Реферат: Функціонування системи інформаційного обслуговування користувачів бібліотек у сучасних умовах

--PAGE_BREAK--

Порівняння результатів анкетувань проведених за допомогою чотирьох видів анкет, показує, що для різних груп споживачів інформації, які анкетуються, характерний різний степінь точності зазначення змісту ІП. Але результати коригування даних, отриманих різними шляхами, застосування в анкеті варіантів запитань про зміст ІП, аналогічних прийнятому в соціології поділу питань на відкриті, напівзакриті і закриті, дозволяє підвищити точність досліджень, що проводяться. Порівняння результатів показує, що найбільш ефективним є застосування закритих і напівзакритих типів запитань. В той же час відомо, що використання їх в дослідженні пов'язане з певними труднощами, так як для цього необхідно попередньо виявити набір можливих відповідей. При вивченні змісту ІП таких відповідей може бути багато, а для їх виявлення треба проводити додаткові дослідження. Особливою складністю є відбір найбільш значних для споживачів інформації варіантів відповідей. Такий відбір передбачає, що інформаційні потреби спеціалістів певною мірою вже відомі досліднику. Якщо це розповсюджується на дослідження ІП, то можна припустити, що результати анкетування залежать не тільки від характеру запитань, а й від структури відносин окремих споживачів до інформації. Ці відносини формуються у спеціалістів в результаті пошуку необхідної інформації в процесі науково-виробничої діяльності. Основним фактором, що визначає інформаційний аспект діяльності фахівців, є характер виробничих рішень, що приймаються ними. При цьому, чим вище посадовий рівень спеціаліста в установі чи організації, тим ширше і складніше коло проблем, що ним вирішується. Точність результатів анкетування значною мірою залежить від посади респондентів.

Кінцеве вирішення питань про об'єкти і методи вивчення ІП можливе тільки в результаті великої серії експериментів, що охоплюють широкі групи споживачів інформації і використовують різні методи досліджень.


РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕРВІС: СУЧАСНИЙ СТАН І МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ
2.1Довідково-інформаційне обслуговування в режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів
Реалії сьогодення вимагають зміни підходів до здійснення обслуговування користувачів інформаційних установ. Адже основною метою будь-якої інформаційної установи є її розвиток як інформаційного і соціального центру для населення, що вдало поєднує традиційні та інноваційні форми і методи роботи інформаційному сервісі.

Сталим напрямком інформаційного сервісу є довідково-інформаційне обслуговування (ДІО) в режимі „запит-відповідь »—це інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь » у відповідності з запитом користувача в режимі ,, запит -відповідь", а також діяльність по формуванню запиту користувачів. Запит — це вимога у пошуку інформації користувачу за допомогою ДПА. Відповідь на запит користувача може даватися у формі довідки та містити у собі бібліографічну та фактографічну інформацію. Важливе місце у довідниково-інформаційному обслуговуванні користувачів займають методичні консультації — тобто поради спеціаліста по використанню різних частин ДПА під час самостійного пошуку потрібної інформації. Такі консультації особливо важливі в бібліотеці., оскільки користувачі лише вчаться шукати потрібну інформацію і не рідко без допомоги спеціаліста обійтися не можуть. Інформаційний запит в самому загальному вигляді розуміється спеціалістами як „… запит, що виражає інформаційну потребу при зверненні в системи науково-технічної інформації"". В залежності від виду інформації, яка потрібна спеціалістам, запити спеціалістів поділяються на постійні та разові. Постійні запити відображають відносно стабільну потребу одного чи кількох спеціалістів в інформації по конкретної науково-технічної проблеми, котру йому (їм) необхідно отримувати систематично певними порціями за допомогою різних форм інформаційного забезпечення — ВРІ, ДЗК, поетапного інформаційного забезпечення керівництва, сигнального інформування, а також засобів науково-технічної пропаганди. Разові запити виявляють потребу спеціаліста в конкретних відомостях і документах, необхідних для вирішення науково-виробничої задачі і передбачають видачу спеціалісту одноразової вичерпної відповіді в режимі „запит — відповідь".

ДІО в режимі „запит — відповідь" тісно пов’язане з процесом подання користувачам для читання та використання різної інформації: урядової і правової інформація, поточних новин, моди, музики, економіки, маркетингу, моніторингу курсу валют, віртуальних вітання, держави і права, пошуку фірм по налагодженню контактів для фірм збуту та інші види інформації.

Сучасний користувач вже незадовольняється колишнім асортиментом послуг, тому стає очевидним, що в процесі інформаційного обслуговування необхідно надавати повний сервіс послуг. Можливість створення цілої низки інформації виникає завдяки впровадженню новітніх ІТ. Формування культури користувачів — наданий час є головною проблемою, оскільки інтереси користувачів ще не зовсім сформовані та часто змінюються. Адаптувати користувача до використання ІР, навчити здійснювати інформаційний пошук – це першочергове завдання сучасного інформаційного працівника.

ДІО „запит-відповідь» — це дуже складний процес інформаційної діяльності, який вимагає від різносторонніх знань. В межах цього виду обслуговування досить часто має місце інтеграція бібліотечних та інформаційних послуг, коли користувачі все частіше прагнуть отримати не просто довідку, а інформацію на конкретне знання.

