Реферат: Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові

--PAGE_BREAK--Подібне лексикографічне подання в тлумачних одномовних словниках значно ускладнює співставлення лексичних одиниць в словниках двомовних. Та обставина, що слово за різного вживання може співставляться з різними ідіоматичне вірними перекладами на іншу мову, нерідко змушує лексикографів вважати кожен із подібних перекладів випадком реалізації окремого значення даного слова і розміщувати таке значення під окремою цифрою в словниковій статті.
Зайве подрібнення семантичної структури слова відбувається тому, що з референтом співвідноситься не слово, значення якого необхідно визначити, а словосполучення, в яких воно зустрічається. В результаті лексичній одиниці приписуються якості, якими вона не володіє.
Як вже зауважувалось, зазвичай словникові статті представляють собою списки значень, поданих поза зв'язком із загальними смисловими структурами слів. У зв'язку з цим особливого значення набуває ієрархія лексичних значень полісемантичного слова.
Скільки слів у мові? На це запитання неможливо відповісти хоча б тому, що мова постійно змінюється і збагачується. У різних словниках пропонується і різна кількість слів. Головна причина криється в тому, що в словниках по-різному представлена термінологія. А між тим кількість термінів у кожній розвинутій мові в декілька разів більша кількості загальновживаних слів і вимірюється сьогодні семизначною цифрою. Доля термінів у лексичному складі мови продовжує неухильно зростати [21, с. 19].
1.4 Визначення поняття терміносистеми Термінологія — це сукупність термінів, виражаючих історично сформовані поняття будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, взагалі — спеціальної сфери людських знань чи діяльності ".
Говорячи про термінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношенні все більш популярним стає термін «термінознавство»); б) спеціальну лексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, «термінологія української мови», «термінологія англійської мови» і т.д.; в) спеціальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, «лінгвістична термінологія», «термінологія образотворчого мистецтва » і т.д.).
Така багатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].
Отже, системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під остан-ньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виража-ючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності.
1. Не претендуючи на вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистем має такі ознаки:
а) терміносистема являє собою більшу чи малу сукупність термінів, спільно обслуговуючи комунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;
б) елементи терміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесені і структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;
в) не існує жодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;
г) межі між терміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можуть наскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;
д) терміносистеми, які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки, управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являє собою терміносистему;
е) міжгалузевий термінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем, різку ступінь відхилення від них.
2. Кожна терміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки, що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділено зарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різних мовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки про мову, наміри і можливості його опису і аналізу.
Особливості і властивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повинні вивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачити властивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих, термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані, з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35, c.96].
3. В існуючій термінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи інша сукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її «упорядкування» вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створює дефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Така наукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів, системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництва або техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сфері речі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняття тої чи іншої галузі знань.
Термінологія системна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якого вона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].
4. Ймовірно, таким чином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише при умові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливості того мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткого бачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:
а) співвідношення термінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука, управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.
б) співвідношення термінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, в виробництві — металургія, текстильне виробництво і т.д.; в сільському господарстві — землеробство, тваринництво, садівництво і т.д.; в техніці — технологія суднобудування, конструювання фотоапаратури і т.д.; в науці — хімія, біологія, фізика, лінгвістика і т.д.
в) співвідношення термінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.
г) співвідношення термінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивних концепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна не помітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них — а саме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовними системами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].
5. Не менш важливі і суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чи іншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки) термінів:
а) понятійна сторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни і віддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.
б) словотворення і дереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язки між ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень між терміносистемами;
в) логіко-семантична, семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;
г) лексико-семантичні властивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії, антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання та підкорення їх змісту і т.д.
Внутрішня (в межах одного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повинна привертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів, між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення, котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичних і як носіїв понятійного змісту [20, c.63].
6. Кожні з наведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можуть приймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків між термінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повинні випускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів і терміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так, співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти і відрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.
7. Терміносистема, яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні з терміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом з тим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідників уточнювати звичні терміни — поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д. і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.
8. Внутрішні зв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяють розрізняти великі чи малі терміносистеми — на різних ступенях руху від великих до менших.
1.5 Відмінні риси термінів торгівлі Термін у багатьох відношеннях є специфічним типом слова. Ідеальний термін є моносемантичним, і коли вживається виключно в рамках своєї сфери вжитку, не залежить від контексту, при умові, що він не виражений переносно полісемантичним словом Його значення залишається постійним до того часу, коли нове відкриття чи винахід не змінить його референт або поняття, e. g. transaction, barter, truck, swap.
