноважної ціни даного товару на кожному етапі його життєвого циклу, інформаційно-аналітичне забезпечення маркетингової стратегії ціноутворення;

виявлення і моделювання думок і преваг споживачів, їхня поведінка в різноманітних ринкових ситуаціях;

тестування і характеристика якості товару, оцінка його конкурентноздатності;

оцінка ефективності реклами й інших форм просування товарів;

аналіз ефективності дистриб’юції і товарообігу;

інформаційно-аналітичне забезпечення моделей торгівельно-збутової логістики;

оцінка рівня сервісу і його вплив на попит;

постійний контроль за ходом виконання маркетингових рішень і оцінка їхньої ефективності, аналіз виконання бюджету, плану і програми маркетингу.

Рішенняпоставленихзавдань потребуєвикористаннявідповіднихметодів зборуінформації,її аналізу іпрогнозування.[6. c. 135-150]

Організаціямаркетинговогодослідження

Маркетинговедослідженнястворюєінформаційно-аналітичнубазу, як длядовгостроковоїстратегічноїпрограми маркетингу, так і для системигнучкого оперативногоуправліннямаркетинговимидіями і корекціїприйнятихрішень відповіднодо змін ситуації, так званогоконтролінга.Створюютьсясистема оперативноговідслідковуваннястановища наринку, своєрідниймаркетинговиймоніторинг(тобто постійнівиміри попитуй інших ринковихявищ), що дозволяєгнучко реагуватина коливаннякон'юнктурнихпараметрівринку, діїконкурентів, зміни позиціїфірми і т.д.

Практичнобудь-яка економічнадія, будь-якийринковий процес, комерційнаоперація і т.п. знаходятьінформаційнийвідбиток, свогороду інформаційнеполе. У цьомузмісті маркетинговедослідженняявляє собоючастину інформатики, науки про засобиі правила одержаннязведень пронавколишнійсвіт, зокрема про соціально-економічніпроцеси і явищатоварно-грошовогообертання іспоживання.

Організаціяконкретногомаркетинговогодослідженняпідпорядковуєтьсяпевним правилам.Необхідновибрати об'єктдослідження, сформулюватипредмет дослідження, виділити суб'єктадослідження.Часто буваєкорисно попередньопровести маломаштабнепопереднєдослідженняз тим, щоб обгрунтуватидобір одиницьспостереження, висунути обгрунтованігіпотези, щовідбиваютьсутністьдосліджуванихявищ і процесів, апробуватиметодики зборуй аналізу інформації. За результатамипопередніхоцінок складаєтьсяплан маркетинговогодослідження, де формулюєтьсяйого ціль, викладаєтьсяпорядок зборуінформації, указуютьсязасоби обробки, зведення ісистематизації(групування)зібраних даних, перераховуютьсяметоди аналізуі моделювання, обмовляютьсятерміни і засобизбереженняй уявленняінформації, визначаютьсявитрати напроведення, різноманітнихетапів дослідження.Доцільно зіставлятивитрати напроведеннядослідженняз економічнимрезультатоммаркетинговихзаходів (зростаннямприбутку, розширеннямринку збутуі т.п.). До проблемиоцінки ефективностімаркетинговогообстеженняможливий іінший підхід: визначаютьсяможливі збитки, що можуть матимісце віднеінформованості, від аналітичнихі прогнознихпомилок.

Маркетинговедослідженняможе бутиорганізованепо одній з двохсистем: матричній, функціональнійабо ж по їхньомусполученню.Звичайно прицьому виходятьіз відповіднихпринципіворганізаціїсамого маркетингу.

Матричнасистемаорганізаціїмаркетинговогодослідженнябазується натаких ознаках:географічному(коли дослідженняобмежуєтьсяпевними регіонамиабо ж у дослідженнівиявляютьсярегіональнірозходженняй особливості, що повинні бутиоблічені вмаркетингу);споживчому(коли досліджуютьсяособливостіпопиту і купівельногоповодженняяких-небудьспецифічнихгруп споживачівабо виявляютьсярозходженняміж цими групами, що необхідноврахувати припроведеннімаркетинговихзаходів); товарному(коли досліджуютьсяособливостіпопиту і пропозиціїна конкретнітовари і послуги, вивчаєтьсяспецифіка їхпросуванняна ринок іреалізації).

Функціональнасистемаспрямованана інформаційно-аналітичнезабезпеченнявідповіднихфункцій маркетингу: розробкумаркетинговоїстратегії; формуванняпортфеля замовленьі інвестицій; розробку іпозиціюваннянових товарів; організаціюдистриб’юціїтоварів; ціноутворення; формуванняприбутку; впливна попит; організаціюреклами і т.д.

Одним ізсамих відповідальнихетапів маркетинговогодослідження, що визначаєйого результативність,є збір і опрацюваннямаркетинговоїінформації.

Іформаційно-статистичнезабезпеченнярозробки стратегіїмаркетингу

Одним ізнайважливішихетапів маркетингупо праву вважаєтьсярозробка йогостратегії, наякій засновуютьсяплан маркетингуі програмамаркетинговихзаходів.

Маркетинговастратегія — комплекс принципівбазових рішень, вибір пріоритетнихцілей і напрямківдій.

Основноюпередумовоюрозробки стратегіїмаркетингуслужать інформаціяі її аналіз, оцінка сформованоїситуації наринку, характеристика, власних можливостейфірми і виявленняповедінки інамірів конкурента.

У якостіосновних стратегічнихцілей звичайновисуваються: ріст часткифірми на ринку, ріст збутутоварів, розробкаі виведенняна ринок новоготовару, одержанняпевного (цільового)прибутку. Всіці цілі взаємопогодженіі взаємообумовлені: захопити великучастку ринкуможна, тількипродавши певнукількістьтоварів, тобто збільшуючизбут, а це, у своючергу, призведедо збільшенняприбутку. Якправило, значнийріст продажупов'язаний ізвиведеннямна ринок нового, що користуєтьсяпідвищенимпопитом товару.З позиційінформаційно-аналітичногозабезпеченняце означає, щоповинні бутиотримані статистичнахарактеристикамісця, що фірма, фактично займаєна ринку, і прогнозчастки фірмипри різноманітнихваріантахрозвитку ринковоїситуації. З цимпов'язана оцінкафактичногоприбутку іпрогноз йогоросту. Розробканового товару, визначенняпотенційнихможливостеййого продажіздійснюютьсяпаралельнопо двох напрямках: технологічномуі маркетинговому.Якщо першевизначає технічніпередумовий умови виробництванового товару, то друге зобов'язаноз'ясувати, чипотрібний товарспоживачу, тобто чи будевін користуватисяпопитом, хтойого буде купуватий у якій кількостійого реалізаціябуде залежативід конкурентноздатності,тому розробкастратегіїпросуваннянового товаруповинна спиратисяна результатитестуванняі сертифікаціїтовару.

Оцінка ринкувключає характеристикутипу ринку, розрахунокйого ємкості, аналіз стійкості, визначеннявектора і швидкостірозвитку івиявлення націй основіперспективподальшогорозвитку.

У оцінкувласних можливостейфірми входятьхарактеристикаконкурентноздатностітовару і фірмив цілому, виявленняфінансовогоі матеріально-виробничогопотенціалу, становище фірмина ринку щодоконкурента.

При цьомувраховуютьсятип і сферадіяльностіфірми (виробничо-збутова, торгова, послуги), розмір і структурафірми.

Організаційно-комерційнічинники визначаютьінтеграційнийріст: а)регресивнаінтеграціяхарактеризуєтьсяпридбаннямабо жорсткимконтролемпідприємств-постачальників; б) прогресивнаінтеграціявиявляєтьсяв покупці абожорсткомуконтролі системидистрибюціїтоварів (оптовихі роздрібнихпідприємств); в) горизонтальнаінтеграціявиявляєтьсяв придбанніакцій або іншихформ контролюпотенційнихконкурентів.Складаютьсястатистичнітаблиці, деназвані підприємствагрупуютьсяпо ступеніпідпорядкуванняабо контролю(покупка контрольногопакета акцій, факторинг, холдинг і т.п.).[7]


    продолжение
--PAGE_BREAK--

2.2.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНАХАРАКТЕРИСТИКА

ВАТ«ЧЕРНІГІВАВТОДЕТАЛЬ»


Відкритеакціонернетовариство«Чернігівавтодеталь»організованевідповідноза рішеннямМіністерствамашинобудування, ВПК і КонверсіїУкраїни від29.12.1994р. №1791 шляхомперетвореннядержавногопідприємства«Чернігівськийзавод карданнихвалів» у відкритеакціонернетовариство, відповіднодо Указу Президентавід 15.06.93 р. N 210/93 «Прокорпораціюдержавнихпідприємств»з метою підвищеннявідповідальностіпідприємствза результатиекономічноїдіяльностіі підготовкийого до приватизації.

«Чернігівськийзавод карданнихвалів» заснованийу 1972 році як філіяГорьківськогоавтомобільногозаводу. У 1973 роцізавод видавпершу продукцію- це передніосі і заднімости вантажнихавтомобілів«ГАЗ», що поставлялисяяк на складальнийконвеєр, такі в якостіавтозапчастин.У 1986 році підприємствовийшло на проектнупотужністьпо випускукарданних валів- 700 тис.шт. у рік.

Крім виробництвакарданнихвалів, на заводівиробляласяширока гамапрокладок длявантажних ілегкових автомобілівсімейства«ГАЗ», що поставлялисяна складальнийконвеєр.

Статутнийфонд товаристваскладає 965,5 тис.грн., що розділенийна 3862120 простихіменних акційномінальноювартістю 0,25 грн.кожна. Резервнийфонд складає241,4 тис.грн., щовідповідає25% статутногофонду.

Основнівласники пакетаакцій:

колектив ВАТ «Чернігівавтодеталь» — 17%;

ВАТ " ГАЗ " — 5%;

Полікомбанк м.Чернігів — 11%;

Держмайно — 26%;

Компанія УПТА м.Київ — 12%;

13% акцій знаходяться в дрібних акціонерів, із них 10% — у юридичних осіб.

У такий спосіб продано 74% акцій ВАТ «Чернігівавтодеталь».

В данийчас підприємствозаймає площу126776 м2, у т.ч. виробничіплощі складають64572 м2.Кількістьпрацюючих на1 січня 1999 р. склала2285 чол.

НапідприємствіВАТ “Чернігівавтодеталь”існує організаційнаструктурауправлінняваріант якоїрозглянутийв додатку 1.

У складізаводу є такіпідрозділи:

Ковальськийкорпус — має потужність43 тис. поковоку рік. У паркуустаткування18 пресів, силовоюпотужністю1600 до 6300 тонн.

Механічневиробництво — є основнимвиробництвомпо випускуготової продукції.Це виробництворозташованена площах корпуса№2 і корпуса№6. У корпусі№2 розташовані37 потоковихліній, що оснащеніспеціальнимустаткуваннямдля виготовленнядеталей карданнихвалів до автомобіліві ТНП. У корпусі№6 розташовані8 автоматичнихліній фірми"Іво Лола Рібар"(Югославія) длявиготовленнядеталей карданнихвалів до автомобілівкраїн СНД; двіавтоматичнілінії і комплектустаткуванняз Німеччини, на якому виробляєтьсябільш 50 найменуваньдеталей докарданних валівсільськогосподарськихмашин і автомобілів, що поставляютьсяв Німеччину.

Термічневиробництво — у складі якогоавтоматичнаділянка, що має53 прутків автоматамод. ДАМ 6х40 іА2240; ділянкагальванопокриття(нікелювання, цинкуванняна автооперативнихлініях); ділянкатермообробки, що цілкомзабезпечуютьпотреби заводу; пресова ділянка, обладнана 58кривошиповимипресами зусиллямвід 6,3 до 500 т. івипускаючихбільш 50 найменуваньпрокладок засбополотнаі більш 50 виробіваркушевогоштампування.

Роботу основноговиробництвапродукціїзабезпечуютьцехи допоміжноговиробництва:

Інструментальнийцех — призначенийдля забезпеченняпотреб виробництвав інструментіу т.ч.:

— ріжучим — таких як різці, фрези, свердла, мітчики, зенкераі т.д.;

— пристосування- штампи дляхолодної аркушевоїштамповки, штампи длягарячої штамповкии;

контрольно-вимірювальний інструмент і інше обладнання.

Цех оснащенийвисокоточнимустаткуваннямвітчизняноговиробництваі на фінішнихопераціяхімпортним — виробництваАнглії, Швеції, Японії.

Ремонтно-механічнийцех — укомплектованийвисокоточнимустаткуваннямвітчизняноговиробництва; призначенийдля ремонтуй обслуговуванняустаткування, установленогона виробництвіяк металорізноготак і ковальсько-пресового.

Энерго-механічнийвідділпризначенийдля забезпеченнязаводу усімавидами енергоносіїв.

Транспортнийцех — призначенийдля перевезенняпродукціїусерединізаводу і зайого межами.

Основноюпродукцієюзаводу є карданнівали легковихі вантажнихавтомобілівГАЗ і іншихмарок, що випускаютьсякраїнами СНД, автозапчастинидля РЕН, автозапчастиниі культиваторив якості ТНП, поковки і деталісільхозкарданівдля Німеччини.

Відповіднодо номенклатури, затвердженоїголовою правління, виробів підлягаючихосвоєнню івипуску в 1998 роцітехнічнимислужбами разоміз цехами — інструментальним, термічним іМСП завершеніроботи з підготовкивиробництвай налагодженийвипуск новихвиробів:

1. Складанняавтомобілівсімейства«Газель» (9типорозмірів).

2. Вісь передняв зборі ГАЗ-3307.

Вузли розсипом:

а) балка 53-2001010;

б) кулак53-3001012-13;

в) тяга подовжняв зборі 3307-3003010;

г) тяга поперечнав зборі 53-33052;

д) наконечникв зборі 3307-3414056-57.

3. Вісь передняв зборі ГАЗ-3302:

Вузли і деталірозсипом:

а) кулак поворотний;

б) барабантормозний3303-3502070.

4. Диск зчепленняГАЗ-53.

У 1999 році плануєтьсязасвоїти випуск:

шворінь, чіп, тяга подовжня в зборі із шарнірами до ГАЗель;

карданний вал до ГАЗ-3309, ГАЗ-3308;

муфти плунжерні і фрикційні;

76 найменувань карданних валів до сільхоз. машин

складання автомобілів п’ятьох модифікацій в тому числі ГАЗ-3110 і ГАЗель з дизельним двигуном «Штайер»;

6) наконечникидо автомобіляВАЗ 2108;

7) складанняавтомобілівсімейства«Соболь».

Третя частиназагальногооб’єму товарноїпродукції –обсяги по зборціавтомобілівта мікроавтобусів.Це рентабельнеі назькозатратневиробництво.

Переліквиробляємоїпродукціїнаведений вдодатках 2, 3.

Понад плановореалізованов 1998 році товарноїпродукції на751 тис. грн. зарахунок постачаньпродукції наГАЗ і в Німеччину.Негативниммоментом реалізаціїє те, що бартерзаймає 72% загальногообсягу реалізаціїтранспортногоцеху.

Ковальськийцех — займає загальнуплощу 16091 м2, у тому числівиробнича площаскладає 12 тис.м2.

До складуцеху входятьзаготівельне, ковальсько-пресове, термічне відділення.Різання вихідногопрокату назаготівліпровадятьсяна прессо-ножницяхзусиллям 315/1000 т.с. Очищенняпоковок відокалини відбуваєтьсяв дрібометнихбарабанах, карбуванняпровадитьсяна чеканихпресах зусиллям1000-1600 т. с. За 1998 ріквипущено 2744 т. поковок. Обсягпродукції з1 м2виробничоїплощі склав215 кг. Проектнапотужністьцеху 42 тис.т.поковок у рік.Коефіцієнтвикористанняпотужності0,065. За 1998 рік освоєно12 найменуваньнової номенклатурипоковок. Впровадженнязмінених технологійштамповки даломожливістьзнизити витратиметалу в розрахункуна одну деталь2101-3003061 на 0,196 кг і 2101062 на0,076 кг, на палецьреактивноїштанги 5511-2919030 на0,256 кг. Роботи зізниження витратметалу продовжуютьсяй у 1999 році. За1998 рік ковальськийцех випустивпоковок назагальну суму2919 тис. грн. Обсягпродукції зодного метраквадратноїплощі склав228 кг. Коефіцієнтвикористанняпотужностіковальськогоцеху в 1998 роцісклав 0,12. Освоєно9 найменуваньнової номенклатурипоковок. Зарахунок упровадженнязмін технологіївиробництваі конструкційштамповоїоснастки зекономлено26 т. горячекатаногометалу і 15600 кВтелектроенергії.

В I кварталі1999 року плануєтьсявпровадженняштамповокколінчатоговалу для дизельногодвигуна фірми«Штайер», балкипередньої осіавтомобіляГАЗ-3307.

Термічнийцех.Термічна ділянкаскладаєтьсяз відділеннятермообробкигальванопокриття, де виробляютьсятакі види робіт:

1. Цементаціяі нітроцементаціяв агрегатахСТЦА (хрестовина, блок шестерень);

2. Нітроцементаціяй об’ємнезагартовуванняв печах СНЦА(гайки, чопи, пальці, шайбий інше).

3. Термообробкавилок карданнихвалів, кульовихпальців рульовогокерування, дизельноїхрестовини, полуосі ЗАЗіз нагріваннямТВЧ.

4. Випал злитківВШП.

5. Цинкуванняна автоматичнійлінії АЛГ-128.

6. Нікелюванняна автоматичнійлінії АЛГ-76М.

7. Газовеазотування.

8. Термообробкаінструментузі швидкорізальноїсталі в солянихваннах.

9. Термообробкаковальськихштампів у печахСН3.

Виробничіплощі:

— термічнаділянка — 4608 м2;

— гальванічнаділянка — 1152 м2;

— устаткуванняТВЧ, розміщенняв потоку механічногоопрацювання- 80 м2.

Разом- 5830 м2.

Використанняпотужностей:

— по термічному- 0,63;

— по гальванічному- 0,61.

У 1998 роцітермогальванічнаділянка засвоїлавипуск деталейдиска зчепленняГАЗ-24, термообробкупальця тракаА34-201 В-Д, засвоїлиновий режимтермообробкипуансонівАХШ-1995/18 з азотуваннямтермофікаціїдеталей дисказчеплення, розробленатермообробкагребінок ШП-97-03-03без поводок, протяжок довжиноюдо 1000 мм, проведеніроботи з азотуванняпротяжок.

Інструментальневиробництво

Потреба заводуу усіх видахінструментівскладає 1306,5 грн.,із них:

1. отриманоі виготовленона стороні насуму — 148,0 т. грн.,

2. виготовленов інструментальномуцеху заводу- 1158,5 т. грн.

У 1997 роцібуло цілкомзавершенепідготуваннявиробництвавиготовленнядеталей карданнихвалів фірмиІФА. А такожзакінченапідготовкавиробництвай освоєновиготовленнянаконечників2108. Освоєно виробництводисків зчеплення13-510. 00.00. ЗробленеінструментальнезабезпеченняавтомобіляГАЗ-37. Ведетьсяпідготовкавиробництвадиска зчепленнядо автомобіляГАЗ-53. Виготовлено7 позицій штампів,6 позицій міряльногоінструментаі 7 позицій ріжучогоінструменту.Йде інструментальнепідготуванняскладанняавтомобіляГАЗ-3302 («Газель»). Виготовлено12 позицій оснастки,20 позицій мерителя,2 штампа і 10 позиційріжучого інструменту, що займає площу5,436 м2.Завантаженняустаткування36%.

Транспортнийцех

Цех складаєтьсяз двох ділянок: автотранспортногоі завантажувально-розвантажувальнихробіт.

Виконанняобсягів робітза 1998 рік в цехутакі:

— автомобільніперевезення- 385,0 тис.грн.,

— автонавантажувачі- 61,9 тис.грн.,

— завантажувально-розвантажувальніроботи — 222,0 тис.грн.,

— відвантаженняметалобрухту= 2900т — 165,0 тис.грн.,

— послугинаселенню — 4,7тис.грн.,

— послугисторонніморганізаціям- 17,5 тис.грн.

/>

Загальнийобсяг за рік — 836,3 тис.грн.