Розглянемо, як здійснюється ДІО побудоване з врахуванням вікових особливостей користувачів та ступеня їх підготовки у Сарненській ЦСПШБ. Вікові особливості виявляються в характері запитів користувачів. Враховуючи ступінь підготовленості дітей, ЦСПШБ переслідує певні педагогічні цілі: — розширення кругозору користувачів; — пропаганда нової інформації; — допомога в засвоєнні матеріалу; — використання ДПА.

Як правило, інформаційні запити учнів молодших класів пов’язані з вивченням програмних дисциплін. Такі запити, в більшості випадків, достатньо конкретні та за своїм характером наближаються до довідок фактографічного характеру. Для виконання таких запитів бібліотекар-бібліограф використовує енциклопедичні видання, або інші довідкові джерела. Запити користувачів старших класів за характером більш універсальні, різноманітніші та складніші. Ці запити виникають при підготовці до занять в школі, або гуртках та факультативах. Дуже поширені запити викликані підготовкою до якихось шкільних вечорів, брейн-рингів, КВН, написанням стінгазети та ін.

Відповіді на поставлені запити можуть даватися у формі довідки: тематичної, адресної, уточнювальної, фактографічної. Як правило, запити користувачів виконуються у формі усної довідки, і лише в деяких випадках, коли є потреба в довгому пошуку, надаються письмові довідки. В основному письмові довідки в дитячій бібліотеці надаються вчителям, керівникам, організаторам дитячого читання.

Виконання довідок поділяється на такі основні етапи:

1. Прийом запиту від користувача (передбачає уточнення теми);

2. Встановлення кола джерел пошуку необхідної літератури;

3. Оформлення та видача довідки.

Характер літератури, яка рекомендується споживачу, залежить від мети його запиту, від його підготовленості та зацікавленості у вивченні теми, від часу, на який розраховує користувач для роботи над матеріалом. Уточнення всіх цих даних під час прийому запиту є дуже важливим для встановлення кола джерел та відборі літератури. Велике значення у виконанні запитів має правильний вибір джерел до пошуку літератури, розкриття перед читачем різних шляхів пошуку.

Інформаційне обслуговування користувачів Сарненської ЦСШПБ здійснюється у відділах читальних залів, відділах нотно-музичної літератури, візуальних та аудіовізуальних матеріалів, на абонементах та Інтернет –центрі.

Оскільки ЦСПШБ скеровує діяльність дитячих та публічних бібліотек району — за допомогою її ДПА виконуються запити підпорядкованих шкільних та сільських бібліотек-філіалів. У цьому випадку до бібліотеки надсилаються запити користувачів, а відповіді центральна бібліотека дає в письмовому вигляді, або електронною поштою чи у формі консультації, телефонним (факсом). В окремих випадках користувачі філіалів безпосередньо звертаються до районної бібліотеки і на місці отримують відповіді на запити та літературу.

У Сарненській ЦСШПБ для обліку довідок ведеться „Журнал обліку виконаних довідок" за спеціальною схемою, що передбачає, не систематизацію за галузями знань, а занесення в порядку послідовності отримання запиту. Аналіз виконання довідок різними відділами свідчить, що переважають серед них тематичні і фактографічні.

Так, за минулий рік було надано 147 довідок у філіалі для дітей молодшого шкільного віку. З них:

тематичних-60;

фактографічних -56;

адресних-26;

уточнювальних -0.

У філіалі для дітей старшого шкільного віку було надано 168 довідок. З них: тематичних — 75;

фактографічних — 67;

адресних-23;

уточнювальних -13.

У філіалі відділу естетичного виховання здійснено 109 довідок. З них:

тематичних-47;

фактографічних-34;

адресних – 19;

уточнювальних – 9.

Формується також фонд виконаних довідок у картковій формі з тематичним групуванням матеріалу в межах кожного ділення нумерація карток іде по порядку. У філіалі для дітей молодшого шкільного віку картотека забезпечуються такими темами:

-          Давай любити і берегти природу;

-          Україна рідний край;

-          Рівненщина рідний край;

-          Для умілих рук;

-          Українські народні звичаї та обряди;

-          Ким бути?;

-          Школа та виховання;

-          Сім’я та сімейне виховання;

-          Учителю на урок;

-          Книга джерело знань;

-          Наша мова колискова;

-          Українська література в школі;

-          Зарубіжна література в школі;

-          У світі прекрасного;

-          Знаменні та пам’ятні дати.

Вони можуть бути пов’язані з шкільною програмою та самостійним вивченням.

Обслуговуючи користувачів, працівники ЦСПШБ повинні бути добре обізнаними в літературі, бути вмілими педагогами та психологами, та постійно слідкувати за досконалістю ДПА. Перспективним напрямком вдосконалення ДІО в режимі «Запит-відповідь» у Сарненській ЦСПШБ може стати застосування такої прогресивної форми сучасного інформаційного обслуговування, як формування інфопаків – структурованих проблемно–тематичних довідок, що включає анотований список, аналітичний огляд фактів, концепції та джерел інформації і текстовий матеріал у вигляді копій первинних документів (які за бажанням замовника можуть доповнюватись ілюстрованим матеріалом).
2.2 Інформування користувачів, як вид інформаційного обслуговування: сучасний стан і новації
Інформаційне обслуговування користувачів поділяється на такі види: Недиференційоване (масове); Диференційоване (групове чи індивідуальне).