Так як в більшості випадків значення терміну не залежні і від контексту, він не може мати взагалі ніякого контекстуального значення Єдиним можливим значенням терміну може бути денотативне. Вдалий термін забезпечує повну відповідність між морфологічним складом та змістом. Емоційне забарвлення чи оцінювання не мають місця, якщо термін вживається в рамках сфери свого вжитку. E. g. «The raff is fixed and guaranteed no to change during the period of deposit» (finance).
Термін може набувати переносного або ж емоційно забарвленого значення лише у випадку, коли він знаходиться поза межами свого вжитку і вживається в літературній чи розмовній мові. Але в цьому випадку слово вже не є терміном і його денотативне значення також стає не визначеним. Термін стає звичайним словом.
У кожній галузі науки утворюється спеціальна термінологічна система, пристосована до її природи та методів.
Термінологія певної наукової галузі не є просто зібранням її термінів, а визначеної системи, яка і розглядає системуїї понять.
Існує 4 основних шляхи етимології термінів. Два з яких є характерними саме для термінології. Цими шляхами можуть вважатися вживання латинських та грецьких коренів: nostro, overdraft, а також запозичення з іншої термінологічної системи тієї ж мови в випадку якщо існує певна спорідненість між відповідними полями.
Інші 2 методи — це словотворення в якому композиція, семантичний спосіб та деривація займають провідне місце, а також запозичення з інших мов: mortgage, budget (French). Оскільки процес запозичення є досить поширеним у кожній галузі, найчастіше терміни стають Інтернаціоналізмами price list — прайс-лист, off-shore zone — офшорна зона.
Важливою особливістю термінів торгівлі порівняно з іншою частиною словникового складу є те, що вони найчастіше стають предметом контролю та дослідження в мові [5, c.14].
Зазвичай словники розглядають значення термінів в семантичній структурі домінанти ряду 10, c.15]. Той факт, що одне із значень є термінологічним, прослідковується коли в словнику у дужках визначено поле, в якому даний термін може вживатися: expert (management), free gift (marketing), exchange permit (finance), free gift (marketing'), exchange permit (finance).

Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі 2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля Семантичне поле (за іншою термінологією, лексико-семантична група) є складна функціональна системно-структурна одиниця лексико-семантичного рівня. Елементами семантичного поля є слова, що в плані змісту мають свою особливу семантичну структуру, а в плані виразу виявляються лексемами. Відношення між елементами семантичного поля зумовлені його відмінностями як окремого цілого. Лексичні значення слів становлять основу відношень у семантичному полі. Взаємозв'язки між елементами семантичного поля виявляються як відношення ідентичності (тотожності) і диференційності (розрізнення або протиставлення). Ці відношення між лексичними значеннями слів здійснюються за допомогою найменших і неподільних (елементарних) лексичних значень (семантичних диференційних рис). Саме тому останні є основні поняття при аналізі елементів і одиниць лексично-семантичного рівня.
Загалом у семантичному полі лексичні значення виявляються трьома типами:
1) семантичні диференційні риси, що становлять елементарні, неподілені семантичні одиниці, їх можна назвати також диференційними лексичними значеннями;
2) основні лексичні значення, які являють собою поєднання семантичних диференційних рис;
3) додаткові лексичні значення (семантичні диференційні риси словотвору). [39, с.26]
У плані виразу кожна система виявляється певною лексемою. Семема (осн. лексичне значення) є основною, базовою одиницею лексично-семантичного рівня. Семантична диференційна риса словотвору (часткове лексичне значення) надає особливого відтінку основному лексичному значенню в плані його модифікації, суб'єктивної оцінки та ін. Часткове лексичне значення характеризує окрему групу семем (основних лексичних значень) і виявляється певним афіксом. Поєднаність семем (а також семантичної диференційної риси словотвору), граматичних значень і категорій у плані змісту і лексеми в плані виразу становить слово [39, c.76].
Семантична структура слова парадигматичне в плані змісту становить:
1) граматичні значення і категорії;
2) основне лексичне значення (семема), що є поєднанням
часткових лексичних значень (сем).
Синтагматично-семантична структура слова в плані виразу являє собою зміст слова, який має також і різні додаткові лексичні значення, залежні від контексту і ситуації мовлення.
Лексичне значення (семема) слова являє собою елемент функціональної лексично-семантичної одиниці — семантичного поля, становлячи в ньому точку перетинань семантичних відношень.
Відношення ідентичності і диференційності семантичного поля, що перетинаються в семемах слів, здійснюються за допомогою сем (семантичних диференційних рис). Лише одна сема у лексичному значенні певного слова належить тільки йому, а всі інші семи є в семемах слів семантичного поля [41, c.67].