Фактичнасобівартістьза 1998 рік склала- 640,1 тис.грн. Обсягиперевізнихробіт автомобільнимтранспортому порівнянніз 1997 роком зрослина 21%, по автонавантажувачахна 110,5%, позавантажувально-розвантажувальнихроботах на95,4%.

Автотранспортнаділянка

94% вантажів, що доставляютьсяна завод, виконуєтьсяавтомобільнимтранспортомзаводу. Чисельністьцієї ділянки, у порівнянніз 1997 роком, залишиласябез змін. Протечас, відпрацьованийводіями в 1998 році, у порівнянніз 1997 роком, збільшивсяна 12%.

На балансі цехускладається88 одиниць автотранспорту:

вантажних автомобілів – 30;

автобусів – 9;

легкових автомобілів – 5;

спеціальних автомобілів – 13;

самоскидів – 10;

автокранів – 2;

автонавантажувачів – 11;

тракторів — 6.

Коефіцієнттехнічної готовностіавтотранспортуза рік склав84,6%, коефіцієнтвикористаннявантажопідіймальності0,56.

За рік автотранспортомбуло використанопалива:

— дизпаливо- 193,4 т. л.,

— бензин — 185,0 т.л.

Ділянказавантажувально-розвантажувальнихробіт

Чисельністьцієї ділянкив 1998 році склала14 чол., з них: 12робітниківі 2 майстра, щосклали двібригади. Бригадизабезпечуютьщоденне розвантаженнявантажу, щоприходять назавод, подачуметалу в цехахі вивіз /навантаження/сміття з цехівзаводу. Длязабезпеченнясвоєчасногорозвантаженнявантажів, наділянці працюєкозловий, грейфернийі два мостовихкрани, а такождля подачіметалу в ковальськийцех, ще одинмостовий кран.Всю подачувагонів назавод подаєзаводськийтепловоз. Заводськіпід’їзні шляхискладаютьзагальну довжину5,1 тис.км. Дляпотреб заводує 2 платформиі 12 піввагонів.Вагонообігза 1998 рік склав216 вагонів або7230 тонн, що на 24вагона і 280 тоннбільше, ніж1997 року.

Енергопостачаннязаводу

Енергопостачаннязаводу здійснюєтьсяпо двухцепнійЛЕП-110/6 кв. На головнійпідстанціївстановленідва трансформатори110/6 кв. із розщепленоюповторноюобмоткою, потужністю25 тис. кВт. накожній, щозабезпечуютьнапругу 6 кв.НТП усіх підрозділів.Добова витратаводи складає1400 м3.У роботі знаходяться5 оборотнихсистем із питомоювагою понад90% від загальноговодопостачання.Энергомеханічнийвідділ забезпечуєпотребу заводув енергоносіях

Таблиця2.1

Наявністьмеханічногоустаткуванняна 1.01.99 р.

п/п

Найменування груп устаткування

Усього

одиниць

В том числі

до 10 років

від 10 до

20 років

понад

20 років

1 2 3 4 5 6 1 Металлоріжучі 1084 125 819 140 2 Ковальсько-пресове 179 5 91 83 Продовження табл. 2.1. 1 2 3 4 5 6 3 Під’ємно-транспортне 294 23 265 6 4 Ливарне 11 1 8 2 5 Інше обладнання 196 31 69 96 Всього 1759 185 1252 327

З приведеноїтаблиці 2.1 видно, що технологічнеустаткуваннязаводу технічноі моральнозастаріло, томущо 71,2% устаткуванняперебуває увіці понад 10років, а 18,6% устаткуванняпереступило20-літній рубіж.Наведенийвіковий складустаткуванняпотребує значнихтрудових іматеріальнихресурсів дляпідтримки йогоа працездатномустані.

Підсобнесільське господарство

В умовахпостійногоросту цін наспоживчомуринку, великоюпідмогою дляробітниківзаводу є продукція, виробленавласним сільгоспцехом.Його колективспрямовує всізусилля нанарощуваннятемпів розвиткувиробництвасільгосппродукції, розширенняїї асортименту.

Для реалізаціїробітникамзаводу в 1998 роцізакуплено побартеру зазапасні частинизначна кількостьвеликої рогатоїхудоби на суму25 тис. грн. загальноювагою 182 тон, атакож свинейна суму 70,4 тис.грн. У 1998 роціробітникамзаводу реалізовано28,4 тон мясопродуктів.

За звітнійрік підсобнимсільгоспцехомреалізованопродукції насуму 97,5 тис. грн.у тому числі:

рослинництва — 9,7 тис. грн.

тваринництва — 87,8 тис. грн.

Обсяг валовоїпродукції на1998 рік склав 638,6тис. грн. у т.ч.:

тваринництва — 317,4 тис. грн.

рослинництва — 321,2 тис. грн.

Площасільськогосподарських угідь на 01.01.1999 рокусклала — 900 га, ізних посівнаплоща — 700 га.

Виробництвопродукціїрослинництвахарактеризуєтьсятакими даними:

Таблиця 2.2

Виробництвопродукціїрослинництва

Найменування

культури

Посівна площа,

Га

Валовий збір, Ц

Врожайність,

Ц/Га

Зернові 664 5969 9 Картопля 13 437 34 Овочі відкритого грунту 9 809 100 Однолітні і багаторічні трави 156 9100 58

Фактичнасобівартість1 ц продукціїсклала:

зернові — 15,0 грн.;

картопля, овочі — 40,0 грн.;

силос, сіно — 8,0 грн.

Прямуванняпоголів’я на01.01.98 рік ВРХ було67 голів, свиней630 голів, курей1230 штук. Протягомроку придбано107 голів ВРХ, 140голів свиней.По свинях отриманийприплід 455 голів.Реалізованона забій 121 голівВРХ, 334 голівсвиней, 1057 шт.курей. По свиняхмав місце падіжу кількості127 голів, і курей- 173 шт.

На початок1999 року в господарствіє 53 голови ВРХ,763 свиней загальноювагою 53 тони.

Фактичнасобівартістьтваринництва:

1 кг живоїваги ВРХ — 3,96 грн.,

1 кг живоїваги свиней- 8,00 грн.

У 1998 році сільгоспцехобслуговувало70 чол. Середнійзаробітокодного робітникасклав 176 грн.

Житлово-комунальнегосподарствоі побутовеобслуговуванняробітниківзаводу

На 01.01.1999 рокужитловий фондВАТ «Чернігівавтодеталь»складаєтьсяз:

— гуртожитка№1, вул. Волковича, будинок 5, площею4115 м2; Волковича, будинок 5, площею4115 м2;

— гуртожитка№2, вул. Леніна, будинок 249, площею6888 м2; Леніна, будинок249, площею 6888 м2;

— малосімейки, вул. Леніна, будинок 251, площею5755 м2; Леніна, будинок251, площею 5755 м2;

— малосемійки, вул. Леніна, будинок 253, площею5676 м2; Леніна, будинок253, площею 5676 м2;

— житловийбудинок, вул.Волковича, будинок 21, площею3219 м2; Волковича, будинок 21, площею3219 м2;

— житловібудинки, вул.Леніна, будинок269,271,271А, площею 4942м2; Леніна, будинок269, 271, 271А, площею 4942м2;

— 108-кв.будинок, площею8748 м2;

— 180-кв.будинок, площею9875 м2;

На утриманняЖРЕУ планувалосяпо кошторисі1031 тис.грн., а фактичновитрачено 885,1тис.грн. Економіязасобів відбулосячерез не платежів зв’язку звідсутністюкоштів нарозрахунковомурахунку заводу.Виторг по ЖРЕУза 1998 рік склав822,6 тис.грн., у томуроці — 89,0 тис.грн., готель — 2,6 тис.грн.Крім цього булореалізованоплатних послугна суму 730,0 тис.грн.Збитки по ЖРЕУсклали 62,5 тис.грн.Утриманняодного ліжко-місцяцього року погуртожитку№1 обходилося43,69 грн., по гуртожитку№2 обходилося29,30 грн. на місяць.Утриманнягуртожитока№2 обходивсядешевше, томущо опаленнягуртожиткуздійснювалосяз заводськоїкотельної, ане з міської, що значно дешевше.

Медсанчастинана територіїзаводу обслуговуєробітниківзаводу. У медико-санітарнійчастині ведетьсяприйом хворихдвома терапевтами, акушером-гінекологом, невропатологом, двома стоматологами, стоматологом-протезистом, окулістом. Назаводі функціонуєденний стаціонар.

Працюютькабінети: фізіотерапевтичний(електролікування, гідролікування, теплолікування,інгаляції) іманипуляційний,- лабораторіяклінічна ізубопротезналабораторія, кабінет функціональноїдіагностики, функціонуєцілодобовопост швидкоїдопомоги.

На ВАТ«Чернігівавтодеталь»також мається:

— Їдальня, буфет і кафе«Газель»;

— Спортивнабаза відпочинкуй оздоровчоготабору «Білаакація»;

— Пральнийкомбінат;

— Радіовузол;

Тепличне господарство, що займається вирощуванням овочів, що відпускаються робітникам по низьких цінах.

В 1998 році розрахункиз покупцямиза відгруженупродукціюпороводилисьпо вільно-відпускнихцінах з налогомна добавленувартість 20%.

За рік підприємствомреалізованопродукції на43531,2 тис.грн., планвиконан на101,8% понад планомреалізованопродукції на751,2 тис.грн., зарахунок поставокна ГАЗ та Германію.

Обсяг реалізованоїпродукції повідношеннюдо об’єму випускаємоїпродукціїсоставляє108,5%.

Рівеньтоварообміннихоперацій зарік – 72%, в зрівнянніз минулим рокомзнизився на1,6%.

Дебіторськазаборгованістьпо стану на1.01.99 р. дорівнює4498 тис.грн. Кредиторськазаборгованістьпідприємствана 1.01.99 р. дорівнює7890 тис.грн. Кредиторськазаборгованістьбільша за дебіторськуна 3392 тис.грн.

За минулий1998 рік був отриманприбуток врозмірі 1613 тис.грн.

Рентабельністьпідприємства– 3,7 %. [15]

Постачальники, споживачі іконкуренти

ВАТ «Чернігівавтодеталь»має тісні зв’язкиз різноманітнимипостачальникамиматеріалів, що комплектуютьі споживачамисвоєї продукції.Стабільномуі рівномірномупостачаннюматеріаламиі комплектуючимиелементамизаважає відсутністьоборотнихкоштів у підприємства, а також високачастка товарообміннихоперацій ( бартерних). Основні споживачіматеріаліві комплектуючихзнаходятьсяна територіїУкраїни.

Основніпостачальникив Україні:

1. Металу — ВАТ«Дніпроспецсталь», постачанняметалу здійснюєтьсячерез ВАТ «Орбіта», м. Запоріжжя, шляхом бартерногообміну.

2. Листи, стрічки- ВАТ «Запоріжсталь».

3. Карданнітруби — ЗАТ«Луганськийтрубний завод», що є монополістомпо виробництвукарданної трубив Україні.

4. Резинотехнічнівироби (РТИ) — ВАТ «Кременчуг-резинотехніка».

5. Підшипникирізноманітнихтипорозмірів- Луганський, Вінницький, Гниванський, Харківськийпідшипниковізаводи.

6. РТІ \ (сальники, манжети, ущільнення)- ВАТ «Деласт»м. Харків.

На даниймомент великакількістьматеріалів, а особливокомплектуючихпідприємствозмушене одержуватиза межами України, в основномуз Росії, незважаючина те, що вонидорожче ніжв Україні всередньомуна 20-30 %.

Існують двіосновні причинизакупівлісировини іматеріалівза межами України:

1. Відсутністьвиробництваматеріаліві комплектуючихв Україні.

2. Відсутністьоборотнихкоштів у підприємства.

Основнимпостачальникомматеріаліві комплектуючихза межами Україниє ВАТ «ГАЗ». ЗВАТ «ГАЗ» підприємствопротягом чотирьохроків укладаєбартерну угодуу середньомуна 5 млн. доларіву рік. У видітого, що ВАТ«ГАЗ» не маєдостатньокоштів і неможе розрахуватисяз ВАТ «Чернігівавтодеталь»коштами, розрахунок(частково)здійснюєтьсяшляхом бартерногообміну абовзаємозалікомз іншими постачальникамиВАТ «Чернігівавтодеталь»на територіїРосії.

Основніпостачальникив Росії:

1. ВАТ «Філіт»м. Москва — карданнатруба різноманітнихтипорозмірів.

2. ВАТ «ЧервонаЕтна» — деталіавтонормалі(пружини, гайки.шплінти, шайбий ін.), сталеваі латунна стрічки.

3. ВАТ «ГАЗ»(калібруючо-заготівельнийцех) — холоднотянутасталь різноманітнихрозмірів імарок, в основномута, що не виробляєтьсяна підприємствахУкраїни.

4. Підшипниковийзавод м. Москва- підшипник іосновне виробництво(карданний валГАЗ-53 і ГАЗ-24).

5. Підшипниковийзавод м. Ростов-на-Дону- підшипникина легковікарданні вали.

Основніспоживачі.Юридично вийшовшиз об’єднання«ГАЗ» і набувшисамостійність, завод зберігдобрі стосункизі своїм основнимспоживачем- більш 53 % продукціїпо старому йдена складальнийконвеєр у НижнійНовгород. У1997 році булопоставленона ВАТ «ГАЗ»продукції насуму 13187 тис. грн.

Другою країною,із країн СНД, по споживаннюпродукції ВАТ«Чернігівавтодеталь»є республікаБілорусія — 6 %від загальноїреалізаціїза 1997 р. (1462 т. грн.).

Значні споживачіна територіїУкраїни:

1. ВАТ «Кимерія»м.Київ.

2. ВАТ «Кермет»м.Київ.

3. ВАТ «КримавтоГАЗсервіс»м.Семфірополь.

4. ВАТ «Тріумф»м.Чернігів.

СпоживачіреспублікиБілорусія:

1. ВАТ «Ньюфалет».

2. ВАТ «Телипформ».

Споживачідальньогозарубіжжя:

1. Фірма «IFA» — Німеччина.

2. Фірма «Грант-Словакія»- Словаччина.

3. Фірма «САК-М»- Болгарія.

ОсновніконкурентиВАТ «Чернігівавтодеталь»:

1. ВАТ «Лозовськийковальсько-механічнийзавод» (Україна)-спеціалізуєтьсяна виробництвігарячих штамповок, вузлів, мостівдо тракторівТ-150, ДТ-75, карданнихпередач доколісних ігусеничнихтракторів, автонавантажувачам, автокранам, а також до іншихсільгоспмашині спецтехніки.

2. ВАТ «Автозапчасть»(м. Житомир, Україна)- робить автозапчастинидо автомобіліввітчизняноговиробництва, складає конкуренціюпо ремкомплектахі наконечникамдо автомобілів«Нива» і «УАЗ».

3. «Херсонськийзавод карданнихвалів» (Україна)- спеціалізуєтьсяпо виробництвукарданних валіві сільхозшарнирівдо сільськогосподарськоїтехніки, автомобілям«МАЗ», «КамАЗ», ГАЗ-53, ГАЗ-52, ГАЗ-24,«Москвич-412».

4. ВАТ «Белкард»(м.Гродно, Білорусія)- це підприємствооснащене, насьогоднішнійдень, високопродуктивнимустаткуванням, що металозабезпечує, рівень механізаціїосновноговиробництваскладає 81 %, вантажно-розвантажувальнихробіт — 84,5%. В данийчас на заводівипускаютькарданні валидо автомобілів:

— «МАЗ», «БелАЗ»,«КамАЗ», «Урал»,«КАЗ», «ЗІЛ», практично всіхмоделей сімейства«ГАЗ», «УАЗ»,«ВАЗ»;

— для автобусів«ЛАЗ», ЛіАЗ","Ікарус", «РАФ»,«Газель»;

— для сільськогосподарськоїтехніки;

— для трамваїв, тракторів, залізничнихі пасажирськихвагонів.

5. «Арзамаськиймашинобудівнийзавод» (м.Арзамас, Росія) — робитьрізноманітніавтозапчастідо автомобіліввітчизняноговиробництва, а також до військовоїтехніки. Науніверсальномуустаткуваннівиготовляєкарданні валидо автомобілів«ГАЗ».

6. ВАТ «Фрітекс»(м. Ярославль, Росія) — спеціалізуєтьсяна виробництвіпрокладок доголівок двигуна, глушителі якдля вітчизнянихавтомобілів, так і для іноземноговиробництвасамої широкоїгами.

Основнимиконкурентамипо складаннюавтомобілівГАЗ і оформленнюсалонів мікроавтобусівє:

“Кримавтогазсервіс” м. Сімферополь;

“УкрВолгатехсервіс” м. Київ;

“Черкаський авторемонтний завод”;

АТ “Полтава-Авто”;

АТ “Віннитчина –Авто”;

“Дніпро-ГАЗ” м. Дніпропетровськ.

Висока прибутковістьторгівлі запаснимичастинамисприяє гострійконкуренції, особливо вторгівлі запаснимичастинами долегкових автомобілів.Закордонніфірми звичайновраховуютьконкурентніякості деталейі вузлів приустановленнісвоїх. Не конкуруючимизапаснимичастинаминазивають такожтакі деталіі вузли, постачальникамияких можутьбути тількивиготовлювачімашин і їхніпідприємства.Конструкціяабо якість цихвузлів і деталейне дозволяєімітаторамвиготовлятиїх із достатньонизькою собівартістю, щоб конкурувати.

Характеристикасімейства “ГАЗ”наведена вдодатку 4.

До конкуруючихвідносятьдеталі і вузли, серійне виробництвояких може бутиналагодженена будь-якомуспеціалізованомупідприємстві: прокладки, шланги, деталізчеплення ігальма, деякідеталі двигунів, паливної ігідравлічноїапаратури.Особо конкуруючимивважаютьсязапасні частинистандартизованогоасортименту, аналоги якихпоставляютьсяна ринки багаточисельнимивиготовлювачами(свіча запалювання, фільтруючіелементи іт.п.).

Виділяютьще дві категоріїзапасних частин- порівняноконкуруючіі технічноконкуруючі.Порівняноконкуруючимивважають найбільшевикористовуванізапасні частини: поршневі каблучки, поршні, стартераі їхні деталі, генераториі т.п. Ціни саметаких деталейдорівнюютьсяпокупцями привиборі технікидля зразковоїоцінки майбутніхвитрат на ремонт.Технічно конкуруючиминазиваютьдеталі, замістьяких можнапідібратизадовільнийаналог абовиготовитизаміну прямов майстерні.

У торгівлізапаснимичастинамиберуть участьосновні чотиригрупи конкурентів.

До першоїгрупи (основної)відносятьдосить значніпідприємства, що спеціалізуютьна виготовленнівизначеноїноменклатуридеталей і вузлівдля постачанняїхнім виготовлювачаммашин у якостікомпонентівскладання. Такідеталі в якостізапасних частинвони поставляютьрегіональнимскладам виготовлювачівмашин (ВАТ «ЧАД»). Спеціалізованеустаткуванняцих підприємствдозволяє їмтакож робитизапасні частинидо машин, ізвиготовлювачамияких вони взагаліне пов’язанініякими угодами. Випускаєманими продукціяпродаєтьсячерез незалежніфірми, що займаютьсяторгівлеюавтозапчастинамидо різноманітнихмоделей машин.

Другою неменш небезпечноюгрупою конкурентів, через їхнюшвидку пристосовуваність, вважаютьпідприємства, що займаютьсявиготовленнямзапасних частинспеціальнодля продажуна ринку. Ціпідприємства-імітаторизвичайно випускаютьдеталі вузькоїноменклатуриі продаютьзапчастинипо цінах значнонизьким, чимціни основнихпостачальників.Ні відповідністьстандартамвиготовлювачів, ні якість прицьому не гарантовано.

На ринкуУкраїни з’явилисянеоригінальнідеталі дляавтомобілівВАЗ, КамАЗ і«Москвич»виготовленізакордоннимиімітаторами.Вітчизнянихпідприємства-імітаторів, що випускаютьзапасні частинибез ліцензійосновнихконструкторіві гарантіїякості, з’являєтьсяусе більше — від кооперативівдо заводів, щозагубили замовленняна стару продукцію.Обидві групиконкурентівспеціалізуютьсятільки наноменклатурівисокого іпостійногопопиту і маютьможливістьпродаватиавтозапчастинидешевше, томущо займаючисьвузькою номенклатуроюмають низьківитрати виробництваі розподіли.