Масове інформаційне обслуговування, інформування широкого кола користувачів без конкретних запитів, а диференційоване інформування адресується конкретним групам та відповідає їхнім конкретним ІП. До форм масового інформування відносяться інформаційні — списки, виставки нових надходжень, „Дні інформації" та ін. Їх перевага перед формами групового та індивідуального інформування в тому, що вони дозволяють привернути увагу широкого кола користувачів. Вибір тієї чи іншої форми може визначатися віковими особливостями користувачів, їх психолого-педагогічними особливостями, специфікою потреби в інформації.

Найпопулярнішою формою інформування є інформаційні списки, галузеві, універсальні, тематичні. В них можуть бути відображені не тільки нові надходження, але й ретроспективна частина фонду, що є цінною та цікавою для вивчення. Інтернет-центри інформують про нові сайти. Широко використовуються в бібліотеці для інформування користувачів читальних залів, шкільних бібліотек про нову літературу виставки нових надходжень, виставки-перегляди. Вони мають універсальний характер та присвячені певній галузі, темі в залежності від їх цільового призначення. Виставки-перегляди супроводжуються циклом заходів з їхньої пропаганди в бібліотеці та школі. В бібліотеці біля виставки, як правило, проводяться бібліографічні огляди літератури. Під час інформаційного огляду дається оцінка тій літературі, яка рекомендується та надається можливість візуального ознайомлення з виданнями. Це певною мірою сприяє формуванню інтересів споживачів інформації. Основними принципами диференційованого інформування спеціалістами ЦСПШБ :

1.оперативність;

2.почерговість надання споживачу інформації;

3.цілеспрямованість задоволення потреб користувача;

4.широке використання джерел інформації в Інтернет-центрі;

5. підвищення кваліфікації працівників Інтернет-центру.

Перелік тем бібліографічних оглядів, проведення у Сарненськкій ЦСПШБ свідчить про різнобічність даної форми інформування:

-            Світ казок та дитячих мрій;

-            Казковий світ Джанні Радарі;

-            Життя та творчість Наталі Забіли;

-            Шляхом Великого Кобзаря;

-            Твій друг — книга та ін.

Бібліографами у бібліотеці для дітей готуються бібліографічні огляди до релігійних (Різдво, Великдень) — до державних (День незалежності, День Конституції, День перемоги, Перше вересня), а також до регіональних знаменних подій

Комплексною формою бібліографічного інформування є „Дні інформації", присвячені пропаганді нової літератури чи складу ядра бібліотечного фонду. Під час їх проведення задіяли різні форми пропаганди літератури: виставки, огляди, бесіди, організовується обмін читацьким досвідом. „Дні інформації" дозволяють організувати широку пропаганду серед читачів бібліотечно-бібліографічних знань з використанням ігрових прийомів (вікторин, турнірів). В ці дні бібліотекою проводиться облік видави книг та бібліографічних посібників, та аналізується, якими переважно джерелами інформації користуються користувачі інформації. Використовується для цього метод спостереження, аналізу читацьких формулярів, анкетування та відгуки про книги та джерела бібліографічної інформації, бесіди з читачами.

У Сарненській ЦСШПБ „Дні інформації" присвячуються самостійним темам, але інколи підпорядковуються і головній темі над якою працюють її робітники. За досліджуваний період темами Днів інформації були:

-            Інформація. Види і форми існування, її суспільні функції. (для референтів);

-            Твоє здоров’я в твоїх руках ;

-            Цього ви ще не чекали (для користувачів 5-9 класів);

-            На допомогу майбутньому абітурієнту (для користувачів 10-11 класів);

-            Сучасна українська література (для студентів і користувачів);

-            Основні напрямки державної підтримки малого бізнесу (для студентів);

Групове та індивідуальне інформування споживачів інформації забезпечує доведення інформації про документи до групи користувачів та керівників чиї читацькі інтереси та запити співпадають. Зважаючи на трудомісткість цих форм обслуговування бібліотекою виділяються основні категорії споживачів інформації, вивчаються їх інформаційні запити та у відповідності з ними конкретизують зміст інформації, спосіб її доведення до споживача, періодичність і т.д. Групи користувачів для інформування диференціюються на основі вікових особливостей, освітнього рівня, читацьких інтересів (по класах, факультативах, предметних гурткам).

Від кожної групи користувачів в практиці роботи часто виділяють інформаторів — найбільш підготовлених споживачів чиї в обов’язки входить повідомляти бібліотеці ті теми, про які необхідна інформація колективу, а в окремих випадках брати участь у відборі матеріалу для інформування. В своєму колективі вони виступають з оглядами літератури, бесідами про книги, інформують про заходи, які проводяться в бібліотеці. У Сарненській ЦСШПБ для проведення групового інформування.

Прийом запиту від користувача застосовуються технічні засоби (магнітофони, телевізор, відеомагнітофон).

Безперечний є той факт, що індивідуальне інформування відрізняється більшою оперативністю та гнучкістю в порівнянні з іншими формами обслуговування.