Семантичне поле визначається своїми елементами (простими й складними), диференційними рисами, семемами, а також відношеннями між ними. Елементи семантичного поля виявляються відношеннями ідентичності й диференційності незалежно від контексту або ситуації мовлення. Відношення між складними елементами в семантичному полі здійснюються за допомогою простих, неподільних елементів, тобто елементарних семантичних одиниць (сем).
Термінологічне (семантичне) поле — це сукупність термінів чи груп і підгруп термінів, яким притамані загальні (інтегральні) семантичні ознаки, обумовленні лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами, що відносять їх до визначеної понятійної сфери. Кожна понятійна сфера містить велику кількість полей, груп, підгруп, які представляють собою різноманітні елементи і знаходяться у суворому ієрархічному підпорядкувані. Так, сфера торгівлі включає понятійні поля: trade (торгівля), money (гроші), capital (капітал), кожне з цих полей в свою чергу розділяється на понятійні групи і підгрупи. Наприклад, для того щоб розкрити понятійну сутність терміна trade, необхідно використати такі категорії, як price (ціна), barter (обмін), value (вартість).
Мовна репрезентація даного понятійного поля представлена відповідними термінологічними одиницями: однослівними і неоднослівними термінами. Вони, ніби, накладаються на понятійну систему, створюючи таким чином «лексико-семантичну карту торгівлі» [41, c79]. У повній відповідності з планом змісту вимальовується і план вираження: термінологія торгівлі. Вся система термінів у відповідності з понятійним апаратом організовується у термінологічні (семантичні) поля, групи, підгрупи (ряди), домінантою яких є ключові терміни, що називаються категоріальні поняття торгівлі і утворюють центр даної термінологічної сукупності.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Схематично таке понятійно — термінологічне співвідношення може бути представлене таким чином:
план змісту:
предмети, явища торгівлі;
система наукових понять;
понятійні поля, групи, ряди;
план вираження:
слова — терміни;
термінологічний ЛСВ;
термінологічна система;
термінологічні (семантичні) поля, групи, ряди.

2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля Розрізнення понять ядра і периферії як структурних частин семантичної системи дуже важливе для побудови адекватної семасіології лексико-семантичних груп (ЛСГ) — галузі науки про змістовний бік словника природної мови, яку, на нашу думку, треба відрізняти від семасіології слова. Таке розмежування аналогічне розмежуванню трьох «синтаксисів»: словосполучення, простого і складного речення. У зв'язку з цим цікавим є дослідження системних якостей і властивостей тих лінгвістичних феноменів, які позначаються термінами «ядро» і «периферія» і розмежовуються найчастіше залежно від статусу в будь-якій цілісності, чи то фонетична система мови, морфологічна категорія чи лексико-семантична група.
Аналіз висловлювань, що стосуються проблеми визначення термінів «ядро» і «периферія» свідчить про те, що їх використання пов'язане у більшості випадків з необхідністю позначити ті частини досліджуваних об'єктів, які співвідносяться як системні й асистемні, регулярні і нерегулярні, головні і факультативні, розрізняються в конкретній дослідницькій практиці за ознакою зручності — незручності, скінченості — нескінченості опису. Принцип номінації являє собою певну стратегію наукового пошуку: "… важливо орієнтуватися перш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було б цілковито дійсним і для периферійних зон об'єкта дослідження, де його ознаки стикаються з ознаками суміжних явищ". Подібна позиція виявляється і у визначенні периферійних елементів як аномальних, а також виборі для їх називання термінів «фон», «ореоли», які характеризуються інтегральним значенням другорядності. Цілком справедливою видається думка про те, що «визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи». Існуюча в деяких дослідженнях перевага «ядроцентризму» — наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єкта пізнання. В цьому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемних зв'язків і відношень сприймається як такий фактор, що заважає. Ідеалізацію «системного» ядра протилежну «хаотичній» периферії можна подолати, діалектичне «зняти», якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, але різнофукціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає погляд «від цілого до частини», тобто в центрі уваги виявиться саме семантична система, цілісність, а не множинність її складових — семем (лексично-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент. Таке системне дослідження не передбачає відмови від опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяє виявити системні «надіндивідуальні» властивості семеми — її цінність, співвідносну з філософською категорією системної якості, — властивості, які не виявляються поза системним підходом. «Діючими особами» опису ЛСГ як системи стають більш, ніж окрема семема і навіть синонімічний ряд, семантичні спільності. Найважливішими серед них є ядерна і периферійні зони — структурні частини ЛСГ, взаємодія яких багато в чому визначає її «будову» і «поведінку».