До третьоїгрупи конкурентіввідносятьдрібні фірми, що займаютьсярозбиранняммашин, проданиху брухт абоукрадених іпродажем придатнихдля подальшоговикористаннядеталей і вузлів.Ціни на такідержані запаснічастини коливаютьсяв межах 25-50 % доцін на відповіднінові товари.

Четвертугрупу конкурентівскладаютьпідприємства, що практикуютьвідновленнязношених деталейі агрегатівмашин по замовленняхклієнтів іділерів, частов коопераціїз фірмами третьоїгрупи. У вільнийпродаж відновленіагрегати івузли тількипочинаютьнадходити. Уцій сфері гарніперспективив підприємств, що мають відповіднеустаткування.

Ціни наавтомобільномуринку Українипредставленів додатку 5.

2.3. ЗМІСТФУНКЦІЙ ВІДДІЛУМИРКЕТИНГУЗ АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОГОСЕРЕДОВИЩА

Виходячиз сучаснихпотреб підприємствав питанняхмаркетингаосновниминапрямкамизаснованоговідділу є:

робота зі споживачами;

просування товару;

дослідницька функція;

організація сервісу;

аналіз зовнішнього середовища;

організація внутрішнього середовища;

прогнозно-стратегічна функція;

організаційно-координаційна функція.

Важливоюсферою, якійпоки на підприємствіне приділялинеобхідноїуваги, булимаркетинговідослідження, аналіз зовнішньогосередовища.

Основнізадачі які впершу чергунеобхідновирішити вцьому напрямку:

дослідження факторів, що зумовлюють динаміку та структуру споживчого попиту на продукцію підприємства, кон‘юнктури ринку;

вивчення попиту на продукцію підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;

Аналіз та прогнозування основних кон‘юнктуротворних факторів потенціальних ринків збуту продукції, що вироблюється на підприємстві: комерційно – економічних, включаючи економічну ситуацію та фінансовий стан потенційних покупців, реальний платоспроможний попит на продукцію, що вироблюється та співвідношення попиту та пропозиції на конкретні види продукції;

об’ємів поставки, технічного рівня та якості конкурентної продукції, її переваги та недоліки у порівнянні з продукцією даного підприємства;

існування нових ринків збуту та нових споживачів продукції, що вироблюється підприємством;

Виявлення передових тенденцій у світовому виробництві продукції по профілю підприємства;

Виявлення системи взаємозв’язків між різними факторами, що впливають на стан ринку та об’єми продажу;

Аналіз конкурентоздатності продукції підприємства, співставлення її споживчих якостей, ціни, виробничих затрат з аналогічними показниками продукції конкурентів, що випускаються іншими підприємствами;

Розробка на основі вивчення кон‘юнктури та ємкості ринку прогнозів по платоспроможному попиту на нову та продукцію, що серійно випускається;

Розрахунокємкості ринкудля продукціїпідприємства;

Збір, систематизація та аналіз усієї комерційно – економічної інформації по кон’юнктурі потенційних ринків збуту продукції підприємства;

Визначення географічного розміщення потенційних споживачів;

Визначення питомої ваги продукції основних конкурентів у загальному об’ємі збуту на даному ринку;

Аналіз сильних та слабких сторін продукції конкурентів.

Змісту цихзадач відповідаєцілеспрямованепостійно діючемаркетинговедослідження.

Маркетинговаінформація- цифри, факти, зведення й іншідані, що характеризуютьринкові процесиі явища і необхіднідля забезпеченняаналітичнихі прогнознихпотреб маркетингу.

Одержанняй аналіз інформаціїможуть бутизавданняммаркетинговоїслужби в цілому, окремих їїпідрозділівабо ж, як ужебуло відзначено, здійснюватисяна комерційнихначалах спеціалізованоюмаркетинговоюфірмою. Останняможе здійснюватиповний маркетинговийцикл або ж виконуватиокремі операціїпо збору й аналізуяких-небудьданих. Звичайномаркетинговафірма не тількиробить висновки, але і дає конкретнірекомендаціїпо проведеннютих або іншихмаркетинговихзаходів. Збір, опрацюванняй аналіз інформаціїпотребуютьвід співробітниківмаркетинговихслужб спеціальноїкваліфікаціїі високоїінформаційноїкультури.

Інформаційнакультура — цезнання, уміння, навички ефективногокористуваннямаркетинговоюінформацієюв умовах комп'ютеризації.

Інформаційнасистема маркетинговогодослідженнявідрізняєтьсяскладністюі різноманіттям.Вона тіснопов'язана ізсистемоюкомунікативнихзв'язківфірми. Відбуваєтьсявзаємовигіднийобмін інформацієюз постачальниками, торговимипосередникамий у певній мірізі споживачами(зокрема, споживачповинен одержувативичерпну рекламнуінформаціюпро товари іпослуги, проумови їхньогопродажу, алена заміну самподає інформаціюпро власніпотреби і превагиу вигляді відповідейна різноманітнівиди опитуваннь).Комерційнівідношенняз банківсько-кредитнимиустановаминеможливі безвзаємногоінформування. Не є, як ми побачимо, одностороннімиінформаційнізв'язки ринковихструктур зустановамидержавноїстатистики: представляючив органи державноїстатистикиобов'язковузвітність, фірми можутьрозраховуватина придбанняінформаціїна комерційнихначалах.

Дуже складноює проблемаодержанняінформаціїпро конкурентів, клієнтів, торговихпосередниках.Частина цієїінформації(про клієнтіві посередників)може бути отриманав результатідобровільногообміну інформацієюміж зацікавленимиучасникамиканалу товарообігу.

У деякихкраїнах можливістьтакого обмінупередбаченав типових контрактахі навіть законодавчихактах. В Франції, наприклад, булирозробленірекомендації, відповіднодо яких виробникбрав на себезобов'язанняподаватидистриб'юторутаку інформацію: дані про виробництвоі споживанняпродукту; данівласних статистичнихдослідженьринку, у томучислі розрахункиємкості ринку(у цілому і порегіонах, сегментам); кон'юнктурніоцінки ринку; дані анкетуванняспоживачів; демографічніхарактеристики: відомості проконкурентів-виробниківі їхні дії, утому числі проконкуруючітовари; документаціюі повну інформаціюпро запропонованийтовар, у томучислі матеріалийого тестуванняі самосертифікації, а також оцінкиконкурентноздатностітовару.

Дистриб'ютор, у свою чергу, подає виробнику-постачальникуінформаціюпро клієнтів, зокрема пророздрібнихпокупців; характеристикутоваропровідноїматеріально-технічноїбази (торговоїі складськоїмережі); оцінкупотенціалумісцевого(локального)споживчогоринку; інформаціюпро проведенідистриб'юторомдослідженняринку, у томучислі аналіздумок, поведінкаі преваги покупців; характеристикумісцевих торговихконкурентів; відомості прооцінку товаруспоживачами,їхніх претензіях(рекламаціях), про нові засобивикористаннятовару; характеристикуефективностіреклами.

[3. c. 275]

Певна частинаінформаціїможе бути отриманаз відкритихпублікацій, у тому числірекламногохарактеру.Корисно встановлюватипостійнеспостереженнявідкритоготипу за діяльністюконкурента: відслідковуванняпроцесів роздрібногопродажу, приблизніоцінки потужностіпідприємств-конкурентів, візуальніспостереженняза частотоюі розміромперевезень, опитуваннняклієнтів конкуруючихфірм і т.п.

Один ізнайбільш ефективнихметодів оцінкиможливостейконкурента, клієнта абопосередника- спеціальніекспертнідослідження, непрямі розрахункина основі відомихданих. Але невиключена ізакрита системаодержанняінформаціїпро конкурентів, посередникахі клієнтах.Така діяльністьназиваєтьсямаркетинговоюрозвідкою(marketing intelligence). Вонаохоплює постійнудіяльністьпо збору поточноїконфіденційноїабо полукофединційноїінформації. Як відомо, українах ізрозвинутоюринковою економікоюшироко поширеніметоди економічногошпигунства.Не відмовляючисьу принципі віддеяких із них, не варто переходититу грань, заякою починаєтьсяпорушеннязаконів і комерційноїетики. ПрийнятийЄвропейськимтовариствомпо вивченнюсуспільноїдумки і маркетингуМіжнароднийкодекс по практицімаркетинговихі соціальнихдослідженьзахищає правадослідників, замовників, респондентіві інформантів. Зокрема, указується, що гарантуютьсяанонімністьреспондентівбудь-яких обстеженьі конфіденційністьінформації, отриманої вході дослідження.

Носіямиінформації,використовуваноїв маркетингу,є насампередспоживачі (якіндивідуальні- населення, так і масові- підприємства, установи, фірмиі т.д.). Від нихвимагаютьсявідомості проїхні потребиу всьому діапазоніможливих потреб, купівельноїспроможностіі про себе самих, хто вони, доякого класу(економічній, соціальнійабо іншій групі)відносяться, які ознаки, щовизначаютьїхню поведінкув сфері ринку. Значні зусилляі своєріднаделікатністьнеодхідні длятого, щоб переконатиіндивідуальногоспоживача датинеобхідні длямаркетингудані про себеі свої потреби, щоб довести, що в кінцевомурахунку данаінформаціяпіде йому нена шкоду, а накористь. Цебагато в чомузалежить відзагальноїморальної ісоціально-економічноїситуації вкраїні, культурногорівня населення, психологічнихособливостейі т.п. Масовийспоживач, становлячисьпостійнимклієнтомфірми-постачальника, як правило, охоче йде наінформаційніконтакти. Носіямиінформаціїє торговіпідприємстваі фірми, а такожпідприємстваі фірми сферипослуг, що маютьу своєму розпорядженнізведені характеристикитоварообігу, ціноутворення, торгівельногоі побутовогообслуговування, взаємовідносинторгівлі зпостачальникамиі покупцямиі т.п. І нарешті, носіями інформаціїє виробники, що володіютьвідомостямипро якістьтовару, потенціалвиробництва, перспективахмодернізаціїі диверсифікації, можливостяхнауково-технічногопрогресу, собівартостітовару. Як правило, при укладанніконтрактівфірма-виробникі торгова фірмаприймають насебе взаємнезобов'язанняобмінюватисянеобхідноюінформацією.

Всі підприємстваі відділенняфірми у встановленітерміни і відповіднодо плану і програмиподають звітикерівництвуфірми. Кон'юнктурнаі сигнальнаінформаціянадходить умаркетинговуслужбу від усіхпідприємств, підрозділіві служб фірми; крім того, періодичнопроводятьсятак званікон'юнктурнінаради, уяких звичайноберуть участькерівники інайбільш досвідченіспеціалістипідприємств, підрозділіві служб фірми. У торгових(збутових)підприємствахі підприємствахпослуг створюєтьсявже згадуванамережа торговихкореспондентів.Торговікореспонденти — це кваліфікованіпрацівникирізноманітнихфахів, що заособливу платупідготовляютьі подають інформаціюз широкого колапитань (кон'юнктура, попит, якість, ціни, поведінкапокупців іт.д.). Для відслідковуванняі вивченняпопиту створюютьсяспеціальніопорніпункти — найбільшепредставницькі(типові) підприємстваторгової фірми, на базі якихпроводятьсявиміри основнихпараметрівринку. Аналогічнасистема застосовуєтьсяв сфері послуг.Найбільш важливемісце середджерел маркетинговоїінформаціїзаймають панельніобстеженняспоживачів.

Панель- постійнофункціонуючавибірковасукупністьсімей (домогосподарств), що регулярноподають заособливу платудокладну маркетинговуінформаціюз програми, розробленоїмаркетинговоюслужбою фірми.

Власні панелізвичайно маютьтільки крупнімаркетинговіслужби, спеціалізованімаркетинговіі консалтінговіфірми і науково-дослідніорганізації.Матеріалистатистикисімейних бюджетівподають чималийінтерес длямаркетинговихслужб багатьохфірм і можутьнабуватисяна комерційнихзасадах. Такапрактика прийнятав багатьохкраїнах.

Важливимджереломмаркетинговоїінформаціїє опитуваннняспоживачіві торговихпосередників(як правило, вибіркові).Часто їх проводятьна ярмарках, виставках-продажах, презентаціяхнових товарів, на сезоннихі інших розпродажахі т.д. Крім того, опитуваннняпроводятьсяпо місцю проживанняабо роботиспоживачів, а також у суспільнихмісцях.

Всі джереламаркетинговоїінформації, включаючи істатистичнувнутріфірмовузвітність, підрозділяютьсяпо засобу одержанняна дві великігрупи: внутрішнюі зовнішню. Внутрішняінформація — дані, щозбираютьсяй оброблюютьсяслужбовцямиданої фірми. Зовнішня — це інформація, що збираєтьсяза межами фірми, але використовувананею для власнихмаркетинговихцілей. Внутрішняінформаціяскладаєтьсяз даних внутріфірмовогообліку і звітності, що збираєтьсяі розробляєтьсяяк для власноговикористання, так і для представленняорганам державноїстатистики, податковійслужбі, кредитно-банківськійі страховійсистемі, партнерампо бізнесі ідля інформуваннягромадськості, а також данихрізноманітнихобстежень, проведенихсамою фірмоюабо по її замовленню, для службовоїінформаціїі т.п.

До джерелзовнішньоїінформаціївідноситьсяшироко поширеназа рубежемпрактика публікаційфірми про себеі свою діяльність.Видаютьсяспеціальнібюлетені, кудифірма повідомляєпевну інформацію, видаютьсяокремі роботияк рекламного, так і дослідницькогохарактеру.Регулярнопублікуютьсязвіти для акціонерів.У цих публікаціях, звичайно, нерозголошуєтьсякомерційнатаємниця, алечастина інформації, корисної конкуренту, усе ж обнародується.Діє «законквітки».Фірма змушенадавати про себеінформацію, щоб залучитиінвесторіві клієнтів, створити іміджпроцвітаючої.Відомо, що яктільки фірмапочинає приховуватиінформацію, довіра до неїпадає, а це негативновідбиваєтьсяна її прибутках.Режим таємностів комерціїповинний матирозумні межі.

Маркетинговаінформаціяза ознакамиїї призначенняділиться напервинну іповторну. Допервинноївідноситьсяінформація, що спеціальнозбираєтьсядля конкретнихмаркетинговихпотреб. Найважливішимджерелом первинноїінформаціїє опитуваннняспоживачів, а також експертнідослідженняй експерименти.Повторнаінформаціязбираєтьсядля інших цілей, але може бутивикористанав інтересахмаркетингу.Наприклад, внутрішняінформаціяінших економічнихслужб фірми, зокрема данібухгалтерськогообліку, данівиробничо-технологічнихпідрозділіві т.д. Повторнаінформаціяможе відноситисьі до категоріїзовнішньої.Наприклад, данідержавноїстатистикицін, сімейнихбюджетів, демографіїі т.д. Дуже кориснимджерелом повторноїінформаціїможуть служитирізноманітнізовнішні публікаціїяк у спеціальнихмаркетинговихі економічнихвиданнях, унаукових працяхі т.п., так і взасобах масовоїінформації.Можна використовуватиофіційні публікації, у тому числізбірники, довідники, щорічникиМінстата Україниі його підрозділіві регіональнихслужб. Певнуінформаціюможна витягтиз публікаційрекламногохарактеру: проспектів, бюлетенів, офіційнихзвітів фірмі навіть відомостей, що поміщаютьсяна упаковуваннітовару. Необхіднотакож стежитиза науковоюі популяризаторськоюлітературою, де можна знайтикорисну інформаціюекономічногоі методологічногохарактеру.Існують спеціальнібібліографічніслужби і службигазетно-журнальнихвирізок.

Самостійноюі дуже продуктивноюформою одержаннямаркетинговоїінформації,її аналізу іпрогнозу служатьекспертнідослідженняй оцінки.

Особливоважливу рольв інформаційнійсистемі маркетинговогодослідженняграють опитуванння.Їхнім об'єктом, у першу чергу,є індивідуальніспоживачі, хочаможуть бутиі торговікореспонденти,і інші особи, що беруть участьу маркетинговійдіяльності(продавці, комівояжери, товарознавці, працівникирізноманітнихекономічнихі інших служб).Чому опитуванннямнаселенняпридаєтьсятаке важливезначення, зрозуміло: споживач — носійнеоціненноїінформаціїдля маркетингу. Хто, крім самогоопитуваного, може знатикраще і повнішейого запитиі потреби, пояснитиособливостісвоєї поведінкина ринку? Якщовиявити закономірностіпопиту, йогоеластичністьі т.п. можна шляхоммоделюваннямасових процесів, то з'ясуватимотиваціюпокупок, превагапокупця, йогодумка про товарі т.п. можна тількина основі прямогодіалогу з покупцем.

У маркетинговомудослідженнівикористовуютьсяобидві формиопитуванння:усне опитуваннняі його різновид- інтерв'юванняі письмовий- анкетування,частіше усьогозасобом саморегістрації. У останньомувипадку розрізняютьсяекспедиційнийзасіб, колиособа, що проводитьопитуванння, сама роздаєі збирає анкети,ікореспондентський, коли анкетирозсилаютьсяі повертаютьсяпоштою. [7]


    продолжение
--PAGE_BREAK--

3. УДОСКОНАЛЕННЯІНФОРМАЦІЙНОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯМАРКЕТИНГУНА ПІДПРИЄМСТВІ

Сьогодні виграє той, кого більше знають зовні з кращої сторони, той, хто знає більше про дійсний стан своєї організації, той, хто більше знає про ситуацію навколо себе, та вміє оперативно аналізувати цю інформацію.Все це складові гарно поставленої та виконаної задачі інформаційного забезпечення в організації.

Організаціявнутріфірмовоїзвітності, використовуваноїв маркетинговихцілях, підпорядковуєтьсязагальнимвимогам статистичноїметодології.Її зміст залежитьвід об'єктадослідженняі його цілей.У принципівнутріфірмовамаркетинговаінформаціяповинна охоплюватитакий мінімумстатистичнихпоказників: оптовий і роздрібнийпродаж продуктіві послуг (васортименті)з обов'язковимвичленуваннямвалового ічистого товарообігу; товарні запаси(в асортименті); фінанси фірми, витрати обертанняі прибуток; чисельністьі склад працівників, оплата, праці, продуктивністьпраці. Крімтого, необхіднаінформаціяпро ціни. Повнотай оперативністьобліку продажуі запасів залежатьзначною мірою від ступенякомп'ютеризаціїобліку.

Статистичнезабезпеченняпередбачаєрозробку такихпоказників: обсяг збуту(товарообігу, продажі послуг)по фірмі в цілому; питомої вагифірми в загальномуобсязі збуту(товарообігу, продажі послуг)на даному ринку; число і розмірпідприємстві підрозділівфірми (включаючиїхнє групуванняпо обсягу товарообігуі рентабельності, основним фондам, чисельностіпрацівників); структура йасортиментреалізованихтоварів (послуг); розмір витраті прибутку; розмір оборотнихкоштів; наявністьресурсів(матеріальних, товарних, фінансовихі трудових).Для крупноїфірми необхіднийперелік товарнихі регіональнихринків, на якихвона знаходиться, а також даніпро число ірозмір конкуруючихфірм. Для невеликої, порівняновузькоспеціалізованийфірми потрібнодати характеристикуїї ринковоїніші, тобтоїї цільовогомісця на ринку, ступінь стійкостіїї позиції, атакож відсутністьабо незначнуроль конкуренції, що характернодля такого типуринкової діяльності.

Статистичнезабезпеченнямаркетинговогоплануванняі контролю завиконаннямпланів передбачаєрозробку прогнозівпопиту на товариконкретноїфірми, витраті прибутку, поведінкиконкурентів.Даються оцінкистана і змінигосподарськогопортфеля, будуютьсямоделі діловоїактивностіданої фірми.Становище, завойованефірмою на ринку, піддаєтьсяаналізу, щобз'ясувати характеррозвитку; зокрема,інтенсивнимтипом розвиткуфірми вважаються: а) ріст покупокі розширеннякола покупців, що свідчитьпро глибокепроникненнятовару на ринок; б) розширеннямеж ринку (ізрегіональногоринку фірмапереключиласяна міжрегіональнийабо федеральнийринок, не обмежовуясьспоживчимроздрібнимринком, виступилана оптовомуспоживчомуринку установі т.п.); в) рістпокупок зарахунок удосконалюваннятовару.