В умовах формування інформаційного суспільства з’явилась потреба забезпечення користувачів доступом до електронних каталогів інших бібліотек, до електронних журналів, до всіх баз даних, які є в бібліотеці та інформаційних центрах в Україні. Можливість навіть віддаленій бібліотеці забезпечити користувачів той же обсяг, глибину і якість інформації, як і у ЦСПШБ, враховуючи при цьому специфіку регіону, потреби і запити організацій, підприємств, установ, фірм, тобто як колективних, так і індивідуальних споживачів інформації забезпечує запровадження інформаційних технологій (ІТ).

Автоматизація бібліотечних процесів потребує від бібліотекарів вміння працювати з електронними базами даних, володіння комп'ютерними технологіями, що стає обов'язковою умовою фахової підготовки працівників бібліотечно-інформаційної сфери.

Формування нового інформаційного середовища обумовлює необхідність ґрунтовного дослідження проблеми застосування новітніх технологій в практику інформаційного обслуговування, яка і стане предметом розгляду для наступного розділу.


РОЗДІЛ 3. РЕСУРСИ ІНТЕРНЕТ І ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ У САРНЕНСЬКІЙ ЦСПШБ
3.1Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів
Згідно вимогами часу інформаційні установи спрямовують свої зусилля на забезпечення широкого доступу до світових ІР. Зараз все більша частка необхідної інформації надається користувачам через мережу Інтернет. Можливість використовувати ІР Інтернету дещо вирівнює стан інформаційного забезпечення українських користувачів в порівнянні зі світовими стандартами. Використання електронних ІР в інформаційному обслуговування значно розширює інформаційну базу, для надання існуючих інформаційних послуг. Зважаючи на це, фахівці інформаційних установ послідовно вирішують два взаємопов'язані завдання: інформувати і сприяти орієнтуванню в доступних через Інтернет ІР спрямовувати зусилля на формування власних новітніх ІР. Саме це й обумовило розгляд нами таких аспектів інформаційного обслуговування користувачів. Сарненська ЦСПШБ, як діяльність Інтернет-центру та підготовка інформації для подальшого представлення її в Інтернет-порталі Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва «Молодь Рівненщини».

З метою розширення інформаційних можливостей обслуговування 2002 році Сарненська ЦСПШБ взяла участь в проекті Бюро у справах освіти та культури (ЕСА) Держдепартаменту США «Програма розширення доступу та навчань в Інтернет» (ІАТР), який фінансувався в рамках Акту на підтримку свободи. ІАТР адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). На відкриття Інтернет-центру за сприяння IREX в Рівному подали проекти кілька організацій. Серед них: Рівненський бізнес-центр, центральна міська бібліотека. Рішення представників IREX було прийнято на користь Сарненської ЦСПШБ і 17 квітня 2003 року в бібліотеці відбулося урочисте відкриття Центру відкритого доступу до Інтернет. На базі, яка стала партнером Ради Міжнародних Наукових Досліджень та Обмінів, реалізується Програма Розширення Доступу та Навчання Інтернет за підтримки Бюро у справах Освіти та Культури, вона націлена на сприяння розвитку та підтримки демократії, публічно-приватного партнерства у суспільстві шляхом інтеграції Євразії до глобальної інформаційної структури.

IREX виконує роль базової організації для учбових закладів, урядових установ і корпоративного сектора з питань міжнародної політики, підприємництва, розвитку економіки і соціальної сфери. За період свого існування IREX надав підтримку більш як 15000 студентів, вчених, політичних діячів, підприємців, журналістів і представників інших професій. Метою діяльності IREX є:

• зміцнення стану учбових, академічних та неурядових організацій і засобів масової інформації, сприяння виходу їх на міжнародний рівень;

• надання підтримки у розробці перспективних наукових досліджень у сфері соціальних і гуманітарних наук;    продолжение
--PAGE_BREAK--

• виявлення лідерів нового покоління і їх підготовка й навчання за програмами, що розроблені IREX разом з вищими навчальними закладами, урядовими і громадськими організаціями, різними фондами і корпораціями. IREX має значні можливості (ресурси):

1. присутність у різних регіонах світу: представництва у 22 країнах і більш ніж 600 спеціалістів, що володіють іноземними мовами і мають великий професійний досвід й наукові знання, необхідні для розробки й впровадження найскладніших програм у різних частинах світу;

2. мережа авторитетних університетів, що дає можливість проводити необхідну цільову підготовку й навчання слухачів на вищому професійному рівні.

«Програма розширення доступу та навчання інтернет» передбачає: створення в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва інформаційного комп’ютерного центру, який надаватиме безкоштовний та вільний доступ до Інтернет для стипендіатів програм обміну уряду СІЛА, регіональних засобів масової інформації та користувачів бібліотеки;

• створення робочі місця для оперативного пошуку інформації;

• надання користувачам можливості розміщувати інформацію в Інтернеті та розвивати Інтернет-ресурси;

• допомога в творчому використанні засобів Інтернету для освіти та професійного розвитку;

• проведення безкоштовних тренінгів із загальної комп’ютерної грамотності та використання Інтернет-технологій;

• проведення семінарів та зустрічей з представниками ІАТР-центрів з інших областей України;

• навчання комп’ютерної грамотності працівників Сарненської ЦСПШБ. Інтернет-центр (5 робочих місць для користувачів + 1 місце (сервер) представника ІАРТ-центру) надає право вільного безкоштовного доступу до мережі Інтернет, сприяє поширенню та обміну інформацією, важливою для інтегрування України у світову спільноту та проведення реформ. Кожен користувач, незалежно від місця проживання, національності, освіти, соціального положення, політичних переконань, відношення до релігії має право на одержання інформації в Інтернет-центрі.