Метою опису ЛСГ як системи є, по-перше, встановлення «будови» — набору елементів і структури, «сітки» цінностей; по-друге, дослідження «поведінки» — зміни системи у відповідь на вплив «середовища», тобто дослідження функціонування і розвитку семантичної системи (а не множинності окремих семем). Урахування взаємодії ЛСГ із «середовищем» принципово важливе, воно дозволяє подолати внутрішньосистемність опису. Принципово важливим видається обґрунтування адекватності вибраного нами семемного критерію розмежування ядра і периферії ЛСГ. Не можна визнати відповідною природі об'єкта — лексико-семантичної групи — ієрархію критеріїв, в якій на передній план висунуто так звані «суто мовні» ознаки, а значення виявляється неголовним: Більша простота морфологічного складу, більша широта сполучуваності, більша психологічна важливість для носія мови, більша питомість: «Значення центрального терміна не може бути вужче будь-якого іншого слова, крім головного слова — теми для даного семантичного поля».
Ядерність або периферійність семеми похідна від ступеня її приналежності семантичній системі. Ступінь приналежності конкретної семеми залежить від її місця в ієрархії сем, що лежить в основі всіх семантичних відношень у межах ЛСГ. Саме ієрархія сем, які формують значення семем-елементів досліджуваної групи, дозволяє знайти «точку відліку», відмовитися від приблизності визначень. Місце у ієрархії сем (або похідної від неї інтерпретована семемою лише вищого рівня), семантичним статусом семеми, віднесеністю до ядра чи периферії і визначається цінність конкретної семеми, її системна якість, її участь у формуванні будови і поведінки системи [41, c.134].
У сфері торгівлі найчастіше вживаним терміном є слово «trade». Воно є загальним значенням, для номінації сукупності торгових процесів, підтвердження цього ми знаходимо у словнику New Webster’s Dictionary and Thesaurus — «the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods», тому в мовленні ця лексична одиниця замінює інші іменники даного лексико-семантичного поля.
Найближче за значенням до «trade» є термін «commerce». Семантичне поле «trade» включає commerce, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, swap, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiation.
Семантичне поле ж «commerce» має наступні компоненти: trade, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiating. []
На основі аналізу семантичних компонентів слів «trade» та «commerce». можна стверджувати, що дані терміни є складовими семантичного ядра слова «торгівля», проте у Українсько-Англійському словнику за редакцією Балли термін «commerce» має наступне значення " (оптова) торгівля, комерція", цей факт підтверджується і на основі словника New Webster's Dictionary and Thesaurus, у якому слово «commerce» тлумачиться як «the exchange of goods, esp. on a large scale», словника Encarta Dictionary — «the large-scale buying and selling of goods and services».
Звідси стає зрозумілим, що і термін «commerce» лежить частково на периферії, так як додає терміну “торгівля" нового відтінку, а саме кількісний компонент.
Безпосередньо до семеми «trade», що характеризується змістом «the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods», приєднується група слів, яким властивий ідентифікуючий потенціал і які виступають як семантичні типи, інваріантні смисли, що членують, конкретизують загальну ідею «trade». Приналежнісь до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі. Розглянемо кожний семантичний компонент лексеми “trade", з метою відокремлення ядерних елементів від периферійних:
commerce — trade in goods and services: the large-scale buying and selling of goods and services; traffic — exchange by barter or by buying and selling; barter a system of exchanging goods and services for other goods and services rather than using money; truck — exchange, barter or trade; dealing — conduct toward or treatment of other people, especially in business matters; transaction — a business deal that is being negotiated or has been settled; exchange — to give something and receive something different in return; swap — to trade or exchange one thing or person for another; interchange — exchange of things; reciprocity — a relationship between people involving the exchange of goods, services, favors, or obligations, especially a mutual exchange of privileges between trading nations or recognition of licenses between states; business — commercial activity involving the exchange of money for goods or services; marketing — selling of products or services; merchandising — the promotion of a product by developing strategies for packaging, displaying, and publicizing it; mercantilism — trade and commerce; the principles and methods of commerce; commercialism — the principles and methods of commerce; bargaining — discussion in order to reach an agreement about a sale, contract etc; negotiation — official discussions between the redivsentatives of opposing groups who are trying to reach an agreement, especially in business or politics.