3.1. ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯЗАСОБІВ КЕРУВАННЯ

БАЗАМИ ДАНИХ

ВітчизняніКИС — тенденціїі перспективи

Ринок вітчизнянихкорпоративнихінформаційнихсистем (КИС)з'явився. Цевже не механізаціяобліку, а фіксаціяусіх виконуванихоперацій. Налагодившисистему зборуінформації, можна переходитидо її переробки,«розфасуванню»і упаковуванню- в інтересахне колективу, як багато хтопо звичці думає, а тонкого прошаркувищих менеджерівпідприємства, тобто людей, що приймаютьсерйозні управлінськірішення, щорішення — цете, що виконується, на відміну відпобажань іблагих намірів.

Шлях еволюції: від програмидля бухгалтера- до програмидля оператора(у широкомузначенні, тобтодля людини, щовиконує конкретніоперації). Такийкрок: від програмидля оператора- до програмидля управлінця.Головна сировинадля управлінця- це інформація(оперативна, прогнозна, архівна), керуєїм досвід, знання,інтуїція, а навиході в нього- управлінськірішення. Прицьому КІС — недах, вона нівід кого і нівід чого неприкриває, КІС- фундамент.Завдяки їйзамість складногококтейлю різноріднихпоказниківстають значніфінансовірезультатикожного видудіяльності- з'являєтьсяможливістьуправляти цимивидами не вцілому, а конкретноі окремо.

Коли привеличезнихресурсах(матеріальних, людських іінших) КПД низький, це говоритьлише про втратукерованості.Надлишок персоналу, з одного боку, з іншого боку- хиба квалифікованихробітників, необгрунтованезалученняпозиковихфінансовихзасобів, непродуманийасортимент- усе це симптомивтрати керованості.Тим часом потужнаі розгалуженаінформаційнаінфраструктурадозволила бстворюватиоперативнімоделі об'єктів, явищ, ситуаційі видів діяльності- моделі, що потрібнідля керування.

З теоріїкеруваннявідомо, що стосовносуб'єкта, щозбираєтьсяуправляти, йогоцілям і можливостямоб'єкт повиннийбути цілісним(мати визначенімежі), що спостерігається(цікавлячогосуб'єкта сторониоб'єкта треба«бачити» регулярноі вірогідно).Крім того, повиннабути можливістьна об'єкт впливати,і у відповідьна визначенівпливи об'єктповинний реагувативідомою ігарантованоюуявою. З. Кучкаров(аналітичнийцентр «Концепт»)писав, що управлятишматками цілісностей(тут доречнопригадати«кусочную», або «клаптеву», автоматизацію)настільки жбезтямно, які будуватигреблю до серединиріки. І якщосистемні межіпроходять поодних лініях, а відомчі поінших, малопродуктивнозайматисяскороченнямштатів, змінюватиначальників, лаяти бюрократію.Насампередте, щодо чоговиробляєтьсяуправлінськерішення, повиннебути реконструйованеяк цілісність.Система керуванняповинна бутипобудовананад цією цілісністю.Інакше однасистема сьогодніасфальтує, аінша назавтрарозкриваєканалізаційнітруби.

Сьогодніуправлінськіпомилки обходятьсяособливо дорого, а працюючи врежимі жорстокогостресу, високогоризику, крайньоїнепевностіі постійногодефіциту часуна роздуми, управлінецьпросто не можеїх не чинити,іноді простоне бачачиальтернатив,іноді бачачи, але роблячизрадливийвибір. Необхіднофіксувати інакопичуватиуправлінськийдосвід — дляцього як мінімумповинна бутимова описууправлінськихрішень в виглядібази знань.

Програмиавтоматизаціїбухоблікузвернені вминуле, вонидопомагаютьдостойно звітувати, сучасним системавтоматизації, у визначеномуступені притаманнітакі яекості, як комплексністьі интегрованість.Завтрашнісистеми автоматизації, якщо вони дійснохочуть вийтина рівень вищогокерівництвапідприємства, повинні даватиможливість«порозмірковуватипро майбутнє».Сучасний менеджерусе частішезмушений вживатизаходи малопомітніі на першийпогляд незначні, але спроможнізненацькапризвестиорганізаціюабо до прориву, або до катастрофи.

Тлумаченнязакономірностейминулого, спробиз'ясувати ізрозуміти, учому полягалапомилка, і щопризвело дозрадливогорішення, абозбою при йоговтіленні вжиття, складаютьодну з найголовнішихсторін діяльностіменеджерів, зайнятих майбутнім.

Філософ ідизайнер бізнесуЛ. Переверзєвписав: «Частоте, чим займаєтьсяменеджер, порівнюютьіз подорожжю, морською абосухопутною.Але якщо такіпорівнянняі правомірні, то порівнюватитреба не зрегулярнимиторговимирейсами з пунктуА в пункт Б, аз дуже ризикованоюпершопроходнеческоюекспедицією- начебто тих, що на зорікапіталізмупризводилидо відкриттянових земельіз залежамизолота, дорогоціннихкаменів і іншихприроднихресурсів, нерідкодо того часувзагалі незнані, що чекаютьосвоєння ірозробки енергійнимиі заповзятливимиколонізаторами.Про подібнуподорож наврядчи можна говоритияк про неухильнепрямуваннядо точно поставленоїцілі, адже „ціль“поки не локалізованані в просторі, ні в часі, неспецифікованіїї утриманняй обсяг. Місцерозташуванняі предметнийсклад шуканогоз'ясуються лишепісля того, якбуде виявленещось достатньоцінне, щоб припинитиподальші пошукиі почати щосьробити на основізнайденого».

2. ВітчизняніКІС претендуютьна універсальність(для будь-якихгалузей, масштабівпідприємства, видів виробництва).Швидше за все, готовність«братися заусе» пов'язаназ загальноюфінансовоюситуацією. Якщовона будеполіпшуватися, основним гравцямринку прийдетьсявизначитисяі розставитипріоритети.З цим тіснопов'язананеобхідністьруху вітчизнянихКІС убік реальноївідкритості- тобто відповідностівиробленимиринком, узгодженимиіз промисловимистандартами, що розвиваються.Поки мова йде(і то не у всіхрозроблювачів)про дотриманняякихось внутрішніхстандартів, стандарти жгалузеві іміжгалузевіможуть народитисялише за допомогоюзначних користувальнихасоціацій, щоініціюють цюроботу і створеннявідповіднихструктур. Створеннятаких стандартів, до речі, дозволитьзалучити незалежнихрозроблювачівдо роботи надКІС і прискоритьтемпи розвиткуКІС.

Відкритістьсистем — це неанархія і негра без правил.Оскільки стандартив ринковійекономіці маютьрекомендаційнийхарактер, їхняефективністьі «довгоживучість»визначаютьсямеханізмом, що їх породив.Проходженняпринципамвідкритихсистем — гарнаоснова дляоб'єктивногопроведеннятендерів, щодозволяє мінімізувативитрати, захиститиінвестиціїпри зміні поколіньтехніки, «вживлені»у систему новихмашин, програмі т.п. Спеціалістивважають, щобуде й економіявелика, і захиствітчизняногоринку від західнихнекондиційнихпродуктів.

Співтовариствоспоживачівповинно вироблятивимоги до систем,ініціюватиствореннягалузевих іміжгалузевихекспертнихструктур. Прикладтакого співтовариства- АсоціаціяAPICS у СполученихШтатах. На жаль, у нас ступіньсамосвідомостіще не настількивелика, і підприємства, що представляютьрізноманітнігалузі, іззадоволеннямнаступаютьна ті самі грабліпо черзі.

3. ТворцівітчизнянихКІС іменуютьсебе розроблювачами, а не виробниками.Це показово- вітчизнянимфірмам лишетреба вийтиза межі КБ, абодослідницького, виробництва.Ще не всі розроблювачіскладного ПОусвідомили, що стають, посуті, постачальникамитехнологійкерування. Єпостановникиі програмісти, продавці іфахівці з реклами- усього цьогосьогодні вжемало, а завтразнадоблятьсясерйозні промисловітехнологіїі концентраціяресурсів, утому числіфінансовихі людських.Організуючиінших, розроблювачамКІС потрібноспочатку подивитисяв дзеркало йорганізуватисебе як «зразкове»ринкове підприємство, орієнтованена теперішньогоі майбутньогоспоживача.

Навіть великийбігун не можерозвити швидкістьбільш 40 км/год.Щоб збільшитишвидкість напорядок, потрібнийлітак. Особистістьродить ідеюлітака, алесамі літакинароджуютьсягалузями, технологіями, а не окремимиособистостями.Українськийринок КІС занадтовеликий ірізноманітний, щоб на йогозавоюваннямогли серйознопретендуватикустарі, навітьдуже талановиті.

4. Шкодитьжити чорно-біларадянськаідеологія«винятковогоабо»: конкурент- ворог, йомуне можна довіряти.Сьогодні конкуруючісистеми, своїі західні, вивчають(на наш погляд, дуже поверхово)із метою що-небудьзапозичити, завтра їх будутьвивчати, щобперестрибнути.Інша найважливішазадача — залучитислужби АСУсамих підприємств, зробити їхсвоїми союзниками, допомогтипідвищити їхнійстатус на рідномупідприємстві.Персонал підприємствазовсім не жадаєпояви КІС ісвіжих вітрів, тому постачальникиповинні заздалегідьготувати «пряники»(наприклад, людина, що вивчилапоширену систему, підвищує вартістьсвоєї робочоїсили і можедобре улаштуватисяна іншомупідприємстві, якщо на своємуне цінують).«Чорно-біла»ідеологіяспричиняє засобою якийсьторохкання- те усе, відпроектуваннядо післягарантійноїпідтримки, розроблювачбере на себе, то раптом заявляєпро готовністьпередати великучастину робітділерам у регіонахі партнерам.Вже почавсяпроцес «посвідченняв коханні»розроблювачівКІС із консалтинговымифірмами, насамперед із тими, хтозаймаєтьсяпитаннямикерування; тепер потрібноперейти віддеклараційдо відпрацюванняреальних механізміввзаємодії.Консультантиповинні «підтягти»керівниківпідприємствдо розумінняролі і можливостейінформаційнихтехнологій, для цього їмпотрібно спочатку«подтягнуться»самим, перебороти«мовний бар'єр».

Консалтинговыефірми маютьунікальніможливостіспостереження, оперативногоаналізу йузагальненнядосвіду найбільшепросунутихі підприємств, що динамічнорозвиваються,і галузей.Підприємство(та й суспільствов цілому) повинномати більшдошкульний, чуйний і гнучкиймеханізм, щореагує на безупиннузміну ситуаціїперекиданнямресурсів туди, де вони можутьдати більше.У цьому зв'язкувкрай важливароль державиі потужнихприватнихфінансовихструктур. Пошуковідослідження, пілотні проектибез взаємодіїз такими структурамиорганізуватиі провестипрактичнонеможливо. Хочадеякі рухи вжеє: знаходятьсяфінансовіструктури, готові зробитиперший крок- наприклад, увигляді видачі«зв'язаних»кредитів підинформатизациюпідприємств.

Ще однанайважливішамісія консультантів- переконатикерівниківпідприємств, котрим пристрастьяк хочетьсячуда, у необхідностіпоетапних, поступових, еволюційнихперетворень.Реальний шляхвиводу підприємстваз кризи — це рокизавзятої праці.Досвід ужепоказав, щонавіть найкращезахідне бізнес-утворенняне дає намкерівників, що знають мистецтвоі науку того, як розроблятий успішно здійснюватипроекти іперетвореннянапівживихрадянських«підприємств»у підприємства, спроможнівижити і процвітатив умовах ринковоїекономіки. Рольже керівникав успіху впровадженняКІС узагаліважко переоцінити: якщо воротар- половина команди, то директор- це половиназаводу. Особливодиректор, щорозуміє, щойому потрібніне чудеса-рішення, а нормальнопоставлені, регулярні,«прозорі» дляспостереженняпроцедуривиробіткизвичайнихрішень — причомув умовах постійнихзмін.

5. Саме виживаннявиробниківскладного ПОзалежить відтого, чи станеконкуренціядвигуном, а неруйнівником(як у тендерах, де ціни збиваютьсянижче розумнихмеж) економічногорозвитку. Нормальніконкурентигрудьми підводятьсяна захист одинодного привиникненнізовнішньоїпогрози. Механізмисаморегуляціїринку добревідомий: незалежниймоніторингякості, добровільнасертифікаціяпродуктів іпослуг їхнімивиробникамиабо постачальниками, регулярнеприсудженнясуспільнихі/або державнихпремій за кращийпродукт/послугиі т.д.

На теперішньомудикому ринкуі конкуруватпо-справжньомуне можна. Багатоговорять проконкуренціювітчизнянихі західнихсистем, тимчасом, як вонипоки виступаютьу «різних видахспорту». Західніексперти незнають, що робитипри хронічнихнеплатежахенергетиківвуглярам, авуглярівтранспортникам- в умовах повногомонополізмувсіх трьох; вони абсолютноне можуть уторопати, як люди, піврокуне одержуючизарплату, залишаютьсяна робочихмісцях, і чомуне закриваютьзавод, що випускаєнікому не потрібнупродукцію. Їмпояснюють, щоне можна, назаводі виситьсоціальнасфера, а вонизнову запитують:«А чому вонана ньому висить?» Так що настомленеабо не прищеплюється, або дає не тіплоди, яких віднього чекають.

Має місцепевний разнобій: одні розроблювачівиступаютьза інтеграціюіз системами- лідерами західногоринку корпоративнихсистем — нехай, мов, на рівніпідприємствапоки діютьвони, а на рівніцехів і ділянокпоки ми потренируемся.Інші діють запринципом «урадянськихвласна гордість».Треті об цюпору тихо зв'язуютьсвої торгові, приміром, модуліз західнимифінансовими- тільки тому, що конкретномузначному клієнтувеліли у всесвітньомумасштабі перейтина західнусистему, а вінхотів і керівніуказівки виконати,і звичну, зручну, що полюбиласяйому програмузберегти.

6. Підприємство+ система = новепідприємство+ збагаченасистема. Томупроцес упровадженняКІС повиннийбути об'єднанийі синхронізованийіз добре продуманимі спроектованимпоетапнимпроцесомреорганізаціїпідприємства(дві перебудовипідряд ніякепідприємствоне переживе).Сьогодні складністьКІС виставляютьнапоказ (мільйонистрочок коду, сотні человеко-летрозробки), завтраїї будуть ховати- зручний «пульткерування», гарний дизайн, мінімальнонеобхіднакількість«кнопок», «важелів»і "індикаторнихлампочок".

Пригадаємо: ще нещодавнотак називанісистеми опрацюванняданих механізувалирутинну конторськупрацю, залишаючив недоторканностіпірамідальну, строго ієрархічнууправлінськуструктуру. Булатака мрія — замінитиобліковціві експедиторівавтоматами.Потім прийшлорозуміння того, що впровадженнянових інформаційнихтехнологійповинно сполучитисяз модернізацієюоргструктур, побудовою більшплоских структур, налагодженнямгоризонтальнихзв'язків міжїхніми елементами.У останні рокизахідні спеціалістиговорять пронову стадію,інженеріїзнань, що ознаменованапереходом відпродажу готовихрецептів допрямої повсякденноїучасті в проектуванні, дослідженняхі розробках.

На жаль, законимаркетингуі реклами нав'язуютьпримітивнийрозгляд багатьохпонять за схемою"є/немає". Менірекомендується, що успіху вперспективідоможутьсяфірми, що навчатьсярозмірятиширину рекламно-маркетинговогокроку з тривкістюй еластичністю«штанів», тобтоструктура, щопідтримує яксамому системуавтоматизації, так і її користувачіву їхньому розвитку.Вольтметр — ітой змінюєланцюг, у якомунамагаєтьсящось виміряти.Тут же мова йдепро взаємодіюдвох складнихоб'єктів, щорозвиваються- підприємствай інформаційноїсистеми. Невжеж підприємствоне поміняється, переміщуючисьна фундаментсерйозноїсистеми? І невжесистема залишитьсястарою, ввібравшиу себе досвід«посадки» наконкретнепідприємство?

Окреме питання- про складністьі гнучкість.Прості системидуже мало вміють,"іграшка" — говорять пронеї і незабаромвикидають.Складні системипотребуютьбагато часудля освоєння, серйознихспеціалістівдля підтримки.Багатотомнадокументаціявідлякує. Водночастреба розуміти, що складнізадачі не маютьдуже простихрішень, і тутнеобхіднийякийсь баланс.Такий же баланспотрібно підтримуватий у плані розвиткусистеми. Як видумаєте, чизаплатитьклієнт за новуверсію системи, якщо функціональновона нічим невідрізняєтьсявід староїверсії, затомати реальноюинтероперабельністю(тобто можепрацювати нетільки на платформі, що використовуєцей клієнт, алеі взаємодієще з десятьмаплатформами, що він в очі небачив і, можливо, не побачить)? Мені здається, що в даномувипадку постачальникще повиннийприплатитикористувачу, якщо він люб'язнопогодитьсяперейти на новуверсію.

7. Важливо нестільки часвідгуку системина конкретнийзапит користувача, скільки часвідгуку виробника(постачальника)системи настогони їїкористувача.

Дуже важливакомпанія-розроблювач, кваліфікаціяїї кадров, їїзацікавленістьу рішенні нетільки світовихзадач, але іконкретнихщохвилиннихпроблем конкретногозамовника. Малоклієнтів — погано, виходить, системане відтестованна.Багато клієнтів- ще гірше: якзвернути насебе увагарозроблювача, довести йому, що твої проблеми- найважливіші?І чи зможерозроблювач, на ногах якогогирями висятьсотні клієнтівіз їхніми дрібнимипроблемамиі капризами, забезпечитирозвиток системи, що випереджає?

Говорять, що хокейніновачки стежатьза шайбою, досвідченібійці — за гравцем, що нею володіє.Так, якістькористувальногоінтерфейсупотрібно оцінюватив першу чергуз погляду часу, необхідногодля запровадженняінформаціїі наступногопошуку помилоку введенихданих, а не зпогляду відповідностійого останнімвіянням модиабо особистихсмаків клієнта.На жаль, тим, хто вибираєКІС, має бутище пройти настількиж довгий і складнийшлях, як і їхнімвиробникам- щоб навчитисяформулювативласні вимоги, задавати розумніпитання івислуховувативідповіді. [10.c. 152-158]

Класифікаціяінформаційнихсистем

По масштабахзастосуваннясучасні АСпідрозділяютьсяна три основнікласи:

1. Настільні- для роботиоднієї людини.До них вартовіднестиАвтоматизованеРобоче Місце(АРМ) бухгалтерамалого підприємства, АРМ касира, АРМрозраховувачазаробітноїплати и.т.д.

Впровадженнятаких програмне викликаєособливихтруднощів ідля гарнихсистем можеобчислюватисяднями.

Основніпроблеми виникаютьпри об'єднанніінформаціїз різних ділянокобліку — томущо дані спеціалістівзберігаютьсяна різнихкомп'ютерах,і виникає багатонеузгодженостей.

Наприклад, той самий об'єкт(матеріал, товар, виріб) на різнихАРМах може матирізні коди.

2. Офісні- для роботивідділу. Дотакого родусистем вартовіднести сітьовібухгалтерськіпрограми, програмиавтоматизаціїторгового залу, сітьові складськіпрограми і.т.д.Працівникиусього відділуможуть одночаснопрацювати зєдиною базоюданих, виконуючиокрему функціюуправлінняпідприємством.Впровадженнясистем цьогокласу значноскладнішенастільних: потрібноупорядкуванняплану рахунків, упорядкуваннязагальногодовідникапостачальниківі споживачів, настроюванняна обліковуполітикупідприємства, навчання персоналуі т.д.

Але даніпроблеми виникаютьпри спробахзабезпеченняінформаційноїбезбумажноївзаємодії міжзбутом, бухгалтерією, постачаннямі виробництвом.

3. Корпоративні- для роботицілого підприємстваабо навітьдекількохпідприємств.Корпоративнісистеми охоплюють, як правило, усюфінансово-господарськуі виробничудіяльністьпідприємства, у т.ч. філії ідочірні фірми, що входить ухолдинговікомпанії іконцерни.