Аналіз роботи Інтернет-центру за дворічний термін виявив чимало її позитивних сторін:

• використовуючи Інтернет, бібліотека робить інформаційний сервіс більш насиченим і різноманітним;

• підвищується статус бібліотеки як інформаційного, освітнього і соціокультурного центру;

• утверджується позитивний імідж юнацької бібліотеки;

• забезпечується можливість користувачам бібліотеки не залежати від ресурсного потенціалу конкретної локальної книжкової колекції, а завдяки створеним бібліотекою умовам отримувати в своє розпорядження багатства, накопичені бібліотеками всього світу.

Нові технології дають можливість розширити інформаційний потенціал бібліотеки, хоча це вимагає внесення змін у всі звичні технологічні цикли. Змінилися і фахівці бібліотеки, вони стали більш досвідченими і інформованими. Вони активно використовують Інтернет-ресурси для задоволення запиту користувачів, освоївши комп’ютерні технології мають можливість вивчати досвід інших бібліотек через інформацію, виставлену на їхніх веб-сайтах. Інформаційний сервіс розглядається, як показник інформаційного обслуговування і вагома складова іміджу бібліотеки. Складовими інформаційного сервісу є ресурси, що використовуються для надання послуг; методики та методології його реалізації; кадровий потенціал; матеріально-технічне забезпечення. Отримавши грант Міжнародного фонду «Відродження» Сарненська ЦСПШБ розпочала співпрацю з Рівненською обласною бібліотекою для юнаків по реалізації проекту «Юнацька бібліотека — регіональний інформаційний молодіжний центр», який передбачав створення регіонального серверу «Молодь Рівненщини».

Структура серверу включала бази даних, які формувалися за наступними темами:

1.        Рівненщина: погляд в історію (хронологія подій). Соціально-економічні характеристики сучасної Рівненщини.

2.         Регіональна молодіжна політика: Регулятивна підсистема регіонального молодіжного руху (рішення, постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали регіональних органів влади). Цільові молодіжні програми; Діяльність обласної молодіжної адміністрації; Управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації; Соціальні молодіжні служби: напрями, види і форми соціальної роботи;

3.        Громадські молодіжні організації та не формальні об’єднання: історія та сьогодення (історія створення, програмні документи, структура, напрями діяльності, зміст роботи)

Освітні та навчальні заклади: загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, недержавні заклади (школа «Центр надії») — історія освітніх закладів, профілювання, інформація про прийоми та навчання; професійно-технічні училища, середні спеціальні навчальні заклади – історія навчальних закладів, спеціалізація, інформація для абітурієнтів; вищі навчальні заклади державної та недержавної форми власності – історія закладів, спеціалізація, інформація для абітурієнтів;

4.        Молодь і культура. Дозвілля: Молодіжні культурні центри; Дискотеки; Музична панорама: музичні гурти, виконавці. Молодіжні театри. Літературні студії, об’єднання; КВК; Брейн-ринг. Комп’ютерні клуби; Міжнародні молодіжні творчі зв’язки. Програми культурного обміну; Бібліотечне обслуговування молоді Рівненщини — спеціалізовані бібліотечні заклади, молодіжна періодика в бібліотеках, клуби за інтересами т а любительські об’єднання при бібліотеках; Спорт і молодь Рівненщини: види спорту, представники, досягнення.

5.        Молодь на ринку праці: Офіційна регіональна статистика; Служба зайнятості; Профорієнтація. Перекваліфікація; Молодіжне підприємство: підтримка і розвиток.

За кожним із вищевказаних закріплений відповідальний за збір інформації працівник бібліотеки, тому що інформація повинна бути достовірною, точною, актуальною, цілісною, релевантною та повною. Робота по підготовці матеріалів для веб-сайту розподілена по відповідних структурних підрозділах бібліотеки.

Наприклад, відповідність за інформацію з розділу «Молодь і культура. Дозвілля», покладена на працівників відділу мистецтва, інформацію про «Освітні та навчальні заклади», збирають працівники інформаційного відділу, «Молодь на ринку праці» — тема для працівників питального залу. Коли зібрана і відредагована інформація розміщується на новоствореному веб-сайті http: // www. molody. ukrwest. net., зареєстрована на інформаційно-пошукових серверах: МЕТА (http: // meta-ukraine. com/). За час існування веб-сайту його структура дещо змінювалася, відкривались нові підрубрики, ліквідувалися ті, які втрачали актуальність.

Окрім основного блоку інформації сайт пропонує новостійний блок розміщений на головній сторінці в лівій і правій колонках (центральна колонка — основний блок інформації). Новини, які подаються на сторінці www. molody. ukrwest. net., стосуються лише молодіжного життя краю. Виділено окремі новинні рубрики: «Освітні та навчальні заклади»; «Культурно-мистецькі новини»; «Бібліотека інформує»; «Спортивні новини».