Таблиця 1
trade
<line id="_x0000_s1027" from=«2880,6048» to=«6624,7344» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1028" from=«4752,6048» to=«6624,7344» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1029" from=«6624,6048» to=«6624,7344» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1030" from=«6624,6004» to=«8640,7444» o:allowincell=«f»><line id="_x0000_s1031" from=«6624,6004» to=«10368,7444» o:allowincell=«f»><img width=«529» height=«190» src=«dopb388680.zip» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037">         
commerce
traffic
barter
truck
swap
 
buying and selling
dealing
transaction exchange interchange reciprocity business marketing mercantilism bargaining negotiating
buying and selling
business
exchange
deal
bargain
merchandise
exchange
bargain
deal
buying and selling
business
marketing
dealing
transaction
business
buying and selling
transaction
exchange
bargaining
dealing negotiation
business
buying and selling
exchange
jobbing
bargain
negotiation
Як видно з таблиці, центр ЛСП “торгівля" складають лексеми, що характеризуються більшою щільністю семантичних відношень між семами, мають більш загальні значення, а периферію — слова з меншою щільністю цих відношень, мають вузькі специфічні значення.
Отже, ядро лексико-семантичного поля “торгівля" складають високочастотні лексичні одиниці commerce, traffic, barter, truck, swap. Іхні значення мають загальний характер, а лексеми, що належать до периферії (buying and selling; dealing; transaction; exchange; interchange; reciprocity; business; marketing; mercantilism; bargaining; negotiating), мають вузькі специфічні значення, що зумовлює низьку частоту вживання.
Наведені семеми характеризуються високим ступенем приналежності і становлять структурне ядро ЛСГ «trade». Вони здійснюють «системну ідентифікацію» — явище, при якому нове найменування дії, що виникає а мові, обов'язково інтегрується семантичною системою за допомогою віднесення до одного з семантичних типів, підпорядковується інтегральному значенню інваріанта. Перехідну область від власне ядра до периферії становить актуальне ядро, яке містить семеми, що, по-перше, за своєю семантикою є реалізацією одного з семантичних типів «trade»; по-друге, яким властивий менший ступінь приналежності, оскільки їх значення характеризується семами «сфера», що є ознаками інших, суміжних семантичних підсистем.
Семний критерій, який дозволив розмежувати ядро і периферію — визначити той рівень ієрархії ідентифікаторів, де проходить межа між ними, — непридатний для структуралізації периферії, для визначення ступеня приналежності периферійних систем. Він поступається критерію актуальності, значущості семеми для мовного колективу, для соціалеми (соціальної спільності людей, що розмовляють однією мовою).
Взаємодія критеріїв відбиває діалектичну природу ЛСГ, яка є єдністю внутрішньомовного, структурного і «зовнішнього», соціального, безпосередньо пов'язаного з комунікацією, з потребами спілкування [41, c.146]. Ступінь приналежності до ЛСГ периферійної семеми зумовлена її актуальністю — неактуальністю для соціалеми, яка закріплена в структурі значення у вигляді особливого роду сем, що відбивають віднесеність семеми до «тут» — «зараз» соціалеми: «у нас», «зараз», «не у нас», «не зараз».
Використання двох конкуруючих критеріїв для розмежування структурних частин ЛСГ зумовлене суттєвою відмінністю в системних якостях і функціях ядерної і периферійної зон. До ядра принципово не може належати семема, що зазнає безпосереднього впливу позамовної дійсності, називає конкретну соціальну позицію, статус, посаду, чутливо реагує на зміну оцінки за ознакою сучасність — несучасність, актуальність — неактуальність. ЇЇ місце на периферії групи. Ядро не зазнає безпосереднього впливу екстралінгвістичної реальності. Воно «ховається» за периферію. Поява чи зникнення окремих семем не викликає негайних змін семантичних інваріантів, що становлять ядро, здатне завдяки цьому забезпечити стабільність ЛСГ як підсистеми словника природної мови.
Слова першої та другої периферійних зон у термінах системного підходу можуть бути охарактеризовані як «вхід» системи значень, через який здійснюється інформаційна взаємодія ЛСГ із «середовищем». Ядро — «вихід» системи значень у розумову сферу, до поняттєвого арсеналу людського мислення. Суперечності між змістом самого цього типу на «виході» її — рушійна сила розвитку семантичної системи, яка викликає перебудову структури групи, зміну цінностей її складових семем.
2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера «Фінансист» Проблема взаємовідношення між периферійними термінами та ядром є найменш розробленою в практичному розумінні.
Інтерактивна діяльність у людському спілкуванні відбувається в усному та писемному мовленні. Серед невербальних засобів комунікації особливе місце посідає пауза, яка в умовах писемного дискурсу подається за допомогою невербальних (графічних) та вербальних (лексичних) одиниць. Об'єктом нашого дослідження є кореляція периферійних термінів у творі Теодора Драйзера «Фінансист». Матеріалом аналізу слугують аутентичні лексикографічні джерела та емпіричний матеріал сучасного англомовного художнього дискурсу.