Розглянемокорпоративнісистеми, щотільки в данийчас стали з'являтисяна нашому ринку,і незабаромнеминуче станутьнастільки жпопулярні, які на Заході.Може показатися, що корпоративнісистеми потрібнітільки великимпідприємствам.Насправді тіпроблеми, щоу них вирішуються, актуальні длябудь-якої фірми.

Нижче приводятьсявідмітні рисисучаснихкорпоративнихсистем.

Автоматизуєтьсядокументообігпідприємства

Роботабудується позвичній користувачутехнологіїобробки документів.Документиавтоматичнопередаютьсявід одноговиконавця доіншого або напідпис керівнику, при цьому зводитьсядо нуля можливістьнеправильноїадресації, забування абовтрати документів.Система контролюєтерміни виконанняробіт і видаєнагадуваннявідповідальнимвиконавцям.

Моделюютьсябізнеси-процеси

Пояснювати, що таке бізнеси-процесив документообігу, навряд чи потрібно- кожний спеціалістзштовхуєтьсяз ними щодня.Наприклад, бізнес-процескупівлі матеріалівскладаєтьсяз одержаннярахунку, йогооплати, одержанняматеріалівза накладноюі їхніми оприбуткуваннямина склад. Цесупроводжуєоформленняі підписанняпевного наборудокументів.З подібнихбізнес-процесів, по суті, і складаєтьсявесь оперативнийдокументообігпідприємства.Корпоративнісистеми новогопоколіннядозволяютьпідприємствусамостійномоделюватив системі своїбізнес-процеси. Цезначить, що, продумуючивпровадженнянового бізнесу-процесу, керівник самостійноабо за допомогоюсвого фахівцяз комп'ютерівописує йогоу своїй корпоративнійсистемі, визначаючипри цьому, якідокументиберуть участьу процесі і хтозі спеціалістіввідповідаєза дії з цимидокументами.Більше керівникуне доведетьсяні інструктуватисвоїх спеціалістів, ні контролюватипослідовністьдій або слушністьоформленнядокументів- система простоне дозволитьперсоналуробити помилкиабо порушуватитехнологіюроботи.

Бізнес-процесодержаннятоварів занакладною

Ліквідуються внутріфірмменібар'єри. Думаємо, багато керівниківзараз стурбованіінформаційноюроз'єднаністюсвоїх спеціалістів.Корпоративнісистеми зіграютьнемаловажнуроль у тому, щоб колективпочав працюватияк єдина команда, орієнтованийна виконанняспільної цілі(збільшенняприбуткупідприємства).

Длязабезпеченняузгодженоїроботи довільногочисла користувачіву єдиній комп'ютерніймережі найбільшедоцільною єтехнологіяклієнт/сервер, у якій один абодекілька самихпотужних комп'ютерів, називанихсерверами, використовуютьсяне для роботи, а виділяютьсядля збереженняданих із усіхділянок і, головне, для забезпеченняправильноївзаємодії міжробочими місцями.Всі інші комп'ютерив мережі є клієнтами.Раніш у комп'ютернихмережах застосовуваласятехнологіяфайл-сервер, що практичноне забезпечувалазахисту данихвід збоїв іпомилок спеціалістіві створювалатому безлічаварійнихситуацій.Клієнт/сервернатехнологіянабагато надійнішаі «умніша»: вонадозволяє уникативтрат даних(наприклад, коли декількалюдей намагаютьсяодночасновносити змінив ті самі дані), набагато кращезабезпечуєцілість інформаціїі від випадків,і від лихогонаміру, і, нарешті, вона дає можливістьпрацювати вмережі набагатобільшому числулюдей одночасно.

Відкриваєтьсядоступ у міжнародніінформаційнімережі

А для користувачівце означає:

1. З'являютьсянові засобиведення бізнесу: у мережу можнапомістити своїпрейскурантий іншу інформаціюдля загальногоознайомлення, можна по електроннійпошті одержуватиі посилатизамовлення, виставлятиклієнтам рахунки, обговорюватиі погоджуватитексти контрактіві комерційнихпропозицій, посилати нагадуванняборжникам іт.д.

2. Можливістьзвертання довеличезнихобсягів інформаціїз будь-якихгалузей знань, набагато більшим, ніж у будь-якийсамій великійбібліотеці.Це можуть бутикниги, довідники, програми, матеріалиперіодичнихвидань, різноманітнібази даних, комерційнареклама і багаточого іншого.

3. Можливістьведення діловоголистуванняпо електроннійпошті з абонентамив будь-якихкутках світу.

4. Одеоржанняоднієї із самихзручних можливостейотриманняконсультацій, порад, допомоги.Всі серйозніфірми, що виробляютькомп'ютери абопрограми, здійснюютьзараз технічнупідтримку своїхкористувачівчерез глобальнімережі.

Найбільшвідомою фірмою, що забезпечуєкомунікаційніможливості(або послугиглобальноїмережі), є Internet. Кожнесерйозне підприємствосьогодні обов'язковоповинно мативихід у Internet. Такуможливістьпочинаютьнадавати багатокорпоративнихсистем.

Зручністьі простотароботи

Поняття"інтуїтивнозрозумілийінтерфейс"означає, що вжепісля 1-2 годинекспрес-навчаннялюдина вільноможе спілкуватисяз програмою.Такі системивраховуютьпсихологіюлюдей, вонидружелюбніі зрозумілі, широко використовуютьзображенняі звук замістьтексту. Працюватиз такою системоюможе навітьнепрофесіонал,і йому не потрібновивчати документацію.Людина бачитьна екрані простосвій робочийстіл із стопкамичистих бланків, папками з підшивкамидокументів, журналами івідомостями.

Крім того,існує ряд сучаснихтехнологій, що полегшуютьспілкуваннялюдини і комп'ютера.Ці технологіїособливо оцінятьті спеціалісти, яким доводилосяпрацювати знезручнимисистемами, денайпростішаоперація потребуєбагатократнихнатисканькнопок клавіатуриі складнихпереходів поменю.

Резюме

Одна з риснашого часу- якісний стрибокв автоматизаціїфінансово-господарськоїі виробничоїдіяльностіпідприємств.Програми новогопокоління — корпоративнісистеми, виконанів технологіїклієнт/сервер,- надають такіможливостідля обліку ікерування, проякі керівникище нещодавномогли тількимріяти. Рядведучих фірмрозробляє іпропонує такіпроекти дляпідприємстврізноманітнихгалузей і видівдіяльності.Повідомленняпро це регулярноз'являютьсяв комп'ютернійпресі і комп'ютернихрубрик економічнихвидань, корпоративнісистеми демонструютьсяна тематичнихвиставках, семінарах, конференціях.

СТИСЛИЙ ОГЛЯДІ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ

І МОЖЛИВОСТЕЙСКБД

У розроблювачабази даних які в користувачазавжди, як правило, виникають двапитання:

1. Що повиннамістити базаданих, щоб зробитиїї максимальноефективною?

і

2. Якими засобамирозробки найкращекористуватися?

Тому розглянемоці питання одинпо одному.

Існуєдуже простепоняття БД яквеликого пообсягу сховища, у який організаціяпоміщає усівикористовуванінею дані і вякій різноманітнікористувачіможуть їх одержувати, використовуючирізноманітнідодатки. Такаєдина базаданих представляєтьсяідеальнимваріантом, хочана практиціце рішення порізноманітнихпричинахтяжкодосягаємо.Тому частішеусього підбазою данихрозуміютьбудь-який набірхранящихсяв комп'ютерівзаємозалежнихданих.

У основіпроектуванняБД повинні бутивирішені уявленнякінцевих користувачівконкретноїорганізації- концептуальнівимоги до системи.Саме кінцевийкористувачу своїй роботіприймає рішенняз урахуваннямодержуваноїв результатідоступу до базиданих інформації.Від оперативностіі якості цієїінформаціїбуде залежатиефективністьроботи організації.Дані, що поміщаютьсяв базу даних, також надаєкінцевий користувач.

При розглядівимог кінцевихкористувачівнеобхідно братидо уваги таке:

База даних повинна задовольняти актуальним інформаційним потребам організації. Одержувана інформація повинна за структурою й змістом відповідати вирішуваним задачам.

База даних повинна забезпечувати одержання необхідних даних за прийнятний час, тобто відповідати заданим вимогам продуктивності.

База даних повинна задовольняти виявленим і знову виникаючим вимогам кінцевих користувачів.

База даних повинна легко розширюватися при реорганізації і розширенні предметної області.

База даних повинна легко змінюватися при зміні програмного й апаратного середовища.

Завантажені в базу даних коректні дані повинні залишатися коректними. Дані до включення в базу даних повинні перевірятися на достовірність.

Доступ до даних, розміщуваним у базі даних, повинні мати тільки особи з відповідними повноваженнями.

База даних повинна мати дружній інтерфейс до користування.

Розглянемозасоби розробки, що пропонуєMicrosoft.

Ця компаніяв даний моментпропонує п'ятьпакетів програм, що можуть бутивикористанідля створеннякористувальногододатка поопрацюваннюданих: Access, SQL Server, VisualBasic, Visual C++ і Visual FoxPro. Ці засобиможуть бутивикористані, так по окремості- для вирішенняконкретнопоставленоїзадачі, як і вякості інтегрованогонабору, кожнийкомпонент якогоможе бутизастосованийпри розробцівеликих проектівмасштабупідприємства.З цього поглядухарактеристикавсіх п'ятьохпродуктівприведена втакій таблиці3.1.


    продолжение
--PAGE_BREAK--

Таблиця3.1.

Назва продукту Основні переваги Основне призначення Access

Простота освоєння.

Можливість

використання

непрофесійним

програмістом. Має

потужні засоби

підготовки звітів із БД різноманітних форматів.

Створення звітів довільної форми на підставі різноманітних даних. Розробка не комерційних додатків. SQL-Server

Високий ступінь захисту

даних. Потужні засоби

роботи з даними. Висока

продуктивність.

Збереження великих масивів даних. Збереження даних, потребуючих дотримання режиму таємності або при не допустимості їхньої втрати. Visual Basic

Універсальність.

Можливість створення компонентів (OLE).

Невисокі вимоги до

потужності ПЕОМ.

Створення додатків середньої потужності, не пов'язаних із великою інтенсивністю обробки даних. Розробка компонентів OLE. Створення додатків для інтеграції компонентів Microsoft Office. Visual C++

Універсальність.

Найбільша швидкість роботи додатка.

Необмежена

функціональність.

Створення компонентів додатка для виконання критичних по швидкості процесів або забезпечення функціональності, не досяжної в інших засобах розробки. Visual FoxPro

Високий рівень

об'єктної моделі. Висока

швидкість обробки даних.

Інтеграція об'єктно-орієнтованої

мови програмування з

Xbase і SQL.

Багатоплатформеність.

Створення додатків масштабу підприємства. Створення додатків для роботи на різноманітних платформах (Windows 3. x, Windows 95, Macintosh і т.д.)

Розглянемобільш докладноперерахованів таблиці засобирозробки завинятком пакетаVisual C++, тому що вінпотребує більшдетальногорозгляду.

Які загальніриси маютьаналізованізасоби розробки, що підтверджуютьнаше твердженняпро можливістьїхнього спільноговикористаннядля розробкикористувальнихдодатківрізноманітногорівня складності? Це в основному, такі нові технології, як OLE, ODBS, DAO, RDAO, Active і ін., що вони підтримують.Ці технологіїзакладаютьможливістьвикористанняв однім додаткуданих, що зберігаютьсяв різноманітнихформатах. Цезабезпечуєрозробку додатка, незалежні відданих. Крімцього, за рахунокOLE Automation, можливододаток функціональнихможливостейрізноманітнихпакетів програмдля виконанняз даними специфічнихоперацій. Класичнимприкладом цьогододатка є підготовкав додатку, написаномуна Visual FoxPro, даних, щозберігаютьсяу форматі Access, длявисновка у видіскладногографіка звикористаннямМайстра підготуванняграфіків Excel.

Звичайно, при спільномувикористаннірізноманітнихзасобів розробкидодатків насбільше усьогобудуть цікавитидані. У таблиці3.2 наведенийперелік типівданих, доступнихв розглянутихзасобах розробки.

Прочеркив двох передостанніхколонках таблиціпозначають, що для цьоготипу данихзавдання конкретнихрозмірів непотрібно.

Таблиця3.2

Тип даних Visual FoxPro Access і Visual Basic MC SQL Server Довжи-на Число десяткових розрядів що Займаємий обсяг 1 2 3 4 5 6 7

Binary

Image

Byte

Character

Text

Немає


Немає

З

dbLongBinary


dbByte dbText

bynary(n)


tinyint char(n) varchar(n)

n байт

1 n

-

— -


до 1,2 Гбайт 1 байт 4 байта


Count Немає dbLong Немає - - 4 байт Сurrency Y dbCurrency money - - 8 байт Date D Немає Немає - - 8 байт DateTime T dbDate datetime - - 8 байт

Logical

(Yes/No)

L dbBoolean bit - - 1 байт Numeric N Немає float n d від 1 до 20 байтів

Integer

Integer

Немає

1

dbInteger

dbLong

Smallint

int


n

-

-

2 байт

4 байт

Продовження табл. 3.2. 1 2 3 4 5 6 7 Double B dbDouble float - d 8 байт Float F
float n -

від 1 до 20

байтів

General

(OLE Object)

G dbLongBinary image
- 4байта Memo M dbMemo text - - 4 байт Single Немає dbSingle real

4 байт

Сharacter

(binary)

C Немає Немає n - 1байт на символ Memo (binary)

M


Немає Немає - - 4 байт

Binary Image. Будь-якідані в двоїчномувигляді. Використовуютьсядля збереженнязображень, файлів і т.д.

Byte. Ціле позитивнечисло від 0 до255.

Character. Символьневираз можемістити будь-якісимволи (до 254для

одного поля).

Count. Лічильник, що автоматичнонарощує своєзначення придодаваннізапису. Початковезначення 1.

Currency. Грошовийвираз для числовогорозміру. Виводитьчисло з чотирма

десятковимирозрядами івстановленимпозначеннямзастосовуваноїгрошової одиниці.

Date. Вираз длядати може міститидень, місяцьі рік.

DateTime. Вираз датаі час може міститичас, день, місяцьі рік.

Logical. Булев вираздля .T. або .F..

Numeric. Числовийвираз можемістити ціліабо дробнічисла зі знаком.

Integer (dbInteger). Цілечисло в діапазонівід -32,768 до +32,767.

Integer (dbLong). Цілечисло. Можнаберегти числавід -2147483647 до 2147483646.

Double. Числа зплаваючоюточкою подвійноїточності. Можнаберегти значеннявід 4. 94065645841247Е-324 до1.79769313486232Е308.

Float. Теж, щочислове вираження.Залишено длясумісності.

General. Поле дляпосилання наоб'єкт OLE.

Memo. Поле примітокдля посиланняна блок даних.

Single. Число зплаваючоюточкою одинарноїточності. Можнаберегти негативнечисло від-3.402823Е38.

Character (binary). Символьневираження, нещо піддаєтьсятрансляціїв іншу кодовусторінку.

Memo (binary). Полеприміток дляпосилання наблок даних, щоне піддаютьсятрансляціїв іншу кодовусторінку.

УсіСКБД, як правило, мають подібнийфункціональнийсклад, у якийвходять діалоговізасоби дляроботи з даними- назвемо їхкористувальнимизасобами, засобирозроблювача, що забезпечуютьможливістьствореннякористувальногододатка, і додатковізасоби, відскладу яких, як правило, залежатьфункціональніможливостіі потужністьрозроблювальнихпрограм. У залежностівід призначеннязасобу розробки, про що вже говорилосявище, складрізноманітнихзасобів у конкретноїСКБД може значновідрізнятися.

Наприклад, у Access користувальнізасоби розвинутізначно сильніше, ніж у Visual Basic, де вонирозглядаютьсяяк допоміжніфункції. Томунеобхіднорозглянутизасоби розробкипо окремості.

Visual FoxPro.

Visual FoxPro — не просто наступнаверсія однієїз найбільшешвидких СКБДдля персональнихкомп'ютерів.Це цілком новапрограма, щолегко дозволяєзробити те, щов попередніхверсіях давалосяз найбільшоюпрацею або булопросто недоступно.

ІнтерфейсVisual FoxPro відповідаєуявленням просучасне графічнесередовище, нагадуючиінтерфейс іншихпрограм Microsoft. Тутосновна роботаз даними виконуєтьсяза допомогоюрізноманітнихінструментальнихзасобів, томукоманди менючасто маютьдопоміжнийхарактер іїхній складгнучко змінюєтьсяв залежностівід того, якийзасіб активнийв даний момент.

Відмітніриси Visual FoxPro можнаописати в такийспосіб:

1. Забезпеченняможливостішвидкої розробкиприкладноїпрограми базуєтьсяна включеннізасобів, щодозволяютьпідвищитишвидкістьроботи програміста.У першу чергуце засібоб'єктно-орієнтованогопрограмування, що дозволяєкористувачуформуватикомпонентисвого проекту(об'єкта), якийпотім можебагаторазововикористовуватися.У зв'язку з цимтрадиційнийXbase мова в Visual FoxPro 3.0 значнорозширений, що дозволяєстворюватиістинні об'єкти, класи і підкласи.Крім того, об'єктиможуть бутистворені задопомогоювізуальнихзасобів і візуальновикористовуватисяв будь-якийчас.

2. Забезпеченняповного наборузасобів длякеруванняподіями. Традиційнов Xbase від програмістабуло потрібнонаписати власнийдрайвер дляопрацюваннянеобхідногонабору подійабо покластисяна READ-стан чекання, що моделюєопрацюванняподії системою.У WINDOWS, число подій, до яких можезвертатисякористувач, дуже великий,і, отже, опрацюванняподій є непростоюзадачею. Visual FoxPro 3.0має істиннокеровану подіямимодель, так щопо умовчаннюсистема раніш, чим користувачіопрацьовуєоб'єктні події.Крім того, програмісттепер має повнийдоступ до наборустандартнихна функціонуванніWINDOWS подій (наприклад, прямуваннямиші, що припускаютьпереміщенняоб'єктів).

3. Забезпеченняпотужногонабору інструментальнихзасобів дляпрограміста.Розроблювачісистем автоматизаціїопрацюванняданих, крімпотужногонабору візуальнихзасобів проектуванняможуть використовуватиширокі можливостіпо інтеграціїсистем збереженняданих і доступудо серверівданих за допомогоютехнологіїODBC. Основні нововведення- це розширенняумонтованоїмови SQL, можливістьвідновленняданих на серверічерез редагуваннякурсорів, умонтованиймеханізм забезпеченнятранзакций, можливістьзвертання досерверу на томудіалекті SQL, щопідтримуєсервер. Наявністьсловника данихробить більшшвидку розробкуструктури базданих і полегшуєїї подальшуексплуатаціюі підтримку.

4. Забезпеченняповної інтеграціїVisual FoxPro 3.0 у сімействоприкладнихпрограм Micrpоsoft.Єдиний інтерфейсіз найбільшпопулярнимиприкладнимипрограмамиMicrosoft робить роботув інтерактивномурежимі інтуїтивнозрозумілою.

Підтримкаправої кнопкимиші дозволяєуникнути довгихподорожей посистемі менюі значно полегшуєвивчення новихможливостейСКБД. Простовиберіть курсоромоб'єкт і натиснітьправу кнопкумиші. На деякихдіалоговихвікнах, що частовикористовуютьсяв роботі насмузі заголовка, з'явився перемикачу виді анімаційноїпіктограми(push pin), що дозволяєлегко включитирежим, при котромуце вікно будезавжди розташованона передньомуплані. Visual FoxPro забезпечуєповну підтримкуOLE 2.0, що полегшуєвзаємодія зіншим програмнимзабезпеченняму середовищіWINDOWS. Крім можливостізавантаження, що залишилося, зовнішніхфункцій задопомогоюкоманди SET LIBRARYз'явилася можливістьзвертання дофункцій динамічнихDLL бібліотекWINDOWS за допомогоюкоманди DECLARE.

5. Сумісністьіз раніше розробленимзабезпеченняму середовищіFoxPro.