Занесенням новин, як і будь-якої іншої інформації, на сайт займаються оператори в інформаційного відділу. Подають інформацію працівники різних відділів бібліотеки по тих напрямках, за які вони відповідають. Якщо, наприклад, новина взята з газети, то обов’язковою умовою її подачі на сайті є посилання на джерело (назва газети, рік, номер газети, сторінка).

Активно допомагають у зборі інформації організації, з якими бібліотека налагодила тісні творчі стосунки: міська та обласна соціальні служби молоді, Волинський ресурсний центр, навчальні заклади регіону. Адже вони і самі зацікавлені в тому, щоб інформація про їх діяльність була безкоштовно розміщена на молодіжному сайті, і стала доступною всім користувачам Інтернету.

В структуру сайту «Молодь Рівненщини» включено база даних «Бібліотека». Тут представлена обширна інформація про Рівненську обласну бібліотеку для юнацтва: її структуру, історію від дня створення бібліотеки до сьогодні, бібліотечні ресурси (дані про бібліотечний фонд, періодичні видання, які передплачує бібліотека), творчі акції (інформація про масові заходи, які нещодавно відбулися і анонси тих, що відбудуться), додаткові послуги, які мають можливість отримати користувачі бібліотеки за плату, співробітництво ( інформація про творчих партнерів бібліотеки в роботі з молоддю). В розділі «Бібліотечні ресурси» розміщуються також електронні варіанти бібліографічних посібників, підготовлені і видані бібліотекою (наприклад, щорічний рекомендаційний показник «На допомогу навчальному процесу», з 2003 року він називається «Педагогічна панорама»), сценарії, написані працівниками бібліотеки.

В рубриці «Оголошення» анонсуються різноманітні молодіжні акції, конкурси, фестивалі, які відбуватимуться як в Рівному, так і в будь-якому місті, за умови, що вони будуть цікаві молоді і передбачають її безпосередню участь. На сайті працює «Книга відгуків» або так звана «гостьова» книга, на яку може зайти будь-який користувач Інтернету і висловити свою думку про сайт, критичні зауваження чи побажання.

Важливою для молоді є база даних «Освітні та навчальні заклади». З часу створення сайту в структурі БД відбувалися деякі зміни. Наприклад, замість виділених професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів були виділені рубрики навчальних закладів з вказанням рівнів їх акредитації. Якщо у закладах змінюються умови прийому чи з’являються нові спеціалізації, то ця інформація відображається на сайті. Іноді появу нових рубрик чи матеріалів ініціюють самі користувачі Інтернет, яких зацікавив сайт «Молодь Рівненщини».

В полі зору працівників бібліотеки постійно перебувають проблеми підвищення ефективності суспільного використання інформації веб-сайту, для дослідження якої застосовуються переважно соціологічні методи (опитування тощо). Так, з метою вивчення ефективності структури сайту та можливого розширення тематики розділів була організована зустріч-дискусія з лідерами молодіжних громадських та державних організацій, навчальних закладів, що знайшла відображення в місцевих ЗМІ. Запропоновані ідеї (забезпечення можливості організації спілкування молоді на веб-сайті «Молодь Рівненщини», включення нових рубрик, скорочення термінів поновлення новинного блоку та інші) взяті до уваги на перспективу.

На сьогодні Інтернет –це несистематизована сукупність інформації, яка постійно і швидко змінюється. Головною вимогою до відбору інформації — оперативність. Саме тому багато фахівців, які прагнуть зберегти веб-документи, роблять вибір на користь автоматичного збору інформації в мережі й лише на основі цього відбирають потрібні публікації. Незважаючи на переваги, означений спосіб має й значний недолік — наявність так званого „інформаційного шуму", тобто інформації, яка не є „цінною" (наприклад, рекламні оголошення). Крім того, на виявлення інформаційних „перлин" при подальшому обробленні даних можна витратити не лише тижні, а й місяці, що в умовах дефіциту часу, стрімкого старіння інформації абсолютно не прийнятно, оскільки не відповідає критерію оперативності надання даних. З іншого боку, прибічники відбору також не перебувають у привілейованому становищі, адже, на жаль, поки що не існує універсальної формули ефективного пошуку, і кожний просувається методом пробі помилок, витрачаючи на це багато часу.
3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ
Бібліотеки є важливою складовою інформаційної інфраструктури держави. Останні роки характеризуються активним застосування у практиці інформаційного обслуговування ресурсів світової мережі Інтернет, яка сьогодні не лише сприяє підвищенню ефективності інформаційної діяльності — доступ до неї розглядається як важлива послуга, що її надають бібліотеки.

Розвиток глобальної мережі відбувається дещо хаотично, з’являються нові сайти, нові електронні ЗМІ, сайти установ і організацій, інформаційних і рекламних агентств, магазинів, фірм, теле-, радіоканалів і програм тощо. Пошукові системи Інтернет, звичайно, спрощують орієнтацію в цьому морі інформації, однак ще не є досконалими, і на запит користувача видають багато зайвої, не релевантної до запиту інформації. В тім, однією з причин такого стану речей є недостатня комп’ютерна грамотність користувача, серед інших причин можна виділити такі: величезна кількість інформаційних потоків; розпорошеність інформації по великій кількості сайтів; дублювання інформації на різних сайтах.