Метазнаки на позначення паузи та мовчання розпізнаються на рівнях парадигматики та синтагматики. Актуальність теми об'єктивується її релевантністю до сучасних тенденцій антропоцентризму та когнітивізму. Звернення до лексикографічних джерел [5; 6; 8; 9; 10; 11; 12] уможливлює ідентифікацію природи терміну trade за допомогою низки алонімів однойменного поняття.
Пор. Trade (n) — the activities of buying and selling goods or services
Trade (n) — a particular area of business or industry
Trade (n) — the exchange of one thing for another, usually of the same value
Trade (v) — to buy or sell goods or services
Trade (v) — to exchange something you have for something else
Аналіз алонімів лексеми trade свідчить про їх семантичну близькість, що є очевидним в словарних тлумаченнях.
Пор.commerce (n) — the activity of buying and selling goods and services
Barter (n) — he system of paying for goods or services with other goods or services instead of using money
Transaction (n) — the action or process of buying or selling something
За даними словників слово tradeексплікується за допомогою алонімів commerce, barter, traffic, swap, truck, buying and sailing. Парадигма алонімів слова tradeзначно розширюється у словниках New Webster's Dictionary and Thesaurus; Longman Dictionary of Contemporary English; Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary, але при цьому домінантними залишаються зазначені вище слова. Алонім commerceне є базовим в експлікації поняття trade. Але вивчення кореляції зазначених термінів є вельми важливим для розуміння природи вербальних та невербальних знаків, які створюють гармонійну картину єдиного дискурсу.
Сема trade притаманна слову commerceта його кореневим дериватам:
    продолжение
--PAGE_BREAK--Commerce (n) — the activity of buying and selling goods and services. Наприклад,
"Why, these giants of commerce and money could do as they pleased in this life, and did." []
«It was not good for Philadelphia, for local commerce, etc., to make a row. The fair name of the city would be smirched.» []
Tradeі commerceреалізують гіперо-гіпонімічні відношення. Tradeвключає commerce. Перше слово в основному позначає торгівлю в цілому, а друге — оптову торгівлю:
Their customers were better satisfied. George was for sending him out into the rural districts to drum up trade, and this was eventually done.
«We're short on grain. Maybe you could commerce out the flour to some of those brokers and get me enough grain to fill these orders.»
Сема торгівлі у дії/мовленні представлена в парадигмах tradeта commerceпо-різному. Корінь слова commerce зустрічається в різних частинах мови.
Пор.: "This simplified the bookkeeping of the various firms, and made for quicker and more stirring commercial transactions."
«The country was waiting for Vicksburg to fall, for the Army of the Potomac to prove victorious, when Pennsylvania was invaded by Lee--when stocks fell and commercial conditions were very bad generally. In times like these Cowperwood's own manipulative»
«It destroyed the banks, the commercial houses, the shipping conveniences, and vast stretches of property.»
Корінь tradeреалізується в іменниках та дієсловах:
"George was for sending him out into the rural districts to drum up trade, and this was eventually done."
«Cowperwood was only twenty-five at the time, a cool, determined youth, who thought the slave agitation might be well founded in human rights--no doubt was--but exceedingly dangerous to trade.»
«Later in the history of the exchange the chairs were removed and at different points posts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in were introduced.»
«When Mr. Semple was alive she had been socially connected with tradesmen principally--retailers and small wholesalers--a very few.»
«Mr. Cowperwood was an active young man with an enviable record as a broker and a trader on 'change.»
Слово tradeта його похідні зустрічаються в творі Т. Д.райзера «Фінансист» частіше, ніж периферійні терміни торгівлі(за результатами аналізу 322 сторінок англійського художнього тексту). Аналіз зазначених слів у художньому дискурсі Т. Д.райзера свідчить про експансію лексеми trade:
brisk trade; export trade; fair trade; foreign trade; free trade; home trade; lively trade; retail trade; slave trade; wholesale trade; trade off; trade down; trade in; trade up; drum up trade; conduct trade; engage in trade; to lose trade.
Наприклад: "They had been for slavery. They were for free trade. It never once occurred to him that these things had nothing to do with the local executive and financial administration of Philadelphia."
«Later in the history of the exchange the chairs were removed and at different points posts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in were introduced.»
Сполучувальність commerce значно поступається лексемі trade: home commerce; local commerce; set in commerce; to burden commerce.
Наприклад: "It was not good for Philadelphia, for local commerce, etc., to make a row."
У лексикографічних джерелах фокусується увага на першому значенні терміну «trade» — "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods". Значення "a particular area of business or industry" подається другим "the exchange of one thing for another, usually of the same value" подається третім [Макмілан]. Емпіричний матеріал твору Т. Д.райзера «Фінансист» підтверджує подібне функціонування.