Access

Microsoft Access — це самапопулярнасьогодні настільнасистема керуваннябазами даних.Її успіх можназв'язувати зчудовою рекламноюкомпанією, організованоюMicrosoft, або вмиканнямїї в багатеоточення сімействаMicrosoft Office. Цілком можливо, що це так. Алекорінь успіхушвидше за всеполягає в прекраснійреалізаціїпродукту, розрахованогояк на починаючого, так і на кваліфікованогокористувача.Не будемо заразвдаватися вподробиціпорівнянняокремих характеристикAccess, і його основнихконкурентів, наприкладParadox for Windows або Lotus Approach. Цясистема прекрасноосвітлена вперіодичнійкомп'ютернійпресі.

СКБД Access 7.0 дляроботи з данимивикористовуєпроцесор базданих Microsoft Jet 3.0, об'єктидоступу доданих і засобушвидкої побудовиінтерфейсу- Конструкторформ. Для одержанняроздруківоквикористовуютьсяКонструкторизвітів. Автоматизаціярутинних операційможе бути виконаназа допомогоюмакрокоманд.На той випадок, коли не вистачаєфункціональностівізуальнихзасобів користувачіAccess можуть звернутисядо створенняпроцедур іфункцій. Прицьому як умакрокомандахможна використовувативиклики функцій, так і з кодупроцедур іфункцій можнавиконуватимакрокоманди.

Незважаючина свою орієнтованістьна кінцевогокористувачав Access присутнямова програмуванняVisual Basic for Application, що дозволяєстворюватимасиви, своїтипи даних, викликатиDLL-функції, задопомогою OLEAutomation контролюватироботу додатків, що можутьфункціонуватияк OLE -сервери.Можна цілкомстворюватибази даних задопомогоюкодування, колив цьому з'являєтьсянеобхідність.

MS Access із всіханалізованихзасобів розробкимає, мабуть, самий багатийнабір візуальнихзасобів. Протекодувати уAccess доводиться.Тому що жодний додаток непризначенийдля себе особисто, створити хочаб без однієїстрочки кодунеможливо. Длякомерційногопоширеннядодатків, розробленихна Access, як ми вжеписали, призначенийпакет Access Developer Toolkit, разоміз яким поставляютьсяі декількадодатковихоб'єктів Active.

Головнаякість Access, щозалучає донього багатьохкористувачів,-тісна інтеграціяз Microsoft Office. Наприклад, скопіювавшив буфер графічнийобраз таблиці, відкрившиMicrosoft Word і застосувавшивставку з буфера, ми відразуодержимо вдокументіготову таблицюз даними з БД.

Вся роботаз базою данихздійснюєтьсячерез контейнерибази даних.Звідси здійснюєтьсядоступ до всіхоб'єктів, як-от: таблицям, запитам, формам, звітам, макросам, модулям.

За допомогоюдрайверів ISAMможна одержатидоступ до файлів таблиць деякихінших форматів:DBASE, Paradox, Excel, текстовимфайлам, FoxPro 2. x, а задопомогоютехнологіїODBC — і до файлівбагатьох іншихформатів.

Access 7.0 можевиступати яку ролі OLE- контролера, так і OLE серверу.Це значить, щоможна контролюватироботу додатківAccess із будь-якогододатка, заумови, що вономоже виступатив ролі OLE контролераі навпаки.

УмонтованийSQL дозволяємаксимальногнучко працюватиз даними і значноприскорюєдоступ до зовнішніхданих.

Користувачем, малознайомиміз поняттямиреляційнихбаз даних Access даєможливістьрозділяти своїскладні заструктуроютаблиці надекілька, пов'язанихпо ключовихполях.

Access — це типованастільна базаданих. У той жечас на невеличкомупідприємствіз кількістюкомп'ютерівне більше десяти, ресурсів Accessцілком можевистачити дляобслуговуваннявсього діловодства, природно внизці з Microsoft Office. Тобто всі користувачіможуть звертатисядо однієї базиданих, установленоїна одній робочійстанції, що необов'язковоповинна бутивиділенимсервером. Длятого, щоб невиникли проблемицілості і доступудо даних, маєсенс скористатисязасобами захисту, що предоставляєAccess. При цьому виможете скористатисямайстром, якщоне впевнені, що самі правильновстановитеправа й обмеженнядля користувачів.

На відмінувід інших розглянутихзасобів розробки, СКБД Access маєрусифікованийінтерфейс ічастково переведенийна російськумову файл контекстноїдопомоги.

А такожAccess має кращуумонтованусистему захистусеред усіхнастільнихдодатків СКБД.Ви можете створюватигрупи, користувачів, привласнюватиправа доступудо всіх об'єктів, у тому числіі модулів. Доречі, це вирішуєпитання закриттяваших процедурі функцій відчужих очей.Тому що дляAccess немає компілятора, то необхідністьзахисту стаєдуже актуальноюдля розроблювачів.Система захистудоступна тількипри відкритійбазі даних.Кожному користувачуможна надатиіндивідуальнийпароль. Системазахисту доступнаяк за допомогоювізуальнихзасобів, такі програмнимшляхом. Якщови хочете захиститивашу базу данихнавіть відкористувачаз ім'ям Admin, токористуйтесяпослугаминастроюванняSequrity, що поставляєтьсяразом із Access DeveloperToolkit.

Крім цьогови можете закритивашу базу данихвід переглядузовнішнімипрограмами.

Visual Basic

Visual Basic є універсальнимзасобом програмування, проте розглядатийого можливостітільки з погляду створеннядодатків пообробці данихне можна.

На відмінувід більшостіпакетів програмVisual Basic не має головноговікна, що об'єднуєвсі інші елементиінтерфейсурозроблювача.Кожний елементVisual Basic має своєнезалежневікно, що можебути удаленаабо розташованенезалежно відінших у будь-якомумісці екрана.

ОсновніможливостіVisual Basic, застосовуванів розробцідодатків дляобробки інформації, можуть бутиреалізованізавдяки наявностів ньому об'єктівдля доступудо даних — Data AccessObject (DAO), 32-розрядногопроцесораданных — JET 3.0 іпризначенихспеціальнодля роботи зданими елементівкерування.

Процесорданих у Visual Basic підтримуєвсі стандартніоперації постворенню, зміні і видаленнютаблиць, індексіві запитів.

ФорматБД процесораданих Visual Basic відповідаєформату Access. JET 3.0також забезпечуєпідтримкуцілісностіі перевіркувводних і змінюванихданих на рівніполів і записів.Для зміни данихJET 3.0 дозволяєвикористовуватимову SQL.

Керуваннябазою данихзабезпечуєтьсяпроцесоромданих за допомогоюоб'єктів длядоступу доданих. Ці об'єктидозволяютьрозроблювачупрограмнимшляхом, за допомогоювідповіднихвластивостейі методів DAO, якманіпулюватиданими так іуправлятиструктуроюБД, включаючиїї створення.У порівнянніз попередньоюверсією Visual Basicможливостіоб'єктів длядоступу доданих теперістотно розширені.У Visual Basic для роботиз даними можназастосовуватидля роботи зданими декількаробочих областей, підтримуватицілісністьданих, включаючикаскадне видаленняі відновлення,і забезпечуватиїхній захиствід несанкціонованогодоступу. Крімцього застосуванняколекцій істотноскорочує програмнийкод.

УнікальноювластивістюJET 3.0 є можливістьстворення копійданих (репликацииБД). Для створеннякопій БД розроблювачудостатньоскористатисяметодом MakeReplica призавданні методуSynchronize виконуєтьсяузгодженняданих, що обновлюєтьсяй оригінальноїБД. Причому ціоперації можутьвиконуватисяяк із файламиформату БДпроцесораданих, так і зБД інших форматів, підтримуванихчерез ODBC.

Не можнане відзначити, що JET 3.0 використовуютьіндекси нової, більш компактноїструктури, щодозволяютьзменшити часїх створенняі прискоритипроцес пошукуданих.

У Visual Basic Enterprice Editionвключені об'єктидля доступудо зовнішніхданих — Remote Data Object (RDO) івідповідніелементи управления-Remote Data Control (RDC). Це дозволяє, не прибігаючидо допомогипроцесора данихJET 3.0, використовувативсі можливостіроботи з курсорамина сервері, досягаючи, максимальноможливої швидкостідоступу доданих, мінімізуючимережній график.

MS SQL Server

Microsoft SQL Server 6.5 — одназ найбільшпотужних СКБДархітектуриклієнт -сервер.Ця СКБД дозволяєзадовольнятитакі вимоги, запропонованідо системрозподіленомуопрацюваннюданих, як тиражуванняданих, рівнобіжнаопрацювання, підтримкавеликих базданих на недорогих апаратнихплатформахпри зберіганнінесмежногокерування.

MS SQL Server являєсобою систему, звичайно, поганопорівняннуз розглянутимивище СКБД. Вінне призначенийбезпосередньодля розробкикористувальнихдодатків, авиконує функціїкерування базоюданих. Длякористувальногододатка SQL Server єпотужним джереломгенерації ікеруванняпотрібнимиданими.

Сервермає засобивіддаленогоадмініструванняі керуванняопераціями, організованіна базі объектно- орієнтованогорозподіленогосередовищакерування.Microsoft SQL Server 6.5 входитьдо складу сімействаMicrosoft BackOffice, що об'єднує5 серверныхдодатків, розробленихдля спільногофункціонуванняв якості інтегрованоїсистеми.

Microsoft SQL Server 6.5 призначенийвинятково дляпідтримкисистем, що працюютьу середовищіклієнт-сервер.Він підтримуєширокий спектрзасобів розробкиі максимальнопростий в інтеграціїз додатками, що працюютьна ПК.

Побудованана основітехнологічнихрішень, що з'явилисяв Microsoft SQL Server 6.0, версія6.5 демонструєбагато значнихнововведень.SQL Server 6.5 перевершуєпопереднюверсію з погляду застосуваннямногопоточноїрівнобіжноїархітектуриопераційноїсистеми дляпідвищенняпродуктивностіі масштабіруємості, коли на комп'ютерівстановленодекілька процесорів.

SQL Server 6.5 має новумасштабируемуюархітектурублокувань, названу Динамічнимблокуванням( Dinamic Locking), що комбінуєблокуванняна рівні сторінкиі запису длядосягненнямаксимальноїпродуктивностіі підключеннямаксимальногочисла користувачів.

SQL Server можетиражуватиінформаціюв БД інших форматіввключаючиOracle, BM DB2, Sybase, Microsoft Access і іншіСКБД ( при наявностіODBC драйвера, щовідповідаєвизначенимвимогам).

Збереженіпроцедури, щопідтримуютьOLE Automation, дозволяютьрозроблювачузастосовуватипрактичнобудь-який інструментіз тих, що підтримуютьOLE, із метою створеннязбереженихпроцедур дляSQL Server. Visual Basic 4.0 підтримуєтьсяпосередництвамнової 32-розрядноїDB-Library (OCX). Численнірозширеннямови Transact-SQL включаютьрозширенупідтримкукурсорів, можливістьвикористаннякоманд визначенняданих усерединітранзакцийі т.д.

Microsoft SQL Server 6.5 міститьАсистентадміністратора.Цей інструментдозволяє призначатиосновні процедурисупроводу базиданих і визначатидля них графіквиконання.Операції посупроводі базданих включаютьперевіркурозподілусторінок, цілісностіпокажчиківу таблицях(включаючисистемні) ііндексах, відновленняінформації, необхідноїоптимізатору, реорганізаціюсторінок утаблицях ііндексах, створеннястраховочныхкопій таблицьі журналівтранзакций.Всі ці операціїможуть бутивстановленідля автоматичноговиконання позаданомуадміністраторомграфіку.

ПакетEnterprise Manager включаєутиліту, щодозволяє переноситидеякі або всіоб'єкти з однієїбази даних удругу. Використовуючицю утилітурозроблювачабо адміністраторможе:

виконувати копіювання об'єктів будь-якого типу з указівкою, якого типу об'єкти підлягають копіюванню ( або копіювати всі об'єкти всіх типів);

переносити схему бази даних разом із даними або без них;

доповнювати або заміщати існуючі дані;

знищувати об'єкти в базі-приймачі перед копіюванням схеми;

для об'єкта що копіюється включати об'єкти, що від нього залежать;

використовувати стандартні настроювання генерації коду створення/видалення об'єктів або використовувати власні;

визначати момент виконання переносу об'єктів: негайно одноразово у визначений момент часу, багаторазово по визначеному графіку.

Сервер, щоодержує об'єкти, повинен бутиMicrosoft SQL Server версії6.5.Сервер-джереломоже бути MicrosoftSQL Server версії 4.х або6. х або серверSybase. SQL Server надає можливістьствореннястраховочныхкопій і відбудовиіндивідуальнихтаблиць. Завантаженнятаблиці можебути виконаноабо з копіїіндивідуальноїтаблиці, абоз копії базиданих. Завантаженняіндивідуальнихтаблиць можевиявитисягарним рішеннямпри необхідностівідновленняданих післязбою, колизавантаженнявсієї базиданих неефективні.

На підставіпроведеногоаналізу СКБДможна сказати, що :

Microsoft Access найбільшезручний нетільки дляпрограміста, але і для користувачачерез наявністьрусифікованогоінтерфейсу.

Інші СКБДможуть знайтишироке застосуванняу визначенихумовах.

Основнінапрямки реалізаціїпотенційнихможливостейінформатизації.

Зазначенівище чинникисприяють розвиткутрьох основнихтипів комунікацій, характернихдля інформаційногосуспільства:1) між людьми;2) між людьми йінформаційнимисистемами; 3)між системами.

Розвитокінформаційнихтехнологійі телекомунікаційнихмереж відкриваєне тільки новіпотенційніможливостішвидкого одержанняінформаціїз будь-якоїточки планети, але, що особливоважливо, знімаєбагато природнихі штучних бар'єрів, що розділяютьлюдей, країниі континенти, сприяє якісномуудосконалюваннюінформаційнихкомунікацій.Особливе значеннямає можливістьістотногополіпшеннякомунікаційміж людьми ікомунікаційміж людьми йінформаційнимисистемами. Цевідчиняє новіобрії і новіпотенційніможливостіраціональноговикористаннясвітовихінформаційнихресурсів ізнань в інтересахподальшогорозвитку кожноїлюдини, народів, країн і цивілізаціїв цілому. Дляреалізаціїтаких можливостейварто забезпечитивисоку ефективністьзазначенихтипів комунікацій.Необхідно непросто забезпечититакий стан, прикотрому цікомунікаціїтільки доповнюютьодна іншу ізадовольняютьочевиднимвимогам: спроможністьдо спілкуванняі розуміння, відкритістьі адаптивність, уміння діятив умовах неповнотиі можливоїсуперечливостіінформації.Потрібно істотнобільше — досягненнятакого рівнявзаємозв'язкуі взаємодіїміж зазначенимитипами комунікаційу єдиній інфраструктурі, що забезпечитьїхню системнуузгодженістьпо цілям, задачам, можливостям, ресурсам ітермінам реалізаціїосновних процедуржиттєвогоциклу. Тількитакий підхідможе забезпечитиреалізаціюпотенційнихможливостейінформатизаціїв розвиткувиробництвай у вирішеннісоціальнихпроблем.

Звідси випливаєряд організаційних, економічних, науково-технічнихі інших стратегічноважливих задачраціональноговикористанняможливостейінформатизації, своєчасністьі ефективністьвирішення якихбагато в чомувизначатьмайбутнє країни.Серед нихнайважливішоює задача повноїмобілізаціївсіх ресурсівкраїни длястворенняконкурентноспроможнихвиробництв, що працюютьна найвищомунауково-технічномурівні. Даназадача — комплексна, що охоплюєрізноманітнісфери економіки, науки і техніки.Для її успішногорішення необхіднозабезпечитисистемну узгодженістьцілей, принципів, підходів.

Важлива рольу вирішеннізазначеноїзадачі належитьінформатиціі системномуаналізу. Відомо, що конкурентноздатністьпродукції насвітовому ринкуможна забезпечитипри виконаннідвох найважливішихумов: високийтехнологічнийрівень виробництвай ефективнеінформаційно-маркетинговезабезпеченнянаціональнихвиробників.Виконання цихумов і забезпеченняконкурентноздатностіпродукції насвітовому рівнідосягаєтьсяна основівикористанняCASE- і CALS-інформаційнихтехнологій.

АбревіатураCASE розшифровуєтьсяяк «Computer-Aided Software Engineering» — «Автоматизованапрограмнаінженерія».CASE-технологіяявляє собоюкомплексорганізаційно-технічнихзаходів, методикі методівзастосуваннязасобів автоматизаціїі комп'ютеризаціїв процесі розробкискладних систем.Ця технологіядозволяє визначатиступінь технологічноїзрілості виробникапо п’ятиуровневійбагатокретеріальнійформалізованійшкалі оцінок.Система оцінокпред'являєвисокі вимогина кожномурівні технологічноїзрілості. Так, у 1994 році 500 організацій,із котрих білячверті не булиамериканськими, добровільнопроходилиатестації, припускаючив майбутньомувзяти участьу конкурсахна виконаннязамовлень урядуСША. Результатиатестаціїпоказали, що72% організаційзнаходятьсяна нижчомурівні зрілості,12% — на другому,7% — на третьому, усього трифірми — на четвертому,і тільки двіфірми визнанігідними п'ятогорівня. З двохорганізацій, відзначенихвищого, п'ятогорівня зрілості, одна є підрозділомNASA і відома розробленнямсистеми керуванняамериканськимикосмічнимикораблямибагаторазовоговикористання.Друга організаціязнаходитьсяв місті Бангалорена півдні Індії.І цей факт невипадковий.У недавньомудослідженніВсесвітньогобанку по розробцірентабельнихвидів продукціїна перше місцеу світі вийшлаІндія (!).У ційкраїні вжезараз на 50% більшеінженерів-програмістів, чим у Японії.У ній створенаіндустріяпрограмногозабезпечення, що розвиваєтьсяшвидко, у якійнині зайнятопонад 300 тис.чоловік. Відїї діяльностізалежать нетільки багатоамериканськихфірм. Наприклад, швейцарськафірма Swissair половинуінформаціїопрацьовуєтеж в Індії — це значно дешевше(тут гарномупрограмістусплачуютьприблизностільки ж, які в нашій Батьківщині).Так що вищийрівень технологічноїзрілості — необов'язковоатрибут багатоїкраїни. Безумовно, в Україні єдостатнійнауковий потенціалу сфері інформатизації, що дозволяєв недалекомумайбутньомупоповнитисписок організацій, що займаютьпочесну п'ятусходинку вамериканському«табелі проранги» технологічноїзрілості.

Не менш важливезначення длязабезпеченняконкурентноздатностіпродукції насвітовому ринкумає CALS-технологія.Ця технологіяє найважливішоюскладовоюінформаційно-маркетинговогозабезпеченнянаціональнихвиробників.CALS — поняття, щобезупиннорозвивається.ПочатковенайменуваннятехнологіїCALS (Continuous Acquisition and Life-Cycle Support — Підтримкажиттєвого циклувиробів) відбивалоголовну її ціль- забезпеченнясистемно узгодженоїінформаційноїпідтримки всіхетапів життєвогоциклу виробу.В даний часCALS розшифровуєтьсяяк «Бізнес увисокому темпі(Commerce At Light Speed)», що підкреслюєпереорієнтуванняцієї технологіїв напрямкуширокого використанняможливостейсвітовогоінформаційногопростору — інформаційнихмагістралейі електронноїкомерції.

Рушійнимчинником розвиткуі використанняданої технологіїв бізнесі сталазростаючаконкуренціяна сучасномусвітовому ринкутоварів і послуг.Вона змушуєвиробниківпіклуватисяпро конкурентноздатністьсвоєї продукції, використовуватикрім традиційнихзасобів (зниженнявартості; підвищенняякості, надійностій ефективності; розширенняфункціональнихможливостей)нові прийоми, як-от:

• швидкареакція виробникана потребиринку;

• доступністьдля споживачанеобхідноїдокументаціїі простота їїопрацювання.

З'явиласянагальна потребавирішення такихзадач:

• вичерпнийаналіз усіхчинників, щовпливають наконкурентноздатністьвиробів у сучасномууявленні;

• організаціяузгодженняй активногообміну міжділовими партнерамиінформацієюпро вироби іпроцеси.