Особливо важко орієнтуватися в Інтернеті особам, які є користувачами-початківцями. Тому для такої категорії користувачів інформаційно-бібліографічним відділом Сарненської ЦСПШБ готуються путівки (інформаційні списки сайтів) «Корисні ресурси Інтернет», які пропонують адреси найкращих сайтів, згруповані за тематикою: «Сайти рефератів»; «Новини в Інтернеті»; «Музика в Інтернеті»; «Спортивні сайти» та інші.

Аналогічні матеріали готуються також з метою забезпечення підвищення кваліфікації бібліотекарів, зокрема до обласного семінару бібліотечних працівників в серії «На допомогу навчальному процесу» було видано буклет «Корисні ресурси Інтернет: на допомогу бібліотекарю». Адреси веб-сайтів у ньому згруповано за такою тематикою: «Українські пошукові системи»; «Російськомовні пошукові системи»; «Міжнародні пошукові системи»; «Освітні ресурси»; «Навчальні заклади Рівненщини»; «Бібліотеки».

В 2002 році Сарненська ЦСПШБ під»єдналася до всесвітньої мережі Інтернет за допомогою посольства США міжнародного грант LEAP. Створено сайт «Світ Інтернет». До списку включені бібліографічні описи книг та статей з періодичних видань, що надійшли до бібліотеки впродовж 1997-2001 pp. Інформація згрупована за розділами:

§     «Що таке Інтернет»

§     «Глобальна мережа в сучасному житті людини»

§     «Інтернет на Україні»

§     «Доступ в Інтернет»

§     «Ресурси Інтернет»

§     «Веб-майстерня для початківців та професіоналів»

Цим виданням було започатковано серію щорічних інформаційних видань «Світ Інтернету», розраховану на користувачів старших класів та студентів вищих навчальних закладів, технікумів, представникам недержавних організацій, бізнесових та владних структур, працівникам освіти, культури та медицини та інші категорії користувачів, що потребують інформації в галузі інформаційних технологій для успішної реалізації професійної чи освітньої діяльності. Щорічник систематизує біля 100 публікацій: статей й періодичних видань України та Росії, що надходять до бібліотеки протягом року.

Тематичний діапазон згаданого покажчика представлений статтями про історію становлення та сучасний розвиток мережі Інтернет, її технологічні аспекти та новітні сервісні служби, безпеку, доступ та навігацію в Інтернеті, програмне забезпечення в мережі та для мережі, а також порадами розробникам веб-сайтів і системним адміністраторам. Краще орієнтуватись в структурі видання користувачу допомагає довідковий апарат: іменний покажчик авторів, список періодичних видань, в яких публікувались статті та посилання на згадані веб-сайти. Комп’ютерну верстку та художнє оформлення покажчика виконує представник ІАТР-центру в бібліотеці.

В 2003р. в Сарненській ЦСПШБ було започатковано серію покажчиків регіональних Інтернет-ресурсів «Інтернет — світ Рівненщини». Розглянемо останнє його видання що містить інформацію про Інтернет-ресурси Рівненщини, зареєстровані впродовж року на пошукових системах. У покажчику представлено близько 130 веб-адрес, згрупованих у 30-ти тематичних розділах, серед яких: Державні органи влади та громадські організації; Бізнес; Товари народного вжитку; Промислове виробництво та сільське господарство; Транспорт; Будівництво; Туризм;; Наука та освіта; Інтернет-клуби; Бібліотеки та багато інших. До кожної веб-адреси додається коротка анотація. Інтернет-технології в бібліотеці — ще одна можливість для професійного вдосконалення бібліотекарів, для вивчення цікавого досвіду роботи колег з бібліотек усього світу, не лише не виїжджаючи з міста, але й не залишаючи робочого місця.

Сьогодні відпрацьовується концепція, структура та визначається оптимальна джерельна база інформаційного моніторингу інформаційних установ. Поняття „моніторинг» характеризується систематичним підсумком даних про складні явища з метою оперативності та оцінки. Моніторинг розглядається та використовується у видах: інформаційний, статистичний, концептуальний.

Згідно існуючим досвідом дослідження ефективності здійснення інформаційного обслуговування найбільш об'єктивні результати вивчення якості, результативності та інших аспектів обслуговування надає застосування моніторингових методів. Враховуючи це, нами був здійснений моніторинг користування послугами Інтернет-центру, починаючи з лютого 2005р. Були отримані такі результати:

— Для політематичного пошуку різної інформації можливості Інтернет-центру користувалося 55% споживачів інформації. До їх тематичних інтересів входить: урядова і правова інформація; поточні новини; «гарячі теми»; робота за кордоном; спортивні новини; медицина (медичне обладнання, центри реабілітації, нетрадиційна методика лікування, нові препарати); держава і право; новини кіно; навчальні заклади; музеї світу.

— Для роботи з електронною поштою послуг центру вдаються 40% споживачів: переписка між бібліотеками (Рівненською науковою бібліотекою, Радивилівською ЦРБ, Березнівською ЦРБ); переписка бухгалтерії (платежі) «Інтернет – клієнт — банк»; відсилання поздоровлень та віртуальних вітань.