Термін «торгівля» у художньому творі «Фінансист» позначається такими лексемами як trade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Так, слово " trade", на відміну відпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектр сполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеного дослідження.

Висновки Матеріал, викладений в даному дослідженні, дозволяє зробити висновок, що торгівельна термінологія — це функціонуюча цілісна система, розвиток якої в значній мірі зумовлений системою понять даної науки.
Багато вчених займаються проблемою визначення терміна. Їхня думка щодо питання «що таке термін?» не є одностайною. У сучасній лінгвістичній науці точуться дискусії щодо визначення поняття «термін». Подвійна природа терміна — його співвіднесеність з понятійною системою даної науки і залежність від загальномовної системи, проявляється в парадигматичних і синтагматичних характеристиках терміна.
На основі дослідження ми визначаємо поняття термін як окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.
Ми стверджуємо, що системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виражаючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Об’єктом нашого дослідження була комерційна терміносистема.
Терміни торгівлі сучасної англійської мови утворюють терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими, а тому ще не є остаточно дослідженою. Терміни торгівлі мають свої характерні риси, які їх відрізняють від термінів інших систем.
Таким чином, системність — це основоположна властивість комерційної термінології, необхідна не тільки для її існування, але і для динамічного функціонування системи в якості цілісної структурно-семантичної організації.
Понятійне та семантичне поля комерційної термінології мають чітко організовану структуру, а наведені схеми показують з яких компонентів вони складаються. Аналіз цих полів дає змогу зрозуміти співвідношення між ними і те місце, яке займає дана термінологія в системі англійської мови.
На основі компонентного аналізу термінів «торгівлі» було встановлено ядро та периферію лексико-семантичного поля термінів «торгівлі». Досліджено використання термінів торгівлі у авторському дискурсі та встановлено кореляцію семантичних компонентів периферійних термінів.
Термін «торгівля» у художньому творі «Фінансист» позначається такими лексемами як trade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Слово «trade» становить ядро термінів торгівлі і є загальновживаним на позначення сукупності процесів купівлі-продажу. Такі терміни як barter, commerce, truck, traffic, swap, складають периферію термінів торгівлі. Так, слово «trade», на відміну відпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектр сполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеного дослідження.

Бібліографія 1.                 Анисимова А.Г. К вопросу о системности в терминологии на материалах искусственных словарей. Вест. Моск. ун-та. Сер.9. Филология, №6, 1993, с.34-39.
2.                 Арнольд И.В. Семантическая структура слова и методика ее исследования — Ленинград, 1996. С.50-55
3.                 Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.М. сов. энцыкл., 1966 с 430
4.                 Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в терминологии, — M., 1939.
5.                 Вовк Л. «Економічний термін та види його інформативності» у зб. тез доповідей "Іноземні мови сьогодні і завтра, — Тернопіль.: Вид-во Тернопільського ун-ту, 1999. — 152 с.
6.                 Гальчинський А.С. Основи економічної теорії, — К.: Вища школа, 1977. — 253с.
7.                 Головин Б.Н. Основы культуры речи. — М., 1980. — 319с.
8.                 Городецкий Б.Ю. Термін і його лінгвістичні властивості. — В журн. Структурна і прикладна лінгвістика, №2, в.3, 1987, с — 54-62.
9.                 Гринштейн А.С. Понятие и термины морфологии современного английского языка в лингводидактическом освещении // Дис… канд. филол. наук, М., 1988. — 18с.
10.            Гутирик О.І. Англійська термінологія маркетингу: Автореф. дис… канд. філ. наук: 14.05.99/Київ. нац. ун-т-К., 1999-18с.
11.            Гутиряк О. Т Семантична продуктивність англійських термінів маркетингу — Науковий вісник ЧНУ. Чернівці, 2000 с.123-131
12.            Даниленко В.П. Тенденции развития современной научно-техничной терминологии. — Волгоград, 1988, с.4-16.
13.            Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии. // Терминология и норма.М., 1972. — 120с.
14.            Даниленко В.П. Русская терминология. M., 1977. — 185с.
15.            Дуда О.І. Процеси Термінологізації в сучасній англійській мові: Автореф. дис… канд. філ, наук: 24.02.01/Київ. нац. ун-т-К., 2001. — 18с.
16.            Дьяков А.С. Деякі особливості термінологічного планування в англ, нім і рос мовах — Науковий вісник УНУ, Чернівці 2000, — С.91-95
17.            Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З. Б, Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. — К.: Вид. дім «KM Academia», 2000,-103с.
18.            Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. — К., 2000, — 216с.