Данізадачі тісновзаємозалежніпо багатьохфакторах, щовизначає необхідністьїхнього вирішенняз єдиної позиціїсистемногопідходу. Загальніприйоми вирішеннятаких задачскладають змістcals-технології.CALS — це, насамперед, нова інформаційнастратегія, новішляхи веденнябізнесу, новийінструментарійна базі міжнароднихстандартів, більш ефективневикористанняінформації, нові методиспівробітництваміж підприємствами.Суть цієї стратегії- системнийаналіз безлічірізноріднихчинників іоптимізаціякерування навсіх етапахжиттєвого циклувиробу з єдиноїпозиції з метоюзабезпеченнявисокої ефективностівиробництвана основі досягненнявисокого рівняконкурентноздатностіпродукції іїї швидкоїреалізаціїна ринку.

Ця технологіявідчиняє новіможливостів вирішеннітаких практичноважливих задач:

— забезпеченняефективноговзаємозв'язкуі безупинноївзаємодіїрізноріднихпроцесів навсіх етапахжиттєвого циклупродукції;

— створеннягнучкої, адаптивноїдо умов системи, що швидко змінюється, управліннябезупиннимипостачаннямипротягом усьогожиттєвого циклупродукції (відстворенняконцепціївиробу до йогоутилізації);

— створеннявіртуальноїсистеми електронноїінтеграціїорганізацій(підприємств), що беруть участьу процесі нарізноманітнихетапах життєвогоциклу продукції;

— підвищенняоперативностій ефективностіуправлінняпідтримкоюжиттєвого циклупродукції.

Впровадженняданої технологіїдозволяє істотнопідвищитиефективністьвиробництвана основі можливостірівнобіжногопроектування, широкомасштабноїкооперації, раціональноїспеціалізації, уніфікаціїі стандартизаціїпроектної, виробничоїй експлуатаційноїдокументації.По оцінці експертівСША, це даєможливістьодержати такіпоказники:

а) упроцесахпроектування:

— скороченнячасу проектуванняна 50%;

— скороченнявитрат на оцінкутехнічноїреалізуемостій експертизупроектів на15-40%;

б) упроцесах організаціїпостачань:

— скороченнячасу пошукуданих на 40%;

— скороченнячасу плануванняпостачань до70%;

— зменшеннявартості інформаціїна 15-60%;

в) увиробничихпроцесах:

— скороченнявиробничихвитрат на 15-60%;

— підвищеннярівня якостідо 80%;

г) упроцесахексплуатаційноїпідтримкивиробів:

— скороченнячасу на перевіркуі коригуваннятехнічноїдокументаціїна 30%;

— скороченнячасу плануванняексплуатаційноїпідтримки до70%;

— скороченнявартості технічноїдокументаціїна 10-50%.

Приведенідані свідчатьпро великіпотенційніможливостіCALS-технології, тому в різноманітнихкраїнах світуїї впровадженнюприділяєтьсявелика увага.У Європі наурядовому рівніведеться роботаз CALS (політичнірішення, а такожорганізаціяCALS-відомств) уНімеччині, Франції, Італії, Норвегії, Швеції, Нідерланд, Великобританії.У цих країнахінтерес до CALSвиявляєтьсяяк у військовій, так і в цивільнійсферах. У Данії, Фінляндії йІспанії цяробота знаходитьсяв стадії зародження.Огляд стану

CALS-програм вінших країнахпоказує, що наурядовому рівніроботи з CALS ведутьсяв США, Австралії, Канаді, Японії, Південній Кореїі Тайвані. Виявляютьцікавість доCALS-технологійКитай, Ізраїль, Малайзія, ПАР.Сінгапур, Таїланд.

Водночас в Україні CASE- іCALS-інформаційнітехнологіїще не знайшлиналежногозастосування.Ця обставинає однією ізсерйознихпричин недостатньогорівня інформаційно-маркетинговогозабезпеченнянаціональнихвиробників.І не випадковоексперти Всесвітньогобанку реконструкціїі розвитку, оцінюючи станданого питанняв Україні цілкомобоснованозробили такийвисновок: існуючанаціональнаінфраструктурасфери інформатизаціїнев змозіреалізуватиналежний рівеньінформаційно-маркетинговогозабезпеченнянаціональнихвиробниківі потенційнихзакордоннихінвесторів; ринкова інфраструктура, що складається, поки тількив малому ступенісприяє вирішеннюнайбільш насущнихдля виробниківзадач — скороченнючасу оборотузасобів, зниженнювитрат, розширеннюємності ринку.Такий стан зупровадженнямCASE- і CALS-інформаційнихтехнологійведе до подальшоговідставанняінформаційно-маркетинговогозабезпеченнявід світовогорівня і, як слідство, до подальшоївтрати тихсегментівсвітовогоринку, де українськапродукція єконкурентноздатною.

Стан справпогіршуєтьсяі тією обставиною, що Україна зряду причиністотно відстаєв такому важливомувиді інформаційноїтехнології, як електроннакомерція, щоу даний часстрімко витискаєінші, традиційніформи комерції.Так, по оцінкахдослідницькихорганізаційСША (Forrester Research, International DataCorporation і інших), обсягиміжкорпоративноїторгівлі черезІнтернет у 1997р. складають$8 млрд. що відповідаєбільш ніж дворазовомузросту за рік.Причому ці данівідбиваютьтільки цілком«сітьові продажі», коли вибіртовару, оформленнязамовленняй оплата здійснювалисячерез Інтернет.Варто підкреслити, що ці результатиістотно перевищуютьпрогнози. Зокрема, консалтинговакомпанія ДэвидаСкирмэ в 1995 р.прогнозувала, що обсяг продажівчерез Інтернету 1996 р. складеусього $500 млн, у 2000 р. — порядку$6 млрд. В данийчас передбачається, що в 2000 році тількив США обсягпродажів черезІнтернет складе$50 млрд.

Розвиткуелектронноїкомерції якперспективноговиду інформаційноїтехнологіїбізнесу приділяєтьсяпильна увагана урядовомурівні в країнахВеликої сімкиі багатьохінших країнах, а також наміждержавномурівні. Зокрема,7-9 жовтня 1998 р. вОттаві (Канада)проходиламіжнароднаконференція“Світ без кордонів: реалізаціяпотенціалуглобальноїелектронноїкомерції”. Уній взяли участьміністри з 29країн, що входятьу OECD (Organization for Economic Cooperation and Development — Організаціяекономічногоспівробітництваі розвитку) іспостерігачіз 12 інших країн.Україна невходить у дануорганізацію, тому в конференціїне брала участь.Міністри обговорювалипроблеми іперспективиелектронноїкомерції почотирьох напрямках:1) формуваннядовіри виробниківі споживачів;2) розробка правилелектронноїкомерції; 3) розвитокінформаційноїінфраструктуриелектронноїкомерції; 4)максимізаціявигоди електронноїкомерції. Наконференціїприйнятийглобальнийплан дій дляелектронноїкомерції, підготовленийділовими колами,із рекомендаціямидля урядів.План поданийп'ятьма міжнароднимиорганізаціями:BIAC (Business and Industry Advisory Committee to the OECD), GIIC(Global Information Infrastructure Commission), ICC (InternationalChamber of Commerce), INTUG (International Telccomunication UsersGroup), WITSA CWorid Information Technology and Services Alliance) наоснові пропозицій145 національнихорганізаційрізних країні узгодженийіз 48 міжнароднимиі національнимиорганізаціями.Він визначаєосновні напрямкиі шляхи подоланнядеяких принциповихскладностейі рішення рядупринциповихпроблем розвиткуелектронноїкомерції. Середних необхідновиділити такі: захист інформації,інтелектуальноївласності, авторськогоправа і суміжнихправ; розробкаі реалізаціяєдиного кодексуелектронноїкомерції; сумісністьдержавноїполітики електронноїкомерції, правовоїбази і технічнихстандартіврізних країн; сумісністьі захищеністьелектроннихсистем оплати; оподатковуванняі митні тарифи.У числі головнихвисновківконференціївідзначаєтьсятаке: 1) електроннакомерція будеприноситивеликі соціальній економічнівигоди; 2) прогнозується, що з 2000 року практичновесь світовийринок будевикористовуватиелектроннукомерцію. [17]

Деякі проблемиі шляхи переходуУкраїни

до інформаційногосуспільства.

Проведенийвище аналізпоказує, щорозвиненікраїни і більшістькраїн, що розвиваються, високими темпамивпроваджуютьнові інформаційнітехнологіїі системи врізноманітнісфери життяі діяльностісуспільства.Зокрема, світовийринок орієнтуєтьсяна широкевпровадженняелектронноїкомерції. Іцілком природно, що найважливішоюумовою їївпровадженняв кожній окремійкраїні є необхіднийрівень розвиткунаціональноїінформаційно-комунікаційноїінфраструктуриі загальнодоступністьуніверсальнихпослуг.

Тим часомУкраїна істотновідстає зарівнем інформатизаціївід розвиненихкраїн. Кількісноцей рівеньможна проілюструватиданими продоступ до мережіІнтернет. Так, в Україні маютьдоступ до Інтернет24 із кожних 10 000жителів, у країнахБалтії — більш70, у країнах СхідноїЄвропи — не менше1 20, у Німеччині- 600, у США — більш1500. Тому без освоєннявідповіднихінформаційнихтехнологійі розвиткуінформаційноїінфраструктуриповноправнаінтеграціяУкраїни у світовеекономічнеспівтовариствостає проблематичною.Для усуненнятакого положеннянеобхідновирішити рядорганізаційних, правових, науково-технічнихі інших питань, що мають стратегічнузначимістьдля розвиткуринкової економіки, збереженнянезалежностіі забезпеченнянаціональноїбезпеки. Науково-технічніпитання охоплюютьшироке колозадач, середяких визначальнимиє слабоструктурованізадачі системногоаналізу, багатоцільовоїоптимізації, факторноїоцінки і мінімізаціїризику. Відмітнариса данихзадач — неповнота, непевність, нечеткость, суперечливістьвихідної інформації.

У умовахгострого протиріччяміж потребамирозвиткуінформатизаціїі можливостямивиділеннявідповіднихзасобів наінформатизацію, що характернов даний час дляУкраїни, повиненстати «острівний»принцип, відповіднодо якого визначаютьсяключові сфери-островирозвиткуінформатизації.До них, у першучергу, необхідновіднести сферуутворення йсферу інформаційно-маркетинговогозабезпеченнянаціональнихвиробників.


    продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--

Зведення по всiх регiонах


TCEN_REG

N

3.3

rosr.rep

15

Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару по вciм регiонам

сумма SRR_KON по всiх REG_KON регiонах

SRR_REG

N

10.0

rosr.rep

16

Частка регiонiв в загальному обсязi реалiзацiу товару

(SRR_KON/SRR_REG)*100% по всiх REG_KON

DRR_KON

N

2.3

rosr.rep

17

Темпи зростання обсягiв реалiзацiї товару по всiх регiонах K_KON сукупностi

(по роках або мiсяцях)

SRR_REG за DOR_KON / OR_KON за(DOR_KON — 1)

TOR_REG

N

3.3

rosr.rep

dart.rep 1.7. Дiловаактивнiсть

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6


Пiдприщмства

… .






Конкурентiв

… .





mmkr.rep 1.8.Масштаб(розмiр) ринку, рiвень монополiзацiїi конкуренцiї

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1

Код продукцiї

K_PRD *

С

15.0

dprd.dbf

2

Код конкурента K_PRD / K_KON = 1/n

K_KON **

С

15.0

dkon.dbf

3

Наймення конкурента K_KON / N_KON = 1/1

N_KON

С

65.0

dkon.dbf

4

Число фiрм на ринку товару (розрахунок)

C_KON

N

3.0

mmkr.rep

5

Код форми торгiвлi K_KON / K_FTOR = 1/2

K_FTOR **

C

10.0

dkon.dbf

6

Число фiрм за формами торгiвлi (розрахунок)

C_FTOR

N

3.0

mmkr.rep

7

Код форми власностi

K_FTOR / K_FVL = 1/n if «оптова»

K_FVL ***

C

1.0

dkon.dbf

8

Число фiрм за формами власностi (розрахунок)

С_FVL

N

3.0

mmkr.rep

9

Код одиницi вимiру продукцiї

K_PRD / KO_PRD = 1/n

KO_PRD **

C

10.0

dprd.dbf

10

Оцiнка обсягу реалiзацiу вида продукцiї конкурентом

OR_KON

N

10.0

dkon.dbf

11

Сума оцiнок обсягiв реалiзацiї товару вciма конкурентами сумма OR_KON

SR_KON

N

10.0

mmkr.rep

12

Частка фiрми в загальному обсязi реалiзацiї товару,%

(OR_KON/SR_KON)*100% по всiм

попавшим у виборку K_KON

DR_KON

N

2.3

mmkr.rep

13

Код ознаки величини фiрми

KV_KON

C

1.0

dkon.dbf

14

Ознака величини фiрми-конкурента (мала, середня, велика)

OV_KON

C

7.0

dkon.dbf

15

Частки обсягiв реалiзацiї товару по фiрмам за ознакою ухвеличини сумма OR_KON по всiм K_KON

кожного KV_KON / SR_KON)*100%


DV_KON

N

2.3

mmkr.rep

Продовження файла mmkr.rep

1

2

3

4

5

6

16

Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвоєння регiональних ринкiв)

К_TER / REG_KON = 1/1

K_KON / REG_KON = 1/n

REG_KON

C

6.0

dter.dbf


krrt.rep 1.9. Комерцiйнийризик (входитьдо пiдсистеми Дослiдницькафункцiя)

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1







2. Експертнаоцiнка ринковоіситуацiі, прогнозуваннята планування

mdep.rep 2.1. Прогнозуванняпопиту, оцiнкайого еластичностi

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1







mdvm.rep 2.2. Аналiз, оцiнка i прогнозуваннявласних можливостейв ринковомусередовищi

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1







mrse.rep 2.3. Моделюванняринкової ситуацiїза допомогоюекспертнихоцiнок та прийняттярiшень

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1






4. ВХIДНА IНФОРМАЦIЯ

4.1. Перелiк вхiднихдокументiв

Iм'я файла

Назва документа

Макс.чис.

докумен-

то-строк

Перiодич-

нiсть

появи

Строк

появи

Джерело

iнформацiї

1

2

3

4

5

6

3. Проведення постiйно дiючого Маркетингового дослiдження:

Вивчення зовнiшнього середовища

Довiдкова iнформацiя




nakl.dbf

3.1.Товарно-транспортнi накладні

20000

Оперативно

По мiрi

cкладан

ня

Облiковi

документи

Продовження таблиці 4.1.

1

2

3

4

5

6

dprd.dbf

3.2. Довiдник продукцiї

200

При впро-

вадженнi

системи

Поновл.

операти

вно

Технологiчнi документи

dcen.dbf

3.3.Довiдник цiн

200




dprp.dbf

3.4.Довiдник признакiв покупцiв та конкурентiв

20

При впро-

вадженнi

системи

Поновл.

операти

вно

Технологiчнi документи

dkon.dbf

3.5.Довiдник конкурентiв

250

Оперативно

По мiрi

Юридичнi

документи

dink.dbf

3.6.Довiдник джерел iнформацiї про конкурентiв та покупцiв

30

Оперативно

По мiрi

cкладан

ня

Публiка

цiї, реклама, запити, тощо

dter.dbf

3.7.Довiдник терiторiй

200

Оперативно

По мiрi

cкладан

ня

Класифiк.

довiдники

4. База алгоритмiв обробки iнформацiу

grup.prg

4.1.Групування даних


20000

Одноразово

При роз

робцi

Стандартнi програ ми та

ексклюзивнi розробки

dyn.prg

4.2. Вивчення динамiки, моделi тренду


-"-

-"-

-"-

indm.prg

4.3.Застосування iндескного методу


-"-

-"-

-"-

smod.prg

4.4. Вивчення закономiрностей за допомогою статистичних моделей


-"-

-"-

-"-

ekso.prg

4.5. Обробка експертних оцiнок

маркетингових ситуацiй


-"-

-"-

-"-


4.2. Склад iхарактеристикареквiзитiв ввхiдних документах

3. Довiдковаiнформацiя nakl.dbf

3.1.Товарно-транспортнiнакладні

N Наймення реквiзита Iдентифiк. Тип Довж. Джерело 1 2 3 4 5 6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Код покупця

Дата фактичноі поставки

Номер товарно-транспортної накладної

Код продукцiї

Код одиницi вимiру продукцiї

Обсяг фактичноі поставки

Вид цiни за одиницю

Дата вводу цiни

Цiна за одиницю продукцiї

K_POK *

DF_PST

N_NAK

K_PRD *

KO_PRD *

OF_PST

K_CIN *

D_CIN *

CINA

С

D

C

С

C

N

C

D

N

15.0

10.0

12.0

15.0

10.0

10.0

2.0

10.0

5.0

dpok.dbf

nakl.dbf

nakl.dbf

dprd.dbf

dprd.dbf

nakl.dbf

dcen.dbf

dcen.dbf

dcen.dbf


dprd.dbf 3.2. Довiдникпродукцiї

N Наймення реквiзита Iдентифiк. Тип Довж. Джерело 1 2 3 4 5 6

1

2

3

4

5

6

Код продукцiї

ККод типу (група) продукцiї

КТ_PRD / K_PRD = 1/n

Тип (група) продукцiї

Наймення продукцiі

K_PRD / N_PRD = 1/1

Код одиницi вимiру продукцiї

K_PRD / KO_PRD = 1/n

Одиниця вимiру продукцiї

KO_PRD / O_PRD = 1/1

K_PRD *

КТ_PRD **

Т_PRD

N_PRD

KO_PRD **

O_PRD

С

С

С

C

C

C

15.0

2.0

20.0

80.0

10.0

10.0

dprd.dbf

dprd.dbf

dprd.dbf

dprd.dbf

dprd.dbf

dprd.dbf

dcen.dbf 3.3. Довiдникцiн

N Наймення реквiзита Iдентифiк. Тип Довж. Джерело 1 2 3 4 5 6

1

2

3

4

5

6

Код продукцiї

Код одиницi вимiру продукцiї

K_PRD / KO_PRD = 1/n

Код вида цiни за одиницю

K_PRD / K_CIN = 1/n

Вид цiни за одиницю

K_CIN / V_CIN = 1/1

Дата вводу цiни

K_CIN / D_CIN = 1/n

Цiна за одиницю продукцiї

D_CIN / CINA = 1/1

K_PRD *

KO_PRD **

K_CIN **

V_CIN **

D_CIN ***

CINA

С

C

C

C

D

N

15.0

10.0

2.0

2.0

10.0

5.0

dprd.dbf

dprd.dbf

dcen.dbf

dcen.dbf

dcen.dbf

dcen.dbf

dprp.dbf 3.4.Довiдникпризнакiв покупцiвта конкурентiв

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1

Код форми торгiвлi

K_FTOR **

C

1.0

dprp.dbf

2

Форма торгiвлi (оптова, роздрiбна)

K_FTOR/ F_TOR = 1/2

F_TOR

C

9.0

dprp.dbf

2

Код форми власностi

K_FTOR / K_FVL = 1/n if «оптова»

K_FVL ***

C

1.0

dprp.dbf

3

Форма власностi

K_FVL / F_VL = 1/1

F_VL ***

C

10.0

dprp.dbf

4

Код споживацьких признакiв

K_FTOR/ S_POK = 1/n if «роздрiбна»

S_POK ***

C

2.0

dprp.dbf

5

Споживацькi признаки

S_POK / S_PR = 1/1

S_PR

C

20.0

dprp.dbf

6

Код органiзацiйних форм пiдприщмств

K_ORG

C

2.0

dprp.dbf

7

Органiзацiйнi форми пiдприщмств

F_ORG

C

20.0

dprp.dbf


dkon.dbf 3.5. Довiдникконкурентiв

N


Наймення реквiзита


Iдентифiк.


Тип


Довж.