— Для розв’язання виробничих проблем використовують послуги Інтернету 40% користувачів: замовлення книг; пошук фірм по налагодженню контактів для збуту товарів (щебеню); пошук медичного обладнання; авторинок (покупки автомобілів та запчастин).

— З освітніми цілями до Інтернету звертаються 35% коритсувачів: проведення віртуальних уроків; пошук рефератів, курсових та дипломних робіт; пошук навчальних закладів; для проведення гурткових занять.

— Самоосвітні потреби обумовлюють користування Інтернетом у 50% читачів Сарненської ЦСПШБ.

— Як спосіб урізноманітнити дозвілля Інтернет використовують 20%: перегляд Інтернет-видань; музичних сайтів; туристичний відпочинок; кулінарія.

Найбільш відвідуваними є сайти провідних інформаційних установ країни, наприклад: www. 4uth. gov. ua — Державна бібліотека України для юнацтва; www. nplu. kiev. ua-Національна парламентська бібліотека України; www. nbuv. gov. ua-Національна бібліотека України ім. В.Вернадського. Також користуються і такими сайтами, як: meta.com.ua, rambler.ru, referat.svitonline.com, ukrreferat.com, bagato referativ.com.ua, monax.ru, yandex.ru, libr.rv.ua, rada.gov.ua, kuchma.gov.ua, library.sowa.com.ua, lubomira.org, nadiya.nm.ru, arvesta.irpen.kiev.ua, mail.ru, ukr.net, molody.ukr.west karaoke.ru, 7not.ru.

Під час проведення моніторингу та аналізу його і підсумків було зрозуміло, що користувачі звертаються до Інтернет-центру для задоволення різноманітних потреб. Запровадження новітніх комп’ютерних технологій в бібліотеці дало користувачам змогу одержувати доступ не лише до інформаційних ресурсів окремої бібліотеки чи, навіть, регіону, а й до світових інформаційних джерел, для отримання різного роду інформацій. Ці ж сучасні технологічні засоби значно розширюють можливості обробки, зберігання і пошуку інформації, позитивно впливають на оперативність та якість обслуговування користувачів. Внаслідок цієї справжньої технічної революції змінюється характер і зміст праці обслуговуючого персоналу Інтернет-центрів та бібліотек, збагачується і ускладнюється видовий склад фондів, за допомогою віртуального інформаційного простору зменшується дистанція між бібліотекою, сукупністю державних та світових інформаційних ресурсів і окремим користувачем.


ВИСНОВКИ
В умовах науково-технічного розвитку, інформатизації всіх сфер суспільного життя інформаційне обслуговування набуває надзвичайної актуальності. Як напрямок інформаційної діяльності, інформаційне обслуговування пов'язане із процесами доведення інформації до споживачів, що обумовлюються низкою чинників. Найбільш важливими серед яких є:

— сучасний підхід до визначення місця інформаційної установи, в системі інформаційного обслуговування яке спрямоване на кваліфіковане, якісне та адекватне задоволення ІП споживачів;

— необхідність стратегічного планування у сфері розвитку інформаційного сервісу;

— інтенсивність використання сучасних інформаційних технологій в сполученні із вдосконаленням традиційних форм інформаційного обслуговування.

Якісне інформаційне обслуговування передбачає відповідність між конкретними документно-інформаційними потребами користувачів та можливостями інформаційної установи задовольняти потреби, як власними, так і ресурсами віддаленого доступу. Складовими якісного інформаційного обслуговування є інформаційні та інші ресурси, що використовуються для надання інформаційних послуг, методичних консультацій, надання форм інформаційного сервісу, а також кадровий потенціал, менеджмент і маркетинг інформаційних ресурсів.

Розвиток індустрії інформаційних послуг значною мірою обумовлюється місцем обслуговування користувачів у діяльності інформаційних установ. Послуги, щодо пошуку інформації традиційно здійснюються в системі інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь». Інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь» є сферою інформаційної діяльності, що найшвидше відчуває зміни технологічного середовища і змушена адекватно реагувати на вимоги та запити користувачів, які змінюються відповідно до ситуації.

Фахівець сфери інформаційного обслуговування в режимі „запит-відповідь» повинен володіти глибокими теоретичними знаннями джерельної бази, аналітичними та практичними навичками в галузі організації та пошуку інформації, вільно орієнтуватися в Інтернет, розвивати творче мислення, прогнозувати тематику запитів користувачів, вміти використовувати такі складові ДПА, що забезпечують високу релевантність, повноту, точність і оперативність пошуку.

Інформаційне обслуговування в інформаційних установах здійснюється, в сучасних умовах є лише в традиційному режимі, а також з використанням глобальних комп'ютерних мереж.

Сучасні інформаційні Інтернет — технології розвиваються за двома напрямками: надання доступу до корпоративних каталогів інформаційних установ, створення інформаційних Web-сайтів. Ці напрямки автоматизації інформаційних процесів спираються на два варіанти рішень: — автоматизація внутрішніх бібліотечних процесів, пов'язаних з технологічним циклом традиційної роботи – замовлення, обробка, зберігання, видача інформації користувачам; автоматизація процесів, орієнтованих на створення повнотекстових електронних документів, їх зберігання, пошук і видача безпосередньо в електронній формі.     продолжение
--PAGE_BREAK--