19.            Заботкина В.И. Новая лексика в современном английском языке — Москва, 1989.124 с.
20.            Канделаки Т. Л, Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий. — В кн.: Проблемы языка науки и техники. — М.: Наука, 1970, с.59-82.
21.            Квитко Г.С. Термін в науковому документі. — Львів, 1976. — 96с.
22.            Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения, Киев, 1989, — с.87-110.
23.            КиякТ.Р. Лингвистические аспекты терминовєдения. — К., 1989,-103с.
24.            Кияк Т.Р. Лингвистический аспект терминоведения — Киев: УМК ВО, 1979.103 с.
25.            Кузькин Н.П. К вопросу о сущности термина // Вести. Ленингр. гос. унта. Сер. история языка, лит. 1962. Вып.4, №20. -168
26.            Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. — Ред. кол., гол. Бархударов С.Г., М., 1970, 230 с.
27.            Лотка A. M. Англомовна термінологія фінансово-економічних взаємин: Автореф. дис… канд. філ. наук: 21.04.00/Київ. нац. ун-т-К., 2000. — 16 с.
28.            Лотка О.М. Семантичні транспозиції фінансово-економічної термінології. — Науковий вісник УНУ, 2000. — С.25-30
29.            Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии.М., 1961, 182с.
30.            Малиновская И.В. Экономическая терминология в английском языке; Автореф. дис… канд. фил. наук: 19.05.84/Моск. нац. ун-т-М., 1984. — 19с.
31.            Моисеeв А.И. О языковой природе термина // Лингвистические вопросы научно-технической терминологии.М., 1992 — 170с.
32.            Моісеєв A.I. Різновиди термінів і їх семантичні особливості. — М., 1975.
33.            Oвчаренко В.И. Концептуальная, семантическая и семиотическая целостность термина. — В кн.; Лингвистические проблемы научно-технической терминологии.М., 1970, 135-144 с.
34.            Охомуш К.А. Із спостережень над деякими соціально-економічними термінами // Вопросы прикладной лингвистики, вып.2. — Д., 1980. — С.49-55
35.            Панько Т.І. Від терміна до системи. — Львів, 1979. — 160с.
36.            Прач В.П. Семантичні процеси термінологізації // іноземна Філ-гія, вип.84, 1986. — С.25-30
37.            Реформатский А.А. Что такое термины и терминология. — В кн.: Вопросы терминологии., М., 1961, с.10-28.
38.            Реформатский А.А. Термин как член лексической системы языка // Проблемы структурной лингвистики, 1967. — С.78-86
39.            Цагалова Р.С. Лексико-семантическиеособенности политико-экономической терминологии. Изд. Моск. ун-та, 1985, 216 с.
40.            Шелов С.Д. Номенклатура и терминология. В кн.: Русские языкознания. в.8.К., 1984, с.5-22.
41.            Щур Т.С. Теории полей в лингвистике, — М.: Высшая школа, 1974. — 312с.
Лексикографічні Джерела
42.            Hornby A. S, Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English, ' Москва: Русский язык, 1982 с 768 р.
43.            Macmillan Dictionary
44.            New Webster's Expanded Dictionary. — P. S.I. — Associates, Inc. Miami, Florida, USA, 1992.382 p.
45.            Tuck Allene, Ashby M,, Oxford Dictionary оf Business English. Oxford University Press, 1994.491 p.
46.            Zhollaya L. R, Lubimtsev S N.russian — English Phrasebook on Foreign Economic Relations. — Moscow: Russian Language, 1993.117 p.
47.            Гальперин И.Р. Большой англо-русский словарь, Москва. Русский язык 1977, 1725 р.
48.            New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. Lexicon Publications, Inc. — Danbury, CT Revised and updated, 1993. — 1148р.
49.            Кларк П.М. Українсько-англійський словник бізнесових термінів, — Центр по вивченню іноземних мов Саскачаванського ун-ту, 1979. — 272с.

Додатки Додаток 1
Semantic components of the word «trade»
Buying/Selling
bartering
commerce
purchase
/sale
dealing
bargain
exchange
swap
business
transaction
Webster's New World Dictionary
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Webster's New Collegiate Dictionary
+
+
+
+
+
+
+
Oxford Dictionary of Current English
+
+
+
+
+
Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary
+
+
+
New Webster's Dictionary and Thesaurus
+
+
+
+
+
Macmillan English Dictionary
+
+
+
Oxford Advanced Learner's Dictionary
+
+
+
Collins English Dictionary
+
+
+
+
+
Concise Oxford Dictionary
+
+
+
+
Longman Dictionary of Contemporary English
+
+
+
+
    продолжение
--PAGE_BREAK--