Джерело


1

2

3

4

5

6

1

Код конкурента

K_KON *

С

15.0

dkon.dbf

2

Наймення конкурента

K_KON / N_KON = 1/1

N_KON

С

65.0

dkon.dbf

3

Поштова адреса

K_KON / A_KON = 1/1

A_KON

С

80.0

dkon.dbf

4

Код форми торгiвлi

K_KON / K_FTOR = 1/2

K_FTOR **

C

1.0

dkon.dbf

5

Код форми власностi

K_FTOR / K_FVL = 1/n if «оптова»

K_FVL ***

C

1.0

dkon.dbf

6

Код продукцiї

K_KON / K_PRD = 1/n

K_PRD *

С

15.0

dprd.dbf

7

Код одиницi вимiру продукцiї

K_PRD / KO_PRD = 1/n

KO_PRD **

C

10.0

dprd.dbf

8

Код вида цiни за одиницю

K_PRD / K_CIN = 1/n

K_CIN **

C

2.0

dcen.dbf

9

Вид цiни за одиницю (конкурента)

K_CIN / V_CIN = 1/1

V_CIN **

C

2.0

dcen.dbf

10

Дата фiксацiї цiни конкурента

K_CIN / D_CIN = 1/n

D_CIN ***

D

10.0

dkon.dbf

11

Цiна за одиницю продукцiї

D_CIN / CINA = 1/1

CINA

N

5.0

dkon.dbf

12

Термiн оцiнки обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом (рiк, мiсяць)

K_KON / DOR_KON= 1/n

DOR_KON**

D

10.0

dkon.dbf

13

Оцiнка обсягу реалiзацiї вида продукцiї конкурентом DOR_KON /OR_KON = 1/1

OR_KON

N

10.0

dkon.dbf

14

Оцiнка можливого обсягу реалiзацiу вида продукцiї конкурентом на наступний перiод

(DOR_KON+1)/MR_KON = 1/1

MR_KON***

N

10.0

dkon.dbf

15

Код ознаки величини фiрми

KV_KON

C

1.0

dkon.dbf

16

Ознака величини фiрми-конкурента (мала, середня, велика)

OV_KON

C

7.0

dkon.dbf

17

Регiональне розповсюдження товару конкурента (засвощння регiональних ринкiв)

К_TER / REG_KON = 1/1

REG_KON

C

6.0

dkon.dbf

18

Джерело iнформацiї про конкурента

DJ.INF

C

2.0

dink.dbf

19

Дата iнформацiї про конкуента

DK.INF

D

8.0

dkon.dbf


dink.dbf 3.6. Довiдникджерел iнформацiїпро конкурентiвта покупцiв

N Наймення реквiзита Iдентифiк. Тип Довж. Джерело 1 2 3 4 5 6

1

2

Код джерела iнформацiі про конкурента

Джерело iнформацiі про конку рента

KDJ.INF

DJ.INF

C

C

2.0

30.0

dink.dbf

dink.dbf


--PAGE_BREAK--

dter.dbf 3.7. Довiдниктерiторiй

N Наймення реквiзита Iдентифiк. Тип Довж. Джерело 1 2 3 4 5 6

1

2

3

4

Код терiторiй

Наймення терiторiй

Код характеристики терiторiї

Характеристика терiторiї (столиця, мiсто, село, зона)

К_TER

N_TER

KH_TER

H_TER

C

C

C

C

6.0

30.0

2.0

10.0

dter.dbf

dter.dbf

dter.dbf

dter.dbf

4. База АЛГОРИТМIВобробки iнформацiї

(використаннястандартнихпрограм, тарозробка ексклюзивнихприкладнихпрограм)

grup.prg 4.1. Групуванняданих

dyn.prg 4.2. Вивченнядинамiки, моделiтренду

indm.prg 4.3. Застосуванняiндескногометоду

smod.prg 4.4. Вивченнязакономiрностейза допомогоюстатисти­чнихмоделей

ekso.prg 4.5. Обробкаекспертнихоцiнок маркетинговихситуа­цiй

5. АЛГОРИТМРIШЕННЯ ЗАДАЧСИСТЕМИ

Звiти, аналiтичнiдовiдки та поточнiзапити виконуютьсяу вiдповiдностiз встановленимтермiном замiсяць, кварталта рiк i маютьсвої особливостiв змiстi алгоритмута вихiдноїiнформацiї.

Звiти за мiсяцьвикористовуютьнакопиченуза мiсяць iнформа­цiю, перероблюючиїї у вiдповiдностiз описанималгоритмом.От­риманарозрахунковаiнформацiязберiгаєтьсяв окремомуфайлi з тим жеiм'ям i номером, вiдповiднимномеру звiтногомiсяця.

Звiти за кварталта рiк вiдповiдновикористовуютьзведену помiсяцях iнформацiю.

По закiнченнiпоточного рокувся iнформацiяархивуєтьсяi зберiгаєтьсяв помiсячномурозрiзi на дисках(жорстких тагібких) i використовуєтьсядля аналiзу, моделювання, прогнозування, планування.

5.1.Маркетинговедослiдження: Аналiз зовнiшньогосередовища

Стратегiчнiцiлi кон'юнктурногоаналiзу потребуютьвивчення iмоделюваннязакономiрностейдiї ринковогомеханiзму. Цепотрiб­но дляпередбачуваностiрозвитку ринкуi обгрунтуваннязастосу­ваннясоцiально-економiчнихважелiв регулюванняринкових проце­сiв.Оперативно-функцiональнiзадачi оцiнкита аналiзу ситуацiйорiєнтованi напостiйно дiючемаркетинговедослiдження.

Ведення такогодослiдженняпотребує органiзацiїзначної кiлькостiiнформацiйнихджерел, томуна першомуетапi визначаютьколо об'єктiвта суб'єктiв, атакож засобиефективногонакопи­ченняi обробки iнформацiі.Об'єктами виступаютьклiєнти, посе­редники, конкуренти; суб'єктами — якштатнi функцiонери, так i залученiна постiйнiй таразовiй основi.Ведеться пошуквидань, публiкацiй, довiдковоілiтератури.Вивчаютьсязасоби комп'терноітехнологiі.Накопиченняiнформацiі — роботане одного року, тому з самогопочатку їїнеобхiдноструктуруватиi вiдбирати.

5.1.1. Пропозизiятоварiв, послуг(prtp.rep) подаєтьсяв цiлому i в розподiлiпо окремимтоварам, виробникам(конкурентам, торгiвельнимпосередникам), а також регiонам.

5.1.2. Споживацькийпопит на товари, послуги (sptp.rep) (входитьдо пiдсистеми Робота зi споживачем).

5.1.3. Пропорцiйнiстьринку (prpr.rep) (входитьдо пiдсистеми Робота зi споживачем).

5.1.4. Тенденцiярозвитку ринку(trrt.rep) (входить допiдсистеми Дослiдницькафункцiя).

5.1.5. Коливання, стiйкiсть, циклiчнiстьринку (kscr.rep) (використаннябанку моделейдослiдженнязакономiрностей).

5.1.6. Регiональнiособливостiстану i розвиткуринку (rosr.rep) визначаютьсяособливостiрозвитку ринкутоварiв в рiзнихрегiонах задопомогоюпоказникiвчасток, динамикиобся­гiв реалiзацiіта цiн, а такожмiсце кожногоз них на загально­муринку товарiв.

5.1.7. Дiлова активнiсть(dart.rep) визначаєтьсядля пiд­приємстваi для конкурентiв.

5.1.8. Масштаб(розмiр) ринку, рiвень монополiзацiїi кон­куренцiї(mmkr.rep) визначаютьсяпоказники числафiрм, що ви­ступаютьна ринку кожноготовару, їхрозподiл заформами влас­ностi, органiзацiйнимформам таспецiалiзацiї, рiвню привати­зацiї; загальний обсягреалiзацiїтоварiв на ринкута розподiлфiрм за розмiром(обсягам продаж); розподiл ринкумiж конкуре­нтами.

5.1.9. Комерцiйнийризик (krrt.rep) (входитьдо пiдсистеми Дослiдницькафункцiя).

2. Експертнаоцiнка ринковоїситуацiї, прогнозуваннята планування

5.2.1. Прогнозуванняпопиту, оцiнкайого еластичностi(mdep.rep)

5.2.2. Аналiз, оцiнкаi прогнозуваннявласних можливостейв ринковомусередовищi(mdvm.rep)

5.2.3. Моделюванняринковоі ситуацiіза допомогоюексперт­нихоцiнок та прийняттярiшень (mrse.rep)

3. ДОВIДКОВАiнформацiя

5.3.1.Товарно-транспортнiнакладні (nakl.dbf) — створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi вiддiломзбуту, передаєтьсявсiм пiдроздiлампiдприємства.

5.3.2. Довiдникпродукцiї (dprd.dbf)- створюєтьсяi пiд­тримуєтьсяв актуальномустанi планово-економiчнимвiддiлом, пе­редаєтьсявсiм пiдроздiлампiдпријмства.

5.3.3. Довiдникцiн (dcen.dbf) -створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi планово-економiчнимвiддiлом, передаєтьсявсiм пiдроздiлампiдпријмства.

5.3.4. Довiдникпризнакiв покупцiвта конкурентiв(dprp.dbf) — створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi вiддiломмар­кетингу.

5.3.5. Довiдникконкурентiвdkon.dbf — створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi вiддiломмар­кетингу.

5.3.6.Довiдникджерел iнформацiїпро конкурентiвта покуп­цiвdink.dbf — створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi вiддiломмар­кетингу.

5.3.7.Довiдниктерiторiй dter.dbf — створюєтьсяi пiдтримуєтьсяв актуальномустанi вiддiломмар­кетингу.

5.4. База АЛГОРИТМIВобробки iнформацiі

5.4.1. Групуванняданих (grup.prg)

5.4.2. Вивченнядинамiки (dyn.prg)

5.4.3. Застосуванняiндескногометоду indm.prg)

5.4.4. Вивченнязакономiрностейза допомогоюстатистичнихмоделей (smod.prg)

5.4.5. Обробкаекспертнихоцiнок маркетинговихситуацiй (ekso.prg)

М Е Н Ю

I. Виконанняфункцiй

1. Маркетинговедослiдження:

Аналiз зовнiшньогосередовища

prtp.rep 1.1. Пропозизiятоварiв, послуг

sptp.rep 1.2. Споживацькийпопит на товари, послуги

prpr.rep 1.3. Пропорцiйнiстьринку

trrt.rep 1.4. Тенденцiярозвитку ринку

kscr.rep 1.5. Коливання, стiйкiсть, циклiчнiстьринку

rosr.rep 1.6. Регiональнiособливостiстану i розвиткуринку

dart.rep 1.7. Дiловаактивнiсть

mmkr.rep 1.8.Масштаб(розмiр) ринку, рiвень монополiзацiїi конкуренцiї

krrt.rep 1.9. Комерцiйнийризик

2. Експертнаоцiнка ринковоіситуацiї, прогнозуваннята плануванняmdep.rep

2.1. Прогнозуванняпопиту, оцiнкайого еластичностimdvm.rep

2.2. Аналiз, оцiнкаi прогнозуваннявласних можливостейв ринковомусередовищimrse.rep

2.3. Моделюванняринковоі ситуацiіза допомогоюекспертнихоцiнок та прийняттярiшень

II. Веденнябаз даних

3. ДОВIДКОВАiнформацiя

nakl.dbf 3.1. Товарно-транспортнiнакладні

dprd.dbf 3.2. Довiдникпродукцiї

dcen.dbf 3.3. Довiдникцiн

dprp.dbf 3.4. Довiдникпризнакiв покупцiвта конкурентiв

dkon.dbf 3.5. Довiдникконкурентiв

dink.dbf 3.6.Довiдникджерел iнформацiіпро конкурентiвта покуп­цiв

dter.dbf 3.7.Довiдниктерiторiй

4. База АЛГОРИТМIВобробки iнформацiіgrup.prg

4.1. Групуванняданих dyn.prg

4.2. Вивченнядинамiки indm.prg

4.3. Застосуванняiндескногометоду smod.prg

4.4. Вивченнязакономiрностейза допомогоюстатистичнихмоделей ekso.prg

4.5. Обробкаекспертнихоцiнок маркетинговихситуа­цiй

* * *

Схема3.1. СХЕМАВЗАЄМОЗВ'ЯЗКIВФАЙЛОВОЇ СИСТЕМИнаведена вдодатку 7.


3.3. ЕКОНОМІЧНЕОБГРУНТУВАННЯЕФЕКТИВНОСТІІНФОРМАТИЗАЦІЇМАРКЕТИНГУ


Складність розрахунку ефекту полягає в тому, що інформаційне забезпечення є лише складовою, але необхідною частиною процесу управління.Отримання своєчасної, повної, адекватної достовірної інформації робітником управління ще не дає гарантії на отримання певного прибутку.Але це вже дає шанс на досягнення ефекту у майбутньому.Наскільки отриманий прибуток буде значним та наскільки він буде покривати витрати на отриману інформацію цілком залежіть від здатності керівника користуватись цією інформацією.Таким чином досягнення економічного ефекту від придбання інформації, або автоматизації інформаційного забезпечення не завжди є свідоцтвом того, що ці заходи збиткові. Цілком можливо що негативним фактором в цієй ситуації виступає саме управлінський труд.

Складність розрахунку економічної ефективності інформаційного забезпечення також полягає в тому, що до цього дня так і не визначена реальна вартість інформації.Існують різні теорії, які намагаються виміряти інформацію.Вимірівшиобсяги інформації, здається, можна виміряти і її вартість.Так, наприклад, в теорії семантики інформація вимірюється за допомогою двоічної системи в бітах, байтах, килобайтах і так далі. Але не завжди вартість інформації прямо залежить від її обсягів.Буває що декілька речень можуть принести еконмічний ефект більший за ефект від безлічі сторінок “інформації”.Тому вартість інформації необхідно розглядати в прагматичному аспекті, тобто з точки зору її важливості, цінності та змісту.

Проте не можна не відзначити, що автоматизація інформаційних процесів приносить значну перевагу будь-якому підприємству, а тим більше великому, яким є ОАО “Чернігівавтодеталь”.Сьогодні найбільш ефективними є ті організації, які струтуруювали інформаційні потоки як внутрішні, так і зовннішні.

Удосконаленняуправлінняна ОАО “Чернігівавтодеталь”пов’язано звнедрениемпрогресивниккомпю’ютернихтехнологійі, в часності, в відділі маркетингу.В умовах вновьутворюваноговідділу економічнийефект будезалежати відповноти автоматизаціїфункцій цієїслужби, застосуванняметодів моделювання, прогнозування, експертнихоцінок, тобтосамих досконалихметодів управліннямаркетингом, при постійнодіючому маркетинговомудослідженні, що в умовахвідсутностіавтоматизованоїінформаційноїсистеми неможливо.

Такимчином в службімаркетингуефект реалізуєтьсяза рахунокзначного обсягуінформації, що накоплюється, оброблюєтьсята аналізуєтьсяна сучасномурівні.


ВИСНОВКИ

Вивчені поняття, структуриі складу інформаційнихсистем в сучаснихумовах та виявленітенденції їхрозвитку, якіполягають вподальшомуприскореннівпровадженняглобальнихі локальнихмереж та прогресивнихкомп ютернихтехнологій.

Застосуванняінформаційнихсистем і технологійв роботі розглядаютьсяз точки зоруїх застосуваннядля маркетинговихдослідженьна підприємстві.

Комплексневивчення ринкуметодамимаркетинговогодослідження полягає в визначеннізмісту маркетинговоїінформації, метиі задачі маркетинговогодослідження; в описіорганізаціїмаркетинговогодослідженняі джерел маркетинговоїінформації; в анілізііформаційно-статистичногозабезпеченнярозробки стратегіїмаркетингу; сборі, накопичнніта обробціінформаціїз кон’юнктуриринку, її динамики, характеристикпокупців таконкурентів, оцінки якостіта цін продукції.Значна кількістьоб’єктів, показниківта обсягів цієїінформаціїпотребує потстійноїроботи по їїформуваннюна засадахзастосуванняобчислювальноїтехніки, тапрограмногозабезпечення.

Основнимизасадами проведеннямаркетинговогодослідженняє те, що воно підпорядковуєтьсяєдиним науковимвимогам, базуєтьсяна загальнихтеоретико-методологічнихпринципах іпереслідуєзагальну мету: дати адекватнухарактеристикуринкових процесіві явищ, відбитипозицію і можливостіфірми на ринку.

В роботівисунута концепціястворення тазастосуваннясистеми маркетиговоїінформаціїяк постійнодіючого маркетинговогодослідження.

Техніко-економічнахарактеристикаВАТ «Чернігівавтодеталь»дозволилавиявити недостатністьінформаційногозабезпеченняуправліннямаркетинговимипроцесами, необхідністьрозвитку службимаркетингуна підприємстві.Цим потребамвідповідаєпроектуванняінформаційногозабезпеченнявиконанняфункцій відділумаркетингу.

Функціївідділу маркетингуна підприємстві: роботазi споживачем; просуваннятовару; дослiдницькафункцiя; органiзацiясервiсу; аналiззовнiшньогосередовища; органiзацiявнутрiшньогосередовища; прогнозно-стратегiчнафункцiя; органiзацiйно-координацiйнафункцiя.

Удосконаленняінформаційногозабезпеченнямаркетингуна підприємствізасновано на, по-перше, напостійномупроведеннімаркетинговогодослідження, по-друге, наприйняттісучасних комп’ютернихтехнологійдля аналізуоцінки закономірностейрозвитку вивчаємихпроцесів тана цій основіприйняттіуправлінськихрішень.

Вибір іобгрунтуванняAccessв якості засобукеруваннябазами данихполягає в наявностідружнього докористувачаінтерфейсута великимиможливостямидля розвиткупрограмногозабезпечення.

Проектуванняінформаційноїбази данихмаркетингудля підприємстваосуществлено, виходячи зфункцій відділумаркетингу.Розробка алгоритміввирішення задачпроведена попідсистеміаналізу зовнішньогосередовища.

Таким чиномрезультатомвипускноїроботи сталовизначення засобів керуваннябазами данихта програмування(Access); функційвідділу маркетингупо дослідженнюзовнішньогосередовища.Розробленіалгоритмивирішення задачз маркетинговогоаналізу зовнішньогосередовища.

Розробленийпроект базиданих відділумаркетингу, який знайшовпозитивнуоцінку в створюваномувідділі маркетингуна ВАТ «Чернігівавтодеталь», дає підставудля подальшогорозвиткуінформаційногозабезпеченняпо всьому комплексуфункцій відділу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ГолубковЕ. П. и др. Маркетинг: Выбор лучшегорешения.—М.: Экономика,1993.—С. 50—51.

2.Горев А., АхаянР., МакашариповС. “Эффективнаяработа с СУБД”.1997 г.,

С.-Петербург.

3. Дайан А. Промышленныймаркетинг/Академиярынка. Маркетинг: Пер. с фр.—М.: Экономика,1993. — с. 275.

4. КотлерФ. Основымаркетинга.М: Прогрес. 1993.

5. Кретовым И.И. Маркетингна предприятии.М.: АО «Финстатинформ»,1994.

Основиуправления./ Под ред.В.П.Радукина.М: Высшая школа.1986.
6. РодионовИ.И. Мировойрынокинформационныхуслуг: электронная деловая икоммерческаяинформация.Серия «Технологииэлектронных коммуникацый»,- М.: — т.13, — 1992.

7. Статистикарынка товарови услуг:\Учебник/И.К. Беляевский, Г.Д. Кулагина, А.В. Коротков; Под ред. И.К.Беляевского.– М.: Финансы истатистика,1995. –432с.

8. Экономическаяинформатика.Учебник длявузов. Под ред.д.э.н., проф. В.В. Евдокимова.- СПб.: Питер,1997. — 592 с.

9. АхметовК. ЭкономикаИТи корпоративныеинформационныесистемы // Компьютерпрес. — 1997. — №1. — с. 31-33.

10. БарабановС. и др. Компьютерныесистемы: вчера, сегодня, завтра // Компьютерпрес. — 1997. — №2. — с. 152-158.

11. БарабановС. Intranet: как шаг за шагомпостроитьинтрасетьпредприятия// Компьютерпрес. — 1997. — №6. — с.148-154.

12. ГорностаевЮ.М. Компьютерныесистемы.Серия «Технологииэлектроннихкомуникаций», т.1, М., 1993.

13. ДзагуровЛ. Опытавтоматизациипромышленыхпредприятий// Компьютерпрес. — 1997. — №11. — с.242-244.

14. Корпоративнаяинформационнаясистема // Компьютерпрес. — 1997. — №7. — с. 216-222.

15. МалаховС.В. Сеть- это не все //Бизнес. — №11, — 23 марта1998 года, — с. 77.

16. Бізнес-планВАТ «Черниговавтодеталь»за 1998 рік.

17. Конференция«Корпоративныесистемы комплекснойавтоматизации»

ОтечественныеКИС — тенденциии перспективы1998 г.


еще рефераты
Еще работы по информатике